ЗМІСТ
Вступ
1. Наслідкиекологічного забруднення
1.1 Забрудненняатмосфери
1.2 Забрудненняповерхневих та підземних вод
1.3 Забрудненнягрунтів
2. Інвестиції в основний капітал наохорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів
3. Введення в діюокремих виробничих потужностей по охороні навколишнього середовища
Висновок
Література
ВСТУП
Охорона навколишнього середовища та раціональне використання її ресурсів в умовах бурхливогоросту промисловості стала однією з найактуальніших проблем сучасності. Результати впливу людини на природу необхідно розглядати не тілько у світі розвитку технічного прогресу, росту населення, та і від залежності від соціальних умов, в яких вонипроявляються. Відношення до навколишнього середовища є мірою соціальних та технічних досягненнь людського суспільства, характеристикою рівня цивілізації. Співпраця між странами в області охорониприроди здійснюється через такіорганізації як Європейський економічний союз (ЄЕС), Організація об’єднаних націй(ООН) в рамках “Програми ООН по навколишньому середовищу” (ЮНЕП). До головних напрямків діяльності ЮНЕП відносяться екологічні проблеми населенихпунктів, а також проблемиздоров’я людини, охорона наземних екосистем та боротьба з розповсюдженням пустель, діяльність, пов’язана з екологічною освітою та інформацією, торговельні, економічні та технологічні аспекти по охороні природи,захист океанів від забрудненнь, охорона рослинностіта диких тварин, екологічні питання енергетики.
Економічна проблема охорони навколишнього середовища заключається в оцінці збитку, нанесенного забрудненням атмосфери,водних ресурсів, розробкою та використанням недр. Економічний збиток уявляє собою витрати, виникаючі внаслідок підвищеного зверх того рівня,при якому не виникають негативні наслідки забруднення повітряного середовища, водних ресурсівземної поверхні.
1. Наслідки екологічного забруднення
В період становлення України як незалежної держави, проблема оздоровленнянавколишнього середовища перетворилась в одну із найважливіших умов виживаннянації.
В результаті необдуманої діяльності людини, розвитку науково-технічногопрогресу, інших факторів, допущено забруднення і отруєння водоймищ, атмосфери,зеленого покрову Землі, зниження родючості грунтів. Забруднення навколишньогосередовища призвело до знищення тварин і птахів, до повного зникнення багатьохбіологічних видів рослинного світу.
Через негативну людську діяльність на планеті зникло 150 видів ссавців.За минулі 20 років на Землі щоденно зникав один вид тварин, а нині, за данимиВсесвітнього фонду охорони живої природи, один вид зникає за годину. З 1950 р;зникло понад 40 видів птахів та 40 видів ссавців, а лише в межах Східних Карпатзникло майже 20 видів.
Близько 600 видів рослин, або понад 12% всієї дикорослої флори України єрідкісними і такими, що перебувають під загрозою зникнення. До національної Червоноїкниги занесено 381 вид тварин, з яких майже 60% — безхребетні. Тому генофондрослинного і тваринного світу потребує особливої охорони.
Формувалося народне господарство України за умов дармової робочої сили,родючих земель, багатих надр, сприятливих кліматичних умов, розвиненої мережідоріг, водних сполучень. Це давало можливість виробляти в Україні дешевупродукцію, яку вивозили в різні кінці колишнього Радянського Союзу.
Секретар ЦК КП України П. Шелест в доповідній записці від 30 грудня 1967р. в ЦК КПРС писав: «Геологами республіки знайдено великі запаси родовищ газу,що дозволило в короткі строки збільшити видобуток природного газу і забезпечитипостачання не лише центрів України, але й подавати його у великій кількості вМоскву, Ленінград, Білорусію, Литву, Латвію, а також в соціалістичні країни — Польщу та Чехословаччину. За останні сім років на Україні видобування газузросло з 14,3 до 47 млрд. кубометрів. Протяжність газопроводів збільшиласявдвічі і становить 8,5 тис. км». У цьому ж документі йшлося і про видобутокнафти. У 1958р. її добувалося 1,2 млн. т, а в 1970р.- 15 млн. т.
Формування народного-господарського комплексу проходило стихійно, навіть пo-волюнтариськи,виходячи з політичних та галузевих інтересів. В Україні формувалися гігантськіпромислові галузі, будувалися фабрики, заводи та інші переробні підприємства,хімічні комбінати, які не мали відповідних очисних споруд і безмірнозабруднювали довкілля. Україна мала нафту, газ, достатню кількість вугілля,металу, якого так бракує зараз молодій державі. Хижацькими методами виробляласясільськогосподарська продукція, за всяку ціну, нехтуючи законами природи, незважаючи на неймовірне забруднення навколишнього середовища та не вдаючись дожодних суттєвих дій задля його збереження, а у багатьох випадках і відновлення.До таких складних екологічних умов в Україні додалися ще й наслідкиЧорнобильської аварії.
Еколого-економічна ситуація (EEC) с залежною від властивостей природи,особливостей ландшафту, рівня розвитку продуктивних сил, пріоритетівсуспільного розвитку науково-технічного прогресу. Вона, як правило,характеризується кількісними показниками, і відбиває стан компонентівсередовища, існування людини і відповідність їх належному рівню комфортності.
В умовах України EEC необхідно розглядати на всіх рівнях -державному,регіональному, локальному, місцевому.
1.1 Забруднення атмосфери
У багатьох регіонах України склалася несприятлива, а в деяких місцях — критична еколого-економічна ситуація, яку проілюстровано мовою цифр (за данимистатистичних збірників «Охорона навколишнього середовища та використанняприродних ресурсів України» та «Еколого-географічні дослідження територіїУкраїни станом на 1998 р.». В Україні налічувалося 351,7 тис. організованихджерел викидів шкідливих речовин в атмосферу; 31% промислових та інших об'єктівне мали санітарно-захисних зон, розміри яких відповідали б нормативам.Кількість шкідливих речовин, що викидаються стаціонарними джерелами забрудненняу 1998р. становила 18723,9 тис. т, а пересувними засобами — 1884,5тис.т».Найбільше атмосферних забруднень припадає на індустріальне розвинуті області:Донецьку, Дніпропетровську (відповідно 10,9% і 8,1%), Луганську (5,4%),Харківську (7,8%), Одеську (5,5%), Полтавську (5,6%), Запорізьку (2,8%), які всукупності здійснюють 48,3% атмосферних викидів:
/>
Малюнок 1– Забруднення атмосферного повітря в обласних центрах
Незважаючи на відчутне скорочення атмосферних викидів -8,7 млн. т — протягом шести останніх років стан повітряного басейну України погіршується,особливо в індустріально розвинених регіонах і великих промислових центрах.Атмосферні викиди через циркуляцію повітряних мас стають всепроникними, а тому,повсюдно поширюючись, створюють загрозу як для існування природних ландшафтів,населених живими організмами, так і для здоров'я людей.
Хімічні підприємства, яких налічується 114, за рік викидають в атмосферу10 млн. т різних хімікатів, до яких ще слід додати 6,5 млн. т транспортнихвикидів. На душу населення у рік припадає понад 300 кг отруйних відходів вмістах і від 100 до 150 кг у селах. Підраховано, що автотранспортом викидаєтьсяв атмосферу близько двох третин шкідливих викидів від усієї кількостізабруднень. Окрім спалювання величезної кількості кисню, двигун одногоавтомобіля на 1000 км пробігу викидає у повітря в середньому 35-45 кг шкідливихречовин. Майже 20% міського населення України проживає в зонах, де граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі перевищуються в 10-15 разів.
16 жовтня 1992р. було прийнято закон «Про охорону атмосферного повітря»,положення якого, на жаль, фактично не виконуються. Занепад економіки призвів дотого, що промислові підприємства не в змозі поновити старе обладнання, некажучи про перехід до технології замкнутого безвідходного виробництва.
1.2 Забруднення поверхневих та підземних вод
Залишається складною ситуація щодо забруднення поверхневих та підземнихвод, а Україна за водозабезпеченням займає останнє місце серед європейськихкраїн та країн СНД. Населенням України щорічно використовується 30 млрд. м3води, а разом з тим, у річки та водойми щорічно скидається біля 3 млрд. м3забруднених стічних вод. Особливо забруднюються малі річки, водосховища,акваторії Сивашу, Азовського та Чорного морів. Внаслідок погіршеннягідролітичного стоку зазнає значних економічних втрат риболовний промисел,деградують рекреаційні ресурси. У Чорному морі піднімається рівень мертвогосірководневого шару. Зазнав великого забруднення каскад штучних водосховищ наДніпрі, особливого поширення набуло явище «цвітіння» води, забруднено підземніводи. За останні 20 років забруднення довкілля промисловими, комунальнимистоками та внаслідок хімізації зросло в 4 рази.
За 1998 р. у відкриті водоймища Донецької області потрапило 965 млн. м3різних стоків, в т. ч. 259 — без будь-якої очистки і 706 млн. м3недостатньо очищеної. Забруднені води містили сульфатів та амонійного азоту-2,68 т, нітратів- 16,6 т, нафто-відходів — 182,7 т, фенолу — 3,3 т, важкихметалів — 200т.
У місцях водокористування в середньому по Україні невідповідність водисанітарним нормам, за хімічними та бактеріологічними показниками складалавідповідно 30,1% та 27,4%. В деяких областях ці показники є ще вищими(Донецька- 39,1 та 48,1; Рівненська-31,4 та 51,4; Тернопільська 32,2 та 61,5%).Не відповідає державним стандартам і вода для споживання. Аналіз очищеної, водиз комунальних водопроводів показав, що в середньому 11,7% хімічних та 7,3%бактеріологічних показників перевищують санітарно допустимі норми.
1.3 Забруднення грунтів
Небезпечних масштабів сягнула еродованість сільськогосподарських угідь.Водною і вітровою ерозією щорічно виноситься з полів України близько 470 млн. тродючих ґрунтів, що складає в середньому 15т/га. На території Тернопільської, атакож Харківської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областейчерез ерозію орних земель щорічно виноситься в середньому 24 т/га родючогогрунту. Наявність еродованих сільськогосподарських угідь в Івано-Франківській,Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській,Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській областях, Автономній Республіці Кримколивається від 20% до 40%.
Грунти забруднюються важкими металами й іншими шкідливими компонентамипромислових викидів, мінеральними добривами, отрутохімікатами тависокотоксичними пестицидами.
Надмірна хімізація сільського господарства призвела до забруднення яксамих грунтів, так і продуктів сільськогосподарського виробництва нітратами,пестицидами, іншими шкідливими речовинами. Так, протягом 1988р. у 17% продуктівспоживання виявлено перевищення допустимого рівня нітратів. В овочах, фруктахта ягодах цей показник перевищував норму в 2,5 рази. («Еколого-географічнідослідження території України», 1990р.).
Внаслідок нерозумного використання лісового фонду у нашій країнілісистість скоротилась і становить 14,35 території (цей показник у світістановить 29%). На одного жителя України припадає 0,2 га лісів (у світі — 1,4га), показник по Україні – найменший в Європі. Природні заповідники становлятьменше 2,1% території, в той час як у розвинутих країнах — 10%. Ліси хворіютьвід забруднення атмосфери, а також від випадання кислотних дощів.
Трагедією для українського народу стала Чорнобильська катастрофа, яказавдала величезної шкоди і збитків біосфері України. На територіїрадіоактивного забруднення проживає 2,4 млн. чоловік, із них більше 500 тис.дітей віком до 14 років. Більше 150 тис. осіб одержали дози опромінення, щоперевищують гранично допустиму норму.
Зони екологічного лиха займають близько 15% усієї площі. До них відносять30-кілометрову зону, а також північну частину Житомирської і Київськоїобластей. Надзвичайно забруднені території – райони підвищеної радіаційноїзабрудненості: Житомирська, Київська і Чернігівська області, а також Донецька іпівдень Луганської областей, Дніпропетровська, східні райони Кіровоградської,центральні райони Чорноморсько-Азовського узбережжя.
Викиди стронцію, цезію забруднили не лише землю, але й воду. Виниклозараження всього харчового ланцюга, а це негативно вплинуло на здоров'я людей істан біосфери в цілому.
2. Інвестиції в основнийкапітал на охорону навколишнього середовища та раціональне використанняприродних ресурсів
За останні роки в Україні спостерігається погіршення здоров'я, насампереддітей, учнівської та студентської молоді, що складає реальну загрозу вимиранняі виродження народу України. Так, населення України за три роки зменшилось на0,5 млн. чол., 20% жінок не в змозі завагітніти внаслідок перенесених абортівта венеричних захворювань, 40% жінок не можуть доносити плоду до строку, 30%дітей народжуються хворими (з них 19 тис. інвалідами), ще 30% дітей стаютьінтелектуально неповноцінними через нераціональне харчування, спостерігаєтьсястрімкий ріст кишкових, нервово-психічних, венеричних захворювань, СНІДу,туберкульозу, дифтерії, наркоманії. Усе це негативно впливає на економікукраїни, призводить до значних перевитрат державного і місцевого бюджетів. Так,за 9 місяців 1998 р. тільки з бюджету м. Тернополя на допомогу по догляду задітьми-інвалідами витрачено 450 млн. гривень.
Однією з причин збільшення забруднення навколишнього середовища єзменшення капітальних вкладень на охорону довкілля.
Таблиця 2.1. Інвестиції в основний капітал на охорону навколишньогосередовища та раціональне використання природних ресурсів. (тис. грн.)
/>
З табл. 2.1. видно, що при загальному зменшенні в 1998 р. капітальнихвкладень на охорону навколишнього середовища вони дещо збільшилися порівняно з 1985р. лише на охорону атмосферного повітря, рибних ресурсів та будівництвопідприємств і полігонів з утилізації, знешкодження і захоронения токсичнихпромислових, побутових та інших відходів. Зменшення витрат на іншіприродоохоронні потреби порівняно з 1985 роком можна пояснити кризовоюситуацією економіки народного господарства. Проте, незважаючи на загальний спаду виробництві, забруднення наростає, дедалі ускладнюючи і без того несприятливуекологічну ситуацію в Україні.
3. Введення в дію окремихвиробничих потужностей по охороні навколишнього середовища
Економічна відсталість, зменшення капітальних витрат на природоохороннізаходи значно вплинули на обсяги введення в дію окремих виробничих потужностейз охорони навколишнього середовища (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 Введення в дію окремих виробничих потужностей по охоронінавколишнього середовища.
/>
З табл. 3.1 видно, що крім полігонів з утилізації і знешкодженнятоксичних промислових відходів вагомо зменшене введення в дію інших очиснихспоруд, особливо систем оборотного водопостачання. Зменшення останньогопоказника можна пояснити тим, що багато підприємств простоюють, або працюють нена повну потужність, і технологічної води не використовують взагалі, тому немаєй оборотної води.
ВИСНОВОК
Забруднене навколишнє серидовище може негативно впливати на “реціпієнтів” (людей, промислові,транспортні та комунальні об’єкти, ліса, водоймища і т.п.). Ці негативні впливи проявляються в основному у підвищенні захворювать у людей та погіршення їх життєвих умов, у зниженніпродуктивності біологічних природних ресурсів,ускорення ізносу будівль та засобів виробництва. У зв’язку з цим, можно виділитислідуючі групи витрат:
— витрати, спрямовані на попередження поганого впливу забрудненого навколишнього серидовища на реціпієнтів;
— витрати, викликані цим впливом.
Отже, можназробити висновок, що до основних причин виникнення екологічної кризи на Україніможна віднести наступні фактори:
— вигідне розташування України з її величезними природними багатствами,великою кількістю робочої сили, наявністю розгалуженої мережі транспортнихсполучень;
— будівництво на Україні великої кількості надпотужних хімічних,металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів, які не мализахисних установок, які б запобігали забрудненню навколишнього природногосередовища (без врахування меж здатності довкілля до самовідтворення йсамоочищення);
— будівництво величезних тваринницьких комплексів без спорудження відповіднихочисних споруд;
— проведення великомасштабних меліоративних робіт при відсутностінаукових обгрунтувань і високоефективних технологій;
— відсутність екологічної експертизи проектів і планів будівництвапромислового комплексу, енергетики, транспорту;
— використання у виробництві високозатратних, застарілих технологій,обладнання, які вже давно потребують заміни;
— відсутність моніторингу та об'єктивної інформації для населення проекологічний стан довкілля, виявлення порушників та відшкодування нанесенихзбитків;
— низький рівень екологічної освіти керівників різних рівнів,підприємців, інженерів та спеціалістів, низька екологічна культура тасвідомість;
— відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовищата відповідних нормативних актів для їх реалізації;
— відсутність ефективних засобів економічного стимулювання заходів зізбереження навколишнього середовища;
— відсутність дійового державного контролю за виконанням державнихзаконів про охорону природи, а також покарання винних за нанесені збиткиприроді і людині.
ЛІТЕРАТУРА
1. АндрейчевЮ.І., Пустовойт М.А. Екологічна експертиза, право і практика. – К.,1992.
2. БачинськийГ.О. Основи соціоекології.-К., 1995.
3. БілявськийГ.О., Падун М.М., Фурдей Р.С. Основи загальної екології. – 2-е вид.- К., 1995.
4. ГенсірукС.А. Регіональне природокористування.- Л., 1992.
5. Грек Л.К.Основи екології. –Львів, 1998.
6. ГутаревичЮ.Ф. Запобігання забруднення повітря двигунами.-К., 1982.
7. ДударІ.Г. Економіки природокористування. –К., 1994.
8. ЗлобінЮ.А. Основи екології. – К., 1998.
9. МаульЯ.Я. Экономика иэкология.-Алма-Ата, 1989.
10. РуснакП.П. Економіка природокористування. – К., 1992.
11. Статичнийщорічник України. – К., 1999.
12. Червонакнига України.- К., 1960.
13. ЯремчукІ.Г. Фінансово-інвестеційний аналіз: Навчальний посібник. – К., 1996.