Кафедра міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни:«Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку»
Зміст
1. Процедура створення МСФЗ
2. Інвестиційна власність. Первісна оцінка, подальші витрати та оцінка
Практичне завдання
Список літератури
1. Процедура створення МСФЗ
МСФЗ розробляються відповідно до офіційної системи належних правових процедур та в процесі широких міжнародних консультацій, у яких беруть участь бухгалтери, фінансові аналітики та інші користувачі фінансових звітів, ділова спільнота, фондові біржі, регулювальні та правові органи, викладачі та інші зацікавлені особи та організації багатьох країн світу. На публічних засіданнях, які відкриті для спостерігачів, РМСБО надає Дорадчій раді зі стандартів консультації стосовно основних проектів, рішень щодо порядку денного та пріоритетів у роботі, а також обговорює технічні питання. Офіційна належна правова процедура (як правило, але не обов'язково) складається з таких етапів (етапи, які потрібні згідно з положеннями Конституції Фундації КМСБО, помічені зірочкою*):
а) прохання до персоналу ідентифікувати та переглянути всі питання, пов'язані з певною темою, а також розглянути застосування Концептуальної основи РМСБО до цих питань;
б) вивчення національних вимог до бухгалтерського обліку та практики, а також обмін думками з цих питань із національними органами, що встановлюють стандарти;
в) консультування ДРС щодо доцільності внесення певної теми до порядку денного РМСБО;
г) створення консультативної групи для надання РМСБО консультацій щодо проекту;
г) публікація документа для обговорення, щоб отримати коментарі громадськості;
д) публікація Проекту для обговорення, затвердженого щонайменше вісьмома членами РМСБО із правом голосу разом із особливими думками, висловленими членами РМСБО* (щоб отримати коментарі громадськості);
є) публікація основи для висновків разом із Проектом для обговорення;
є) розгляд усіх коментарів, одержаних протягом періоду надання коментарів, щодо документів та проектів для обговорення;
ж) розгляд доцільності проведення публічного слухання та випробування практикою і, якщо вони вважатимуться доцільними, проведення такого слухання та випробування практикою;
з) ухвалення стандарту щонайменше вісьмома членами РМСБО із правом голосу та включення до опублікованого стандарту певних особливих думок;
и) публікація разом із стандартом основи для висновків, яка пояснює (серед інших питань) етапи належних правових процедур РМСБО та розглядає отримані коментарі стосовно проекту для обговорення.
2. Інвестиційна власність. Первісна оцінка, подальші витрати та оцінка
Інвестиційна власність визнається як актив тільки коли:
1. існує імовірність того, що інвестиційна власність у майбутньому принесе економічні вигоди і
2. вартість інвестиційної власності може бути надійно оцінена.
Вартість об'єкта інвестиційної власності включає первісні витрати на придбання, а також витрати на розширення, реконструкцію й обслуговування об'єкта.
Компанія не включає витрати на ремонт і поточну експлуатацію у вартості інвестиційної власності. Такі витрати відбиваються в звіті про прибутки і збитки в міру їхнього виникнення.
Витрати на обслуговування, насамперед, включають витрати на оплату праці, сировина і матеріали, а також можуть включати витрати на запасні частини.
Компанія визнає витрати на заміну конструктивних елементів об'єкта інвестиційної власності в момент виникнення таких витрат.
Вартість замінених елементів списується з балансу.
Об'єкт інвестиційної власності спочатку оцінюється по витратах на його придбання.
Вартість інвестиційної власності включає ціну покупки і всі прямо зв'язані з придбанням витрати.
Вартість спорудженого компанією об'єкта інвестиційної власності визначається на момент завершення чи будівництва реконструкції. До моменту завершення будівництва компанія для обліку об'єкта застосовує МСФО 16. З настанням цього моменту об'єкт переводиться до складу інвестиційної власності і до нього починає застосовуватися МСФО 40.
Приклади витрат, що повинні відбиватися як витрати і не можуть бути капіталізовані:
(і) витрати, зв'язані з пуском підприємства (за винятком ситуацій, коли існує необхідність приведення об'єктів у стан, при якому вони можуть функціонувати у виробничому режимі, обумовленим керівництвом компанії),
(іі) експлуатаційні витрати, що виникли до того, як об'єкти інвестиційної власності досягли запланованих експлуатаційних характеристик,
(ііі) наднормативна величина матеріальних витрат, витрат на оплату праці, інших ресурсів, використовуваних у чи будівництві реконструкції об'єктів власності.
Якщо продавцем надається розстрочка платежу за об'єкт інвестиційної власності, його вартість визнається в обліку покупця за ціною, що не включає відсоток за розстрочку. Різниця між загальним обсягом виплат і погодженою ціною визнається протягом періоду розстрочки платежу як витрати на виплату відсотків.
Первісні витрати на сплату відсотків по орендованих об'єктах, класифікованим як інвестиційну власність, враховуються як витрати на фінансову оренду відповідно до МСФО 17. Об'єкти враховуються по найменшій оцінці зі справедливої вартості і поточної вартості мінімальних орендних платежів. Сума, еквівалентна встановленій оцінці об'єкта, визнається як зобов'язання.
Вартість об'єкта інвестиційної власності, придбаного в обмін на негрошовий (немонетарний) актив, оцінюється по справедливій вартості переданого активу, за винятком наступних ситуацій:
(1) передача об'єкта здійснюється на безоплатній основі; або справедлива вартість отриманого/переданого активу може бути надійно визначена.
Отриманий актив оцінюється приведеним вище способом, навіть якщо компанія не може негайно списати переданий актив.
Якщо придбаний актив не оцінюється по справедливій вартості, його вартість виміряється по балансовій вартості переданого активу.
В обліковій політиці компанія повинна вибрати або спосіб обліку по справедливій вартості, або спосіб обліку по витратах на придбання (будівництво) у відношенні об'єктів інвестиційної власності.
Перехід від обліку по фактичних витратах до обліку по справедливій вартості може сприяти кращому представленню інформації у фінансовій звітності. Дуже малоймовірно, що зворотний перехід приведе до представлення більш достовірної інформації.
МСФО40 вимагає, щоб усі компанії визначали справедливу вартість інвестиційної власності, або як бухгалтерську оцінку (якщо компанія використовує облік по справедливій вартості) або для розкриття інформації в звітності (якщо компанія використовує облік по фактичних витратах).
Справедлива вартість повинна визначатися незалежним оцінювачем, що має:
— відповідну професійну кваліфікацію, а також,
— свіжий досвід оцінки об'єктів, що відносяться до відповідного типу інвестиційної власності.
Після первісного визнання об'єктів власності в сумі витрат на їхнє придбання (будівництво), компанія, що веде облік по справедливій вартості, оцінює усі свої об'єкти інвестиційної власності по справедливій вартості.
Орендар повинний застосовувати оцінку по справедливій вартості у відношенні інвестиційної власності, отриманої за договором операційної оренди.
Прибуток/збитки від зміни справедливої вартості відбиваються в звіті про прибутки і збитки в періоді їхнього виникнення.
Визначення справедливої вартості припускає одночасну передачу об'єкта власності при продажі і його оплаті покупцем.
Справедлива вартість об'єкта інвестиційної власності визначається без обліку витрат, що виникають при його продажі.
Справедлива вартість об'єкта інвестиційної власності відбиває стан ринкових цін за станом на звітну дату. Оскільки ринкові умови можуть мінятися, сума, представлена як справедливу вартість, також підлягає зміні.
Справедлива вартість інвестиційної власності відбиває поточний доход від здачі її в оренду, а також економічно обґрунтовані припущення про величину орендного доходу і передбачуваних платежів у зв'язку з майбутньою передачею в оренду.
Визначення справедливої вартості відноситься до «обізнаних сторін», що означає, що покупець і продавець мають інформацію, що включає:
технічні характеристики об'єкта інвестиційної власності,--PAGE_BREAK--
існуючі і потенційні можливості експлуатації об'єкта, а також
ринкові ціни на аналогічні об'єкти за станом на звітну дату.
Справедлива вартість відрізняється від вартості використання.
Зазначені поняття розкриваються в МСФО 36 „Знецінення активів".
Справедлива вартість відбиває ціну об'єкта інвестиційної власності на відкритому ринку.
Вартість використання відбиває розрахунки компанії щодо вартості об'єкта інвестиційної власності, що можуть бути не застосовні при наявності відкритого ринку. У зв'язку з цим, справедлива вартість не відбиває наступних факторів, що недоступні обізнаним, бажаючим здійснити угоду покупцям і продавцям:
(1) додана вартість, створена в результаті формування портфеля інвестиційної власності, що має різне місцезнаходження;
(2) синергії (об'єднання) інвестиційної власності й інших активів;
(3) юридичні права або юридичні обмеження, характерні тільки для дійсного власника власності; а також
(4) податкові привілеї чи податкові витрати, характерні для дійсного власника.
При визначенні справедливої вартості інвестиційної власності компанія враховує конструктивно зчленовані предмети (основні засоби) у складі інвестиційної власності.
Справедлива вартість об'єктів інвестиційної власності:
— не відбиває майбутніх капітальних витрат по удосконаленню чи розширенню об'єктів
— не відбиває економічних вигод від майбутніх витрат.
Можлива ситуація, що коли вартість платежів, що відносяться до інвестиційної власності, буде перевищувати поточну вартість максимальної орендної плати.
МСФ0 37 Резерви, умовні зобов'язання й умовні активи повинний застосовуватися для визнання зобов'язання і встановлення його величини.
У виняткових випадках справедливу вартість інвестиційної власності неможливо вірогідно оцінити. Це відбувається, коли угоди з аналогічними об'єктами нерухомості на ринку рідкі, а альтернативна оцінка справедливої вартості інвестиційної власності (наприклад, заснована на прогнозуванні дисконтованих потоків коштів) відсутня.
У подібних випадках варто враховувати інвестиційну власність по фактичних витратах на придбання відповідно до МСФО 16, до моменту вибуття такої власності. Стосовно до даної ситуації, робиться припущення, що ліквідаційна вартість цієї інвестиційної власності дорівнює нулю. Таким чином, повна величина вартості об'єкта інвестиційної власності амортизується протягом усього терміну його корисної служби.
Згідно МСФО 16, при можливості достовірної оцінки, інвестиційна власність повинна оцінюватися компанією по справедливій вартості.
Оцінка по справедливій вартості використовується до моменту вибуття об'єкта, навіть у тому випадку, якщо угоди з інвестиційною власністю на ринку проводяться рідше чи якщо ринкові ціни на аналогічну власність стають менш стійкими.
Якщо компанія організує облік по фактичній вартості, вся інвестиційна власність повинна оцінюватися по фактичній вартості придбання (будівництва) за винятком накопиченої амортизації і накопичених збитків від знецінення.
Якщо компанія приймає рішення продати об'єкт інвестиційної власності без проведення додаткових робіт з його реконструкції, вона повинна продовжувати класифікувати цей об'єкт, аж до списання його з балансу, як інвестиційну власність, а не як запаси.
За аналогією, якщо компанія починає реконструкцію наявної в неї інвестиційної власності з метою подальшого використання як інвестиційну власність, у період реконструкції ця власність продовжує враховуватися як інвестиційна (а не як власність, використовувана для власних нестатків).
Якщо компанія веде облік по фактичній вартості придбання (будівництва), переклади об'єктів з інвестиційної власності у власність, використовувану для власних нестатків до складу запасів, і назад, не впливають на їхню балансову вартість. Крім того, вартість об'єктів не міняється з метою оцінки або розкриття інформації у фінансовій звітності.
У виняткових випадках справедливу вартість інвестиційної власності неможливо вірогідно оцінити. Це відбувається, коли угоди з аналогічними об'єктами нерухомості на ринку рідкі, а альтернативна оцінка справедливої вартості інвестиційної відсутня.
У подібних випадках варто враховувати інвестиційну власність по фактичних витратах на придбання відповідно до МСФО 16, до моменту вибуття такої власності. Стосовно до даної ситуації, робиться припущення, що ліквідаційна вартість цієї інвестиційної власності дорівнює нулю. Таким чином, повна величина вартості об'єкта інвестиційної власності амортизується протягом усього терміну його корисної служби.
Згідно МСФО 16, при можливості достовірної оцінки, інвестиційна власність повинна оцінюватися компанією по справедливій вартості.
Оцінка по справедливій вартості використовується до моменту вибуття об'єкта, навіть у тому випадку, якщо угоди з інвестиційною власністю на ринку проводяться чи рідше якщо ринкові ціни на аналогічну власність стають менш стійкими.
Якщо компанія організує облік по фактичній вартості, вся інвестиційна власність повинна оцінюватися по фактичній вартості придбання (будівництва) за винятком накопиченої амортизації і накопичених збитків від знецінення.
Завдання 1
На кінець свого звітного періоду компанія ТТМ має наступні залишки по рахункам:
Назва рахунку
Сума залишку, дол.
Грошові кошти
30200
Рахунки до отримання
5400
Автомобіль для доставки власної продукції
20000
Інструменти
3500
Рахунки до сплати
4100
На капітал компанії протягом місяця вплинули наступні операції:
Інвестиції власника у цінні папери іншої компанії — 2300 дол.
Доходи за контрактом — 15000 дол.
Витрати з виплати заробітної плати — 3000 дол.
Видатки з оренди — 5600 дол.
Витрати на паливо — 1200 дол.
Підготуйте: баланс, одноступеневий звіт про прибутки та збитки та звіт про зміни у власному капіталі, якщо відомо, що за звітний період на підприємстві не було інших доходів та витрат та власний капітал на початок періоду складав 2200 дол.
Журнал реєстрації господарських операцій
№ п/п
Зміст операції
Дебет
рахунку
Кредит
рахунку
Сума, дол.
1
2
3
4
5
Придбання фінансових інвестицій
Довгострокові
фінансові
інвестиції
Грошові кошти
2300
Відображено нарахування доходів за контрактом
Рахунки до отримання
Доходи
15000
Нараховано заробітну плату
Витрати з виплати заробітної плати
Заробітна плата
3000
Нараховано орендну плату
Видатки з оренди
Рахунки до сплати
5600
Відображено витрати палива, придбаного водієм
Витрати на паливо
Зобов'язання перед підзвітною особою
1200
продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Списано на фінансовий
результат витрати на оплату праці
Фінансовий
результат
Витрати на оплату праці
38572
26
30.04
Списано на фінансовий
результат загальні і
адміністративні
витрати
Фінансовий
результат
Загальні і
адміністративні витрати
16640
27
30.04
Списано на фінансовий результат витрати на нарахування амортизації основних засобів
Фінансовий результат
Витрати на
нарахування
амортизації основних засобів
25200
28
30.04
Нараховано податок на прибуток
Поточний податок на прибуток
Зобов'язання по податку на прибуток
8147
29
30.04
Списано на прибутки і збитки поточний податок на прибуток
Прибутки і збитки
Поточний податок на прибуток
8147
30
30.04
Визнано результат діяльності
Прибутки і збитки
Фінансовий результат
24441
Баланс
Актив
Сума,
дол..
Пасив
Сума,
дол.
Каса
26000
Кредиторська заборгованість
6800
Рахунки в банках
218600
Аванси отримані
28000
Дебіторська заборгованість
84000
Короткострокові кредити
банків
50000
Запаси
46000
Зобов'язання з оплати праці
2572
Витрати майбутніх періодів
34560
Зобов'язання з податку на прибуток
8147
Основні засоби
100800
Всього зобов'язань
85519
Амортизація
25200
Акціонерний капітал
400000
Нерозподілений прибуток
24441
Всього капіталу
424441
Баланс
509960
Баланс
509960
Звіт про прибутки та збитки
Показник
Сума, дол.
Доходи від продажу
158000
Собівартість наданих послуг
45000
Витрати на оплату праці
38572
Загальні і адміністративні витрати
16640
Амортизація основних засобів
25200
Прибуток до оподаткування
32588
Поточний податок на прибуток
8147
Чистий прибуток
24441
Література
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах -Житомир: ПП «Рута», 2002.
Міхалкович АЛ. Бухучет в зарубежных стратах — Мінск: ООО «Мисанта»: ООО «ФУ Аннформ», 2003.
Парфенов К.Г. Международные стандарти финансовой отчетности. М.: «Парфенов.ру», 2003
Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса.- К.: ВиРАР, Дакор, 2000. — 608 с.
C.Ф. Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840с.
Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. З англ. О. Мінін, О. Ткач. – К.: Основи, 1997. – 943с.