Міністерство освіти і науки України
ХерсонськийНаціональний технічний університет
Цикл “Цивільна оборона”КУРСОВА РОБОТА
Розрахунок можливості використання сховищ дляукриття
робітниківта службовців на об’єктах господарськоїдіяльності
ВАТ “Роксолана” в надзвичайних ситуаціях
Херсон
2007
Міністерство освіти і науки України
Херсонський Національний технічний університет
Цикл «Цивільна оборона»
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу по дисципліні «Цивільна оборона»
слухачу групи _______курсу____________________________
______________________варіант_________________________
(п.і.б.)
Тема роботи__________________________________________
Зміст завдання________________________________________
Термін виконання завдання_____________________________
Дата видачі завдання___________________________________
Керівник курсової роботи_______________________________
(підпис) (п.і.б.)
Зав. циклу ЦО_________________________________________
(підпис) (п.і.б.)
Завдання до виконання прийняв__________________________
(підпис слухача, дата)
Курсова робота закінчена________________________________
(підпис слухача) (дата)
«ДО захисту»___________________________________________
(дата) (підпискерівника)
Курсова робота прийнята зоцінкою________________________
Члени комісії___________________________________________
Вихідні дані до проекту№ варіанту
Помешкання для людей, що вкриваються, площею, (м2)
Місце для санітарного посту, (м2)
Тамбур, шлюз, (м2)
Допоміжні помешкання (вентіляційна і санвузли), (м2) Висота помешкання, (м) Очікувана потужність ядерних боєприпасів, (Мт) Чисельність найбільшої працюючої зміни, (чол.) Вид вибуху (наземний) Відстань від центру вибуху до об'єкта, (км) Швидкість середнього вітру, (км/год) Напрямок середнього вітру, (град) Конструкції розраховані на динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиском, (кПа) Перекриття сховища, бетон, (см) Перекриття сховища, ґрунтова обсипка, (см) Система повітря забезпечення, комплекти ФВК-1, (шт.) Система повітряпостачення, електроручні вентилятори ЕРВ-72-2, (шт.
) Кліматична зона розташування об'єктів Очікування пожеж Водопостачання забезпечується від міської водопровідної мережі Аварійний запас в проточних ємностях місткістю, (л) Тривалість укриття (доби) В санвузлах сховища, знаходяться унітази, (шт.) В санвузлах сховища, знаходяться пісуари, (шт.) Аварійний резервуар для стічних вод, від санітарних вузлів місткістю, (л) У складі осіб, що вкриваються, жінки, % Аварійне джерело — дизельна електростанція Електропостачання сховища забезпечуються від міської електричної мережі Робота системи повітропостачання в режимі Розташування робочих ділянок щодо сховища, ділянка№1 на відстані, (м) Розташування робочих ділянок щодо сховища, ділянка№2 на відстані, (м) Час на укриття людей, (хв.) Зміст
Реферат
Вступ
1.Оцінка захисних споруджень помісткості
2.Оцінка захисних споруджень позахисним
властивостям
3.Оцінка систем життєзабезпеченнязахисних
споруджень
4.Оцінка захисних споруджень посвоєчасному укриттю
робітників та службовців
Висновок
Список використаних джерел
Додатки
РефератТемою роботиє:”Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників таслужбовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ “Роксолана” в надзвичайнихситуаціях. В ході курсової роботи розглянуто оцінку захисних споруджень помісткості, по захисним властивостям, по своєчасному укриттю робітників таслужбовців, та оцінено систему життєзабезпечення захисних споруджень. Роботамістить дві ілюстрації, 13 використаних джерел, 21 формула.
Вступ
Основними напрямками економічного соціального розвитку України до 2010року передбачено, підйом промислового виробництва в Україні за рахунокпереозброєння підприємств, їхньої модернізації і реконструкції унаслідоквкладення капіталу й інвестиції, приходу до керування підприємствами приватнихосіб, створено акціонерних товариств.
Розвитоктехнічного процесу в промисловості пов’язано з питаннями як поточного, так ікапітального будівництва. Тому інженеру у своїй практичній діяльності припадаєпогоджувати розробку технологічного процесу, або розставляння устаткування зурахуванням норм і правил, що розроблені на основі вимог цивільної оборони. Інженерповинний знати основні принципи ув’язування розробленого технологічного процесуз основними вимогами цивільної оборони, уміти визначати вартість будівництвабудинків і споруджень з урахуванням максимального захисту робітників таслужбовців при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і військового часу. Крімтого, будь-який випускник ВУЗу, як інженер, який є керівником підприємства, відповіднодо вимог програми підготування студентів, визначеної наказами Міністрами освітиУкраїни і Начальниками штабу-заступника начальника цивільної оборони Українивід 20 червня 1995 року за №182/200, відповідає за будівництво і реконструкціюіснуючих заводів, фабрик і цехів, повинний приймати грамотні рішення в умовахнадзвичайної ситуації мирного і військового часу, спрямованих на зберіганнялюдини і її здоров’я, як найбільшої цінності держави.
Метою роботи єприщеплювання навичок самостійності інженерного мислення, розширення іпоглиблення знань за курсом цивільної оборони, а так само підготування дозаняття посад у невоєнізованих формуваннях по місцю майбутньої роботи стосовно досвоєї професії.
1.Оцінка захисних споруджень по місткості
Місткість захисних споруджень об’єкта визначається відповідно до нормоб’ємно-планувальних рішень. По кількості місць оцінюють можливість укриттянайбільшої працюючої зміни.Послідовність розв’язання задачі
1.Виявляють наявність основних і допоміжних помешкань установлюютьвідповідність їхніх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень.
2.Розраховують кількість місць для людей, що вкриваються (М) на наявнійплощі помешкань (S, ) з урахуванням таких норм на одну людину: SЎ=0, 5мІ/особу з умовидвох’ярусних нар: SЎ=0, 4мІ/особу при установці триярусних нар (для помешканьвисотою 2, 9 м і більше)
М=Sn/Si
3.Перевіряють відповідність обсягу помешкань у зоні герметизації наодну людину, що вкривається по встановленій нормі (не менше 1, 5мі/особу).
Для цього розраховують об’єм усіх помешкань у зоні герметизації (Vn),крім помешкань ДЕС, тамбурів і розширювальних камер, де h–висота помешкань, So,- загальна площа помешкань у зоні герметизації. Тоді обсяг на одну особу, щовкривається складе:
V= Vn/ M
Якщо Vi>=1, 5мі/особу, то розрахункова місткість Мприймається за фактичну місткість 3С.
4.Визначають показник, що характеризує захисні спорудження по місткості– можливість укриття найбільшої працюючої зміни Км.
Км=M/N
де, М-загальне число місць у захисних спорудженнях.
N- чисельність найбільшої працюючої зміни.
За результатами розрахунків роблять висновки про можливість укриттяробітників та службовців об’єкта.
Вході цієї операції необхідно перевірити наявність у захисних спорудахнеобхідної кількості нар (Н) відповідна до місткості:
(При установці двох’ярусних нар (довжина 180 см, чотиримісяці для сидіння, одне для лежання)Н=М/5;
(При установці триярусних нар (чотири місяці для сидіння два – длялежання)Н=М/б.Розглянемоприклад
При виконанні виборчої практики отримали слідуючи данні:
1.На об’єкті знаходиться одна захисна споруда уякій є:
— помешкання для людей, що вкриваються площею Sn=120мІ
— місце для санітарного посту 2мІ
-тамбур-шлюз
— допоміжні помешкання (вентиляційна і санвузли) 33мІ
— висота помешкання h-2, 1м
2.Чисельність найбільшої працюючої змінні об’єкта N=290 чол.Рішення
1.Визначаютькількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, щовисота помешкань сховища дозволяє встановити двох’ярусні нари, приймаємо вякості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Si=0,5мІ/особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди
М = Sn/ Si=120/0, 5= 240
Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешканьу розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1, 5мІ/особу.
Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одну людину, що вкривається
Vi = Vo/ М = So·h/ М =155·2, 1/240= 1, 35мі/чол.
де, h – висота помешкання, м;
So – загальна площа в зоні герметизації.
У нашому прикладі – це сума площ помешкання для осіб, що вкриваються –120мІ, сан пости – 2мІ, допоміжних помешкань (вентиляційна, санвузли) – 33мІ, тобто
So = 120 + 2 + 33 = 155мІ
Оскільки об’єму приміщення не вистачає для 240 осіб,то потрібно визначити скільки людей можуть бути забезпечені об’ємом приміщення.
М4 =155·2, 1/1, 5= 217 осіб
Таким чином, місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місцьз урахуванням по об’єму приміщення М4 = 217.
2.Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення людей, що вкриваються.Висота помешкання (h – 2. 2м) дозволяє встановити двох’ярусні нари. При довжині нар 180см (на 5 чоловік одна нари) необхідновстановити:
H=217/5= 43 нари
3.Визначаємо коефіцієнти місткості Kм характеризуючий можливістьсховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об’єкта:
Kм = M/ N =217/290= 0, 74
Висновки
1.Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БніП),так як відсутній тамбур.
2.Сховище дозволяє прийняти тільки 74% робітників та службовцівнайбільшої працюючої зміни.
3.Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити43 двох’ярусних нар, що забезпечують 20% місць для лежанняі 80% місць для сидіння.2.Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям
На цьому стані визначають властивості захисних споруджень і оцінюютьможливість захисту осіб, що укривається від впливу надлишкового тиску, радіоактивнихвипромінювань очікуваних на об’єкті.
1.Дані про захисні властивоті по ударній хвилі беруть із характеристиксховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (Д Сф.зах).
Дані про захисні властивості можуть бути приведенні в характеристицісховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташуванняоб’єкта очікується дія проникаючої радіації, та потрібно розраховувати вплив порадіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючиформулою:
hi
n Ї
Kо.зах = Kp*Р 2 ai
i=1
де, Kp – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисту,обумовлений по табл. 11.3 с.123(1);
n – число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;
hi – товщина кожного захисного прошарку, см;
ai – товщина прошарку половинного ослаблення, см;
визначається по додатку 11 (1) окремо для ПР і РЗ с.248..
-0, 2 -0, 2
Дрз•мax 5* Pi ·(tн — tx )
Kосл.пот. = ———— = ————————
50 50
ДрзМмax– доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;
Pi –максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, P/г.
tн – час початку зараження;
tвип –час випадання РР (у середньому tвии = 1г);
tx –час закінчення опромінення, г;
Vc –швидкість вітру, км/г;
50 – безпечнадоза опромінення, Р
Rx –відстань від центру вибуху до об’єкта, км
Vс.в.– швидкість вітру, км/
tн= Rx/ Vc+ tвипг
2.Визначаютьнеобхідні захисні властивості Рф.пот.
Необхіднаміцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1(1).
3.Порівнюючифактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, отриманимиз довідника (1), робимо висновок про надійність захисту людей і складаємопоказник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.
Kзм= Mзм/M
де, Мзм– кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних
М – чисельністьвкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.
У висновкахуказують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захиснихвластивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.Розглянемоприклад
1.Очікувана потужність ядерних боєпроипасів q = 20кт,
2.Вид вибуху – наземний. Відстань від центру вибуху до об’єкта Rx= 2км
3.Швидкість середнього вітру Vc = 50 км/г;
4.Напрямок середнього вітру – у бік об’єкта
5.Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворюванінадлишковим тиско 100кПа
6.Перекриття сховища: бетон hi = 10см, ґрунтова обсипка hi= 10см.
7.Сховище розраховано на 217 осіб.Рішення
1.Визначаємо необхідні захисні властивості:
а)по ударній хвилі.
Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний наоб’єкти при ядерному вибуху. По додатку 1 с.228(1) при Rx= 2км, q = 20кт, для наземного вибуху:
∆Pmax = ∆Pф.потреб = 18кПа
б) на радіоактивному випромінюванню.
Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:
-0, 2 -0, 2
Дрз·мах 5 * Pi(tн — tx )
Kосл.пот.= ——— = ————————
50 50
51
Pi – максимальний рівень радіації очікуваний на об’єкті обумовлений по додатку 12, с.249(1) при Rx = 2км, Vc= 50км/г, потужності 20кт, якщо об’єкт виявиться на осісліду, то Pi = 2400P/г.
tн = Rx/Va+ tвип =2/50+ 1 = 0,04 + 1г = 1г
tвип – час випадання радіоактивнихречовин, рівне в середньому 1г.
tк = tн +96 = 2+ 96 = 97
Тут 96 – період однократного випромінювання (4 доб), у годинах
Тоді:
Kосл.пот.=5*2400*(1-0.2– 97 -0.2)/50 = 7200/50 = 144
Дія проникаючої радіації на об’єкті при Rx = 2км неочікується див.додаток 9(1) с246.
2.Визначаємо захисні властивості сховища.
а)від ударної хвилі.
Відповідно до вихідних даних Pф.зах = 100 кРа.
б)від радіоактивного зараження.
Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий,тому його визначаємо
hi
/> n ai
Kосл.потр.= Kр ∏2
(m)
По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n=2): прошарку бетону hi= 10см і прошарку грунту hi= 10см.Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивногозараження, знайдені по додатку 11, складають для бетону (ai) 5, 7см, для грунту (ai) 8, 1см див. додаток 11 с.248(1).
Коефіцієнт Kp, що враховує розташування захисту, знаходимо по (1)табл.11.3 с.123 (1).Для сховища, розташованого в районі забудови Kp.=8, тоді:
10 10/> /> /> /> /> /> />
5, 7 8, 1
Kосл.зах= 8·2 ·2 = 61
3.Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними
Порівнюючи Рф.защ.= 100кПа і Рф.потреб.= 18кПа
отримуємо, щоміцність забезпечена.
Kосл.зах=61, Kосл.потр.=144, знаходимо, що Kосл.зах
10 26, 2
/>/> 5, 7 8, 1
Косл.зах.= 8·2 ·2 = 252
Тепер 144
4.Визначаємо показник,що характеризує інженерний захист робітників та службовцівоб’єкту, по захисних властивостях
Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей позахисним властивостям.
По міцності:
Kміц.=100/18=5, 5 раза
По проникаючий радіації
Kпр.=61/144=0, 42Висновок: Захисні властивості сховища забезпечуютьзахист 100% укриваємих по міцності і захищають від радіоактивноговипромінювання тільки на 42%.Необхідно досипати 16, 2см грунту.
3.Оцінкасистем життєзабезпечення захисних споруджень
Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються захисніспорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічноюсистемою, електропостачання і зв’язку.
При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, щовкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягомвстановленого терміна.
Послідовність і отримання оцінки системповітряпостачання.
1.Виявляютьтип, склад і параметри системи і визначають кількістьподаного повітря системою в 1г. у 2 режимах: у режимі 1 (“чистої вентиляції”) ів режимі 2 (“фільтровентиляція”).
Наприклад, якщо в сховищі установлені комплекти ФВК-1, то системазабезпечує подачу повітря в режимі 1:
600 + 600 = 1200мі/ч., у режимі 2:-300мі.
Якщо установлений ФВК-2, то система забезпечує в режимі 1:-1200мі, а урежимі 2:-300мі.
2.Визначають кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечитисистема очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності відкліматичної зони-8мі/г на людину – для 1 зони (температура зовнішнього повітрядо 20°C);10мі/г на людину для 2 зони (20-25°C), 11мі/г на людину, — для 3 зони(25 — 30°C) і 13мі для 4 зони (більш 30°C); а у режимі 2 – 2мі/г на одну особу,що вкривається і 5мі/г на одного працюючого на пункті керування незалежно відзони:
Wn= Wo/Wi
де, Wo — загальна продуктивність системи мі/г
Wi- норма подачі повітря на 1 особу у годину, мі осіб/г.
При наявності в системі додаткових електроручних вентиляторів, можливостісистеми в режимі 1 збільшуються на 900мі/г від вентилятора типу ЭРВ-72-211 і на 1300мі/ч- типа ЭРВ-72-3.
Якщо система повітряпостачання сховища обладнана на бази промисловоговентилятора і електроприводом із фільтрами-поглинавачами типу ФП-300, топродуктивність системи визначають по кількості ФП-300.Продуктивність установкиі одним фільтром-поглиначем ФП-300мі/г.
На об’єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливимиречовинами і для підприємств із пожежнонебезпечним виробництвом, системаповітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацієюповітря).
Оцінка системи водопостачання.
Визначають запас води в наявних ємкостях і розраховують кількість осіб,що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літрана одну особу, що вкривається за добу:
Nо.вод.= Wо.вод./(Wі.вод.*Cдіб.)
Де, Wо.вод.- запас води в ємностях, л,
Cдіб.-кількість діб для перебування в сховищі.
Wі.вод. — норма води (3л) на одну особу, що вкривається вдобу, л.доб/чол.
Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації).
Визначають кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, зурахуванням кількості елементів і існуючих норм; одна напільна чаша (унітаз) іодин пісуар для 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальникіз розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються але не менше одного на санвузол.
У помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для зборустоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається:
Win= 2л.доб/чол.
На підставі розрахунків визначають кількість осіб No.cm, щообслуговується системою сантехнічних устроїв (Wо.ст.) і показник, щохарактеризує можливості системи по життєзабезпеченню, чол.:
No.cm= Wо.ст./(Wі.ст.*Cдіб.)
Де, Cдіб. — кількість діб.
Wо.ст.- кількість літрів води, що забезпечує системисанітарно-технічних устроїв.
No.cm — кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність якихзабезпечується санітарно-технічною системою.
За результатами розрахунків оцінюють можливість системижиттєзабезпечення по мінімальному показнику.При цьому враховують, щовизначальним є система повітропостачання.
Намічають заходи щодо підвищенню можливостей системи до необхідноїпродуктивності.
Розглянемо приклад
а)система повітропостачання.
При проходженні виробничої практики виявлено:
1.На об’єкті у сховищі вкриваються 217 осіб.
2.Система повітропостачання містить у собі 1 комплект ФВК-1, 1електроручних вентилятори ЭРВ-72-2.
3.Об’єкт розташований у 2-й кліматичній зоні(температура зовнішнього повітря 20-25°C).
4.На об’єкті не очікується сильних пожеж і загазованості.
Рішення
1.Визначаємо можливості системи в режимі 1 (чистої вентиляції) зурахуванням, що продуктивність одного комлекту ФВК-1 у режимі 1 складає1200мі/г, а одного ЕРВ-72-2-900мі/г, продуктивність системи в режимі 1 складає:
Wo= 1200 + 900 = 2100мі/г
З урахуванням норми подачі повітря на одну особу, що вкривається врежимі 1 для 2-й кліматичної зони Wi= 10мі/г., то система може забезпечити:
Nо.пов.= Wo/Wi =2100/10 = 210 осіб
Тоді залишається не забезпечені повітрям:
217 – 210 = 7 осіб
Для них потрібно повітря:
10*7 = 70мі/г
Слід додатково розмістити 1 комплект ФВК-1.
2.Оцінюємо можливості системи повітропостачання очищеним повітрям осіб,що вкриваються у сховищі:
а)при чистій вентиляції
Kз.пов.=210/217= 0, 97
Висновок:Система повітропостачанняможе забезпечити в режимі (1) і тільки 210 осіб, що вкриваються, що меншемісткості сховища. Добавити 1 ФВК-1.
б) система водопостачання.
При проходженні виробничої практики виявлено:
1.Водопостачання осіб, що вкриваються в сховищі забезпечується відзагальнозаводської системи.
2.Аварійний запас є в проточних ємкостях місткістю 1500л.
3.Тривалість укриття 2 доби.
4.Кількість вкриваємих 217 осіб.
Рішення
Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійний ситуації.На підставі норми на одну особу, що вкривається (3л у добу) знаходимо, щосистема спроможна забезпечити:
No.вод.= Wо.вод./(3*2)=1500/6=250 осіб
Висновок:Водою можуть бути забезпечені особи, щовкриваються на повну місткість сховища.
в)Санітарно-технічна система.
При проходженні виробничої практики виявлено:
1.Кількість вкриваємих у сховищі 217 осіб.
2.Тривалість укриття – 2 доби.
3.У санвузлах сховища знаходиться 2 унітази і 1 пісуар.
4.Аварійний резервуар для стічних вод від санітарних вузлів місткістю1200л.
5.У складі осіб, що вкриваються 10% жінок.
Рішення
1.Визначаємо можливість санітарних вузлів.
На підставі норм, один унітаз на 75 жінок, один унітаз і один пісуар на150 чоловіків, знаходимо, що жінки складають 217 · 0, 10 = 22осіб, тодічоловіків буде 217 – 22 = 195осіб.
Для чоловіків потрібно 195: 150 = 2 унітаза і 2 пусуара. Для жінок потрібно 22: 75 = 1 унітаз.
Загальна кількість потреби унітазів складає 2 + 1 = 3, а в наявності єлише 2.
Не достає 1 унітаза. Загальнакількість пісуарів складає 1, а потрібно 2.Не достає 1 пісуара.
2.Визначаємо можливості по збору стічних вод санвузлів в аварійномурежимі.
Потрібно ємність на 217 ·(2 · 2) = 868л., а є на 1200л.
Висновок:Санвузли не забезпечують осіб, щовкриваються у сховищі. Необхіднододатково установити:1 унітаз і 1 пісуар. Каналізація забезпечує всіх осіб, що вкриваються.
г)Система електропостачання.
При проходженні виробничої практики виявлено:
1.Електропостачання сховища забезпечується від електромережі об’єкта.
2.Аварійне джерело – акумуляторна батарея.
3.Робота системи повітропостачання в режимі регенерації непередбачається.
Рішення
1.При устаткування системи повітропостачання на базі ФВК-1 ізелектроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом з акумуляторнихбатарей, що використовуються для освітлення, а робота вентиляторівзабезпечуються вручну.
У нашому прикладі не потрібно забезпечення роботи системиповітропостачання в режимі 2 (фільтровентиляції) можливої тільки при роботіелектропривода.
Висновки:
1.Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тількиосвітлення сховища.
2.Робота система повітропостачання в аварійному режимі повинназабезпечуватися ручним приводом.
На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводять загальнуоцінку по мінімальному показнику однієї із систем.
Приклад
При проходженні виробничої практики виявлено:
1.Кількість вкриваємих у сховищі – 217 осіб.
2.Забезпечення повітря Kпов.= 0, 97.
3.Забезпечення питною водою Kвод.= 1.
4.Забезпечення ємністю для стічних вод Kст.вод.= 1.
5.Забезпечення сантехнічними устроями Kсан.= 0, 6.
Рішення
У нашому прикладі найменша кількість осіб, що вкриваються, можутьзабезпечити сантехнічні устрої – 60%. Тому показником (коефіцієнтом),що характеризує можливості інженерної зашиті об’єкта пожиттєзабезпеченню є:
Кж.м.= Мж.м./ М = 3/5 = 0, 6
Висновки:
1.Стстема життєзабезпечення дозволяє забезпечити життєдіяльність 60%укриваємих найбільшої працюючої зміни повному обсязі норм, протягомустановленої тривалості (2 доби).
2.Можливості по життєзабезпеченню знижують сантехнічні вузли.4.Оцінказахисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців
Дана оцінка провадиться в залежності від розташування ЗС щодо місць роботи.Оцінювати зручніше усього за схемою розміщення ЗС, де повинні бути позначеніробітники ділянки (цеху) і кількість виробничого персоналу в них. При цьомурозраховують тільки зі ЗС, що мають захисні властивості і системажиттєзабезпечення не нижче необхідних.
У ході оцінки виявляють число осіб, що вкриваються які можуть зайнятиЗС у встановлений термін, визначають відстань від місця роботи до сховища(ПРУ).Для сховищ радіус своєчасного збору можна прийняти 500м. Для ПРУ радіусзбору залежить від часу початку радіоактивного зараження
tH= Rx/ VB + tB
Визначають показник, що характеризує інженерний захист по своєчасномуукриттю робітників і службовців об’єкта Kсу:
Kсу= Mсу/M
Де, Mсу — число осіб, що вкриваються у встановлені терміни усховищі.
M- чисельність укриваємих з найбільшої працюючої зміни.
Розглянемо приклад
При проходженні виробничої практики виявлено:
1.Розташування робочих ділянок щодо сховища;
ділянка№1(200чол)- на відстані 100м;
ділянка№2(90чол)- 300м.
2.Час на укриття людей не більш 7хв.
Рішення
1.Визнаємо час, потрібний робітника на те, щоб дійти до сховища ізайняти місце в ньому. Відстань у 100м проходять прискореним кроком усередньому за 2хв.На те, щоб зайти в сховище і зайняти місце, потрібно2хв, тоді:
— для робітників ділянки №1 потрібно tн=2хв+2хв=4хв.
— для робітників ділянка №2 потрібно tн=2хв·3+2хв=8хв.
2.Порівнюємо потрібний час для укриття людей із заданим і переконуємося,що умови розташування сховища не забезпечують своєчасне укриття. Для цьоговизначимо скільки осіб можуть своєчасно зайняти місце у сховищі: 1хв – 60с, якщовиходять по 2 чол/с., то 2·60=120чол, по 3 чол/с – 180чол.Тоді 253 чоловіквстигають укритись у вказаний термін.
Тоді не встигають своєчасно зайняти місце у сховищі:
290 – 253 = 37 осіб
3.Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об’єкта посвоєчасному укриттю вкриваємих з найбільшої працюючої зміни:
K = N/M = 253/290 =0, 87
Висновок:
Розташування сховища дозволяє своєчасно укрити 87% робітників якіукриваються з найбільшої працюючої зміни. Потрібно для 37 робітниківвикористати 7 автобуси.
За результатами оцінки інженерного захисту робітників, службовців об’єктароблять висновки:
1.На підставі приватних показників роблять висновок про надійністьінженерного захисту робітників та сліжбовців (Кз1, Кжо, Ксвр).
2.Визначають слабкі місця в інженерному захисті виробничого персоналу іпередбачають шляхи і заходи щодо удосконалювання інженерного захисту: посиленнязахисних властивостей, підвищення можливості систем життєзабезпечення донеобхідної, будівництво відсутніх або БВУ (або захистків) у місцяхзосередженого розташування виробничого персоналу і т.п.
Таким чином, у ході розрахунків отримані такі показники, щохарактеризують інженерний захист робітників та службовців працюючої зміниоб’єкта:
— по місткості Квм
— по захисним властивостям Кзі
— по життєзабезпеченню, що вкривають повітрям Кжо пов
— по своєчасному укриттю людей Ксв
Можливість інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальнимпоказником, тобто К.
Висновок
На об’єкті інженерним захистом забезпечуються 60% робітників таслужбовців найбільшої працюючої зміни. Можливості наявного сховищавикористовуються не повною мірою через обмежену продуктивність систем:
— забезпеченняповітропостачання Kпов.= 0, 97
— забезпечення сантехнічними устроями Kсон.=0, 6.
Підвищення їхпродуктивності до 100% дозволить збільшити чисельність осіб, що укриваються на87 чоловік.
Для забезпеченняінженерного захисту всього складу працюючої зміни необхідно:
1. 217 осіб забезпечуються захистом усховищі при умові:
— добудови тамбура у сховищі;
— встановлення додаткового комплектуФВК-1;
— встановлення додатково 1 унітаза і 1пісуара.
2. Для 73 осіб збудувати сховище на 100осіб з пунктом керування медпунктом і т.п.
3. На час будівництва сховища для 100осіб передбачено направити 73 особи у сусіднє сховище.
Використана література1. Демиденко Г.П. и др.Защита обьектов народногохозяйства от оружия массового поражения. Справочник, «Высшая школа», 1989.2. Стеблюк М.И. Гражданская оборона – К.1994.3. Егоров П.Т., Шляхов И.А., АлабинН.И.Гражданская оборона. Учебник.М., «Высшая школа», 1977, 304с.4. Под редакцией Демиденко Г.П.Повышениеустойчивости работы народного хозяйства в военное время. Учебное пособие. К., «Высшаяшкола».1984, 232с.5. Методичка оценки радиационной и химическойобстановки.Изд.КПП, 1985.6. Атаманюк В.Г. и др.Гражданская оборона. М.«Высшая школа».1986.7. Алтунин А.Т.Формирования гражданской обороны вборьбе за стихийными бедствиями.М.Стройиздат.1976, 224с.8. Дуриков А.П.Оценка радиационной обстановки наобьекте народного хозяйства.М.Воениздат, 1982, 97с.9. Гайдамак В.А.Ликвидация последствий радиоактивногозаражения.М.Энергоиздат, 1981, 220с.10. Белозеров Н.В., Несытов Ю.К.Вниманиерадиоактивное заражение.М.Военоиздат.1982, 96с.11. Максимов М.Т.Радиационное загрязнение и егоизмерение.М.1989.12. СтебликМ.І.Цивільна оборона. Підручник. К.: Знання.2004.-490с.13. Шоботов В.М.Цивільна оборона – Київ: “Центрнавчальної літератури.2004.-239с.”