ЛЕКЦІЯ
з дисципліни: “Безпека життєдіяльності”
для слухачів курсів
початкової підготовки кандидатів на службу в ОВС
Тема:
“Безпека життєдіяльності населення
в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу”
Мета проведення лекції:
Вивчити призначення та завдання безпекижиттєдіяльності, основні характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій:пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, повінь, аварій техногенногопоходження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій напідприємствах.
Характеристика надзвичайних ситуацій.
Дії населення при стихійних лихах.
Небезпечні ситуації техногенного характеру ізахист населення.
Вступ
Безпека життєдіяльності населення в надзвичайнихситуаціях
У словнику російської мови С.І. Ожеговаговориться: «Безпека положення, при якому не загрожує небезпекакому-небудь, чому-небудь».
Безпека життєдіяльності — це станнавколишнього середовища, при якому з визначеною імовірністю виключенезаподіяння шкоди існуванню людини.
Для правильного і більш повного розумінняпитань безпеки життєдіяльності необхідно дану проблему розглядати в однійсистемі, людина — виробництво — середовище.
Людина взаємодіє з природою, є її складовоючастиною і невіддільна від неї. Сучасне промислове виробництво забруднюєприроду не тільки газоподібними, твердими відходами, але і тепловими викидами,ультрафіолетовими, інфрачервоними світловими променями, радіоактивнимиречовинами, шумовими й іншими фізичними чинниками. Таке вторгнення в природупорушує основний закон стабільного розвитку і рівноваги, установленогомільйонами років, і ставить людство на грань катастрофи
Життя — справа ризикована. " Для того щобжити, треба більше мужності, чим для того щоб померти", — говорили мудрідревні. Небезпеки навколишнього світу можна умовно розділити на три групи:природні, техногенні і соціальні.
Законодавство про цивільну оборону та надзвичайніситуації
Згідно з Конституцією України, громадяниУкраїни мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій,катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і можуть вимагати від Уряду України,інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ іорганізацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодозабезпечення його реалізації.
Держава як гарант цього права створює системуцивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечнихнаслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнногохарактеру.
Закон України «Про цивільну оборону»від 3.02. 1993 р., №2974 — XII визначає цивільну оборону, як державну системуорганів управління, сил і засобів, що створюється для організації ізабезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуаційтехногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Законом України «Про аварійно-рятувальніслужби» від 14 грудня 1999 р., № 1281 — XIV визначаються завдання тафункції аварійно-рятувальних служб; основні принципи державної політики щодо їхдіяльності; сфера діяльності аварійно-рятувальних служб, створених напрофесійній основі та їх права; організація діяльності та організаційнаструктура аварійно-рятувальних служб; координування та управління діяльністюаварійно-рятувальних служб; дії аварійно-рятувальних служб при ліквідаціїнадзвичайних ситуацій; обов'язки, права, гарантії соціального захисту тавідповідальність рятувальників; матеріально-технічне та фінансове забезпеченнядіяльності аварійно-рятувальних служб.
Законом України «Про захист населення ітериторій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»від 8 червня 2000 р., № 1809 — III визначаються основні завдання, принципи тазаходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуаційтехногенного та природного характеру; єдина державна система органів виконавчоївлади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного таприродного характеру; підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях таобов'язки громадян у сфері захисту від надзвичайних ситуацій; фінансування таматеріальне забезпечення заходів у сфері захисту населення та територій віднадзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Законом України «Про зону надзвичайноїекологічної ситуації» від 13 липня 2000 р., № 1908 — III визначені основніпринципи регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації;підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайноїекологічної ситуації, зміна меж території зазначеної зони, забезпеченняправового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, визначення юридичнихта фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації тавідшкодування заподіяної їм шкоди.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ — це наука прозберігання здоров'я і безпеки людини в навколишньому середовищі, покликанавиявляти небезпечні і шкідливі чинники, розробляти методи І засоби захистулюдини в умовах надзвичайних ситуацій і забезпечувати заходу щодо їхньоїліквідації.
Складовими безпеки життєдіяльності є:екологія, охорона праці, цивільна оборона, промислова гігієна, основи медичнихзнань або першої медичної допомоги.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ — не порушення нормальноїжиттєдіяльності людей на об'єкті або території, викликане стихійними лихами,катастрофами, епідеміями, великими пожежами, що привели або можуть привести долюдських і матеріальних втрат.
ЗАДАЧІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ:
1. Попередження виникнення надзвичайнихситуацій техногенного походження і вживання заходів по зменшенню збитків івтрат у випадку катастроф, пожеж, аварій, і застосування сучасних засобівмасового ураження.
Організація життєзабезпечення населення підчас аварій, катастроф, стихійних лих у військовий час.
Прогнозування й оповіщення населення простихійні лиха, аварії і т.п., евакуація людей у безпечні райони.
Навчання населення застосуванню засобівіндивідуального і колективного захисту, правилам поводження в небезпечнихрайонах і в надзвичайних ситуаціях.
Людина є частиною природи. У процесі еволюціїорганізм людини пристосувався до існування у визначеному середовищі. Функціїорганізму можуть здійснюватися тільки тоді, коли умови зовнішнього середовищабудуть відповідати потребам організму (температура, вологість повітря,атмосферний тиск і т.д.).
У зв'язку з розвитком виробництва, умовизовнішнього середовища змінилися (і продовжують змінюватися) у дуже значнихдіапазонах і це приводить до утруднення життєдіяльності людей, а іноді допогрози для їхнього життя.
Приступаючи до вивчення предмета безпекажиттєдіяльності необхідно засвоїти декілька базових понять.
КАТАСТРОФА (гречок) — переворот, знищення,аварія, військова поразка,
руйнація, що потрясає раптове бідування, щомає згубний кінець, у тому числі і для людей.
АВАРІЯ (італ.) — непередбачений вихід із ладу,руйнація, ушкодження або аварія споруджень, транспорту, машин, нещасливийвипадок.
СТИХІЙНЕ ЛИХО — явище природи, що носитьнадзвичайний характер і приводить до порушення нормального життя, знищенняматеріальних цінностей і загибелі людей.
1-е ПИТАННЯ. Характеристика надзвичайнихситуацій.
Надзвичайні ситуації можна класифікувати втакий спосіб:
1. НС, зв'язані зі стихійними лихами, щопідрозділяються на наступні види:
Метеорологічні катастрофи (буря, урагани,смерчі, морози і т.д.)
26 квітня 1989 Р. торнадо з'явився у містіШатурія, Бангладеш Приблизно 1300 чоловік розтялися з життям, більш 50 тис.залишилися без даху.
Тайфун “Айк”, в якому швидкість вітру досягала220 км/г, налетів на Філіппіни 2 вересня 1985 Р. Загинуло 1363 чоловік, більш300 одержали травми, а 1,12 млн. чоловік залишилися без даху.
У грудні 1996 року на території Донецькоїобласті в результаті снігових заметів майже на 2 доби було паралізовано рух наавтодорозі
Донецьк — Маріуполь, в наслідок чого загинуло7 чоловік.
Топологічні катастрофі] (повені, сніжнілавини, сіли, зсуви)
14 серпня 1950 року повінь у провінції Ангвейу Китаї позбавив мільйони людей даху і біля 500 тис. життів.
У ході першої світової війни від 40 до 80 тис.чоловік загинули в результаті сходу лавин, спровокованих гарматним вогнем уТирольских Альпах, Австрії.
Тектонічні катастрофи (землетруси, виверженнявулканів).
26 серпня 1883 р. поблизу о. Ява в результатівибуху вулкана Кракатау піднялися хвилі висотою до 30 м, що одна за іншійскидалися на прилеглі острови. Міста, села, залізнична насипі, що проходить поЯві уздовж берега були змиті страшним потопом. Міста Анжер, Бентам, Мерак іінші були зруйновані. Населення островів Себеси і Берами було поховано. Поофіційним даним число загиблих склало біля 40 тис. чоловік.
НС зв'язані з техногенними аваріями ікатастрофами.
Техногенні катастрофи виникають у результаті:
— помилок при проектуванні, порушень правилтехніки безпеки.
6 грудня 1917 р. у порту Галифакса (Канада)пароплав “Монблан” зіткнувся з пароплавом “Имо”. Виникнула пожежа, під часякого в трюмах “Монблану” вибухнув вантаж: 200 тонн тринітротолуолу,2 300 тоннпікринової кислоти, 35 тонн бензолу, 10 тонн порохового удару. Місто булопрактично знищено. Уламки “Монблану” знаходили навіть за 12 миль від Галифакса.Убито 1963 чоловік, більш 2000 пропали без звістки, 25 000 залишилися безпритулку. До появи атомної бомби це був наймогутніший вибух в історії людства.
— порушення правил експлуатації споруджень ітехнології виробництва (викликають вибухи котлів, викиди хімічних речовин,вибухи вугільної пилюки і метану і т.д.) 4 квітня 1998 р. у надрах донецькоїшахти імені А. Скочинського. більш ніж на кілометровій глибині, гримнувпотужний вибух метану і вугільної пилюки, відбулося завалення породи. Досередини другого після аварії дня рятувальники виявили тіла всіх 63 заживошалених і удушених чадним газом шахтарів.
3. НС, зв'язані із соціальними катастрофами(збройні конфлікти, тероризм і т.д.).
За весь час своєї історії людство пережилобіля 15 тисяч війн, з яких загинуло більш 4 млрд. чоловік. Якби всі знищені підчас війн цінності перетворити р. золото, те його вистачило б, щоб оперезатиземну кулю по екватору стрічкою товщиною 10 м. і шириною 8 км.
У 1991 р. у тунелі від Мекки до Мини,Саудівська Аравія.1426 мусульманських паломників були затоптані юрбою, що біглау паніці.
У травні 1964 р.318 болільників були убиті іще 500 чоловік постраждали в суспільних безладдях, що вибухнули на олімпійськомукваліфікаційному матчі між Аргентиною і Перу на футбольному стадіоні вперуанській столиці Лімі. Безладдя спалахнули після забитою перуанськимифутболістами гола на останній хвилині, що не був зарахований. Якби голзарахували, Перу одержала би право поїхати на олімпіаду в Токіо.
Задача по ліквідації наслідків надзвичайнихситуацій.
Для організації робіт з ліквідації наслідківстихійних лих. аварій і катастроф, забезпечення постійної готовності органівкерування і сил для ведення цих робіт, а також для здійснення контролю зарозробкою і реалізацією заходів для попередження надзвичайних ситуацій у мирнийчас створюється Державна комісія при Кабінеті Міністрів України з Надзвичайнихситуації!, комісії з надзвичайних ситуацій при виконкомах (обласних і міських).
Вони працюють під керівництвом урядових(державних) комісій, створюваних для розслідування причин і ліквідаціїнаслідків особливого великих аварці (катастроф) або стихійних лих.
Робота комісій з надзвичайних ситуаційорганізується у взаємодії з органами цивільної оборони, міністерствомвнутрішніх справ, службою безпеки України, військового командування й органамидержавного контролю. При них створюється постійний робочій орган на базі штабіві служб цивільної оборони.
Рішення комісії з надзвичайних ситуацій підчас НС є обов'язковими для виконання всіма організаціями і підприємствами,розташованими на даній території.
Отже, у сучасних умовах забезпеченняжиттєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях, завчасне підготуванняміст і інших населених пунктів, а також об'єктів народного господарства,проведення заходів щодо захисту людини в умовах НС, дозволить не тільки знизитипоразку людей, але і зберегти матеріальні і культурні цінності і забезпечитибезперебійну роботу об'єктів народного господарства.
Ліквідація наслідків виробничих аварій істихійних лих містить у собі сукупність заходів, проведених у найкоротшітерміни з метою надання усіх видів допомоги постраждалому населенню у вогнищахпоразки (зараження), зонах катастрофічного затоплення й у районах стихійнихлих. запобігання подальших руйнацій і втрат, а також відновленняжиттєдіяльності міст, населених пунктів і об'єктів і господарства.
Задача по ліквідації наслідків великихвиробничих аварій і стихійних лих не обмежується тільки пасивними заходами щодоусунення вже причиненого збитку, але містить у собі й активи}' боротьбу з ними:прогнозування їх виникнення, попередження, профілактику, запобігання,локалізацію або ліквідацію аварій на початку їхньої появи (гасіння лісовихпожеж, боротьба з повенями. ліквідація розмивів у дамбах, зведення додатковихнасипів при погрозі затоплення й ін).
Відповідно до цього ліквідація наслідківкатастроф (виробничих аварій і стихійних лих) складається із шести групорганізаційних заходів:
Прогнозування інших лих, включаючирозрахункові дані статистики циклічності явиш сонячної активності, космічні(дані штучних супутників землі), метеорологічні, сейсмічні, вулканічні,біологічні й інші прогнози, моніторинг.
Боротьба із стихійними лихами і виробничимиаваріями, включаючи попередження й оповіщення населення про їх наближення, їхзапобігання, локалізацію й обмеження подальших руйнацій і втрат.
Рятувальні і невідкладні рятувальні роботи врайонах стихійних лих і вогнищах виробничих аварій, тобто ведення інженерноїрозвідки, установлення ступеня й об'єму руйнацій, розмірів зон зараження,швидкості і напрямків поширення пожеж, затоплень, заражень і т.п… виявленняоб'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека, визначеннянеобхідного угрупування сил і засобів для їхнього запобігання і ліквідації,порятунок людей, тварин, матеріальній цінностей із районів НС; надання медичноїдопомоги постраждалим: аварійно-відбудовні роботи, що забезпечують веденнярятувальних робіт, відновлення життєдіяльності населених пунктів, організаціякомендантської служби для забезпечення суспільного порядку в районах бідування,охорона матеріальних цінностей, пошук, упізнання і поховання загиблих.
Надання матеріальної й інших видів допомогинаселенню постраждалих районів, доставка постраждалим продуктів харчування,води, предметів першої необхідності.
Тимчасове, а потім капітальне відновлення,часто з реконструкцією населених пунктів, промислових підприємств і іншихоб'єктів народного господарства (відновлення зруйнованих і ушкоджених житловихі промислових будинків і споруджень,. джерел з водою, комунальних іенергетичних мереж, комунікацій зв'язку і транспорту, трубопроводів,аеродромів, портів, гідротехнічних споруджень). Реставрація і консерваціяунікальних пам'ятників історії, мистецтва й архітектури, зведення новихбудинків і споруджень замість цілком зруйнованих.
Інженерно-технічні заходи щодо підвищенняякості роботи об'єктів народного господарства і надійності їх споруджень навипадок повторного впливу руйнівних проявів стихійних лих і виробничих аварці,профілактичні роботи для запобігання їхніх руйнацій надалі, зберігання людей іматеріальних цінностей.
Найбільш складні і важкі при ліквідаціїнаслідків НС роботи, що відносяться до З і 5 групам заходів.
Заходи щодо ліквідації наслідків стихійних лихі виробничих аварці в умовах надзвичайної обстановки, жорстких термінів їхвиконання п обмежених місцевих ресурсах постраждалого об'єкта викопуються увизначеній послідовності і вимагають притягнення сил і засобів багатьохорганізацій.
Моніторинг
Спостереження за навколишнім світом, ведетьсяметодом моніторингу, протягом періоду і методом контролю (дозиметричного,хімічного, біологічного), що проводять спеціальні групи (підрозділи): Збройнихсил, Цивільної оборони, гідрометеоцентр; санітарно-епідемічні станції н іншіпідрозділи міністерств і відомств.
Моніторинг — спостереження, оцінка і прогнозстана навколишнього середовища в зв'язку з господарською діяльністю людини.
На основі зібраних даних про станнавколишнього світу даються рекомендації щодо раціональних засобівгосподарювання.
Існує три рівні моніторингу:
· санітарно-гігієнічний — забезпечує спостереження застаном навколишнього світу головним чином за ступенем забруднення природнихресурсів шкідливими речовинами і їхнім впливом на людей, рослини, тварин.Багато уваги приділяється контролю за утриманням в атмосфері азоту,вуглекислого газу, з'єднань важких металів, стан; водяних об'єктів, забрудненняїх різними органічними сполуками, нафтопродуктами;
· екологічний — це визначення змін у складіекосистем, природних комплексів, а також контроль, оцінка і прогнозекологічного стана на об'єктах народного господарства, територіях, акваторіях,в атмосфері, у зонах розміщення хімічно небезпечних підприємств;
· біосферний — дозволяє визначити глобально новізміни в природі, рівень радіації, вуглекислого газу, запиленості й іншихтоксикантів, погодні-кліматичні зміни на планеті.
Оскільки охорона навколишнього середовища сглобальною проблемою, у 1997 році під керівництвом ООН була створена системаглобального моніторингу. В даний час міжнародна співдружність об'єднує своїзусилля для впровадження програми ООН по охороні навколишнього середовища(ЮНЕП). Він координує дії в справах проведення спільного моніторингу, обмінуінформацією про природні зміни під впливом антропогенних чинників, що даютьстанції глобального моніторингу, і 1991 р. на території України застосовуєтьсяпрограма системною екомоніторинга України (СЕМ України), у якій беруть участь біляЗО різних організацій.
Контроль (дозиметричний, хімічний,біологічний) проводиться для безпосереднього визначення ступеня зараженнялюдей, місцевості, повітряної акваторії радіоактивними, отруйними (СДОР)речовинами і біологічними засобами.
Дозиметричний контроль проводиться длясвоєчасною одержання даних про дози опромінення людей і ступеня зараженостімісцевості, техніки, для зменшення радіаційною зараження.
Контроль опромінення людей проводитьсягруповим і індивідуальним способом.
Груповий контроль опромінення застосовуєтьсядля груп людей, що спільно діють в однакових умовах радіаційного зараження, зметою одержання даних про їхню дієздатність і дозу опромінення. Він проводитьсяза допомогою вимірника потужності доз радіації ДП-5В. комплекту індивідуальнихдозиметрів ДП-24 або побутових дозиметричних приладів типу РКС-01 “Стора”,Белла й інших.
Індивідуальний контроль опромінення,проводиться ї метою одержання даних про дози опромінення кожної людини задопомогою дозиметра кишенькового ДКП-50А (ИД-11). дозиметричних приладів, іншихіндивідуальних дозиметрів.
Груповий контроль опромінення, розрахунковимспособом визначається по середньому рівню потужності експозиції гної дозиопромінення населення (МЕД).
МЕД у населених пунктах вимірюється через рівніпроміжки часу: за перший період — через 0,5-1 годину з моменту зараження, задругий період — через 1-2 години, за третій і наступні періоди — через 3-4години. Для виміру МЕД використовуються прилади ДП-5В і інші дозиметричніприлади.
Ступінь радіоактивного зараження людей,техніки й інших предметів оцінюється шляхом виміру потужності експозиційноїдози в мр/година.
Ступінь радіоактивною зараження людей, технікиза допомогою приладу ДП-5Ввизначається в такій послідовності: вимірюютьгамма-тло в місці, де буде визначатися МЕД людей і техніки: вимірюють МЕД наповерхні людей, техніки.
Хімічний контроль проводиться для визначення:факту і ступеня зараженості отруйними речовинами і сильнодіючими отруйнимиречовинами засобів індивідуального захисту, техніки, споруджень, води,продуктів харчування, можливість життєдіяльності населення без засобів захисту,повноти дегазації заражених об'єктів.
Хімічний контроль проводиться за допомогоюприладів хімічної розвідки й у спеціальних хімічних лабораторіях.
За допомогою ВПХР можливе визначення типу ОР(СДОР) і їхньої концентрації в повітрі, на місцевості і техніці, а такожзбирання проб у заражених районах.
Хімічні лабораторії проводять аналізи проб, уяких визначають кількість ОР (СДОР), що знаходяться в продуктах харчування, уводі і па місцевості.
Біологічний контроль проводиться длявизначення характеру і ступеня зараженості місцевості, людей, продуктівхарчування, води, збудниками інфекційних захворювань і визначення засобів протибіологічного захисту. Вій включає: добір проб зараженого повітря й елементівзовнішньою середовища, а також специфічні індикації, тобто визначення видівзбудників інфекційних захворювань у медичних закладах, лабораторіях.
2 питання:
1. Дії населення при стихійних лихах
2. Захист населення при повенях
Круговорот води в природі відбувається з такоюже неминучістю, як і зміна часів року. Протягом 3 мільярдів років загальнакількість води на землі залишається незмінною. Водяний баланс і його циклобумовлені як впливом сонячного тепла, так і силою земного тяжіння, сполученняяких веде до постійного круговороту води в природі. Рідина випаровується й увиді пари потрапляє в атмосферу, де сконденсується і знову потрапляє в землю увіщі дощу або снігу.
У природі гідрологічний цикл ніколи не виявляєсебе регулярно в однім місці. Якби все було збалансоване, то ми б не знали ніпосух, ні повеней. Ця нерегулярність виявляється в різних місцях і в різнийчас. В одних місцях води випаровується більше, в інших більше випадає у віщіосадів. Висновок: якщо ви живете біля ріки, то рано або пізно переживетеповінь.
У жовтні 1887 Р. Хуанхе (Жовта ріка) у Китаївийшла з берегів, викликавши загибель біля 900 тис. чоловік. Незважаючи наспустошливі сезонні повені. Хуанхе випробує недостачу" води і є самою великоюрікою, схильною до пересихання. Влітку 1997 р. її низов'я цілком пересихалибільш ніж на 140 днів, залишаючи без води селянські наділи. Періоди пересиханняріки стають усе продовгіше, створюючи погрозу 7 мли. і а сільськогосподарськихугідь — джерелу їжі 52 мли. чоловік.
Повінь — затоплення місцевості в результатіпіднятій рівня води в річці, озері, морі, що викликається рясним припливом водив період сніготанення або злив, вітрових нагонів води, заторів, зажорів і т.п.
Про силу і могутність цього стихійного лихаговорить наступний історичний факт:
12 листопада 1970 року циклон обрушився наБангладеш, підняв хвилю, що у цьому районі затопила всю дельту ріки Ганг.Утонуло більш 500 тис. чоловік. По кількості жертв це стихійне лихо можнавважати самим значним із сучасних. Весь трагізм полягає в тому, що на підставіспостережень із супутників про наближення бідування було відомо заздалегідь.Пакістанські влади одержали офіційне повідомлення, однак проявили злочиннухалатність, не прийнявши ніяких мір для порятунку населенім. Були зруйнованізахисні дамби, греблі і затоплено 50 тис. кв. кілометрів території.22 міста і10 тис. сіл виявилися під водою, було зруйновано понад І млн. будинків.
Гідрологія розділила повені на 4 основних шли:
· Низькі — спостерігаються на рівнинних ріках. Вонипрактично не порушують ритм життя, якщо проведене попереднє підготування;відбуваються щорічно.
· Високі — заливають великі ділянки річкових долів,порушують звичний спосіб життя, вимагають евакуації населення, трапляютьсяразом у 20-25 років.
· Видатні (разом у 50-100 років) затоплюють не менше50% сільськогосподарських угідь і вимагають масової евакуації населення.Починається затоплення міст і населених пунктів;
· Катастрофічні повені трапляються раз у 100-200 років,затоплюють декілька річкових систем, цілком змінюється уклад життя, говорятьтак виглядав Всесвітній потоп.
І в наші дні повені заподіюють великий збитокнародному господарству, так повінь восени 1998 року в західних областях Українизатопила ряд населених пунктів, ушкоджені тисячі житлових будинків, зруйнованімости. окремі ділянки автомобільних доріг, загинуло біля 20 чоловік.
Способи боротьби з повенями і катастрофічнимизатопленнями:
Евакуація людей і тварин в районів затоплення:
Короткострокове відновлення під'їзних доріг імостів для забезпечення підходу рятувальників у райони затоплення.
Пошук постраждалих, порятунок людей (зняття здахів будинків, піднятих місць за допомогою човнів, вертольотів, плотів і ін)
Доставка постраждалим води, харчування йодягу.
Швидке зведення додаткових насипів,водовідвідних каналів і дамб.
Замазування брешей і розмивів в існуючихдамбах, порятунок виробничого устаткування.
Ліквідація ушкоджень комунально-енергетичнихмереж (ліній електропередач і зв'язку).
Роботи з короткострокового відновленнябудинків і споруджень шляхом зміцнення конструкцій загрозливих заваленням,відкачка з помешкань води.
Масштаб і початок повеней, що викликаютьсянаводками, прогнозуються більш, ніж за місяць, нагонних (у результаті припливівводи) — за декілька юдин.
При наявності достатнього часу населенняевакуюється з районів, з яким загрожує небезпека. Комісія з боротьби з повенямиповідомляє населенню місця розгортання збірних евакопунктів, терміни явки наних.
При повені, що раптово почалася, треба:
· Відключити і аз, воду, електрику.
· Погасити вогонь у печах.
· Перенести на верхні поверхи і горища цінніпредмети, речі.
· Закрити вікна, двері, при необхідності оббити їхдошками або фанерою.
· Підготувати теплий зручний одяг, гроші.
· Підготувати 3-х денний запас харчування.
· Підготувати медичну аптечку і ліки.
· Упакувати речі і документи в непромокальні пакети.
· Зайняти безпечне підняте місце (верхній поверх, дахбудинку).
Запастись предметами, що можуть допомогти увипадку самоевакуацій (автомобільні камери, надувні матраци, дерев'яні бочки ітлі)
До спаду води і прибуття допомоги необхіднозалишатися на дахах, деревах і інших височинах. Щоб рятувальники могли швидшевиявити потерпілих, необхідно у світлий час доби вивішувати на високе місцебілу або кольорову полотнину, а в темний-подавати світлові сигнали.
Евакуація здійснюється на човнах, катерах,плотах і інших плавальних засобах. Під час посадки на них необхіднодотримуватись суворої дисципліни, і' човен необхідно спускатися по одному,ступаючи на середину настилу, розсаджуватися за вказівкою старшого. Під часруху не можна обмінюватися місцями, сідати па борг човна, ходиш по плавзасобу.
Опинившись під час повені в поле, лісі,потрібно зайняти більш підняте місце. забратися на дерево. Попавши у воду,варто плисти до найближчої незатопленої ділянки не проти плину, а під кутом донього, використовуючи будь-які підручні засоби, що допомагають триматися наплаву: колоди, дошки і т.п.
До потопаючого підпливають на човні протиплину, а піднімають його з корми. Якщо у воді виявилося кілька людей, у першучергу беруть на борі тих, хто потребує в негайної допомоги, іншим подаютьрятувальні засоби.
Самостійно з затопленого району можнавибиратися тільки у випадку безвихідної ситуації. Рішення повинно бути прийнятеобдумано і добре підготовлено: плавзасоби. захист від холоду, маршрут і облікобстановки (плин, підйом або спад води, відсутність ознак діяльностірятувальників і т.п.). Виходиш тільки із страховкою, перевіряючи кожний крокперед собою, оскільки шлях може бути розмитий.
Не можна вживати в їжу продукти, що потрапили,а навколишню воду пити. Алкоголь не тільки не допомагає, але і сильно ускладнюєвиживання як у холоді, так і в жарі. Без води середня доросла людина можезалишатися в живих від 3 до 10 днів. При раціоні 500-600 мл води в добу людиназдатна протриматися навіть у тропіках не менше 10 днів без серйозних змін ворганізмі, а без їжі можна прожити більш місяця.
Французький лікар Алан Бомбар, що перетнув нанадувному човні в 1952 році Атлантичний океан за 65 доби без запасів води іїжі, писав: «Жертви легендарних аварій кораблів, що загинули передчасно, язнаю: вас убило не морс, вас убив не голод, вас убила не спрага! Розхитуючисьна хвилях під жалібні лементи чайок, ви померли від страху. „
От декілька його рекомендацій для виживання вІІС:
Не втрачати самовладання (до 75% постраждалихпри НС людей впадають в істерію або прострацію), діяти рішуче і розумно.
Постійно бути зайнятим необхідною роботою(впорядкування одягу, ремонт підготування плавзасобу і т.п.)
У холодному кліматі робити вправи, щобзберегти тепло, тримати ноги по можливості сухими.
У жаркому кліматі захищатися віднепритомностей і сонячних опіків, прикриваючи всі ділянки шкіри і зволожуючиодяг.
При відсутності запасів води перші 24 годинине пити, організувати збір дощової води, обмежити споживання води (500 мл удень, поділені на численні дози з найбільшою дозою ввечері).
Є по можливості, тільки аварійний запас.
Після сходу води, можна і обережністю входитив будинки, попередньо переконавшись, що конструкції не постраждали. Перед тим.як затримуватися і помешканні. його необхідно провітрити, відчинити усі вікна ідвері, не запалювати вогонь, не виключати електрику, можливий відплив газу.Користуватися електрикою газом, водопроводом можна тільки після дозволуфахівців.