Зміст
Вступ
1. Страхування у сільськомугосподарстві
2. Проблеми,які виникають на ринку страхування сільськогосподарських ризиків
3. Кроки,які необхідно зробити для розвитку сільськогосподарського страхування в Україні
Вступ
Однією з життєво важливих галузей суспільного виробництва,яка безпосередньо пов’язана із задоволенням першочергових потреб людей, єсільське господарство.[ 1]
Сільське господарство — одна з найдавніших,найважливіших і найбільш ризикованих галузей економіки.[2]
Сільськогосподарськевиробництво має певні особливості, які полягають у тому, що економічний іприродний процеси відтворення безпосередньо пов’язані між собою. Сільськегосподарство перебуває у великій залежності від метеорологічних та іншихприродних умов.[1]
В Україні на нього покладено завдання дедалі повнішезабезпечувати внутрішні потреби країни в сировині і продовольстві та нарощувативідповідні експортні можливості. За належних інвестицій аграрний потенціалУкраїни може досягти рівня, достатнього для того, щоб нагодувати більш якполовину населення Європи. Фактичні показники — на порядок нижчі. [2]
АПК нашої країни вже давнозазнає дефіциту фінансових ресурсів, який був і певною мірою лишаєтьсянаслідком низької врожайності сільськогосподарських культур, нееквівалентногоміжгалузевого обміну, недосконалої податкової та митної політики. Ціни насільськогосподарську продукцію нерідко занижуються через погану організацію їїзакупівлі, монопольне становище деяких заготівельників. Матеріально-технічнізасоби продаються селу за цінами, не завжди адекватними якості добрив, машин,обладнання. Останніми роками багатократно зросла вартість енергоносіїв. Триваєвідплив із села найактивнішої частини трудових ресурсів. Вельми низькоюлишається платоспроможність більшості населення — споживача продукції. Ось тіголовні чинники, які зумовили відчутне зниження темпів розвитку вітчизняногоаграрного сектору порівняно не лише з іншими державами, а й із середнімимакроекономічними показниками України.
Нині в Україніприскорюється аграрна реформа, стратегічна мета якої — забезпечити повне йнадійне продовольче постачання населення, досягти високого експортногопотенціалу галузі, відродивши господаря землі й створивши багатоукладнийконкурентоспроможний аграрний сектор економіки.
Залученняінвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва безпосередньо залежитьі від того, як вирішується проблема зменшення та розподілу ризикутоваровиробників.
З початку 1990-хроків страховий захист сільськогосподарських товаровиробників значнопослабився. Різко скоротилася реальна бюджетна допомога господарствам.Комерційні банки не можуть покривати збитки, спричинювані природнимикатаклізмами, дається взнаки інфляція грошової одиниці. За цих умов годі було йсподіватися на високу страхову активність. Аграрна реформа має докоріннозмінити ситуацію. Приватизація землі, дедалі інтенсивніше її використання,зміна стосунків із банками, перехід до сплати єдиного податку — ці та багатоінших чинників спонукають до організації страхового захисту сільськихтоваровиробників на нових засадах. Ідеться, насамперед, про впровадженнясистеми комерційного та взаємного страхування за відчутної державної підтримки.
Страхування майнасільськогосподарських підприємств має велике значення для розвиткусільськогосподарського виробництва й використовується в інтересах зміцненняекономіки і фінансів сільськогосподарських підприємств, матеріального добробутугромадян.
Сільськогосподарськестрахування належить до дуже ризикових галузей діяльності страхових компаній,але таке страхування конче необхідне.
Такий захистздатні здійснювати лише ті страховики, котрі мають достатні страхові резерви,розгалужену мережу філій та представництв, а також фахівців, добре ознайомленихз особливостями аграрного виробництва.(2)
Український аграрнийстраховий ринок також має значні фінансові перспективи. Потужність вітчизняногоринку сільськогосподарського страхування тільки при страхуванні врожаю зерновихоцінюється в 400 — 500 млн. гривень, а при страхуванні зерна, що зберігаєтьсяна елеваторах — 25–30 млн. грн.
Вперше спроба системнопідійти до страхування агро ризиків була зроблена з прийняттям Закону України «Простимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки.»Як напрям розвитку сільськогосподарського страхування в Україні було обранозапровадження обов’язкового страхування врожаю зернових культур та цукровихбуряків підприємствами всіх форм власності. В подальшому страхування зерновихкультур та цукрових буряків підприємствами всіх форм власності було внесено дообов’язкових видів страхування Закону України «Про страхування».Ризики, які підлягають страхуванню та відповідні тарифи були визначеніПостановою КМ України № 1000 «Про затвердження порядку та правилобов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічнихнасаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зерновихкультур та цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх формвласності».
Значний інтерес в той часдо аграрного страхування виявили страхові компанії. Більше 80 компаній отрималиліцензії на здійснення цього виду страхування.
Однак спроба запровадитисистему обов’язкового страхування сільгоспризиків виявилась невдалою. Головнимчином, через відсутність реальної державної підтримки. В згадуваному вищеЗаконі України «Про пріоритетний розвиток сільського господарства Українина 2001-2004 роки» передбачалась 50-ти відсоткова компенсаціясільгоспвиробникам страхових платежів, сплачених ними при обов’язковомустрахуванні сільськогосподарських врожаїв. Але бюджетом України на 2002,2003 та2004 рр. кошти не передбачались та не виділялись, державна підтримкасільськогосподарського страхування на даному етапі носила декларативнийхарактер. Ще однією причиною неефективності було те, що законодавство непередбачало відповідальності за недотримання вимог щодо обов’язковостістрахування. В результаті, можна констатувати, що сьогодні обов’язковестрахування сільгоспкультур практично не здійснюється.
Добровільне страхуванняврожаїв сільськогосподарських культур розвивається повільно. Причинами цього єнезадовільний фінансовий стан сільгоспвиробників, а також нерозуміння нимипереваг страхування, як методу мінімізації погодних ризиків. Значна частинааграріїв не довіряє страховим компаніям, вважаючи існуючі умови страхуванняскладними та такими, що не дають можливості в разі настання страхового випадкуотримати відшкодування. [3]
1. Страхування усільськогосподарстві
Сільськогосподарськевиробництво — одна з важливих і водночас найбільш ризикових галузей економіки,яка перебуває постійно під впливом стихійних сил природи. Тому одним ізчинників стабільності його економічного розвитку та фінансового стану єстрахування.
Економічниймеханізм страхування сільськогосподарського виробництва полягає у створені івикористані страхового фонду з метою відшкодування непередбачених збитків,заподіяних стихійними лихами та іншими несприятливими подіями.
Найбільшризикованим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічнихнасаджень. Під це виробництво відведено більш як половину території України.Рослинництво — це діяльність, здійснювана переважно під відкритим небом, і нарезультати господарювання тут істотно впливають коливання кліматичних умов таінші природні чинники, які точно прогнозувати неможливо.
Згідно з чиннимзаконодавством в Україні протягом останніх десяти років страхування врожаюсільськогосподарських культур у колективних і фермерських господарствах булодобровільним, а в державних — обов’язковим. З реформуванням аграрного секторуекономіки питома вага державних підприємств у виробництві продукціїрослинництва і тваринництва різко скоротилася. У державній власності залишилисяпереважно господарства при аграрних наукових та навчальних закладах та деякихвідомствах, які використовують продукцію для внутрішніх потреб. Для цих господарствспеціального положення про страхування врожаю так і не було опрацьовано.
За правиламидобровільного страхування за першим варіантом об’єкти страхування розбито начотири групи.
1. Урожай сільськогосподарських культурі багаторічних насаджень плодоносного віку.
2. Дерева й плодово-ягідні кущі, щозростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічнінасадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, щопідлягають списанню з балансу.
3.Сільськогосподарські тварини,птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл у вуликах.
Будівлі, споруди,сільськогосподарська техніка, об’єкти незавершеного будівництва, передавальніпристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина,матеріали, продукція.
Переліксільськогосподарської продукції, страхові ризики відносно якої що підлягаютьстрахуванню з державною фінансовою підтримкою у відповідному фінансовому роціщорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти на виплату субсидійпередбачаються у Законі України про Державний бюджет України на відповіднийрік.
Не є об'єктомстрахування сільськогосподарське майно, зазначене у частині першій цієї статті,яке не знаходиться у цивільному обороті та щодо якого законом встановлені іншізаборони або обмеження.
Відповідно доцього Закону право страхувати сільськогосподарські виробничі ризики мають усісільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність натериторії України, за винятком нерезидентів, які вирощену наорендованих/власних земельних ділянках, сільськогосподарську продукцію вивозятьза межі митної території України відповідно до міжнародних (міжурядових)договорів України.[2]
У разі передачі воренду сільськогосподарських земель право страхувати урожайсільськогосподарських культур і багаторічних насаджень належить орендареві.Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендноїплати.
Не підлягаютьстрахуванню з державною фінансовою підтримкою:
ü урожайсільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давалиурожаю при їх культивуванні;
ü урожайбагаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю в останні п'ятьроків;
ü хворітварини, живі водні ресурси, сім‘ї бджіл у вуликах та їх продуктивність, атакож ті, що знаходяться в зоні карантину або в зоні, в якій оголошена епізоотична обстановка;
ü сумавитрат у грошових коштах, понесених у зв’язку із вирощуванням (розведенням)сільськогосподарських культур, тварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл увуликах, а також понесених у зв’язку із зниженням якості сільськогосподарськоїпродукції або цін на неї;
ü майбутній(очікуваний) доход від реалізації сільськогосподарської продукції;
ü майбутній(очікуваний) приплід (збільшення чисельності, маси) сільськогосподарськихтварин, живих водних ресурсів, сімей бджіл у вуликах.
Суб'єктамивідносин страхуваннясільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою є страхувальники істраховики, їх об’єднання, а також державні органи та органи місцевогосамоврядування.
Страховиками є юридичніособи, що уповноважені на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовоюпідтримкою за наслідками проведення відкритого тендеру, відповідають вимогам,встановленим статтею 15 цього Закону та отримали відповідну ліцензію. Умови ірезультати цього тендеру в обов‘язковому порядку оприлюднюються у засобахмасової інформації. Положення про проведення відкритого тендеру з визначенняуповноважених страховиків на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовоюпідтримкою затверджується Кабінетом Міністрів України.
Державнерегулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкоюздійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органивиконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, з питань аграрноїполітики та Державне агентство з управління сільськогосподарськими ризиками.
Страхові ризики.Тривалий час перелік страхових подій у сільському господарстві був надтовеликий. Страховикові важко було визначати справжні причини та розміриконкретних ризиків. До того ж існував порядок, згідно з яким платежі здобровільного страхування могли здійснюватися тільки за рахунок прибутку, щозалишався в господарстві після оподаткування. Через це платити за страховіпослуги для більшості господарств було непосильним.
Останнім часомзастосовується значно коротший перелік страхових ризиків, а страхові платежідозволено відносити на витрати виробництва.
Страхуванняврожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється навипадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива,буря, ураган, повінь, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання,випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохання страхувальника перелікстрахових випадків можна доповнювати або скорочувати.
Уточнено складстрахових ризиків у разі вирощування врожаю в захищеному ґрунті. Теперстрахування врожаю може здійснюватися на випадок: граду, бурі, урагану, пожежі,а також пошкодження самої споруди.
Страхування урожаюсільськогосподарських культур і багаторічних насаджень проводитьсянавипадок завдання збитку внаслідок таких подій (страхових ризиків):
а) вимерзання, ожеледь,заморозок, льодова кірка;
б) град, буря, ураган,шквал, удар блискавки та пожежі, спричинені нею;
в) зливи та повені,затяжні дощі;
г) сель, лавина,земельний зсув;
ґ) посуха, чизневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню, суховії, пожари;
д) землетрус;
е) епітофітотійнийрозвиток хвороб, розмноження шкідників рослин та хвороб, що стали наслідкомнесприятливих подій, визначених у пунктах «а» – «д»;
є) крадіжки тапротиправні дії третіх осіб.[]
Страхуванняозимих культур на період перезимівлі (сезон 2009-2010 рр..)
Восени 2009 рокубуло укладено 467 договорів страхування озимих культур. Велика частинадоговорів укладалася по продуктах страхування від повної загибелі (202договору) і часткової і повної загибелі посівів культур (224 договору).Кількість договорів з інших страхових продуктів було незначним.
/>
Графік 1.Кількість договорів по страхових компаніях, у% від загальної кількості
Основнимилідерами ринку за кількістю укладених договорів на страхування озимих культурна період перезимівлі були наступні компанії (у відсотковому відношенні відзагальної кількості):
— Оранта (33%)
— ТАС (15%)
— УкраїнськаАграрно-Страхова Компанія (15%)
— Брокбізнес(12%)
— Провідна (9%)
— Уніка (6%)
— АСКОДонбас-Північний (6%)
Найбільшактивними страховими компаніями в регіонах були Оранта і ТАС. Дані компаніїукладали договори зі страхування основних сільськогосподарських культур (озимихпшениці, ячменю, жита і ріпаку). Страхова компанія Оранта уклала договористрахування в 15 областях.
України, ТАС — у12 областях. Чотири інші компанії страхували культури в окремих регіонах — УНІКА в 9 областях, Провідна — у 8 областях, Брокбізнес в 5 областях таУкраїнська Аграрно-Страхова Компанія — в 3 областях. Решта страхові компаніїукладали договори страхування в одній-двох областях.
Загальна страховасума склала 268 мільйонів гривень, а сума зібраних премій — 14,4 мільйонівгривень. Частка страхових компаній у загальній сумі зібраних премій задоговорами страхування озимих культур у сезоні 2009-2010 років показана награфіку 2.
Графік 2. Часткастрахових компаній, у% від загальної суми зібраних премій
/>
Лідерами ринку запоказником суми зібраних премій (у% від загальної суми премій по страхуваннюозимих культур) в сезоні 2009-2010 років були наступні компанії:
— УкраїнськаАграрно-Страхова Компанія (28%)
— Оранта (24%)
— Брокбізнес(12%)
— Провідна (9%)
— ТАС (8%)
— АСКА (6%)
— ІНГО-Україна(4%)
— УНІКА (4%)
— АСКОДонбас-Північний (3%)
Всього булозастраховано 211 500 гектарів посівів озимих культур. Частка страхових компанійу структурі застрахованих площ вказана на графіку 3. Найбільші масиви озимихкультур застрахували такі компанії, як Оранта (28%), Українська Аграрно-СтраховаКомпанія (14%), УНІКА (14%), Брокбізнес (14%), ТАС (10%), ІНГО-Україна (7%) іПровідна (6%).
Графік 3. Часткастрахових компаній, у% від загальної застрахованої площі
/>
Виплати задоговорами страхування озимих культур (сезон 2009-2010)
Навесні 2010 рокустраховики отримали 219 повідомлень про пошкодження та загибелі застрахованихпосівів, і страхові компанії виплатили відшкодування по 200 заяв.
Виплати відшкодуванняпроводилися за трьома страхових продуктів — по повній загибелі, часткової іповної загибелі й по новому продукту — страхування посівів озимих культур навесь цикл виробництва (з покриттям). Найбільше виплат було проведено задоговорами страхування посівів від повної загибелі (111). За договорамистрахування посівів від часткової і повної загибелі було зроблено 84 виплати та5 виплат — зі страхування на весь цикл виробництва. Загальна сума виплаченоговідшкодування склала 26,5 мільйона гривень.
Частка компанійвід загальної кількості виплат показана на графіку 4. Як бачимо, найбільшакількість виплат за договорами страхування озимих культур виробила страховакомпанія Оранта (60%). За показником кількості виплат лідерами також були такікомпанії, як Українська Аграрно-Страхова Компанія (11%), ТАС (8%) і Провідна(8%).
Графік 4. Часткастрахових компаній, у% від загальної кількості виплат за договорами страхуванняозимих культур
/>
На графіку 5показано частка страхових компаній у% від загальної суми виплаченоговідшкодування за договорами страхування озимих культур (дані на початок серпня2010 року). У порівнянні з попереднім графіком позиції страхових компанійзмінилися незначно. Найбільшу суму відшкодування (у% від загальної сумивідшкодування) виплатила страхова компанія Оранта (54%). Далі в порядкуубування розташувалися такі компанії-лідери: Українська Аграрно-СтраховаКомпанія (19%), ТАС (8%), Брокбізнес (7%) і Провідна (7%). Суми відшкодування,виплачені іншими страховими компаніями, були незначними.
Графік 5. Часткастрахових компаній, у% від загальної суми виплаченого відшкодування задоговорами страхування озимих культур
/>
Середній рівеньзбитковості зафіксований на рівні 184% по всьому портфелю, але даний показникістотно різниться по страхових компаніях. Мінімальна збитковість булазафіксована на рівні 27,1%. Максимальний рівень збитковості склав 1055%.
Слід зазначити,що рівень збитковості у компаній — лідерів ринку (по застрахованій площі, закількістю договорів і за обсягами зібраних премій) в середньому перевищував100%, тобто компанії-лідери ринку виплатили відшкодувань більше, ніж зібрали премійвосени 2009 року. Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що причинами високоїзбитковості були несприятливі погодні умови взимку 2009-2010 років танедостатній рівень диверсифікації портфеля по регіонах і по культурах у деякихкомпаній. Різний рівень збитковості по страхових компаніях можна пояснитирізними умовами виплати відшкодування.
Середня ставкапремії по портфелю склала 5,4%, при цьому ставки знаходилися в діапазоні від2,8% до 12,3%. Залежності між рівнем збитковості та середньою ставкою премій попортфелю за кожною окремою страхової компанії виявлено не було. Так, присередній ставці премії по портфелю нижче 3,8% у декількох компаній рівеньзбитковості не перевищив 65%. У той же час, у компаній з середніми ставкамипремії вище 5% рівень збитковості перевищив 110%.