МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
ВІННИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ
Кафедра фінансів
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
здисципліни“Безпекажиттєдіяльності”
натему:
“Забезпеченнясанітарногота епідемічногоблагополуччянаселення.Санітарні нормита правила”
Виконав:
Студент4 курсу
Спеціальності“Фінанси такредит”
Група42 – Ф Варіант№6
ЗаверюхаА. М.
Викладач:
КобилянськийО. В.
м.Вінниця
2001 рікЗмістВступ
Розділ 1.Екологічнізнання суспільства– гарантія
продовженняйого цивілізації
1.1. Історіяекології табезпеки життєдіяльності
1.2.Здорова екологічнаситуація –здоров’ясуспільства
Розділ 2. Джерелаекологічноїкризи в Україніі її
впливна суспільство
2.1. Шляхивирішеннясанітарноїта епідемічноїситуації в
Україні
2.2. Перспективирозвиткуприродоохороннихзаходів в
Україні
2.3. Вирішенняглобальнихпроблем охорони
навколишньогоприродногосередовищав Україні і
світі
Висновки
Додатки
Списоквикористанихджерел та літератури
Вступ
Кінець ХХстоліття – цечас усвідомленнясуспільствомкризи цивілізації, негативнихїї наслідківпри підкоренніприроди.
Сучаснийкаскад актуальнихдисциплінсьогодення(“Екологія”,“Безпекажиттєдіяльності”,“Цивільнаоборона”, “Охоронапраці” – ценаукова базадля розробкистратегії ітактики поведінкилюдства.ЇЇ закони навчають, що людство єчастина природиі своїм існуваннямзалежить відфункціонуванняприроднихсистем.
Суспільствупотрібно усвідомитинеобхідністьорієнтуванняне на боротьбуз наслідками, які руйнуютьприроду, а наусунення самихпричин знищенняприроди.
Закони екології, санітарногота епідемічногостану лежатьв основі нелише біологічного, а й соціальногобуття. З розширеннямекологічноїкризи вонисьогодні стаютьбільш актуальними.
Серіяпрогнозів, зробленихрізними вченимисвіту, доситьоб’єктивнозасвідчують, що кризовіситуації всировинній, продовольчійта екологічнихсферах не єтимчасовими, вони зростаютьі ставлятьперед людствомсерйозні завдання.
Протягомвсієї історіїсвого існуваннялюдина спираласяна природоруйнівнуструктуругосподарювання.Але сьогодні, коли уряди інароди світузрозуміютьнеобхідністьвключення станунавколишньогосередовищадо числа пріоритетіврозвитку нації, глобальнасоціоекологічнакатастрофаможе не наступити.
Великийвчений В.І. Вернадськийвимагає виконаннятаких важливихумов:
об’єднання всього людства навколо єдиних цілей та задач;
створення єдиної інформаційної мережі;
свобода виконання прийнятих рішень перетворення навколишнього середовища за рахунок необмеженого доступу до ресурсів та енергії;
рівність та високий добробут усіх членів суспільства;
виключення війни як засобу вирішення соціальних конфліктів.
У сучасномусуспільствіне всі вимоги виконуються.Людська цивілізаціяпродовжуєзнаходитисяу фазі нестійкогорозвитку, коливнутрішніконфліктиперешкоджаютьвирішеннюглобальнихпроблем. Світовомуспівтовариствунеобхідна єдинаконцепціявиживання.6
З розвиткомнових технологійта ускладненнямумов видобуваннякорисних копалинз кожним рокомзростає небезпекав гірничодобувнійсправі. Яскравимприкладомнебезпеки єсотні смертейукраїнськихгірників нашахтах Донецькоїта Луганськоїобластей. Лишеза 11 місяців2001 року загинуло286 гірників відвибухів метанута інших аварій, пов’язанихз грубими порушеннямитехніки безпекита технологіївидобування, нехтуваннямелементарнихконтрольнихвимірюваньконцентраціїметану в робочихлавах та іншихпричин, які наперший поглядздаються незначними.Тому сьогоднікожний 1 мільйонвидобутоговугілля коштує5 людських життів.
Розвитоклюдської цивілізаціївносить певнікорективи щодопереглядузаходів, якісприяли б безпечномуведенню господарськоїдіяльності.У ХХ ст. людствоУвійшло в складнийперіод історіїсвого існування, коли воно усвоєму розвиткувже оволоділовеличезнимнауково-технічнимпотенціалом, але ще не навчилосядостатньообережно тараціональноним користуватися.Швидка урбанізаціята індустріалізація, різке зростаннянаселенняпланети, інтенсивнахімізаціясільськогогосподарства, посиленнябагатьох іншихвидів антропогенноготиску на природупорушили біологічнийкругообігречовин у природі, пошкодили їїрегенераційнімеханізми, внаслідок чогопочалося їїпрогресуючеруйнування.Це поставилопід загрозуздоров’ята життя сучасногоі майбутньогопоколінь людей,існуваннялюдської цивілізації.5
Існує лишетри варіантиподальшогорозвитку людськоїцивілізації:
Перший– технократичний: продовженнямаксимальногоспоживанняресурсів, виснаженнягрунту, накопиченнянегативнихвпливів насередовище, урбанізація, ріст чисельностінаселення. Посвоїй суті, цешлях до катастрофи, оскільки длястворенняштучної біосфериу людства немаєдостатньоїкількостіресурсів таенергії.
Другийваріант – докорінназміна стратегіїрозвитку суспільства, перехід наекологічночисті технології, альтернативнесільськегосподарство, скороченняспоживанняресурсів, самообмеженняпотреб, регулюваннянароджуваності, повне роззброєння.
Третійваріант, якийсьогодні вважаєтьсянайбільш придатним,- проміжний. Цепоступова зміна технократичногошляху розвиткусуспільства на шлях екологічний.
Саміпо собі потребисвітовогосуспільстваявляютьсяегоїстичнимиі безмежними, але справжнялюдська цивілізаціяпочнеться тоді, коли суспільствостабілізуєсвоє середовищежиття на основісоціальнихта природнихпроцесів.6
Сьогодніпотрібно усвідомитикожному членусвітовогосуспільствате, що зберегтиекологію – цезначить зберегтисвоє здоровебуття на планеті, продовжитиподальшийрозвиток, абине було соромноперед нащадками.
Розділ 1. Екологічнізнання суспільства– гарантія
продовженняйого цивілізації
Суть і значення природоохоронних наук у житті світового
суспільствата їх зв’язокз безпекоюжиттєдіяльності
Багатолюдей не розуміютьтісного зв’язкуміж діяльністюлюдини і навколишнімсередовищем, що являєтьсянаслідкомвідсутностізнань та екологічноїінформації.
Існує гостранеобхідністьпідвищитизнання суспільстваі ступінь їхучасті в пошукурозумних рішеньрозвитку цивілізаціїі зберіганнянавколишньогосередовища.Освіта допоможелюдям в виробленнітаких екологічнихта етичнихнорм, цінностейі відносин, професійнихнавиків і способужиття, які потрібнібудуть длязабезпеченнястійкого розвитку.Це допоможелюдству правильнооцінюватисоціально-економічнуситуацію іпроблеми свогорозвитку, заздалегідьзастерігатинегативнінаслідки своїхдіянь.
Всімкраїнам світупотрібно забезпечитиусі рівні навчальнихзакладів матеріаламиекологічнихпроблем, зробитимаксимальнодоступноюнаукову літературудля широкоговивченнянавколишньогосередовища, його збереження, покращеннялюдськогосередовищажиття людства.Вивчення наук, які вивчаютьзбереженнянавколишньогосередовищапотрібно ввестив усі навчальніпрограми, починаючиз дитячих дошкільнихі шкільнихзакладів.
Особливуувагу слідзвернути напідготовкумайбутніхкерівниківпромисловихпідприємств, сільськогогосподарства, транспортуі інших різноманітнихсфер людськоїдіяльності.
Великезначення маєствореннярізних шкільнихі громадськихорганізацій, які б впроваджувалив життя політикузахисту навколишньогосередовища, питної води, побутової іпромисловоїсанітарії.Необхідномаксимально втілювати вжиття суспільствачерез різнізасоби масовоїінформаціїнаселенняцінність оточуючоїнас природи,її важливістьв житті людства, правильнезастосуванняпромисловихтехнологій, які б забезпечуваливисоку продуктивністьпраці з найменшоюшкідливістюдля природи.3
Перспективнимиє наукові розробкипо використаннюекологічночистих джереленергії, тобтоенергії води, сонця, вітру, а також відспалюваннята переробкисміття і промисловихвідходів.
Слідзазначити, якпотрібні міжнародніорганізації, які б здійснюваликонтроль завиконаннямкожною країноюзобов’язаньпо охоронінавколишньогосередовища, контролюватиправильністьвикористанняприроднихресурсів, застосуваннятехнологійз різними очиснимиспорудами іфільтрами.
Зрозвиткомцивілізаціїпотрібно паралельноз новими технологіямипостійно вноситикорективи щодоекологічнихпроблем. В свідомостілюдей повиннабути, насамперед, екологія танебезпечнінаслідки длялюдини, а вжепотім високотехнологічневиробництвотоварів народногоспоживання.На територіїУкраїни зосередженовелику кількістьекологічнонебезпечнихвиробництв.Для порівняння: загальнаплоща Українистановила лише2% територіїколишньогоСоюзу, але наній було зосереджено25% всього промисловогопотенціалуі відповідно25% припадалозабрудненняприродногосередовищаколишньогоСРСР.
Апричиною такоїконцентраціївиробництвбули низькізнання тодішньогокерівництва розміщеннямпродуктивнихсил і нехтуванняекологічноюнаукою щодонаслідків віддіяльностіна здоров’янаселення.
Крім цьогоне зверталасяувага на хижацькеставлення людейдо природи, їїзнищення призводилодо значнихпорушень балансутварин і їхвимирання, аце значило, щовід цього значноскоротивсяраціон харчуваннянаселення.
Погані абонепрофесійнізнання екологіїта не усвідомленнянаслідків віднерозумноговтручання уприродні процеси стали в підсумкузнищення природнихрічок, створеніштучних водоймищ, забрудненнішкідливимиречовинамипрісної води, що порушилоприроднийводний баланс.Тодішні вченіне всі розуміли, що у природніпроцеси потрібновтручатисяв розумнихмежах.
Незнанняекології такожпризвело доотруєння земліпестицидамита іншимиотрутохімікатами, які негативновпливають налюдське здоров’я, а також на птиці, тварини, водянімешканці. Наекологічніпроблеми незвертали уваги, виділялосямало коштівна охоронуприродногосередовища, а в більшостівипадків, взагалі, не було ніякихвитрат на екологію, вважаючи щовесь час такбуде. Але можливостіприроди самовідновлюватисьнебезкінечні,її потрібнодопомагатив цьому.11
Заощадившина екології, людство втрачаєна своєму здоров’ї, якості і тривалостіжиття сьогодніта в перспективі.
1.2. Історіярозвитку екологічнихнаук та безпекижиттєдіяльності
Ще у сивудавнину людинасприймаланавколишнійсвіт як єдинеціле, але проблемиохорони навколишньогосередовищане було. Низькийтехнічнийрівень, слабкийрозвиток наукиі технологічнихпроцесів, відсутністьширокого застосуванняхімії, незначначисельністьнаселенняпланети неспричинялатакого спустошенняприроди, їїзабрудненнянавіть прихижацькомуставленні донеї.
Одниміз перших, хтона межі 18 та 19століть усвідомивнеобхідністьцілісної оцінкиприроднихкомплексів, був німецькийнатуралістА. Гумбольдт.Він один ізперших ставна шлях виявуглибиннихзв’язківміж людствомі природнимсередовищем.Цій проблемівін присвятиввсе своє життяі написав більше600 робіт, які сталипоштовхом дорозвитку геології, геоботаніки, гідрології, грунтознавства, кліматологіїта багатьохінших наукнаступнимивченими.
Засновникомекології таїї зв’язокз людськимбуттям в сучасномувигляді вважаєтьсянімецькийвченийЕ. Геккель, який визначивекологію табезпеку життєдіяльності, а також рядінших наук, яківивчають тваринний, рослинний, сировиннийсвіт як наукипро загальнуекономікуприроди.Він ввів і самтермін “екологія”.Був ще ряд іншихвчених, якідоповнилиекологічніта природоохоронні науки своїмипрацями.
Сутністьприроднихкомплексіввисвітлювалипраці Г.Ф. Морозова у1912 році. А видатнийвчений В.В. Докучаєву першій половині20 ст. створиввчення прогрунт. У 1948 роціанглійськимвченимА. Тенслібуловведено поняттяекосистемиі її сутність.
Людствупочала загрожуватинебезпекаповільноговимираннявнаслідокбезперервногопогіршенняякості навколишньогосередовища, а також вичерпанняприроднихресурсів. Сталозрозумілим, що для усуненняцієї небезпекинеобхідніперегляд традиційнихпринципівприродокористуваннята докоріннаперебудовагосподарськоїдіяльностіу більшостікраїн світу.Одним з першиху світі звернувувагу на цюпроблему першийпрезидентАкадемії наукУкраїни В.І. Вернадський.5(1863 – 1945).
Вченняцього всесвітньовідомого радянськоговченого посідаютьособливе місцев історії екологіїта безпекижиттєдіяльностінаселення, якийстворив вченняпро біосферута ноосферу, про нерозривністьзв’язкулюдини з природнимсередовищем.Він працюваву цьому напрямкуз 1930 р. до 1945 рокуі основою вченняакадеміка була“жива речовина”, до складу якоївходять всіживі організми, що мешкаютьна планеті. Доскладу живоїречовини В. І.Вернадськийвключив такожі людину, розглядаючиприроду і людськесуспільствояк одне ціле.Вернадськийобгрунтувавположення проте, що обриссучасної Землісформованийлюдиною, і показав, що діяльністьсучасної людинивикликає рухосновних хімічнихелементів умасштабах, якіпорівнюютьсяз природнимициклами рухуцих елементів.За визначеннямВернадського, людина сталанаймогутнішоюгеологічноюсилою на планеті, людська діяльністьпочала перевищуватимасштабинайпотужнішихстихійних явищ.
Такийстан навколишньогосередовищаі негативніпрогнози щодоглобальноїсоціоекологічноїситуації спонукали допроведенняспеціальнихдослідженьта виконаннязаходів, якіб дозволиливирішити двоєдинезавдання –збереженнярівноваги вприроді тазадоволеннявимог умовжиття, які весьчас зростають.
Найбільшуроль у становленнісучасної екологіївідігралапублікаціямонографійіз цієї науковоїдисципліниамериканськоговченогоЮ. Одумав1970-1990 роках. Взагалі, починаючи з1950 року виникширокий фронтекологічнихдосліджень, у яких помітнуроль відіграютьй екологи України.Першийнауковий центрекологічнихдослідженьв Україні бувстворений у1930 році при Інститутізоології іботаніки Харківськогодержавногоуніверситету.Це був лишесектор екології, який очоливВ. В.Сташинський(1930-1940).Він раніше усіхпідійшов доідеї біогеоценозу, його праця “Дорозуміннябіоценозу”створена у 1933році є класичноюв області вивченнязв’язківміж організмамив ценотичнихсистемах.
Світовевизнання отрималидослідженняукраїнськихвченихІ. Г.Підоплічка, Ф. А. Гриня, С. М.Стойка, П. С.Погребняка, Д. В. Воробйоваібагатьох іншихвчених, якіпрацювали у1940-1980 роках, розробляючипринципираціональногоприродокористування, типологію лісіві інше.
Широкувідомістьотримали дослідженняштучних лісівУкраїни, виконаніО. Л.Бельгардтому1971 році, а такожА. П.Травлєєвиму1980-1985 роках — вченняпро лісовіпідстилки таїх екологічнузначущість.
38-масесія ГенеральноїАсамблеї ООНу 1983 році створилаМіжнароднукомісію знавколишньогосередовищата розвитку, яка покликанааналізуватистан навколишньогосередовищав контекстіглобальнихперспектив.На основі оцінокавторитетнихекспертів у1987 р. ця комісіяпідготувалафундаментальнедослідження“Нашеспільне майбутнє”.Насучасному рівніоб’єктивнихзнань у ньомувідображенорозуміннясвітовимспівтовариствомгостротисоціоекологічноїпроблематики, необхідністьглобальноїпереорієнтаціїсоціально-політичного, економічного, технічного, технологічногота культурногорозвитку, здійсненнядля цього відповіднихнаціональнихі загальнопланетарнихпроектів.
У1992 р. у Ріо-де-ЖанейровідбуласяконференціяООН, присв’яченаконцепціїбезпечногосталого розвиткусвітовогоспівтовариства.Конференціяприйняла документ“Порядок деннийХХІ століття”та зробилависновок пронеобхідністьглобальногопартнерствадержав длядосягненнястабільногосоціального, економічногота екологічногорозвитку суспільства.5
ЩостосуєтьсяУкраїни, тонеобхідно впершу чергузазначити, щоекономіка їїдесятиліттямиформуваласьбез урахуванняоб’єктивнихпотреб та інтересівїї народу, належноїоцінки екологічнихможливостейокремих регіонів.СьогоднішняструктураекономікиУкраїни невідповідаєпотребам людини, не забезпечуєнормальнихумов життя.Висока матеріалоємківстьі енергоємкістьвиробництвапризвели донадлишковоговидобуваннякорисних копалин,їх переробкиі спалювання.Це породилододатковіобсяги відвалівпустої породи, золи та шлаків, шкідливихвикидів у водуі атмосферу.Нині обсягнакопичениху межах нашоїкраїни відходіврізних галузейпромисловостіперевищує 17млрд. тонн. Ситуаціяв Українінесприятливадля нормальногорозвитку людинита її життя. Затемпами вимираннялюдей Українавходить у першудесятку країнсвіту, а дитячасмертністьв ній найвищав Європі.
“Безпекажиттєдіяльності”якнавчальнадисциплінаявляєтьсяінтегрованоюі носитьгуманітарно-технічнеспрямування.В Україні вонаотримала бурхливийрозвиток. 5Тому українськівчені намагаютьсяреалізуватисвої праці, якінаправленіна охоронунавколишньогосередовищаі відповідноздоров’янаселення длязабезпеченнямайбутньогокраїни, якавзяла курс нате, щоб статина один щабельрозвитку зрозвиненимикраїнами Європита світу.
Усучасний періодв Україні широкевизначенняотримали екологічніроботиакадеміківМ. А.Голубця, К. М.Ситника, Ю. Р.Шеляг-Сосонка.У головнихнаукових центрахУкраїни в Києві, Львові, Дніпропетровськуведуться активнірозробки складнихекологічнихпроблем.
ЕкологиУкраїни зробиливагомий внесоку розробкуметодів оцінкирівня радіоактивногозабрудненнявеликих територійта обгрунтуваннязаходів зниженняекологічнихзбитків віднаслідківаварії наЧорнобильськійАЕС.ВитратиУкраїни наподоланнянаслідківЧорнобильськоїкатастрофиза період 1991-1995років оцінюютьсяв 3 млрд. доларівСША.11Тут не врахованівитрати, пов'язанііз захворюваннямлюдей. Внаслідокцієї аваріїзабрудненопонад 10 млн. га земель, у т. ч.сільськогосподарськихугідь, забрудненняДніпра в 4-5 разівперевищуєгранично допустимінорми. Але йоговоду змушеніпити 35 млн. жителівУкраїни. 11
--PAGE_BREAK--
1.3.Санітарне таепідемічне благополуччя– здоров’ясуспільства
“Руки, ноги, глаза ит. п. – всё эточасти тела, ноони в действительностине умеют наслаждаться.Желудок – умеет.Ноги носят, руки снабжаютпищей, зубыжуют, и все частитела вовлеченыв деятельность, служащую дляудовлетворенияжелудка, таккак желудокявляется основныморганом, питающимтело. Поэтомувсё отдаётсяжелудку.Человек питаетдерево, поливаяего корни, и онпитает тело, насыщая желудок.Для того, чтобыподдержать тело в здоровомсостоянии, всечасти теладолжны взаимодействовать, чтобы накормитьжелудок.”1Так стверджуєГосподь Крішна.Коментар доцитати, мабуть, зайвий.
Одержатиякісні продуктихарчування можна тількив чистомусередовищі.А чисте середовищезалежить відстану грунтів, води і повітря.Людина одержуєпродукти харчуванняз грунтів (поля, луги, ліси тощо)і водного середовища(річки, озера, моря, океани).Зрозуміло, щочисті продуктихарчуваннязабрудненесередовищедати не може.
В результатігосподарськоїдіяльностілюдство зпотворюєприродні угіддяі висновкомцього являєтьсязменшеннятериторії іякості середовища, в якому людствоведе своюгосподарськудіяльність.
Причин, які створюютьнесприятливесередовищедля життя світовогосуспільствадуже багато: зростаннянаселення, щосприяє ростуміст і сіл, авідповідноі підприємствдля економічноїдіяльності, що утискуєпосівні площіта забруднюєнавколишнєсередовищепромисловимита побутовимивідходами.Розвиток усіхвидів транспортупагубно впливаєна повітря, чистоту річок, озер, океанів.Під впливомтранспортуваннянафтопродуктівморськимипросторамизнищено сотнівидів ціннихморських тварин, видів риб, водорослів, що призвелодо значногоскороченняраціону харчуваннясуспільства.Освоєннялюдством новихтериторій своєюекономічноюдіяльністювитісняє зприродногосередовищарослинний ітваринний світ, що також скорочує свій раціонхарчування.
Поступовоз розвиткомсуспільствавідповіднозбільшуєтьсянебезпека дляжиття людини.Проблеми відносинміж природоюта суспільствомпостійнозагострюютьсяі цілком очевидноюстала необхідністьактивної боротьбиз забрудненнямнавколишньогосередовища, бо від йогостану залежитьздоров’ялюдей. 9Існує ціланизка природнихфакторів, факторіввиробничогоі побутовогосередовища, шкідливихзвичок, з розвиткомхімічноїпромисловостіта атомноїенергетикирізко погіршуєтьсястан навколишньогосередовища.А підсумкомцього являютьсяхвороби людей, якість та тривалістьжиття, народженнядітей з патологічнимивідхиленнямитощо. Глибокафінансова таекономічнакриза в Україніспричинилависокий рівеньпсихічнихзахворюваньта емоційнийстан населення.Обмеженняконтрольноїроботи змушуютьлише стислоі поверхововисвітлитибезпеку життєдіяльностілюдини.
Розділ 2.Екологічний, санітарнийта епідемічнийстан
довкілляв Україні
2.1. Джерелаекологічноїкризи в Україніта її вплив нажиття людей
Глибокепорушенняприродноїекологічноїрівноваги танапруженийстан взаєминміж людиноюі природою, щопов’язанез невідповідністювиробничихсил та виробничихвідносин влюдськомусуспільствіресурснимможливостямбіосфери, називаютьекологічноюкризою.
ВУкраїні розрізняютьдві категоріїрегіональнихнесприятливихекологічнихситуацій: екологічнакатастрофа, в результатіякої гине великакількість живихорганізміві веде до економічнихзбитків, таекологічнанебезпека, при якій з’являютьсяознаки несприятливихзмін, що ставлятьпід загрозуздоров’ялюдини, станвиробничихоб’єктівта господарськудіяльність.6
Кризи, катаклізмита інші порушенняне були рідкістювпродовж історіїцивілізації.Одна із першихекологічнихкриз була тоді, коли в результатіінтенсивногополювання буливиснаженнізапаси основноїдичини – мамонтів, носорогів, гігантськихоленів, степовихзубрів. Людизрозуміли своюпомилку і перейшливід полюванняяк основногоспособу отриманняїжі до землеробствата скотарства.
При значномуспустошенніземель в минулістоліття – людипросто змінювалицентр господарювання.
Алесьогодні екологічнакриза має якісноіншу природу, яка стала основоюзагальноїдеградаціїприродногосередовища.Тут значну рольвідіграютьтехнолого-виробничіпричини, а такожскладний соціальнийфон з розколомлюдськогосуспільствана конкуруючіблоки, якінамагаютьсявипередитиодин другого, нарощуючивиробництво, послуги, торгівлю.Прагненнядосягти більшвисокого рівняза будь-якуціну ведутьдо ігноруванняглобальнихекологічнихпроблем.
Як елементитиску цивілізаціїна природнесередовищевиступаютьтехнології, що застосовуютьсяв промисловостіта сільськомугосподарстві, автомобільнийтранспорт таурбанізація, атомні електростанціїі військово-промисловікомплекси розвинутихкраїн світу, які є найбільшимиспоживачамиресурсів таенергії.
Техногеннийтип розвиткуцивілізаціїв умовах швидкогоросту населеннявимагає залученнядо виробничихпроцесів всебільшої кількостіприроднихресурсів, щозначно змінюєландшафт величезнихтериторій.
Усвіті зареєстрованобільше 9 млн.видів штучноотриманиххімічних речовин, які смертельнідля живих організмів.
Широкомасштабнеспоживанняресурсів таматеріалівведе до зростаннякількостівідходів впромисловостіі сільськомугосподарстві.
Екологічнакриза кінця20 ст. виявиласянаслідкомспільної діїбагатьох факторів, які разом тягнутьсуспільствов безодню.
ВУкраїні головнимфактором екологічноїкризи являєтьсяфактор економічний.У держави іпідприємствнемає коштівдля розбудовипромисловості, сільськогогосподарства, транспортуі інших сферлюдської діяльності.А про екологічніпроблеми, здійсненняприродоохороннихзаходів таконтролю зазабрудненнямприділяєтьсявкрай малаувага.
Сучасневиробництво– це, перш завсе, гігантськийспоживач, після діяльностіякого розрізняютьтакі види іджерела забрудненнянавколишньогосередовища:
1.Хімічне, щопризводитьдо надходженнядо навколишньогосередовищарізноманітнихотруйних речовин.
2.Фізичне, доякого відносятьзнищення територій, шумові перешкодита електромагнітневипромінювання.
3.Термічне, якеспостерігаєтьсяпри скидах уводойми нагрітоїводи з промисловихпідприємств, особливо, зТЕЦ.
4.Радіоактивне, щопов’язанез надходженнямв природнесередовищештучних ізотропів.
5.Засмічення, щопроявляєтьсяв надходженнідо навколишньогосередовищарізного родутвердих відходів.
6.Біологічне, приякому в природіз’являютьсяне властивіїй організми.Одним із видівтакого видузабрудненняє мікробіологічне, пов’язанез розвиткому навколишньомусередовищіпаразитичноїмікрофлори.
ЗаприроднимиресурсамиУкраїна належитьдо найбагатшихдержав світу, особливо рудамимарганцю ічорних металів.Але структурнадеформаціяекономіки зорієнтацієюна продаж сировини за кордон таресурсоємнівиробництвав сполученніз майже знищенимсільськимгосподарствомпри низькійекологічнійкультурі виробництвапризвело природнєсередовищеУкраїни додеградаційнихпроцесів.
В Українірічний обсягвидобуткумінеральноїсировини становить1 млрд. т, а гірськоїмаси – близько3 млрд. т, з нихлише 5-8% компонентівмінеральноїсировинивикористовуєтьсядля виробництвапродукції, арешта йде увідходи.
Застосуваннянедосконалихтехнологій, зокрема спалюваннянафти, вугілляі природногогазу, призвелодо того, що у1990 році в атмосферубуло викинуто6 млрд. т вуглекислогогазу промисловогопоходження.Вміствуглекислогогазу в повітріщорічно зростаєна 0,5%, а за останні150 років він зрісна 25%, причомуна 12% — за останні30 років.
Найбільшоїшкоди завдаютьтеплові електростанції, які працюютьна вугіллі.Вони становлять75% усіх ТЕЦ і наїх частку припадаєтретина всіхвикидів вуглекислогогазу. У пило-газовихвикидах міститьсяпонад 1400 шкідливихдля людей ітварин речовин.Крім цього, викиди даютьметалургійніпідприємства(33%), енергетика(30%), вугільнапромисловість(10%), хімічнапромисловість(7%) та інші галузіі підприємства(20%).6Значний тискна навколишнєсередовищеспричиняютьвеликі промисловіцентри України.Визначеноголовніпідприємства-забруднювачіна Україні.
Упершев Україні 1992 рокуМіністерствомохорони навколишньогоприродногосередовищаза участю, спеціалістів, науковців, громадськихактивістівскладено список100 підприємств, які завдаютьнайбільшоїшкоди довкіллюта здоров’юнаселення. Метаданої роботи– посилитиприродоохороннудіяльністьу першу чергуна найбільшекологічнонебезпечнихпідприємствах, привернутидо них увагуміністерстві відомств, місцевих державнихадміністрацій, народних депутатів, правоохороннихорганів, трудовихколективів, громадськихоб’єднань.МінприродиУкраїни посилитьвимогливістьдо тих, хто нехтуєдержавою, всенародноюсправою екологічногооздоровленняУкраїни і вмежах своєїкомпетенціїготове надатинеобхіднудопомогу з цихста підприємству вирішеннінепростих проблемприродокористування.Частково приведемодані по цьомупитанні:
Вінницькаобласть
Вінницькевиробничеоб’єднання“Хімпром”.Викидистановлять30% відзагальноміських.Основний забруднювачповітряногобасейну аміаком, фтористимисполуками, середньодобовіїх концентраціїперевищеніу 2,5 — 4 рази. Усанітарно-захиснійзоні проживає7 тис. чоловік, знаходить школа№30, дитячий садок.
Волинськаобласть
Луцькевиробничеуправлінняводопровідно-каналізаційногогосподарства.Очисніспоруди працюютьнеефективно.У ріку Стирщорокускидаються4,3 млн. м3забрудненихстоків, а з ними166 т органіки,306-завислих речовин,11983 — солей.
Нововолинськевиробничеуправлінняводопровідно-каналізаційногогосподарства.Ур. ЗахіднийБуг разом із забрудненимистоками в 5 млн.м3скидається: органіки — 190 т, завислих речовин- 214 т, азоту амонійного- 28 тонн.
Дніпропетровськаобласть
Дніпропетровськевиробничеоб’єднання“Азот”. Одинз головнихзабрюднювачівповітря міста, у т. ч. фосгеном, аміаком, хлористимводнем. Рівнізабрудненнядосягли поаміаку 10, хлористомуводню — 7. Лише41% джерел викидівобладнаногазоочиснимиустановками.У санітарнійзоні проживає620 сімей.
Дніпропетровськевиробничеуправлінняводопровідно-каналізаційногогосподарства.Очисніспоруди працюютьнеефективно.Щороку скидаються188 млн. м3забрудненихстоків. З нимиу Дніпро надходить7,8 тис. т органіки,417 т нафтопродуктів.
Металургійнийкомбінат“Криворіжсталь”.Основніфонди зношеніна 75%. Викидаєв атмосферу26% забруднюючихречовин, у т.ч. оксидів азоту-46, сірчистогоангідриду — 37%. Рівні забрудненняміста по оксидахазоту досягають10, сірководню- 8, оксиду вуглецю- 3. Газоочиснимиустановкамиобладнано39%джерел викидів.Щороку комбінатскидає в р. Інгулець83 тис. м3 забрудненихстоків.
Дніпропетровськийметалургійнийзавод ім. Петровського.Викидаєв атмосферу15% викидів помісту, зокремапо оксиду вуглецю- 39%, сірководню- 73. Рівень забрудненняпо сірководнюу місті досягає9,9. Обладнаноочисними установками59% джерел викидів.Завод не маєнормативноїсанітарно-захисноїзони. Скидаєщорічно у Дніпро132 млн. м3забрудненихстоків.
Дніпровськийметалургійнийзавод ім. Дзержинського.Питомачастка у всіхвикидах поДніпродзержинську- 62%, по оксидахазоту — 30%. Рівнізабрудненняповітря досягаютьпо пилу, оксидувуглецю-4, діоксидуазоту-10, сірководню- 9. очиснимиустановкамиобладнано 64%джерел викидів.Скидає щороку180 млн. м3забрудненихстоків.
Баглійськийкоксохімічнийзавод. Забруднювачповітря бензапіреном, фенолом, ціанідами.Рівні забрудненнядосягають пофенолу 5, бензапірену-9.Оснащено установкамипилогазоочистки- 35% джерел викидів.У санітарно-захиснійзоні проживає115 сімей.
НікопольськийПівденнотрубнийзавод.Очисні спорудипрацюють неефективно.У Каховське водосховищещороку потрапляє364 т органіки,2 т нафтопродуктів,3 т заліза.
Дніпропетровськийкоксохімічнийзавод.Оснащенняустановкамиочистки — 33%, забруднюєповітря фенолом, бензапіреном, ціанідами. Узоні проживаєбіля 400 чоловік.
ДніпровськаДРЕС.ЇЇ доля загальноміськихзабрудненьм. Дніпропетровськаскладає 60%, у т.ч. по діоксидусірки — 91%, оксидахазоту — 70%. Спорудибіологічноїочистки працюютьнеефективно.
Криворізькийкоксохімічнийзавод.Забрудненняаналогічнеіншим коксохімзаводам.Несправні чинеефективнопрацюють лише14% установок.Тут проживає800 чоловік.
Дніпропетровськевиробничеоб’єднання“Дніпрошина”.Обсяг забрудненихстоків 11 млн.м3на рік. У р. МокраСура скидається152 т органіки,195 — завислихречовин. Повністювідсутні водоочисніспоруди.
Дніпродзержинськевиробничеуправлінняводопровідно-каналізаційногогосподарства.Очисніспоруди перевантажені.27 млн. м3забрудненихстоків щорокускидаєтьсяв р. Суху Суру.Нові очисніспоруди невведені.
Управлінняводопровідно-каналізаційногогосподарствавиробничогооб’єднання“Павлоградвугілля”.Неефективнопрацюють очисніспоруди. В р.Самару щорокускидається15 млн. м3забрудненихстоків, з якимипотрапляє 445 торганічнихречовин, 29 тнафтопродуктів,665 т – завислихречовин, 181 т –азоту амонійного.
КриворізькаДРЕС. Дає23% викидів поДніпропетровськійобласті. Викидає270 тис. т сірчистогоангідриду або64% по області,55 тис. т оксидівазоту. Із стокамискидає щорічно2 тис. т солейта багато іншихшкідливихречовин.
Донецькаобласть
Маріупольськийметалургійнийкомбінат ім.Ілліча.Маріупольпосідає другемісце в Україніпо кількостіпромисловихвикидів в атмосферу– близько 600 тис.т. З них 68% — це викидикомбінату.Щороку скидає50,3 млн. м3забрудненихстоків. Із 57 заводівочисні спорудидіють лише на33 і то, незадовільно.
Маріупольськийметалургійнийкомбінат “Азовсталь”.Викидає 28% забруднень, у санітарнійзоні проживає35 тис. чоловік.Щороку скидає220 млн. м3стоків. 2
Мабуть зайвоперечислятиусі інші областіУкраїни і їхпідприємства, підприємстваДонецької, Харківської, Запорізької, Луганської, Львівської, Одеської, вКриму, де йдевелике навантаженняна природнесередовищезбоку економічноїдіяльностілюдей. Вартосказати, щозабрудненняусіх разомвзятих підприємствстворюютьастрономічнуцифру.
Забрудненняприродногосередовищав Україні взятіпід контроль, але відсутністьоборотнихкоштів відчутнозаважаютьздійснюватиприродоохороннізаходи.
Прицьому щорічнозменшуєтьсяв повітрі кількістькисню. Щорічноспалюється16 млрд. т вільногокисню і ватмосферунадходить до25 млрд. т вуглекислогогазу.11Тому температураземної поверхніза останні 100років підвищиласяна 0,6%, що спричиняєнаступ океануна сушу, так якпідвищивсяйого рівеньна 10%.
Бурхливаавтомобілізаціяу великих містахУкраїни спричиняє60% шкідливихвикидів в атмосферу.Внаслідокнизької якостіавтомобіліві палива в повітрявикидаєтьсяу 6 разів більшезабруднюючихречовин, ніжу країнах Європи.11
Економічнакриза в Україніспричиняєінтенсивневирубуваннялісів, що погіршуєбаланс в природі.
Дужескладна ситуаціяв Україні зпрісною водою.Близько800 сіл країникористуютьсяпривозноюводою, 90% сіл немають водогону, кількістьневеликихрічок зменшиласяна три тисячі.Спостерігаєтьсяпроцес швидкоївтрати якостіповерхневихта підземнихвод, що пов’язанозі скиданнямсильно забрудненихстічних вод.Основнийстік (до48%)неочищеноїводи дає комунальнегосподарствоУкраїни.Це зумовленонедосконалістюочисних споруді відсутністюгрошей на їхбудівництвота ремонт. Водирічок Дніпрата Дністра уряді випадківперевищують14 нормнітратів,11 – нафтопродуктів,10 – фенолу.Ці річки протікаютьв районахінтенсивногосільськогосподарськогота промисловоговикористання.Дністервиявився найбільшзабрудненоюрікою України.У1991-1992 роках, колибула зробленадосконаласистема пропускуводи в системіДністровськоговодосховища, санітарнийстан цієї річкистав покращуватися.Забрудненнярік та підземнихвод призводитьдо різкогозабрудненняАзовськогота Чорногоморів. Щорічнов Азовське морескидається1,1 млрд.м3неочищенихстоків, в Чорнеморе – 2 млрд.м3. Майже усі підземніводи, як показуютьаналізи, вміщуютьнадлишок пестицидів, мінеральнихдобрив та іншихшкідливихречовин.
Нев кращому станізнаходятьсяКиївське, Каховське, Кременчуцьке, Дністровськета ряд іншихводосховищкраїни. ВесьАзово-Чорноморськийбасейн, що складаєпівденнийкордон України, знаходитьсяще в гіршомустані. Азовськеморе за ступенемзабрудненняв розрахункуна 1 м3води знаходитьсяна першомумісці в світі.
Внаслідокнепродуманихзаходів з міліораціїземель в Українізнищено 1млн.га найродючішиху світі грунтів.За даними Всесвітньоїорганізаціїохорони здоров’я, близько80% усіх випадківзахворюваньпов’язаніізспоживаннямнеякісноїводи.11
Поінсультах таінфартах сьогодніУкраїна, яксвідчить статистиказаймає першемісце в світі.4
В Україніза останні 20років кількістьріллі на однулюдину скоротиласямайже вдвічі, кількістьзабрудненихземель зрослаз 13 млн. до 18 млн.га. Крім того,2 млн. га такізахімізовані, що їх рекультиваціяі відновленняекономічнонерентабельні.
Надмірневикористанняпестицидівта інших мінеральнихдобрив, надмірназагазованість отруюють людейі тварин. Такийстан речейпризвів дотого, що вкістках сучасноїлюдини вмістсвинцю у 50 разіввищий, ніж унаших давніхпредків. 11
Застосуванняпродуктівхімічноїпромисловостів економічномужитті суспільстваведе до швидкогозростаннясерцево-судиннихта онкологічнихзахворювань.
Матеріалиобстеженнягрунтів Українипоказують, щоїхнє забрудненнянебезпечнозростає, маємісце техногеннезабрудненняс/г грунтіввикидами промисловихпідприємств.Воно дуже великев Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькійта Харківськійобластях. Якістьгрунтів у ціломупо країніпогіршуєтьсяі знижуєтьсяїх родючість.
продолжение
--PAGE_BREAK--
2.2. Шляхи вирішеннясоціоекологічноїситуації всвіті і Україні
Екологіяна порозі ІІІтисячоліттяпоставила передполітикою усіхдержав світутакі гостріпроблеми, якрегулюваннячисельностінаселення, екологічнуконвенціювиробництва, екологічнубезпеку населення.Природа екологічнихпроблем єдинадля всьогосвітовогосуспільства, тому їх неможливовирішити окремов тій чи іншійдержаві. Сьогоднівиникло новепоняття в розвиткуцивілізації– екологічнаполітика.
У сучасномусуспільствіекологічнаполітика сталасамостійноюсферою в політичнійдіяльностідержав, формуванняякої почалосяз 70-х років нашогостоліття. Саметоді, коли проявиласяшвидка деградаціяприродногосередовищав різних країнахсвіту.
Сьогоднів більш ніж 100країнах світустворені міністерстваабо відомства, які займаютьсяохороноюнавколишньогосередовища.
Україна, як європейськадержава, приєдналасядо процесудержавногота правовогорегулюваннязбереженняякості природногосередовища.У 1991роцібуло створенеМіністерствоохорони навколишньогоприродногосередовищаУкраїни.За його ініціативоюв 1991 роцібув прийнятийЗакон про охоронунавколишньогосередовищатарозпочатарозробка пакетузаконів тазаконодавчихактів з екологічнихпроблем, включаючиохорону атмосфери, води, рослинногота тваринногосвіту.6
СувереннаУкраїна якучасниця Конференції1992року в Ріо-де-Жанейровнесла пропозиціюпро екологічнуконверсіювиробництв, прийняла насебе зобов’язаннязабезпечуватиекологізаціюекономіки тарозв’язанняекологічнихпроблем якпершочерговезавданнягосподарськоїта державноїполітики. Українабере участьв роботі програмООН з навколишньогосередовища.Тількиза період з1980 до 1991 року Українавзяла участьу 10 міжнароднихактах з охорониздоров’я, будучи в складіСРСР.
Об’єктивнанеобхідністьміжнародногоспівробітництвав галузі охорониприроди наміждержавномурівні випливаєз глобальногохарактеруекологічноїкризи. Сьогоднірозпочавсяпроцес формуваннянової системицінностейсоціального, економічногота етичногохарактеру, щовключає в себеекологічнийімператив.Сьогоденняознаменувалосяусвідомленнямвзаємноївідповідальностідержав за станнавколишньогосередовища.Стали нормоюміжнародногоспілкуванняспівробітництвов галузі вирішенняекологічнихпроблем, взаємніконсультаціїта обмін інформацією.Головною метоює виробленнясистеми світовоїекологічноїбезпеки.
З1991 року в Українівведена платаза забрудненнянавколишньогосередовища.6Заходи направленіна реалізаціюголовногопринципу: немаксимізаціяприбутківпідприємцівабо держави, а досягненнястійкого розвиткушляхом збалансованогоприродокористуваннятак, щоб розвитокматеріальноговиробництвав будь-якомурегіоні забезпечувавстійкістьекосистем.
Економічнезабезпеченнязбереженняздоровогоприродногосередовищарізноманітнета включає всебе:
1)державнефінансуваннязаходівз охорони природи;
2) ліцензування;
3) нормування;
4) створенняекологічнихфондів;
5)систему платиза користуванняприроднимиресурсами тадодатково заресурси, щовилучаються;
6)економічнісанкції (платежіта штрафи) зазабрудненняприродногосередовища;
7)економічнестимулюваннязниженнязабруднення.пільгові кредитидля реалізаціїекологічнихробіт та впровадженняекологічночистих технологій;
8)пільговеоподаткуванняпідприємств, що впроваджуютьбезвідходнітехнологіїта отримуютьчисту продукцію, в томучисліі сільськогосподарськупродукцію;
9)право на продажекологічночистої продукціїза підвищенимицінами.
Сьогоднішнійрівень розвиткусуспільствана перший планвисуває системуекологічнихпоказників.
Тринадцятькраїн Європи, США та Канадиввели споживчуплату– це плата зате, що за дорученнямдержавнихорганів певніпідприємствазбирають, зберігаютьта знешкоджуютьвідходи тихвиробництв, які не упорядкувалицієї системисамі. Відомотри основнихпідходи доекономічноїкомпенсаціїекологічнихзбитків: рентний, витратний, оптимізаційний.
У багатьохкраїнах світуприйнятий самевитратнийпринцип екологічнихплатежів, відповіднорозміри платиза забрудненнявиводятьсяз розміріввитрат, що необхіднідля уникненнязабрудненняабо ліквідаціїйого наслідків.
Покищо в світі відсутнійцілісний механізмвирішенняекологічнихпроблем.Це пов’язаноз неготовністюурядів та населеннядо прийняттяідеї колективноївідповідальностілюдства зазбереженнябіосфери.
Українасьогодні знаходитьсяв скрутномуекономічномустановищі, аленамагаєтьсязапровадитив життя соціально-правовіважелі охорониприроди:
1)введення екологічнихнорм та стандартів, що обов’язковіяк для підприємств, так і для окремихосіб;
2)проведенняобов’язковихекологічнихекспертиз;
3) створенняюридичнихможливостейдля кооперуванняпідприємствз метою виконанняекологічнихпрограм навзаємно договірнійоснові;
4) розповсюдженнябезвідходнихі чистих технологійчерез системувиставок таярмарків;
5) адміністративніобмеження навиди робіт татехнологій, що шкодятьприродномусередовищу.
Дужеважливим елементомконцепціїекологічноїбезпеки в Україніі інших країнахсвіту є її правовезабезпеченнята визначенняпоняття екологічногозлочину. Уміжнародномуправі під екологічнимзлочином розуміютьсоціальнонебезпечнідії, спрямованіна знищенняжиття людейчи навколишньогосередовищаі дуже жорсткокараються,іноді навітьдо довічногоув’язнення.
Нормиекологічногоправа є обов’язковими, якщо вони закріпленізаконом іпідкріплюютьсяметодами державногопримусу длятих суб’єктів, які ігноруютьними.
Провідноюдержавою усвіті в сферідержавногорегулюванняпроблеми екологіїі системи соціальногозахисту населенняє Німеччина.Майжеза 30 неповнихроків тут булоприйнято більшяк 600 різноманітнихзаконодавчихактів в галузіохорони навколишньогосередовища.6
У міжнародномуекологічномуправі провіднемісце займаєпринцип запобігання, відповідноякому основноюметою цивільнихдій є попередженняпорушень природногосередовища, а не ліквідаціянаслідків такихпорушень. Цявся системаще недосконалау тому аспекті, що економічнорозвиненікраїни маютьряд слаборозвиненихкраїн, яківикористовуютьяк країни“екологічногогною”, розташовуючина їх територіїекологічнонебезпечніпідприємства, а збитки невідшкодовують– вважають, щоекологічнівитрати повиннінести країни, де розташованіпідприємства.
Державнаохорона природнихоб’єктівздійснюєтьсяза категоріямиоб’єктівта територій, розроблениху Законі Українипро природно-заповіднийфонд і має метурозширититериторіїзаповідників, зберегти ландшафти, рідкісні видизвірів, птахів, рослин. Спостерігаєтьсятиск на заповідникизбоку корумпованихчиновників, які дозволяютьздійснюватизабудови натериторіяхзаповідників.Але громадськіорганізації, мисливськіта єгерськіутворення вУкраїні чинятьзначний опірцьому явищу.Однією з найбільшважливих задачохорони природиє збереженнябіологічногорізноманіття.Конвенція пробіологічнерізноманіття, схвалена наКонференціїООН з навколишньогосередовищата розвиткув 1992 році. До кінця1993 року Конвенціюпро біологічнерізноманіттяпідписали 167держав світу.6НатериторіїУкраїни мешкає45 тисяч видівтварин, в томучислі 17 видівземноводних,20 плазунів, близько400 видів птахів,200 – риб.Флорарослин нараховуємайже 5 тисячвидів.Без збереженнярослин та рослинностінеможливозберегти видитварин.
Весьперелік видіврослин і тварин, що потребуютьохорони, наводятьв Червонихкнигах, які видаютьу багатьохдержавах світу.У Червонійкнизі Українизнаходиться429 видів рослин,28 видів мохів.30 видів грибів.27 видів лишайниківта 17 видів водоростейта 382 види тварин.СкладанняЧервоних книгє одним із методівзниження темпівантропогенного вимиранняживих організмів.
Спеціальноюформою охорониприроди є переселеннярослин, тварин, птахів в тірайони, де вонивимерли, абож можуть прижитисяв нових умовахіснування. Таким прикладомє успішне відновленняпопуляційбобрів на територіїУкраїни.
Отже, щодовирішенняекологічноїситуації вУкраїні, томожна зробитивисновок: державу, громадськіорганізації,єгерські імисливськітовариствата багатьохгромадян країни турбує проблемаекології. Поможливостіукраїнськесуспільствонамагаєтьсяу такий скрутнийчас зберегтиприродне середовищедля майбутніхпоколінь, аголовне те, щоє бажання церобити.
Висновки
Єнадія, що незалежнаУкраїна переступитьпоріг в ІІІтисячоліттяз високою екологічноюкультурою, сутність якоїполягає у внутрішнійсуті самоїлюдини та людськогосуспільства, що знаходиться“всерединінас” іпроявитьсяв певних діяхщодо природи.Наша епоха –час великоїдисгармоніїлюдини і оточуючоїїї природи, хижацькогоставлення донеї. Але тількиу співпрацілюдини з природоюможе забезпечитилюдству майбутнє, подальшийрозвиток цивілізаціїі удосконаленнялюдськогорозуму.
Людина повинназрозуміти, щовона є частиноюприроди. Томузнищуючи природу, вона знищуєі наближує дотрагічногокінця своєбуття на планеті.
Сьогоднів Україні доситьскладна ситуаціящодо природоохороннихзаходів. А причиноюцього являється, насампереднестача обіговихкоштів напідприємствахта організаціях.Великий податковийзашморг не даєзмоги піднятисяпідприємствамта підприємницькійдіяльності.Країна заваленасміттям тавиробничимита побутовимивідходами. Крімтого, на територіїУкраїни знаходитьсябільше двохмільйонів тоннрізних пестицидівта добрив, невідомогодля чого. Наприклад, лише в селіЗгуівці Київськоїобласті зберігається390 тонн пестицидів, які дуже шкідливідля здоров’ялюдей та тварин, рослинногосвіту. У селіМирне, що вХерсонськійобласті такожбільше 200 тоннзберігаєтьсяпестицидів, які від строкузберіганняпочали витікатиз бочок в грунти, заражуючи їх.І це все рядомз заповідникомАсканія Нова.
Сьогодніза допомогоюпартії “Зелених”України проводятьсяневідкладніроботи поперепакуваннюшкідливихпестицидіву залізобетоннібочки, які дозволятьзаконсервуватиїх на 100 років.Недбалістькерівниківколгоспів тарадгоспів щодозберіганняпестицидівта різнихотрутохімікатівв Україні призводитьдо забрудненняпитної води, грунтів, водоймищтощо. Це призводитьдо збільшеннязагальногорівня шлунково-кишковихта інших захворюваньсеред населеннякраїни.
Досить тривалийзанепад українськоїекономіки, високий рівеньбідності населеннякраїни, важкінаслідкиЧорнобильськоголиха, паводкита ряд іншихкатаклізмівне зламаютьпрацьовитийукраїнськийнарод, якийпоступововиведе країнуз економічноїкризи, стабілізуєроботу підприємствусіх галузейпромисловості, сільськогогосподарства, транспорту, науки, культуриі стане високорозвиненимсуспільствомсвіту. Для цьогоукраїнськийнарод має терпінняі бажання, алещоб здійснити“українськечудо” – потрібнийчас.
Додаток1
Граничнодопустиміконцентраціїшкідливихречовин
ватмосферінаселенихпунктів Таблиця 1Речовина
Максимальна разова, мг/м3
Середньодобова, мг/м3 Нітробензол 0,008 0,008
Оксид сірки SO3
0,5 0,05
Сірководень Н2S 0,008 0,008 Чадний газ СО 3,0 1,0
Аміак NН3 0,2 0,004 Оксиди азоту - 0,04 Пил нетоксичний 0,5 0,15 Кіптява (сажа) 0,15 0,05 Сірчана кислота (пари) 0,3 0,1 Фтороводень (пари) 0,02 0,005 Пари свинцю, ртуті - 0,0003
Хлороформ СНСІ3 - 0,03
Хлор СІ2 0,1 0,03 Оцтова кислота (пари) 0,2 0,06 Ацетон 0,35 0,35
Граничнодопустиміконцентраціїшкідливихречовин
упитній воді Таблиця2 Речовина Максимальна разова, мг/л
Середньодобова, мг/м3 Кадмій 0,001
Норми країн Західної
Європи, що в 700 тисяч
разів перевищують наші
ГОСТи 4630-88 Кобальт, манган, вісмут, барій 0,1 Бензол, бор 0,5 Діоксин
5*1010 Діоксин
3,5*105
Нітрати (за NO3) 45,0
Нітрати (за NO2) 3,3 Срібло 0,005 Ртуть 0,0005 Свинець 0,03 Стронцій (стабільний) 7,0 Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо 0,1 Хром, нікель, мідь, молібден, вольфрам 0,01
Граничнодопустиміконцентраціїшкідливихречовин у грунтах
(ГОСТ3034-84,3210-85,42-128-4433-87) Таблиця3Речовина мг/кг Речовина мг/кг Бензпірен 0,02 Бромофос, метилспірал 0,4
Свинець Pb 20,0 Сірководень, поліхлорпілен 0,5
Хром шестивалентний Cr+6 0,05
Фтор F2
10,0 Ртуть 2,1 Хлорофос 0,5
Бензол С6Н6, Толуол С6 Н5СН3 0,3 Карбофос 2,0 Нітрати 130,0 Хлорамін 2,0
Мідь Сu
3,0 Метафос 0,1
Нікель Ni 4,0 Гексахлоран 1,0
Цинк Zn
23,0 Бромофос, метилстирол 0,4
Манган Мn 1500,0 Гетерофос 0,005
Ванадій V 150,0 Атразин 0,01 Кобальт Со 5,0
Сірка S 160,0
Кадмій Сd 1,0
Ефективністьлікуванняонкологічнихзахворювань
Таблиця4Вид раку
5-річне
виживання,% Фактори ризику Легень 13 Куріння, азбест, хімічні речовини, радіація, радон Товстої та прямої кишки 58
Сімейна схильність, їжа з надлишком жирів та недостатньою
кількістю рослинних волокон Молочних залоз 79 Вік, сімейна схильність, відсутність вагітності, ранні менструації, пізня менопауза Передміхурової залози 77 Вік, сімейна схильність, можливо, надлишок жирів у раціоні Підшлункової залози 3 Вік, куріння, вживання жирів Лімфатичні системи 52-78 Послаблення імунітету, гербіциди, розчинники, вінілхлорид Крові 38 Генетичні порушення, іонізуюча радіація, хімічні речовини Яїчників 39 Вік, сімейна схильність, генетичні порушення, відс. вагітності Нирки 55 Куріння Сечового міхура 55 Куріння Матки 67-83 Раннє статеве життя, часта зміна сексуальних партнерів, куріння, відсутність вагітності Горла 53 Куріння, зловживання алкоголем Шкіри (меланома) 84
Сонячне опромінення, світла шкіра, кам’яно-вугільна смола, дьоготь, креозот, миш’як, радій
Впливхімічнихзабруднювачівна здоров’ялюдини
Таблиця5Забруднювачі Джерела
Вплив на здоров’я Пестициди Сільськогосподарське виробництво Рак, пошкодження печінки, ембріонів
Нафтохімікати,
бензин
Транспорт,
енергетика Головні болі, втрата координацій, лейкемія, ушкодження кісткового мозку Вінілхлориди Виробництво пластиків Рак легенів, печінки. депресія центральної нервової системи, інтоксикація ембріонів
Діоксин Гербіциди, електроніка, гальмові і гідравлічні рідини, флуоресцентні лампи Рак, вроджені аномалії розвитку плоду, хвороби шлунку та шкіри, роздратованість Важкі метали, свинець
Фарби,
бензин Нейроінтоксикація, головні болі, підвищена подразливість, зниження розумової діяльності у дітей Кадмій
Виробництво батарейок,
мінеральних добрив Пошкодження печінки, нирок, шкіри, органів дихання тощо
Вміст основнихзабруднювачіву вихлопнихгазах автомобільнихдвигунів
Таблиця6
продолжение
--PAGE_BREAK--
Компонент Вміст забруднювачів у викидах двигунів
Гранично допустима
концентрація середньодобова, мг/м3
бензинових
дизельних Окис вуглецю, % 0,5-12,0 0,01-0,5 1,0 Окис азоту, % 0,8 до 0,5 0,85 Вуглеводні, % 0,2-3,0 0,01-0,5 1,5
Сажа, г/м3 до 0,4 0,01-1,1 0,05
Бензапірен, мг\м3 до 0,2 до 0,01 0,0001
Граничнодопустиміконцентраціїшкідливихречовин у водіводоймищ
санітарно-побутовоговикористання Таблиця7
Речовина Лімітуючий показник шкідливості ГДК, мг/л Мідь, цинк, нікель Загальносанітарний 0,1 Аміак Теж 2,0 Хлор активний
0,0 Капролактам
1,0 Тетраетилсвинець Санітарно-токсилогічний 0,0 Свинець Теж 0,1 Бензол
0,5 Анілін
0,1 Гексахлорбензол
0,05 Нітрати (за азотом)
10,0 Кобальт – 60
10-8Кі/л Ванадій – 48
8х10-9Кі/л Стронцій – 90
3х10-11Кі/л Залізо Органолептичний 0,5 Нафта інша
0,3 Фенол
0,001 Сірководень
1,0 ДДТ (пестицид)
0,2 СПАР
0,5 Нафта багатосірчиста Теж 0,1
Граничнодопустиміконцентраціїхімічних речовину питній воді, мг/л
Таблиця8Речовина ГДК, мг/л Речовина ГДК, мг/л Нітрати Хром – 4 0,01 Нітрати 45 Хром (загальний) 0,5 Сульфати 500
Миш’як (загальний) 0,05 Фосфати 1 Фосфороорганічні хімікати 0,03 Хлориди 100 Ефіророзчинні речовини 0,1 Фториди 0,75 Нафтопродукти 0,1-0,3 Ціаніди Ацетати, форміати 45 Залізо 0,5 2,4-діхлорфенол-оцтова кислота 1 Мідь 0,1 Феноли 0,001
Граничнодопустимі рівнівмісту радіонуклідіву продуктаххарчування
Таблиця9
Назва
продукту Питома активність Цезію Стронцію Питна вода
5х10-10
1х10-10 Молоко, молочні продукти
1х10-8
1х10-8
М’ясо, риба, птиця, яйця
2х10-8 - Картопля та овочі
1,6х10-8
1х10-9 Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор
1х10-8
1х10-9 Свіжі дикоростучі ягоди, гриби
4х10-8 - Продукти дитячого харчування
5х10-9
1х10-10 Лікарські рослини
2х10-7 -
Допустиміконцентраціїнітратів
Таблиця10Назва продуктів Концентрація, мг/кг Картопля
250 Капуста 500-900 Морква 25-400 Помідори, огірки до 150 Буряки 1400 Цибуля 800 Листові овочі 2000 Диня 90 Гарбуз 60 Кабачки 400 Фрукти 60
Додаток2
Динаміказахворюваностінаселення поокремих нозологіях(нозологія –наука про хвороби,їх класифікаціюі номенклатуру), які пов’язаніз забрудненням навколишньогосередовища
Таблиця1Нозологія Показник на 1000 дорослих по роках 1994 1995 1996 Усі форми гіпертонічної хвороби 8,6 7,1 7,2 Хронічний бронхіт 1,6 1,6 1,6 Злоякісні пухлини 2,24 2,36 2,46 Рівень первинної інвалідності 7,62 7,24 8,20
Характеристикаотруйних речовин
Таблиця2
Отруйні
речовини
Бойовий
стан
Характер
ураження
Початок
симптомів
ураження
Смертельна
токсодоза,
г.хв/м3
Імомірність
смерті,
%
Засоби
зазисту Зарин Пар Нервово-паралітичний 1-5 хв. 0,1 25 Протигаз Джі-Пі Аерозоль Нервово-паралітичний 1-5 хв. 0,03 25 Протигаз Зоман Пар Нервово-паралітичний 10-20 хв. 0,05 25 Протигаз Ві-Екс Аерозоль Нервово-паралітичний 1-5 хв. 0,035 25 Протигазх Іприт Краплі Шкіронаривний 2-6 год. 1,3 до 10 Протигаз Ві-Зет Аерозоль Психохімічний 0,5-1 год. 110 - Протигаз Сі-Ар Аерозоль Подразнюючий Миттєво 10 - Протигаз Сі-Ес Аерозоль Подразнюючий миттєво 25 - Протигаз
Ефективністьзменшеннярадіоцезіюу продуктаххарчування
Таблиця 3Спосіб обробки Продукт Ступінь зниження Варіння (30-40 хв.)
М’ясо
3-6
Промивання у проточній воді проотягом 12 год. або
в 0,85% -му розчині кухонної солі
М’ясо 1,5-3 Перетоплення Сало 20
Основніпоказникиводопостачаннята водовідведення
(млн. м3)Таблиця 4
1990
1991
1992
1993
1994
1995
Спожито свіжої води (включаючи орську)
30201
28206
26924
24521
22575
19474
у тому числі: для виробництва
16274
14989
13499
12108
10268
9557
для господарсько-питних потреб
4647
4643
4637
4633
4530
4404
Відведено (скинуто) стічних вод
20261
19126
17872
16650
15869
14981
у тому числі: забруднених
3199
4291
4008
4652
4873
4652
з них без очищення
470
701
951
1196
1053
912
нормативно-очищених
3318
2532
3207
2610
2075
1936
Обсяг оборотної і послідовно користаної води
67661
66059
62582
60383
53381
51054
Потужність очисних споруд
8131
7937
8854
8134
8775
8419
Споживаннясвіжої водив АР Крим і областях
(млн.м3) Таблиця 5
1985
1990
1991
1992
1993
1994
1995
Україна
30603
30201
28206
26924
24521
22575
19474
Автономна Республіка Крим
2952
2735
3589
2427
2512
2312
1724
Вінницька
1273
1894
1636
1339
1101
950
1016
Волинська
191
187
187
243
189
222
225
Дніпропетровська
4080
3599
3575
3359
3217
2919
2752
Донецька
3630
3419
3182
3011
2767
1944
1784
Житомирська
241
282
299
282
269
187
178
Закарпатська
141
144
3942
134
120
119
104
Запорізька
4229
4598
9942
3406
3075
3047
2635
Івано-Франківська
304
289
255
255
235
220
219
Київська
2331
2131
2023
1915
1682
1582
1496
Кіровоградська
256
270
270
262
235
207
184
Луганська
1455
1261
1213
1099
1027
1210
954
Львівська
555
552
538
527
480
408
386
Миколаївська
737
785
800
865
654
737
500
Одеська
1469
1315
1016
1193
924
973
672
Полтавська
519
478
488
469
405
344
295
Рівненська
265
268
247
235
218
201
190
Сумська
288
281
266
256
242
232
216
Тернопільська
191
183
175
192
187
188
162
Харківська
857
785
739
760
699
674
594
Херсонська
2024
2161
2138
2029
1826
1754
1130
Хмельницька
368у
363
369
331
328
286
269
Черкаська
562
563
530
787
683
555
547
Чернівецька
121
109
105
100
91
88
85
Чернігівська
302
285
284
271
254
246
235
м. Київ
1148
1093
1045
1024
960
902
848
м. Севастополь
114
171
165
153
141
68
74
Обсягоборотної тапослідовновикористаноїводи в АР Кримі областях(включаючивикористаннястічних іколекторно-дренажнихвод)
Таблиця6
Всього (млн. м )
Питома вага у загальному обсязі використання води на виробничі потреби (%)
1985
1990
1994
1995
1985
1990
1994
1995
Україна
59020
67661
53381
51054
78
80
84
84
Автономна Республіка ІСрйм
558
661
475
377
67
74
76
77
Вінницька
1219
285
206
195
61
14
20
18
Волинська
119
122
75
62
65
68
69
64
Дніпропе'гровська
10975
11917
7556
7189
79
82
80
79
Донецька
13887
15262
12140
10760
86
87
93
93
Житомирська
252
290
226
239
68
74
77
80
Закарпатська
95
103
78
55
64
71
69
68
Запорізька
1763
7339
7399
7723
34
67
76
79
Івано-Франківська
3382
3777
2514
3033
94
95
96
97
Київська
6500
3905
2669
2822
77
67
67
69
Кіровоградська
333
321
189
157
77
78
78
75
Луганська \
5465
5281
3177
2719
88
89
83
85
Львівська
1134
1365
795
670
81
86
85
85
Миколаївська
2140
2865
3335
3395
93
95
96
96
Одеська
309
353
260
245
52
58
67
70
Полтавська
1353
1474
1272
1263
81
84
90
92
рівненська
2183
3609
3326
3342
93
95
97
98
Сумська
765
760
589
504
86
87
88
88
Тернопільська
194
231
135
122
67
71
73
72
Харківська
3613
3719
3640
3019
93
93
94
94
Херсонська
255
297
226
197
68
71
61
70
Хмельницька
163
1272
1213
1188
49
84
94
95
Черкаська
1152
1153
782
780
76
76
83
82
Чернівецька
72.
85
53
41
53
59
72
68
Чернігівська
332
346
248
249
64
68
65
63
м, Київ
765
824
772
681
53
57
62
61
М.Севастополь
42
45
31
27
40
31
87
86
--PAGE_BREAK--
Обсяг скиданнязабрудненихстічних воду природніповерхневіводні об'єктив АР Крим і областяху 1995р.
Таблиця7
Всього (млн.м3)
У тому числі
Питома вага у загальному обсязі скидання стічних вод (%)
без очищення
недостатньо очищених
Україна
4651,6
911,8
3739,8
33
Автономна Республіка Крим
68,1
3,0
65,1
11
Вінницька
6,2
1,0
5,2
1
Волинська
42,8
0,3
42,5
48
Дніпропетровська
776,9
178,2
598,7
37
Донецька
962,4
210,9
751,5
46
Житомирська
49,6
0,7
48,9
49
Закарпатська
19,8
0,3
19,5
32
Запорізька
343,4
98,0
245,4
17
Івано-Франківська
68,2
2,1
66,1
37
Київська
13,8
0,5
13,3
1
Кіровоградська
49,8
0,3
49,5
40
Луганська
61б,4
112,1
504,3
64
Львівська
55,9
4,8
51,1
15
Миколаївська
86,5
23,3
63,2
55
Одеська
263,7
129,7
134,0
58
Полтавська
51,8
0,1
51,7
37
Рівненська
31,0
0,1
30,9
28
Сумська
30,8
0,8
30,0
31
Тернопільська
8,2
2,3 '
5,9
8
Харківська
328,8
33,5
295,3
78
Херсонська
68,5
58,5
10,0
38
Хмельницька
22,5
0.1
22,4
18
Черкаська
22,8
5,2
17,6
7
Чернівецька
33,2
7,1
26,1
60
Чернігівська
39,4
39,4
25
м. Київ
545,0
32,9
512,1
61
м. Севастополь
46,1
6,0
40,1
56
Основніпоказникиохорони атмосферногоповітря
Таблиця8
1990
1991
1992
1993
1994
1995
Кількість організованих джерел викидіц шкідливих речовин (тис )
287,9
314,7
327,7
347.0
346,0
339,0
Шкідливі речовини, що відходять від Стаціонарних джерел забруднення (млн т)
40,2
38,1
37,4
32,5
26,9
25,2
Уловлено (знешкоджено) шкідливих речовин (млн. т) 30,8 29,4 28,8 25,1 20,7 19,5
в процентах до кількості шкідливих речовин, що відходять від стаціонарних джерел забруднення
77 77 77 78 77 77
Утилізовано шкідливих речовин (млн. т)
16,1
14,3
Д2,0
9,1
6,7
5,3
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, (млн. т)
15,5
14,2
12,2
10,0
8.3
7,5
у тому числі
стаціонарними джерелами забруднення 9,4 8,8 8,6 7,3 6,2 5,7
пересувними засобами
6,1
5,4
3,6
2,7
2,1
1,8
Капітальнівкладення наохорону навколишньогосередовищата раціональневикористанняприроднихресурсів
(у порівнянихцінах; млн. крб.)Таблиця 9
1985
1990
1991
1992
1993
1994
1995
Заходи з охорони природи і по раціональному використанню природних ресурсів 767 789 860 635 641 503 410
у тому числі:
на охорону та раціональне використання водних ресурсів
462
478
531
391
381
282
190
на охорону атмосферного повітря
26
62
88
93
122
104
110
на охорону та раціональне використання земель
108
157
159
59
38
39
47
на охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів
119
77
70
76
76
60
35
на охорону і раціональне використання лісових ресурсів
0,0
0,4
0,1
0,1
0,0
0,4
0,0
на охорону і відтворення рибних запасів
17
8
6
2
1
1
2
на будівництво установок (виробництва) для утилізації та переробки відходів виробництва
13
6
6
12
17
10
8
на будівництво підприємств і полігонів з утилізації, знешкодження і захоронення токсичних промислових, побутових та інших відходів
-
-
0,2
2
5
7
18
Список використанихджерел і літератури:
Бхагавад – Гита как она есть. Международное Общество Сознания
Кришны. // Заред. Шри ШримадА. Ч. БхактиведантаСвами
Прабхупада.– Издательство:“БхактиведантаБук Траст”. –1986. – С.
26-27.
Географія України: Матеріали для практичних і семінарських занять //
За ред. проф.Я. Жупанськогоі доцента І.Пушкара. – Тернопіль:
“Астон”. –1997. – С. 371-383.
Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебное
пособие.– М.: Изд. УРАО.– 1997. – С. 3-7, 75- 95, 146- 155.
Держкомстат України. // 33 канал. – 1999. – 25 березня. — №13. – С. 4.
5. Желібо Є П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності:
Навчальнийпосібник длястудентів вищихзакладів освітиУкраїни 1- 4
рівнівакредитації/ за ред. Є. П. Желібоі В. М. Пічі. – Київ:“Каравела”;
Львів: “Новийсвіт-2000”. – 2001. – 320с.
6. Злобін Ю.А. Основи екології.– К.: Вид. “Лібра”.– ТОВ. – 1998. – С.
239.
7. Кобевнік В. Ф., Северин Л. І., Половинчук В. П., Васильківський І. В.
Безпекажиттєдіяльності: Навчальнийпосібник. –Вінниця; ВДТУ.–
1998. – ч.1. 119 с.
8. Кобевнік В. Ф., Северин Л. І., Половинчук В. П., Васильківський І. В.
Безпекажиттєдіяльності: Навчальнийпосібник. –Вінниця; ВДТУ.–
1999. – ч.2. – 167 с.
9. Лапін В. М.Безпека життєдіяльностілюдини: Навчальнийпосібник. –
3-тє видання, стер. – Л.: Львів, банк. коледж; К.: Т-во “Знання”. – КОО.
– 2000. – 186 с.
Новиков Ю В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное
пособиедля вузов. –М.: Агентство«ФАИР». – 1998. – 298с.
Основи економічної теорії // За ред. С. В. Мочерного, С. А. Єрохіна,
Л.О. Каніщенкота ін. – К.: ВЦ“Академія”.– 1997. – С. 445-452.
Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Суми:
Вид – во“Університетськакнига”. – 2000. – 301с.
Контрольнуроботу виконав: Студент 4 курсу
Група42 – Ф
ЗаверюхаАндрій……………….
6січня 2002 року
м. Вінниця