Міністерствоосвіти і науки України
Запорізькийнаціональний технічний університет
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
Здисципліни «Охорона праці»
Виконав: ШирмерО.О.
2011р.
Зміст
· Місце, роль, функціональні обов’язкипосадових осіб підприємства в системі управління охороною праці на підприємстві(СУОП)
· Аналіз потенційнихнебезпек та заходи для забезпечення безпеки щодо технічного обслуговування таремонту автомобілів.
· Вибір джерела фінансування та розрахуноквитрат на праце охоронні заходи.
· Загальні заходи та засоби нормалізаціїпараметрів мікроклімату в приміщеннях для ремонту та обслуговуваннюавтотракторної техніки.
Задача
Список використаної літератури
Місце,роль, функціональні обов’язки посадових осіб підприємства в системі управлінняохороною праці на підприємстві (СУОП)
Загальніположення
Охоронапраці — це система правових, соціально економічних, організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів,спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.Ефективним методом організації охорони праці на підприємстві є системнийпідхід, тобто об'єднання розрізнених заходів з охорони праці в єдину системуцілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом шляхомстворення і забезпечення функціонування системи управління охороною праці.
Системауправління охороною праці (СУОП) — це сукупність взаємопов'язаних органівуправління підприємством /підрозділом/, які на під ставі комплексу нормативноїдокументації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненнювідповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконанняпоставлених завдань і заходів з охорони праці. Створення СУОП здійснюєтьсяшляхом послідовного визначення мети роботи об"єкта і органів управління,завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудовиорганізаційної структури управління, складання організаційно-методичноїдокументації.
Метоюуправління охороною праці є збереження здоров«я і працездатності людини впроцесі праці, поліпшення виробничого побуту, попередження травматизму і профзахворювання.
Об’єктомуправління охороною праці є діяльність структурних підрозділів, функціональнихслужб і всього колективу підприємства по забезпеченню здорових і безпечних умовпраці на робочих місцях, виробничих ділянках і підприємстві в цілому.
Управлінняохороною праці здійснюють: на підприємстві керівник, виробничих ділянках і вслужбах — керівники відповідних підрозділів і служб. Керівник забезпечуєфункціонування СУОП на підприємстві.
Організаційно-методичнуроботу по управлінню охороною праці, організацію і контроль за функціонуваннямСУОП на підприємстві і в усіх структурних підрозділах здійснює служба охоронипраці, яка підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства.
Нормативноюбазою СУОП є: Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці тавиробничого середовища, Закон України „Про охорону праці“, постановиКабінету Міністрів України, Кодекс законів про працю України, інші законодавчінормативні документи /діючі стандарти, правила, положення, інструкції/,постанови і вказівки Держнаглядохоронпраці.
Завданняуправління охороною праці.
Управлінняохороною праці повинно здійснюватися на всіх стадіях життєвого циклупідприємства: при науково-дослідних, проектних, будівельних, монтажних,налагоджувальних роботах, під час експлуатації, а також при ремонтних ідемонтажних роботах на всіх етапах виробничої діяльності. Виходячи з цьоговизначаються відповідні завдання управління охороною праці, встановлюється метауправління по кожному завданню, /підрозділ або функціональна служба, відповідальназа виконання даного завдання/, встановлюються критерії ефективності управління.
Директорі керівники підрозділів розробляють за участю профспілок і реалізуютькомплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці,впроваджують прогресивні технології, досягнення науки, техніки, засобимеханізації та автоматизації виробництва, позитивний досвід з охорони праці.
Функціїуправління охороною праці.
Процесуправління виконанням завдань охорони праці на підприємстві і в кожному підрозділіздійснюється керівником підприємства /підрозділу/ шляхом послідовного виконаннятаких функцій управління :
1)прогнозування і планування робіт з охорони праці;
2)організація роботи;
3)оперативне керівництво і координація;
4)стимулювання;
5)контроль, облік, аналіз роботи з охорони праці.
Прогнозуванняроботи з охорони праці на підприємстві і в його підрозділах здійснюєтьсякерівниками підприємства і його підрозділів на підставі аналізу причинтравматизму та профзахворювань, а також шляхом збору пропозицій робітників таінженерно-технічних працівників, враховуючи вимоги нормативної документації, атакож по результатах атестації і паспортизації умов праці, визначають необхіднізаходи з охорони праці.
Плануванняробіт з охорони праці підприємства включає розробку таких планів:
1)розділ „Охорона праці“ у колективному договорі;
2)оперативний /квартальні, місячні/ плани;
Вихіднимиданими для роботи і розробки планів з охорони праці є результати паспортизаціїі атестації умов праці на робочих місцях, результати
вивченняпричин травматизму і захворювань, матеріали цільових перевірок
стануохорони праці, виконання попередніх планів.
Організаціяпроцесу управління охороною праці здійснюється шляхом розробки на підприємствіПоложення „Про обов'язки і відповідальність посадових осіб і працівниківщодо охорони праці“ та його виконання.
Оперативнекерівництво і координація роботи з охорони праці здійснюється керівництвомпідприємства і його підрозділів шляхом застосування відповідних методівуправління: організаційно-розпорядчих; соціально-психологічних і економічних.
Організаційно-розпорядчіметоди включають в себе виконання посадових обов'язків з охорони праці, виданняі виконання наказів, розпоряджень, постанов.
Соціально-психологічніметоди управління включають в себе: навчання і виховання персоналу, проведенняінструктажів, моральне стимулювання, особистий приклад керівника щодо виконаннявимог охорони праці. Для попередження травматизму слід для відповідальнихпрофесій застосовувати профвідбір і профорієнтацію, попереджувати допуск дороботи людей у хворобливому і нетверезому стані, вести боротьбу зі шкідливимизвичками, підвищувати культуру виробництва.
Економічніметоди управління охороною праці полягають в матеріальному стимулюванні роботиз охорони праці.
Контроль,облік і аналіз роботи з охорони праці на ПП „Автоком“, здійснюютьгенеральний директор, служба охорони праці, головні спеціалісти, керівникивиробничих ділянок згідно посадових обов’язків. Основними видами контролю застаном охорони праці є :
— повсякденний контроль з боку керівників робіт, та інших посадових осіб;
— контроль з боку служби охорони праці підприємства;
— контроль з боку уповноваженого з охорони праці трудового колективу;
— нагляд з боку інспекторів Держнаглядохоронпраці.
Повсякденнийконтроль щодо попередження травматизму і профзахворювань проводитьсякерівниками всіх рівнів підприємства шляхом виявлення порушників безпечнихметодів праці і порушень правил і норм з охорони праці і прийнятті допорушників заходів дисциплінарного, громадського та матеріального впливу.
Керівникдільниці, механік перед початком роботи перевіряє стан робочих місць,справність механізмів, машин, обладнання і на протязі всього робочого дняздійснює контроль за виконанням підлеглими робітниками правил і інструкцій зохорони праці, додержанням встановленої технології виконання робіт.
Уразі виявлення порушень інструкцій з охорони праці керівник робіт зобов'язанийпровести з порушником позаплановий інструктаж, зробити запис в журналіоперативного контролю про прийняті до порушника заходи і усунення недоліків.
Припорушенні вперше застосовується:
— позачергова перевірка знань з охорони праці;
— обговорення у трудовому колективі;
— накладання дисциплінарного стягнення.
Припорушенні протягом року вдруге, відповідно:
— обговорення на зборах трудового колективу, комісії з охорони праці;
— при раніше накладеному дисциплінарному стягненні — звільнення з роботи як засистематичне порушення трудової дисципліни згідно КЗпП України.
Фінансуванняробіт з охорони праці здійснюється генеральним директором на основі фондуохорони праці ПП „Автоком“.
Організаціяконтролю за станом охорони праці на підприємстві.
Перший- другий (об’єднаний) ступінь.
Першийступень — на дільницях контроль за станом охорони праці здійснює бригадир, нерідше одного разу на тиждень, записуючи виявлені порушення в журналоперативного контролю за станом охорони праці.
Другийступень – в автоколонах контроль за станом охорони праці здійснює начальникавтоколони та вибраний від колективу працівник і не рідше одного разу намісяць, записують виявлені порушення в журнал оперативного контролю за станомохорони праці.
Усуненнявиявлених порушень проводиться негайно. Якщо порушення, які виявлені на цьомурівні контролю, не можуть бути усунені працівником дільниці, то її керівник позакінченні огляду доповідає про це вищому керівникові.
Відповідальністьза здійснення контролю за станом охорони праці на цьому рівні і виконаннязапланованих заходів покладається на керівника дільниці.
Нацьому рівні контролю перевіряються :
а/відповідність робочих місць, обладнання, інструменту, пристосувань;
б/наявність і дотримання працівниками правил і інструкцій по безпечному веденнюробіт;
в/технічний стан і справність основного і допоміжного обладнання, приладів,вантажопідіймальних механізмів і транспортних засобів ;
г/герметизація обладнання, запірної і регулюючої арматури, стан ємкостей;
д/справність і безперебійну роботу вентиляційних установок;
є/дотримання графіка планово-запобіжних ремонтів ;
є/стан систем освітлення ;
ж/правильна і безпечна організація робіт, правильне ведення технологічнихпроцесів, дотримання працівниками безпечних методів і прийомів роботи,інструкцій, виробничої і трудової дисципліни ;
з/санітарно-гігієнічний і протипожежний стан робочих місць, утриманнясанітарно-побутових приміщень;
и/забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, запобіжнимиприспособленнями, їх стан і правильність користування ними;
і/наявність засобів пожежогасіння ;
к/наявність і стан плакатів, попереджувальних написів, знаків безпеки, позначок імаркувань пускових пристроїв.
Третійступінь.
Контрольза станом охорони праці на цьому рівні здійснює комісія з питань охорони праці.
Контрольпроводиться щомісяця з залученням до складу комісії начальника відділу експлуатації,головного механіка, механіка, а головою комісії призначається заступникгенерального директора з питань охорони праці. Перевірка проводиться уприсутності керівника дільниці, уповноваженого трудового колективу з питаньохорони праці.
Виявленіза результатами перевірок порушення в організації роботи по охороні праці,дотримання правил і норм по забезпеченню безпеки праці вносяться в журналоперативного контролю і оформляються актом перевірки.
Нерідше одного разу на місяць директор за участю комісії проводить нарадупосадових осіб, на якій інформує про стан охорони праці, розглядає результатипроведених перевірок, хід виконання заходів по усуненню недоліків за попередніймісяць, приписів контролюючих органів.
Відповідальністьза виконання заходів, що розроблені комісією цього рівня, покладається накерівника автоколони.
Нацьому рівні контролю перевіряється :
а/організація, результати контролю стану охорони праці на рівні дільниць іведення журналів перевірки стану охорони праці 1-2 ступенів;
б/виконання наказів, розпоряджень, приписів контролюючих органів, а такожвиконання пропозицій і усунення зауважень, які внесено до актів перевірки стануохорони праці;
в/своєчасність розслідування нещасних випадків і правильність оформленняматеріалів розслідування;
г/організація навчання і інструктажів по охороні праці, їх якість;
д/робота інженерно-технічних працівників з питань охорони праці відповідно з їхпосадовими інструкціями;
е/забезпеченість працівників робочих місць і об’єктів необхідними інструкціями,пам’ятками, знаками безпеки, наявність і їх стан;
є/наявність і правильність ведення документації з питань охорони праці;
ж/технічний стан, справність і правильність експлуатації обладнання, механізмівконтрольно-вимірювальних приладів, засобів, інструментів, систем опалення іосвітлення, заземлення обладнання і споруд, відповідність їх вимогам правилбезпеки;
з/утримання будівель, споруд і приміщень, їх технічний стан, а також прилеглоїтериторії відповідно до правил обстеження та оцінки технічного стану будівель іспоруд та інженерних мереж ;
и/організація і проведення технічного діагностування резервуарів;
і/наявність та справність захисних, запобіжних і герметизуючих пристроїв;
к/правильність і безпечна організація робіт правильне, ведення технологічнихпроцесів /злив, налив нафтопродуктів в автоцистерни/, додержання працівникамибезпечних методів і прийомів роботи ;
л/правильність оформлення документації на проведення робіт в умовах підвищеноїнебезпеки ;
м/забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і запобіжнимизасобами, правильність користування ними, їх стан і догляд за ними, оснащеністьробочих місць засобами захисту;
н/підготовка персоналу дільниць з ліквідації аварій;
о/забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями, їх стан;
п/організація медико-профілактичного обстеження працівників.
Аналізпотенційнихнебезпек та заходи для забезпечення безпеки щодо технічного обслуговування таремонту автомобілів
Небезпечнимиі шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт з профілактичногообслуговування і ремонту автомобілів є:
· падіннявивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски,коліс, мостів тощо;
· падіннякузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;
· падінняперекидної кабіни вантажного автомобіля;
· падіннядеталей, вузлів, агрегатів, інструмента;
· падінняпрацюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), воглядову яму;
· рухомічастини вузлів і агрегатів;
· наїздиавтомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в'їзді (виїзді)в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;
· термічніфактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, миттіними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);
· осколкиметалу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців,підшипників, валів, висей, під час рубки металу;
· наявністьу повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопнігази двигуна тощо);
· зниженатемпература повітря в холодний період року;
· недостатнєосвітлення;
· ураженняелектричним струмом;
· незручнаробоча поза;
· -гострі кромки деталей, вузлів,агрегатів, інструмента і пристосування.
Заходидля забезпечення безпеки щодо технічного обслуговування та ремонту автомобілівполягають у наступному.
Працівникповинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДИАОГТ0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціальноговзуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільноготранспорту» слюсареві по ремонту автомобілів видаються:
· костюм віскозно-лавсановий (термінносіння -12 місяців);
· черевики шкіряні (термін носіння -12місяців);
· берет (термін носіння — 12 місяців);
· рукавиці комбіновані (термін носіння — 2місяці);
· окуляри захисні (до зносу).
Привиконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах,підйомниках, естакадах додатково видається:
· каска будівельна (чергова).
Привиконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивкидеталей двигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:
· костюм віскозно-лавсановий (термінносіння -12 місяців);
· фартух прогумований (термін носіння — 6місяців);
· чоботи гумові (термін носіння — 12місяців); рукавиці гумові (термін носіння — 6 місяців);
· рукавиці комбіновані (термін носіння — 2місяці);
· окуляри захисні (до зносу).
Привиконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них,нижчій за допустиму, додатково видаються:
· куртка бавовняна на утеплювальнійпрокладці (термін носіння – 36 місяців);
· брюки бавовняні на утеплювальнійпрокладці (термін носіння – 36 місяців).
Роботодавецьзобов'язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засобиіндивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінченнявстановленого терміну носіння по причинах, які не залежать від працівника.
Працівникзобов'язаний:
· дотримуватися норм, правил та інструкційз охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку;
· правильно застосовувати колективні ііндивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користуванняспецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту;
· негайно повідомляти своємубезпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся навиробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, якастворює загрозу життю і здоров'ю людей;
· виконувати тільки доручену роботу.Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском післяпроходження цільового інструктажу.
Забороняєтьсявживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного абонаркотичного сп'яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнанихмісцях.
Призахворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомитипро це керівника і звернутися в лікувальний заклад.
Принещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкціїпо наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби.Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була вмомент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю присутніх і не призведе доаварії.
Привиявленні несправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про цекерівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання іінструменти забороняється.
Виконуючитрудові обов'язки, працівник зобов'язаний дотримуватися наступних вимог:
· ходити тільки по встановлених проходах,перехідних містках і майданчиках;
· не сідати і не спиратися ліктем навипадкові предмети і огорожі;
· не підійматися і не спускатися бігом посходових маршах і перехідних містках;
· не торкатися до електричних проводів,кабелів електротехнічних установок;
· не усувати несправності в освітлювальнійі силовій мережі, а також пускових пристроях;
· не знаходитися в зоні діївантажопідйомних машин.
· звертати увагу на знаки безпеки,сигнали і виконувати їх вимоги. Забороняється включати в роботу обладнання,якщо на пульті
управліннявстановлений заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом «Не включати — працюють люди!».
Припересуванні по території необхідно дотримуватися наступних вимог:
· ходити по пішохідних доріжках,тротуарах;
· переходити залізничні шляхи іавтомобільні дороги у встановлених місцях; при виході з будівлі пересвідчитисяу відсутності транспорту, що рухається. Для питва потрібно вживати воду зсатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.
Прийматиїжу слід в обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі).
Виконанняробіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходженняцільового інструктажу. Забороняється:
· працювати, лежачи на підлозі (землі) безлежаків;
· виконувати будь-які роботи на автомобілі(причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах(домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;
· підкладати під вивішений автомобіль(причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадковіпредмети;
· установлювати домкрат на випадковіпредмети або підкладати їх під плунжер домкрата;
· знімати і ставити ресори на автомобілях(причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їхрозвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленнямкозелків під нього або раму автомобіля;
· проводити технічне обслуговування іремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт,технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;
— підіймати(вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їхтросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;
· підіймати (навіть короткочасно) вантажімасою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;
· знімати, установлювати та транспортуватиагрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;
· підіймати вантаж при косому натягу тросаабо ланцюгів;
· працювати на несправному обладнанні, атакож з несправними інструментами і пристосуванням;
· залишати інструмент і деталі на краяхоглядової ями;
· працювати під піднятим кузовомавтомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;
· використовувати випадкові підставки іпідкладки замість спеціального додаткового упора;
· працювати з пошкодженими або неправильноустановленими упорами;
· запускати двигун та переміщатиавтомобіль при піднятому кузові;
· проводити ремонтні роботи під піднятимкузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього йогозвільнення від вантажу;
· транспортувати агрегати на візках, не обладнанихпристосуванням, яке запобігає їх падінню;
· прокручувати карданний вал за допомогоюлома або монтажної лопатки;
· здувати пил, ошурки, стружку, дрібніобрізки стислим повітрям.
Ремонт,заміна підйомного механізму кузова автомобіля-самоскида,
самоскидногопричепа або доливка в нього масла повинні проводитися після установлення підпіднятий кузов спеціального додаткового упору, що виключає можливість падінняабо довільне опускання кузова.
Узоні технічного обслуговування і ремонту автомобілів забороняється:
· виконувати роботи на робочих місцях, якіне відповідають вимогам безпеки;
· протирати автомобіль і мити агрегати,руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином, розчинниками і т.п.);
· зберігати легкозаймисті рідини і горючіматеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінноїпотреби;
· проводити роботи з відкритим вогнем безспеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;
· заправляти автомобіль паливом;
· зберігати чисті обтиральні матеріалиразом з використаними;
· захаращувати проходи між стелажами івиходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;
· зберігати відпрацьоване масло, порожнютару з-під палива і мастильних матеріалів;
· при установці автомобіля на оглядову ямуперекривати їм основний і запасний виходи з неї;
· встановлювати автомобілі з відкритоюгорловиною баків і при наявності течі із паливної системи;
· підключати електроінструмент до мережіпри відсутності або несправності штепсельного роз'єму;
· переносити електричний інструмент,тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їхзупинки;
· направляти струмінь повітря на себе абона інших при роботі з пневматичним інструментом;
· встановлювати прокладку між зівом ключаі гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями,якщо це не передбачено конструкцією ключа.
Дляперевірки і випробовування гальм на стенді необхідно вжити заходів, щовиключають самовільне скочення автомобіля з валиків стенда.
Роботана діагностичних і інших постах з працюючим двигуном дозволяється при включеніймісцевій витяжній вентиляції, яка ефективно видаляє відпрацьовані гази.
Забороняєтьсяпрацювати у виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини, принесправній або не включеній вентиляції.
Надільницях і в цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованимбензином, повинні встановлюватися баки з гасом.
Уразі попадання етилованого бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхіднообмити ці місця гасом, а потім теплою водою з милом.
Забороняєтьсяпрацювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправнимобгороджуванням.
Доорганізаційних протипожежних заходів належать:
· розробленняправил та інструкцій з протипожежної безпеки;
· організаціявивчення цих правил та інструкцій;
· визначеннятерміну, місця й порядку проведення протипожежного
· протипожежного інструктажу;
· організаціяналежного протипожежного нагляду за об'єктами.
Заздійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівногоскладу.
Кожнеавтопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:
· внутрішнікрани з пожежними рукавами й стволами;
· вогнегасникипінні, вуглекислотні, порошкові;
· ящикий бочки з піском, водою;
· покривалаазбестові, повстяно-азбестові, брезентові;
· ручнийпожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).
Правилазастосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному танаступних (на робочому місці) інструктажах.
Усіпроходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів настоянці має не перевищувати допустимої.
Натериторії стоянки автомобілів забороняється: виконувати будь-які роботи іззастосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити;зберігати використаний обтирний матеріал.
Вибірджерела фінансування та розрахунок витрат на праце охоронні заходи.
Відповіднодо ст. 21 Закону України „Про охорону праці» фінансування охорони праціздійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охоронипраці. На підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівністворюються фонди охорони праці відповідно до Положення про державний,галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств (вредакції постанови Кабінету Міністрів України від 09. 03. 1999 р. № 335).Управління державним фондом охорони праці здійснює Держнаглядохоронпраці. Коштидержавного фонду охорони праці використовуються на виконання національноїпрограми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, атакож інших найважливіших робіт з охорони праці відповідно до переліку заходів,що можуть здійснюватись за рахунок фондів охорони праці.
Управліннягалузевими фондами охорони праці здійснюється міністерствами, іншимицентральними органами виконавчої влади, концернами, корпораціями, іншимиоб'єднаннями, що створені за галузевим принципом та здійснюють координаціюдіяльності підприємств з питань охорони праці. Кошти галузевих фондіввикористовуються на виконання, погоджених з Держнаглядохоронпраці, галузевихпрограм, покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, атакож інших найважливіших робіт відповідно до визначеного переліку.
Управліннярегіональними фондами охорони праці здійснюється Радою Міністрів АвтономноїРеспубліки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державнимиадміністраціями. Кошти регіональних фондів використовуються на виконанняпогоджених з територіальними органами Держнаглядохоронпраці регіональнихпрограм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, атакож інших найважливіших робіт відповідно до визначеного переліку. Власникипідприємств або уповноважені ними органи визначають порядок управління фондамипідприємств, призначають відповідальних за це осіб. Кошти фондів підприємстввикористовуються на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягненнявстановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівняохорони праці на виробництві відповідно до визначеного переліку. Держнаглядохоронпраціздійснює загальний контроль за надходженням і витрачанням за призначеннямкоштів фондів. Державний, галузеві, регіональні фонди і фонди підприємств
формуютьсяза рахунок:
—добровільних перерахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні;
—коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення ірозвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчихколективів та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про їхнадання;
—коштів інших фондів, громадських організацій, що надійшли в порядку наданнядопомоги, а також інших надходжень. Крім того, до державного, галузевих ірегіональних фондів спрямовуються кошти, одержані від застосування допідприємств штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці,невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороноюпраці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, нещаснівипадки на виробництві та випадки професійних захворювань, що сталися з вини «підприємств,а також штрафів, накладених на посадових осіб і працівників, винних у порушеннівимог щодо охорони праці. Кошти від оплати вищезгаданих
штрафівперераховуються підприємствами до державного фонду в розмірі 50% загальної сумиштрафу, до галузевого та регіонального фондів — по 25%. Відповідальність заперерахування коштів до відповідних фондів покладається на власниківпідприємств або уповноважені ними органи.
Загальні заходита засоби нормалізації параметрів мікроклімату в приміщеннях для ремонту таобслуговуванню автотракторної техніки
охоронапраця ремонт безпека
Суттєвий впливна стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат(метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють кліматвнутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організмлюдини сукупністю температури, вологості, руху повітря та тепловоговипромінювання нагрітих поверхонь. На відміну від мікроклімату житла тагромадських споруд мікроклімат виробничих приміщень характеризується значноюдинамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов часу добита пори року, теплофізичних особливостей технологічною процесу, умов опаленнята вентиляції. Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає натепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишні середовищем.Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнімсередовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалисянормально, тепло, що виділяється організмом людини, повинне повністювідводитися у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може призвестидо перегрівання або до переохолодження організму людини і, зрештою, до втратипрацездатності, втрати свідомості та до теплової смерті., Величина тепловиділенняорганізмом людини залежить від ступеня фізичного напруження за певнихкліматичних умов і складає від 85 (у стані спокою) до 500 Дж/с (важка робота).Нормальне теплове самопочуття має місце, коли тепловиділення (Qm) організмулюдини повністю сприймаються навколишнім середовищем (Qm), тобто, коли маємісце тепловий баланс (0^) = (Qm). У цьому випадку температура внутрішніхорганів залишається постійною на рівні 36,6 °С. Організм людини здатнийпідтримувати квазістійку температуру тіла при достатньо широких коливанняхпараметрів навколишнього середовища. Так, тіло людини зберігає температурублизько 36,6 °С при коливаннях навколишньої температури від —40 °С до +40 °С.При цьому температура окремих ділянок шкіри та внутрішніх органів може бути від24 °С до 37,1 °С. Найбільш інтенсивні обмінні процеси відбуваються в печінці —її температура — 38,0… 38,5 °С. Існує добовий біоритм температури шкіри:максимальна (37,0...37,1 °С) о 16.00… 19.00, мінімальна (36,0...36,2 °С) о2.00...4.00 за місцевим часом. Рівняння теплового балансу»людина-навколишнє середовище" вперше було проаналізоване в 1884 роціпрофесором Флавіцьким І.І. Теплообмін між людиною та навколишнім середовищемздійснюється конвекцією внаслідок обтікання тіла повітрям (дк),теплопровідністю через одяг (дт), випромінюванням на оточуючі поверхні (дв) тав процесі тепломасообміну (QTM) при випаровуванні вологи, котра виводиться наповерхню потовими залозами (дп) і при диханні (дд).Параметри мікрокліматусправляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність.Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростаннятепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодженняорганізму. Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскількисприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі привипаровуванні поту. При підвищенні температури повітря мають місце зворотніявища. Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатністьлюдини починає падати. За такої високої температури та вологості практично всетепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванніпоту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами зповерхні шкіри. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровуваннявологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забрудненняхвороботворними мікробами. Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом,повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові тапорушення діяльності серцево-судинної системи.
Зневодненняорганізму на 6% викликає порушення розумове діяльності, зниження гостроти зору.Зневоднення на 15...209 призводить до смертельного наслідку. Втрата соліпозбавляє кров здатності утримувати воду та виклика порушення діяльностісерцево-судинної системи. За високої температурі повітря і при дефіциті води ворганізмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки. Длявідновлення водяного балансу рекомендується вживати підсолену (0,5% NaCl) воду(4...5 л на людину за зміну), білково-вітамінний напій. У жарких кліматичнихумовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай. Тривалий впливвисокої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести донакопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котромутемпература тіла піднімається до 38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок,тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальнаслабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання,потовиділення. Пульс та частота дихання«прискорюється, в крові зростаєвміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість,посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості. Зазниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникаєпереохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірногохолоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об'єму вдиху. Затривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об'єм вдихузростають, змінюється вуглеводний обмін. З'являється м'язове тремтіння, прикотрому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється втеплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температуривнутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та натравматизм.
Впливтемператури повітря на середню продуктивність праці характеризується графіком(рис.3.1).
/>
Рис. 3.1. Впливтемператури повітря на продуктивність праці
На сьогодніосновним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничихприміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони —простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якомузнаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебуванняпрацівників. В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладенадиференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочійзоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категоріїробіт за ступенем важкості та періоду року.
Оптимальними(комфортними) вважаються такі умови праці, зі котрих має місце найвищапрацездатність і хороше самопочуття Допустимі мікрокліматичні умовипередбачають можливість напружено роботи механізму терморегуляції, що невиходить за межі можливосте! організму, а також дискомфортні відчуття.
Оптимальні тадопустимі параметри мікроклімату у робочій зон виробничих приміщень для різнихкатегорій важкості робіт в теплий та холодний періоди року наведені в таблиці2.2. Період рок; визначається за середньодобовою температурою зовнішньогосередовища ісд. При 1СД
Для того щобвизначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленимнормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів.
Температурувимірюють звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зізначними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, щоскладається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервноїрегістрації температури застосовують самопишучі прилади — термографи.Температуру повітря вимірюють в кількох точках робочої зони, як правило нарівні 1,3—1,5 м від підлоги в різний час. На тих робочих місцях, де температураповітря біля підлоги помітно відрізняється від температури повітря верхньоїзони приміщення, вона вимірюється на рівні ніг (0,2—0,3 м від підлоги).Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, щомістяться в даний час в 1 м3 повітря, до максимально можливого їх вмісту приданій температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційнимпсихрометром, гігрометром та гігрографом. Для вимірювання швидкості рухуповітря використовують крильчаті (0,3—0,5 м/с) та чашкові (1—20 м/с)анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с) —термоанемометри та кататермометри. Створення оптимальних метеорологічних умов увиробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступнимизаходами та засобами:
Удосконаленнятехнологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій таобладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовахінтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничіприміщення.
Раціональнерозміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажанорозміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівліі в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них неперехрещувались на робочих місцях. Для охолодження гарячих виробів необхіднопередбачити окремі приміщення. Найкращим рішенням є розміщеннятепловипромінюючого обладнання в ізольованих приміщеннях або на відкритихділянках.
Автоматизація тадистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьохвипадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори(наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливомсталі).Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони єнайбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничихприміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широковикористовується у боротьбі з перегріванням робітників в гарячих цехах.
Забезпечитинормальні теплові умови в холодний період року в надто габаритних та полегшенихпромислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональнимваріантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійнихробочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхомщільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштуваннямповітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.
Раціоналізаціярежимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни,введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку вприміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окремеприміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальніальтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови.
Для робітників,що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання,в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.
Застосуваннятеплоізоляції устаткування та захисних екранів В якості теплоізоляційнихматеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата,склотканина, керамзит, пінопласт.
На виробництвізастосовують також захисні екрани для відгородження джерел тепловоговипромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екранибувають відбиваючі, поглинаючі. відвідні та комбіновані. Хороший захист відтеплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються вметалургії.
Використаннязасобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегріваннямають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- тавологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручнийпокрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми зпідвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінюваннязастосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей —окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захиствід дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а підчас опадів — плащів та гумових чобіт.
Задача
В приміщенніцеха довжиною 6 м. шириною 6 м. та висотою 5 м. передбачається виконуватизорові роботи Vг. розряду. Умовна висота робочої поверхні hР= 0,8 м. Робочі місця передбачаються і біля стін цеху. Відстань від світильниківі до перекриття hс = 0,1-0,5 м.Стіни й перекриття приміщень виконані із бетонних плит. Розрахувати основніпараметри освітлювальної установки загального рівномірного освітлення дляприміщення.
Вирішення:
Визначаєморівень нормованої загальної освітленості:
Ен=200лк.
Висотарозміщення світильників над робочою поверхнею
/>
Вибираємо типджерела світла – люмінесцентні лампи низького тиску ЛСП02. Тип люмінесцентноїлампи ЛБ40. Світловий потік, створений такою лампою, Fl=3200 лм
Визначаємозначення індексу приміщення
/>
Величнакоефіцієнтів відбиття світлового потоку ρперекр.=50%,ρстін.=30%, коефіцієнтвикористання світлового потоку ή=48%.
Значеннякоефіцієнту запасу приймаємо Кз=1,4.
Коефіцієнтнерівномірності освітлення z=1.1.
Визначаємовідстань між рядами світильників, КСС типу L\h=0.8
/>
Кількість рядівсвітильників
Приймаємо l=1.5м.
Для приміщенняприймаємо два ряда світильників. Фактична відстань між рядами.
/>
Визначаємосвітловий потік одного ряду світильників
/>
Необхіднакількість світильників в ряду
/>
Приймаємо 2світильника. Оскільки довжина одного становить 1234 мм. Загальна довжина трьохсвітильників становить 4*1,234=4,936 м., що не перевищує довжину приміщення(А=6 м.). Визначаємо відстань між світильниками
/>
Визначаємовідхилення світлового потоку
/>
/>
Ця величина невиходить за межі дозволенного інтервалу -10% — +20%.
Схема розміщеннясвітильників.
Висновок:Відповідно до вимог Державних будівельніх норм України «ДБН В.2.5-28-2006Природне і штучне освітлення» При розрахунку приміщення Vг – розрядузастосували систему комбінованого освітлення. Розрахунок та схеми приведенівище.
Списоквикористаної літератури
1. Законодавство України проохорону праці (у чотирьох томах) т.1. — Київ, 1995.-1902 с.
2. Охорона праці в галузі: Конспектлекцій та методичні вказівки з виконання контрольних робіт для студентівтехнічних вузів/ Укл.: О.М. Савчук. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – 164 с.
3. Желібо Є.П, Заверуха Н.М.,Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К., 2002.
4. Пістун І.П. Безпекажиттєдіяльності. – Суми, 2000.
5. Бедрій Я.І., Геврик Є. О., КітІ.Я., Мурін О.С., Єнкало В.М. Охорона праці. — Л., 2000.
6. Гончарова Г.С. Охорона праці. —Х., 1994.
7. Бедрій Я.І., Джигирей В.С.,Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 1999.