Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій

--PAGE_BREAK--
 де:
qм, qж — повне тепловиділення чоловіків і жінок, Ут/чіл;
nм, nж — число чоловіків і жінок у приміщенні.
Теплий період:
         tрзт=24,7  С, q=145 Ут/чіл
         Qлт=145*13,0+7,0*145*0,85=274,73 Ут
Холодний  період:
         tрзхп=20  С, q=151 Ут/чіл
         Qлхп=151*13,0+7,0*151*0,85=286,15 Ут
Qосв, Ут, визначаємо по формулі:

де,
E — питома освітленість, лк, приймаємо по таблиці 2.3[6]
F — площа освітленої поверхні, м2;
qосв — питомі виділення тепла від висвітлення, Ут/( м2/лк),
 осв — коефіцієнт використання теплоти для висвітлення, приймаємо по [6]
E=300 лк; F=247 м2; qосв=0,55;  осв =0, 108Qосв=300*247*0,55*0,108=4402 Ут
Визначаємо як суму теплопостачаньчерез світлові прорізи і покриття в теплий період року.
, Вт
Таблиця 3.1
Теплопостачання через  скло
Години
Теплопостачання через скло, Qост, Вт
Запад
Південь
1
2
3
8-9
56*1,4*0,9*1*1*0,4*84=1016
(378+91)*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=6027
9-10
58*1,4*0,9*1*1*0,4*84=1052
(193+76)*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=3457
10-11
63*1,4*0,9*1*1*0,4*84=1143
(37+67)*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=1336
11-12
(37+67) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=1887
63*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=810
12-13
(193+76) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=4881
58*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=745
13-14
(378+91) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=8510
56*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=720
14-15
(504+114) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=11213
55*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=707
15-16
(547+122) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=12138
48*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=617
16-17
(523+115) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=11576
43*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=553
17-18
(423+74) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=9018
30*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=900
            Складаємо зведену таблицю теплопостачань за рахунок сонячної радіації.
Таблиця 3.2
Зведена таблиця теплопостачаньза рахунок сонячної радіації
Години
Теплопостачання, Вт
Через покриття
Через скло
Разом
Запад
Схід
8-9
-1026
1016
6027
6017
9-10
-1387
1052
3457
3122
10-11
-1640
1143
1336
839
11-12
-1768
1887
810
929
12-13
-1768
4881
745
3858
13-14
-1640
8510
720
7590
14-15
-1387
11213
707
10533
15-16
-1026
12138
617
11729
16-17
-587
11576
553
11542
17-18
-353
9018
900
9565
         На  підставі розрахунку приймаємо максимальне значення теплопостачань за рахунок сонячної радіації, рівне Qср=11729 Вт у період з 16 до 17 годин.
         Загальне теплопостачання визначаємо по формулі:

, Ут
У літній період:
Qпт=27478+0+11729=39207 Ут
У перехідний період:
Qпп=28614+4402+0,5*11729=38881 Ут
У зимовий період:
Qпх=28614+4402+0=33016 Ут
Надходження вологи від людей, Wвл, г/ч, визначається по формулі:

, де:
         nл — кількість людей, що виконують роботу даної ваги;
         wвл — питоме влаговыделение однієї людини, приймаємо по таблиці
         Результати розрахунку усіх видів вредностей зводимо в табл.
Таблиця 3.3
Кількість шкідливостей, що виділяється
Найменування приміщення
Період року
Надлишки тепла, DQп, Вт
Надлишки вологи, Wвл, г/ч
Кількість СО2, МСО2, г/ч
Аудиторія на 20 місць
Т
39207
21793
4738
П
38881
14213
4738
Х
33016
14213
4738
Для теплого періоду року, tр.з.=24,7 С
wвл=115 г/ч*чіл
Wвлт = 130*115+70*115*0,85=21792,5 г/ч
Для холодного і перехідного періодів року,  tр.з.=20  С
wвл=75 г/ч*чіл
Wвлт = 130*75+70*75*0,85=14212,5 г/ч
         У приміщення адміністративно-побутових будинків боротьба з пилом здійснюється шляхом запобігання влучення її ззовні і видалення пилу, що утвориться в самих приміщеннях.
         Подаваний у приміщеннях приточный повітря очищається в повітряних фільтрах. Оберемо фільтри для очищення приточного повітря.
         1. Метою очищення повітря в аудиторії приймаємо захист   людей, що там знаходяться, від пилу. Ступінь очищення в цьому випадку дорівнює  тр=0,6 0,85
         2. Вибираємо клас фільтра — ІІІ, вид фільтра змочений, тип — волокнистий, найменування -осередковий Фяу, що рекомендується повітряне навантаження на вхідний перетин 9000 м3/год
     3. Розраховуємо необхідну площу фільтрації:
Fфтр=Ln/q,  m2,
де Ln — колличество приточного повітря, м3/год
Fфтр=15634/9000=1.74 м2
     4. Визначаємо необхідне колличество осередків:
nя=Fфтр/fя
де fя — площа осередку, 0.22 м2
nя=1.74/0.22=7.9 м2
Приймаємо 9 шт.
     5. Знаходимо дійсну площу фільтрації:
Fфд=nя*fя=9*0.22=1.98 м2
     6. Визначаємо дійсне повітряне навантаження:
qд=Ln/Fфд=15634/1.98=7896 м3/год
     7. Знаючи дійсне повітряне навантаження й обраний тип фільтра, по номограмі 4.3 [4] вибираємо початковий опір:
Pф.ч.=44 Па
     8. Опір фільтра при запиленні може збільшуватися в 3 рази і по номограмі 4.4 [4] знаходимо масу уловленого пилу m0, г/м2:
Pф.п.=132 Па;
m0=480 г/м2
     9. при m0=480 г/м2 1- оч=0.13 =>  оч=0.87
 оч >  очтр
     10. Розрахуємо колличество пилу, що осаджується на 1 м2 площі фільтрації в плині 1 години.
mуд=L*yn* n/fя*nя=15634*5*0.87/1.98=34.35 г/м2ч
     11. Розрахуємо переодичность заміни фільтруючої поверхні:
 рег=м0/муд=480/34.35=14 годин
     12 Розрахуємо опір фільтра:
Pф= Pф.ч.+  Pф.п.=44+132= 176 Па
4. Дати поняття ризику, прийнятого ризику та визначити ризик
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному слов­нику наводиться таке визначення поняття «ризик»: «Усвідомлена можливість небезпеки». Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: «Усвідомлена ймовірність небезпеки». В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протя­гом року становить 50 тис, ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:
50 000 смертей/рік: 200 000 000 =2,5x10 смертей: людино/рік
Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:
ризик (наслідок/час) — частота (подія / одиниця часу) х величина (наслідок/подія).
Повертаючись до розглянутого прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює 10, то для ризику дістаємо такий вираз: ризик = (50 х 10 аварій/рік) (10   смертей/аварій) = 50 000 смертей/рік
З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях. У зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розра­хунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:
ризик (збитки/час) = частота (аварій/одиниця часу, х величина (збитки/аварій)
Імовірнісна оцінка 2,5 х 10 смертей / людино-рік означає, що якби усі гро­мадяни США мали рівні шанси загинути в автомобільній аварії, то, при умові відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/к, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 — 1/к), ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів, у даному випадку — людей. Будь-який водій може сказати: «Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж». І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік сто­совно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю оди­ниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибел­лю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості. Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює 10'6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії «рідкісних подій», до яких не можна застосовувати класичний статистичний імовірнісний підхід.
Методологія дослідження ризику
Попередній аналіз аварій (фаза І)
Метою цієї фази дослідження ризику є визначення системи і виявлення можливості аварій. Єдиним засобом до розуміння причин та умов виникнення аварій є інженерний здоровий глузд і детальний аналіз умов довкілля, самого процесу й необхідного обладнання. Фундаментальними щодо цього є знання з токсичності матеріалів. їх реактивності, стійкості до корозії, вибухонебезпечності та займистості, а також знання нормативних і чинних документів з проблеми за­безпечення безпеки.
Досить часто реалізація фази І дослідження ризику важить більше, ніж про­сто попереднє виявлення елементів системи та подій, які можуть бути причиною аварії. Якщо аналіз, який визначається фазою І дослідження ризику, розширити в напрямі більш формального (кількісного) опису досліджуваної системи з вклю­ченням до розгляду послідовності подій, за допомогою яких здійснюється перехід аварії у катастрофу, а також заходів для усунення причин і наслідків катастрофи (як і власне можливі наслідки катастрофи), то таке дослідження є попереднім аналізом аварій. В аерокосмічній промисловості, наприклад, після виявлення аварій їх класифікують відповідно до характеру їхніх наслідків. Типова класифікаційна шкала має такий вигляд:
Клас І — безпечні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які не призводять до істотних і и фушень системи в цілому, людських жертв і пошкодження обладнання.
Клас II — граничні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які хоч і призводять до істотних порушень у роботі системи в цілому, однак піддаються виправленню без людсь­ких жертв і завдання істотних збитків обладнанню.
Клас III- критичні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки і» проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які порушують роботу системи в цілому, призводять до пошкодження обладнання або до таких аварій, що потре­бують прийняття негайних дій для врятування людей та обладнання.
Клас IV — катастрофічні. До цього класу належать такі помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які істотно порушу­ють роботу системи в цілому, що призводить до руйнування обладнання, травм і навіть людських жертв.
Загалом, фаза І дослідження ризику — попередній аналіз аварій — являє собою першу спробу визначення стану технічних засобів системи і подій, який може призвести до аварій системи ще на стадії ескізного проектування.
Визначення послідовності негативних подій (дерево подій, дерево помилок) — фаза II
Е. Дж. Хенлі та X. Кумамото, як приклад, розглядають роботу з дослідження безпеки реактора \ҐА5НІ400. Результати фази І дослідження безпеки показують, що критичною підсистемою, джерелом потенційної небезпеки радіоактивного викиду в довкілля є система охолодження реактора. Так що фаза II дослідження ризику починається з простеження можливих послідовностей подій, які наста­ють після розриву трубопроводу. Методика, яка ґрунтується на використанні де­рева помилок, забезпечує визначення ланцюжка збоїв обладнання й по­милок оператора, що може привести до «головної події», в нашому випадку відсутності холодоагенту в системі охолодження. Використання дерева помилок дає змогу визначати такі показники, як коефіцієнт неготовності та ймовірності відмови технічних систем, які дістають в результаті спеціальних випробувань або узагальнення досвіду експлуатації. Побудова дерева подій здійснюється на основі прямих та зворотних логічних міркувань, тобто індуктивним та дедуктивним ме­тодом.
Аналіз можливих наслідків — фаза III
Для розглянутого прикладу дослідження безпеки реактора на цій заключній фазі дослідження ризику необхідно:
1. Визначити кількість токсичних речовин або енергії, що розсіюються у
і навколишнє середовище, для кожного можливого шляху розвитку аварійних подій.
2. Простежити шляхи поширення летальних токсинів, ударної хвилі, фронту
пожеж тощо.
3. Виконати оцінку майнових збитків і шкоди здоров'ю людей в результаті
можливих аварій.
5. Привести класифікацію надзвичайних ситуацій та розробити   заходи при землетрусі
Небезпека — центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Так як небезпека — поняття складне з багатьма ознаками, то таксономування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу небезпеки. (Таксономія — наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять і об'єктів.)
На сьогоднішній день повної таксономії небезпек ще не існує. Можна гово­рити про часткову класифікацію:
— за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні,
екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на
фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
— за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
— за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, кос­мосом;
— за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні
випадки;
— за збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо;
— за сферою прояву — побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі. військові тощо;
-за структурою (будовою) бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
-за характером дії на людину поділяються на активні і масивні (останні активуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи, нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо).
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі «людина природа — техніка», ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього поход­ження. При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізаторі і (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вісцеральний), за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома і а перевтома алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо), та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та вища освіта).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати  специфічні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обпали і обру­шення гірських порід.
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, Під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, праж ті норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
    продолжение
--PAGE_BREAK--