Питання
1. Необхідність і значення страхування від нещасних випадків
2. Обов’язкове страхування від нещаснихвипадків в Україні. Особливості та характеристика окремих видів страхування
3. Добровільне індивідуальне і колективнестрахування від нещасних випадків
Список використаної літератури
1. Необхідність і значення страхуваннявід нещасних випадків
Об'єктом страховогозахисту при страхуванні від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи,які пов'язані з тимчасовим або постійним зниженням доходу або додатковими втратамиіз-за смерті застрахованого унаслідок нещасного випадку.
Нещаснийвипадок — це раптове, короткочасне, непередбаченеі незалежне від волі застрахованої особи подія, яка привела до травми, інвалідностіабо іншого розладу здоров'я.
Страхуваннявід нещасних випадків — це ризикове страхування,яке на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачаєвиплату страхової суми лише при настанні страхового випадку (у повному розмірі абопевній її частині). Виплати страхової суми або повернення сплачених внесків післязакінчення терміну дії договору страхування не передбачаються.
Повидах страхування від нещасних випадків ділиться на:
індивідуальне— в даному випадку страхувальником є фізична особа, яка укладає договір відносносамого себе або іншої фізичної особи; колективне — якщо страхувальником єюридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування накористь своїх працівників. Сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій,з якими застраховані знаходяться в трудових або інших передбачених законом стосунках.Відповідно до закону України «Про страхування» страхування від нещаснихвипадків може мати обов'язкову або добровільну форму.
Обов'язковівиди страхування вводяться законами України. З метою захисту інтересів не лише окремихстрахувальників, а і всього суспільства в цілому здійснюється обов'язкове страхуванняв порядку і за умовами, які їх затверджує Кабінет міністрів України.
Добровільнестрахування здійснюється на підставі договору між страхувальникомі страховиком. Умови і порядок проведення страхування визначаютьсяправилами, які встановлюються страховиком самостійно, але зврахуванням чинного законодавства. Договір полягає на підставі письмової заяви клієнтапро страхування від нещасного випадку. Критерії відбору нещасних випадків: суб'єктивнийризик, професія, вік і ін.
Основним критеріємтарифікації в страхуванні від нещасних випадків є професія. Інші критерії тарифікації,використовувані більшістю страхових компаній, доповнюють його. Це заняття спортом,водіння мотоцикла і так далі. Кожна страхова компанія складає на основі класу рискисписок професій, що представляють особливу небезпеку по відношенню до вірогідностінещасних випадків. Деякі види професійної діяльності не приймаються до забезпечення.До них відносяться підривники, артисти цирку, водолази, мінери.
Ризик нещасного випадкузбільшується разом з віком, в основному із-за втрати рефлексів і рухливості і, щоє найбільш важливим, при настанні страхового випадку процес відновлення триває набагатодовше. Позитивний чинник тут в тому, що більш старшому віку відповідають великаобережність і менша схильність ризику. Страхові компанії схильні визначати як нормуприйняття риски граничний вік страхувальника не вище 65 років.
Про настання страховоговипадку страхувальник або застрахований повідомляє страховика, як тільки це станеможливим, але не пізніше за один рік з дня настання страхового випадку. Термін виплатистрахової суми обумовлюється правилами (умовами) страхування. Найчастіше це — шестиденнийабо семиденний термін. Страхова виплата унаслідок смерті застрахованого унаслідокнещасного випадку здійснюється у розмірі 100 % страхової суми.
При травмуванні застрахованоїособи унаслідок нещасного випадку виплата проводиться в процентному відношенні відповіднотаблиці розмірів страхових виплат. Страхова виплата у розмірі 100%, відповідно вказанійтаблиці, проводиться в деяких випадках при пошкодженні нервової системи, спинногомозку, очей, органів травлення, яке привело до тяжких наслідків, і при ампутаціїверхньої кінцівки або кисті або всієї нижньої кінцівки.
Крім того, певнийвідсоток страхової суми виплачується при тимчасовій непрацездатності застрахованого.Під непрацездатністю мають на увазі неможливість продовжувати професійну діяльністьабо виконувати звичайні обов'язки впродовж певного періоду часу.
2.Обов’язкове страхування від нещасних випадків в Україні. Особливості та характеристикаокремих видів страхування
Найважливіша класифікаційнаознака у страхуванні — форма проведення. За цією ознакою страхування поділяєтьсяна добровільне й обов'язкове.
Здебільшого взаємовідносиниміж страхувальником і страховиком будуються на добровільних засадах і оформлюютьсядоговором страхування. Згідно із Законом України «Про страхування» договористрахування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування придобровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування,а далі їх затверджує державний наглядовий орган у сфері страхування, видаючи ліцензіюна право здійснення відповідного виду страхування.
В обов'язковому страхуванністрахові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставівідповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягаютьстрахуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи;страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. Згідно ізЗаконом України «Про страхування» форми типового договору і порядок проведенняобов'язкового страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, при укладаннідоговору обов'язкового страхування ні у страховика, ні у страхувальника практичноне лишається «свободи маневру», адже всі суттєві моменти будь-якого видуобов'язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчимиактами. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика.Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другийне в праві відмовити йому в цьому.
За часів державноїмонополії, коли потреби страхувальників задовольняв єдиний страховик — Держстрах,проведення обов'язкового страхування не супроводжувалося укладанням договорів. Ниніоформлення договорів страхування є обов'язковим у будь-якому випадку.
Право на здійсненняобов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик, якщо він має відповіднуліцензію.
У Законі України«Про страхування» наведено перелік 33 видів обов'язкового страхування,які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні, і встановлено, що новівиди обов'язкового страхування можуть бути введені лише шляхом внесення змін у цейЗакон. До складу обов'язкового страхування українським законодавством віднесено:
1) медичне страхування;
2) особисте страхуваннямедичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях,що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіцитулюдини при виконанні ними службових обов'язків;
3) особисте страхуванняпрацівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуютьсяз Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільнихпожежних дружин (команд);
4) страхування спортсменіввищих категорій;
5) страхування життяі здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
6) особисте страхуваннявід нещасних випадків на транспорті;
7) авіаційне страхуванняцивільної авіації;
8) страхування відповідальностіморського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морськоготранспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу,іншим користувачам морського транспорту та третім особам;9) страхування цивільноївідповідальності власників транспортних засобів;
10) страхування засобівводного транспорту;
11) страхування врожаюсільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськимипідприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськимипідприємствами всіх форм власності;
12) страхування цивільноївідповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідокядерного інциденту (порядок та умови цього страхування визначаються спеціальнимзаконом України);
13) страхування працівників(крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державногобюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числіздійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
14) страхування цивільноївідповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежамита аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибу-хонебезпечніоб'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічногота санітарно-епідеміологічного характеру;
15) страхування цивільноївідповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'юлюдей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;
16) страхування майновихризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України«Про угоди про розподіл продукції»;
17) страхування фінансовоївідповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансовоїустанови;
18) страхування майновихризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених ЗакономУкраїни «Про нафту і газ»;
19) страхування медичнихта інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державнихнаукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуютьсяз Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаногоз виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудникамиінфекційних хвороб;
20) страхування відповідальностіекспортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів,щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності танавколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації(видалення) небезпечних відходів;
21) страхування персоналуядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторівз нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установкахвід ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахуноккоштів ліцензіатів;
22) страхування об'єктівкосмічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується КабінетомМіністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
23) страхування цивільноївідповідальності суб'єктів космічної діяльності;
24) страхування об'єктівкосмічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків,пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском таексплуатацією її у космічному просторі;
25) страхування відповідальностіщодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі,запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
26) страхування відповідальностісуб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідківпри перевезенні небезпечних вантажів;
27) страхування професійноївідповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком,встановленим Кабінетом Міністрів України;
28) страхування відповідальностівласників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодошкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
29) страхування цивільноївідповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володіннізброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння,зберігання чи використання цієї зброї;
30) страхування тваринна випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещаснихвипадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом МіністрівУкраїни;
31) страхування відповідальностісуб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста абойого майну;
32) страхування відповідальностіморського судновласника;
33) страхування лінійелектропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодженнявнаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дійтретіх осіб.
Усі види страхування,що не ввійшли до цього переліку, вважаються добровільними. Міжнародне право і правобільшості держав світу пов'язують впровадження окремих видів обов'язкового страхуванняз необхідністю захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди. Томуобов'язкова форма страхування найбільш поширена у, страхуванні відповідальності,а конкретніше — у страхуванні відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки.А особисте і майнове страхування провадяться, як правило, у добровільній формі.Ефективність державного регулювання у сфері страхування багато в чому залежить відстворення оптимальної системи страхового захисту на базі раціонального використанняможливостей і переваг як обов'язкового, так і добровільного страхування.
Особливостіта характеристика окремих видів страхування
Особистестрахування. Однією з галузей страхування є особисте страхування,здійснюване з метою надання певних послуг як фізичним (окремим громадянам, членамїхніх сімей), так і юридичним особам (наприклад, страхування працівників підприємстввід нещасних випадків). Ці послуги передбачають страховий захист страхувальників(застрахованих) у разі настання несприятливих подій для їхнього життя й здоров'я.
Допідгалузей особистого страхування належать:
− страхуванняжиття (пенсій);
− страхуваннявід нещасних випадків;
− медичне страхування.
Останні дві підгалузів економічній літературі об'єднуються під назвою «страхування здоров'я».Здійснення особистого страхування має певні особливості. Зокрема при його проведеннідуже важко правильно оцінити той ризик, який береться на страхування. Через це такестрахування пов'язане, по суті, з установленням умовної страхової суми, яка лишенаближено відбиває збиток, що його може завдати страховий випадок. Поділ страхуванняна окремі підгалузі зумовлюється сукупністю ризиків, які вони об'єднують, тривалістюдії договорів страхування, а також накопиченням страхових сум. Ризики, які існуютьпри страхуванні життя, пов'язані з невизначеністю тривалості останнього для кожногоокремого страхувальника. Так, коротке життя людини, наприклад годувальника сім'ї,породжує значні проблеми для його дружини й дітей. Тривале життя створює проблемуфінансового забезпечення в похилому віці.
Страхування життяпередбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого)під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорістроку. Крім того, в договорі страхування додатково може бути обумовлена й відповідальністьстраховика і при дожитті застрахованої особи до певної події, наприклад одруження,народження дитини, а також у разі втрати нею здоров'я від нещасного випадку.
Договористрахування життя мають певні особливості:
− відповідальністьстрахової компанії настає, якщо страхувальник (застрахований) помер за будь-якоїпричини;
− договір страхуваннявважається договором приєднання, оскільки цей договір, і особливо загальні йогоумови, виробляється лише страховиком;
− страхувальникпогоджується на умови, які пропонує йому страховик;
Договірстрахування життя — це договір доброї волі, бо в йогооснову покладено довіру між страховиком і страхувальником. Наприклад, страхувальник,укладаючи договір, зобов'язаний відповідати на поставлені запитання, і відповідатичесно. Інакше договір страхування вважається недійсним.
При проведенні страхуванняжиття основними випадками є дожиття до закінчення строку страхування або смертьстрахувальника (застрахованого) протягом його дії. Саме тому страховій компаніїпотрібно визначити ймовірність цих подій. З цією метою складають таблицю смертності,яка базується на показниках статистичного обліку населення або матеріалах самоїстрахової компанії і показує смертність осіб, що помирають із року в рік у кожномувіці із даної кількості народжень. Страховикові, який здійснює страхування життя,важливо знати фактори, які впливають на смертність населення.
Дотаких факторів можна віднести:
−вік;
− професію;
− місце проживання;
−стать.
Дострокове припиненнядоговору страхування призводить до зміни початкових відносин між страховиком і страхувальником,а мета, задля якої створювався резерв, лишається недосяжною. Тому резерв стає вільним.Якщо страховик має здійснити виплату, він сплачує страхувальникові (застрахованому)певним чином обчислену страхову (викупну) суму, яка становить лише частину накопиченогорезерву. Але за умовами договору такий обов'язок на нього може й не покладатися,якщо договір діє недовго. Страхова компанія може пропонувати страхувальникові, якогоспіткали труднощі зі сплатою внесків, зменшити їх розмір або розмір страхової суми(і припинити сплату внесків). Така (по суті, не вигідна для страховика) операціяназивається редуціюванням.
Світова страховапрактика поділяє страхування життя на страхування капіталів та страхування рент.Страхування капіталів передбачає можливість укласти договори страхування з умовоювиплати певної суми при дожитті страхувальника до зазначеного в договорі строку(події) або в разі його смерті. Страхування капіталів передбачає створення новихкапіталів. Великим попитом користується змішане страхування життя, згідно з умовамиякого передбачається виплата, якщо страхувальник доживе до зазначеного строку (віку)або помре протягом дії договору страхування. Якщо йдеться про рентне страхування,то певна обумовлена договором частка виплачується страхувальникові (застрахованому)у вигляді регулярних періодичних виплат, а загальна сума останніх залежить від тривалостіжиття страхувальника (застрахованого).
Практика вітчизняногострахування передбачала такі види страхування життя:
− змішане страхуванняжиття;
− страхуваннядітей;
− страхуваннядо вступу в шлюб (весільне);
− довічне страхування;
− страхування додаткової пенсії.
3.Добровільне індивідуальне і колективне страхування від нещасних випадків
страхуваннязахист нещасний випадок
Основною метою добровільногострахування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров’юзастрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов’язковимивидами особистого страхування від нещасних випадків.
В Україні добровільнестрахування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правилстрахування здійснює більшість страхових компаній, занесених до Державного реєструстраховиків. Розглянемо основи проведення добровільного страхування від нещаснихвипадків з урахуванням досвіду Національної акціонерної страхової компанії (НАСК)«Оранта», яка здійснює цей вид страхування близько 80 років і пройшла всі етапийого становлення і розвитку. До речі, її досвід запозичили й багато молодих страховиків.При цьому слід зазначити, що лише за часи незалежності в Україні умови страхуваннявід нещасних випадків змінювалися кілька разів. Це було віддзеркаленням як змінзаконодавчої бази, так і реального стану економіки та інфляційних процесів, що відбувалисяв державі.Зниження рівня інфляції, стабілізація економіки, запровадженнянової грошової одиниці гривні та прийняття низки законодавчих актів зумовило новізміни в проведенні добровільного страхування від нещасних випадків.
Тепер добровільнестрахування громадян від нещасних випадків здійснюється на підставі умов та правил,що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективногострахування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств. Особливіумови можуть застосовуватися в разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціалізованихнавчальних закладів на випадок травми внаслідок нещасного випадку, а також військовослужбовців.Вони відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих.
Страхувальникамиможуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, котрі уклали зі страховикамидоговори страхування. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори прострахування від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набуватиправ та обов’язків страхувальника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальникимають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичнихосіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.
Важливимиумовами страхування громадян від нещасних випадків є:
− обмеженнятерміну страхування;
− обмеженнявіку страхувальників;
− обмеженняобсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, якісталися із застрахованим у період дії договору;
− настаннянещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючимиправилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасноговипадку);
− пропорційнийрозмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров’я, працездатностіабо часу лікування;
− обумовленийперелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;
− обумовленийтермін виплати страхової суми;
− визначеннятрирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплатуабо відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової сумиза втрату здоров’я внаслідок нещасного випадку.
Страховівипадки. До страхових випадків відносяться: смертьзастрахованого внаслідок нещасного випадку, травмування застрахованої особи внаслідокнещасного випадку. При цьому нещасний випадок тлумачиться як несподівана непередбачуванаподія, що фактично відбулася і призвела до фізичного ушкодження або внаслідок якоїнастав розлад здоров’я або смерть застрахованого і яка підтверджена медичним закладом.За умовами НАСК «Оранта» це такі події:
а) травма;
б) утоплення;
в) опіки, ураженняблискавкою або електричним струмом;
г) обмороження, переохолодження;
д) випадкове гостреотруєння хімічними речовинами (промисловими або побутовими), ліками;
є) укуси тварин,отруйних комах, змій.
Кожна страхова компаніявизначає свій перелік страхових подій. В одних він може бути ширшим, в інших навпаки— порівняно обмеженим.
Обмеженнястрахування. Не можуть бути застрахованими особи, щовизнані в установленому порядку недієздатними, інваліди І та непрацюючі інвалідиІІ групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД. Є віковіобмеження.
Правила страхуваннятакож обумовлюють випадки, що не належать до страхових. Це, зокрема, стосуєтьсятравмування застрахованого у зв’язку із вчиненням ним дій, у яких слідчими органамиабо судом установлені ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиноюякого стали його дії, пов’язані з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного,наркотичного або токсичного сп’яніння; травми або смерть, пов’язані з умисним заподіяннямсобі тілесних пошкоджень, та інші.
Групиризику страхування. Професія, при визначенні групи ризику,є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовленокілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається,таких груп, наприклад, три.
Першагрупа:
− службовці,інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайнятіу процесі виробництва, умови праці яких не пов’язані з підвищеним ризиком щодо одержаннятравми;
− артисти драматичнихта музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів;
− працівникибанків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та перевезенням грошей);
− працівникипобутового та комунального господарства;
− педагогічнийперсонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти інститутів, технікумів;
− домогосподарки;
− медичні працівники;
− працівникиторговельної мережі та харчування;
− працівникипошти та телеграфу;
− службовцібібліотек;
− персоналготелів;
− двірники;
− кіоскери;
− працівникипреси.
Другагрупа — решта категорій працюючих (робітники,службовці, працівники сільського господарства та інші), безпосередньо зайнятих упроцесі виробництва:
− особовийсклад аеродромного обслуговування;
− інкасаторита касири;
− працівникиветеринарних лікарень;
− газоелектрозварники;
− слюсарі;
− робітникиобробної промисловості;
− робітникихарчової промисловості;
− поліграфічнихпідприємств;
− пожежна охорона;
− військовослужбовці,працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв);
− робітникибудівельної, машинобудівної, скляної промисловості;
− працівникисільського господарства;
− робітникитранспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.
Третягрупа — особи, праця яких пов’язана з особливимризиком, щодо настання нещасного випадку:
− працівникикарного розшуку, ДАІ, цивільної авіації;
− випробувачіавтомашин і літаків;
− артисти цирку,які виконують трюки на канатах, трапеціях, акробати, гімнасти, автомотогонщики,дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери;
− водії транспортнихзасобів;
− у гірничодобувнійпромисловості (особи, які виконують роботи в підземних умовах, бурильники нафтовихі газових свердловин — ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба;
− працівники,пов’язані з виробництвом, зберіганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин;водолази;
− особи, чияробота пов’язана з мисливством, рибальством у морях і океанах, верхолазними, покрівельнимироботами;
− монтажникибетонних, залізобетонних конструкцій;
− кранівники;
− рятувальникигірничих і воднорятувальних станцій.
Тарифніставки. Тарифи при страхуванні громадян від нещаснихвипадків, що сталися як під час виконання застрахованим своїх службових обов’язків,так і поза роботою, застосовуються залежно від групи ризику, до якої належить застрахованийта виду страхування (повний страховий захист, чи захист лише на виробництві). Тарифивстановлюються на підставі актуарних розрахунків і коливаються в основному від 0,5до 1,5 %.
При страхуванні віднещасних випадків працівників страхувальника — юридичної особи — може надаватисягрупова знижка обчисленого страхового платежу залежно від кількості застрахованих.
У разі страхуваннядітей віком до 16 років може застосовуватися спеціальний тариф. Коли йдеться прострахування туристів і осіб, котрі їх супроводжують, а також спортсменів, договориможуть укладатись на термін до 1 року з відповідними коригуваннями тарифу. Залежновід ступеня ризику застосовуються як підвищувальні, так і знижувальні коефіцієнти.Особливості укладання договору страхування громадян від нещасних випадків. Фактукладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом),що є формою договору страхування і видається після сплати страхувальником страховогоплатежу шляхом безготівкових розрахунків — через бухгалтерію підприємства чи організації,з рахунку в установі банку або готівкою — до каси страховика або страховому агентові.
Якщо страхувальник— юридична особа, то оформлюється договір страхування відповідної форми у двох примірниках.До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначеннямрозміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівниката печаткою. Один примірник договору зберігається у страхувальника, другий — у страховика.За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватись кожномуза-страхованому.
Якщо страхувальник— фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежустрахувальникові видається страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.Договір страхування укладається на обумовлений термін — в основному це — один рік,але термін може бути більшим або меншим. Страхувальникам, яким протягом дії договорустрахування, укладеного на термін один рік, не проводилися виплати за страховимивипадками, при укладанні нового договору на такий самий термін страховий платіжможе зменшуватись. Така пільга стимулює безперервний страховий захист. Договір страхуваннянабирає чинності з 0.00 годин дня, зазначеного як початок дії договору страхування,але не раніше надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховикаабо не раніше наступного дня після сплати платежу готівкою страховому агентові (інспекторові),і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного в договорі страхування (страховомуполісі) — як закінчення дії договору страхування.
Крімзакінчення терміну дії договору його дія припиняється також у разі:
− виконаннястраховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;
− несплатистрахувальником страхових платежів у встановлені договором строки;
− виїзду застрахованогона постійне місце проживання за межі України;
− смерті застрахованого;
− ліквідаціїстраховика — юридичної особи в порядку, установленому законодавством України;
− прийняттясудового рішення про визнання договору страхування недійсним;
− інших випадках,передбачених законодавством України.
У разі достроковогоприпинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертаєйому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуваннямнормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійсненіза договором страхування. При достроковому припиненні дії договору страхування завимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страховіплатежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договорустрахування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період,що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на веденнясправи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.
Порядокпроведення страхових виплат. Про настання страховоговипадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово повідомляє страховика,тільки-но це стане можливим, але не пізніше одного року від дня настання страховоговипадку.
Дляодержання страхової виплати у зв’язку зі страховим випадком подаються такі документи:
заява встановленоїформи;
страхове свідоцтво(договір чи поліс);
свідоцтво (або копія)про смерть застрахованого в разі його смерті;
довідка лікувальногозакладу, в якій встановлено характер розладу здоров’я застрахованої особи;
акт про нещаснийвипадок або документ від компетентних органів, який підтверджує факт нещасного випадку;
паспорт отримувача(або документ, що посвідчує особу);
для спадкоємців —також свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.
Термін виплати страховоїсуми обумовлюється правилами (умовами) страхування. В більшості це — шестиденнийабо семиденний строк.
Страхова виплатав разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку здійснюється в розмірі100 % страхової суми.
У разі травмуваннязастрахованої особи внаслідок нещасного випадку виплата проводиться у відсотковомувідношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат у зв’язку із страховимивипадками. Страхова виплата в розмірі 100 %, відповідно до зазначеної таблиці, проводитьсяу деяких випадках при ушкодженні нервової системи, спинного мозку, очей, органівтравлення, що призвело до тяжких наслідків та при ампутації верхньої кінцівки чикисті або єдиної нижньої кінцівки.
Страховик може відмовитиу виплаті страхової суми у випадках навмисних дій страхувальника або застрахованого,спрямованих на настання страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивихвідомостей, необхідних для укладення договору страхування; повідомлення страхувальникомпро настання страхового випадку після того, як минув один рік від дня настання страховоговипадку без поважних на те причин або створення страхувальником перешкод у визначенніобставин, характеру нещасного випадку.
На таких же умовахздійснюється добровільне страхування від нещасних випадків дітей шкільного вікута учнів спеціальних навчальних закладів і військовослужбовців, але з урахуваннямпевних особливостей. Їх особливості полягають ось у чому. У разі страхування дітейшкільного віку та учнів спеціальних навчальних закладів, застрахованими можуть бутидіти віком від 6 до 17 років, а страхувальниками — як батьки, так і родичі дитини,з якими вона проживає, або її опікуни (піклувальники). Можуть укладатися й договориколективного страхування учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічнихучилищ, середніх спеціальних навчальних закладів.
Розмір тарифної ставкидля страхування дітей залежить від строку страхування. Може надаватись також знижкарозміру страхового тарифу.
У разі страхуваннявійськовослужбовців застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа, котрупризвано на строкову службу до Збройних сил України, інших військових формувань,що передбачені чинним законодавством України, а також фізична особа, яка навчаєтьсяу військовому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України,Служби безпеки України або у вищому навчальному закладі, який має військовий підрозділ.Також може бути застрахованою інша особа, яка входить до офіцерського складу Збройнихсил України або інших військових формувань і проходить строкову службу чи понадстроковуабо за контрактом. Розмір страхової ставки залежить від програми страхового захисту.
Останнім часом широкогозастосування набуло добровільне страхування громадян, що виїжджають за кордон, віднещасних випадків або на випадок раптового захворювання («асистанс»), чи наданняіншої допомоги. Особливістю цього страхування є те, що укладені договори страхуванняможуть бути комплексними і діють за межами України та не розповсюджуються на країнупостійного проживання застрахованого або країну, громадянином якої він є.
Найважливішим елементомстрахування громадян, що виїжджають за межі України, є страхування невідкладноїдопомоги, де мова йде не просто про відшкодування збитку, а про надання послугив формі негайної допомоги. Останнім часом до цього може залучатись і технічна допомогана дорогах при поломці автомобіля. Із цього можна дійти висновку, що страхуваннягромадян, котрі виїжджають за кордон, може здійснюватись у двох формах: компенсаційнійабо сервісній.
У першому випадкуйдеться про те, що страхувальник самостійно оплачує медичні послуги, а при поверненнідо своєї країни на підставі поданих документів отримує від страховика відшкодуваннявитрат, включених до страхового покриття, що не завжди влаштовує страхувальника.
Саме тому більшогопоширення набуло страхування громадян, котрі виїжджають за кордон, у сервісній формі.Гарантом цієї форми страхового захисту громадян є можливість цілодобового зв’язкуз оперативним центром і наявність у розпорядженні оперативного центру розгалуженоїмережі постачальників послуг, які можуть забезпечити страхувальників повним комплексомпослуг — від невідкладної допомоги та госпіталізації до повернення у свою країну.Звичайно, оперативні центри і постачальники послуг утримуються не кожною страховоюкомпанією, а обмеженою кількістю вузькоспеціалізованих організацій — страхових абосервісних компаній. Стосунки, у тому числі й розподіл витрат між страховиком і компанією— організатором надання послуг, визначається на договірних умовах, де передбачаєтьсяяк оплата за надані послуги організатору, так і порядок оплати медичних послуг.Розмір страхової суми встановлюється в твердій валюті за згодою між страхувальникомі страховиком. Розмір страхового внеску визначається за тарифними ставками страховика,які залежать від строку страхування, набору страхових випадків, географічної зонита страхової суми.
При страхуванні туристівможуть застосовуватись знижені тарифні ставки. Це обумовлюється меншим обсягом гарантій,що їм надаються.
Особливістю страхуваннявласників кредитних карток є те, що застрахованою особою може бути будь-яка фізичнаособа — власник пластикової банківської картки, незалежно від громадянства та віку,а розмір страхової суми та платежу залежить від типу картки. При цьому для власникакожної картки обумовлений певний набір страхових подій.
Різновидом добровільногострахування громадян від нещасних випадків, що виїжджають за кордон, є страхуванняна умовах «Річний поліс». Договір страхування укладається на один рік на необмеженукількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більшяк один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку.
Існує багато іншихособливостей страхування громадян від нещасних випадків, але вони мають здебільшогомісцевий (регіональний) характер і не набули широкого застосування.
Списоквикористаної літератури
1. АдамчукН.Г. Обзор страховых рынков ведущих стран Азии (на примере Китая и Японии) / АдамчукН.Г, Юлдашев Р.Т. –М.: АНКИЛ, 2001.-116с.
2. АлександроваТ.Г., Мещерякова О.В. Коммерческое страхование (справочник). -М: Институт новойэкономики, 1996.-254 с.
3. АлександроваМ.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.-К.: ЦУЛ, 2002.-208с.
4. БалабановИ.Т. Риск-менеджмент.-М.: Фиансы и статистика, 1996.- 192 с.
5. БалабановИ.Т. Страхование /Балабанов И.Т., Балабанов А.И.;.-СПб. и др. Питер, 2001.-250с.
6. БирюковВ. Банковское страхование — защита от различных видов преступлений // Україна -Бізнес.-1996.-№9.-7 берез.
7. БігдашВ.Д. «Страхування»Навч. Посіб. Для студентів вищ.навч. зал. – К.: МАУП, 2006.-448с.
8. БіднийВ.Г. Медичне страхування: [Посібник для фахівців в галузі упр. охорони здоровя,лікарів, студ. і аспірантів мед.вузів].- К.: За друга, 2000.- 134с.
9. БеккинР.И. Страхование в мусульманськом праве: теорія и практика.-М.: „АНКИЛ”, 2001.-147с.
10. БондаревБ.В. Математические модели в страховании. -Донецк: „АПЕКС”, 2002.- 114с.
11. БондаренкоЛ.Н. Страхование урожая: новые подходы к старой дискуссии // Финансы. -1997.- №5.-с. 43-47.
12. БорисоваВ.А. Організаційно-економічний механізм страхування.- Суми: Довкілля, 2001.-194с.
13. ВітлінськийВ.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику.-К: Деміург, 1996.-211с.
14. ВеретеновА.А. Таможня и страхование: /Справ очник/ Веретенов А.А., Кузьминов Н.Н. –М.: Анки,1999.-203с.
15. ВоблыйК.Т. Основы экономии страхования. — М.: Анкил, 1995.-228 с.
16. ВовчакО.Д. Страхування: Навчальний посібник. -2-ге видання, виправлене. –Львів: «НовийСвіт», 2005.-480с.
17. ГалагузаН.Ф. Страховые посредники. -М.: Учеб.- консультац.центр «Юринфор», 1998.-202с.
18. ГалагузаН.Ф. Реклама в страховании: ключ к успеху. -М.: Финансы, 1995.-132 с.
19. Гаманкова,Ольга Олексіївна. Ринок страхових послуг України: теорія, методологія, практика./ О.О. Гаманкова; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац.екон. ун-т ім. В. Гетьмана» — К.: КНЕУ, 2009. — 283 с
20. ГвозденкоА.А. Основы страхования: Учебник для студ. ВУЗов по курсу „Основы страхования”.-М.:Финансы и статистика, 1998.-299с.
21. ГвозденкоА.А. Фінансово-экономические методы страхования: Уч. пособие дл студ. /Рос.междунар.академия туризма. -М.: Финансы и статистика, 1998.- 178с.
22. ГончарС. обов'язкове страхування депозитів фізичних осіб //Галицькі контракти. -1996.-№14.
23. Государственноестрахование в СССР: Учебник / Под ред. Л.И. Рейтмана.-М.: Финансы и статистика,1989.-336 с.
24. ДанилишинБ.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління/НАН України. Рада по вивченню продукт. сил.України.- К.: ЗАТ „Нічлава”, 2001.-259с.
25. ЕфимовС.Л. Энциклопедический словарь: Экономика и страхование.-М.: Церих -ПЭЛ, 1996.-528с.
26. ЕфимовС.Л. Организация управления страховой компанией: теория, практика и зарубежный опыт.М.: Российский юридический издательский дом, 1995.-147 с.
27. ЕфимовС.Л. Морское страхование: Теорія и практика:.М.: РосКонсульт., 2001.- 442с.
28. ЕфимовС.Л. Организация работы страховой компании: теория, практика, зарубежный опыт /информ.-консалтинг.Фирма «Антарекс ВЭК». – М., 1993.-93с.
29. ЕфимовС.Л. Деловая практика страхового агента и брокера: Учебное пособие.-М.,1996.-146с.
30. ЖуравлевЮ.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование (Теория и практика).-М.: Анкил,1993.-76 с.