Міністерство аграрноїполітики України
Таврійський державнийагротехнологічний університет
Кафедра “МЕЗ”
01 МЕД. ХХХ. 000000. ПЗ
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
Розрахунково-пояснювальназаписка
Зменшення витрат палива тазбільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання озимої пшениці
Дипломник: студент О.Ю. Дрога
Керівник: ас. О.Д. Желуденко
Мелітополь, 2011 р.
РЕФЕРАТ
Дипломнийпроект: 66сторінок машинопису, 5 розділів, 13 таблиць, 10 посилань, 5 додатків.
Графічначастина проекту – 6 аркушів формату А1.
Об’єктрозробки –комплекс машин для вирощування та збирання озимої пшениці, жатка ЖВР-10.
Мета роботи: зменшення витрат палива тазбільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання озимої пшениці.
Наведено аналіз станумашинно-тракторного парку у ДП „Ера-1” та виробничо-технічна характеристикагосподарства, показники господарської діяльності. Відкриті резерви дляпокращення показників використання МПТ при виробництві озимої пшениці.
Проведенапорівняльна оцінка варіантів агрегатів виконувалась на чотирьох технологічнихопераціях: оранка, суцільна культивація, пряме комбайнування, посів з внесенняммінеральних добрив.
Розробленатехнологічна карта на вирощування та збирання озимої пшениці. Розрахованіосновні експлуатаційні та економічні показники при вирощуванні та збиранняозимої пшениці.
Запропонованопристрій жниварки ЖВР-10 дозволяє отримати більшу продуктивність, а такожвикористовувати її на полях з великою врожайністю. Також наведені розрахункиякі підтверджують працездатність жниварки її надійність, роботоспроможність довговічність.
Наведені основніположення з безпеки життєдіяльності під час виконання технологічного процесувирощування та збирання вівса. Розроблені заходи по безпечному веденімеханізованих робіт.
Наведенотехніко-економічну оцінку впровадженої технології вирощування озимої пшениці.
Ключеві слова:
озима пшениця,технологічна карта, операційна карта, собівартість, витрати палива, витратипраці.
ЗМІСТ
Вступ
1. Аналіз виробничої діяльності у дочірньомупідприємстві «Ера-1» Нікопольського району Дніпропетровської області
1.1 Природно — господарчі умови та напрямкигосподарської діяльності ДП «Ера-1»
1.2 Виробничо-технічна характеристика господарства
1.3 Технічна експлуатація МТП
1.4 Зберігання МТП
1.5 Нафтогосподарство
1.6 Показники господарської діяльності та їх аналіз
1.7 Аналіз техніко-економічних показників вирощуваннята збирання озимої пшениці
Висновок по розділу
2. Аналіз і обґрунтування технології вирощування тазбирання озимої пшениці
2.1 Коротка характеристика й особливості технологіївирощування та збирання озимої пшениці
2.2 Порівняльна оцінка сільськогосподарських агрегатівна заданих операціях
2.3 Розробка технологічної карти на вирощування тазбирання озимої пшениці
Висновок по розділу
3. Розробка конструкції модернізованої жниварки ЖВР-10
3.1 Призначення машини й областьзастосування, вимоги, пропоновані до конструкції
3.2 Обґрунтування пропонованої модернізації й описпристрою конструкції
3.3 Організація робіт із застосуваннярозроблювальної конструкції
3.4 Технологічні розрахунки модернізованих вузлівжниварки
3.5 Розрахунки на міцність
3.6 Розрахунок шпонкового з'єднання
Висновки по розділу
4. Охорона праці та довкілля
4.1 Організація охорони праці у дочірньомупідприємстві «Ера-1» Нікопольського району Дніпропетровської області
4.2 Нормативне посилання
4.3 Вимоги безпеки праці при виконанні технологічнихоперацій
4.4 Аналіз потенціальних небезпек і шкідливостей прироботі механізатора
4.5 Проектні рішення по забезпеченню рівний безпеки таекологічності виробництва до нормативних значень
4.6 Висновки по розділу
5. Розрахунок і аналіз техніко-економічних показниківвирощування та збирання озимої пшениці
5.1 Показники виробництва озимої пшениці
5.2 Річна економія
5.3 Термін окупності додаткових вкладень
5.4 Приведенні капіталовкладення
5.5 Річний економічний ефект
5.6 Висновки по розділу
Висновки
Список літератури
Додатки
ВСТУП
Повне задоволеннянаселення України сільськогосподарською продукцією власного виробництва –найважливіша стратегічна задача на шляху до її економічної незалежності. Вумовах переходу до ринкової економіки, що супроводжується розвалом старихвиробничих структур, кризовими процесами у всій галузі виробництва, зниженнямрівня технічної забезпеченості господарств, вказана задача може вирішитися лишеза умов оптимізації складу машино-тракторного парку (МТП) виробничихпідрозділів незалежно від їх організаційних форм та форм власності. Поряд зоптимізацією складу необхідно вирішувати питання забезпечення високої ефективностівикористання МТП шляхом забезпечення високого рівня технічної готовності,впровадження прогресивних технологій та використання нових форм організаціїпраці. В сучасному реформованому сільському господарстві бакалавр часто постаєу ролі одноосібного організатора виробництва. В таких умовах впровадженнябізнесу неможливе без відповідного проектування, де бізнесмен має показати всіетапи виробництва і довести його доцільність і економічну ефективність.
Бакалаврськийдипломний проект має наближатись до бізнес-плану, тобто відбивати не тількисуто технічні питання, а й усі інші аспекти, що виникають у виробництві, а саме– технологічні (агротехнологічні в землеробстві) і організаційно — управлінські(бізнесові).
На перший планвиходить реальність і ефективність спроектованого виробництва, а інженернірішення – це тільки засіб досягнення цієї мети. Тобто в таких умовах не завждидоцільно передбачати і впроваджувати найефективніші інженерні рішення, щовимагають великих капітальних вкладень, повну заміну наявних технічних ітрудових ресурсів. Тут, як і завжди у житті, треба знати розумний компроміс.Саме в такому аспекті і виконаний наявний дипломний проект.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОЧІРНЬОМУ ПІДПРИЄМСТВІ „ЕРА-1” НІКОПОЛЬСЬКОГОРАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1Природно-господарські умови та напрямки господарської діяльності ДП «Ера-1»
Дочірнепідприємство «Ера-1» розташована в с. Шевченково Нікопольського районуДніпропетровської області в південній частині степної зони України.
Підприємствостворено на базі КСП «ім. Шевченко».
Знаходиться навідстані від районного центру м. Нікополь – 55 км, 110 км – від обласного центру м. Дніпропетровськ. До найближча залізнична станція Лошкарівка – 17 км.
Негативнимиособливостями клімату є сухість повітря та наявність вітрів-суховіїв. Середнярічна відносна вологість повітря о 13 годині за багаторічними даними становлять70 %, а в вегетаційний період вона знижується до 50 %. особисто в червні.
Рельєф територіїгосподарства в основному рівний.
Ґрунтитемно-каштанові, за фізико – механічним складом переважають середні суглинисті.Товщина гумусного горизонту цих ґрунтів складає в середньому 30-31 см. Запас вологих форм фосфору, азоту і калія в цих ґрунтах значна. Так в орних ґрунтах фосфору –0,07%, азоту – 0,188%, калія – 2,40%.
Середній розмірполя складає 70 га, питомий тяговий опір ґрунту – 0,85 кг/см2.
ДП „Ера–1 ” маєнапрямок діяльності – зернового виробництва.
В господарстві є2 тракторних бригади.
За станом01.01.2008 року у господарстві 3590 га.
1.2 Виробничо-технічна характеристикагосподарства
Для розробки інтенсивної технологіївиробництва любої сільськогосподарської культури необхідно раціональнез’єднання природних, технологічних, та людських факторів.
Один з основних технологічних факторівявляється забезпеченість господарства технікою таблиця 1.1.
Таблиця1.1
Кількість сільськогосподарських машинМарка Кількість, шт. 2005 2006 2007 1 2 3 4 Трактори Т-150 1 1 1 Т-150К 1 1 1 ДТ-75 2 2 2 МТЗ-80 (82) 9 9 9 ЮМЗ-6 2 2 2 Всього тракторів 4 4 5 Комбайни СК-5 “Нива” 1 2 2 Всього комбайнів 1 2 2 Плуги ПЛН-5-35 1 1 1 Всього плугів 1 1 1 Сівалки СЗП-3,6 2 2 2 СЗС-2,1 3 СПЧ-6 1 СУПН-8 1 1 Всього сівалок Борони БДТ-7 1 1 1 Всього борін 1 1 1 Культиватори КПС-4 2 2 2 КПЄ-3,8 1 1 1 КРН-5,6 1 1 1 Всього культиваторів 4 4 4 Причепи тракторні 2ПТС-4 1 1 1
2ПТС-4/45м3 2 2 2 Всього причепів тракторних 3 3 3 Жниварки ЖРБ-4,2 1 1 1 ПСП-1,5М 1 1 1 ЖВП-4,9 1 1 Всього жниварок 2 3 3 Катки ЗККШ-6 3 Розкидачі мінеральних добрив МВУ-6 1 1 1 Зчіпки С-11У 1 1 1 СГ-21 1 1 1 Всього зчіпок 2 2 2 Оприскувачі ОП-2000 1 1 1 Всього вантажних автомобілів 2 2 3 Автомобілі КАМАЗ 5320 3 3 3 МАЗ — 5555 2 2 2
Аналізуючи склад та стан МТПгосподарства необхідно відмітити, що за останні роки парк практично необновлювався, що привело к його моральному та фізичному старінню.
Затрачуються великі кошти навідновлення існуючої техніки, які в структурі собівартості основних культурзаймають від 30 до 45 %.
1.3 Технічна експлуатація МТП
Технічне обслуговування МТПздійснюється механізаторами під контролем керівника господарства. Вгосподарстві ТО проводиться по старій системі: видаються лімітні книжки,заправник ПММ відмічає забір палива та виходячи з цього відірваного талонупроводяться ТО-1, ТО-2, та інше. Для оперативного ремонту під час польовихробіт використовується “Техдопомога» на базі автомобіля ГАЗ-52 та перевозимийзварний апарат (електро-газозварки). Для поточних та капітальних ремонтіввикористовується графік затверджений головним інженером.
Для поточних та аварійних ремонтів єсклад запасних частин, електроцех та акумуляторна.
Після виходу з ПР або КР трактори таінші машини випробуються, складається акт прийому з ремонту, де вказані заміткита інші дефекти. Акт підписують: інженер по ЕМТП, завідуючий ЦРМ тамеханізатори.
1.4 Зберігання МТП
Після закінчення польових робіт усясільгосптехніка ставиться на зимове зберігання. Розвантажується гума, білитьсякрейдою з казеїном, демонтується ремені, ланцюги усі різьби, ріжучі апаратипокриваються бітумним розчином. Для виробництва цих робіт робиться приказ, апісля постановки техніки на зберігання робиться акт про зберігання, девідповідальними особами вказуються керівники та механіки дільниць.
У актах вказуються недоліки та строкиїх усунення. Акт затверджується головним інженером.
1.5 Нафтагосподарство
Від правильної організації тавідповідного технічного оснащення нафтагосподрства в значній мірі залежитьнадійність довговічність та економічність роботи машини.
У ДП знаходяться один заправний пункт.
Технічний стан нафтагосподарствазадовільний.
Заправні колонки є тільки на бензин тадизельне паливо, масло відпускається шляхом наливу з бочок у каністри. Облікмасла ведеться по міткам у каністрах, облік бензину та дизельного паливаведеться згідно лічильників на паливо заправних колонках. Територіянафтагосподарства огороджена. Для покращення роботи нафтагосподарства необхідноввести строгий контроль за відпуском нафтопродуктів, встановити колонки длязаправки тракторів мастилами, а також поставити на підвищені бак з водою для системиохолодження.
1.6 Показники господарчою діяльностіта їх аналіз
Показники господарчої діяльності врослинництві в ДП «Ера-1» зведені у таблиці 1.2, 1.3, 1.4.
Таблиця1.2
Структура земельних угідьНазва Площа, га. 2005 2006 2007 Всього землі, га. 4000 4000 4000 с.г. угідь, га 3590 3590 3590 Оранка, га 3590 3590 3590
Таблиця1.3
Посівні площі основнихсільськогосподарських культурКультура Виділена площа, га. Середнє за три роки 2005 2006 2007 Соняшник 140 138 400 226 Ячмінь 202 235 200 212,3 Озима пшениця 649 750 496 631,7 Кукурудза на зерно 200 130 100 143,3
Таблиця1.4
Врожайність основних культурКультура Врожайність, ц/га. Середнє за 3 роки 2005 2006 2007 Соняшник 20 22 21 21 Ячмінь 28 30 28 28,7 Озима пшениця 20,5 25,5 25,7 23,9 Кукурудза на зерно 39 37 39 38,3
Згідно з таблицею 1.4. за останні тринесприятливих у кліматичному та економічному відношенні, де врожайність озимоїпшениці складає 23,9 ц/га, соняшника 21 ц/га. Головними причинами такоїврожайності є недостатня кількість добрив (як органічних так і мінеральних),порушення технології вирощування.
1.7Аналіз техніко-економічних показників вирощування та збирання озимої пшениці
Аналіз техніко-економічних показниківза останні три роки, свідчити, що усі показники її вирощування та збираннямеханізовані за виключенням навантажувально-розвантажувальних робіт. Рівеньмеханізації становить 96%. Основні показники зводимо в таблицю 1.5.
Таблиця1.5
Техніко-економічні показникивирощування та збирання озимої пшениціПоказники Роки Середнє за три роки 2005 2006 2007 1 2 3 4 5 Площа, га 649 750 496 631,7 Врожайність, ц/га. 20,5 25,5 25,7 23,9 Валовий збір, ц. 13304,5 19125 12747,2 15097,63 Витрати праці, люд.год: на 1 га. 14,23 14,7 14,2 14,4 на 1 т. 4,13 4,75 3,89 4,3 Собівартість, грн./т. 325,61 377,78 439,5 380,9 Рівень механізації, %. 95 96 96 95,7 Витрати палива кг/га 69,5 69,8 68,5 67,8 /> /> /> /> /> />
Висновок по розділу
Організація робітз виробництва озимої пшениці залежить від того, на якій правовій базі існуєгосподарство. Механізована ланка, що пропонується, є елементом тракторноїбригади, тому її дії мають узгоджуватись на підставі загального плану роботицього підрозділу.
При підготовці довиробництва необхідно:
1) скласти перспективнийплан виробництва для визначення потрібних ресурсів;
2) скласти угодиі оформити документи на кредитування і постачання потрібних ресурсів;
3) підготуватитехніку;
4) забезпечитинавчання персоналу (опанування техніки і технології);
5) забезпечитирезервування (страхові запаси).
При проведенніробіт необхідно:
1) складати планиоперативного управління;
2) проводитиоптимальне маневрування матеріальними, технічними, трудовими і грошовимиресурсами;
3) проводитипостійний контроль за обсягом і якістю виконання робіт з позиції управлінняякістю;
4) проводитичіткий облік витрачання матеріалів, коштів, експлуатації техніки і праці;
5) забезпечитиматеріальне і моральне стимулювання праці.
Для підвищення врожайності озимоїпшениці та зменшення собівартості необхідно:
— повисіти врожайність до 3,5 т/га зарахунок посіву районованих гібридів, ефективне використання матеріальних татехнічних засобів;
- підвищеннякваліфікації механізаторів;
- вдосконаленнятехнологічних процесів вирощування соняшнику;
- підвищититрудову та технологічну дисципліну.
Наведені приклади показують, що маємодостатні можливості для значного підвищення врожайності озимої пшениці.
2. АНАЛІЗ І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗБИРАННЯ ОЗИМОЇПШЕНИЦІ
2.1 Короткахарактеристика й особливості технології вирощування та збирання озимої пшениці
Інтенсивнаенергозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці знижує витрати праці навиробництво приблизно в 1,5–2 рази, за рахунок поєднання окремих видів робіт,виключення ручних обробітків, зменшення кількості технологічних операцій, в томучислі міжрядних обробітків.
Враховуючиприродно — кліматичні фактори в умовах східної зони степу України, основноюумовою, при виконанні технологічного процесу, буде боротьба за збереження вологив ґрунті.
Основнийобробіток ґрунту. Умови зони вирощування, місце озимої пшениці в сівозміні іособливості поля визначає систему і заходи основного обробітку ґрунту.
Заходи підготовкиґрунту диференціюються в залежності від попередника. Після ранніх культурвиконується лущення ґрунту лущильником ЛДГ-10 (ЛДГ-15), або дискуванням задопомогою дискових борін БД-10 на глибину 6-8 см. При наявності на полі корнеотприскових бур’янів дискуванням або лущенням доцільно замінити на обробітоккультиваторами плоскорізами КПШ-5 (КПШ-9) або ОПТ-3-5.
Передпосівнийобробіток ґрунту. Ранньою весною, при настанні фізичної стиглості, поле, якщоце не було зроблено восени, слід вирівняти. Враховуючи стан ґрунту, якістьоранки і величину схилу використовують важкі зубові борони, шлейф-борони, абокультиватори в агрегаті з боронами, а також й інші вирівнювачі. Використовуватиці знаряддя необхідно в залежності від степеню стиглості ґрунту.
Необхідна якістьвирівнювання поля може бути досягнена використанням зубової борони БЗТС-1,0,агрегатуємої по засобам зчіпки СП-21 з трактором Т-150.
Посів. Питанняпро час посіву повинні вирішуватися окремо в кожному господарстві, зурахуванням погодних умов. В першу чергу рекомендується висівати більш пізнігібриди, а закінчувати посів середньо-ранньостиглими. Посів проводять зерновимисівалками СЗ-3,6, СЗП-3,6, СЗА-3,6. Спочатку засівають поворотні смуги, а потімвсю ділянку. Коткувати посіви слід при підвищеній комковатості і розпушеностіполя. У випадку утворення щільної кірки після дощу її руйнують за допомогоюротаційних мотиг або борін.
Догляд запосівами. Догляд за посівами включає в себе підтримання оптимального стануґрунту, внесення добрив, боротьбу з бур’янами, шкідниками, при збереженніоптимальної густини стояння рослин.
В боротьбі збур’янами головну роль грають агротехнічні заходи: правильне чергуваннякультур, висока якість основного і передпосівного обробітку ґрунту, оптимальнийстрок і щільність посівів та інше. Хімічні засоби лише доповнюють їх ідопомагають більш повному знищенню бур’янів.
Надійний захистпосівів кукурудзи від комплексу шкідливих факторів є суттєвим резервомпідвищення врожайності і підвищення його якості.
Ґрунтовігербіциди подавлюють більшість однорічних бур’янів, проте доцільно привестидодаткове довсходове боронування за 4-5 днів до появи сходів середніми зубовимиборонами БЗСС-1,0 ( на схилах – під кутом 30-45о до напрямку посіву).
Один із способів,дозволяючий знизити витрати на удобрення і підвищити врожайність є некореневепідживлення рослин азотними добривами, для цього використовують Зернові сівалкиСЗТ-3,6.
Збирання врожаю.Для збирання озимої пшениці використовують зернозбиральні комбайни СК-5, СК-6,Дон-1200, Дон-1500 та інші. Також використовують імпортні комбайни продуктивністьі якість роботи яких трохи вище наведених машин.
2.2 Порівняльнаоцінка сільськогосподарських агрегатів на заданих операціях
Керуючись стратегією прийнятоїтехнології, технологічні операції вибираються по кожному з технологічнихпроцесів виробництва [1,4,8]: основному й передпосівному обробітку ґрунту,посіву, доглядом за посівами, збирання та післязбирального обробітку – ізасортименту технологічних операцій за вказаними технологічними процесами [4].Технологічні операції заносяться в графи 1 і 2 технологічної карти навиробництво озимої пшениці.
2.2.1 Вибір засобів механізації
Основними енергетичними засобами єтрактори. Основні марки тракторів приймаються із даних про господарськудіяльність господарства, та техніка яка є в наявності у господарстві. Однак незастосування й інших марок тракторів, а також самохідної техніки.
Вибір трактора для конкретноїсільськогосподарської операції проводиться виходячи із можливості іякнайбільшої ефективності виконання роботи агрегатом з цим трактором. Привизначенні ефективності використання агрегату з тим чи іншим тракторомприймаємо до уваги наступне:
1. На ранніх весняних роботах, на спушеному ґрунті доцільновикористовувати агрегати з гусеничними тракторами загального призначення.
2. На енергомістких роботах доцільно використовувати більш потужні тракторизагального призначення.
3. При виконанні не енергомістких та транспортних робіт доцільно використовуватиколісні трактори низького тягового класу.
4. При транспортуванні (та розкиданні) добрив доцільно використовуватибільш потужні колісні трактори.
Якщо якусь технологічну операціютракторами виконувати не можливо або не доцільно приймається інший енергетичнийзасіб: самохідний комбайн чи автомобіль.
Сільськогосподарські машинивибираються за умов найбільшої їх відповідності агротехнічним вимогам дозаданої операції, можливості агрегатування з обробними тракторами і можливостейщодо придбання чи орендування на необхідний термін.
2.2.2 Добір альтернативних варіантівагрегатів
Для технологічних операцій вибранітакі альтернативні варіанти агрегатів:
— для операцій: Оранка
Т – 150 + ПЛН-5-35 1-й варіант
Т – 150К + ПЛН-5-40 2-й варіант
ДТ-75+ПЛН-4-35 3-й варіант
— для операції: Культивація з боронуванням
Т – 150 +КПС-4+БЗСС-1,0 1-й варіант
ДТ-75М+КПС-4+БЗСС-1,0+СП-11 2-й варіант
МТЗ-80+КПС-4+БЗСС-1,0 3-й варіант
— для операції: Посів з внесенням мінеральних добрив
Т – 150 +СЗ-5,4 1-й варіант
Т-150К+СЗП-3,6+СП-11 2-й варіант
МТЗ-80+СЗП-3,6 3-й варіант
— для операції: Пряме комбайнування
ДОН-1500+2ПТС-40 1-й варіант
СК-5А+2ПТС-40 2-й варіант
СК-6-11+2ПТС-40 3-й варіант
2.2.3 Визначення оптимального складу,швидкості руху і годинної витрати палива для кожного з альтернативних варіантівагрегатів
1) Визначення можливих робочих передач трактора.
Можливі робочі передачі в окремомуагрегаті визначаються за умовою:
max (Vamink)/>VpHj/>min (Vamaxk),k=1...NBM, j=N… М, (2.1)
де Vamink,Vamaxk – відповідно мінімальна та максимальна агротехнічні швидкостідля сільськогосподарської машини k-ої марки, км/год;
VpHj — номінальна робоча швидкістьтрактора на j-ій передачі, км/год;
NBM – кількість мароксільськогосподарських машин – знарядь в агрегаті;
N, M – номери відповіднонайнижчої та найвищої можливих робочих передач трактора.
Швидкості Vaminkта Vamaxkберуться з паспортних даних відповідних машин[7], а VpHj — із тягової характеристики заданого трактора на відповідномуагрофоні [7].
Відповідно з формули (1.1). межі агротехнічних швидкостейстановлять:
— для операції: Пряме комбайнування
від 3 км/год. до 7,2 км/год.; — для операції: Культивація з боронуванням від 6 км/год до 10 км/год; — для операції: Посів з внесенням мінеральних добрив від 6 км/год до 12 км/год;
— для операції: Оранка
від 6 км/год до 10 км/год;
Прикладрозрахунків подається для операції оранка.
Для можливихробочих тракторів параметри їх тягових характеристик виписуються в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Параметри тягових характеристик тракторів на агрофоні– стерняМарка трактора Робоча передача, j
Номінальне крюкове зусилля Ркрн j, кН Швидкість руху, км/год Годинна витрата палива, кг/год
Максимальна крюкова потужність Nкрmaxj, кВт
Номінальна робоча VpHj
На холостому ході трактора Vххj
Номінальна робоча G ТНj
На холостому ході трактора G тххj Т-150К 1 41,6 7,75 9,7 29,7 9,75 89,6 2 35,8 9,3 11,4 29,8 10,4 92,5 ДТ-75 3 27,2 6,1 6,7 15,3 5,6 45,0 4 22,9 6,8 7,5 15,2 5,9 42,4 5 19,0 7,6 8,3 15,1 6,2 39,2 6 15,7 8,4 9,3 15,1 6,7 35,9
2) Визначення питомого тягового опорусільськогосподарської машини на можливих робочих передачах трактора, кН/м.
/>(2.1а)
де Ko– питомий тяговий опір сільськогосподарської машини к-ої марки за швидкістю VН=5 км/год, кн./м [4];
h – глибина оранки, м.
Для трактора Т-150К+ПЛН-5-35
на 1 п. Кv= 60×0,27×(1+0,006(7,752-52)= 19,6 кН/м;
на 2 п. Кv = 60×0,27×(1+0,006(9,32-52)= 22,18 кН/м;
3) Визначення граничної ширини захвату на можливихробочих передачах трактора (простий та комплексний МТА), м.
/>(2.2)
де /> - припустимий ступіньзавантаження трактора за тягою [7];
G – експлуатаційна вагатрактора [7], кН;
І- ухил поверхні поля [7], %;
f зч – коефіцієнт опоруперекочування зчіпки [7];
gмк, gзч – середня вага на один метрширини захвату відповідно для сільськогосподарської машини к-ої марки і длязчіпки, кн./м;
/>;(2.3а)
/> ;(2.3б)
де Gнк,Gзч – конструктивна вага відповідно сільськогосподарської машиник-ої марки і зчіпки (зчіпка приймається в разі, коли очікувана кількістьприйнятої марки сільськогосподарської машини – знаряддя для заданого тракторабільша за 1, див. [7] кH.;
Вмк, Взч – конструктивна шириназахвату відповідно сільськогосподарської машини – знаряддя к-ої марки і зчіпки[7], м;
Nмк — кількість видівтехнологічного матеріалу, що міститься в к-ій марці сільськогосподарськоїмашини (насіння, добрива, та інші);
Vмк1 – місткість бункерівсільськогосподарської машини к-ої марки під технологічний матеріал 1-го виду[7], м3;
дм1– об'ємна маса 1-го видутехнологічного матеріалу [7], кг/м3;
Gпк — середня вага додатковоговантажу, що знаходиться на сільськогосподарській машині к-ої марки ( грунт,технологічний матеріал, обслуговуючий персонал), кН;
ПЛН-5-35gмк = 8,0/1,75 =4,36 кН.
Для трактора Т-150К+ПЛН-5-35.
на 1 п. Вгр=0,86×(41,6-76×0,02)/(19,6+4,36·0,02)=1,75м.
на 2 п. Вгр=0,86×(35,8-76×0,02)/(22,18+4,36·0,02)=1,32м.
4) Для орного МТАвизначаємо необхідну кількість корпусів плуга
/>(2.4)
/>(2.5)
де Rкорпj– тяговий опір корпуса плуга, кН.
Вкорпj,Nплj, Gплj, — відповідно ширина захвату одного корпуса(м), кількість корпусіві вага (кН) плуга;
Сп – коефіцієнт, що враховує вагуґрунту, яка знаходиться на корпусі плуга, Сп =1,2.
Для трактора Т-150К + ПЛН-5-35.
/>
/>
/>
Приймаємо n1=5корпусів.
/>
Приймаємо n2=4корпусу.
5) Вибір робочоїпередачі і визначення робочої швидкості трактора.
Орієнтовний вибірробочої передачі проводиться за умов найкращого завантаження трактора за тягою:
/>, j=N…M;(2.6)
/>;(2.7)
де L- номервибраної передачі трактора;
Raj — тяговий опір МТА на j-йпередачі трактора, кН;
/>(2.8)
Для трактора Т-150К+ПЛН-5-35.
на 1 п. Rа= 6,89·5 = 34,45 кН;
на 2 п. Rа= 7,8·3 = 23,4 кН;
Для трактораТ-150К+ПЛН-5-35.
на 1п />=34,45/(41,6-76×0,02)=0,86;
на 2п />= 23,4/(35,8-76×0,02)=0,0,68;
Далі проводимо розрахунок за 1- ою передачу.
Остаточний вибір основної робочої передачі проводитьсяза умови максимуму „чистої” годинної продуктивності МТА.
WгчL= max ( Wгчj), j = N…M, (2.9)
Wгчj = 0.1×Вpj× Vpj (2.10)
де Вpj– робоча ширина захвату МТА на j-й передачі трактора, м;
Vpj – робоча швидкість МТА на j-йпередачі трактора, визначається за тяговою характеристикою трактора або за формулою,км/год.
Vpj = Vpнj + (Vххj — Vpнj )× ( 1- />рj), (2.11)
де Vххj– швидкість холостого ходу трактора на j-й передачі (таблиця 2.1), км/год.
Робоча ширина захвату визначається:
Вpj = Вкорпj× пкорпj/> (2.12)
де /> — коефіцієнтвикористання конструктивної ширини захвату відповідної машини – знаряддя, />= 1,05 [7].
Для трактораТ-150К+ПЛН-5-35.
Вpj =0,35×5×1,05=1,84 м.
Vpj =7,75+ (9,7 –7,75 )× ( 1- 0,86)=8,02 км/год.
Wгчj = 0.1×1,84×8,02=1,48 га/год
2.2.4. Розрахунокпоказників ефективності роботи агрегатів
1) Питома витрата палива наобраній передачі, кг/год
/>(2.13)
де GтххL,– годинна витрата палива на холостому ході трактора на обраній передачі,кг/год.;
/>
2) Визначаємошвидкість руху МТА на холостому ході
/>(2.14)
де f – коефіцієнтопору перекочування коліс трактора.
/>.
3) Визначаємопередачу трактора за умовою
/>(2.15)
/>
Приймаємо 4передачу.
4) Визначеннякоефіцієнтів використання часу зміни для альтернативних варіантів.
/>(2.16)
де tр– середня тривалість одного робочого проходу агрегату по полю, хв.;
пц, ппрц – відповідно загальнакількість циклів за зміну та кількість проходів агрегату за 1 цикл;
tц, Тнц– тривалість одного циклу та усіх не циклових операцій за зміну, хв.
/>
tр =0,06×Lрср/Vp (2.17)
де Lрср– середня довжина одного робочого проходу агрегату по полю, м.
Lрср =Lр =L-Еп(2.18)
де L – довжинаполя, м;
С – ширина поля, м;
Еп – ширина поворотної смуги,м.
Еп =nпр×Вр£Епmin (2.19)
де nпр –кількість проходів агрегату на поворотній смузі;
nпр³Епmin/Вр(2.20)
де Епmin–мінімальна ширина поворотної смуги, м.
Епmin=Ке×R0+е+dк(1.21)
де Ке–коефіцієнт, що залежить від способу повороту. Для однобокої петлі Ке=2,6;
R0 — радіус повороту агрегату, м;
е-довжина виїзду агрегату, е=0,1la,м;
dк – кінематична ширина агрегатуз зовнішнього боку повороту dк =0,5Вр.м;
/> (2.22)
де /> – кінематична довжинавідповідно енергетичного засобу, машин — знаряддя і зчіпки, м.
/>
е=0,1×7,2=0,72 м.
Епmin=2,6×70+0,72+0,875=19,8 м.
nпр³19,8/1,75=11,3=12 м
Еп =12×1,75=21 м £ Епmin=19,8 м
Lрср =Lр =800-2×21=758 м
tр =0,06×758/8,02=5,67 хв
5) Кількістьциклів агрегату за зміну.
пц = ціле [(Тсм-Тнц)/tц+0,5](2.23)
де Тсм –тривалість зміни, Тсм =420 хв.
Nyw = td1 + td2+ t[ + tNJ + ta(2/24)
де tв1,tв2 – тривалість переїзду на поле й з поля, хв.;
/>,(2.25)
/>
tц = (tp+ tх+ tоч)× ппрц + tз,(2.26)
де tх-середня тривалість одного повороту, хв.;
tоч –середня тривалість очищення робочих органів в розрахунку на один робочийпрохід, tоч =0...5 хв.
tз — тривалість зупинки длязаправки технологічних ємкостей, для оранки tз=0 хв.
Кількістьпроходів агрегату в цикл приймаємо ппрц=2.
/>, (2.27)
Lхст — середня довжина одного повороту;
/>, (2.28)
де Кх –коефіцієнт, що залежить від способу повороту, для однобокої петлі Кх=6,0...7,5;
Хср – середня довжинапрямолінійної ділянки повороту, м.
/>, (2.29)
де Сз –ширина зчіпки, що визначається;
/>, (2.30)
де Сзопт– оптимальна ширина загінки, м;
/>, (2.31)
/>
/>
/>
/>
/>
tц = (5,67+0,53 +2)×2 +0=16,4 хв.
пц=(420-90)/16,4+0,5=20,6
Приймаємо 20циклів.
Фактичнатривалість зміни:
/>,(2.33)
/>
6) Технічна продуктивність:
годинна
/>(2.33)
/>
змінна
/>,(2.34)
/>
7) Питома витратипалива
/>,(2.35)
де Gтр,Gтх, Gто – годинна витрата палива агрегатом відповіднопри роботі, холостому ході, на зупинках, кг/год;
Ттр, Ттх,Тто – загальна тривалість за зміну відповідно при роботі, холостомуході, на зупинках, кг/год;
/>,(2.36)
/>
/>,(2.37)
/>
/>,(2.38)
/>,
/>
8) Витрати праці:
/>,(2.39)
де m – кількістьобслуговуючого персоналу, люд.
/>
9) Прямі експлуатаційні витрати,грн./га.
/>(2.40)
де Ст,Смк, Сзч – вартість однієї години експлуатації відповідноенергетичного засобу, сільськогосподарської машини – знаряддя к-го виду та зчіпки,грн./год;
Sпмм,Sзп –питомі витрати відповідно на паливно — мастильні матеріали (ПММ) і зарплатнюобслуговуючого персоналу, грн./га
Ст = 0,01×Бт (арт +акг+артохт)/Тнт, (2.41а)
Смк = 0,01×Бмк (армк +акнк+артомк)/Тнмк, (2.41б)
Сзч = 0,01×Бзч (арзч+артохзч)/Тнзч, (2.41в)
де Бт,Бмк, Бзч – балансова вартість відповідно енергетичногозасобу, сільськогосподарської машини – знаряддя к-го виду й зчіпки, грн.;
арт, армк,арзч– відсоток відрахувань від балансової вартості на реновацію (обновленняпочаткової вартості) відповідно для енергетичного засобу сільськогосподарськоїмашини – знаряддя к-го виду й зчіпки [7];
акг, акнк- відсоток відрахувань від балансовоївартості на капітальний ремонт відповідно для енергетичного засобу і длясільської машини – знаряддя к-го виду [7], %;
артохт,артомк, артохзч – відсоток відрахувань від балансової вартості напоточний ремонт, ТО й зберігання відповідно для енергетичного засобу, сільськогосподарськоїмашини – знаряддя к-го виду й зчіпки [7], %;
Тнт, Тнмк, Тнзч – річне нормативногозавантаження відповідно енергетичного засобу, сільськогосподарської машини –знаряддя к-го виду й зчіпки [7], год;
Ст = 0,01×25000 (1,25+7+22)/1350=7,7 грн/год.
Смк = 0,01×5000(12,5+27+0)/480=4,1 грн/год
Sпмм = gw ×Цпмм,(2.42)
де Цпмм– комплексна ціна ПММ, що враховує вартість як основного палива, Цпмм= 5,7 грн/кг.
Sпмм = 22,1× 5,7=66,3 грн/га,
Sзп = Кз( Кнк× mm× Ym+ mg×Yg) / Wнзм,(2.43)
де Кз –коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату (соцстрах, пенсії й ін.), Кз= 1.52;
Кнк – коефіцієнт, що враховуєнадбавку до зарплати за класність: 1-й клас — Кнк = 1.2 і 2-й клас — Кнк = 1.1;
mm, mg – кількість на агрегатівідповідно механізаторів й допоміжних робочих, люд;
Ym, Yg– змінна тарифна ставка відповідно для механізатора і для допоміжного робочогоза тарифним розрядом [9, 10], грн./зміну.
Sзп = 1,52(1,2 ×1×7,5 + 1×0) /5,3=2,58 грн/га.,
/>
2.2.5 Порівняльнаоцінка варіантів агрегатів.
Порівняльнаоцінка варіантів агрегатів виконується за результатами попередніх розрахунків,що подаються в додатках В, Г, Д, Е, по кожній із заданих операцій.
2.5.6 Вибір рештиагрегатів
Для операцій, щовиконуються у технологічному потоці (наприклад, для передпосівного обробітку,транспортування насіння й добрив і посіву) доцільно застосовувати тракторирізних марок, щоб уникнути пікової потреби в якій-небудь марці трактора.
Кількість машин –знарядь в агрегаті і типові норми виробітку і витрачання палива приймаються здовідкової літератури [9, 10] з урахуванням глибини обробітку, норми внесенняматеріалу (врожайності), довжини гону, типу ґрунту і ухилу поверхні полів таінших факторів. Марка зчіпки вибирається за умови можливості приєднання необхідноїкількості машин –знарядь.
2.3 Розробкатехнологічної карти на вирощування та збирання озимої пшениці
2.3.1 Заготовкатаблиці технологічної карти
Таблицятехнологічної карти має 24 графи, із яких 1...15 заповнюється вихідними даними,що вже прийняти вище. Тривалість роботи за добу спочатку приймається рівним 14годин в одну зміну. Технологічна карта наведено у вигляді таблиці додаток А.
2.3.2 Розрахунок параметрів виконаннясільськогосподарських операцій.
1) Обсяг роботи у фізичних одиницях, виконуванийагрегатом і-го виду на j-й технологічній операції (графа 4), од.
Uфji = Fji ·Pj,(2.44)
де Fji– загальна площа полів, з яким зв’язане виконання j-ї операції і- им видомагрегатів, га;
Pj – агротехнічний показникобсягу j-ї операції: для польових робіт Pj= 1; для стаціонарнихробіт Pj = Нj і для транспортних робіт Pj=Нj·lj ;
Нj – норма внесення (збору)технологічного матеріалу на j-й операції, т/га;
lj — відстань транспортуваннятехнологічного матеріалу на j-й операції, км;
Так, для операції № 4 “Оранка”:
Uф14 = 350·1= 350 га
2) Кількістьнормозмін (графа 11):
nнмзji = Uфj/Wтзмji(2.45)
де Wтзмji– змінна норма виробітку агрегату і- го виду на j-й операції, од;
Так, для операції № 4 “Оранка”:
nнмзji = 350/ 5,5 = 63,63нормозміни.
3) Кількість агрегатів(графа 9).
Необхіднакількість агрегатів визначається по формулі:
/>,(2.46)
де Даj– тривалість агрострока на j-й операції в днях;
Тдj – тривалість робочого дня наj-й операції; приймається рівною 7 (в одну зміну), 10 (в повітрі зміни) годин взалежності від ступню напруженості в роботі, часу року і виду операції;
krji,kнj –коефіцієнти, що враховують технічну готовність і-го виду сільськогосподарськогоагрегату на j-й операції і метеорологічні умови під час проведення j-ї операції(якщо тривалість агрострока на j-ій операції не перевищує 10 днів і агрегатпростий за складом, то приймається krji=1; якщо ж Даj>10днів і якщо агрегат складний, то krji варто зменшити до 0,9; kнj=0,8...1,0).
У випадку, колирозрахункова кількість агрегатів пaji приводить до “пікової” потребив якій – не будь марці машини, проводиться частковий чи повний перехід на іншийагрегат, у якого експлуатаційні показники трохи гірші.
Так, для операції№ 4 “Оранка”:
/> шт.
/>(2.47)
У формулі (2.46)значення Тдji вибирається з наступних розумінь; якщо операція єпотоковою, тобто виконується в зв'язку з іншими операціями (наприклад,транспортування насіння і посів), то для всього потоку Тдji повиннобути однаковим, причому рівним найбільшому його значенню в потоці; якщооперація може бути виконана в одну зміну, тобто по 14 годин на день і це невимагає додаткових агрегатів, то роботу варто планувати в одну зміну.
Так, для операції № 5 “Культивація передпосівна”:
Дрji= (20·63,63) /(7·14·1·1) = 15,99 ≤20 = Даj.
4) Потреба вробочій силі ( графи 11, 12 і 13)
/>(2.48)
де Naj– кількість видів агрегатів, що виконують j- ту технологічну операцію; maji– кількість робітників на j-ої технологічної операції ( окремо для механізаторіві для допоміжних робітників, див. гр. 10, 11 і 12);
nззмji – кількість разів змін задобу персоналу на і-му виді агрегатів j-ї операції;
nзнji={1, якщо Тдji≤ 10 год
2, якщо Тдji≤ 10год. (2.49)
Так, для операції № 4 “Оранка”:
nззмji= 1;
mв = 1·1·1 = 1.
2.3.3 Витратипалива, кг
/>, (2.50)Так, для операції № 4 “Оранка”:
/>
2.3.4. Витрати праці, люд.-год.
/>(2.51)Так, для операції № 4 “Оранка”:
Зпв = 14·63,63×(1+0) = 890,91 люд.-год
2.3.5 Розрахунокпідсумкових значень
За графами: кількість нормозмін, витрата палива, заробітнаплатня, витрати парці підбиваються підсумки.
2.3.6 Побудова графіка виконання механізованих робіт
Технологічнікарти на виробництво с.-г. культури разом із графіком виконання операційдозволяють:
1) чітко регламентувати й узгоджувати обсяги робіт заусіма операціями;
2) визначатипотребу в технічних, матеріальних та трудових ресурсах під час виробництвас.-г. культури;
3) визначатиоплату праці персоналу, а також обсяг і вартість транспортних та інших послуг;
4) визначативитрати праці та прямі витрати коштів на весь обсяг робіт, на одиницю площі таврожаю готової продукції (основної й допоміжної).
Висновок порозділу
1. На підставіпроведених розрахунків було встановлено, що найкращі такі варіанти агрегатів:оранка – трактор Т-150 + ПЛН-5-35; суцільна культивація з боронуванням –трактор Т-150 + 2 КПС-4 + 8 БЗСС-1,0 + С-11У; посів з внесенням мінеральнихдобрив – трактор Т-150 + 2 СЗ-5,4 + СП-11; пряме комбайнування – комбайнДОН-1500.
2. Розробленатехнологія і організація виробництва озимої пшениці за прогресивноютехнологією. Набраний комплекс із 25 технологічний операцій при виконанні їх взадані агростроки з високою якістю має забезпечити отримання заданоїврожайності 45 ц/га.
4. Технологічнакарта на вирощування й збирання озимої пшениці подана на аркуші разом зграфіком виконання механізованих робіт. На їх підставі визначено склад системимашин і склад механізованої ланки з виробництва озимої пшениці. Система машиннараховує 52 одиниці техніки, з якої тракторів – 5 (Т-150К – 1 шт., Т-150 – 2шт., МТЗ-80 – 2 шт., зернозбиральний комбайн ДОН-1500 – 1шт.) і 47 одиницьрізних сільськогосподарських машин (18 найменувань).
тракторний жниварка пшениця
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ МОДЕРНІЗОВАНОЇЖНИВАРКИ ЖВР-10
3.1 Призначення машини й область застосування, вимоги,пропоновані до конструкції
Дана валкова жниварка призначена для скошуваннязернових культур з утворенням одинарних валків з однаковим розташуванням колосьу них.
Жниваркапричіпна, фронтальна навішується на енергозасіб спеціальний. Застосовується встеповій і лісостеповій зоні з рівнинним рельєфом при будь-якій густотіхлібостою.
Стебла зерновихкультур у валку повинні бути розташовані під кутом ± 20...30о до осівалка з рівномірним розподілом колось по його ширині.
Валки повиннібути прямолінійними і розміщені на такій відстані, щоб не утруднялася роботакомбайна з підбирачами.
3.2 Обґрунтування пропонованої модернізації й описпристрою конструкції
Пропонованажниварка забезпечує утворення одинарного валка за один прохід, містить рами запаратом, що ріже, валкостворюючий транспортер, виконаний із двох рознімнихсекцій.
Метоюмодернізації є розширення функціональних можливостей валкової жниварки іможливістю навішення її на СК-5 «Нива».
Зазначена метадосягається тим, що рами двох секцій транспортера виконані пересувними уздовжапарата, що ріже, і постачена реверсним механізмом привода.
Рама жниваркивиконана у виді шарнірно з'єднаних секцій, причому вісь шарніра розташована всередній частині рами.
Вісь шарніра рамисекції транспортера розташована від кінця транспортера секції на відстані,рівній ширині викидного вікна. Таке конструктивне виконання жниварки дозволяєодержувати не тільки одинарні чи здвоєні валки за один прохід, але і можезабезпечити одержання двох валків за один прохід.
Валкова жниварка містить раму 1 (графічний аркушкінематична схема приводу жниварки ЖВР-10) з апаратом 2, що ріже, і розташованіза ним секційний валкостворюючий транспортер 3, а також механізм 4 приводиробочих органів жниварки. Рама 1 жниварки виконана з двох шарнірно з'єднаних уподовжньому напрямку секцій 5 і 6, у робочому положенні, що спираються на ґрунтбашмаками.
Валкостворюючийтранспортер 3 також складається з двох пересувних уздовж апарата 2, що ріже,секцій 7, 8, постачених реверсним механізмом привода.
Розташуванняосьового шарніра 9 для з'єднання частин 5, 6 рами 1 жниварки обрано з умовможливості утворення за один прохід жниварки двох приблизно рівних попотужності валків при їхньому розташуванні за межами габаритів агрегатованої ізжниваркою несучої машини 10.
Ліва секція 7валкостворюючого транспортера 3 по своїй довжині дорівнює довжині лівої секції5 рами 1, при цьому рама 11 зазначеної секції транспортера в подовжньому напрямкутак само виконаний із двох шарнірно з'єднаних частин 12, 13. Шарнір 14 цьогоз'єднання при крайнім лівому положенні секції 7 валкостворюючого транспортера 3розташовується від шарніра 9 на відстані ширини центрального викидного вікна15.
Механізм приводамістить, що приводиться від трансмісії несучої жниварку машини реверснийредуктор 16, установлений на рамі 1 жниварки, а також елементи його зв'язку зкоромислом 17 привода ножа апарата 2, що ріже, і елементи зв'язку редуктора зведучими валами 18, 19 секцій 7, 8 валкостворюючого транспортера 3. Крім цьогомеханізм привода містить пристрій 20 для переміщення секцій 7, 8валкостворюючого транспортера 3 по рамі жниварки уздовж апарата 2, що ріже.Зазначений пристрій містить керований від гідротрансмісії несучої машини 10гідроциліндр 21 і з'єднане ним коромисло 22, установлене поворотно на рамі 1.Вільне плече коромисла 22 шарнірно з'єднано з рамою 11 секції 7валкостворюючого транспортера 3.
Елементи зв'язкуреверсного редуктора 16 з коромислом 17 привода ножа апарата 2, що ріже,являють собою встановлений на валу зазначеного редуктора кривошип 23 із'єднуючий його з коромислом шатун 24.
Елементи зв'язкуредуктора 16 з ведучими каналами 18 і 19 секцій 7, 8 валкостворюючоготранспортера 3 містять контрприводной вал 25, постійно з'єднаний з редуктором ланцюговоюпередачею 26, з валом 19 ремінним контуром 27 і двома ланцюговими контурами 28,29, які обгинають зону центрального викидного вікна 15, при цьому ланцюговіконтури 28, 29 виконані у виді передачі, що шарнірно-складається, з вільноплаваючим блоком зірочок 30.
Приводний вал 18лівої секції 7 валкостворюючого транспортера 3 у залежності від положеннясекції приводиться в обертання чи безпосередньо від контрприводного вала 25 чивід приводного вала 19 правої секції 8 валкостворюючого транспортера 3. Колизазначена секція транспортера знаходиться в крайнім лівому положенні, вал 18розташовується на осі контрприводного вала 25 і з'єднується з ним безпосередньоза допомогою глухої муфти, як зазначено на листі № креслярсько-графічноїроботи. Коли ж ліва секція 7 валкостворюючого транспортера 3 зміщена в крайнєправе положення, то її приводний вал 18 з'єднується з валом 19 правої секціїланцюговим контуром.
3.3 Організаціяробіт із застосування розроблювальної конструкції
У залежності відобраного способу роботи валкової жниварки відповідним чином розташовуються ісекції валкостворюючого транспортера. Відповідно до цього переналагодженнюпіддаються також елементи їхнього привода. Так, наприклад, при підготовціжниварки з утворенням одного валка за один прокіс секції 7, 8 валкостворюючоготранспортера 3 установлюють по краях жниварки з утворенням центральноговикидного вікна 15. При цьому приводний вал 18 лівої секції 7 з'єднуютьбезпосередньо з контрприводним валом 25, а реверс редуктора встановлюють у положеннядля обертання його вала в напрямку проти годинної стрілки.
Утворення двохвалків за один прокіс жниварки в порівнянні з раніше описаним положеннямелементів жниварки, досягається лише зміною обертання реверсного редуктора 16 іповоротом на 180о галузей ременя 27 на ведучому шківі 31.
Для утворенняодного здвоєного валка з двох суміжних прокосів спочатку від'єднують ведучийвал 18 лівої секції 7 валкостворюючого транспортера 3 від контрпривода 25 іпотім, впливаючи на гідроциліндр 21, переміщають ліву секцію транспортера докінця вправо. У цьому положенні кінці секції з'єднують замками, а на кінці вала18 установлюють змінну зірочку і ланцюговим контуром з'єднують її з зірочкоювала 19. Потім обидві секції 7, 8 валкостворюючого транспортера 3 переміщають украйнє ліве положення і змінюють напрямок обертання редуктора 16 на зворотне.При такому настроюванні жниварка робить перший прокіс. Для другого прокосуобидві секції 7, 8 валкостворюючого транспортера 3 гідроциліндром 21переміщають до кінця вправо, а напрямок обертання редуктора 16 у порівнянні зпершим прокосом змінюють на зворотне.
При роботіжниварки на будь-якій схемі рама жниварки завдяки наявності осьового шарніра 9легко пристосовуються до змін рельєфу поля, що дозволяє скошувати хлібну масу нанизькому її рівні.
3.4 Технологічнірозрахунки модернізованих вузлів жниварки
3.4.1 Розрахунокапарата, що ріже
1. Вибираємо апаратсегментно-пальцевого типу, що ріже.
2. При подачі встановленоюпрактикою для сегментів зернобобових жниварок l = 0,141 м, визначаємо число подвійних ходів нож:
/>,(3.1)
де /> — швидкість рухужниварки, приймаємо />=2 м/с.
/>.
3. Висоту крайки сегмента, щоріже, знаходимо по практичним даним:
/>.(3.2)
/>.
Приймаємо />.
4. Кут різання сегмента a визначаємо з умови різаннябез ковзання, виходячи зі значень критичних кутів зачеплення рослин y насіченими сегментами y
5. Ширину передньої частинисегментів приймаємо m = 16 мм.
6. Визначаємо розмір С:
/>,(3.3)
/>.
7. Визначаємо ширину сегмента:
/>,(3.4)
/>.
Приймаємо 76,2
8. Мінімальну висоту сегмента Вminпідраховуємо по ширині спинки ножа f = 20 мм, сходу сегмента за спинку k = 5 мм і висоті крайки сегмента, що ріже, ho = 55 мм.
/>,(3.5)
/>.
Приймаємо висотусегмента 80 мм.
9. Кут заточення сегмента g приймаємо за ГОСТ рівним g = 19о.
10. Визначаємоплощу подачі за один робочий хід ножа.
/>,3.6)
де r — радіускривошипа, м.
/>.
11. Визначаємонавантаження на лезо. Навантаження на лезо умовно називають: площа поверхніполю, на якій зрізуються стебла одним польовим сегментом при його робочомуході. Розрахункове навантаження для апарата, що ріже, дорівнює:
/>,(3.7)
де tn — крок сегментів, дорівнює 76,2 мм.
/>.
12.Потужність, необхідна дляподолання опору різанню стебел, тертя і сил інерції визначаємо по формулі:
/>,(3.8)
де mн — маса ножа, кг;
r — радіускривошипа;
w - кутовашвидкість кривошипа, хв.-1
/>.
3.5 Розрахунки наміцність
3.5.1 Розрахуноквала контрпривода жниварки.
/>
Рис. 3.1Розрахункова схема вала
Умовні значення:число оборотів вала n = 400 хв.-1, передана потужність N = 13,2 кВт.
Обумовленийпереданий момент, що крутить:
/> ,(3.9)
де w — кутова швидкість
/>,(3.10)
/>
/>.
Визначаємозусилля натягу галузей ременя Р1 у площині YZ:
/>,(3.11)
де Q — окружнезусилля;
/>,(3.12)
/>.
/>,(3.13)
де — So — зусилля попереднього натягу;
/> - напруга відпопереднього натягу, /> = 1,2 Н/мм2;
/> - площа поперечногопереріза ременя, /> = 138 мм2;
a — кут обхвату ременем шківа,a = 180о.
/>,
Визначаємозусилля натягу ланцюга Р2 у площині XZ:
/>(3.14)
де /> - окружне зусилля, /> = 4190 Н;
/> - коефіцієнт, щозалежить від положення зірочок у просторі, /> = 6;
/> - маса одного метраланцюга, />= 7 кг;
А — відстань міжосями зірочок, А = 1.4 м.
/>.
Визначаємоеквівалентний момент:
/> ,(3.15)
/>.
По характеру епюр установлюємо місцеположення небезпечного переріза вала і знаходимо його діаметр по формулі:
/>.(3.16)
де /> - допустиме напруження.
/>.
Приймаємо діаметр 36 мм.Побудова епюрзгинальних моментів
/>
Рис. 3.2 Епюра згинальних моментів
Перевіряємо вална міцність.
Коефіцієнтзапасу: для нормальних напруг.
/> ,(3.17)
для дотичнихнапружень:
/> .(3.18)
При одночаснійдії нормальних і дотичних напружень визначаємо:
/>,(3.19)
де /> - границя витривалостіпри вигині, />=450 мПа;
/> - границя витривалостіпри крутінні, />= 250 мПа;
/> - амплітуда номінальнихнапруг;
/> - середні значенняномінальних напруг;
/> - коефіцієнтичутливості матеріалу до асиметрії циклу напруг, />;
/> - коефіцієнтиконцентрації напруг,
/>.
/>,/>,
/>,/>.
/>,(3.20)
/>,(3.21)
де /> - згинаючий і крутячиймоменти;
/> - осьовий і полярниймоменти опору
/>,(3.22)
/>,(3.23)
де d — діаметрвала, м.
/>.
/>.
/>.
/>.
/>
/>
/>
Запас міцності внебезпечному перерізі вала допускається />.
У нашому випадку />, отже, вал поміцності відповідає нашим умовам.
3.6 Розрахунок шпонковогоз'єднання
/>
Рис. 3.3 Розрахункова схема шпонковогоз'єднання
1. Визначаємо тип шпонки
Приймаємо шпонку призматичну з округленимиторцями за ГОСТ 23360.
2. Визначаємо розмір шпонки,виходячи, з розмірів вала контрпривода і довжини маточини зірочки />
3. Перевіряємо міцністьшпонкового з'єднання вал – маточина по напрузі зминання:
/>,(3.24)
де lp — робоча довжина шпонки;
/> ,(3.25)
/>,
де d — діаметр вала, d = 36 мм;
[s]см — напруга зминання, що допускається, без значних поштовхів і ударів, [s]см = 120 Н/мм2.
/>.
При обраних розмірах умова міцності sсм≤ [s]см виконується. Отже, міцністьшпонки буде забезпечена.
Висновки по розділу
Модернізована жниварка ЖВР-10 можевикористовуватися на укладання у валок як низьковрожайних хлібів (утворенняздвоєних валків), так і на високоврожайних ділянках (утворення двох валків заодин прохід).
Застосування модернізованої жниварки ЖВР-10дозволить використовувати на збиранні озимої пшениці високопродуктивнікомбайни. Розраховані основні елементи на міцність. Розрахунки свідчать, щоумови міцності виконуються.
4. ОХОРОНАПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ
4.1 Організаціяохорони праці у дочірньому підприємстві „Ера-1” Нікопольського районуДніпропетровської області
При аналізіорганізації робот по охороні праці в ДП „Ера-1” встановлено, що відсутнясистема управління охороною праці.
Керуючись„Переліком нормативних документів по безпеці життєдіяльності” діючих всільськогосподарському виробництві України встановлено, що в господарствівідсутні такі важливі документи, як Конституція України, Закон України „Проохорону праці”, Положення по організації робіт по охороні праці в системі АПК,Рекомендації по управлінню охороною праці на сільськогосподарськихпідприємствах, Положення про розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві,тощо.
На підприємствіне розроблені інструкції по охороні праці для трактористів, слюсаря, а такожвідсутні типові інструкції для цих категорій працівників.
Відповідальністьза охорону праці по цеху механізації покладається на головного інженера, атакож на бригадира. До їх обов’язків входить проведення інструктажу на робочомумісці, забезпечення безпечних умов праці, спостерігання за дотриманням робочимиінструкцій по охороні праці. Всі працівники, які поступають на роботу,проходять вступний інструктаж на робочому місці. Про проведення вступногоінструктажу робиться запис в картці обліку. Якщо робітник не освоїв вимогибезпеки, йому встановлюється строк стажування, після якого знання робітниказнов перевіряються.
При проведенніперіодичного інструктажу викладаються питання вступного інструктажу іінструктажу на робочому місці. В результаті дослідження технологічних процесів,які виконуються механізаторами, а також зі співбесіди виявлені наступнінедоліки в організації охорони праці:
1) не повністю забезпечуютьсяздорові і безпечні умови праці;
2) засоби індивідуальногозахисту та спецодяг видаються на своєчасно і не в повному обсязі. Крім того,відсутній контроль за строком їх використання;
3) порушується періодичністьпроведення інструктажів на робочому місці;
4) недостатньо увагиприділяється технічному стану техніки;
5) не завжди проводятьсяінструктажі трактористів, які виконують ТО або ремонтні роботи;
6) пункт ТО та ремонтнамайстерня не обладнані плакатами, ілюстраціями безпечного виконання роботи.Існуючі плакати вже не відповідають новим вимогам нормативних актів;
7) не складаються безпечнімаршрути руху техніки з однієї ділянки на іншу з урахуванням пори доби,погодних умов, чим ігноруються вимоги ОСТ 70.0.003.020-83;
8) в рідких випадках позначені івиділяються місця для короткотермінового відпочинку працюючих;
9) показники травматизму ізахворюваності для трактористів глибоко не аналізуються;
10) непроводиться контрольний огляд перед виходом мобільної техніки на лінію.
4.2 Нормативнепосилання
1) Конституція України;
2) Кодекс законів України пропрацю;
3) Основи законодавства Українипро охорону здоров¢я;
4) Закон України «Про охоронунавколишнього середовища»;
5) Закон України «Про охоронупраці»;
6) Закон України «З пожежноїбезпеки»;
7) Законодавство України «Проохорону праці»;
4.3 Вимогибезпеки праці при виконанні технологічної операції
4.3.1 Вимогибезпеки до територій
· Територіяпідприємства повинна відповідати вимогам ДБН Б.2.4-3-95, санітарних нормпроектування, Правил пожежної безпеки в Україні.
· Територіямає бути рівною, спланованою так, щоб був забезпечений відвід стічних вод доводостоків від будівель, майданчиків, проїздів, пішохідних доріжок.
· Вхід працівниківна територію підприємства (тваринницьких комплексів, ферм, виробничихмайданчиків, токів тощо) повинен здійснюватися через прохідні приміщення.Прохід людей через транспортні ворота не дозволяється.
· Длязберігання різних матеріалів і вантажів на території підприємства повинніпередбачатися спеціальні майданчики зі стелажами та підставками. Складуванняповинно виключати падіння матеріалів.
· Пожежніводойми, траншеї та інші споруди, влаштовані для виробничих потреб, слідзакрити чи огородити, а в темний період доби забезпечити їх освітлення. Недозволяється використовувати пожежні водойми не за призначенням.
· Натериторії підприємства для проїзду транспорту і техніки повинні бути дороги і пішохідніпроходи з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо). Проїзна частина доріг іпішохідні доріжки мають систематично очищатися від грязі та снігу, а в темнийперіод доби – освітлюватися.
· Приперехрещенні залізничних колій з пішохідними й автомобільними шляхами повиннібути влаштовані переходи й переїзди через залізничні колії, обладнаніпопереджувальними знаками і світлозвуковою сигналізацією.
· Ширинадороги при односторонньому русі повинна бути на 1,8 м, а при двосторонньому на – 2,7 м більше ширини наявних на підприємстві машин.
· Резервуари,баки та інші ємкості для зберігання палива та мастильних матеріалів необхіднорозміщувати на спеціально відведених ділянках згідно з вимогами ВБНВ.2.2-58.1-94 та ДНАОП 0.01-1.01-95.
· Недозволяється складування матеріалів, будівництво різних приміщень, стоянкамашин в охоронній зоні високовольтної лінії електропередачі без погодження зорганізацією, яка експлуатує лінію.
· Небезпечнізони на території підприємства, на транспортних шляхах, переходах, у виробничихприміщеннях і спорудах, на виробничих майданчиках і робочих місцях повинні бутипозначені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 і огороджені.
4.3.2 Вимогибезпеки до організації робочих місць
· Улаштування,розміщення й експлуатація обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061,ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 12.2.124, ГОСТ 28693, правил і норм, затверджених вустановленому порядку, експлуатаційної документації заводів-виготовлювачів тацих Правил.
· Прийманняв експлуатацію всіх видів технологічного обладнання повинно проводитисявідповідно до СНиП 3.05.05-84.
· Приотриманні обладнання від постачальників перевіряється наявність і справністьусіх передбачених захисних засобів і пристроїв. У разі потреби власникзобов’язаний вжити заходів щодо виготовлення й установлення допоміжних захиснихзасобів і пристроїв.
· Розміщеннявиробничого обладнання у приміщеннях і на робочих місцях здійснюється зврахуванням вимог ергономіки. Ергономічні вимоги повинні відповідати ГОСТ12.2.032 і ГОСТ 12.2.033.
· Санітарно-гігієнічніпараметри умов праці у виробничих приміщеннях і на виробничих майданчиках маютьвідповідати стандартам і нормативній документації з безпеки праці:
- рівень шуму — ДНАОП0.03-3.14-85 (СН № 3223-85), ГОСТ 12.1.003;
- рівень вібрації — ДНАОП0.03-3.12-84 (СН № 3044-84), ГОСТ 12.1.012;
- рівень запиленості — ДНАОП0.03-3.01-71 (СН 245-71);
- вміст шкідливих речовин вповітрі робочої зони — ГОСТ 12.1.005;
- освітлення — СНиП ІІ-4-79.
· Прирозміщенні обладнання слід забезпечити зручність обслуговування і безпекуевакуації працівників в аварійних ситуаціях.
· Обладнання,що обслуговується кількома працівниками, з метою попередження про його запуск,устатковують звуковою й світловою сигналізаціями. Світлова сигналізаціятехнологічних ліній (включити-виключити, відкрити-закрити) повинна розрізнятисяза кольором. Засоби звукової сигналізації встановлюються на пульті керуваннявідповідно до ГОСТ 21786.
· Робочімісця, розміщені на висоті не менше 1 м від рівня підлоги або перекриття, повинні мати огородження заввишки не менше 1 м з перилами або поручнями і з бортовою дошкою знизу огородження. Дошка має бути завширшки не менше 15 см. Площадки й містки повинні мати суцільний неслизький настил.
· Приміщення,в яких розташовані робочі місця для приготування робочих розчинів пестицидів,змішування чи подрібнення добрив, протруювання насіння або встановлені машинніагрегати й лінії, під час роботи яких можливе виділення у приміщення пилу чигазу, повинні обладнуватися витяжною вентиляцією.
· Місцяприготування розчинів пестицидів і заправлення ними машин повинні бутизабезпечені аптечкою першої допомоги, питною водою в бачку з краном,умивальниками або душовою установкою.
· Електроприводита електрообладнання стаціонарних установок повинні бути встановлені йексплуатуватися відповідно до ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.21-98.
· Увиробничих приміщеннях слід позначати маршрут та швидкість руху транспортнихзасобів.
· Додатковезмінне обладнання, інструмент та інвентар повинні бути розміщені у спеціальновідведеному місці виробничого приміщення так, щоб не захаращувати проходи длялюдей і підступи до машин.
· Під часобслуговування агрегатів групою працівників з операторів призначається старший,який відповідає за організацію й безпеку робіт, що виконуються.
4.3.3 Вимогибезпеки до обладнання та інструменту
При допуску працівників до різнихвидів робіт необхідно керуватися переліком робіт, де є потреба у професійномудоборі (ДНАОП 0.03-8.06-94).
Правона керування транспортними засобами надається особам, як мають посвідчення,видане відповідним органом.
Докерування підйомно-транспортним обладнанням допускаються особи не молодші 18років, які мають посвідчення на право керування цим обладнанням пройшли медичнийогляд і навчання з безпеки праці
Доробіт із застосуванням пестицидів, рідкого аміаку, хімічних консервантів не допускаютьсяособи молодше 18 років, вагітні жінки й жінки-годувальниці, а також особи, якімають медичні протипоказання.
Працівники,які зайняті на вантаженні (розвантаженні) небезпечних особливо небезпечнихвантажів, повинні проходити спеціальне навчання з безпеки праці з подальшоюперевіркою знань.
При виявленні упрацівників ознак професійного захворювання або погіршення стану здоров¢я внаслідок впливу шкідливихабо небезпечних виробничих факторів власник, на підставі медичних показань,повинен перевести їх на іншу роботу у встановленому порядку.
4.4 Аналізпотенціальних небезпек і швидкостей при роботі механізатора
В умовахсільськогосподарського виробництва значна кількість травм виникає із-за конструкторськихнедоліків машин, механізмів, обладнання, пристроїв, інструменту, захисних ізапобіжних пристроїв, а також із-за недосконалості технологічних процесів, засобівзахисту робітників.
Розробка івикористання ефективних засобів запобігання травмонебезпечних ситуацій можливотільки при своєчасному виявленні цих небезпек, з яких починаються процеси їх формування.
Оскількинебезпечні умови не завжди своєчасно можливо виявити, а для того, щоб вивчитинебезпечні дії інколи необхідно багато часу. Щоб зібрати статистичний матеріалі методи виявлення цих небезпек і щоб вони були у відповідності здиференціюванням необхідно мати велике терпіння.
Головним придослідженні робочих місць, є установлення небезпечних виробничих факторів інебезпечних умов, при яких вони впливають на людину в нормальних умовахвиробництва, а також при появі аварійних і небезпечних ситуацій.
Дуже велика роль,при дослідженні стану технічних засобів належить технічній експертизі.
Під часпроведення технічної експертизи дотримуються наступній послідовності огляду:
1. Досліджуютьробоче місце і оцінюють його у відповідності з вимогами стандартів і інших нормі правил: виявляють відхилення від проекту, технічних умов, вимог інструкціїзаводу-виробника.
2. Виявляють іфіксують наявність і характер небезпечних виробничих факторів, які виникають впроцесі роботи, в аварійних і інших травмонебезпечних ситуаціях.
3. Для кожноговиробничого небезпечного фактора виявляють умови (небезпеки), по яким він можевпливати на людину.
В сільськомугосподарстві найбільш часто виникають виробничі небезпечні фактори: фізичні;хімічні; біологічні; психофізіологічні.
Кожнийнебезпечний фактор має свою зону дії. Цю зону називають небезпечною зоною.
Робітники знедостатньою професійною підготовкою, в виробничій ситуації можуть допуститинебезпечні дії.
Таким чином,небезпека любого виду робіт виявляється наявністю на робочому місці небезпечнихвиробничих факторів, небезпечних умов і можливими діями оператора в процесіпраці.
4.5 Проектнірішення по забезпеченню рівний безпеки та екологічності виробництва до нормативнихзначень
4.5.1 Заходи щоплануємо до виконання поставленої мети приведенні в таблиці 4.1.Таблиця 4.1Заходи, щоплануємоЗаходи, методи, прийоми, принципи та засоби захисту Посади працівників Строки виконання Передбачені витрати грн. Плануємо соціальна ефективність До забезпечити умови праці на робочих місцях до здорових та безпечних Керівник ДП, керівник служби з ОП, бригадир Від 3 до 5 років _ зменшення виробничого травматизму та захворювань Робочі місця трактористів та комбайнерів оснастити засобами пожежегасіння Бригадир Теж саме 675,0 Зменшення виробничого травматизму Виділяти та позначати місця для коротко часового спочивання Бригадир Теж саме _ Покрашення умов праці Вести пропаганду ОП, підрозділи забезпечити літературою, інструкціями, учбово-наглядними посібниками та технічними засобами навчання та пропаганди Керівник служби з ОП, бригадир 1 рік 38,0 Зменшення, захворювань, втрат робочого часу
Забезпечити проведення паспортизації санітарно-технічного стану виробничих дільниць та об’єктів Керівництво ДП, керівник служби з ОП 3 місяці - Покращення умов праці Контролювати своєчасність та якість проведення первинного, повторного, позапланового та текучого інструктажів на робочих місцях Керівник служби з ОП, бригадир 1 рік _ Зменшення травматизму та захворювань працівників Своєчасно складати замовлення на СІЗ, забезпечити працівників спецодягом, спецвзуттям Бригадир Теж саме 285,0 Зменшення захворювань, втрат робочого часу Оснастити корпуси тракторів та комбайнів засобами заземлення Бригадир 1 місяць 34,0 Зменшення травматизму Оснастити трактори медичними аптечками та термосами зберігання питної води Бригадир Теж саме 136,0 Зменшення втрат робочого часу Обладнати трактори іскрогасниками Бригадир Теж саме 156,0 Теж саме Дообладнати обертаючи та рухливі деталі машин та механізмів захисними кожухами Бригадир Теж саме 42,0 Зменшення виробничого травматизму Забезпечити працівників в процесах хімізації СІЗ Бригадир
До
1 березня 134,0 Покращення умов праці Ліквідувати підтікання ПСМ в системах змащування та живлення двигунів Бригадир 1рік 62,0 Зменшення втрат робочого часу Розробити направлені на до забезпечення безпечних способів праці при регулюванні, ремонті та ТО машин та механізмів Керівник служби з ОП, бригадир 1рік _ Зменшення втрат робочого часу Розробити заходи по до забезпеченню здорових та безпечних умов праці при внесенні мінеральних добрив Керівник служби з ОП, бригадир
До
1 березня _ Зменшення захворювань працівників та втрат робочого часу Не допускати до виконання робіт осіб молодше 18р. Бригадир 1 рік Зменшення травматизму Скласти та затвердити безпечні маршрути руху сільськогосподарської техніки в серединні господарства Керівник служби з ОП, бригадир
До
1 березня _ Зменшення виробничого травматизму Всього : - - 1562 -
4.5.2 Моделювання процесів формування тавиникнення травмонебезпечних ситуацій при проведенні технічних обслуговувань
Небезпечна дія — це такадія оператора (працюючого), яка суперечить (не відповідає) науковообгрунтованим нормам професійної поведінки при виконанні конкретноговиробничого завдання. Вона виникає внаслідок порушення регламентованого режимуроботи обладнання, нормативних вимог охорони праці тощо. Таким чином, внаслідокнебезпечних дій працюючий проникає в небезпечну зону, в якій потрапляє внебезпечні обставини.
Небезпечні обставини –розпізнаються аналогічно звичайним обставинам, на що вказує та чи іншаобставина і на яке запитання відповідає. Небезпечні обставини розкривають дії,стан чи ознаки небезпечного фактора і обстановку, при якій він діяв на людину.
Небезпечні умови можутьвизначатися недоліками конструкції машини, технологічного обладнання іпроцесів, низьким рівнем організації виробництва (неефективністю абовідсутністю необхідного контролю, низьким професіональним рівнем працюючих,підготовка їх з охорони праці) недостатньою надійністю виробничого обладнаннятощо. Вони відіграють приоритетну роль у формуванні і виникненні виробничихнебезпек, певного стану, за якого виникає реальна загроза травми. Процесвиявлення небезпечних умов у деяких випадках може бути досить складним, томунеобхідно проводити спеціальні дослідження.
У процесі вивчаннянебезпечних умов було помічено, що при їх збіганні (поєднанні) з обставинами, уякі потрапляє працюючий після допущених небезпечних дій, виникає реальназагроза травмування. Таку загрозу можна назвати небезпечною ситуацією, щовиникає при збіганні умов і обставин.
Небезпечна ситуація можемати конкретніше визначення: “аварійна ситуація”, “травмонебезпечна ситуація”,“критична або катастрофічна ситуація”. Наслідками цих явищ відповідно є:аварія, травма, катастрофа.
Оскільки небезпечнийфактор ніколи не може діяти на людину без відповідних небезпечних умов, тосхему процесу формування та виникнення небезпечних ситуацій можна побудуватилише з випадкових явищ, а це означає, що таку схему можна використовувати длянеобхідних розрахунків рівня небезпеки для конкретних умов виробництва.
4.5.3Заходи щодо забезпечення екологічності проекту
Спеціалісти інженерної служби(інженер-механік, інженер-технолог, інженер по механізації трудових процесівтощо) повинні:
— контролювати правильність застосуваннясільськогосподарської техніки;
— використовувати сучасні знаряддя іпристрої відповідно до природних умов господарства;
— контролювати використаннянафтопродуктів за призначенням, організувати їх збирання, зберігання іутилізацію;
— здійснювати контроль за роботою об¢єктівремонтно-обслуговуючої бази з метою зменшення кількостей забруднень;
— стежити за справністюсільськогосподарської техніки і особливо двигунів.
Головним напрямком при рішенніпроблеми захисту навколишнього середовища від забруднення стічною водою єрозробка та використання надійних та ефективних методів її очистки тазнешкодження.
Вода, яка у процесі їївикористання, забруднюється різноманітними компонентами (мінеральними,органічними, тепловими та ін), вважається стічною.
4.6 Розробка питань організації виробництва озимоїпшениці
Організація робіт з виробництва озимої пшеницізалежить від того, на якій правовій базі існує господарство. Механізованаланка, що пропонується, є елементом тракторної бригади, тому її дії маютьузгоджуватись на підставі загального плану роботи цього підрозділу.
При підготовці до виробництва необхідно:
1. Скласти перспективний планвиробництва для визначення потрібних ресурсів;
2. Скласти угоди і оформитидокументи на кредитування і постачання потрібних ресурсів;
3. Підготувати техніку;
4. Забезпечення навчанняперсоналу (опанування техніки і технології);
5. Забезпечити резервування(страхові запаси).
При проведенніробіт необхідно:
1. Складати плани оперативногоуправління;
2. Проводити оптимальнеманеврування матеріальними, технічними, трудовими і грошовими ресурсами;
3. Проводити постійний контрольза обсягом і якістю виконання робіт з позиції управління якістю;
4. Проводити чіткий обліквитрачання матеріалів, коштів експлуатації техніки і праці;
5. Забезпечити матеріальне іморальне стимулювання праці.
При проведенні підсумків і розрахунку з працівниками іпартнерами необхідно:
— проводити порівняльний аналіз планових і фактичнихпоказників виробництва;
- проводитианаліз витрат і структури собівартості робіт і продукції з використанням причиннизької якості, перевитрат ресурсів і зривів в роботі;
— забезпечити постійний моніторинг кон’єктури ринку йпланування витрачання прибутків.
Висновки порозділу
В результатіпроведеного аналізу стану БЖД у господарстві встановлено, мають місцяпорушення. Також наведені проектні рішення для поліпшення умов праці угосподарстві.
5. РОЗРАХУНОК І АНАЛІЗ ТЕХНІКО –ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
5.1 Показникивиробництва озимої пшениці
Економічнаефективність технології, що пропонується, системи машин і організації робітвиражається в зменшенні трудових, енергетичних і грошових витрат на одну тонуозимої пшениці.
5.1.1 Витрати праці, люд.-год:
На 1 га
Зпга = />Зпj / Fn,(5.1)
де Nр – кількість технологічнихоперацій у технологічній карті;
Зnj – витратипарці на j-й технологічній операції, люд.-год;
Fn – загальнаплоща вирощування заданої озимої пшениці, Fn = 350 га.
Зпга = 8596,7/350= 24,56люд-год/га.
На1 т основної продукції
Зпт = Зпга /U, (5.2)
де U – плановаврожайність заданої сільськогосподарської культури, т/га;
Зпт = 24,56/4,5 = 5,46люд.год./т
5.1.2 Витрати палива, кг:На 1 га
Qпга = />, (5.3)
де Qnj– витрати палива на j – ій технологічній операції, люд.-год.
Qпга = 28048,1/350 = 80,137кг/га;
На1 т основної продукції
Qпт = Qпга/U, (5.4)
Qпт = 80,137/4,5= 17,81кг/т.
5.1.3 Пряміексплуатаційні витрати, грн.:На 1 фізичний га
/> (5.5)
де Nнт,Nмн – кількість марок відповідно тракторів і самохідних комбайнів тамашин, що агрегатуються з тракторами і самохідними комбайнами;
Sті, Sмк– відрахування на утримання відповідно тракторів і самохідних комбайнів і-їмарки й сільськогосподарських машин к-ої марки, грн.;
Sзпj –основна і додаткова заробітна плата персоналу тракторних і комбайновихагрегатів на j-й операції, грн.;
К/> — коефіцієнт, враховуєвсі соціальні нарахування на зарплату [6] можна прийняти К/>= 1,52;
Nпосл– кількість видів послуг (роботи, що передбачається виконувати сторіннимзасобами й персоналом ) Nпосл =5;
Uпослі– загальний обсяг послуг і-го виду за рік, грн.;
Спослі– тариф оплати за послугу і-го виду, грн.;
Цпнм –комплексна ціна дизельного палива, Цпнм = 5,7 грн/кг;На 1т основної продукції, грн./т.
Ит = Ига/U,(3.6)
Відрахування наутримання тракторів і самохідних комбайнів визначається за формулою, грн.;
Sті = 0,01·Бті·[арті·пті+(акрті+артозті)·Тфті/Тнті],(3.7)
де Бті– балансова вартість відповідно трактора чи самохідного комбайна і-ї марки,грн.;
арті,акрті, артозті – нормативи річних відрахувань відбалансової вартості трактора чи самохідного комбайна і-ї марки відповідно нареновацію (відновлення), на капітальний ремонт, ТО і збереження [7], %;
пті –потрібна кількість тракторів чи самохідних комбайнів і-ої марки в системімашин;
Тфті,Тнті — річне відповідно нормативне і фактичне завантаження тракторачи самохідного комбайна і-ої марки, год;
Так, для трактораТ-150К (к=1)
ST1 =0,01·70000·[12,5·2+(6+22)·1118,3/1300] = 34360,16 грн.
Відрахування наутримання сільськогосподарських машин, грн.
Sмтк = 0,01·Бнтк·(армтк·пмтк+артозмтк·Тфмтк/Тнмтк),(3.8)
де Бнтк– балансова вартість сільськогосподарської машини к-ої марки, що агрегатуєтьсяз тракторами, грн.;
пмтк –потрібна кількість сільськогосподарських машин к-ої марки, що агрегатується зтракторами і-ої марки в системі машин;
армтк,артозмтк – нормативи річних відрахувань від балансової вартостісільськогосподарської машини к-ої марки, що агрегатується з тракторами, відповіднона реновацію і на поточний ремонт, ТО і збереження [7], %;
Тфмтк,Тнмтк – річне відповідно нормативне і фактичне завантаженнясільськогосподарської машини к-ї марки, що агрегатується з тракторами, год.
/>грн./га,
/> грн./т.
5.1.4 Прямівитрати
на один фізичнийга, грн./га
Sга = Ига + />Qтм1·Цтм1/Fn +Sзв0,2, (5.9)
де Nтм– кількість видів внесених технологічних матеріалів за сезон на площу Fн(насіння, добрива, пестициди);
Qтм1,Цтм1 – відповідно загальна витрата (т) і ціна (грн./т) технологічногоматеріалу 1-го виду;
Sзв –загально – виробничі витрати, грн./га;На 1т основноїпродукції, грн./т
Sт = Sга / U, (5.10)
Загальна витрататехнологічного матеріалу 1-го виду:
Qтм1 = />Нм1r·Fм1r,(5.11)
де Nвм1– кількість разів внесення технологічного матеріалу за сезон;
Нм1r –норма внесення 1-го технологічного матеріалу при r-му внесенні, т/га;
Fmlr –площа, де проведене r-ме внесення 1-го виду технологічного матеріалу, га;
Загально виробничі витрати залежать від організаціївиробництва, його структури і функціонування і можуть складати 15...40% відвиробничих витрат
Sзв ≈(0,15...0,40)·(Ига+/>Qтм1·Цтм1/Fn);(5.12)
Sга =0,2·(456,45+28048,1×3,0/350) = 139,37 грн/га;
Sга = 456,45+1325,25+139,37= 1921,07 грн/га;
Sт = 1921,07/4,5 = 426,904грн/т.
5.2 Річна економіяЕр, грн.
Th = (Cc–Cg)·Dc+ΔTh? (5.19)
де Сс– собівартість озимої пшениці по існуючій технології, Сс = 439,5грн/т;
Сп –собівартість озимої пшениці по проектованій технології, Сп = 417,866грн/т;
Вс –валовий збір продукції,
Вс =150·3,5 = 525 т.
ΔЕр– річна економія від підвищення врожайності за рахунок вдосконаленнятехнології:
ΔЕр = (Урп,–Урс)·F·Цр, (5.20)
де Урп,Урс – врожайність відповідно пропонованої та існуючої технології, Урп= 3,5 т/га, Урс = 2,57 т/га;
Цр –вартість 1 т продукції, Цр = 600 грн/т.
ΔЕр = (3,5–2,57) ·150 · 600 = 83700 грн.
Ер = (439,5–417,866) · 525+ 83700 = 95005,35 грн.
5.3 Термінокупності додаткових капіталовкладень, років
Ток = Кп / Ер, (5.21)
де Кп– капітальні вкладення, грн.
Для виконаннятехнологічних процесів необхідно придбати:
— Розкидачорганічних добрив – ПРТ-10;
— Трактор Т –150К;
— Сівалка СЗП-12;
— КультиваторКПС-4.
На придбаннявсього необхідно Кп = 201450 грн.
Ток = 201450/95005,35 =2,12 року.
5.4 Приведенікапіталовкладення, грн./т.
Кпр = Кп/F·Ур,(5.22)
Кпр = 201450/(150·3,5) =383,71 грн/т.
5.5 Річнийекономічний ефект, грн.
Tt/ta = Th–Ty·Rg?(5/23)
де Ен– нормативний коефіцієнт ефективності, Ен = 0,15.
Ее.еф = 95005,35–201450·0,15 = 64787,85 грн.
Всі показникиподаються в таблиці 5.1
Таблиця5.1
Показникивиробництва озимої пшениці й ефективності використання сільськогосподарськоїтехнікиПоказник Варіант існуючий проектний Площа вирощування, га 150 150 Врожайність, т/га 2,57 3,5 Витрати праці, люд.-год/га 14,4 12,24 люд.-год/т 4,3 3,6 Витрати палива, кг/га 67,8 62,9 Собівартість, грн./т 439,5 417,866 Додаткові капіталовкладення, тис. грн. - 201,45 Річна економія, тис. грн. - 95,0 Річний економічний ефект, тис. грн. - 64,79 Термін окупності, років - 2,12
Висновок порозділу
Впровадження даної технології виробництва озимоїпшениці дозволяє підвищити врожайність до 3,5 т/га, собівартість при цьому буде417,866 грн/т., що менш існуючої в господарстві на 21,63 грн/га. Річнийекономічний ефект – 95,0 тис грн., а додаткові капіталовкладення – 201,45 тисгрн., строк окупності додаткових капітальних вкладень 2,12 року.
ВИСНОВКИ
1. Розробленатехнологія і організація виробництва озимої пшениці за прогресивноютехнологією. Набраний комплекс із 29 технологічний операцій при виконанні їх взадані агростроки з високою якістю має забезпечити отримання заданоїврожайності 35 ц/га.
2. Технологічнакарта на вирощування й збирання озимої пшениці подана на аркуші разом зграфіком виконання механізованих робіт. На їх підставі визначено склад системимашин і склад механізованої ланки з виробництва озимої пшениці. Система машиннараховує 63 одиниці техніки, з якої тракторів – 7 (ДТ-75 – 3 шт., МТЗ-80 – 3шт., Т-150К – 1 шт., зернозбиральний комбайн СК-5 “Нива” – 1шт.) і 55 одиницьрізних сільськогосподарських машин (22 найменування).
3. Запропонований пристрій жниваркиЖВР-10 дозволяє отримати більшу продуктивність, а також використовувати її наполях з великою врожайністю. Також наведені розрахунки які підтверджуютьпрацездатність жниварки її надійність, роботоспроможність довговічність.
4. Длязабезпечення безпечної роботи механізаторів при виробництві сільськогосподарськихкультур та охорони навколишнього середовища виконано аналіз стану, розробленізаходи по безпечному ведені механізованих робіт.
5. Впровадження даної технології виробництва озимоїпшениці дозволяє підвищити врожайність до 3,5 т/га, собівартість при цьому буде417,866 грн/т., що менш існуючої в господарстві на 21,63 грн/га. Річнийекономічний ефект – 95,0 тис грн., а додаткові капіталовкладення – 201,45 тисгрн., строк окупності додаткових капітальних вкладень 2,12 року.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
1. Експлуатація машино-тракторного парку в аграрномувиробництві. За редакцією проф. В.Ю. Ільченка. – К: Урожай, 1993 – 286 с.
2. Машиновикористання вземлеробстві. За редакцією проф. В.Ю. Ільченка і доц. Ю.П. Нагірного. – К:Урожай, 1996 – 382 с.
3. Методика розрахункуекономічної ефективності в дипломних проектах по кафедрі „Машиновикористання вземлеробстві”. Для студентів стаціонарної та заочної форми навчання факультетумеханізації сільського господарства за фахом 7.091902 – Мелітополь, ТДАТА, 2000– 35 с.
4. Операционная технологиявозделывания зерновых культур: Справочник (Сост. Н.В. Сокоренко. Под ред. В.Ф.Сайко – К: Урожай, 1990 – 312 с.
5. Пособие по эксплуатациимашинотракторного парка. Под ред. Н.Э. Фере. Изд. 2-е – М: Колос, 1978 – 256 с.
6. Технология производствапродукции растениеводства. Под ред. проф. И.П. Фирсова – М: Агропромиздат, 1989– 432 с.
7. Технологічні карти вирощуваннясільськогосподарських культур. — Харків: ХДТУСГ, 2001 – 173 с.
8. Типові норми виробітку івитрачання палива на механізовані польові роботи. – К: Урожай, 1991 – 472 с.
9. Типовые нормы выработки ирасхода топлива на тракторно — транспортные работы в сельском хозяйстве. – М:Агропромиздат, 1989 – 384 с.
10. Річні звіти господарства за2005...2007 роки.
11. Бутко Д.А., Лущенков В.А., РогачЮ.П., Петров В.В. Безпека технологічних процесів при виробництві тапіслязбиральній обробці продукції рослинництва. Навчальний посібник. – Сімферополь: Бізнес-Інформ,2002-344с.