Контрольнаробота з теми:
«Охоронапраці в машинобудуванні»
План
1. Безпека праців ливарному виробництві
2. Безпека праціпри ковальсько-пресових роботах, термічній обробці, при зварюванні і паянні
3. Організація безпечної роботи при механічній обробці матеріалів,безпека в гальванічних цехах
4. Особливостібезпеки автоматизованих ліній і робото-технічних комплексів
5. Безпека складальнихі фарбувальних робіт
1. Безпека праці в ливарному виробництві
При здійсненні технологічного процесу в ливарних цехах на всіх стадіяхобробки матеріалів можлива поява небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
1 Пил конденсації.
2 Виділення пари і газів.
3 Надмірне виділення теплоти.
4 Надмірні теплові випромінювання.
5 Підвищений рівень шуму і вібрації.
6 Наявність електромагнітних випромінювань.
7 Підвищене значення напруги в електричних мережах.
8 Наявність машин і механізмів, що рухаються, та рухомі частинивиробничого устаткування.
Пил ливарних цехів за дисперсним складом належить до дрібних інайдрібніших фракцій, який тривалий час знаходиться у повітрі робочої зони. Особливонебезпечний цей пил з точки зору сприяння виникнення професійного захворювання– силікозу тому, що містить до 99% двоокису кремнію. Такий пил утворюється привибиванні відливок, у процесі приготування формувальних сумішей та виготовленніформ.
При плавці легованих сталей і кольорових металів у повітря робочої зониможуть виділятися токсичні аерозолі конденсації, серед яких найбільш токсичнимиє аерозолі оксидів марганцю, цинку, ванадію, нікелю і багатьох інших металів таїх з'єднань.
До газів і пари, якими забруднюється повітря робочої зони ливарнихцехів, відносять акролеїн, ацетон, ацетилен, бензол, окисел азоту, окиселвуглецю, двоокис сірки, вуглекислий газ, фенол, формальдегід, хлор, етиловийспирт та ін.
Окисел вуглецю є основним шкідливим виробничим чинником у чавуноливарних істалеливарних цехах. Джерела виділення — вагранки й інші плавильні агрегати,залиті форми в процесі їх охолодження, сушильні печі, агрегати поверхневоїпідсушки форм та інші. Наприклад, концентрація окислу вуглецю в колошниковихгазах вагранок досягає 15%. Кількість окислу вуглецю, що виділяється призаливці чавуну і сталі, залежить від часу перебування відливки в цеху і масивідливок. (При заливці чавуну у форми для отримання відливок масою 10-2000 кгвиділяється 40-500 г СО на 1 т залитого металу).
Вуглекислий газ. Його використовують для прискореної хімічної сушки(твердіння) піщано-глиняних форм. Він не токсичний, проте при високійконцентрації його в повітрі робочої зони зменшується вміст кисню, що можевикликати обтяжливе відчуття і навіть явище задухи (асфіксію).
Надмірне виділення теплоти спостерігається у відділеннях плавки металу, заливки, сушкиформ і стрижнів, вибивки відливок, термічної обробки, а також при виконанніряду допоміжних операцій. На робочому майданчику мартенівських печей, наколошниковому майданчику вагранок і у місцях випуску розплавленої сталі ічавуну, температура повітря може перевищувати +30оС при температурізовнішнього повітря +20оС.
Втрати теплоти основним технологічним устаткуванням — плавильнимиагрегатами становлять 14-62% загальної потреби теплоти, яка йде на розплавленняметалу, а виділення теплоти при розливанні металу — близько 3000 МДж/т.
Інтенсивність теплового випромінювання на деяких робочих місцях досягаєвисоких значень (0,5-2,1кВт/м2).Відомо, що інтенсивність менше 0,7 кВт/м2 не викликає неприємного відчуття,якщо діє протягом декількох хвилин, а понад 3,5 кВт/м2 вже через 2с викликаєопік.
Крім того, дія теплового потоку на організм залежить від спектральноїхарактеристики випромінювання. Найбільшу проникаючу здатність в організмі маєінфрачервоне проміння з довжиною хвилі до 1,5 мкм (не поглинаються шкірнимпокривом), а найбільш негативно діють на шкіру хвилі з довжиною понад 1,5 до 3мкм.
Вібрація — у ливарних цехах джерелами загальної вібрації є струси підлоги та іншихконструктивних елементів будівлі внаслідок ударної дії вибивних решіток,пневматичних, формувальних, відцентрових та інших машин, а джерелами локальноївібрації — пневматичні обрубні молотки, трамбівки та ін. Параметри загальної ілокальної вібрації регламентуються ГОСТ 12.1.012-90.
Шум — найбільші рівні шуму характерні для ділянок формування, вибивання відливок,зачистки обрубування і деяких інших. Вони можуть досягати значень до 118 Дб начастоті 500Гц(при роботі завантажених інерційних решіток).
Ультразвук у ливарних цехах застосовують для обробки рідких розплавів, очищеннявідливок, в установках і системах очищення газів та ін. Для цьоговикористовують генератори з діапазоном частот 18-22кГц.
Електромагнітні поля у ливарних цехах генеруються електротермічними установкамидля плавлення і нагрівання металу, сушіння форм і стрижнів та ін.
Джерела іонізуючих випромінювань у ливарному виробництві застосовуютьдля плавлення, виявлення дефектів у відливках, контролю і автоматизаціїтехнологічних процесів та ін.
Основними джерелами небезпеки ураження електричним струмом уливарних цехах є: електропечі, машини і механізми з електроприводом (конвеєри,підйомно-транспортні пристрої, помольне та інше устаткування для приготуванняформувальних і стрижневих сумішей і т.ін.).
Ливарні цехи оснащені транспортними і вантажопідйомними механізмами,машинами для приготування формувальних і стрижневих сумішей, пристроями длявибивання відливок. Виконання будь-якої операції на зазначеному устаткуванніпов'язано з небезпекою травмування обслуговуючого персоналу через наявністьнебезпечних зон.
Окрім загальноприйнятих засобів колективного захисту, в ливарних цехахзастосовуються ЗІЗ:
— для ремонтних і аварійних робіт — ізолюючі костюми;
— для виконання технологічних операцій в робочому режимі — інші ЗІЗ,передбачені ГОСТ 12.4.011-75, у тому числі:
— засоби захисту органів дихання — респіратор ШБ-1;
— спеціальний одяг для захисту від підвищеної температури;
— спеціальне взуття для захисту від підвищених температур, віброзахисневзуття;
— засоби захисту рук — спеціальні рукавиці;
— засоби захисту голови — наголовний щиток, захищає від ультра- йінфрачервоного випромінювання, бризок розплавленого металу й іскор;
— засоби захисту органів слуху — навушники;
— захисні дерматологічні засоби — очищувачі шкіри.
До роботи в ливарних цехах допускаються особи, не молодше 18 років. Доробіт, пов'язаних з обслуговуванням плавильних агрегатів, установокелектротермічного нагрівання (при використанні генераторів УВЧ і СВЧ), а такожпри розливанні металу, вибиванні і обрубуванню відливок не допускаються жінки.
Під час прийому на роботу в ливарні цехи робітники повинні проходитипопередній медичний огляд, а потім періодичні огляди згідно з порядком,встановленим Міністерством охорони здоров'я.
Не рідше одного разу на квартал адміністрація зобов'язана проводитиповторний інструктаж робітників з техніки безпеки.
До робіт з обслуговування парових котлів, ємностей, що працюють підтиском, і підйомно-транспортного устаткування допускаються особи, які маютьнеобхідну теоретичну і практичну підготовку і відповідне посвідчення на правообслуговування зазначених об'єктів.
Охорона навколишнього середовища
Основними джерелами забруднень атмосфери (пилом, окисом вуглецю,сірчаним ангідридом) і водойм механічними суспензіями в ливарних цехах єчавуноплавильні та сталеплавильні агрегати й устаткування сумішоприготувальноговідділення та ін. Ливарний цех з річним випуском 100 тис. т литва, обладнанийпиловловлювачами з ефективністю очищення 0,7-0,8 викидає в навколишнійповітряний басейн до 1000 т пилу в рік, тобто 1 тонну пилу на 100 тонн литва.
Основними видами забруднень стічних вод є пісок, окалина, пил, флюси таін. Масова концентрація суспензій в стічних водах може досягати 3000 мг/л.
2 Безпека праці при ковальсько-пресових роботах, термічній обробці, призварюванні і паянні
Санітарно-гігієнічні умови праці в ковальсько-пресових цехаххарактеризуються наявністю в повітрі виробничого приміщення шкідливих токсичнихречовин:
масляного аерозолю, що утворюється при змазуванні штампа, і продуктівзгоряння змащувальних матеріалів (мінеральних масел, масел тваринногопоходження, сухого мила і консистентних змащувальних матеріалів, воску,емульсій, водних розчинів мила, синтетичних масел, графітних змащувальнихматеріалів); сірчаного газу, окису вуглецю, сірководню та ін. Концентраціїпилоподібних частинок, окалини та графіту, які здуваються стислим повітрям зповерхні матриць, штампів і поковок, в повітрі робочої зони можуть становити3,9-4,1 мг/м3, за пресами можуть досягати 22-138 мг/м3(за відсутності місцевих відсмоктувань).
Виділення токсичних газів від нагрівальних печей в молотових і пресовихпрольотах досягають 3 -7 г СО при спалюванні 1 кг природного газу і 2,2 — 5,2 гSO2при спалюванні 1 кг мазуту. При спалюванні 1 м3 природногогазу утворюється NO 0,21 г, NO2 0,21 г; при спалюванні 1 кг мазутуCO 58 г, NO 0,33 г, NO2 0,33г, SO2 0,714 г. Уцех потрапляє до 10% загальної кількості шкідливих речовин, які виділяються призгоранні палива.
Ковальсько-пресові цехихарактеризуються значними виділеннями теплоти, яка передається випромінюваннямі конвекцією. Інтенсивність теплового випромінювання біля нагрівальних печей,пресів і молотів становить 1,4 — 2,1 кВт/м2, у місцях складуваннязаготівок, пультів управління і кабін кранівників 1 — 1,95 кВт/м 2,у місцях складування виробів після кування 0,5 — 1 кВт/м2; наробочих місцях при нагріванні металу на високочастотних установках 0,24 — 0,3кВт/м2, виділення теплоти від електропечей — до 2,2 мДж/год на 1 кВтпотужності печі.
Ковальсько-пресові цехи характеризуються підвищеним шумом і вібрацією.Амплітуда коливань шабота молота досягає 7-8 мм, фундаменту молота 0,56-0,08мм, жорсткого фундаменту молота — до 1,2 мм
Рівень звукової потужності кувального молота в ковальському цеху можедосягати, дБ
Частота Гц 63 123 250 500 1000 2000 4000 8000
рівень, дБ 123 124 121 121 121 115 115 106
Небезпека ураження електричним струмом виникає при використанні печей опорудля нагріву заготівок.
Існує небезпека виникнення пожеж через накопичення масла в приямках підпресами і молотами. Температура самозаймання нафтових масел становить 250 — 400оС, мазуту — 380-420 оС.
Пожежа може виникнути при обробці легкозаймистих металів (наприклад,наявність магнію відносить приміщення до категорії А з пожежної небезпеки).
Щоб уникнути самозаймання використаного обтирального матеріалу (кінців,дрантя, ганчірок та ін.) його треба зберігати оддалік нагрітих предметів,опалювальних пристроїв, електроустаткування в металевих ящиках, які щільнозакриваються. Використаний обтиральний матеріал повинен забиратися з ящика нерідше одного разу за зміну.
При запуску газових нагрівальних печей внаслідок неправильногозапалювання, при раптовому зупиненні дуття, при проникненні газу у виробничеприміщення, а також при проникненні повітря всередину газових комунікацій можестатися вибух. Щоб уникнути вибуху газопроводи виготовляють з цільнотягнутихтруб, які з`єднуютьються зварюванням, при цьому не дозволяється використовуватирізьбові і фланцеві з'єднання. Цехову газопровідну мережу обладнуютьперекриваючими і вимикаючими пристроями, регуляторами тиску і продувнимисвічками.
На дільницях приготування технологічних змащувальних матеріалів, якімістять горючі речовини (гас, масла, спирти та ін.) для запобігання вибухувстановлюють вибухобезпечне електроустаткування. Такі дільниці обладнуютьприточно-витяжною вентиляцію для запобігання утворення в повітрівибухонебезпечних концентрацій зазначених речовин.
При пакетуванні лому та відходів чорних і кольорових металів напакетувальних пресах необхідний контроль і видалення вибухонебезпечнихпредметів, який здійснюється під керівництвом спеціально навченогоконтролера-піротехніка.
Створюють небезпечні умови і можуть призвести до травм:
несправність молота або преса;
недостатній або надмірний нагрів заготівок;
порушення технологічного процесу;
неправильне кріплення штампа;
використання невідповідного або несправного інструмента і пристосувань;
погана організація робочого місця;
недостатні знання і досвід;
відсутність дисципліни з виконання вимог техніки безпеки. Звичайно,причинами травмування працюючих на молотах і пресах можуть бути:
— поломка штока поршня і штампа внаслідок їх недостатнього прогріванняабо виникнення тріщин;
- підйом молотана висоту;
- роз'єднанняштока з падаючими частинами молота і подальшого удару поршня об верхню кришкуциліндра;
- зривпоршня зі штока;
- поломкакришки циліндра молота внаслідок удару поршня;
- вибухтрубопровода від утворення конденсату в циліндрі;
— застосування неправильних прийомів роботи при вилученні заготівки, яказалипнула в штампі;
— виліт клинів, сухарів, підкладок та ін., які закріплюють штамп;
- неправильніприйоми роботи на підйомно-транспортних механізмах;
- відсутністьбезпечних проходів, проїздів і т.д.
У заготовчих відділеннях характерними травмами є:
- ушкодженняробітників при видаленні обв'язувального дроту;
- ударизаготовками при їх переміщенні по роликовому конвеєру і кінцями прутків прирізанні;
- порізирук об гострі кромки і задирки заготівок.
Основними шкідливими або небезпечними виробничими чинниками при термічнійобробці можуть бути:
1 Підвищена загазованість або запорошеність повітря робочої зони токсичними газами, якіможуть належати до складу контрольованих атмосфер і початкових газів. Це окиселвуглецю СО, аміаку NH3, діоксид сірки SO2, сірководень H2S,бензол C6H6 та ін. Поява різкого запаху деяких газів,наприклад, аміаку, сірчистих газів, пропану, є попередженням про неполадки.
У процесах термічної обробки можуть застосовуватися ціаністі солі (KCN,NaCN та ін.), які є найсильнішими отрутами. У наявності вологи, кислот, а такожвуглекислоти, що містяться в повітрі, ціаністі солі виділяють ціаністий водень(синильна кислота HCN), що викликає швидку задуху внаслідок паралічу тканиндихальних органів.
При роботі з розплавами солей може відбуватися їх випаровування та розбризкуванняв результаті хімічних реакцій, що протікають як на оброблюваному матеріалі, такі на поверхні розділу робочих середовищ і атмосфери (реакції з киснем,вологою). При цьому пари лугів, дрібні краплі водяної пари в поєднанні зкарбонатами, нітратами, гідроокисами та ін. солями можуть бути причиноюреспіраторних подразнень, неприємних дій на слизову оболонку та очі;
2 Підвищена температура матеріалів або поверхні устаткування, підвищений рівеньтеплового випромінювання. Опіки можна отримати при викидах розплавів унаслідокпорушення технологічного процесу, при спалахуванні гартівних масел, приспалахах горючих газів, які використовуються як контрольовані атмосфери. Придотику до нагрітих виробів або частин печей, при дотику до зовнішніх частинустаткування (дверці, ручки і т.д.), температура яких підвищилася унаслідоквиходу з ладу теплоізоляції. Можливий опік очей при експлуатації плазмових,електронно-променевих, оптичних та ін. печей, які працюють при дуже високихтемпературах. Перегріви і опіки працюючих можливі також через інтенсивнетеплове випромінювання.
3 Підвищене значення напруги в електричних мережах Електротермічне устаткуваннямає струмоведучі частини безпосередньо в робочому просторі, часто без електричноїізоляції. Це небезпечно при можливості контакту з ними в момент завантаженняабо переміщення виробів.
4 Підвищена напруженість електромагнітних полів.
5 Підвищений рівень шуму при роботі деяких видів печей.
6 Машини і механізми, що рухаються.
7 Можливість вибуху або запалювання при застосуванні в процесі термічноїобробки масел.
При зварюванні в зону дихання працюючих можуть потрапляти зварювальніаерозолі, які містять у своєму складі оксиди різних металів: марганцю, хрому,нікелю, міді, титану, алюмінію, заліза, вольфраму та ін.
Кількість і склад зварювальних аерозолів, їх токсичність залежить відхімічного складу зварювальних матеріалів і зварюваних металів та видутехнологічного процесу.
Випромінювання електричної дуги при зварюванні, якщо не захищати очі,може призвести до їх ураження – електрофтальмії або катаракти.
Робота на висоті без відповідних запобіжних засобів і огорож можепризвести до падіння працюючих.
При паянні утворюється аерозоль флюсів і припою, які містять свинець, кадмій, цинк,олово, вуглеводні, окисел вуглецю та ін.
3. Організація безпечної роботи при механічній обробці матеріалів,безпека в гальванічних цехах
При механічній обробці металів, пластмас та ін. матеріалів наметалорізальних верстатах (токарних, фрезерних, свердлувальних, шліфувальних,заточувальних та ін.) виникає ряд фізичних, хімічних, психофізіологічних ібіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників:
- частинивиробничого устаткування, вироби і заготовки, що рухаються;
- стружкаоброблюваних матеріалів;
- уламкиінструментів у разі їх руйнування;
- високатемпература поверхні деталей та інструментів;
- підвищенанапруга в електромережах або статичної електрики, через яку може відбутисязамикання через тіло людини.
При обробці крихких матеріалів (чавуну, латуні, бронзи, графіту,карболіту, текстоліту та ін.) при високих швидкостях різання стружка відверстата розлітається на відстань 3-5 м. Металева стружка, яка утворюєтьсяособливо при різанні пластичних металів ( легованих сталей), має високу температуру(400-600оС), велику довжину, створює серйозну небезпеку не тількидля працюючого на верстаті, але і для осіб, що перебувають поблизу верстата.Найпоширенішими у верстатників є травми очей. Так при токарній обробці відзагального числа виробничих травм пошкодження очей перевищує 50%, прифрезеруванні — 10% і близько 8% при заточуванні інструменту і шліфуванні. Очіушкоджуються стружкою, що відлітає, частинками пилу матеріалу, що оброблюється,уламками ріжучого інструмента і частинками абразиву.
Шкідливими фізичними виробничими чинниками, характерними для процесурізання, є підвищена запорошеність і загазованість повітря робочої зони;високий рівень шуму і вібрації; недостатня освітленість робочої зони; підвищенапульсація світлового потоку. За відсутності засобів захисту запорошенняповітряного середовища в зоні дихання верстатників при точінні, фрезеруванні ісвердлінні крихких матеріалів може перевищувати гранично допустиміконцентрації. При обробці латуні і бронзи кількість пилу в повітрі приміщеннявідносно невелика (14,5-20 мг/м3). Проте деякі сплави (латунь ЛЦ40С)містять свинець, тому токсичність пилу, що утворюється при їх обробці, слідоцінювати з урахуванням кількості в сплаві свинцю та його гранично допустимуконцентрацію. Розмір пилових частинок у зоні дихання коливається в широкомудіапазоні — від 2 до 60 мкм. При обробці латуні, бронзи, карболіту, графіту нависоких швидкостях різання (V = 300-400 м/хв.) кількість пилових частинокрозміром до 10 мкм складає 50-60% загального їх числа.
У процесі механічної обробки полімерних матеріалів відбуваються механічніі фізико-хімічні зміни їх структури (термічна деструкція). При роботі тупимрізальним інструментом відбувається інтенсивне нагрівання, внаслідок чого пил істружка перетворюються на пароподібний і газоподібний стани, а іноді виникаєзаймання матеріалу, наприклад, при обробці текстоліту. Таким чином, при обробціпластмас в повітря робочої зони поступає складна суміш пари, газів і аерозолів,що є хімічно шкідливими виробничими чинниками.
Продукти термічної деструкції (граничні і неграничні вуглеводні, ароматичнівуглеводні) можуть викликати наркотичну дію, зміни з боку ЦНС, судинноїсистеми, кровотворних органів, внутрішніх органів, а також шкірно-трофічніпорушення. Аерозолі нафтових масел, які належать до складумастильно-охолоджуючих рідин (МОР), можуть викликати подразнення слизовихоболонок верхніх дихальних шляхів, призводить до зниження імунітету.
До шкідливих психофізіологічних виробничих чинників процесу обробкиматеріалу різанням можна віднести фізичні перевантаження при установці,закріпленні і зніманні великогабаритних деталей, перенапруження зору,монотонність праці.
До біологічних чинників відносять хвороботворні мікроорганізми ібактерії, які активізуються при роботі з МОР.
У гальванічних цехах при підготовці поверхні деталей переднанесенням покриттів широко застосовують механічні методи очищення поверхні:шліфування, обробка струменями води з домішками піску та дробу, струменевіочищення з використанням металевого пилу, карборунду і рубаного дроту. Ціметоди характеризуються наявністю підвищеної запорошеної металевим пилом,підвищеним рівнем шуму і вібрації, і в більшості випадків підвищеноютемпературою поверхонь виробів і обладнання.
Процеси приготування електролітів, нанесення і обробки поверхоньвимагають застосування різноманітних хімічних речовин.
Це солі нікелю, міді, цинку, кадмію та ін. металів, солі хрому, хромовийангідрид, нітрат натрію, ціаністий натрій і калій.
4. Особливості безпеки автоматизованих ліній і робото-технічнихкомплексів
При експлуатації РТК можлива дія на обслуговуючий персонал різнихпотенційних небезпек і шкідливостей. Джерелами їх можуть бути як безпосередньо ПР(промислові роботи), так елементи основного і допоміжного устаткування.
ПР відрізняються тим, що при їх роботі потенційно небезпечною може бутизона, куди переміщується робочий орган. Розмір і конфігурація небезпечної зониістотно залежать від планування РТК.
З точки зору забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу розрізняютьтри типи планувань:
1 Комплекси, в яких виключена можливість появи оператора в межах робочоїзони ПР при його автоматичній роботі. Як правило, це комплекси з круговоюогорожею, при розкритті дверей якої посилається командний сигнал на зупинку ПР.
2 Комплекси з поєднанням робочої зони оператора і небезпечної зони ПР. Уцьому випадку застосовуються спеціальні заходи захисту обслуговуючогоперсоналу. У ПР, які працюють за жорсткою програмою, поява людини в небезпечнійзоні повинна викликати автоматичне блокування роботи. При використанні ПР згнучким (адаптивним) управлінням (кінематичні параметри руху задаються вузагальненому вигляді і уточнюються лише в процесі роботи в результаті обробкиінформації, що надходить) зупинка робота повинна проводитися тільки на тійділянці, де знаходиться оператор.
3 Комплекси з розділенням робочої зони (робітник уздовж фронтівверстатів, а ПР з тилу). Поява людини в робочій зоні ПР повинна викликатиавтоматичне відключення робота.
Небезпека роботи на ПР обумовлена тим, що ПР — автоматичні машини. Інодівони можуть виходити з ладу і створювати небезпечні ситуації. Крім того:
· припрограмуванні і навчанні оператору часто необхідно знаходитися в робочій зоніПР;
· неминучістьвиконання ручних операцій: зміна інструмента, прибирання відходів і т.п.(профілактика, ремонт);
· великарізноманітність моделей ПР;
· низькапідготовленість операторів.
Небезпечна дія ПР на працюючого можлива на таких стадіях роботи:
1 Переміщення і монтаж ПР. Високе розміщення центра ваги робота можепризвести до перекидання його — необхідне надійне кріплення.
2 Складання і підготовка до роботи іноді вимагає виконання монтажнихроботи на значній висоті.
3 Програмування (навчання) — вимагає присутності людини в небезпечнійзоні.
4 Випробування (дослідження) програми — коректування помилок програмздійснюється в спеціальному режимі із зменшеною швидкістю, як правило, безнавантаження (наприклад, при електрозварюванні за відсутності струму). Частопотрібне перебування оператора в небезпечній зоні.
5 Пусконалагоджувальні роботи — кількісна перевірка і налагодженняпараметрів технологічного процесу в робочому режимі. Оператор періодичноз'являється в робочій зоні.
6 Автоматична реалізація програми.
Оператор може здійснювати завантаження і розвантаження деталей в тару інакопичувачі, замінювати інструмент, проводити профілактику, контролюватиякість продукції. Зупинення робота при реалізації програми може ввестиоператора в оману. Вона може виявитися лише тимчасовим перериванням,очікуванням в процесі роботи, а не виконанням команди «Стоп!».
Для безпечної експлуатації ПР велике значення має їх надійність ПР.
Найхарактернішими випадками відмови ПР, які впливають на безпекуексплуатації, можуть бути:
— під час навчання здійснив незапрограмовані дії;
— при відключенні гідростанції може бути раптовий стрибок маніпулятора,після закінчення робочого циклу;
— раптові переміщення маніпуляторів при подачі енергії;
— помилки в програмі;
— помилки у реалізації програми через кліматичні чинники (теплота,вогкість);
— збої через перевантаження;
— поломки елементів конструкцій.
При роботі з РТК можлива дія на обслуговуючий персонал таких потенційнихнебезпек і шкідливостей відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.
1 Небезпека отримання механічних травм — можливе травмування деталлю, щовипала з захватів через поломку, перевищення вантажопідйомності і допустимихпараметрів деталей, недостатнього зусилля закріплення;
— можливе травмування рухомими частинами ПР при знаходженні оператора внебезпечній зоні.
Ця небезпека збільшується при низькій надійності управління і відсутностіконтролю за операціями, які виконує робот.
2 Небезпека ураження електричним струмом, особливо для машин, які маютьелектропривод та для зварювальних і складальних роботів.
3 Небезпека травмування робочим тілом або шлангом, що від'єднався прирозгерметизації гідравлічних або пневматичних систем.
4 Небезпека виникнення пожеж або вибухів при роботі в агресивному,вибухонебезпечному середовищі або поблизу легкозаймистих речовин. Загорянняможе відбутися в результаті тертя або виникнення іскри при короткому замиканніабо при накопиченні зарядів статичної електрики.
5 Небезпека отримання термічних опіків при роботах, пов'язаних з литвом,куванням, термообробкою і т.п.
6 Небезпека дії підвищеного рівня шуму і вібрації при механічних рухах ПР.
На підставі проведеного аналізу можуть бути розроблені заходи щодозабезпечення безпеки РТК що складаються з:
— загальних питань безпеки РТК;
— вимог до ПР;
— організації РТК, умови експлуатації ПР і РТК.
Загальні питання безпеки повинні враховувати наявність великої зонипересування робочих органів:
— одночасного руху по декількох координатах;
— високі швидкості переміщення виконавчих пристроїв;
— органічний взаємозв'язок з роботою технологічного устаткування.
Основними вимогами до конструкції ПР з точки зору охорони праці є:
— захватний пристрій повинен утримувати об'єкт маніпулювання прираптовому відключенні живлення, якщо випадання об'єкта може привести донебезпечних або шкідливих наслідків;
— зниження швидкості переміщення ПР до 0,3м/с під час навчання абоналадки.
Рекомендується передбачити в ЧПУ ПР можливість передачі на пульт навчанняінформації про режими роботи, спрацьовування блокувальних пристроїв ПР іустаткування комплексу, про поточний номер кадру програми і про виконаннярухових і технологічних команд.
Застосовані в ПР привідні пристрої, системи змащення й інші елементиповинні відповідати ГОСТ 12.2.040-88, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.007-75, ГОСТ12.1.015-79.
Електроустаткування повинне бути оснащене пусковою апаратурою, яканезалежно від положення органів управління виключає мимовільне включенняустаткування при відновленні раптово зниклої напруги.
При спрацьовуванні пристроїв блокування управління повинне переводитисяавтоматично на ручний режим роботи.
Крім того, повинен бути забезпечений режим аварійної зупинки, якийпризводить до припинення рухів робота незалежно від режиму його роботи івиконуваних дій. Органи аварійної зупинки повинні бути розташовані влегкодоступному місці, мати чіткі покажчики і пояснювальні написи.
Вимоги до організації РТК:
— раціональне планування, що виключає, можливість одночасногознаходження людини і механізмів ПР в одному і тому самому місці робочогопростору;
— забезпечення вільного, зручного і безпечного доступу персоналу до ПР ійого органів управління і аварійного відключення.
Бажано органи управління і аварійних блокувань розміщувати на загальномупульті управління і дублювати уздовж фронту устаткування по трасі можливихпереміщень обслуговуючого персоналу.
Відстані огорожі РТК від меж небезпечної зони повинне бути не менше 0,8м.
У разі використання паралельно двох пультів необхідно передбачати пристроїблокування, які б виключали можливість паралельного управління одним і тимсамим устаткуванням від різних пультів.
5. Безпека праці при складальних і фарбувальних роботах
Вимоги безпеки при складанні визначаються видом з'єднань і необхіднимустаткуванням, номенклатурою виробів і складальних одиниць, їх розмірами імасою, ступенем механізації процесу.
Аналіз більшості складальних процесів показує, що з фізичних чинниківнайбільше значення мають локальні вібрації і шум, джерелами яких є ручниймеханізований інструмент.
При роботі з джерелами вібрації параметри її на робочому місці не повинніперевищувати гранично допустимих рівнів, встановлюваних ГОСТ 12.1.012-90 длязагальної технологічної вібрації на постійних робочих місцях і для локальноївібрації.
В складальних цехах при промиванні і знежиренні деталей, зварюванні іпаянні використовується низькочастотний ультразвук (16-44 кГц).
Найбільш небезпечним є контактний ультразвук, який передається черезрідини або тверді матеріали. Навіть короткочасна дія ультразвука (наприклад,дотик до ультразвукової ванни) може привести до порушення рухливості пальців,кистей, передпліч.
Існує небезпека отруєнь в результаті неправильного поводження зорганічними розчинниками (бензином, гасом), ароматичними вуглеводнями(бензолом, толуолом), синтетичними мийними засобами.
Наявність в повітрі робочої зони складального цеху металевого абоабразивного пилу може привести до захворювання працюючих хронічним пиловимбронхітом, професійною бронхіальною астмою.
Використовування при складанні легкозаймистих і горючих речовин створюєнебезпеку пожеж і вибухів.
В складальних цехах висока небезпека ураження електрострумом черезможливість несправності ручного електрифікованого інструменту.
Застосування потоково-конвеєрних методів при складанні, надмірнеподрібнення трудових операцій призводить до збільшення одноманітних рухів услюсарів-складальників та викликає явище монотонності праці. Це призводить донегативних фізіологічних і психологічних та соціальних наслідків:
— зниження функціональних можливостей організму;
— зниження цікавості до роботи;
- сонливості;
- плинностікадрів.
Робітники, пов'язані з проведенням складальних робіт, повиннізабезпечуватися спецодягом відповідно до діючих норм.
При використанні клеїв на основі токсичних речовин і сполук на робочихмісцях повинні бути аптечки з набором засобів і медикаментів, що знешкоджуютьїх дію.
До виконання робіт в цехах остаточного складання допускаються особи, немолодше 18 років, які пройшли попередній медичний огляд.
Робітники, які виконують роботи на висоті, на установках для випробуванняпневматичних систем із застосуванням високого тиску, на підйомно-транспортномуустаткуванні повинні пройти курсове навчання, здати іспити і мати посвідченняна право проведення зазначених робіт.
Роботи з фарбування виробів повинні бути безпечними на всіх стадіях:
— припідготовці виробів під фарбування (видалення іржі, окалини, старих покриттів,знежирення);
— при підготовці робочих сумішей;
— при нанесенні лакофарбних покриттів і оплавленні полімерних фарб;
— чищенні і митті місткостей і тари, виробничого устаткування,інструменту, захисних засобів.
Шкідлива дія аерозолів лакофарбних матеріалів обумовлена наявністю в їхскладі токсичних речовин (стиролу, фенолу, формальдегіду).
Як розчинники забороняється використовувати бензол, метанол, хлорованівуглеводні.
Пари розчинників поступають у повітря робочої зони при нанесенніпокриттів та їх висиханні.
Наявність їх в повітрі створюють небезпеку вибуху і пожежі, тому особливівимоги ставляться:
— до освітлювальних установок в цехах фарбувань;
— до електроустаткування;
— до заборони об'єднання в загальну витяжну систему вентиляційні каналивід місцевих відсмоктувань і вентиляційних систем фарбувальних сушильних камер.
Таким чином, виконання основних вимог безпеки дозволить знизити абоповністю усунути дію небезпечних і шкідливих чинників виробництва на працюючиху машинобудівній галузі.