Міністерствоаграрної політики України
Миколаївськийдержавний аграрний університет
Факультеттехнології виробництва і
переробкипродукції тваринництва
Кафедратехнології виробництва
продукціїтваринництва
КУРСОВИЙПРОЕКТ
здисципліни «Свинарство і технологія виробництва свинини»
натему: «Технологія вирощування підсисних поросят»
(варіант– 34)
Виконавець:
cтудент IV курсу5 групи
Бєнь В.
Керівник: ЛихачВ.Я.
Миколаїв– 2007
ЗмістВступ 1. Огляд літератури 1.1. Вирощування підсисних поросят 1.2. Особливості вирощування підсисних поросят в перші дні життя 1.3. Анемія
1.4. Потреба підсисних поросят в поживних
речовинах і фізіологічне обґрунтування ранньої підгодівлі 1.5. Підгодівля поросят
1.6. Особливості годівлі підсисних поросят|
на промислових комплексах 2. Розрахункова частина. 2.1. Цех відгодівлі 2.2. Цех дорощування 2.3. Цех відтворення 2.4. Корми та годівля Висновки Література
Вступ
Вирощування поросят до 2-місячного вікує найбільш відповідальним періодом при вирощуванні молодняка. На промислових комплексах сектор комплектують за рахунок свиноматок запліднених протягом порівняно короткого проміжку часу, і тому опорос відбувається протягом 3 – 7 днів. Під час опоросу в приміщенні підтримуютьтемпературу в межах 18—22 °С. Для створення нормального мікроклімату у відділенні для поросят за добу доопоросу включають лампи інфрачервоногоопромінювання для підігріванняпідлоги та інших ділянок станка.
За поведінкою свиноматкиможна визначити час майбутнього опоросу. За 1,5 — 2 доби до опоросутварина починає непокоїтися, вим'я у неїприпухає, соски збільшуються йчервоніють. За добу до опоросу, а інколи й раніше, з сосків при надавлюванні виділяється молозиво. За 2 — 5години до опоросу свиноматка трохи заспокоюється,часто лягає і встає. Потуги при нормальному опоросі повторюються черезкожні 5 — 20 хв. Опороси у більшості випадків відбуваються вночі і тривають 2— 4, а у деяких випадках — до 6 — 7 год. При опоросі черговий оператор укорочує пуповину, дезинфікує її, обтираєпорося від слизу, скушує щипцями верхівки іклів, обрізує хвости, підсаджує поросят до свиноматки ірозподіляє їх по сосках. Після опоросу оператор ретельно очищає станок івидаляє послід. Він стежить за мікрокліматом приміщення і залежно від температури й вологості повітря регулює роботу вентиляційно-опалювальних установок.Потрапляючи під інфрачервонийопромінювач при температурі повітря 26—30 °С, поросята обігріваються,обсушуються і після цього починають ссатимолозиво. Якщо поросят в гніздібільше, ніж функціонуючих сосків уматері, то зайвих поросят слід перевести до іншої свиноматки. Підсаджуватипоросят доцільно не раніше, ніж надругу-третю добу після народження.
1. Огляд літератури
1.1.Вирощування підсисних поросят
Уперші дні життя потреба поросят у поживних речовинах повністю забезпечуєтьсяза рахунок материнського молока. Встановлено, що у поросят в першому місяціжиття витрати поживних речовин на 1 кг приросту на 85 % забезпечуються зарахунок материнського молока і на 15 % —підкормом. На другому місяці життяспіввідношення джерел поживних речовин міняються. Витрати за рахунокматеринського молока зменшуються до 30 %, а за рахунок підкорму збільшуютьсядо 70 %. У середньому за рахунок вирощування поросят від народження до60-денного віку на одержання приросту витрачається поживних речовин за рахунокматеринського молока 45 %, а за рахунок підкорму — 55 %.
Материнськемолоко — незамінний корм для поросят. Кожний сосок свині — це відособленамолочна залоза, що не поєднується з іншими залозами. Передні частки молочноїзалози, краще розвинуті та більш молочні, ніж задні. Під час першої годівліоператор повинен правильно розподілити соски між поросятами. Довгих і худих поросятпривчають до передніх сосків, коротких та вгодованих — до задніх. Звикнувши довизначення сосків, поросята вже на третій день швидко знаходять їх і неуступають «свій» сосок без бійки.
Поросятамвже з 3—4-го дня життя необхідно давати воду. При відсутності вільного доступудо води вони п'ють сечу, що викликає шлункові захворювання. В кожномувідділенні для підкорму повинні бути автонапувалки. При їх відсутності увідділенні для поросят ставлять корито з чистою водою, яку міняють 5— 6 разівна добу. Молоко свині бідне начсолі заліза, яке входить до складу гемоглобінукрові. Вже в перші дні життя вміст гемоглобіну в крові поросят швидкознижується. Для попередження анемії їм вводять залізовмісні препарати. Заданими Білоруського науково-дослідного інституту тваринництва, на 1 кг живої маси поросята за першу декаду життя споживають 175—197 г материнського молока, за другу—120, за третю — 61—68, за четверту — лише 33—40 г, а потім все менше. В першідні життя поросята ссуть матір дуже часто: чмаломолочних свиноматок через кожні25—40 хв, більш молочних — через 1—2 год. За кожну годівлю порося висисає 15—25г молока, більш енергійні — до 50—70 г. Для нормального розвитку поросяті впершу декаду потрібно за добу близько 300 г, а за другу — 400 г молока. При такому частому ссанні свиноматок краще всього утримувати в індивідуальнихстанках, забезпечуючи таким чином вільний підхід поросят в будь-який час. Якщопотребу поросят у поживних речовинах за рахунок материнського молока в першудекаду життя прийняти за 100 %, то за другу декаду вона буде задовольнятися на67,5 %, за третю — на 42, за четверту— на 25,6, за п'яту — на 14,4, за шосту —на 7,5%. Таким чином, інтенсивність росту поросят вже з третьої декади життя восновному залежить від повноцінності їх підкорму. Тому умовну молочність свиноматки визначають за масою гнізда поросят 21-денного віку. Молодняк,рано привчений до підкорму, краще розвивається, у нього вищі середньодобовіприрости. Підгодівля поросят з раннього віку концентрованими, грубими йсоковитими кормами сприяє розвитку органів травлення, посиленню секреторноїдіяльності і в кінцевому результаті поліпшенню використання кормів дорослимитваринами [1, 3].
1.2. Особливості вирощуванняпідсисних поросят в перші дні життя
Поросятадуже маленькі, що тільки що народилися, і недостатньо жваві.Щоб матка не давила поросят, її в цей період утримують|утримують| в індивідуальних станках, обладнаних пристосуванням, що обмежує їхпересування по верстату. Для поросят обладнують зону відпочинку, що додатковообігрівається.
Материнське молоко — незамінний корм для підсисних поросят|. Кожен сосок вимені свині уявляєвідособлену молочну залозу, що нез'єднується з|із| іншими сосками. При цьомупередні долі вимені краще розвинені ібільш молочні, ніж задні. Під час першої годівлі оператор повинен правильнорозподілити соски між поросятами.
Молочна залоза свині |зростає|розвивається головнимчином в підсисний| період під впливомсистематичного масажу вимені, інтенсивної освіти|утворення| і відсмоктування молокапоросятами. Якщо у|в, біля| перший опорос| поросят менше, ніж діючихсосків, і кожне порося смокче|ссе| лише одинсосок, то від молока, що скопилося в долях вимені, що відсмоктують, останні запалюються, «присихають» і при наступному|такому|опоросі або зовсім не дають молока, або дають його дужемало. В результаті такі долі вимені залишаютьсянерозвиненими, і матка на все життя втрачає|розгублює| здатність|здібність|вирощувати опороси| з|із| великою кількістю поросят.
При недостатній кількостіпоросят у|в, біля|| матки яка перший разнародила, до неї підсаджують бракуючих поросят від інших, багатоплідних маток або привчають сильніших поросят одночасновідсмоктувати молоко з|із| двох сосків.
Слід мати на увазі, що некожна матка приймає чужих поросят. Щоб матка по запахуне відрізняла своїх поросят від чужих, всіх поросятобприскують сильно пахнучою речовиною (слабким|слабим|розчиномкреоліну, карболу або навіть керосину|керосину|— 2 столових ложки на пляшку теплої води) іпідпускають до матки.
Підсаджених поросят такожтреба привчити до певних сосок, при цьому всі поросята перші 3 дніповинні одержувати|отримувати| молозиво.Молозиво у|в, біля|свиноматки з'являється|появляється|, якправило, за декілька годин до опоросу.Тому вперше|уперше| поросят необхіднопідпускати під свиноматку не пізніше ніж через 1—2 годин після|потім| народження. Перші 3—4 доби виділяється молозиво, яке в порівнянні змолоком володіє вищою біологічноюцінністю. Споживання|вжиток| молозива сприяє виробленню у|в, біля|поросят імунітету. До першого смоктання молозива в крові новонародженихпоросят ще відсутні антитіла. Через 3 години після|потім|смоктання молозива склад крові поросят значно міняється. За один акт смоктання,який триває 40 — 50 сек|із|, порося одержує|отримує| до 30—40 г молозива, а на 8—10-у добу до 45 г молока. Свиноматка виділяє за один акт смоктання до 500 г і більш молозиво в перший день лактації, а за добу — 5—6 кг У перші 3 тижні добова молоковіддача| складає 7—7,5 кг. Після|потім| цього кількість молока у|в, біля| свиноматки значно зменшується. За55—60 діб свиноматка продукує 220—250 кг молока.
Молозиво, яке поросята одержують|отримують| в перші 3 діб, забезпечує їх організмантитілами протягом 5 наступних|таких|тижнів. Молозиво і молоко засвоюються організмом майже на 98 % [1. 5, 6].
1.3. Анемія
З перших днів життя підсисним поросятам | не вистачає заліза. Для нормального розвитку поросяті потрібно в добублизько 7—10 міліграм заліза, а з|із| молокомматері він одержує|отримує| всього 1міліграм. Через недолік|нестачі| в організмі підсисних поросят| заліза у|в, біля|них розвивається анемія. Супроводжується|супроводиться| це захворювання порушенням обмінних|змінних| функцій в організмі поросят, що призводить до відставання в зростанні|зрості|, зниження резистентності, а іноді|інколи| і дозагибелі. Недокрів'я у|в, біля| поросятпочинає|розпочинає, зачинає| звичайно розвиватися з 3-денного віку.
Добрий засіб|кошт|проти|супроти| анемії — ферродекстранові| препарати. Введення|вступ| їх в організм підсисним поросятам стимулює синтез гемоглобіну івідновлює обмінні|змінні| процеси.
У віці 1—2 днів поросятам проводять|виробляють, справляють| ін'єкцію одного іззалізистих препаратів: ферроглюкіну| — 2 мл|, ферродексу| —1,5-мл|, урозаферану| — 5 мл. Ін'єкцію повторюють через 21—30 днів.
За відсутності цихпрепаратів можна застосовувати комбінований розчинзаліза сульфату, міді сульфату, кобальту сульфату. Рекомендована доза наодну голову—| 10 мкл| розчину, що містить|утримує| в 1 л 2,5 г залоза сульфату, 1,0 г міді сульфату і 0,5 г кобальту сульфату [1, 2, 4, 5, 7].
1.4.Потреба підсисних поросят в поживних речовинах і фізіологічне обґрунтуванняранньої підгодівлі
Поросятанормально ростуть|зростають| за умови, що|при умові, що, при условии | вони одержують|отримують| з|із|кормом необхідні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи і енергію, щоміститься|утримується| в них, вітаміни,мінеральні та інші біологічно активні речовини, а також воду. Всі вонизабезпечують нормальний обмін речовин і утворення тканин і органів тіла. Ускладі організму новонародженого поросяти білки складають близько 30 %, жир —5, мінеральні речовини — 15, вода — 50 %. Потреба в них забезпечується зарахунок материнського молока і додаткової підгодівлі.
Уперші дні життя необхідні поживні речовини поросята одержують|отримують| з|із|материнським молоком. Проте|однак|, починаючи|розпочинаючи, зачинаючи| з|із| 2—3-й тижні потреба в них значно збільшується, а кількістьмолока у|в, біля| свиноматок зменшується. Томудля повного|цілковитого| забезпечення поросятпоживними речовинами їм необхідно згодовувати різноманітні|всілякі| корми. Якщо потреба поросят в поживнихречовинах за рахунок материнського молока в першу декаду життя прийняти за 100%, то в другу декаду вона задовольнятиметься на 67,5 %, у третю — на 42, вчетверту — на 25,6, в п'яту — на 14,4 і в шосту — на 7,5 %. Отже, інтенсивністьросту поросят вже з третьої декади життя в основному залежить від повноцінностіїх підгодівлі. Тому умовну молочність матки визначають по масі гнізда поросят увіці 21 день.
Встановлено|установлено|, що за перші 30 днів життя витрати на 1 кг приросту маси поросят на 85 % покриваються за рахунок материнськогомолока і лише на 15 % —за рахунок|лічба|підгодівлі. На другому місяці життя витрати материнського молока на відкладенняв тілі, зменшуються до 30 %, а за рахунок підгодівлі збільшуються до 70 %. Всередньому за молочний період на отримання|здобуття|приросту витрачається поживних речовин за рахунок молока свиноматок 45 %,підгодівля — 55%
Дляотримання|здобуття| добре розвинених і міцнихпоросят необхідно забезпечити підвищення молочної продуктивності свиноматок іорганізувати підгодівлю поросят, починаючи|розпочинаючи, зачинаючи|з|із| раннього віку (5—7 днів життя).
Поросятанароджуються із|із| зниженою функцієюшлункового травлення, тому основні процеси у|в, біля|них відбуваються|походять| в тонкомукишечнику, де перетравлюються живильні|живлячі, поживні|речовини, що поступили|вчинили| з|із| материнським молоком. З|із| віком шлунок анатомічно і функціонально стає розвиненішим, іпоросята починають|розпочинають, зачинають|поступово використовувати поживні речовини інших кормів, що приблизновідбувається|походить| на 20—25-й день їхжиття. Дослідженнями встановлено|установлено|,що при ранньому згодовуванні поросятам рослинних кормів у|в, біля| них значно скорочується періоднеповноцінності шлунку. Підгодівля рослинними кормами стимулює зростання|зріст| і розвиток травних органів і їх функцій,особливо шлунку, що благотворно впливає на зростання|зріст|і розвиток поросят. Рання підгодівля поросят різними кормами є|з'являється, являється| заставою їх хорошого|доброго| розвитку в подальші|наступні| періоди життя і особливо важлива|поважна| при відбиранні в 30—45 днів [7, 9, 10].
1.5.Підгодівля поросят
У перші 3 дні життя всі потреби поросяти в поживних речовинах задовольняються зарахунок материнського молока, але|та|вже з 4—5-го дня навіть поросятам від рясномолочних маток не вистачає води, мінеральних речовин, а потім і інших елементів живлення|харчування|.
Вода. Встановлено|установлено|, що при безперебійному постачанніпоросят свіжою чистою водою жива|жвава| маса їх до відбирання підвищується.Оскільки|тому що| молоконе забезпечує потреби поросят у воді, то в їх підкормових верстатах повиннепостійно знаходитися|перебувати| корито з|із| чистою, свіжою водою. Міняти|змінювати, замінювати| її слід не рідше 7 разів надобу.
При годівлі підсиснихпоросят дотримуються звичайно певних схем, що відповідаютьособливостям кормової бази господарства.
Мінеральна підгодівля. Молокосвині бідно солями|соль| заліза і кальцію. З 4—5-го дня життя поросятам в підкормові відділення|відокремлення| ставлять коритце з|із| крейдою, свіжою червоноюглиною і деревним вугіллям. Крейда забезпечує поросят кальцієм, червонаглина — солями|соль| заліза, а деревне вугілля поглинає гази, що утворюютьсяв кишечнику.
Залежно від молочності матокі повноцінності використовуваних комбікормів згодовуютькожному поросяті за період до-2-месячного віку від 15 до 25 л молока і молочного відвійок. Молоко і молочний відвійок сліддавати тільки|лише| в свіжому вигляді|виді|. Доцільно також готувати з|із| нихацидофільне молоко. Згодовувати його починають з 5—7-го дня життя — 25—30 г напоросяти, збільшуючи щодня норму на 10—20 р.
З цього ж часу поросятпоступово привчають до концентратів, для чого в підкормовевідділення|відокремлення| ставлять коритце з|із| підсмаженим зерном ячменю, пшениціабо крупноподрібленої| кукурудзи. Поступово в молоко починають|розпочинають, зачинають|додавати|добавляти| суміші концентрованих кормів(комбікорм), доводячи поступово їх кількість до рівня, передбаченого схемою годування. Чим раніше поросята будуть привчені до споживання|вжитку|концентрованих кормів, тим швидше|скоріше, скоріш|у|в, біля| них нормалізуються процеси травлення і тим краще вони розвиватимуться. Концентрати можна згодовуватитакож у вигляді каші. Краще всього давати суміш концентратів, що складається зпросіяної|просіювати| від плівоквівсянки, ячмінної і пшеничної дерті, роздробленого зерна бобових культур,пшеничних висівок (до 10—15 % по масі), соняшникової або льняної макухи (до5—10 %), м'ясної і рибної муки|борошна|, а також мінеральної підгодівлі (солі|соль|). За відсутності такої суміші кращим кормом для підсисних поросят є|з'являється, являється| просіяна|просіювати| вівсяна і ячмінна дерть, до якої обов'язково додають|добавляють| м'ясну або рибну муку|борошно| (до 15—20 % по масі) або відповіднукількість знятого молока. На одну кормову одиницю підгодівлі повиннеприходитися не менше 140 г перетравного протеїну. При недоліку|нестачі| протеїнурозвиток поросят затримується. До 30-му| дняжиття поросята повинні з'їдати по 300—400 г суміші концентратів, а в2-місячному віці — до 800 р.
Сінна і трав'яна мука|борошно|. У суміш концентратів рекомендується також додавати|добавляти| трав'яну муку|борошно| бобових культур штучної сушки. У першідні поросята тільки|лише| коштують|випробовують|, а до 60-денного віку з'їдають150—200 г вітамінної і трав'яної муки|борошна|в добу.
Соковиті корми. З 10—12-го дня життя поросят слідпривчати до соковитих корм — червоній моркві, кормовому і напівцукровому буряку, вітамінному гарбузу (згодовують в сиромуподрібненому вигляді|виді|). У обмеженій кількості можна давати комбінований силос і варену картоплю (у вигляді пюре). Прибагатому згодовуванні картопліпоросята сильно жиріють і слабшають («сідають» на ноги). До відбиранняпоросята повинні з'їдати в добу до 1 —1,5 кг соковитих кормів.
Навеликих комплексах для підгодівлі поросят з 8-го дня життя використовуютьспеціальні комбікорми (престартери), добре збалансовані за всіма елементамигодівлі. У 1 кг цього комбікорму міститься 1,04—1,06 корм, од., 201— 220 г сирого протеїну, 42—50 сирого жиру і 26—32 г сирої клітковини. На 100 кг престартера додають 5 кг біовіту, .10 г — сухого молока і 1,5 кг риб'ячого жиру. Суміш старанно перемішують і розподіляють по годівницях у відділенні дляпідгодівлі поросят. Незадовго до відлучення поросят у суміш додаютьантистресові премікси.
Угосподарствах, що не мають спеціальних комбікормів, поросят починаютьпідгодовувати з 5—6-го дня життя підсмаженим зерном і ацидофіліном. До цьогочасу в них прорізуються нові зуби, і через сверблячку ясен виникає потребагризти все тверде. Підсмажене зерно кукурудзи, гороху та пшениці засипають угодівниці з мінеральним підкормом. Після підсмаження зерно стає солодким іпоросята його охоче поїдають [1, 5, 8].
Ацидофілінготують із незбираного або збираного молока, заквашеного спеціальноюзакваскою. У результаті вмісту в ацидо-філіні молочної кислоти вшлунково-кишковому тракті поросят припиняється розвиток хвороботворнихмікроорганізмів і попе-реджуються шлункові' захворювання. Крім того, молочнакислота стимулює виділення ферментів в шлунково-кишковому тракті, підвищує їхактивність і перетравлення кормів.
Дляприготування ацидофіліну спочатку готують материнську закваску: 3 л пастеризованих молочних відвійок охолоджують до 35—40 °С і потім засипають суху культуруацидофільних бактерій, старанно перемішують і ставлять у тепле місце зпостійною температурою (35—40 °С) на 6—8 год. Потім у молоко додають материнськузакваску (5—10 % від кількості молока чи молочних відвійок) і ставлять у теплемісце на 6—8 год. Привчають поросят до ацидофіліну повільно — спочаткузмочують соски матері ' перед годівлею. Злизуючи ацидофілін при ссанні,поросята швидко звикають до його кислого присмаку. Через 3—4 дні вони охочеїдять його із спеціальної годівниці по 6—8 раз на день. До кінця першої декадипоросята вже поїдають за добу до 100 г ацидофіліну, до кінця другої декади — 200 г, до кінця третьої — 400, а до відлучення — близько 800—1000 г. При відсутності ацидофіліну йогозаміняють свіжим молоком чи молочними відвійками. У всіх випадках норму годівлімолочних продуктів необхідно збільшувати поступово. Молоко дають кілька разівна добу.
Штучнемолоко. Це відвар із борошна зернових і зернобобових культур, змішаний змолочними відвійками, що містить невелику кількість риб'ячого жиру, макро- імікроелементів, антибіотиків. Використовують його як додатковий підкормпоросятам у віці від 10—20-денного до 6—7-місячного віку. Штучне молоко,позитивно впливаючи на організм поросят, запобігає появі проносів, поліпшуєвикористання основних кормів, підвищує середньодобовий приріст. Готують його затаким рецептом (з розрахунку на 500 л): 30 кг горохового і 20 кг ячмінного, просяного, вівсяного або пшеничного борошна, 2,5 кг крейди і 2 кг кухонної солі добре перемішують і протягом години запарюють у 240 л води. У відвар додають 210 л свіжих пастеризованих молочних відвійок, 1,2 кг риб'ячого жиру (при температурі близько 50°С), 60 г біоміцину, 10г сірчанокислого заліза, 5 г сірчанокислої міді, 10 г йодистого калію, 12 г марганцевокислого калію і 9,5 г кобальту. Старанно перемішаний і охолоджений відвар згодовують протягом доби з розрахунку 400 г на порося у віці до 2 міс, від 2- до 4-місячного віку — 800—900 г на підсвинка, старше 4 міс —до 1,5 кг.
Привідсутності в господарстві спеціальних комбікормів поросят підгодовують кашею.Для цього пшеничну дерть або просіяну вівсянку варять на молочних відвійках іпочинаючи з 5—6-го дня життя дають поросятам. З 9—10-денного віку їх починаютьпривчати до поїдання сухих концкормів. Найкраще давати суміш концкормів, доскладу якої входять вівсянка, ячмінна і пшенична дерть, подрібнене зернобобових культур, пшеничні висівки (до 10— 15 % за масою), лляна макуха (до 5—10%), м'ясне і рибне борошно. До суміші додають кухонну сіль. При відсутностітакої суміші кращим кормом для поросят-сисунів є просіяна вівсяна та ячміннадерть, до якої обов'язково додають м'ясне або рибне борошно (до 15—20 % замасою), або молочні відвійки.
В 1корм. од. підкорму повинно бути 120—140 г перетравного протеїну. При нестачіпротеїну розвиток поросят сповільнюється. До 30-денного віку поросята повинніспоживати за добу 300—400~г суміші концкормів, у 2-місячному віці — до 800 г.
Усуміш концкормів рекомендується додавати якісне бобове сіно або трав'янеборошно штучного сушіння. В перші дні поросята трав'яне борошно тількипробують, а до -60-денного віку споживають за добу 150—200 г цього корму.
З10—12-денного віку поросят привчають до поїдання соковитих кормів: червоноїморкви, кормових та напівцукрових буряків, а також комбінованого силосу доброїякості. При ранній підгодівлі стежать за тим, щоб молодняк не споживав багатокормів. Це може призвести до шлункових захворювань. До відлучення від матерівпоросята повинні споживати за добу 0,8—1 кг суміші концкормів, до 1 кг соковитих кормів, 0,3- кг вітамінного трав'яного борошна та 1 кг молочних відвійок або рівноцінну кількість таких кормів тваринного походження, а також 100—200 гбілково-вітамінно-мінерального підкорму (БМВД) заводського виробництва загальноюпоживністю близько 1,5 корм. од. Всього за перший місяць життя, крімматеринського молока, кожне порося повинно додатково одержати 25—30 корм. од.підкорму, з другого по третій місяць — 55—60 корм, од., а з третього почетвертий місяць — 60—65 корм. од. У 1 кг підкорму повинно бути 120—140 г перетравного протеїну [6, 8].
Залежновід прийнятої в господарстві системи вирощування молодняка поросят відлучаютьвід матерів у 26-, 35-, 45-, 60-ден-ному віці. При відлученні в будь-якому віцібажано, щоб поросята ще деякий час залишалися в тих же станках, де вонизнаходилися із свиноматками. Найбільший ефект одержують від так званої«сімейно-гніздової» системи вирощування поросят у тих же станках, де їхутримували з матерями до 2—2,5-місячному віку, або подальше їх утримання вневеликих станках по 15—18 голів, до переведення на заключну відгодівлю або вгрупу ремонтного молодняка.
Уплемінних і деяких промислових господарствах для кращого розвитку поросят їх із3—5-денного віку разом із свиноматками випускають на спеціальну ділянку біляматочника, засіяну бобовими травами. Зимою для прогулянки поросят біляматочників рекомендується обладнати захищений від вітру майданчик з дерев'янимнастилом, що регулярно розчищається від снігу. Перший раз зимою поросятвипускають на прогулянку в 5—10-денному віці на 5—3 хв. У 2—3-тижневому віцітривалість прогулянки становить 20—30 хв, а у 5—6-тижневому—1—1,5- год залежновід погоди. При температурі нижче —20 °С молодняк на прогулянку не випускають.Кнурців, не придатних для племінного використання, каструють на 10—20-й деньжиття. Знаходячись під свиноматкою та одержуючи достатню кількість молока,кнурці легко переносять операцію. Вона майже не впливає на їх розвиток [1, 4, 10].
1.6. Особливості годівліпідсисних поросят| на промислових комплексах
У крупних|великих| державних комплексах для підгодівліпоросят використовують сухі, збалансовані по всіх елементах харчуваннякомбікорму. У 1 кг такого комбікорму міститься|утримується|1,04— 1,05 кормової одиниці. Як підгодівля поросятам з 8-го дня життя починають|розпочинають, зачинають| давати спеціальну суміш —престартер|, на 100 кг якого вводять|запроваджують| 5 кг біовіту|, 10 кг сухого молока, 1,5 кг риб'ячого жиру. Суміш ретельно перемішують до отримання|здобуття| однорідної маси, яку розподіляють по годівницях, встановлених|установлених| у відділеннях|відокремленнях| дляпідгодівлі поросят. Незадовго до відбирання поросят у вказану суміш додають|добавляють|антистресовий препарат [2, 3].
Висновки
Для нормального фізіологічного стану, росту й розвитку поросят важливе значення мають мінеральні речовини. Зрозрахунку на 1 корм. од. поросятам потрібно 7—8 г кальцію, 5—6 — фосфору, 3 г кухонної солі, 100 мг заліза, 10 — міді, 40 — марганцю, 50 — цинку, 0,2 мг йоду.
Задобу порося повинно одержати 7—10 мг заліза. З молоком матері воно одержуєменше 1 мг, і вже до п'ятого-шостого дняпоросята відчувають нестачу солей заліза,що може призвести до захворювання на аліментарну анемію, при якійпорушуються обмінні функції в організміпоросят, які спричинюють відставання в рості, зниження резистентності дорізних захворювань, а інколи і загибель. Дляпоповнення нестачі солі заліза поросятам у 2—3-денному, а потім повторноу 12—15-децному віці вводять фероглюкін (абоферодекс) чи згодовують гліцерофосфатзаліза, солі сірчанокислого заліза.
Всіпоросята перші 3 дні повинні одержувати|отримувати|молозиво. Молозиво у|в, біля| свиноматки з'являється|появляється|,як правило, за декілька годин до опоросу.Тому вперше|уперше| поросят необхіднопідпускати під свиноматку не пізніше ніж через 1—2 годин після|потім| народження. Перші 3—4 доби виділяється молозиво, яке в порівнянні змолоком володіє вищою біологічноюцінністю. Споживання|вжиток| молозива сприяє виробленню у|в, біля|поросят імунітету. До першого смоктання молозива в крові новонародженихпоросят ще відсутні антитіла. Через 3 години після|потім|смоктання молозива склад крові поросят значно міняється.
Споживання|вжиток|молозива сприяє виробленню у|в, біля|поросят імунітету. До першого смоктання молозива в крові новонароджених поросят щевідсутні антитіла. Через 3 години після|потім|смоктання молозива склад крові поросят значно міняється.
Поросятанароджуються із|із| зниженою функцієюшлункового травлення, тому основні процеси у|в, біля|них відбуваються|походять| в тонкомукишечнику, де перетравлюються живильні|живлячі, поживні|речовини, що поступили|вчинили| з|із| материнським молоком. З|із| віком шлунок анатомічно і функціонально стає розвиненішим, іпоросята починають|розпочинають, зачинають|поступово використовувати поживні речовини інших кормів, що приблизновідбувається|походить| на 20—25-й день їхжиття. Дослідженнями встановлено|установлено|,що при ранньому згодовуванні поросятам рослинних кормів у|в, біля| них значно скорочується періоднеповноцінності шлунку. Підгодівля рослинними кормами стимулює зростання|зріст| і розвиток травних органів і їх функцій,особливо шлунку, що благотворно впливає на зростання|зріст|і розвиток поросят.
У перші 3 дні життя всі потреби поросяти в поживних речовинах задовольняються зарахунок материнського молока, але|та|вже з 4—5-го дня навіть поросятам від рясномолочних маток не вистачає води, мінеральних речовин, а потім і інших елементів живлення|харчування|.
У 5—6-денному віці у поросят прорізуються зуби,з'являється потреба жувати та виробляєтьсяінстинкт до споживання корму. В цей період їх необхідно підгодовувати підсмаженим зерном ячменю.
Визначаючим успіх фактором при вирощуванні молодняку є забезпечення раціону поросятлегкозасвоюваним протеїном, у тому,числі білком тваринного походження, Зцією метою поросят привчають до незбираного молока з 8—9-денного, апоросят маломолочних свиноматок — і 6—7-денного віку. Кращі результатиодержують від використання ацидофільногомолока, яке запобігає появі, шлунково-кишкових захворювань та стимулюєрозвиток травного каналу.
У практиці свинарства поросят від свиноматок відлучають у періодвід 20-денного до 60-денного віку.
2 Розрахункова частина
Вихідні дані
Потужність господарства, тис. гол 6
Період поросності, днів 115
Підсисний період, днів 30
Холостий період, днів 18
Ритм виробництва 26
Додаткові дані
Жива маса, кг на початок відгодівлі
молодняка 27
дорослих свиней 135
на кінець відгодівлі
молодняка 105
дорослих свиней 225
Тварини, що реалізовані населенню, гол. 1200
Збереженість по групам, %
0 − 2 міс. 85
2 − 4 міс. 96
4 −8 міс. 98
Середньодобовий приріст, г
молодняка 510
дорослих свиней 405
Багатоплідність, гол
основних маток 10
перевіряємих маток 9
Період санітарного розриву, днів 7
2.1 Цех відгодівлі
1. Визначаємо валове виробництво м'яса за рахуноквідгодівлі
молодняку:
Мм = П • Ж2 = 6000 • 105 = 630000 кг
де П — потужністьпідприємства, тис. гол.
Ж2 — здаточна маса 1 голови молодняку.
2. Визначаємо кількість м'яса за рахунок вибракування
поголів'я (Мв). Беремо 10% від загального валового
виробництва м'яса.
Мв = Мм • 0,1 = 630000 • 0,1 = 63000 кг
3. Визначаємо загальну кількість м'яса, якевиробляється на
комплексі:
Мо = Мм + Мв = 630000+63000= 693000 кг
4. Визначаємо кількість молодняку з урахуванням
внутрішньогосподарських потреб:
Поб= П + В= 6000 + 1200 = 7200 гол.
де В — продано населенню, голів.
5. Необхідно визначити загальну кількість молодняку для постановки на відгодівлю:
Пн.в. = Поб • 100 / Х1 = 7200 • 100 / 98 = 7347 гол.
де Х1 — збереженість молодняку на відгодівлі.
6. Визначаємо кількістьдорослих (вибракуваних) тварин, яких
знімаємо з відгодівлі:
Пв = Мв / Ж4 = 63000 / 225 = 280 гол.
де Ж4 — здаточна маса однієї голови дорослих тварин.
7.Визначаємо кратність здачі продукції за рік:
Кр = 365 / Р = 365/ 26 = 14 разів
де Р — тривалість ритму виробництва.
8. Треба визначити кількість молодняку, що знімається звідгодівлі за 1 ритм:
Прм = П / Кр = 6000 / 14= 429 гол
далі відповідно проводимо розрахунок длядорослих свиней:
Прв = Пв / Кр = 280 / 14 = 20 гол.
9. Визначаємоскільки за 1 ритм виробляється м'яса:
Мр = Мо / Кр = 693000 / 14 = 49500 кг.
10. Визначаємо масу приросту від 1 голови молодняку за період
відгодівлі (кг):
Мпр = Ж2 − Ж1 = 105 – 27 = 78 кг
де Ж1-жива маса 1 голови молодняку при постановці на відгодівлю.
11. Визначаємо масу приросту від 1 голови дорослих тварин за
період відгодівлі:
Мпр.в= Ж4 − Ж3 =225 – 135 = 90 кг
де Ж3 — жива маса і голови дорослих тварин припостановці на відгодівлю.
12. Визначаємо тривалість періоду відгодівлі молодняку:
Дм = Мпр / См = 78 / 0,51 = 153 днів
де См — середньодобовий приріст молодняку на відгодівлі.
13. Визначаємо тривалість відгодівлі 1 голови дорослих свиней:
Дв = Мпр.в / Св = 90 / 0,405 = 222 днів
де Св — середньодобовий приріст дорослих свиней на відгодівлі.
14. Визначаємо тривалість зайнятості 1 свиномісця однією групою:
Дм1 =Дм + Ср =153 + 7 = 160 днів
де Ср — тривалість санітарного розриву.
Далі відповідно проводимо розрахунок для дорослих свиней:
Дв1= Дв + Ср = 222 + 7= 229 днів
15. Необхідно визначитикількість оборотів зайнятості одного
свиномісця за рік (циклів) длямолодняку та дорослих свиней:
Цм = 365 / Дм1 =365 / 160 = 2,3 обороти
Цв = 365 / Дв1= 365 / 229 = 1,6 обороти
16. Визначаємо потребу в станкомісцях для молодняку:
Ст.м = Пн.в / ЦМ = 7056 /2,3 = 3068 станків
та дорослих тварин:
Ст.в= Пв / Цв = 280 / 1,6 = 175 станків
.Визначаємо потребу встанкомісцях на відгодівлі для
молодняку та дорослих тварин:
Ст = Ст.м + Ст.в. = 3068 + 175 = 3243 станків
17. Визначаємо загальну потребу в станкомісцях з урахуванням 10 %страхового резерву (Ст.заг).
Ст.заг = 3243 • 1,1 = 3567 станків
2.2 Цех дорощування
1. Розраховуємо необхідну кількість молодняку для постановки в цех дорощування:
Ппост.д = Пн.в •100 / Х2 = 7347• 100 / 96 = 7653 гол.
де Х2 — збереженість молодняку при його дорощуванні.
2. Визначаємо потребу у молодняку для постановки на дорощування за 1 ритм:
Пр.д = Ппост.д / Кр = 7653 / 14 = 547 гол.
3.Визначаємо тривалість періоду дорощування:
Пд= 120 − Пп = 120 – 30 = 90 діб
де Пд — тривалість періоду дорощування, яка залежить відтривалості підсисного періоду (Пп).
4. Визначаємо тривалість зайнятості 1 станкомісця при дорощуванні молодняку:
Дд = Пд. + Ср = 90 + 7 = 97 діб
5. Визначаємо кількість циклів:
Ц = 365 / Дд = 365 / 97 = 3,8 цикла
6. Визначаємо необхідну кількість станкомісць для дорощування молодняку за рік:
Ст = Ппост.д / Ц = 7347 / 3,8 = 1933 станків
7. Визначаємо потребу в станкомісцях з урахуванням 10%страхового резерву (Ст.з.д).
Ст.з.д = Ст. • 1,1 = 1933• 1,1 = 2126 станків
2.3 Цех відтворення
1. Визначаємо тривалість циклу відтворення:
Тв = С + Пп + Хп = 115 + 30 + 18 =163 доби
де С — тривалість періоду поросності;
Пп — тривалість підсисного періоду, днів;
Хп — тривалість холостого періоду, днів.
2. Розраховуємо можливу кількість опоросів від однієї матки за рік(обчислювати з точністю до 0,00):
Оо = 365 / Тв = 365 / 163 = 2,24 опороси
3. Знаходимо кількість поросят, яку отримаємо від однієї основної матки за рік:
Ппр= Б1 • Оо= 10 • 2,24=22 гол.
де Б і – багатоплідністьосновних свиноматок, голів.
4. Визначаємокількість поросят, яких отримаємо за один середньорічнийопорос від основних і перевіряємих маток:
Пср =(Ппр + Б2) / (Оо + 1)= (22+9) / (2,24+1) = 9,6 гол.
де Б2 — багатоплідність перевіряємих свиноматок.
5. Визначаємо необхідну потребу виробництва всієї кількості поросят:
Пп.вс = (Пост.д+ В) • 100/ Х3 =(7347 + 1200) • 100 / 85 = 10055 гол
де Х3 — збереженість поросят-сисунів
6. Визначаємо необхіднукількість виробництва поросят за 1 ритм:
Н = Пп.вс / Кр = 10055 / 14 = 718 гол.
7. Розраховуємо загальну кількість опоросів від усіх маток:
Овс = Пп.вс/ Пср = 10055/ 9,6 = 1047 гол.
8. Визначаємо поголів'я перевіряємих свиноматок,голів:
Ппер = Овс / Оо + 1= 1047 / 2,24 + 1 = 323 гол.
9. Визначаємонеобхідну кількість основних маток, голів:
ПОМ = (Овс − Ппер) / Оо = 1047 — 323 / 2,24 = 323 гол.
10. Розраховуємо кількість опоросів, отриманих за 1 ритм:
Ор =Овс / Кр = 1047 / 14 = 75 опороси
11. Визначаємо кількість відлучених поросят, яких отримаємо за 1ритм:
Ко = ((Ор • Пср − В/ КР) • Х3 )) / 100 = ((75 •9,6 — 1200 / 14) • 85))/ 100 =
= 539 гол.
12. Розраховуємо необхідну кількість кнурів, голів:
Кк.в = (Ппер + Пом) / 50 = 323 + 323 / 50 = 13 гол.
13. Визначаємо поголів'я ремонтних кнурів (Крк), чисельність
якихскладає 60% від необхідної кількості кнурів.
Крк = Кк.в • 0,6= 13 • 0,6 = 8 гол.
14. Визначаємо поголів'я перевіряємих кнурів (Кпк), чисельність якихскладає 30% від необхідної кількості кнурів
Кпк = Кк.в •0,3= 13 • 0,3 = 4 гол.
15. Визначаємокількість станкомісць для кнурів:
Ст.к = Ккв + Крк + Кпк = 13+ 8+4 = 25 гол.
16. Визначаємо тривалістьзайнятості 1 станкомісця, враховуючи що свиноматок переводять до цеху опоросуза 3-7 днів (До = 5):
Зн = До + С + Пп + Cр = 5+ 115+ 30+ 7= 157 діб
де До — період, протягом якого треба перевести свиноматку до цеху опоросу.
17. Обчислюємо загальну кількість циклів у цеху:
Ц = 365 / Зн =365 / 157 =2,3 цикла
де Зн — тривалість зайнятості 1 свиномісця, днів.
18. Визначаємо потребу в станкомісцях для підсисних маток:
Ст.св = Овс / Ц = 1047 /2,3 = 455 станків
19. Знаходимо загальну кількість станкомісць з урахуванням 10%страхового резерву (Ст.св.заг.).
Ст.св.заг. = Ст.св •1,1 = 455 • 1,1 = 501 станків
Література:
1. ВасиленкоД.Я., Меленчук Е.И. Свиноводство и технология производства свинины. — К.: Выщашкола, 1988.— 271 с.
2. Главныефакторы, влияющие на продуктивность поросят-отъёмышей. // Ефективнетваринництво. – 2005. — № 5-6. — С. 5-11.
3. Главныефакторы, влияющие на продуктивность поросят-отъёмышей. // Ефективнетваринництво. – 2005. — № 7. — С. 36-41.
4. Довідникз виробництва свинини. / В.І. Герасимов, та ін.; За ред. В.П. Рибалка, В.І.Герасимова, В.М. Чорного. — Х.: Еспада, 2001. — 336 с.
5. МедвєдєвВ.О., Ткачук М.М. Вирощування поросят. – К.: Урожай, 1990. — 112 с.
6. НоздринН.Т, Сагло А.Ф. Выращивание молодняка свиней. Справочник. – М.: Агропромиздат,1990.— 144 с.
7. ПоходняГ.С. Теория и практика воспроизводства и выращивания свиней. — М.:Агропромиздат, 1990.— 217 с.
8. СавичИ.А. Свиноводство и технология производства свинины. — М.: Агропромиздат,1986.— 363 с.
9. Свинарствоі технологія виробництва свинини / В.І. Герасимов, та ін. – К.: Урожай, 1996. —352 с.
10. Свинарствоі технологія виробництва свинини / В.І. Герасимов, та ін. – Х.: Еспада, 2001. —448 с.
11. ТихоновИ.Т. Откорм свиней.-М.: Росагропромиздат, 1991.— 64 с.