КУРСОВА РОБОТА
Тема:
«Технологіявирощування кукурудзи на зерно урожайністю 60 ц/га на чорноземі вилугуваномуглибокому малогумусному легкосуглинковому на лесі у СВК “Ружинський”Ружинського району Житомирської області»
Вступ
Кукурудза– одназ найціннішихкормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури.Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і нафуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес,ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовуватизерно слід з високопротеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів,9-12% білка, 4-8% рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько 2%клітковини. Містяться вітаміни А, В1 В2, В6,Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи. Вміст білканевисокий, він дефіцитний за деякими незамінними амінокислотами, особливолізину.
Великаенергоємність зерна (361 ккал у 100 г) робить його важливим компонентомкомбікормів. Кукурудза — основна силосна культура. Силос кукурудзи має добруперетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин.
В 1 цкукурудзяної соломи міститься 37 к.о., а в 1 ц розмелених стрижнів — 35 к.о.
Недолікомкормів з кукурудзи є недостатній вміст перетравного протеїну. У силосі є 60-65 г протеїну, в зерні 75-78 г на 1 кормову одиницю, при нормі 100-110 г на 1 к.о. Це призводить до перевитрати кормів в 1,3-1,4 рази. Тому для збалансування раціонупротеїном, тваринам згодовують кукурудзу разом з бобовими культурами.
Зернокукурудзи використовується на продовольчі цілі. З нього виготовляють понад 150харчових і технічних продуктів: борошно, крупу, пластівці, крохмаль, сироп,глюкозу, спирт. Із зародків зерна добувають цінну харчову олію, яка маєлікувальні властивості (зменшує вміст холестерину в крові і запобігаєзахворюванню на атеросклероз). Із стрижнів качанів виготовляють фурфурол,лігнін, ксилозу, одержують целюлозу і папір.
3 1цзерна можна одержати 56 кг крохмалю (або 60 кг фруктози чи 38 л спирту), 22,4 кг корму з вмістом протешу 21%, 5,2 кг глютенового борошна і 2,7 кг кукурудзяної олії.
Кукурудза,як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимогагротехніки вона залишає поле чистим від бур'янів з розпушеним ґрунтом.Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток.Кукурудза добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур. Гірший дляозимих зернових, оскільки після неї трудніше якісно підготувати ґрунт до сівби.
Тривалийчас вважали родоначальником кукурудзи однорічну багатостеблу рослину теосинте, докине було встановлено, що само теосинте походить від кукурудзи.
Теосинтеутворює дворядний початок із зернівками, які охоплені лусками і невимолочуються. Трапляється в Центральній Америці як бур'ян у посівах кукурудзи.
Кукурудзаодна з найстаріших культур, походить з Центральної і Південної Америки. Тут їїкультивували 5-10 тис. років тому. В Європі кукурудза стала відома лише в кінціXV століття. В 1500 році Х.Колумб привіз насіння в Севілью (Іспанія). Звідсивона потрапила в Португалію, Італію, а в XVI столітті — в Китай, Індію та іншікраїни.
ВУкраїну кукурудза потрапила через Крим в XVII столітті і тривалий час була малопоширена. За іншою версією кукурудза прийшла з Молдавії, поширилась в Одеськійобласті, поступово завойовуючи Південь України.
Кукурудза — одна з найпоширеніших культур у світовомурослинництві, займає третє місце після пшениці і рису. Посівна площа постійнозростає і в 1994-1996 рр. вона становила 138 млн. га. Найбільше кукурудзувирощують США — майже 30 млн. га, Китай — 26 млн. га, Бразилія — 13 млн. га,Мексика — 7,7 млн. га, Індія — 6 млн. га. В Європі посівна площа становить 11,5млн. га.
Усвіті в 1993-1995 рр. збирали 513 млн. т зерна кукурудзи, що становить 26,9%від світового виробництва зерна. За рахунок створення ранньостиглих гібридів,зона вирощування кукурудзи розширюється на північ. В середньому в світіурожайність кукурудзи перевищила 40 ц/га.
Посівніплощі, урожайність і валові збори зерна в Україні не відповідають ґрунтово-кліматичнимможливостям. Вони можуть бути значно вищими.
ВУкраїні основні площі посіву кукурудзи на зерно розміщують в Степу й Лісостепу,на силос і зелений корм — в усіх зонах. Оптимальна площа посіву кукурудзи назерно і силос в Україні є в межах 3 млн. га.
1. Біологічні особливості, можливості рекомендованихсортів
1.1 Біологічні особливості
Кукурудза — теплолюбна культура. Мінімальна температурапроростання насіння — 8-10°С, сходи з'являються при 10-12°С. При висіванні вхолодний ґрунт (
Улітній період вегетації при температурі 14-15°С ріст рослин уповільнюється, апри 10°С вони не ростуть.
Уфазах сходи-викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку — 20-23°С. До появи генеративних органів підвищення температури до 25-30°С нешкодить кукурудзі. У фазі цвітіння підвищення температури понад 25°С негативновпливає на запліднення рослин. Максимальна температура, при якій припиняєтьсяріст кукурудзи становить 45-47°С.
Сумаактивних температур за яких достигають ранньостиглі гібриди становить2100-2200°, середньоранні і середньостиглі — 2400-2600° і пізньостиглі-2800-3200°.
Кукурудзавідноситься до посухостійких культур. Завдяки сильному розвиткові кореневоїсистеми, вона використовує вологу з більшої площі і глибших горизонтів ґрунту.Транспіраційний коефіцієнт 250. Проте високі врожаї зеленої маси і зерна,спричинюють більшу потребу у воді, ніж у зернових культур. За вегетаційнийперіод кукурудза потребує 450-600 мм опадів — 1 мм опадів дає можливість одержати 20 кг зерна на 1 га.
Кукурудзаменш вимоглива до вологи у першій половині вегетації. До формування 7-8-голистка випадків нестачі вологи для росту кукурудзи майже не спостерігаються.Найбільше вологи для рослин потрібно за 10 днів до викидання волотей, коли йдеінтенсивний ріст стебла (добовий приріст може досягати 10-14 см) і нагромаджуються сухі речовини. На цей критичний період припадає 40-50% загальноговодоспоживання. Через 20 днів після викидання волотей потреба у волозізменшується.
Багатоводи кукурудза використовує під час наливання зерна. Вона ефективновикористовує опади у другій половині літа.
Кукурудзапогано переносить перезволоження ґрунту, різко зменшуючи врожайність.
Кукурудза- світлолюбна рослина короткого дня. Погано переносить затінення. У надмірнозагущених посівах розвиток рослин затримується, зернова продуктивністьзменшується.
Рослинишвидше вегетують при 8-9 годинному світловому дні. При тривалості дня 12-14год. затягуються строки дозрівання кукурудзи. Вона потребує більше сонячноїенергії, ніж інші зернові.
Високіврожаї кукурудза дає на чистих, добре аерованих ґрунтах з глибоким гумуснимшаром. Вона середньовимоглива до родючості ґрунту, за правильного обробіткуґрунту та удобрення добре росте на більшості типів ґрунтів. Оптимальна реакціяґрунтового розчину нейтральна або слабо-кисла (рН 5,5-7,0). Малопридатні длявирощування кукурудзи холодні, заболочені, кислі, важкі глинисті, засоленіґрунти.
1.2 Ботанічна характеристика
Кореневасистема мичкувата, сильнорозвинута, багатоярусна, має п'ять типів коріння.Зерно проростає одним зародковим корінцем. Бічні зародкові (гіпокотильні)корінці розгалужуються і разом з першим зародковим корінцем утворюють первинну{зародкову) кореневу систему. Вона особливо важлива в перші фази росту — доформування 6-8 листків.
Епікотильнікорені розвиваються на першому міжвузлі. Ці корені ростуть горизонтально, нерозгалужуються. Роль їх у живленні рослин незначна.
Основнучастину кореневої системи становить вузлове коріння, що утворюється ярусами зпідземних стеблових вузлів після появи на рослині 3-4 листків. Найбільшогорозвитку це коріння досягає у фазі цвітіння кукурудзи. З нижніх надземнихстеблових вузлів можуть розвиватися опірні, або повітряні корені. Основна масакоріння (до 60%) знаходиться в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають уґрунт на глибину до 3 м. Найкраще коренева система розвивається при щільностіґрунту 1,1-1,3 г/см3.
Стеблокукурудзи міцне, виповнене, має до 22 міжвузлів і більше та стільки ж листків.Листки великі, з широкими і довгими пластинками. Краї пластинок ростуть швидше,ніж середина, внаслідок чого листки стають хвилястими, що збільшує їх поверхню.Розміщуються листки почергово і тому не затінюють один одного. Кількістьлистків залежить від групи стиглості гібриду. їх буває від 10-12 уранньостиглих до 40 у пізньостиглих.
Суцвіттяу кукурудзи двох типів — волоть з чоловічими квітками і качан — з жіночими.Волоть у кукурудзи верхівкова, розмішується на кінці центрального стебла або наверхівках бічних пагонів — пасинках. На осі волоті переважна кількість бічнихгілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другогопорядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома абочотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоскидвоквіткові квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковимилусками та тонкими м'якими — квітковими, між якими знаходиться три тичинки здвогніздими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками абона 2-4 дні раніше.
Суцвіттяз жіночими квітками — початки — розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стебловихлистків. На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок нерозвиваються.
Початокрозміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковимилистками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами іредукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті,світлі, зовнішні — товші й зелені.
Основоюпочатка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабоконусоподібної форми,завдовжки 15—35 см.
Масайого становить 15-25% загальної маси початка. У комірках стрижня, якірозміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночимиквітками.
Колоскипочатка мають м'ясисті (при висиханні — шкірясті) колоскові луски та ніжнітонкі — квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворюєзернівку лише одна — верхня, друга, нижня — безплідна. Розміщені попарноколоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен — від 8 до 24 і більше.
Нормальнорозвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі,довгого (до 40-50 см) ниткоподібного стовпчика і приймочки.
Сприятливоюдля запилення є тепла, волога, з легким вітром погода. У дощову погоду пилокзмивається, а надмірна сухість вбиває його. В таких умовах утворюєтьсячереззерниця.
Плід- зернівка. Стигле зерно кукурудзи складається з трьох основних частин:насіннєвої оболонки (перикарп) = 6%, ендосперм = 84% і зародка =10%. Маса 1000зерен у дрібнонасінних сортів 100-150 г, у крупнонасінних — 300-400 г. В середньому один качан має 500-600 зерен.
Розрізняютьтакі фенологічні фази росту кукурудзи: проростання насіння, сходи, утворення3-го листка, кущення, вихід у трубку (11 — 13-й листок), викидання волотей,цвітіння, формування і достигання зерна молочної, воскової і повної стиглості.
Урозвитку чоловічих суцвіть виділяють 9 етапів органогенезу: І — конуснаростання недиференційований; II — диференціація конуса наростання; III —швидкий ріст конуса наростання в довжину і формування бічних гілок волоті;. IV— формування колоскових лопатей; V — формування квіток у колосках; VI —утворення пилку в пиляках; VII — ріст у довжину всіх члеників суцвіття,витягування тичинкових ниток, завершення формування статевих клітин; VIII —викидання волотей; IX — цвітіння волоті.
Урозвитку жіночих суцвіть визначено 12 етапів: І — конус наростання качананедиференційований; II — диференціація вкороченого пагона качана на вузли йміжвузля: III — витягування конуса наростання; IV — утворення і формуванняколоскових лопатей; V— закладання маточкового і тичинкового горбочків; VI —формування зародкового мішка і ріст стовпчика маточки; VII — завершенняформування статевих клітин; VIII — викидання стовпчиків; IX — цвітіння,запилення; X — формування зернівки; XI — молочна стиглість; XII — перетворенняпоживних речовин зернівки на запасні.
1.3 Підвиди, сорти, різновиди кукурудзи
Підвидикукурудзи. Основні ознаки, за якими кукурудза поділяється на підвиди(групи), — форма й особливості поверхні зерна, розмір та внутрішня будовазерна.
Зарозмірами зернівки поділяються на крупні й дуже крупні — з масою 1000 зерен300-400 г, середні — 200-300 і дрібні — 100-200 г; за формою — на округлі, видовжено-призматичні із западиною на верхівці, видовжені іззагостреною верхівкою, кутасті або сплюснуті, з гладенькою чи зморшкуватоюповерхнею.
Підвнутрішньою будовою зерна розуміють будову ендосперму, який може бутинеоднорідним. Залежно від співвідношення між вмістом крохмалю і білка в зерні,форми та щільності розміщення крохмальних зерен ендосперм може бути повністюабо частково рогоподібним чи борошнистим.
Рогоподібністьендосперму спостерігається вищою при більш високому вмісті в ньому білка, якийу більшій мірі заповнює проміжки між крохмальними зернами, а також привуглуватій формі крохмальних зерен, які щільніше прилягають між собою ізалишають незначні проміжки. Борошнистий ендосперм тим краще формується, чимбільший вміст у ньому крохмалю і кругліші крохмальні зерна, між якимизалишаються значні проміжки.
Назламі рогоподібний ендосперм нагадує застиглу желатину, борошнистий — тугоспресоване борошно.
Кременистакукурудза. Відзначається підвищеним вмістом білка в зерні (8-18%), формуваннямстебел, здатних утворювати багато пасинків.
Зубовиднакукурудза. Найпоширеніший підвид у виробництві, представлений середньо- іпізньостиглими гібридами та сортами. Вміст білка в зерні — 8-15%.
Кремениста-зубовиднакукурудза. За формою зерна і будовою ендосперму займає проміжне місце міжкременистою і зубовидною кукурудзою, представлена у виробництві ранньо- тасередньостиглими гібридами.
Крохмалиста,або борошниста, кукурудза. Формує високо крохмальне зерно (72-85%) знизьким вмістом білка (6- 13%).
Розлуснакукурудза. Представлена двома формами: рисовою кукурудзою — згострокінцевим, або шпилястим, зерном та перловою — з округлим зерном. Вмістбілка в зерні — 10-15%. Здатна утворювати більшу кількість початків на стебліта інтенсивніше кущитися.
Цукровакукурудза. характеризується багатостеблістю та схильністю до вилягання,високим вмістом у зерні білка (18-20%) і жиру (8-9%).
Восковиднакукурудза. За формою зерна подібна до кременистої кукурудзи, алевідрізняється непрозорістю ендосперму, який за консистенцією нагадує твердийвіск. Перспективна для селекційної роботи.
Крохмалисто-цукровакукурудза. Проміжний підвид між крохмалистою і цукровою кукурудзою. ВУкраїні не поширена.
Плівчастакукурудза. Формує зернівки, закриті плівками, які утворилися з колоскових іквіткових лусок. У виробництві не використовується.
Різновидності. Кожний підвидкукурудзи поділяється на різновидності, основними ознаками яких є: забарвленнязерна і квіткових лусок на стрижні початка (часто вживається — забарвленнястрижня).
Забарвленнязерна у кукурудзи різноманітне: біле, жовте, оранжеве, червоне, темно-вишневе,фіолетове, сіре, синє, чорне, двоколірне — боки жовті, верхівки білі.
Стриженьбуває білим (квіткові луски не забарвлені) або червоним з кольоровимивідтінками (від рожевого до коричнево-червоного).
ВУкраїні поширені в основному гібриди і зовсім мало сортів. Це пояснюється тим,що у гібридів першого покоління проявляється явище гетерозису — різкопідвищується життєздатність рослин, а з нею активність біологічних процесіворганотворення і значно зростають продуктивність рослин та урожайність основноїпродукції — на 15-35% і більше порівняно з сортами.
Залежновід вихідних форм рослин, які використовуються для схрещування, гібридиподіляються на кілька типів: міжсортові — одержані від схрещування двох сортів;сортолінійні — від схрещування сорту і самозапильної лінії; міжлінійні: прості- від схрещування двох самозапильних ліній; складні (подвійні міжлінійні — відсхрещування двох простих міжлінійних гібридів; трилінійні — від схрещуванняпростого міжлінійного гібрида і самозапильної лінії; п'ятилінійні — відсхрещування трилінійного і простого міжлінійного гібридів). />/>Серед рекомендованих гібридівкукурудзи на зерно та силос найпоширеніші такі:/>/>Акцент MB, Авантаж, Агора,Анжвла, Валентина, ДНОД 453СВ, Дніпровський 193МВ, Гадина, ДК471, Закарпатський101М, Кавказ 484МВ, Колективний 95М, Краснодарський 335МВ, Марк, Мартон,Маршал, НС420, Одеський 411C,Планета 180, Полька, Рая та ін./>/>Серед гібридів цукровоїкукурудзи: Апетитна, Брусниця, Дебют F1, Роставиця, Джубілі F1)та ін./>/>В Україні рекомендовано такожтри сорти кукурудзи: Закарпатська жовта зубовидна, Дніпровська 298, Одеська 10.
2. Оцінка умов господарствата постановка завдання
2.1 Кліматичні умови
Розташування регіону у помірному поясі північної півкулівизначає клімат як помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м'якою,хмарною зимою. Середня температура повітря, за даними багаторічних спостереженьЖитомирської метеостанції, січня – мінус 5,8°С, липня – плюс 17,1°С, асередньорічна – плюс 6,9°С. Останні весняні заморозки на території регіонуспостерігаються у третій декаді травня, перші осінні – у другій декаді вересня.Протягом року на територію регіону випадає близько 647 мм опадів (6470 т води на га). Вегетаційний період в межах 190 днів.
2.2 Ґрунтові умови
Дляґрунтів, які знаходяться в межах господарства, характерне слабке вилуговуваннянизхідними потоками вологи, які в сухі періоди року часто змінюютьсявисхідними. У ґрунтах дернового тішу немає розчинених кислих речовин, у їхніхматеринських породах багато вуглекислого кальцію та поглинутого мулистоючастиною колоїдного кальцію. Саме тому вони вилугувані значно менше, ніж іншіґрунти, особливо лісові (підзолисті).
Вологи,яка проникає в ґрунт дернового типу, достатньо лише для вимиваннялегкорозчинних солей, внаслідок чого ці ґрунти, як правило, незасолені, завиключенням тих, які підпираються засоленими ґрунтовими водами та на засоленихматеринських породах. У них вилугуваний і гіпс (СаО4-2НО), а важкорозчиннийвуглекислий кальцій (СаСО3), як правило, вимитий тільки з верхнього шару наглибину 20-50 см, глибше він нагромаджується у вигляді добре помітних білуватихнальотів, прожилок тощо.
Чорноземніґрунти майже оптимально насичені ввібраним кальцієм і частково магнієм;увібраного водню і натрію в них немає. Реакція ґрунтового розчину ґрунтівслабо-кисла або близька до нейтральної.
2.3 Розрахунок урожайності, яку забезпечують природні умови тавибір її для програмованого вирощування
Розрахунокпотенційної урожайності за сумарним приходом ФАР проводять за формулою:
/>/>
ПУ — потенційна урожайність при використанні 6% фотосинтетичної активної радіації,ц/га;
QФАР -сумарнийприхід ФАР за період вегетації культури, млн. ккал/га;
КФАР — 6, коефіцієнт використання ФАР;
10 — математичний коефіцієнт;
q — теплотворназдатність 1 кг основної продукції сільськогосподарської культури, ккал.
С –стандартна вологість продукції;
А –сума частин основної і побічної продукції.
Длякукурудзи в даних умовах:
QФАР = 233 (1/3травня) + 760 (червень) + 750 (липень) + 640 (серпень) + 220 (1/2 вересня) =2603 млн. ккал/га;
С = 14%;
а =2,3.
Підставимодані в формулу:
/>
/>(ц/га)
Отже, за сумарним приходом ФАР потенційна урожайністькукурудзи 192,6 ц/га./>
Розрахункидійсно-можливої урожайності за природною вологозабезпеченістю (ДМУВ)проводять за формулою:
/>, де
ДМУВ–урожайність основної продукції за стандартної вологості,ц/га;
100*100– коефіцієнти математичного зрівноваження чисельника із знаменником;
КВ– коеф. Водоспоживання, мм/ц;
W – доступна длярослин продуктивна волога;
/>, де
WП – запасипродуктивної вологи в 0-100 сантиметровому шарі ґрунту на початку вегетаційногоперіоду, мм;
WК — запасипродуктивної вологи в 0-100 сантиметровому шарі ґрунту в кінці вегетаційногоперіоду, мм;
Со– сума опадів за період вегетації культури, мм.
Маємотакі дані:
КВ(всередній за вологістю рік) = 275 мм/ц;
С = 14%;
а =2,3;
WП = 160 мм;
WК = 95 мм;
Со= 36 (1/2 травня) + 69 (червень) + 82 (липень) + 74 (серпень) + 24,5 (1/2вересня) = 285,5 мм.
РозрахуємоW:
/> (мм)
Підставимоотримані дані в формулу:
/>(ц/га)
Отже,дійсно-можлива урожайність за природною вологозабезпеченістю (ДМУВ)за даних умов для кукурудзи 64,4 ц/га.
Розрахункидійсно-можливої урожайності за біогідротермічним потенціалом місцевості (ДМУб)проводять за формулою:
/>
ДМУб — дійсно-можлива урожайність за біогідротермічним потенціалом місцевості, ц/га;
КР– коеф. Рябчикова;
/>
Д –к-ть декад періоду вегетації культури;
36 –річна к-ть декад.
/>
Підставимодані у формулу:
/>(ц/га)
Отже,дійсно-можлива урожайність за біогідротермічним потенціалом для кукурудзи 44,9ц/га.
Розрахункидійсно-можливої урожайності за природною родючістю ґрунтів (ДМУг)проводять за формулою:
/>
ДМУг — дійсно-можлива урожайність за природноюродючістю ґрунтів, ц/га;
БГ– бал родючості (бонітет) ґрунту;
ЦБ– ціна одного бала, ц/га.
Заданими картки проектованого поля:
/> (ц/га)
Отже,дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів для кукурудзи 24,4ц/га.
Основнимилімітуючими факторами в підвищенні врожайності є забезпеченість вологою,надходження ФАР, біогідротермічний потенціал місцевості. Враховуючи ціпоказники, доцільною вважаю величину програмованої урожайності 60 ц/га.
3. Обґрунтування технологіївирощування запланованої урожайності
3.1 Розміщення в сівозміні
УЛісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового ікормового буряка, гречки, картоплі. В зоні Полісся кукурудзу розміщують післялюпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі. Кукурудза неналежить до культур, дуже вимогливих до попередників.
Кукурудзуможна вирощувати як монокультуру. На чорноземах беззмінне вирощування, за умовищорічного внесення органічних добрив, можливе впродовж 6-10 років, а на меншродючих ґрунтах — 3-5 років.
Урайонах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу післякультур, які висушують ґрунт на значну глибину, зокрема після цукрового буряку,суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти після проса, щоб запобігтипоширенню спільного шкідника — кукурудзяного метелика.
3.2Система обробки грунту
Прибезгербіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основнийобробіток ґрунту. Його проводять з урахуванням попередника, типу ґрунту,рельєфу, ступеня і особливості забур'янення поля.
Узоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровийобробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) ґрунтслідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні і органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток кореневої системи. Краще орати оборотними плугами.
Черездва-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів задопомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь.Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів.
Післяпізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискуватиполя важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потімвносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см. За умов достатнього зволоження у другій половині літа зяблевий, зокрема напівпаровий,обробіток ґрунту можна замінити сівбою післяжнивних сидеральних культур — гірчиці білої, редьки олійної. В жовтні зелену масу їх заорюють на глибину 27-30 см. Після пізніх попередників, як сидеральну культуру можна висівати озиму суріпицю і приорюватиїї зелену масу навесні.
Основнимзавданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті,очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння іодержання своєчасних сходів. Загальноприйнятим обов'язковим прийомом єранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту задопомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом45° до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культиваціюна глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівнимобробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6,Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння.Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому новіхвилі пророслих бур'янів.
3.3Розрахунок норм добрив і системи удобрення
Розрахунокнорм добрив та система удобрення
Розрахункинорм добрив проводять за такою формулою:
/>
Д –норма елемента живлення, кг/га;
У – запланованаурожайність, ц/га;
В-питомийвинос елемента живлення 1 ц урожаю основної продукції з врахуванням побічної,кг/ц;
КГЗ –коефіцієнт використання ел. живлення з ґрунтових запасів;
КМ –коефіцієнт використання ел. живлення з добрив;
ПГЗ –ґрунтові запаси елементів живлення в розрахунковому шарі:
/> (кг/га)
h –глибина розрахункового шару ґрунту, см;
А –об’ємна маса ґрунту, г/см3;
П –вміст елемента живлення, мг/100г ґрунту.
Розрахуємоґрунтові запаси елементів живлення:
/>;
/>;
/>.
Розрахуємонорми добрив:
/>;
/>;
/>
Кукурудзапотребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічнихдобрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку.Норма внесення залежить від зони і родючості ґрунту. У західному Лісостепу вонастановить 30-40 т/га, на Поліссі — 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до80-100 т/га і негайно заробляти в ґрунт.
Длясидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редькуолійну та ін. Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти довнесення 20-30 т/га гною.
Наформування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію. При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленимилистками. Критичний період засвоєння азоту-цвітіння і формування зерна.
Гострупотребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При його нестачілистки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння ідостигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.
Якщов ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листкиспочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і країлистків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і достеблової гнилі, важливий для формування качанів.
Рослиникукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вонипоглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/гаміді. Найкраще застосовувати мікроелементи при проведенні інкрустації насіння.
3.4Сівба
При розрахунку норм висіву роблять поправку напосівну придатність насіння, яку вираховують за формулою:
/>, де
Ч –чистота насіння,%;
С –схожість,%.
/>.
Фактичнунорму висіву розраховують за формулою:
/>
К –рекомендована норма висіву, тис. шт. /га;
М –маса 1000 насінин, кг.
/>(кг/га).
Насіннякукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де йогодоводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13 — 14%,калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують,протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншимипрепаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (Рі)має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98%, схожість неменше 92%, чистоту не менше 98%, насіння сортів (рН 1-3) не менше 87% тачистоту не менше 98%. Особливо високої якості має бути насіння при сівбікукурудзи в допустимо ранні строки.
Способи. Сіють кукурудзупунктирним способом з міжряддями сівби 70 см з допомогою сівалок СУПН-8, СПЧ-6М. При збільшенні норми висіву в умовах достатнього зволоження при вирощуваннікукурудзи на силос ширину міжрядь можна зменшити до 50 чи 45 см, що забезпечує рівномірніше розміщення рослин на площі. У надмірно загущених посівахпригнічується ріст і розвиток качанів./>У Лісостепу і на Поліссі насіннякукурудзи загортають на глибину 4-6 см, на легких ґрунтах і при підсиханніпосівного шару — на 5-8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3-4 см.
Важливе значення для одержання дружних, вирівняних сходівмає дотримання рівномірної глибини загортання насіння, що забезпечуєтьсяретельним вирівнюванням ґрунту і правильним регулюванням сівалки на задануглибину./>Приоптимальних умовах сходи з'являються за 7-8 днів. За холодної погоди кукурудзаможе зійти через 3 тижні. Інкрустоване насіння може знаходитись у ґрунті одинмісяць і після цього дати сходи. Кукурудзу на зерно і силос сіють, колитемпература ґрунту на глибині 10 см становить 10-12°С. Холодостійкі гібридиможна висівати раніше, при температурі ґрунту 8-10°С впродовж трьох днів. Унедостатньо прогрітий ґрунт сіяти ризиковано.
Вумовах Західного Лісостепу і Полісся календарні строки сівби кукурудзиприпадають на період з 1 по 15 травня.
Швидшена 6-10 днів можна висівати інкрустоване насіння.
Заданими фірми «Піонер», ранньостиглі гібриди характеризуються високоюхолодостійкістю. У роки з ранньою весною їх можна сіяти 10-20 квітня, а вумовах пізньої весни — з 20-25 квітня.
3.5Догляд за посівами
Зразуж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння зґрунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружне проростаннянасіння бур'янів. Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби,коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі «білої ниточки». Боронуютьвпоперек рядків легкими (ЗБП-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1). Припроведенні 2-3 досходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур'янів.Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і 4-5 листків у кукурудзи.Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год.
Інтенсивнеборонування (3-4 рази) на чистих мало забур'янених полях дає змогу обійтись безвнесення гербіцидів.
Бур'янизнищують також міжрядними обробітками з допомогою культиваторів КРН-4,2;КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушування використовують лапи-бритви істрілчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см. Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур'яніву рядках. При цьому швидкість руху агрегату має бути не менша 8-9 км/год,інакше не буде присипання бур'янів у рядках ґрунтом. Підгортання стимулюєутворення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній зоні рядка. Принеобхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин небільше 30-40 см.
На сильнозабур'янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищенняпосівів від бур'янів, застосовують гербіциди.
Гербіцидисуцільної дії (глісол, гліфос, гліфосат, гліфоган, раундап, утал) можнавикористовувати для обприскування вегетуючих бур'янів восени після збиранняпопередника. Можна вносити їх весною по вегетуючих бур'янах за 2 тижні до сівбикукурудзи. До обприскування виключити всі механічні обробки, крімранньовесняного закриття вологи. Норма внесення — 3-6 літа.
Гербіцидигрупової дії вносять перед сівбою і до появи сходів. До «Перелікупестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» занесенінаступні препарати: аценіт, гвардіан, гезагард, дуал, ерадикан, мерлій,прімекстра, стомп, трофі, фронтьєр, харнес.
Ефективніна кукурудзі післясходові гербіциди: базис, базагран, бромотрил, дезормон,діален, дікопур, крос, ладдок, лонтрел, лонтрім, тітус, хармоні.
3.6Збиранняврожаю і первинна обробка
Кукурудзуна зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за35-40% зернозбиральними комбайнами «Херсонець» та ін. До цієї фазинагромадження асимілянтів закінчується, про що свідчить чорний прошарок (чорнаточка) між зерном і місцем прикріплення його до серцевини качана. Якщовологість зерна не перевищує 30%, то качани відразу обмолочують зерновимикомбайнами з пристосуваннями. Качани з вологістю зерна, меншою за 28%, добрезберігаються в сапетках, на горищах, і за 6-8 тижнів їх вологість можезнизитись до 20%. Качани з вологим зерном необхідно підсушити. Проте, для зниженнявологості з 35% до 14% на кожну тону зерна витрачають близько 30-50 кг рідкого палива. При біологічному рослинництві, після збирання зерна, подрібнену листостебловумасу розстеляють на поверхні ґрунту. Пізніше її придисковують важкими боронамиБДТ-7,0 і приорюють. З допомогою оборотних плугів і трактора К-700 можнаприорати кукурудзиння без попереднього дискування, при умові, що глибина оранкистановитиме більше 30 см, а плуг обладнаний спеціальними обтікаючимипередплужниками. Така технологія збирання забезпечує повернення значноїкількості органіки у ґрунт.
4. Технологічна картавирощування кукурудзи№ робіт Назва заходу Агротехнічні показники, агротехнічні вимоги Одиниця виміру
Об’єм робіт
(фізичний) Склад агрегату Марка трактора, автомобіля Марка знаряддя 1 Лущення стерні Дисковими лущильниками на глиб. 6–8 см, після збирання попередника га Т-150 К ЛДГ-10 2 Повторне лущення Полицевими лущильниками на глиб. 10–12 см, через 12–14 днів га Т-150 К ППЛ-10–2,5 3
Транспортування
і внесення добрив Фосфорно-калійні під зяблову оранку по 110 кг/га калію і 45 кг/га фосфору км, т, га МТЗ-80 НРУ – 0,5 4 Зяблова оранка Глибина 22–25 см га Т-150 К ПЛН-4–35 5
Закриття
вологи Боронування важкими боронам при першому виході в поле га Т-150 К БЗТС – 1,0 6 Культивація Після проростання бур’янів, в агрегаті з боронами, на глибину 4–5 см га 52 Т-150 К
КПС-4
КШУ-18
КПЗ-9 7
Транспортування
і внесення добрив Азотні під культивацію по 175 кг/га км, т, га 52 Т-150 К НРУ – 0,5 8 Передпосівний обробіток ґрунту Комбінованими знаряддями на глибину заробки насіння га 52 -
Комбін.
агрегати 9 Сівба Пунктирним способом з міжряддям 70 см на глибину 4–6 см (1–15 травня) га 52 Т-150 К СУПН-8 10 Коткування Після сівби га 52 МТЗ-80 Котки 11 Боронування В полуденні години в фазі 2–3 листочків га 52 Т-150 К БЗТС – 1,0 12 Обприскування При появі бур’янів (глісол, утал та ін.), шкідників (маврік, шерпа та ін.) га 52 Т-150 К ОП-2000 13 Збирання Пряме комбайнування при вологості зерна менше 35% ц/га Херсонець 14
Первинна
обробка Очистка, сушка до вологості 14% т Т-150 К
ОВП-20
ОВС-25
Висновки і пропозиції
При вирощуванні кукурудзи потрібно враховувати, що вонавиносить багато поживних елементів з ґрунту. Тому, рекомендую заорювати всіпісляжнивні рештки для попередження виснаження ґрунту. З екологічної таагрономічної точки зору неприпустимим є вирощування до і після кукурудзикультур з великою вегетативною масою.
Рекомендуюзастосовувати інкрустоване насіння для посіву в найраніше можливі строки. Цедозволить раніше зібрати урожай, провести ефективнішу агро меліорацію, боротьбуз бур’янами та ін. До того ж, буде більше часу для мікробіального відновленняґрунту.
Рекомендуюдо і після кукурудзи сіяти сидеральні культури.
Заправильної агротехнічної та екологічної стратегії вирощування кукурудзи можнадосягти значних об’ємів врожаїв і звести до мінімуму тиск на ґрунт.
Використана література
1. Конспект лекційних та лабораторно-практичних занять з дисципліни“Рослинництво: традиційні, інтегровані та екологічні методи”, лектор:Новохацький М.Л.
2. Рослинництво: Лаб.-практ. заняття: Навч. посіб. для вищ. агр.закл. освіти II-IV рівнів акредитації з напряму — «Агрономія»/ Д.М. Алімов,М.А. Білоножко МА. Бобро та ін.; За ред. МА. Бобро та ін. — К.: Урожай, 2001. —392 с.
3. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощуваннясільськогосподарських культур. — Львів: НВФ «Українські технології, 2002.- 800 с.
4. Ґрунтознавство: Лабораторний практикум / В.Г. Крикунов, Ю.С.Кравченко, В.В. Криворучко, О.В. Крикунова.- Біла Церква, 2004. — 216 с.
5. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. моногр.) /В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та ін.; Під заг. ред. П.П. Михайленка.- Житомир, 2001. — 320 – ст.
6. Геологіяз основами мінералогії: Навч. Посібник / Д.Г.Тихоненко. та ін.; За ред. Проф. Д.Г. Тихоненка. – К.: Вища школа, 2003. – 287с.: іл.
7. КореневГ.В., ПодгорнийП.И., Щербак С.Н. Растениеводство с основами селекции и семеноводства. — 3-еизд. перераб. и доп. — Москва: Агропромиздат, 1990. — 575с.
8. Загальне землеробство / За ред. В.П. Гордієнка. — Київ: Вищашкола, 1988. — 302с.
9. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур / В.В. Лихочвор,М.І. Бомба, С.В. Дубковецький, Д.М. Оїшщук. — Львів: Українські технології,1999. — 408с.
10. Интенсивныетехнологии возделывания зерновых и технических культур / Под ред. А.И.Зинченкои И.М. Карасюка. — К.: Вищашкола, 1988. — 327 с.