Зміст
Вступ
1. Види та правова оцінка договорів щодо надання аудиторських послуг
2. Структура аудиторського договору
3. Робота аудитора з документами
4. Права та обов’язки аудитора та підприємства-замовника згідно договору аудиту
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Аудит як форма незалежного контролю та функція захисту інтересів власників, відіграє все помітнішу роль у сфері національної економіки, набуває дедалі вагомішого статусу в суспільно-політичному житті країни. Здійснення аудиту спирається на практично апробовану нормативно-правову базу, основою якої є Закон України „Про аудиторську діяльність". Його ухвалення у квітні 1993 року стало початком інтенсивного розвитку вітчизняного аудиту.
Сьогодні в Україні в основному вже сформувалась національна система аудиту аналогічна країнам з ринковою економікою, покликана сприяти розвиткові економічних відносин та демократизації суспільної сфери. Ця система має достатньо розвинену інфраструктуру.
Базовими складовими національної системи аудиту є, з одного боку, аудитори, що діють одноосібне, аудитори, які надають послуги у складі аудиторських фірм, співробітники цих фірм, які працюють під керівництвом сертифікованих аудиторів, аудитори-нерезиденти, в тому числі дочірні структури відомих транснаціональних аудиторських компаній, а також дотичний до аудиторського загалу контингент представників внутрішнього аудиту. Керівник аудиторської перевірки розробляє програму аудиту. Програма аудиту є набором інструкцій для асистентів аудитора, що виконують аудиторську перевірку, а також засобом контролю за виконанням роботи. Можливе складання загальної програми за всіма розділами аудиту, але, з огляду на той факт, що збір аудиторських свідчень здійснюється декількома співробітниками. Програми доцільно складати на кожний розділ аудиту окремо. Зовнішній аудит — це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Зовнішній аудит повинен адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та первинних документах, достатня та достовірна.
Варто розрізняти загальні і конкретні цілі аудиту. Загальні цілі аудиту застосовуються до кожного залишку по рахунку. Мета загального аудита застосовується до всіх перевірок фінансової звітності. Частково вона формулюється з тверджень керівництва:
обґрунтованість – включені суми обґрунтовані;
повнота – існуючі суми включені;
володіння – включені суми є власністю клієнта;
оцінка – включені суми належним чином оцінені;
класифікація – включені суми належним чином класифіковані;
зміна звітних періодів – операції, що здійснені в період, близький до дати складання фінансової звітності, занесені в належний період (посилання на твердження керівництва відсутні);
арифметична точність – дані залишку на рахунку узгоджуються з підсумком Головіної книги (посилання на твердження керівництва відсутні);
розкриття – залишок на рахунку і стосовні до нього вимоги по розкриттю належним чином представлені у фінансовій звітності.
Основні задачі аудиту збирання достовірної вихідної інформації про фінансово – господарську діяльність суб’єкта і формування на цій основі висновків про його реальний стан. Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати усі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється, настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Необхідність проведення аудиту обумовлюється потребою користувачів інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання.
/>/>Види та правова оцінка договорів щодо надання аудиторських послуг
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Цей документ підтверджує і фіксує офіційну, юридичну згоду інтересів сторін договору. Згідно з договором про надання аудиторських послуг аудитор-виконавець зобов'язується провести аудит або надати інші послуги, а замовник – оплатити ці послуги.
Договір може укладатись на тривалий термін. Предметом такого договору виступають одночасно проведення аудиту та інші послуги аудиторської фірми, які не забороняються законодавством з аудиту[2, c. 45].
Предмет договору про надання послуг має нематеріальний характер, тобто результат має товарну форму, але не існує окремо від виконавця (в даному випадку – від аудитора), а сама послуга споживається замовником одночасно з її наданням виконавцем.
Відповідно до законодавства результатом аудиту є аудиторський висновок. Тобто аудиторський висновок є підтвердженням виконаної роботи (наданої послуги) аудитором. Висновок не можна розглядати як річ, він є результатом наданої послуги, якщо така буде прийнята замовником.
Звідси, аудиторський висновок не можна розглядати як предмет договору про проведення аудиту. Предметом договору є надані аудитором послуги замовнику, а аудиторський висновок лише фіксує виконання цієї послуги.
Крім основної мети діяльності аудитора – проведення аудиту – аудитор може надавати супутні аудиту послуги. Таким чином, договір про проведення аудиту та надання інших консультаційних послуг вважається різновидом договору про надання послуг.
Займатися аудиторською діяльністю можна лише після внесення суб'єкта до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, здійснювати аудиторську діяльність без відповідної реєстрації не допускається. Звідси, укласти договір на проведення аудиту підприємство може лише з певними суб'єктами, тобто з особами, які зареєстровані у встановленому порядку[1, c. 58].
Договір щодо надання аудиторських послуг залежно від стану і можливостей замовника, специфіки роботи та інших факторів має різновиди (рис. 1.1).
/>
Рис. 1.1. Види договорів з надання послуг аудиторських фірм
2. Структура аудиторського договору
У Законі України «Про аудиторську діяльність» зазначено, що в договорі на проведення аудиту та надання інших послуг передбачаються наступні положення: предмет і терміни перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін (табл. 2.1).
Таблиця 2.1Характеристика розділів договору на проведення аудиту
Розділ
Назва розділу
Зміст основних положень розділу
Вступ
Назва, номер договору, місце та дата підписання, прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені кожної із сторін
І
«Предмет договору»
Мета аудиту та характеристика його масштабу
ІІ
«Вартість послуг і порядок розрахунків»
Відомості про розмір і порядок оплати за надані послуги
III
«Права та обов'язки сторін»
Зобов'язання і права замовника та виконавця
IV
«Додаткові умови»
Яким чином оформлюються результати аудиту і те, що слід вважати моментом виконання договірних зобов'язань.
V
«Відповідальність сторін»
Умови відповідальності кожної із сторін за виконання договору
VI
«Термін дії договору»
Дані про те, коли договір вступив у силу, за яких умов він може бути розірваний і коли закінчується його дія
VII
«Особливі умови»
Положення, які сторони вважають за необхідне обумовити, і які не знайшли свого відображення в попередніх розділах договору
VIII
«Юридичні адреси та реквізити сторін»
Поштова адреса, найменування підприємства, банківські реквізити, підписи сторін--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Правило
Характеристика
1
2
3
1
Чітко з’ясувати предмет угоди
Слід обрати предмет договору: аудит, оперативна перевірка, надання консультаційних послуг, трансформація обліку тощо
2
Впевненість аудитора
Слід впевнитись, що замовник чітко уявляє, що він очікує від аудитора і чи може аудитор виконувати ці вимоги та завдання
3
Роз’яснення замовнику
Слід роз’яснити замовнику, що таке аудиторська гарантія, що не існує гарантії виявлення всіх суттєвих відхилень у ході аудиту і це є однією з особливостей аудиту. Слід пояснити, що результатом аудиту в більшості випадків є професійна думка фахівця, яка може не співпадати з думкою замовника або інших контрагентів
4
Текст договору складає аудитор
Проект договору слід складати самостійно і не підписувати договір, уважно не ознайомившись з його останнім варіантом, особливо тоді, коли до нього вносились зміни замовником
5
Не допускати двозначного трактування
Зрозумілість виконаних положень договору та однозначність їх тлумачення
Практика аудиту свідчить, що замовник завжди бажає отримати від аудитора позитивний аудиторський висновок, тоді як результати проведеного аудиту частіше за все свідчать про інше. Тому в договорі про надання послуг аудиторською фірмою доцільно зазначити випадки, коли аудитор може надати замовнику негативний висновок або взагалі відмовитися від надання висновку. Необхідно також зазначити терміни надання замовником документів, необхідних для проведення перевірки, оскільки досить часто замовники запрошують аудитора, тоді коли бухгалтерські документи ще не оброблені та не зведені, що ускладнює роботу аудитора[4, c. 74].
Важливою умовою при укладанні договору є оцінка вартості послуг аудиторської фірми. Тут необхідна системна об'єктивна оцінка обсягу та трудомісткості майбутніх робіт, часу на їх виконання та можливого ефекту (економії, збереження коштів) від аудиту, отриманого замовником.
Бажано в договорі передбачити попередню оплату замовником, що певною мірою буде попереджувати можливість несплати замовником вартості виконаних робіт.
У договорі про надання аудиторських послуг доцільно, передбачити обов'язки замовника щодо надання допомоги аудитору під час проведення перевірки (залучення внутрішніх аудиторів для надання допомоги при перевірці окремих об'єктів і проведення інвентаризації, надання транспорту, робочого кабінету, житла тощо). Крім того, в договорі можна передбачити надання замовнику інших супутніх аудиту послуг і умови їх оплати замовником.
Якщо договір не супроводжується листом-зобов'язанням, тоді текст договору має містити детальний опис умов майбутньої співпраці, права та обов'язки сторін.
При цьому такий підхід повинен бути принциповим й об'єктивним, із зазначенням різних можливих ситуацій, щоб не нанести шкоди ні замовнику, ні репутації аудиторів. Доцільно детально описати порядок проведення аудиту та надання висновку, права сторін у процесі аудиту, відповідальність аудитора та підприємства-замовника, обставини, за яких аудитор може відмовитись від продовження надання послуг за договором, конфіденційність і порядок розрахунків[3, c. 89].
Залежно від поставленої у договорі мети, результати перевірки можуть оформлюватись довідками та висновками. Результати надання послуг носять конфіденційний характер і не повинні розголошуватись. За розголошення таких даних аудитор несе відповідальність, передбачену договором.
Під час укладання договору особливу увагу слід звернути на положення щодо завдань, які будуть виконуватись у процесі надання послуг. їх слід сформулювати чітко й однозначно. Якщо таких завдань буде дуже багато, то їх можна винести в окремий додаток. Детальний опис усіх вимог, які пред'являє замовник до аудитора, допоможе надалі уникнути конфліктів між сторонами. До договору слід також включити обов'язки аудитора зберігати конфіденційність інформації, яку він отримає під час надання послуг.
3. Робота аудитора з документами
До початку надання послуг слід обумовити місце роботи аудиторів з документами. Можливі наступні варіанти роботи аудитора з документами:
1. Аудитори працюють у приміщенні замовника і, відповідно, документи не виносяться за межі його офісу. Такий варіант часто буває кращим для аудитора, оскільки в процесі роботи досить часто виникає потреба в уточненні окремих моментів у бухгалтера і керівника. Однак він може створити додаткові незручності для замовника.
2. Передача замовником усіх необхідних для перевірки документів аудитору. У цьому разі виникає потреба у детальному описі документів, що передаються.
3. Ксерокопіювання необхідних документів і робота з ними в офісі аудиторської фірми за згодою клієнта. У цьому разі ризик втрати документів мінімізується, але цей спосіб може бути неприйнятним при великих обсягах документації, необхідної для роботи.
Під час проведення аудиту підприємство-замовник має право:
а) отримувати від аудитора (аудиторської фірми) повну інформацію про вимоги законодавства, що стосуються проведення аудиту;
б) бути ознайомленим з висновком аудитора (аудиторської фірми) та отримувати інформацію про нормативні акти, на яких ґрунтуються зауваження і висновки аудитора (аудиторської фірми) [5, c. 77].
4. Права та обов’язки аудитора та підприємства-замовника згідно договору аудиту
Замовнику в ході аудиту слід керуватися правами, зазначеними в договорі на проведення аудиту. Тому при укладанні договору слід передбачити права та обов'язки не тільки аудитора, а й замовника.
Під час проведення аудиту замовник зобов'язаний:
а) створити аудитору (аудиторській фірмі) умови для своєчасного і повного проведення аудиту, надати всю документацію, необхідну для його проведення, а також надати на прохання аудитора (аудиторської фірми) роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі;
б) оперативно усувати виявлені в ході аудиту відхилення в порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
в) надавати допомогу аудитору в своєчасному та повному проведенні аудиту.
Окрім наведених вище зобов'язань, підприємство, звітність якого підлягає обов'язковому аудиту, не вправі ухилятись чи протистояти його проведенню і зобов'язане укладати договори на проведення обов'язкового аудиту з аудиторськими фірмами в терміни, встановлені законодавством.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про аудиторську діяльність» господарюючі суб'єкти, для яких законодавством встановлено обов'язкове проведення аудиту, зобов'язані до 1 грудня поточного року повідомити відповідним податковим інспекціям про укладання договору на аудиторську перевірку[2, c. 85].
Згідно із ст. 22 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудитори та аудиторські фірми України мають право:
1) самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;
2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.
Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмету перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;
3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб'єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:
1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормам;
2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку і складанні звітності;
3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України;
5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.
Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та аудиторською фірмою (аудитором) про проведення аудиторської перевірки.
Договір документально підтверджує, що сторони дійшли згоди за всіма пунктами, що обумовлені договором. Для того, щоб запобігти неправильному розумінню сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання і прийнятої відповідальності, необхідно максимально чітко визначити в договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, що виникають у зв'язку з укладанням договору [1, c. 45].
У договорі обов'язково повинні бути обумовлені наступні пункти:
можливість доступу до будь-яких записів, документів та іншої інформації, що вимагається у зв'язку з проведенням аудиту;
відповідальність керівництва підприємства, що перевіряється, за повноту наданої чи ненаданої аудитору інформації;
вказівка на те, що в зв'язку з сутністю перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість і навіть ймовірність того, що будь-які, інколи суттєві, помилки можуть залишитись невиявленими;
форма, в якій замовнику буде надана інформація про результати проведеної аудитором роботи;
порядок розрахунку вартості виконаних робіт щодо проведення аудиту.
Висновки
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Цей документ підтверджує і фіксує офіційну, юридичну згоду інтересів сторін договору. Згідно з договором про надання аудиторських послуг аудитор-виконавець зобов'язується провести аудит або надати інші послуги, а замовник – оплатити ці послуги.
Договір може укладатись на тривалий термін. Предметом такого договору виступають одночасно проведення аудиту та інші послуги аудиторської фірми, які не забороняються законодавством з аудиту.
В Законі України «Про аудиторську діяльність» зазначено, що в договорі на проведення аудиту та надання інших послуг передбачаються наступні положення: предмет і терміни перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.
Практика аудиту свідчить, що замовник завжди бажає отримати від аудитора позитивний аудиторський висновок, тоді як результати проведеного аудиту частіше за все свідчать про інше. Тому в договорі про надання послуг аудиторською фірмою доцільно зазначити випадки, коли аудитор може надати замовнику негативний висновок або взагалі відмовитися від надання висновку. Необхідно також зазначити терміни надання замовником документів, необхідних для проведення перевірки, оскільки досить часто замовники запрошують аудитора, тоді коли бухгалтерські документи ще не оброблені та не зведені, що ускладнює роботу аудитора.
Під час укладання договору особливу увагу слід звернути на положення щодо завдань, які будуть виконуватись у процесі надання послуг. їх слід сформулювати чітко й однозначно. Якщо таких завдань буде дуже багато, то їх можна винести в окремий додаток. Детальний опис усіх вимог, які пред'являє замовник до аудитора, допоможе надалі уникнути конфліктів між сторонами. До договору слід також включити обов'язки аудитора зберігати конфіденційність інформації, яку він отримає під час надання послуг.
Замовнику в ході аудиту слід керуватися правами, зазначеними в договорі на проведення аудиту. Тому при укладанні договору слід передбачити права та обов'язки не тільки аудитора, а й замовника.
Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та аудиторською фірмою (аудитором) про проведення аудиторської перевірки.
Договір документально підтверджує, що сторони дійшли згоди за всіма пунктами, що обумовлені договором. Для того, щоб запобігти неправильному розумінню сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання і прийнятої відповідальності, необхідно максимально чітко визначити в договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, що виникають у зв'язку з укладанням договору.
Список використаних джерел
Аудит: Застосування міжнародних стандартів аудиту в аудиторській практиці України. — К.: ТОВ "ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2005. — 172 с.
Бодюк А. В. Методологічні та нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності — К.: Кондор, 2005. — 360 с.
Давидов Г. М. Аудит: теорія і практика. — Кіровоград: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006. — 323 с.
Дєєва Н. М., Дедіков О. І. Аудит. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 182с.
Майданевич П. Н., Каюм Абдул, Федосеев С. К., Майданевич Ю. П., Олейник О. А. Аудит. — Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2005. — 394 с.
Понікаров В. Д., Сєрікова Т. М. Аудит. — Х.: ВД "Інжек", 2006. — 224 с.
Рудницький В. С., Лозовицький С. П. Аудит. — Л.: ЛКА, 2007. — 216с.
Усач Б.Ф. Аудит. — К.: Знання, 2007. — 232с.