КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
«ЕКОНОМІЧНАЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ У ПРИВАТНОМУСІЛЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «КУМАРИ» ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ»
Вступ
Одним з основнихекономічних аспектів гарантії державної незалежності є продовольча безпека. Уїї досягненні і підтримці велику роль відіграє агропромисловий комплекс, який єнайважливішим сектором економіки України взагалі.
Особливе місце уструктурі агропромислового комплексу посідає зернопродуктовий підкомплекс. Йогофункціональна діяльність спрямована на забезпечення населення хлібом іхлібопродуктами, промисловості – сировиною, тваринництво – концентрованимикормами, зовнішньої торгівлі – високоліквідним товаром, тобто зерном.
За об’єктдослідження взято приватне сільськогосподарське підприємство «Кумари» Первомайськогорайону.
Метою курсовоїроботи є аналіз сучасного стану зерновиробництва, визначення перспектив йогорозвитку та заходів щодо удосконалення виробництва з метою підвищення йогоефективності.
Для досягненняцієї мети у курсовій роботі будуть вирішені слідуючи завдання:
1. Розглянутинауково-практичні основи підвищення економічної ефективності зерновиробництва;
2. Проаналізувати сучаснийстан виробництва та економічної ефективності зерновиробництва;
3. Визначити шляхиудосконалення і підвищення ефективності виробництва зерна.
Предметомдослідження є питання підвищення економічної ефективності виробництва зерна іорганізації обліку цієї галузі в ринкових умовах.
Теоретичною таметодологічною основою є праці економістів-аграрників з питань економіки іобліку виробництва зерна та аналізу його економічної ефективності. Привиконанні поставлених завдань у роботі використані такі наукові методи іприйоми дослідження, як економіко-статистичний, балансовий і монографічнийметоди, прийоми обчислення різниць, прямих та обернених зв’язків та ін.
В процесівиконання курсової роботи були використані дані статистичної звітності, річногозвіту за 2007–2009 роки, виробничо-фінансових планів, технологічних карт тадані первинного обліку ПСП «Кумари» за останні роки.
Курсова роботаскладається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використанихлітературних джерел. Загальний його обсяг – 53 сторінки в тому числі 16 таблиць.
1. Підвищення економічноїефективності сільськогосподарського виробництва основастабілізації економіки аграрних підприємств
1.1Основні напрямки підвищення економічної ефективності зерновиробництва
Україназдавна відома як країна з добре розвинутим зерновим господарством. Природно – кліматичніумови сприятливі для вирощування практично всіх відомих зернових і зернобобовихкультур. В кінці ХІХ сторіччя Україна займала одне із провідних місць в Європіза виробництвом високоякісного зерна різного призначення.
Сьогоднінад проблемою покращення зерновиробництва працюють чи мало економістів – аграрників,фінансистів та аграріїв. Основна увага приділяється питанню поверненнявтрачених позицій за урожайністю та валовим збором зерна, ефективностізерновиробництва.
Зокрема, професор О. Богуцькийголовним напрямом вирішення проблеми підвищення урожайності зернових вважаєзабезпечення інтенсифікації землеробства, провідне місце в якій надає хімізації[4]. За останні роки в наслідок зменшеннякількості внесених мінеральних та органічних добрив, низької культуриземлеробства зменшилася родючість ґрунтів – вміст гумусу складає в середньомумайже 3,2%. Кризове становище господарств, відсутність коштів, скороченняпоголів’я великої рогатої худоби призвело до зменшення можливостей удобрювати ґрунти.Так, у 2008 році, за даними Держкомстату України, на 1 га посівів в Україні вносили в середньому лише 32 кг мінеральних та 0,8 тони органічних добрив,тоді, як у 1990 році – 109 кг та 8,6 тон відповідно[41]. І це при тому, яксвідчать дані наукових досліджень, що половину приросту врожаю одержують зарахунок достатнього і обґрунтованого використання добрив.
П. Коренюк[16] за допомогою комп’ютерної сервісної програмипровів регресійний аналіз залежності урожайності від рівня використанняорганічних та мінеральних добрив. Створена ним програма дає можливість кожномугосподарству встановити оптимальні співвідношення у внесених добривах та, як наслідок,отримати бажаний приріст урожайності.
Але,як зазначає П.Н. Рибалкін [34], якщо напочатковому етапу підвищення і стабілізації врожаю головну роль відіграєкількісний фактор, тобто збільшення доз, то в подальшому все більшого значеннянабуває якісна сторона. Мається на увазі використання добрив з високим вмістомпоживних речовин та складних добрив, насичених всіма поживними елементами дляодноразового внесення у грунт. Все це дозволяє скоротити витрати натранспортування, зберігання і внесення добрив.
Важливимифакторами впливу на урожайності зернових виступають хвороби шкідники та бур’яни,що спричинюють щорічні втрати до третини врожаю. Необхідність застосуванняінтегрованої системи захисту рослин відзначав у програмі стратегічних аспектівреформування зернового виробництва в Україні академік УААН П.Т Саблук [36]. Він відмічаєдоцільність застосування комплексу агротехнічних та біологічних методівборотьби поряд з хімічними, а також включення у сівозміни азотонакопичувальнихпопередників.
Основнимнапрямом покращення стану виробництва, як зазначає М.Ю. Куліш [17] повинне бутивпровадження нових сортів, а також повніше використання потенційних можливостейрайонованих сортів.
Проблемузабезпечення високоякісним насінням піднімає у своїх працях І.П. Пазій [28]. Кожна 8 – 9 тонна валового збору зерна – це насіння і воно є одним із головних і незаміннихзасобів сільськогосподарського виробництва. На його думку, за рахуноквисокоякісного насіння можна одержати додатково 20 – 25% валового збору, томузапорукою високих врожаїв якісного зерна є використання насіння першої тадругої репродукції.
Впідвищенні родючості ґрунтів та, як наслідок, зростанні урожайності зерновихвелику роль відіграють сівозміни. Співвідношення культур у сівозмінах залежитьне лише від біологічних особливостей, а й від кон’юнктури ринку. Професор М.Ю.Куліш [15] відмічає можливість переходу угосподарствах Миколаївської області до більш коротких сівозмін з метою розвиткувисокорентабельного зернового господарства. Чмирь С.М. відмічає, щоврожайність більшості сільськогосподарських культур при вирощуванні їх усівозмінах у півтора і навіть у два рази вища, ніж при тривалих беззмінних посівах[44]
Однимз важливих елементів інтенсивної технології вирощування зернових є ґрунтозахиснасистема. З 1960 року і до цього часу площа еродованої ріллі збільшилася втричі.В багатьох країнах світу увага зосереджена на застосуванні таких прийомів боротьбиз вітровою та водною ерозією ґрунтів, як використання стерні колосових культурв якості захисного засобу від ерозії, безвідвальний обробіток ґрунту,запровадження науково – обґрунтованих сівозмін з включенням в них багаторічнихтрав. Цю проблему вивчав і Д. Бабліндра [3], який пропонуєрозроблену ним комплексну програму захисту ґрунтів від ерозії шляхомоптимізації структури земельних угідь.
Останнім часом за умов фінансовоїнестабільності і кризи все більшого значення набувають інтенсивні ресурсно – таенергозберігаючі технології виробництва зерна. Відомо, що урожайність озимих,вирощуваних за традиційною технологією, на 20 – 35% нижча, ніж за інтенсивною.Як відмічає А.П. Михайлов [19],основним елементом тут виступає система обробітку ґрунту. Насамперед – цещорічне відведення 30 – 35% ріллі під чорні пари, які сприяють накопичуваннювологи і підвищенню родючості ґрунтів, а це – підґрунтя сталих врожаїв.
Вумовах переходу до ринкових відносин надзвичайно важливе значення маєефективність використання наявного виробничо-технічного потенціалу, окупностівитрачених ресурсів, їх економії. Як зазначає П.Н. Рибалкін [29], аналізтехнологій вирощування зернових у ряді країн (США, Канада та ін.) показує, щопріоритетними напрямками енерго- та ресурсозберігаючих технологій є нульовий тамінімальний обробіток ґрунту, його мульчування, використання комбінованихагрегатів. Останнє дає змогу скоротити у 1,5 рази витрати на енергетичніресурси.
Важливимаспектом реформування зернового виробництва вважаємо оптимізацію структуризернових культур, що дозволяє без додаткових витрат підвищити його ефективність.Останнім часом чітко виражена тенденція до скорочення посівних площ жита,кукурудзи, ячменя, хоча, приймаючи до уваги їх високу урожайність ірентабельність, підстав для скорочення їх площ немає. Розглядаючи питанняоптимізації структури зернового клину, М.І. Щур [46] відмічаєнеобхідність збільшення у господарствах Миколаївської області виробництва просата зернобобових, а також озимого ячменю, який дозріває на 15 – 20 днів ранішевід озимої пшениці, а за кормовими якостями і стійкістю до хвороб перевищує її.
Миподіляємо думку І. Нетіса, що значно підвищити рентабельність зерновиробництваможливо за рахунок вирощування високоякісного зерна пшениці. Одна тонна зернатретього класу майже в 1,6 разів більша ніж зерна п’ятого класу. Рентабельністьвиробництва при цьому зростає у 2,5 разів[23].
Вумовах ринкових відносин в Україні актуальним є питання якісного зберігання іпервинної обробки зернових безпосередньо у виробника. Розв’язання цього питаннядозволить уникнути втрати майже 20% валового збору та дасть змогу виробникубути незалежнішим і продавати зерно за найприйнятнішими цінами.
Останньомусприятиме також прийнятий у липні 2002 року Закон України «Про зерно та ринокзерна в Україні», який спрямований на створення правових, економічних таорганізаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зернадля забезпечення внутрішніх потреб держави, нарощування його експортногопотенціалу [10].
Досвідбагатьох господарств Півдня України свідчать, що ті господарства, якіналагодили переробку зерна, збільшили прибутки від його реалізації у 1,5 – 2рази [23].
Запідрахунками зарубіжних вчених, сьогодні приріст урожайності зернових на 50%досягається за рахунок впровадження нових сортів, а 50 – за рахунокудосконалення технології вирощування. Відповідно до висновків експертів ФАО,протягом найближчих 30 років весь світовий приріст виробництва продукціїрослинництва буде досягнуто за рахунок селекції, тобто нових сортів. На ПівдніУкраїни у порівнянні з районованим сортом озимої пшениці Альбатрос одеський,приріст урожайності – 5 – 7 ц /га забезпечують такі нові сорти, як Знахідка,Ніконія і Лада одеська (селекційно – генетичний інститут УААН), а також сортХерсонська безоста (Інститут зрошуваного землеробства УААН) [25].
Докогорти вищенаведених сортів слід віднести також сорти Вікторія одеська,Українка одеська, а також ще новішій сорт Лузанівка одеська. Останній сортналежить до групи сильних пшениць [11].
Досвідрозвинутих країн свідчить, що зростання виробництва зерна можливе за рахунокподальшої інтенсифікації. За прогнозом наукового центру компанії ІСІ (ВеликаБританія) у перспективі приріст урожаю зернових культур здійснюватиметься врезультаті впровадження нових сортів (8,6 ц/га), добрив (15 ц/га), зниженнявтрат при збиранні (0,5 ц/га), захисту від злакових бур’янів (17,5 ц/га),хвороб (16,5 ц/га) і шкідників (6 ц/га). Ці прогнози підтверджуються і даними кращихфермерських господарств. Кращі фермери в країні (більше 5%) одержують усередньому по 60 ц/га зерна [22].
Лихочвор В.відмічає, що вчасне і повне звільнення посіві озимої пшениці від конкуренції збур’янами за життєвий простір, світло, вологу, елементи живлення є основоюодержання високих урожаїв зерна. За великої забур’яненості посівів урожайністьзерна зменшується на 25 – 30%, а то й у 1,5 – 2 рази[18].
Обелець О.С.відмічає загальну тенденцію в Україні зростання виробничих витрат на 1 га посівної площі зернових при неадекватному зростанні урожайності. Витрати на 1 га зібраної площі у 2002 році збільшилися проти 1996 року у 3,6 раза, а врожайність підвищиласялише на 39,2%. В результаті собівартість 1 ц зерна у порівнянні з 1996 рокомзросла майже утричі. Ми підтримуємо його думку з приводу того, що збільшеннявитрат на 1 га зернових зумовлене насамперед істотним здорожченням виробничихматеріально-технічних ресурсів[26].
1.2Показники економічної ефективності виробництва зерна та методика їх визначення
Підвищення ефективностісільськогосподарського виробництва є однією з актуальних проблем, успішневирішення якої надає можливість призупинення спаду і подальшого його розвитку.Ефективність виробництва – складна економічна категорія, вона є формоювираження мети виробництва.
Слід розрізняти поняття ефекту таекономічної ефективності. Ефект являє собою наслідок, результат тих чи іншихзаходів, що проводяться у сільському господарстві. Так, у зерновиробництвіефект від використання добрив виступає у вигляді приросту урожаю. Але отриманийефект не дає уявлення про вигідність застосування добрив. Лише по одному ефектунедостатньо судити про доцільність здійснюваних заходів. Для цього існуєпоказник економічної ефективності, який вказує на кінцевий якісний ефект відзастосування засобів виробництва та живої праці, віддачу сукупних вкладень. Узерновиробництві це одержання максимального обсягу продукції з 1 га посіву при найменших витратах праці. Слід мати на увазі, що ефективність – не лише співвідношеннявитрат на результати виробництва, але і якість, корисність продукції дляспоживача. Підвищення економічної ефективності виробництва сприяє зростаннюдоходів господарства, отриманню додаткових засобів для оплати праці тапокращення соціальних умов. Кінцевий економічний ефект залежить відраціонального використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів, відекономії та ощадливості, зниження собівартості продукції і підвищенняпродуктивності праці.
Для оцінки економічної ефективностівиробництва зерна використовують як натуральні, так і вартісні показники.Вихідною є їх натуральна форма і, насамперед, це урожайність, яка відображуєступень та ефективність використання землі, результат інтенсифікаціївиробництва. Величина урожайності безпосередньо впливає на величину іншихпоказників і визначається як відношення обсягу отриманої продукції до зібраноїплощі. Слід відмітити, що при визначенні економічної ефективності продовольчогота фуражного зерна є деякі особливості. У першому випадку ефективністьвиробництва показують з врахуванням його якості, вмісту клейковини, витратипраці в розрахунку на 100 грн. валової продукції. Для зернофуражних культурнеобхідно показати і їх кормову цінність.
Натуральні показники (урожайність, вихідклейковини з 1 га, вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га) відображають лише одну сторону досягнутої ефективності.
Для виявлення економічного ефектунеобхідне знання сукупних витрат праці, що забезпечили отриманий рівеньурожайності. Для цього при визначенні ефективності виробництва продовольчогозерна розраховують розмір праці на 1 ц зерна і на 100 грн. валової продукції,фуражного зерна – витрати праці на 1 ц зерна і на 1 ц кормових одиниць. Під витратамипраці розуміють кількість витрачених людино-годин на виробництво даного обсягувалової продукції, яка є результатом основної виробничої діяльностігосподарства. Оцінка валової продукції проводиться по фактичним цінамреалізації, по собівартості виробництва, але для дослідження динаміки – по співставнимцінам.
Ефективність використання трудовихресурсів виявляється у продуктивності праці: чим більше виробляється валової тачистої продукції за 1 люд. – год., тим вище ефективність зерновиробництва, якухарактеризують слідуючи показники:
Е = ВП/t, (1)
де ВП – валова продукція, грн.
t – час, витрачений на виробництвопродукції, люд.-год.
Е = ЧП/t, (2)
де ЧП – чиста продукція, грн.
Е = П/t, (3)
де П – прибуток, грн.
Чиста продукція має особливе значення длярозвитку сільського господарства, розширення виробництва, він є джерелом фондуспоживання і прибутку, визначається вирахуванням з вартості валової продукціїматеріальних витрат на її виробництво.
Чистий дохід являє собою різницю міжвартістю валової продукції та витратами виробництва. Розрізняють створений іреалізований чистий дохід. Останній відповідає прибутку.
Наступним показником економічноїефективності виробництва зерна є собівартість 1 ц продукції. Собівартість – цегрошове вираження витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Напрактиці розрізняють виробничу і собівартість реалізованої продукції. Увиробничу включають всі витрати, пов’язані з отриманням і транспортуваннямпродукції до місця зберігання, і собівартість реалізованої продукції, крімвиробничої собівартості, входять витрати по реалізації.
Виробнича собівартість 1 ц зернавизначається відношенням виробничих витрат до обсягу виробленого зерна, асобівартість реалізованої продукції – відношенням виробничих та реалізаційних витратдо кількості реалізованого (товарного) зерна. На собівартості відображаютьсярезультати діяльності всього підприємства. Для виявлення дохідностісобівартість порівнюють з виручкою від реалізації.
Для всебічної характеристики економічноїрезультативності зерновиробництва вивчають і ефективність використанняземельних ресурсів, для цього визначають відношення валової і чистої продукції,чистого доходу (прибутку) до площі посіву зернових:
Е = ВП/ S, (4)
де S – площа посіву, га
Е = ЧП/S, (5)
Е = ЧД/S, (6)
Е = П/S, (7)
де П – прибуток, грн.
Заключним етапом характеристикиекономічної ефективності виробництва є визначення його рівня рентабельності,під яким розуміють відсоткове співвідношення прибутку до суми витрат, пов’язанихз виробництвом та реалізацією продукції:
Рр = П / Ср х 100%, (8)
де Рр – рівень рентабельності, %;
П – прибуток, грн.;
Ср – собівартість реалізованої продукції,грн.
або
Рр = (Ц – Ср)/ Ср х 100%, (9)
де Ц – ціна реалізації 1 ц зерна, грн.
Перший варіант розрахунку дозволяє розрахуватирівень рентабельності зерновиробництва в цілому, а другий по окремих видахзернових і одночасно аналізувати головні фактори – собівартість і реалізаційніціни. Рівень рентабельності показує ефективність виробництва з точки зоруотримання прибутку на одиницю матеріальних та трудових витрат по виробництву тареалізації продукції.
Сукупність всіх вищезазначених показниківвідображує вплив різних факторів на процес виробництва зерна, дозволяє провестикомплексний аналіз і зробити достовірні висновки про основні напрямкипідвищення економічної ефективності.
2. Рівень і ефективність виробництва зерна
2.1Виробничо-економічна характеристика підприємства
Приватнесільськогосподарське підприємство «Кумари» Первомайського району Миколаївськоїобласті в селі Кумари Первомайського району на відстані у 340 кілометрів відміста Миколаєва і відноситься до зони південного степу України.
Територіягосподарства розташована в основному на рівнинному плато. Загальна земельнаплоща, за даними на 1.11.2009 року складає 1899 га, в тому числісільськогосподарські угіддя 1899 га у т.ч. 1899 га ріллі. Ґрунтовий покривв основному складається з південних чорноземів звичайних середньо – і малогумусних. Місцями зустрічаються засолені ґрунти.
Товщинапрофілю незмитих чорноземів складає 80 – 85 см. Вміст гумусу в орному шарі– від 4,1 до 5,3%. Змиті ґрунти потребують протиерозійного захисту. Родючістьорних земель господарства характеризується в основному 56 балами. Згідноагрокліматичному районуванню території Миколаївської області Первомайськийрайон відноситься до східних регіонів Миколаївської області, якіхарактеризуються континентальним, теплим посушливим кліматом, середньорічнатемпература яких +10 0С. Для цих районів характерне тривале, жарке,малодощове літо, пізня, коротка тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання,тепла, коротка весна. Пересічна температура повітря січня -6,0 0Сморозу, липня – 19 0С тепла. Абсолютний максимум +34 – 37 0С,абсолютний мінімум – 29–330С. Тривалість без морозного періоду – 160–185днів.
Великушкоду господарству наносять повітряні та ґрунтові посухи, так як підприємстворозташовано в посушливій агро кліматичній зоні. Посухи спостерігаються весною,влітку і восени. Для комплексної оцінки тепла і вологозабезпеченостівикористовують гідротермічний коефіцієнт. В господарстві він знаходитьсянарівні 0,9 – 1,0. Для одержання високих врожаїв повинен бути 1,2 – 1,4.
Природніумови досліджуваного господарства сприятливі для виробництва продукції зерновихкультур та соняшнику. Для більш детальної характеристики ПСП «Кумари» доцільновизначити розмір сільськогосподарського виробництва.
Таблиця2.1. Показники розміру виробництва ПСП «Кумари» Первомайського районуПоказники Роки В середньому за 3 роки 2007 2008 2009 Валова продукція в порівняних цінах 2005 року, тис. грн. 1078,6 2561,2 1702,4 1780,7 Грошова виручка від реалізації, тис. грн. 1468,0 2841,0 3820,0 2709,7 Площа с.-г. угідь, га 1940 1904 1899 1914 Вартість основних фондів, тис. грн. 886,5 903,0 928,0 905,8 Середньорічна чисельність працівників, чол. 64 54 49 56 Середньорічна кількість худоби та птиці, ум. гол. 53 13 22 29
Аналізуючипоказники розвитку виробництва, з’ясовуємо, що ПСП «Кумари» є малим господарством,про що свідчать дані про величину виробленої валової продукції, яка всередньому за 3 роки складає 1780,73 тис. грн.; грошової виручки відреалізації, яка в середньому складає 2709,7 тис грн. господарство має врозпорядженні потенціал земельних ресурсів (в середньому 1914 га.) та основнихзасобів (в середньому 905,8 тис. грн.). Наявність даних про середньорічнукількість худоби та птиці вказують на те, що на підприємстві присутня галузьтваринництва. На підприємстві зайнято в середньому 56 працівників.
У 2008році спостерігається зростання валової продукції в порівняних цінах 2005 рокуна 1482,6 тис. грн. порівняно з попереднім роком, а у 2009 році відбуваєтьсяспад. Грошова виручка від реалізації зростає з 1468,0 тис грн. у 2007 р.до 3820,0 тис грн. у 2009 р. Вартість основних фондів у 2009 році дещозросла, а саме на 41,5 тис. грн. Середньорічна чисельність працівників у 2007році була найбільшою і складала 64 чол. Також найбільшу середньорічну кількістьхудоби та птиці можна спостерігати у 2007 році., що складала 53 умовних голови,яка порівняно з іншими роками є майже втричі більшою.
Кожнегосподарство спеціалізується на виробництві певної сільськогосподарськоїпродукції, що залежить насамперед природно – кліматичних умов, місцезнаходженнягосподарства, наявності необхідних виробничих ресурсів. Ефективністьвиробництва на підприємстві залежить не від розміру провідних галузей, а й відтого, як розвинені інші товарні галузі. Для того, щоб з’ясувати спеціалізаціюгосподарства, необхідно розглянути структуру грошових надходжень відреалізованої товарної продукції.
Дляподальшої характеристики якісного боку сільськогосподарського виробництва ПСП«Кумари» доцільно проаналізувати його виробничу спеціалізацію.
Виробничу спеціалізацію досліджуваногопідприємства визначимо, проаналізувавши розмір та структуру грошових надходженьвід реалізації товарної сільськогосподарської продукції та продуктів їїпереробки, робіт, послуг за видами, що надаються, та в цілому по господарствуза останні 3 роки (табл. 2.2).
Таблиця2.2. Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукціїПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської областіГалузі та види продукції 2007 2008 2009 В середньому за 3 роки тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % Зернові та зернобобові 325,0 22,1 1127,0 39,7 1452,0 38,0 968,0 33,3 з них: пшениця озима 203,0 13,8 418,0 14,7 736,0 19,3 452,3 15,9 кукурудза на зерно 2,0 0,1 - - - - 2,0 0,1 ячмінь озимий 78,0 5,3 436,0 15,3 610,0 16,0 374,7 12,2 ячмінь ярий 42,0 2,9 106,0 3,7 34,0 0,9 60,7 2,5 сорго - - 167,0 5,9 73,0 1,9 120,0 3,9 соняшник 635,0 43,3 325,0 11,4 2030,0 53,1 996,7 35,9 соя 61,0 4,2 - - - - 61,0 4,2 ріпак озимий 204,0 13,9 1162,0 40,9 - - 683,0 27,4 цукрові буряки 79,0 5,4 - - - - 79,0 5,4 інша продукція рослинництва 5,0 0,3 41,0 1,4 79,0 2,1 41,7 1,3
Разом по рослинництву
1309,0
89,2
2655,0
93,5
3562,0
93,2
2508,7
92,0 Свині 71,0 4,8 60,0 2,1 111,0 2,9 80,7 3,3 інша продукція тваринництва 6,0 0,4 4,0 0,1 2,0 0,1 4,0 0,2
Разом по тваринництву
77,0
5,2
64,0
2,3
113,0
3,0
84,7
3,5
Всього по с.-г. виробництву
1386,0
94,4
2719,0
95,7
3675,0
96,2
2593,3
95,4 Послуги в сільському господарстві 82,0 5,6 122,0 4,3 145,0 3,8 116,3 4,6
Всього по господарству
1468,0
100,0
2841,0
100,0
3820,0
100,0
2709,7
100,0
Аналізуючидані таблиці 2.2. за останні три роки, слід зазначити про те, що ПСП «Кумари» кожні92 грн. грошових надходжень, підприємство одержує від реалізації продукціїрослинництва, а саме 33,3 грн. від виробництва зернових та зернобобових та більше35,9 грн. від виробництва соняшника. Також слід зазначити, що від тваринництвапідприємство одержує 3,5 грн. від реалізації продукції.
Вцілому ПСП «Кумари» спеціалізується на виробництві насіння соняшнику, ріпаку тазерна. Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише відрозміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що маютьтоварний характер. Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей,необхідно визначити за даними таблиці 2.2 і проаналізувати коефіцієнтзосередження виробництва (КЗ), який визначається за формулою:
100
КЗ = –,
n
∑ПВi х (2Ni – 1)
i = 1
де ПВ– питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції, %;
Nі – порядковийномер і-ї галузі в ранжированому ряді, де перше
місценадається галузі з найбільшою питомою вагою, а останнє
- з найменшою.
КЗ КЗ=100/(35,9*1 + 33,3*3 + 27,4*5 + 15,9*7 + 12,2*9 + 5,4*11 + 4,2*13 + 3,9*15 + 3,3*17+ 2,5*19 + 1,3*21 + 0,2*23 + 0,1*25) = 0,12432
Цейкоефіцієнт свідчить про слабкий рівень спеціалізації у господарстві.
Таблиця2.3. Забезпеченість основним виробничими фондами і ефективність їх використанняв ПСП «Кумари» Первомайського районуПоказники 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2009 р. в% до 2007 р до 2008 р Припадає на одного сереньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві: ◦ сільськогосподарських угідь, га 30,3 35,3 38,8 127,9 109,9
◦ основних виробничих фондів
сільгосппризначення,
тис. грн. 13,9 16,7 18,9 136,7 113,3 Припадає на 100 га сільгоспугідь: ◦ основних виробничих фондів 45,7 47,4 48,9 106,9 103,0 сільгосппризначення, тис. грн. Одержано на 100 га сільгоспугідь, тис. грн.: ◦ валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.) 55,6 134,5 89,6 161,2 66,6 ◦ товарної продукції 75,7 149,2 201,2 265,8 134,8 ◦ прибутку -3,6 -6,7 40,1 - - Фондовіддача, грн. /грн 1,2 2,8 1,8 150,8 64,7 Рівень рентабельності (збитковості), % -4,5 -4,3 24,9 - - Норма прибутку (збитку), % -7,8 -14,3 82,1 - -
Аналізданих таблиці 2.3 свідчить про те, що у 2009 році на 1 середньорічного працівника,зайнятого в сільськогосподарському виробництві порівняно з 2007 припадає на 27,9%більше сільськогосподарських угідь, а порівняно з 2008 роком – на 9,9%. Можназазначити, що на 100 га сільськогосподарських угідь одержаної валової продукціїу порівняних цінах 2005 року, у 2009 році припадає на 61,2% більше ніж у 2007,та на 33,4% менше ніж у 2008 році.
Основнимипоказниками, що характеризують ефективність сільськогосподарського виробництває:
– валовапродукція у поточних цінах – це основоположний (первісний) результат,матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результатупідприємства;
– товарнапродукція, або грошова виручка від реалізації частини валової продукції, щонабула товарної форми;
– чистапродукція і прибуток – кінцеві результати підприємства, що повною міроювідображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення,ступінь вигідності виробництва, валової, товарної та кінцевої продукції в данихприродних умовах.
Найбільшважливим економічним показником господарської діяльності є прибуток – додатковавартість, що створюється в процесі виробництва. Чим краще працює підприємство,тим більший воно одержує прибуток, тим міцніший його економічний стан іположення на ринку сільськогосподарської продукції. Лише маючи достатню сумуприбутку підприємство може своєчасно, з врахуванням кон’юнктури ринку,переорієнтувати виробництво, придбати нові, більш продуктивні засобивиробництва, впровадити передові технології і завдяки цьому забезпечити високу конкурентоспроможністьвиробленої продукції.
2.2Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка виробництва іпродажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці
Виробництвозерна займає особливе місце серед інших галузей рослинництва в господарстві вцілому. З метою оцінки рівня розвитку, впливу результатів роботи цієї галузі назагальний стан економіки сільськогосподарського підприємства. На основіконкретного цифрового матеріалу господарства за 2007–2009 рр. визначимотенденцію зміни питомої ваги галузі зерновиробництва (табл. 2.4).
Таблиця2.4
Питома вага зернових у сільськогосподарському виробництві в
ПСП «Кумари» Первомайського району Показники Разом у досліджуваному господарстві У тому числі зерна 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. Факт Питома вага, % Факт Питома вага, % Факт Питома вага, % Площа посіву, га 1940,0 1904,0 1899,0 929,0 47,9 953,0 50,1 988,0 52,0 Валова продукція у порівняних цінах 2005 р., тис. грн. 1078,6 2561,2 1702,4 213,9 19,8 983,7 38,4 1452,1 85,3
Грошова виручка від реалізації товарної продукції,
тис. грн. 1468,0 2841,0 3820,0 1380,0 94,0 325,0 11,4 960,0 25,1
Виробничі витрати,
тис. грн. 1119,0 2261,0 2488,0 203,0 18,1 1111,0 49,1 1157,0 46,5 Валовий дохід, тис. грн. 178,0 982,6 1729,4 327,0 183,7 71,0 7,2 986,0 57,0
Прибуток (+), збиток (–),
тис. грн. -69,0 -127,0 762,0 50,0 - -499,0 - -42,0 - /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Аналізданих таблиці 2.4 свідчить про те, що у 2009 році зернові культури, займаючи 52,0%всієї посівної площі, потребували 46,5% загальних витрат усільськогосподарському виробництві.
Вартозазначити, що у 2008 році частка зернових у доході підприємства складала лише7,2%, проте вже у 2009 році цей показник зріс до 57,0%.
Таблиця2.5. Динаміка і структура посівних площ зернових культур в ПСП «Кумари»Первомайського району 2007 рік 2008 рік 2009 рік в середньому за 3 роки Культури га % га % га % га % Озимі зернові 565 60,8 632 66,3 812 82,2 669,7 70,0 з них: озима пшениця 410 44,1 374 39,2 403 40,8 395,7 41,4 озимий ячмінь 155 16,7 258 27,1 409 41,4 274,0 28,6 Ярі зернові з них: ярий ячмінь 259 27,9 62 6,5 176 17,8 165,7 17,3 Суміш колоскових 105 11,3 - - - - 105,0 11,0 Інші зернобобові - - 259 27,2 - - 259,0 27,1 Разом зернових та зернобобових культур 929 100,0 953 100,0 988 100 956,7 100,0
Зрозуміло,що інтенсивний шлях розвитку зерновиробництва – тобто збільшення валових зборівзерна за рахунок зростання врожайності є більш бажаним в умовах ринковоїекономіки. Це є актуальним і для досліджуваного сільськогосподарськогопідприємства – ПСП «Кумари» Первомайського району. Але для цього повиннізастосовуватися більш продуктивні сорти зернових культур, інтенсивні енергозберігаючітехнології, якісно і своєчасно виконуватися всі технологічні операції звирощування зернових культур.
Такождоцільно розглянути динаміку і структуру посівних площ зернових культур в ПСП«Кумари» Первомайського району.
Наоснові проведених розрахунків можна відмітити, що структура посівних площпостійно змінюється. Слід зазначити, що озимі зернові займають найбільшу питомувагу займають озимі зернові, а саме 70,0% в середньому за 3 роки. Частка озимоїпшениці серед них складає 41,4% та озимого ячменю – 28,6%. У структурі посівнихплощ ярі зернові займають 17,3%, що на 52,7% менше ніж займає озимі зернові.
Ефективністьзерновиробництва значною мірою залежить від фактично досягнутої врожайностізернових культур. Дані про динаміку врожайності зернових культур занесемо втаблицю 2.6.
Таблиця2.6. Динаміка урожайності зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайськогорайону, ц/гаКультури 2007 р. 2008 р. 2009 р. В середньому по господарству за 3 роки Озима пшениця 6,5 32,5 35,1 24,7 Озимий ячмінь 11,6 34,2 35,8 27,2 Ярий ячмінь 2,4 24,1 21,7 16,1
Якпоказують розрахунки динаміка урожайності у ПСП «Кумари», найнижча ефективністьзерновиробництва спостерігалася у 2007 році, оскільки в цьому році урожайністьозимої пшениці та ярого ячменя була найнижчою 6,5 та 2,4 ц/га відповідно.
Урожайністьозимої пшениці у 2007 році склала 6,5 ц/га, що на 26 ц/га менше ніж у 2008 тана 28,6 ніж у 2009 році. Найвища урожайність озимого ячменю спостерігалася у 2009році – 35,8 ц/га, що на 22,4 ц/га більше ніж у 2007 та на 1,6 ц/га більше ніж у2008.
У 2009році спостерігався підйом урожайності озимих зернових, серед яких найвища уозимої пшениці – 26,6 ц/га.
Розглянемодинаміку валових зборів і обсягів продажу зерна в цілому та по основнихкультурах, а також рівень товарності зерновиробництва.
Таблиця 2.7. Динаміка виробництва та продажу зерна в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської областіПоказники 2 007 р. 2 008 р. 2 009 р. В середньому за 3 роки 2009 р. у% до 2007 р. /> Площа посіву зернових всього, га 929,0 953,0 988,0 956,7 106,4 /> Урожайність зернових, ц/га 20,5 30,3 30,9 27,2 150,7 /> /> Валовий збір зерна всього, тонн 489,2 2673,4 3231,6 2131,4 660,6 /> в тому числі: 2680,0 12164,0 14153,0 9665,7 528,1 /> – озима пшениця /> – озимий ячмінь 1805,0 8812,0 14646,0 8421,0 811,4 /> – ярий ячмінь 407,0 1496,0 3817,0 1906,7 937,8 /> Продано зерна з урахуванням переробки, всього тонн 492,3 2129,0 2149,7 1590,3 436,7 /> В тому числі: 292,5 1001,9 988,2 760,9 337,8 /> – озима пшениця /> – ячмінь 197,1 865,4 1025,7 696,1 520,4 /> Рівень товарності, % 100,6 79,6 66,5 82,3 66,1 />
Данітаблиці 2.7 свідчать про те, що валовий збір зерна в звітному році в порівнянніз 2007 роком зріс на 2742,4 ц або приблизно в 6,6 разів. Зростання обсягіввиробництва зерна у досліджуваному господарстві сталося в основному за рахунокпідвищення врожайності зернових культур. В цілому рівень товарностіпідприємства є не високим, і це означає, що не всю вироблену продукціюпідприємство реалізує. В середньому цей показник складає 66,1%.
Зрослаплоща посіву зернових у 2009 році порівняно з 2007 на 59 га або на 6,4%, тапорівняно з 2008 роком – на 35 га або на 3,7%.
Такожспостерігається зростання кількості проданого зерна з урахуванням переробки. У 2009році цей показник є найвищим і становить 2149,7 тонни, що на 1657,4 тонни більшеніж у 2007 році та на 20,7 т, ніж у 2008 році.
Економічнаефективність виробництва значною мірою залежить від рівня продуктивності праці.
Таблиця 2.8. Динаміка продуктивності праці урослинництві у ПСП «Кумари» Первомайськогорайону Миколаївської областіПоказники 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2009 р. у% до 2007 р.
В розрахунку на 1 робітника, зайнятого в рослинництві, отримано:
зерна, тонн; 7,9 51,4 70,3 890,4 валової продукції в порівняних цінах 2005 року, тис. грн.; 17,4 49,3 37,0 212,7 валового доходу, тис. грн. 2,9 18,9 37,6 1309,5 прибутку (+), збитку(–), тис. грн. -1,1 -2,4 16,6 - Розрахунки показників продуктивності праці урослинництві у ПСП «Кумари» Первомайського районуМиколаївської області показують, що у 2009 році порівняно з попередніми зрослакількість зерна, отриманого на 1 працівника, зайнятого в сільськомугосподарстві, а саме порівняно з 2007 роком на 62,4 тонн або майже в 9 разів таз 2008 – на 18,9 тонн (на 36,8%).Можна зазначити, що зменшилась кількість валовоїпродукції в розрахунку на 1 працівника, зайнятого в сільському господарстві.Порівнюючи 2009 рік з 2007 роком, можна помітити, що відбулося зростання на 112,7%,а з 2008 роком – скорочення на 25,0%.
Вартовідмітити, що лише у 2007 році підприємство отримало збиток, а саме врозрахунку на 1 працівника цей показник складає 1,1 тис. грн., тобто на кожногопрацівника по 1100 грн. Наступний рік був збитковими, у якому збиток на 1працівника складав 2400 грн. Що ж до 2009 року, то в ньому прибуток склав 16,6тис. грн. на 1 працівника.
Отже,зерновиробництво посідає провідне місце в економіці ПСП «Кумари» Первомайськогорайону Миколаївської області, але розмір обсягів зерновиробництва вдосліджувані роки значно коливався. Це було пов’язано перш за все з істотнимизмінами в структурі та розмірах посівних площ зернових культур (в господарствінайбільшу питому вагу займають такі зернові культури, як озима пшениця таозимий ячмінь), змінами урожайності зернових. У 2007 році відбулося значнепідвищення обсягів реалізації зернових, в цьому році рівень товарності бувнайвищим, і склав 100,6%, тобто майже вся продукція була реалізована.Позитивним явищем є збільшення кількості зерна в розрахунку на 1 працівника.Негативним моментом є отримання підприємством збитку у 2007 та 2008 роках,причиною якого було підвищення повної собівартості над виручкою від реалізаціїпродукції.2.3 Динаміка і структура собівартостізерна, причини її зміни
Впроцесі виробництва на виготовлення конкретного продукту витрачаються ресурси,кошти, робоча сила. Собівартість є одним із найважливіших показниківгосподарської діяльності, оскільки визначає, у що саме обходиться виробництвовідповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретноекономічних умовах господарювання. Показник собівартості дає можливість глибокопроаналізувати економічний стан і виявити резерви підвищення ефективностівиробництва, оскільки із зниженням собівартості зростає ціноваконкурентоспроможність продукції. Розглянемо структуру собівартості 1 ц зерна уПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області.
Таблиця2.9. Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц зерна у ПСП «Кумари» Первомайськогорайону Миколаївської області. Статті витрат 2007 р. 2008 р. сума, грн. % сума, грн. % Витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи 12,87 33,8 11,51 21,1 Насіння 1,50 3,9 5,85 10,7 Добрива 3,85 10,1 1,16 2,1 Роботи і послуги 2,21 5,8 11,20 20,6 Витрати на утримання основних засобів виробництва всього 6,50 17,1 5,26 9,7
в тому числі
– нафтопродукти 5,12 13,5 3,87 7,1 – амортизація 1,38 3,6 1,39 2,6 Інші витрати 4,60 12,1 14,23 26,1 Всього витрат на 1 ц зерна 38,03 100,0 54,48 100,0
Якпоказують розрахунки розміру та структури витрат на виробництво 1 ц зерна у ПСП«Кумари» Первомайського району Миколаївської області, у 2007 році булозатрачено 38,03 грн., що на 16,45 грн. менше ніж у 2008 році. У структурівитрат найбільшу частку у 2007 році займають витрати на оплату праці, що склали33,8% та 21,1% у 2009 році. Порівнюючи отримані показники можна зазначити, що вцілому витрати на 1 ц зерна у ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївськоїобласті зросли більш ніж у 1,4 рази.
Значнучастину витрат займають інші витрати, що склали 12,1% та 26,1% відповідно.Майже п’ята частина витрат припадає на основні засоби – 17,1% та 9,7%.
Отже,збільшення витрат на виробництво 1 ц зерна в 2008 році порівняно з 2007 рокомвідбулося за рахунок збільшення витрат на соціальні заходи, добрива,амортизацію та за умови появи статті інших витрат. Оскільки собівартість 1 цзерна в 2008 році зросла, то господарству необхідно шукати шляхи її зниження,оскільки собівартість безпосередньо пов’язана з ціною реалізації зерна таприбутком.
2.4Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зміни
Якбуло зазначено, показники ефективності виробництва є індикаторами, за допомогоюяких можна вивчати стан і динаміку економічних процесів в господарстві. За їхдопомогою можна виявити резерви збільшення економічного ефекту при мінімальномузалученні додаткових ресурсів. Розглянемо показники ефективності вдосліджуваному господарстві – ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївськоїобласті.
Таблиця2.10. Економічна ефективність виробництва зерна ПСП «Кумари» ПервомайськогорайонуПоказники 2007 р. 2008 р. 2009 р. Показники 2009 р. у% до 2007 р. Урожайність, ц/га 20,5 30,3 30,9 150,7
Собівартість 1 ц, грн.:
– виробнича 41,24 60,13 57,64 139,8 – реалізованої продукції 55,86 78,97 70,80 126,7 Ціна реалізації 1 ц зерна, грн. 66,02 51,41 67,59 102,4
Прибуток (+), збиток (–), грн.:
– 1 ц зерна; 10,16 -27,55 -3,21 × – 1 га посівів зернових культур; 68,03 -633,79 -69,84 × – 1 грн. виробничих витрат 0,25 -0,46 -0,06 × Рівень рентабельності, % 18,2 -34,9 -4,5 ×
Якпоказують розрахунки економічної ефективності виробництва зерна в ПСП «Кумари» Первомайськогорайону в 2008 році економічна ефективність виробництва зерна була найгіршою. Цевідбулося за рахунок зниження ціни реалізації продукції. Урожайність у цьомуроці, порівняно з 2007 роком зросла на 9,8 ц/га.
Порівнюючизвітний рік з попереднім можна відмітити, що урожайність зернових зросла, іразом з цим знизилася їх виробнича собівартість – порівняно з 2008 роком – на 2,49грн. або 4,1%.
Щодорівня рентабельності, то тут можна зазначити, що він постійно знижується. Можнаспостерігати, що у 2007 році він був найвищим, а саме 18,2% тобто на кожні 100грн. витрат підприємство отримало 18,2 грн. прибутку. Аналізуючи наступні рокиспостерігаємо, що мала місце не рентабельність, а збитковість підприємства, асаме – у 2008 році на 100 грн. виробничих витрат підприємство мало 34,9 грн. збитку,а у 2009 – рівень збитковості склав 4,5%.
Отже,ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області е середнімгосподарством, яке спеціалізується на виробництві насіння соняшнику, ріпаку тазерна та має олійно – зерновий напрям.
Слідзазначити, що озимі зернові займають найбільшу питому вагу займають озимізернові, а саме 70,0% в середньому за 3 роки. Частка озимої пшениці серед нихскладає 41,4% та озимого ячменю – 28,6%. У структурі посівних площ ярі зерновізаймають 17,3%, що на 52,7% менше ніж займає озимі зернові.
3. Динаміка та фактори виробництва зерната врожайності
3.1Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур
Валовийзбір зернових та зернобобових культур може змінюватися за рахунок багатьохфакторів. За допомогою індексного аналізу з’ясуємо, як саме і за рахунок якихпоказників змінювався валовий збір зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайськогорайону Миколаївської області за 2008 та 2009 роки. Дані для індексного аналізузанесемо до таблиці 3.1.
Таблиця3.1. Показники для індексного аналізу валового збору зернових культур в ПСП«Кумари» Первомайського району Миколаївської області в 2008 та 2009 роках.Культури Площа посіву, га Урожайність, ц Валовий збір, ц 2008 2009 2008 2009 2008 2009 умовний умовні позначення По
П1 Уо
У1 УоПо
У1П1
УоП1 озима пшениця 374 403 32,5 35,1 12162,5 14153,4 13105,6 озимий ячмінь 258 409 34,2 35,8 8813,3 14646,3 13971,4 ярий ячмінь 62 176 24,1 21,7 1496,1 3813,9 4246,9 всього 694 988 30,3 30,9 21007,4 30496,3 29906,8
Тепервстановимо зміну валового збору в 2009 році порівняно з 2008 роком за рахунокфакторів урожайності, розміру та структури посівних площ. Для цього визначимовідповідні індекси:
Індексвалового збору зернових культур:
Іyns= У1П1/ УоПо = 30496,3/21007,4 = 1,452 або 145,2%.
2)Індекс урожайності зернових культур:
Іу = У1П1/УоП1= 30496,3/29906,8 = 1,02 або 102,0%.
3)Індекс посівних площ:
In = 988/694= 1,424 або 142,4%.
4)Індекс структури посівних площ:
Is = 29906,8 / (30,3*988) = 1,0або 100,0%.
Длявизначення правильності розрахунків обчислимо:
Іyns= Іу* In* Is
145,2= 102,0 * 142,4 * 1
145,2= 145,2
Валовийзбір у 2009 році порівняно з 2008 роком зріс на:
ΔІyns= 30496,3 – 21007,4 = 9488,9 ц.
Цезбільшення відбулося за рахунок таких факторів:
1) Зміни врожайності зернових культур:
Δу= 30496,3 – 29906,8 = 589,5 ц.
2) Зміни посівних площ:
Δn= (988 – 694)*30,3 = 8899,4 ц.
3) Зміни структури посівних площ:
Δs= 16898,68 – 30,3*988 = 0 ц.
Длявизначення правильності розрахунків обчислимо:
ΔІyns= Δу + Δn + Δs
9488,9= 589,5+8899,4+0
9488,9= 9488,9
Отже,розрахунки виконано правильно.
Наоснові отриманих даних з’ясовуємо, що валовий збір зернових культур в ПСП«Кумари» Первомайського району Миколаївської області в 2009 році порівняно з 2008роком зріс на 45,2%, що в натуральному виразі склало 9488,9 ц. Таке зростаннявідбулося за рахунок зростання врожайності зернових культур та зміни посівнихплощ. Зростання урожайності зернових культур на 0,6 ц/га призвело до зростаннявалового збору на 589,5 ц. Такий фактор як зміна посівних площ призвів до зростаннявалового збору на 8899,4 ц.
Урожайністьзернових культур змінюється за рахунок багатьох факторів. Динаміку зміниврожайності прослідкуємо, визначивши індивідуальні індекси урожайності окремихзернових та зернобобових культур:
1) індекс урожайності озимої пшениці
і = 35,1/ 32,5 = 1,08 або 108,0%.
2)індекс урожайності озимого ячменю
і = 35,8/ 34,2 = 1,047 або 104,7%.
Якпоказують розрахунки, урожайність озимої пшениці та озимого ячменя у 2009 роціпорівняно з 2008 роком зросла відповідно на 8,0% та 4,7%.
Теперпроаналізуємо, за рахунок яких факторів змінилася середня врожайність зерновихкультур. Перш за все розрахуємо умовний індекс середньої урожайності та середняврожайність за 2008 р. та 2009 р.
У ум.= Σ У0П1 / Σ П1 = 29906,8 / 988 = 30,27 ц/га
У0 =Σ У0П0 / Σ П0 = 21007,4 / 694 = 30,27 ц/га
У1 =Σ У1П1 / Σ П1 = 30496,3 / 988 = 30,87 ц/га
Тепервизначимо індекс середньої урожайності змінного складу та індекси структурипосівних площ, які нададуть дані про ступінь впливу цих факторів на середнюврожайність зернових.
І ур.зм. = У1 / У0 = 30,87 / 30,27 = 1,02 або 102,0%.
І ур.пост. = У1 / У ум. = 30,87 /30,27 = 1,02 або 102,0%.
Істр. = І ум. / У0 = 30,27 /30,27 = 1,00 або 100,0%.
Перевіримоправильність розрахунків:
І ур.зм. = І ур. пост.* І стр.
1,02= 1,02 * 1,00
1,02= 1,02
Теперрозрахуємо зміну середньої врожайності в натуральному виразі:
Δсер.урож.= У1 – У0 = 30,87 – 30,27 = 0,6 ц/га
вт.ч. Δур.пост. = 30,87 – 30,27 = 0,6 ц/га
Δстр.= 30,27 – 30,27 = 0 ц/га
Перевіримоправильність розрахунків:
Δсер.урож.= Δур.пост. + Δстр.
0,6 =0,6 + 0
0,6 =0,6
Якпоказують розрахунки, середня врожайність зернових культур в 2009 роціпорівняно з 2008 р. зросла на 2,0%, що в натуральному вираженні склало 0,6ц/га. Це зростання відбулося перш за все за рахунок зростання врожайностікультур на 2,0%, що в натуральному вираженні становить 0,6 ц/га.
3.2Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових
Врожайністьзернових культур може змінюватися під впливом багатьох факторів. Розглянемозалежність урожайності зернових під впливом таких факторів, як внесення на 1 га посівної площі органічних добрив та внесення на 1 га посівів мінералах добрив.
Позначимо:
У –урожайність зернових культур, ц/га.
Х1 – кількістьвнесених органічних добрив на 1 га посівної площі, тонн.
Х2 – кількістьвнесених мінеральних добрив на 1 га посівної площі, ц.
Визначимопараметри рівняння множинної кореляції, розрахунки для визначення яких занесемов таблицю 3.2.
Таблиця3.2. Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння множинної кореляції.Роки Х1 Х2 У Х1У Х2У Х1Х2
Х12
Х22
У2 2000 1,4 0,3 19,4 27,16 5,82 0,42 1,96 0,09 376,36 2001 1,5 0,7 21,1 31,65 14,77 1,05 2,25 0,49 445,21 2002 1,3 0,3 14,3 18,59 4,29 0,39 1,69 0,09 204,49 2003 1,6 0,7 16,1 25,76 11,27 1,12 2,56 0,49 259,21 2004 1,5 0,1 22,7 34,05 2,27 0,15 2,25 0,01 515,29 2005 2 0,3 24,8 49,6 7,44 0,6 4 0,09 615,04 2006 1,4 0,1 15,6 21,84 1,56 0,14 1,96 0,01 243,36 2007 1,7 0,1 20,5 34,85 2,05 0,17 2,89 0,01 420,25 2008 1 0,1 30,3 30,3 3,03 0,1 1 0,01 918,09 2009 1,3 0,1 30,9 40,17 3,09 0,13 1,69 0,01 954,81 Разом 14,7 2,8 215,7 313,97 55,59 4,27 22,25 1,3 4952,1
Рівняннямножинної кореляції має вигляд: У Х1Х2 = а0 + а1х1 + а2х2
Коефіцієнт чистої регресії при першому факторі свідчить проте, що підвищення частки посіву зернових в загальній площі посівів привиключені впливу органічних добрив, призводить до збільшення урожайностізернових в середньому на 3,08 ц. Коефіцієнт чистої регресії при другому факторісвідчить про те, що дози внесення органічних добрив на 1 га посіву привиключені впливу частки посіву зернових в загальній площі посівів, збільшивсяна 8,52 ц.
Таблиця 3.3. Показникидля розрахунку коефіцієнтів кореляціїРоки Ланцюгові абсолютні прирости Квадрати приростів Добуток приростів ∆у
∆х1
∆х2
∆у2
∆x12
∆x22
∆x1∆y
∆x2∆y
∆x1∆x2 1998 - - - - - - - - - 1999 1,7 0,1 0,4 2,89 0,01 0,16 0,17 0,68 0,04 2000 -6,8 -0,2 -0,4 46,24 0,04 0,16 1,36 2,72 0,08 2001 1,8 0,3 0,4 3,24 0,09 0,16 0,54 0,72 0,12 2002 6,6 -0,1 -0,6 43,56 0,01 0,36 -0,66 -3,96 0,06 2003 2,1 0,5 0,2 4,41 0,25 0,04 1,05 0,42 0,1 2004 -9,2 -0,6 -0,2 84,64 0,36 0,04 5,52 1,84 0,12 2007 4,9 0,3 24,01 0,09 1,47 2008 9,8 -0,7 96,04 0,49 -6,86 2009 0,6 0,3 0,36 0,09 0,18 Разом 11,5 -0,1 -0,2 305,39 1,43 0,92 2,77 2,42 0,52
Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідновиконувати наступні розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:
Множиннийкоефіцієнт кореляції свідчить про те, що між урожайністю і внесенням органічнихдобрив та часткою посіву соняшнику в загальній площі посівів тісний зв'язок.
rx1y= />
rx2y= />
rx1x2= />
R = />
R = 0,095
R2= 0,009 або 0,9%
Множиннийкоефіцієнт кореляції свідчить про наявність тісного зв’язку між факторнимиознаками і результативною, оскільки він знаходиться в межах 0,04 – 0,2.Розрахований коефіцієнт детермінації свідчить проте, що урожайність зернових ізернобобових культур на 0,9% залежить від внесення органічних і мінеральнихдобрив, а на 99,1% – від інших факторів (кліматичні умови та інші).
Отже,за допомогою індексного аналізу та кореляційного методу, ми з’ясували, що наурожайність зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївськоїобласті суттєво впливають такі фактори, як внесення на 1 га посівної площі мінеральних та органічних добрив. А на валовий збір культур 2008–2009 рр.вплинули такі фактори, як зміна врожайності зернових культур, зміна структурипосівних площ та зміна розмірів посівної площі.
4. Шляхипідвищення економічної ефективності виробництва зерна в ПСП «Кумари» Первомайськогорайону Миколаївської області
4.1Резерви збільшення обсягів виробництва і підвищення якості зерна
Дляодержання стійких великих врожаїв доброякісного зерна важливо враховуватиможливість конкретного ґрунтово-кліматичного району, поля і сорту, послідовнопідтримувати родючість ґрунту. При вирощуванні це можливо забезпечити лише наоснові інтенсифікації виробництва. До того ж важливим є послідовний,комплексний підхід до її здійснення.
Однимз резервів збільшення валових зборів є розміщення зернових культур по найбільшсприятливих попередниках. Це, насамперед, не потребує додаткових витрат. Вгосподарстві необхідно розширити посіви пшениці по чорних парах, багаторічнихтравах, які накопичують азот і вологу в ґрунті. Цього достатньо для формуванняврожайності зерна у 40 – 45 ц/га навіть без внесення мінеральних добрив.
Востанні 2 роки 285 га озимої пшениці в ПСП «Кумари» було посіяно по стерні.Так, розмістивши посіви озимини на 100 га площі, які були зайняті під посівамилюцерни, а решту по пару, господарство зможе отримати без будь-яких додатковихвкладень додатково 1282,5 ц урожаю (285 х 4,5), який реалізувавши засередньореалізаційною ціною озимої пшениці в ПСП «Кумари» у 2009 році (27,75грн.), забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки.
Досягтиприросту валового збору зерна дає ліквідація втрат при збиранні врожаю, яківиникають внаслідок порушення оптимальних строків збирання, що мали місце у минулому,2009 році. (табл. 4.1)
Таблиця4.1. Розрахунок резервів збільшення виробництва зерна в ПСП «Кумари» за рахунокліквідації втрат при збиранні врожаюКультури Площі, зібрані пізніше агротехнічного строку Урожайність, ц/га Резерв збільшення виходу продукції з 1 га, ц всього при збиранні в строк пізніше строку ц тис. грн. Пшениця 280 32,5 24,6 7,9 2212 61,4 Ячмінь 50 27,6 23,1 4,5 225 5,9 Разом 330 х х х 2437 67,3
Отже,несвоєчасне збирання врожаю на площі 330 га призвело до втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн. Усунення цього негативного явища можливе за рахунокякісного планування і раціонального збирання врожаю шляхом інтенсивноговикористання наявних та залучених комбайнів.
Вищезазначалося, ПСП «Кумари» на період жнив потребує додаткового залученнятехніки. Альтернативним напрямом суттєвого зменшення напруженості при збираннязернових культур, скорочення втрат і потреб у техніці є використання послугмашинно-технологічних станцій (МТС). При цьому МТС за свої послуги в Первомайськомурайоні одержують 15% зібраного врожаю. Як показав досвід господарств Первомайськомурайону, втрати комбайну «Джон – Дір» складають 0,5%. Таким чином, прибіологіній врожайності зернових культур в ПСП «Кумари» на рівні 35 ц/гакомбайнами господарства було зібрано в середньому по 21,7 ц/га, а комбайнами «Джон– Дір» – 32,5 ц/га. При цьому збережені від втрат 10,8 ц на кожному гектарі, аплата за послуги МТС – 4,9 ц. В господарстві додатковий валовий збір міг бути1323 ц (270 х 4,9), а виручка від реалізації збільшилась би на 36,7 тис. грн.(1215 х 27,77).
Відомо,що для отримання добрих і сталих врожаїв у виробництво зерна слід вкладатибільше коштів. Господарству необхідно збільшити інвестиції у зерновиробництво,насамперед, для придбання нових сортів зернових культур, добрив, засобівзахисту рослин та інше.
Так,новий сорт озимої пшениці «Знахідка», виведений Одеським селекційно-генетичнимінститутом, стійкий до групи шкодочинних хвороб, характеризується високимипоказниками посухостійкості і стійкості проти обсипання. Він має стабільнийурожай на суходолі 45 – 55 ц/га. Вміст клейковини – 30 – 34%, білка – 13 – 14%.Визначимо ефект від впровадження цього сорту в ПСП «Кумари» (табл. 4.2.)
Такимчином, при впровадженні у виробництво сорту «Знахідка» рівень рентабельностізростає на 25,7 в. п., порівняно з районованим сортом. Запровадити новий сортможна спочатку на площі в 150 га. Це потребуватиме 20 тис. грн. додатковихвитрат, однак це дозволить отримати додатково 1500 ц зерна озимої пшениці, якийреалізувавши по середньореалізаційній ціні 1 ц зерна в ПСП «Кумари» в 2008 роцідасть прибавку грошової виручки в 45,7 тис. грн. Звідси, додатковий прибутокскладе 25,7 тис. грн.
Таблиця4.2. Економічна ефективність впровадження сорту озимої пшениці «Знахідка в ПСП«Кумари» Первомайського районуПоказники Районований сорт «Скіфянка» Новий сорт «Знахідка» Урожайність, ц/га 35,3 45,3 Прибавка урожайності в порівнянні з районованим сортом, ц/га - 10,0 Виробничі витрати на 1 га – всього, грн.
в тому числі додаткові витрати, пов`язані з
впровадженням нового сорту
905
-
955
50 Собівартість 1 ц проданого зерна, грн. 25,64 21,08 Ціна реалізації 1 ц, грн. 30,50 30,50 Грошова виручка від реалізації продукції у розрахунку на 1 га, грн. 1076,65 1381,65 Прибуток від реалізації, грн.
– на 1 ц реалізованої продукції;
– на 1 га посівної площі
4,86
171,55
9,42
426,72 Додатковий прибуток на 1 га, грн. - 255,17 Рівень рентабельності, % 18,9 44,6
Зарахунок отриманого приросту прибутку в подальшому можна розширити площі підновими високоврожайними сортами зернових.
Протеза дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства УААН, застосування добривбез захисту рослин – є малоефективним. Лише застосування їх разом забезпечуєвисоку віддачу кожному з них.
ДіаленС – контактний та системний гербіцид з широким спектром дії, ефективний протипереважної більшості дводольних бур’янів, може бути застосований на поляхзернових з підсівом багаторічних трав.
Розрахуємоекономічну ефективність від внесення гербіциду Діален С в досліджуваномугосподарстві за даними таблиці 4.3.
Таблиця4.3. Економічна ефективність використання гербіцидів у ПСП «Кумари»Первомайського районуПоказники Фактично у 2004 р. Діален С, 40% в.р. Урожайність, ц/га 21,7 26,7 Прибавка урожайності в порівнянні з контролем, ц/га - 5,0 Виробничі витрати на 1 га – всього, грн.
в тому числі додаткові витрати, пов`язані з
використанням гербіцидів
515,2
-
552,8
37,6 Собівартість 1 ц проданого зерна, грн. 22,56 20,76 Витрати праці на 1 га, люд. – год. 15,8 16,2 Витрати праці на 1 ц, люд. – год. 0,72 0,60 Ціна реалізації 1 ц, грн. 27,77 27,77 Грошова виручка від реалізації продукції у розрахунку на 1 га, грн. 602,6 741,4 Прибуток від реалізації, грн.
– на 1 ц реалізованої продукції;
– на 1 га посівної площі
5,21
113,05
7,01
187,16 Додатковий прибуток на 1 га, грн. - 74,11 Рівень рентабельності, % 23,0 33,7 Окупність додаткових витрат, грн. - 2,96
Данітаблиці 4.3 свідчать, що господарству доцільно вносити гербіциди під посівизернових культур. Отже, окупність 1 грн. додаткових витрат складає 2,96 грн. ПСП«Кумари» доцільно провести заходи по захисту рослин також на площі 1150 га. Відповідно до цього товариство понесе додаткові витрати на суму 43,2 тис. грн., додатковагрошова виручка складе 159,6 тис. грн., звідси приріст прибутку становитиме 116,4тис. грн.
Всівище перелічені заходи потребують пошуку інвесторів, але це вкрай необхідно дляпідвищення економічної ефективності зерновиробництва в досліджуваномугосподарстві.
4.2Удосконалення внутрішньогосподарських економічних взаємовідносин
Важливимнапрямом ефективного використання потенціалу господарства є підвищення рівняагротехніки та якості виконуваних робіт. Цьому значно сприяє впровадженняпрогресивних форм організації і стимулювання праці з оплатою за кінцевими результатами.
В ПСП«Кумари» застосовується застаріла відрядно-преміальна форма оплати праці. Сутьїї полягає в оплаті праці за одиницю виконаної роботи чи відпрацьованого часу.Проте вона не відображає в реальній мірі заробіток працівника, у нього відсутністимули до праці. Тому ця система потребує заміни.
Яквідомо, процес вирощування зернових відбувається при обслуговуванні їх різнимивидами бригад – рільничими, тракторними. Такі колективи необхіднореорганізувати в єдині спеціалізовані механізовані підрозділи та суборендніпідрядні колективи. Організація праці таких колективів має базуватися на цільовійоренді. Ця форма відносин, коли земля і інші засоби виробництва підприємством –орендарем передаються підрозділу в суборенду для виконання замовленняпідприємства-орендаря на виробництво певних видів продукції чи послуг.
Підрозділформується з працівників за вибором керівника, або на основі їх анкетування.
Розрахунковіціни встановлюються на рівні прямих витрат, врахованих безпосередньо повиробничому підрозділу. Вони можуть бути розраховані на базі фактичних прямихвитрат за 3 – 5 попередні роки, на основі планових витрат по підрозділу абогосподарству в цілому, нормативних даних.
Порозрахунковим цінам оцінюється вся вироблена підрядним колективом продукція. Зодержаної суми вираховується фактична вартість проведених матеріальних витрат.Різниця складає госпрозрахунковий дохід, який направляється на оплату праціколективу.
Наприклад,в господарстві на основі технологічних карт обчислена розрахункова ціна назерно, яка включає в себе витрати на паливо-мастильні матеріали, насіння,добрива, засоби захисту рослин та інші прями витрати на рівні 19,07 грн.підрядним колективом було зібрано 36200 ц зерна. Таким чином, вартістьвиробленого зерна складає 690,0 тис. грн. Фактичні витрати на виробництво –596,2 тис. грн.
Отже,госпрозрахунковий дохід складає 93,8 тис. грн.
Сумавідрахувань на оплату праці колективу буде становити 65,7 тис. грн. (при умові,що колективу на оплату праці направляється 70% госпрозрахункового доходу).
Такимчином, економія і перевитрата коштів, обсяг виробленої продукції безпосередньовідображається на заробітку працівника. Адже, в подальшому госпрозрахунковийдохід розподіляється між працівниками пропорційно виконаним нормо-змінам напольових та інших роботах.
Такаформа виробничих відносин забезпечує встановлення ринкових взаємовідносин міжорендарем і працівниками, що сприяє підвищенню матеріальної зацікавленостіробітників як у збільшенні виробництва продукції, так і в економномувикористанню матеріальних ресурсів, що в свою чергу призводить до підвищенняекономічної ефективності виробництва.
4.3Розвиток ринку зерна і зерно продуктів
Формуваннясучасного ринку є однією з головних умов зміцнення економіки господарств. Ринокзумовлюється розвитком товарно-грошових відносин і виконує такі функції:встановлення і розвиток взаємовигідних зв’язків між товаровиробниками іспоживачами; створення механізму конкуренції; регулювання попиту і пропозиції;формування ринкових цін.
Такожважливим для ПСП «Кумари» є організація зберігання зерна на територіїгосподарства. Переобладнавши склади, товариство отримає змогу реалізувати зерноне відразу, а «притримувати» його до певного часу. До того ж відпаденеобхідність у зберіганні зерна на елеваторах, які зберігають частину зерна воплату за свої послуги. Як показала практика, ціни на зерно в І та ІІ кварталінаступного за звітним року значно перевищують ціни в ІІІ та ІV кварталах.Розрахуємо приріст прибутку за рахунок збільшення ціни реалізації 1 т зерна,при умові, що на зберіганні знаходяться 1/5 частина запланованого до продажутоварного зерна – 576 тон. Середня ціна реалізації зернових в 2007 році склала277,5 грн. В період з початку 2007 року і до1 червня середня ціна на ринкузернопродуктів Чорноморської товарної біржі склала 365 грн., тобто резерв дляпідвищення ціни реалізації 1 тони зерна складає 86,3 грн. В перерахунку назаплановану кількість зерна до реалізації в першій половині року додатковігрошові надходження від реалізації 576 тон становлять 49,7 тис. грн.
Досвідбагатьох господарств Півдня України свідчить про те, що для значного збільшенняприбутків і рентабельності вирощування пшениці та інших зернових культурнеобхідно реалізовувати не зерно, а продукти його переробки: борошно, крупи,хліб та інші вироби. За такої умови прибуток зростає в 1,5 – 2 рази.
Висновки
На основі проведеного дослідженнясучасного стану ведення бухгалтерського обліку та ефективності виробництвазерна в ПСП «Кумари» виявлено наступне:
- ПСП «Кумари» середнє за розміром господарство, яке спеціалізуєтьсяна виробництві зерна, соняшнику, та молока. Господарство в цілому в достатніймірі забезпечено робочою силою, в той же час вкрай низька забезпеченістьсільськогосподарською технікою;
- потягом останніх трьох років грошові надходження від реалізаціїпродукції в ПСП «Кумари» зросли на 20%, а маса прибутку – у 2,4 разів. Однакрівень рентабельності сільськогосподарського виробництва зменшився на 60,5відсоткових пункти;
- на зерновиробництво приходиться майже дві третини загальноїпосівної площі по господарству і 40% від загальної вартості реалізованоїпродукції. В цієї галузі одержано майже половину загальної маси прибутку погосподарству;
Вивченнядосвіду кращих господарствах (СЗАТ «Ольвія» Очаківського району та ін.),рекомендацій науково-дослідних установ та результати проведеного аналізусучасного стану зерновиробництва у досліджуваному господарстві дозволяютьвизначити наступні напрями підвищення його економічної ефективності:
- розміщення 100 га озимої пшениці після оптимальних попередниківдозволить господарству без будь-яких додаткових вкладень додатково отримати 128,2т зерна, реалізація якого забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додатковоїгрошової виручки;
- усунення збирання врожаю зернових в неоптимальні строки (після 10днів від початку збирання) за рахунок своєчасного залучення комбайнів МТС Первомайськогорайону дозволить зберегти від втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн.;
- доцільно в майбутньому на площі 210 га висівати озимий, а не ярий ячмінь (як це було у 2009 році), за рахунок цього додатковийваловий збір озимого ячменю складе 130,2 т, від реалізації якого господарствоодержить 29,9 тис. грн. додаткових грошових надходжень;
- впровадження нового сорту озимої пшениці «Знахідка» Одеськогоселекційно-генетичного інституту на площі 150 га потребуватиме 20 тис. грн. додаткових витрат, але це дозволить отримати додатково 150 т зернаозимої пшениці загальною вартістю за середньореалізаційною ціною 2009 року в ПСП«Кумари» в 45,7 тис. грн. Звідси, додатковий прибуток складе 25,7 тис. грн.;
- пропонується здійснити заходи по захисту посівів зернових культурвід шкідників і бур’янів з використанням гербіцидів на площі 1150 га. Додаткові витрати – 43,2 тис. грн., а додаткові грошові надходження – 159,6 тис. грн.,звідси приріст маси прибутку становитиме 116,4 тис. грн.
Вищенаведені заходи, поряд з фінансовими ресурсами господарства, потребують пошукуінвесторів, але це вкрай необхідно для підвищення економічної ефективностізерновиробництва і зміцнення економіки досліджуваного господарства.
Списоквикористаних джерел
1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.:ІЗМН,
1996. – 512 с.
2. Арешников Б.,Санін В. Проблеми захисту від клопа – черепашки // Новини
захисту рослин. 1997. – №12.– С. 8 – 10.
3. Бабліндра Д. Програма захисту грунтів від водної та вітровоїерозії // Економіка України. – 1998. – №6. – С. 78 – 82.
4. Богуцький О. Потенційні можливості щодо зростанняпродуктивності праці та доходності в сільському господарстві // ЕкономікаУкраїни. – 1998. – №5. – С. 60 – 67.
5. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах / П.Т. Саблук,Л.К. Сук та ін.; За ред. П.Т. Саблука, В.Б. Моссаковського. –К.: Урожай, 1998. – 416 с.
6. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах:Підручник /За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – К.: Аграрна освіта, 2001. –605 с.
7. ГончаренкоО.В. Закон про зерно: погляд у майбутне // ЕкономікаАПК. – 2003.– №1.-С. 108–102.
8. Економічний довідник аграрника / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука.– К.: «Преса України». – 2003. – 800 с.
9. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні» від 16.07.1999 року №996 ХVІ // Бухгалтерський облік і аудит. –1999. – №9. – С. 8.
10. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р.№37
-ІУ // Пропозиція. –2002. – №10.-С. 4–14.
11. Зайцев О., Сергієнко О. Посіємо озимину високоврожайнимисортами // Пропозиція. – 2001. – №7. – С. 46 – 47.
12. Зерно на світових ринках і в Україні // Пропозиція. – 2003. –№10. – С. –28 –29, 36 – 37.
13. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку,активів, капіталу, зобов» язань і господарських операцій підприємств іорганізацій від 21.12.1999 року №893/4186.
14. Кіріленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо полипшенняситуації на селі // Економіка АПК. – 2003. – №1.-С. 3–11.
15. Коренюк П.І. Підвищення ефективності використання землі зарахунок добрив // Економіка АПК. – 1997. – 9. – с. 60 – 63.
16. Коренюк П.І. Стимулювання раціонального використання сільськогосподарськихугідь // Економіка АПК. – 1997. – №4 – 5. – с. 18 – 20.
17. Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Підвищувати економіки виробництва зерна наПівдні України // Вісник агаррної науки Причорномор» я. – 1997. – №1. – С. 21– 28.
18. Лихочвор В. Знищення злакових бур» янів (у т.ч. перію) в посівахозимої пшениці – базовий елемент інтенсивної технології // Пропозиція. –2003. – №11. – С. 70 – 72.
19. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. –К.: 1997. – 447 с.
20. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. –К.: Вища шк., 1994. – 415 с.
21. Методичні рекомендації планування, обліку і калькулюваннясобівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від18.05.2001 року №132.
22. Михайлов А.П. Ефективність виробництва зерна кукурудзи //Економіка АПК. – 1997. – №7. – С. 63 – 65.
23. Нетіс І. Озима пшениця: Шляхи підвищення економічної ефективностівирощування // Пропозиція. – 1999. – №12. – С. 38 – 39.
24. Ніколаєва З.П. Зерновий ринок 2003–2004 м.р. // ЕкономікаАПК. – 2003. – №10. – С. 159 –160.
25. Нові сорти пшениці – у виробництво! // Пропозиція. – 2001. – №10.– С. 38 – 39.
26. Обелець О.С. Економічна ефективність зернового виробництва вУкраїні // Економіка АПК. – 2003. №10. – С. 59 – 64.
27. Пазій І.П. формування і функціонування ринку насіння зерновихкультур в Україні // Економіка АПК. – 1996. – №С. 59 – 66.
28. План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов» язаньі господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказомМіністерства фінансів України від 30.11.1999 р., №291.
29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р., №318.
30. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2000 року №1141 «Провпровадження заставних закупок у сільськогосподарських товаровиробників»
31. Програма «Зерно України – 2001–2004».Схвалена постановою КМУкраїни від 27.11.2000 р., №1739 // Агрокомпас. – 2001. – №3. – С. 21– 25.
32. Програма реформування системи бухгалтерського обліку іззастосуванням міжнародних стандартів. Затверджено Постановою КМ України від28.10.1998 р., №1706
33. Рибалкін П.Н. Повышение еффективности производства зерна. –М.: Агропромиздат, 1990. – 224 с.
34. Саблук П.Т. Стратегічні аспекти реформування зерновоговиробництва в Україні // Економіка АПК. – 1996. – №1. – С. 3 – 15.
35. Саблук П.Т. Зерновой ринок України: проблеми іперспективи // Економіка АПК. – 1997. – №5. – С. 4 – 14.
36. Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коноваленко Ю.С. Основиорганізації сільськогосподарського ринку. – К., 1997. – С. 114.
37. Саблук П.Т., Фесина А.А. На шляху до нової аграрноїполітики // Вісник аграрної науки. – 1999. №8. – С. 5 – 10.
38. Саблук П.Т. Турбота про хліб – головна позиція державноїполітики // Економіка АПК. – 2000. – №10. – С. 3 – 6.
39. Стабілізувати зернове виробництво. // Пропозиція. – 2001.– №5. – С. 12 – 13.
40. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держкомстат України. –К.: 2003. – 823 с.
41. Телегунь М.І. Облік продукції сільськогосподарськоговиробництва // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2001. – №2. – С. 10.
42. Фесина А.А. Місце і перспективи України на зерновому ринку вкраїнах СНД. // Економіка АПК. – 2001. – №2. – С. 121 – 123.
43. Чмирь С.М Роль сівозмін у розвитку виробництва зерна //Економіка АПК. – 2003. – №10. – С. 18 – 20.
44. Шевченко А. Які культури вигідніше вирощувати? //Пропозиція. 2000. №6. – С. 33 – 34.
45. Щур М. І. Виробництво пшениці має бути раціональним //Економіка АПК. – 1996. – №3. – С. 74 –77.
46. Щур М.І. Розміщення виробництва зерна і шляхи йоговдосконалення // Економіка АПК. – 1996. – №3. – С. 45 – 48.