Основні відомості про шкідників та хвороби сільськогосподарських культур
Шкідники й хвороби рослин можуть завдавативеликої шкоди сільському господарству, знижуючи врожай на 10 — 25%, а іноді до 35%. Для успішного використання найбільш досконалихзасобів захисту посівів необхідно знати основні їх види, особливості розвитку,а також заходи боротьби з ними.
Серед шкідників сільськогосподарських культурнайбільш небезпечні комахи — різні види саранових, попелиць, клопів, жуків,метеликів, пильщиків, а також нематодb, кліщі, слимаки, гризуни — миші, пацюки, хом'яки, ховрахи.
Всі хвороби рослин поділяють на дві групи: неінфекційні,або не паразитарні, та інфекційні, або паразитарні.
Неінфекційні хвороби виникають внаслідок діїна рослину несприятливих (абіотичних) факторів зовнішнього середовища води,температури, умов живлення, шкідливих домішок у повітря тощо.
Інфекційні хвороби з'являються під дієюпатогенних організмів або біотичних факторів. Збудниками їх можуть бути гриби,бактерії, актиноміцети, віруси, мікоплазмові тіла й квіткові рослини-паразити.Шкідники та хвороби зернових і зернобобових культур
Шкідники. Зернові й зернобобові культурипошкоджують понад 100 видів комах. Серед них є багатоїдні та спеціалізовані. Великоїшкоди колосовим культурам із спеціалізованих завдають клопи-черепашки,попелиці, хлібна жужелиця, хлібні жуки, гесенська та шведська мухи. Небезпечнимишкідниками зернобобових культур є попелиці, гороховий зерноїд, бульбочковідовгоносики, горохові плодожерки.
Клопи-черепашки поширені у південних степовихрайонах. Зимують у листяній підстилці в лісах, полезахисних лісосмугах, садах. Навесні,коли встановиться стійка тепла погода (17-20 C), перелітають на посіви, де живляться і в першійполовині травня відкладають яйця на молоді сходи рослин, бур'яни, залишкисоломи і навіть на грудочки землі. В середині літа личинки перетворюються надорослих клопів, які пошкоджують листки, нижню частину стебел і колоссяпшениці, жита, вівса та ячменю, іноді й кукурудзи а у фазах молочної, восковоїта повної стиглості й зерно.
Попелиці (звичайна, злакова, велика злакова таячмінна). Це не мігруючі, або однодомні, види. Яйця зимують на листках озимих ісходах диких злаків. Навесні виплоджуються личинки, які перетворюються убезкрилих самок-засновниць. Розмножуючись партеногенетично (без запліднення),вони дають декілька поколінь. Серед них є крилаті форми, які перелітають на ярізлаки, де продовжують розмножуватися.
Мігруючі, або дводомні види, якчеремхово-злакова попелиця, живуть на злаках тільки влітку. Восени вонипереселяються на дерева або кущі, де зимують у фазі яйця. Живуть попелищвеликими колоніями. Уколами і висмоктуванням соку рослин спричиняютьнерівномірний ріст тканин. Листки скручуються, жовтіють і відмирають.
Хлібна жужелиця поширена в Степу. Найбільшоїшкоди завдає посівам озимої та ярої пшениці, ячменю, жита. Зимують в основномуличинки ІІ-ІІІ віків в грунті на глибині 20-ЗО см, навесні продовжуютьпошкоджувати сходи, поки не перетворяться в лялечку. Жуки з'являються всередині літа. Починаючи з фази молочно-воскової стиглості, вони вигризають уколосках зерно. Шкідник дає одне покоління на рік.
Хлібні жуки. Найбільшої шкоди колосовимзерновим завдає жук-кузька. Зимують у ґрунті личинки, розвиток їх триває 22місяці. Протягом першого року життя вони живляться перегноєм і корінням різнихрослин, а на другий рік перегризають підземні частини сходів і молодих рослин. Жукиз'являються на посівах під час достигання хлібів. Нестигле зерно обгризають, астигле частково вибивають з колосків. Яйця відкладають у ґрунт на глибину від 5до 20 см. Жуки вилітають у травні — червні. Спочатку концентруються на пирії таінших диких злаках, а потім на озимих і ярих культурах.
Гесенська муха найбільшої шкоди завдає пшениці.Поширена на всій території України. За зовнішнім виглядом нагадує комарика. Зимуютьличинки в несправжніх коконах на озимих посівах, сходах самосіву, а також надиких злаках. Виліт мух першого (весняного) покоління відбувається в періодвиходу озимих у трубку. Через 4-5 днів після вильоту вони відкладають яйця. Післявиплоджування личинки залазять по пластинці листка за його піхву і,присмоктавшись біля основи стебла, живляться соками рослин.
На Україні гесенська муха дає від 2 до 4поколінь на рік.
Шведська муха поширена на всій територіїУкраїни, особливо на Поліссі та в Лісостепу. Зимують дорослі личинки на озимихпосівах, багаторічних та дикоростучих злакових травах. Виліт мух першогопокоління спостерігається в кінці квітня — на початку травня. Залежно відпогодних умов розвивається 2-4 покоління. Перше покоління розвивається на ярихзлакових культурах, багаторічних травах, друге — на дикоростучих злаках, третє- на самосіві, а четверте — на сходах озимих.
Гороховий зерноїд особливо великої шкодизавдає у південних районах республіки. Посіви гороху жуки заселяють під часбутонізації та цвітіння. Самки відкладають яйця на поверхню зелених бобів. Личинкавгризається в горошину, де розвивається до перетворення в дорослого шкідника.
Із зібраним зерном шкідник потрапляє узерносховища, де й зимує в середині зерна. Частина жуків залишається зимувати взерні на полі. Основна маса їх попадає в поле з посівним матеріалом.
Бульбочкові довгоносики. Зернобобовимнайбільшої шкоди завдають смугастий та щетиновий, а люпину — люпиновийбульбочковий довгоносики. Перші два види дуже поширені в Лісостепу, а третій — наПоліссі. У більшості видів зимують жуки. З'являються вони після зимівлі рано і
живляться листками багаторічних та сходамиоднорічних бобових рослин. Личинки виїдають тканину бульбочок на кореняхбобових.
Хвороби. Залежно від збудників хворобизернових культур ділять на грибні (сажкові, іржасті, фузаріозні,гельмін-тоспоріозні, борошнисторосяні), бактеріальні та вірусні.
Тверда сажка, або зона, поширена на всійтериторії України. Уражений колос на початку молочної стиглості зерна маєінтенсивно зелений колір з синім відтінком, колоски розпушені під дією збудника.В ураженому колосі замість зерна утворюються округлої форми чорні «мішечки»зони, в яких міститься багато хламідоспор. При збиранні пшениці, особливо підчас обмолочування, «мішечки» руйнуються і хламідоспори потрапляють наповерхню зерна. Під час сівби разом із зерном вони потрапляють у ґрунт, депроростають, утворюють інфекційну гіфу, яка проникає в молодий проростокпшениці. Під час формування зерна спостерігається значне розростання міцелію,його ділення і утворення чорної спорової маси-хламідоспор.
Порошиста (летюча) сажка поширена в усіхрайонах вирощування пшениці. В ураженому колосі ще до того, як він вийде зпіхви листка, всі частини — зав'язь, луски, остюки — вже зруйновані йперетворені в чорну порошисту масу хламідоспор гриба.
Зараження відбувається під час цвітіння. Потрапившина приймочку квітки, хламідоспори проростають і утворюють гіфи (нитчастіутворення), які досягають зав'язі й проникають у насінний зачаток або воболонку зернини, де й зберігаються. Висіяне заражене зерно проростає,одночасно розвивається і міцелій (вегативне тіло) паразита, досягши колоса,утворює масу спор. Джерелом летючої сажки є заражене насіння.
Лінійна, або стеблова, іржа уражає великукількість видів (280) культурних і дикорослих злаків. Ознаками хвороби є появаголовним чином на стеблах, листкових піхвах довгастих іржаво-бурих порошистихподушечок. Пізніше, в кінці вегетації пшениці вони набувають вигляд довгастихчорних подушечок, які зливаються в чорні смужки. Весною, перезимувавши нарештках, збудник хвороби розвивається на проміжній рослині — барбарисі, звідкипоширюється знову на злакові рослини.
Бура листкова іржа пшениці поширена вЛісостепу і на Поліссі, але в окремі роки з'являється і на півдні. Проявляєтьсяна листкових пластинках і піхвах, частіше з верхнього боку, спочатку у виглядічервоно-бурих, а пізніше чорних подушечок. Збудник хвороби гриб. На Україні вінзимує в листках озимої пшениці, диких злаків. Весною утворюються спори, якимигриб розмножується. Протягом весняно-літнього періоду буває декілька поколіньспор. Джерелом інфекції можуть бути пирій повзучий, стоколос, житняк, кострицялучна, тонконіг звичайний. У північних районах спори з решток стерні можутьпотрапляти на нові сходи І заражати їх. Внаслідок ураження зменшується поверхнялистків і тому ослаблюється процес утворення органічних речовин. Недобір урожаюможе досягати 20-30%.
Жовта іржа розвивається з ранньої весни допізньої осені, уражуючи всі надземні частини рослини, листки, листкові піхви,стебла. На уражених частинах рослини утворюються дуже дрібні лимонно-жовтіпорошисті подушечки, розташовані поздовжніми шарами. Наприкінці вегетації порядз жовтими подушечками з'являються чорні, які теж розміщені лінійними рядами іприкриті епідермісом (шкірочкою). Збудник хвороби — гриб, може заражати понад20 видів злаків, в тому числі пшеницю, ячмінь, жито, пирій та ін. Зимує наозимих посівах І багаторічних диких злаках В ураженій тканині вегетативнихорганів, а також у зерні.
Аскохітоз поширений на всіх зернобобових. Уражуютьсясходи, листки, стебла, боби, насіння, на яких з'являються плями. На стеблах ібобах вони часто вдавлені й облямовані. Уражене насіння або зовсім втрачаєсхожість, або з нього виростають хворі ростки, які гинуть. Зимують гриби — збудникихвороби в насінні і рештках рослин.
Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Хворобагороху дуже поширена в районах достатнього зволоження. Збудники — гриби. Зверхнього боку листків з'являються округлі білуваті або жовтуваті плями, знижнього боку яких утворюється сірувато-фіолетовий павутинистий налітспороношення гриба. При ураженні бобів плями спочатку безбарвні, а потімкоричневі. Рослини в'януть і часто не дають врожаю. Джерелом інфекції є ураженірештки рослин насіння.
Бура плямистість люцерни проявляється налистках у вигляді бурих, округлих, спочатку дрібних, а пізніше близько 2-3 мм удіаметрі плям із зубчасто-бахромчастими краями. У центрі їх утворюються одинабо два воскоподібних бугорки. На стеблах і черешках плями довгасті. Збудникхвороби — гриб, який зимує на рослинах. Шкідливість хвороби полягає упередчасному масовому опаданні листків і зниженні врожаю насіння.Шкідники і хвороби цукрових буряків та інших технічнихкультур
Шкідники. Бурякова попелиця масово розмножуєтьсяв західних районах України. Оселяється колоніями на нижньому боці листківбуряків, а також на молодих стеблах висадків. Дорослі попелиці та їх личинкивисмоктують сік рослин, внаслідок чого листки скручуються і відстають у рості. Протягомліта розвивається до 15 поколінь. Дводомний вид. Зимують яйця на калині,жасмині.
Бурякова коренева попелиця шкодить у різнихфазах свого розвитку. Особливо великої шкоди завдає у посушливі роки. Зимуютьбезкрилі форми у ґрунті на бурякових полях. Навесні самки народжують по 10-25личинок, які проникають до дрібних корінців рослини і висмоктують сік. Внаслідокцього корінці відмирають, листки в'януть, рослини відстають у рості. За часвегетації на буряках розвивається 9-10 поколінь.
Бурякові блохи. Найбільш шкідливими єзвичайна, або гречкова, й південна бурякові блохи. Зимують жуки під різнимирослинними рештками на полі і в лісосмугах під опалими листками. Після виходу змісць зимівлі живляться спочатку на бур'янах, а при з'явленні сходів буряківпереселяються на них, де жуки вигризають м'якоть з верхнього боку листків. Дужепошкоджені сходи гинуть. Самки відкладають яйця у поверхневий шар ґрунту білякорінців різних рослин, якими потім живляться личинки. Заляльковуються вони вповерхневому шарі ґрунту. Молоді жуки, які з'являються у другій половині літа,шкоди не завдають.
Бурякова муха — небезпечний шкідник, особливов західних районах України. Мухи з'являються навесні й живляться нектаромквітучих бур'янів. Яйця відкладає на нижню поверхню листків буряків. Личинкивигризають всередині листків ходи (міни), виїдаючи м'якоть і залишаючинепошкодженими верхню й нижню шкірочки. Розвиток личинок триває 2-3 тижні,потім вони заляльковуються у ґрунті. За літо шкідник дає 2-3 покоління.
Бурякова мігруюча міль дуже поширена в південнихобластях України. Гусениці пошкоджують буряки та їх висадки. Вони проточуютьходи у черешках листків та у верхній частині кореня. Пошкоджені молоді рослинигинуть. На висадках гусениці роблять ходи у верхівках квітконосних стебел іпазушних листках. За літо розвивається 4 покоління. Зимують гусениці різноговіку. Метелики з'являються у травні. Яйця (100-150 шт) відкладають на сходибуряків, ґрунт та рослинні рештки.
Звичайний буряковий довгоносик поширений уСтепу і в деяких районах Лісостепу. Шкодять жуки й личинки. Найбільш небезпечніжуки у весняний період після виходу з зимівлі. Потребуючи додаткового живлення,вони об'їдають листки, стебельця і проростки сходів. Після спарювання івідкладання яєць жуки поступово відмирають, а личинки живуть у ґрунті йживляться коренями буряків та інших лободових і рослин, заляльковуються в ґрунті.Молоді жуки, як правило, не виходять з ґрунту і залишаються зимувати.
Хвороби. Коренеїд уражує тільки молодірослини, до утворення другої пари справжніх листків. У проростків загниваєкорінець і підсім'ядольне коліно. У місцях ураження тканина кореневої шийкибуріє, стебельце тоншає, бічні корені не розвиваються, надземна частина рослинижовтіє і в'яне. Причина розвитку коренеїда — комплекс несприятливих умов длярозвитку сходів буряків і ґрунтові мікроорганізми. До найбільш активнихзбудників належать гриби та бактерії. Збудник хвороби зберігається у ґрунті.
Коренеїд найбільш поширений на вологих,глинистих і суглинкових ґрунтах при недостатній аерації.Шкідники і хвороби картоплі та овочевих культур
Шкідники. Колорадський жук дуже небезпечнийшкідник картоплі та інших пасльонових культур. Шкодять жуки та їх личинки,об'їдаючи листки картоплі. Самка відкладає яйця з нижнього боку листків. Личинкиживуть близько трьох тижнів. Закінчивши розвиток, вони залазять у ґрунт і тамзаляльковуються. Протягом весни й літа, залежно від погодних умов, розвивається2-3 покоління жуків. Зимують у ґрунті дорослі жуки й лялечки.
Капустяний білан дуже поширений на Поліссі тав Лісостепу на капусті. Зимують лялечки шкідника на гілочках дерев, кущів. Самкивідкладають яйця на нижній бік листків кормових рослин. Молоді гусениціпошкоджують всі капустяні, обгризаючи листки з країв. Капустяний білан наУкраїні дає 2-4 покоління на рік.
Павутинний кліщ дуже небезпечний шкідникбагатьох, зокрема гарбузових культур, особливо в суху жарку погоду. Кліщівисмоктують сік з нижнього боку листків, обплутуючи їх тонким павутинням. Напошкоджених листках спочатку з'являються світлі плями, потім листки знебарвлюютьсяі засихають. Кліщ зустрічається у парниках і на городах. Зимують самки ущілинах парників, на рослинних рештках. Весною вони відкладають яйця на нижній біклистків. Протягом сезону в теплицях розвивається 8-10 поколінь.
Стеблова нематода картоплі. В бульбах шкідникзнаходиться на межі здорової та ураженої тканини. Перші ознаки ураження бульб — утворення під шкіркою картоплі невеликих білих плям, які є місцем розмноженнянематод. Шкірка на цих плямах тріскається, звідти видно пухку уражену тканинубурого кольору. У пошкоджених бульбах розпадаються крохмальні зерна і бульбитрухлявіють.
Хвороби. Фітофтороз дуже поширений на Україні.Уражує всі надземні частини і бульби. Перші ознаки виявляються на листках істеблах у вигляді бурих розпливчастих плям з білуватим нальотом спороношення нанижній поверхні листка. Уражені листки чорніють, рослина передчасно відмирає. Набульбах хвороба проявляється у вигляді буруватих, злегка вдавлених плям різногорозміру. Збудником хвороби є гриб. Протягом вегетації він розповсюджуєтьсяспорами. Головним джерелом фітофторозу є заражені бульби, в яких зберігаєтьсягриб у формі грибниці. Збудник, крім картоплі, уражує помідори та деякі іншірослини з родини пасльонових.
Несправжня борошниста роса (пероноспороз) уражуєцибулю в усі періоди росту. На листках з'являються жовті плями зсірувато-фіолетовим нальотом. Пізніше листки стають темно-сірими, поступовожовтіють і засихають. Насіння на уражених рослинах недорозвинуте. Збудникхвороби — гриб. Зимує він у цибулинах і звідти при пророщуванні їх переходить улистки.
Бактеріальний рак уражує помідори протягомусієї вегетації. Розрізняють дифузне (проникнення по всій рослині) й місцевеураження. При дифузному розсада в'яне й гине. У дорослих рослин в'януть окремілистки і пагони, на стеблах помітні темні смужки. На поперечному розрізі стебелсудини мають вигляд темних крапок. При місцевому ураженні плодів біляплодоніжки виникають білі плями з темним центром, подібні до пташиного ока,через що цю хворобу часто називають «пташине око». Збудник хвороби — бактерії,які проникають у тканину в місцях поранень. Джерелом хвороби є уражене насінняі неперегнилі рештки рослин.
Борошниста роса гарбузових культурпроявляється на всіх гарбузових культурах у відкритому і особливо в закритому ґрунтіу вигляді білого або рожево-сірого нальоту з обох боків листків. Уражені листкизасихають. Збудником є гриби. Під час вегетації рослин збудники поширюютьсяспорами. Первинне зараження їх навесні відбувається від спор, які дозрівають наопалих листках.Шкідники та хвороби садів і ягідників
Шкідники. Яблуневий квіткоїд. В Європейськійчастині поширений скрізь, де росте яблуня. Може пошкоджувати і грушу. Зимуютьжуки під опалими листками, у щілинах кори і верхніх шарах ґрунту. Рано навесніжуки з'являються на деревах і пошкоджують бруньки й бутони. Самки відкладаютьпо одному яйцю в зелені бутони. Личинки виїдають їх внутрішні частини, склеюютьпелюстки. Такі бутони не розпускаються, буріють і засихають, утворюючиковпачок, під яким личинки заляльковуються. Молоді жуки деякий час живлятьсялистками. В середині літа впадають у стан спокою. Протягом року розвиваєтьсяодне покоління. Букарка поширена по всій території України, в Криму, на Кавказі.Пошкоджує бруньки і листки різних плодових дерев. Зимують жуки в ґрунті. Зпоявою листків самки відкладають по яйцю в черешки листків або центральнужилку, вмістом яких потім живляться личинки. Пошкоджені листки засихають іопадають. Восени личинки з опалих листків переходять у ґрунт, дезаляльковуються і перетворюються в дорослих жуків. Дають одне покоління на рік.
Казарка пошкоджує більшість плодових дерев,особливо яблуню, абрикос, сливу. Жуки з'являються на деревах рано навесні іживляться спочатку бруньками, листками, а потім тільки зав'яззю. Яйця самкавідкладає в м'якоть плода. Личинка може розвиватися тільки в плодах, ураженихплодовою гниллю, які згодом опадають. Личинки заляльковуються у ґрунті, де йзимують сформовані жуки. Розвивається одне або два покоління.
Трубковерт вишневий, або вишневий довгоносик,поширений у Степу і Лісостепу. Пошкоджує вишню, черешню й інші кісточковіпороди. Жуки, які перезимували навесні, сильно шкодять бутонам, квіткам іплодам. Яйця відкладають в зелений плід, вигризаючи в ньому яйцеву камеру ізакупорюють її пробкою з екскрементів. Личинка проникає в м'яку кісточку іживиться її вмістом. Пошкоджені плоди не опадають. Заляльковуються личинки в ґрунті.Молоді жуки залишаються в грунті на зиму. Частина личинок зимує в ґрунті ізаляльковується в кінці літа наступного року.
Сірий бруньковий довгоносик поширений напівдні України. Пошкоджує всі плодові дерева, а також смородину, аґрус,виноград. Зимують жуки в ґрунті. Живляться вони вдень спочатку бруньками, азгодом і листками. Після цвітіння яблуні відкладають яйця у загорнуті кінцілистків. Личинки виплоджуються через 10-12 днів, падають на землю,заглиблюються в ґрунті, де живляться корінням протягом двох років. Заляльковуютьсяв кінці наступного літа.
Яблунева плодожерка поширена скрізь, де є їїосновна кормова порода — яблуня. Крім того, пошкоджує грушу, айву, інодікісточкові. Літ метеликів починається під час цвітіння яблуні. Самкивідкладають яйця в тиху погоду ввечері після заходу сонця. Гусеницівиплоджуються через 9-14 днів, вгризаються всередину плода до насіннєвої камериі живляться насінням. Після живлення (через 24 — ЗО днів) вони залазять ущілини кори або в ґрунт, там плетуть кокони, в яких і зимують.
Яблунева міль зустрічається скрізь, де ростеяблуня. Поширена по всій Україні. Метелики літають у липні. Самки відкладаютьяйця купками на кору молодих гілок і вкривають їх слизом, який швидко твердіє іутворює щиток. Гусениці залишаються під щитком на зимівлю. Навесні виповзаютьз-під них і вгризаються в молоді листки, роблять всередині їх ходи (так званіміни). В період цвітіння починають об'їдати листки, обмотуючи їх павутинням. Заляльковуєтьсякожна гусениця в окремому коконі в павутинному гнізді. Розвивається однепокоління.
Кільчастий шовкопряд пошкоджує всі плодовіпороди. Метелики відкладають яйця навколо гілки у вигляді кільця. Кладки яєцьзимують. Перед цвітінням плодових дерев гусениці виходять з місць зимівлі іоб'їдають листки. Заляльковуються поодинці в коконах між листками.
Білан жилкуватий найбільшої шкоди завдає улісостеповій і південній частині лісової зони. Пошкоджує всі плодові дерева. Метеликилітають у червні і відкладають яйця на верхній бік листків. Гусениці живутьгрупами, скелетуючи листки. Зимують вони в окремих коконах у гніздах ізодного-двох листків, стягнутих павутинкою. В період розпускання бруньоквиходять із зимових гнізд і живляться бруньками й листками. Після цвітінняяблуні (через 7 — 10 днів) починають заляльковуватися. На початку червняз'являються метелики.
Американський білий метелик поширений уЗакарпатті та в Криму, Одеській, Донецькій і Вінницькій областях, є об'єктомвнутрішнього карантину. Пошкоджує всі плодові культури. Навесні самкивідкладають яйця купками на нижній бік листків. Молоді гусениці живутьколоніями, утворюють гнізда, обплітаючи листки павутинням. Більш дорослі зустрічаютьсяна листках поодинці. Вони живляться листками, вигризаючи м'якоть. Зимуютьлялечки під корою дерев та в інших затишних місцях. Має два покоління на рік.
Червоний плодовий кліщ дуже поширений. Пошкоджуєпереважно яблуню, грушу, сливу, черешню, абрикос. Зимують яйця в розгалуженняхгілок і тріщинах кори. Личинки виплоджуються з часу відокремлення бутонів. Заліто розвивається 4-6 поколінь.
Хвороби. Парша найбільшої шкоди в садах завдаєна Поліссі, Лісостепу, Закарпатті. Збудник хвороби — гриб.
Уражуються квітки, листки, зав'язь, плоди,пагони. Уражені органи вкриваються дрібними темними плямами, на поверхні якихможна побачити зеленуватий бархатний наліт конідій гриба. Уражені квіткизасихають і плоди не зав'язуються. На листках і плодах хвороба проявляється увигляді маслянистих розпливчастих плям. Плоди в місцях утворення плямвкриваються тріщинами, швидко загнивають. Джерелом первинного зараження єуражені листки, що перезимували. Збудник хвороби може зимувати на пагонах увигляді міцелію (грибниці).
Плодова гниль, або моніліоз, поширена в садахусіх зон, де завдає великої шкоди, знищуючи в окремі роки до 50% урожаю плодів.Збудник хвороби — гриб. Уражуються плоди яблуні, груші, айви та інших. Наураженому плоді з'являється бура пляма, яка швидко розростається по всьомуплоду. На поверхні його з'являється велика кількість сірувато-білих подушечок,які розташовані концентричними колами. Вони являють собою щільне сплетіння гіфміцелію гриба, на кінцях яких утворюється конідіальне спороношення. Зимує збудникхвороби у вигляді міцелію в муміфікованих плодах, а також у плодових гілочках інавіть бруньках.
Борошниста роса яблуні завдає великої шкоди всадах, особливо на півдні України. Уражуються молоді листки, пагони, квітки,плоди, які вкриваються білим, борошнистим нальотом, що згодом буріє. Цей налітявляє собою міцелій і спороношення гриба. Уражені листки припиняють ріст,буріють, скручуються і опадають, а суцвіття не утворюють плодів. Зимує міцелійгриба, який зберігається в бруньках.
Мільдью дуже шкідливе захворювання винограду. Проявляєтьсяхвороба на всіх зелених надземних органах рослин. На уражених листках помітнізверху блідо-зелені або жовтуваті плями, які потім буріють. З нижнього бокулистків, у місцях плям, формується білий пушистий наліт спороношення гриба — зооспорангіїі зооспорангієносці. Уражені ягоди набувають темно-шоколадного кольору, анавколо плодоніжки утворюється синювата смужка. Збудник хвороби — гриб з родуплазмопара. В опалих листках зимують спори, які проростають навесні. При сильномурозвитку хвороби листки і пагони засихають, вусики загнивають, квітки і зав'язівідмирають.
Кореневий рак, або зобуватість коренів. Уражуютьсякорені та коренева шийка. Бактерії потрапляють у рослини через ранки накоренях, що з'являються внаслідок їх пошкодження шкідниками. Під впливомбактерій тканина розростається і на коренях утворюються щільні нарости різноїформи, внаслідок чого утруднюється засвоєння води і поживних речовин з ґрунту.
Мозаїка яблуні. Збудником є вірус, щопередається під час окулірування або щеплення живців. Проявляється хвороба урозсадниках на молодих листках, які вкриваються жовтувато-зеленими плямами. Пляминеправильної форми — кільцеві, дужкоподібно зігнуті, розташовані по всійповерхні листків. При сильному ураженні листки відмирають.Багатоїдні шкідники
Дротяники — личинки жуків-коваликів. НаУкраїні різні культури пошкоджують види смугастий степовий і темний. Дротяникивигризають ходи різної довжини у набубнявілому насінні, в проростках істебельцях сходів, а також у прикореневій частині стебельця. Личинкирозвиваються в ґрунті 3-4 роки. Дорослі жуки майже не шкодять.
Хрущі. Найбільше шкодять такі види, якзахідний, східний, травневий та мармуровий хрущі. Жуки з'являються передцвітінням плодових культур. Літають після заходу сонця. Личинки пошкоджуютькоріння різних рослин, розвиваються протягом 2-4 років.
Південний сірий довгоносик. Небезпечнийшкідник багатьох культур, зокрема кукурудзи, особливо у Степу. Зимують жуки. Самкивідкладають яйця на верхній шар ґрунту. Шкодять жуки, обгризаючи листки рослин,перегризаючи молоді стебла. За рік розвивається одне покоління.
Совка-гамма. Перше покоління метеликівз'являється у травні. Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Гусениціпошкоджують понад 100 видів різних рослин, грубо об'їдаючи листки й генеративнічастини. Зимують у різних фазах розвитку. На Україні розвивається 3 поколінняна рік.
Капустяна совка. Метелики з'являються у травні- червні. Шкідник належить до групи надземних совок (гусениці її пошкоджуютьнадземні частини рослин). Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Зимуєшкідник у фазі лялечки в ґрунті. На Україні розвивається 2 покоління.
Озима совка — один з найнебезпечнішихшкідників сільськогосподарських рослин. Гусениці пошкоджують більш як 147 видіврослин. На Україні дає 2 покоління за рік. Зимують дорослі гусениці у ґрунті,навесні вони заляльковуються у верхньому шарі ґрунту. Самки відкладають яйця нарештки бур'янів та культурні рослини. Особливо великої шкоди завдають гусениціпершого покоління молодим рослинам буряків, а другого покоління пошкоджуютьсходи озимої пшениці, жита та інших культур.
Лучний метелик. Метелики першого поколіннявилітають із лялечок у другій половині травня. Самки відкладають яйця на листкирізних рослин і рослинні рештки. Гусениці живляться надземними частинамирослин, об'їдаючи листки, стебла, квітки і зав'язі, трохи обплутуючи пошкодженічастини павутиною. Зимують дорослі гусениці в коконах у ґрунті. Залежно відумов може давати 2-3 покоління.
Стебловий кукурудзяний метелик. Зимуютьдорослі гусениці в рештках рослин, якими живилися. Навесні вони заляльковуються.Метелики з'являються на полях незадовго до викидання кукурудзою волотей івідкладають яйця. Гусениці ховаються під обгортки качанів, у листки, деживляться м'якими частинами рослини, потім вгризаються всередину стебла, девигризають довгі ходи і переміщуються ближче до основи стебла. На Україністебловий метелик дає одне покоління.
Заходи боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарськихкультур
Агротехнічні заходи можуть змінюватимікроклімат (температуру і вологість) у травостої польових культур, умови життякомах і збудників хвороб у несприятливий для них бік розвитку.
Високий агрофон сприяє одержанню високоговрожаю, загибелі багатьох шкідників і збудників хвороб, підвищенню стійкостірослин проти пошкодження.
Раціональне розміщення й чергування культур усівозміні, вибір кращих попередників, дотримання оптимальних строків сівби іглибини загортання насіння мають велике значення в запобіганні розвитку тихшкідливих організмів, які продовжують свій цикл розвитку на рослинних рештках,нагромаджуються у ґрунті й здатні довгий час бути життєздатними.
На стійкість рослин проти шкідливих організмівпозитивно впливає правильна система удобрення, своєчасний і якісний догляд запосівами (боронування сходів, обробіток ґрунту в міжряддях, боротьба збур'янами). Знищення бур'янів заважає розселенню комах і поширенню збудниківхвороб.
Важливим заходом є впровадження у виробництвостійких сортів, а також дотримання правильної системи насінництва. Прирозміщенні посівів слід дотримуватись просторової ізоляції, яка утруднюєпереліт комах і запобігає перезараженню рослин збудниками хвороб.
Хімічні заходи боротьби з шкідниками іхворобами рослин. Основою хімічного методу є використання отруйних дляшкідливих організмів хімічних сполук — пестицидів, які залежно від призначенняподіляють на інсектициди — препарати, які застосовують проти шкідливих комах; акарициди- проти кліщів; зооциди — проти гризунів; фунгіциди — піроти збудників хвороб,нематоциди — проти нематод і гербіциди — проти бур'янів.
У даний час роль хімічних засобів боротьбизростає, в зв'язку з цим налагоджено виробництво препаратів комплексної ікомбінованої дії проти шкідників і збудників хвороб (фентіурам, тигам,меркургексан, гептатіурам), а також препаратів системної та внутрірослинної дії(віта-вакс, фозалон, фундазол).
Тепер до пестицидів пред'являються нові вимоги- бути високотоксичними для шкідливих організмів, малотоксичними для. рослин,людини і теплокровних тварин і нездатними нагромаджуватись в обробленихрослинах.
Інсектициди. Хлорофос (80% -ний порошок, щозмочується, і 7% -ний гранульований) застосовують проти клопа-черепашки,хлібних жуків, капустяного білана, капустяної молі, совки, личинок капустяної йбурякової мух, яблуневої молі, гусениць кільчастого і непарного шовкопрядів,листокруток, колорадського жука, лучної совки, лучного метелика. Доза 80% -ногопорошку на зернових культурах — 1,5-2, а овочевих — 0,5-0,8 кг/га. діючоїречовини.
Метафос (20% -ний концентрат емульсії і 30% -нийпорошок) використовують для боротьби з клопом-черепашкою, хлібними жуками, атакож для знищення кліщів, трипсів, попелиць та ін. Доза препарату приобприскуванні зернових — 1,5-2 кг/га (норма витрати рідини — 25 — ЗО л/га),проти сисних шкідників зернобобових культур — 0,25, люцерни — 0,5 кг/га діючоїречовини.
Ф о с ф а м і д (40% -ний концентрат емульсії)використовують протії сисних і гризучих шкідників овочевих та технічних культурв 0,1-0,2% -ній концентрації.
Гамма-ізомер ГХЦГ (25% -ний порошок, щозмочується, та 16% -ний концентрат мінерально-масляної емульсії) застосовуютьпроти бурякових довгоносиків у концентрації 0,3%, горохової зернівки — 0,1,хлібної жужелиці, озимої совки — 0,2-0,3%. Для внесення в ґрунт у розсадникахпроти личинок хрущів, дротяників та гусениць підгризаючих совок з розрахунку 50кг/га використовують 2% -ний крупно-зернистий та 4% -ний дрібнозернистийгранульовані препарати на суперфосфаті.
ДНОК (40% -ний розчин) використовують у 0,5-1%-ній концентрації для ранньовесняного (до розпускання бруньок) обприскуванняплодових дерев і проти зимуючих фаз різних шкідників (медяниці, попелиці,кліщів, щитівки, спори грибів). Норма витрати робочої рідини при обприскуваннісаду — 1500-2000 л/га.
Сайфос (70-80% -ний порошок) використовують якконтактний і внутрірослинної дії інсектицид проти всіх видів попелиць (завинятком газоутворюючих), а також для обпудрювання насіння з метою захистусходів від сисних шкідників. Доза препарату для передпосівної обробки насіння — 2-4 кг/т, при обприскуванні овочевих культур — 1-2 кг/га діючої речовини.
Акарициди. Кельтан (20% -ний концентратемульсії і 18,5-ний порошок) застосовують в 0,2% -ній концентрації проти різнихкліщів на плодових, овочевих, винограді. Доза препарату — 1,6-3 кг/га діючоїречовини з витратою робочої рідини 800-1500 л/га для обробки садів і 400 л/гапольових культур.
Тедіон (30-50% -ний порошок, що змочується). Високотоксичнийакарицид проти личинок і яєць усіх видів кліщів на плодових, овочевих,цитрусових культурах, бавовнику і виноградній лозі. Норма витрати — 3-8 кг/гадіючої речовини; суспензію готують у концентрації 0,2 — 0,4% длябагатолітражного обприскування та 0,8-1,6% для малооб'ємного.
Фунгіциди. Бордоська рідина ефективна в боротьбіз багатьма грибними і бактеріальними хворобами (парша яблуні й груші,фітофтороз картоплі й томатів, мільдью винограду, пероноспороз буряків, цибулі,капусти, зернобобових та ін). Застосовують її в 1% — ній концентрації лише прибагатолітражному обприскуванні. Для виготовлення 100 л 1% -ної бордоськоїрідини потрібно взяти 1 кг мідного купоросу, 1 — 1,2 кг високоякісного гашеноговапна і 98 л води.
Цинеб (80% -ний порошок, що змочується) застосовуютьпроти грибних і бактеріальних захворювань (фітофтороз картоплі й томатів,пероноспороз цибулі, капусти, буряків, зернобобових, бактеріоз льону, огірківта ін). Доза препарату при обробці овочевих — 2-4 кг/га, зернових і технічнихкультур — 4-6 кг/га діючої речовини.
Хлорокис міді (90% -ний порошок, що змочується)використовують для обприскування рослин проти тих хвороб, що й бордоську рідину.Доза препарату 3-8 кг/га, а при авіаобприскуванні цукрових буряків — 4 кг/гадіючої речовини.
Купрозан випускається у формі порошку (65% хлорокисуміді +15% цинебу), його використовують для обробки садів, виноградників,овочево-баштанних та технічних культур у вигляді 0,4% -ної водної суспензії вдозі 1,5 — 7 кг/га діючої речовини. Препарат не можна змішувати з милом.
Сірка колоїдна (70% -ний порошок, щозмочується) використовують проти грибних хвороб (парша, борошниста роса,плодова гниль). Доза препарату — 2 — 20 кг/га.
Зооциди. Ратиндан застосовують для боротьби зпацюками, мишами у виробничих приміщеннях, діє як антикоагулянт крові. Нормавитрати препарату — 3% від маси принади.
Фосфід цинку (21% — ний порошок, таблетки,паста) використовують як кишкову отруту для боротьби з гризунами (ховрахи,пацюки, миші) і вовчком. Доза витрати — 0,2-0,4 кг/га. Застосовують у виглядіотруйних принад з вмістом отрути 4,5% проти пацюків і полівок, ховрахів — 10,вовчка — 5% від маси принади. Для кращого прилипання отрути до принади додають3% олії.
Нематоциди. Карбатіон (40% -ний водорозчиннийконцентрат) застосовують як сильний стерилізатор грунту у вигляді 2-3% -ногорозчину проти нематод, грибів, бур'янів. Забезпечує повне знищення галової,картопляної, стеблової, бурякової та інших нематод при дозі витрати препарату150-200 см3/м2, кореневої гнилі огірків — 175-250, чорноїніжки капусти — 50-75 см3/м2. Восени або за 4 — 6 тижнівдо садіння основної культури норму препарату розводять в 6-10 л води іобробляють ґрунт.
Тіазон (85% -ний порошок) використовують яквисокоефективний нематоцид і фунгіцид шляхом внесення у ґрунт з розрахунку 700--1500кг/га. В карантинних цілях проти картопляної нематоди використовують препарат удозі 100-200 г/м2. Після внесення препарату ґрунт добре поливають.
Способи застосування хімічних препаратів дляборотьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. У хімічнійборотьбі з шкідниками та хворобами культурних рослин використовують різніспособи: обприскування, обпилювання, фумігацію, аерозолі, отруйні принади,протруювання, внутрішню терапію рослин.
Обприскування — нанесення на об'єкти обробки (рослини і ґрунт) дрібних крапель рідких отрутохімікатів за допомогою спеціальнихмашин (обприскувачі). Для обприскування застосовують розчини, емульсії,суспензії.
Обпилювання — нанесення пестицидів у виглядіпорошку на поверхню рослин, посівного матеріалу і ґрунту за допомогоюспеціальних машин (обпилювачі).
Фумігація — насичення повітря у закритомуприміщенні або ґрунті хімічним препаратом у газоподібному або пароподібномустані.
Аерозолі — дуже дрібні часточки пилу і краплірідини, які знаходяться у завислому стані в атмосфері, або пестициди у виглядідиму, туману.
Отруйні принади — кормові рослини, обробленірозчином отрути або змішані з нею, — розкидають в місцях нагромадженняшкідників і гризунів. У кожному конкретному випадку харчовою основою має бутиулюблена їжа того шкідника, проти якого ведуть боротьбу.
Протруювання — передпосівна обробка насінняпроти підгризаючих ґрунтових шкідників, збудників грибних та бактеріальнихзахворювань. Існує три способи протруювання: сухе, напівсухе (із зволоженням),мокре (вологе). Вибір способу і пестициду залежить від біології збудниказахворювання, ступеня зараження насіння, обробки культури та інших умов.
Внутрішня терапія полягає у введенні в рослининешкідливих для них хімічних речовин, які розповсюджуються по рослині, роблячиїї отруйною для шкідливих організмів. До способу внутрішньої терапії ставлятьсяспеціальні вимоги — токсичність для шкідливих організмів, неотруйність длярослин і людини.
Призначений для хімічної обробки садів,полезахисних смуг і польових культур. Робочий орган — це однобічне овальнерозпилювальне сопло на базі осьового вентилятора. Привід від вала відборупотужності трактора. Можна використовувати для малооб'ємного обприскування приобладнанні горизонтальною штангою. Експлуатаційна ширина захвату при обробціпольових культур — 20-40 м. Продуктивність 6-15 га/год. Місткість бака — 1200 л.
Обприскувач ОН-400-3 — польовий малооб'ємнийначіпний. Призначений для обробки пестицидами польових і технічних культур. Розпилюючиморганом є польове сопло типу трубки Вентурі. Експлуатаційна ширина захвата — 50-75м. Продуктивність при обробці польових культур — 8,6 га/год.
Обпилювач ОЩУ-50 — універсальнийширокозахватний тракторний. Призначений для хімічної боротьби з шкідниками іхворобами садів, виноградників, польових, технічних і овочевих культур шляхомнанесення на них сухих порошкоподібних отрутохімікатів. Експлуатаційна шириназахвату при обробці польових культур до 100 м, продуктивність при цьому 27га/год, при обробці садів — 4,4, а виноградників — 3,9 га/год.
Обприскувач-обпилювач ОТН-8-16 — комбінованийначіпний тракторний. Призначений для боротьби з шкідниками і хворобамипропашних культур і саду. До нього приєднується аерозольний пристрій.
Аерозольний генератор АГ-УД-2 призначений дляборотьби з шкідниками в садах, на посівах польових культур, при обробцітеплиць, сховищ, приміщень. Продуктивність до 12 га/год.
Техніка безпеки під час роботи з пестицидами. Прироботі з пестицидами треба дотримуватись правил, викладених у спеціальнійінструкції по техніці безпеки щодо зберігання, видачі, перевезення івикористання отрут для боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарськихкультур, затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР від 2 лютого1976 р.
Всі роботи, пов'язані з хімічним захистомрослин, проводять під керівництвом спеціаліста по захисту рослин. Заорганізацію робіт, охорону праці та техніку безпеки відповідають керівникигосподарств.
Робітники, які працюють з пестицидами і намашинами для хімічного захисту рослин, повинні пройти медогляд та інструктаж поознайомленню з правилами і заходами безпеки при роботі з отрутами. Підлітки,вагітні жінки і матері, що годують немовлят, до роботи з хімічними засобами
Звичайний буряковий довгоносик поширений уСтепу і в деяких районах Лісостепу. Шкодять жуки й личинки. Найбільш небезпечніжуки у весняний період після виходу з зимівлі. Потребуючи додаткового живлення,вони об'їдають листки, стебельця і проростки сходів. Після спарювання івідкладання яєць жуки поступово відмирають, а личинки живуть у грунті йживляться коренями буряків та інших лободових рослин, заляльковуються в грунті.Молоді жуки, як правило, не виходять з грунту і залишаються зимувати.
Хвороби. Коренеїд уражує тільки молодірослини, до утворення другої пари справжніх листків. У проростків загниваєкорінець і підсім'ядольне коліно. У місцях ураження тканина кореневої шийкибуріє, стебельце тоншає, бічні корені не розвиваються, надземна частина рослинижовтіє і в'яне. Причина розвитку коренеїда — комплекс несприятливих умов длярозвитку сходів буряків і грунтові мікроорганізми. До найбільш активнихзбудників належать гриби та бактерії. Збудник хвороби зберігається у грунті.
Коренеїд найбільш поширений на вологих,глинистих і суглинкових грунтах при недостатній аеірації.Шкідники і хвороби картоплі та овочевих культур
Шкідники. Колорадський жук дуже небезпечнийшкідник картоплі та інших пасльонових культур. Шкодять жуки та їх личинки,об'їдаючи листки картоплі. Самка відкладає яйця з нижнього боку листків. Личинкиживуть близько трьох тижнів. Закінчивши розвиток, вони залазять у грунт і тамзаляльковуються. Протягом весни й літа, залежно від погодних умов, розвивається2-3 покоління жуків. Зимують у ґрунті дорослі жуки й лялечки.
Капустяний білан дуже поширений на Поліссі тав Лісостепу на капусті. Зимують лялечки шкідника на гілочках дерев, кущів. Самкивідкладають яйця на нижній бік листків кормових рослин. Молоді гусениціпошкоджують всі капустяні, обгризаючи листки з країв. Капустяний білан наУкраїні дає 2-4 покоління на рік.
Павутинний кліщ дуже небезпечний шкідникбагатьох, зокрема гарбузових культур, особливо в суху жарку погоду. Кліщівисмоктують сік з нижнього боку листків, обплутуючи їх тонким павутинням. Напошкоджених листках спочатку з'являються світлі плями, потім листкизнебарвлюються і засихають. Кліщ зустрічається у парниках і на городах. Зимуютьсамки у щілинах парників, на рослинних рештках. Весною вони відкладають яйця нанижній бік
Серед хижих жуків найбільш корисні сонечка. НаУкраїні відомо їх понад 80 видів, з яких 75 — хижаки. Вони знищують попелиць,кокцид, медяниць.
Жужелиці живляться яйцями бульбочковихдовгоносиків, різними гусеницями, лялечками метеликів, багатьох жуків, в томучислі — колорадського, дротяників. Кримська жужелиця поїдає різних слимаків. Найефективнішиментомофагом з числа сітчастокрилих є золотоочки. Вони знищують попелиць,черевців, щитівок, павутинних кліщів.
Серед ентомофагів особливо слід підкреслитироль яйцеїдів, зокрема трихограму, яку зараз застосовують проти шкідниківрослин на значних площах. В біологічній боротьбі найширше використовують бурута бурувато-жовту трихограми. Розводять їх у біолабораторіях. Випущені в полеабо сад, трихограми відкладають яйця у яйця різних шкідливих комах. Личинка, щорозвивається, живиться вмістом яйця. Таким чином зменшується чисельністьшкідників.
Ефективним є використання проти павутинногокліща, який є найнебезпечнішим шкідником огірків у закритому грунті, хижогокліща фітосейулюса. Розвиток і розмноження його відбуваються на рослинах,заражених павутинними кліщами. Самки відкладають яйця серед їх колоній. Личинкифітосейулюса, які відроджуються з яєць, перед линькою впадають в стан спокою, ав наступних фазах живляться павутинними кліщами та їх яйцями. Найбільшсприятлива температура для розвитку фітосейулюса — 20-30°С, а відносна вологістьповітря — понад 70%.
Для боротьби з шкідниками використовують такожмікроорганізми, які викликають захворювання та загибель комах.
Вітчизняна промисловість випускаєбактеріальний препарат кишкової дії ентобактерин-5 — порошок сірого кольору, щоскладається із спор кристалоутворюючої бактерії і наповнювача. Препарат міститьне менше як ЗО млрд. спор бактерій і таку ж кількість білкових кристалівендотоксину в 1 г. Доза препарату 1-3 кг/га проти шкідників овочевих і 2-5кг/га — проти шкідників садових культур.
З грибних препаратів для боротьби з шкідниками(колорадський жук, яблунева плодожерка, дубова листокрутка, шкідлива черепашката інші) використовують боверин — біопрепарат з широким спектром дії. Йоговипускають у формі порошку, що змочується. У кожному грамі препарату міститьсяне менш як 2-6 млрд. спор гриба і наповнювач каолін.
Боверин — біопрепарат контактної дії. Споригриба, Що потрапляють на тіло комахи, утворюють міцелій, який через кутикулупроникає в гемолімфу. Ураження може бути і через кишковий тракт.
Доза препарату — 2 кг/га.
Вітчизняна промисловість випускаєбактороденцид амінокістковий — зерниста сипка маса сірого кольору з кістковогоборошна, в якому знаходяться бактерії мишачого тифу. Вологість препарату — 6%. В1 г міститься не менш 0,1 млрд. бактерій. Перед застосуванням препаратзволожують чистою водою і змішують з кормовою принадою.
Із звіробою звичайного і кмину піщаногоодержано антибіотики іманін і аренарин, які при використанні для передпосівногонамочування насіння або обприскування розсади перед висаджуванням у грунтпідвищують стійкість помідорів і тютюну проти тютюнової мозаїки, бронзовості,стовбура пасльонових та інших вірусних і бактеріальних хвороб. Доза препаратів- 5-6 г/га для п'ятиразового обприскування розсади овочевих або намочуваннянасіння.