КУРСОВАРОБОТА
зкурсу
„Методибіоіндикації навколишнього середовища”
натему:
„Організація технологічнихпроцесів виробництва доброякісної продукції в умовах радіоактивногозабруднення”
Одеса- 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
1. СТУПІНЬ ВИВЧЕННЯ ОЗНАЧЕНОЇПРОБЛЕМИ
1.1 Едафічні фактори кліматута середовища
1.2 Екоклімат та мікроклімат
1.3 Біоіндикатори клімату таедафону
1.4 Шляхи надходженнярадіонуклідів в організм і кормові культури
1.4.1 Основні періоди формуваннірадіаційної ситуації після радіоактивного забруднення середовища
1.4.2 Особливості нагромадження радіонуклідів в вегетативноїта кореневої системах кормових культур
1.4.3 Шляхи надходженнярадіонуклідів в організм
1.4.4 Організація технологічних процесів в умовах забрудненнятериторії продуктами радіоактивного розпаду
2. Організація технологічних процесів виробництвадоброякісної продукції
2.1 Шляхи зменшення надходження радіонуклідів
2.2 Етапи організаціївиробництва доброякісної продукції
2.3 Особливості використання кормів при різної щільностізабруднення території
2.4 Захисна роль деяких елементів
2.5 Особливості використання ентеросорбентів
2.6 Утилізація сировинних ресурсів
2.6.1 Особливості переробки відходів
2.6.2 Обробка вторинної сировини
2.6.3 Біоконверсія відходів рослинництва
3. МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИЕКОСИСТЕМ ПРИ РІЗНИХ ФОНАХ РАДІАЦІЙНОЇ СИТУАЦІЇ
3.1 Проведення розподілу,трансформації окремих радіоактивних забруднень в екосистемі
3.2 Визначеннябіологічно-харчового ланцюга міграції радіонуклідів в організмі
3.3 Побудова і аналізпостачання і трансформації радіонуклідів у продукцію
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В сучасний часбільшість захворювань (до 80%) людини мають природне походження внаслідок зміннавколишнього середовища. Відставання адаптаційних можливостей людськогоорганізму від стрімко змінюючихся умов середовища виявляється в збільшеннізахворювань, смертності, зменшенні тривалості життя та ін.
На думкуекспертів ВОЗ, глобальна проблема людства у третьому тисячолітті – проблема збереженняжиття та здоров'я людини в умовах погіршення середовища мешкання.
Рішення цьогофундаментального завдання сучасності покладено на екологію – науку, якабазується на комплексі природно-технічних, медичних наук і вивчає вплив змінумов навколишнього середовища на живий організм. Виділяють три основних групиприродних факторів: 1) атмосферні або метеорологічні; 2) космічні аборадіаційні; 3) телургічні або земні.
На отриманнядоброякісної продукції в умовах радіоактивного забруднення важливе значення маєпогода – це фізичний стан атмосфери, який виникає під впливом сонячної радіаціїта циркуляційних процесів в атмосфері, а також підстилаючій поверхні. Погодурозглядають як цілісне утворення природи, яке характеризується комплексомвзаємопов'язаних і взаємообумовлених метеорологічних явищ, а також деякихтехнологічних процесів.
До хімічнихфакторів атмосфери належать гази та різні суміші; до фізичних метеорологічнихфакторів відносяться температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря,хмарність, опади, вітер. Космічні фактори включають космічні лучи, радіаційнеполе, імпульсивне електромагнітне поле атмосфери. Електромагнітні імпульси єоднією з ознак розвитку процесів в атмосфері, можуть викликати різного родуметеопатічні реакції до баченої зміни погоди. До групі телургічних факторіввідносяться особливості підстилаючий поверхні Землі: геоглогічний характергрунту, покриваюча його рослинність, водоймища, рельєф (долини, гори). Ціособливості земної поверхні оказують вплив на хід метеорологічних тарадіаційних факторів, змінюючи чи послабляючи їх вплив. Крім того, ландшафти єджерелом позитивних емоцій.
Для біоіндикаціїприродного середовища основний інтерес представляють ніжні шари атмосфери-тропосфера, де найбільш інтенсивно здійснюється теплообмін між атмосферою іземною поверхнею, утворення хмар та опадів. Цей шар атмосфери має висоту 10-12 км у середніх широтах.
Всі переліченіфактори зовнішнього середовища оказують вплив на організм людини. Однак ціфактори впливають не ізольовано, а комплексно. В залежності від характеру поєднанняцих факторів вплив їх на організм буде різним, тому потрібна комплексна оцінказовнішнього середовища.
Метою курсовоїроботи є вивченняособливостей формування технологічних процесів виробництва доброякісноїпродукції в умовах різного радіоактивного забруднення на території України.
Завданнямкурсової роботи єпроведення формування та аналіз головних періодів радіаційного забрудненнясередовища, дернинного резервуару радіонуклідів на луках та пасовищах, а такожособливості радіоактивного забруднення кормів, самих тварин та їх продукції;запропонувати дієві методи ведення сільського господарства на радіоактивноуражених територіях. Розрахувати можливу кількість стронцію та цезію в урожаї урізних с/г культур.
1. СТУПІНЬВИВЧЕННЯ ОЗНАЧЕНОЇ ПРОБЛЕМИ
1.1 Едафічніфактори клімату та середовища
Кожен організмвимагає для свого існування визначені констеляції кліматичних, едафічних ібіотичних факторів середовища. Володіючи деякою пластичністю, організми можутьпереносити коливання факторів, що відбуваються в певних межах. Ця здатність урізних видів різна, має більший або менший діапазон. Цим визначається значноюмірою розподіл тварин і рослин їх угруповання в так звані біоценози.
Як щільністьнаселення, так і склад і характер біоценозів, що населяють ті або інші частиниземної поверхні, далеко не однакові. Відмінності видового складу частовизначаються причинами історичними, відмінності ж у щільності населення таекологічному характер біоценозів виникає завдяки відмінностям у комбінаціяхфакторів. Комбінації ці незліченні, бо навіть кількісні відмінності одного ітого ж чинника викликають вже якісно різні явища.
Серед усіхфакторів середовища домінуючу роль відіграють кліматичні чинники вже тому, щовони надають глибоке вплив на всі інші чинники. Під кліматичними факторами розуміються:температурні умови, вологість і опади, світло, вітер, тиск. Всі ці факторидіють не ізольовано; клімат діє як єдине ціле.
Ми будемоговорити надалі про клімат, який характеризується середніми з довгостроковихспостережень. Звичайно, такий клімат в деякому розумінні умовний, є певноюмірою узагальненням і відволіканням. На організм діє перш за все конкретнийстан атмосфери, тобто погода. Але все ж таки середній клімат, кліматметеорологічної будки певною мірою відображає характер стану погоди, який вданому місці поверхні землі піддається організм. Він певною мірою і реальний. Ітак як по такому клімату ми маємо великі дані, то про нього і буде йти мовапопереду. Про так званий мікроклімат буде сказано окремо.
1.2 Екоклімат тамікроклімат
Кліматичніфактори грають у житті особин величезну роль. На жаль даних, які даютьметеорологи, далеко не достатньо для вирішення багатьох еколого — біологічнихпитань. Приведення отриманих даних до рівня моря, що практикуєтьсяметеорологами для екологів значною мірою неприйнятні, тому що останньомупотрібно знання реального клімату.
Для живого організмучасто важливіше так званий екоклімат, тобто клімат невеликих жилих ним районів,ніж середній клімат великих районів. Поняття екоклімата в екології відіграєвелику роль. Клімат обмежених місцеперебувань виду, тобто той реальний клімат,в якому живе кожен організм повинен користуватися особливою увагою еколога[55,62].
Іноді й знання екокліматане пояснює нам факторів розподілу виду. У багатьох випадках кліматичне вивченнямає поповнюватися не тільки вивченням екоклімата, але і мікроклімату — тієїдійсної середовища, в якому живе організм. Важко сказати, де кінчаєтьсяекоклімат і починається екоклімат. Як правило, можна вважати, що екокліматомслід називати клімат так званих біотопів. Клімати ярусів лісу можуть бутивіднесені і до мікроклімату.
Для екологазвичайні кліматичні дані далеко не достатні, що отримати дані про реальний длякожного виду кліматі важче, і що повинна розвиватися біокліматологія, якавраховувала б усі моменти, важливі в житті живого організму, навчала би продійсному кліматі місце проживання, в якому живе даний вид. Відсіваються рольекоклімата і навіть мікроклімату ясна сама собою.
1.3 Біоіндикаториклімату та едафону
Зміна та змінаспільнот йдуть не безладно в будь-якому напрямку, а направляються кліматомданої області, приводячи до такого стану, до такого 'спільноті' (біоценозу),яке знаходиться в найбільшому відповідно з кліматом, а тому насіт назвакліматичного завершального 'співтовариства' (climatic climax).
Різні місцевіумови біотопів (місцепроживань — habitat, minor enviroments): екоклімат,едафічні умови, фізікогеографія — не завжди дозволяють розвинутисязавершального 'спільноті'. Тому на ряду з останнім, домінуючим у даній області(або в даній вертикальної зоні), будуть мати місце інші, які є стадіями йогорозвитку. У міру зміни фізичних умов біотопів, їх едафона, 'співтовариства'будуть все більш наближатися до завершального кліматичному в кожен данийвідрізок часу рослинність і пов'язана з нею тварину населення являютьсяпоказниками (індикаторами) клімату та едафона.
1.4 Шляхинадходження радіонуклідів в організм і кормові культури
1.4.1 Основні періоди формуваннірадіаційної ситуації після радіоактивного забруднення середовища
Наслідки Чорнобильської катастрофи зумовлюють необхідність детальнішоговивчення виробництва продукції в умовах радіоактивного забруднення. Отже,забруднення землі у таких випадках ставить перед спеціалістами-екологами складнезавдання — забезпечити виробництво доброякісної продукції в необхідних обсягахі асортименті.
Кількістьрадіоактивних опадів, які осідають на поверхні землі, залежить від пори року.Максимальні випадання спостерігаються у весняно-літній період і значно менше — восени і взимку. За чотири — п’ять весняно-літніх місяців в середніх широтахвипадає близько 60 % річного надходження радіонуклідів. Найбільш небезпечними єрадіонукліди біогенних елементів, які характеризуються високим коефіцієнтомрезорбції у шлунково-кишковому тракті тварин та людини і вираженою здатністюконцентруватися у життєво важливих органах і тканинах.
У формуваннірадіаційної ситуації після радіоактивного забруднення середовища можна виділититри періоди:
а) перший — від 1до 1,5-2 місяців (йодної небезпеки);
б) другий — від 2місяців до 2 років, коли основну небезпеку становлять барій-140, стронцій-89 і90, цезій-134 та 137;
в) третій — віддвох років і пізніше, коли головними факторами забруднення раціону людинизалишається стронцій-90 і цезій-137.
Ці періодихарактеризуються різними шляхами включення радіонуклідів у кормові і харчовіланцюги: у рік випадання радіоактивних продуктів розпаду, якщо це відбуваєтьсяпротягом вегетаційного періоду рослин, переважає аеральний (позакореневий)шлях, а в наступні роки, у міру проникнення радіонуклідів у горизонти ґрунту,де знаходиться коріння, основним стає ґрунтовий (кореневий) спосіб включення.1)
Від поведінкирадіонуклідів у ґрунті залежать розміри вимивання їх опадами, міграція поґрунтовому профілю, ступінь переходу у фіксований стан і, як наслідок цихпроцесів, інтенсивність надходження у рослину, а отже, у корми. Чим повнішерадіонукліди поглинаються ґрунтовим поглинальним комплексом, чим міцніше вонизакріплюються у фіксованому стані, тим менше будуть вимиватися опадами,переміщуватися по профілю ґрунту і у порівняно менших кількостях будутьнадходити у рослини.
Природні і сіяні сінокоси та пасовища- важливі ланки біологічного ланцюга, по якому радіоактивні речовини переходятьв організм тварин і далі через продукцію до людини. Радіонукліди, що випадаютьна поверхню луків і пасовищ, доступніші для рослин і включаються в продукцію,яку одержують з луків у більших обсягах, ніж у продукцію, одержану з орнихземель. Тому луки можуть бути одним із основних джерел надходженнярадіонуклідів в організм тварин на територіях, які забруднені радіоактивнимивикидами. Якщо радіоактивні аерозолі випадають на лучну і пасовищнурослинність, значна частина радіонуклідів до потрапляння в ґрунт затримується внижній частині рослин і у верхньому шарі біля кореневої дернини, звідки черезоснову стебла і поверхневі корені надходить в рослину. Цей механізм поглинаннярадіонуклідів відіграє важливу роль при добре розвиненому дернинному шарідеяких типів пасовищ. Отже, при випаданні радіонуклідів на луки і пасовищарослинність інтенсивно забруднюється всіма їх видами і особливо стронцієм-90 тацезієм-137 за рахунок надходження із так званого дернинного резервуару.
1.4.2 Особливості нагромадженнярадіонуклідів в вегетативної та кореневої системах кормових культур
Радіоактивні речовини, які потрапилив ґрунт, можуть із нього частково вимиватися і потрапляти в ґрунтові води.Проте ґрунт досить міцно утримує радіоактивні речовини, що в нього потрапили івони будуть дуже довго (протягом десятиріч) надходити в рослинну продукцію, аотже, у корми. При цьому слід пам'ятати, що різні ґрунти утримують радіонуклідинеоднаково, найбільш міцно вони закріплюються в чорноземах. Різні радіонуклідипо-різному нагромаджуються в кормових культурах. Так, якщо стронція-90 тільки19,3 % нагромаджуються в кореневій системі, а решта — у вегетативній, то уцезія-137 цей показник становить 40,9 %, а у рутенію -99,9%. Як правило,радіонукліди, які надходять у вегетативну частину рослин, концентруються восновному у соломі (листі, стеблах), менше — в полові і в невеликих кількостях- у зерні. Деякий виняток становить цезій, відносний вміст якого у зерні можедосягати 10 %. При цьому у міру збільшення врожайності, як правило, зменшуєтьсявміст радіонуклідів в одиниці маси. 2)
Розміри нагромадження радіонуклідів вурожаї будь-якої культури залежать від її видових і сортових особливостей.Спостерігається певна подібність у надходженні до рослин стронцію та цезію з їххімічними аналогами кальцієм та калієм. Рослини, які мають підвищений вмісткальцію, більше нагромаджують і стронцію, а ті, що мають більше калію, убільшості випадків більше накопичують і цезію.
Крім того, надходження радіонуклідівзалежить від розміщення кореневої системи у грунті, продуктивності рослин,тривалості вегетаційного періоду і деяких інших біологічних особливостей. Так,озимі зернові, як правило, нагромаджують стронцію і цезію в 2-2,5 рази менше,ніж ярі. Для відносної оцінки вмісту радіонуклідів у кормах необхідно знатирозміри порівняльного їх нагромадження в господарсько-цінній частині врожаю.Визначивши вміст радіонуклідів в урожаї ярої пшениці на тому чи іншому грунті,можна орієнтовно, використовуючи коефіцієнти, розрахувати можливу кількістьстронцію чи цезію в інших культурах, вирощених на тих же ґрунтах.3)
1.4.3 Шляхинадходження радіонуклідів в організм
Радіонуклідиможуть надходити в організм різними шляхами: через органи дихання,шлунково-кишковий тракт та поверхню шкіри. Проте значення шкірного іззазначених шляхів далеко не ідентичне. Так, якщо тварини під час випаданнярадіоактивних залишків знаходяться на пасовищі, то надходження радіонуклідівможе становити (у відносних одиницях): через шлунково-кишковий тракт — 1000,органи дихання — 1, шкіру — 0,0001. Отже, за умов випадання радіоактивнихзалишків особливу увагу слід звертати на максимально можливе зниження їхнадходження через шлунково-кишковий тракт, бо в пасовищний період тваринапротягом доби з'їдає траву на площі 100 — 300 м2. При цьому разом з травою (частково з дерниною) вона споживає велику кількістьрадіонуклідів, що випали на пасовище, виконуючи роль акумулятора і передавачаїх людині по харчовому ланцюгу. Особливо велика небезпека споживаннярадіоактивних часток із поверхні землі тоді, коли вони випали на початкупасовищного періоду, а також при випасанні тварин на низькопродуктивнихпасовищах.
З практичної точки зору важливознати, що корми, вирощені на території з однаковою щільністю забруднення, зрозрахунку на 1 кормову одиницю нагромаджують різну кількість радіонуклідів.Радіонукліди, які надійшли в шлунково-кишковий тракт, всмоктуються з різноюшвидкістю, що залежить від їх фізико-хімічних властивостей. Незважаючи на те, щослизова оболонка всіх відділів шлунково-кишкового тракту здатна всмоктуватирадіонукліди, роль їх у цьому процесі різна. Так, у ротовій порожнині істравоході в результаті короткочасного перебування корму радіонукліди практичноне засвоюються. Досить слабо вони всмоктуються і в передшлунках (в основномуйод, натрій і молібден). Головним місцем всмоктування радіонуклідів є кишечник.Доведено, що в передшлунках всмоктується близько 18 % стронцію-89, у товстомувідділі кишечнику 17 % і у тонкому – 4,7%. На інтенсивність всмоктуваннявпливає вік, характер годівлі і склад раціону тварин.
У реальній ситуації можливі різніваріанти надходження радіонуклідів в організм: одноразово та постійно. Важливознати, як поводяться при цьому найбільш поширені із них. Радіоактивні ізотопийоду спочатку найбільше концентруються (до 30 %) у щитовидній залозі. З часомвідбувається його перерозподіл в організмі і 60 — 70 % йоду зосереджується вм'яких тканинах, а частина переходить в щитовидну залозу і виводиться. Вкінцевому результаті на 14-й день у щитовидній залозі залишається приблизно 18% від кількості, що надійшла, а в решті органів — близько 14% радіойоду. Зпрактичного боку важливо знати розподілення в організмі радіостронцію тарадіоцезію. Звідси за умов неконтрольованого надходження радіонуклідів ворганізм (випасання на пасовищах, забруднених радіонуклідами) до визначеннявсіх обставин виключають забій тварин.
В умовахтривалого (хронічного) надходження радіонуклідів в організм (що спостерігаєтьсяпісля Чорнобильської аварії) їх нагромадження коливається у досить широкихмежах. Найбільш інтенсивно радіонукліди нагромаджуються в тих випадках, коливони починають надходити в молодому віці. Так, якщо стан рівноваги у дорослоїтварини відмічають вже через 3-4 міс. після початку надходження нукліду ворганізм, то у молодняку він настає приблизно через рік після початкунадходження стронцію.
Відкладаннярадіостронцію в організмі залежить також від рівня забезпечення тваринкальцієм. Насичення раціону кальцієм дає можливість зменшити нагромадженнярадіостронцію у кістяку приблизно в 2-4 рази. Закономірності нагромадженняцезію-137 мають багато спільного із закономірностями відкладання стронцію-90,але для нього характерне більш швидке (1-2 міс) встановлення стану рівноваги.Виводяться радіоактивні продукти розпаду в основному через шлунково-кишковийтракт. Винятком є лише радіоактивні ізотопи йоду, які виводяться із організму,в основному, через нирки. Це пояснюється насамперед досить низьким їхзасвоєнням у шлунково-кишковому тракті, або великими обсягами виділення нуклідуцезію-137 у порожнину шлунково-кишкового тракту після всмоктування.4)
При споживанні радіонуклідів певначастина їх у результаті метаболізму переходить в продукцію — молоко та м'ясо. Уперші дні після випадання радіоактивних речовин у молоці знаходять переважнорадіонукліди з малим періодом розпаду (йод, молібден, барій та ін.). Найбільшучастку серед зазначених речовин становить радіоактивний йод. При хронічномунадходженні радіонуклідів в організм тварин вже через кілька дніввстановлюється постійний рівень їх концентрації в молоці. Проте слід пам'ятати,що концентрація радіонуклідів у молоці може змінюватися в дуже широких межах.Це зумовлено індивідуальними особливостями тварин, рівнем мінеральногоживлення, типом годівлі тощо.
1.4.4 Організація технологічнихпроцесів в умовах забруднення території продуктами радіоактивного розпаду
Ці процеси мають базуватися надотриманні норм гранично допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у раціонаххудоби і продукції, яку від неї одержують. Згідно з тимчасово допустимимирівнями (ТДР) вмісту стронцію-90 і цезію-137 для молока — 370 Бк/кг і дляяловичини -740 Бк/кг, допустимий вміст радіоізотопів у раціоні тварин, яка даємолоко не повинен перевищувати 37000 Бк/кг і тварину, яку вирощують івідгодовують на м'ясо -18500 Бк/кг.
Витримати вказані рівні радіонуклідіву продукції можливо кількома шляхами: зменшенням надходження радіонуклідів ворганізм із кормами; використання сорбентів, які сприяють виведенню нуклідів таорганізацією годівлі «чистими» кормами. При цьому значення шкірного іззазначених шляхів при виробництві молока та яловичини нерівноцінне. Проте забудь-яких варіантів виробництво продукції повинно проводитися при умові повноїрадіаційної безпеки для людей, які працюють і проживають на такій території.
2. Організація технологічних процесіввиробництва доброякісної продукції
2.1 Шляхи зменшення надходження радіонуклідів
Основний внесок у рівеньрадіоактивного забруднення у перші дні і тижні після випадання радіоактивнихзалишків (у зв'язку з високою міграційною здатністю) мають радіоізотопи йоду зкоротким періодом розпаду. При цьому важливе значення для обсягів його переходув організм має пора року і стан сільськогосподарських угідь. Особливо ценебезпечно, коли радіоактивні залишки випадають у період вегетації рослин, атварини знаходяться на пасовищах.
За цих умов необхідно організуватираціональну годівлю особин і вилучити можливості надходження радіонуклідів зкоротким періодом розпаду в організм. Якщо рівні радіації дозволяють людям знаходитисяна такій території, тварин терміново переводять на стійлове утримання іперестають випасати. Годують кормами із минулорічних запасів, які не забрудненірадіонуклідами, завезеними із території, що не постраждала від радіоактивногозабруднення, або навіть тимчасово переводять на підтримуючу годівлюконцентрованими кормами при забезпеченні чистою водою. Як варіант можнавикористати пасовища, що мають рівень забруднення більш низький. Це забезпечуєодержання продукції, яка відповідає вимогам ТДР. У випадках, коли неможливоприпинити випасання, тварин слід перевести на більш високоврожайні пасовища здуже розвиненим травостоєм. У цьому випадку вміст йоду-131 у молоці буде на 50% меншим порівняно із випасанням на неудобрених, низьковрожайних угіддях.
Зменшити надходження йоду-131 умолоко можна і шляхом введення в мінеральну підгодівлю йодовмісних солей.Щоденна добавка від 2,5 до 10 г йодистого калію до раціону сприяє зниженнюнадходження радіойоду у молоко на 50%. Сприятливо впливає на зниження переходуйоду-131 із кормів раціону у молоко згодовування капусти, ріпаку та іншихкормових культур із родини капустяних, які характеризуються підвищеним вмістомтіоурацилу.
Важливим завданням у цей період єзабезпечення виробництва доброякісного молока, придатного в натуральномувигляді для харчування людей, особливо дітей. Для одержання молока із низькимвмістом радіонуклідів слід групу високопродуктивних особин годувати чистимикормами (наприклад, силос і концентровані корми), а при їх відсутностіорганізувати зелений конвеєр із посівів озимих, багаторічних чи однорічнихкультур із угідь, які характеризуються найменшими рівнями забруднення. Урайонах, де дозволено проживання людей, допускається молоко, при рівняхрадіонуклідів у ньому, вищих ТДР, переробляють на олію. Відвійки можнавикористовувати для виробництва кормового білка, а сироватку, у якійзосереджується основна кількість радіонуклідів, слід знищувати. Особливо добрепереробляти молоко в перетоплене вершкове масло, у якому практично повністювідсутні радіонукліди.
Якщо випадання радіоактивнихпродуктів розпаду відбулося у зимовий період, то можливість забрудненнярадіонуклідами раніше заготовлених кормів (грубих, соковитих та концентрованих)малоймовірна, оскільки вони надійно захищені. І навіть якщо їх зберігають не всховищах, а під відкритим небом, то забрудниться тільки верхній (5-10 см) шар, який легко видалити перед початком використання корму. У цьому випадку проблемирадіоактивного забруднення молока і яловичини не виникне.
Траву сінокосів і пасовищ,забруднених йодом-131 та іншими речовинами з коротким періодом розпаду,необхідно використовувати для заготівлі кормів на зимовий період (на сіно,сінаж, силос, брикети тощо). Після зберігання протягом 1-2 міс, коли основнамаса нуклідів з коротким періодом розпаду розпадеться, цей корм можнавикористовувати без обмежень у суміші з іншими кормами, які не маютьрадіонуклідів. Після збирання трав отава, що відросте, буде мати значно меншийрівень забруднення, оскільки перехід радіонуклідів із ґрунту в рослину у багаторазів менший, ніж поверхневе забруднення. Крім того, за 2-3 тижні, доки будевідростати отава, відбудеться значне (у 4-8 разів) зниження активності за рахунокфізичного розпаду радіонуклідів з коротким періодом розпаду. Тривалістьутримання ссавців визначається конкретною радіаційною ситуацією.
Організовуючи виробництво молока таяловичини в таких умовах, слід пам'ятати, що радіоактивне забруднення має, якправило, нерівномірний, „плямистий” характер. Це зумовлено великоюрізноманітністю при їх випадінні метеорологічних умов, рельєфом тощо. Такийнерівномірний характер забруднення території з господарської точки зору маєважливе значення, оскільки дає можливість маневрувати розміщенням сівозмін іокремих культур.
2.2 Етапи організації виробництвадоброякісної продукції
Враховуючи це, на першому етапіорганізації виробництва доцільно умовно територію району поділити, залежно відщільності радіоактивного забруднення, на окремі (наприклад, три) зони. Допершої зони відносять ту частину угідь, де можна одержувати продукцію, якавідповідає рівням вмісту нуклідів без проведення будь-яких додаткових заходів ізміни технології. Підвищення врожайності луків і пасовищ, використаннятравостоїв лише після досягнення пасовищної зрілості є факторами, якідозволяють «розбавити» радіонукліди в кормах, тобто зменшити їх вміст в одиницірослинної маси. У цій зоні роботи проводяться без обмеження відповідно доіснуючих технологій, і одержувана продукція використовується за прямимпризначенням.
До другої зони відносять угіддя,розміщені на території із середніми рівнями радіоактивного забруднення(орієнтовно щільність забруднення радіонуклідами в 3-4 рази вища, ніж у першійзоні). В зоні проводять весь комплекс агротехнічних і агроекологічних заходівщодо зменшення вмісту радіонуклідів в продукції. Землю використовують восновному під кормові і технічні культури або для насіннєвих ділянок. Можнавирощувати й зернові культури, але лише для згодовування худобі і птиці, або натехнічні і насіннєві потреби. При цьому проводять обов'язковий радіологічнийконтроль продукції.
До третьої зони відносятьсільськогосподарські угіддя з порівняно високими рівнями радіоактивногозабруднення (щільність його в 8-10 разів вища, ніж у першій зоні). Тутобов'язкове проведення всього комплексу агротехнічних заходів, хоча і вони незавжди гарантують одержання продукції, яка відповідає вимогам ТДР. Як правило,землю тут треба використовувати для вирощування кормових та технічних культур, галузь- краще всього м'ясна, а якщо виробляти молоко, то лише для переробки на масло.При цьому слід пам'ятати, що при однаковій щільності забруднення грунтіврадіаційна небезпека від стронцію-90 приблизно в 6 разів більша, ніж відцезію-137. 5)
2.3 Особливості використання кормівпри різної щільності забруднення території
Оскільки відомо, що концентраціярадіонуклідів у різних кормах залежить від виду корму чи кормової рослини тарівня забрудненості угідь, то це дає змогу регулювати склад раціону такимчином, щоб дотримувати вимог ТДР. При щільності забруднення грунтів до 5 Кu/км2,можна складати раціони, які дають змогу одержувати умовно чисте молоко, а тімбільше м'ясо. Проте при використанні кормів з більш забруднених ділянок ураціонах слід обмежувати вміст стронцій- та цезійфільних кормів. Так, замінапасовищної трави на зелену масу вівса при забрудненні полів 5-10 Кu/км2зменшує вміст у раціоні радіоцезію майже в 10 разів, а на злаково-бобовірослини — лише у 3-5 разів. Солома містить його в сотні разів більше, ніжзерно, а сіно бобових — у 3-5 разів більше, ніж сіно злакових.
У зв'язку із цим можна скластиперелік кормів у міру підвищення їх забруднення цезієм з розрахунку на 1кормову одиницю: зерно кукурудзи, пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху; хвойнеборошно; зелена маса вівса; буряки цукрові і кормові; морква; силоскукурудзяний; зелена маса кукурудзи; гичка цукрових буряків; сінаж з конюшини;сіно злаково-бобове; зелена маса з буркуну, гороху, озимої свиріпи; турнепс,трав'яне борошно, сіно і сінаж люцерни, зелена маса люпину; солома озимоїпшениці, жита, ячменю; сіно, сінаж і трав'яне борошно з конюшини; солома вівса;зелена маса ріпаку та олійної редьки; гичка кормових буряків; гарбузи, кабачки.Такі дані допоможуть при плануванні кормовиробництва і варіюванні набору корміву раціонах з метою одержання продукції, яка б відповідала вимогам ТДР.6)
В організмі менше нагромаджуютьсястронцій і цезій через корми при підвищенні загального рівня їх годівлі ізбалансованості раціонів за деталізованими нормами, особливо при насиченніраціонів кальцієм і калієм. При цьому особливе значення має кальцій і калійкормів, а також вуглекислі та фосфорнокислі солі кальцію. Проте слід пам'ятати,що зменшення нагромадження радіостронцію в організмі при збагаченні раціонівкальцієм спостерігається тільки тоді, коли його вміст відповідає нормі або дещоменший. Однак, при тривалому надходженні радіостронцію в організм включення враціон компонентів із підвищеним вмістом кальцію не знижує нагромадженнярадіонуклідів у кістяку. Підвищення концентрації кальцію в раціоні на фоні йогодефіциту суттєво зменшує нагромадження стронцію в кістяку, при цьому діякальцію корму значно ефективніша, ніж кальцію мінеральних добавок.
2.4 Захисна роль деяких елементів
Захисна роль кальцію, яка полягає вобмеженні надходження із кормів раціону в молоко стронцію-90, різко зменшуєтьсяз наближенням до нормальної фізіологічної норми у ньому організму. Нормальнимрівнем вважається добове надходження в кількості 40-80г, оскільки при норміменше 40г спостерігається збільшення переходу стронцію-90 із кормів раціону вмолоко. Щодо вмісту від 40 до 80 г на голову за добу, то його слід вважатинормальною концентрацією, при якій із раціону в 1 кг молока переходить 0,11-0,23% стронцію-90, що надходить щоденно в організм. Рівні кальцію враціоні, що знаходяться в межах 80- 240 г за добу, оцінюються як високі і супроводжуються мінімальним переходом стронцію-90 із кормів раціону в 1 кг молока, що становить 0,08-0,11% від щоденного його надходження.
Максимальні коефіцієнти переходустронцію-90 із раціону в молоко в зв'язку із рівнем кальцієвого живленнявідрізняються від мінімальних у 8-11 разів. Отже, для мінімального йогонадходження в молоко найбільш сприятливими є раціони з нормальним і підвищенимвмістом кальцію. На рівень радіостронцію впливає не лише рівень, а й джерелокальцію в раціоні. Так, збільшення кальцію в дефіцитному за цим елементомраціоні до 2-2,5 норми за рахунок трикальційфосфату в 4 рази зменшує виведеннястронцію-90 з молоком, проте величина цього виведення залишається в 1,7 разибільшою, ніж у особин, що одержували раціон з нормальним вмістом кальцію вкормі. Найбільш чітко роль кальцію в зниженні переходу стронцію в молокоспостерігають при використанні кормів з високим вмістом кальцію (120 г), синтезованим за рахунок сіна бобових культур порівняно з його дефіцитом. При цьому в 1 л молока переходить в 3-4 рази менше стронцію-90, ніж у особин, яких утримують на раціонах ізнормальним його вмістом. Отже, збагачення раціонів кормами з високим вмістомкальцію (але не за рахунок мінеральних добавок) на фоні нормального ідефіцитного його вмісту дає змогу відповідно від 3 до 23 разів зменшитинадходження стронцію-90 у молоко.
2.5 Особливості використанняентеросорбентів
Іншим важливим напрямом зменшеннязабрудненості молока і м'яса є використання ентеросорбентів, тобто зв'язуваннярадіонуклідів у шлунково-кишковому тракті. Так, доведено, що одним ізпрепаратів, який зменшує резорбцію радіоактивного цезію, є фероціанід, хочатривале його використання небажане. Особливе місце серед ентеросорбентівналежить природним цеолітам і препаратам, виготовленим на їх основі (хумоліт).Так, за даними Українського науково-дослідного інституту радіології,забрудненість молока у особин, які одержували цеоліти, зменшувалася в 1,7 разипорівняно з контролем. Застосування хумоліту було ще ефективнішим. Через 11 дібпісля початку його згодовування концентрація цезію в молоці зменшувалася в 3,2рази. Після того, як хумоліт перестали згодовувати, вміст радіоцезію наблизивсядо вихідних показників.7)
Також встановлено, що на заливнихпіщано-болотних пасовищах із щільністю забруднення ґрунту 10 Кu/км2і пасовищного корму 425-525 Бк/кг, застосування цеоліту і хумоліту з розрахунку 0,5 кг на добу зменшувало вміст радіоцезію в молоці в 1,4 рази. На луках ізбільш високим рівнем забруднення (близько 1000 Бк/кг маси раціону),згодовування хумоліту з розрахунку 0,5 кг на добу зменшувало вміст Сs -137 у молоці в середньому в 1,2 рази і поряд з тім на вміст Sr-90 практично невпливало.
Важливим заходом по зниженнюрадіонуклідів у молоці, і особливо у м'ясі, є використання „чистих кормів”(жом, барда, силос, сінаж), які завезені із незабруднених районів України.Завдяки цьому із організму може бути виведена значна частина радіонуклідів, щонагромадилися. Такий захід дає ефект для виведення нуклідів із м'яких тканин,але не із кістяка. У зв'язку з тим, що стронцій-90 не може бути виведений ізкістяка за короткий час, при використанні яловичини для харчових потреб кісткивидаляють, а м'ясо використовують для виготовлення фаршу і ковбасних виробів.
Особливу увагу при виробництві молокаі яловичини в умовах радіоактивного забруднення слід приділяти гігієні. При порушенніправил гігієни можливе різке підвищення у приміщеннях радіаційного фону. Вінпідвищується також і в місцях зберігання грубих кормів, якщо вони зібрані іззабруднених угідь. Усе це слід обов'язково враховувати при організаціївиробництва молока та яловичини на територіях, забруднених радіонуклідами.
2.6 Утилізація сировинних ресурсів
Адаптація сільського господарства донових кліматичних умов не вичерпуються перерозподілом посівних площ. У регіонахз низькою гумусірованністю ґрунтів основні зусилля повинні бути спрямовані намаксимальне використання додаткових теплових ресурсів в результаті потеплінняклімату [103].
Це може бути досягнуто шляхомвпровадження більш теплолюбних культур (сортів), а також в результатівирощування других (пожнивних) культур для утилізації теплових ресурсів, щозалишаються після збирання основних культур.
2.6.1 Особливості переробки відходів
Існуючі технології переробкивторинної рослинної сировини включають, принаймні, два найважливіших аспекти сучасноїпереробної промисловості. Перший: екологічний — комплексна, безвідходнапереробка сировини; енергозберігаючі прийоми переробки, малореагентні, щозабезпечують максимальне очищення стічних вод, токсілогічну безпеку отримуваноїпродукції. Другий: соціальний — забезпечення населення України більш широкимасортиментом харчової продукції, поліпшення кормової бази, підвищення якості,поживної цінності продукції (одержання лікувально-профілактичної продукції тапрепаратів), створення нових виробництв і робочих місць [57,112]. Напрямокдосліджень включає розробку наукового обґрунтування раціонального управліннябіоенергією сільськогосподарських рослин.
Згадані спеціальні екологічнінапрямки передбачають збільшення виробництва кормів тільки в тому випадку, якщовиявити додаткові сировинні ресурси. Що ми маємо на увазі, говорячи про можливісировинні ресурси?
2.6.2 Обробка вторинної сировини
Обробка відходів включає наступніспособи: механо-фізичні, хімічні та біологічні. Всі вони спрямовані наослаблення зв'язків лігноцелюлозного комплексу та руйнування кристалічноїструктури целюлозних волокон. Проте кожен з них має свої особливості [70].
До механо-фізичних способів обробкивідноситься подрібнення, гранулювання, обробка водяною парою і тиском, різнівиди опромінення. При всіх способах обробки спочатку проводять подрібнення. Примеханічному розмелі відбуваються руйнування елементів деревини та збільшеннязагальної площі поверхні сировини.
Попереднє розмелювання корму не сприяєпідвищенню перетравлюваності поживних речовин, проте попередня деструкціявихідної рослинної сировини дозволяє істотно підвищити вихід редуцируючихречовин при наступних видах обробки, а також зменшити їх можливі втрати. Дляуспішного згодовування подрібнених грубих кормів жуйним необхідно їх подальшегранулювання або брикетування з добавками. Вплив механічної обробки на низькоякіснусировину помітніше, ніж на високоякісні корми.
При обробці водяною парою сировинанабухає, рвуться водневі зв'язки і утворюються нові, йде зниженнякристалічності целюлози за рахунок проникнення молекул води всерединуцелюлозних волокон. При запарюванні відбувається зміна хімічного складу. Більшефективному відпарюванню дозволяє поєднання пропарювання з підвищеннямтемператури і тиску, що носить назву гідробаротермічної обробки.
Хімічна обробка кислотами і лугами,як і механо-фізична, проводиться для ослаблення зв'язків лігноцелюлозногокомплексу, але є більш дієвим. Найбільший ефект досягається при їх поєднанні ізалежить від ступеня помелу сировини, дози хімікату, кількості води,ретельності перемішування, тривалості обробки, температури, тиску і т.д.
Існують різні способи обробки грубихкормів NH3: у стогах або скиртах під поліетиленовою плівкою; вустановках закритого типу при високій температурі і високому тиску, введенняпарів аміаку в попередньо вкриту брезентом скирту соломи у кількості 3-4% повідношенню до маси соломи за допомогою пластику шланга або метод закритогососуду. У деяких випадках корма обробляють водним, а в інших безводнимирозчинами NH3. Встановлено, що більш ефективним є використаннярідкого аміаку. Обробка грубих кормів аміаком збільшує їх перетравлюваність на8-15% і підвищує споживання корму на 15-20%, в 2 рази підвищує вміст сирогопротеїну в кормах і попереджає псування кормів з вмістом сирого протеїну понад25-30%. Аміак має гарний фунгіцидну дію. У середньому по всіх видах соломиобробка аміаком знижує вміст геміцелюлози, легніна, але не впливає на утриманняцелюлози в складі компонентів клітинних стінок [8].
Для підвищення кормової цінностігрубих кормів крім NH3, їх обробляють NaOH. Після обробки соломиїдким натром її вологість знижується від 1,6 до 0,8%, вміст сирого протеїнузростає по відношенню до сухої маси з 2,23 до 2,38%, зольність знижується з11,67 до 11,37%. У результаті обробки перетравлюваність соломи підвищується в1,7 рази, а живильна цінність зростає на 35%. При обробці деревини NH3відбувається збагачення корму азотом і не створюється надлишку натрію вшлунково-кишковому тракті тварин.
2.6.3 Біоконверсія відходіврослинництва
Даний спосіб передбачає трансформаціюодеревенілих рослинних матеріалів за допомогою мікроорганізмів в білок. Цейпроцес протікає в 2 стадії. Спочатку відбувається біодеградація целюлози вводорозчинні цукри, засвоюються живими клітинами мікроорганізмів, а потім — синтез білків речовин. Для мікробної конверсії в білок використовують різнівиди вторинної рослинної сировини. Виявлено, що одревенілі рослинні відходи, щомають низькі кормові якості, можуть бути перетворені на високоякісний кормовийпродукт, збагачений легкорозчинними, в основному цукрами і органічнимикислотами, а також білком.
Отже, рішення згаданих вище завданьдозволить розробити екологічні, природоохоронні аспекти формування відходіврослинництва та переробки рослинної сировини (Зернових, соняшнику, бобових,злакових і т. д.); провести об'єктивну оцінку енергетичного потенціалувторинних рослинних ресурсів у системі екологічного чинника — біоенергонакопиченнясільськогосподарськими рослинами (біоенергопродукціі сільськогосподарських рослин);проаналізувати сучасне екологічно обґрунтоване направлення утилізації вторинноїрослинної сировини в Причорноморському регіоні.
3. Особливостіведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіяхлісостепу
3.1 Веденнякормовиробництва
Нагромадженнярадіонуклідів кормовими рослинами, як й іншими, у першу чергу визначається їхбіологічними особливостями і типом ґрунту, на якому вони вирощуються, про щозазначалося вище. Але у значній мірі воно залежить і від характеру розподілурадіонуклідів у ґрунті. На угіддях, що оброблюються, радіонукліди рівномірнорозосереджуються в орному горизонті, а на цілинних землях природних луків,пасовищ і сіножатей—в основному (до 90 %) у верхньому 4–6 см шарі дернини.Внаслідок цього питома радіоактивність його при однаковій загальній щільностірадіонуклідного забруднення території може у багато разів перевищуватирадіоактивність ґрунту ораних угідь. Така акумуляція радіонуклідів у зоніактивного коренезаселення створює умови для підвищеного їх переходу, особливорадіоцезію, в рослини (таблиця 4).
Таблиця 4.Коефіцієнти накопичення Цезію-137(Кн) у кормах, одержаних в умовахприродного лугу і ораних угідьВиди корму
Кн Трава природного лугу: на зелений корм 1, 43 на сіно 6, 12 Трава ораних угідь: на зелений корм 0, 19 на сіно 0, 59 Багаторічні трави на сінаж 0, 27 Кукурудза на силос 0, 07 Буряк кормовий 0, 08 Ячмінь (зерно) 0, 11
Великийвплив на забруднення продукції тваринництва радіонуклідами має стан пасовищ ілуків. При випасанні великої і дрібної рогатої худоби на бідних природнихпасовищах при слаборозвиненому чи вибитому травостої рівень радіонуклідногозабруднення молока і м’яса може бути у декілька разів вищим, ніж на луках здобрим травостоєм. Це пов’язане із вже згадуваним мимовільним захватом іпоїданням тваринами радіоактивних частинок ґрунту і дернини. Встановлено, щокорова на таких луках протягом пасовищного періоду заковтує до 200 кг ґрунту, а вівця—до 50 кг. Це, безперечно, може стати суттєвим джерелом надходженнярадіонуклідів до організму тварин, особливо навесні та восени, коли у періодидощів частка надходження їх із ґрунтом може зростати.
Великезначення у формуванні сівозмін на забруднених радіонуклідами угіддях можутьмати сортові особливості рослин. Так, окремі сорти гороху та інших бобових, у томучислі і кормових трав, за здатністю накопичувати 90Sr відрізняютьсяв 2–2,5 рази, а сорти пшениці, кукурудзи, картоплі за здатністю нагромаджувати 137Сs—в2–4 рази. Тому на природних пасовищах і луках рекомендується проведеннязаходів, які б, з одного боку, сприяли покращенню травостою, а здругого—зменшували надходження в нього радіонуклідів. Насамперед це поверхневета докорінне поліпшення кормових угідь, що передбачає вапнування кислихґрунтів, яке створює кращі умови для росту і розвитку трав і знижує перехідрадіонуклідів у травостій. Внесення в таких умовах азотних добрив з підвищенимикількостями фосфорно–калійних добрив разом зі зростанням продуктивності луків іпасовищ у 2–4 рази зменшує перехід в рослини радіонуклідів. Добрива при цьомубажано використовувати у легкорозчинних формах, вносити за допомогоюспеціальних машин, що не порушують дернини [7].
Поверхневеполіпшення застосовують, як правило, на піщаних ґрунтах, у випадках, колиугіддя не можна переорювати через загрозу ерозії, або коли у травостоїзбереглось до 50% цінних бобових та злакових трав. В інших випадах належитьпроводити докорінне поліпшення природних кормових угідь. Воно дає змогузменшити перехід радіонуклідів у трави в 2–10 разів в залежності від умов іповноти здійснення заходів по поліпшенню.
Докоріннеполіпшення кормових угідь включає їх оранку або глибоку культивацію дисковимиборонами з руйнуванням і перегортанням старої дернини. Воно обов’язковопередбачає проведення вапнування кислих ґрунтів, внесення повного мінеральногодобрива з підвищеними відповідно у 1,5 і 2 рази дозами фосфорних і калійнихдобрив. Важливе значення при докорінному поліпшенні кормових угідь надаєтьсяформуванню травостою. Ранні злакові суміші характеризуються відносно меншимирівнями накопичення радіонуклідів, ніж пізні. Але за високої інтенсивностівипасання худоби використання пізніх злакових трав виявляється ефективнішим,особливо в сумішці з бобовими. Для підвищення вмісту кормового білку бажаноздійснювати підсіви конюшини червоної у сумішці з ранніми злаковими травами іконюшини білої—з пізніми. Щодо вирощування кормових рослин у сівозмінах, то дляодержання продукції високої якості треба дотримуватися вищезазначених заходів.
Проведеннямеліоративних робіт та здійснення протиерозійних заходів на територіях,забруднених радіоактивними речовинами. Надзвичайно велику роль у міграціїрадіоактивних речовин у навколишньому середовищі і, відповідно, надходженні їхв сільськогосподарські рослини, відіграє рельєф місцевості та окреміландшафтно–географічні особливості території. Вони можуть посилювати рухрадіонуклідів як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах і,відповідно, впливати на їх перехід в рослини. У цьому відношенні умовибільшості території Лісостепу є досить несприятливими. Висока еродованістьґрунтів вказує на необхідність проведення на територіях з підвищеними рівнямизабруднення радіоактивними речовинами системи протиерозійних заходів. Вонаповинна включати низку взаємопов’язаних та взаємодоповнюючихгідромеліоративних, агромеліоративних та лісомеліоративних прийомів. Основні зних такі:
1. Проведенняосушувально–обводнювальної меліорації, яка забезпечує зниження рівня ґрунтовихвод і зменшує вертикальну та горизонтальну міграцію радіонуклідів з водою.Проте проведення таких робіт не повинно призводити до переосушення ґрунтів, такяк це значно посилює вітрову ерозію. З цією ж метою необхідне проведенняснігозатримання та регулювання сніготанення.
2. Проведеннязаорювання поверхневого шару ґрунту на максимально можливу глибину з наступнимобробітком безвідвальними знаряддями на схильних до ерозії дуже забрудненихрадіонуклідами ділянках.
3. Задерновуванняі залісення виведених із землекористування внаслідок високого вмістурадіоактивних речовин відкритих територій з метою послаблення вітровогоперенесення частинок ґрунту та їх міграції з водними стоками.
4. Застосуваннядля боротьби з виникненням ярів та балок водозатримуючих споруд для скиду води,закріплення дна ярів, терасування схилів, використання на схилах від 4 до 12оґрунтозахисних сівозмін, головними компонентами яких повинні бутибагаторічні трави на зелений корм з підсівом багаторічних трав, озима пшениця,кукурудза. В цілому ж зведення до мінімуму механічного обробітку ґрунту, якийруйнує його структуру і посилює ерозійні процеси, особливо на водозборах.
5. Внесенняна сільськогосподарських угіддях підвищених норм мінеральних та органічнихдобрив, проведення інших заходів, що сприяють збереженню і збагаченнюгумусового шару ґрунту, котрі в свою чергу відіграють важливу роль у фіксаціїта утриманні радіоактивних речовин.
6. Посиленняпротипожежних заходів, оскільки зола і попіл, що містять кількостірадіонуклідів, на декілька порядків вищі, ніж ґрунти, на яких вони утворюються,можуть переноситись вітром на значно більші відстані, ніж ґрунтові частинки.
3.2 Особливостіведення скотарства
Після аварії наЧорнобильській АЕС тваринництво виявилось найбільш критичною галуззюсільськогосподарського виробництва. Саме проблеми у тваринництві й донині єпредметом ретельної уваги з точки зору радіаційної небезпеки. Ці проблемиподіляються на дві групи:
1.Вплив радіаційного фактору на фізіологічний стан сільськогосподарських тварин(радіаційне ураження);
2.Отримання продукції тваринництва з вмістом радіонуклідів відповідно до існуючихвимог гігієнічних нормативів допустимих рівнів (ДР–97).
Привизначенні негативного впливу радіації на організм сільськогосподарських тваринне встановлено достовірних результатів щодо прояву будь–яких радіобіологічнихефектів на більшій частині забрудненої радіонуклідами території. Окреміпорушення фізіологічного стану тварин були відмічені у ближній зоні ЧАЕС (врадіусі до 40 км від аварійного реактора). У тварин відмічали порушення функціїщитовидної залози, відхилення від норми у показниках гемопоетичної системи.Тільки в окремих випадках ці порушення призводили до зниження показниківвідтворення і продуктивності [8].
Другапроблема — отримання доброякісної продукції тваринництва—гостро постала зперших днів після аварії і залишається актуальною й донині. З 2,2 тис.забруднених радіонуклідами населених пунктів України у більш ніж 400виробляється молоко з перевищенням існуючих нормативів за вмістом радіоцезію.
Найактуальнішаця проблема для лісостепу, що зумовлено не тільки високими рівнямирадіоактивного забруднення території, але й особливостями екологічних умов. ДляЛісостепу притаманні відміни сірих лісових ґрунтів і чорноземів. Відміни утипах ґрунтів обумовлюють не тільки різницю в їх родючості, але й великурізницю в поведінці радіонуклідів як у ґрунті, так і під час їх міграції потрофічних ланцюгах від ґрунту в рослини і рослинницьку продукцію, в організмтварин та тваринницьку продукцію.
Длякількісної характеристики параметрів міграції радіонуклідів в окремих ланках трофічнихланцюгів виявлені деякі співвідношення у вигляді коефіцієнтів. Для оцінкипараметрів надходження радіонуклідів у ланку грунт—рослина найбільш визнаним євже згадуваний коефіцієнт переходу КП. На основі визначеннязакономірностей надходження радіонуклідів розраховані граничні рівнірадіонуклідного забруднення ґрунтів, на яких можливе вирощування кормовихкультур з наступним отриманням тваринницької продукції з вмістом радіонуклідіввідповідно до вимог існуючих нормативів (таблиця 5).
Таблиця5. Гранична щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 при вирощуванні кормовихкультур, кБк/м2 Тип ґрунту Культура, види кормів Торфово- Дерново- Чорнозем глейовий підзолистий важко- осушений супісчаний суглинистий Капуста кормова, зелена маса 7 110 740 Конюшина, зелена маса 18 165 740 Ріпак, зелена маса 18 185 1480 Турнепс, коренеплоди 18 370 740 Сіяні трави, зелена маса: бобові 18 370 740 злакові 37 550 2960 Буряк, коренеплоди 55 370 1850 Овес: солома 55 550 1850 зелена маса 74 740 2960 зерно 92 740 2960 Кукурудза, силос 92 740 2960 Картопля, бульби 185 740 2960 Ячмінь: зелена маса 185 740 2960 солома 185 740 2960 зерно 277 1110 2960
Наведенідані очно демонструють вплив ґрунтів на формування радіаційної обстановки врізних грунтово–кліматичних умовах України. Видно, що продукцію з однаковимрівнем радіонуклідного забруднення можна отримати на чорноземах з рівнемрадіонуклідного забруднення, в 10–100 разів і більше вищим, ніж надерново–підзолистих і торфових ґрунтах, тому проблема отримання доброякісноїтваринницької продукції в Лісостепу не була в такої мірі актуальною, як урегіоні Полісся. Оцінюючи властивості ґрунтів щодо їхньої здатності впливати наміграційні процеси у трофічній ланці ґрунт–рослина, можна говорити, що за наявноїрадіологічної ситуації в регіонах Лісостепу України продукція тваринництва можевироблятися без будь яких обмежень у технології виробництва.
Проте,незважаючи на благополучну радіаційну обстановку в регіоні Лісостепу, слідвідзначити, що рівні радіонуклідного забруднення сільськогосподарськоїпродукції в окремих районах у десятки разів перевищують доаварійний рівень,хоча і залишаються нижчими за існуючі нормативи. Тобто для даного регіону існуєпевна можливість значно покращити радіологічну якість продукції за рахуноквпровадження протирадіаційних заходів, що відпрацьовані за післяаварійнийперіод.
Прицьому слід зважувати на те, що практично на всій території, що забрудненарадіонуклідами, основним джерелом надходження радіоцезію в організм людей ємолоко великої і дрібної рогатої худоби. Надходження 137Сs з молокомпри його виробництві у приватних господарствах у декілька разів більше, ніж угромадських. Це пов’язане з особливостями поведінки радіонуклідів у природнихугіддях, де найчастіше випасається приватна худоба і заготовлюється сіно. Томудля виробництва чистої тваринницької продукції особливу увагу слід приділятиорганізації годівлі тварин кормами з окультурених угідь.
Щедовгий час 137Cs і 90Sr будуть вносити основний вклад узабруднення продукції тваринництва. Системи заходів щодо зниження у нійкількості цих радіонуклідів в основному збігаються і серед них можна виділититакі:
1)виробництво кормів з контрольованим вмістом радіонуклідів;
2)раціональне використання кормів із різним ступенем радіонуклідного забрудненняз урахуванням особливостей метаболізму радіонуклідів у організмі тварин та їхгосподарського призначення;
3)зміна умов утримання і раціонів годівлі на заключній стадії відгодівлі худоби;
4)введення до раціонів спеціальних добавок, що зменшують перехід радіонуклідів упродукцію тваринництва;
5)технологічна переробка продукції тваринництва;
6)перепрофілювання галузей тваринництва (заміна молочного скотарства на м`ясне чискотарства на свинарство, птахівництво тощо).
Перехідрадіонуклідів з кормів у продукцію тваринництва залежить від рівня іповноцінності годівлі тварин, їх віку, фізіологічного стану, продуктивності таінших факторів. Для прогнозування початкової концентрації радіонуклідів ворганізмі тварин використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (КК),коефіцієнт накопичення (КН) та кратність накопичення (F). ККявляє собою концентрацію в органі в процентах від надходження радіонукліду здобовим раціоном; КН—відношення концентрації нукліда в органі іраціоні; F—відношення вмісту нукліда в органі, тканині чи організмі в цілому довмісту у добовому раціоні. Кратність накопичення радіонуклідів можна визначитиза формулою: F=C/M:Q, де С—концентрація нукліда, Бк/кг, М—маса органу, кг;Q—активність радіонукліда, що надходить за добу, Бк. У високопродуктивнихтварин КК радіоцезію в молоці, як правило, нижчий, ніж унизькопродуктивних. Істотний вплив на величину КП має збалансуванняраціонів годівлі тварин за основними і особливо мінеральними елементами.Інтенсивність переходу 137Cs із кормів в молоко на порядок вища, ніж90Sr(табл.3) [7].
Табл.3Усереднені дані про перехід радіонуклідів із добового раціону в продукціютваринництва (% від вмісту в раціоні на 1 кг продукту)Вид продукції
Кк радіонуклідів цезій-137 стронцій-90 Молоко коров'яче 1 0,14 Молоко кіз 10 2 Яловичина 4 0,02 Свинина 15 0,04 Баранина 15 0,2 М'ясо куряче 150 0,2 М'ясо гусей 70 - Яйця (меланж) 3, 5 -
Встановленопевний зв’язок між вмістом клітковини у забрудненому раціоні корів пристійловому утриманні і переходом 137Cs у молоко. Так, із збільшеннямвмісту клітковини в раціоні з 1,3–1,8 до 3,1 кг/добу відмічається зменшення КК137Cs від 0,9 до 0,7. Його значення в молоці корів при стійловомуутриманні і випасанні на культурному пасовищі з різними рівнями забрудненнятрав мало відрізнялись (від 0,48 до 0,74). Проте за утримання корів намалопродуктивному природному пасовищі з рідким травостоєм можливе багаторазовепідвищення концентрації 137Cs у молоці. Це пояснюється низькоюякістю трави на природному пасовищі і поїданням тваринами верхнього шарудернини з високою концентрацією радіоцезію. У середньому для стійлового періодуприйнятий КК137Cs з раціону в молоко 0,7, а дляпасовищногоצ,9%.
Прирадіаційному контролі надходження радіонуклідів в організм худоби з раціономвраховується наявність їх в окремих кормах, що входять до складу раціону, і ККв продукції.
Длязабезпечення виробництва молока і м`яса згідно з діючими нормативамивстановлюють межі допустимого вмісту 137Cs і 90Sr враціонах тварин (табл. 4).
Табл.4Гранично допустимий вміст цезію та стронцію в раціонах с/г тварин, щозабезпечує дотримання вмісту радіонуклідів у продукції згідно з діючими нормами ДР-97 Вміст у добовому раціоні, Бк Продукція Бк/кг(л) Цезій Стронцій Цезій Стронцій Молоко корів 100 20 10000 20000 Молоко кіз 100 20 200 500 М'ясо ВРХ 200 20 5000 М'ясо свиней 200 20 1350 Для м'язової М'ясо овець 200 20 1350 тканини не М'ясо гусей 200 20 140 нормується М'ясо курей 200 20 150
Границядопустимого вмісту радіонукліду в раціоні визначається за співвідношенням: ГДВ= ДР/100/КК, де
· ГДВ—граничнодопустимий вміст радіонукліду в раціоні, Бк;
· ДР—допустимийрівень вмісту радіонукліду в харчовому продукті (молоко, м`ясо), Бк/л (кг).
Прицьому слід мати на увазі, що параметри надходження радіонуклідів в організмтварин і птиці змінюються залежно від віку. Це очно продемонстровано наприкладі виробництва яловичини (табл. 5).
Табл.5Коефіцієнт концентрації радіоцезію (Кк) у м’язах худоби різного вікуі гранично допустимий вміст радіоцезію (ГДВ) у раціоні мясної худобиВік худоби, місяців
Кк, % від добового ГДВ, Бк/раціон надходження 4 36 555 6 16 1250 12 7 2850 18 5 4000 >18 4 5000
Згідно з вимогамиДР–97 вміст 137Cs у молоці і молочній продукції для харчових потребне повинен перевищувати 100 Бк/л і 90Sr 150 Бк/л. Для одержаннятакого молока при низькій якості кормів (коли перехід радіоцезію може досягти 1% від добового вживання з кормами) і відповідній продуктивності стада з надоєм 7–8кг молока за добу в раціоні дійної корови повинно бути не більше 10 кБк 137Cs.ГДВ 90Sr в добовому раціоні дійних корів складає 20 кБк. Длязручності при практичному використанні рекомендацій розраховано нормативи ГДВрадіонуклідів у конкретних кормах на основі типових раціонів. Якщозабрудненість кормів радіонуклідами не перевищує ГДВ, добовий раціон для дійнихкорів складають за існуючими нормами згодовування окремих видів кормів іпоживних речовин. Приблизний склад раціону для корови з надоєм 10 кг і ГДВ радіонуклідів в кормах наведені в таблиці 6. При забрудненні окремих видів кормів, щоперевищує ГДВ, зменшують вміст радіонуклідів у раціоні за рахунок збільшеннячастки чистіших, насамперед концентрованих, кормів. З таблиці 6 видно, що біляполовини 137Cs надходить у організм ВРХ з травами (сіно та сінаж), ітому для одержання молока і м’яса, що відповідатимуть нормативним вимогам,зелену масу для сіна і сінажу для молочної худоби і молодняку на заключномуетапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшених угіддях [8].
Табл. 6Приблизний раціон для корови з надоєм 10 кг і гранично допустимий вміст радіонуклідів в стійловий періодСкладові Маса, Концентрація Разом Концентрація Разом раціону кг Цезію, Цезію, Стронцію, Стронцію, Бк/кг Бк/добу Бк/кг Бк/добу Сіно 3 1000 3000 2600 7800 Солома 2 370 740 1850 3700 Сінаж 6 300 1800 500 3000 Буряк 10 200 2000 100 1000 Силос 10 150 1500 50 500 кукурудзяний Концентрати 3 200 600 100 300 Разом 9640 16300
Припрогнозуванні вмісту 137Cs в молоці на основі радіометрії проб травиу пасовищний період необхідно враховувати можливе його надходження в організмкорів з частинками ґрунту при випасанні. Тому важливо запобігти випасанню корівна зріджених посівах озимого жита або пасовищах із слабкою дерниною і низьким(менше 10 см) травостоєм, коли кількість радіонуклідів, що потрапляє в організміз ґрунтом, може зростати в декілька разів.
Основнимиумовами гарантованого одержання молока в межах вимог ДР–97 є використаннякормів з поліпшених сінокосів і орних земель, а також випасання дійного стадана культурних пасовищах. Важливе значення має якісний склад раціону, вміст уньому необхідних мінеральних речовин і вітамінів.
Ефективнимспособом зниження забруднення радіоцезієм продукції тваринництва є використанняв раціонах кормових добавок, що вибірково зв’язують його в шлунково–кишковомутракті тварин, зокрема фероцинових препаратів. Використання їх в складіболюсів, солі–лизунця і комбікормів для лактуючих корів і великої рогатоїхудоби на заключній стадії відгодівлі дає змогу знизити концентрацію 137Csу молоці від 3 до 10 разів, в м’ясі—від 2 до 5 разів залежно від рівнярадіоактивного забруднення раціонів та умов утримання.
Сучаснітехнології утримання м’ясної худоби з урахуванням закономірностей метаболізмурадіоцезію в організмі тварин дають змогу використовувати забруднені земліЛісостепу практично без обмежень. Вже у перші роки після аварії булазапропонована триетапна технологія відгодівлі великої рогатої худоби на м`ясо,що дозволяє на першому етапі відгодівлі (від 6 місяців до 12–16 міс.)використовувати корми з будь-яким рівнем радіонуклідного забруднення. Надругому етапі, який триває 1–2 міс. залежно від строків реалізації тварин,застосовують корми з рівнем забруднення до 40 кБк/кг. Третій етап відгодівлі,залежно від рівня забруднення тварин, може тривати 30–60 діб з використаннямкормів, на порядок “чистіших”, ніж на першому етапі, і дає змогу за цей строкпрактично у 5–8 разів знизити рівень 137Cs в організмі тварин зарахунок його виведення. У жуйних тварин залежно від віку і продуктивностіперіод напіввиведення 137Cs складає 20–40 діб. При цьому прижиттєвийвміст 137Cs у м’язовій тканині легко визначають за загально відомоюметодикою прижиттєвого визначення концентрації радіоцезію в організмі тварин.
Такийманевр з кормовою базою неможливо реалізувати при веденні молочного скотарства.Водночас за рахунок м’ясного скотарства можна економити “чисті” площі сінокосіві пасовищ для одержання молока. Нерівномірність радіоактивного забрудненнятериторії дає змогу практично в кожному господарстві зони Лісостепу знайтиможливість організувати кормову базу для м`ясної худоби з одержанням кінцевоїпродукції згідно з вимогами ДР–97.
Якщорадіоактивне забруднення кормів перевищує допустимі рівні і не дає змогинормувати вміст 137Cs у добовому раціоні на рівні до 5 кБк, товирощують і відгодовують тварин у два етапи. На першому етапі утримують тваринза прийнятою в господарстві технологією без обмежень, що дає змогу повністювикористати весь ресурс кормів у господарстві, включаючи найзабрудненіші. Алена останні два місяці відгодівлі складають раціони, у котрих вміст 137Csне перевищує 5 кБк/добу. Від тварин на заключному етапі відгодівлі бажаноодержувати максимально можливі прирости живої маси. При відгодівлірекомендується використовувати кукурудзяний силос, сінаж з однорічних трав,коренеплоди, концентрати.
Контролюватираціони за вмістом 90Sr при вирощуванні ВРХ на м’ясо в зоніЛісостепу не обов`язково, оскільки перехід його в м`язову тканину не перевищує0,04 %. Важлива роль у зменшенні надходження радіонуклідів в організм тваринналежить використанню сорбентів. Найефективнішим з усіх препаратів, здатнихвибірково утворювати у шлунково–кишковому тракті тварин нерозчинні сполуки зцезієм, на теперішній час вважається фероцин. Фероцин та його похідні непроникають крізь стінки кишково–шлункового тракту і виводяться з організму зпродуктами обміну. Токсиколого–гігієнічні дослідження переконливо підтвердилинешкідливість препарату як для тварин, яким вводять препарат, так і для людей,які споживають продукцію від цих тварин. Препарат дозволено використовувати ідля вживання людям.
Відкорів, що протягом 18 місяців споживали фероцин у дозі 6 г/добу на голову, задва отелення не відмічено будь–яких відхилень клініко–фізіологічних показниківу корів–матерів та їх нащадків. Препарат дається тваринам один раз на добу заретельним перемішуванням його з концентрованими кормами. При згодовуванніфероцину лактуючим коровам суттєве зниження надходження 137Сs вмолоко відмічається вже на третю добу, а максимальний ефект досягається через15 діб (табл. 7).
Табл.7Ефективність використання фероцетину для зниження вмісту Цезію-137 у продукціїтваринництва Вид тварин і продукції Показник ВРХ Свині Вівці Гуси Молоко М'ясо М'ясо М'ясо М'ясо Доза, г*добу/голову 6 6 1 1 0,15 Час досягнення 15 20-30 20-30 20-30 20-30 максимального ефекту, діб Кратність зниження кіль 8.0-10 3.0-4 3 7.0-8 4.0-5 кості цезію у продукті
Високаефективність у зниженні надходження радіоактивного цезію в молоко та м'ясовеликої рогатої худоби досягається введенням тваринам спеціальних пілюль(болюсів), що містять фероцин та інші сорбуючі компоненти. Болюси вводятькоровам у рубець на початку пасовищного сезону через рот у кількості 2–3 шт. наголову за допомогою спеціальних інструментів—болюсоін’єкторів. Помітне зниженняконцентрації 137Сs у молоці відмічається вже на третю добу.Максимальне зниження (до 5–7 разів) досягається на 10–15 добу. Ефектзберігається протягом 2–2,5 місяців, після чого слід повторити введенняболюсів.
Кормосумішіта соляні брикети, що містять фероцин, виявились досить ефективним таперспективним засобом зниження забруднення продукції тваринництва, особливо вприватних господарствах. Під їх впливом забруднення молока знижується у 2–5разів.
Українамає значні запаси цеолітів—кліноптилоліти Сокирнянського родовища (Закарпаття),палигорскитів, сапонітів та інших. Введення цеолітів в раціон в дозі 300–500 гна добу знижує концентрацію 137Cs в 1,5–2 рази. Ефективнішімодифіковані цеоліти, які використовуються разом з концентрованими кормами (до10 % сорбенту в суміші).
3.3 Особливостіведення свинарства та птахівництва
Ум`язи свиней переходить значно більше 137Cs порівняно з ВРХ – 20%його вмісту в раціоні, а виводиться він значно повільніше, ніж у ВРХ.Концентрація 137Cs на “чистих” кормах за 3 місяці знижується лише у3–5 разів. При годівлі тварин зеленими кормами і немитими коренеплодами (40–60%раціону) забрудненість свинини різко підвищується, особливо за літньо–табірногоутримання. Спостерігається значне підвищення забруднення свинини при випоюваннітваринам сироватки або молока. Враховуючи те, що заключна відгодівля свиней неє ефективним методом очищення організму, при їх розведенні слід обмежувати, анаприкінці вирощування—повністю виключати з раціонів забруднені радіонуклідамикорми [9].
Підчас вирощування і відгодівлі свиней широко застосовують раціони з переважаннямконцентратів, картоплі й коренеплодів. Картопля та коренеплоди за весь періодвідгодівлі можуть забезпечити 50% поживності раціону. В зв'язку з тим, що цівиди кормів характеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, ніж грубі,можна одержувати свинину в 5–10 разів менш забруднену, ніж м'ясо ВРХ і овець.
Особливостіведення птахівництва. Для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літнійчас птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включатизелень, вирощену на ріллі. В зимовий період концентрація радіонуклідів упродукції птахівництва знижується. В цей період слід лише забезпечити птицюповноцінними за мінеральними речовинами та вітамінами кормами. При виробництвіяєць та м’яса бройлерів кількість 137Cs у добовому раціоні птиці неповинна перевищувати 130 Бк.
Поміченезначне надходження 137Cs в організм людини за споживання гусятини.При розведенні гусей слід мати на увазі їхню високу здатність накопичувати тавиводити радіоцезій. Рекомендується вольєрно–вигульне утримання птиці, щовиключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту. Гусей, які виросли назабрудненій території, слід перевести на «чисті» корми за один місяцьдо забою при вольєрному утриманні з переважно комбікормовими раціонами [9].
ВИСНОВКИІ ПРОПОЗИЦІЇ
Надзвичайновелику роль у міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і,відповідно, надходженні їх в сільськогосподарські рослини, відіграє рельєфмісцевості та окремі ландшафтно-географічні особливості території. Мирозглянули організації технологічних процесів виробництва доброякісноїпродукції в умовах різного радіоактивного забруднення на території України таз’ясували, що вся проблема в радіоактивно забруднених кормах.
Мирозглядали можливість зменшення надходження радіонуклідів та етапи організаціївиробництва доброякісної продукції. Організація технологічних процесів в умовахзабруднення території продуктами радіоактивного розпаду має базуватися надотриманні норм гранично допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у раціонаххудоби і продукції, яку від неї одержують. Згідно з тимчасово допустимимирівнями (ТДР) вмісту стронцію-90 і цезію-137 для молока — 370 Бк/кг і дляяловичини -740 Бк/кг, допустимий вміст радіоізотопів у раціоні тварин, яка даємолоко не повинен перевищувати 37000 Бк/кг і тварину, яку вирощують івідгодовують на м'ясо -18500 Бк/кг. Витримати такі рівні радіонуклідів упродукції можливо кількома шляхами: зменшенням надходження радіонуклідів ворганізм із кормами та використання сорбентів, які сприяють виведенню нуклідівта організацією годівлі «чистими» кормами. Проте за будь-яких варіантіввиробництво продукції повинно проводитися при умові повної радіаційної безпекидля людей, які працюють і проживають на такій території. В разі, якщо натериторії випасання худоби виявлено завищений радіаційний фон, необхідноорганізувати раціональну годівлю особин і вилучити можливості надходженнярадіонуклідів з коротким періодом розпаду в організм.
Якщорівні радіації дозволяють людям знаходитися на такій території, тваринтерміново переводять на стійлове утримання і перестають випасати. Годуютькормами із минулорічних запасів, які не забруднені радіонуклідами, завезенимиіз території, що не постраждала від радіоактивного забруднення, або навітьтимчасово переводять на підтримуючу годівлю концентрованими кормами призабезпеченні чистою водою. Як варіант можна використати пасовища, що маютьрівень забруднення більш низький.
Рекомендаціїщодо утримання тварин були приведені такі:
· Для ВРХ — при забрудненні окремих видів кормів, що перевищує ГДВ, зменшують вмістрадіонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, насампередконцентрованих, кормів. Біля половини 137Cs надходить у організм ВРХз травами (сіно та сінаж), і тому для одержання молока і м’яса, щовідповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна і сінажу для молочноїхудоби і молодняку на заключному етапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшенихугіддях;
· Длясвиней – зменшити у кілька разів об’єм годівлі тварин зеленими кормами інемитими коренеплодами, тому що забрудненість свинини різко підвищується,особливо за літньо–табірного утримання. Потрібно ввести в раціон корми, щохарактеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, такі як картопля такормовий буряк;
· Дляптахів — для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літнійчас птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включатизелень, вирощену на ріллі. Рекомендується вольєрно–вигульне утримання птиці, щовиключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту.
Вкрайньому разі, якщо не можливо виконати всі рекомендації, то іншим важливимнапрямом зменшення забрудненості молока і м'яса є використання ентеросорбентів.Так, доведено, що одним із препаратів, який зменшує резорбцію радіоактивногоцезію, є фероціанід, хоча тривале його використання небажане. Особливе місцесеред ентеросорбентів належить природним цеолітам і препаратам, виготовленим наїх основі (хумоліт).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. ГродзинськийД.М. Радіобіологія. – К.: Либідь, 2001. – 448 с.
2. Д.ГРОДЗИНСЬКИЙ, О. ДЕМБНОВЕЦЬКИЙ, О. ЛЕВЧУК – Преспективи використаня таутримання радіаційно уражених земель. Вісник. — 2003. — N 4
3. КашпаровВ.О. Формування і динаміка радіоактивного забруднення навколишнього середовищапід час аварії на Чорнобильській АЕС та в післяаварійний період // Зб. наук.праць «Чорнобиль. Зона відчуження», НАН України. — К.: Наук. думка, 2001. — С.11—46.
4. КондратьевК.Я.,, Биненко В.И. Влияние облачности на радиацию и климат. – Л., 1984.
5. Веденнясільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території Українивнаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999-2002 рр.: Метод.рекомендації / Розроб. Б.С. Прістер та ін. — К.: Ярмарок, 1998. — 104 с
6. СтепаненкоС.Н. Современные достижения науки в области экологии. //Сб. науч. тр.Университета экологических знаний ОГНБ им. М. Горького. – Одесса, 2002. – Вып.1. – С. 76-84
7. ЦаренкоА.М. Экономические проблемы производства экологически чистой продукции (теорияи практика). – К.: Аграрная наука. – 1998. – 256 с.
8. Пути миграцииискусственных радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля:Пер. с англ./ Под ред. Ф. Уорнера и Р. Харрисона. —М.: Мир, 1999.—512 с.
9. КоваленкоГ.Д., Рудя К.Г. Радіоекологія України. —К.: «Київський Університет»,2001. —167 с.
Додатки
1. Коефіціентидля визначення кількості радіонуклідів в урожаї деяких культур ( за одиницю прийнято вміст 90Sr і 137 Cs в 1 кг зерна ярої пшениці)Культура Величина коефіціента
для 90 Sr
для 137 Cs
Пшениця (зерно) яра
озима 1 1 0,35 0,40 Жито озиме (зерно) 0,35 0,40 Овес (зерно) 1,30 0,80 Ячмінь (зерно) 1,30 1,80 Горох (зерно) 2,00 1,90 Кукурудза (зелена маса) 2,60 0,60 Віко-вівсяна суміш (зелена маса) 2,20 1,90 Картопля (бульби) 0,80 0,60
2. Орієнтованідані забруднення деяких кормів при щільності забруднення 1 Ки/км2 (з розрахунку на 1 корм. од.,Ки)Корми Міститься в 1 корм. од.
для 90 Sr
для 137 Cs
Овес зерно
солома
1,0 (4·10-10)
1,0 (3·10-11) 16 6,3
Ячмінь зерно
солома 0,90 0,90 15 6
Пшениця яра зерно
солома 0,60 0,80 18,70 10,00 Кормові буряки 6,20 20,80 Кукурудза на силос 21,50 4,80 Люцерна 27,59 15,10 Конюшина 41,20 16,50 Лучна трава 19,00 47,60 Сіно природних сінокосів 31,70 67,40 Сіно з окультурених луків 15,00 46,60