ОРГАНІЗАЦІЯТЕРИТОРІЇ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКАв ДП «ЖОВТНЕВОМУ ДЛГ»
1. Природні іекономічні умови району розташування розсадника
Жовтневий лісгосп– головне підприємство обласного виробничого лісогосподарського об’єднання «ХарківЛіс»,розташований в північно-західній частині Харківської області, на територіїадміністративних районів: Богодухівського, Валківського, Зміївського,Золочівського, Краснокутського, Нововодолазького, Харківського та Чугуївського.Адреса управління лісгоспу: м. Харків, вул.Бородинська,25.
Загальна площалісгоспу 48325 га. Лісництв в лісгоспі десять: Валківське (м.Валки),Золочівське (п.г.т.Золочів), Коломацьке (п.г.т.Коломак), Мерчанське (п.г.т.Старий Мерчик), Люботинське (п.г.т.Люботин), Бабаївське (п.г.т.Покотилівка),Рокитнянське (п.г.т.Рокитне), Мереф’янське (м.Мерефа), Васіщевське (п.г.т.Васіщево),Водолажське (п.г.т.Нова Водолага).
Жовтневийдержлісгосп, як головне підприємство обласного виробничого лісогосподарськогооб’єднання Обласне Управління «Харківліс», створений в 1988р., згіднонаказу Міністерства лісового господарства Української ССР від 27 липня 1988 р.№147 і ООО «Харківліс» від 3 жовтня 1988р. №1 на базі Харківського іЖовтневого лісгоспів. Складався він з 13 лісництв, загальною площею 65494 га.
Жовтневий лісгоспяк незалежна одиниця, був створений в 1940 р. на базі лісництв: Харківського,Золочівського, Ліпецького Валківського і частки Богодухівського і Харківськогорай лісгоспів. Лісгосп був створений згідно указу про передачу лісів місцевогозначення, розташованих в кордонах водоохоронної зони, під керівництво Главлісоохорони при СНК СРСР, приказом МСХ УССР від 9 жовтня 1955р. Жовтневийлісгосп з 1 листопада 1955р. став називатися механізованим лісгоспом.
Клімат районуможна охарактеризувати наступним чином: тривалість вегетаційного періоду складає200 днів. Остання дата весняних заморозків 29 квітня, перша дата осінніхзаморозків 10 вересня, середня дата замерзання рік 8 грудня. Середні датипочатку і кінця паводків становлять 29 ІІІ – 13 ІV. Глибина промерзання ґрунту: середня 65 см, максимальна 85 см. Кількість посушливих днів 1, кількість днів зливнями 1.5. Середня висота снігового покрову 10 см. Вітер переважає південно-східний, південний, південно-західний. Сума опадів становить 511 мм, відносна вологість – 66%. Середня дата появи стійкого снігового покрову 17 грудня, тривалість105 днів, середня дата сходу стійкого снігового покриву – 31 березня. Висотаснігового покриву 8 см, максимальна 18 см.
2.Характеристика ділянок,відведених під розсадник
Підрозсадник відведена ділянка поля, що межує з лісовим масивом лісництва.
Рельєфділянки є рівнинним. Ці умови сприяють для вирощування сіянців і саджанцівдеревних і чагарникових порід, де ґрунт майже не має ерозії, а наявністьстиглого лісу зменшує дію вітру.
Крімтого ґрунтові умови є сприятливими для створення розсадника. Таким чином,можназробити висновок, що природні умови ділянки під розсадник сприятливі дляйого вдалого проектування.
3. Розрахунок площі виробничих і допоміжних частин
Продукційначастина розсадника (виробнича частина) згідно проектного завдання включаєпосівне відділення з вирощуванням однорічних сіянців Туї та дворічними Ялинузвичайну, деревну школу з вирощуванням 3-х річних саджанців Клену гостролистогота Липи дрібнолистої.
Сіянцівирощують у трипільній сівозміні, у якій одне поле відводиться під пар, а уінших вирощують сіянці.
Загальнуплощу під породою у посівному відділенні визначаємо за формулою:
S=N*B/C*D* 10000 * К, га
Де,S-площа під породою посівноговідділення, га;
N- кількість сіянців, які потрібно виростити щорічно (планове завдання), шт;
В- ширина посівного ряду плюс ширина між стрічкової відстані, м;
С- плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки, шт.;
D — кількість посівнихборозенок у стрічці, шт.;
К- коефіцієнт відношення кількості полів у сівозміні до кількості полів, щозасіваються щорічно даною породою.
Таблиця 1.
Розрахунок площі посівного відділення.Назва породи Термін вирощування, років Щорічний відпуск сіянців, т.шт. Кількість полів у сівозміні, шт. Схема висіву насіння, см. Площа, га. загальна одного поля щорічного посіву 1 2 3 4 5 6 7 8 Ялина 2 2600 3 25-25-25-25-40 9,42 3,14 3,14 Туя 1 2300 3 33-33-33-33-50 6,76 2,25 4,51 Всього - - - - 16,19 7,65
Загальнаплоща:
ЯлинаS=2600000* 1,45/30*4* 10000*3/1=9,42 га
ТуяS=2300000* 1,45/19*4* 10000*3/2=6,76 га
Удеревній школі згідно завдання проектується вирощування 2-х річних саджанцівдля озеленення міст.
Відпадсаджанців плануємо у розмірі 13% — для деревних, і до 18% -для плодових, відщорічного відпаду.
Кількістьполів сівозмін у деревній школі — 4 шт (на одне більше від терміну вирощуваннясаджанців), у плодовій школі 4 шт.(на два більше від терміну вирощування).
а) кількістьполів у деревній школі
б) кількістьполів у плодовій школі
Загальнаплоща деревної та плодової школи розраховується за формулою: S=N*P*K/10000,ra
ДеN- кількість рослин, що висаджуютьсящорічно, шт… Р — площа живлення одного саджанця, К — кількість полів усівозміні, шт; S загальна площа школи, га.Загальна площа: S3ar.=69000*0,4*3/10000=8,28га S3ar.=33600*0,36*4/10000=4,84га
Таблиця 2.
Розрахунок площ шкільного відділення.Назва породи Термін вирощування, років Щорічний відпуск сіянців, тис. шт. Відпад за період вирощування, тис. шт. Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт. Схема розміщення, м х м Площа, м2 Кількість полів сівозміни Площа відділення, га Живлення одного саджанця Одного поля сівозміни 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Клен 2 60 9 6900 0,8*0,5 0,4 28500 4 11,4 Липа 2 28 5,6 33600 0,9*0,4 0,36 12100 4 4,84 Усього 7 16,2
Площаодного поля:
Клен69000*0,4*4/10000=11,4 га
Липа33600*0,36*4/10000= 4,84га
Допоміжначастина призначена для обслуговування продукційної частини, виконання захисноїта організаційно-господарських функцій.
Допоміжначастина розсадника включає ділянку для прикопки садивного матеріалу зкомпостником, дорожню мережу, господарську ділянку з будівлями житлового івиробничого секторів (контора, насіннєсховище, гараж, склади та ін.) захиснілісосмуги, живопліт.
4. Організація території
Організаціятериторії — це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різнегосподарське значення для найбільш ефективного використання площі.
Вонавідображається на площі розсадника і обґрунтовується. Під розсадник вибираєтьсяділянка, вільна від будь-яких перешкод, прямокутної майже квадратної форми,досить великих розмірів. На площі в масштабі 1:5000 спочатку розміщуєтьсяпродукційна частина, а потім допоміжна.
Продукційначастина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості ґрунтів, рельєфу,глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень(якщо вони є).Під посівне відділення відводять ділянки з найбільш родючимилегкими ґрунтами, захищені від вітру.
Дляматочних садів, компостників, дендрарію відводять периферійні, в тому числінеправильної форми ділянки. Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, садибуза межами виробничих відділів. Компостник — на певній відстані від садиби.
Полепродукційної частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярнідо переважаючого напряму вітру.
Господарськачастина розміщується біля головного в'їзду, дорожна мережа — на межах відділеньі полів. Магістральна дорога проектується шириною 10 м, вздовж довгої сторони розсадника. Ширина між польових доріг 3 м.
Окружнулісосмугу проектуємо шириною 9 м, зовні лісосмуг, по окружній по окружній межізакладаємо живопліт з двох рядів 1,5 і 5 м.
Породив лісосмугах швидкорослі, тип змішування деревнотіньовий. В цілому площадопоміжної частини розсадника не повинна перевищувати 20-25% від загальної йогоплощі.
Післявиготовлення плану продукційної та допоміжної частини визначаються розміридопоміжних частин і обчислюється їх площа. Результати розрахунків наведені втаблиці 3
Усіплощі складаються, визначається загальна площа і всі види угідь наносяться наплан організації території розсадника.
Таблиця. 3.
Розрахунок площ допоміжних частин розсадникаНазва господ. Часини Довжина Розмір, м Ширина Площа, га Дороги : магістральна 580 15 0,87 Окружна 2340 10 2,33 другорядні 2060 5 1,03 Всього доріг 4,23 Лісові смуги 1320 10 1,2 Господ, ділянка 1,2 85 1,0 Всього 2,2
5. Споруди, обладнання і оснащення
Длянормального функціонування розсадника потрібно будуватиадміністративно-будівничі приміщення і споруди, до яких відноситься і контора,складські приміщення, будинок із санітарно-побутовими приміщеннями, тощо.
Такскладські приміщення потрібні для зберігання відповідних знарядь та речовин,контора — для зберігання документації, щодо розсадника, ведення справрозсадника, санітарно побутові приміщення для підтримання гігієни працівників.
Перелікприміщень і споруд наводиться у табл.4.
Длявиконання різних технологічних операцій потрібні машини, механізми, знаряддя,протипожежне обладнання та інвентар перелічений у табл.5.
Таблиця 4.
Перелік виробничих приміщень і споруд№ Назва № типового проекту, марка. Кількість, шт.. 1 Адміністративне приміщення (контора) 411-1-18 1 2 Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнане для стратифікації насіння. 411-1-52 1 3 Намет для лісогосподарських машин. 411-1-35/71 1 4 Склад для зберігання знарядь. 411-1-36/71 1 5 Склад для добрив. 705-2-2/75 1 6 Будинок із санітарно побутовими приміщеннями. 1
Таблиця 5.
Перелік машин, механізмів, знаряддя, протипожежного обладнання таінвентаря.№ Назва Призначення К-ть 1 Трактор МТЗ-82 ЮМЗ-6Л Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту.
1
1 2 Самохідне шасі Т-16М, Т25А Комплекс робіт у відкритому Груні та теплиці 1 3 Плуг ПРП-3-40К Оранка ґрунту 1 4 Плуг ПСГ-3-30А Оранка міжрядь у шкільному відділенні 1 5 Культиватор КПС-4 Культивація ґрунту та внесення хімікатів 1 6 Розкидач добрив навісний НРУ-5 Внесення мінеральних добрив 1 7 Сівалка зерново-туковотрав'яна СЗТ-36 Сівба насіння сидератів 1 8 Сівалка лісова СЛУ-5-20 Сівба дрібного сипучого насіння лісових деревних т чагарникових порід 1 9 Саджалка шкільна навісна СШ-315 чи ЕМН-5 Садіння сіянців та живців 1 10 Культиватор фрезерний КФП-І,5А Міжрядний обробіток ґрунту в посівному та шкільному відділеннях 1 11 Обприскувач ранцевий Обробок сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників і хвороб 5 12 Причеп тракторний двохосьовий ГКБ-887Б Перевезення сіянців і саджанців 2 13 Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6 Прикочування ґрунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару 1 14 Борони зубові: БЗТС-1,0 БЗСС-1,0 ЗБП-0.6А ШБ-2,5 Боронування ґрунту 1 15 Розкидач мульчі та добрив РУМ-0,8 Загортання насіння та мульчування 1 16 Фрези ФПШ-200 та ФПШ-1,3. Фрезерування ґрунту 1
6. Сівозміна та її обґрунтування
Сівозмінизастосовують для збереження та підвищення родючості ґрунту, покращити йогофізичні властивості, поповнити його структуру, очищення поля від бур'янів,шкідників та хвороб.
Сівозміна- це науково обґрунтована зміна культур і парів у часі і просторі. Сівозміна єосновою високої культури землеробства, вона нерозривно пов'язана з агротехнікоювирощування садивного матеріалу, та сприяють раціональному використаннюпродуктивних площ розсадника.
6.1 Господарські вимоги до сівозмін
Длязабезпечення родючості ґрунту в розсадниках виконують комплексорганізаційно-господарських агротехнічних заходів, які включають меліорацію земель,якщо та потрібна, застосування науково обґрунтованих систем сівозмін, добрив,основного та попереднього обробітку ґрунту стосовно конкретного стану ґрунту,систематичну боротьбу із шкідниками, збудниками грибкових хвороб, бур'янами.
Сівозміниу шкільному і посівному відділеннях підбираються відповідно до природних умов,стану ґрунтів. Господарські вимоги до сівозмін полягають в тому, що вониповинні забезпечувати створення сприятливих умов для вирощування першокласногосадивного матеріалу.
Крімсівозміни існує таке поняття, як культурозміна — чергування різних порід наодному полі. Спочатку садять більш вибагливі породи.
Ротаціясівозмін — це період, впродовж якого всі культури і пар проходять через кожнеполе в певний час і в певній послідовності
Основнимивимогами до сівозмін у степу, за характерними рисами є недостатнє зволоження,висока інтенсивність природного випаровування та часті посухи, що обумовлюютьзначний дефіцит вологи, який ускладнює вирощування садивного матеріалу, єнакопичення вологи та ощадливе її використання. Вирішальним значенням привикористанні цих вимог є чорний пар (сухе зрошування). Тому всівозмінахнезрошуваних розсадників на чорноземах звичайних, як попередниквикористовують чорний пар.
6.2 Схема прийнятих сівозмін та їх обґрунтування
Згіднометодичних вказівок в умовах лісостепу для посівного відділення, де будутьвирощувати 2-річні сіянці ялини звичайної,1-річні сіянці туї, 2 -рчні сіянцілипи і клена. Приймаємо наступну сівозміну.
Парчорний Сіянці 1 Сіянці 2
Щобзберегти та накопичити вологу на ділянці вводять в сівозміну чорний пар такождля покращення властивостей ґрунту і для боротьби з бур'янами.
Дляшкільного відділення, де будемо вирощувати 2-річні саджанці Ялини звичайної та1-річні саджанці Туї, прийнято наступні сівозміни.
Таблиця 6.
Перехідна таблиця проведення полів посівного відділення розсадника доприйнятої сівозміни. Для ялини і туї
Номер поля
Рік I II III 2009 ПЧ
Я1Т1
Я1Т1 2010
Я1Т1
Я2Т1 ПЧ 2011
Я2Т1 ПЧ
Я1Т1 2012 ПЧ
Я1Т1
Я2Т1
Вихідна прийняту сівозміну на четвертий рік після попередника.
Табл 7.
Перехідна таблиця проведення полів шкільного відділення (деревної школи)розсадника до прийнятої сівозміни. Для клена і липиРоки Номера полів вирощування І II III IV 2009 П.ч. Сж.1 Сж.2 З Сж. 2010 Сж.1 Сж.2 Сж.З . П.ч 2011 Сж.2 Сж.З П.ч. 1 Сж. 2012 Сж.З П.ч. Сж.1 2 Сж.
Вихідна прийняту сівозміну на четвертий рік після попередника.
Табл.8.
Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкільного відділення (деревноїшколи) розсадника.
Роки
вирощування Номера полів І II III 2009 Задернілий зруб 2010 П.ч. П.ч. Сж.1 2011 П.ч. Сж.1 Сж.2 2012 Сж.1 Сж.2 Сж.3
7 Обробка ґрунту
7.1 Первинне освоєння площі
Вумовах створення лісового розсадника значне місце відводиться обробітку ґрунтупід час освоєння площ, відведених під розсадник та в полях прийнятих сівозмін.
Первиннийобробіток ґрунту виконується у відповідності з категоріями площ, відведених підрозсадник і перехідною сівозміною.
Первиннийобробіток на пустирях (землі — сильно засмічені бур'янами) застосовуютьобробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів і добрив.
Вкінці літа лущать зернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур'янів (приблизно через 2 тижні) проводять оранку на глибину до 30 см, а наступного року весною, проводять закриття вологи (боронування), поле утримують під сорнимпаром. Влітку проводять культивацію для боротьби з бур'янами та для накопиченнявологи, вносять добрива.
Восенипроводять переорювання пару, а наступної весни знову боронування, і тоді вжеможна висівати насіння під сінці або садити сіянці в шкільному відділенні.
Системачорного пару є найефективнішим засобом покращення властивостей ґрунту.
7.2 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
Цейобробіток ґрунту займає важливе місце та забезпеченні господарства високимвиходом садивного матеріалу. Він включає основний і передпосівний обробітокґрунту.
Народючих ґрунтах, в умовах недостатнього, або постійного зволоження з метою збереженнявологи та на ділянках засмічених бур'янамизастосовують системучорного пару, яка була описана вище.
Передпосівнийобробіток ґрунту призначений для створення рівної, добре розпушеної поверхніґрунту і врахуванням глибини загортання насінняабо посадка сіянців, способусівби чи посадки.
Восениприблизно за 20 днів до висіву насіння чи садіння рослин проводять глибокерозпушування ґрунту плугами, боронування. Безпосередньо перед посівом чипосадкою по можливості культивують на глибину та боронують.
Доцільнопоєднувати обробіток ґрунту Із заходами по снігозатриманню. Якісний обробітокґрунту в полях сівозмін сприяє формуванню оптимальних умов росту для рослин.
7.3 Система застосування добрив
Крімводи для утворення органічних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини.Вважають, що для мінерального живлення рослин необхідно понад 10 хімічнихелементів.
Вуглець,водень, кисень отримують з С02 і Н20 та частково з атмосфери і ґрунту.
Елементимінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, ділять на 2групи:
1.Макроелементи — N, P, K, S, Ca, Mg, Fe — які використовуютьсярослиною в значній кількості. 2. Мікроелементи — Мп, В, Cn, Zn, Ma, Ca, інші.
Забезпеченнярослин поживними речовинами в лісових розсадниках регулюють внесенням добрив. Внесеннянеобхідне тому, що в ґрунті розсадника або первісно не вистачає поживнихречовин, або він постійно знаходиться в процесі експлуатації.
Добривапоповнюють запас поживних елементів мінерального живлення в ґрунті, покращуютьйого фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища,підвищують життєдіяльність корисних мікроорганізмів.
Удеревних розсадниках використовують всі види добрив: органічні, мінеральні,органо-мінеральні, бактеріальні.
Вноситидобрива на поля сівозмін потрібно за певною системою, яка б забезпечила високийрівень живлення рослин в продовж всього вегетаційного періоду.
Основоюдля розробки системи застосування добрив є особливості росту та живленняокремих видів рослин на різних станах їх розвитку. Ефективність добрив багато вчому залежить від строків та способу їх внесення.
Добривовідіграє важливу роль в живленні рослин. Взагалі ще більше загальної дози,добрива, необхідні для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншоїкультури.
Основнеорганічне і мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибокуоранку. Органічні добрива, які вносять в поле сівозміни найчастіше представленігноєм. Його вносять під пар один раз, за ротацію сівозміни. Мінеральні добривапри вирощуванні однорічних сіянців вносяться у полі чорного пару і у наступномуполі після викорчування однорічних сіянців.
Фосфорніта калійні добрива можна вносити восени, азотні — навесні.
Виходячиз прийнятої для сівозміни системи добрив, добираємо види добрив, визначаємо їхдози.
Дозавнесення в штуках (кг/га) обчислюється за формулою: Х=Н* 100/В де Н — нормавнесення діючої речовини кг/га; В — вміст діючої речовини в мінеральномудобриві, %.
Таблиця 9
Дози внесеннядобрив у полях сівозмін.Порода Кі-сть діючої речовини в добривах, % Норма внесення за діючою речовиною в полях сівозміни. Доза внесення в туках кг/га. Площа внесення, га Потреба добрива на всю площу, кг. I II III IV Разом 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Посівне відділення Ялина зв.2р. Гній, т. 100 25 25 25 3,14 78,5 Аміачна селітра 35 20 20 40 114 3,14 358 Суперфосфат гранул. 45 75 75 150 333 3,14 1045,6 Хлористій калій 40 25 25 50 125 3,14 392,5 Клен Гній, т. 100 25 25 25 2,85 71.3 Аміачна селітра 35 20 20 57 2,85 162.5 Суперфосфат гранул. 45 75 75 167 2,85 475.9 Хлористій калій 40 25 25 62 2,85 176.7 Туя Гній, т. 100 25 25 25 2.25 56.3 Аміачна селітра 35 20 20 40 14 2.25 256.5 Суперфосфат гранул. 45 75 75 150 333 2.25 749.3 Хлористій калій 40 25 25 50 125 2.25 281.2 Ліпа Гній, т. 100 25 25 25 1.21 30.3 Аміачна селітра 35 20 20 40 114 1.21 137.9 Суперфосфат гранул. 45 75 75 150 333 1.21 402.9 Хлористій калій 40 25 25 50 125 1.21 151.2