1. Теоретичне обгрунтування роботи
1.1 Характеристика обліку готової продукціїрослинництва та її класифікація
Сільське господарство складається з двухчасток: рослинництва та тваринництва. На рослинництво приходиться в середньомублизько 40% валової продукції сільськогосподарського підприємництва.
Продукція сільськогосподарськоговиробництва – сирий продукт тваринного або рослинного походженя, що не пройшовстадії первинної промислової обробки (переробки), вирощений для реалізації насторону або використання на потреби власного виробництва. До продукціїрослинного виробництва відносяться: зерно, насіння, сіно, солома, баштаннікультури, зелена маса на корм, зелена маса на силос тощо.
Готова продукція рослинництва — цепродукція, яка пройшла всі стадії оброблення, приймання, укомплектовування заумовами договорів із замовниками та відповідає технічним вимогам і стандартам// [2].
Готова продукція рослинництва може мати, аможе і не мати кількісні та якісні характеристики (кількість маси, сорт тощо).Але у всіх випадках продукція повинна мати вартісну характеристику.
При організації обліку продукції їїгрупують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю.Класифікація готової продукції відображається на малюнку 2.
За технологічною складністю продукціюподіляють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною абосупутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутняпродукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні параметривизначають аналогічно основній продукції.
Супутня продукція – це продукція, отриманав одному технічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вонавідповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпускуспоживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу маєякісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.
Побічна продукція – це продукція, щоутворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну відсупутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.
В поточному обліку продукція (роботи,послуги) групується за укріпленими позиціями: вироби основного виробництва;товари широкого вжитку, вироблені з відходів; виконані роботи та наданіпослуги.
/>
Мал. 2. Класифікація готової продукції заїї характером.
Рослинництво, як основна галузь, включаєрільництво, овочівництво, садівництво, виноградарство, квітництво, а такожрозсадники з вирощування плодово-ягідних садженців // [4].
У бухгалтерському обліку готова продукціямає оцінюватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки післязібрання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденномуобліку наявності й руху готової продукції та визначенні її вартісних характеристик.Тому в поточному обліку готова продукція оцінюється за прийнятими напідприємстві «твердими» обліковоми цінами. Ними можуть бути середньорічна,планова собівартість, оптово-розрахункова, договірна ціна або фактичнасобівартість.
Завданнями обліку готової продукції та їїреалізації є:
перевірка виконання плану випуску продукціїта її відвантаження;
правильне і своєчасне оприбутукування тасписання готової продукції;
отримання відомостей про номенклатуру,кількість і вартість відвантаженої продукції;
визначення стану розрахунків із покупцямиза відвантажену продукцію;
контроль за зберіганням готової продукціїта її реалізацією;
контроль за витратами та доходами від їїреалізації // [3].
1.2 Огляд літератури по обліку готовоїпродукції рослинництва
Методологічні засади формування вбухгалтерському обліку інформації про готову продукцію рослинництва і розкриттяїї у фінансовій звітності визначені П(С)БО №9 «Запаси», які затвердженоМіністерством фінансів України від 20.10.1999р. №246.
Згідно П(С)БО №9, запаси — це активи, якіпідлягають для подальшого продажу, за умови звичайної господарської діяльності,а також знаходиться у процесі виробництва з цілями подальшого продажу продукціївиробництва, підлягають для виробництва продукції при використані робіт, преставленняпослуг при керівництві підприємств // [20].
Вони є оборотними активами, тому що можутьбути перетворені на грошові кошти протягом одного року або операційного циклу.
Запаси визнаються активом, якщо існуєймовірність того, що підприємтво отримає в майбутньому економічні вигоди,пов'язані з їх використанням та якщо вартість запасів може бути достовірновизначена.
До складу запасів входить:
Сировина, основні й допоміжні матеріали,комплектуючі вироби;
незавершене виробництво;
МШП, що використовуються протягом не більшеодного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
Поточні біологічні активи (якщо вониоцінюються за даним П(С)БО, а також сільськогосподарська продукція і продукціялісового господарства після її первісного визнання // [9].
Але слід зауважити, що з прийняттям П(С)БО30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від18 листопада 2005р.№ 790 рослинництво вважається біологічними активами іобліковується відповідно до норм цього П(С)БО.
Виробництво сільськогосподарської продукції(робіт, послуг) пов’язано з певними витратами. В процесі виробництва продукціївитрачається праця, використовуються засоби праці, а також предмети праці. Всіці витрати на виробництво сільськогосподарської продукції, що виражається вгрошовій формі, утворюють собівартість продукції // [5].
Виробничі витрати включаються всобівартість виробленої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг)відповідно до вимог, виставлених в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку16 «Витрати» // [21].
Перелік і склад статей калькуляціївиробничої собівартості продукції (робіт, послуг) рекомендований наказомМіністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. №132 в Методичнихрекомендаціях з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт,послуг) сільськогосподарських підприємств і встановлюєтьсясільськогосподарським підприємством самостійно в наказі про облікову політику// [13].
З точки зору професора Бутинця Ф.Ф. «Готовапродукція – це продукція, обробка якої завершена та пройшла випробування,комплектацію і прийнята згідно з умовами домовленостей. Виробництво продукції рослинництвабагато в чому визначається сезонними умовами і специфікоюсільськогосподарського виробництва.
Підприємство виготовляє продукцію в чіткійвідповідності з укладеними договорами, розробленими плановими завданнями поасортименту, кількості і якості, постійно приділяючи велику увагу питаннямзбільшення обсягу продукції, що випускається, розширенню її асортименту іполіпшенню якості, вивчаючи потреби ринку» // [3].
Всеукраїнська професійна бухгалтерськагазета «Все про бухгалтерський облік» від 18.06.2003 р. №90 (845) опублікуваластаттю «Проведення інвентаризації запасів та готової продукції на складі», дебуло сказано, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності данихбухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємстваминезалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансовихзобов’язань.
Мета інвентаризації полягає у виявленніфактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень відтих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповіднодо яких він може функціонувати.
Суб’єктами інвентаризації є носії прав таобов’язків, що відповідно до законодавства мають право контролювати діяльність.Суб’єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційнійкомісії, яка стосовно суб’єкта є виконавчим або колективним органом // [6].
Згідно з Законом України «Пробухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» заключним етапомбухгалтерської роботи сільськогосподарського підприємства є складанняфінансової звітності. Фінансова звітність це бухгалтерська звітність, щомістить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства //[11].
2. Аналіз обліку готової продукціїрослинництва на прикладі сільскогосподарского підприємства
Сільськогосподарське товариство з обмеженоювідповідальністю «Петровський» утворено в 15.02.02р. з місцем реєстраціїВеликолепетиська райдержадміністрація. Реєстраційний номер якого14831200000000167 серія AOO 563359. Форма власності – колективна. Статутнийкапітал складає 17000 грн., який засновники внесли в рівній частині – 20%кожний. Юридична адреса: 74502 Херсонська область с.м.т. Велика Лепетиха, вул.Чапаєва 2а. Договір про реєстрацію підриємства заключений з місцевоюадміністрацією. Учасники договору домовилися про створення СТОВ «Петровський»зі статусом юридичної особи, яке діє на підставі цього договору та статусутовариства відповідно до чинного законодавства України. Склад засновників звизначенням їх частки в статутному капіталі наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Склад засновників з визначенням їх частки встатутному капіталіПоказники Фізичні особи Всього В тому числі працівники підприємства Чисельність учасників: (осіб) 5 1 В том числі мають: — земельні паї 1 1 — майнові паї 1 1 Земельні паї: площа, га 7,5 7,5 Сума, тис грн. 70,8 70,8 Майнові паї (номінальна вартість акцій) тис.грн. 3986 3986 Плата за оренду: (грн.) — земельних паїв 1099 1099 — майнових паїв 40 40
СТОВ «Петровський» розміщено впівнічно-західній частині Херсонської області. З обласним центром зв’язанадорогою з твердим покриттям. Найближча залізнична станція Н. Сірогозизнаходиться в 60 км. Відстань до обласного центру м. Херсон складає 150 км. Клімат засушливий з великим дефіцитом вологи. Характеризується слідуючими показниками: суматемператур повітря нижче 10 С0, річна сума опадів 380-430 мм. Середня протяжність без морозного періода 175-180 днів, а вегетативного 215-225 днів.
Займаються такими основними видамидіяльнольності як вирощування зернових, соняшнику, баштану, кормових культур,виробництво м'яса та переробка сільськогосподарських культур.
Предметом діяльності СТОВ «Петровський»являється вирощування, переробка та продажа сільськогосподарської продукції,перевозка грузів та пасажирів для забезпечення потреби виробництва власнимиавтомобільним транспортом в рамках України.
У загальному обсязі виробництва основнучастину покупців готової продукції займають такі підприємства, як ТОВ«Агромедіум», фермерське господарство «Руслан», ПП « Вікторія», ТОВ «Агромир»,ТОВ « Прем'єр» та фізичні особи.
Підприємство має самостійний баланс,бухгалтерський облік ведуть по журнально-ордерній формі ведення бухгалтерськогообліку рахунку. Підприємство має поточний рахунок який відкритий у Великолепетиськомувіділенні РБ «Аваль» міста Херсона. Номер рахунка р/р № 260046819.
СТОВ «Петровський» є платником фіксованогосільськогосподарського податку.
Керівництво підприємства здійснює директорСТОВ «Петровський» структура підприємства представлена у додатку 1. На даниймомент середньорічна чисельність працівників склала 63 особи з них: механічнийзагін 23 чол., ферма 6 чол., гараж 5 чол., електрик 3 чол., адмінперсонал 9чол., пекарня 7 чол., господарський двір 10 чол.
Структура бухгалтерії зображена намалюнку1.
/>
Мал. 1. Структура бухгалтерії підприємстваСТОВ «Петровський».
Підприємство є рентабельним, за підсумками2008 року був отриманий балансовий прибуток. Основні показники випуску,реалізації готової продукції та фінансово-економічний результат діяльностіпідприємства відображено у таблиці 2.
Таблиця 2
Фінансово-економічний стан підприємстваПоказники Фактично 2008р. до 2006р. % 2006 2007 2008 Середньорічна чисельність працівників 58 52 52 89,0 В т.ч. зайнятих в с/г виробництві 52 47 46 88,0 Основні виробничі фонди 1066 1381 1455 136,0 Оборотні засоби, тис.грн. 1031 1528 - Валова продукція с/г 1956,7 1453,7 2440,7 125,0 Річний фонд оплати праці 190,0 284 428 225,3 Середня оплата праці 1 прац. 3333 4982 7386 221,6 Балансовий прибуток +144 +314 560 388,9 Рівень рентабельності % +14,7 +23,9 +30,6 208,2 Короткострокові зобов'язання 200 450 - Довгострокові зобов'язання 210 266 -
Як видно з таблиці 2, СТОВ «Петровський» — доволі крупне підприємство. Але, протягом 3 років чисельність працівниківзменшувалась, в том числі і занятих в виробництві, що визвало невеликимзниженням показників виробництва. Основні виробничі фонди в 2006 р склали 1066тис.грн., але в наступні 2007р — 2008р. виросли до 1381 – 1455 тис.грн,відповідно це сприяло їх переоцінкою.
Валова продукція в 2008р. в порівняні з2006р. збільшилась в 125,0% це є показником кращої роботи підприємства такожрічний фонд оплати праці збільшується в двоє з кожним роком.
Звітний перід за 12 місяців в 2008 році дляпідприємства закінчився з прибутком від виробничої діяльності на загальну суму251,8 тис.грн… Це означає, що підприємство СТОВ «Петровський» — є прибуткове.
3. Етапи формування облікової інформаціїобліку готової продукції рослинництва
3.1 Первинний облік
Запаси є найбільш важливою та значноючастиною активів підприємства, займають особливе місце у складі його майна, атому правильна організація обліку запасів є важливою передумовою раціональногоїх використання.
Принципи організації бухгалтерського облікурослинництва визначені основними положеннями по бухгалтерському обліку впідсобних сільськогосподарських підприємствах.
Готова продукція рослинництва повиннаіснувати закінчена виробництвом, укомплектована, відповідати стандартам аботехнічним умовам, прийнята службами технічного контролю, постачена паспортом,сертифікатом або іншим документом, що засвідчує її властивість і комплектність,здана для депо, а бути здачі для місці замовнику — оформлена актами прийманняабо інших документів.
Усі записи в бухгалтерському обліку провитрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводяться на підставівідповідних первинних документів:
з обліку витрат праці;
з обліку витрат предметів праці;
з обліку витрат засобів праці;
з обліку інших витрат;
з обліку виходу продукції.
Для забезпечення достовірності обліку передбаченотипові форми первинних документів //[24].
Документи з обліку витрат праці фіксуютьтрудові витрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах інараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображеннявідпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. № 64). Крім цього, можезастосовуватись і книжка бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. № 65).Найпоширенішими документами для обліку немаханізованих робіт у рослинництві єоблікові листи праці і виконанних робіт (ф. № 66 і ф. № 66 а). На маханізованихроботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста ( Додаток 1).
Для обліку надходження зерна від урожаюпередбачено використання декількох варіантів документального оформлення, асаме:
талони для обліку зерна;
путівки на вивіз продукції з поля;
реєстри відправки зерна та іншої продукціїз поля.
Сільськогосподарське підприємство обираєодин із трьох методів обліку врожаю зернової продукції.
Використання талонної форми облікузібраного зерна. При використанні даної форми обліку зібраного зерназастосовують талони:
талон комбайнера (с.-г. об., ф.№ 77в);
талон водія (с.-г. об., ф.№ 77б);
талон бункериста (с.-г. об., ф.№ 77г);
подорожній лист вантажного автомобіля(Додаток 8).
Талони виготовляють на папері різногокольору, що полегшує роботу з ними. До початку збирання врожаю працівникибухгалтерії підприємства готують бланки талонів. У них зазначається назва підприємства,табельні номери та прізвища комбайнерів, водіїв (бункеристів). Кожен видталонів має окрему нумерацію. Талоні підписуються головним бухгалтером іскріпляються печаткою.
Підготовлені таким чином талониреєструються за видами в Журналі обліку виданих талонів (с.-г. об., .№ 188), дезазначається прізвища одержувачів, номери та кількість талонів. Післяреєстрації талони видаються комбайнерам та водіям під розписку // [14].
Кожний талон призначений для обліку одногоповного бункера зерна, яке відправляється від комбайна. При відправленні одногоповного бункера зерна від комбайна комбайнер передає водію один талонкомбайнера, при цьому водій передає комбайнеру один талон водія.
Якщо від комбайна відравляється половиниабо чверть бункера, то у обох талонах робиться запис про фактично відвантаженуйого кількість, а також зазначається дата та підпис комбайнера чи водія.Комбайнер на кожну партію відправленого від комбайна зерна повинен передавативодію свій талон, а водій комбайнерові – талон водія.
До повного завантаження автомобіля водіяможе забирати зерно від кількох комбайнерів, при цього відбувається обов’язковообмін талонами з комбайнерами. Таким чином до кінця робочого дня у кожногокомбайнера буде стільки талонів водія, скільки бункерів (повних і неповних)зерна він намолотив і відправив від комбайна, а в кожного водія – скільки віннамолотив і відправив від комбайна, а в кожного водія – скільки він одержавбункерів (повних і неповних) зерна від комбайнерів //[15].
Доставлене на тік автомобілями від комбайнерівзерно зважують і встановлюють масу брутто, тари і нетто. Одночасно водійповинен передавати завідуючому током (вагареві) талони, одержані відкомбайнерів, і Реєстр приймання зерна від водія (с.-г. об., ф.№ 71а), якийведеться в одному примірнику і постійно протягом робочого дня знаходиться уводія. У цьому реєстрі завідуючий током (вагар) має записати номери талонівкомбайнера, назву культури, масу прийнятого зерна в кілограмах, номер поля,відстань перевезення і розписатися про приймання зерна.
Зерно, передане від комбайна на тікобліковується у Реєстрі приймання зерна та іншої продукції (с.-г. об., ф.№ 78),який відкривають щодня на кожну культуру та її сорт. Завідуючий током записує вцей реєстр номер реєстру приймання зерна від водія, номер талонів, прийнятихвід водія, номер поля, призвище водія, який привіз зерно, марку і номеравтомобіля, масу брутто, тари, нетто по кожному комбайнеру окремо. Цей реєстр єпідставою для оприбуткування зерна, і ведуть його лише в одному примірнику.
Щодня на прикінці робочого дня завідуючийтоком повинен підрахувати в реєстрах загальну масу прийнятого за день зерна іпідсумки записати у Відомість руху зерна та іншої продукції (Додаток 7). У ційвідомості здійснюється запис залишку на початок дня, нажходження і видаток, атакож виводиться залишок на кінець дня. Джерелом для заповнення графи«Надходження» зерна є дані Реєстру приймання зерна та іншої продукції (с.-г.об., ф.№ 78), а для заповнення графи «Видаток» використовуються данні Реєструдокументів на вибуття продукції (с.-г. об., ф.№ 79). Ця відомість передається убухгалтерію з доданими до неї первинними документами, на основі яких вона буласкладена // [24].
Комбайнер по закінченні зміни звіряє заданими талонів водія кількість відправлених від комбайна і принятих на току бункерівзерна за день і передає ці талони завідуючому током і одночасно одержує віднього Виписку з реєстру про намолот зерна і зібрану площу (с.-г. об., ф.№ 67а).У виписці, засвідченій завідуючим током (вагарем) і обліковцем, має зазначатисяназва і сорт культур, які зібрані протягом дня, кількість талонів комбайнера заякими прийнято зерно, масу зерна та зібрану площу.
Дані виписки використовуються длязаповнення Облікового листа тракториста-машиніста про фактичний намолот таплощу, з якої зібрано урожай, і є підставою для нарахування його заробітноїплати.
Водій щодня на підставі своо реєструповинен зробити запис у подорожньому листку вантажного автомобіля про кількістьперевезеного зерна і здати ці документи в бухгалтерію підприємства не пізнішенаступного робочого дня.
Використання путівки на вивіз продукції зполя. Другий метод обліку отриманої від урожаю продукції зернових культурполягає в застосуванні Путівок на вивезення продукції з поля (с.-г. об., ф.№77а). До початку збирання врожаю комбайнер отримує в бухгалтерії блокнотипутівок. Блокноти мають бути пронумеровані і зареєстровані в бухгалтеріїпідприємства.
Під час збирання урожаю комбайнер,вивантантажуючи бункер комбайна до кузова автомашини, виписує путівку в трьохпримірниках.
Перший примірник путівки, на якому водійставить свій підпис, засвідчуючи отриманого зерна, залишається у комбайнера.
Другий і третій примірники передаютьсякомбайнером водієві. На току зерно зважують, його масу проставляють у обохпутівках, які підписує завідуючий током, підтверджуючи приймання. Після цьогоодин примірник путівки передається водієві.
Облік находження зерна на току призастосуванні такого методу ведеться у Реєстрі приймання зерна та іншоїпродукції (с.-г. об., ф.№ 78) або Реєстром приймання зерна вагарем (ф. № 78а).Дані цього реєстру заносять до Відомості про рух зерна та іншої продукції(с.-г. об., ф.№ 80). Путівки на вивезення продукції з поля разом із реєстром івідомостью щоденно здають до бухгалтерії.
Використання реєстру відправки зерна ііншої продукції з поля. У разі використання Реєстрів відправки зерна та іншоїпродукції з поля (с.-г. об., ф.№ 77) до початку збирання врожаю зерновихкультур бухгалтерія господарства видає кожному комбайнеру під розписку блокнотиреєстрів, у яких заздалегідь заповнено такі реквізити, його прізвище, марка іномер комбайна. Реєстри обов’язково мусять бути пронумеровані (за одним номером– три примірники). Під час видачі блокноти реєструють в спеціальній книзі.
При першому завантаженні автомобіля комбайнервиписує реєстр у трьох примірниках із зазначенням дати, номера відділення,бригади, прізвища водія, найменування продукції. Після завантаження автомобілязерном він записує до свого (першого) примірника реєстру бункерну масу зерна іотримує розписку водія про прийняття. Другий та третій примірники комбайнерпередає водію, який в свою чергу другий примірник залишає у себе, а третій –віддає завідуючому током при передачі йому зерна //[14].
Водій записує до свого (другого) примірникареєстру ту саму бункерну масу зерна й отримує розписку комбайнера про зданезерно, а потім доставляє його на тік або до комори. Завідуючий током зважуєдоставлене від комбайна зерно й записує до свого (третього) примірника реєструмасу брутто й масу нетто та ставить підпис про прийняття зерна у примірникуреєстру водія. Водій, у свою чергу, стверджує підписом здачу зерна в примірникуреєстру, який залишається у завідуючого током.
На підставі третього примірнику реєструзавідуючий током заносить дані до Реєстру приймання зерна та іншої продукції(с.-г. об., ф.№78) та Відомості руху зерна та іншої продукції (с.-г. об.,ф.№80).
Усі три примірники Реєстрів щоденноздаються до бухгалтерії підприємства. При цьому перший примірник подаєкомбайнер, вписавши дані про кількість зібраного зерна до облікового листатракториста-машиніста. Другий примірник здається водієм разом із подорожнімлистом, третій здає завідуючий током разом із Відомостю про рух зерна та іншоїпродукції(с.-г. об., ф.№80).
Облік зерна на току. Зерно нового урожаю, якправило, підлягає доробці (очищенню, сортуванню, сушінню), що оформляетьсяАктом на сортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф.№82).
Акт на сортування і сушіння продукціїрослинництва (с.-г. об., ф.№82) – складається на току зерно, яке підлягаєдоробці. Акт складається в одному примірнику на кожну партію зерна, підписуютьагроном і завідуючий током (складом) і затверджує керівник господарства.Оформлений акт разом з іншими документами передається у бухгалтерію. Напідставі акта відсортоване зерно за видами та сортами, а також використовуванівідходи оприбутковуються на аналітичні рахунки, а не використовуванні відходита витрати в вазі через зниження вологості списуються //[23].
Особливу увагу в акті звертають напоказники: «Натура» та «Вологість». Вони мають велике контрольне значення приперевірці роботи сушильних та зерноочисних машин, а також збереженості зерна.По різниці показників вологості зерна визначають втрати його після сушіння. Їхзазначають в документі по рядку «Невикористовувані відходи». Правильність цихданих перевіряють за формулою (1).
Частина зернової продукції відправляєтьсяна склад господарства. При цьому на кожну партію відправленого зерна виписуютьнакладну внутрішньогосподарського призначення (ф. №87).
У=З – (100% — %Вд) / (100% — %Вп) * З (1)
де У – втрати зерна;
З – маса зерна до сушіння;
%Вд – процент вологості зерна до сушіння;
%Вп – процент вологості зерна післясушіння.
Вибуття зерна з току (складу, комори)здійснюється за такими первинними документами:
внутрішньогосподарське переміщення зерна,переміщення зерна від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої – з токуна склад, до іншого місця зберігання чи використання у підприємствіоформляється Накладною внутрішньогосподарського призначення (Додаток 3 );
для відправки зерна за межи підприємства вбухгалтерії підприємства виписується Товарно-транспортна накладна ф. № 1-ТН;
після закінчення сівби та приймання цихробіт керівником підприємства чи іншого уповноваженою особою агрономомскладається Акт витрачання насіння і садивного матеріалу (Додаток 9). Акт єпідставою для списання у бухгалтерії сількогосподарського підприємствавтираченого на посів зерна.
Дані документи з обліку відправлення зерназ току на склади, елеватор, на переробку, сушіння і очищення за кожноюкультурою і сортом записують у Реєстр документів на вибуття продукції (с.-г.об., ф.№79).
Щоденно в кінці робочого дня по кожнійкультурі і сорту завідуючий током (комірник) складає Відомість руху зерна таіншої продукції (ф. № 80). Записи здійснюються на підставі таких документів:
— по надходженню зерна – Реєстрів прийманнязерна та іншої продукції (ф. 78);
по вибуттю зерна – на підставі Акта насортування і сушіння продукції рослинництва (с.-г. об., ф.№82), накладноївнутрішньогосподарського призначення (Додаток 3), товарно-транспортноїнакладної (Додаток 4), акта витрачання насіння і садивного матеріалу (Додаток 9).
У відомості зазначається залишок на початокта кінець дня. Залишок на кінець дня визначається: залишок на початок дня плюснадходження за день та мінус вибуття за день.
Відомість разом з первинними документамипередається в бухгалтерію сільськогосподарського підприємства.
Документальне оформлення оприбуткування незернової продукції. Оприбуткування продукції садівництва, овочівництва,картоплі та баштанних культур здійснюється на підставі Щоденника надходженнясільськогосподарської продукції (ф. № 81), Щоденника надходження продукціїзакритого грунту (ф. № 83) та Щоденник надходження продукції садівництва (ф. №84). Даний документ щодня складає бригадир на всю бригаду в одному примірнику//[25].
В міру надходження продукції відпрацівників, на підставі зважування здійснюють запис у щоденник, зазначаючидату, назву продукції, прізвище осіб від яких прийнято продукцію.
Первинний облік руху кормів. Корми,згодовані худобі шляхом випасу, на складі та в бухгалтерії підприємства неоприбутковуються. Кількість згодованих кормів визначають головний агроном іголовний зоотехнік господарства шляхом зважування урожаю з контрольних ділянок.На підставі цього розрахунку складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів(ф. № 93). Витрати по виращуванню та доглядом пасовищних кормів списують увитрати по утриманню тих груп тварин які користувалися випасами.
Заготовлені грубі і соковиті корми приймаєспеціальна комісія, що призначається керівником сільськогосподарськогопідприємства. В склад комісії входять головний агроном, головний зоотехнік,бригадир під керівництвом якого проводилось скирдування, буртування чисилосування.
Комісія перевіряє якість укладки, визначаєоб’єм, масу та якість заготовлених кормів. Об’єм кожної скирти, траншеї,силосного спорудження визначають шляхом ретельного обміру, для чоговикористовують спеціальні таблиці.
За результатами роботи комісія складає Актприймання грубих та соковитих кормів (ф. № 92) в двох примірниках.
Перший примірник акту передають вбухгалтерію господарства, другий разом зі схемою розміщення кормів – фуражиру.
Всі прийняті за актами корми закріплюють заматеріально-відповідальними особами та за фермами і передані по загальномуопису під відповідальність завідуючих фермами. Перший примірник опису кормів,закріплених за кожною фермою, зберігається в бухгалтерії підприємства, а другий– у завідуючого фермою.
Відпуск кормів зі складів або інших місцьзбереження для годування худоби здійснюється за відомостю витрат кормів (ф. №94). Цю відомість виписують в бухгалтерії на кожну групу тварин на підставіраціонів годівлі, які складає зоотехнік. Відомість витрати кормів виписують вдвух примірниках, один передають особі, що відпускає корми, а другий –одержувачу.
У відомості витрат кормів ведуть щоденнийоблік фуражного поголів’я і кількості витрачених кормів, які в кінці місяцяперераховують на кормові одиниці.
Після затвердження відомості витраткерівником підприємства перший примірник її з розпискою одержувача кормів єпідставою для списання їх з підзвіту матеріально відповідальної особи. Другийпримірник затвердженої відомості з розпискою особи, що відпустила корми,використовується як документ для списання вартості витрачених кормів у витративиробництва.
Облік наявності та руху виробничих запасівта готової продукції матеріально – відповідальні особи ведуть в місцяхзберігання в Картках складського обліку (ф. М-17) або Книгах складського одліку(ф. № 40) в кількісному виразі за видами і сортами цінностей.
Картки складського обліку (ф. М-17) видаютьматеріально – відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Наскладі картки зберігаються в спеціальних картотеках по обліковим групам, а вмежах груп – за номенклатурними номерами. На кожний номенклатурний номерпродукції і матеріалів відкривається картка.
На складах з невеликою номенклатуроюматеріальних цінностей замість карток ведуть Книги складського обліку (ф. №40).Книга має ті самі реквізити що і картки. До передачі книги на склад всісторінки в ній повинні бути пронумеровані, про що роблять відповідний запис наостанній сторінці книги.
Записи в книзі (картках) складського облікуздійснюють тільки на підставі первинних документів в хронологічному порядку.Після кожного запису про надходження чи вибуття матеріальних цінностей в книгах(картках) складського обліку воводять залишок.
До документів з обліку витрат відносять:акт на списання виробничого та господарського інвентарю, малоцінних ташвидкозношуваних предметів (форма № 126), лімітно-забірна картка на одержанняматеріальних цінностей (Додаток 6 ) та інші.
Облік витрат на ремонт основних засобівзастосовують відомість дефектів на ремонт машини (форма № 130). Для перевезеннявантажів найманим автотранспортом відносять на об'єкти обліку рослинництва напідставі товарно-транспортних накладних (Додаток 4) і рахунків-фактур.
Страхові платежі відносяться на об'єктиобліку рослинництва на підставі карток – розрахунків // [9]
3.2 Признання та оцінка обліку готовоїпродукції рослинництва
При первісному визнаннісільськогосподарська продукція оприбутковується, відповідно до вимог П(С)БО 30«Біологічні активи» за справедливою вартістю, зменшеною на витрати на містіпродажу.
Оцінка сільськогосподарської продукції засправедливою вартістю є складним процесом і на сьогоднішній день єіндивідуальною справою кожного підприємства.
Найбільш ефективним шляхом по вирішеннюпроблем оцінки є створення на підприємстві постійно діючої Комісії з визнаннясправедливої вартості біологічних активів та сільгосппродукції.
Постійно діюча комісія створюється Наказомкерівника по підприємству з числа осіб (не менше трьох):
головного бухгалтера, його заступника,бухгалтерів відповідальних за ведення обліку сільськогосподарської продукції;
спеціалістів галузей;
керівників структурних підрозділів(бригадирів, завідуючих фермами) і т. п.
Важливим напрямком реалізації обліковоїполітики щодо оцінки сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю єпостійний збір членами Комісії інформації щодо цін на сільськогосподарськупродукцію на активному ринку.
Згідно з п. 5.1. Методичних рекомендацій збухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Міністерствафінансів України від 29.12.2006 року № 1315 підприємство може самостійновизначати методику аналізу джерел інформації з метою встановлення справедливоївартості сільськогосподарської продукції.
Для визначення ціни аналізуються ціновіпропозиції постійних контрагентів (покупців та заготівельних організацій) таціни підприємств регіону, які продають подібну продукцію.
Варіанти підходів до оцінкисільськогосподарської продукції за справедливою вартістю передбачаютьможливість застосування Комісією п’яти методів оцінки:
Метод аналізу контрактів. Сутністьзастосування даного підходу полягає в тому, що Комісія визнає, що ціна насільськогосподарську продукцію, яка була визначена у попередніх контрактах наїх продаж, або яка пропонується на даний час підприємству заготівельнимиорганізаціями, переробними підприємствами є справедливою. Визначені ціни діютьв період до прийняття Комісією нових цін.
Оцінка сільськогосподарської продукції задоговірними цінами допускається за обтяжливими контрактами. Обтяжливим єконтракт, виконання якого не можна уникнути і витрати а виконання якогоперевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.
Метод аналогів. Сутність застосуванняданого підходу передбачає визнання справедливої вартості виходячи з ринковихцін на аналогічну продукцію, що склалися на ринку на певну дату. При цьому аналізупідлягають дані про фактичний та якісним характеристикам.
Оцінка на основі аналогів на активномуринку здійснюється виходячи з того, що справедлива вартість продукції якаоцінюється відповідає вартості порівнюваного аналога, і проводиться за формулою:
Вб.а = (Ао.д * Кб.а) – Вп, (2)
де Вб.а – справедлива вартістьсільськогосподарської продукції;
Ао.д – вартість одиниці аналога;
Кб.а – кількість одиниць продукції, щооцінюється;
Вп – витрати на місці продажу (комісійнівинагороди продавцям, брокерам, а також непрямі податки, що сплачуються приреалізації цієї продукції).
Метод прийняття цін. Методичнихрекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів за відсутностіактивного ринку визначення справедливої вартості сільськогосподарської продукціїздійснюється за:
— останньою ринковою ціною операції зтакими активами (за умови відсутності суттєвих негативних змін утехнологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому дієпідприємство);
Ринковими цінами на подібну продукцію, скоригованимиз урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступенязавершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедливавартість;
Додатковими показниками, які характеризуютьрівень цін на сільськогосподарську продукцію.
У разі оцінки сільськогосподарськоїпродукції за додатковими показниками, які характеризують рівень цін напродукцію, Комісія самостійно встановлює склад таких показників, розробляєпорядок їх визнання, а також проводить розрахунок вартості сільськогосподарськоїпродукції із застосуванням показників.
В такому разі, справедлива вартість можевизначатись за формулою:
Вб.а = (Ао.д * Кб.а) * Д, (3)
де Вб.а – справедлива вартістьсільськогосподарської продукції;
Аб.д – вартість одиниці аналога;
Кб.а – кількість одиниць продукції, щооцінюється;
Д – значення додаткового показника.
Некондиційна сільськогосподарська продукціяу зв’язку з відсутностю активного ринку на них, можуть бути оцінені Комісієювиходячи з ринкових цін на подібну кондиційну продукцію з коригуванням нарівень якості та придатності до використання.
Експертна оцінка Комісією. Метод експертноїоцінки Комісією передбачає визначення ринкової вартості сільськогосподарськоїпродукції на основі застосування методичних підходів визначених законодавствомз незалежної оцінки майна.
Визначена Комісією ринкова цінасільськогосподарської продукції оформляється Актом визначення справедливоївартості біологічних активів та / або сільськогосподарської продукції //[14].
3.3 Узагальнення інформації у синтетичномута аналітичному обліку
Синтетичний облік наявності і руху готовоїпродукції по фактичній виробничій собівартості ведеться на активному рахуноку27 «Продукція сільського виробництва» визначений для узагальнення інформаціїпро наявність та рух сільськогосподарської продукції.
Продукція сільськогосподарськоговиробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінцізвітного пероду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які необчислюють собівартість продукції, наприклад фермерського господарства, берутьїї на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами.Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, якавиявіляється в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції та іншірахунки, на які ця продукція була списана протягом року.
По дебету рахунку 27 «Продукціясільськогосподарського виробництва» відображається надходженнясільськогосподарської продукції, за кредитом – вибуття сільськогосподарськоїпродукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.
На цьому рахунку обліковують продукцію,одержану від власних рослинницьких підрозділів підприємства, яка призначена дляпродажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажупрацівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад дитячі садки, їдальнітощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах (яккорми або для виробництва кормів у кормоцехах); продукцію, яка вирощена длягодівлі худоби, наприклад, зелену масу, корм, плоди, тощо, а також побічнупродукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння доналежного стану; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці,призначені для закладання та ремонту власних насаджень.
Аналітичний облік продукції сільськогосподарськоговиробництва ведеться за видами продукції.
Господарські операції та кореспонденціярахунків з обліку наявності та руху готової продукції рослинництва наведені втаблиці 3.
Таблиця 3
Типові господарські операції такореспонденція рахунків з обліку запасів№ Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума Дт Кт 1 Відображено втрати по виговленню продукції 23 20 12018,00 2 Оприбутковано продукцію сільськогосподарського виробництва 27 23 25469,2 3 Витрачено продукцію сільськогосподарського виробництва для власних виробничих потреб 23 27 14371,00 4 Витрачено продукцію сільськогосподарського виробництва на виробництво 23 27 136615,00 5 Списано собівартість реалізованої продукції сільськогосподарського виробництва 901 27 68040,00 6 Проведено уцінку продукції сільськогосподарського виробництва 946 27 1726,91
Синтетичний облік витрат та виходупродукції рослинництва ведуть на рахунку № 231 «Рослинництво». Протягом року надебеті цього субрахунку відображають прямі витрати під урожай поточного року імайбутніх років, а в кінці року на дебет субрахунку 231 додатково відносятьрізницю між плановою і фактичною собівартістю робіт та послуг обслуговуючихвиробництв та загально виробничі витрати. В кінці року на субрахунку 231накопичуються всі витрати з вирощування продукції рослинництва, що даєможливість калькулювати собівартість готової продукції за її видами.
На кредиті субрахунку 231 «Рослинництво»протягом року обліковується кількість отриманої продукції, яка обліковується заплановою собівартістю. В кінці року на кредит цього субрахунку відносятьрізницю між плановою і фактичною собівартістю продукції рослинництва. Такимчинном, на дебеті субрахунку 231 на кінець року залишаеться лише витрати знезавершеного виробництва (витрати під урожай майбутніх років).
Відображення витрат виробництва та виходуготової продукції в обліку наведено в таблиці 4.
Таблиця 4.
Відображення витрат виробництва та виходуготової продукції в обліку№ оп. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума Дебет Кредит 1 2 3 4 5 1 Списано на виробництво продукції рослинництва витрати матеріальних цінностей 231 201 10000,00 2 Віднесено витрати незавершеного виробництва та витрати поточного року, що підлягають розподілу, на відповідні об’єкти обліку 231 231 2000,00 3 Нараховано оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятих у тех. процесі 231 66 2500,00 4 Включено до витрат виробництва вартість послуг допоміжних виробництв 231 234 2000,00 5 Списано на посів насіння власного виробництва 231 27 4000,00 6 Акцептовано рахунки постачальників за надані послуги 231 63 400,00 7 Списано на виробництво продукції рослинництва витрати на ремонт основних засобів 231 234 12240,00 8 Списано на витрати виробництва вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів при передачі їх в експлуатацію 231 22 10000,00 9 Нарахована амортизацію основних засобів, що використовуються в рослинництві 231 131 850,00 10 Віднесено на собівартість виробництва продукції рослинництва відповідну частину витрат майбутніх періодів 231 39 2500,00
Аналітичний облік на субрахунку № 231«Рослинництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами абогрупами продукції.
Витрати на сортування і сушку продукціїрослинництва від урожаю поточного року відображають на окремому субрахунку«Рослинництво». Невикористанні відходи (земля, гниль, мертва засміченість,усихання та ін.) списують методом «червоного сторно» за дебетом субрахунків, наяких обліковують цю продукцію залежно від її призначення і кредиту субрахунку«Рослинництво».
Витрати на садівництво, виноградарство таінші багатолітні насадження складаються з витрат поточного року, включаючивитрати на виконання робіт після сбору урожаю (без витрат на закладку івирощування молодих багатолітніх насаджень, які ураховуються за дебетомсубрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», облік яких ведетьсяна рахунку 10 «Основні засоби», субрахунок 108 «Багатолітні насадження»).
Продукція яка призначена для використанняна насіння, корми (зелену масу на сіно, силос, сінаж), обліковують на дебетісубрахунка 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»
Продукція рослинництва, використана на кормхудобі шляхом випасу, не оприбуткується, а витрати з догляду за пасовищами іпосівами – списують на відповідні групи тварин.
Вартість виконаних робіт і послуг,включених у товарну продукцію, на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарськоговиробництва» не відображається, а фактичні витрати з рахунку 23 «Виробництво»списується при передачі їхньому замовнику на рахунок 90 «Собівартістьреалізації» субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг».
Облік виручки від реалізаціїсільськогосподарської продукції обліковується за кредитом субрахунку 701 «Дохідвід реалізації готової продукції» і субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт,послуг», в Журналі-ордері 11 с.-г. та відомостях до нього.
Аналітичний облік витрат і виходу продукціїрослинництва ведеться у Виробничому звіті, який складається за місяць інаростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку завідповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичнихрахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеноївідомості. Відповідно до Методичних рекомендацій з організації та веденнябухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствахагропромислового комплексу для обліку витрат на виробництво використовуютьсяжурнали-ордери:
Підсумки зведеної відомості у розрізісинтетичних рахунків переносяться до Журналу-ордера № 10.3 с.–г., а кредитовіобороти Журналу-ордера – до Головної книги.
№ 10.1 с.- г. – для обліку витраченихзапасів у виробництво;
№ 10.2 с. – г. – для обліку нарахованоїоплати праці та пов’язаних з нею сум відповідних відрахувань, а такожамортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів (див.додаток 13).
№ 10.3 с. – г – призначений длявідображення виходу продукції рослинництва.
На підставі данних Виробничіх звітівскладається також оборотна відомість по рахунках виробничих витрат, якапередбачає відображення початкового залишку, обороту по дебету і кредиту,залишок на кінець звітного періоду для кожного об’єкта аналітичного обліку.
Так само наприкінці року проводятьсякоригування всіх рахунків, на які продукція сільськогосподарського виробництвасписувалася протягом року за нормативною собівартістю: 201, 208, 901пропорційно до обсягів проведених протягом року //[2].
Інформація про готову продукціювідображається в облікових регістрах та фінансовій звітності в таблиці 5.
Методичними рекомендаціями з плануванняобліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)сільськогосподарських підприємств визначені об'єкти обліку витрат і обчисленнясобівартості продукції рослиництва в таблиці 5.
Таблиця 5
Розкриття інформації про готову продукцію врегістрах обліку та звітностіШифр та назва рахунку Номери журналів-ордерів Форми звітності Ф1 (рядки) Ф5 (рядки) 20 «Виробниці запаси»
10.1.с.-г.
(додаток 13,14,15) 100 800-860 26 «Готова продукція» 130 900 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 130 - 28 «Товари» 140 910
У межах цих груп рахунки відкривають заструктурними підрозділами і культурами, видами незавершеного виробництва ітехнологіями вирощування культур культур у розрізі прийнятої насільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат.
У складі витрат на виробництво значнучастину складають витрати незавершеного виробництва:
минулих років під врожай поточного року;
звітного року під врожай поточного року;
звітного року врожай наступних років.
Таблиця 6
Об'єкти планування та обліку виробничихвитрат і визначення собіватрості продукціїОб'єкти планування та обліку виробничих витрат Об'єкти калькулювання продукції Одиниця калькулювання 1 2 3 Пшениця озима Зерно, зернові відходи 1 центнер Жито озиме Зерно, зернові відходи 1 центнер Ячмінь озимий Зерно, зернові відходи 1 центнер Ячмінь озимий Зерно, зернові відходи 1 центнер Пшениця яра тверда Зерно, зернові відходи 1 центнер Пшениця яра м'яка, сильна та інші види Зерно, зернові відходи 1 центнер Ячмінь ярий Зерно, зернові відходи 1 центнер Овес Зерно, зернові відходи 1 центнер Жито яре, полба тощо Зерно, зернові відходи 1 центнер
Обчислення собівартості продукції єзаключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. При визначеннісобівартості необхідно керуватись Методичними рекомендаціями з планування,обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)сільськогосподарських підприємств.
Об’єктами калькулювання собівартостіготової продукції є основна та супутня продукція.
Перед розрахунком собівартості продукціїнеобхідно:
перевірити правильність записів по дебету ікредиту аналітичних рахунків;
уточнити, чи повністю включені до витратпід врожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеноговиробництва;
перевірити повноту оприбуткування продукції.
Важливо визначити момент завершеннявиробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничоїсобівартості продукції.
Виробничу собівартість продукціївизначають:
зерна, насіння соняшнику – франко-тік(франко-місце зберігання);
соломи, сіна – франко-місце зберігання;
зеленої маси на силос та на корм –франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна.
У рослинництві необхідно дотримуватисявстановленої послідовності обчислення собівартості відповідних видів продукції.Це викликано тим, що окремі її види, отримані від одних виробництв, можуть бутивикористані в інших виробництвах цієї ж галузі. Через це в кінці рокурозрахунок собівартості продукції виконують у наступній послідовності:
розподіляють між окремими об'єктами облікувитрати на утримання основних засобів;
визначають собівартость робіт та послугдопоміжних виробництв та списують калькуляційнійні різниці між фактичною таплановою їх собівартістю;
розподіляють загальні витрати на зрошеннята осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, навапнування та гіпсування грунтів і на утримання полезахисних смуг;
списують з витрат основного виробництвасуми надзвичайних витрат;
розподіляють бригадні, фермерські, цеховівитрати;
визначають загальну суму виробничих витратза об'єктами обліку;
визначають собівартість продукції підсобнихпромислових виробництв з переробки рослинницької продукції;
розподіляють витрати з утримання кормоцехів(за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політикупідприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);
визначається собівартість товарноїпродукції;
Слід визначити, що побічна продукція некалькулюється. Собівартість соломи, стебел кукурудзи і соняшнику та іншоїпобічної продукції рослинництва визначається виходячи зрозрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування таінші роботи, пов'язані із заготівлею побічної продукції.
Залежно від конкретних умов виробництва,структури управління, системи оплати праці облік витрат сільськогосподарськогопіприємства може здійснюватись в цілому за виробничими підрозділами бездеталізації на окремі об'єкти (культури, види, види виробництв). У результатіперед початком визначення собівартості у дебет аналітичного рахунка будевідображена загальна сума виробничих витрат підрозділу за калькуляційнимистаттями, а в кредитні – кількість отриманої основної, супутньої і побічноїпродукції конкретних найменувань в оцінці за плановою собівартістю. Фактичнівитрати підрозділу розподіляються між окремими культурами, видами пропорційноплановим витратам, а за їх відсутності – нормативним витратам згідно з технологічнимикартами або нормативами //[4].
При калькулюванні собівартості окремихвидів продукції діє загальний принцип: для розрахунку собівартості продукціїберуються всі понесені на вирощування даної культури витрати за мінусомвартості побічної продукції. При цьому побічна продукція враховується лише втому обсязі, який використовується в господарстві. Методика оцінки побічної продукції– соломи – є номативні витрати на збирання, транспортування та скиртуваннястосовно кількості продукції, що використана або буде використана напідприємстві.
Для складання калькуляції собівартостіготової продукції необхідно за даними аналітичного обліку визначити фактичнівитрати на продукцію.
Для визначення фактичної собівартостіодиниці продукції складається спеціальний розрахунок, в якому використовуютьсяабо показники умовної продукції, або затверджені по підприємству ставки питомоїваги собівартості виду продукції у загальній собівартості виробництва.
Після складання звітних (фактичних)калькуляцій планова собівартість продукції коригується до фактичноїсобівартості, враховуючи готову продукцію на складі, реалізованої і відпущеноїу продаж.
Об’єктами калькулювання продукції зерновихкультур (крім кукурудзи) є основна і супутня продуцкія. Витрати на вирощуванняі збирання зернових культур (включаючи вартість робіт з доробки на току, щопроводяться в межах календарного року) становлять собівартість зерна тазерновідходів. Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється міжзерном і зерновідходами. Для розподілу витрат між ними 1ц зерна приймається заодиницю, а зернові відходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, якийрозраховується за вмістом у них повноцінного зерна відповідно до данихлабораторного аналізу.
Готову продукцію по мірі надходженняпротягом року обліковують за плановими цінами. Фактична собівартість їївизначається в кінці року. В результаті виникають дві оцінки продукції: заплановими цінами і фактичною собівартістю. Це вимагає доведення плановоїсобівартості готової продукції до фактичної, для цього обчислюють різницю міжфактичною і плановою собівартістю одиниці продукції за кожним її видом, тобтокалькуляційну різницю.
Калькуляційна різниця списується навідповідні рахунки пропорційно до маси продукції за напрямками її використання.На суму перевищення фактичної собівартості над плановою проводять додатковийзапис. Якщо ж фактична собівартість нижча за планову, то калькуляційну різницюсписують метедом «червоного сторно».
Після списання калькуляційних різниць насубрахунку № 231 «Рослинництво» можуть залишатися тільки витрати унезавершеному виробництві //[14].
3.4 Інвентаризація готової продукціїрослинництва
Законом України «Про бухгалтерський облікта фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності тадостовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведенняпідприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів іфінансових зобов’язань.
Під інвентаризацією розуміють перевіркуфактичної наявності та стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхомспостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з данимибухгалтерського обліку.
Інвентаризації притаманний комплекснаступних господарсько-правових ознак: наявність розпорядчого документу,здійснення дій колегіальним органом, виявлення кількісних і якісниххарактеристик об’єкту, реєстрація та оцінка фактів, нормативно-правоверегулювання, бухгалтерська обробка документів, узагальнення та реалізаціярезультатів, прийняття рішень.
Мета інвентаризації полягає у виявленніфактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень відтих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповіднодо яких він може функціонувати.
Завданнями інвентаризації є :
забезпечення контролю за наявністю, станомта рухом майна, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних,природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, планів тощо;
виявлення запасів, що втратили свою якість,зіпсованих; майна, що не використовується при здійсненні господарськоїдіяльності, а також того, що обліковується поза балансом;
становлення реального фізичного стану (зурахуванням зносу) і оцінки необоротних активів та інших засобів праці, щообліковуються на балансі;
виявлення стану розрахунків, встановленняфактичної наявності або підтвердження дебіторської заборгованості;
перевірка дотримання правил, режиму і умовзберігання товарно-матеріальних запасів з урахуванням їх фізико-хімічних таінших властивостей;
визначення розміру природного убутку таінших витрат;
контроль за станом обліку і звітностіматеріально відповідальних осіб;
перевірка дотримання діючих положень проматеріальну відповідальність.
Досягнути мети та розв’язати завдання, щопоставлені при проведенні інвентаризації, можливо лише при належномуорганізаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному їїзабезпеченні.
При проведенні інвентаризації необхіднодотримуватись наступних принципів: раптовість, співставленість, плановість,своєчасність, точність, об’єктивність, безперервність, повнота охопленняоб’єктів, ефективність, оператьивність, економічність, гласність, юридичногозначення результатів інвентаризації, оцінки результатів, матеріальноївідповідальності, обов’язковість, доцільність. Лише дотримання всієї сукупностіпринципів при організації і проведенні інвентаризації гарантує її якість тарезультативність.
Під об’єктом інвентаризації слід розумітите, що протистоїть суб’єкту в його предметно-практичній і пізнавальнійдіяльності.
Суб’єктами інвентаризації є носії прав таобов’язків, що відповідно до законодавства мають право контролювати діяльність.Суб’єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційнійкомісії, яка стосовно суб’єкта є виконавчим або колективним органом.
Завданням інвентаризаційної комісії єбезпосереднє проведення інвентаризації в місцях зберігання запасів.
Інвентаризація є важливим заходом, впроведенні якого повинні бути зацікавлені власник, керівник, головний бухгалтерпідприємства і за певних обставин матеріально відповідальна особа.
Планування інвентаризації повиннопроводитись з урахуванням багатьох чинників. Важливе місце серед цих чинниківзаймає забезпечення раптовості інвентаризації. Планування інвентаризаційпов’язане з великою підготовчою роботою, проведення якої повинно бути покладенена посадову особу, призначену власником (керівником) підприємства.
Голова ревізійної комісії, бухгалтер,власник, керівник, залежно від організаційно-правової форми діяльностірозробляє проект перспективного плану проведення інвентаризації на півріччя, напідставі якого складається щомісячний план. Останій затверджується власникомабо керівником підприємства.
У плані повинна бути зазначена мінімальнакількість інвентаризацій, що передбачена Законом України «Про бухгалтерськийоблік і фінансову звітність в Україні», приймаючи до уваги графіки черговихвідпусток матеріально відповідальний осіб.
З метою раптовості в плані проведення інвентаризаціїбажано зазначити місяць або квартал, в якому інвентаризація має бути проведена.
Відповідальність за організаціюінвентаризації згідно із законодавством покладається на керівника підприємства,до обов'язків якого входить: створення необхідних умов для її проведення устислі терміни, визначення об’єктів, кількості і термінів проведенняінвентаризації.
Процес здійснення інвентаризаціїрозпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнімдокументом і регламентує порядок проведення та об’єкти інвентаризації, строкипроведення інвентаризації, склад інвентаризаційної комісії та оформленнянеобхідної документації.
До складу інвентаризаційної комісіїдоцільно включати фахівців, добре обізнаних в складській справі (технологіїзберігання запасів). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.
До початку проведення інвентазизаціїматеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт проостанні проведені операції, відображають їх у регістрах обліку і разом з описомдокументів під розписку здають до бухгалтерії.
Інвентаризація запасів проводиться впорядку розташування їх у місцях зберігання. Для цього однойменні цінностівкладають в окремі місця та готують місце, куди повинні бути покладенніцінності після їх інвентаризації. До цінностей, які зберігаються в штабелях,забезпечують вільний доступ. Не можна допускати під час інвентаризаціїхаотичного переходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого.
При зберіганні майна в різних ізольованихприміщеннях у однієї матеріально відповідальній особи інвентаризаціяпроводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід доприміщення опломбовується і комісія переходить для роботи в інше приміщення.
Зерно підлягає обов'язковому зважуванню зперевіркою якісних показників (вологості, сорту).
Нафтопродукти, які зберігаються врезервуарах, перевіряють шляхом вимірювання та переведення в літри за допомогоюкалібрувальних таблиць. Кількість нафтопродуктів в одиницях маси (кілограми,центнери, тонни) визначається за середньозваженою щільністю їх залишку на часінвентаризації. За відсутності калібрувальних таблиць об'єм нафтопродукту врезервуарі визначається розрахунковим шляхом. Кількість нафтопродуктів вбочках, каністрах та іншій дрібній тарі визначається шляхом зважування,доливання до повної місткості, зливання у вимірювальні ємності або покабібрувальних таблицях.
В обов'язковому порядку здійснюєтьсяконтроль засобів заправки нафтопродуктами, похибка яких визначається шляхомконтрольного відбору нафтопродукту в вимірювальну ємність. Для перевіркиправильності списання нафтопродуктів, виявлення їх економії та у заправників,необхідно провести інвентаризацію наявності нафтопродуктів в паливних баках.Інвентаризацію проводять шляхом вимірювання нафтопродукту вимірювальноюлінійкою або шляхом доливання до повного об'єму паливного баку.
Матеріальні цінності, що зберігаютьсярозсипом (мінеральні добрива, вугілля тощо) та навалом перевіряють шляхомобмірювання та зважування взятих проб, а в необхідних випадках при значнихрозходженнях фактичної наявності з даними по обліку – повним переважуванням.
Товарно-матеріальні цінності, що надійшлипід час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами вприсутності членів інвентаризаційної комісії і оприбутковуються післяінвентаризації. Одночасно на прибутковому документі за підписом головиінвентаризаційної комісії робиться відмітка «після інвентаризації».
Залишки незавершеного виробництва урослинництві інвентаризують за об'єктами – культурами, видами посівів, робіт. Вінвентаризаційних описах при цьому вказується: назва культури, переліквиконаних робіт; кількісні вимірники (га, м2, тощо); сума фактичних затрат повиконаних роботах, що підтвердженні даними первинних документів; стан посівів.
Малоцінні та швидкозношувані придмети, якізнаходяться в експлуатації, інвентаризується за місцем їх знаходження таособами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться.
Інвентаризація проводиться шляхом оглядукожного предмету. В інвентаризаційні описи малоцінні та швидкозношуваніпредмети вносяться за найменуваннями відповідно до номенклатури, прийнятої вбухгалтерському обліку.
При інвентаризації малоцінних ташвидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам,допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням в нихвідповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, зрозпискою їх в описі. В описах вказується первісна вартість предметів.
Інвентаризація незавершеного виробництва маєза мету визначити обсяги та фактичну собівартість його в галузях рослинництва,правильно встановити витрати, які припадають на продукцію, що калькулюється,виконані роботи та надані послуги поточного року.
До незавершеного виробництва у рослинництвівідносять: озими посіви, снігозатримання та інші.
По незавершеному виробництву, щопредставляє собою неоднорідну масу або суміш в інвентаризаційних описах, атакож в порівняльних відомостях наводиться два кількісних показники: кількістьмаси або суміші і кількість сировини або матеріалів (за окремиминайменуваннями), які входять до її складу. Кількість сировини або матеріаліввизначається технічними розрахунками.
Незавершене виробництво рослинництваінвентаризують за об'єктами – культурами, видами просівів, робіт і т.д..
Послідовність визначення, регулювання тавідображення результатів інвентаризаційного процесу відображається на рисунку3.
Різновидом інвентаризаційних різниць можебути пересортування, яке є результатом взаємної заміни подібних запасів допущенечерез порушення технологічного та організаційного порядку, що не відображене вобліку //[23].
/>
Рис. 3. Схема визначення, регулювання тавідображення результатів інвентаризації.
3.5 Особливість відображення обліковоїінформації у фінансовій звітності
Облікова політика – сукупність принципів,методів і процедур, що використовує у примітках підприємство для складання таподання фінансової звітності, яка є складовою річної бухгалтерської звітності.Сутність облікової політики складається з:
принципів, тобто правил, за якимивимірюють, оцінюють і реєтрують господарські потреби, а потім їх результативідображають у фінансовій звітності, це є:
повне висвітлення;
автономність;
послідовність;
безперевність;
нарахування та відповідність доходів івитрат;
превалювання сукупності над формою;
історична (фактична) собівартість;
єдиний грошовий вимірник;
періодичність;
методів, способів і прийомів, за допомогоюяких об'єкти показують в обліку:
методи оцінки вибуття запасів;
методи нарахування амортизації;
методи оцінки сумнівної дебіторськоїзаборгованості;
процедур:
форми ведення;
порядок документообороту;
технологія обробки облікової інформаціїтощо.
У зв'язку з переходом до ринкової економікизначно змінилися принципи і методи побудови бухгалтерського обліку ворганізаціях. У процесі цього була створена нова нормативна база, яказабезпечує ведення бухгалтерського обліку.
На основі встановлених державою загальнихправил бухгалтерського обліку підприємства та організації самостійнорозробляють облікову політику для вирішення поставлених перед обліком задач.
Обрана облікова політика значно впливає навеличину показників собівартості продукції, прибутку, податку на прибуток,додану вартість на майно, показники фінансового стану організацій. Обліковаполітика організації є важливим засобом формування величини основних показниківдіяльності організації, податкового планування, обліку цінової політики.
Керівництво підприємства самостійновизначає свою облікову політику, розробляє власні Положення про бухгалтерськийоблік, яке оформляється наказом. У ньому вказана форма ведення бухгалтерськогообліку як певна система регістрів обліку, порядок та спосіб реєстрації іузагальнення інформації в обраних регістрах, тобто підприємтво самостійнообирає методику, форму і техніку обліку //[10].
У підприємстві СТОВ «Петровський» буввиданий наказ № 45 від 15. 02. 2002 р. «Про облікову політику підприємства іорганізацію бухгалтерського обліку». Метод облікової політики встановлений зурахуванням вимог національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Розроблений робочий план рахунків згідно здіяльністю підприємства і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу, зобов'язань і господарчих операцій підприємств і організацій.
При передачі запасів у виробництво абореалізацію обліковою політикою встановлено використання методу середньозваженоїсобівартості продукції.
Відповідальність на підприємстві таконтроль за оформленням первичних та складання облікових документів — ведекерівник та головний бухгалтер підприємства. Контролюється наявність заповненняреквізитів та підписи матеріально відповідальних осіб.
Заключним етапом бухгалтерської роботисільськогосподарського підприємства є складання фінансової звітності. Згідно зЗаконом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію профінансовий стан та результати діяльності підприємства //[9].
Метою складання фінансової звітності єзабезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією профінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства //[3].
Дані фінансової звітності є основою нетільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування,зокрема майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможностігосподарства виконувати свої зобов’язання. Згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимогидо фінансової звітності» до неї відносять:
Баланс (Додаток 10);
Звіт про фінансові результати (Додаток 11);
Звіт про рух грошових коштів (Додаток 12);
Звіт про власний капітал (Додаток 13).
Баланс – це звіт про фінансовий станпідприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання тавласний капітал.
Бухгалтерський баланс (Додаток 10)складається за даними Головної книги або оборотної відомості по синтетичнихрахунках. В активі баланса записи активів і зобов’язань вказують за найменшою здвох оцінок: собівартістю або чистою вартістю реалізації.
На 791 субрахунку узагальнення інформаціїпро доходи і витрати по реалізації готової продукції. Дані цього рахункавідображається у Звіті про фінансові результати по рядках 010, 020.
4. Шляхи вдосконалення бухгалтерськогообліку готової продукції рослинництва
Для кращого обліку та контролю завиготовленням готової продукції рослинництва слід використовувати 1С –Бухгалтерія. Це покращує роботу з документальним обліком.
Для зручного використання журналів –ордерів 10.1 с. – г., 10.2 с. — г., 10.3 с. – г. слід їх об'єднати — цепризведе до покращеної роботи та контролю витрачених запасів у виробництво,нарахування заробітної плати робітникам відповідним за виходсільсьгосподарської продукції.
Кожній сільсьгосподарській продукції датисвій власний номенклатурний номер – покращує збирання інформації та обліком їївиробництва, складуванням та реалізацією.
Висновки та пропозиції
В процесі написання курсової роботи явпевнилась у тому, що облік готової продукції один з найголовніших напрямківбухгалтерського обліку. Отримання достовірної інформації про виготовленняпродукції підприємством набуває саме зараз, на цьому етапі встановлення тарозвитку ринкових відносин.
Готова продукція рослинництва є об'єктомобліку і включає в себе такі господарські операції як: випуск продукції звиробництва і здача її на склад, збереження продукції на складах підприємства,відпустка продукції на місці місцевим покупцям і відправлення іногороднім,реалізація продукції.
Виробництво — головний процес угосподарській діяльності підприємств, тому що завдяки йому підприємствовипускає продукцію заданого асортименту і кількості. У планісільськогосподарського підприємства передбачаються: випуск продукції визначеноїякості, кількості, ассортименту, його технічний розвиток і організаціявиробництва, а також виконання установлених фінансових показників — собівартості,прибутку, рентабельності та ін.
Процес реалізації завершує кругообіггосподарських засобів підприємства, що дозволяє йому виконати зобов'язанняперед державним бюджетом, банком по позиках, робітниками та службовцями,постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати. Недовиконання плануреалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи занедовиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі,погіршує фінансове положення підприємства.
Особливий прибуток виробничі підприємстваодержують від реалізації продукції, що виготовляється, тому для підприємствадуже важливо заощадити час, що витрачається на складання документом,раціонально використовання його і завчасно виправляти помилки.
Аналізуючи баланс побачимо, що валовапродукція зменшилась на 171 тис. грн., незавершене виробництво збільшилось на654 тис. грн.
З огляду на те, що готова продукція займаєголовну частину в загальному фонді на підприємстві, на сучасному етапі розвиткуважливого значення набувають питання її ефективного використання та збереження.Тому значною мірою сприяє здійснення контролю за збереженням та використаннямготової продукції.
Для більш ефективного випуску готовоїпродукції підприємство може прийняти наступні заходи:
організація автоматизованого обліку готовоїпродукції та її реалізації;
обов'язкове страхування врожаюсільхозкультур;
підвищення кваліфікації робочого персоналу;
введення та більш інтинсивне використанняобладнання;
виведення нових сільськогосподарьких культур;
більше якісної продукції для продажу наринки збуту.
Список використаних джерел
1. Береза А.М… Основи створення інформаційних систем.Підручник. — Київ, 2004, 410с;
2. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системибухгалтерського обліку. Підручник. — Ж.: ПП «Рута», 2002, 520с;
3. За редакцією професора Ф.Ф. Бутинця та доцента М.М.Коцупатого. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник. – Ж., ПП«Рута», 2003. – 504с;
4. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Всепро бухгалтерський облік» від 02.10.2002 р. № 90 (758);
5. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Всепро бухгалтерський облік» від 18.06.2003 р. № 90 (845);
6. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета –студентам «Все про бухгалтерський облік», «Фінансовий облік» за 2007р.;
7. Гужва В.М… Інформаційні системи і технології напідприємствах. Підручник. — Харків, 2002, 406с;
8. Загородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л…Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. Підручник. НУ «Львівськаполітехніка», 1995, 208с;
9. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансовузвітність» від 16.07.1999 року № 996 — XIV;
10. Закон України «Про внесення змін до Закону України»«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 14.09.2006р. № 140-V;
11. Методичні рекомендації № 132 «Калькулювання»
12. Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Кабацька А.М.,Баранік О.О… Бухгалтерський фінансовий облік в сільськогосподарськихпідприємствах. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. –472с;
13. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І…Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник. Підредакцією В.Я. Плаксієнко. — Дніпропетровськ, 2005, 490с.
14. План рахунків бухгалтерського обліку Міністерствомфінансів України від 30.11.1999року. № 291;
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1«Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерствафінансів України від 31.03.1999 року № 87;
16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2«Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року№ 87;
17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3«Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансівУкраїни від 31.03.1999 року № 87;
18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9«Запаси» затверджене Міністерством фінансів України від 20.10.1999року № 246;
19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16«Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999року № 318;
20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 30«Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від18.11.2005 року № 790;
21. Покропивний В.В… Економіка підприємства.Підручник. — Харків, 2002, 506с;
22. Секретарева І.О., Озеран В.О., Павлюк І.М., ГрушинаН.В… Бухгалтерський облік на виробничих підприєствах споживчої кооперації. Підручник.- Київ. – 314с;
23. Собко В.Г… Бухгалтерський облік у підприємництві.Підручник.- Харків, 2002, 408с;
24. Чебанов Н.В., Василенко Ю.А… Бухгалтерський фінансовийоблік. Підручник. — Київ, 2003, 490с.