МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТКафедра фінансів та кредиту
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
ізстатистики на тему:
“Статистичнийаналіз урожайності кормових культур
наприкладі підприємств Вінницького району”
Виконавець:студент
обліково-фінансовогофакультету
заочноговідділення
________________________________
Керівник:_____________________
Вінниця2006ЗмістВступ 3 1. Огляд літературних джерел 4 2. Характеристика об’єкта досліджень 8 2.1. Природні та економічні умови виробництва 8 2.2. Оцінка фінансового стану 11 3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур 12
3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом
аналітичного групування 12 3.2. Кореляційний аналіз 20 3.3. Динаміка урожайності 23 3.4. Індексний аналіз 25 Висновки та пропозиції 27 Список використаної літератури 28 Додатки 29
Вступ
Кормові культури в загальному клині культур Українизаймають близько 23 %. При досить невеликій питомій вазі в складі с.-г. угідьдержави вони відіграють надзвичайно важливу роль, забезпечуючи близько 80 %всієї потреби кормів на годівлю худоби. З них отримують соковиті, грубі ічастково концентровані корми.
За останнєдесятиріччя в Україні намітився значний спад продуктивності тваринництвазумовлений, як одною з головних причин, відсутністю повноцінної і збалансованоїза протеїном годівлі. Більш того в господарствах різко скоротилось виробництворізних видів кормів. Кормова база господарства, що включає в себе всі видикормових угідь з яких потенційно можна отримати ті чи інші види кормівперебуває в занепаді. В раціоні худоби відсутний необхідний запасконцентрованих кормів, переважають кормові коренеплоди і побічний продуктзернового господарства – солома. Виробництво силосу, сінажу, трав’яного борошнаскоротилось майже в 6 раз порівняно з 1997 роком [1, с. 4].
Виходячиз вказаних причин кормова база господарств потребує підвищення ефективності інавіть реорганізації кормової бази та ефективності використання кормів.
Мету курсової роботи слід визначити яквироблення у студента навиків аналізу ефективності використання кормів,статистичного аналізу ефективності функціонування кормової бази на прикладіконкретного господарства і розробки на основі такого аналізу практичнихрекомендацій до її покращення.
1. Оглядлітературних джерел
Урожай іурожайність – найважливіші результативні показники землеробства ісільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображуєвплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарськоїдіяльності сільськогосподарських підприємств і господарств [1, с. 24].
Під урожаєм(валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної зусієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність–це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, щовирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті – на 1 м2 [2, с. 211].
Урожай єрезультатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, вякому переплітаються економічний, біологічний та природний процеси відтворення.Для його характеристики використовують такі показники: видовий урожай, урожайна пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.
Видовийурожай –це очікуванірозміри валового збору в певний період вегетації рослин. Визначають йогоспеціалісти агрономічного профілю на око залежно від стану, посівів: густотисходів, ступеня розвитку рослин тощо. Видовий урожай можна встановити такожметодом кореляції із застосуванням показників стану рослин і ґрунту [2, с. 212-214].
Під урожаєм,на пні перед початком своєчасного збирання розуміють весь вирощений урожайбез урахування втрат.
Фактичний(амбарний) урожай–цекількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції окремихсільськогосподарських культур. Від урожаю на пні він різниться на величинувтрат під час збирання і транспортування продукції.
Відповіднодо показників урожаю розрізняють такі ( види урожайності) видову, на пні передпочатком своєчасного збирання і фактичну.
Фактичнуурожайність обчислюють зрозрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.
Для зерновихі кормових культур важливе значення має показник урожайності, що характеризуєчистий збір з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють,віднімаючи від фактичної урожайності (за масою після доробки) витрати насінняна 1 га весняної продуктивної площі. Чистий збір з 1 гадає змогу правильніше оцінити середню продуктивність озимих і ярих зерновихкультур, оскільки посіви озимих культур нерідко гинуть, у зимово-веснянийперіод, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння [2, с. 214; 3, с. 107].
У процесіаналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання плановихзавдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а такожвизначають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень длявиявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукціїрослинництва.
Рівеньвиконання плану валового збору і урожайності визначають способом різниць і задопомогою індексів [2, с.218; 4, с. 142].
Спосібрізниць використовують при аналізі виконання плану по окремихсільськогосподарських культурах, індекси – при аналізі виконання плану по групіоднорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо) [2, с. 218; 5, с. 23].
Спочаткурозглянемо послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового зборуокремих культур. Щоб визначити виконання плану урожайності певної культури,обчислюють індивідуальний індекс урожайності
/>
Виконання плану валового збору окремихкультур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору [6, с. 105].
/>
На валовийзбір окремої культури впливають два фактори: посівна площа і урожайність. Щобвстановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю міжфактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1– П0)У0.
Длявизначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю міжфактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У1– У0) х П1
Дляпоглиблення аналізу індекс структури посівних площ можна обчислити прифактичній урожайності, а індекс урожайності постійного складу – при плановійпосівній площі.
Для оцінкидинаміки, закономірностей і змін рівнів урожайності використовують способиукрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзної середньої, аналітичневирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненніперіодів і розрахунку ковзних середніх періоди часу повинні бути якіснооднорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і доситьдовготривалими, щоб уникнути випадкових коливань урожайності під впливомметеорологічних умов. Щоб забезпечити вирівнювання метеорологічних умов,періоди для розрахунку середніх слід брати за 5–7 років залежно від кліматичноїзони, оскільки їх коливання посилюються у напрямі із північного заходу напівденний схід [2, с. 219].
При вивченні динаміки урожайності затривалий період потрібно поділити його на відповідні періоди часу.
Длявиявлення резервів зростання урожайності важливу роль відіграють аналіз ікількісна оцінка впливу певних факторів на її рівень. Фактори, що впливають наурожайність, можна поділити на природні і економічні (господарські). Природніфактори характеризуються якістю грунтів і показниками кліматичних (за тривалийперіод) та метеорологічних (звичайно за рік або період вегетаціїсільськогосподарських культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільноаналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.
Економічніфактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показникамиінтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість іступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних споруд,тракторів і сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту рослинвід бур’янів, шкідників і хвороб тощо) [2, с. 220].
Наурожайність сільськогосподарських культур впливає і також рівень агротехніки.Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою і передовоюпрактикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для одержаннявисоких і сталих урожаїв [2,с. 220].
Для характеристикивиконаних робіт і матеріальних витрат використовують показники: обсягу робіт наодиницю площі посіву (кількість міжрядних обробітків, кількість укосів тощо);обсягу вкладень (норми висіву насіння, дози добрив, норми витрати води длязрошення тощо); якості робіт (глибина оранки, наявність огріхів тощо); якостівкладень (якість добрив, схожість насіння тощо); способів виконання робіт івкладень (основне внесення добрив, підживлення, внесення в рядки, роздільнезбирання, пряме комбайнування тощо); строки виконання робіт.
Впливагротехнічних заходів на рівень урожайності сільськогосподарських культурвизначають, проводячи спеціальні досліди, а також обробляючи, аналізуючи іузагальнюючи масові виробничі дані колгоспів, держгоспів та інших підприємств.Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують факторніта результативні групування, парну і множинну кореляцію, дисперсійний аналіз.Широко застосовують порівняння урожайності у колгоспах і держгоспах звідповідними даними передових господарств, сортодільниць і дослідних установ.
Способомгрупувань досліджують вплив таких факторів, як якість грунтів, строки виконанняробіт, забезпеченість основними засобами, застосування добрив, формигосподарювання і організації виробництва тощо.