Проектування і створення лісовихкультур зелених зон
Зеленазона міста або робітничого селища — це приміська територія, зайнята лісами,лісопарками, лісосмугами та іншими зеленими насадженнями, незалежно від того, вчийому підпорядкуванні вони знаходяться. Зовнішня межа зеленої зонивизначається потребою даного міста в лісонасадженнях і доцільністю включення вїї склад того чи Іншого масиву, а також земельних ділянок, відведених тут підлісопосадки. Територіальне розміщення зеленої зони кожного міста визначається взалежності від природно-кліматичних зон, площі природних лісів і наявностімеліоративного фонду та земель, непридатних для сільського господарства, деможна саджати ліс, чисельності населення, перспектив розвитку і величини міста,наявності промислових підприємств, характеру забудови, транспортної мережі йперспектив ЇЇ розвитку, рельєфу, ґрунтів, гідрографічної мережі та іншихфакторів. При цьому враховується відвідування окремих лісових урочищ людьми,режим відпочинку І норми навантаження на 1 га лісової площі, наявність водних джерел, форми відпочинку трудящих та ін. Доцільно, щоб ліс оточував місто з усіхбоків, а дорога до нього займала мінімум часу. Для міст і селищ, навколо якихнемає лісів, площа зелених зон визначається наявністю непридатних длясільського господарства земель, які підлягають залісенню в радіусі 5-10 Ібільше кілометрів в залежності від величини населеного пункту. В степовихрайонах необхідно оточити всі села І селища 5-7-рядними лісосмугами для захистуїх від заносів снігом, піском, пилових бур, спекотних і холодних вітрів. Внапрямку переважаючих вітрів захисні лісосмуги можуть бути дещо ширшими.
Лісизелених зон в залежності від відстані до міста, шляхів транспорту та іншихфакторів використовуються населенням неоднаково, тому тут виділяють лісопарковуі лісогосподарську частину. В зв'язку з подальшою інтенсифікацією народногогосподарства та урбанізацією, розвитком шляхового будівництва і транспортуплоща лісів зелених зон буде збільшуватися, тому, проводячи ті чи інші заходи вдеяких лісах ІІ-Ї групи, потрібно брати до уваги перспективу переходу їх взелені зони.
Дляполіпшення стану лісів зелених зон при лісовпорядкуванні в проекті планаорганізації і ведення господарства доцільно складати окремий розділ, в якомупередбачати заходи по благоустрою території, будівництву доріг, стежок, водойм,збагаченню породного складу деревостанів, проведенню рубок догляду, створеннюлісових культур, ландшафтній реконструкції тощо. Всі роботи в зелених зонахповинні бути спрямовані на оздоровлення, збільшення життєстійкості ідекоративних якостей деревостанів, підвищення їх санітарно-гігієнічних таестетичних властивостей, створення найбільш сприятливих умов для відпочинкутрудящих.
Однимз найважливіших заходів в зелених зонах є створення лісових культур. Вприміських лісах доцільно вирощувати складні і різновічні лісонасадження згруповим розміщенням дерев і вертикальним зімкненням крон. Такі деревостаниможна виростити, застосовуючи, наприклад, в свіжих і вологих борах та суборах2-3-х прийомні вибіркові рубки з збереженням самосіву й життєздатного підросту.Декоративно-естетична цінність хвойних і листяних лісів природного походженнянабагато вища, ніж рядових культур. В поліських і деяких районах Лісостепу єчимало стиглих і перестійних хвойних деревостанів з самосівом і підростомголовних порід, одначе в більшості випадків через суцільні рубки і тракторнутрельовку він гине. Крім того, навіть той підріст, наприклад, сосни, якийзберігається, після різкого освітлення також гине.
Збереженняна вирубках поодиноких сосен або ялин веде до появи дерев з надто широкою і низькоопущеною кроною, кривих І з великим збігом стовбурів, з низькою якістюдеревини. Такі дерева, з крупно мірного підросту, залишені після рубкиголовного користування, ускладнюють застосування механізації, ці дерева типу'вовк' пригнічують висаджені навколо них саджанці і в процесі рубок догляду їхприходиться вирубувати. В зв'язку з цим в лісах ЇЙ групи, якщо на вирубкахстворюються суцільні культури, залишати такі дерева недоцільно, але в зеленихзонах їх варто зберігати. В окремих випадках навіть зберігають групи старихсосен. В сосняках зелених зон для збереження самосіву і підросту віком до 5-7років необхідно проводити вибіркові рубки і трелювати ліс сортиментами кіньмиабо вертольотами. Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що така технологіядає можливість зберегти самосів і підріст, не допускаючи оголення ділянок,забезпечити збереження захисних функцій лісу і одержати значну економію часу,праці І коштів.
Способиобробітку ґрунту в зелених зонах нічим не відрізняються від тих, які застосовуютьв ІІ-й групі лісів. Одначе на вирубках готувати ґрунт борознами недоцільно,тому що вони зберігаються дуже довго і ділянки мають непривабливий естетичнийвигляд. Якщо ж ґрунт готується глибокими борознами, то потрібно повертатиродючий шар на дно борозни дисковими знаряддями, поставленими в звал.
Проектуванняі створення лісових культур в зелених зонах розпочинається з зйомки окружноїмежі кожної ділянки і креслення плана в масштабі 1:5000, В лісопарковій частинізеленої зони визначають в натурі І показують на плані галявини, дороги Істежки. Навколо кожної заліснюваної ділянки, а також вздовж доріг, просік істежок, передбачають групову або алейну посадку красиво і неодночасно квітнучихчагарників або найбільш декоративних деревних порід, наприклад, в залежностівід умов, ялини, дуба бореального, модрини, горобини, берези, тополіпірамідальної, бука та інших видів. Такі алейні та групові посадки —невід'ємний елемент естетики і культури виробництва. Вони проводяться також приландшафтній реконструкції деревостанів.
Влісопарковій частині зеленої зони лісові культури створюються за ландшафтнимтипом. Посадка груп дерев поєднується з не залісненими галявинами, відкритіландшафти з напіввідкритими і закритими. В зоні Полісся бажане створеннянапіввідкритих, а в степу — закритих ландшафтів. Ландшафтна група — основнийелемент лісових культур в лісопарковій частині зеленої зони, тому тут потрібнозмішувати породи площадками, шахами, ланками, рідше кулісами або рядами.Змішування може бути рівномірним, але краще, якщо воно буде нерівномірним, аокружність площадок звивиста. Ландшафтні групи за породним складом можуть бутичистими і змішаними.
Наокремих площадках висаджуються хвойні і листяні, світлолюбиві або тіневитриваліпороди, дерева з різним забарвленням стовбурів, хвої, листя і формою крон.Головне — не допускати шаблона, одноманітності і монотонності, вирощуватизмішані, повноцінні з естетичної точки зору і стійкі деревостани, формуватинайбільш мальовничі ландшафти. В лісопарковій частині, там, де дозволяютьґрунтові умови, повинні закладатися лісові культури з участю багатьох видівдеревних і чагарникових порід, в тому числі й екзотів.
Змішанідеревостани стійкіші чистих до витоптування, мають високу декоративність, кращеочищають, стерилізують та іонізують повітря, насичують його фітонцидами.
Всвіжих і вологих борах в лісопарковій частині зелених зон культури сосни іберези створюють площадками з мінімальними розмірами для сосни 20-25 х 20-25 ідомішки 7-1 Ох 20-25 м:
20-25м7-10м 20-25м
ССССССССССББББББ СССС
ССССССССССББББББ СССС
ССССССССССББББББ СССС
ССССССССССББББББ СССС
ССССССССССББББББ СССС
ССССССССССББББББ СССС
Длястворення ландшафтних груп в бідних суборах на свіжих і сухуватих ґрунтах можнапоєднувати площадки чистої сосни і сосни змішаної з чагарниками, березою, дубомбореальним та іншими породами зо такими схемами:
1. 20-25м 20-25м20-25м
СССССССССССССССС СССС…
СССССССССССССССС СССС…
СССССССССССССССС СССС…
ССССССССЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС…
СССССССССССССССС СССС…
СССССССССССССССС СССС…
СССССССССССССССС СССС…
2. СССССССС СССССССССССС
ССССССССЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС
СССССССССССССССС СССС
ССССССССЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС
СССССССССССССССС СССС
ССССССССЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС
3. СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧСССС
ССССССССБЧБЧБЧБЧБЧ СССС
ССССССССБЧБЧБЧБЧБЧ СССС
ССССССССБЧБЧБЧБЧБЧ СССС
ССССССССБЧБЧБЧБЧБЧ СССС
ССССССССБЧБЧБЧБЧБЧ СССС
4. СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБСССС
ССССССССБЧЧБЧЧБЧЧБ СССС
ССССССССБЧЧБЧЧБЧЧБ СССС
ССССССССБЧЧБЧЧБЧЧБ СССС
5. СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧЧСССС
ССССССССББББББББББ СССС
ССССССССЧЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС
ССССССССББББББББББ СССС
Всвіжих і вологих суборах вищезгаданими способами сосну змішують з дубомчерешчатим суборевого екотипу, дубом бореальним, горобиною звичайною, грушеюлісовою, черемшиною пізньою, липою дрібнолистою та різними чагарниками. НаПоліссі в борах і суборах спостерігається велика строкатістьґрунтово-гідрологічних умов. Тут, в мікропониженнях висаджують березу, ввологих суборах і судібровах горобину звичайну, черемшину звичайну, кленсріблястий, дуб черешчатий та інші деревні породи й чагарники. Прикладомпоєднання світло-любивих і тіневитривалих порід може бути, наприклад, в типі С3змішування сосни з ялиною площадками.
20-26м20-25м 20-25м
СССССССССССЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС
СССССССССССЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС
СССССССССССЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС
СССССССССССЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС
СССССССССССЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС
СССССССССССЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС
Такимже способом можна змішувати площадками дуб з ялиною у вологих судібровах, втипі С2 сосну з дубом та ін. В лісогосподарській частині зеленої зони поряд зстворенням культур площадками доцільно застосувати змішування порід ланками. Накожній ділянці бажано змішувати, наприклад, сосну в суборах не з однією якоюсьсупутньою або чагарниковою породою, а всіма тими видами, які зустрічаються вцих умовах.
Наярах, балках і крутосхилах (основному лісокультурному фонді в зелених зонахміст степової зони) створюють культури «мозаїчного типу», тобто у повнійвідповідності з типами лісо рослинних умов, елементами яружно-балкової системи,експозицією та крутизною схилів, ступенем змитості і вологості ґрунту, а такожІншими факторами. Для естетичного збагачення ландшафтів в зелених зонах окреміділянки ярів і схилів засаджують бузком, обліпихою, в посадки листяних порідгрупами вводять хвойні: сосну звичайну, сосну кримську, сосну чорну, ялинузвичайну, ялівець віргінський та інші види. Домішка груп хвойних серед листянихпорід відіграє велику декоративну роль, зокрема на засніжених схилах восінньо-зимовий період, коли листяні породи скидають листя.
Пристворенні лісових культур в зелених зонах необхідно збагачувати породний складнасаджень впровадженням екзотів. Резервом для цього є раніше закладенідеревостани з участю іншорайонних порід, ботанічні сади, дендропарки і парки. Вних акліматизовані сотні видів різних екзотів, які відзначаються високоюдекоративністю. Багато держлісгоспів, зокрема Тернопільської, Львівської тадеяких інших областей, використовуючи ботсади і дендропарки, вирощуютьнасіннєвим і вегетативним шляхом саджанці особливо цінних декоративних порід.Одначе в більшості областей ботсади, як база для впровадження екзотів влісонасадження, поки що використовуються недостатньо. Лісівникам увідповідності з ґрунтово-кліматичними умовами необхідно впроваджувати в зеленихзонах широкий асортимент місцевих порід та екзотів. Для цього доцільновирощувати садивний матеріал найбільш цінних екзотів, в тому числі й зеленимживцюванням та щепленням. Окремі ділянки, залісювані в зелених зонах, вартобуло б перетворити у своєрідні дендропарки, які б мали не лише декоративну, а йпізнавальну цінність. Такі ділянки могли б служити також базою для роботишкільних лісництв.
ВУкраїні накопичено величезний досвід вирощування культур в зелених зонах зучастю екзотів. На підставі його узагальнення рекомендується впроваджуватиекзоти у відповідності з табл. 19. В лісах зелених зон насамперед влісопарковій частині, надзвичайно велике значення має ландшафтна реконструкціялісонасаджень і благоустрій території. Ці заходи нерозривно зв'язані між собоюі доповнюють одне одного. Держлісгоспи щорічно проводять ландшафтнуреконструкцію на значних площах, але у більшості випадків вона зводиться довирубування малоцінних деревостанів і посадки на їх місці звичайних лісовихкультур. Одначе ландшафтна реконструкція
— цене лише заміна малоцінних лісонасаджень, а й перш за все — перетворення лісів влісопарки для створення найбільш сприятливих з естетичної точки зору умов длямасового відпочинку трудящих, збагачення породного складу і поліпшеннядекоративних якостей деревостанів, проріджування загущених насаджень,перетворення закритих ландшафтів в напіввідкриті або відкриті, інтенсивнезріджування молодняків з метою формування у частини дерев широкої інизькоопущеної крони, групове введення під шатро зріджених насаджень різнихпорід, перетворення чистих деревостанів в змішані та ін.
Ландшафтнареконструкція в загущених деревостанах — це рубки формування складу істворення ландшафтних груп, посадка груп дерев для підвищення декоративності іестетичної цінності лісів, забезпечення на реконструйованих ділянках мінливостісвітлотіней. З цією метою, наприклад, загущені соснові молодняки рекомендуєтьсязріджувати для формування біогруп, які чергуються з вікнами і галявинами,частину яких займають посадками чагарників, або тих листяних порід, які тутможуть зростати. Галявини влаштовують, насамперед, на базі рідин, групмалоцінних та менш привабливих дерев.
Вполіській та лісостеповій зонах в суборах і судібровах у вікнах і галявинахрядами і площадками висаджують дуб бореальний, черемшину пізню, таволгукалинолисту, птелею, бузину червону, клен гостролистий, липу дрібнолисту,горобину звичайну, грушу лісову, клен татарський, акацію жовту, барбарисзвичайний, дуб черешчатий суборевого екотипу, ліщину, у великих вікнах березу,на багатих ґрунтах граб звичайний, ялину, клен-явір та інші породи. На кожнійділянці рядами або ланками саджають одну з вищезгаданих порід або їх суміш.
Всвіжих і вологих борах, суборах і судібровах, головним чином, на староорнихземлях і пустирах, де ґрунти втратили лісові властивості і архітектоніку, частозустрічаються осередки кореневої губки. В процесі ландшафтної реконструкціїпісля вирубування пошкоджених дерев І обробітку ґрунту саджають листяні породиз домішкою чагарників. Такий досвід перетворення осередків кореневої губки вландшафтні групи листяних порід має Боярська лісова дослідна станція, а такожбагато держлісгоспів України.
Всуборах і судібровах роботи по перетворенню чистих сосняків в змішанінасадження краще починати тоді, коли закінчиться стадія максимальногосамозріджування, тобто після 25-35 років. Після її закінчення в типах В2В3С2С3під наметом чистих сосняків, насамперед в зонах Полісся та Лісостепу,з'являється самосів дуба з жолудів, які розносять птахи і звірки. З цьогосамосіву поступово утворюється ІІ-й ярус. Крім того, з'являється також великакількість горобини звичайної/ бузини червоної, крушини ламкої та іншихчагарників. Одначе в насадженнях через надмірний випас худоби самосів дуба таінших порід з'являється в незначній кількості.
Дляприскорення процесу утворення ІІ -го ярусу в суборах і судібровах вручну підмеч Колосова або механізованим шляхом без попередньої підготовки ґрунту міжрядами сосни саджають сіянці листяних і чагарникових порід. Позитивнірезультати, одержані від посіву під сапу насіння вищезгаданих порід, безпідготовки ґрунту. Розміщення посівних і садивних місць між рядами від 2 до 4 м, в ряду — від 0,7 до 1 м.
Вдостигаючих і стиглих сосняках при ландшафтній реконструкції у вікнах ігалявинах саджають тіневитривалі види з красивими квітами і плодами, різнимзабарвленням листя, хвої та стовбурів. В стиглих деревостанах, насамперед влісо парковій частині зеленої зони у великих вікнах та галявинах саджають такіпороди, які з часом можуть замінити материнський ярус. Зріджені дубняки, зокремачисті дубові деревостани, реконструюють е зоні Полісся посадкою груп ялини, вінших районах — клена гостролистого, липи дрібнолистої тощо.
Впорівняно бідних судібровних умовах і суборах похідні дубняки, а також невдаліі затравлені худобою культури дуба виправляють посадкою сосни звичайної, а напівдні — сосни кримської. При необхідності затравлений худобою дуб саджають напень, а центральну частину надто задернілих міжрядь розорюють на глибину небільше 10-12 см і дискують. У вологих судібровах в зоні Полісся і Лісостепуневдалі і зріджені дубняки виправляють посадкою ялини і навіть вільхи.
Впроцесі ландшафтної реконструкції вздовж доріг, просік та на окружній межісаджають декоративні деревні породи і чагарники. Так, Київський,Вищедубечанський та інші держ-лісгоспи Київської області вздовж автотраспосадили групами дуб бореальний, горобину звичайну, клен сріблястий, березубородавчасту (звислу) і різні види чагарників, що значно прикрасило ландшафт іпідвищило естетичну цінність дерево-станів. Чагарники вздовж автострад саджаютьне суцільною лінією, а групами різної конфігурації на різній відстані одна відодної. На ділянках з суцільними і густими заростями чагарників, які частозустрічаються в зелених зонах міст, ліс проглядається погано. Тут переважаютьзакриті ландшафти. Такі лісонасадження мають низьку декоративну й естетичнуцінність. В процесі ландшафтної реконструкції в таких деревостанах частинучагарників вирубують, щоб закриті ландшафти перетворити у напіввідкриті.
Впроцесі ландшафтної реконструкції високоповнотні середньовічні і старшого вікудеревостани в лісопарковій частині зріджують до повноти 0,5-0,7, а густі ісуцільні зарості чагарників вирубують смугами або площадками. В чистих соснякахі дубняках доцільне введення чагарників або супутніх порід гру нами, щобділянки з підліском чергувалися з безчагарниковими площадками величиною 0,2-0,3 га. При такому розміщенні підлісок відіграє і декоративну і ґрунтозахисну роль.
Заростісуцільних чагарників реконструюють прорубкою або прорубкою й розкорчовкоюкоридорів, ширина яких залежить від висоти порослі і становить від 1,5-2 до 3-4 м. В першому випадку в коридорі висаджують один, в другому — два ряди сіянців головної породи.Відстань між центрами коридорів: в суборах 3-4, судібровах 4-5 і дібровах 6-8 м. В підготовлені коридори як домішку до головної породи вводять ланками різні екзоти, а долистяних домішують хвойні породи, зокрема на схилах.
Важливезначення має збереження і збагачення в зелених зонах видового складутрав'янистих, насамперед зникаючих рослин. В кожному лісництві і держлісгоспіпотрібно скласти список цих рослин, виявити місця їх зростання і вжити заходидля їх збереження, заборонити тут випас худоби та сінокосіння. Бажано увстановленому законом порядку окремі найцінніші ділянки оголосити заказниками.Для збереження зникаючих рослин потрібно організувати їх штучне розведення увікнах і на галявинах, під шатром рідколісся, в міжряддях лісових культур, нанизькоякісних сінокосах, під високовольтними та іншими лініями, які йдуть крізьліси. Запаси рідких і зникаючих рослин відновлюють шляхом висіву насіння тавегетативними органами, насамперед в тих місцях, де вони зростали раніше. Всвіжих суборах і судібровах доцільно сіяти люпин багаторічний, який не лишеприкрашає ландшафт, а й збагачує ґрунт азотом і підвищує продуктивністьдеревостанів. Його сіють у вікнах і на галявинах, в міжряддях лісових культур;вздовж автотрас сіють газонні трави І влаштовують квітники.
Дляорганізації відпочинку трудящих велике значення має будівництво рекреаційнихпунктів, мостів-переходів через струмки, кювети і канави. На рекреаційнихпунктах будують туалети, автостоянки, колодязі, мангали, укриття від дощу,встановлюють «лісові меблі» обладнують місця для багаття і сміття, засипаютьями, якщо вони є, оформляють в'їзди в ліси, осушують навколо рекреаційнихпунктів болота і перетворюють їх в ставки, розчищають малі річки та струмки таін. В лісопарках переходи через кювети, канави і струмки повинні бутивлаштовані у виді декоративних містків. Болота, які не можна перетворити вставки і копанки, заліснюють.
Длязменшення навантаження відпочиваючих на ліс, збереження трав'янистоїрослинності від витоптування, а ґрунту від ущільнення в лісопарковій частиніповинна бути густа мережа доріг і стежок. Там, де їх мало або й зовсім немає,відпочиваючі ущільнюють ґрунт, витоптують тропи, що приводить до різкогопогіршення стану насаджень, зменшення їх приросту і навіть всихання, що йспостерігається в цілому ряді районів України. Дороги і стежки повинніпроходити найбільш живописними місцями, вести до найкрасивіших об'єктів іпам'яток природи. Для зменшення вартості будівництва доріг і стежок після механізованогоїх влаштування і профілювання на піщаних ґрунтах полотно поліпшують добавкоюглини, а на глинистих — піску. Використовують також відходи гранітних кар'єрів,щебінь та інші матеріали.
Таблиця 1
Екзоти, які рекомендуються для введеня в лісові культури зелених зон містта робітничих селищПороди Ґрунти суглинисті супіщані піщані Полісся Лісостеп Степ Полісся Лісостеп Степ Поліся Лісостеп Степ свiжi сухі свіжі сухі свіжі сухц сажі сухі свіжі сухі свіжі сухі свіжі сухі свіжі сум сажі сухі 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Айва японська + + + + + + + + + + + + Актинідія коломікта + + Біота східна + + + + Барбарис Тунберга + + + + + Бархат амурський + + + + Бундукканадський + + Вейгела рання + + + гледичія трикоолючк + + + + + + Горіх манчжурський + + + + Горіх сірий + + Горіх чорний + + + Гребенщик + + + + груша маслинколиста + + Дейція + + + + + + + + + + Дрок іспанський + + + + + + + + + + + + Дуб бореальн. + + + + Дуб болотяний + + дуглася + + Каркас західний + + Катальпа + + + Каштан кінськ. + + Кладрастіс жовтий + + + Кизильник горизонталь». + + - Клен срібляст. + + Клен Гіннала + + Клен червоний + + Леспедеція + + + + + + Лимонник китайський + + + + Липа крупнолиста + + + + + + Модрина сибірська і європейок. + + + + Магонія падуболиста + + + + + + + + Платан східний і західний + + + + Сосна австрійська + + + +
Сосна
веймутова + + + + + + + + Сосна кримська + + + +
Сосна
румелійська + + + + + Софора японська + + + + Тополя Болле + + + + + Тополя китайська + + + + Туя східна + + + + + + + + Туя західна + + + + + + + ч- Форзиція + + + + + + Черемшина + + + + + + Яблуня Недззвецького, Сіверса та інші декоративні види + + + + + + Ялівець вінгірський + + + + + + + Ялиця однокольорова + + Ялина колюча + + + Ялина срібляста + + +