Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

Зміст
Вступ
Розділ 1.Огляд літератури
1.1Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)
1.2 Видовийсклад комах-шкідників хвойних дерев родиникороїдів (Ipidae)
Розділ 2.Матеріал та методи дослідження
2.1Фізико-географічна характеристика території Плужнянськоголісництва
2.2Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва
2.3 Методикидослідження видового складу стовбуровихкомах-шкідників
2.4 Матеріалдослідження чисельності представниківродини короїдів Плужнянського лісництва
2.5 Методикиобрахунку кількісного складу короїдівхвойних дерев
Розділ 3.Результати власних досліджень
3.1Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідниківродини короїдів (Ipidae)
3.2Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae
3.3 Системакомах-короїдів хвойних дерев Плужнянськоголісництва
3.4Кількісний аналіз польових досліджень комах-шкідників родиникороїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
3.5Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідникамиродини короїдів (Ipidae)
Розділ 4.Охорона праці
Висновки
Списоклітератури:
 
/>Вступ
Ліси є найбільшпоширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс – цебіологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішимкомпонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служитьнезамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісовіекосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечуютьатмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери,поглинають з неї вуглекислий газ і пом’якшують клімат.
Неоціненнезначення лісу для сільськогосподарського виробництва, — він покращуємікроклімат приземного шару повітря, пом’якшує різні коливання температури,нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цимполя від нищівних засух і пилових бур.
Ліс продукуєорганічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас вінзалишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузінародного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожнимроком набуває все більшого значення.
Порушеннястійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія якихможе мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними інезворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі дляодних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їхприродної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, атакож режимом ведення в них господарської діяльності.
Значну шкодулісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовійкількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі нетільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідниківвідбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи іншихфакторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістюстворюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в своючергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повногоабо часткового порушення і загибелі деревостою.
Щоб запобігтишкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувативідповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитисьрозпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різнихфакторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібнітакож знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати тазахищати.
У зв’язку з цимвивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельностіяк окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділенняекологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів єнеобхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісовихбіогеоценозів.
Характерноюознакою досліджуваної території Плужнянського лісництва є інтенсивне ерозійнепочленування – місцевість тут подекуди горбиста з пологими схилами. Територіяхарактеризується сильно еродованими сірими лісовими і опідзоленими ґрунтами.Хвойні ліси Плужнянського лісництва складають такі породи дерев як сосназвичайна, Банкса, веймутова, ялина звичайна європейська і модрина європейська.Підлісок в основному складається з крушини ламкої, горобини звичайної, ліщинизвичайної та ін.
Розміщеннялісництва, природні умови, клімат, густа лісистість створюють оптимальні умовидля існування стовбурових комах-шкідників хвойних дерев, зокрема представниківтаких родів: лубоїд (Blastophagus), короїд (Ips), деревинник (Trypodendron), поліграф (Polygraphus), гравер (Pityogenes).
Актуальність темидослідження динаміки чисельності представників родини короїдів хвойних деревПлужнянського лісництва полягає в тому, що жуки-короїди значною мірою впливаютьна розвиток і стійкість хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і частопризводячи до загибелі продуктивного деревостою, а продукція лісництвареалізується в широких межах, що помітно впливає на економічний стан лісовогогосподарства і всього району в цілому. Зокрема, в Україні стовбуровим шкідникамприсвячено досить мало публікацій і спеціальних досліджень впливулісогосподарської діяльності на поширення жуків-короїдів майже не проводилося,а дане дослідження матиме певний краєзнавчий аспект і дозволить розробитизаходи по обмеженню кількості комах-шкідників деревини.
Метою дипломноїроботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних деревПлужнянського лісництва.
Об’єктомдослідження виступають хвойні біоценози Плужнянського лісництва.
Предметомдослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.
Під час виконаннядипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання:
Ø охарактеризуватитериторію проведення досліджень;
Ø освоїтиметодики дослідження чисельності комах-шкідників лісу;
Ø дослідитивидовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насадженьПлужнянського лісництва;
Ø вивчити іпорівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев лісництва;
Ø провестифенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів лісництва з родиникороїдів (Ipidae);
Ø систематизуватипредставників родини короїдів (Ipidae)хвойних дерев Плужнянського лісництва;
Ø провестикількісний аналіз жуків-короїдів хвойних лісів лісництва;
Ø розробитизаходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.

/>Розділ 1. Огляд літератури/> 1.1 Загальнахарактеристика комах родини короїдів (Ipidae)
До родини належать дрібніжуки розміром від 1 до 8 мм. Усі види родини короїдів – рослиноїдні. Майжециліндричне тіло їх забарвлене у коричневий або інший темний колір, покритетемними волосками, іноді волоскоподібними лусочками [13]. Голова більш-меншвитягнута до передньогрудей; вусики колінчасто-булавовидні; на надкрилах видно поздовжні рядивтиснених крапок; ноги копальні, чотиричленні з розширеними переднімигомілками. Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше — у корі абодеревині.
Родина короїдів,відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на трипідродини: короїди, лубоїди і заболонники [26]./> /> /> /> /> /> /> />
2  
3   />
1  

/>
Рисунок 1.1 Представникиродини короїдів (Ipidae):
1. – лубоїд; 2. –заболонник; 3. – справжній короїд.
Лубоїди маютьзакруглено-загнуті донизу надкрила і майже горизонтальне черевце. Якщо жчеревце косо піднімається до надкрил, то вони поступово опускаються до вершиничеревця; голова зверху трохи виділяється з передньоспинки (рис. 1.1 (1) ).
У справжніх короїдівголова втягнена в передньогруди, тому її зверху не видно. У багатьох короїдіввершина надкрил має западину із зубчиками і горбочками, так звану «тачку».Іноді вершина надкрил має плоску поверхню та горбочки по краях та посередині(рис. 1.1 (3) ).
У заболонників черевцекосо зрізане від задніх ніг до вершини надкрил. Надкрила зверху прямі, на кінцімайже не змикаються донизу і не прикривають черевце знизу (рис. 1.1 (2) ).
У хвойних лісах значніпошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди.
Личинки короїдів білі абокремово-білі, злегка вигнуті, безногі, схожі на личинок довгоносиків, алезначно менших розмірів [22]. Головачітко виражена, жовтувато-коричнева з міцними щелепами.
Однією з цікавихособливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певнійчастині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. Чим сухішенавколишнє повітря і тепліше місце, тим вище піднімаються по стовбуру призаселенні види, що живуть під тонкою корою. Короїди, що живуть під товстоюкорою, менш вразливі до нестачі вологи. Тому їх можна зустріти в насадженнях,які значно більш прив’язані до певних умов.
Ще однією характерноюрисою представників жуків-короїдів є утворення родини при заселенні дерева.
Родини буваютьмоногамними (один самець / одна самка) і полігамними (один самець / кількасамок) [9]. У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхіднийканал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечнийматочний хід. До самки, що підготувала вхідний канал, приєднується самець іпарується з нею. Після цього самка відкладає яйця в яйцеві камери, які вигризаєпо боках маточного ходу, а потім зашпаровує камеру тирсою.
Паруваннявідбувається спочатку у вхідному каналі, а з подовженням маточного ходу нерідков особливих його поглибленнях, у товщі кори і так званих шлюбних камерах. Яйцекладкатриває протягом місяця. За цей час з яєць виходять личинки, що прокладають своїокремі личинкові ходи, які поступово розширюються. Діб через 30-60, залежно відтемператури умов розвитку і виду короїда, личинка закінчує свій розвиток,перетворюючись на лялечку в лялечковій камері. Молоді жуки виходять назовнічерез прогризені ними отвори.
/>
Рисунок 1.2 Типиходів короїдів (маточні ходи – чорні,личинкові – заштриховані):
моногамних видів:1. – простий прямий поздовжній хід; 2. – складний поздовжній хід;
4. – простийпоперечний хід; 5. – складний поперечний хід; 8. – хід крифала;
9. – сімейний(родинний) хід; 10. – 12. – драбинні ходи в деревині;
полігамних видів:3. – зірчастий хід у поздовжньому напрямку; 6. – зірчастий хід у поперечномунапрямку; 7. – променеподібний хід.
Ходи моногамнихкороїдів називаються простими, за будовою вони значно простіші від складнихходів полігамних короїдів. Прості ходи бувають поперечними або поздовжніми іналежать представникам підродини лубоїдів (рис. 1.2).
Полігамні короїдиутворюють складні ходи (рис. 1.2). Самець (а не самка) підготовлює вхіднийканал і шлюбну камеру. Самки, що прилітають, прокладають свої окремі маточніходи, кількість яких залежить від кількості самок (від 1 до 12 на одну шлюбнукамеру). Самець захищає ходи від проникнення в них інших комах і допомагаєсамкам в очищенні ходів від бурового борошна. Ходи полігамних короїдів буваютьпоздовжніми, зірчастими та ін. Здебільшого їх форма характерна дляпредставників власне короїдів і деяких видів підродини лубоїдів.
Деякі види зовсімне мають родини. Самка сама прогризає канал, збоку якого відкладає купку яєць уяйцеву камеру, личинки прогризають разом не відокремлені ходи, а суцільні просторипід корою. Такого типу ходи називають сімейними, або родинними (рис. 1.2 (9) ).
Укороїдів-деревинників короткі циліндричні личинкові ходи розташованіперпендикулярно маточному подібно до драбини. У зв’язку з цим такі ходиназивають драбинними (рис. 1.2 (10-12) ). У деяких представників личинкові ходизовсім відсутні.
Досить цікавоюособливістю біології короїдів є очищення ходів від бурового борошна [9].Очищення ходів спрямованих догори або поперек стовбура не викликає особливихтруднощів. Але прогризати ходи вниз головою і витягати з них бурове борошно наповерхню стовбура непросто. Таку роботу можуть виконувати лише види з підродиникороїди, що мають спеціальне пристосування для цього – «тачку». «Тачка» маєвигляд заглиблення на задній частині надкрил, у яке жуки «завантажують» буровеборошно.
Лубоїди не маютьтакого пристосування, і тому на деревах, що ростуть, завжди вигризають ходизнизу догори, тоді як вхідний канал спрямований, як правило, донизу.
Складні ходи назрубаних деревах також зберігають свою форму, але їх вхідні отвори спрямовані урізні боки; маточні ходи, що відходять від однієї шлюбної камери, знаходятьсяна одній лінії. З’ясувати чи було заражене дерево короїдами у стоячому чилежачому положенні можна за розташуванням вхідних ходів короїдів. На стоячихдеревах вони завжди спрямовані вниз, а на лежачих – обернені в різні боки.
Однією з цікавихособливостей короїдів є спосіб відшукування в лісі ослаблених та зваленихдерев. Встановлено, що жуки цієї родини виявляють хвойні дерева за запахом.Ослаблення життєдіяльності дерева звичайно супроводжується зміною складу таконцентрації терпенів живиці, що в свою чергу впливає на виділення їх парів ватмосферу. Вважають що в ослаблених деревах дуже змінюється також проникністьпокривних тканин, тому більше парів проникає через кору в навколишнє повітря.Короїди, які знаходяться неподалік від цього місця, своїми органами чуттівсприймають цю первинну інформацію ослабленого дерева і летять до нього.Доведено, що короїди, починаючи живитися на цьому дереві, виділяють феромони,які є джерелом вторинної інформації для інших короїдів. Дія феромонівпроявляється на більшій відстані, ніж терпенів, тому за короткий час на цьомудереві поселяється багато короїдів [26].
Також цікавоюособливістю біології короїдів є їхні типи живлення [9]. Протягом життєвогоциклу вони проходять кілька типів живлення: головне, додаткове, відновлювальне.
Головне живленнявідбувається на стадії личинки, коли вона вигризає значні обшири під короюдерева, та у фазі статевозрілого жука під час побудови маточних ходів.
Додатковеживлення спостерігається у молодих жуків після виходу з лялечки. Жуки виходятьз недорозвиненими статевим апаратом і статевими продуктами. Для їх розвиткужукам необхідне додаткове живлення, яке найчастіше відбувається у місцірозвитку личинок. Жуки прогризають ходи різноманітної форми, які називаються«мінерними». У більшості видів ходи додаткового живлення мають формунеправильних поодиноких каналів. Деякі жуки, такі як малий і великий сосновілубоїди, живляться всередині молодих пагонів сосни. Пагони, в яких вонипроточують хід, взимку під дією вітру обламуються і опадають. За цю особливістьбіології соснових лубоїдів називають іноді ще «садівниками», або «стригунами».Подібна «стрижка» дуже шкодить соснам, тому що сильно зріджує крону.
Відновлювальнеживлення спостерігається у дорослих жуків після відкладання основної партіїяєць. Для дозрівання й відкладання нової партії яєць жукам необхідне активнеживлення, після чого вони знову проточують маточні ходи. У ці ходи вонивідкладають яйця, з яких виходить, так зване, сестринське покоління.
Літ жуківбільшості видів відбувається із середини весни до половини літа. Значнітруднощі для визначення термінів розвитку і льоту короїдів викликає наявність ужуків відновлювального живлення й сестринських поколінь./>1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойнихдерев/>/> родини короїдів (Ipidae)
Лубоїд сосновиймалий (Blastophagus minor Hart.)
Жук 3,5-4 ммзавдовжки; смоляно-чорний з червоно-бурими надкрилами, на яких між борозенкамирозміщено по одному поздовжньому ряду дрібних горбочків. Тіло блискуче і вкритерідкими волосками.
Малий сосновийлубоїд значно поширений у хвойних лісах. Літають жуки в середині весни;живляться до пізньої осені.
Лубоїд заселяєослаблені та повалені дерева сосни, рідше модрини та ялини. Поселяється підтонкою корою на вершинах дерев та товстих гілках. Зимують жуки в підстилці білякореневих шийок сосен [13, 26, 27].
Лубоїд сосновийвеликий (Blastophagus piniperda L.)
Жук довжиною3,5-5 мм. Характеризується смоляно-чорним забарвленням всього тіла. Проміжокміж борозенками на загнутій частині надкрил трохи заглиблений і не має горбиківта волосинок.
Великий сосновийлубоїд дуже поширений у хвойних лісах (значно більше, ніж малий сосновийлубоїд). Літають жуки протягом весни; живляться до пізньої осені.
Лубоїд заселяєослаблені та повалені дерева сосни, рідше модрини та ялини. Поселяється під товстоюкорою стовбурів. Пошкоджує здебільшого середньовікові та стиглі насадження, алезустрічається і в молодих. Під час додаткового живлення може пошкоджувати іздорові дерева, проте частіше – ослаблені. Дуже небезпечний стовбуровий шкідниксоснових насаджень [13, 19, 26, 27].
Поліграфпухнастий (Polygraphus poligraphus L.)
Жук 2,2-3 ммзавдовжки; темно-бурий, з жовтими ногами, жовтувато-сірими надкрилами, густовкритими вузькими лусочками. Борозенки на надкрилах вузькі і мало помітні.
Поліграфпухнастий поширений в ялинових лісах повсюдно. Літають жуки в перших місяцяхліта; додатково живляться під корою ялини.
Поліграф завдаєшкоди ослабленим та зваленим деревам ялини, рідше модрини і сосни. Поселяєтьсяпід товстою і перехідною корою по всьому стовбурі ялини. Належить донебезпечних шкідників хвойних лісів [1, 13, 19, 26, 27].
Короїд-типограф (Ips typographus L.)
Жук 4,2-5,5 ммзавдовжки; коричневий, з пологою заглибиною на задній частині надкрил. По краяхзаглибини є по чотири зубці, які розміщені на однаковій відстані один відодного. Третій, найбільший серед них, на верхівці має потовщення. Поверхнязаглибини тьмяна, немов би вкрита мильною плівкою.
Типограф – один знайпоширеніших короїдів у хвойних лісах країни. Літають жуки вкінці весни та напочатку літа.
Типограф належитьдо небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід дерев. Заселяє старі тадостигаючі ослаблені дерева, вітровал та необкорені лісоматеріали. Пошкоджуєсосну, ялину, рідше модрину [1, 13, 19, 26, 27].
Короїдшестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.)
Жук довжиною 7-8мм; коричневий або жовто-бурий, блискучий, волохатий. На задній частині надкрилє полога заглибина з шістьма зубчиками з кожного боку, з яких четвертийнайбільший і має потовщення на верхівці.
Стенограф дуже поширенийу хвойних лісах. Літають жуки в другій половині весни.
Стенографпошкоджує ослаблені та звалені дерева сосни, здебільшого старі та достигаючі.Заселяє нижню частину стовбура з товстою корою. Пошкоджує переважно сосну,рідше ялину, модрину [1, 13, 19, 26, 27].
Гравер звичайний,або короїд-гравер
(Pityogenes chalcographus L.)
Дрібний жук 2-2,9мм завдовжки; з смоляно-чорною передньоспинкою та червоно-бурими надкрилами. Побоках вузької заглибини на задній частині надкрил має по три рівновіддалених одинвід одного зубчики. У самиць заглибина невиразна, на боках її замість зубчиківє малопомітні горбики.
Гравер дужепоширений в ялинових лісах і є одним з небезпечних шкідників. Літають жукипротягом другої половини весни. Поселяються на ослаблених та звалених деревахпід тонкою корою стовбурів, на вершинах та гілках [1, 13, 19, 26, 27].
Деревинниксмугастий (Trypodendron lineatum Ol.)
Жук довжиною2,8-3,8 мм; двокольоровий – надкрила – жовто-бурі з широкими чорнимипоздовжніми смугами, а передньоспинка – чорна (біля основи частковожовто-бура). Заглиблені крапки на задній частині надкрил ідуть правильнимирядами.
Деревинниксмугастий пошкоджує всі хвойні породи і є широко поширений. Ходи проточує вдеревині стовбурів, на поверхні кори помітні тільки вхідні отвори. Літають жукиу другій половині весни.
Деревинник завдаєвеликої технічної шкоди деревині. Поселяється на ослаблених та зваленихдеревах, починаючи з жерднякового віку, а також на необкорених лісоматеріалах [1, 13, 19, 26, 27].
/>Розділ 2. Матеріал таметоди дослідження/>/> 2.1Фізико-географічна характеристика території/>/> Плужнянськоголісництва
Плужнянськелісництво входить до складу державного підприємства «Ізяславське лісовегосподарство» і розташоване в північній його частині на території Ізяславськогоадміністративного району Хмельницької області. Район розташування лісництва відноситьсядо зони західних лісів Мало-Поліського регіону. Площа лісництва складає 6862 га[25].
Клімат в районірозташування лісництва помірно-континентальний. Тривалість вегетаційногоперіоду продовжується протягом 202 днів з 15 квітня до 25 жовтня. Середньорічнатемпература повітря +6-8 ˚С. Пізні веснянізаморозки можливі до 25 травня, а ранні осінні – з 20 жовтня. Максимальнатемпература повітря +36 ˚С, мінімальна -34 ˚С. Середньорічнакількість опадів становить 582 мм. Протягом вегетаційного періоду випадає 424мм опадів.
Кліматичні умовипротягом 2009-2010 років дослідження дещо відрізняються. Весняно-літній період(період масового розмноження і розвитку комах-шкідників) 2009 рокухарактеризується достатньо високою температурою – від 6 до 26 ˚С, і вологістю– від 65 до 84 %. В 2010 році у цей період спостерігалася вища температура –від 5 до 31˚С, і нижча вологість повітря – від 60 до 80 % (в середньому).Осінньо-зимовий період 2009 року також характеризується дещо вищою температурою(+15- -16˚С), ніж у 2010 році(+14- -28˚С). вологість повітря в холодну пору року вища в 2010 році (до94 % у 2010 і до 89 % у 2009 році).
Середня глибинапромерзання ґрунту становить 73 см, максимальна – 114 см. [25]. Постійний сніговий покриввстановлюється з 20 листопада, а зникнення снігу відбувається в період з 25березня по 15 квітня. Вітри переважають західні і південно-західні.
В цілому ж кліматрайону розташування лісництва сприятливий для успішного проростання наступнихпорід дерев: сосни, ялини, модрини, вільхи чорної, берези, дуба черешчатого,осики та ін.
По характерурельєфу ліси віднесені до рівнинної території з незначними коливаннями. Середнявисота його над рівнем моря 230-250 м [25]. Рельєф місцевості тут більшгорбистий з пологими схилами, місцями зі слідами активної ерозії./>2.2 Характеристика хвойних деревПлужнянського лісництва
Насадженняхвойних порід дерев (сосна, ялина, модрина) в лісництві становлять 78 % відпокритих лісом земель, із яких насадження сосни звичайної складають 77,3 % [25].
Більшу територіюлісництва займають соснові ліси, які утворені переважно сосною звичайною, атакож незначними домішками сосни Банкса і веймутової.
Ялинові ліси натериторії лісництва зростають невеликими ділянками площею 0,5-2 га посередсоснових насаджень. Модрина займає незначну площу серед хвойних лісівлісництва.
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) – велике дерево до 30-40 мзаввишки. Стовбур звичайно прямий, в умовах лісу бічні гілки звисають. Крона умолодому віці пірамідальна, з часом розлога, широкоовальна, часто неправильна,згори ніби зрізана, плосковерхівкова. Кора світла, червоно-бура, тріщинувата,вище на гілках — жовтувата, луската; пагони голі; бруньки яйцеподібно-конічні.
Хвоїнок по 2 упучках, вони 3-7 мм завдовжки, гострі, зверху (з опуклого боку) зелені, знизусизі, злегка вигнуті, по краю дрібнопилчасті. Шишки яйцеподібно-конічні, 3-5 смзавдовжки і 2-3 см в діаметрі, бурувато-сірі; щитки майже ромбічні, плоскі абослабко опуклі, без гачкоподібного відростка. Насіння дрібне, 3-4 мм завдовжки,еліптичне або обернено яйцеподібне, неоднаково забарвлене від жовто-бурих дотемних, бруньки майже чорних відтінків; крило 9-12 мм завдовжки, світліше [18].
Сосна – важливалісотвірна порода. Вона утворює великі ліси на піщаних ґрунтах різної трофностіі зволоження (бори). На лісових підзолистих ґрунтах росте у суміші з ялиною,модриною, дубом, утворюючи мішані ліси різної структури.
Порівняно зіншими хвойними породами сосна звичайна характеризується цінними лісогосподарсько-економічнимивластивостями: довговічна (300-400 років), стовбури її швидко очищаються відсучків, холодо- і засухостійка, здатна споживати вологу в умовах ґрунтовоїзасухи за допомогою потужної кореневої системи, невимоглива до ґрунту, має позитивнийріст навіть на самих бідних піщаних ґрунтах [16].
Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.) – дерево до 20-25 м заввишки, аленайчастіше висота його не перевищує 12-15 м. Крона спочатку пірамідальна,густа, однак далі рідшає, стає неправильною. Кора темно-бура, тріщинувата,відшаровується товстими пластинками. Пагони буро-жовті або зеленкуваті, голі.Бруньки яйцеподібно-конічні, смолисті.
Хвоїнки 2-4 смзавдовжки, вигнуті, злегка скручені, світло-зелені, піхви довгі, близько 3 см.Шишки сірі, 3-5 см завдовжки, яйцеподібно-конічні, косі, сильно вигнуті,протягом багатьох років залишаються на дереві закритими. Насіння дрібне, 3-4 ммзавдовжки, темне, майже чорне; крило 10-12 мм завдовжки, світліше [18].
Сосна Банксахарактеризується високою холодо- і морозостійкістю, однак часто страждає відсніголаму. Починає плодоносити з 5 років. Невимоглива до ґрунту: добре росте якна багатих, добре зволожених і навіть заболочених місцях, так і на біднихпіщаних і кам’янистих. Легко переносить засуху. Слабко пошкоджується хворобамиі шкідниками. Великого лісогосподарського значення не має [16].
Сосна веймутова (Pinus strobus L.) – велике дерево до 30 (50) мзаввишки, з довгими горизонтальними гілками, що утворюють широкопірамідальну, звіком часто неправильну, крону. Кора товста, спочатку гладенька, пізнішеборозенчаста, темно-сіра, майже чорна. Пагони тонкі, зеленкуваті абобуро-жовті, часто голі. Бруньки яйцеподібно-конічні, загострені, злегкасмолисті.
Хвоїнки тонкі,гнучкі, сильно-зелені, 5-15 см завдовжки. Шишки 10-20 см завдовжки,вузькоциліндричні, часто зігнуті. Насіння невелике, 4-6 мм завдовжки; криловтричі довше за насіння [18].
Сосна веймутовадоволі тіневитривала. Віддає перевагу багатим, свіжим і глибоким ґрунтам зхорошою аерацією, де утворює потужну кореневу систему з головного і декількохбічних коренів. Зимостійка і вітростійка, сильно вражається хворобами. Ціннадекоративна порода [16].
Ялина звичайна (Picea abies L.) – велике дерево до 40 (50) мзаввишки, з правильною пірамідальною кроною. Гілки розташовані горизонтально,на кінцях злегка підняті. Кора тонка, червонувато-бура або сіро-бура, луската.Молоді пагони зеленкуваті, бурі або коричневі, голі або слабо опушені. Брунькиконічні, гострі або притуплені, зазвичай не смолисті.
Хвоїнки 10-20(30) мм завдовжки і 1-2 мм товщиною, чотиригранні, гострокінцеві, прямі абозлегка вигнуті, світло або темно-зелені. Мікростробіли спочатку округлі, потімциліндричні. Шишки циліндричні, 10-15 см завдовжки і 3-4 см в діаметрі,достиглі – коричневі або червоно-бурі, блискучі. Насінні луски майже ромбічні,опуклі з широкою трикутною верхівкою і неправильно-зубчастим, ніби вигризеним,верхнім краєм; покривні луски не розвинені. Насіння яйцеподібне, з трохивитягнутим і зігнутим убік кінчиком, 4-5 мм завдовжки; крило жовто-червоне,майже у два рази довше за насіння [18].
Ялина звичайна –тіневитривала, холодо- і морозостійка порода. Вибаглива до багатих і вологихґрунтів, гине на заболочених ґрунтах. Добре росте на супіщаних і суглинистихґрунтах. Погано переносить гази, кіптяву, сухість повітря і особливо тривалупосуху ґрунту. Дерево довговічне (300-400 років). Ялина звичайна – цінналісогосподарська і декоративна порода [16].
Модрина європейська (Larix decidua Mill.) – велике дерево до 30 (40) мзаввишки, з пірамідальною, пізніше зазвичай неправильною кроною. Кора темна,сіро-бура, борозенчаста; молоді пагони голі, жовтувато-сірі. Бруньки дрібні,майже кулясті.
Хвоїнки по 30-40(60) у пучку не однакової довжини, вузькі, м’які, світло-зелені із сизуватимвідтінком, 15-30 (40) мм завдовжки. Шишки 30-40 (50) мм завдовжки, яйцеподібніабо довгасто-овальні, достиглі слабко розкриті; насінних лусок 40-60,розташовані вони у 6-8 рядів, шкірясті, зовні голі або майже голі, зпоздовжніми лініями і злегка хвилястим краєм; покривні луски з вістрям, щовиступає назовні. Насіння 2-4 мм завдовжки, з крилом довжиною утричі більшим [18].
Модрина –швидкоросла, вибаглива до вологості повітря порода, пошкоджується пізнімивесняними заморозками. Росте на будь-яких ґрунтах, окрім сухих, піщаних ізаболочених. Цінний вид для зеленого будівництва і лісового господарства.Деревина тверда і міцна (не поступається сосні), стійка до шкідників [16].2.3 Методики дослідження видового складу/>/> стовбурових комах-шкідників
Дослідженнячисельності стовбурових комах-шкідинків хвойних дерев Плужнянського лісництва зродини короїдів (Ipidae) мипроводили у східній його частині на території площею близько 1 га, що об’єднуєневеликі частини кількох кварталів, і у південно-східній частині лісництва натериторії площею близько 1,5 га, що також є невеликою частиною різних кварталів(рис. 2.1).
Територіядослідження у східній частині лісництва – це територія ялинових насаджень. Миобрали дві ділянки ялинового лісу з практично однаковими умовами зростання.Площа кожної ділянки складає близько 0,5 га, з усіх сторін обнесена сосновимлісом. Розташовані ділянки в різних кварталах.
Рельєф даноїтериторії переважно рівнинний; ґрунти – сірі-лісові. Вік лісу на дослідженихтериторіях складає 30-50 років (за даними відповідної документації лісництва іплану лісонасаджень). Підлісок і трав’янистий покрив ялинових насадженьрозвинений слабо і представлений рідкими заростями крушини ламкої, осоковимитравами, папоротниками і мохами.
/>
Рисунок 2.1: Планлісонасаджень Плужнянського лісництва

Ізяславськогодержлісгоспу Хмельницької області (масштаб 1: 25000):
східна іпівденно-східна частина лісництва.
Територіядослідження у південно-східній частині лісництва – це територія сосновихнасаджень. Дві ділянки соснового лісу площею по 0,7 га знаходяться в різнихкварталах.
Рельєф даноїтериторії рівнинний; ґрунти – опідзолені (згідно з картою). Вік лісу натериторії дослідження становить (за даними відповідної документації лісництва іплану лісонасаджень) 30-60 років. Підлісок і трав’янистий покрив розвиненийкраще ніж у ялинових лісах: крушина ламка, ліщина звичайна, горобина;трав’янистий покрив – копитняк, квасениця, чорниця, папороті та мохи.
В ході проведеннядослідження на ділянках ялинового лісу виявлено і визначено 5 видівкомах-шкідників родини короїдів (Ipidae) — лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).
На дослідженихділянках соснового лісу виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників цієїродини — лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, абостенограф (Ips sexdentatus Boern.), короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).
Дослідженні видикомах-шкідників належать до 5 родів — лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron).
При проведенніпольових досліджень по визначенні чисельності жуків-короїдів, що передбачаєобов’язковий масовий збір матеріалу, використовують кілька різних методик:«виведення короїдів із обрубків», «виведення короїдів по Старку», «світлопасткиСахарова» та ін. Нами застосовувалась методика «ловчих (модельних) дерев».
Методика«виведення короїдів із обрубків»
Вирізають із обстежуваногодерева обрубки, змазують їх краї парафіном або смолою для запобігання всиханнядеревини, поміщають все в мішок так, щоб він нещільно облягав обрубки. Мішокпідвішують у холодному місці. Вміст мішка час від часу висипають на листокбілого паперу, сортують комах, заморюють і переносять на ватник. Потрібно матина увазі, що деревина в мішках у лабораторних умовах швидко всихає і короїдиокремих видів не встигають закінчити свій розвиток.
Методики«виведення короїдів по Старку»
1. Виведення вмішках.
Цим методомкористуються під час спостереження за додатковим живленням жуків. Частинустовбура обтягують мішком на металевому каркасі так, щоб мішок не прилягав доверхньої частини дерева. Періодично перевіряють мішок і збирають виявленихжуків.
2. Виведення вдерев’яних ящиках.
Ящики можуть бутирізної величини. Всередині їх красять чорною матовою фарбою, для доступуповітря в одну з бокових стінок вставляють сітку. Деревину змащують смолою іпоміщають в ящик. Для виведення деяких видів жуків потрібна висока вологість,тому на дно ящика насипають до 2 см річкового піску. Час від часу ящикперевіряють на шкідників.
3. Збір на ловчінасипи і ями.
Цей методвикористовують в лісі. Свіжі зібрані гілки стоячих дерев складають на купувисотою один метр, нагрібають листя і це все перемішують. Такі насипиприваблюють короїдів, тому час від часу потрібно оглядати гілки, просіюватипідстилку, яка знаходиться під насипом і збирати жуки.
Методика «виловкомах за допомогою світлопасток Сахарова»
Багато комах,зокрема короїди, активні в сутінках; вночі їх приваблює світло електричнихламп. Для лову комах на світло використовують їхні різні моделі. Найбільшпростим є збір комах на білу поверхню, що розташована позаду від лампи.Дослідник самостійно вибирає види, які його цікавлять [9].
Методика «ловчі(модельні) дерева»
Для приваблюваннякороїдів і визначення їх чисельності використовують ловчі дерева (Е.Ф.Мартинова), звалені або частково обкоровані, але не зрізані [29]. На таких ослаблених або мертвихдеревах відбувається інтенсивне відкладання яєць, а через деякий проміжок часутут можна зібрати личинок і дорослих комах.
Перед викладкоюмодельних дерев проводять детальний огляд території дослідження. Визначаютьстан насаджень, видовий склад і основні скупчення жуків-короїдів. На пробнихплощах ведуть перелік дерев по категоріях (здорові, ослаблені, сильноослаблені, всихаючи, свіжий і старий сухостій), потім беруть із числа свіжозаселенихдерев моделі і на них визначають методом ентомологічного аналізу видовий складшкідників, щільність популяції.
При викладціловчих (модельних) дерев [4] необхідно враховувати екологію відповідних видівстовбурових комах-шкідників, географічне розташування насаджень, їх умовизростання, санітарний стан і кількість короїдів.
Існує кількаспособів викладки модельних дерев: шляхом залишення їх на корені, штучногоослаблення або зрубування і розкладання цілих дерев з кроною [4]. В сосновихнасадженнях ловчі дерева викладають як у вигляді дерев, так і у виглядірозрізаних на частини хлистів. Для більшої ємності дерева вкладають напідкладки товщиною 15-20 см в затіненому або освітленому місці. В ялиновихнасадженнях зрубані ловчі дерева вкладають на підкладки в добре освітленихмісцях.

/>
Рисунок 2.2Палетка з елементами обліку полігамних ходів короїдів:
1 — шлюбнакамера; 2 – маточні ходи
Починаютьвикладку ловчих дерев за місяць до початку льоту короїдів: в кінці лютого –березні проти першого покоління, і в червні – липні – проти другого(сестринського).
На кожній пробнійділянці площадки беруть 2-3 заселених комахами модельні дерева і здійснюютьповний аналіз [5]. Для цього дерево зрубують (якщо заселення відбувалося настоячому дереві), обрубують сучки і ретельно оглядають. Потім вздовж стовбурасокирою чи ножем роблять пролиску на ширину долоні. На ній за виявленими ходамиі комахами з’ясовують видовий склад шкідників і лінійкою вимірюють протяжністьрайонів їх поселення. В межах району поселення кожного виду звертають увагу нахарактер розташування ходів шкідника.
Для облікучисельності шкідників закладають кілька палеток (рис. 2.2), або обкоровуютьдерево повністю. Палетки (ділянки обліку) закладають на рівній відстані однавід одної вздовж стовбура спірально по відношенню до його осі. Розмір палеток10 × 10 – 20 × 40 см [5]. Довжина палеток залежить від розмірівходів шкідника. Вона має складати не менше 1,5 довжини середнього ходу короїдноїсім’ї. При дуже дрібних і частихходах, або, навпаки, дуже довгих і великих за площею, довжина палетки може бутизменшена до 0,2 м (наприклад, для гравера) або збільшена до 1 м (наприклад, длякороїда-стенографа).
/>
Рисунок 2.3Палетки з елементами обліку ходів короїдів:
А – маточні ходи;Б – елементи ходу:
1 — канал; 2 — яйцеві камери; 3 – личинкові ходи; 4 – лялечкові колисочки.
На палетці,раніше відміченій зарубками або крейдою, пошарово знімають кору та луб іпідраховують кількість маточних ходів короїдів, їх шлюбних камер, кількістьмолодого покоління (рис. 2.3).
На основі данихобрахунків і модельних дерев складають схему типів заселення дерев у вогнищі,вказуючи види шкідників і їх розселення на стовбурі. За даними обрахунків імодельних дерев визначають чисельність шкідника.2.4 Матеріал дослідження чисельності/> представниківродини короїдів Плужнянського лісництва
Для облікучисельності жуків короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва обрано чотирипробних ділянки: дві ділянки ялинового лісу площею по 0,7 га і дві ділянкисоснового лісу площею по 0,5 га. На кожній ділянці закладено по 5 ловчих (модельних)дерев – 4 дерева по кутках ділянки і одне дерево в центральній частині досліджуваноголісу (схема 3.2).
Модельні деревазрубані і викладені з кроною в середині березня. Частина дерев закладена ізвітровальної деревини поточних років. Довжина і товщина стовбурів модельнихдерев, де здійснюється підрахунок комах-шкідників, різна (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Розмірмодельних дерев на досліджуваних ділянках хвойного лісу у 2009-2010 рокахДілянка досліджуваного лісу № модельного дерева Діаметр (товщина) модельного дерева, см Довжина модельного дерева, м 2009 рік 2010 рік 2009 рік 2010 рік 1 ділянка соснового лісу 1. 33 33 8 9 2. 29 28 8 8 3. 21 35 8 8 4. 34 28 9 9 5. 31 27 8 10 2 ділянка соснового лісу 6. 24 23 8 8 7. 27 28 9 8 8. 33 34 8 8 9. 40 22 8 8 10. 22 30 8 8 1 ділянка ялинового лісу 11. 26 22 9 10 12. 18 19 9 9 13. 24 28 10 9 14. 21 20 9 9 15. 30 21 9 9  Продовження таблиці 2.1 2 ділянка ялинового лісу 16. 19 19 10 9 17. 21 18 10 9 18. 20 21 9 9 19. 24 30 9 9 20. 26 26 9 9

На ділянкахсоснового і ялинового лісу виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників родиникороїдів (Ipidae): лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, абостенограф (Ips sexdentatus Boern.), гравер звичайний, абокороїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.)./>2.5 Методики обрахунку кількісного складу/>/> короїдів хвойних дерев
Для кількісноїхарактеристики комах-шкідників, що дозволяють визначити стан популяцій і їхвплив на лісові насадження використовують різні показники (параметри), якіхарактеризують чисельність, поширеність, розвиток і шкідливість комах-шкідниківлісу.
Зокрема, допоказників, що характеризують рівень і динаміку чисельності комах, належать:загальна чисельність особин, екологічна щільність, абсолютна і відноснащільність, зустрічаємість, домінування, коефіцієнт розмноження виду, коефіцієнтбалансу популяції виду, виживаність виду за період або генерацію [5].
Чисельність –загальна кількість особин, які входять до складу популяції або угрупування. Поняття вживається для загальноїкількісної характеристики, наприклад, чисельність кладок яєць шкідника настовбурі чи на листках. Загальна кількість особин змінюється в залежності відфази розвитку. Зміна чисельності на протязі сезону – це сезонний (річний) хід,або коливаня чисельності.
Екологічна щільність – цекількість особин на одиницю кормового субстрату (1 дм2 лубу, 1 дм3 деревини).
/>, (1)
де Ve – екологічна щільність;
m – кількість особин виду водній пробі;
N – міра кормового субстрату.
Абсолютна щільність – цекількість особин певного виду шкідника на одиницю площі біотопу (1 га, 1 м2 іт.д.).
/>, (2)
де Vа – абсолютна щільність;
k – сума всіх особин виду вусіх пробах;
S – площа біотопу.
Відноснащільність – це кількість особин певного виду шкідника на одиницю обліку(кількість оглянутих дерев (взятих проб)).
/>, (3)
де Vв – відносна щільність;
k – сума всіх особин виду вусіх пробах;
n – кількість взятих проб(оглянутих дерев).
Щільність є однимз основних показників по обліку компонентів біоценозу. На основі данихщільності шкідника розраховуються більшість інших показників [5].
При визначенніщільності обов’язково приймаються до уваги і ті проби, в яких не було виявленоні однієї особини даного виду.
Зустрічаємість – це частка вибіркових одиниць обліку зшкідником від усієї вибірки (частина заселених дерев з даним видом шкідника відвсіх оглянутих дерев).

/>, (4)
де P – показник зустрічаємості;
r – дерева на яких знайдений даний видшкідника;
R – загальна кількістьоглянутих дерев.
Кількість особинпри визначенні зустрічаємості в розрахунок не береться.
Домінування – цечастка, яку складає щільність даного виду по відношенню до сумарної щільностівсіх порівнюваних між собою видів в населенні біоценозу, що вивчається. Визначаєтьсявідношенням (у відсотках) кількості особин даного виду до загальної кількостіособин всіх видів. Домінування має біологічне значення в застосуванні засобівзахисту до рослин [5].
Домінування єдопоміжною величиною, яка застосовується для порівняння числовогоспіввідношення близьких видів, але не замінює поняття «зустрічаємість» і«щільність».
Сума показниківдомінування всіх порівнюваних видів рівна 100 %.
/>, (5)
де D – показник домінування;
k – сума особин даного виду;
K – сума особин всіх видів вусіх пробах.
Коефіцієнтрозмноження виду – це відношення кількості (щільності) особин молодогопокоління до кількості (щільності) особин батьківського покоління, щовизначається на певній фазі або стадії розвитку виду.
Коефіцієнт балансупопуляції виду – це співвідношення щільності особин за 2 періоди обліку вбіотопі в межах розвитку одного або декількох поколінь, наприклад на початок ікінець фази або стадії розвитку.
Виживаність видуза період або генерацію – це відношення кількості виживших особин до кількостітих, що відродилися (загальна виживаність), або до кількості в період аналізу(виживаність за період фази розвитку). Протилежна величина – смертність виду.
Також, окрімоцінки рівня і динаміки чисельності комах, характеризують пошкодженністькомахами-шкідниками дерев, або їх заселеність, і поточний відхід дерев.
Пошкодженність,або заселеність, шкідниками – це кількість пошкоджених або заселених дерев на 1га або у % від загальної їх кількості.
Поточний відхід –це кількість дерев, що всохли в даному році. Розрізняють абсолютний і відноснийпоточний відхід. Абсолютний поточний відхід за кількістю стовбурів вираховуютьпо кількості дерев на 1 га, по запасу деревини – в м3/га; відносний поточнийвідхід по кількості стовбурів – у % від їх загальної кількості, по запасудеревини – у % від загального запасу [5].
/>Розділ 3. Результативласних досліджень/> 3.1Морфологічні і біологічні особливості представників />комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)
Родина короїдів (Ipidae) в хвойних насадженняхПлужнянського лісництва представлена п’ятьма родами — лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron), — і сімома видами – лубоїдсосновий великий (Blastophagus piniperda L.), лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), гравер звичайний, абокороїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.), короїд шестизубчастий, абостенограф (Ips sexdentatus Boern.), деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.), — шкідливих комах.
Це стовбуровішкідники, які локалізуються під корою у верхній, середній і нижній частиністовбурів дерев, а також на тонких і товстих гілках.
Жуки родиникороїдів – дрібні комахи і розмір їх коливається в межах від 2 до 8 мм. Літданих представників комах-шкідників на території лісництва спостерігається зпочатку квітня до кінця серпня. Свій розвиток жуки завершують протягом теплихмісяців, деякі види інколи дають навіть сестринське покоління. Зимують упереважній більшості дорослі жуки.
Пошкоджують натериторії лісництва переважно сосну звичайну і ялину європейську, інколимодрину. Заселяють ослаблені і повалені дерева.
Біологічні іморфологічні особливості представників шкідливих комах хвойних дерев з родиникороїдів (Ipidae) на території Плужнянськоголісництва подано в таблиці 3.1.