КВАЛІФІКАЦІЙНАРОБОТА
натему:
«Впровадження механічних засобів годівлі на рибницькомупідприємстві ЗАТ «Блакитна Нива»»
Вступ
Основним методом підвищеннярибопродуктивності ставів є годівля риби при високій інтенсифікації рибництва.Її роль неухильно зростає у міру підвищення інтенсифікації виробничих процесів,а вартість годівлі до цього часу становила близько 40% вартості риби ізтенденцією до підвищення. Тому раціональне використання кормів – найбільшактуальне завдання у загальному технологічному процесі вирощування риби.
Проблема годівлі коропа у ставовихгосподарствах складається із загальних і спеціальних завдань. Найбільшсерйозним залишається питання про загальну рибницьку культуру. Його вирішенняповністю перебуває у компетенції керівництва рибгоспів. Захисту ставів відсмітної риби, викошування жорсткої водної рослинності, меліорація ложа,правильний режим годівлі, здійснення санітарно-профілактичних заходів,селекційно-племінна робота, механізація – все це резерви підвищенняефективності годівлі. До загальних питань належить і взаємодія годівлі з іншимизасобами комплексної інтенсифікації. Це питання ще далеке від повногопрактичного вирішення і потребує серйозних розробок наукового характеру.
В екосистемі ставу, як у виробничомуцеху всі технологічні фактори виробництва, живої риби дуже тісно пов'язані.Великий взаємозв'язок існує між годівлею і щільністю зариблення ставу.Підвищення щільності зариблення коропа – вихідний компонент Інтенсифікації,проте паралельне зростання щільності зариблення кількості кормів, які вносять устав, до нескінченності неможливе. При високій щільності зариблення коропа йінтенсивній його годівлі удобрення ставів набуває нової функції регуляторакисню, а не лише засобу підвищення запасів природних кормів. Ефективністьгодівлі коропа тісно пов'язана з впровадженням полікультури. Таким чином,щільність посадки коропа і його годівля виявляються тісно пов'язаними не лишеміж собою, а й з іншими компонентами інтенсифікації.
1. Потреба риб упоживних речовинах1.1 Протеїни
Складні сполуки, що містять білки тааміди. Значна частина останніх є проміжним продуктом синтезу білка у рослинах знеорганічних сполук або утворюється під час розщеплення білків під дієюферментів і бактерій. Нині виділено понад 2 тис. різноманітних білків, а отєдиної і раціональної класифікації їх досі немає. На практиці використовуютькласифікацію, яку вперше запропонували Ф. Гоппе-Зейлер і Дрексель, і яказгодом була істотно доповнена і значно розширена за рахунок даних стосовнофункціональних властивостей білків. За сучасними уявленнями класифікація білківпередбачає таке їх диференціювання:
І. Прості білки, або протеїни
ü альбуміни, глобуліни, протамінитварин і рослин;
ü гістони, кератини, колагени,еластини тварин;
ü глутеліни, проламіни рослин.
II. Складні білки, або протеїди
ü хромо-, нуклео-, глюко-, ліпо-,фосфо-, металопротеїди тварин і рослин.
III. Білки-ферменти.
ІV. Білки – гормони.
V. Білки захисні.
VI. Білки отруйні.
До складу білків входять такі елементи, %:вуглець – 50,6–54,5; водень – 6,5–7,3; азот – 15,0–17,6; кисень – 21,5–23,5;сірка – 0,3–2,5; фосфор – 1,0–2,0. У складі окремих білків крім вищепереліченихелементів виявлено Fe, Cu, I, Zn, Br, Mn, Ca та деякі інші. їх кількістьзазвичай не перевищує 0,3–0,00001%, однак їх значення досить важливе.Наприклад, залізо білка гемоглобіну відіграє важливу роль у процесах дихання;йод, що входить до складу білка щитоподібної залози, бере участь у гормональнійрегуляції обміну білків.
Однією з головних функцій білків є їхкаталітична дія. Вони безпосередньо впливають на всі хімічні реакції обмінуречовин, розщеплення одних сполук і синтез інших. Багато білків виконуютьферментативні функції, що характерно як для складних організмів, так і длянайпростіших одноклітинних. Досить важливою і значущою є скорочувальна функціябілків. При цьому окремі білки фактично виконують роль механохімічнихтрансформаторів енергії, яку накопичують у формі АТФ (аденозинтрифосфорноїкислоти) і перетворюють на механічну.
Особливе значення має структурна функціябілків. Жива клітина розділена на численні органели, захищені білковими аболіпопротеїновими мембранами, які виявляють ферментативну активність і обмежуютьвільне проникнення в клітину розчинених речовин. Однією з численних функцій,яку виконують структурні білки, є архітектурна. Білки слугують «будівельнимматеріалом» для формування морфологічних утворів.
Досить значуща транспортна функція білків,що забезпечує активний транспорт різних речовин, часто спрямований протиградієнта концентрації, іншими словами, в бік, протилежний дифузії. Важливутранспортну функцію виконують гемоглобін і міоглобін з групи складних білківхромопротеїдів. Гемоглобін віддає кисень у капілярах, звідки він дифундує доклітин тканин певних органів. У м'язових клітинах зв'язаний міоглобіном кисеньпередається далі на цитохромоксидазу мітохондрій, виконуючи тим самим роль «посередника»між первинним «генератором» (гемоглобіном) та споживачем (цитохром-оксидазою).Крім того, у будь-якому організмі є спеціалізовані білки, які здійснюютьзахисну функцію, виступаючи як антагоністи чужорідних речовин і клітин. Сутьпроцесу захисту полягає в тому, що білки мають більшу стійкість проти діїрізних фізичних та хімічних факторів. У разі зіткнення з часточками інших речовинбілки адсорбують їх, або адсорбуються самі на їх поверхні, утворюючизнешкоджувальний шар з молекул білка. Білки здатні адсорбувати молекули різнихречовин, які перебувають у різних агрегатних станах (газоподібному, рідкому,твердому). Більшість речовин адсорбується поверхнею білкової часточки нехаотично, а в певній послідовності. Специфічність адсорбції покладено в основубагатьох біологічних процесів, вона має велике і досить різнопланове значення.Так, оксид вуглецю (II), який потрапив у кров, адсорбується гемоглобіном,ціанід калію – білками тканин центральної нервової системи.
Різні білки мають неоднакову силу захисноїдії. Підвищену захисну дію мають внутрішні рідини організму (сироватка крові,тканинний сік, лімфа) внаслідок наявності в них білкового комплексу. В мірупоступового старіння організму, виникнення різних захворювань захисні та опірнівластивості організму послаблюються.
На концентрацію білків у плазмі крові рибивпливають фізіологічний стан та умови годівлі. Білки, які входять до складуплазми крові, здебільшого беруть участь у таких життєво важливих процесах:
• перенесенні продуктів обміну речовин(транспортна функція);
• захисті організму від бактерій, вірусів,токсинів і чужорідних білків (захисна функція);
• підтримуванні крові в рідкому стані ізапобіганні втратам крові в разі пошкодження судин за рахунок наявності уплазмі компонентів загортальної та протизгортальної систем;
• забезпеченні сталості об'єму крові, щоциркулює по судинах, і регулюванні розчинності внутрішньо- і зовнішньосудиннихрідин, або колоїдноосмотичному регулюванні;
• підтримуванні азотної рівноваги, щохарактеризує азотне живлення організму.
За надмірної концентрації у кормахпротеїну вміст вільних амінокислот в організмі риб пропорційно збільшується.Дефіцит амінокислот, що виникає в разі білкового голодування або неповноцінногоживлення, упродовж певного часу може компенсуватись за рахунок протеїну плазмикрові, що виступає як резервна функція.
Наведена коротка інформація стосовнофункцій білка в організмі далеко не вичерпна, але достатня, щоб створити уяву іправильно оцінити його роль у життєдіяльності риб, зрозуміти значенняоптимізації білкового живлення в процесі годівлі риб.
Білки є найважливішою частиною будь-якоїклітини організму, на їх частку припадає 13–18% живої маси. У риб білки тіламожуть утворюватись або безперервно оновлюватись за рахунок постійногоспоживання і засвоєння відповідних кормів. Білки кормів під дією різнихреагентів (ферментів, кислот) розщеплюються з утворенням амінокислот, які всмоктуютьсяу кров. З кров'ю продукти розщеплення білків потрапляють у клітини та тканиниорганізму і залучаються у тканинний обмін, у процесі якого більшістьамінокислот перебудовується, синтезуються нові амінокислоти, необхідні і доситьспецифічні для кожного організму. Білки в організмі риб можуть синтезуватисялише за умов використання хімічної енергії, яка виділяється під час розщепленнявуглеводів за відсутності кисню і частково під час розщеплення жирів. У зв'язкуз цим високовуглецеві й енергетично цінні комбікорми забезпечують кращезасвоєння білка, активують приріст живої маси.
Крім білків, винятково важливе значеннямають і амінокислоти.1.2 Вуглеводи
Поряд з білками, амінокислотами і жирамивиняткове значення в годівлі риб мають вуглеводи, які необхідні всім тваринам,оскільки їх вміст у кормових раціонах визначає рівень енергетичного живлення.Вони безпосередньо впливають на інтенсивність обміну жирів і протеїнів, нестачавуглеводів у кормах може спричинити розлад обміну речовин. Так, якщо в кормосумішахдля риб джерелом енергії є вуглеводи, то білки забезпечують вищий приріст маситіла риб порівняно з енергозабезпеченістю за рахунок жирів.
Залежно від рівня та інтенсивності обміну,забезпеченості риб протеїном, амінокислотами, жирами, мінеральними та іншимихарчовими речовинами кормовий раціон риб має бути насиченим певними формамивуглеводів у потрібних концентраціях. Вуглеводи в живих організмах слугують длятаких цілей:
• є джерелом енергії в організмі риб;
• є резервними речовинами у рослин (крохмаль),тілі тварин (глікоген);
• є структурно-опірними елементами урослин (клітковина);
• виконують специфічні функції в процесіпереамінування амінокислот. У рослинах вуглеводи утворюються в процесіфотосинтезу. Сумарна реакція дуже складного процесу фотосинтезу: 6СО2+6Н2О+2826кДж=С6Н12О6+6О2.
Запаси енергії, сконцентровані у рослинах,слугують тваринам джерелом енергії для забезпечення процесів їхньоїжиттєдіяльності. Вуглеводи необхідні рибам для здійснення більшості обміннихпроцесів і трансформацій, таких як:
• гідроліз полісахаридів, що надходять зкормами, до моносахаридів;
• утворення і відкладання у печінціглікогену;
• розщеплення глікогену у печінці доглюкози;
• утворення в печінці глюкози зметаболітів жирового і білкового обміну, надходження її у кров;
• розщеплення у клітинах глюкози домолочної та піровиноградної кислот і подальше окиснення їх у циклі Кребса довуглекислого газу і води;
• виділення продуктів розщеплення.
Наведені етапи тісно пов'язані між собою,а також з відповідними фазами і стадіями білкового та жирового обмінів.Доведено, що за підвищеного вмісту вуглеводів у кормових сумішах, призначенихдля коропа і канального сомика, у їх печінці і підшлунковій залозінакопичується надмірна кількість глікогену. Цей процес супроводжуєтьсяпригніченням росту і підвищенням загального накопичення жирів. Форель та іншілососеві риби використовують вуглеводи найменш ефективно. За рахунок низькогопродукування інсуліну вуглеводний обмін цих риб має характер діабетного. В разітривалого вживання багатих на вуглеводи кормів у лососевих риб виявляютьсясимптоми перевантаження печінки глікогеном (до 90–100 мг/г), що супроводжуєтьсяводянкою черевної порожнини, побілінням печінки і нирок. На відміну відлососевих риб, перетравлюваність гідролізованих вуглеводів коропом відбуваєтьсяу широких межах – від 17 до 84%. Найкраще перетравлюються. вуглеводи зерновихзлакових культур. Слід зазначити дуже низьку перетравлюваність рибамиклітковини, що найбільш виражено у лососевих; коефіцієнт її перетравлюваностікоропом коливається у межах 25–50%.
Знання хімічного складу поширених кормівта фізіологічного значення поживних речовин, які містяться у кормах, є важливоюпередумовою створення раціональної системи годівлі риб, яка відповідатимебіологічним потребам конкретних видів риб і гармонійно поєднуватиметься зособливостями технологічного циклу певних підприємств.1.4 Вітаміни
Вітаміни –це складні біологічно активні з'єднання, необхідні для забезпечення нормальногообміну речовин та інших процесів життєдіяльності. Вони переважно беруть участьв, обміні речовин у складі ферментних систем, поступають в організм практичнотільки з їжею і є незамінними елементами живлення. Нестача вітамінів стримуєсинтез ферментів, а це в свою чергу порушує метаболізм і засвоєння живильнихречовин, внаслідок чого сповільнюється зростання риб і розвиваються різнізахворювання, звані авітамінозами. По хімічній дії до властивостей вітамінипідрозділяють на жиророзчинні і водорозчинні.
Жиророзчиннівітаміни. До них відносяться вітаміни А, D, Е і К.
ВітамінА (ретинол) береучасть в обміні білків і мінеральних речовин. Відсутність, вітаміну А стримує,а іноді навіть зупиняє зростання молодого організму. Усунути це явище можливолише шляхом введення даного вітаміну в корм. Вітамін А міститься тільки втваринних організмах, в рослинах він відсутній. У рослинах є речовини, які єпопередниками вітаміну А, – каротиноїди; з них найбільш поширений В-каротин.Біологічна активність вітаміну А і каротину вимірюється в інтернаціональниходиницях (і. е.). Одна із і. е. вітамінній активності відповідає 0,3 мкгвітаміну. Промисловість випускає препарати вітаміну А у вигляді масляногоконцентрату активністю 100–500 тис. і. е., або у вигляді драже іпорошкоподібної маси. Мікробіальний препарат каротину одержують прикультивуванні грибка Blakeslea (rispora на спеціальному живильному середовищі.
Якправило, вітамін А входить до складу вітамінних преміксів для форелі (ПФ-1В, ПФ-1Мі ін.), які використовуються у складі повноцінних збалансованих рибних кормів.
Вітамін D(кальциферол) – один з небагатьох вітамінів, який не виробляється рослинами іне міститься в рослинних продуктах. Основна функція, яку виконує вітамін D ворганізмі. – стимуляція всмоктування кальцію в травному тракті. Дефіцитвітаміну D викликає патологічні зміни в м'язовій і кістковій тканинах.Активність його також обчислюється в і. е. Одна і. е. рівна 0,025 мкг вітаміниD2 (ергокаль-циферола). Згодне міжнародний стандартам 1 мкг Dз(холе-кальциферола) равед 1 мкг D2, або 40 і. е. Вітамін D входить до складупреміксів для форелі і використовується як вітамінна добавка у всі корми дляриб.
ВітамінЕ (токоферол)володіє вельми широкою дією в організмі риб. Недостатність його викликаєпорушення функції розмноження, м'язову дистрофію у вигляді дегенераціїскелетних і серцевих м'язів, ожиріння і некроз печінки. Для підвищення вмістувітаміну Е в організмі риби використовують його промислові препарати у виглядіпорошку або масляного розчину, що вводяться у складі преміксів. До кормів звисоким вмістом вітаміну Е відносяться хлорела суха (18 мг%), висівки рисові (6мг%), люцерна, висушена на повітрі або штучно (4,1–8,1 мг%), ячмінь (3,6 мг%),відходи пивоварної промисловості (2,7 – Змг%), шрот і макуха бавовникові (2мг%), висівки пшеничні (1,7 мг%), пшениця (1,1 мг%). Вітамін Е є природним 'антиокислювачем.
ВітамінК (філохинол)об'єднує групу вітамінів, природні його з'єднання в практиці звичайно невикористовуються. У промислових цілях широко застосовують водорозчинний аналогвітаміну К – вікасол. У риб і інших тварин нестача вітаміну К приводить дозниження здатності звертання крові. Вміст вітаміну К вимірюється в міліграмах.
Водорозчиннівітаміни. До водорозчинних вітамінів, необхідних для нормального розвитку ізростання риб, відносяться вітаміни групи В, С і Н.
ВітамінВ (тіамін)входить до складу ферментів, необхідних для здійснення процесівдекарбоксування. Порушення В-витамнного балансу позбавляє нервову системуможливості ефективно використовувати глюкозу і одночасно сприяє накопиченнюпроміжних продуктів обміну (піровиноградної і молочної кислоти), що токсичновпливають на нервову тканину. У риб, страждаючих недоліком вітаміну Вспостерігається порушення рівноваги, зниження споживання корму. Ці явищанайчастіше спостерігаються при вирощуванні хижих риб. Хорошим джерелом тіаміну єкормові дріжджі.
ВітамінН (біотип)входить до складу ферментів, що каталізують реакції карбокенлірованія, береучасть в біосинтезі ліпідів, амінокислот, вуглеводів і нуклеїнових кислот.Недолік вітаміну Н надає гальмуючу дію на зростання риб, викликаючи появуголубуватого слизу, мускульну атрофію, поразку кишечнику і навіть підвищенусмертність. У 1 кг рибної муки міститься 0,3–0,5 мг вітаміну Н. Особливоїм багаті кормові дріжджі (1 -1,2 мг/кг).
ВітамінС (аскорбіновакислота) активно приймає участь в обмінних реакціях, зокрема вокислювально-відновлювальних процесах. Вітамін С сприяє синтезукортикостероїдних гормонів, забезпечує нормальну діяльність нервової системивпливає на вуглеводний обмін, зокрема на рівень і накопицчені піровиноградноїкислоти. Встановлено, що вітамін С контролює окремі фази білкового обміну уриб. Аскорбінова кислота швидко руйнується на світлі, легко окислюється уводному розчині, особливо при підвищеній температурі. Недолік вітаміну в їжілососевих риб викликає горизонтальне і вертикальне викривлення хребта, появу назябрах білих плям, підвищення смертності.
В деякихвипадках окрім перерахованих вітамінів до складу преміксів для сухихгранульованих кормів включають вітаміни Н1 (параамінобензойна кислота) і В8(інозит), що беруть участь в синтезі фолісвої кислоти і ліпідном обміні.
2. Корма2.1 Корма рослинного походження
Корма рослинногопоходження залежно від складу основних поживних речовин поділяються на три групи– багаті на крохмаль, білок і жир.
Корма,багаті крохмалем. Це в основному насіння злаків, в яких міститься до 75%вуглеводів, головним чином крохмалю, від 8 до 20% жиру і невелика кількістьмінеральних речовин. Зерна злаків відіграють важливу роль в годівлі коропа. Дляінших риб вони мають менше значення.
Пшениця є одним з найбільш поживних іекономних по білку видів корму. Перетравлюваність білка пшениці коропом досягає86%, доступність амінокислот – 91%. Із 1 кг пшениці короп засвоює більше 500 г. поживних речовин.
Ячмінь по поживності близький допшениці, але відрізняється гіршим використанням протеїну на приріст риб. Вміств ячмені незамінних амінокислот – лізину, метіоніну і триптофану – алепорівнянню з насінням інших злаків високе, а крохмалю в ячмені міститься менше(50–60%), ніж в кукурудзі, пшениці і житі. Жирні кислоти представлені восновному ненасиченими з'єднаннями (80–85%).
У рибнихгосподарствах ячмінь використовують як замінник пшениці в кормах, призначенихдля коропа, канального сомика і деяких інших видів риб.
Жито містить багато слизистих речовин(2,5–3%), внаслідок чого вона сильно набухає в травному тракті. У ньомуміститься 14–15% білка і в порівнянні з іншими злаковими незначна кількістьклітковини, жир складає 1,7%. Білки іржі багаті лізином і бідні триптофаном. Доскладу жирних кислот входять: ліноленова (близько 60%), олеїнова (до 20%),стеаринова (20–22%) кислоти. Жито відносно багате вітамінами групи В.
Кукурудза містить велику кількістькрохмалю, але бідна протеїном, який до того ж володіє низькою біологічноюцінністю за рахунок дефіциту лізину і триптофану. Слід мати на увазі, що кормаз підвищеним вмістом кукурудзи погано зберігаються і швидко пліснявіють.
У складікормосумішей для риб використовується мелене зерно або подрібнені продукти йогопереробки. Найбільш поживна мука з цільного зерна без очищення.
Борошнянийпил є сумішшю тонкої муки і висівок. У ній міститься деяка, кількість землистихчастинок і інших домішок. Найбільш поживний білий пил, нижче по харчовихвластивостях знаходиться сірий пил, а чорний борошняний пил непридатний длявикористовування.
Борошнистізлакові, повинні бути хорошої якості, сухі, розсипчасті. У якісному борошняномукормі, стороннього запаху не відчувається. Неприємний запах виникає при враженікормів грибками, засміченні полином і головешкою. Смак муки повинен бутипрісним. Кислий, солодкий н солодкий смак свідчать про розвиток бактерій, щозброджують цукор з утворенням органічних кислот, гіркуватий – про окисленняжирних кислот до альдегідів, кетону і оксикислот. Доброякісний борошнистий кормне повинен мати металевих домішок; частка мінеральних домішок не повиннаперевищувати 0,8% головні і споринові окремо або разом узятих – до 0,06%,куколя – до 0,25%, шкідниками комор не заражений.
Корми,багаті білком. Доних відноситься насіння бобових культур-гороху, квасолі, сої, люпину, чечевиці,вики, та ін. На відміну від злакових в насінні бобових вміст білка в 2- 3 разивищий. Вони лише на 15–20% поступаються по даному показнику молоку. Побіологічній цінності особливо близькі до молока білки сої. Легка розчинністьбілків бобових культур сприяє високому ступеню засвоєння їх амінокислот рибамиі іншими тваринами, проте наявність інгібіторів травних ферментів обмежує їхзастосування як корма для риб. Для попередження негативної дії інгібіторіврекомендується насіння бобових культур піддавати тепловій обробці до внесенняїх до складу кормів для риб. Іншою відмітною особливістю від злакових бобовихкультур є морфологічна структура зерна, яке складається з двох сім'ядолей іпаростка, покритих насінною оболонкою. Насінна оболонка складає 8–15% до масизерна.
Горох в даний час широко застосовуєтьсядля годування риби. Вміст білка в горосі складає 22–26%. У складі, до жирів (2–3%)переважають ненасичені жирні кислоти. Вуглеводи гороху представлені крохмалем іклітковиною. Цей високобілковий кормовий компонент добре поїдається іперетравлюється рибами.
Соя – цінна білкова олійна культура.Насіння сої містить близько 40% білка, який відрізняється високою біологічноюцінністю і близький за своїми показниками до білків тваринного походження.Цінність соєвих білків визначається в першу чергу хорошим складом амінокислот.Середній вміст жиру в насінні сої близько 17,5%. В якості кормів для рибвикористовують соєві макухи і шроти.
Макухаі шроти – відходимаслобійного виробництва, багаті білками рослинного походження.
Макухуодержують при віджиманні масла на шнекових і гідравлічних пресах із заздалегідьочищених, перемолотих і оброблених теплом і вологою насіння олійних культур. Ушротах міститься до 1,5% жиру, дещо більше білку і клітковину, ніж в макусі.Вміст жиру в шротах приблизно в 5–6 разів нижче, ніж в макусі. Жири макух ішротів в основному представлені ненасиченими жирними кислотами і тому легкоокислюються, що перешкоджає їх і тривалому зберіганню. Вміст білка в шротах імакухах коливається від 30 до 45%. Найбільш багаті білками соєва, соняшникова,бавовникова макухи і шроти. У соєвому і соняшниковому а шротах і макухахвідмічено найбільший вміст лізину і метіонінна. Названі відходи олійноговиробництва багаті вітамінами групи В і Е, містять значну кількість калію іфосфору. В той же час вони бідні натрієм і кальцієм.
2.2 Корма тваринногопоходження
Ці корма є основним джереломповноцінного білка і вітамінів. Крім того, вони багаті мінеральними речовинами.Важливим достоїнством більшості кормів тваринного походження є високазасвоюваність амінокислот, що входять у
структуру їхнього білка. До групи кормівтваринного походження відносяться рибне борошно, крилеве борошно, м’ясо-кістковеборошно, м'ясне борошно, кров'яне борошно (альбумін), кісткове борошно, пір'янеборошно, крабове кормове борошно, лялечка шовкового шовкопряда, сухий оборот,сухе знежирене молоко і деякі інші види сировини.
Рибне борошно виготовляють зрибних відходів і містять багато протеїнів і незамінних амінокислот. Рибнеборошно багате вітамінами групи В и мікроелементами. Вміст повареної солі неповинний перевищувати 5%. Допускається при виробленні борошна з жирної сировиниі при включенні в її склад антиоксидантів вміст жиру збільшувати до 22%, акількість вологи скорочувати до 8%.
Крилеве борошно містить 58–62%сирого білка, на відміну від рибного борошна характеризуються великою кількістюкаротиноїдів, що додають м'ясу вирощуваних риб специфічне рожеве забарвлення.Крилеве борошно в основному використовується для годівлі виробників лососевихриб. Найбільшою поживністю характеризується крилеве борошно, приготовленапрессово-сушильним методом.
М’ясо-кісткове борошно виробляютьз відходів, одержуваних при забої тварин на м'ясокомбінатах (нехарчові обрізкивід зачищення м'яса, малоцінні в харчовому відношенні субпродукти та ін.).Поживність цього борошна залежить від вихідної сировини. У м’ясо-кістковомуборошні І і II сортів, повинно утримуватися не менше 42% сирого білка і до 16%жиру. Термін збереження борошна – до 2 мес.
Кров'яне борошно (альбумін)одержують із крові, фібрину, і кісток. У кров'яному борошні утримується 70–85%сирого білка і до 5% жиру. У корми для риб додають невелика кількістькров'яного борошна, так, як його живильна цінність невелика через дисбаланс,складу амінокислот і низкою перетравності.
Кісткове борошно містить великукількість мінеральних речовин (кальцію і фосфору). Білок кісткового борошна покількості незамінних амінокислот значно уступає названим вище компонентамтваринного походження. Застосовується кісткове борошно насамперед як мінеральнадобавка.
2.3 Механізаціяпроцесів годівлі риби
Для роздавання кормів застосовуютьрізні агрегати, найчастіше системи «Катамаран». Серійно випускаютькормороздавачі гранульованих і сипких кормів – КРЗ-1, СКР і АКУ різнихмодифікацій, тістоподібних кормів – 1507 і ІРД їх технічні характеристикинаведено в табл. 1–2.
Для роздавання кормів залежно відплощі водойми рекомендовано такі типи кормороздавачів: 15–30 га – КРЗ-1; 30 – 70га – СКР – 1,5; 70 – 100 га – СКР-ЗА, АКУ-2; понад 100 га – І-507, ІРД, СКР-ЗА, АКУ-2.
На ставах невеликої площі (до 10 га), що мають дамбу для проїзду, можна використовувати причіпні пересувні пневматичнікормороздавачі ПКР, які мають бункер об'ємом 1,5 м3 і здатні зашвидкості 5 – 8 км/год вносити з дамби корми на віддаль до 8 м від береговоїлінії.
Для годівлі риб використовуютьуніверсальні пересувні кормороздавачі, змонтовані на рамі самохідного шасі Т-16М(табл. 2), які розроблені спеціальним дослідно-конструкторським бюро «Техрибвод».«ПД – 0,6», Н17-ІКО призначені для дозованого роздавання гранульованогокорму в стави з берега. За дальності викидання від берегової лінії на 5 м 1 кг порційного корму він забезпечує площу кормової плями 1 м2. КормороздавачН15-ІЛ2Ф-13 крім дозованого роздавання гранульованих кормів з продуктивністю500 кг/год пресує і роздає тістоподібний корм з продуктивністю 700 кг/год.
Таблиця 1. Технічні характеристикиплавучих кормороздавачівПоказник КРЗ-1 СКР-ЗА АКУ-2 І-507 ІРД Виробнича потужність, т/год 1,2 6,0 6,0 4,0 4,0 Вантажопідйомність, т 0,6 3,0 1,2 3,0 3,5 Швидкість роздавання, км/год 6 5 7 6–7 4–6 Занурення при навантаженні, м 0,35 0,40 0,30 0,45 0,48 Тип двигуна СМ-557Л Підвісний СМ-557Л Д37Б Д37М Габарити, м 5,3 7,7 4,8 9,2 8,5 довжина ширина 2,5 2,8 3,5 3,0 2,7 висота борту 0,6 0,8 0,5 0,7 0,8
Таблиця 2. Технічні характеристикиберегових пересувних кормороздавачівПоказник «ПД – 0,6», Н17-ІКО Н15-ІЛ2Ф-13
Місткість бункера, м3 0,9 0,9 Дальність подачі корму, м 5 до 12 Вантажопідйомність, кг 800 500–800 Потужність двигуна, кВт (к. с.) 18,3 (25) 18,3 (25) Маса, кг 2100 2100
Прогресивним напрямом у практицігодівлі риби є автоматизація за допомогою застосування автоматичних годівницьрізних конструкцій. Це універсальні кормороздавачі з біонічною схемою управління,тобто корм видається малими порціями на своєрідну вимогу риби.
Освоєно випуск автогодівниць типу «Рефлекс»різних типорозмірів. Для обслуговування саджалкових ліній розробленоодномаятникову автогодівницю Рефлекс-Т-1500 з місткістю бункера 50 кг (рис. 4). їх обслуговує тракторний кормонавантажувач РГК-700, який здійснює 2 – 3-разовезавантаження автогодівниць в день.
В умовах, коли у господарствіздійснюється вирощування молоді цінних промислових видів риб до життєстійкихстадій, виникає потреба застосування високоефективних стартових кормів, якімають досить високу вартість. З метою раціонального використання останніх приексплуатації басейнових і лоткових ліній доцільно використовувати вібраційнікормороздавачі проектів СДКБ «Техрибвод», які забезпечують різке зниження втраті підвищують продуктивну дію стартових кормів, одночасно задовольняючибіологічні потреби риб і вирішуючи проблему скорочення ручної праці завдякимеханізації процесу.
Таблиця 3. Технічні характеристикивібраційних кормороздавачівПоказник ІКХ ІКФ Місткість бункера, л 1,5 50 Разова доза видачі корму, г 2–20 20–500 Точність дозування, % ±20
± 15
Площа кормової плями, м2 Не менше 0,6 Не менше 2,4 Продуктивність, г/хв До 30 До 600 Споживча потужність, кВт 3,6 40 Маса годівниці, кг 5 46
Таблиця 4. Технічні характеристикиплаваючих очеретокосарокПоказник Езокс-3 Лібелла ВМЖ-200 Сімплекс ІПУ КП – 0,7 Ширина захоплення, м 2,2 2,2 2,2 1,5–3,6 2,1 2,4 Продуктивність, га/год 0,2–0,6 0,5 0,2–0,5 0,4–1,2 0,5 0,6–1,0 Швидкість руху під час косіння, км/год 3–4 3–4 3–4 3–4 2–3,5 3–4 Глибина викошування, м 0,9 0,75 1,0 до 2,5 1,5 0,75 Потужність двигуна, кВт 5,0 5,0 4,0 3,2–8,5 12,0 12,0 Маса, кг 840 580 700 450–1150 1500 730 Обслуговуючий персонал, чол. 1 1 1 1–2 1 1
Для вирощувальних ставіввикористовують багатомаятникові універсальні автогодівниці з місткістю бункера50 – 300 кг. Однак найкраще зарекомендувала себе плавуча автогодівниця нанагульних водоймах. Встановлення її на катамарани дає змогу рівномірнорозміщувати корми по акваторії водойми і якісніше годувати дворічок коропа.Автогодівницю Рефлекс-Т-1500 (випускають такої самої модифікації з місткістюбункерів 1000 – 3000 кг) встановлюють на глибині 1,2 – 1,3 м з розрахункуодна на 10 га або, точніше, на 20 т риби при облові. Обслуговують плавучіавтогодівниці за допомогою кормонавантажувачів ОМ-91 і АКР-1.
Термін окупності автогодівницістановить 1 – 8 міс, значно (в 1,5 – 2 рази) знижуються витрати корму, всередньому економиться 14 – 15 т гранульованих кормів.
Нормальне й ефективне застосуваннямашин і механізмів у процесі годівлі риби можливе лише за умов відповідноїпідготовки водних угідь.
У зв'язку з цим не можна обійтипитання, пов'язане з надмірним розвитком вищої водної рослинності, особливожорсткої, напівзануреної. Бурхливий розвиток очерету, комишу, рогозу призводитьне тільки до різкого скорочення площі водного дзеркала, а й істотно перешкоджаєраціональному використанню кормів за умов механізації годівлі.
У боротьбі з надмірним розвиткомжорстких макрофітів добре зарекомендували себе очеретокосарки різнихмодифікацій (табл. 4). При цьому слід дотримуватись таких умов: першескошування проводити до або на початку цвітіння, якомога ближче до коріння,повторне – по молодих пагонах. Скошену рослинність потрібно видаляти з водойми,оскільки вона, загнившись, погіршить кисневий режим.
Вище викладене засвідчує, щосистема машин і механізмів за умов відповідної підготовки водойм до їх використаннядає змогу не тільки оптимізувати процес годівлі, а й певною мірою поліпшитиумови праці, підвищити продуктивність кормів за рахунок виконання певногообсягу меліоративних робіт.2.4 Характеристика рибного господарства ЗАТ «Блакитна Нива»
Рибгосп ЗАТ «Блакитна Нива», як повносистемнерибне господарство збудоване в поймі р. Гороховатка в 1975 р. з подальшоюреконструкцією та
поширенням в 1983–1995 рр.Генеральна проектна організація – Київське відділення інституту «Гідрорибпроект».
В складі господарства в теперішнійчас працюють чотири рибучастки: «Ольшаниця». «Шарки», «Телешівськя» та «Запруддя».Рибучастки по ідеологічній схемі тісно пов'язані між собою, враховуючи єдинупостачальну магістраль – р. Горояоваттсу,
В складі ЗАТ «Блакитна Нива» експлуатуються 534.2 Га нагульних ставів. 8.0 Га – виростних ставів, інші – 2.5 Га.
Р. Гороховатка розпочинаєтьсяпівнічніше с. Новосілки Кагарлицького
Району Київської області, протікаєв південному напрямку і південніше с. Ольшаниця Рокитнянського району з лівогоберега впадає в р. Рось за 148 км від гирла останньої. Загальна довжинарічки 53 км, площа водозбору 489 км2.
З приєднанням найбільшої своєїправої притоки (р. Безіменної довжиною 32 км, площею водозбору 238 км2,впадаючої в Гороховатку з правого берега вище (дороги Кагарлик – Біла Церква)загальна довжина цієї системи (Безіменна – Гороховатка) складає 62 км.
Висота витоку р. Гороховатки 187мБС, гирла – 132 мБС загальне падіння м, середній похил водної поверхні 1,1 м/км.
Ширина долини в середній та нижнійтечії Гороховатки складає 1.5–2 км, глибина врізу долини – до 20 м.ширина заплави 300 – 500 м, ширина русла – біля 5 м.
До половини території заплави уверхній третині басейну Гороховатки (до дороги Кагарлик – Біла Церква) та їїпритоки Безіменної зайнято русловими отавами, а в середній та нижній частинахтечії на ділянці між селами Стави та Ольшаниця практично вся заплава Гороховаткизнаходиться під заплавними отавами.
Басейн р. Гороховатки розташованийв зоні Лісостепу, на правобережному київському плато. Рельєф водозбору слабкохвилястий, помірно розчленований річковою та балковою мережею.
Ґрунти на водозборі в основномучорноземи глибокі малогумусні на убопилуватих суглинках.
Лісів та боліт на водозборі мало(відповідно 3 та менше 1%).
Рибоводно-біологічне обґрунтуваннявикористання ставів рибгоспу уточнення рибоводного обґрунтування вихідними даними послужили:
1. Уточненаексплікація ставів
2. Уточнена площаставів
3. Багаторічнідані по виходу товарної продукції нагульних та виростних ставів приінтенсивному та пасовищному ведені господарства за період п'ять років.
Нормативні дані згідно рибоводно-біологічних норм,затверджених наказам №124 від 12.04.85 р. Мінрибгоспу РРФР для V зонипівнічного степу рибництва наступні:
Загальна рибопродуктивність: потоварній рибі -21.5 ц/га
в т.ч. короп – 13,5 ц/га
рослиноїдні – 8 ц/га
Для рибопосадкового матеріалу:
Загальна рибопродуктивність – 20ц/га
в т.ч. короп – 11,3 ц/га
рослиноїдні – 8,7 цн/га
Штучний вихід цього річки з 1 гавсього – 78 тис. шт.
в т.ч короп – 42 тис. шт.
рослиноїдних – 36 тис. шт.
Норма посадки в зимувальні стави:
товарнариба – 20 т/га
рибопосадковийматеріал – 12–15 ц/га
Вихід малька із нерестових ставіввід одного гнізда при продовжені видержки молоді до 10 суток – 110 тис. шт. зурахуванням того, що рибгосп ЗАТ «Блакитна Нива» є повносистемнимгосподарством. В складі ставів є в наявності
- зимувальних – 29,1га
- карантинний – 0,5 га.
Стави рибгоспу експлуатуються вкаскаді, як пойменні стави з наповненням і підживленням за рахунок стоку р.Гороховатки, а також перепуском ставу в став.
Виросні стави №10,11,12використовуються цілий рік, з коротким періодом на облов в вересні місяці, якводопостачальні акумулюючі стави для водообміну в зимувальних ставах в зимовийперіод.
Облов, як правило починається вкінці вересня – на початку жовтня з нижніх нагульних ставів №1–3 рибучастка «Ольшаниця».Нижні стави №1,2 скидаються повністю в ГСК, а став №3 перепускається в стави №1.2.
Рибопосадковий матеріал – личинкизавозяться з Одеського та Черкаського рибгоспів, підрощується в виросних ставахдо цьогорічки, а потім зариблюються в нагульні стави, де на виході товарнариба.
Контроль якості хімічних аналізівводи проводиться Рокитнянською санепідемстанцією, яка має акредитованулабораторію та виконує аналізи згідно СН-249–63. Звітність по формі2ТП-Водогосп здається в облводгосп.
У складі рибгоспу побудовано таексплуатуються всі категорії гідроспоруд, як на повносистемному рибномугосподарстві. Усі споруди відносяться до IV класу капітальності.
Розподіляються гідротехнічніспоруди на:
Греблі
Дамби
Канали
А також споруди по пропускуповені, водорегулюючі, допоміжні:
- Водовипуски;
- Перепускні тапідпірні;
Водозабірніспоруд
Розташовані на нагульних ставах,виконані як напірні земляні споруди із ґрунтових матеріалів, абсолютні відміткиприведено в таблиці «Експлікація».
Ширина по верху дорівнює 6.0 м.,проїжджа частина закріплена щебенем, втрамбованим у грунт.
Укоси гребель – низові, ззаложенням т = 2,0 задерновані, а верхові – з заложенням т = 3.0, а в районірозміщення скидних споруд закріпленні накидкою каменем з улаштуванням упорногозуба із каменю.
Усі греблі мають достатню висоту,враховуючи сухий запас над форсованим рівнем води при пропусках повені 5% забезпеченості.
Знаходяться в задовільному стані.
На господарстві побудовано таексплуатуються контурні та розподільні дамби ставів. Контурні дамбивідмежовують стави від головного скидного каналу.
Дамби побудовані із ґрунтовихматеріалів, переважно із суглинків та глини. Типові перерізи дамб, з показомвсіх габаритних розмірів та абсолютних відміток, приведено на кресленнях вдодатках, та в таблиці експлікації ставів.
Знаходяться в задовільному стані.
Розподіляються за своїмфункціональним призначенням на дренажні, скидні, та водопостачальні системи. Укосиканалів із заложенням m = 1.5 м., шириною по дну 1,5–5 м., глибиною h=1,0–3, Ом.
Типовий переріз головного скидногоканалу приведено на кресленнях у додатках. Головний скидний канал, який являєтьсяспрямленим руслом р. Гороховатки, яка є основною водною артерією, розташованийза межами землевідводу ЗАТ «Блакитна Нива».
На всій своїй довжині маєперемінні параметри, з ширини по дну вод 4.0 м. до 10.0 м. Уклінпорядка 0.005–0.001, з півночі на південь.
Огороди жителів сіл Шарки,Запруддя, Телешівка та Ольщаниця вплотну підходять до каналу, при цьому вперіод проходження повені 1.2.3% забезпеченості частково підтоплюються.
Абсолютні відмітки дна каналу вмежах 138.50–154.00 м.б.с.
Побудовані на рибучастках «Шарки»,«Запруддя» та «Телешівка» та призначені для пропуску повені по головномускидному каналі.
Відкритого типу щитові працюють якпідпірні споруди, перекриття відводів – за допомогою шандор. Установка тазняття шандор – вручну.
В основному побудовано на всіхвиросних та нагульних ставах, виконані із металу, включаючи водопровіднучастину та вхідні і вихідні оголовки.
Оголовки виконані із круглихтовстостінних стальних труб Ф 100–1200 мм. які по висоті розрізані навпілта забезпечені пазовими направляючими для встановлення шандор та решіток.Водопроведуша частина виконана із металевих труб діаметром 600 мм., – навиросних ставах, а на нагульних ставах – діаметром-800 мм.
Для обслуговування та експлуатаціїспоруд побудовані службові містки з огороджувальними конструкціями, які такожвиконані із металу.
Використовуються для перепускуводи із ставка в ставок та підпору води до технологічно заданої відміткигоризонту в водоймі.
Побудовані на рибучастках «Запруддя'»,«Телешівка» та « «Шарки». Планова прив'язка показана на планах ставів м-бу 1: і0000. Призначені для водозабезпечення зимувальних ставів рибучастку «Запруддя» танагульних ставів Н-9 рибучастку «Телешівка» та нагульних ставів Н-5 рибучастку «Шарки».Виготовлені з металу (оголовок та водопровідні труби), забезпечені пазовиминаправляючими, для шандор та решіток. Водозабірні споруди знаходяться взадовільному стані.
5. Заходи механізації процесугодівлі на ЗАТ «Блакитна Нива»
Ефективність годування риб визначається нетільки якістю кормів, але і методом годування. Механізація процесів годування вгосподарствах рибоводів різних типів здійснюється в декількох напрямах. Уставковому господарстві «Блакитна Нива» корм вносять на певні кормові ділянкиабо годівниці. Такий спосіб дозволяє застосовувати спеціальнімашини-кормороздавачі для доставки кормів до місць годування риб.
Кормороздавач КН-800 призначений для роздачігранульованого корму порціями по точках в ставки площею до 100 га. Це бункер з системою для дозованої видачі корму і є навісним. Цей кормороздавач встановлюютьна тракторі «Білорусь ЮМЗ-6». Обслуговує його один оператор. Вантажопідйомність 800 кг, разова доза видачі корму 1 кг, дальність викиду корму 5–12 м,площу кормової плями 6 м2.
Багатомаятниковаавтогодівниця «Рефлекс Т-1500» призначена для годування риби в нагульнихставках. Вона складається з двох бункерів, що вміщають по 750 кг гранульованого корму, встановлених над водою на двох герметичних понтонах циліндрової форми(мал.). На дні ночвоподібного бункера є щілина, через яку гранульований корм висипаєтьсяна опорну планку – швелер, підвішену під нею. На планці підвішені 20 маятниківдовжиною до 1,5 м, які можуть відхилятися в будь-яку сторону під впливомриби.
Автогодівниці «РефлексТ-1500» (є модифікації з об'ємом бункерів від 1000 до 3000 кг) вписуються в існуючусхему механізованої кормораздачі: кормосклад – естакада (або силос БМУ-20, БМУ-40)– автогодівниця. До місць установки їх буксирують моторним човном. Більшвигідне завантаження автогодівниць кормами з використанням плаваючогокормороздавача АРК-С з місткістю бункера 2,5 т. Одна автогодівниця встановлюєтьсяна 10 га площі ставка.2.6 Охорона праці
Складовими частинами охорони праціє – трудове законодавство, техніка безпеки, виробнича санітарія і протипожежнабезпека на підприємствах.
Аналіз стану охорони праціпроводиться по господарству ЗАТ «Блакитна Нива» Київської обл. У структурномупідрозділі інкубаційного цеху працюють 8 чоловік. А саме:
־ Завідувач цеху
־ Головний рибовод, який засумісництвом виконує обов’язки головного спеціаліста з охорони праці;
־ Бригадир;
־ Рибоводичетвертого і другого розряду;
־ Найманіпрацівники;
־ Нічніробітники.
Кодекс законів про працю (Кзпп)регламентує режими праці (тривалість роботи 40 годин на тиждень) та відпочинкупрацівників (28 календарних днів відпустка і 2 вихідних на тиждень, з нічнимипрацівниками окремо узгоджений графік роботи), їх обов'язки та відповідальністьза дотримання чинного законодавства. Згідно КЗпП в даному господарствізастосовуються надурочні години (кожен працівник може залучатися до надурочноїпраці не більше 120 годин на рік). До надурочних робіт жінок, інвалідів інеповнолітніх не залучають.
Під час укладання трудовогодоговору роботодавець інформує працівника під розписку про умови праці танаявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих умов,можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги ікомпенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і Колективногодоговору.
Працівнику не пропонується робота,яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. Усі працівникизгідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальномустрахуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності. Роботодавець щомісячно відраховує у Фондсоціального страхування страхові внески згідно встановлених тарифів.
У ЗАТ «Блакитна Нива» наявніжурнали обліку інструктажів з техніки безпеки. Розроблені інструкції з технікибезпеки на окремі види робіт. Нещасні випадки у рибгоспі розглядаються комісієюз розслідування. Усі роботи здійснюються з дотриманням техніки безпеки і вимогвиробничої санітарії.
Служба охорони праці організованазгідно «Типового положення про службу охорони праці» (2004) та закону України «Проохорону праці» (2002). Обов’язки головного інженера з охорони праці згіднонаказу керівника виконує головний спеціаліст – Гончаренко О.В. Інженер зохорони праці розслідує причини нещасних випадків, розробляє заходи щодоусунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів,засобів виробництва, безпечних прийомів праці. Техніка безпеки передбачаєрозробку безпечних, технологічних процесів, автоматизацію окремих операцій,обладнань, агрегатів, їх модернізацію з метою створення належних умов праці,полегшення трудомістких процесів на виробництві.
Громадський контроль з охоронипраці здійснюють профспілки. Вони мають право на перевірку стану охорони праці,а також вносять пропозицію щодо покращення умов праці.
Згідно Типового положення «Пропорядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці»,затвердженого Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 р. №15 працівникидопускаються до роботи лише після проходження відповідного інструктажу зтехніки безпеки, виробничої санітарії. За характером і часом проведення,інструктажі з охорони праці поділяються: на вступний, первинний, повторний,позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться, з усіма працівникамиякі приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти тастажу роботи та працівниками інших підприємств які беруть участь у виробничомупроцесі. При проведенні вступного інструктажу інженер з охорони праціобов'язково вказує на характер виробництва, основні шкідливі фактори на даномуробочому місці, а також порядок користування захисними засобами. Проходження вступногоінструктажу фіксується у журналі реєстрації проведення вступного інструктажу зтехніки безпеки (ф. №1), дані про проходження інструктажу вносяться також уособову справу працівника. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи,безпосередньо на робочому місці про, що робиться запис у журналі реєстраціїінструктажів з техніки безпеки (ф. №2). Повторний інструктаж проводять нароботі з підвищеною небезпекою 1 раз у 3 місяця. За потребою проводятьпозапланові, цільові та повторні інструктажі.
Атестація робочих місцьпроводиться атестаційною комісією в порядку, передбаченому постановою Кабінетуміністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовамипраці» від 1.08.1992 р. №442. Повноваження та склад атестаційної комісіївизначаються наказом роботодавця. Для проведення атестації залучаються головніспеціалісти, керівники дільниць та інші. За результатами атестації оформляютьсяробочі місця, визначається складність і розряд робіт. Атестація робочих місцьвключає: усунення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці,встановлення ступеню шкідливості і небезпечності праці та її характеру загігієнічною класифікацією; визначення права працівників на пільгове, пенсійнезабезпечення за роботу у несприятливих умовах. Вона проводиться один раз на 5років та має завданням виявлення шкідливих та небезпечних умов праці. Атестаціяпроводиться комісією, склад якої затверджується наказом по підприємству.
Рибництву – притаманні всікатегорії небезпечних і шкідливих факторів, а саме: фізичні фактори: елементидамб, що можуть руйнуватися, машини, механізми що рухаються, несприятливіпоказники мікроклімату, особлива робота на відкритому повітрі.
Дотримання вимог безпеки припроведенні технологічних процесів у рибництві відбувається згідно ДНАОП 4.0.00. –1.11. – 79 «Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на рибоводнихпідприємствах і внутрішніх водоймищах». На господарстві розроблені інструкції:при роботі в хімлабораторіях; при роботі з розвантажувальними засобами; призберіганні і внесенні міндобрив; при роботі з гідротехнічними спорудами; приоблові ставів і сортуванні риби в ручну та ін.
В рибницьких господарствах широковикористовують різні види добрив, лікарських і дезінфікуючих засобів. Робота зцими речовинами пов'язана з певною небезпекою несприятливого впливу їх на організмлюдини. Наприклад, небезпека застосування мінеральних добрив полягає вподразненні слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і виникнення запальнихпроцесів. Лікарські речовини при недотриманні правил безпеки їх використанняприводять до алергізації організму захворювань шкіри і слизових оболонок очей.Не менш небезпечні і дезінфікуючі речовини, які мають подразнюючу дію. Взв'язку з цим чітке дотримання заходів безпеки при роботі з вказанимиречовинами є гарантією здоров'я робітників, які з ними контактують.
Загальними принципами профілактикинесприятливої дії мінеральних добрив, лікувальних і дезінфікуючих засобів є:застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, респіратори, гумовірукавички, взуття); окреме зберігання речовин в сухих приміщеннях з доброювентиляцією; механізація виробничих процесів; використання засобів наочноїпропаганди, регулярний інструктаж працівників; дотримання правил особистоїгігієни; проведення попередніх і періодичних медичних оглядів.
В господарстві проводяться медичніогляди – попередній та періодичний один раз на рік згідно ДНАОП 0.03. – 4.02. –94.
Охорона праці знаходиться на належномурівні. З працівниками проводять всі види інструктажів, навчання з охоронипраці. Керівництво забезпечує працівників інструкціями, вимогами безпеки таплакатами з охорони праці. Для поліпшення умов праці пропоную збільшитифінансування заходів на охорону праці в обсязі не нижчому 0,5% від сумиреалізованої продукції, що передбачено законом України «Про охорону праці».
Висновки
Детально розглянувши вище наведений матеріал, можна зробитинаступні висновки:
- в господарстві застосовуютьсяперспективні засоби механізації, такі як автогодівниця «Рефлекс Т-1500», атакож кормороздавач «КМ-800»;
- господарство знаходиться вдругій зоні рибництва, яка є сприятливою для росту та розвитку риби;
- при даних способах механізаціїв господарстві – суттєво підвищується рибопродуктивність ставів, а такожзменшується втрата кормів при годівлі риби від 20 до 60%.
Пропоную:
- Для покращення вирощуваннягодівлі використовувати комбікорм 12 – 80 призначений для мальків і цьоголітоккоропа масою від 1 до 40 г., 16 – 80 – для коропа масою більше 40 г.;
Використовувати в господарстві очеретокосарку, для боротьбиз надлишковою рослинністю.
Список літератури
1. Привезенцев Ю.А. и др. «Прудовое рыбоводство»: – М.:Колос, 1980. – 199 с.
2. Кох В. и др. «Рыбоводство»: – М.: Пищеваяпромышленность, 1980. – 218 с.
3. Шерман И.М., Чижик А.К. «Рыбоводство»: – К.: Выщашкола, 1989.-199 с.
4. Сабодаш В.М. «Рыбоводство»: – К.: Высшая школа.1983. – 200 с.
5. Шерман І.М. та ін. «Рибництво». – К.:Урожай, 1992. – 189 с.
6. Шерман І.М., Гринжевський та ін. Годівля риб. –К.: Вища освіта, 2001.-189 с.
7. Галасун П.Т., Сабодаш В.Н., Гренжевський С.М.,Товстик В.Ф. Довідник Рибовода. – К.: Урожай, 1985. – 184 с.
8. Чижик А.К., Шерман И.М., Прудовое рыбоводство. –С.: Таврія. 1985 – 2003 с.
9. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовоерыбоводство. – М.: Агропромиздат. 1991. – 368 с.
10.Вишнякова Р.И. Брудастова М.А. Кормлениерыбы и удобрение прудов – М.: Россельхозиздат. 1986. – 71 с.
11.Галасун П.Г. Інтенсивне рибництво. – К.:Урожай. 1979. – 113 с.
12.Сабодаш В.М. Рыбництво. – Д.:Издательство «Сталкер». 2004. – 304 с.
13.Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальнийпосібник. – Х.: Еспада. 2004. – 272 с.
14.Амілов С.І. Рибне господарство України: стан іперспективи. – К.: Вища освіта. 2003. – 336 с.
15.Гриб В.К. Морев А.Н. Комплекснаямеханизация прудового рыбоводства. – М.: Пищевая промышленность. 1967. –331 с.