МІНІСТЕРСТВОАГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Одеськийдержавний аграрний університет
Факультетземлевпорядкування
Кафедраземлевпорядного проектування
КУРСОВИЙПРОЕКТ
Здисципліни: «Еколого-ландшафтне проектування багаторічних насаджень»
Натему: «Робочий проект впорядкування території багаторічних насадженьПлавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області»
Виконав:
ст. 5к. 2 гр.
Гай В.Г.
Перевірив:
Власова О. Ю.
Одеса2010
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………….…...…..……………...3
1. Огляд літератури……………………………………….…...…...……………..5
2. Вишукувальні роботи.............……………………………...…..………………8
2.1 Характеристика господарства……………………………….…….…………8
2.2 Вивчення рельєфу. Складання картограми стрімкості схилів……..……....8
2.3 Вивчення кліматичних умов. Складання картограми термічних ресурсів10
2.4 Вивчення ґрунтового покриву. Складання картограми ґрунтовогопокриву...................................................................................................................12
2.5 Складання комплексної ампелоекологічної картограми…………..……...15
2.6 Еколого-бонітетний аналіз………………………………………………….16
3. Прийняття проектних рішень. Організація і впорядкування територіїбагаторічних насаджень........................................................................................19
3.1 Впорядкування території виноградників......................................................20
3.2 Впорядкування території садів.......................................................................23
3.3 Впорядкування територіїягідників...............................................................25
4. Технологія закладання багаторічних насаджень……………………………28
5. Технологія вирощування багаторічних насаджень першого – четвертогороків вегетації........................................................................................................31
6. Встановлення шпалери…………………………………………………….…34
7. Захист від шкідників та хвороб……………………………..…..……………35
8. Кошторисна документація…………………………..…………..……………38
Висновок……………………………………………………………………….…41
Список використаної літератури………………………………………………..42
ВСТУП
Виноградарство – це прибуткова іпріоритетна галузь, яка дає можливість отримувати кошти від експорту продукції.Виноград належить до однієї із стародавніх рослин земної кулі. Цінні смакові талікарські якості сонячних ягід, висока економічна ефективність визначили тойфакт, що культура винограду і в наш час має важливе значення.
Розвиток багаторічних насаджень вимагаєраціональної зміни підходів до створення плантацій. Ці підходи повинні бутинауково — обґрунтованими і базуватися на кількісному вивченні економічнихпараметрів конкретної території.
Головний напрямок нашого суспільства насучасному ринку інтенсифікація виробництва, яка самим безпосереднім образомохоплює і вирощування багаторічних насаджень. Освоєння площ під виноградникишляхом поліпшення їх родючості, застосування ефективних заходів боротьби зводною і вітровою ерозією, дозволяє раціонально використовувати високийпотенціал цих земель.
В Україні виноградарство почалосьприскорено розвиватись протягом ХІХ сторіччя. Вина України експортувалися таодержували світове визнання.
Створення високоякісних виноградниківможливе лише при комплексному підході до вивчення екологічних умов та їханалізу. А також застосування сортової агротехніки, яка б врахувала біологічніособливості рослин. Виноградарство є дуже високо ємкою за затратами інауковоємкою галуззю, тому для її ефективного ведення необхідно дотримуватисьосновних вимог: відповідність екологічних умов територій вимогам сортів, які націй території розміщуються; обов’язкове витримування всіх технологічнихпроцесів по садінню та вирощуванню винограднику; умови вирощування і сортовийсклад винограду повинні бути чітко обумовленні вимогами технології переробки,тобто напрямком використання продукції.
Рівень виноградарства, садівництва,ягідництва і їх спеціалізація в деяких господарствах, а також структурасортименту, призначення продукції повинні визначатися конкретно, виходячи зприродних ресурсів і соціально-економічних задач. В зв’язку з цим, наряду ззаходами, спрямованими на продовження строків експлуатації існуючих насаджень ізбільшення їх продуктивності для стабілізації і подальшого розвитку галузівирощування багаторічних насаджень намічається особливу увагу приділяти замінінизькопродуктивних, тих які втратили господарську цінність насаджень,сортовідновленню та удосконаленню їх структури. Ренійський район має сприятливідля вирощування багаторічних насаджень ґрунтово-кліматичні умови, що сприяєзначному збільшенню в перспективі виробництва винограду і винопродукції,виробництва продуктів садівництва та ягідництва в цілому по району
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Аналіз сучасного стану виноградарства івиробництва в господарствах області свідчить про поглиблення кризових тенденційв галузі. На протязі останніх 10-15 років, площі вибуття насаджень згосподарського обігу значно перевищують об’єми закладання нових виноградників,а закладання нових виноградників в більшості господарств практично припинилося.
Перші роботи по комплексному підходу прирозміщені і спеціалізації виноградарства в Україні були проведені І.А.Китаєвим (1956-1959р). Виконані під його керівництвом дослідження поспеціалізації і районуванню сортів винограду в Одеській Області є основою для дослідженьв цьому напрямку по всій Україні, результатом яких в 70-ті роки стало виділенняна території України 11 природно — виноградарських зон, які підрозділяються на58 районів і мікрорайонів ( Герман Я.Б., 1967р, Літвінов П.І., Китаєв І.А.1973 р) [2].
Перші згадки про вимогливість виноградноїлози до природних умов зустрічаються в роботах Кабона, Колумелли, Плинія та ін.Основна ідея цих робіт зводиться до того, що виноград треба саджати там, деумови більше всього відповідають вимогам культури і де якість сорту одержали бнайбільший розквіт.
Василь Єгорович Таїров з 1892 року почаввидавати щомісячний журнал «Вестник виноделия», на сторінках якоговисвітлювалися наукові основи ведення виноградарства і виноробства. В 1905р. ум. Одесі на суспільних засадах В.Є. Таїров викриває першу в Росії і Українівиноробну станцію російських виноградарів і виноробів.
На сьогоднішній день на території Українивиділено 23 природно — виноградарських райони ( Реєстр сортів України на 1996р. ). Виділення цих районів ґрунтувалося на традиційно-територіальнійприналежності виноградарства в певних адміністративних районах [3].
В межах України промислові насадженнявинограду культивують на чорноземах (легких, середньо- та важко суглинистих),каштанових, буроземних і шиферних ґрунтах, пісках та інших. Не росте виноградна засолених і заболочених ґрунтах, на яких не сприятливі умови для росту ірозвитку коренів.
При проектуванні багаторічних насадженьвелику увагу слід приділяти таким показникам: гранулометричному складу, вмістуактивних карбонатів і поживних речовин в метровому шарі ґрунту. Ці показники вкомплексі з іншими природними умовами визначають умови вибору сорту, обробленняґрунту, вибору підщепи, силу росту кущів, а звідси і схему садіння[4].
Головними показниками агрокліматичнихресурсів є сонячне світло, тепло і волога, які дозволяють вирішувати ряд питаньпо агрометереологічномуобґрунтуванні технології вирощування сільськогосподарськихкультур, вивчення багаторічних характеристик метеорологічних і агрометеорологічнихелементів, які також мають місце при розміщенні виноградних насаджень.Кліматичні умови або термічний режим також визначають набір сортів, системуведення культури, технологію вирощування, врожайність винограду, напрямки йоговиробництва та якість виноградно-виноробної продукції, економічні показникигалузі. Згідно цього виділено дві життєво важливі умови для винограду — теплозабезпеченість та морозонебезпека території [6].
Рельєф, як один з важливих екологічнихфакторів проявляє свій вплив на сільськогосподарське виробництво трояко:
1) створює фізичну поверхню, на якійпроходять всі технологічні процеси виробництва. Від вирівнювання цієї поверхніта її стрімкості відносно горизонтальної поверхні залежить спосіб освоєннятериторії (прямолінійний, контурний чи терасування);
2) рельєф перерозподіляє кліматичніресурси. Абсолютна та відносна висота являються основними для визначенняактивних температур. В залежності від рельєфу змінюється гідротермічнийкоефіцієнт. Сонячна радіація, гідротермічні ресурси, вітровий режимпереміщується в просторі в залежності від стрімкості, довжини та експозиціїсхилів. Це положення попереджує розподіл угідь та специфіку технологій.
3) рельєф обумовлює характер структуриґрунтового покриву, створюючи в гірських умовах вертикальну зональність, вумовах розвинутого мезорельєфу вертикальне диференціювання ґрунтового покриву.
Виноградарство і виноробство — цеприбуткові і пріоритетні галузі економіки, які не тільки забезпечують потребинаселення, але й дають можливість одержати кошти від експорту продукції. Дляефективного ведення виноградарства необхідно вивчити нові підходи вкомплексному вивченні екологічних ресурсів, складання і використання увиноградарстві карт рельєфу, ґрунтового покриву, термічних ресурсів, а такожкомплексних ампелоекологічних карт [7].
Питання сучасного стану, перспективекономічного розвитку підприємств агропромислового комплексу України втілені вроботі М.Б. Зубця, де наведенні рекомендації щодо підвищення родючості ґрунтів,зростання врожайності та отримання сталих валових зборів основнихсільськогосподарських культур, в тому числі виноградарства [3].
2. ВИШУКУВАЛЬНІ РОБОТИ
2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
Господарство розташоване у західній частиніРенійського району на відстані 44 км від районного центру — м. Рені і 310 км від обласного центру — м. Одеси. Адміністративним, культурним і виробничим центромгосподарства є с. Плавні.
В господарстві переважає такий напрямок господарювання,як рослинництво. Більша частина господарства відведена під ріллю, також добре розвинутевиноградарство.
2.2 ВИВЧЕННЯ РЕЛЬЄФУ. СКЛАДАННЯ КАРТОГРАМИ СТРІМКОСТІСХИЛІВ
Формування сучасного рельєфу відбувалося восновному в четвертинний період і знаходилось в залежності від коливаньпівденно-західного крила Причорноморської впадини. Вирівнювання поверхні впісляпонтичний період йшло за рахунок акумуляції червоно-бурої глини і лесу.Одночасно проходило розчленування поверхні долинно-балковою мережею, що призвелодо формування ерозійно-денудаційно-укумулятивного рельєфу. Земельний масивгосподарства характеризується рівнинно-хвильовим водно-ерозійним типом рельєфу,де площа схилів перевищує площу рівнинних участків. Територія землекористуваннярозміщена в південній частині Причорноморської низовини, в межах якої виділенаДунайсько-Дністровська акумулятивна площинно хвильова лесова рівнина.
З півночі на південь через територіюгосподарства проходить широка балка що впадає в озеро Бартиця, а також зпівнічного заходу на південний схід проходить вузька, але глибока балка.Прилягаючі до балок схили місцями порізані виямками. Це прояви лінійної ерозії.Тут одночасно і проявляється площинна ерозія виражена в тому, що змиваються верхнігоризонти. Рельєф сприяє розвитку площинного змиву і лінійної ерозії врезультаті чого на території господарства переважають еродовані грунти.
Рельєф, як і клімат, являється одним ізумов, в яких розвиваються грунти. Він має дуже важливе значення вґрунтоутворенні і розміщенні ґрунтів на території. Екологічна картограмастрімкості схилів — спеціальна картограма, на якій виконано розподіл територіїна ареали, що різняться за стрімкістю схилу, як екологічні фактори росту,розвитку і плодоношення багаторічних насаджень. На карті виділяють вододіли,привододільні схили, прируслові схили, пойми, суходоли і балки. До вододіліввіднесені всі землі, які займають схили до 1˚ і займають панівне положенняна території. Вододіли діляться на плоскі, хвилясті, випуклі, куполоподібні.Схилові землі діляться на слабопологі 1-3˚, пологі 3-5˚, слабопохилі5-7˚, похилі 7-10˚, сильнопохилі >10˚. До пойм, долин, лощин,балок, суходолів віднесені самі нижчі місця з гідроморфними грунтовоутворюючими процесами.
Для розподілу території за стрімкістюсхилів використовувалося 5 видів ареалів: 0-3˚, 3-5 ˚, 5-8 ˚,8-12˚ ,>12º. Відповідно до існуючого рельєфу на вибраній територіїв більшості можна розміщувати квартали і клітки прямолінійно, в залежності відекологічних факторів. Для складання картограми стрімкості схилів микористувалися шкалою закладання.
Складена картограма стрімкості схиліввикористовується для вивчення рельєфу та є складовою агроекологічної карти.Розподіл території за стрімкістю схилів наведений в таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл сільськогосподарських угідь застрімкістю схилівПлоща території Стрімкість 0-3º 3-5º 5-8º балка га % га % га % га % га % 895.8 100 446.7 54,7 276.0 27,3 87.4 11,3 60.7 6,7