реферат
Дипломнийпроект на тему: “Обґрунтування раціонального комплексу засобів механізації длявирощування та збирання озимої пшениці у СТОВ “Братський” Нижньосірогозькогорайону Херсонської області” складається з 3-х розділів,розрахунково-пояснювальної записки і 4-х листів графічної частини.Розрахунково-пояснювальна записка складається з сторінок тексту, включаючирисунків, таблиць, а також 12 літературних джерел.
Проведеноаналіз технології вирощування озимої пшениці і її техніко-економічнихпоказників, розроблено інтенсивну технологію та комплекс машин для їївиконання.
В проекті розкриті питання по безпеці життєдіяльності, вякому розглянуті основні аспекти охорони праці, виробничої санітарії.
Ефективність організаційних і технологічних рішеньпідтверджена приведеними техніко-економічними розрахунками.
ЗМІСТ
Вступ
1Розробка технології та організації вирощування та збирання пшениці
1.1 Аналіз стану виробництва озимої пшениців СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області
1.2Вибір та обґрунтування технологічних операцій
1.2.1Визначення обсягу роботи технологічних операцій
1.2.2Вибір та розрахунок складу агрегатів
1.2.3Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції
1.2.4Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів
1.2.5Кількість розрахункових днів роботи агрегатів
1.2.6Визначення кількості обслуговуючого персоналу
1.2.7Розрахунок нормативних та загальних витрат пального
1.2.8Розрахунок затрат праці на одиницю роботи
1.2.9Обсяг робіт в умовних га
1.2.10Щільність механізованих робіт
1.2.11Економічні показники технологічної карти1.3 Порівняльнаоцінка варіантів МТА
1.4Операційно-технологічна карта
1.4.1Умови виконання операції
1.4.2Агротехнічні вимоги
1.4.3Склад агрегату і його експлуатаційно-технічні вимоги
1.4.4Технологічна підготовка агрегату до роботи
1.4.5Підготовка поля
1.4.6Вибір способу руху і режиму роботи агрегату
1.4.7Визначення фактичних затрат праці на одиницю виконаної роботи
1.4.8Витрати пального на одиницю виконаної роботи
1.4.9 Оплатапраці механізаторів
1.4.10Контроль якості роботи агрегату
1.4.11Охорона праці
2 Безпекажиттєдіяльності
2.1 Аналіз стануорганізації робіт по забезпеченню БЖ та екологічності виробництва привирощуванні озимої пшениці
2.2 Характеристикапричин і утрат від виробничих травм
2.3 Проектні рішення по забезпеченню рівнівбезпеки праці і екологічності виробництва до нормативних значень
2.4 Організаціяробіт у надзвичайних ситуаціях
3.Техніко-економічні показники проекту
Висновок
Література
ВСТУП
Втеперішній час агропромисловий комплекс України переживає спад виробництва,обумовлений наперед за усе високими цінами на нафтопродукти, с.-г. техніку тавідсутність фінансових ресурсів у підприємствах комплексу на їх придбання. Цеведе до збільшення витрат праці, прямих, експлуатаційних витрат на виконанняс.-г. робіт, та як наслідок, веде до підвищення цін на одиницю с.-г. продукції.Крім цього відсутність необхідної кількості техніки та паливо-мастильнихматеріалів веде до недотримання агро строків виконання різних с.-г. операцій.Це обумовлює зниження врожайності та якості основних с.-г. культур урослинництві.
Вирішити ці проблеми можна тільки шляхом інтенсифікації таорганізації виробництва з використанням повного комплексу агротехнічних таекономічних заходів, дозволяючи отримати заплановані високі врожаї забудь-якими погодними умовами. Це також концентрація матеріально-технічнихресурсів на вирощування с.-г. культур, своєчасне проведення послідовних робіт(по вирощуванню, догляду, збиранню та післязбиральній доробці отриманоїпродукції). Вона передбачає поточність виробництва та мінімізацію операцій,направлену на зберігання матеріальних, трудових та енергетичних ресурсів.
Освоювання та впровадження інтенсивних технологійвирощування с.-г. культур з використанням можливостей науково-обґрунтованихсистем землеробства створюють необхідні передумови гарантованого отриманнявисокого врожаю, дозволяють придати виробництву необхідну стійкість.
Щоб впровадити інтенсивну технологію вирощування с.-г.культур необхідно:
- повністю використовувати природний потенціал;
- вирішити питання боротьби з ерозією ґрунту,впровадженням зрошування, використовувати всі елементи зональних системземлеробства;
- підготувати кадри керівників, спеціалістів, рядовихвиконавців для виконання складного комплексу робіт, пов’язаних з впровадженнямінтенсивної технології;
- підвести під врожай міцну матеріально-технічнубазу, мати необхідний набір машин та знарядь.
1 Розробкатехнології та організації вирощування та збирання пшениці
1.1 Аналізстану виробництва озимої пшениці в СТОВ “Братський” Нижньосірогозького районуХерсонської області
СТОВ “Братський” розташовано у центральній частиніНижньосірогозького району Херсонської області в с. Братське, що знаходиться в27км від райцентру. На території господарства знаходяться два села: с. Братськета с. Заповітне. Через територію господарства проходить дорога ІІІ категорії зтвердим покриттям Ростов-Рени. Дороги до основних виробничих об’єктів маютьасфальтне покриття.
Територія господарства розташована в першомуагро-кліматичному районі, клімат якого дуже теплий та засушливий. Кількістьопадів по середнім багаторічним даним складає 388мм. У зв’язку з рівнимрельєфом місцевості змиву ґрунту не спостерігається.
Ґрунти в господарстві відносяться до південних чорноземів,а також їх слабодефларованими та змитими різновидами. Гумус в грунті складає2,3-2,8%. Напрямок виробничої діяльності з 2002р. – виробництво зерна. Загальнаплоща с.-г. угідь 5134,9 га.
Озима пшениця в середньому за 3 роки займала 20,6% площ. Заостанні роки, які були несприятливі в кліматичному та економічному відношенніврожайність озимої пшениці склала 32 ц/га, соняшника — 8,9 ц/га, кукурудзи –22,5 ц/га, що значно менше потенціальних можливостей господарства. До основнихпричин зниження врожайності відносять:
- відсутність добрив та гербіцидів, палива;
- порушення сівозмін;
- старіння техніки.
Длясвоєчасного та якісного виконання інтенсивної технології необхідно залученняприродних, техногенних та людського факторів.
Господарство в цілому забезпечене технікою для вирощуванняозимої пшениці та інших культур.
Однак з кожним роком ця техніка фізично та моральностарішає, а господарство не має коштів для її оновлення. У зв’язку з фізичнимстарінням кількість техніки по рокам зменшується.
Стосовно забезпечення господарства робочим персоналом, данегосподарство має достатню кількість кваліфікованих механізаторів, а це єголовним фактором для успішного ведення діяльності. Однак останнім часомчисельність молодих спеціалістів зменшилась.
1.2 Вибір та обґрунтування технологічнихоперацій
Технологічнакарта являється основним документом при вирощуванні с.-г. культур. Вонарозробляється спеціалістами господарства.
Перелік технологічних операцій визначається видом культурита прийнятою технологією (індустріальна, інтенсивна, ґрунтозахисна). На вибіртехнологічних операцій впливають також грунтово-кліматичні умови. Для степовоїзони України характерні властивості ризикового землеробства. Де переважаєзасуха, дифляція та ерозія грунту, необхідно враховувати технологічні операції,що дозволяють максимально накопичити та зберігати вологу в грунті і забезпечитистійкість його проти дифляції та ерозії. З урахуванням вказаних рекомендацій таіснуючих технологій складаємо повний набір технологічних операцій повирощуванню та збиранню озимої пшениці і заносимо їх в технологічну карту.Попередники
Багаторічнийдосвід землеробства свідчить про те, що у виробництві зерна гострою проблемою ємісце озимої пшениці у сівозміні. У районі з посушливим кліматом найкращимпопередником озимої пшениці можуть бути: чисті пари, зайняті пари, зернобобовікультури та багаторічні трави. Після цих попередників у грунті залишаєтьсянайбільш високі запаси поживних речовин та вологи. Від правильного виборупопередника залежить врожай, стійкість сівозміни у часі, підвищенняефективності системи агротехнічних прийомів по вирощуванню культури.Обробіток ґрунту
Підготовка ґрунтузалежить від попередника і включає в себе такі операції:
- лущення;
- внесення мінеральних добрив;
- основний те передпосівний обробіток.
Лущення:глибина лущення 6-8 см, для його проведення в залежності від умоввикористовують слідуючи агрегати:
- дискові борони БДТ-7 з тракторами Т-150 (Т-150К),К-701 – після кукурудзи, соняшнику, колосових, на середніх по механічномускладі грунту;
- дискові гідравлічні лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15відповідно з тракторами ДГ-75М, Т-150 по стерні при оптимальній вологості налегких та середніх ґрунтах.
Основнийобробіток ґрунту в залежності від конкретних умов виконуються слідуючимиагрегатами:
- плугом загального призначення ПН4-42 в агрегатікольчато-шпоровими катками та боронами на глибину 25-27см, після соняшнику вумовах достатнього зволоження та при наявності кореневих бур’янів.
Дляпередпосівного обробітку ґрунту використовують культиватори КПС-4 та борониБЗТС-1,0 чи КПС-4 та кольчато-шпорові катки ЗККШ-6
Зубові борони застосовуються при достатній, а катки – принедостатній вологості ґрунту.
Внесення добрив
Взагалі для внесення мінеральних добрив в залежності відумов використовують такі агрегати:
- навесні розкидувачі НРУ-0,5 з тракторами МТЗ-80,при невеликих площах та дозах внесення, а також на відстані транспортування до0,8-1км;
- полуприцепні розкидувачі 1РМТ-4, РУМ-5, РУМ-8 зтракторами МТЗ-80, Т-150 при середніх дозах внесення, а також на відстанітранспортування до 3-4 км.
Потрібна якістьвнесення добрив забезпечується ретельною підготовкою добрив машин та поля дороботи, регулюванням та постановкою робочих органів, суворим дотриманнямвідстані між суміжними проходами агрегатом.Посів
При вирощуванні зернових культур по інтенсивній технологіїдо посіву висувають підвищенні вимоги: сіяти необхідно суворо в оптимальніагротехнічні терміни з високою точністю та якістю висіву. Сіють пшеницю в кінцісерпня на початку вересня. Норма висіву 200-250 кг/га. В нашій зонівикористовують сорти Одеський 162, Айсберг, Альбатрос і інші. Крім того, підчас сівби, необхідно сформувати постійні технологічні колії, по яким будутьпересувати агрегати під час проведення заходів по догляду за посівами.
Ширину технологічної насії та відстань між ними приймаютьтакими, щоб наявна в господарстві техніка для внесення добрив та гербіцидівмогла бути використана більш ефективно при догляді за посівами з найменшимипереналагодженнями.
Якщо господарство має в наявності сіялки марки СЗ-3,6 таСЗП-3,5, розкидувачі добрив НРУ чи РУМ-6, оприскувачі ОП-2000, ОПШ-15, щоагрегатуються з тракторами МТЗ з вузько-профільними шинами то формуватитехнологічні колії шириною 1350мм з відстанню між ними 10,35м, шириною ходовихдоріжок 300мм.
Також дуже важливо забезпечити прямолінійність ходовихдоріжок та постійність відстані між технологічними носіями. Тому посів зерновихпроводиться переважно широкозахватними агрегатами на базі гусеничних тракторів.
Для забезпечення потрібної якості посіву робоча швидкістьагрегатів не повинна перевищувати 9 км/год. Усі сіялки, агрегати та їхмаркеруючі пристрої перед виїздом на поле повинні бути відрегульовані.Догляд за посівами
Операції по догляду за посівами включають в себепідживлення мінеральними добривами, обробіток пестицидами.
Підживлення: для отримання клейковини в зерні на рівні 28%посіви підживлюють рано навесні (30-45м/га азоту) і при виході в трубку (25-30кг/га азоту). Для внесення твердих мінеральних добрив по постійнійтехнологічній колії використовують розкидувачі НРУ-0,5, РМС-6, РУМ-5 в агрегатікласу з тракторами класу 1.4. При параметрах робочої колії 300-350х300мм натракторах встановлюють колеса з вузькими шипами. Переобладнання розкидувачів1РМТ-4, РУМ-5 в цьому випадку складається у зменшенні колії з 1800 до 1350мм тазаміні на колеса з вузькими шинами (240х508мм).
Для боротьби з бур’янами, шкідниками (жужелиця,клоп-черепашка і інші), а також хворобами (ірма, кореневі гнилі і інші),проводять обробку гербіцидами, інсектицидами. Часто ці операції поєднують.
Обробіток посівів пестицидами: технологічний процесзастосування оприскуваючих засобів включає дві основні операції: приготуванняробочого розчину та оприскування посівів.
Для виконання першої операції можна використовувати АПЖ-12,при їх відсутності можна використовувати переобладнені водороздавачі ВУ-3М, атакож оприскувачі, які мають гідравлічну мішанку (ОП-2000, ОПШ-15).
Для оприскування посівів краще використовувати штанговіоприскувачі, а трактор оборудувати вузькими шинами. Найбільш оптимальніоприскувачі ОПШ-15, ПОМ-630, ОП-2000. Ширина захвата оприскувача повиннавідповідати ширині захвата посівного агрегату.Збирання
Найкращим терміном для збирання озимої пшениці є досягненняїї повної стиглості. Збирати врожай слід прямим комбайнуванням. Допускаєтьсяроздільний спосіб збирання у середній восковій стиглості зерна при вологості небільше 30% та великої забур’яненості. Недопустиме збирання роздільним способомпри вологості зерна 35%. При цьому вміст білку у зерні знижується на 1,5%, аклейковини на 4% порівнюючи з показником зерна, зібраного у фазі повноїстиглості.
При перестою на кореневищі (більше 10 днів) чи довгійвідліжці скошеної пшениці у валках (більше 5 днів) якість зерна значнопогіршується. Перед збиранням масивів пшениці обов’язково проводять обкіс полівзі сторони лісосмуг та по периметру шириною 20-30м.
При прямому комбайнуванні використовують жатки різноїширини захвату: для комбайнів СК-5 “Нива”-3,2; 4,1; 5,6 та 7м, а для СК-6“Колос” – 5,6 та 7м. Також використовують комбайн Дон-1500.
1.2.1 Визначення обсягу роботи технологічнихоперацій
Обсяг роботи по кожній технологічній операції визначаємояк:
VОБР = FП*КПОВ 1.1
VВАН = FП*Н 1.2
VТКМ = UВАН*£ 1.3
де VОБР, VВАН, VТКМ –обсяг роботи відповідно при виконанні основних технологічних операцій, га;внесенні (збору) матеріалу в т (ц); перевезенні вантажу ткм;
FП, КПОВ, Н, £ – відповідноплоща полі в га, повторність операцій (при двократній повторності к=2), нормавнесення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстаньперевезення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстаньперевезення технологічного матеріалу в кг.
Результати розрахунків в графу з технологічної карти:
VОБР =200*1 = 200га
VВАН = 200*50 = 10000ц
VТКМ = 80*5 = 400ткм
1.2.2 Вибір та розрахунок складу агрегатів
Склад МТА визначається для кожної технологічної операції. Впершу чергу визначаємо тип і клас енергетичного засобу (трактора). На грунті зтвердим агрофоном (стерня) можна використовувати трактори як гусеничні, так іколісні. Технологічні операції на рихлому грунті рекомендується виконуватитракторами з гусеничним рушаєм.
Марочний склад с.-г. машин для агрегатів визначається за їхпризначенням та залежно від технологічного процесу і заноситься в технологічнукарту.
Кількість машин в агрегаті залежить від співвідношеннязусилля трактора та тягового опору с.-г. машин і орієнтовано визначається як:
NMi = εP*Pri/(RM+RЗЧ) 1.4
де εP – коефіцієнт, що характеризує ступіньвикористання тягового зусилля трактора (εP = 0,85-0,93)
Pri – тягове зусилля трактора на і-тій передачі(визначається по тяговій характеристиці трактора), кн.
RM – тяговий опір с.-г. машини, кн.
RM = ВР*КР 1.5
де ВР,КР – відповідноширина захвату однієї машини в м, і питомий опір машини, кН/м
RЗЧ – тяговий опір зчіпки, кн. (визначається які GЗЧ, fЗЧ тут GЗЧ, fЗЧ відповідновага зчіпки та коефіцієнт опору кочення зчіпки fЗЧ = 0,15-0,25)
Якщоагрегат складається з однієї машини, зчіпка не використовується.
1.2.3Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції
Кількістьодиниць агрегатів для виконання технологічної операції залежить від об’ємуроботи, продуктивності агрегату, агростроків виконання роботи.
/>
1.6
де VФ – обсяг роботи, га (т. км)
WЗМ – змінний нормативний виробіток, га/зм. (ТВМ,ТКМ/ЗМ) для більшості операцій приймається за нормативними даними.
КЗМ, КНТЛ – відповідно коефіцієнтзмінності та порушення технологічного процесу. Значення коефіцієнту змінностірекомендується приймати за умови ефективного використання часу світового дня.Для робіт, що виконуються у січні, лютому, листопаді КЗМ = 1, дляберезня та вересня КЗМ = 1,5 у всіх інших випадках в літній періодможна приймати КЗМ = 2. Коефіцієнт порушення технологічного процесувраховує імовірність появи простою агрегату за кліматичних умов та можливихтехнологічних причин. Якщо термін виконання технологічного процесу невеликий(менш 12 днів) КНТЛ = 1, в протилежному випадку КНТЛ =0,95-0,98.
ДА – тривалість агростроку приймаєтьсявідповідно з оптимальними строками виконання технологічних операцій, щовказується в агротехнічних вимогах.
nQ = 200/(35*1,5*5) = 0,76≈1
Змінний виробіток агрегату, при відсутності нормрозраховується як:
WЗМ = 0,1*ВР*VР*τ*ТЗМ1.7
де ВР – робоча ширина захвату агрегату, м
ВР = ВВН*nМ (В =0,95...0,98) для сівби В = 1,0 ВН – конструктивна ширина захватумашини в м. nМ – кількість машин.
τ — коефіцієнт використання часу зміни
ТЗМ – нормативна триівалість зміни, годин (знормою 7 годин)
Результати розрахунків заносимо у графу 8.
1.2.4 Визначення кількості тракторозмінроботи агрегатів
Кількість тракторозмін роботи агрегатів на кожній операціївизначається для операції один так:
nЗМ = VФ/WЗМ 1.8
nЗМ = 200/3,5 = 5,7
Результати розрахунків заносяться у графу 9.
1.2.5 Кількість розрахункових днів роботиагрегатів
При плануванні і розрахунку робочих днів агрегатівнеобхідно враховувати звязок між технологічними операціями. Бувають випадки,коли декілька технологічних операцій необхідно виконувати одноразово: наприкладсівба, транспортування насіння, навантаження насіння в транспортні засоби тощо.В таких випадках кількість розрахункових робочих днів виконання технологічноїоперації визначається для головного агрегату і в даному випадку посівного.
ДР = nЗМ/КЗМ≤ДQ1.9
Кількість днів роботи допоміжних агрегатів прирівнюються дотривалості роботи головного агрегату. Визначені робочі (фактичні) днівідмічаються на графіку ТКВЗ відповідно з умовними позначеннями (у виглядізаштрихованих прямокутників).
1.2.6 Визначення кількості обслуговуючогоперсоналу
Обслуговуючий персонал при виконанні технологічних операційскладається з механізатора та допоміжних робітників. При виконаннітехнологічних процесів МТА керує лише один механізатор на протязі однієї зміни.При двозмінній роботі послідовно працюють по одному механізатору. Допоміжніпрацівники використовуються при виношенні відповідних технологічних процесів,де необхідний постійний контроль протікання технологічного процесу і виконаннідопоміжної роботи. Кількість допоміжних працівниківвизначається за практичнихумов, рівня механізації технологічних процесів та організації робіт. Результатиприйнятих рішень фіксуються в ТКВЗ і графічно зображуються вертикальнимипрямокутниками.
1.2.7 Розрахунок нормативних та загальнихвитрат пального
Витрати пального на одиницю виконаної роботи визначаютьсякористуючись існуючими нормами з урахуванням конкретних умов використання МТА.
При відповідності нормативних даних, з деякими припущеннями,витрати палива розраховуються:
Для операції 1:
QГА = 7(0,67...0,7)QН/WЗМ 1.10
QГА1 = (0,65...0,7)QН/WГ 1.11
QГА1 = 27,7*0,7/5,01 = 3,88 кг/га
де QН – годинна витрата палива при номінальномузавантаженні двигуна за даними регулятороної характеристики, кг
WЗМ – виробіток агрегату за зміну, га/зм.
WГ – годинна продуктивність агрегату, га/год.
На ТКВЗ витрати пального відмічаються у вигляді підсумковоїламаної лінії, а у графі 14 представляються значення витрат палива на кожнійоперації.
1.2.8 Розрахунок затрат праці на одиницюроботи
Витрати праці залежать від пільності зайнятого персоналу,продуктивності агрегату при виконанні технологічного процесу (люд.-год./га)
Операція 1: НГА = (nМ+nОБС)/WГ1.12
НГА1 = 1/5,01 = 0,2
де nМ, nОБС – кількість механізаторів,обслуговуючих агрегат, люд.
За даними розрахунків на ТКВЗ будується пошагова підсумковаламана лінія.
1.2.9 Обсяг робіт в умовних га
Обсяг роботи в умовних га дозволяє привести всі видитехнологічних робіт в єдиний показник – умовний виробіток МТА для операціїдискування.
VУ.ГА = 7nЗМ*КТР 1.13
де КТР – коефіцієнт переводу фізичних тракторівв еталоні.
VУ.ГА = 7*5,7*1,65 = 66
1.2.10 Щільність механізованих робіт
Цей показник характеризує співвідношення між всім обсягомроботи і площею, що займає культура, для прикладу приведено розрахунок операції1:
£Р = VУ.ГА/FК 1.14
де FК – площа культури, га
£Р = 1321,2/200 = 6,6
1.2.11 Економічні показники технологічноїкарти
За результатами наведених розрахунків і деяких доповненьвизначаються слідуючі економічні показники з виробництва культури.
Собівартість одиниці продукції розраховується як:
АС = КПР*(UЕ+ВН+ВМД+ВГ+ВІМ+ВЗВ)/УПР1.15
де КПР – коефіцієнт, що враховує долю продукціївід всього урожаю культури
UЕ – експлуатаційні витрати, грн/га
ВН – вартість насіння, грн/га
ВМД – вартість мінеральних добрив, грн./га
ВГ – вартість гербіцидів, грн./га
ВІМ – вартість інших матеріалів, грн/га
ВЗВ – загально-виробничі нарахування, грн./га
УПР – врожайність основного чи побічного видупродукції культури, ц/га
АС = (32597,6+40000+30000+2400+40000+31000)/760= 231,7 грн./т
Таблиця 1.1 Показники використання МТА та розрахуноксобівартості продукціїНайменування показника Кількість матеріалу на 1га, т Ціна матеріалу, грн./т Вартість матеріалу в розрахунку на 1 га, грн. Витрати загальні на всю площу, грн. Експлуатаційні витрати 37382,3 Насіння 0,22 1000 220 44000 Мінеральні добрива 0,3 75 225 45000 Гербіциди 0,003 50 85 30000 Вартість інших матеріалів 15 Витрати на автоперевезення 10 2000 Загальні витрати 7 Разом 158382,3
Урожайність:
Основної продукції
Побічної продукції
50
50
800
800 Собівартість 1т основної продукції, грн./т 231,7