Міністерство аграрної політики України
Одеський державний аграрний університет
Кафедра польових та овочевихкультур
Секція загального землеробстваі агрохімії
Курсовий проект
з загального землеробства натему: «Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в СВК»Яровський" Тарутинського району Одеської області"
Виконав:
студент 3 курсу 1б групи
Агробіотехнологічного
Факультету Чебан М.М.
Перевірив: Потужний О.К
Одеса — 2011
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи сівозмін
1.1Приклади схем чергування культур у таких сівозмінах як польова, ґрунтозахисна, кормова, спеціальна
2. Загальна характеристика господарства
2.1Загальні відомості СВК „Яровський” Тарутинського району Одеської області
2.2 Кліматичні та погодні умови господарства
2.3Земельні угіддя та їх трансформація
3. Обгрунтування системи сівозміни
3.1Фактична і проектна структура посівних площ
3.2 Система сівозмін
3.3 Схемисівозмін
4. Продуктивність сівозміни
4.1Виробництво і потреба в продукції рослинництва.
4.2 Виробництво кормів
4.3Поголівя худоби і птиці та річна потреба в кормах
4.4 Вихід сільськогосподарської продукції з земельної площі
5. Системаобробітку ґрунту та догляд за рослинами у сівозміні
6. Заходи хімічної боротьби з бур’янами
Висновки
Список використаної літературиВступ
Сівозміна — науково обґрунтоване чергування культурі пара на території господарства і в часі, або тільки в часі. Сівозміна — найбільшнадійний та ефективний агротехнічний засіб збереження родючості ґрунту й отриманнявисоких врожаїв вирощуваних культур. В умовах високої інтенсифікації культур землеробстваза підвищеного антропогенного навантаження на ґрунт основна увага приділяється біологічнійролі сівозмін. Вона значно впливає на стан економіки господарства, об'єднує всіорганізації та агротехнічні заходи, які дають змогу не лише дотримувати технологіївирощування культур, а й забезпечувати підвищення родючості ґрунту, регулювати фітосанітарний стан посівів. Ефективним прийомом підвищення родючості ґрунту є плодозміна- чергування різних за біологічними особливостями та хімічним складом польових культур.При чергуванні культур краще використовуються елементи живлення, досягається вищавіддача від внесення добрив, поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту та йогозахист від різних видів ерозії.
Сівозміна — основна система землеробства. Системасівозмін дає змогу ефективно використовувати одні землі та ландшафти господарства.Належним чином відноситися до сільськогосподарських угідь.
У системі агротехнічних заходів, спрямованих напідвищення родючості ґрунту і продуктивності с/г культур, збільшення виробництвазерна, кормів та іншої рослинницької продукції, велике значення має правильний обробітокґрунту. Він сприяє його окультуренню, поліпшує водно-повітряний тепловий і поживнийрежими для вирощування с/г культур.
За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічніта агрохімічні процеси, що відбуваються в ґрунті, інтенсивність розкладання і нагромадженняорганічної речовини, ґрунтової вологи в кореневмісному шарі й ефективне використаннярослинами внесених добрив.
Обробіток ґрунту — один з найефективніших агротехнічнихзаходів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами с/г культур. Основне завданняобробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства — створення оптимальних умовдля росту й розвитку с/г культур, підвищення родючості ґрунту та захист його відерозії.
Важлива умова високої ефективності будь-якого прийомуобробітку ґрунту — застосування його з урахуванням ґрунтових і кліматичних умов,біологічних особливостей вирощуваних культур та інших факторів, від яких залежатьмайбутній урожай.
Основою родючості є процеси перетворення, акумуляціїі передачі речовин та енергії, що безперервно відбуваються в ґрунті. Родючість ґрунтухарактеризує її здатність у певних умовах забезпечувати оптимальні режими засвоєннясонячної енергії (світла) рослинами.
1. Теоретичні основи сівозмін
Для того, щоб науково обґрунтувати необхідністьвирощування сільськогосподарських культур у сівозміні, треба мати уяву про причинизниження продуктивності рослин у беззмінних посівах. Всі причини необхідності чергуваннякультур свого часу були покладені в основу тієї чи іншої теорії сівозмін, мали підсобою наукове підґрунтя. Проте недоліком цих теорій було те, що кожна з них розглядаласьвідірвано від інших, а не в комплексі. Вперше комплексно підійшов до класифікаціїпричин необхідності чергування культур академік Д. Прянішніков, об’єднавши їх учотири групи: хімічні, фізичні, біологічні і організаційно-економічні.
1. Хімічна група Необхідністьчергування культур у сівозміні впливає на те, що різні культури використовують поживніречовини в неоднаковому співвідношенні. Наприклад, якщо серед інших культур більшефосфору споживають зернові колосові, то часте вирощування їх на полі спричинитьдефіцит цього елементу в ґрунті, що не спостерігатиметься в сівозміні, де зерновіколосові чергуються з коренеплідними, бульбо плідними чи бобовими культурами.
Окремі культури, такі, як гречка, люпин, підкислюютьґрунт, переводячи слабо родючі сполуки фосфору на доступні, тим самим збагачуючицим елементом ґрунт. Азотне живлення рослин поліпшується при введенні у сівозмінубобових культур, що здатні фіксувати азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій.
Культури слід чергувати і через те, що вони маютьрізну за довжиною кореневу систему, що забезпечує рівномірне використання поживнихречовин всього профілю кореневмісного шару.
2. Фізична група Лишев науково обґрунтованій сівозміні поліпшується фізичний стан ґрунту за рахунок поліпшенняструктури, водного та повітряного режимів кореневмісного шару. Коли на полі тривалийчас вирощуються просапні культури, більшість з яких залишають після себе мало рослиннихрешток, тоді крім погіршення структури спостерігається зниження її водостійкості,що в свою чергу призводить до запливання й ущільнення орного шару, утворення кіркиі погіршення повітряного режиму. Фізичною причиною необхідності чергування культуриє й те, що за тривалого вирощування на полі рослин з високим водоспоживанням погіршуєтьсяводний режим. А тому для оптимізації умов волого забезпечення рекомендується чергуватикультури з більшим і меншим водоспоживанням.
За беззмінного вирощування просапних посилюютьсяерозійні процеси внаслідок погіршення структури верхнього шару ґрунту під час інтенсивногойого механічного обробітку та через слабну здатність посівів цих культур захищатиґрунт від руйнівної дії потоків води і вітру. Тому на ерозійних ґрунтах площі просапнихкультур зменшують до мінімуму і розширюють площі багаторічних трав.
3. Біологічна група Чергування культур на полі — це цілий комплекс факторів, які слід насампередвраховувати при науковому обґрунтуванні сівозмін. Дослідження встановили, що забур’яненістьпосівів певного виду культур за їх беззмінного вирощування завжди вище, ніж у сівозміні.
Необхідність вирощування культур у сівозміні впливаєтакож на те, що за тривалого вирощування на полі одновидових рослин у ґрунті накопичуєтьсябагато збудників хвороб і шкідників. Навіть повторні посіви є причиною поширенняшкідливих організмів, збудники яких тривалий час зберігають свою життєздатністьу ґрунті та рослинних ростках попередників. Сюди відносять також ще й те, що забеззмінного вирощування окремих видів рослин в ґрунті накопичуються токсини і шкідливіорганізми, які зумовлюють ґрунтовтому.
4. Організаційно-економічна група. Виходячи з того, що у сівозміні порівняно з монокультурою краще використовуєтьсяпротягом весняно-осіннього періоду машинно-тракторний парк, значно зменшується напруженняз виконання окремих польових робіт, збільшується можливість їх виконання в оптимальністроки. Останнє сприяє зменшенню втрат врожаю при зберіганні, а зниження затратна вирощування врожаю в сівозміні за рахунок відносно-меншого витрачання добриві засобів захисту рослин робить його економічно вигідним. Ось чому організаційно-економічнезначення сівозмін слід вважати не менш важливим за агротехнічне.
1.1 Приклади схем чергування культур утаких сівозмінах як польова, ґрунтозахисна, кормова, спеціальна
Польовою називаютьсівозміну, в якій вирощують переважно зернові, технічні культури і картоплю.
Чорний пар
Озима пшениця
Цукровий буряк
Ярий ячмінь з підсівом еспарцету
Еспарцет
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Озимий ячмінь
Соняшник
Кормовою називаютьсівозміну, призначену переважно для вирощування соковитих і грубих кормів.
Люцерна
Люцерна
Люцерна
Озиме жито
Кормові буряки
Кукурудза на зелений корм
сівозміна схема чергування культура
Ґрунтозахисна — цетака сівозміна, в якої набір розміщення і чергування сільськогосподарських культурзабезпечують захист грунту від ерозії.
Люцерна
Люцерна
Люцерна
Ярий ячмінь
Горохово-вівсяна суміш
Озиме жито
Ярий ячмінь
Спеціальною сівозміноюназивають такі сівозміни, в яких вирощують культури, що вимагають спеціальних умові прийомів агротехніки.
Люцерна
Коноплі
Кукурудза на зерно
Кукурудза на силос
Коноплі
Ярий ячмінь з підсівом еспарцету.
Висновок:
Такі сівозміни необхідні для забезпеченості рівновагиміж всіма сільськогосподарськими культурами та забезпечення захищеності ґрунту відрізних типів ерозії, але ще й сприяють підвищенню родючості ґрунту.
2. Загальна характеристика господарства2.1 Загальні відомості СВК „Яровський”Тарутинського району Одеської області
СВК «Яровський» Дністровського спеціалізованоготреста м'ясо-молочних колгосп в розташовано в південній частині Тарутинського району,на межі з Молдовою на відстані 18 км від районного центру — Тарутине.
Земельний масив радгоспу представляє собою за конфігурацієюнаправлений прямокутник, витягнутий з південного сходу на північний захід. Черезс. Ярове проходить шосейна дорога міжрайонного значення: Тарутине — Ново-Іванівка.
Основним та перспективним, відповідно з проектомрайонного планування, є с. Ярове, яке розташоване у південно-східній частині землекористування.У ньому та його місцевості зосереджені: виробничо-технічна база, склади, проживаєбільшість населення й знаходиться адміністративно-господарський центр радгоспу.
До початку землевпорядкування у радгоспі було тривідділення, при чому їх розміри по об’єму виробництва та числу працюючих були неоднакові.
Внутрішньогосподарське землевпорядкування радгоспубуло проведено у 1963 році.
Дане підприємство спеціалізується на виробництвіпродукції рослинництва і тваринництва. Найбільшу частку посівних площ припадає назернові та зернобобові.
Однак, запроектований оборот сівби не були опановані,передбачене чергування культур у них не додержувалось, межі відділень та полів частковопорушені.
В існуючому проекті недостатньо були урахованіумова рельєфу та ґрунту, не були розроблені заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
Вказані причини, а також нові перспективні плановізавдання, зміна в спеціалізації господарства, задачі подальшої інтенсифікації виробництвата підвищення ефективності використання земель — викликали необхідність проведеннянового внутрішньогосподарського земле успадкування радгоспу.
2.2 Кліматичні та погодні умови господарства
По середньомісячним багаторічним даним Тарутинської метеорологічної станції клімат господарства характеризуєтьсятакими даними:
Середня багатолітня температура повітряМісяці I II III IV V VI Температура - 5,7 -5,1 +0,8 +8,1 +15,3 +19 VII VIII IX X XI XII Середня за рік +20 +19,6 +11,8 +9,4 +3,1 -2,8 +8
Мінусова температура спостерігається на протязітрьох місяців (грудень, січень, лютий), а самий теплий місяць — липень.
Сама низька температура буває до — 33оС, а сама висока +38о С. Пізні весняні заморозки тривають майже до 25квітня, а ранні осінні заморозки починаються з 18 жовтня. Тривалість без морозногоперіоду звичайно триває 185 днів.
Середня висота сніжного покриву не перевищує 6 см, ґрунт покритий снігом в середньому 40-60 днів на рік.
Середньомісячна багаторічна кількість опадів(мм)Місяці I II III IV V VI Опади 22 21 19 22 37 44 VII VIII IX X XI XII Середня за рік 45 46 25 27 20 17 349
Найбільша кількість опадів припадає на теплий період(квітень-жовтень), що дуже добре впливає на ріст і розвиток рослин. В окремі рокиспостерігається відхилення від середніх багаторічних даних до значних меж.
Для своєчасного одержання дружніх сходів кукурудзивелике значення мають опади, які випадають під час її посіву, тобто в квітні. Алев окремі роки запаси продуктивної вологи особливо у верхніх шарах ґрунту буваютьнедостатніми для отримання сходів пізніх ярових.
В цілому кліматичні умови господарства сприятливідля вирощування різних с/г культур, в тому числі і кукурудзи. Ґрунтовий покрив господарствапредставлений чорноземами звичайними, перехідними до південних повно профільнихі в різній ступені ерудованих.
По даним ґрунтового дослідження 1985 р. морфологічнепобудування профілю цих ґрунтів: ґрунти представлені малими горизонтами: верхній- темно-сірий рихлий, грудкуватість не міцна; нижче цього горизонту до глибини 39-56 см залягає сірий з броватим відтінком, рихлий зерно грудкуватий гумусово-перехідний горизонт. Ще нижче- 56-79 см — другий гумусо-перехідний горизонт, не однорідний по забарвленню черезпереривчатість. На глибині 79-112 см він переходить у буровато-пильовий колір.
Ґрунтові води залягають на глибині 12-14 см. Википання ґрунтового розчину проходить при наявності 10% соляної кислоти на глибині 39 см, потужність гумусового горизонту від 5 — до 60 см.
Механічний склад чорноземів важкосуглиністий. Щільністьверхніх шарів (0-10 та 10-20 см) невисока 1,1-1,2 г/см3, нижчепіднімається до 1,4-1,5г/см3.
Загальна вологість в орному шарі 53-61%, а з глибиноювона знижується до 44-48 %. Вологість стійкого в’янення рослин по профілю мало змінюється,і вже в шарі 0-15 см — 12-13%.
Кількість недостатньої для рослин вологи в півметровомушарі складає 262-269 мм або 54% із запасів найменшої вологоємкості.
Діапазон активної вологи при нормальної вологоємкостіскладає 221-231 мм.
Гумусоутворююча здатність чорноземів господарстваневелика та складає в орному шарі 3,14-3,34%. Валове утримання азоту в ґрунті вмежах 0,77-0,79%. Розподіл гумусу та азоту по профілю вивчених ґрунтів являєтьсяхарактерним для чорноземів.
Найбільша їх кількість знаходиться в орному горизонті(0-40 см). З глибиною процентний вміст органічних речовин поступово змінюється.Наявність фосфору в одному шарі знаходиться в межах 0,11-0,13%, але з глибиною вінпостійно змінюється, і на глибині 90-100 см складає 0,10 %.
Карбонатів в гумусовому шарі чорноземів небагато- 0,34-0,84%. Униз по профілю до глибини 90-100 см їх кількість збільшується до 13-14%, потім вирівнюється і стає однаковою до глибини 5 метрів.
Реакція ґрунтового розчину слабо лужна — РН 7,63-8,22.Сума поглинутих основ — 32,08-36,84 мг/екв на 100 гр ґрунту.
Таблиця 1
Характеристика грунтів господарства. № Назва основних типів ґрунту Площа в Га Орний шар см Вміст гумусу % Вміст рухомих форм Мг N P2O5 K2O 1 Чорнозем звичайний, малопотужні, малогумусні, важко суглинисті. 3504,5 25-30 2,1-4,0 3,5 4,3 12
З таблиці видно, що перегнійний шар в середньомускладає близько 68 см, піхотний — 25 см, вміст гумусу 3%. Ґрунт в середньому малозабезпеченийпоживними речовинами.
2.3 Земельні угіддя та їх трансформація
Таблиця 2№ Назва угідь, га Площа в теперішній час, га На перспективу, га 1 Загальна земельна площа 3951,2 3951,2 2 Всього сільськогосподарських угідь з них: 3708,8 3708,8 3 Рілля 3504,5 3504 4 Багаторічні насадження (виноград) 50,1 50,1 5 Сінокоси 58 58,5 6 Пасовиська 96,1 96,1
Трансформація земельних угідь проведена. Відбулосязменшення посівних площ на 0,5 га за рахунок пасовищ для розвитку тваринництва.
З таблиці видно що основну площу господарства займаєрілля і в перспективі її площа повинна збільшуватись.
3. Обгрунтування системи сівозміни3.1 Фактична і проектна структура посівнихплощ
Таблиця 3
Структура посівних площ№ Назва груп і культур в них Фактична Проектна Площа, га Питома вага Площа, га Питома вага 1 Всього ріллі в господарстві, в тому числі: 3504,5 100 3504 100 чорних парів 534,5 15,25 283 8,01 2 Уся посівна площа 2970 84,75 3221 91,92 3 Всього зернових культур 1870 53,36 1588,5 45,33 4 З них: озимих культур в тому числі: 1300 37,1 960 27,40 - озима пшениця 850 24,25 826 23,57 - озимий ячмінь 450 12,84 135 3,85 5 Ярих культур, в тому числі: 570 16,27 691 19,72 - ярого ячменю 40 1,14 408 11,64 - гороху 120 3,42 - - - нут 40 1,14 - - - просо 90 2,57 - - - овес 80 2,28 - - - кукурудза на зерно 150 4,28 283 8,08 - сорго 60 1,71 - - 6 Овоче-баштанних культур і картоплі в тому числі: - - 60 1,71 - перцю - - 15 0,43 - огірків - - 15 0,43 - капусти - - 15 0,43 - буряків столових - - 15 0,43 7 Технічні культури в тому числі: 800 22,83 408 11,64 - соняшник 300 8,56 283 8,08 - озима гірчиця 150 4,28 - - - озимий ріпак 350 10 - - - буряк кормовий - - 125 3,57 8 Кормові культури, в тому числі: 300 8,56 1101 31,42 - кукурудза на зелений корм - - 148 4,22 - кукурудза на силос 70 2 260 7,42 -вико-вівсяна суміш на сіно 30 0,86 148 4,22 -горохово-вівсяна суміш на зелений корм - - 125 3,57 - багаторічні трави (люцерна), в тому числі: 200 5,7 420 11,99 - на сіно 40 1,14 125 3,57 - на зелену корм 160 4,57 295 8,42
З таблиці видно, що більше половини площі ріллізаймають зернові культури. Отже господарство орієнтоване на виробництво продукціїрослинництва. Кормові культури також мають великі посівні площі, отже в господарствомає змогу розвивати тваринництво.
3.2 Система сівозмін
На основі структури посівних площ проводиться розподілкультур по сівозмінах.
Таблиця 4
Розподіл культур по сівозмінах. Культура Площа, га Вид сівозміни Польова Кормова Овочева 8*148 9*135 8*125 7*15 Чорний пар 283 1 1 - - Оз. пшениця 826 2 3 1 - Оз. Ячмінь 135 - 1 - - Ярий ячмінь 408 1 1 1 - Кукурудза на зерно 283 1 1 - - Перець 15 - - - 1 Огірки 15 - - - 1 Капуста 15 - - - 1 Буряк столовий 15 - - - 1 Буряк кормовий 125 - - 1 - Соняшник 283 1 1 - - Кукурудза на зелений корм 148 1 - - Кукурудза на силос 260 - 1 1 - Вико-вівсяна суміш на сіно 148 1 - - - Горохово-вівсяна суміш на зелений корм 125 - - 1 - Люцерна на сіно 125 - - 1 - Люцерна зелений корм 295 - - 2 3 Всього 3504 8 9 8 7
З таблиці видно що господарство нараховує чотирисівозміни: дві польові 8-пільну з середньою площею 148га та 9-пільну з середньоюплощею 135га, одну кормову 8-пільну з середньою площею 125га, та одну овочеву 7-пільнуз середньою площею поля 15га.
3.3 Схеми сівозмін
Виходячи з даних таблиці групування культур посівозмінах складаємо сівозміни, враховуючи основні принципи їх побудови.
Таблиця 5
Польова сівозміна (1) № Культура Площа, га 1 Чорний пар 148 2 Озима пшениця 148 3 Ярий ячмінь 148 4 Кукурудза на зелений корм 148 5 Кукурудза на зерно 148 6 Вико-вівсяна суміш на сіно 148 7 Озима пшениця 148 8 Соняшник 148
Таблиця 6
Польова сівозміна (2)№ Культура Площа, га 1 Чорний пар 135 2 Озима пшениця 135 3 Ярий ячмінь 135 4 Кукурудза на силос 135 5 Озима пшениця 135 6 Озимий Ячмінь 135 7 Кукурудза на зерно 135 8 Озима пшениця 135 9 Соняшник 135
Таблиця 7
Кормова сівозміна№ Культура Площа, га 1 Люцерна на сіно 125 2 Люцерна на зелений корм 125 3 Люцерна на зелений корм 125 4 Горохово-вівсяна суміш на зелений корм 125 5 Озима пшениця 125 6 Кукурудза на силос 125 7 Буряк кормовий 125 8 Ярий ячмінь з підсівом люцерни 125
Таблиця 8
Овочева сівозміна№ Культура Площа, га 1 Люцерна 15 2 Люцерна 15 3 Люцерна 15 4 Перець 15 5 Огірки 15 6 Капуста 15 7 Буряк столовий 15
Сівозміни складені згідно всіх біологічних вимогрослин і виробничих потреб технології виробництва. В господарстві запроваджено 2польові, одна кормова і одна овочева сівозміна.
4. Продуктивність сівозміни4.1 Виробництво і потреба в продукціїрослинництва.
Таблиця 9
Врожайність культур. № Назва культури Врожайність в ц/га 2008 2009 2010 Середня за три роки Проектна 1 Озима пшениця 35,6 38,8 41,5 38,6 40 2 Озимий ячмінь 29,7 36,0 28,9 31,5 32 3 Ярий ячмінь 25,8 30,0 27,2 27,6 29 4 Кукурудза зерно 49,4 53,5 50,9 51,3 53 5 Перець 340 289 310 313 320 6 Огірки 246 274 277 266 300 7 Капуста 598 640 655 631 660 8 Буряк столовий 297 313 324 311 315 9 Буряк кормовий 354 342 333 343 350 10 Соняшник 16,3 21,3 19,6 19 21 11 Кукурудза на силос 224 178 213 205 210 12 Кукурудза на зелений корм 245 279 267 264 280 13 Горохово-вівсяна суміш на зелений корм 179 156 132 156 170 14 Вико-вівсяна суміш на сіно 117 121 133 124 125 15 Люцерна на сіно 157 186 173 172 175 16 Люцерна на зелений корм 212 198 185 198 210
З таблиці видно що врожайність основних культурколивається по роках, що не дає нам можливість з максимальною точністю запроектувативрожайність. Тому вона планується відштовхуючись від середньорічних даних. Великезначення в отриманні запланованих врожаїв мають погодні умови і застосування інтенсивнихтехнологій вирощування.
Таблиця 10
Потреба в насінніКультура Площа посіву Норма висіву ц/га Насіннєвий фонд, ц Страховий фонд 15%, ц Всього насіння, ц Озима пшениця 826 2,3 1900 285 2185 Озимий ячмінь 135 1,9 257 39 295 Ярий ячмінь 408 1,8 735 110 845 Кукурудза на зерно 283 0,3 85 13 100 Кукурудза на зелений корм 148 1 148 15 163 Кукурудза на силос 260 0,3 78 12 90
Насіння ми будемо отримувати лише з тих культур,які не потребують спеціальної технології отримання насіннєвого матеріалу.
Таблиця 11
ВИРОБНИЦТВО І ПОТРЕБА В ПРОДУКЦІЇ РОСЛИНИЦТВАНазва культур Площа, га Врожай-ність, ц/га Валовий збір, ц На насіння, ц На фураж, ц Реалізація та потреби господарства, ц Оз. Пшениця 826 40 33040 2185 3000 27855 Оз. Ячмінь 135 32 4320 295 1000 3025 Ярий ячмінь 408 29 11832 845 2400 8587 Кукурудза на зерно 283 53 15000 100 4000 10647 Кукурудза на силос 260 210 54600 90 - 54600 Кукурудза на зелений корм 148 280 41440 163 - 41440 Перець 15 320 4800 - - 4800 Огірки 15 300 4500 - - 4500 Капуста 15 660 9900 - - 9900 Буряк столовий 15 315 4725 - - 4725 Буряк кормовий 125 350 43750 - - 43750 Соняшник 283 21 5945 - - 5945 Горохо-вівсяна суміш на зелений корм 125 170 21250 - - 21250 Вико-вівсяна суміш на сіно 148 125 18500 - - 18500 Люцерна на сіно 125 175 21875 - - 21875 Люцерна на зелений корм 295 210 40950 - - 40950 Всього 3504 3290 345877 3678 10400 322349
На загальній площі ріллі — 3504 га буде вироблено 345877 ц продукції рослинництва, з них 3678 ц буде використано на насіння, 10400ц на фураж і 322349 ц на реалізацію і на внутрішні потреби господарства. Отже основнамаса продукції с/г іде на реалізацію і на внутрішні потреби господарства. Можназробити висновок, що господарство має великий потенціал для розвитку тваринництва,що є перспективною галуззю с/г.4.2 Виробництво кормів
Таблиця 12
Буде вироблено кормівКультура Площа посіву, га Врожайність, ц/га Валовий збір, ц Інші джерела кормів, ц Всього кормів, ц Вихід /> Кормових одиниць Перетравного протеїну /> /> /> Озима пшениця 826 40 33040 3000 3600 36000 /> Солома 40 33040 33040 6608 26432 /> Озимий ячмінь 135 /> Зерно 32 4320 1000 1210 8100 /> Солома 32 4320 4320 1555 5184 /> Ярий ячмінь 408 /> Зерно 29 11832 2400 2904 19440 /> Солома 29 11832 11832 4260 14200 /> Кукурудза на зерно 283 /> Зерно 53 15000 4000 5360 31200 /> Солома 80 22500 22500 8325 45000 /> Кукурудза на силос 260 210 54600 54600 10920 76440 /> Кукурудза на зелений корм 148 280 41440 41440 8288 62160 /> Буряк кормовий 125 350 43750 43750 5250 39375 /> Соняшник 283 21 5943 /> Макуха 1783 1783 6478 235343 /> Горохово-вівсяна суміш на зелений корм 125 170 21250 21250 3187 38250 /> Вико-вівсяна суміш на сіно 148 125 18500 18500 8695 125800 /> Люцерна на сіно 125 175 21875 21875 10720 253750 /> Люцерна на зелений корм 295 210 40950 40950 6961 106470 /> 94321 1123144 />
Всього кормових одиниць на 100 га ріллі: (94321/3161) *100=2984 кормових одиниць
Перетравного протеїну в г на 1 кормову одиницю:= (1123144/94321) *10 =119
Буде вироблено Ц: Сіна 40375
Силосу 54600
Зелених кормів 103640
Соковиті корми 43750
Концентровані корми 10400
Солома 77637
4.3 Поголівя худоби і птиці та річна потребав кормах
Таблиця 13Види худоби і птиці Кількість голів Груби корми Силос Зелені корми Концентровані Соковиті Сіно Солома
Коні дорослі 47 Норма на 1 гол. 10 20 17 50 4 10 На все поголів’я 470 940 799 2350 188 470
Молодняк 28 Норма на 1 гол. 6 16 10 40 8 15 На все поголів’я 168 448 280 1120 224 420
ВРХ 750 Норма на 1 гол. 10 8 50 55 8 15 На все поголів’я 7500 6000 37500 41250 6000 11250
Молодняк 514 Норма на 1 гол. 6 6 25 35 4 5 На все поголів’я 3084 3084 12850 17990 2056 2570 Свині дорослі 103 Норма на 1 гол. 2 - 10 12 8 12 На все поголів’я 206 - 1030 1236 824 1236 Вівці 802 Норма на 1 гол. 2,5 5 3 10 1 2 На все поголів’я 2005 4010 2406 8200 802 1604 Птиця 2931 Норма на 1 гол. 0,01 0,05 0,02 0,05 0,05 0,05 На все поголів’я 30 147 60 147 147 147 Потрібно кормів 13463 14629 54600 72293 10241 17700 Всього кормів вироблено 40375 77637 54600 103640 10400 43750 % забезпеченості 300 530 100 143 101,5 247
З таблиці видно що господарство має великий процентзабезпеченості основними кормами, що дає змогу підвищити поголів’я худоби і розвиватигалузь тваринництва. Надлишки кормів розвивають товарно-грошові відносини між сусіднімигосподарствами, за рахунок бартеру і продажі кормів
4.4 Вихід сільськогосподарської продукціїз земельної площі
Таблиця 14
Сівозміна польова (1), площа 1184га, середній розмірполя 148 гаВид продукції Площа, га Одержано Продукції, ц Корм. Одиниць, ц Протеїну, кг З 1 га З усієї площі з 1 ц З усієї площі з 1 ц З усієї площі
Чистий пар 148 - - - - - -
Оз. Пшениця 296 Зерно 40 11840 1,2 14208 12 142080 Солома 40 11840 0,2 2368 0,8 9472
Ярий ячмінь 148 Зерно 29 4292 1,21 5193 8,1 34765 Солома 29 4292 0,36 1545 1,2 5150
Кукурудза на зелений корм 148 280 41440 0,2 8288 1,5 62160
Кукурудза на зерно 148 зерно 53 7844 1,34 10511 7,8 61183 солома 80 11840 0,37 4381 2 23680
Вико-вівсяна суміш на сіно 148 125 18500 0,14 8695 1,7 125800
Соняшник 148 21 5943 макуха 933 1,09 1017 39,6 36947
Розрахував кількість отриманої продукції, наявністьперетравного протеїну і кормових одиниць окремо по культурам в польовій сівозміні(1)
5. Система обробітку ґрунту та доглядза рослинами у сівозміні
Таблиця 15
Системаобробітку ґрунту та догляд за рослинами у польовій сівозміні (1) № Назва культури Заходи обробітку ґрунту Строки обробітку Знаряддя та машини глибина, см 1 2 3 4 5 6 1 Пар чорний Лущення Слідом за збиранням попередника ЛДГ-10 6-8 Оранка Через 2 неділі ПЛН — 4-35 30-32 Ранньовесняне боронування Фізична стиглість ґрунту БЗСС-1,0 3-4 І культивація Через 7-10 днів КПС-4 14-16 Послідуючі культивації В міру потреби КПС-4 5-14 2 Озима пшениця Передпосівна культивація Перед посівом КПС-4 5-6 Сівба Відразу після культивації С3-3.6 5-6 Коткування Відразу після сівби ЗККШ — 6 Обприскування гербіцидами У фазі кущіння до виходу в трубку ОП-2000 Збирання врожаю при вологості зерна 18-20% ДОН-1500 Висота зрізу 10-15 см 3 Ярий ячмінь Лущення Слідом за збиранням ЛДГ-10 12-14 Оранка на зяб Слідом за збиранням ПЛН — 4-35 10-22 Ранньовесняне боронування Фізична стиглість ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Передпосівна культивація Фізична стиглість ґрунту КПС-4 6-8 Сівба Слідом за культивацією СЗ-3,6 5-6 Коткування посівів Слідом за сівбою ЗККШ-6 Ранньовесняне боронування Фізична стиглість ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Обприскування гербіцидами У фазі цвітіння до виходу в трубку ОП-2000 Збирання врожаю Повна стиглість при вологості зерна 20-25% ДОН-1500 Висота зрізу 10-15см 4 Кукурудза на зелений корм Дискування стерні Відразу після збирання врожаю БДТ-10 8-10 Оранка на зяб Через 2 тижні після дискування ПЛН-4-35 20-22 Ранньовесняне боронування Як тільки можна вийти в поле БЗСС 1,0 3-4 Культивація з боронуванням Фізична стиглість ґрунту КПС-4 10-12 Передпосівна культивація
При температурі
10-120 С КПС-4 5-7 Сівба Відразу після культивації С3-3.6 5-7 Коткування посівів Слідом за сівбою ЗККШ — 6 Довсходове боронування За 3-4 дні до сходів БЗСС-1.0 3-4 Скошування зеленої маси на корм Після набирання відповідної зеленої маси КИР-1,5 5 Кукурудза на зерно Дискування стерні у 2 сліди Слідом за збиранням попередника БДТ-10 8-10 Оранка на зяб Через 10-12 днів після дискування ПЛН-4-35 25-27 Культивація Слідом за оранкою КПС-4 10-12 Ранньовесняне боронування Фізична стиглість ґрунту БЗСС-1.0 3-4 Культивація з боронуванням Фізична стиглість ґрунту КПС-4 10-12 Передпосівна культивація
При температурі
10-120 С КПС-4 5-7 Сівба Відразу після культивації С3-3.6 5-7 Коткування посівів Слідом за сівбою ЗККШ-6 Міжрядні обробітки: 1-й У фазі 3-5 листків КРН-4,2 5-6 2-й У фазі 5-7 листків КРН-4,2 8-10 3-й У фазі 7-9 листків КРН-4,2 5-6 Збирання обмолотом При вологості зерна 28-30% КСКУ-6 6 Вико-вівсяна суміш на сіно Дискування стерні у 2 сліди Слідом за збиранням попередника БДТ-10 8-10 Оранка на зяб Через 10-15 днів ПЛН-4-35 18-20 Культивація: Слідом за оранкою КПС-4 8-10 Ранньовесняне боронування Фізична стиглість ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Передпосівна культивація При t = 10-12*C ґрунту КПС-4 6-8 Сівба Слідом за культивацією СЗ-3,6 6-8 Коткування посівів Слідом за сівбою ЗККШ-6 Скошування зеленої маси на корм Після набирання відповідної зеленої маси КИР-1,5 7 Озима пшениця Дискування у два сліди Слідом за збиранням БДТ-10 8-12 Передпосівна культивація Перед посівом КПС-4 5-6 Сівба Відразу після культивації С3-3.6 5-6 Коткування Відразу після сівби ЗККШ — 6 Обприскування гербіцидами У фазі кущіння до виходу в трубку ОП-2000 Збирання врожаю при вологості зерна 18-20% ДОН-1500 Висота зрізу 10-15 см 8 Соняшник Лущення стерні у 2 сліди Слідом за збиранням ЛДГ-10 6-8 Повторне лущення 10-12 днів після першого ЛДГ-10 12-14 Зяблева оранка Через 10-12 днів ПЛН-4-35 24-26 Ранньовесняне боронування Фізична стиглість ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Культивація з боронуванням Фізична стиглість ґрунту КПС-4+БЗСС-1,0 8-10 Передпосівна культивація При Т= 10-12*С ґрунту КПС-4 6-8 Сівба Після культивації СУПН-8 6-8 Коткування посівів Слідом за сівбою ЗККШ-6 2-3 Довсходове боронування За 3-4 дня до появи сходів БЗСС-1,0 3-4 Боронування після сходів У фазі вилочки ЗОР-0,7 2-3 Міжрядний обробіток Висота рослини: 40-60см КРН-4,2 8-10 Збирання врожаю Вологість насіння 18-20% СК-5+ПСП-1,5
Склав систему обробітку ґрунту на 1-польову сівозміну.Система обробітку складена спираючись на виробничі і морфо-біологічні якості кожноїрослини і урахуванням попередника.
6. Заходи хімічної боротьби з бур’янами
Таблиця 16
Планзастосування гербіцидів у посівах с/г культур у польовій сівозміні (1) Назва культури Площа, га Строки внесення Спосіб внесення Назва гербіциду та вміст діючої речовини Норма витрати на 1 га Потреба на всю площу (Кг) Оз. Пшениця 296 Від до виходу в трубку культури Обприскування Агрон 300, в. р. (клопіралід 300г/л) 0,4 — 0,66 118,4-195,4 В фазу кущіння весною Обприскування Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л) 2,0 — 4,0 592-1184 В фазу кущіння Обприскування Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л) 2,0-3,0 592-888 Ярий ячмінь 148 Від до виходу в трубку культури Обприскування Банвел 4S 480 SL в. р. к. (Дикамба 480 г/л) 0,15-0,3 22,2-44,4 В фазу кущіння Обприскування Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л) 2,0-3,0 296-444 Кукурудза 296 Після сівби, але до появи сходів Обприскування Аценіт А 880 к. е. (ацетохлор, 880 г/л + антидот АД — 67) 2,0-3,5 592-1036 У фазі 3-5 листків Обприскування Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л) 2,0-4,0 592-1184 У фазі 2-5 листків Обприскування Базис 75, в. г. (римсульфурон, 50% + тіфенсульфурон-метил, 25%) 0,02+ 0,2 5,92+59,2 Соняшник 148 Від фази 3-х листків у однорічних злакових бур’янів, при висоті пирію 15-20см (незалежно від фази розвитку рослини) Обприскування Арамо 50, к. е. (тепралоксидим50г/л) 1,0-2,0 148-296
Розробив систему хімічного захисту від бур’янів.Гербіциди взяті з переліку дозволених в Україні на 2010 рік. Система захисту максимальновраховує стан забур’яненості полів. І дозволяє майже повністю позбутися сорної рослинності.
ВисновкиРозробляючи курсовийпроект з загального землеробства для СВК “Яровський” я розробив структуру посівнихплощ, системи сівозмін та їх продуктивність.Взагалі господарстворозташоване в сприятливих умовах для вирощування сільськогосподарських культур.Структура посівних площ розділена так, що більшу частину займають зернові. Це можнапояснити тим, що вирощування зернових в цих умовах економічно вигідне ніж вирощуванняінших культур.Продуктивність сівозмінбула середня. Для підвищення продуктивності сівозмін треба вносити більше органічнихі мінеральних добрив. Застосовувати нові технології вирощування сільськогосподарськихкультур.Також господарстводуже добре забезпечене кормами, що йому дозволяє їх не лише споживати у великомуобсязі а й продавати іншим господарствам, що принесе додатковий прибуток господарству,а це значить, що воно зможе розширити свою базу, як в матеріальному, так і у фінансовомуплані.Для збільшення виробництвасільськогосподарської продукції необхідно ввести інтенсивну технологію вирощуваннякожної культури, де необхідно включити ефективне внесення добрив та зрошення.
Список використаної літератури
1. Гордієнко В.П. — Землеробство — Київ — “Вища школа" 1991
2. Гудзь В.П. — Землеробство — Київ — “Урожай" 1996
3. Захаренко В.А. — Гербициди, М.: — ВО “Агропромиздат” 1990
4. Воробьев С.А. — Земледелие, М.: — ВО “Агропромиздат” 1991
5. Журнали: Земледелие, зернове господарство, вісник аграрної політики, АгросвітУкраїни, Пропозиція