МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
Факультет КРЕДИТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
Кафедра МЕНЕДЖМЕНТ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність „БАНКІВСЬКА СПРАВА”
Магістерська програма „Фінансова аналітика таінжиніринг у банку”
Форма навчання — заочна
МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему “Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні”
Студента_________________
Робота допущена до захисту в ДЕК
Завідувач кафедри
_________________(підпис)
Науковий керівник
____________________(підпис)
Рецензент
_____________________(звання, вчена ступінь)
________________(ПІБ) _________(підпис)
Київ – 2010
РЕФЕРАТ
Дипломна робота містить 70 сторінок, 8 таблиць, 6 рисунків, список літератури з 88 найменувань, 9 додатків на 21 стор..
“Споживчий кредит та перспективи йогорозвитку в Україні”
Об'єкт дослідження: банківськіта небанківські продукти споживчого кредитування населення.
Предметдослідження: сутність тапортфельний ряд продуктів споживчого кредитування в комерційних банкахбанківської системи України та небанківських фінансових установах споживчогокредитування.
Мета дипломноїроботи: теоретичнеобгрунтування важливості впровадження банківськими та небанківськими установамиУкраїни продуктів споживчого кредитування населення України, розкриттю діючоїпрактики розвитку банківських та небанківських продуктів споживчогокредитування, а також пошуку напрямків удосконалення розвитку сегментупродуктів споживчого кредитування на основі систематизації існуючих тенденційрозвитку цього сектору в зарубіжних кредитного-фінансових установах.
Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішені такізавдання:
- дослідженоекономічну сутність, класифікаційний розподіл та особливості процесу споживчогокредитування населення в Україні;
- проведено аналіз практикиспоживчого кредитування в банківській системі України та аналіз послуг вкредитному портфелі споживчого кредитування ПАТ „КредитЄвропа Банк” (м. Київ), якийрозпочав свою діяльність з 2 кварталу 2007 року;
- розрахований фактичнийсередньозважений рівень процентних ставок споживчого кредитування та доказанабільш вища дохідність кредитних операцій споживчого кредитування відносно рівнядоходності кредитування юридичних осіб;
- виконано оцінюванняглибини падіння ринку споживчого кредитування в банківській системі України удругому півріччі 2008 року та на протязі 2009 року як наслідок впливу світовоїфінансової кризи 2008 — 2009 років
- проведено аналіз діючоїпрактики зниження кредитних ризиків споживчого кредитування в зарубіжнихкредитно-фінансових установах;
- запропоновано шляхиудосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок оперативноговикористання автоматизованих банків даних нових інформаційних утворень вУкраїні — бюро кредитних історій юридичних та фізичних осіб;
- проведено аналіз шляхів таосновних тенденцій появи нових фінансових установ споживчого кредитування якскладових фінансових груп і холдінгів та входження іноземного капіталу на ринокспоживчого кредитування в Україні через ці установи;
- запропонована оптимальнасегментація ринку споживчого кредитування між комерційними банками, фінансовимикомпаніями споживчого кредитування, кредитними спілками і ломбардами заобсягами кредитів та ризикованістю кредитування;
- виявлена особлива місіяПАТ „Кредит Європа банк” на ринку спожичого кредитування України в кризовийперіод – трансформація низьковідсоткових міжбанківських валютних еврокредитівіноземного головного банку в високовідсоткові короткострокові гривневі споживчікредити населенню на придбання нових автомобілів тільки іноземного виробництва,тобто фактично – інвестування росту виробництва автомобілей за кордоном тазабезпечення їм ринку збуту на території України за рахунок „викачування”коштів з населення України з додатковим забезпеченням прибутку системі банків„Кредит Європа банк” та „перекачуванні” нарощених капіталів в головнийіноземний банк, як повернення єврокредитів з відсотками.
— запропоноване введення обов’язких довідок про реальні оподаткованідоходи громадян як основу процесу споживчого кредитування та законодавчеобмеження сум споживчого кредитування відповідним розміром доходів за період кредитуванняє основним напрямком економічного підходу до розробки Закону України „Проспоживче кредитування”, який повинен зупинити механізм незабезпеченого доходамигромадян України споживчого кредитування, оскільки механізм застави придбаноготовару має інфляційний характер та направлений на створення „кризипереспоживання” в Україні і нестабільності роботи банківської системи України.
Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що впровадження пропонуємих пропозицій і рекомендацій щодо шляхіврозвитку банківських та небанківських продуктів споживчого кредитуван-нядозволить оптимально розподілити сегменти ринку споживчого кредитування вбанківському та небанківському секторі фінансових послуг.
Це надастьможливість організувати діяльність банківських та небанківських фінансовихустанов у відповідності з цілісною системою управління розвитку споживчогокредитування населення для задоволення соціальних потреб населення України.
Рік виконання магістерської дипломної роботи — 2009 — 2010
Рік захисту магістерської дипломної роботи – 2010
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи споживчого кредитування
1.1 Економічна сутність споживчого кредиту
1.2 Класифікація споживчих кредитів
1.3 Правове регулювання процесу споживчого кредитування в Україні
Розділ 2. Аналізспоживчого кредитування на прикладі ПАТ КБ „Кредит Європа БанК”
2.1 Місце споживчихкредитів в кредитному портфелі банку ПАТ „Кредит Європа Банк”
2.2 Послуги споживчогокредитування населення на потреби поточного та капітального характеру в ПАТ„Кредит Європа Банк”
2.3 Аналіз впливу світовоїфінансової кризи 2008 — 2009 років на динаміку
розвитку споживчого кредитування в банку ПАТ „Кредит Європа Банк”
Розділ 3. Шляхиактивізації споживчого кредитування в Україні
3.1 Використаннязарубіжного досвіду споживчого кредитування фінансовими установами в Україні
3.2 Нові формиорганізації споживчого кредитування на ринку України
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Споживче кредитування стає усе більш і більш цікавим видом бізнесу, якдля банків, так і для небанківських фінансових установ. За даними експертів,станом на 01.01.2009 біля 85,7% обсягу споживчого кредитування приходиться начастку банківської системи, середня сума позики на одну людину в Україні складаєприблизно 105 євро, що значно менше аналогічних показників країн Східної Європи– 790 євро в Польщі, а тим більше Західної Європи – 6058 євро в Германії та9603 євро в Великобританії [88].
Споживче кредитування є одним з найпоширеніших видів банківських операційу розвинутих країнах світу і є одним зі стимулюючих факторів розвитку економікцих країн. Вітчизняні комерційні банки прагнуть до збільшення обсягівкредитування за такими програмами. Разом з тим дана практика призводить дозростання кредитних ризиків. Проблеми розвитку споживчого кредитуваннярозглядаються в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців.
У них досліджується зміст і форми проведення споживчого кредитування,визначаються напрями його розвитку в Україні. Проте у науковій літературінедостатньо розглядаються питання, пов’язані з ефективністю операцій споживчогокредитування.
Актуальність теми дипломного проекту полягає в необхідності дослідженнясучасного стану, структури та обсягів споживчого кредитування населеннякомерційними банками України та небанківськими фінансовими установами, якнового суттєвого явища в економіці України 21 сторіччя, доцільності проведенняоцінки ефективності різновидів споживчого кредитування та загального рівняпорівняльної привабливості споживчого кредитування населення.
Об’єктом дипломного дослідження є – банківські та небанківські продуктиспоживчого кредитування населення.
Предметом дипломногодослідження є – сутність та портфельний ряд продуктів споживчого кредитування вкомерційних банках банківської системи України та небанківських фінансовихустановах споживчого кредитування.
Мета дипломногодослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні важливості впровадженнябанківськими та небанківськими установами України продуктів споживчого кредитуваннянаселення України, розкриттю діючої практики розвитку банківських танебанківських продуктів споживчого кредитування, а також пошуку напрямківудосконалення розвитку сегменту продуктів споживчого кредитування на основісистематизації існуючих тенденцій розвитку цього сектору в зарубіжнихкредитного-фінансових установах.
Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються такізавдання:
- дослідженоекономічну сутність, класифікаційний розподіл та особливості процесу споживчогокредитування населення в Україні;
- проведено аналіз практикиспоживчого кредитування в банківській системі України та аналіз послуг вкредитному портфелі споживчого кредитування ЗАТ „КредитЄвропа Банк” (м. Київ), який розпочавсвою діяльність з 2 кварталу 2007 року;
- розрахований фактичнийсередньозважений рівень процентних ставок споживчого кредитування та доказанабільш вища дохідність кредитних операцій споживчого кредитування відносно рівнядоходності кредитування юридичних осіб;
- виконано оцінюванняглибини падіння ринку споживчого кредитування в банківській системі України удругому півріччі 2008 року та на протязі 2009 року як наслідок впливу світовоїфінансової кризи 2008 — 2009 років
- проведено аналіз діючоїпрактики зниження кредитних ризиків споживчого кредитування в зарубіжнихкредитно-фінансових установах;
- запропоновано шляхиудосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок оперативноговикористання автоматизованих банків даних нових інформаційних утворень вУкраїні — бюро кредитних історій юридичних та фізичних осіб;
- проведено аналіз шляхів таосновних тенденцій появи нових фінансових установ споживчого кредитування якскладових фінансових груп і холдінгів та входження іноземного капіталу на ринокспоживчого кредитування в Україні через ці установи;
- запропонована оптимальнасегментація ринку споживчого кредитування між комерційними банками, фінансовимикомпаніями споживчого кредитування, кредитними спілками і ломбардами заобсягами кредитів та ризикованістю кредитування;
- виявлена особлива місіяПАТ „Кредит Європа банк” на ринку спожичого кредитування України в кризовийперіод – трансформація низьковідсоткових міжбанківських валютних еврокредитівіноземного головного банку в високовідсоткові короткострокові гривневі споживчікредити населенню на придбання нових автомобілів тільки іноземного виробництва,тобто фактично – інвестування росту виробництва автомобілей за кордоном тазабезпечення їм ринку збуту на території України за рахунок „викачування”коштів з населення України з додатковим забезпеченням прибутку системі банків„Кредит Європа банк” та „перекачуванні” нарощених капіталів в головнийіноземний банк, як повернення єврокредитів з відсотками.
Методами дипломногодослідження є – структурний аналіз, первинні статистичні спостереження,групування та статистичний аналіз хронологічних рядів параметрів.
Інформаційною базою дипломного дослідження були – звітні документи ЗАТ „Кредит Європа Банк”,статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українськихбанків, Держкомстату України, Держфінпослуг України за 2007 – 2009 роки.
Практична цінністьотриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що впровадженняпропонуємих пропозицій і рекомендацій щодо шляхів розвитку банківських танебанківських продуктів споживчого кредитування дозволить:
1. Ввести обов’язковість довідок про реальні оподатковані доходи громадяняк основу процесу споживчого кредитування та законодавче обмеження сумспоживчого кредитування відповідним розміром доходів за період кредитування єосновним напрямком економічного підходу до розробки Закону України „Проспоживче кредитування”, який повинен зупинити механізм незабезпеченого доходамигромадян України споживчого кредитування, оскільки механізм застави придбаноготовару має інфляційний характер та направлений на створення „кризипереспоживання” в Україні і нестабільності роботи банківської системи України.
2. В банківськомусекторі:
- зосередити увагу банківських установ напривабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення,поточний рівень якого в розрахунку на душу населення в Україні в 6 разів нижчесередньоєвропейського;
— ініціювати участьбанківських установ в створенні та розширенні діяльності кредитних бюро дляформування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались закредитом у будь-яку кредитну установу країни;
— використати досвідкредитування банків для формування начальних вибірок достатніх обсягів ізподілом клієнтів на “ добрих” та “ поганих” з виділенням основних вхіднихпараметрів моделей кредитування.
2. В небанківськомусекторі:
— створити системуспеціалізованих дочірніх банківських структур – фінансових компаній споживчогокредитування, в яких банк буде гарантом фінансової стабільності, джереломвільних ресурсів для нарощування обсягів споживчого кредитування таорганізатором телекомунікаційних мереж автоматизованих систем мережевогообслуговування точок продажу продуктів споживчого кредитування і системприймання платежів позичальників;
— прийняти ЗаконУкраїни „Про ломбарди” та регулювання їх позикових ставок згідно ризиковимрозрахункам, але не в 3 раза більше, ніж для всіх інших суб’єктів ринку тавидів споживчого кредитування.
Це надастьможливість організувати діяльність банківських та небанківських фінансовихустанов у відповідності з цілісною системою управління розвитку споживчогокредитування населення для задоволення соціальних потреб населення України.
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИСПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ
1.1 Економічна сутність споживчого кредиту
Категорія “кредит” як в теоретичному, так і практичному аспекті явище безсумніву цікаве. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає“позика”, “борг”. Деякі лінгвісти пов'язують його із “credos”, тобто “вірю”.Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, яквідносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі тапередбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни закористування. Таким чином, можна говорити, що кредитним відносинам притаманнітакі базові ознаки:
— феномен кредитування означає передачу вартості однією особою іншій у тимчасовекористування на умовах повернення та платності;
— економічною основою кредиту є тимчасово вільна від обігу мобілізованавартість, що здатна до відчуження та формування позичкового капіталу;
— кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобто передбачаютьвільний рух інформації між позичальником і кредитором [17].
Таким чином, кредит – це економічні відносини, що виникають між кредиторомта позичальником з приводу передачі тимчасово вільних коштів на умовах їхповернення та сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм рухупозичкового капіталу.
Найповніше суть категорії кредит проявляється у функціях, що він виконує.Сучасні економісти відзначають три його основні функції: перерозподільчу,емісійну та контрольну [8].
Перерозподільча функція кредиту полягає у перерозподіліза допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарствана засадах повернення та платності. Ця функція проявляється як в процесімобілізації тимчасово вільних грошових коштів суб`єктів господарювання, так і впроцесі їх розміщення на ринку позичкового капіталу. Таким чином, за допомогоюцієї функції відбувається своєрідне зосередження позичкового капіталу у найпріоритетнішихсферах економічної діяльності.
Емісійна функція кредиту полягає у можливості створенняза рахунок кредиту додаткових засобів платежу. Особливого значення дана функціяотрима-ла при переході від використання реальних грошей до вводу кредитних засобівобігу. Будь-яка емісія грошей в обіг є результатом кредитної операції. Видачапозики збільшує масу грошей в обігу, погашення кредиту її зменшує. Отже, внаслідок вмілого використання кредиту у рамках цієї функції, уряд отримує ефективнийінструмент регулювання економіки.
Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесікредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту збоку суб`єктів кредитної угоди. Отже, кредит значно посилює контрольні процесиу народному господарстві, підвищує ефективність використання коштів, стимулюєпроцес розширеного відтворення.
Загальноприйнято виділення форм кредиту за наступнимифункціональними ознаками: характер кредитних відносин, склад учасниківкредитної операції, об'єкт і сфера кредитування та ін. Таким чином, векономічній літературі аналізуються наступні форми кредиту: товарна і грошова.
В економічній та законодавчо-нормативній літературі на даний час немаєєдиного підходу до визначення сутності споживчого кредиту. Аналіз науковоїлітератури та нормативних документів банківської практики показує, що основнимивизначеннями терміну “споживчий кредит” є наступні:
1. За визначенням Г.С.Панової (Росія,1994) — споживчий кредит – цекредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів та послугі який погашається поступово [50]. Споживчий кредит характеризує відносини, щовиникають з приводу фінансування потреб кінцевого споживання. Суб`єктамиспоживчого кредитування у якості позичальників виступає населення, у якостікредитора – банки, кредитні спілки, підприємства виробники, торгівельніпосередники. Споживчий кредит за формою надання поділяється на прямий(надається безпосередньо банківськими установами) та непрямий (надається черезпосередників, торгівельні організації, тощо).
Споживчі кредити надаються, як правило, на строк до десяти років, алеконкретні параметри кредиту залежать від багатьох факторів: об`єкту кредитування,доходів позичальника, вартості товару тощо.
2. За визначенням С.В.Мочерного (Україна,1995) — споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній грошовійодиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарівтривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше непередбачено умовами кредитного договору [45]. Суб’єктами кредитних відносинявляються фізичні особи (позичальники ), а в особі кредитора виступають банки,інші кредитні установи ( ломбарди, пункти прокату та інші підприємства та організації ). Між банком танаселенням може існувати й посередник, наприклад торгівельна організація, однакпри цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.
3. За визначенням В.О.Тиркало (2000) — споживчий кредит – це кошти, якінадаються комерційними банками громадянам України під процент у тимчасовекористування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності тацільової спрямованості [16].
4. Згідно з раніше діючим „Положенням про кредитування”(№ 246 1995 рік) Національного банку України — споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
5. В роботах Коцовської Р.Р., Ричаківської В.М. (1997) вказано, що суб’єктами споживчого кредитування є фізичні особи. У ролі кредиторів виступають комерційні банки, ощадні каси й асоціації, ломбарди, кредитні спілки, підприємства й організації [16]. Між банками і населенням може існувати посередник, наприклад торговельна організація. Об’єкти споживчого кредитування – це затрати, пов’язані із задоволенням потреб населення для купівлі товарів в особисту власність, а також затрати інвестиційного характеру на будівництво і підтримку нерухомості.
6. За визначенням А.М.Мороза та М.І.Савлука (2000 р.) — споживчий кредит– це кредит, що спрямовується на задоволення особистих потреб людей, тобтообслуговує сферу особистого споживання [7]. На перший погляд, складаєтьсявраження, що тільки виробничий кредит відповідає всім закономірностям рухукредиту, оскільки в результаті його використання створюється нова вартість іпередумови для повного повернення позиченої вартості кредитору. У сфері жособистого споживання позичена вартість знищується, «проїдається» ітому тут не створюються передумови для її зворотного руху як ключової ознакикредиту. Автори вказують, що споживчий кредит, здається, можна вважатианомалією. Проте це не так. Особисте споживання, «знищуючи» вартістьпредметів споживання, забезпечує підтримку та зростання вартості робочої сили,продаж якої на ринку створює джерело повернення позиченої вартості кредитору.Тому і споживчий кредит цілком відповідає усім закономірностям руху кредиту.Джерелами погашення кредитів на споживчі потреби є доходи позичальників, черезщо погашення кредиту здійснюється у міру їх формування.
Автори додатково вказують, що в широкому розумінні — споживчий кредит –це кредит, який надається не тільки фізичним, але і юридичним особам наспоживчі цілі, коли юридичні особи опосередковано надають кошти отриманогокредиту своїм працівникам у вигляді централізованого придбання для них квартир,дач, земельних ділянок під садівництво.
Споживчий кредит може надаватись як банками, та кредитними установаминебанківського типу, а також юридичними і фізичними особами. В Українікредитними установами небанківського типу, що надають споживчий кредит, єломбарди (надають кредит під рухоме майно — дорогоцінності, антикваріат, одягтощо), кредитні спілки, підприємства зв'язку (телеграми і телефонні розмови вкредит), торговельні організації (продаж товарів з розстрочкою платежу).Кредити своїм працівникам можуть надавати суб'єкти господарювання за рахунокспеціальних фондів, які вони створюють у результаті розподілу прибутку, щозалишається в їх розпорядженні. Фізичні особи також можуть надавати кредит наспоживчі цілі одна одній.
Спірним серед економістів є питання щодо надання споживчого кредитуюридичним особам. На думку авторів, юридичні особи можуть отримувати споживчийкредит. Так у багатьох країнах з ринковою економікою підприємства забезпечуютьсвоїх працівників житлом та об'єктами соціально-культурного призначення. Навітьза умов економічної кризи в Україні деякі підприємства здійснюють будівництвотаких об'єктів, особливо житлових будинків. Для їх будівництва вони можутьотримувати кредит.
Окрім забезпечення соціальних потреб населення, споживчий кредит відіграєзначну роль у формуванні платоспроможного попиту населення, який, у свою чергу,впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи процес реалізації продукції,прискорюючи отримання прибутку і доходів державного бюджету. Визначеннядержавою умов надання споживчого кредиту допомагає регулювати грошовий обіг україні.
До 2003 року Національнимбанком України споживчий кредит визначався як позичка, яка надається тільки внаціональній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбанняспоживчих товарів тривалого користування та послуг, тобто реклама видачіспоживчих кредитів в іноземній валюті порушувала Декрет Кабінету Міністрів „Про валютне регулювання”, в якому єдиним законним платіжним засобом натериторії України визначена національна валюта – гривня і, відповідно, ціна натериторії України на всі споживчі товари тривалого користування та послугивизначається в актах купівлі-продажу тільки в гривнях [6].
Постановою ПравлінняНБУ від 05.03.2003 р. №79 “Про внесення змін до Положення про кредитування” (нині скасована) буловизначено, що споживчий кредит може бути виданий банком не лише в національнійгрошовій одиниці, а й в іноземній валюті. Крім того, скасовано дотриманняцільового використання споживчого кредиту. Але цільовий характер використанняспоживчих кредитів може бути передбачений у кредитному договорі за згодоюсторін. В процедурі надання кредитів скасовано колегіальність вирішення питанняпро надання кредиту незалежно від його розміру — банки приймають рішення щодонадання кредитів позичальникам відповідно до своїх статутів та внутрішніхположень, які регулюють кредитну діяльність.
Таким чином, проаналізувавшивищенаведене, слід відмітити, що споживчий кредит має багато специфічних рис,пов`язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.
По-перше, цей вид позикивідображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає укредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктамгосподарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжуютьрух вартості.
По-друге, на відміну від іншихвидів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчікредити одержують, як правило, фізичні особи.
По-третє, споживчий кредит єзасобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальнихпотреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг),які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти,необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг,будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їхплатоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорюєреалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.
По-четверте, всі види споживчогокредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільнихпроблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким тасередніми доходами ), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме ізцієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливоретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичайнадаються на пільгових умовах.
В процесі погашення споживчихпозик у населення зменшується на відповідну суму платоспроможний попит, щонеобхідно враховувати при визначенні обсягу та структури товарообігу, платнихпослуг, динаміки доходів та витрат населення, грошової маси в обігу. Такимчином розмір кредитів тісно пов’язаний зформуванням купівельного фонду населення та його відповідності обсягу доструктури товарного фонду та послуг.
Суб’єктами кредитних відносин при споживчому кредитуванніявляються фізичні особи (позичальники ), а в особі кредитора виступають банки,інші небанківські кредитні установи. Між банком та населенням може існувати йпосередник, наприклад торгівельна організація, однак при цьому зміст споживчогокредиту не змінюється.
Об’єктом кредитування є витрати, пов’язані з задоволенням попитунаселення поточного характеру, в тому числі придбання товарів в особистувласність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру набудівництво та підтримання нерухомого майна.
Враховуючи це, з моєї точки зору, найбільш економічно та організаційнообгрунтованим визначенням споживчого кредиту є його класифікація якневиробничого кредиту, тобто не призначеного для отримання додаткового прибутку,що може бути сформульовано як:
„Споживчий кредит – це грошові кошти в національній чи іноземній валютах,які надаються комерційними банками та фінансовими установами, діючими згідноЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовихпослуг„ та отримавшими ліцензію Національного банку України чи ДержфінпослугУкраїни на проведення кредитних операцій банківськими та небанківськимифінансовими установами, громадянам України на невиробничі потреби під проценту тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості,платності та цільової спрямованості”.
Тобто, на мою думку, слід в визначенні споживчого кредиту:
— повернути його цільову спрямованість, оскільки її відсутність не даєможливості ефективно контролювати повернення кредиту;
— видалити фразу про можливість надання споживчого кредиту однією фізичноюособою іншій фізичній особі, оскільки така фінансова операція окремо обумовленаЦивільним Кодексом України та має свій правочин (Стаття 1054. „Кредитнийдоговір” Цивільного Кодексу України: За кредитним договором банк або іншафінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальникзобов'язується повернути кредит та сплатити проценти) [74].
Таким чином, на основі аналізу викладених вище різних точок зору маємоможливість сформулювати економічну сутність споживчого кредиту як:
„Споживчий кредит — це невиробничий кредит, тобто не призначений дляотримання додаткового прибутку, який надається для задоволення споживчих потребнаселення (кредит фізичній особі) чи найманих працівників (кредит юридичнійособі), під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення,повернення, строковості, платності та цільової спрямованості та сплачується зарахунок джерел, не пов”язаних з експлуатацією наданого кредиту”.
1.2 Класифікація споживчих кредитів
Існують різніознаки класифікації споживчих кредитів. Аналіз засвідчив, що в більшості джерелознаки, які використовуються в класифікації споживчого кредитування співпадаютьз ознаками класифікації кредитів взагалі. Кількість ознак різниться у різнихавторів, але найбільш розповсюдженими класифікаційними ознаками споживчихкредитів є наступні (рис.1.1) [4]:
— за об'єктами кредитування;
— за строками кредитування;
— за способом надання;
— за видами забезпечення;
— за методами погашення;
— за методом стягнення процентів;
— за характером кругообігу коштів.
— за суб’єктами кредитування (банківські та небанківські кредитно-фінансовіустанови)
1. За об'єктами кредитування (напрямами використання) в Україні споживчікредити поділяються на два види:
— на споживчі цілі і нагальні потреби;
— на затрати капітального характеру.
2. За строками кредитування споживчі кредити поділяють на:
— короткострокові (строком від 1-го дня до 1-го року);
— довгострокові (строком понад 1 рік).
Строки надання споживчих кредитіврізноманітні. З загальної суми споживчих кредитів значна частина приходиться накороткострокові та середньострокові кредити. Деякі з них видаються зрозстрочкою платежу. Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі.
3. За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові(на невідкладні потреби, овердрафт та ін.).
/> /> /> /> /> /> /> />
Класифікація споживчих кредитів /> /> /> /> />
Рис.1.1. Класифікація споживчих кредитів [4]
4. За забезпеченням розрізняють позики незабезпечені (бланкові) і забезпечені(заставою, гарантіями, поручительствами, страхуванням).
5. За методом погашення розрізняють кредити, які погашаються одночасно, йкредити з розстрочкою платежу.
6. За методом стягнення процентів кредити класифікують так:
— кредити зі стягненням процентів у момент його надання;
— позики зі сплатою процентів у момент погашення кредиту;
— позики зі сплатою процентів рівними внесками протягом усього строкукредитування (щоквартально, один раз у півріччя, або за спеціально обумовленимграфіком).
7. За характером кругообороту коштів кредити поділяють на разові івідновлювальні (револьверні). В групу револьверних, як правило, включаютькредити, які надаються клієнтам за кредитними картками, або кредити за єдинимиактивно-пасивними рахунками у формі овердрафту.
8. В залежності від цільовогопризначення споживчі кредити поділяються на:
— інвестиційні;
— для купівлі товарів та сплатипослуг;
— на розвиток підсобногогосподарства;
— цільові кредити окремимсоціальним групам;
— на нецільові споживчі потреби;
— відстрочені кредити у виглядікредитних карток
.
Рис.1.1 Класифікація споживчих кредитів
Цільові кредити окремим цільовим групам />/>/>/>
довгострокові
короткострокові
середньострокові
На часткову оплату />/>
На нецільові споживчі потреби До інвестиційних відносятьсяпозики на кооперативне житлове будівництво та придбання квартир, індивідуальнихжитлових будинків, садових будиночків, благоустрій садових ділянок,реконструкцію, капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, дач.
Наступна група об’єднує позики для придбання окремих споживчих товарівабо сплати послуг, розстрочку платежів за товари довгострокового користування,прокат деяких предметів споживання.
До кредитів на розвиток особистихпідсобних господарств відносяться позики на купівлю сільськогосподарськоїтехніки, транспортних засобів, купівлю посадкового матеріалу, фруктових дерев,добрив.
Нецільові споживчі кредити можутьнадаватися населенню комерційними банками та ломбардами під заставу майна беззазначення мети використання кредиту. Це може бути кредит на невідкладніпотреби, здійснення затрат, що виникають в зв’язку з особливими або непередбачуваними обставинами (лікування, нещасний випадок, туризм та інше ).
Новим в споживчому кредиті євідстрочений кредит у вигляді банківських кредитних карток. При депозитнійформі картки між кредитором та позичальником передбачається обумовлене завчасноавтоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштів на рахунку(овердрафтні кредити). Такі позики можуть погашатися або в процесі надходженняна рахунок грошових коштів ( вкладів ) або спеціальними внесками позичальника.При кредитній формі картки надання кредиту та ідентифікації клієнта базуєтьсяна застосуванні спеціального карткового рахунку, який управляється за допомогоютелекомунікаційних засобів віддаленого управління(банкомати, термінали,Інтернет). Кредитні картки припускають участь трьох сторін — власника картки,банку та торгівельної організації. Пластикова картка з виділеними символами,видана банком покупцеві, служить для торгівельної організації свідченням того,що банк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки. Картка надаєтьсяклієнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцій з банком задовільний.По кожній картці встановлюється ліміт, який може бути змінено в ту чи іншу сторонув залежності від режиму використання картки її власником. Кредитні карткизастосовуються і при сплаті за послуги. Використання кредитних карток поліпшуєнадання споживчих кредитів. Вони служать знаряддям обігу та скорочують потребив готівкових грошах.
9. За суб’єктами кредитуваннякредитори можуть бути структуровані як банківські та небанківські фінансовіустанови.
Банки — кредитори можуть надаватиспоживчі кредити безпосередньо позичальникам ( прямі кредити), що звертаються вбанк за позикою, або побічні через посередників (торговельну організацію,ломбард, пункт прокату).
В зв’язку з тим, що торгівельні організації не завжди маютьгрошові кошти, щоб перекрити всю заборгованість по наданому ними кредитупокупцеві, вони самі звертаються в банки за позиками. Непряме кредитуваннядозволяє надавати кредити без значного збільшення операційних витрат банку.
Банк надає кредити фізичним особаму розмірах, що визначається виходячи з вартості товарів і послуг, які єоб`єктом кредитування, в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бутипередані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточнихдоходів.
В нашій країні (ще за часів СРСР)аж до перебудовчих процесів в економіці (до 1987 р.) переважали два основнівиди споживчого кредиту: кредит на купівлю товарів тривалого користування та нажитлове будівництво (індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носивпобічний характер, так як його надавали різні торгові організації припосередництві кредиту Держбанку, а другий вид кредиту видавався безпосередньокредитними установами (Держбанком та Будбанком ) [6].
З початком процесу формуванняринкових форм господарювання, який супроводжувався падінням виробництва, авідповідно й товарообігу, втратило своє практичне значення кредитуваннянаселення в формі придбання товарів в торгівлі з розстрочкою платежу. У кінці90-х років 20 сторіччя разом з зупинкою падіння виробництва в Українікредитування житлового будівництва, а також надання деяких інших видівспоживчого кредитування (на будівництво і благоустрій садових ділянок,будівництво, купівлю і ремонт будівель в сільській місцевості для сезонногопроживання, на купівлю молодняку худоби та господарське обзаведення, наневідкладні споживчі потреби ) поступово взяли на себе комерційні банки України(спільний проект іпотечного споживчого кредитування будівництва житла длягромадян АКБ „Аркада” та „Київмісьбуд”).
Кредитування споживчих потребнаселення комерційними банками України здійснюється при дотриманні таких жепринципів, що й при кредитуванні юридичних осіб: терміновості, повернення,цільової спрямованості, платності, забезпеченості. Важливим критерієм єплатоспроможність позичальника .
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державнерегулювання ринків фінансових послуг» в Україні на сьогоднішній день наданняспоживчих кредитів здійснюється також наступними небанківськими фінансовимиустановами, які мають право надавати фінансові послуги за умови включенняінформації про них до Державного реєстру фінансових установ та функціонують підконтролем Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг(Держфінпослуг) [25]:
— кредитні спілки;
— ломбарди;
— страхові компанії по довгостроковому страхуванню життя;
— спеціалізовані фінансові компанії споживчого кредитування;
Таким чином, аналізуючинаведені матеріали слід відзначити, що не існує єдиної класифікації споживчихкредитів. В роботі запропонована класифікація, яка є найбільш вдалою, на мійпогляд, за кредитним ризиком забезпечення об”єктів споживчого кредитування:
- малоризикове цільовеіпотечне кредитування з заставою нерухомості та страхуванням (до 100000 доларівСША);
- середньоризикове цільовекредитування засобів транспорту з їх заставою та страхуванням (до 20000 доларівСША);
- високоризикове цільовекредитування придбання меблів та складної побутової техніки без застави (до5000 доларів США);
— найризиковіше нецільове беззаставне кредитування придбання
споживачем товарів та послуг(до 1000 доларів США).
1.3 Правове регулювання процесу споживчогокредитування в Україні
Правове регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг тавиробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і тими, хто надає послуги,здійснюється за допомогою законодавства про захист прав споживачів, що міститьсукупність галузевих нормативних правових актів, у яких встановлюються основніправа споживачів, визначається механізм реалізації та захисту цих прав, зокремащодо гарантій, а також встановлюються юридичні наслідки порушення зазначенихправ [74].
Одне з центральних місць у споживчому законодавстві України посідає самеЗакон «Про захист прав споживачів», який, необхідно визнати, є комплекснимнормативним правовим актом [27]. У ньому об'єднані норми цивільного таадміністративного права, представлені норми цивільного процесуального тафінансового права. 1 грудня 2005 р. ВР України прийняла Закон України «Провнесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», яким ЗаконУкраїни «Про захист прав споживачів» викладено в новій редакції. Основноюновизною цих змін є те, що нормами зазначеного Закону регулюються відносини ізнадання споживчого кредиту.
Закон визначає споживчий кредит як кошти, що надаються кредитодавцем (банкомабо іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції [27].Споживачем виступає фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує абомає намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо непов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманогопрацівника. Продукцією, в розумінні Закону, є будь-які вироби (товар), роботачи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільнихпотреб. Таким чином, споживчий кредит це не тільки кредитування на придбаннятовару, а й на надання певних послуг.Нормами ст. 11Закону врегульовано права споживачів на випадок укладення ними кредитнихдоговорів (зокрема, при здійсненні операцій з кредитування банківських рахунківспоживачів), відповідно до яких кредитодавець надає кошти (споживчий кредит)або бере зобов’язання надати їх споживачеві на придбання продукції, а споживачзобов’язується повернути їх разом із нарахованими відсотками.Права споживачав разі придбання ним продукції у кредит обумовлюються наступними документами тапроцесами, встановленими Законом [27]:
1. Договір про наданняспоживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно доякого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надатиїх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановленихдоговором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованимивідсотками.
2. Перед укладеннямдоговору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомитиспоживача у письмовій формі про:
1) особу тамісцезнаходження кредитодавця;
2) кредитні умови,зокрема:
а) мету, для якоїспоживчий кредит може бути витрачений;
б) форми йогозабезпечення;
в) наявні формикредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі міжзобов'язаннями споживача;
г) тип відсотковоїставки;
ґ) суму, на яку кредитможе бути виданий;
д) орієнтовну сукупнувартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту(перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням таповерненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування,юридичне оформлення тощо);
е) строк, на якийкредит може бути одержаний;
є) варіанти поверненнякредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж) можливістьдострокового повернення кредиту та його умови;
з) необхідністьздійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким воназдійснюється;
и) податковий режимсплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, абовідомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і) переваги та недолікипропонованих схем кредитування.
3. Кредитодавець не маєправа вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення йогоплатоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту.
Персональні дані,одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконаннямдоговору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно дляоцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язанняза таким договором.
Не є порушеннямположень абзацу другого цієї частини повідомлення кредитодавцем відомостей проспоживача Бюро кредитних історій, яке займається збиранням, обробленням,зберіганням, захистом і використанням інформації відповідно до законодавствапро формування і ведення кредитних історій.
4. Договір про наданняспоживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якогопередається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналівдоговору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.
Споживач незобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або іншівартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
У договорі про наданняспоживчого кредиту зазначаються:
1) сума кредиту;
2) детальний розписзагальної вартості кредиту для споживача;
3) дата видачі кредитуабо, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частинкредиту та інші умови надання кредиту;
4) право достроковогоповернення кредиту;
5) річна відсотковаставка за кредитом;
6) інші умови,визначені законодавством.
У договорі про наданняспоживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом можезмінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України абов інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживачповідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати їїзміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
5. До договорів ізспоживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про несправедливіумови в договорах, зокрема положення, згідно з якими [27]:
1) для надання кредитунеобхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чивикористати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупуцінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживачодержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовимиінструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за йогокредитом;
2) споживачзобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцемабо третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладеннятакого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за такимдоговором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;
3) передбачаються змінив будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
4) встановлюютьсядискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.
6. Споживач має правопротягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладеннядоговору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цьогостроку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеногодоговору.
Відкликання згодиоформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисточи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінченнястроку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди наукладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасноповернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.
Споживач також сплачуєвідсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення заставкою, встановленою в договорі.
Споживач незобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди.
Кредитодавецьзобов'язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором пронадання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів. За кожнийдень затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором пронадання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачевівиплачується неустойка в розмірі одного відсотка суми, належної до поверненнякредитодавцем.
7. Право відкликаннязгоди не застосовується щодо:
1) споживчих кредитів,забезпечених іпотекою;
2) споживчих кредитівна придбання житла;
3) споживчих кредитів,наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строкувідкликання згоди.
8. Споживач має праводостроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення сумиперіодичних виплат.
Якщо споживачскористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення сумиперіодичних виплат, встановлених в абзаці першому цієї частини, кредитодавецьзобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача убік їх зменшення.
9. У разі реалізаціїспоживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і 10 Закону, ці права діють істосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції.Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачеві суму вжездійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу (виконанняроботи, надання послуги) або здійснити відповідне коригування кредитнихзобов'язань споживача [27, с.12].
10. Якщо кредитодавецьзгідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушенняспоживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строквиплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншоїсанкції, він може використати таке право лише у разі:
1) затримання сплатичастини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
2) перевищення сумоюзаборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачембільше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотногопорушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Якщо кредитодавець наоснові умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків,строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески абоповернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягомтридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу відкредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умовдоговору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
11. Якщо кредитодавецьу позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою проповернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язанняспоживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої платиабо винагороди від споживача за таке звернення.
При цьому кредитодавцюзабороняється:
1) надавати неправдивуінформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
2) вилучати продукцію успоживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
3) зазначати наконвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуютьсянесплати боргу або споживчого кредиту;
4) вимагати стягненнябудь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
5) звертатися без згодиспоживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язанізі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншимистосунками у соціальному бутті споживача;
6) вчиняти дії, щовважаються нечесною підприємницькою практикою;
7) вимагати поверненняспоживчого кредиту, строк давності якого минув.
Таким чином, нова редакція Закону «Про захист прав споживачів» врегулювалавідносини, які складаються між кредитодавцем та позичальником (споживачем), щоможуть мати місце під час виконання ними взятих на себе зобов'язань відповіднодо укладеного кредитного договору [27].
В той же час, запровадження норм, які регулюють права споживача в разі придбанняним продукції у кредит створює можливість виникнення в діяльності банків певнихризиків під час укладення та виконання договорів про споживчий кредит ізфізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, щообумовлені нормами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» [27].
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗСПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПАТ КБ «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК»
2.1 Місцеспоживчих кредитів в кредитному портфелі банку ПАТ „Кредит Європа Банк”
Публічне акціонерне товариство ПАТ «Кредит Європа Банк» вУкраїні є дочірнім банком та належить Кредит Європа Банку (Голландія) та Credit Europe Group N.V.(CEG). CEG єчастиною міжнародної фінансової групи FIBA Group,одного з найбільших багатогалузевих фінансових конгломератів. Група надаєрізноманітні фінансові послуги, включаючи банківське обслуговуваннякорпоративних і приватних клієнтів у 12 країнах Східної та Західної Європи таСереднього Сходу. Крім того, група вкладає значні інвестиції у мережу роздрібнихмагазинів і ринок нерухомості [84].
CREDIT EUROPE BANK контролюється міжнародною фінансовою групою Credit Europe Group NV, одним із найбільших багатогалузевих фінансовихконгло-мератів. Група утримує 100 відсотків статутного капіталу CREDIT EUROPE BANK.
КредитЄвропа Банк Н.В. (CEB NV, Банк ) був заснований у 1994 році і на сьогоднівходить в топ-десятку голандських банків. В CEB NVпрацює більше 6,000 професіоналів у 11 країнах, які надають послуги більше ніжтрьом мільйонам клієнтів по всьому світу. Як надійна фінансова група, якаповністю підпорядковується Центральному Банку Голландії, CEB NVпропонує своїм корпоративним та роздрібним клієнтам банківські продукти простіу користуванні, застосовує індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Крімпослуг для корпоративних клієнтів, прерогативою CEB NV євибрані торгові ринки предметів торгівлі, які засновуються на досвіді роботи змета-лами, в галузі енергетики та нафтопродуктів, добрив тахарчової промисловос-ті. Це забезпечило постійне зростання бізнесу навіть вумовах складного 2008 року.
Угалузі роздрібного бізнесу, планується побудувати у Європейському Союзі успішнумодель, пропонуючи конкурентоспроможні та прості у вико-ристанніпродукти клієнтам у Нідерландах, Бельгії, Німеччині та Мальті.
Замежами Євросоюзу, метою є об’єднання позицій на обраних фінансових ринкахДубаї, Румунії, Росії, України і Швейцарії (див. табл.2.1).
Таблиця 2.1
Міжнародні представництва (засновані дочірні банки) банка CREDIT EUROPE BANK (Голандія)міжнародної фінансової групи Credit Europe Group NV [84]
Країна розташування
дочірнього банку
Адреса Інтернет – сайту
дочірнього банку Бельгія www.crediteurope.be Швейцарія www.crediteurope.ch Німеччина www.crediteurope.de Нідерланди www.crediteurope.nl Румунія www.crediteurope.ro Росія www.crediteurope.ru Україна www.crediteurope.com.ua Туреччина www.fibaholding.com.tr
ПАТ «Кредит Європа Банк» (МФО 380366, ЄДРПОУ 34576883) отримавбанківську ліцензію в Україні 28 грудня2006 року, й офіційно розпочав свою діяльність під новоюназвою ЗАТ «Кредит Європа Банк» 6 червня 2007 року. Загальне зібранняакціонерів 4 січня 2007 року вирішило збільшити сплачену частину акційного капіталу банку до 329,088,311 гривень(понад 50 млн. доларів США).
У 2009 році згідно з вимогами Закону України „Про банки табанківську діяльність” банк змінив форму ЗАТ на форму ПАТ — Публічне акціонерне товариство «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК» з вільним продажем акцій [84].
ПАТ «Кредит Європа Банк» має широкорозвинену мережу валютних кореспондентських рахунків вбанках – нерезидентах по всьому світу (див.табл.2.2).Таблиця 2.2Кореспондентські рахунки ПАТ „Кредит Європа банк” (Україна)в банках – нерезидентах [84]Валюта Банк S.W.I.F.T. Рахунок CHF
Credit Europe Bank (Suisse) S.A.
Geneva, Switzerland FSUI CH GG 8001172000100 EUR
Credit Europe Bank N.V.
Amsterdam, The Netherlands FBHL NL 2A 0783401833 EUR
J.P. Morgan AG
Frankfurt am Main, Germany CHAS DE FX 6231607059 GBP
HSBC Bank plc
London, United Kingdom MIDL GB 22 68441440 JPY
The Bank of Tokyo Mitsubishi UFJ, Ltd.
Tokyo, Japan BOTK JP JT 653-0467480 RUB
ПАТ “КРЕДИТ ЕВРОПА БАНК”
Москва, Росія FMOS RU MM 30111810500000000006 SEK
Svenska Handelsbanken
Stockholm, Sweden HAND SE SS 40329739 TRY
FINANSBANK A.S.
Istanbul, Turkey FNNB TR IS 17191963 USD
The Bank of New York
New York, USA IRVT US 3N 890-0676-833
Станом на01.01.2009 року банк ПАТ „Кредит Європа банк” займав наступні рейтингові місцяв банківській системі України, маючи нижченаведений рівень основних показниківдіяльності [77]:
1. За рівнемвалюти балансу:
— 51 місце врейтингу – 2,651 млрд.грн.;
— 0,297% часткувід сумарної валюти балансу БС України.
2. За рівнемвласного капіталу:
— 46 місце врейтингу – 47,0 млн.євро (при нормативному рівні не менше 10,0 млн.євро).;
— 0,413% часткувід сумарного власного капіталу БС України.
3. За рівнем кредитно– інвестиційного портфелю:
— 52 місце врейтингу;
— 0,249% часткувід сумарної валюти КІП БС України;
— кредитнийпортфель фізичних осіб – 291,17 млн.грн. (61 місце в рейтингу БС за обсягамипортфелю).
4. За рівнемдепозитів фізичних осіб в пасивах валюти балансу:
— 152 місце врейтингу;
— 0,787% частку увласних зобов’язаннях;
— 0,008% часткувід сумарної валюти депозитів фізичних осіб в БС України.
5. За рівнемдепозитів юридичних осіб в пасивах валюти балансу:
— 94 місце врейтингу;
— 10,22% частку увласних зобов’язаннях;
— 0,098% часткувід сумарної валюти депозитів юридичних осіб в БС України.
6. За рівнями прибуткуі рентабельності валюти балансу(ROA) та статутного капіталу(ROE):
— прибуток = 2,78млн.грн. ( 0,037% від сумарного прибутку БС України);
— ROA – 0,105% ( нормативний рівень за вимогами НБУ не менше 1,5% у 2008 році);
— ROE –0,55% ( нормативний рівень за вимогами НБУне менше 10% у 2008 році);
— низкорентабельний та інвестиційно-непривабливий банк.
Станом на01.09.2009 року банк ПАТ „Кредит Європа банк” займав наступні рейтингові місцяв банківській системі України, маючи нижченаведений рівень основних показниківдіяльності [77]:
1. За рівнемвалюти балансу:
— 54 місце врейтингу – 2,052 млрд.грн. (зменшення на -600,0 млн.грн. за 8 місяців 2009року);
— 0,25% частку відсумарної валюти балансу БС України.
2. За рівнемвласного капіталу:
— 52 місце врейтингу – 44,0 млн.євро (при нормативному рівні не менше 10,0 млн.євро).;
— 0,341% часткувід сумарного власного капіталу БС України.
3. За рівнемсумарного кредитно – інвестиційного портфелю:
— 55 місце врейтингу;
— 0,208% часткувід сумарної валюти КІП БС України;
— кредитнийпортфель фізичних осіб – 263,83 млн.грн. (66 місце в рейтингу БС за обсягамипортфелю).
4. За рівнемдепозитів фізичних осіб в пасивах валюти балансу:
— 138 місце врейтингу;
— 1,342% частку увласних зобов’язаннях;
— 0,011% часткувід сумарної валюти депозитів фізичних осіб в БС України.
5. За рівнемдепозитів юридичних осіб в пасивах валюти балансу:
— 120 місце врейтингу;
— 3,892% частку увласних зобов’язаннях;
— 0,033% часткувід сумарної валюти депозитів юридичних осіб в БС України.
6. За рівнями прибуткуі рентабельності валюти балансу(ROA) та статутного капіталу(ROE):
— збитки = — 65,75млн.грн. за результатами 8 місяців 2009 року;
— ROA – 0,0% ( нормативний рівень за вимогами НБУ не менше 1,5% у 2008 році).
— ROE –0,0% ( нормативний рівень за вимогами НБУ не менше 10% у 2008 році).
— низкорентабельний та інвестиційно-непривабливий банк після перетворення у публічнеакціонерне товариство (ПАТ) за вимогами НБУ у 2009 році та переходу добіржового лістингу і вільної торгівлі акціями банку.
В додатках А, Б тана рис.А.1 і рис. А.2 Додатку А представлена поквартальна динаміка балансів тазвітів про фінансові результати діяльності ПАТ „Кредит Європа банк” за 2007 –2009 роки.
На рис. К.1 — К.4 Додатку К наведені результати оцінки динаміки змін вструктурі кредитно — інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європа банк” у 2008 –2009 роках. Як показує аналіз графіків, наведених на рис.К.1 — К.4 Додатку К структурначастка кредитів фізичним особам в кредитно-інвестиційному портфелі банку зрівня 3,95% станом на 01.01.2008 зросла до рівня 15,41% станом на 01.01.2009 тапродовжила зростання до рівня 20,3% станом на 01.07.2009 року.
Це пов’язане з наслідками світової фінансової кризи та відповідноюкон’юнктурною кризою в експортно-орієнтованих галузях економіки України, колиміжнародний ринок попиту на експортну продукцію України у 2008 -2009 рокахрізко впав, а внутрішній ринок України не може використати експортну продукцію.Це привело до звуження банківських пропозицій на кредитування платоспроможних юридичнихосіб та розширення ринку банківських пропозицій на ринку споживчогокредитування населення України, який характеризується як підвищеним ризикомобслуговування багаточислених малих кредитів, так і підвищеною дохідністюкредитування.
Відповідний аналіз прибутковості банку показав (додаток Б):
1. Обсяг процентного доходу банку за 2007 рік склав 65 723 тис.грн., зяких процентний дохід кредитування фізичних осіб склав 746,3 тис.грн., тобто1,136%;
2. Обсяг процентного доходу банку за 2008 рік склав 229 383 тис.грн., зяких процентний дохід кредитування фізичних осіб склав 26 037,3 тис.грн., тобто11,35%;
3. Обсяг процентного доходу банку за перше півріччя 2009 рік склав 126 448тис.грн., з яких процентний дохід кредитування фізичних осіб склав 24 035,4тис.грн., тобто 19,0%.
Таким чином, переміщення частки кредитних ресурсів банку в сегменткредитування фізичних осіб супроводжується відповідним зростанням часткипроцентних доходів банку від кредитування фізичних осіб.
Як показує аналіз кредитно-інвестиційного портфелю ПАТ КБ „Кредит ЄвропаБанк”, наведеного графіками на рис.2.1, наслідки впливу світової фінансовоїкризи 2008 – 2009 рр. характеризуються наступними показниками для банку (абсолютніпоказники в гривнях без врахування девальвації національної валюти на протязікризи):
— обсяг кредитів, наданих юридичним осібам, на протязі 2008 року зріс зрівня 194,557 млн.грн. станом на 01.01.2008(курс 5,05 грн./1$) до рівня 765,809млн.грн. станом на 01.01.2009 (активний початок кризи в банківській системіУкраїни — курс 7,7 грн./1$) та знизився до рівня 655,867 млн.грн. станом на01.10.2009 року (через 1 рік після активного початку кризи в банківськійсистемі України — курс 8,0 грн./1$);
— обсяг кредитів, наданих фізичним особам, на протязі 2008 року зріс зрівня 30,56 млн.грн. станом на 01.01.2008(курс 5,05 грн./1$) до рівня 291,17млн.грн. станом на 01.01.2009 (активний початок кризи в банківській системіУкраїни — курс 7,7 грн./1$) та знизився до рівня 274,193 млн.грн. станом на01.10.2009 року (через 1 рік після активного початку кризи в банківськійсистемі України — курс 8,0 грн./1$);
/>
Рис.2.1. Динаміка кредитно-інвестиційного портфеля ПАТ „Кредит Європабанк” у 2008 – 2009 роках (Систематизованота побудовано автором самостійно)
— обсяг наданих міжбанківських кредитів на протязі 2008 року зріс з рівня306,1 млн.грн. станом на 01.01.2008 (курс 5,05 грн./1$) до рівня 584,485млн.грн. станом на 01.01.2009 (активний початок кризи в банківській системіУкраїни-курс 7,70 грн./1$) та знизився до рівня 196,360 млн.грн. станом на01.10.2009 року (через 1 рік після активного початку кризи в банківськійсистемі України -курс 8,0 грн./1$);
— обсяг створених внутрішніх резервів на кредитні ризики на протязі 2008року зріс з рівня -1,632 млн.грн. станом на 01.01.2008(курс5,05 грн./1$) до рівня -64,641 млн.грн. станом на 01.10.2008(активний початок кризи в банківській системі України — курс 7,70грн./1$) та зріс до рівня -133,915 млн.грн. станом на 01.10.2009 року (через 1рік після активного початку кризи в банківській системі України — курс 8,0грн./1$).
Таким чином, ризик кредитного портфелю ПАТ КБ „Кредит Європа Банк” за 1рік активного впливу світової фінансової кризи на кризу банківської системиУкраїни зріс практично в 2 рази, що потребує додаткових досліджень, проведенихв наступних розділах.
2.2. Послуги споживчогокредитування населення на потреби поточного та капітального характеру в банкуПАТ „Кредит Європа Банк”
Станом на01.09.2009 року в кредитному портфелі споживчого кредитування населення напоточні потреби в ПАТ „Кредит Європа Банк” були наявні наступні кредитніпродукти [84]:
а) короткострокове(до 1 року) нецільове кредитування фізичних осіб готівкою в національній валюті(програма „Легкий кредит);
б) довгострокове (до2 років) нецільове кредитування фізичних осіб готівкою в національній валюті (програма„Легкий кредит);
в) довгострокове (від2 до 4 років) цільове безготівкове кредитування фізичних осіб на придбанняавтомобілей в національній та іноземній валютах (програма „Нові автомобілііноземної зборки”).
Станом на 16.11.2009 року в кредитному портфелі споживчогокредитування населення на поточні потреби в ПАТ „Кредит Європа Банк” залишивсятільки 1 кредитний продукт (рис.2.7) [84]:
а) довгострокове (від1 до 4 років) цільове безготівкове кредитування фізичних осіб на придбанняавтомобілей в національній та іноземній валютах (програма „Нові автомобілііноземної зборки”).
Згорнута станом на 16.11.2009 програма поточного готівкового кредитуван-ня„Легкий кредит” мала на протязі 2008 -2009 років наступні умовикредитування (табл.2.3):
— кредит без застави;
— швидкість в обслуговуванні;
— можливість сплати комісії банкуза рахунок кредитних коштів;
— мінімальний пакет документів.
Таблиця 2.3Умови кредитування по програмі „Легкий кредит” у 2008 році – першому півріччі 2009 року [84]Строк Валюта Сума, грн Ставка, % місячна Плата за юридичне оформлення кредитного договору Мін. Макс. 12 міс ГРН 1 000 20 000 4.37% 3% 24 міс 6%
Програма поточного безготівкового цільового кредитування „Авто в кре-дит”має наступні умови кредитування (табл.2.4):
— автомобілі придбаються в сертифікованих автосалонах, з якими співро-бітничаєбанк;
- перший самостійний внесокне менше 30%;
- заставою є придбанийавтомобіль, тому кредитується придбання тільки нових автомобілей іноземноїзборки;
- без нотаріального посвідчення договору застави. Таблиця 2.4
Умови кредитування фізичних осіб по програмі „Авто в кредит” станом на16.11.2009 [84]Умови Кредитування
Валюта
долари США/ЄВРО
ГРН
Строк (міс) 12 24 36 48 12 24 36 48
Ставка % (річних) 12.55% 14.30% 14.90% 14.90% 21.10% 23.80% 24.70% 25.20%
Власний платіж Мін 30% Мін 30%
Плата за юридичне оформлення кре-дитного договору 0.50% 0.50%
Плата за безготівкове перерахування грошових коштів 1,50% 2,50%
Таблиця 2.5Умови видачі споживчих кредитів напокупку нових авто іноземного складання / Кредит Європа Банк / Авто в кредит /Датадослідження: 16.11.09Параметрикредиту [84]Програма кредитування: Авто в кредит Валюта: Гривня Сума: будь-яка Мінімальний строк: від 2 років Максимальний строк: 3 роки Розмір первісного внеску: від 30,00% ВартістькредитуПроцентна ставка: 24,70% Одноразова комісія: 3,00% Щомісячна комісія: відсутня Страховіплатежі при оформленні кредитуКАСКО *: 5-8% від вартості авто в рік ОСАГО *: 150-700 грн. Страхування життя *: 3,00% від суми кредиту
* Оцінна вартість видатківПлатежі приоформленні кредиту й покупці автоДержмито: 1% від вартості авто Пенсійний фонд: 3% від вартості авто Реєстрація в ДАІ *: Від 2000 грн. Транспортний збір *: 90 грн. Оформлення договору застави*: 0,1% від вартості застави Послуги нотаріуса*: безкоштовно
* Оцінна вартість видатків
В табл.Д.1 додатку Д та на графіках рис.Л.1 – Л.4 Додатку Л представленіпоказники динаміки оборотно-сальдового руху коштів на балансових рахунках поточногота іпотечного кредитування фізичних осіб в ПАТ „Кредит Європа Банк” у 2007 –2009 роках [84].
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.Л.1 — Л.4 Додатку Л:
— 4,0% обсягу кредитного портфелю поточних споживчих кредитів фізичнимособам в банку становлять прострочені довгострокові поточні кредити;
— та 4,0% обсягу кредитного портфелю становлять нараховані та простроченіі несплачені відсотки за користування цими поточними кредитами.
В той же час загальний рівень резервування кредитного портфелю банкустановить 17,7%, тобто рівень ризику споживчого кредитування фізичних осіб єнижчим за ризик кредитування юридичних осіб.
Аналіз даних табл.Д.1 Додатку Д та графіків, наведених на рис. Л.5 –Л.6Додатку Л показує, що в ПАТ „Кредит Європа банк” в умовах світової фінансовоїкризи 2008 – 2009 років станом на кінець 1-го півріччя 2009 року припиненоіпотечне кредитування фізичних осіб, а видані іпотечні кредити погашені навітьбез нарахування відсотків за користування у 2009 році.
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.Л.3 Додатку Л, на фоніобсягів довгострокового поточного кредитування фізичних осіб у 2008 році – 285,5 млн. грн. (98,4% кредитного портфеля фізичних осіб), іпотечна програмакредитування фізичних осіб обсягом в 3,0 млн.грн. є малозначущою і в першійполовині 2009 році в банку закрита в умовах кризи в будівництві житла тамасової недобудови житла в Україні у 2008 – 2009 роках (криза відсутностіпредмету заставної іпотеки в умовах недобудови житла).
Станом на 16.11.2009 року ПАТ «Кредит Європа банк» частково відновивспоживче іпотечне кредитування придбання населенням житла, але тільки дляоперацій на вторинному ринку (житло вже збудоване), тільки в національнійвалюті та строком тільки до 5 років при розмірі первісного внеску позичальникане менше 50% від вартості житла (див.табл.2.6). При цьому, як показує аналізданих, наведених в табл.2.4, іпотечні кредити від ПАТ «Кредит Європа банк» займаютьпозицію «дорогих» кредитів при еквівалентній ставці 28,4% річних, що значновище 20,2% річних, які пропонує «БТА-банк».
Таблиця 2.6
Конкурентна оцінка пропозиції іпотечного кредитуванняпридбання житла ПАТ «Кредит Європа банк» на ринку м.Києва станом на 16.11.2009 [82]№ Комерційний банк Програма Еф. ставка, % Ставка, % Комісія Перший внесок разова Що-міс. 1 БТА Банк На покупку жилої нерухомості 20,19 16,50 2,00% - від 50,00% 2 Фольксбанк (Електрон Банк) Іпотека 25,66 21,99 1,99% - від 40,00% 3 Universal Bank На покупку нерухомості під заставу житла (плаваюча ставка) 25,80 23,95 1,00% - від 30,00% 4 Universal Bank На покупку нерухо-мості під заставу житла, що придбава-ється (фіксована став-ка) 27,80 25,95 1,00% - від 30,00% 5 ИНДЭКС-БАНК На покупку нерухо-мості під заставу житла, що придбава-ється 27,85 26,00 1,00% - від 50,00% 6 БМ Банк На покупку нерухомості (вторинний) 27,85 26,00 1,00% - від 50,00% 7 Кредит Європа Банк Іпотечний кредит 28,44 24,75 2,00% - від 50,00% 8 Кредобанк На покупку нерухомості 32,02 26,50 2,99% - від 50,00% 9 Укрсоцбанк на покупку нерухомості на вторинному ринку 32,09 29,71 1,29% - від 40,00% 10 Форум Іпотека 32,19 28,50 2,00% - від 50,00%
2.3 Аналіз впливу світової фінансової кризи 2008 — 2009 років на динаміку розвитку споживчого кредитування в банку ПАТ „Кредит Європа Банк”
Динаміка обсягівта структури кредитно-інвестиційного портфелю банку ПАТ „Кредит Європа банк”,приведеного в аналізі до валютного (доларового) еквіваленту для ліквідуванняфактору впливу девальвації національної валюти у 2008 — 2009 року, показує(рис.2.2):
/>
Рис.2.2. Динаміка валютних еквівалентів обсягів основних складовихкредитно – інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європа банк” у 2007 – 2009 роках (Систематизовано та побудовано автором самостійно)
1. Напередкризовому інтервалі часу ( з 1 січня 2008 року до 1 жовтня 2008 року):
— обсяги валютногоеквіваленту міжбанківських кредитів зросли з рівня 60,6 млн.USD до рівня 100,8 млн.USD, тобто на +66,3%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів юридичним особам зросли з рівня 38,2 млн.USD до рівня 113,8 млн.USD, тобто на +197,9%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів фізичним особам зросли з рівня 6,05 млн.USD до рівня 40,27 млн.USD, тобто на +565,5%;
— обсяги валютногоеквіваленту коштів, вкладених в цінні папери, зросли з рівня 48,3 млн.USD до рівня 89,3 млн.USD, тобто на +184,9%;
Таким чином, динаміка росту споживчого кредитування фізичних осіб в банкуу передкризовий період в 2,5 рази перевищувала темп росту кредитуванняюридичних осіб. Причина полягає в виявленому вище фактичному рівню ризикуспоживчого кредитування фізичних осіб на рівні 8% при загальному рівні резервуваннякредитного портфелю банку 17,7%, тобто рівень ризику споживчого кредитуванняфізичних осіб в ПАТ КБ „Кредит Європа банк” є нижчим за ризик кредитуванняюридичних осіб.
2. На кризовомуінтервалі часу ( з 1 жовтня 2008 року до 1 вересня 2009 року) обсяг КІПзменшився з 316,1 млн. USD до170,1 млн.USD ( на – 46,1%):
— обсяги валютногоеквіваленту міжбанківських кредитів зменшились з рівня 100,8 млн.USD до рівня 32,13 млн.USD, тобто на -68,0%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів юридичним особам зменшились з рівня 113,8 млн.USD до рівня 68,2 млн.USD, тобто на -40,0%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів фізичним особам зменшились з рівня 40,27 млн.USD до рівня 33,0 млн.USD, тобто на -18,0%;
— обсяги валютногоеквіваленту коштів, вкладених в цінні папери, зменшились з рівня 89,3 млн.USD до рівня 36,8 млн.USD, тобто на -58,8%;
Таким чином, динаміка падіння обсягів споживчого кредитування фізичнихосіб в банку у кризовий період в 2,0 рази менше темпа падіння обсягів кредитуванняюридичних осіб, оскільки світова фінансова криза на Україні привела до кризи впромисловості, але потреби фізичних осіб у споживчому кредитуванні незменшились. В той же час, ризикованість споживчого кредитування в умовахзниження обсягів джерел доходів населення при падінні ВВП України у 2009 роціна – 34% значно зросла і потребує спеціальних методів ризикованого кредитування.
В Додатку Жнаведений перелік послугспоживчого кредитування в ПАТ КБ „Кредит Європа Банк” станом на 01.12.2009.Враховуючи різке зниження платоспроможності фізичних осіб в умовах розвитку кризив банківській системі України, банк залишив тільки 2 найменш ризикованих видуспоживчого кредитування:
— безготівкове іпотечно-заставне кредитування тільки в національнійвалюті на вторинному ринку нерухомості (тільки для об’єктів житла,які вже побудовані та експлуатуються) при власному внеску позичальника неменше 50% та на строк не більше 5 років;
— безготівкове заставне кредитування в національній валюті та доларах СШАпридбання нових автомобілей іноземної зборки на суму не більше 75 тис.доларівпри власному внеску позичальника не менше 30-50% строком не більше 4-х років.
В табл. М.1 Додатку М наведені дані по структурі та показникамризикованості портфелю споживчих кредитів населенню в ПАТ «Кредит Європа Банк»на кінець 2008 року (передкризовий стан), на графіках рис.М.1 Додатку М наведенеграфічне представлення динаміки структури портфелю споживчого кредитуваннястаном на 01.07.2007 року та станом на 01.01.2009 року.
Спільний аналізданих, наведених в табл.М.1 та на графіках рис.М.1 Додатку М, показує, щостаном на 01.01.2009 ПАТ «Кредит Европа Банк»:
— 50,7% обсягупортфелю – це автокредитування під заставу застрахованих автомобілів. В цьомусегменті низький рівень простроченості – 18,2% та середній строк поверненнякредитів – 5,8 років;
— в сегменті«легкий кредит» (нецільовий, незабезпечений) обсяг виданих кредитів за стабілізувавсяна рівні 5,5 – 5,8 млн.грн., а рівень простроченості кредитів досяг 39,5%, щоспонукало банк створити резерви на зменшення кредитного ризику в цьому сегментіна рівні 46,7%, а у листопаді 2009 зовсім згорнути програму видачі цих типівкредитів, оскільки строк їх повернення становить 2,5 роки, а тримання такоговисокого рівня резервів значно знижує рентабельність доходів банку у цьомусегменті.
Тимчасово всі програми беззаставного нецільового споживчого кредитуванняфізичних осіб в готівковій та безготівковій валютах банком згорнуті, оскількипроведений аналіз джерел кредитних коштів показав, що на 96% джерельна базасформована за рахунок надання материнським банком міжбанківського валютногокредиту на суму еквіваленту 922 млн.грн., а його переведення у національнувалюту чи видача у валюті позичальникам, які не мають доходів у валюті, – наперіод кризи недоцільна та дуже ризикована.
Для повернення прострочених та проблемних споживчих кредитів ПАТ КБ „КредитЄвропа Банк”, використовує прийнятий у 2009 році ряд законодавчих документів взв’язку з необхідністю формування комерційними банками підвищених обсягіврезервів на подолання кредитних ризиків:
1. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з метоюподолання негативних наслідків фінансової кризи” від 23 червня 2009 року N 1533-VI [33],
2. Постанову НБУ від 22липня 2009 року N 421 „Про окремі питання щодо діяльності банків вперіод фінансово-економічної кризи” [60], якими прийняті наступні заходи покорегуванню законодавчої бази:
— до складу валових витратвключається 80 відсотків (для банків на період до 1 січня 2011 року — 100відсотків) сукупного розміру страхового резерву, сформованого банком абонебанківською фінансовою установою (раніше було 25%);
— надано право комерційним банкам проводити термін до 31грудня 2010 року реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників — фізосіб; — не застосовуються до банків заходи впливу в разі наявності в банкузбитків, які спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втратза кредитними операціями;При реструктуризаціїпрострочених споживчих кредитів ПАТ „Кредит Європа банк” застосовує зовнішнє страхуванняпозичальниками кредитних ризиків як захід зменшення внутрішніх резервів банківна кредитні ризики.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИАКТИВІЗАЦІЇ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1Використання зарубіжного досвіду споживчого кредитування фінансовими установамив Україні
Убільшості країн світу кредитори (банки, фінансові компанії, компанії-емітентикредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, що надають комерційнікредити) на постійній основі обмінюються інформацією про платоспроможністьпозичальників через кредитне Агентство (бюро). Необхідність цього доведена вчисленних роботах економістів, що досліджували проблему асиметричностіінформації в сфері фінансового посередництва [9].
Асиметричністьінформації (asymmetric information) визначається в економічній літературі якнедостатність відомостей про партнера, доступних при укладенні наприкладкредитної угоди, що призводить до неефективного розподілу кредитних ресурсів.Так, кредитор звичайно не в змозі оцінити майбутні прибутки і ризики, пов'язаніз інвестиційними проектами, для здійснення яких позичальник бере позику, томубанк встановлює однакові процентні ставки по кредитах для всіх, що породжуєпроблему «несприятливого вибору» (adverse selection).
Крімтого, кредитори можуть бути нездібними контролювати дії позичальників післяотримання позики. Позичальник може зайнятися видами діяльності, що збільшуютьризик неплатоспроможності або прагнути укрити прибутки від своїх інвестицій,щоб не платити по боргах. Слідством цього стає зниження обсягів і встановленнявисоких процентних ставок кредитування. Це явище в науковій літературі отрималоназву «несумлінної поведінки» (moral hazard).
Вумовах асиметричності інформації кращим позичальникам доводиться платитипідвищену премію за ризик, а гірші, платять занижену. Оскільки прагненняненадійних позичальників отримати кредит вище, ніж платоспроможних, знижуєтьсяефективність розподілу кредитних ресурсів. У результаті частина потенційнонадійних і прибуткових проектів не реалізовується.
Світовийдосвід показує, що вирішити ці проблеми можливо тільки за допомогою кредитногоАгентства (бюро), створеного для обміну інформацією про позичальників міжкредиторами. При цьому досягається троякого роду результат [18].
По-перше,кредитне Агентство (бюро) підвищує рівень відомостей банків про потенційнихпозичальників і дає можливість більш точного прогнозування повернення позик. Цедозволяє кредиторам ефективно визначати напрям і ціну позики, зменшуючи ризиквиникнення проблеми несприятливого вибору.
По-друге,наявність кредитних Агентств (бюро) дозволяє зменшити плату за пошукінформації, яку стягували б банки зі своїх клієнтів. Це веде до вирівнюванняінформаційного поля всередині кредитного ринку і примушує кредиторіввстановлювати конкурентні ціни на кредитні ресурси. Більш низькі процентніставки збільшують чистий прибуток позичальників і стимулюють їх діяльність.
По-третє,кредитне Агентство (бюро) формує свого роду дисциплінуючий механізм дляпозичальників. Кожний знає, що у разі невиконання зобов'язань його репутація вочах потенційних кредиторів упаде, відрізаючи його від позикових коштів абороблячи їх набагато дорожче. Цей механізм також підвищує стимул позичальника доповернення кредиту, зменшуючи ризик несумлінної поведінки.
КредитніАгентства (бюро) виступають як інформаційні посередники, засновані самимикредиторами, або створені та діючі незалежно і одержуючі прибуток від своєїдіяльності. Кредитори забезпечують Агентство (бюро) даними про своїх клієнтів.Агентства (бюро) порівнюють їх з інформацією, отриманою з інших джерел (суди,державні реєстраційні, податкові органи, тощо) і формують картотеку на кожногопозичальника. Кредитори при умові регулярності і достовірності наданняінформації про своїх клієнтів можуть постійно отримувати з Агентства (бюро)звіти про кредитні операції потенційних позичальників. Кредитне Агентство(бюро) надає різного роду звіти про кредитні операції в залежності віднаявності інформації про потенційного позичальника, вигляду кредиту, щонадається і, що найбільш важливо, від міри деталізації, необхідної кредитору.Самий простий звіт містить інформацію про минулі неповернуті та простроченікредити — так звані «чорні» («black») або«негативні» («negative») дані. Самі детальні звіти — «білі» («white») або «позитивні»(«positi-ve») містять увесь комплекс інформації про активи та пасивипозичальника, гарантії, структуру заборгованості по термінах та часу погашення,його зайнятості та історії його сім'ї.
Найбільшрозвинене кредитне Агентство складає кредитні рейтинги позичальників,спираючись на їх характеристиках і кредитній історії, а також використовуютьдані для складання статистичних моделей, сприяючих просуванню фінансовихінструментів, визначенню вартості кредиту, встановленню і регулюванню кредитнихлімітів.
Сьогоднікредитні Агентства (бюро) в тій або іншій організаційній формі діють практичноу всьому світі. Більшість країн прийшла до висновку, що ефективний розвитокекономіки неможливий без інформаційної відвертості і прозорості. З'ясувалося,що обмін інформацією стимулює зростання банківських кредитів відносно до ВВПприблизно на 20%. Крім того, значно знижується рівень кредитного ризику і,відповідно, зменшується частка резервів на можливі втрати за кредитами узагальних обсягах кредитування. Таким чином, збільшення міри доступностіінформації у сфері фінансового посередництва позитивно позначається наефективності кредитування, і як наслідок на зростанні валового внутрішньогопродукту і продуктивності праці.
Світовийдосвід демонструє різноманіття форм організації кредитного Агентства (бюро).При цьому кількість та форми власності кредитних Агентств (бюро) може бутирізною в кожній країні. Так, в ряді країн, таких як США, Бразілія, Аргентинабільшість кредитних Агентств (бюро) є приватними підприємствами, функціонуючимиз метою отримання прибутку від надання інформаційних послуг. Крім того, в цихкраїнах діють і декілька місцевих кредитних Агентств (бюро), створенихторговими палатами і асоціаціями як некомерційні організації.
УЯпонії і більшості європейських країн, як правило, кредитне Агентство (бюро)створюється в формі приватних компаній, належних консорціуму кредиторів. Натериторії Великобританії діють два кредитних Агентства (бюро) абсолютносамостійні і незалежні від кредиторів. У Фінляндії та Бельгії кредитніАгентства (бюро) управляються або ліцензуються урядовими установами.
Діючев Німеччині кредитне Агентство (бюро) являє собою об'єднання восьмирегіональних, у правовому і економічному відношенні самостійних товариств — Товариство Захисту у справах Загального забезпечення Кредитів (SCHUFA). Їхвласниками і одночасно партнерами є комерційні банки, ощадні каси, кооперативнібанки, фірми, що пропонують кредитні карти, будівельно-ощадні і іпотечні банки,лізингові суспільства, а також підприємства роздрібної торгівлі і будинкупосилочної торгівлі, надаючі фізичним особам грошові або товарні кредитиспоживчого характеру.
КрімSCHUFA в Німеччині існує цілий ряд дрібних незалежних установ, що являють собоюспеціалізовані довідкові Агентства (бюро).
УКанаді діє розгалужена система дрібних місцевих кредитних Агентств (бюро), щознаходяться у приватній власності та безпосередньо працюючих з споживачамипослуг по перевірці кредитоспроможності (як правило, компаніями, що роблятькредитні послуги, здають у оренду житло або приміщення для офісів, тощо).Конкурентами їм є великі приватні корпорації, які працюють у сфері наданняпослуг по перевірці кредитоспроможності. Інформація про фінансове положенняприватних осіб та організацій надходить у інформаційну мережу системи місцевихкредитних Агентств (бюро) приблизно від 250 компаній, які, в свою чергу, є їїактивними користувачами. У їх числі банки, кредитні союзи, телефонні, лізинговікомпанії, великі універсами, оптові постачальники, тощо. На місцевому рівнізбирається інформація щодо заборгованості за податками, грошовими позовами таінш. Зареєстрований в місцевому кредитному Агентстві (бюро) користувач маєможливість за допомогою виданих йому комп'ютерних кодів і пароля практичновмить отримати необхідну йому інформацію.
Базиданих кредитних Агентств (бюро) у найбільш розвинених країнах формуються, якправило, протягом вже декількох десятків років. А в ряді країн — США, Канаді,Фінляндії, ПАР- кредитні Агентства (бюро) почали свою діяльність ще в кінці 19- початку 20 століття. У деяких країнах, наприклад в Італії, приватні кредитніАгентства (бюро) — досить нове явище, проте швидко розвивається та набуває всебільшого значення. У ряді латиноамериканських і азіатських країн кредитнеАгентство (бюро) перебуває в стадії становлення, акумулюючи невеликий обсяги восновному негативній інформації, однак це лише перші їх кроки на шляху довідкритої економіки.
Обсягиінформації, якою обмінюються кредитори за допомогою мережі кредитного Агентства(бюро), досить великий. Так в США, Бельгії, Бразилії, Великобританії, Японії,Німеччині, кількість звітів, що надаються перевищує чисельність населення.
Усфері надання інформаційних послуг, незважаючи на множинність кредитнихАгентств (бюро), проте, має місце велика ступінь концентрації капіталу. Так, вСША, Великобританії і Японії домінуючу роль грають дві-три великих кредитнихАгентства (бюро), що надають увесь комплекс інформації. У деяких країнахфункціонує тільки одне таке універсальне кредитне Агентство (бюро) (Австралія,Німеччина, Аргентина, Бразилія, Фінляндія і Ірландія), інші ж в основномузаймають дрібні ніші, надаючи окремі види інформації.
Цепояснюється тим, що більш велика компанія здатна сконцентрувати в своїй базіданих максимальний обсяг достовірної і повної інформації, а також використати всвоїй діяльності найбільш передові інформаційні технології.
Напочатку 1990 років почався процес розширення поля діяльності кредитних Агентств(бюро) на міжнародний рівень. Найбільші представники цього бізнесу поставили замету перерости в транснаціональні компанії. Першим їх кроком на цьому шляхустало встановлення контролю або придбання національних кредитних Агентств (бюро)у ряді країн Латинської Америки, Європи і Азії. Найбільшим та найстарішим усвіті є кредитне агентство «Дан енд Бред-стрит» (Dan & Bradsteet), база даних якого на сьогодні акумулює дані більш як 48 млн. компаній, 10 млн.з яких знаходяться у США. У багатьох країнах на шляху розвитку кредитнихАгентств (бюро) стояла проблема захисту приватної інформації щодо потенційнихпозичальників. Тому на сьогоднішній день діяльність кредитного Агентства (бюро)практично у всіх країнах будується таким чином, щоб вона не порушувалаособистих прав і свобод громадян. Законом визначений цілий ряд гарантій, такихяк обмеження на доступ до даних, заборона на надання «білої»інформації (наприклад, в Фінляндії і Австрії), обов'язкове виключенняіндивідуальних даних через певний проміжок часу (7 років у США, 5 у Австралії),заборона на збір детальної особистої інформації такої як расова, релігійнаприналежність, політичні погляди, тощо, право доступу, перевірки і виправленняінформації самим позичальником.
Так, уСША діяльність кредитного Агентства (бюро) регулюється законом про достовірнуоцінку кредитоспроможності, прийнятим в 1971 році. Згідно з цим законом,довідка про кредитоспроможність не повинна містити інформації про банкрутства,які відбулися більше як 14 років тому, про стягнення за рахунками більш ніж7-літньої давності, про зроблені більш 7 років тому арешти майна у зв'язку знесплатою податків, про позови і судові рішення більш ніж 7-літньої давності,про випадки арешту, пред'явлення звинувачення або засудження більш ніж7-літньої давності, іншу негативну інформацію більш ніж 7-літньої давності.Крім того, визначаються цілі надання інформації. При цьому закон дозволяєпримусити Агентство (бюро) виправити будь-які невірні відомості щодопозичальника.
Діяльністьнімецького SCHUFA також повинна знаходитися в рамках, позначених спеціальнимзаконом про захист даних і не порушувати банківську таємницю. У зв'язку з цим,банки перед подачею в SCHUFA інформації про фізичних осіб і їх заборгованістьповинні отримати згоду зацікавлених осіб. Банки вирішують цю проблему такимчином, що при відкритті особового рахунку і наданні кредитів або гарантійвимагають від фізичних осіб підписання спеціальної угоди, яке вповноважує банкпередавати інформацію про клієнтів, що мають розрахункові рахунки і щокористуються споживчими кредитами. SCHUFA не збирає інформацію про дітей,прибутки, місце роботи і майновий стан фізичних осіб. При цьому позичальникволодіє правом контролю над інформацією про себе.
Крімабо замість приватних кредитних Агентство (бюро) у багатьох країнах існуєінститут державної реєстрації кредитів — Public credit registers (PCR). Цяорганізація історично створювалася для реєстрації операцій іпотечного кредитуванняі заставних під нерухомість. Однак на сьогодні цей інститут виконує в рядікраїн функції кредитного Агентства (бюро).
Основнавідмінність PCR від кредитних Агентств (бюро) полягає в тому, що наданняінформації в базу даних є обов'язковим і не визначаться ніякою угодою, австановлено відповідним правилом (крім Фінляндії і Шри-Ланки, де участь єдобровільною). При цьому вся інформація є стандартизованою (наприклад, кредитивище встановленого рівня, видані за визначений тимчасової інтервал) і містить восновному дані про кредит, а не про самого позичальника.
PCR в більшостікраїн керуються центральними банками. Так, у Франції, де немає приватногокредитного Агентства (бюро) функціонує «Центральне Агентство ризиків»при Банку Франції, куди всі кредитні організації зобов'язані надаватиінформацію про позичальників і видані їм кредити понад двохсот тисяч франків.Центральне Агентство ризиків обробляє поступаючі дані і видає кожному з банківзведення про загальну суму кредитів, які отримали їх клієнти, в тому числі і вінших кредитних організаціях.
Створення вУкраїні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компанійта приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвиткуринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого тасереднього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.
З метою зниженнякредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), якімають прострочену заборгованість за кредитами” – ЄІС “Реєстр позичальників” [69].
Створення Реєструвирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників – банкиотримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника.Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринкуза деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісногопозичальника.
Над вивченнямміжнародного досвіду роботи кредитних бюро у 2002 – 2005 роках працювалиНаціональний банк України, Асоціація українських банків, Центр “Економіка іправо” АУБ, Українська Міжбанківська Асоціація Членів Europay International(EMA), Центр комерційного права. За підтримки Світового банку, USAID, фахівцямиНБУ, Асоціацій – АУБ та ЕМА, Центру комерційного права були проведені (із залученняміноземних консультантів-представників кредитних бюро: Великобританії, США,Ісландії, Канади, Кіпру, Польщі тощо) конференції та семінари з питаньперспектив впровадження в Україні Інституту кредитних бюро.
Ця робота надала можливість розробити та затвердити у 2005 році ЗаконУкраїни “Про організацію обігу та формування кредитних історій” [30], якийвступив в дію з 1 лютого 2006 року та в якому враховується міжнародний досвіддіяльності кредитних бюро, визначені правові та організаційні засади формуванняі ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачівбюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитнуісторію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.
Згідно зазначеного закону[30]впроваджені наступні терміни:
— бюро кредитнихісторій (далі — Бюро) — юридична особа, виключною діяльністю якої є збір,зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію;
— ведення кредитноїісторії — діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту,використання інформації, яка складає кредитну історію;
кредитна історія — цесукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує,відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншоївідкритої інформації відповідно до Закону;
— користувач Бюро (далі- Користувач) — юридична або фізична особа — суб'єкт господарської діяльності,яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має правоотримувати інформацію, що складає кредитну історію;
— суб'єкт кредитноїісторії — будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин тащодо якої формується кредитна історія;
Принципами формуваннята доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є:
— забезпеченняконституційних прав і свобод суб'єктів кредитних історій;
— адекватність обсягівінформації цілям, для яких вони збираються;
— значимість,всебічність, об'єктивність, повнота і достовірність інформації;
— регулярність табезперервність надходження інформації;
— цільове використанняінформації;
— строковістьзберігання інформації;
— конфіденційністьінформації та її захист;
— збір і наданняінформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб'єкта цієїкредитної історії;
— незалежність Бюро.
Джерелами формуваннякредитних історій є:
— відомості, щонадаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історіївідповідно до цього Закону;
— відомості державнихреєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих длязагального користування джерел за винятком відомостей (інформації), щостановлять державну таємницю.
Бюро має правоотримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи абоуповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо)зобов'язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів велектронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згодисуб'єктів інформації.
Користувачами Бюроможуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб'єктигосподарської діяльності, які надають послуги з відстроченням платежу абонадають майно в кредит.
Кредитна історіямістить таку інформацію:
1) відомості, щоідентифікують особу:
а) для фізичних осіб:
— прізвище, ім'я та побатькові;
— дата народження;
— паспортні дані;
— місце проживання;
— ідентифікаційнийномер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та іншихобов'язкових платежів (у разі наявності) (далі — ідентифікаційний номер);
— відомості про поточнутрудову діяльність;
— сімейний стан особита кількість осіб, які перебувають на її утриманні;
— дата і номердержавної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основнийпредмет господарської діяльності фізичної особи — суб'єкта підприємницькоїдіяльності;
б) для юридичних осіб:
— повне найменування;
— місцезнаходження;
— дата і номердержавної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;
— ідентифікаційний коду Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі — ідентифікаційний код);
— прізвище, ім'я та побатькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера;
— основний видгосподарської діяльності;
— відомості, щоідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутногокапіталу юридичної особи:
— для фізичних осіб — власників: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційнийномер і місце проживання;
— для юридичних осіб — власників: повне найменування, місцезнаходження, дата і номер державноїреєстрації, відомості про орган державної реєстрації, ідентифікаційний код;
2) відомості прогрошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії:
а) відомості прокредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину,сторони, вид правочину);
б) сума зобов'язання заукладеним кредитним правочином;
в) вид валютизобов'язання;
г) строк і порядоквиконання кредитного правочину;
ґ) відомості про розмірпогашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином;
д) дата виникненняпрострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадіяпогашення;
е) відомості проприпинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі зазгодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);
є) відомості провизнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;
3) інформацію просуб'єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованоїінформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічногокористування, відкритих для загального користування джерел:
а) наявністьзаборгованості за податками та обов'язковими платежами;
б) рішення судів, щостосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладенимкредитним правочином;
в) рішення судів таорганів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб'єкта кредитноїісторії;
г) інші відомості, щовпливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власнихзобов'язань;
4) відомості прооперації з інформацією, яка складає кредитну історію:
а) дата оновленнякредитної історії;
б) найменуванняКористувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди наце;
в) коментар суб'єктакредитної історії у випадках, передбачених цим Законом.
Інформація дляформування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разінаявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитнийправочин з Користувачем.
Користувач у разіукладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб'єкта кредитноїісторії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформаціїщодо нього надає до Бюро інформацію:
1) про себе, щоідентифікує його як Користувача;
2) про суб'єктакредитної історії.
Користувач зобов'язанийповідомити суб'єкта кредитної історії про назву та адресу Бюро, до якогопередаватиме інформацію для формування його кредитної історії.
Бюро надають інформаціюз кредитних історій у формі кредитних звітів. Кредитні звіти містять усюінформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбаченіПоложенням Бюро або Договором.
Користувачі мають правозвернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів упродовж дії укладеногоправочину між ним та суб'єктом кредитної історії, а також за наявності уКористувача письмової згоди суб'єкта кредитної історії на доступ до йогокредитної історії.
Користувачі мають правозвернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів у разі звернення суб'єктакредитної історії до них з метою укладення кредитного правочину, а такожнадання Користувачу письмової згоди на доступ до його кредитної історії.
Суб'єкт кредитноїісторії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитнійісторії, а саме:
1) кредитним звітом;
2) інформацією зреєстру запитів.
Бюро створюється уформі господарського товариства, cтатутний капітал Бюро формується виключно зарахунок грошових коштів засновників Бюро і має бути не менше п'яти мільйонівгривень. У назві Бюро обов'язково зазначаються слова «бюро кредитнихісторій». Предметом діяльності Бюро є виключноведення кредитних історій, а також здійснення іншої діяльності, що має на метіреалізацію положень цього Закону. Бюро починає здійснення своєї діяльності змоменту отримання ліцензії.
На сьогоднішній день вУкраїні зареєстровані та розпочали своє функціонування перших 3 бюро кредитнихісторій, що повинно суттєво знизити ризики технологій масового споживчогокредитування населення:
1. ТОВ “Українське бюрокредитних історій” (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк” і іноземна компаніяBigOptima Limited). Державна реєстрація ТОВ “Українське бюро кредитних історій”датована 6 червня 2005 року [21].
На сьогоднішнійдень ТОВ “Українське бюро кредитних історій” є єдиним реально діючим та моженадати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, такюридичних осіб, що складає близько 40 % усього працездатного населення України.
2. Перше всеукраїнськебюро кредитних історій (засновники Асоціація українських банків, 30 банків ідві страхові компанії) [22].
3. Національне бюрокредитних історій — вже третє кредитне бюро в Україні [22]. Його засновники —Національна асоціація кредитних спілок України, міжнародна холдингова компаніяCreditinfo Group, що спеціалізується на системах та інструментах кредитногоменеджменту, а також інвестиційно-фінансова група «ТАС».
Підвищенняприбутковості кредитних операцій безпосередньо зв'язано з якістю оцінкикредитного ризику. У залежності від класифікації клієнта по групах ризику банкприймає рішення, чи варто видавати кредит чи ні, який ліміт кредитування івідсотки варто встановлювати.
У світовій практицііснує два основних методи оцінки ризику кредитування, що можуть застосовуватисяяк окремо, так і в сполученні з один одним [43]:
— суб’єктивнийвисновок експертів або кредитних інспекторів;
— автоматизованісистеми скоринга.Фінансовий скоринг – новий термін в практиці роботикомерційних банків України з споживчими кредитами населенню. Агресивнімаркетингові проекти по залученню нових клієнтів і необхідність швидко на нихреагувати привели до росту автоматизації процесу експертизи і надання кредитіві страховок.
Ключовим поняттям новоїтехнології роботи кредитного ризик-менеджера є скоринг та скорингові таблиці [49].
Система скоринга дляоцінки кредитоспроможності — це, насамперед, той або інший вид математичноїмоделі, що дозволяє ставити конкретному потенційному позичальникові, кожний зяких описується рядом параметрів, у відповідність деяку величину, що оцінюєкредитну якість позичальника [2].
Скоринг є одним знайбільш успішних прикладів використання математичних і статистичних методів убізнесі, що у даний час широко застосовуються у всіх економічно розвитихкраїнах. Скоринг використовується головним чином при кредитуванні фізичнихосіб, особливо в споживчому кредиті при незабезпечених позичках, та являє собоюматематичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитноїісторії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність,що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
3.2 Нові формиорганізації споживчого кредитування на ринку України
При дослідженні нових форм організації споживчого кредитування на ринкуУкраїни в дипломній роботі досліджена діяльність наступних небанківських фінансовихустанов:
— ФКСК “Простофінанс” фінансової групи “SocieteGenerale” (Франція);
— ФКСК “VAB Express”(ТМ Швидкокредит)фінансової групи VABGROUP(Україна);
— Кредитні спілкина ринку споживчого кредитування;
— Ломбарди наринку споживчого мікрокредитування.
Фінансова Компанія«ПростоФінанс» є дочірнім підприємством французької банківської Групи SocieteGenerale, однієї з найбільших фінансових груп в єврозоні, яка насьогоднішній день є одним з провідних гравців ринку споживчого кредитування вкраїнах Східної Європи [83].
Компаніяпредставлена в межах України 29 регіональними представництвами. Загальнакількість співробітників Компанії перевищує 2200 спеціалістів. Торгова мережа«ПростоФінанс» станом на 01.01.2009 нараховує більше 1100 точок продажів в магазинах таблизько 200 — в автосалонах. Більш ніж 350 000 клієнтів успішно користуютьсяпослугами Компанії «ПростоФінанс».
Доступ до світових фінансових ресурсів завдяки Группі Societe Generaleдозволяє Компанії «ПростоФінанс» створювати сервіс найвищої якості та надаватикредити з найбільш гнучкими та фінансово вигідними для клієнта ставками.Використання найбільш сучасних IT-технологій дозволяє Компанії «ПростоФі-нанс»підвищувати рівень та якість обслуговування клієнтів, максимально скорочуватичас для найбільш швидкого прийняття рішення по кредиту. «ПростоФінанс» надає кредити в розмірі від 250 до 30 000гривень строком від 3 до 24 місяців. Річна відсоткова ставка по кредитустановить 5-8%, додаткова щомісячна комісія – 1,75 – 3,0%. Умови наданняспоживчих кредитів у 2007 році наведені у табл.Г.1 Додатку Г, умови наданнякредитів станом на 01.12.2009 року після 1 року розвитку фінансової кризи вбанківській системі наведені в табл.Г.2 Додатку Г [83].
ФКСК “VAB Express”(ТМ Швидкокредит)фінансової групи VABGROUP (Україна) входитьдо складу першої універсальної фінансової групи VAB Group, яка об'єднує активи 9 фінансових компаній, що працюють вусіх сегментах фінансового ринку [85].
Компаніяспеціалізується на наданні послуг споживчого кредитування.
ТОВVAB Експрес планує вихід у всі області і регіони України, не обмежуючисьвеликими містами. Компанія використовує унікальні західні технологіїкредитування, що дає клієнтам ряд переваг: швидке рішення про видачу кредиту,єдина відсоткова ставка на весь термін кредиту, спрощена система підтвердженнядоходу клієнта, кредити на будь-який термін без подорожчання, прозора системанарахування відсоткової ставки, миттєве отримання товару.
Частина мережіпродажів VAB Експрес складається з традиційних точок, половина з них працює за технологією «nopeople technologies» — кредити пропонують не співробітники компанії, а самі продавці магазинів. VABЕкспрес застосовує скорингові технології,що не допустять зростання неповернених кредитів більше 9%портфелю, а VAB Банк для вирішення цього питання створить колек-торну компанію [85].
В основі роботиVAB Експрес — стратегія лідерства на ринку споживчого кредитування. Метакомпанії — вже до кінця 2008 року увійти до трійки лідерів споживчогокредитування вітчизняного ринку, недивлячись на світову фінансову кризу у 2009 році здійснена.
Таким чином, еквівалентна річна ставка зврахуванням обов’язкового страхування життя в ФКСК “VAB Express”складає (при 0% авансу) 36% річних
Тобто, при порівнянні досліджених умовспоживчого кредитування в ФКСК „Простофінанс” та ФКСК „ VAB Express (Швидкокредит)” у 2009 році еквівалентна річна ставкакредиту в ФКСК „Простофінанс” на 4-5% вище (0% авансу), ніж в ФКСК „VAB Express (Швидкокредит)”, але максимальна сума кредиту в ФКСК„Простофінанс” становить 30 000 грн., проти 5 000 грн. в „Швидкокредит”.
Накінець ІІ кварталу 2009 року до Державного реєстру фінансових установ буловнесено інформацію про 875 небанківських кредитних установ, у тому числі про821 кредитну спілку, 25 інших кредитних установ та 29 юридичних осіб публічногоправа [53], [87].
Станом на 01.01.09 до Держреєстру внесено інформаціюпро 314 ломбардів. Основним видом діяльності ломбардів як учасників ринкуфінансових послуг є надання миттєвих та короткострокових позик на власний ризикпід заставу майна споживачів цих послуг. Надаючи короткострокові готівкові кредити,ломбарди тим самим задовольняють нагальні потреби населення в грошах на певнийтермін, сприяючи підвищенню платоспроможності позикоодержувачів.
Кредитні спілки та банки значно посилили конкуренцію зломбардами, запровадивши системи швидких споживчих кредитів. Але ломбарди всеще мають переваги над кредитними спілками та банками, якіполягають у швидкості надання позик та простоті процедури оформлення кредиту.Умови надання позик лом-бардами є найпростішими на фінансовому ринку. При цьомуризики мінімальні.
Ломбарди у порівнянні з банками та кредитними спілкаминадають маленькі за розмірами кредити. В період з 01.06.05 до 31.12.08 середній розміркредиту змінювався від 471,45 грн. у другому кварталі 2005 року до 443,31грн. у четвертому кварталі 2008 року [35].
Враховуючи отримані результати, в перспективі структурний розподіл ринкуспоживчого кредитування населення в Україні можна класифікувати в розрізікредиторів, сум, відсоткових ставок та строків кредитування на:
а) Сегмент банківського іпотечного кредитування будівництва, придбання таремонту житла з сумами кредитування від 20 тис.доларів США до 100 тис.доларівСША на строк 10-20 років;
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 24-25% річних, але ринок з початкуфінансової кризи 2008 — 2009 років працює тільки у вторинному підсегментівведенного в експлуатацію житла.
б) Сегмент банківського споживчого кредитування на придбання транспортнихзасобів з сумами кредитування від 5 тис.доларів США до 20 тис.доларів США настрок 3 – 5 років;
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 32,1% річних, але ринок зпочатку фінансової кризи 2008 — 2009 років працює тільки у первинномупідсегменті для нових автомобілей іноземного складання.
в) Сегмент небанківського цільового споживчого кредитування на придбанняпобутової техніки та меблів до 5-30 тис.грн. на строк 1-2 роки (ФКСК такредитні спілки).
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 42,3 – 65,1 % річних, але зпочатком кризи 2008 – 2009 років багато кредитних союзів припинили своюкредитну діяльність, а на ринку фінансових компаній споживчого кредитуваннязалишилось тільки 3 компанії, які входять до фінансово-банківських холдінгів.
г) Сегмент банківського револьверного нецільового карткового кредитування(до запитання) до 1 тис.доларів США на строк від 1 місяця до 1 року.
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 39,0 – 48% річних, але зпочатком фінансової кризи на цьому ринку залишився практично тільки найбільшийкомерційний банк ПАТ КБ „Приватбанк”, який згорнув на період кризи всі програмиспоживчого кредитування та залишив свою присутність тільки на ринку споживчогокарткового „самокредитування”, яке спирається на наявність „зарплатної картки”в ПАТ КБ „Приватбанк”, як реального джерела примусового повернення нецільовогоспоживчого кредиту та нарахованих відсотків.
д) Сегмент небанківського заставного кредитування в ломбардах до 500-1000грн. на строк 1-2 місяці з необов’язковим поверненням кредиту та викупомзастави. Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставкакредитування в національній валюті в цьому сегменті становить 182,35 % річних.
ВИСНОВКИ
За результатами дипломного дослідження вважаю, що найбільш економічно таорганізаційно обгрунтованим визначенням споживчого кредиту є його класифікаціяяк невиробничого кредиту, тобто не призначеного для отримання додаткового прибутку,що може бути сформульовано як:
„Споживчий кредит – це грошові кошти в національній чи іноземній валютах,які надаються комерційними банками та фінансовими установами, діючими згідноЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовихпослуг„ та отримавшими ліцензію Національного банку України чи ДержфінпослугУкраїни на проведення кредитних операцій банківськими та небанківськимифінансовими установами, громадянам України на невиробничі потреби під відсоткиу тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості,платності та цільової спрямованості”.
Досліджений в дипломному проекті як суб’єкт ринку споживчого кредитуваннякомерційний банк ПАТ „Кредит Європа Банк” станом на01.01.2009 року займав рейтингові місця п’ятого десятку (46 -53 рейтинговемісце) в 3 групі банківській системі України, маючи наступний рівень основнихпоказників діяльності:
а) кредитнийпортфель фізичних осіб – 291,17 млн.грн. (61 місце в рейтингу БС за обсягамипортфелю).
б) часткудепозитів фізичних осіб в пасивах валюти балансу — 0,787%;
в) часткудепозитів юридичних осіб в пасивах валюти балансу — 10,22%;
— 0,098% часткувід сумарної валюти депозитів юридичних осіб в БС України.
Станом на 01.09.2009року банк ПАТ „Кредит Європа банк” займав наступ-ні рейтингові місця вбанківській системі України:
а) кредитнийпортфель фізичних осіб – 263,83 млн.грн. (66 місце в рейтингу БС за обсягамипортфелю).
б) часткудепозитів фізичних осіб в пасивах валюти балансу — 1,34%;
в) часткудепозитів юридичних осіб в пасивах валюти балансу — 3,9%;
г) збитки = — 65,75 млн.грн. за результатами 8 місяців 2009 року;
Тобто банк у 2009році характеризується як збитковий та інвестиційно-не-привабливий банк, який немає практично клієнтської депозитної бази юридичних та фізичних осіб і конкуруєв банківській системі України тільки за рахунок джерел материнськогозарубіжного банку.
Дослідження кредитно-інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європа банк” у2008 – 2009 роках показало, що структурна частка кредитів фізичним особам вкредитно-інвестиційному портфелі банку з рівня 3,95% станом на 01.01.2008зросла до рівня 15,41% станом на 01.01.2009 та продовжила зростання до рівня20,3% станом на 01.07.2009 року.
Це пов’язане з наслідками світової фінансової кризи та відповідною кон’юнктурноюкризою в експортно-орієнтованих галузях економіки України, коли міжнароднийринок попиту на експортну продукцію України у 2008 -2009 роках різко впав, авнутрішній ринок України не може використати експортну продукцію. Це привело дозвуження банківських пропозицій на кредитування платоспроможних юридичних осібта розширення ринку банківських пропозицій на ринку споживчого кредитуваннянаселення України, який характеризується як підвищеним ризиком обслуговуваннябагаточислених малих кредитів, так і підвищеною дохідністю кредитування.
На протязі 2008 –1 півріччя 2009 рр. в кредитному портфелі споживчого кредитування населення напоточні потреби в ПАТ „Кредит Європа Банк” були наступні кредитні продукти:
а) короткострокове(до 1 року) нецільове кредитування фізичних осіб готівкою в національній валюті(програма „Легкий кредит);
б) довгострокове (до2 років) нецільове кредитування фізичних осіб готівкою в національній валюті(програма „Легкий кредит);
в) довгострокове (від2 до 4 років) цільове безготівкове кредитування фізичних осіб на придбанняавтомобілей в національній та іноземній валютах (програма „Нові автомобілііноземної зборки”);
г) в умовах світової фінансової кризи 2008 – 2009 років станом на початок2009 року припинено іпотечне кредитування фізичних осіб, а видані іпотечнікредити станом на кінець 1 півріччя 2009 року погашені навіть без нарахуваннявідсотків за користування у 2009 році, оскільки були видані під нереалізованебудівництво житла, тобто стали беззаставними.
Проведений аналізданих показав, що станом на 01.07.2009 кредитний порт-фель споживчогокредитування в ПАТ «Кредит Европа Банк» характеризується наступнимипоказниками:
— 50,7% обсягупортфелю – це автокредитування під заставу застрахованих автомобілів. В цьомусегменті низький рівень простроченості – 18,2% та середній строк поверненнякредитів – 5,8 років;
— в сегменті«легкий кредит» (нецільовий, незабезпечений) обсяг виданих кредитів застабілізувався на рівні 5,5 – 5,8 млн.грн., а рівень простроченості кредитівдосяг 39,5%, що спонукало банк створити резерви на зменшення кредитного ризикув цьому сегменті на рівні 46,7%, а у листопаді 2009 зовсім згорнути програмувидачі цих типів кредитів, оскільки строк їх повернення становить 2,5 роки, атримання такого високого рівня резервів значно знижує рентабельність доходівбанку у цьому сегменті.
Станом на 16.11.2009 року в кредитному портфелі споживчогокредитування населення на поточні потреби в ПАТ „Кредит Європа Банк” залишивсятільки 1 кредитний продукт:
а) довгострокове (від1 до 4 років) цільове безготівкове кредитування фізичних осіб на придбанняавтомобілей в національній та іноземній валютах (програма „Нові автомобілііноземної зборки”);
Як показав аналіз:
— 4,0% обсягу кредитного портфелю поточних споживчих кредитів фізичнимособам в банку становлять прострочені довгострокові поточні кредити;
— та 4,0% обсягу кредитного портфелю становлять нараховані та простроченіі несплачені відсотки за користування цими поточними кредитами.
В той же час загальний рівень резервування кредитного портфелю банкустановить 17,7%, тобто рівень ризику споживчого кредитування фізичних осіб єнижчим за ризик кредитування юридичних осіб.
Аналіз динаміки обсягів та структури кредитно-інвестиційногопортфелю банку ПАТ „Кредит Європа банк”, приведеного до валютного (доларового)еквіваленту для ліквідування фактору впливу девальвації національної валюти у2008 — 2009 року, показав:
1. Напередкризовому інтервалі часу ( з 1 січня 2008 року до 1 жовтня 2008 року):
— обсяги валютногоеквіваленту міжбанківських кредитів зросли з рівня 60,6 млн.USD до рівня 100,8 млн.USD, тобто на +66,3%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів юридичним особам зросли з рівня 38,2 млн.USD до рівня 113,8 млн.USD, тобто на +197,9%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів фізичним особам зросли з рівня 6,05 млн.USD до рівня 40,27 млн.USD, тобто на +565,5%;
— обсяги валютногоеквіваленту коштів, вкладених в цінні папери, зросли з рівня 48,3 млн.USD до рівня 89,3 млн.USD, тобто на +184,9%;
Таким чином, динаміка росту споживчого кредитування фізичних осіб в банкуу передкризовий період в 2,5 рази перевищувала темп росту кредитуванняюридичних осіб. Причина полягає в виявленому вище фактичному рівню ризикуспоживчого кредитування фізичних осіб на рівні 8% при загальному рівні резервуваннякредитного портфелю банку 17,7%, тобто рівень ризику споживчого кредитуванняфізичних осіб в ПАТ КБ „Кредит Європа банк” є нижчим за ризик кредитуванняюридичних осіб.
2. На кризовому інтервалічасу ( з 1 жовтня 2008 року до 1 вересня 2009 року) обсяг КІП зменшився з 316,1млн. USD до 170,1 млн.USD ( на – 46,1%):
— обсяги валютногоеквіваленту міжбанківських кредитів зменшились з рівня 100,8 млн.USD до рівня 32,13 млн.USD, тобто на -68,0%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів юридичним особам зменшились з рівня 113,8 млн.USD до рівня 68,2 млн.USD, тобто на -40,0%;
— обсяги валютногоеквіваленту кредитів фізичним особам зменшились з рівня 40,27 млн.USD до рівня 33,0 млн.USD, тобто на -18,0%;
— обсяги валютногоеквіваленту коштів, вкладених в цінні папери, зменшились з рівня 89,3 млн.USD до рівня 36,8 млн.USD, тобто на -58,8%;
Таким чином, динаміка падіння обсягів споживчого кредитування фізичнихосіб в банку у кризовий період в 2,0 рази менше темпа падіння обсягів кредит-ванняюридичних осіб, оскільки світова фінансова криза на Україні привела до кризи впромисловості, але потреби фізичних осіб у споживчому кредитуванні незменшились. В той же час, ризикованість споживчого кредитування в умовахзниження обсягів джерел доходів населення при падінні ВВП України у 2009 роціна – 34% значно зросла і потребує спеціальних методів ризикованогокредитування. При проведенні аналітичного дипломного дослідження виявленаособлива стратегічна місія ПАТ „Кредит Європа банк”, як представникатранснаціонального банківського холдінгу, на ринку спожичого кредитуванняУкраїни в кризовий період 2009 року – трансформація низьковідсотковихміжбанківських валютних еврокредитів іноземного головного банку (практичноєдине джерело банківських кредитних ресурсів при відсутності клієнтськоїдепозитної бази) в високовідсоткові короткострокові гривневі споживчі кредитинаселенню на придбання нових автомобілів тільки іноземного виробництва, тобтофактично – інвестування росту виробництва автомобілей за кордоном тазабезпечення їм ринку збуту на території України за рахунок „викачування”коштів з населення України з додатковим забезпеченням прибутку системі банків„Кредит Європа банк” та „перекачуванні” нарощених капіталів в головнийіноземний банк, як повернення єврокредитів з відсотками.
Таким чином, сучасна роль банку ПАТ „Кредит Європа банк” в розвиткуекономіки власне України – різко негативна, оскільки вона орієнтована наотримання надприбутків на території України та легального вивезенняінвестуємого капіталу з отриманими надприбутками в іноземні економічні системи.При цьому ПАТ „Кредит Європа банк” в сегменті споживчого кредитування, як іінші банки України, які на 55% є дочірніми банками транснаціональних банківськиххолдінгів, виконують стратегічну місію кредитування ринку товарів іноземноговиробництва, тобто успішно працюють в Україні за кредити іноземних економічнихсистем на економіку іноземних держав.
Тобто, при різкому спаді виробництва в промисловості України в кризовийперіод та практичній відсутності національного виробництва технічно-складнихсучасних побутових приладів і автомобілів, розширення споживчого кредитування вУкраїні є процесом створення ринку попиту на іноземну продукцію на територіїУкраїни за рахунок кредитування населення України іноземним капіталом черездочірні транснаціональні банки. Такий механізм споживчого кредитування вУкраїні і створює, згідно заявам Національного банку України, незабезпеченийвнутрішніми доходами населення попит на „іноземні” споживчі кредити, якіпрактично „вимивають” національний дохід України в іноземні економічні системи,забезпечуючи розвиток їх промисловості (ефект щільності автомобілів „Мерседес”та „Лексус” на 1тис.осіб населення в Україні вищий, ніж в промислово-розвинутихкраїнах – виробниках).
Таким чином, введення довідок про реальні оподатковані доходи громадян якоснову процесу споживчого кредитування та законодавче обмеження сум споживчогокредитування відповідним розміром доходів за період кредитування є основнимнапрямком економічного підходу до розробки Закону України „Про споживчекредитування”, який повинен зупинити механізм незабезпеченого доходами громадянУкраїни споживчого кредитування, оскільки механізм застави придбаного товарумає інфляційний характер та направлений на створення „кризи переспоживання” вУкраїні і нестабільності роботи банківської системи України.
При розробці пропозицій активізації ринку споживчого кредитування вУкраїні в дипломному дослідженні проаналізований зарубіжний досвід організаціїспоживчого кредитування та його впровадження в деяких великих банках України.
Так, у більшості країн світу кредитори (банки, фінансові компанії,компанії-емітенти кредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, щонадають комерційні кредити) на постійній основі обмінюються інформацією проплатоспроможність позичальників через кредитне Агентство (бюро).
Впровадження інформаційних систем бюро кредитнихісторій дозволяє на ринкуспоживчого кредитування фізичних осіб:
— суттєво знизити витрати банку на ідентифікацію ризику кредитуванняспоживача на окремому місці продавця кредитних продуктів банку, особливо колице місце розташоване безпосередньо в точці торгівлі предметами та послугами,які кредитуються банком;
— централізувати та проводити об’єктивний контроль умов кредитування втеріторіально відокремлених відділеннях та “банківських” кіосках з мінімальними вимогами до аналітичних здібностей кредитного інспектора;
— впровадититехнологію “самокредитування” через банкоматні системи, тобто автоматизуватипроцес споживчого кредитування у відсутності банківського персоналу.
При дослідженні нових форм організації споживчого кредитування на ринкуУкраїни в дипломній роботі досліджена діяльність наступних небанківськихфінансових установ:
— фінансових компаній споживчого кредитування;
— кредитних спілокна ринку споживчого кредитування;
— ломбардів наринку споживчого мікрокредитування.
Проведений в дипломній роботі аналіз структурного розподілу ринкуспоживчого кредитування населення в Україні показав, що його перспективнупобудову можна розділити в розрізі кредиторів, сум та строків кредитування на:
а) Сегмент банківського іпотечного кредитування будівництва, придбання таремонту житла з сумами кредитування від 20 тис.доларів США до 100 тис.доларівСША на строк 10-20 років;
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 24-25% річних, але ринок зпочатку фінансової кризи 2008 — 2009 років працює тільки у вторинному підсегментівведенного в експлуатацію житла.
б) Сегмент банківського споживчого кредитування на придбання транспортнихзасобів з сумами кредитування від 5 тис.доларів США до 20 тис.доларів США настрок 3 – 5 років;
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 32,1% річних, але ринок зпочатку фінансової кризи 2008 — 2009 років працює тільки у первинномупідсегменті для нових автомобілей іноземного складання.
в) Сегмент небанківського цільового споживчого кредитування на придбанняпобутової техніки та меблів до 5-30 тис.грн. на строк 1-2 роки (ФКСК такредитні спілки).
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 42,3 – 65,1 % річних, але зпочатком кризи 2008 – 2009 років багато кредитних союзів припинили своюкредитну діяльність, а на ринку фінансових компаній споживчого кредитуваннязалишилось тільки 3 компанії, які входять до фінансово-банківських холдінгів.
г) Сегмент банківського револьверного нецільового карткового кредитування(до запитання) до 1 тис.доларів США на строк від 1 місяця до 1 року.
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 39,0 – 48% річних, але зпочатком фінансової кризи на цьому ринку залишився практично тільки найбільший комерційнийбанк ПАТ КБ „Приватбанк”, який згорнув на період кризи всі програми споживчогокредитування та залишив свою присутність тільки на ринку споживчого карткового„самокредитування”, яке спирається на наявність „зарплатної картки” в ПАТ КБ„Приватбанк”, як реального джерела примусового повернення нецільовогоспоживчого кредиту та нарахованих відсотків.
д) Сегмент небанківського заставного кредитування в ломбардах до 500-1000грн. на строк 1-2 місяці з необов’язковим поверненням кредиту та викупом застави.
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування внаціональній валюті в цьому сегменті становить 182,35 % річних.
Таким чином, зарезультатами дипломного дослідження пропонується впровадження наступних пропозиційі рекомендацій щодо шляхів розвитку банківських та небанківських продуктівспоживчого кредитування, яке дозволить:
1. В банківськомусекторі:
- зосередити увагу банківських установ напривабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення,поточний рівень якого в розрахунку на душу населення в Україні в 6 разів нижчесередньоєвропейського;
— ініціювати участьбанківських установ в створенні та розширенні діяльності кредитних бюро дляформування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались закредитом у будь-яку кредитну установу країни;
— використати досвідкредитування банків для формування начальних вибірок достатніх обсягів ізподілом клієнтів на “ добрих” та “ поганих” з виділенням основних вхіднихпараметрів моделей кредитування.
2. В небанківськомусекторі:
— створити системуспеціалізованих дочірніх банківських структур – фінансових компаній споживчогокредитування, в яких банк буде гарантом фінансової стабільності, джереломвільних ресурсів для нарощування обсягів споживчого кредитування таорганізатором телекомунікаційних мереж автоматизованих систем мережевогообслуговування точок продажу продуктів споживчого кредитування і системприймання платежів позичальників;
— прийняти ЗаконУкраїни „Про ломбарди” та регулювання їх позикових ставок згідно ризиковимрозрахункам, але не в 3 раза більше, ніж для всіх інших суб’єктів ринку тавидів споживчого кредитування.
Це надасть можливістьорганізувати діяльність банківських та небанківських фінансових установ увідповідності з цілісною системою управління розвитку споживчого кредитуваннянаселення для задоволення соціальних потреб населення України.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; Заред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.2. Андреева Г.В. Скорингкак метод оценки кредитного риска // Журнал “Банковские технологии”, № 6, 1999// www.cfin.ru
3. Арістова А.М., Шульга Н.П. Фінансовий менеджмент убанку. Опорний конспект лекцій – К: КНТЕУ, 2007.- 123 с.
4. Банківський менеджмент: Навч.посібник / За ред. О.А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
5. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ,друге видання. — 2002. — 476 с.
6. Банківські операції: Підручник/Заред.Міщенка В.І., Слав«янської Н.Г.- Київ: Знання-Прес,2006 .-727 с.
7. Банківські операції: Підручник/ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіната ін.; За ред.д-ра екон.наук, проф.А.М.Мороза.- К.: КНЕУ, 2000.- 384с.
8. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
9. БеляковА.В. Банковские риски: проблемыучета, управления и регулирования — javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','')М.: Издательская группа „БДЦ-ПРЕСС“, 2003г. — 256 стр.
10. Бергер Айке Банковские операции для физических лиц — К.: Укр.Финан-сово-банковскаяшк. в сотрудничестве с группой европейских сберегательных банков, 1997.- 135 с.
11. Бланк И.А. Основы финансовогоменеджмента/ И.А. Бланк. — 2-е изд., перераб. и доп… — К.: Эльга:Ника-ЦентрТ.1. — 2004. — 622 с
12. Бланк И.А. Основы финансовогоменеджмента/ И.А. Бланк. — 2-е изд., перераб. и доп… — К.: Эльга:Ника-ЦентрТ.2. — 2004. — 618 с
13. Васюренко О.В.Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник/ О.В.Васюренко, К.О. Волохата. — К.: Знання, 2006. — 464 с. — (Вища освіта XXIстоліття)
14. Волков С.С. Іпотечне кредитування вУкраїні: передумови, ризики та перспективи // Український дiловий тижневик»Контракти" / № 35 вiд 30-08- 2004
15. Волошин І. Прогноз впливу кредитного ризику на ліквідність і процент-нінадходження банку // Вісник НБУ. – 2008. – № 8. – С. 26–29.
16. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов«язань у діяльностібанків/ Д.М.Гриджук, В.О.Олійник.- Київ: Істина, 2001.- 256с.
17. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ,2002. — 578 с.
18. Грюнинг, Хенни. Анализбанковских рисков. Система оценки корпора-тивного управления и управленияфинансовым риском: пер. с англ. / Х. ван Грюнинг, С. Б. Братанович. — М.:Весь мир, 2007. — 290 с.
19. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: Нав-чальнийпосібник для студ. вищих навчальних закладів/ Л.І. Донець. — К.: Центрнавчальної літератури, 2006. — 312 с
20. Дорош Г. Чи захищаються права споживачів при здійсненні банківськоїдіяльності? // „Юридична газета”, № 6(67), 20 квітня 2006 року
21. Задерей Н. Першевсеукраїнське бюро кредитних історій// Українськийдiловий тижневик „Контракти“ / № 24вiд 13-06-2005, www.kontrakty.com.ua
22. Задерей Н. Група «ТАС» захопиласястворенням бюро кредитних історій// Український дiловий тижневик „Контракти“ / № 41 вiд 10-10-200523. Закон України „Про банки і банківськудіяльність” від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами України ста-ном від 24 липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова системазаконодавства України “Ліга-закон”, 200924. Закон України “Про Національний банкУкраїни” від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесенимиЗаконами України станом від 21 серпня 2009 року N 1608-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200925. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринківфінансових послуг” від 12 липня 2001 року N 2664-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 24 липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200926. Закон України „Про кредитні спілки” від 20 грудня 2001 року N2908-III // Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 24липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200927. Закон України „Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 рокуN 1023-XII (Законом України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV цей Закон викладе-ноу новій редакції) // Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютер-на законодавчо-довідковасистема законодавства України “Ліга-закон”, 200928. Закон України „Про іпотечне кредитування,операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19червня 2003 року 979-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 24 липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200929. Закон України „Про іпотеку” від 5 червня 2003 року N 898-IV // Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 30. Закон України N 2704-IV від 23 червня 2005 року “Про організацію формування та обігу кредитнихісторій” // Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України станом від 24липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200931. Закон України „Про заставу” від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від24 липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідковасистема законодавства України “Ліга-закон”, 200932. Закон України „Про страхування” від 4жовтня 2001 року N 2745-III (цей Закон викладено у новій редакції) // Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова системазаконодавства України “Ліга-закон”, 200933. Закон України „Провнесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідківфінансової кризи” від 23 червня 2009 року N 1533-VI– www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 2009
34. Звіт про роботу Державної комісії з регулювання ринків фінансовихпослуг України за 2007 рік // Розпорядження Державної комісії з регулюванняринків фінансових послуг України від 26.06.2008 № 778 – www.dfp.gov.ua, 2009
35. Звіт про роботу Державної комісії з регулювання ринківфінансових послуг України за 2008 рік // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринківфінансових послуг України від 25.06.2009 № 508 – www.dfp.gov.ua, 2009
36. Євтух О.Т. Іпотека – механізм ефективного використанняресурсів – Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2001, 305 с.
37. Євтух О.Т. Доходна іпотека – Луцьк, «Волинська обласнадрукарня», 2000.-304 с.38. Інструкція з бухгалтерського облікукредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервівпід кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банкуУкраїни від 15 вересня 2004 року N 435 –http://www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
39. Іпотечне кредитування: Навч. посіб. для вузів /О. С. Любунь, К. В.Пали-вода, М. П. Денисенко та ін /Ред. О. С. Любунь та ін. — К: ЦНЛ, 2005. — 392с.
40. Ілляшенко С.М. Економічний ризик:Навчальний посібник / С.М. Ілляшенко. — 2-ге вид., переробл. і допов… — К.:Центр навчальної літератури, 2004. — 219 с
41. Ковалев В. В. Финансовыйменеджмент: теория и практика: научное издание / В. В. Ковалев. — 2-е изд.,перераб. и доп. — М.: Проспект, 2007.- 1024 с.
42. Коваленко К. Гарантована якість– перше кредитне товариство: лідер руху кредитних спілок // „Україна Business, №46,2005
43. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський,Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во»Знання", КОО, 2000.- 251с.
44. Лагутін В.Д. Становлення та розвиток системиіпотечного кредитування //«Фінанси України», № 1, 2004, с.75 – 82
45. Лагутин В.Д. Кредитование: теория и практика.Учебное пособие.- 3 –е изд. К.: «Знание», 2002, 215 с.46.Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» //Постанова Правління НБУ від 15.03.2004 № 104 – www.liga-zakon.net
- — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200947.Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик — менеджменту вбанках України // Постанова Правління Національного банку України від02.08.2004 № 361 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
48. Огляд ринку іпотечного кредитування країн Європейського Союзу // Українськанаціональна іпотечна асоціація, 2002
49. Орлов А. Скоринговая модель: возможность стать ближе к клиенту стоитнедешево – 25.04.2006 // www.uabanker.net
50. Панова Г. Банковское обслуживание частных лиц. – М.: АО ДИС, 1994. –352с.
51. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка .- М.: ИКЦ «Дис»,1997.- 464 с.
52. Підсумки діяльності кредитнихустанов за 2008 рік // Державнакомісія з регулювання ринків фінансових послуг України – www.dfp.gov.ua, 2009
53. Підсумки діяльності кредитнихустанов за ІІ квартал 2009 року // Дер-жавна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України – www.dfp.gov.ua, 200954.Положення про регулювання Національним банком України ліквід-ності банківУкраїни // Постанова Правління Національного банку України від 26 вересня 2006року N 378 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200955. Положення про порядок видачі банкам банківськихліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій//Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України станом від від 16 червня 2005 року N 223)– www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200956.Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України // ПостановаПравління Національного банку України від 18 червня 2003 року N255 –http://www.liga-zakon.net — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
57. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції,методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.
58. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-е вид.,доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с. 59. Прозатвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву длявідшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // ПостановаПравління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 ( Із змінамиі доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станомвід 1 грудня 2008 року N 406) – www.liga-zakon.net
- — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200960. Про окремі питання щодо діяльності банківв період фінансово-економічної кризи // Постанова Правління НБУ від 22 липня2009 року N 421 — – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200961. Про затвердження Плану рахунківбухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Планурахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова ПравлінняНаціонального банку України від 17 червня 2004 року N 280(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банкуУкраїни станом від 6 серпня 2009 року N 458) -– www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200962. Про затвердження Інструкції про порядокскладання та оприлюднення фінансової звітності банків України //ПостановаПравління Національного бан-ку України від 7 грудня 2004 року N 598(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банкуУкраїни від 21 грудня 2008 року N 484) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200963. Прозатвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні //Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банкуУкраїни станом від 10 вересня 2009 року N 541) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200964. Прозатвердження Правил організації статистичної звітності, що пода-ється доНаціонального банку України // Постанова Правління Національного банку Українивід 19 березня 2003 року N 124 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України станом від від 16 червня 2005 року N 223)– www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200965. Про порядок створення і державноїреєстрації банків, відк-риття їх філій, представництв, відділень // ПостановаПравління Національно-го банку України від 31 серпня 2001 року N 375 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України станом від від 16 червня 2005 року N 223)– www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200966. Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ// Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послугУкраїни від 28 серпня 2003 року N 41 – www.liga-zakon.net
- — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200967. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами// Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послугУкраїни від 26 квітня 2005 року N 3981 – www.liga-zakon.net
- — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України“Ліга-закон”, 200968. Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензії наздійснення окремих банківських операцій небанківським фінансовим установам //Постанова Правління Національного банку України від 16 серпня 2001 року N 344 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України станом від від 16 червня 2005 року N 223)– www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200969. Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників /боржників/// Постанова Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року N245 ( Із змінами і доповненнями, внесенимипостановами Правління Національного банку України станом від від 16 червня 2005року N 223) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200970. Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансовихкредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами// РозпорядженняДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня2005 року N 4802 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 200971. «ПростоФінанс» заявив о своєму намірі унайближчий час стати лідером споживчого кредитування в Україні // „Експерт”,український діловий журнал, № 10(61), 11.03.2006
72. Управління банківськимиризиками. Навчальний посібник — за ред. проф. Примостки Л.О. – К.: КНЕУ, 2007. –616 с.
73. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) /Под ред. доктора экон. наук, профессор О.И. Лаврушина. – М: Юристь, 2003 – 688с.74. Цивільний Кодекс України // від 16 січня 2003 року N 435-IV // Іззмінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерназаконодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009
75. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник/З.І. Щибиволок; Відп. за вип. С.І.Шкарабан. — К.: Знання, 2006. — 312 с
76. HTTP://www.bank.gov.ua — Офіційний сайт НБУ, 2010
77. HTTP://WWW.AUB.COM. UA — Офіційний сайт Асоціації банків Украї-ни,2010
78. http:// www.eurokredit. com.ua — Офіційний сайт фінансової компанії„Єврокредит”, 2010
79. unia.com.ua — Офіційний сайт Української НаціональноїІпотечної Асоціації, 2010
80. www.ubki.com.ua
- Офіційний сайт Товаристваз обмеженою відпо-відальністю «Українське бюрокредитних історій», 2010
81. HTTP:// WWW.LIGA-ZAKON.COM.UA — Законодавчо-довідкова систе-мазаконодавства України, 2010
82. HTTP:// WWW.PROSTOBANK.COM.UA — Офіційний сайт консалтинго-воїкомпанії “ПростоБанк”, 2008 -2010
83. HTTP:// WWW.PROSTOFINANCE.COM.UA- Офіційний сайт фінансо-вої компанії “ПростоФінанс”, 2008 -2010
84. www.crediteurope.com.ua — Офіційний Інтернет-сайт банка „Кредит Європабанк”, 2010
85. vabgroup.com.ua — Офіційний сайт групифінансових компаній VABGroup, 2010
86. ibmgroup.com.ua — Офіційний сайт фінансового холдінгу IMBGroupPublicLimited, 2010
87. www.dfp.gov.ua — Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з ре-гулюванняфінансових ринків України, 2010
88. www.eurocredit.com.ua — Ринокспоживчого кредитування України // ЗАТ “Догмат Україна”, 2010
ДОДАТОК А
ПОКВАРТАЛЬНА ДИНАМІКА БАЛАНСУ ЗАТ „КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК”ЗА 2009 РІК
Таблиця А.1
/>
Продовження табл.А.1
/>
/>
Рис.А.1. Динаміка основних агрегатів пасивів балансу ПАТ „Кредит Європабанк” у 2007 – 2009 роках (Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.А.2. Динаміка основних агрегатів активів балансу ПАТ „Кредит Європабанк” у 2007 – 2009 роках (Систематизованота побудовано автором самостійно)
ДОДАТОК Б
ПОКВАРТАЛЬНА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІЗАТ „КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК” ЗА 2009 РІК
Таблиця Б.1
/>
ДОДАТОК В
РЕЙТИНГИ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ СТАНОМ НА16.11.2009[83]
Таблиця В.1
Рейтинги кредитів на придбання нових авто іноземного збирання
(м.Київ, валюта кредита –гривня, обсяг кредиту – 120 000 грн., строккредитування – 2 роки)
/>
Таблиця В.2
Рейтинги кредитів на придбання нових авто іноземного збирання
(м.Київ, валюта кредита –гривня, обсяг кредиту – 120 000 грн., строккредитування – 3 роки)
/>
Таблиця В.3
Рейтинги нецільових кредитів готівкою
(м.Київ, валюта кредита –гривня, обсяг кредиту – (5 000 – 20 000) грн.,строк кредитування – 1 рік)
/>
Таблиця В.4
Рейтинги нецільових кредитів готівкою
(м.Київ, валюта кредита –гривня, обсяг кредиту – (5 000 – 20 000) грн.,строк кредитування – 2 роки)
/>
ДОДАТОК ГТаблиця Г.1Умовиспоживчих кредитів “Простофінанс” у 2007 році [83]Кредитний продукт Строк кредиту, міс. Сума кредиту, грн. Аванс
Відсот-
кова ставка (% річних від фактич-ного залишку)
Щомі-
сячна комісія (від початкової суми кредиту)
Однора-
зова комісія (від початкової суми кредиту) Кредити супермаркетів “Рейнфорд” Доступний 3-24 250 -30000 0% 8% 2,69% 0% Вигідний 3-24 250 -30000 10% 8% 1,75% 0% Без переплати -10 10 250 -10000 0% 0,01% 1,36% 0% Експрес-кредит 10-24 250 -10000 0% 5% 2,6% 0% Краща ціна 10-24 250 -10000 15% 0,01% 1,99% 7% Кредити супермаркетів “Фокстрот” Експрес-кредит 10-24 250 -10000 0% 5% 2,5% 0% Більший кредит-менша ціна 10-24 250 -1500 0% 5% 2,3% 0% 10-24 1500 -3000 0% 5% 2,2% 0% 10-24 3000 — 4500 0% 5% 2,1% 0% 10-24 4500 -6000 0% 5% 2,0% 0% 10-24 6000 -10000 0% 5% 1,9% 0% 10*10*10 10 250 -10000 0% 0,01% 0% 10% 0% переплати (з довідкою) 10 250 -10000 0% 0,01% 0% 0% Мобільний 10-24 250 -10000 0% 5% 3% 0% Кредити супермаркетів “АБВ-техніка” Вигідний 10-24 250 -10000 0% 5% 1,99% 10% Доступний 10-24 250 -10000 10% 5% 2,5% 0% АБВ-мобільний та ноутбук 3-24 250 -10000 0% 5% 3% 0% Кредити супермаркетів “Атлант” Доступний 10-24 250 -30000 0% 8% 2,69% 0% Вигідний 10-24 250 -30000 10% 8% 1,75% 0% Вигідний-2 3-24 250 -10000 10% 8% 2% 0% Кредити супермаркетів “Нова лінія” Щаслива сімка (“Нова лінія”) 7 250 -30000 0% 7% 1% 7% Таблиця Г.2Умовиспоживчих кредитів “Простофінанс” станом на 01.12.2009 [83]Кредитний продукт Строк кредиту, міс. Сума кредиту, грн. Аванс
Відсот-
кова ставка (% річних від фактич-ного залишку)
Щомі-
сячна комісія (від початкової суми кредиту)
Однора-
зова комісія (від почат-кової суми кредиту) Кредити супермаркетів “Рейнфорд” Доступний 3-24 250 -30000 0% 8% 2,69% 0% Вигідний 3-24 250 -30000 10% 8% 1,75% 0% Без переплати -10 10 250 -10000 0% 0,01% 1,36% 0% Експрес-кредит 10-24 250 -10000 0% 5% 2,6% 0% Краща ціна 10-24 250 -10000 15% 0,01% 1,99% 7% Кредити супермаркетів “Фокстрот” Експрес-кредит 10-24 250 — 30 000 0% 5% 3,0% 0% Більший кредит-менша ціна 10-24 250 -1500 0% 5% 2,8% 0% 10-24 1500 -3000 0% 5% 2,7% 0% 10-24 3000 — 4500 0% 5% 2,6% 0% 10-24 4500 -6000 0% 5% 2,5% 0% 10-24 6000 -10000 0% 5% 2,4% 0% 10*10*10 10 250 -5000 0% 0,01% 1,0% 10% 0% переплати (з довідкою) 10 250 -2500 0% 0,01% 0% 0% Мобільний 10-24 250 -30000 0% 5% 3,3% 0% Кредити супермаркетів “АБВ-техніка” СуперКредит 12 250 -10000 10% 0,01% 3,0% 10% ХітКредит 12-36 250 -10000 0% 12,0% 1,99% 10% Простий Кредит 10 250 -10000 0% 0,01% 0% 20% ЛідерКредит 6 250 -10000 0% 0,01% 1,0% 10,0% Економний Кредит 12 250 -10000 0% 0,01% 2,0% 0% Нульовий кредит 6-30 250 -10000 0% 0,01% 0% 25% Кредити супермаркетів “Атлант” Мобільний без довідки 10-24 250 -2000 0% 8% 4,2% 0% Доступний 3-24 250 -30000 0% 8% 2,69% 0% Безкоштовний-6 3-6 250 -10000 0% 0,01% 1,85% -10% Вигідний 3-24 250 -30000 0% 8% 1,75% 0% Кредитний продукт Строк кредиту, міс. Сума кредиту, грн. Аванс
Відсот-
кова ставка (% річних від фактич-ного залишку)
Щомі-
сячна комісія (від початкової суми кредиту)
Однора-
зова комісія (від почат-кової суми кредиту) Кредити супермаркетів “Нова лінія” Доступний (“Нова лінія”) 3-24 250 — 15 000 0%-90% 8% 2,4% 0% Вигідний (“Нова лінія”) 3-24 250 -30000 0%-90% 8% 2,2% 0% Автокредити Богдан 4.1 (KIA, Hyundai, VAZ, Subaru, Cherry) 12-60 10000-500000 0-80% 13,99% 0,15% 1,5% Богдан 7.1 (KIA, Hyundai, Subaru) 12-84 10000-500000 10-80% 13,99% 0,22% 1,5% Автопросто4 (Renaut) 12-60 10000-180000 0-80% 14,5% 0% 1,0% Skoda Універсал(Skoda) 12-60 10000-180000 0-80% 12,5% 0,15% 1,5%
ДОДАТОК Д
Таблиця Д.1
Оборотно-сальдова відомість в ЗАТ „Кредит Європа банк” у 2007 – 2009роках
/>
Продовження табл.Д.1
/>
Продовження табл.Д.1
/>
ДОДАТОК Е
Динаміка та структура кредитно-інвестиційного портфелю ЗАТ „Кредит Європабанк” в доларового еквіваленту КІП в умовах різкої девальвації національноївалюти в 2008 – 2009 роках
/>
ДОДАТОК Ж
Послуги споживчого кредитування в ПАТ КБ „Кредит Європа Банк” станом на01.12.2009
Таблиця Ж.1
Умови іпотечного споживчого кредитування фізичних осіб на вторинномуринку нерухомості
/>
ДОДАТОК К
/>
Рис.К.1. Структура кредитно – інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європабанк” станом на 01.01.2008 (Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.К.2. Структура кредитно – інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європабанк” станом на 01.10.2008 (початок впливу світової фінансової кризи в БСУкраїни) (Систематизовано та побудованоавтором самостійно)
/>
Рис.К.3. Структура кредитно – інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європабанк” станом на 01.01.2009 (Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.К.4. Структура кредитно – інвестиційного портфелю ПАТ „Кредит Європабанк” станом на 01.10.2009 (Систематизованота побудовано автором самостійно)
ДОДАТОК Л
/>
Рис.Л.1. Динаміка оборотно-сальдового обороту короткостроковогокредитування на поточні потреби за активним балансовим рахунком № 2202 в ПАТ„Кредит Європа банк” у 2007 – 2009 роках (Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.Л.2. Динаміка оборотно-сальдового обороту довгостроковогокредитування на поточні потреби за активним балансовим рахунком № 2203 в ПАТ„Кредит Європа банк” у 2007 – 2009 роках (Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.Л.3. Динаміка оборотно-сальдового обороту прострочених кредитів напоточні потреби за активним балансовим рахунком № 2207 в ПАТ „Кредит Європабанк” у 2007 – 2009 роках (Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.Л.4. Динаміка оборотно-сальдового обороту нарахування, простроченнята сплати доходів за кредити на поточні потреби за активними балансовимирахунками № 2208, 2209 в ПАТ „Кредит Європа банк” у 2007 – 2009 роках
(Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.Л.5. Динаміка оборотно-сальдового обороту довгострокового іпотечногокредитування за активним балансовим рахунком № 2233 в ПАТ „Кредит Європа банк”у 2007 – 2009 роках(Систематизованота побудовано автором самостійно)
/>
Рис.Л.6. Динаміка оборотно-сальдового обороту нарахування, простроченнята сплати доходів за кредити на поточні потреби за активними балансовимирахунками № 2238, 2239 в ПАТ „Кредит Європа банк” у 2007 – 2009 роках (Систематизовано та побудовано автором самостійно)
ДОДАТОК М
Таблиця М.1
Структура та показники ризикованості портфелю споживчих кредитівнаселенню в ПАТ «Кредит Європа Банк» на кінець 2008 року (передкризовий стан) [84]
/>
(Систематизованота побудовано автором самостійно
/>
/>
Рис.М.1. Динаміка структури сум в кредитному портфелі споживчогокредитування в ПАТ «Кредит Європа Банк» в докризовий та на початок кризовогоперіоду (2007 – 2008 роки) (Систематизованота побудовано автором самостійно)