ЗМІСТ/> ВСТУПРОЗДІЛ 1. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА1.1 Загальні принципи організації охорони стаціонарнихоб’єктів1.2 Особливості створення системи безпеки в готельномугосподарстві1.3 Принципи створення безпеки при здійсненні охоронноїдіяльності в готеліРОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ОХОРОНИГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА2.1 Організація роботи служби охорони готельногопідприємства2.2 Загальні функції служби безпеки готелів2.3 Організація системи фізичного, інженерно-технічногозахисту в готельному господарствіВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Актуальність темидослідження полягає в тому, що головним принципом готельних систем безпеки є забезпечення комфортугостей. Саме тому готельні системи безпеки, як правило, значно відрізняютьсявід звичайних, що застосовуються в офісах і на підприємствах. Система безпеки вготелі враховує багато компонентів. Це і люди (служба охорони), і замки вномерах та інших приміщеннях, і сейфи, якими можуть користуватися гості. Багатохто вважає також необхідним заходом – встановлення системи відеоспостереження,хоча це інколи викликає незадоволення клієнтів. Під час відпочинку людинайменше думають про свою безпеку, що іноді призводить до небажаних наслідків,пов’язаних з ризиком для життя. Тому завдання адміністрації готелю полягає впопередженні можливого ризику для життя і здоров’я відвідувачів.
Метою дослідження є вивчення особливостей забезпеченнябезпеки в готельному господарстві.
Задачі дослідження:
- зібрати науково-методичні матеріали з теми дослідження;
- визначити фактори можливих небезпек;
- на прикладі готелю розглянути систему охоронної діяльності позабезпеченню безпеки.
Охорона поділяється на внутрішню (у штаті підприємства, щоохороняється) та найману (охороною займається охоронна фірма).
Самою ефективною охороною у всьому світі визнана недержавнаохорона. Це обумовлено жорсткою конкуренцією, котра впливає на якість послуг,та помірні ціни. У недержавній охоронній фірмі якість роботи та дисциплінакожного охоронця жорстко контролюється керівництвом.
Тілоохоронець, охоронець, сторож, інкасатор, оператор ТСО — це люди, котрі по професії перші приймають удар з боку злодіїв. Від їхпрофесіональної підготовки, сміливості та технічного оснащення залежить безпекамайна, а іноді — й життя людей. З іншого боку — від їх тактовності, вміннявирішувати різні конфлікти та зовнішнього вигляду залежить престиж фірми.
Під час роботи в охоронній фірмі кожен охоронець проходить спеціальнуфізичну, психологічну та теоретичну підготовку, тим самим постійно підвищуючисвій професійний рівень.
Поняття безпекице не тільки захист від кримінальних зазіхань, але ще й створення запобіжнихзаходів забезпечення захисту від пожежі, вибуху й інших надзвичайних ситуацій.
Багатогранністьсфери забезпечення безпеки готелю, його персоналу і клієнтів, також як ізавдання в сфері захисту інформації, вимагають створення спеціальної служби, щоздійснює реалізацію необхідного набору захисних заходів. Структура, чисельністьі склад такої служби визначається реальними потребами в безпеці, а також йогоматеріальними можливостями. Залежно від розмірів і потужності готелю діяльністьз створення умов безпеки персоналу, клієнтів і самого керівника може бути реалізованав різних варіантах: шляхом укладання договорів на обслуговування за допомогоюспеціальних охоронних фірм або шляхом формування власної служби безпеки.
Розділ 1. Забезпечення безпеки ГОТЕЛЬНОГОГОСПОДАРСТВА1.1 Загальні принципи організації охорони стаціонарних об’єктів
Різніпідприємства: великі й малі потребують різного підходу щодо здійсненняохоронної діяльності. У перших є великі матеріальні цінності, що вимагаютьохорони, і є кошти на цю охорону. У других: матеріальні цінності невеликі, алевтрата їх веде до краху. Розглянемо кілька моделей розташування офісу й,відповідно, дії по його охороні.
Мале підприємствочасто розташоване в офісах адміністративних будинків.
Таке розташуванняофісу є зараз дуже розповсюдженим. Фірми знімають 1-2 кімнати в будинкуінститутів, різних державних відомств, готелях. Будівлі ці, як правило, великі,що мають центральний вхід, і в цих організаціях діє пропускна система. Але всіми знаємо, як перевіряються ці пропуски. Крім центрального входу, удержустановах є входи службові. Найчастіше їх взагалі ніхто не контролює.
Таким чином,фірми, що знімають офіси в держустановах, не можуть почувати себе в безпеці. Втакому випадку доцільно домовитися з керівниками інших фірм про суміснийдоговір з охоронною фірмою.
Найнята охороннафірма проведе наступні заходи: забезпечить прохід на поверх тільки через однідвері, посадить у цих дверей охоронця, організує строгий пропускний режим,заведе порядок обліку відвідувачів і порядок внесення й виносу матеріальнихцінностей, перевірить працездатність сигналізації й виведе її на пультохоронця, видасть йому в опечатаних капсулах другі екземпляри ключів від всіхохоронюваних приміщень.
Крім цього,охоронна фірма може провести ряд інших дій, викликаних специфікою конкретногооб'єкта.
Такий спосібохорони забезпечить прийняття тільки тих відвідувачів, у яких зацікавленіохоронювані фірми. А також забезпечить охорону матеріальних цінностей на умовахповної або часткової матеріальної компенсації у випадку розкрадання. До того ж,охоронна фірма підготує й затвердить індивідуальний проект безпеки фірми зобліком всіх можливих ризиків.
Великепідприємство зазвичай займає офіс розташований в ряді кімнат або на ціломуповерсі в адміністративному будинку. Велике підприємство може дозволити собістворити власну службу охорони. При цьому треба піти на серйозні витрати йвирішити ряд проблем: підбор начальника служби охорони й охоронців, їхнєнавчання, озброєння й оснащення. Начальник служби повинен бути професіоналом іоплачуватися так, щоб у нього не виникало бажання вступити в змову зізлочинцями.
Проте, службаохорони навіть дуже великого підприємства не зможе зрівнятися по своїй силі йможливостям з великою охоронною фірмою. У цілому система охорони офісу великогопідприємства в держустанові будується в такий же спосіб, як було описане вище.
Однак, у зв'язкуз більшою кількістю власних співробітників і відвідувачів пред'являютьсяпідвищені вимоги до технічних коштів охорони й внутрішнього зв'язку. Такнайбільш важливі приміщення (кабінети керівництва, бухгалтерія, інформаційнийцентр) повинні обладнатися системами розмежування доступу. У спрощеному виді цеможуть бути електронні замки на дверях, що відкриваються або шляхом введення коду,або за допомогою яких-небудь електронних ключів, або за допомогоюідентифікаційних карт (магнітних, Touch Memory і т.д.).
Охоронець, щосидить у входу в офіс, повинен мати можливість зв'язку з кожним відділомпідприємства. Він не повинен залишати своє місце, а у випадку приходувідвідувачів, викликати працівників відповідних відділів і передавативідвідувачів ім.
Обов'язоксупроводжувати відвідувачів може бути доручена охоронцеві.
Цимдемонструється повага до клієнта й гарантується безпека підприємства. У ряді випадківсупроводжувати кожного відвідувача не представляється можливим. Тодізастосовуються відеокамери, які розміщаються у входу в офіс і в коридорах. Їхнімонітори встановлюються в Центральному пості охорони в спеціальному приміщенні,де охороною ведеться контроль за обстановкою в офісі. Туди ж виводитьсяохоронно-пожежна сигналізація, а також пульт системи розмежування доступу.
Системавідеоспостереження дозволяє контролювати не тільки відвідувачів, але й власнихспівробітників. Сучасні технічні системи охорони не можна назвати дешевими. Алечисто фізична охорона буде коштувати ще дорожче. Важливо розумне сполученнятехнічної й фізичної охорони в поекті, що буде містити в собі цілий комплексмер безпеки й ураховувати всі можливі ризики. Вона ж подбати про йогозатвердження й реалізацію.
Проблема охорониофісу з окремим входом (або цілого будинку) зводиться не тільки до охорониприміщень, але й прилягаючої території: підступів до об'єкта, автостоянок. Як ів тільки що розглянутому випадку, без систем розмежування доступу йвідеоспостереження служба охорони просто не зможе ефективно працювати.
За рубежем цісистеми одержали настільки широке поширення (в одному будинку одних відеокамерможе бути більше 20), що матеріали фіксації й реєстрації інформації(магнітофонна стрічка, комп'ютерні журнали на дискетах) часто ніхто навіть непереглядає. Вони лежать в архіві протягом певного часу ( 3-6 місяців), післячого використовуються знову для нового запису.
Але якщо виникаєяка-небудь подія, хронологію подій дуже легко відновити по архівних матеріалах.
Знання жспівробітниками й відвідувачами того, що їхні дії перебувають під контролем,дисциплінує і є гарною превентивною мірою. Система охорони офісу (великогоунівермагу, готелю, банку) в окремо вартому будинку містить у собі всі фізичні,технічні й організаційні заходи, перераховані раннє. Однак, ця системанастільки складна й залежить від виду конкретного підприємства, що вимагаєспеціального розгляду.1.2 Особливості створення системи безпеки в готельному господарстві
Головний принципготельних систем безпеки – безпека не може створюватися за рахунок комфортугостей. Саме тому готельні системи безпеки, як правило, значно відрізняютьсявід звичайних, що застосовуються в офісах і на підприємствах. Система безпеки вготелі враховує багато компонентів. Це і люди (служба охорони), і замки вномерах та інших приміщеннях, і сейфи, якими можуть користуватися гості. Багатохто вважає також необхідним заходом – встановлення системи відеоспостереження,хоча це інколи викликає незадоволення клієнтів.
Концепція безпекив готелі і загальному розумінні є офіційно прийнятою системою поглядів на цілі,завдання, основні принципи і напрями у області забезпечення безпеки і стійкогорозвитку будь – якого готелю, життя і здоров’я персоналу і гостей в ньому, їхправ і за умов можливих зовнішніх і внутрішніх небезпек й загроз.
Розробка заходівзабезпечення безпеки готелів, механізму їх реалізації здійснюється зурахуванням загроз, які можуть протистояти даному об’єкту в цілому.
Ефективневирішення проблеми безпеки готелів вимагає системного підходу, заснованого нааналізі функціонування об’єкту, виявленні найвразливіших зон і особливонебезпечних загроз, складання всіх можливих сценаріїв кримінальних дій івиробленні адекватних заходів протидії.
Працівники службибезпеки готелю мають постійно вивчати досвід експлуатації готелів і роботи їхслужби безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію зфахівцями державних служб охорони порядку, пожежної безпеки, силових відомств.
Наявність наринку розвиненої системи добування комерційної інформації визначаєправомірність створення не менш розвиненої системи її захисту віднесанкціонованого отримання і зловмисного використання. Ці функції маєвиконувати служба безпеки готелю. Класифікація загроз, включаючи небезпеки, щовиникають у різних видах взаємодії, свідчать про те, що в сучасних умовах длябезпеки, як персоналу, клієнтів, готелів, так і його, як комерційногопідприємства, окремими заходами і діями обійтися не вдасться. Потрібна постійнодіюча система, що охоплювала б всі форми і методи надання безпеки персоналу,клієнтів і комерційної діяльності готелю.
Для створеннятакої системи безпеки важливо провести класифікацію різних типів небезпек ізагроз, що виникають у процесі взаємодії сторін. Учасники взаємодії вступають,як в безпосередній фізичний контакт, так і в інформаційну та фінансовувзаємодію, тому всі загрози можна умовно розділити на три категорії: фізичні,інформаційні та фінансові.
Фізичні загрози –наслідок фізичних дій. Вони загрожують здоров’ю людей, їхньому майну, власностіготелю; побічно впливають на розмір прибутків і збитків.
Фінансові загрози–наносять збитки і прямі фінансові втрати як готелю, так і клієнтам.
Інформаційнізагрози – наслідок взаємодії у сфері комунікації, приводять до непрямихфінансових втрат і моральних витрат.
Останніми рокамисерйозною міжнародною проблемою став тероризм. Особливо небезпечним він є дляготелів. Теракти стають масштабнішими, багатосторонніми за переслідуванимицілями і видами прояву.
Проблема ключіввід гостьових кімнат була і залишається найсерйознішою серед всіх проблем,якими доводиться займатися службі безпеки. Звичайно, в адміністраторазберігаються дублікати всіх ключів і, щоб бути упевненими в їх надійності, часвід часу треба проводити їх вибіркову перевірку. Необхідно мати спеціальнийжурнал, в якому службовці розписуються, коли беруть або здають ключі. У деякихготелях в посвідченні особи службовця робиться позначка, які ключі він маєправо брати під розписку.
Системаобслуговування в готелі повинна бути побудована і матеріально обладнана так,щоб була забезпечена недоступність ключів на стійці портьє для сторонніх,особливо коли там нікого немає. Консьєрж і спрацівники служби прийому ірозміщення повинні пройти підготовку щодо здійснення контролю за входом івиходом з будівлі готелю. Не завадять і додаткові засоби безпеки дверей (замкивсередині номера, вічка).
Важливу роль усправі створенні безпеки відіграють зовнішнє освітлення паркінгу, входів івиходів, внутрішнє освітлення коридорів, громадських місць. Важливо такожпередбачити сейфи або в службі прийому, або в кожному номері для зберіганняцінних речей і грошей клієнтів. І звичайно ж кімната повинна мати відповіднустраховку.1.3 Принципи створення безпеки при здійсненні охоронної діяльності вготелі
Готель,відповідно до закону України «Про туризм» відповідає за збереження речейвідвідувача, а також відповідає за шкоду, нанесену життю, здоров’ю і майнувідвідувачів внаслідок недоліків при наданні послуг, а також компенсує моральнушкоду, заподіяну відвідувачу порушенням його прав.
Тому в кожномуготелі має бути план заходів щодо забезпечення захисту і безпеки клієнтів, якийвключає такі чинники ризику, як пожежа, крадіжка, травма, несподіванезахворювання тощо. Цей план, природно, повинен відповідати діючим законам іправилам, виконання яких повинне систематично контролюватися одним з керівниківготелю. Персонал готелю повинен пройти курс протипожежної підготовки і наданняпершої допомоги. У будівлі готелю всі запасні виходи і маршрути евакуаціїклієнтів повинні бути чітко позначені, а в кожному номері та у всіх громадськихмісцях повинна бути наочна інформація про запасні виходи, маршрути евакуації інайближчу систему пожежної сигналізації.
Захист гостей іїхньої власності – важливий аспект у роботі готелів. Власник і службовцізобов’язані згідно із законом вживати всі необхідні заходи обережності, щобстворити безпеку гостей (також й економічну). Багато в цій справі на сучасномуетапі розвитку бізнесу відводиться електронним системам управління. Вонивикористовують мережу комп’ютерів останнього покоління і новітні технології, щодопомагає підвищити ефективність операцій і мінімізувати різні махінації приздійсненні розрахунків.
Готельні службизобов’язані забезпечити клієнтів інформацією про правила протипожежної безпекиі правила користування електроприладами, а також, у разі потреби, викликати дляклієнта без додаткової оплати швидку допомогу.
В процесівиявлення, аналізу і прогнозування потенційних загроз мають враховуватисяоб’єктивно існуючі зовнішні та внутрішні умови, що впливають на їх небезпеку.Такими є:
– нестабільнаполітична, соціально–економічна і криміногенна ситуації;
– невиконаннязаконодавчих актів, відсутність ряду законів з життєвоважливих питань;
– зниженняморальної, психологічної і виробничої відповідальності громадян.
На стадіїконцептуального опрацювання питань безпеки готелів на можливий розгляд загальногоскладу потенційних загроз. Конкретний перелік, пов’язаний із специфікою,вимагає певної деталізації і характерний для етапу розробки конкретного проектусистеми безпеки.
У загальномуплані до загроз безпеки особи відносяться:
– викрадення ізагрози викрадення працівників, членів їх сімей і близьких родичів;
– вбивства, щосупроводжуються насильством, знущаннями і тортурами;
– психологічнийтерор, загрози, залякування, шантаж, здирництво;
– пограбування зметою заволодіння коштами, цінностями і документами.
Злочинніпосягання щодо приміщень, будівель і персоналу можуть проявлятись у вигляді:вибухів; обстрілу з вогнепальної зброї; мінування, зокрема із застосуваннямдистанційного управління; підпалів; нападу, вторгнення, захоплень, пікетування,блокування; пошкодження вхідних дверей, ґрат, огорож, вітрин, меблів, а такожтранспортних засобів – особистих і службових.
Метою подібнихакцій є відвертий терор щодо готелю; нанесення серйозного морального іматеріального збитку; зрив на тривалий час нормального функціонування;здирництво великих сум грошей.
Втілення загрозінформаційним ресурсам може бути проведено:
– через наявніагентурні джерела в органах державного управління, комерційних структурах, щомають можливість отримання конфіденційної інформації;
– шляхом підкупуосіб, що безпосередньо працюють у готелі, безпосередньо пов’язаних з йогодіяльністю;
– шляхомперехоплення інформації, циркулюючої в засобах і системах зв’язку,обчислювальній техніці за допомогою технічних засобів розвідки і зніманняінформації, несанкціонованого доступу до інформації і навмиснихпрограмно–математичних дій на неї в процесі обробки і зберігання;
– шляхомпідслуховування конфіденційних переговорів, що ведуться в службових приміщенняхготелю, службовому і особистому автотранспорті;
– черезпереговорні процеси між готелем та іноземними або вітчизняними фірмами,використовуючи необережне поводження з інформацією;
– черезініціаторів із працівників готелю, які хочуть заробити гроші та поліпшити свійдобробут або проявляють ініціативу з інших моральних або матеріальних причин.
Реалізація цихзагроз може перешкоджати нормальному виконанню готелем його основних функцій.
При наданніготельних послуг повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя іздоров’я відвідувачів як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях(стихійних лихах тощо).
Ризик для життя іздоров’я людини в готелі виникає за умов:
– існуванняджерел ризику;
– прояву даногоджерела на небезпечному для людини рівні;
– схильностілюдини до дії джерел небезпеки.
Шкідливі чинники(чинники ризику) в готелі можуть бути класифіковані таким чином:травмонебезпека; дія навколишнього середовища; пожежонебезпека; біологічні дії;психофізіологічні навантаження; небезпека випромінювань; хімічні дії; підвищеназапиленість, загазованість та інші.
Травмонебезпекаможе виникнути в результаті переміщення механізмів, предметів чи тіл,несприятливих ергономічних характеристик використовуваного обладнання, щовикликають травми, небезпечних атмосферних явищ (атмосферна електрика,блискавки та ін.). Зниження травмонебезпеки забезпечується:
– захиснимипристроями й огорожами при використанні рухомих механізмів, предметів,небезпечних ділянок території;
– використаннямзасобів індивідуального захисту;
– дотриманнямергономічних вимог до обладнання;
– дотриманнямвимог будівельних норм до житлових і громадських будівель;
– дотриманнямправил експлуатації інвентарю, що використовується і устаткування (ліфтів,підйомників, візків та ін.), забезпечуючи його безпечну роботу;
–попереджувальним інформуванням гостей про чинники ризику і заходи щодопопередження травм.
Гості повиннібути інформовані про те, як запобігти можливих травм і які екстрені заходи слідзробити у разі отримання травми.
Дія навколишньогосередовища обумовлена підвищенням або зниженням температури навколишньогосередовища, вологістю і рухливістю повітря в зоні обслуговування гостей,різкими перепадами барометричного тиску. Показники мікроклімату в приміщенняхобслуговування туристів (спальних, ресторанного господарства, клубних та інших)повинні відповідати встановленим санітарно–гігієнічним вимогам. Попередженняшкідливих дій даного чинника ризику забезпечується:
– виборомсприятливої пори року, доби для здійснення подорожі;
– оснащеннямприміщень готелю пристроями кондиціонування, дезодорації повітря, опалювання,автоматичного контролю і сигналізації тощо.
Номенклатуравимог і показників щодо забезпечення пожежної безпеки туристів і методи їхперевірки повинні забезпечуватися у відповідності до діючих стандартів.Експлуатацію приміщень готелю необхідно здійснювати в суворій відповідності звимогами правил пожежної безпеки.
Біологічнічинники – це патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності,мікроорганізми, комахи і тварини, що є носіями інфекційних захворювань, абовикликають опіки, алергічні та інші токсичні реакції. Дія цих чинників ризикуна відвідувачів та обслуговуючий персонал запобігається:
– дотриманнямвстановлених санітарних норм і правил обслуговування;
– застосуваннямустаткування і препаратів для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації,дератизації;
– використаннямзнаків безпеки і необхідного маркування на предметах оснащення і спорудах, щовикористовуються при обслуговуванні постояльців (посуду, кухонного та столовогоінвентарю тощо);
– проведеннямпопередніх і періодичних медичних оглядів обслуговуючого персоналу;
–попереджувальним інформуванням проживаючих про небезпечних місцевих комах, проте, як уникнути небажаних контактів і які екстрені заходи слід вжити у разі отриманнятравми (контакту).
Виключення абозниження дії психофізіологічних чинників ризику (фізичні та нервово–психічніперевантаження) досягається в основному раціональною побудовою програмиобслуговування клієнтів.
Небезпечнимивипромінюваннями є підвищений рівень ультрафіолетового та радіоактивноговипромінювання. Попередження клієнтів про небезпеку ультрафіолетової радіаціїзабезпечується:
– інформуваннямпро дію ультрафіолетового випромінювання на людину;
– використаннямзасобів індивідуального захисту (захисних масок, кремів, одягу, що закриваєтіло, руки, ноги, сонцезахисних окулярів).
Для запобіганнядії хімічних чинників ризику в обслуговуванні клієнтів необхідно:
– здійснюватирегулярний контроль за вмістом шкідливих хімічних речовин в повітрі, воді,ґрунті, продуктах харчування та інших біологічних середовищах;
– здійснюватибудівництво і розміщення готелів у сприятливому, з погляду дії хімічнихчинників ризику, середовищі;
– застосовуватипрепарати для дезінфекції і дезінсекції в суворій відповідності з інструкцією звикористання, виключаючи можливість контактів постояльців з цими засобами.
Вимоги додопустимого рівня шкідливих речовин в повітрі зон обслуговування відвідувачів,приміщень, транспортних засобів повинні бути не нижче санітарно–гігієнічнихнорм, встановлених стандартами, санітарними нормами і правилами. Безпеказабезпечується дотриманням вимог до оснащення приміщень, транспортних засобіввентиляцією з очищенням повітря.
До інших чинниківризику відносяться небезпеки, пов’язані з відсутністю необхідної інформації пропослуги і їх номінальні (запроектовані) характеристики. Необхідно передбачати:
– наданняклієнтам достатньої інформації про готельні послуги відповідно до вимог,встановлених діючою нормативною документацією;
– проведення длявідвідувачів необхідних повідомлень з безпеки;
– професійнупідготовку обслуговуючого персоналу.
Безпекапроживання в готелях забезпечується дотриманням:
– вимогбудівельних норм і правил при проектуванні та будівництві готелів;
– вимог безпекитехнічної експлуатації будівель, споруд і устаткування, що встановленінормативними документами;
– технічнимоснащенням, що відповідає діючим нормативам;
– заходами, щогарантують особисту безпеку відвідувачів і збереження їх майна.
З метою створеннябезпеки життя і здоров’я відвідувачів повинні дотримуватися встановлені внормативних документах вимоги щодо зберігання, транспортування і приготуванняхарчових продуктів відповідно до чинних санітарних правил і норм.
У готелях повиннідотримуватися санітарно–гігієнічні та протиепідемічні правила і норми зокремадо:
– утриманнясанітарно–технічного устаткування та інвентарю, видалення відходів і захистувід комах і гризунів;
– станутериторії, місць загального користування, приміщень будівлі;
– обробки(прання, прасування, зберігання) білизни тощо.
Готелі повинні розміщатисяв сприятливих екологічних умовах. Питна вода має бути відповідатиепідеміологічним нормам, нешкідлива за хімічним складом. За відсутностігарантії хорошої якості питної води необхідно обладнати спеціальні установкидля її обробки.
Препарати яківикористовуються для дезінфекції, дезінсекції, дезодорації та миючі засоби, щоувійшли до переліку товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації, повиннімати сертифікат відповідності та застосовуватися відповідно до нормативнихвимог.
При експлуатаціїелектричного, газового устаткування повинні дотримуватися вимоги ППБ, ДОСТи іправила експлуатації, встановлені заводом–виробником в нормативній документаціїна конкретне устаткування.
Допустимий рівеньзвукового тиску і рівень звуку в приміщеннях повинні відповідати вимогамдержавних стандартів.
Готелі, щонадають послуги харчування, хімчистки, перукарень та інші види послуг, щопідлягають обов’язковій сертифікації, повинні мати сертифікати відповідності державноїсистеми сертифікації.
У кожному готелімають бути розроблені та затверджені плани дій персоналу в надзвичайнихситуаціях (стихійних лихах, пожежах та ін.), що включають взаємодію з місцевимиорганами управління, що беруть участь в рятувальних роботах. Керівник готелюнесе відповідальність за підготовленість персоналу до дій в надзвичайнихситуаціях.
Вимоги до безпекиобслуговування для конкретних видів готельних послуг встановлюються нормативноюдокументацією на відповідні види послуг: державними стандартами, правилами,статутами, кодексами тощо.
Адміністраторготелю зобов’язаний ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретноїготельної послуги і заходами щодо їх запобігання.
Інформація, щозабезпечує безпеку життя і здоров’я проживаючих у процесі обслуговування,надається в порядку, встановленому діючою нормативною документацією.
Розділ 2. Особливості Здійсненняохоронної діяльності з охорони готельного підприємства2.1 Організація роботи служби охорони готельного підприємства
Основнимзавданням служби безпеки готелю в сфері забезпечення режиму й охорони єорганізація і здійснення заходів захисту майна готелів у його клієнтів всімаможливими, в конкретних умовах, шляхами.
З метою забезпеченнянадійної охорони матеріальних цінностей, документів, інформації, що міститьвідомості комерційного характеру, своєчасного попередження спроб порушеннягромадського порядку в приміщеннях готелів, встановлюється певний режимдіяльності, дотримання якого обов’язкове для всіх працівників, відвідувачів.
Керівники іпрацівники служби безпеки готелю, що забезпечують і здійснюють режим й охорону,керуються у своїй діяльності відповідним законодавством, нормативнимидокументами.
Основнимзавданням служби безпеки готелю є створення умов його безпеки, що передбачаєзастосування превентивних, організаційних і ліквідаційних заходів щодозапобігання фізичним, фінансовим та інформаційним втратам постояльців,персоналу, будівлі та майна готелів.
Основними завданнямислужби безпеки готелю є:
1. Забезпеченнярежиму доступу в готель і на його територію, запобігання несанкціонованогопроникнення в приміщення і на територію готелів.
2. Контрольдотримання клієнтами процедури доступу в приміщення.
3. Забезпеченняохорони припаркованих транспортних засобів клієнтів та працівників наоблаштованих автостоянках, а також автопарку.
4. Визначення зонризику (тобто зон, де вірогідність негативних дій вища, а наслідки цих дій небезпечніші) і розробка дій роботи в цих зонах.
5. Забезпеченнябезпеки пересування матеріальних цінностей в межах будівлі готелю і прилеглоїтериторії, попередження винесення краденого майна працівниками або клієнтами збудівлі готелів.
6. Спостереженняза поведінкою клієнтів, відвідувачів, персоналу, що може спричинитирозкрадання, з метою його попередження.
7. Контрольроботи систем життєзабезпечення готелів.
8. Попередженняпро виникнення вогнищ пожежі.
9. Участь вгасінні пожеж в межах раніше відпрацьованих сценаріїв.
10. Забезпеченнягромадського порядку.
11. Забезпеченняособистої безпеки клієнтів і персоналу готелю.
12. Забезпеченнязбереження інформації.
13. Запобіганнявитікання інформації.
14. Інформаційнезабезпечення операцій з партнерами і постачальниками.
15. Контрольвзаєморозрахунків.
16. Перевіркаплатоспроможності.
17. Аналіззаконодавчої активності держави і місцевих органів влади.
18. Аналізгалузевої інформації і участь в її формуванні.
19. Вхіднийконтроль продуктів. 2.2 Загальні функції служби безпеки готелів
Служба безпекиготелю виконує такі загальні функції:
1) організовує ізабезпечує пропускний режим в будівлях і приміщеннях готелю, розробляє іздійснює порядок несення охоронної служби, контролює дотримання вимог режимупрацівниками, клієнтами, партнерами;
2) управляєроботами з проведення в готелі заходів щодо забезпечення особистої і фінансовоїбезпеки персоналу, клієнтів і забезпеченню їх правового і організаційногорегулювання;
3) управляєроботами з проведення в готелі заходів щодо забезпечення збереження системжиттєзабезпечення, а також з ліквідації фінансових загроз з боку зовнішніх івнутрішніх учасників ринкового процесу;
4) бере участь врозробці основоположних документів з метою закріплення в них вимог створенняумов безпеки і захисту комерційної таємниці, зокрема статуту, колективногодоговору, правил внутрішнього трудового розпорядку, положень про підрозділи, атакож трудових договорів, угод, підрядів, посадових інструкцій і обов’язківкерівної ланки і рядових фахівців;
5) розробляє і здійснюєспільно з іншими підрозділами готелю заходи щодо попередження виникнення аболіквідації виниклих раніше загроз фізичного, фінансового та інформаційногопланів при всіх видах об’єктових робіт;
6) організовує іконтролює виконання вимог внутрішніх інструкцій з безпеки, організовує навчанняі тренінг персоналу готелю;
7) вивчає всісторони діяльності готелю (комерційну, фінансову та ін.) для виявлення іпопередження всіляких видів загроз його безпеки і безпеки клієнтів, веде облікі аналіз порушень режиму безпеки, накопичує і аналізує дані про зловмиснізадуми конкурентів, про діяльність персоналу готелів у його клієнтів іпартнерів;
8) організовує іпроводить службові розслідування з крадіжок, розголошування відомостей, втратдокументів та інших порушень безпеки в готелях;
9) розробляє,веде, оновлює і поповнює перелік внутрішніх нормативних актів, що регламентуютьпорядок забезпечення безпеки і захисту інформації;
10) забезпечуєсуворе виконання вимог нормативних документів із створеня умов безпеки і захистукомерційної таємниці;
11) здійснюєкерівництво службами і підрозділами безпеки всього готелю;
12) організовує ірегулярно проводить навчання працівників з усіх напрямів діяльності,добиваючись, щоб до цих питань був вироблений глибоко усвідомлений підхідвсього персоналу;
13) веде обліксейфів, металевих шаф, спеціальних сховищ та інших приміщень, в яких дозволенопостійне або тимчасове зберігання цінностей і конфіденційних документів;
14) контролюєроботу інженерно–технічних засобів, що забезпечують вирішення питань безпеки;
15) підтримуєконтакти з правоохоронними органами і службами безпеки інших об’єктів з метоювивчення криміногенної обстановки;
16) відповідає запротипожежну безпеку готелю, контроль стану відповідного устаткування, навчанняперсоналу і взаємодію з офіційними органами держпожежнагляду.
Ефективний режимохорони забезпечує збереження будівель і приміщень готелю, збереження іконтроль переміщення матеріальних цінностей, людей, підтримання протипожежноїбезпеки. Вирішальне значення для режиму охорони мають:
– підготовка ірозстановка сил і засобів охорони;
– збір і аналізінформації про стан режиму охорони.
Основнимипринципами режиму охорони є:
1) активність іпопереджувальний характер охорони, що полягає у випереджаючому виявленні ознакпроникнення небажаних елементів і своєчасному вжитті заходів з йогопопередження;
2) доцільність іобґрунтованість організації охорони готелю, своєчасність її посилення,раціональне використання сил і засобів охорони;
3) розумнепоєднання власних можливостей та сил правоохоронних органів для забезпеченнябезпеки готелю;
4) здійсненняохорони за єдиним планом;
5) непомітністьабо демонстративність дій охорони залежно від ситуації, що складається вготелі;
6) максимальнаінформованість охорони про всі події, що відбуваються в готелі, для правильноговизначення ключової ланки, дія на яку дозволяє забезпечити безпеку в цілому.
У практицідіяльності підрозділу по забезпеченню безпеки готелю можна виділити дві групизавдань:
1) аналітичні тапопереджувальні;
2) процедурні.
Аналітичнізавдання розв’язуються шляхом систематичного збору інформації про суб’єктизлочинної діяльності, інші негативні явища, які істотно можуть вплинути набезпеку, втрату іміджу готелю і стан власного режиму охорони. Головним тут є дотриманняпринципів безперервності та постійного збору інформації.
Це досягаєтьсящоденним спілкуванням керівництва охорони готелю зі всіма службами готелю.
Ведення гостьовоївідомості за добу черговою зміною, де відображаються всі події від технічних несправностейдо поведінки клієнтів, дозволяє це врахувати в роботі нової зміни.
Вирішенняпопереджувальних завдань зв’язане, в першу чергу, із створенням іміджу сильногоі надійного режиму охорони. Це перш за все: швидке реагування на прохання,заяви гостей із втрати речей, документів або їх зникненні та в короткі терміниповернення заявникам або швидке затримання порушника громадського порядку,злісного неплатника за проживання, харчування тощо до прибуття працівниківорганів правопорядку. Наявність системи обмеження доступу в гостьові кімнати,встановлення в номерах кнопок екстреного виклику, відео спостереження,охоронної сигналізації, можливість встановлення в номері гостя на його проханнядодаткових засобів охоронної сигналізації з підключенням їх до мобільноготелефону гостя – не лише підвищує імідж режиму охорони, але й імідж всьогоготелю.
Друга групазавдань режиму охорони готелю розв’язується шляхом своєчасного виявлення ознакпідготовки посягання з подальшим його відбиттям заздалегідь підготовленимисилами і засобами.
Сюди ж слідвіднести і готовність працівників до дій у разі виникнення різних надзвичайнихситуацій (загроза вибуху, вибух, пожежа, захоплення заручників тощо). Якщоперша група завдань розв’язується в режимі щоденної роботи, то друга групазавдань–шляхом теоретичних занять, різного роду тренувань, практичнимизаняттями зі всіма службами готелю.2.3 Організація системи фізичного, інженерно-технічного захисту вготельному господарстві
В більшостіготелів, що охороняються, охоронці присутні цілодобово, контролюють гостей, щоприбувають, здійснюють контрольно–пропускний режим до номерного фонду та іншихоб’єктів з цілодобовим режимом роботи.
Окрім основнихпостів, приміщення та територія готелю контролюється обходом (патрулюванням)працівниками охорони. Так наприклад, в денний час поверх номерного фондуконтролюються не рідше одного разу на дві години, в нічний час – не менше двохразів – на годину. Інші об’єкти і прилегла територія контролюються не меншеодного разу в дві години. Графік патрулювання (обходу) побудований таким чином,що патрульований об’єкт перевіряється не в один і той же час доби. Завданнямипатрулювання є огляд приміщень і території на предмет виявлення підозрілихпредметів, а в нічний час додатково – контроль осіб, що зустрічаються намаршрутах обходу (патрулювання).
В окремих готеляхзастосовується частковий режим охорони (певні години доби) – це службовий вхід,фітнес–центрта ін.
У практичнійроботі застосовується також додатковий режим охорони при проведенні вресторанних залах банкетів, фуршетів, при роботі глядацької зали. Длязабезпечення безпеки при проведенні заходів на цих об’єктах залучаютьсядодаткові співробітники.
Охорона задопомогою технічних засобів. Для охорони і контролю стану приміщень таприлеглої території широко використовуються різні за призначенням засобиохорони, які виведені на два пости контролю – центральний диспетчерський постготелю і пост автоматизованої системи безпеки.
За допомогоютехнічних засобів охорони виявляються місця виникнення пожежі, проникненнясторонньої особи в гостьову кімнату або приміщення, що охороняється, порушенняцілісності простору приміщення, що охороняється, території та ін.
Для перевіркироботи того або іншого сигналу висилаються працівники охорони. Вимоги, щовстановлені для перевірки сигналу – жорсткі. Працівник охорони повинен прибутина місце роботи охоронної сигналізації не пізніше за дві хвилини з моментуотримання сигналу.
Таким чином,застосування фізичної охорони в поєднанні з охороною за допомогою технічнихзасобів дозволить готелю своєчасно припиняти будь які негативні явища ізабезпечувати з урахуванням вимог сьогоднішнього дня безпеку гостей, персоналу,збереження матеріальних цінностей як готелів у, так і гостей.
До основнихзасобів інженерно – технічного захисту і забезпечення безпеки в готеліввідносяться такі засоби захисту:
– фізичні;
– апаратні;
– технічні;
– програмні.
Вказані засобизастосовуються при вирішенні таких завдань:
– охоронатериторії і спостереження за нею;
– захист споруд,внутрішніх приміщень і спостереження за ними;
– здійсненняконтрольованого доступу в зони та приміщення, що охороняються, і сховища;
– нейтралізаціїпобічних електромагнітних випромінювань і наведень;
– забезпеченняохорони і безпеки проживаючих і їх особистого майна;
– захистустаткування і сховищ від ворожих дій (крадіжки, вандалізм та ін.);
– підтриманнягромадського порядку;
– можливістьнегайного і ефективного реагування у разі тривожної події.
Для виконання цихзавдань група інженерно – технічного захисту використовує організаційні,організаційно – технічні та технічні заходи.
До організаційнихзаходів відносяться заходи обмежувального характеру, що зводяться в основному,до регламентації доступу і використання технічних засобів забезпечення доступуі контролю.
Організаційнізаходи передбачають:
– визначеннятехнічних засобів, використовуваних для отримання необхідної інформації в межахзони (території), що охороняється;
– визначеннянебезпечних місць з погляду можливості несанкціонованого доступу в будівлю іприміщення готелів і для попередження цього з використанням технічних засобів;
– реалізаціюзаходів попередження або локалізації можливих несанкціонованих дій, щопорушують безпеку відвідувачів і персоналу готелів;
– організаціюсуворого контролю проходу та пронесення будь – яких предметів, пристроїв,засобів, механізмів у контрольовану зону, які здатні бути загрозою безпецігостей і персоналу;
– організаціюсуворого контролю винесення (вивезення) речей і устаткування з метою запобіганнярозкраданням.
Організаційно – технічнізаходи забезпечують блокування можливих каналів загрози безпеки перебування вготелі шляхом використання спеціальних технічних засобів, що встановлюються наелементи конструкції будівель, приміщень і технічних засобів, що містятьпотенційну загрозу безпеці. З цією метою використовуються технічні засобипасивного і активного захисту.
Технічні заходизабезпечують придбання, встановлення і використання в процесі діяльності знадання послуг спеціальних технічних засобів.
Правові основидіяльності служби безпеки. Основні положення, склад і організація службибезпеки мають юридичну силу в тому випадку, якщо вони відповідають положенням,зафіксованим в основоположних правових документах. В основу діяльності служббезпеки покладені нормативні та законодавчі акти України, включаючи інструкціїміністерств і відомств, що стосуються відповідних видів діяльності, статутготелів у, колективний договір, трудові договори, правила внутрішньоготрудового розпорядку працівників, посадові обов’язки керівників і персоналу.
У своїйдіяльності служба безпеки готелю повинна керуватися: законодавством України;офіційними документами міністерств і відомств, що стосуються питань діяльностіготелів; інструкцією з організації відділу режиму і охорони; інструкцією поорганізації допуску в готель; інструкцією по дотриманню комерційної таємниці;інструкцією з роботи з клієнтами; інструкцією з організації зберіганнядокументів, що містять конфіденційну інформацію; інструкцією з забезпечення інженерно– технічного захисту систем життєзабезпечення готелю; інструкцією зпротипожежної безпеки; іншими документами, що відносяться до сфери зовнішньоїабо внутрішньої регламентації інших аспектів, включених в сферувідповідальності служби безпеки.
Працівники службиохорони з метою забезпечення захисту особистих, майнових, фінансових,інформаційних інтересів клієнтів, його персоналу, а також самого готелю якюридичної особи, мають право:
– брати участь врозробці документації і організаційних процедур, що надають безпеку готелю;
– вимагати відвсіх працівників готелю, ділових партнерів і клієнтів суворого і неухильноговиконання вимог нормативних документів або договірних зобов’язань, розробленихв межах забезпечення безпеки на об’єкті;
– вносити пропозиціїщодо вдосконалення правових, організаційних та інженерно – технічних заходівщодо захисту комерційної таємниці;
– навчати ікоординувати дії персоналу інших підрозділів готелю, направлені на забезпеченняспільними зусиллями виконання заходів безпеки.
Працівники службибезпеки зобов’язані:
– сувородотримуватися правил внутрішнього розпорядку і посадової інструкції;
– здійснюватиконтроль дотримання правових положень, закріплених у вищевказаних документах,персоналом, клієнтами і відвідувачами;
– доповідатикерівництву про факти порушення вимог нормативних документів щодо захистубезпеки готелів та інші дії, що можуть призвести до виникнення того або іншоговиду загроз чи небезпек;
– здійснювативесь спектр дій, що входять в компетенцію працівника служби безпеки ізакріплених відповідною регламентною базою, направлених на попередження,запобігання і ліквідацію наслідків виникнення загрози безпеки готелів і йогоклієнтів;
– постійнопідвищувати свій професійний рівень, відповідально ставитися до своїх обов’язків,від виконання яких залежить життя і здоров’я людей, збереження майна ірепутація готелів.
Працівники службибезпеки відповідають за порушення своїх обов’язків, за перевищення повноваженьі за невикористання своїх прав при виконанні обов’язків.
Контроль завиконанням вимог безпеки в готелях здійснюють органи державного управліннявідповідно до їх компетенції. Контроль здійснюється на початку сезону – приперевірці готовності готелю до експлуатації, а також під час поточнихперевірок. Поточні перевірки забезпечення безпеки постояльців проводятьсявідповідно до планів і графіків технічних оглядів (випробувань) готельнихбудівель і споруд, устаткування, перевірок приготування їжі, термінів і умовзберігання і транспортування продуктів харчування тощо.
/>Висновки
Захист готелюпередбачає оптимальне поєднання організаційних, технічних і фізичних заходівпопередження і своєчасного реагування будь – яких небезпечних ситуацій.Ключового значення тут набуває правильний вибір технічних засобів і систембезпеки, їх правильне проектування, монтаж і обслуговування.
До організаційнихзаходів у забезпеченні захисту в готелі відносяться: спеціально розробленісистеми регламентації поведінки обслуговуючого персоналу і працівників, щовідповідають за безпеку, проведення заходів для спеціальної підготовкиперсоналу служби безпеки, технологія готельного обслуговування, принципиорганізації порядку доступу й охорони різних категорій готельних номерів іслужбових приміщень, регламентація дій працівників в екстремальних ситуаціях.
Необхіднозазначити, що велику (можливо, головну) небезпеку для готелів представляєможливість пожежі, випадкового або навмисного підпалення, що також вимагаєрозробки і впровадження адекватних організаційно – технічних заходів протидії іє однією з найважливіших складових системи безпеки.
Очевидно, щоперехід до нової, сучасної концепції безпеки, яка передбачає застосуванняскладної спеціальної техніки, вимагає перегляду тактичних аспектів в роботірізних служб готелю.
Для цьогонеобхідно реалізувати наступні організаційні заходи: розробити детальніінструкції дій у всіх можливих позаштатних ситуаціях і розповісти про нихкожному працівникові, скласти короткі, багато інформативні й інтуїтивно зрозуміліінструкції з користування засобами безпеки для гостей, у які повинні бутивнесені короткі правила поведінки в екстремальній ситуації, регулярно проводитизаняття з підвищення кваліфікації персоналу служби безпеки, фізичної та бойовоїпідготовки, провести навчання персоналу з правил користування апаратуроюбезпеки, організувати для персоналу періодичну (не менш одного разу на рік)перевірку знань в сфері безпеки, проводити додаткове навчання в разі зміникадрів і модернізації готелю, організувати нечисленну, але професійну інженернуслужбу (у межах штату служби безпеки), до обов’язків якої ввійшло б проведеннятехнічного обслуговування готелів, проведення навчання і консультуванняпрацівників інших служб та інші заходи (розробляються індивідуально для кожногоконкретного готелю).
Заходи безпеки,що розробляються та впроваджуються в готелях, мають бути націлені на виконаннятаких завдань:
– забезпеченняохорони і безпеки мешканців та майна під час перебування в готелі;
– захист майнаготелю від ворожих дій (крадіжок, актів вандалізму тощо);
– забезпеченнязахисту готелю у (самої будівлі та всього, що в ній знаходиться) відтерористичних актів (нападів, саботажу тощо);
– підтриманняпорядку і забезпечення належної поведінки у всіх громадських місцях готелю;
– забезпеченняспокою і конфіденційності відвідувачів під час перебування в готелі;
– забезпеченняможливості негайного та ефективного реагування у випадку будь–якої події, щовимагає втручання персоналу або представників сторонніх відомств (наприклад,міліції, швидкої допомоги тощо);
– гарантуванняналежної поведінки, а також сумлінності та чесності всього персоналу готелю;
– гарантуванняможливості надання готелем спеціальних послуг із забезпечення підвищеноїбезпеки високопоставлених осіб, до охорони яких висуваються особливі вимоги.
Застосування цихзаходів безпеки не лише буде оберігати клієнта під час його перебування вготелі, але і відгородить працівників від необґрунтованих звинувачень. А цепоряд з іншими аспектами підвищить репутацію готелю і як наслідок збільшитьйого попит.
Для будь – якогоготелю характерними є такі групи загроз: природні, техногенні, екологічні,терористичні та інші. Рівні небезпеки загроз різного виду залежать відполітичних обставин в країні та світі, стабільності соціально – економічногорозвитку як держави, так і регіону.
Організовуючисистему безпеки готелю необхідно чітко уявляти собі, для яких цілей і зарахунок яких коштів вона функціонуватиме. При вирішенні питань безпекикерівники готелів схильні вдаватися до двох крайнощів: або вони витрачаютьзначні кошти на організацію надскладних систем безпеки, які призначені дляоб’єктів підвищеної секретності, або майже не приділяють питанням безпекиналежної уваги. Безперечним фактом є те, що в сучасних умовах безпека готелів,його працівників і клієнтів стає одним з чинників підвищенняконкурентоспроможності бізнесу. Однак, не можна забувати і про те, що будь – якийготель, як комерційне підприємство, є предметом особливого інтересуконкурентів.
Ефективневирішення проблеми безпеки готелів вимагає системного підходу, заснованого нааналізі функціонування об’єкту, виявленні найуразливіших зон і особливонебезпечних загроз, складання всіх можливих сценаріїв кримінальних дій івиробленні адекватних заходів протидії.
Працівники службибезпеки готелю мають постійно вивчати досвід експлуатації готелів і роботи їхслужби безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію зфахівцями державних служб охорони порядку, пожежної безпеки, силових відомств.
/>Список використаної літератури
1. Автоматизованеробоче місце охоронної служби // Автоматизація технологічних процесів тапромислова екологія. — К., 1996. — Вип.1. — С.67–69.
2. ВаськовськаВ.П. Проблеми визначення категорії “безпеки” та її роль у правознавстві //Науковий вісник Юридичної академії МВС. – Дніпропетровськ, 2003. — № 3. – С.58-62.
3. ВаськовськаВ.П. Складові елементи поняття безпеки людини в структурі права людини набезпеку // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – Дніпропетровськ, 2004. — №4. – С. 134-140.
4. ВаськовськаВ.П. Поняття та характерні риси безпеки людини // Держава і право: Збірникнаукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 26. – К.: Ін-т держави іправа ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 179-184.
5. ВаськовськаВ.П. Механізм забезпечення права людини на безпеку // Право України. – Київ,2005. — № 9. – С. 25-28.
6. ВаськовськаВ.П. Співвідношення понять “охорона” і “захист” в механізмі забезпечення права людинина безпеку / Проблеми нормативно-правового забезпечення захисту прав і свободлюдини в діяльності ОВС: Матеріали Всеукраїнської науково-практичноїконференції, Прикарпатський юридичний інститут, Івано-Франківськ, 31 березня –1 квітня 2005 р. – С. 8 – 15.
7. Долгий О. А. Проблемиправового регулювання охоронної діяльності податкових органів // Реґіональніпроблеми боротьби з економічною злочинністю. — Донецьк, 2003. — С.200–209.
8. Зайцев І.Спаси і збережи // Український дiловий тижневик «Контракти» .- № 12.- 21. березень, 2005.- С.18
9. КалининГ. Негосударственная служба безопасности в Украине: текущий момент иперспективы // Служба безопасности. — 1996. — №10. — С. 18-19.
10. Кофанов Л. Правовий статус особи: Стан. Проблеми. Перспективи // Юридический вестник, 1999.- № 2 .- С. 116 – 120
11. Красова О.В.,Петрова Ю.А. Абрахам Харольд Маслоу // Управление персоналом (рус.).- 2006.- №22.- C.70-75
12. КурилоВ. Надання охоронних послуг як об’єкт підприємництва//Право України 2003 рік, №2.- С. 98
13. Курило В. І. Особливостізастосування норм трудового законодавства в роботі з кадрами у недержавнихохоронних підприємствах // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. — К.,2003. — N8. — С.199–205.
14. Курило В. І.Правовий статус працівників охоронних підприємств щодо зберігання носіння тазастосування спеціальних засобів та зброї // Вісник. — Х., 2002. — Вип.20. — С.106–112
15. Кухар І. Як за кам’яною стіною? // День.- №152, четвер, 22 серпня 2002.- С.45
16. ЛитвинО.П. Загальна безпека як об’єкт злочину // Збірник наукових праць інститутузаконодавства Верховної Ради України. — К., 1996. — С.380-382.
17. ЛитвинО.П. Тенденції сучасної злочинності в Україні // Науковий вісник Національноїакадемії внутрішніх справ. – К., 1998. — №2. — С. 96-105.
18. Литвин О.П. Організаційно-правові засади безпеки підприємництва і проблеми зпровадженням охоронної діяльності суб’єктів недержавної форми власності //Недержавна система безпеки підприємництва як складова національної безпекиУкраїни. — К., 2004. — С.114–130.
19. Матвеева Я. За каменнойспиной // Суббота плюс №46.- 16-16 ноября 2006 г.- с.7
20. Пікуля Т. О. Характер взаємодіїприватних служб безпеки, детективних (охоронних) агентств з державнимиправоохоронними органами у деяких розвинутих країнах світу та в Україні //Проблеми пенітенціарної теорії і практики. — К., 2003. — № 8.- C. 206-211.
21. Романов О. Охоронна діяльність.Перегляд умов ліцензування: [Про Державну службу охорони при МВС України] //Іменем закону. — 2005. — 7.10 -13.10 (№ 40). — С.14.
22. Романов О. Регуляторна політика таохоронна діяльність. Зауваження до умов ліцензування: [Про ринок охороннихпослуг в Україні] // Юридичний журнал. — 2005. — № 9. — С.29-32.
23. Типовий договір на охорону обєктів таквартир громадян підрозділами Державної служби охорони при Міністерствівнутрішніх справ України (Затверджений Наказом Головного управління державноїслужби охорони при МВС України від 04.05.95 p.
24. Чуб Н. Ох, рано встает охрана!...:[Комент. прес-конф. за участю голови Комітету Верховної Ради з питань боротьбиз корупцією і організованою злочинністю В.Стретовича, президента Асоціаціїукраїнських банків О.Сугоняко та лідера коаліції «Трудовий союз»М.Сироти з приводу проблем ринку охоронних послуг] // Киев. вестн… — 2005. — 18 окт. — С.3.