Міністерство освіти та науки України
Кафедрабіотехнології та
безпекижиттєдіяльності
РЕФЕРАТ
Зкурсу «Цивільна оборона»
Натему: «Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечномуоб'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин»
Варіант№23 «А»
Виконала:студентка групи
Перевірив:
\
\
Дніпропетровськ
2007
ПЛАН
Вступ
1 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин
2 Терміни та визначення
3 Вплив метеоумов на поведінку небезпечних хімічнихречовин в атмосфері
Глава І Довгострокове (оперативне) прогнозуваннянаслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті звиливом небезпечних
хімічних речовин
Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічнихречовин, засобів
захисту та відповідних дій при аваріїна залізничному транспорті з
виливом НХР (аварійна карточка)
Заключна частина
1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях
2 Дії працівників та керівництва хімічно небезпечногооб'єкту в разі
виникнення аварії
3 Висновки
ВСТУП
1 Загальна характеристика НХР
Небезпечні речовини можуть проникати ворганізм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, а також шкірніпокриви і слизисті оболонки.
Дія НХР на організм людиниобумовлена їх физико-хімічними властивостями. Група хімічно небезпечних ішкідливих виробничих чинників по характеру дії на організм людинипідрозділяються на наступні підгрупи:
1. Загальнотоксичної дії — більшість промислових небезпечних речовин. До їх числа можна віднестиароматичні вуглеводи (бензол, толуол, ксилол, нітробензол,анілін і ін.). Великою токсичністю володіють ртуть-органічніз'єднання, фосфорорганічніречовини.
2. Дратівливою дією володіютькислоти, луги, а також хлор- фтор- сіро- і азотовмістніз'єднання (фосген, аміак, оксиди сірки і азоту, сірководень). Всі ці речовиниоб'єднує те, що при контакті з біологічними тканинами вони викликають запальнуреакцію, причому в першу чергу страждають органи дихання, шкіра і слизистіоболонки очей.
3. До сенсибілізующимвідносяться речовини,які після щодо нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищенучутливість до цієї речовини. При подальшому навіть короткочасному контакті зцією речовиною у людини виникають бурхливі реакції, що найчастіше приводять дошкірних змін, астматичних явищ, захворювань крові. Такими речовинами є деякіз'єднання ртуті, платина, альдегіди (формальдегід).
4. Канцерогенніречовини, потрапляючи в організм людини, викликають розвиток злоякісних пухлин.В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для людини порівняно невеликоїгрупи хімічних сполук, що зустрічаються у виробничих умовах. До їх числа першза все відносять поліциклічні ароматичні вуглеводні, які можуть входити доскладу сирої нафти, але в основному утворюються при термічній (вище 350°)переробці пальних копалин (кам'яного вугілля, деревини, нафти, сланців)або при неповному їх згоранні.
Найбільш вираженоюканцерогенною активністю володіють 7,12-дилитил без(а) — антрацен;3,4-бензапирен, 1,2-бензантрацен. Канцерогенні властивості властиві і продуктамнафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту, гудрону, нафтовомукоксу, бітумам, маслам, сажа). Канцерогенними властивостями володіютьароматичні аміни, що в основному є продуктами аніліно-фарбової промисловості, атакож пил азбесту.
5. Отрути,що володіють мутагенною активністю, впливають на генетичний апарат зародкових ісоматичних кліток організму. Мутації приводять до загибелі кліток або дофункціональних змін. Це може викликати зниження загальної опірності організму,раннє старіння, а в деяких випадках важкі захворювання. Дія мутагенних речовинможе позначитися на потомстві (не завжди першого, а, можливо, другого ітретього поколінь).
Мутаційною активністюволодіють, наприклад, етіленамін, уретан, органічніперекиси, іприт, оксид етилену, формальдегід, гидроксиламін.
6. До речовин, що впливають нарепродуктивну функцію (функціювідтворення потомства), відносять бензол і його похідні, сірковуглець, хлоропрен,свинець, сурму, марганець, отрутохімікати, нікотин, етіленамін,з'єднання ртуті.
Існують і інші різновидикласифікацій небезпечних речовин, наприклад, по переважній дії на певні органиабо системи організму людини, по основній шкідливій дії (задушливі, дратівливі,нервові (нейротропні), кров'яні отрути, печінкові), по взаємодії з ферментнимисистемами, по величині середньо смертельної дози.
По ступеню дії на організмлюдини всі шкідливі підречовини підрозділяються на чотири класи:
1.речовининадзвичайно небезпечні (3,4-бензапирен, ртуть, свинець, озон, фосген);
2.речовинивисоко небезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, сірководень,їдкі луги, хлор);
3.речовинипомірно небезпечні (ацетон, ксилол, сірчистий ангідрид, метиловийспирт);
4.речовинималонебезпечні (аміак, бензин, скипидар, етиловий спирт).
Слід мати на увазі, що імалонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при великих концентраціяхвикликати важкі отруєння.
Клас небезпеки речовинивстановлюють по таблиці ГОСТ 12.1.007-76, залежно від гранично допустимоїконцентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мг/м3), середньої смертельної дозипри введенні в шлунок (міліграм/кг), середній смертельній концентрації вповітрі (мг/м3), коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння, зони гостроїдії, зони хронічної дії.
2Терміни та визначення
Наведені термінита визначення використовуються в Методиці прогнозування наслідків виливунебезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Небезпечнахімічна речовина (далі — НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якоїможе спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей ізавдати шкоди довкіллю.
Хімічнонебезпечний об'єкт (далі — ХНО) — промисловий об'єкт або його структурні підрозділи,на якому знаходяться в обігу одна або декілька НХР.
Аварія з НХР – це подія техногенногохарактеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих,конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадковихзовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання,пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реальнозагрожує життю, здоров'ю людей.
Хмара НХР – суміш парів і дрібнихкапель НХР з повітрям в обсягах, небезпечних для довкілля.
Первинна хмараНХР – цепараподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХРі яка входить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару зпідстильної поверхні.
Вторинна хмаоаНХР – цехмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильноїповерхні.
Зона можливогохімічного забруднення (далі — ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напрямувітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людиниконценраціями.
Зона хімічногозабруднення НХР – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактичнорозлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Прогнозованазона хімічного забруднення – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизновизначаються за формою еліпса.
3Вплив метеоумов на поведінку НХР в атмосфері
Основнимиметеорологічними умовами, які впливають на поведінку небезпечно хімічнихречовин в атмосфері є: температура, тиск, хмарність, вологість, опади,швидкість вітру, а також ступінь вертикальної стійкості повітря.
Наведемо деякіприклади впливу метеоумов. На випаровування пари НХР великий вплив має вітер, тому,в населених пунктах, лісах, на перехрестній місцевості стійкість зараженняними буде вище, ніж на відкритій. Чим вища температура, тим швидше відбуваєтьсядифузія частинок НХР з повітрям, що приводить до швидкого випаровування.Зодного боку це добре, бо концентрація НХР зменшується, але з іншого боку – цепризводить до утворення більшої площі розповсюдження НХР. Якщо під час аваріївипадали опади у вигляді дощу, то це могло привести до того, що деякі НХРможуть сполучатися з водою і утворювати похідні сполуки, які стають набагатонебезпечними.
ГлаваІ
Довгострокове(оперативне) прогнозування наслідків можливої
аваріїна хімічно небезпечному об'єкті з виливом цианістого водню
Завдання
На ХНО, якийрозташований на відстані 3 км від певного населеного пункту є джерело хімічноїнебезпеки з ціаністим воднем кількістю 5 тонн в певних виробничих умовах:
- Чисельністьробочої зміни: максимальна–160 чол., мінімальна–130 чол.
- Забезпеченністьробочих протигазами – 60 %.
- Числомешканців населеного пункту – 800 чол.
- Числомешканців, що проживає в радіусі ЗМХЗ – 3000 чол.
Метеоумови:
- Швидкістьвітру в приземному шарі – 1 м/с.
- Температураповітря — 20ºС.
- Ступіньвертикальної стійкості повітря – інверсія.
Примітка:
- Азимутнапрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру –
135º,умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напряму
вітру.
- Умовивиробничого процесу – розлив: «вільний».
Розрахунки
Ціаністий воденьабо синільна кислота являється важливим промисловим продуктом та може бутиотримана каталітичною взаємодією аміака, метану та кисню повітря:
/>/>/>/>СН4 + NH3 H – C N
Синільна кислота– легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотнимивластивостями Кα = 4,9 · 10-10, температура кипіння – t = 26,7 ºС,температура плавлення — t = 13,3 ºС. Густина рідкої синільної кислоти притемпературі 18 °С рівна 0,7 г/см3, тобто вона легша за воду; з водоюзмішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені.Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація притемпературі 20°С — 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяєстворювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністийводень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін.і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.
Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари,резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також припопаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженоюводою або їжею).
При отруєнні через ротсмертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тілалюдини.
1) Визначаємоглибину зони можливого хімічного забруднення:
- Гтаб.-таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибинирозповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, заяких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даноїречовини.
Гтаб.(хлор)= 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км
- Гк– глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, зурахуванням умов розливу ціаністого водню.
Для умови розливу«вільно», Кз = 1, тоді:
Гк= Гтаб./ Кз = 12,42 км
- Гмакс.– глибина максимального значення переносу повітряних мас:
Гмакс.= 4 · V,
де V– швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно відшвидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.
V = 5 км/год, тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км
- Гмін.– глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб.Отже, Гтаб.
2) Визначаємочас підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:
t = X/ V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв
де X – відстань від певногонаселеного пункту до ХНО, V – швидкість хмари забрудненого повітря
3) Визначаємочас випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:
Т =(h — d) / (К2 · К4· К7)
де h – висота шару вилитого ціаністоговодню, що дорівнює 0,05 м; d – густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2;К2 — коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей –0.055; К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру – 1; К7– коефіцієнт, який враховує температуру повітря – 1.
Т =(0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв
4) Визначаємоплощу зони можливого хімічного забруднення:
SЗМХЗ= 8,72 · 10-3 · Гмін.2 ·φ
де φ – коефіцієнт, який умовнодорівнюється кутовому розміру зони і приймається рівним 360º
SЗМХЗ= 8,72 · 10-3 · 12,42 2 ·360 = 484,24 км2
5) Визначаємоплощу прогнозованої зони хімічного забруднення :
SПЗХЗ= К· Гмін.2 · N0,2
де К – коефіцієнт, який залежить відступеня вертикальної стійкості повітря, К= 0,081; N – час, на який розраховуєтьсяглибина ПЗХЗ, N = 4 год.
SПЗХЗ= 0,081· 12,42 2 · 40,2 = 16,487 км2
6) Визначаємоширину прогнозованої зони хімічного забруднення при інверсії:
Ш =0,3 · Гмін.0,6 = 0,3 · 12,420,6 = 1,36 км
7) Визначаємоможливі втрати серед робітників об'єкту та населення і їх структуру в умовахможливої аварії з розливом ціаністого водню:
Керуючисьвідношенням забезпеченності протигазами та умовами перебування людей можназробити висновок: якщо процент забезпечення протигазами становить 60%, то можливізагальні втрати на відкритій місцевості – 40%, а в будівлях – 22%.
Нехай 50%населення використовують ватно-марлеві пов'язки, тоді:
800чоловік
/>
/>400 чоловіквикористали 400 чоловік не використали
/>
40%втрат 50% втрат/> /> /> /> /> /> />
160 чоловік 200 чоловік
Загальні втратискладають: 360 чоловік.
Структура втратможе розподілятися за такими даними:
- Легкі –до 25%, що складає до 90 чоловік
- Середньоїтяжкості – до 40%, що складає до 144 чоловік.
- Зісмертельними наслідками – до 35%, що складає до 126 чоловік.
8) Визначаємоприлади для виявлення в атмосфері ціаністого водню та проведення хімічноїрозвідки.
Для виявленняціаністого водню використовують універсальний газосигналізатор УГ-2, якийвимірює конценрацію шкідливих парів в повітрі робочої зони виробничихприміщень. Визначення конценрації пару НХР в повітрі здійснюється за еталонамипофарбування індикаторів. Виміри проводяться 2-3 рази і оцінка здійснюється посередньому арифметичному значенню.
9) Визначаємонеобхідні розчини (речовини) для нейтралізації ціаністого водню та їхкількість, назвати технічні засоби, що використовуються при нейтралізації,способи і засоби ліквідації наслідків аварії з виливом ціаністого водню.
Для нейтралізаціїціаністого водню необхідно розпилити воду в хмарі небезпечної речовини
10) Визначаємонеобхідні засоби індивідуального захисту в умовах виливу ціаністого водню.Визначаємо допустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри замаксимальним показником температури повітря в районі ХНО
Притривалому перебуванні в атмосфері з високою (більше 0,5 міліграма/л)концентрацією синильної кислоти без засобів захисту шкіри, не дивлячись нанаявність протигаза, може відбутися отруєння в результаті резорбції отрути.Особливо небезпечне зіткнення з рідкою синильною кислотою, проте такий випадокв бойовій обстановці маловірогідний.
Надійно захищає в польовихумовах від поразки синильною кислотою ізолюючі протигази.
Допустимий час перебуваннялюдей у засобах захисту шкіри при t =20ºС складає 0,8години. Для збільшення часу постійного знаходження людей в ізолюючих засобахзахисту шкіри можно використати охолоджуючі екрани із бавовнянопаперовоїтканини, які одягають поверх захисного одягу і періодично змочувати водою зтемпературою не більше + 20ºС.
11) Складаємосхему зони можливого хімічного забруднення по довгостроковому прогнозуванні зпоказом на ній прогнозованої зони хімічного забруднення з урахуваннямдомінуючого в районі ХНО напрямку вітру.
Висновки: Внаслідок аварії на ХНОтрапився вилив 5 тонн ціаністого водню.
При швидкостівітру 1 м/с та СВСП – інверсія утворилася зона можливого хімічного забрудненняв вигляді сектору під кутом 360º, глибиною 12,42 км і площею – 484,24 км2
Ширинапрогнозованої зони хімічного забруднення склала – 1,36 км.
Жилий масив, щорозташований за 3 км від ХНО знаходиться в зоні хімічного забруднення. Уражаючадія ціаністого водню на робітників розпочнеться зразу після аварії, часуражаючої дії розлитої НХР – 37,5 хв.
Хмара ціаністоговодню підійде до населеного пункту через 36 хв.
Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів захисту тавідповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР (аварійнакарточка)
Завдання
На залізницісталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну, навідстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру –225 º, зі швидкістю – 3 м/с.
Визначитихарактер НХР, засоби захисту та відповідні дії в осередку можливого хімічногоураження.
Розв'язування
1. Небезпечнийвантаж – пірідін, ступінь його токсичності – 2.
2. Основнівластивості пірідіну – рідина без кольору з неприємним запахом. У воді легкорозчинна, пари цієї речовини важчі повітря і скупчуються в низьких ділянкахповерхні. Основними видами небезпеки є: спалахує від іскри та полум'я; розлитарідина при нагріванні вивільнює спалахуючі пари; ємності можуть вибухати принагріванні. Небезпека для людини: небезпечен при вдиханні, потрапленні в очі тана шкіру. Першими ознаками отруєння є: сухість і зуд шкіри, кашель, втратасвідомості, судоми.
3. Засобамиіндивідуального захисту є: ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67А, захиснийпрорезиновий костюм, а також резинові рукавиці і чоботи.
4. Нейтралізаціяпірідіну проводять за допомогою розпилення води для осадження парів. Якщовідбулися невеликі витоки, то промити великою кількістю води.
5. Необхіднідії в різних умовах:
a) загального характеру:
- видалитисторонніх;
- уникатинизьких місць;
- ізолюватинебезпечну зону і дотримуватися правил
пожежноїнебезпеки;
- в зонуаварії входити тільки в захисному костюмі;
- постраждалимнадати першу домедичну допомогу.
b) при викиді (розливу):
- неторкатися до вилитої речовини;
- заборонитиманеврові роботи та рух потягів в небезпечній
зоні;
- усунутиджерело вогню, іскр;
- ізолюватирайон в радіусі – 200м;
- викликатина місце аварії пожежну службу;
- усунутивитікання, якщо це безпечно, або перелити вміст у
цілуцистерну;
- приінтенсивному витоку огородити земляним валом
розлитурідину, перекачати в іншу цистерну;
- місцерозливу залити великою кількісю води;
- недопускати потраплення речовини у водоймища,
каналізацію.
c) при пожежі:
- ізолюватинебезпечну зону в радіусі – 800м;
- ненаближатися до палаючих речовин;
- охолоджуватиємності водою з максимальної відстані;
- гасити змаксимальної відстані мілкорозпиленою водою та
механічноюпіною.
d) при загорянні:
- використовуватисухий пісок, землю, кошму та ін.
- користуватисявогнегасниками марок ОП, ОУ.
6. Заходипершої допомоги при ураженні:
® домедичнадопомога:
- свіжеповітря, міцний чай, кисень;
- видалитиречовину з шкіри та очей (30% розчин альбуцида).
® першамедична допомога:
- лужніінгаляції з преднізолоном, антибіотиками, ефедрином;
- длязняття задухи – 1 мл 5% розчину ефедрина гідрохлорида
з 1 мл 10% розчину кофеїну бензоата натрія під шкіру.
Висновки: Внаслідок аварії на залізницітрапився вилив пірідіну.
На залізницісталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну, навідстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру –225 º, зі швидкістю – 3 м/с.
Пірідіннебезпечен при вдиханні та потрапленні в очі та на шкіру. Легко спалахує таскупчується в низинах. Першими озаками отруєння є сухість та зуд шкіри, кашельта слабкість. Засобами індивідуального захисту можуть бути ізолюючі протигазита респіратори РПГ-67А.
ЗАКЛЮЧНАЧАСТИНА
1 Організаціяоповіщення у надзвичайних ситуаціях
Однією з головних умовмаксимального скорочення втрат серед населення при надзвичайних ситуаціях єйого своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення. Для того, щоб населеннявчасно включило ці засоби оповіщення, використовують сигнали транспортнихзасобів, а також переривисті гудки підприємств.
Основним засобом доведення донаселення умовного сигналу про небезпеки на території є електричні сирени. Вонивстановлюються по території міст і населених пунктів з таким розрахунком, щобзабезпечити, по можливості, їх суцільне звукопокриття. Для цьоговикористовуються сирени зовнішньої установки типа С-40, які забезпечують радіусефективного звукопокриттяв місті близько 300-400 метрів.
Іншим ефективним засобомоповіщення людей зовні є мережі вуличних гучномовців, які виступають якнеодмінний компонент практично всіх радіотрансляційних мереж міст і населенихпунктів і є важливим елементом систем оповіщення населення. Вуличні гучномовцівстановлюються в місцях найбільшого скупчення людей (жваві вулиці, торговімісця, площі, зупинки транспорту). Радіотрансляційні мережі (мережі дротяноговіщання) забезпечують доведення інформації по проводах до квартирних радіоточок(гучномовців) і вуличних гучномовців. Проте вони вимагають постійногообслуговування і перевірки на предмет готовності. Не дивлячись на постійнескорочення кількості вуличних гучномовців, їх роль в сповіщенні іДля сповіщенняі інформування населення в надзвичайних ситуаціях використовуються всі видивіщання (дротяне, радіо- і телемовлення) на основіперехоплення програм віщання, що подаються на вузли дротяного віщання,радіомовні станції і передавачі звукового супроводу телемовлення. Цеперехоплення програм віщання здійснюється відповідними органами управління ЦОНСза допомогою спеціальної апаратури.
Сигнали і тексти сповіщеннязаписуються наперед на магнітні носії, які зберігаються в цих органахуправління. У надзвичайних, таких, що не терплять зволікання випадках,допускається «жива передача» з органу управління без попередньогозапису.
Високу ефективність впідготовці населення до самостійних дій може бути досягнута шляхом випуску спеціальнихпам'яток, адресованих жителям конкретного міста або району. Такі пам'яткиможуть нести наступну інформацію: відомості про сигнали і інформацію оповіщенняі порядок дій по ним; номери телефонів чергових служб міста або єдиноїчергової-диспетчерської служби, оперативного чергового управління ЦОНСміста, об'єднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних управлінь;найменування об'єктів, розташованих на території міста, типи хімічно
небезпечних речовин,використовуваних у виробництві, а також можливу глибину їх розповсюдження уразі аварії на об'єктах;
характеристику типів хімічно небезпечних речовин, заходи захисту від них іспособи надання допомоги при поразках; загальний план міста (району) звказівкою місць розташування потенційно небезпечних об'єктів і розмірів зонможливих заражень (руйнувань, затоплення), медичних установ, пунктів посадки натранспорт, органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС,найбільш доцільних маршрутів евакуації, збірних евакуапунктів;адреси притулків і укриттів і ін.
2 Діїпрацівників та керівництва химично небезпечного об'єкту в разі виникненняаварії
здійснюютьтехнічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР (далі — робітник), сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера тачергову зміну по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочрмумісці. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповіднодо порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідаціїаварій.
Черговий диспетчерХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповіститиперсонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіальногооргана виконавчої влади, міський відділ внутрішніх справ, а також спеціальніслужби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівниківпідприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічногозабруднення.
3 Висновки
У наш час, привеликій кількості хімічно небезпечних підприємств та халатному відношенню доправил технологічного процесу, дуже актуальним постає питання про оцінкуможливої хімічної обстановки внаслідок аварії.
Тому наявністьофіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже доречно. Методикапрогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях напромислових об'єктах і транспорті дозволяє зробити прогнози масштабівзабруднення при аваріях з НХР, а також передбачає проведення розрахунків дляпланування заходів щодо захисту населення.