ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО–ПРАВОВЕРЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Ретроспектива розвитку біржовоїторгівлі
1.2 Зміст правового регулюваннябіржових торгів
1.3 Поняття та види біржових угод
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ ІТЕХНОЛОГІЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
2.1 Правила біржової торгівлі таспецифіка їх дотримання
2.2 Організація торгівельногопроцесу в біржовій операційній залі
2.3 Порядок виставлення товарів наторги та їх зняття
2.4 Особливості біржової мови жестівта жаргону
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОРДОНОМ
3.1 Регулювання ф’ючерсної торгівлі в США
3.2 Державне регулювання ф'ючерсногоринку у Європі та Азії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність темиполягає в тому, що на сучасному етапі розвитку України та світової ринковоїекономіки, одне із важливих мість у торгівлі займають біржі. Перехід економікиУкраїни на ринкові засади обумовив необхідність створення і спеціальних йогоінструментів, до яких відносяться і біржі.
Мета даноїкурсової роби – дослідити основні поняття і засади правового регулюваннябіржової діяльності та торгівлі в Україні та проаналізувати міжнародний досвіду сфері біржових торгів і ф’ючерсний ринок.
Завдання роботи –опрацювати інформативні джерела по даній темі та зробити загальний висновок продоцільність дослідження цієї галузі в майбутньому.
Об’єктомдослідження курсової роботи є суспільні правовідносини, які пов’язані збіржовою діяльністю як такою та правовим регулюванням біржових торгів.
Дана курсоваробота містить перелік питань, які всебічно досліджують біржову діяльність табіржові торги (наприклад, поняття законодавчо-правового регулювання, історіярозвитку біржової торгівлі, угоди, які укладаються на біржі, характеристикаправил і технології біржової торгівлі, регулювання ф’ючерсного ринкузакордоном.
Питання біржовогорегулювання та біржових торгів вивчали такі представники сучасної науки як БердниковаТ.П., Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р., Сохацька О.М., Кононенко І.В., Дудяк Р.,Бігуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., Іванов К.А. та ін..
В Україніприсутнє досить непогане законодавче регулювання даної проблематики: ЗУ «Процінні папери і фондову біржу», ЗУ «Про товарну біржу», «Типові правила біржовоїторгівлі сільськогосподарською продукцією» та ін.
Проблематикаданої роботи полягає в дослідженні недосконалості законодавства України в сферірегулювання біржової діяльності, колізіях в нормативно-правових актах,невеликій кількості наукових праць по даній темі. Отже, необхідно дослідитизаконодавство про біржову діяльність, охарактеризувати ретроспективу розвиткуіснування біржі, проаналізувати правила біржових торгів і технологію їхпроведення в Україні і закордоном, а також зробити загальні висновки порезультатам дослідження та проблемним питанням.
РОЗДІЛ 1ЗАКОНОДАВЧО – ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Ретроспективарозвитку біржової торгівлі
Започаткуваннябіржової торгівлі в Україні пов'язують із відкриттям у 1796 р, товарної біржі ум. Одесі та у 1834 р. — у м. Кременчук. Загалом, можна виділити наступні етапи розвиткубіржової торгівлі.
1796-1860 рр. Зародження біржового руху Характерними особливостями цього періоду є створення тафункціонування кількох товарних бірж з незначними обсягами угод, недосконалістюмеханізмів організації товарів, а також те, що не всі товари були предметомбіржового обороту.
Функціонування,товарних бірж цього часу не відігравало суттєвої ролі і на гуртовому ринкусільськогосподарської продукції. Торгівля здійснювалася в основному зерновими і,як правило, невеликими партіями. 1861 — 1900рр.Активізація і спеціалізація біржової торгівлі. Характерним для цього періоду єекономічне піднесення і розвиток товарно-грошових відносин. Товарні біржістворюються у всіх торгових центрах України, будуються елеватори, з'являютьсякомерційні банки, починає працювати так званий підтоварний кредит, в основномудля торгівлі хлібом, розширюються мережі залізниць, вдосконалюються транспортнізасоби, що суттєво впливає на інтенсивність розвитку біржової торгівлі. [ 9, с. 76 ]
1900-1914 рр. Інституалізація біржового ринку. Біржі цього періоду надійно увійшли у народне господарствокраїни і мали суттєву питому вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, цебули спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібнібіржі, фруктові, м'ясні, винні та інші, серед яких найбільші біржові оборотимала Київська товарна біржа, Миколаївська хлібна та Одеська зернова біржі.
Алепочаток Першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повногоприпинення діяльності всіх товарних бірж України.
1920 — 1928 рр. Відродження біржової торгівлів умовах нової економічної політики. Внутрішня економічна політика державидозволила відновити роботу усіх товарних бірж, що діяли до 1917 р. Основнимизавданнями товарної біржі були:
1) виконанняпосередницької діяльності;
2) амостійнерегулювання товарних ринків.
Товарна біржа формуваласяяк корпорація, мала статут, її членами могли бути всі форми підприємств(державні, приватні, змішані), що сплатили вступний внесок. [ 9, с.76 ]
Товарна біржа булауніверсальною, через її канали проходили сировина, паливо, устаткування та іншапродукція. Проте заборонялися спекулятивні операції, суворо дотримувавсяпринцип збереження контрольних позицій державних та змішаних підприємств назагальних зборах і в біржових комітетах біржі. 990 рр. Розвиток біржової торгівлі за умов становлення ринкових відносин.
Характернимиособливостями становлення біржового ринку цього періоду є:
-з’ясуванняйого економічної сутності;
-створенняправової бази;
— формування організаційної структури;
-опрацюванняфункціональної моделі;
-опрацюваннямеханізму біржового ціноутворення. [ 10, с.43 ]
Упроцесі організації та активізації діяльності товарних бірж вирішальна рольналежить Закону України «Про товарну біржу », введеного в дію з січня1992 р. Так, станом уже на квітень 1992 р., в Україні починає функціонувати біля70 товарних бірж. їхній біржовий оборот становить біля 10 млрд. крб. (1,81 млн.дол. США).
Часткасільськогосподарської продукції у структурі біржового обороту була незначна іскладала близько 6%.
Упродовж1992 — 1994 рр, спостерігався спад біржової активності, поступово скорочувалисяобсяги біржових угод, кількість діючих товарних бірж, у тому числі й таких, щоторгували агропродукцією і зерном.
Цейпроцес частково обумовлено тим, що торгівля на товарних біржах організовуваласьне за всіма представленими товарами, а продавались виключно біржові товари, всяінша продукція проходила через позабіржовий гуртовий ринок.
Такожнегативно вплинув на діяльність біржового ринку введений в дію 28.02.1992 р.Закон «Про оподаткування доходів підприємств і організацій», згідно зяким посередницька діяльність, а саме податок на прибуток від аукціонів,біржових торгів, закупівельно-торгівельної діяльності був визначений у межах75%. Тільки Закон України «Про оподаткування доходів підприємств » від28.12.1994 р., дає законодавчу основу для відродження біржової діяльності вУкраїні, оскільки податок на посередницьку діяльність знижено до 45%. Це і обумовило в 1995 р., значнуактивізацію біржового ринку. [11, с.87 ]
Виробникипродукції почали самостійно реалізовувати її за контрактами (в тому числідержавними) через торговельні біржі та контрактні доми, заготівельніпосередницькі організації.
У 1996р. біржі працювали вже у всіх регіонах України. Через них реалізовувалисьзначні обсяги товарної продукції. Так, обсяги реалізації зерна досягли в 1996р. З млн. т., а насіння соняшнику — 450 тис. т. Біржова торгівля сприялавирівнюванню і стабілізації цін. Питома вага сільськогосподарської продукції іпродовольства в торговельному обороті бірж становить 50%.
Середнайбільш активних регіональних бірж можна назвати:
- Чорноморську (м.Миколаїв);
- Одеську аграрнута Одеську товарну біржі;
- Агропромисловубіржу «Донбас» (м. Донецьк); • -Вінницьку товарно-універсальну біржу;
- Київськуагропромислову біржу;
- Полтавськуагропромислову біржу;
- Західно-Українськуаграрну біржу (м. Львів);
- Західнурегіональну товарну біржу (м. Львів). [10, с.45 ]
З другоїполовини 1996 р., у біржовій торгівлі спостерігався спад активності. Обсягиугод, які укладались на товарних біржах, що торгують агропродукцією, зменшилисьу 3,6 раза. На думку спеціалістів, причини спаду біржової торгівлі продукцієюполягають у наступному:
-відмінаобов'язкового експорту продовольчої продукції через біржовий товарний ринок, яктимчасового в умовах економічної кризи явища;
-неправомірніадміністративні втручання у переміщення продукції територією країни;
-заблокованістьрахунків товаровиробників і, як наслідок, велика кількість бартерних операційза окремими видами продукції, яка перевищує 50%-ний бар'єр;
-недосконаласистеми оподаткування;
-невідповідністьпродукції європейським стандартам якості;
-відсутністьгарантій виконання біржових угод, що призвело до залишення зарубіжнимипокупцями українського ринку та ін. [9, 76 ]
Головноюпричиною великого розмаху бартерних угод, став неефективний, законодавчо непідтверджений біржовий механізм, невиконання брокерами та клієнтами взятихусних та законтрактованих зобов'язань. Саме тому товаровиробники віддаютьперевагу бартерним угодам та використовують розрахунки готівкою.
Затуханнябіржових процесів справило негативний вплив на загальну ситуацію у формуванніринкового середовища країни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринкусільськогосподарської продукції:
-уповільнилосьподолання диспаритету в цінах на продукцію сільського господарства та спожитіним промислові товари і послуги;
— послабився процес формуваннягуртового ринку та його інфраструктури;
-зрослитіньовий сегмент ринку і обсяги бартерного обміну, що зумовлює негативнінаслідки не лише для товаровиробників, а й для бюджету держави;Ґ
-розширилисяобсяги продажу за демпінговими цінами неплатежів.
Починаючиз 1999 року спостерігається значна активізація біржової торгівлі взагалі, табіржової торгівлі агропродовольчою продукцією зокрема. Новими тенденціями на біржовому ринкує укладання форвардних угод подальшого експорту продовольства асортимент якогозначно розширюється. [ 9, с.78]
Усучасному розумінні товарні і фондові біржі — це науково, інформаційно ітехнічно організований ринок товарів та цінних паперів, які діють запринципами: перевірка якості і надійності товарів і цінних паперів; встановленняна основі аукціонної торгівлі єдиної ціни на товари та єдиного курсу наоднакові цінні папери одного емітента; ▪гласність біржових операцій.
Діяльністьбіржового ринку передбачає:
-взаємозв'язок бірж, інформаційний обмін і координацію торгів у режимі реального часу зурахуванням регіональних особливостей та спеціалізації товаровиробництва;
-створеннягарантійного товарного і фінансового механізму заінтересованості учасниківбіржового ринку;
-часть держави у створенні,функціонуванні та розвитку біржового ринку через відповідні структурніпідрозділи Міністерства аграрної політики. Вплив на ринкові процеси при цьому забезпечується,насамперед, через спостережні ради та біржові комітети бірж, а також черезспостерігачів районних управлінь.
Якприклад, операції з купівлі-продажу сільгосппродукції Міністерство здійснюєчерез спеціальні брокерські контори — державних агентів, які діють наУкраїнській аграрній біржі, а в разі необхідності — на регіональних біржах і вторгових домах. [11, с.87 ]
Суттєвимнедоліком функціонування вітчизняних бірж є недостатньо відпрацьований механізмторгівлі ф'ючерсними контрактами, що не дає можливості виробникам та споживачамкласичних біржових товарів застрахуватись від ризику несприятливої кон'юнктурина ринку реального товару за допомогою операцій пов'язаних з хеджуванням. Ціоперації є вагомим регулюючим чинником цінової збалансованості товарів тагальмівним механізмом інфляційних процесів у країнах з розвинутою ринковоюекономікою. [11, с.90 ]
Недолікив організації біржового ринку викликані, найперше, концептуальноюбезсистемністю переходу України до ринкових відносин та прогалинаминормативно-законодавчої бази. Вони негативно впливають на ефективність біржовихструктур та практично роблять неможливою реалізацію основної функції товарноїбіржі — забезпечення гуртової торгівлі
Дляактивізації біржової діяльності в економіці України потрібно:
-стимулюватиучасників та потенційних клієнтів у здійсненні біржових операцій;
-здійснюватиукладання компенсаційних контрактів на біржових торгах;
/>-впорядкувати через державні органи влади системумитних і позачергових зборів па експортні товари;
-встановлюватиі коригувати державні закупівельні ціни з врахуванням цін біржових товарівярмарків, аукціонів.
Для виходу України на світові біржовіринки необхідно проведення наступних операцій:
-купівлятоварних сировинних активів на внутрішніх ринках;
— продажцих активів на зовнішніх ринках;
— купівляна зовнішніх ринках базових активів для потреб держави;
— купівля-продаж ф’ючерсних контрактівна міжнародних ринках з метою хеджування (гарантія стабільності цінових факторів.
Але окрім запровадженняелементів реальної біржової діяльності в Україні стоїть низка нагальних проблемі перед самими біржами: консолідація бірж (скорочення їх чисельності), підготовкакадрів, залучення потужних фінансових структур і страхового бізнесу (в томучислі іноземних), визначення товарів, стандартизація контрактів, домагання змінподаткового законодавства. А також, домагання заборони адміністративноговтручання в підприємницьку діяльність. Інакше всі укази, закони, постанови просприяння розвитку біржової діяльності так і залишаться пустими гаслами,покликаними cтворити імітацію бурхливоїдіяльності. [11, с.95 ]
1.2 Змістправового регулювання біржових торгів
Протягом тривалого часу правоверегулювання біржових торгів в Україні істотно відставало від потреб біржовоїторгівлі. Тому позитивним є введення в національне законодавство поняття„біржові торги", що відображає загальні підходи, які склалися в теорії йна практиці.
Біржові торги — це торги,які привселюдно й гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участючленів біржі по товарах, допущеними до реалізації на біржі, у порядкувстановленому Правилами біржової торгівлі (ст. 281 ГК України).
Дане поняття багато вчому враховує також і закордонний досвід. Так, законодавство Республіки Молдовазакріплює загальне положення, відповідно до якого біржова торгівля організовуєтьсяу вигляді публічного голосного торгу, проведеного з метою надання послугпокупцям і продавцям у процесі купівлі –продажу (обміну) біржових товарів. Закон Російської Федерації «Про товарнібіржі й біржову торгівлю» у ст. 2, розкриваючи поняття товарної біржі, вказуєна те, що біржова торгівля здійснюється у формі голосних публічних торгів,проведених у заздалегідь визначеному місці й у певний час за встановленимиправилами. Відповідно Указ Президента Республіки Казахстан «Про товарні біржі»визначає, що організаційна й регулююча діяльність товарної біржі з оптовоїторгівлі біржовими товарами здійснюється шляхом регулярного проведенняпублічних торгів у певному місці й у визначений час за встановленими правиламибіржової торгівлі. [ 7, с.65 ]
Разом з тим у науковійлітературі є кілька думок щодо змісту поняття «біржові торги». Так, В.В.Масленніков указує, що біржовими торгами є торги, які проводяться гласно йпривселюдно в торгівельному залі біржі, за участю членів біржі по товарах,допущеними до реалізації через біржу, під час, у місці й порядку встановленомуПравилами біржової торгівлі [7, с.113]. Автор підкреслює, що біржові торгиможна визначити як єдиний у часі й просторі процес, у межах якого проводитьсябіржова торгівля за технологією, установленою Правилами організації йприведення біржових торгів.
У ряді досліджень біржовіторги визначаються як укладання цивільно –правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі. У свою чергу,Е.А. Беляневич указує, що в широкому розумінні торги є способом укладаннядоговорів різного виду в умовах конкуренції, за допомогою яких здійснюєтьсявстановлення договірних відносин між організатором торгів і тим учасником, щозапропонував найбільш вигідні для організатора торгів умови договору й у встановленомупорядку визнаний переможцем. Із правової точки зору досить важливим є такожвисновок автора про те, що по своїй юридичній природі торги — це сукупність дій(юридичних фактів), які послідовно здійснюються організатором й учасникамиторгів [ 12, с. 76 ].
Отже, біржовіторги мають ряд характеристик, що відображають їхні особливості, і потребуючогододаткового правового регулювання. Насамперед, це стосується принципівпроведення біржових торгів, серед яких принцип публічності й принцип гласності.При цьому слідзазначити, що принцип гласності біржових торгів уперше одержав нормативнезакріплення в ГК України.
Голосним можнаназвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація єдоступною для всіх осіб, які мають статус учасника біржової торгівлі,відповідно до законодавства й Правилам біржової торгівлі. У більш широкомурозумінні, інформація про біржові торги, є гласною для всіх зацікавлених осіб,на підставі обов'язку товарних бірж на розкриття інформації, згідно ч. 2 ст.280 ГК України. [ 2, 64]
Існує також й іншетлумачення поняття „гласний", а саме, що подача біржових дорученьпроходить із голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане поняття функціональнонаближається до поняття «публічний». У свою чергу, термін „публічний" можевживатися у двох значеннях. По – перше,публічними є біржові торги, право участі, у яких мають не тільки члени біржі, атакож інші особи (наприклад, постійні й разові відвідувачі). Але в цьомузначенні, принцип публічності не може бути застосований щодо товарних біржУкраїни, оскільки це суперечить положенню, відповідно до якого учасникамибіржових торгів, що мають право укладання біржових угод, є тільки члени біржі.У другому значенні, публічними називають біржові торги, коли волевиявлення наукладання угоди виражається особою, безпосередньо присутній в біржовому залі.Аналіз положень ГК України й норм Закону дозволяє стверджувати, що саме такийпідхід до тлумачення принципу публічності, відповідає загальним вимогамзаконодавства й визначенню біржових торгів [12, с.77 ] Біржові торги, як форма організації біржової торгівлі, маютьсвої особливості щодо суб'єктного складу, місця й часу проведення торгів.
Характеризуючи суб'єктнийсклад біржових торгів на товарних біржах, доцільно вказати, що до цієїкатегорії варто віднести як суб'єктів, які безпосередньо укладають біржовіугоди (члени товарної біржі й брокери), так й осіб, які забезпечуютьорганізацію й проведення біржових торгів (маклери, що працюють на біржі й ін.).При цьому кожний з учасників наділяється певними правами й обов'язками, що єреалізацією принципу рівноправності учасників торгів закріпленого в ГК Україний Законі.
Згідно ст. 17 Закону вПравилах біржової торгівлі повинні бути визначені місце й час проведеннябіржових операцій. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарськоюпродукцією (п. 7.1) визначають, що місцем проведення торгів є торгівельний(операційний) зал біржі. Наявність спеціально обладнаного торгівельного залу єобов'язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні. Так, згідноПорядку надання товарній біржі рішення про її відповідність вимогам,затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 259 від 1 серпня2003 року, передбачено, що закупівля сільськогосподарської продукції йпродовольства для державних потреб і реалізація з державних ресурсів, у т.ч. здержавного резерву, може здійснюватися на будь-якій товарній біржі за умовинаявності приміщення для проведення торгів площею не менше чим 100 кв. м., обладнаної електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржовоїінформації. У теж час, як показує аналіз практики, багато товарних біржвикористовують як торгівельний зал офісні приміщення, що не відповідаютьпідходам, що склалися у світовій практиці, з урахуванням чого, становитьінтерес досвід інших країн. [7, с.65 ]
Таким чином,біржові торги являють собою досить формалізовану процедуру з виконання певнихюридичних дій як з боку організатора біржових торгів — товарної біржі, так і збоку учасників біржової торгівлі. При цьому між товарною біржею й членами товарної біржівиникають правовідносини, у яких обидві сторони наділяються певними правами йобов'язками. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, як на етапіпідготовки, так й у процесі проведення торгів, є підставою застосування санкційдо винної сторони в порядку, установленому Правилами біржової торгівлі.
Торгово – біржовадіяльність, як вид господарської діяльності, впорядковується особливим наборомправових способів і методів, специфіка яких визначається сферою суспільноговиробництва, у якій складаються відносини, що виникають у ході здійснення такоїдіяльності. Розглядаючи засоби як специфічні прийоми й механізми впливу нормправа на регульовані відносини, варто виділити таку категорію як принципиуправління діяльністю товарної біржі. Принципи торгово-біржової діяльності — цекерівні засади, які визначають характер правового регулювання відповіднихвідносин учасників біржової торгівлі й товарної біржі. [ 12, с.80 ]
Насамперед, для торгово – біржової діяльності мають значення загальні принципигосподарювання, закріплені в ст. 6 ГК України, зокрема:
— забезпеченняекономічного різноманіття й рівний захист державою всіх суб'єктівгосподарювання;
— вільний рух капіталів,товарів і послуг на території України;
— заборона незаконноговтручання органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їхніхпосадових осіб у господарські відносини.
Певну конкретизацію щодоторгово-біржової діяльності дані принципи одержують у відповідних нормах ГКУкраїни й Закону. Так, ч. 8 ст. 279 ГК України й ст. 2 Закону передбачають, щотоварна біржа здійснює свою діяльність на принципах самоврядування йгосподарської самостійності, рівноправності учасників біржових торгів,публічного проведення торгів, застосування вільних (ринкових) цін. Даніпринципи відображають сутність господарсько –правового регулювання цього виду діяльності й визначають характер правовогорегулювання відносин, які складаються в ході здійснення торгово – біржової діяльності.
Прояв уформулюваннях принципів елементів конкуренції, щодо статусу різних категорійучасників біржової торгівлі, питань ціноутворення, порядку проведення біржовихторгів як форми біржової торгівлі, що впливає на всі аспекти торгово – біржової діяльності, значнопідсилюючи ефективність правового впливу. [ 3, с.144]
Принциписамоврядування й господарської самостійності товарної біржі знаходять своєвираження в співвідношенні двох методів управління. Так, у літературітрадиційно виділяють два види управління діяльністю товарних бірж, кожний зяких припускає застосування різних методів: державне — здійснюєтьсявідповідними органами держави, і недержавне, котре здійснюється недержавнимиорганізаціями й безпосередньо біржовими органами.
Певні проявитакого підходу знайшли своє вираження в постанові Кабінету Міністрів України №425 від 1 квітня 1996 p., відповідно до якої вУкраїні була створена Державна комісія з питань організації біржовогосільськогосподарського ринку. Комісія є колегіальним органом, основними завданнямиякого є координація роботи центральних і місцевих органів державної виконавчоївлади, пов'язаної з організацією біржового сільськогосподарського ринку вУкраїні, сприяння формуванню загальнонаціонального й регіональноготоварно-фінансового обороту. [7,66 ]
Регулюючий впливзазначених принципів і методів торгово – біржової діяльності спрямований навдосконалення біржової торгівлі, вирішення проблем товарного обміну, адаптаціютоварного ринку до умов ринкового середовища, формування ринкових інструментівуправління й механізмів біржової торгівлі. Маючи великий регулюючий потенціал,принципи торгово-біржової діяльності дозволяють домогтися в умовах твердоїконкуренції високого рівня погодженості й координації дій всіх господарюючихсуб'єктів приймаючу участь у біржовій торгівлі. [10, с.43 ]
1.3 Поняття тавиди біржових угод
Біржоваугода — цевзаємна згода про передачу прав і обов'язків щодо біржового товару, якадосягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, яка реєструється набіржі у встановленому порядку і відображається у біржовому договорі(контракті). Укладаючи угоди на біржі, необхідно врахувати наступні її сторони:
1)організаційна,вказує на порядок дій і перераховує документи, які необхідні для укладанняугоди;
2) економічна, вказує на цільугоди, її ефективністьта ризик, які необхідно врахувати при укладанні угоди;
3) правова, встановлює права і обов'язкисторін угоди і їхню матеріальну відповідальність;
4)етична, відображає суспільне ставлення до угоди, рівень довіри до угоди з біржовимтоваром і бажання конкретно взятого (індивідуального) інвестора вкласти своїкошти у нього.
Під часукладання угоди, як правило, оголошуються: назва товару, його кількість і ціна,базис поставки, вид контракту. Решта умов угоди можуть бути комерційноютаємницею.
Вбіржовій практиці розрізняють два основні типи угод: угоди з реальним товаром і угоди без реального товару, тобто угоди з правамина товар.
Приукладанні угоди з реальним товаром продавець зобов'язаний мати товар унаявності і представити його до поставки у відповідний. термін, передбачений убіржовому контракті. [11, с.87 ]
Такіугоди поділяються на кеш-угоду (або спот) і на форвард-угоду. Кеш-угода — цеугода з наявним товаром. У цьому випадку продавець повинен поставити свій товарна біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоцтво — варрант. Допокупця варрант перейде після укладення угоди, за ним він отримає товар збіржового складу. За даного виду угоди термін поставки товару зі складу покупцювизначається біржовими правилами від 1 до 15 днів.
Найпростішимвидом угод з реальним товаром є угоди з терміновою поставкою (з короткимтерміном поставки). Метою укладання такої угоди є передача товару продавцемпокупцю на умовах передбачених у контракті. Підставою для оплати за контрактомє акт прийняггя-здавання зазначеного у контракті товару за кількістю та якістю,підписаний покупцем і продавцем, або письмова згода покупця на передоплату. Приукладанні таких угод важливим є розподіл витрат на зберігання, страхування тапостачання товару у більшості випадків, якщо інше не передбачено у контракті,витрати на зберігання товару та вартість його страхування до моменту продажувідносять на рахунок продавця, а після моменту продажу — на рахунок покупця.
Другимрізновидом угод з реальним товаром є форвардні угоди.
Форварднаугода — це передача праві обов 'язків щодо реального товару з відстроченим терміном його поставки. Такаугода оформляється форвардним біржовим контрактом. Суть форвардної угодиполягає в істотній різниці у часі між укладанням угоди та її виконанням(поставкою товару). Об'єктом таких угод може бути як товар що вже є унаявності, так і той, що буде виготовлений до певної дати, передбаченоїдоговором. [8, с.65 ]
Метоюукладання таких угод є можливість для товаровиробника одержати передплату тавикористати її для виробництва продукції. Тривалість періоду між моментомукладання форвардної угоди й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно,в залежності від асортименту товарів. В основному цей термін становить три,шість, дев'ять місяців. Виконання форвардного контракту настає з моменту йогоукладання з боку покупця, який (якщо інше не передбачено у контракті) сплачуєпродавцеві передоплату, яка перераховується на рахунок продавця впродовж трьохбанківських днів. Продавець не менше ніж за п'ять днів до обумовленогоконтрактом терміну передачі товару повідомляє біржу про свою готовністьпередати товар покупцеві, та подає необхідні документи про обсяги та якістьтовару і довідку про виконання проавансованої покупцем частини контракту.
Різновидністюфорвардних біржових угод, що покликані знизити рівень ризику контрагентівбіржової торгівлі, є:
Угода ззаставою — це договір,за яким у момент його укладання одна сторона договору виплачує іншій обумовленуними суму, як гарантією виконання своїх зобов 'язань. Угоди з заставоюзахищають інтереси як продавця так і покупця. Тому поділяються на:
-угоди ззаставою на купівлю;
— угодиз заставою на продаж.
Угода з премією — це договір (контракт), заяким одна із його сторін на підставі особливої заяви, до певного дня, завстановлену винагороду (премію) отримує право вимагати від другої сторони абовиконання зобов'язань за договором, або цілком відмовитись від угоди. Угода зпремією не змінює змісту форвардної угоди, а лише знижує рівень ризику дляконтрагентів, які здійснюють біржову торгівлю. На біржах можуть вводитись деякі обмеження щодо угод зпремією, приклад, право вибору, що має відношення до виконання угоди (виконанняугоди або відмова від неї), може належати тільки покупцю. Якщо такі обмеженняне вводяться, то право вибору може належати обом сторонам договору. [ 11, с.88]
Розрізняютьнасупні підвиди угод з премією:
Прості угоди з премією — за такої угоди сторона-платник премії отримує правовідступного, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми відступає відвиконання договору, якщо він стає для нього невигідним, або втрачає певну суму,коли договір виконано. Цейвид угод з премією в залежності від того, хто є платником премії (продавець чипокупець), бувають двох видів:
- угоди з умовнимпродажем;
- угоди з умовноюкупівлею.
За угодиз умовним продажем продавець готовий сплатити премію за те, що на моментнадходження товару знайдеться більш вигідний покупець і ціна зросте. За такихумов продавець вважає, що йому вигідніше сплатити премію за умовний продажсвого товару першому покупцю продати товар більш вигідному споживачу.
Угода зумовною купівлею укладаєтьсяв інтересах покупця, коли він впевнений, чи буде йому потрібен замовленийтовар, чи він зможе знайти вигіднішого постачальника аналогічного товару.Позиція покупця цьому випадку полягає у наступному: він сплачує премію, але вданого начальника товар не купує; якщо він знаходить вигіднішого постачальника,товар купує у нього, але сплачує за нього більше, ніж він вартує, на величинупремії.
Премія утаких випадках обумовлюється як сума відокремлена від вартості угоди, або така,що в ній враховується.
Угоди зпремією на купівлю і продаж суттєво відрізняються від угод зі заставою накупівлю і продаж. Головна відмінність полягає у тому, що угоди з заставою є«твердими угодами», застава виступає гарантом їх виконання, а угода зпремією відноситься до умовних угод: їх можна ви-конувати або не виконувати.
Угоди зпремією укладаються досить рідко, оскільки виникають ускладнення іззастосуванням штрафних санкцій за невиконання умов контракту з боку покупця. [7,с.23 ]
Подвійніугоди з премією — договори,у яких платник премії отримує право вибору між позицією покупця та позицієюпродавця та право (якщо на це є згода обох сторін) відмовитися від угоди.
Оскількиправа платника премії, за таких угод, збільшуються удвічі у порівнянні з йогоправами за простої угоди, розмір премії також збільшується удвічі.
Складніугоди з премією — цедоговори, які поєднують у собі дві протилежні за змістом угоди з премією, щоукладаються однією брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.
Залежно,від того, чи є брокерська фірма, яка укладає складну угоду з премією, платникомчи одержувачем, угода може мати подвійний зміст: у першому випадку правовідмовитись від угоди належить даній брокерській фірмі; у другому — їїконтрагенту.
Кратніугоди з премією — це договори, за яких одна зі сторінотримує право (за певну премію на користь іншої сторони) збільшити на певнувеличину обсяг товару, що належить, згідно змісту угоди, до передачі абоотримання:
Кратніугоди поділяються на:
-угоди на вибір покупця;
— угоди на вибір продавця.
Данівиди угод є поєднанням «твердої угоди» з умовою, оскільки певнамінімальна кількість товарів обов'язково повинна бути передана або ж отримана.
Кратність полягає у тому,що більша частина продукції, яку уповноважена сторона може оголосити об'єктомвиконання, повинна бути кратною обов'язковому (твердому) мінімуму, тобтоперевищувати його у два, три, чотири і т. д. разів в межах максимуму,передбаченого договором (контрактом).
Бартерна угода — це погоджений, оцінений ізбалансований обмін товарами, оформлений угодою, тобто це угода за якої товаробмінюється на товар або на товар з частковою грошовою виплатою. Умовоюеквівалентності товарообміну є обмін товарів за світовими або договірнимицінами. На біржах подібні угоди не повинні домінувати, але в процесі проведенняторгів доводиться враховувати вимоги продавців щодо зустрічного придбаннянеобхідної їм продукції. [5, с. 12 ]
Бартерніугоди різко знижують пропускну здатність біржі, порушують механізм аукціоннихторгів, призводять до суттєвих розбіжностей у цінах на одні і ті ж самі товари,а тому суперечать суті біржової торгівлі.
Залежновід специфіки укладання та реалізації біржові угоди поділяються на:
Угоди зумовою, за умовами якої брокер повинен виконати певні доручення клієнта(наприклад, доручення продати реальний товар водночас із купівлею іншогореального товару). При цьому брокер має право відмовити клієнту, але якщо вінприйняв дане доручення і не виконав його, то втрачає право на винагороду.
Угода зкредитом — угода брокераі клієнта, за якої брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонованийклієнтом, надати клієнтові товар, який його цікавить. З цією угодою брокерзвертається в банк, де отримує кредит на її здійснення. За цей кредит брокеркупує товар, який цікавить клієнта, та отримує товар запропонований клієнтом напочатку. Одержаний товар, як правило, дефіцитний, брокер самостійно продає йогона біржі і повертає кредит. Отже, угоди з кредитом дають змогу здійснювати сутобартерні операції на законній підставі.
Розвитокбіржової торгівлі призвів до використання на біржах угод без реального товару,які на сьогоднішній день поділяються на ф'ючерсні та опціонні. Основнавідмінність їх полягає у тому, що об'єктом купівлі-продажу є не реальний товар,а лише контракт на нього протягом певного періоду. [8, с.65 ]
біржа торгівля ф'ючерсний ринок
РОЗДІЛ 2.ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ І ТЕХНОЛОГІЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
2.1 Правилабіржової торгівлі та специфіка їх дотримання
Правилаздійснення біржових операцій називають Регламентом біржі, у склад якого входитьзахист комерційних інтересів усіх учасників біржових торгів, створення умов дляефективної і чесної праці.
Восновних розділах біржових правил повідомляється про:
1.Порядок проведеннябіржових торгів. У даному розділі правил Регламентуються місце проведенняторгів, торгові сесії і години праці.
Біржовими сесіяминазиваються торги в офіційно відведений адміністрацією біржі час, упродовжякого учасники біржових торгів мають право укладати угоди.
Графікторгів складається з врахуванням режиму роботи інших бірж, які торгуютьаналогічними товарами. Це дає змогу учасникам торгів використовувати інформаціюпро ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції.
2. Види біржовихугод. Біржі визначаютьхарактер угод, які можуть укладатися на даній біржі. Так, наприклад, на біржахУкраїни укладаються угоди з реальним товаром, цінними паперами і ф'ючерснимиконтрактами. Біржі визначають стандартні контракти для кожного виду угод,обсяги угод, стандартні дані поставок.
3. Біржова інформація. Точна, своєчасна, повнаінформація про укладені угоди дає можливість проаналізувати стан ринку,прийняти правильне рішення.
Біржоваінформація поділяється на поточну і вільну. Поточна інформація – це інформаціяпро останні угоди, які були укладені на біржі. Подібна інформація потрібна дляшвидкої оцінки зміни ситуації на ринку в поточний момент. На багатьох біржах цяінформація виводиться на електронних табло у вигляді біжучого рядка. [ 6, с.34]
Учасникиторгів через комп'ютер одержують наступну інформацію:
– поточнуціну попиту;
– поточнуціну пропозиції;
– найвищуціну поточного дня;
– цінузакриття попереднього дня;
– відмінністьна даний момент останньої ціни і ціни відкриття;
– доходністьна даний момент;
– обсягзарезервованих в торговельній системі засобів;
– обсягукладених на даний момент угод.
Вільнаінформація відображаєкінцеві результати біржового дня. За результатами торгів учасники торгівщоденно отримують інформацію про ціни угод – останню, мінімальну, максимальну;ціни заявок – максимальну купівлі, мінімальну продажу; ціни котирування напродаж і купівлю; середньозважену ціну; прибутковість до погашення; кількістьукладених угод.
4. Порядок взаємних розрахунків членів біржі та інших учасників біржової торгівлі. Вінвизначається взаємними правами і обов'язками учасників торгів, забезпеченнямзахисту 'їхніх інтересів.
Системирозрахунків досить різноманітні, їхнівідмінності пов'язані як з національними особливостями правил розрахунків, такі з особливостями організації розрахунків на конкретній біржі. [ 14, с.123]
Наприклад,у США розрахунки здійснюються через національну клірингову корпорацію.Нормальний строк поставки в США складає п'ять робочих днів після укладенняугоди.
Насучасних українських біржах оплата біржових контрактів проводиться через біржудо виконання контракту, як продавцем так і покупцем. Підставою дляперерахування вартості контракту продавцю є акт прийняття – здавання, зазначеного у контракті товару, підписанийпокупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передплату.
Увипадку ненадання біржі акта прийняття –здавання у визначені контрактом строки, кошти, що надійшли від платника,повертаються йому біржею протягом 2-х робочих днів.
Принадходженні заяви від продавця про порушення покупцем умов контракту біржа можезатримати на своєму рахунку гарантійний внесок та прийняти рішення протягомп'яти робочих днів про порядок вирішення суперечки. У випадку невиконанняконтракту винуватець сплачує штраф у встановленому Біржовим комітетом (Радоюбіржі) розмірі на користь біржі та сторони, що потерпіла. [13, с.45 ]
Керівникибіржі несуть відповідальність за будь-яке порушення Правил біржової торгівлівідповідно до Положень про структурні підрозділи біржі та Посадових інструкцій.
Доучасників – членів бірж можуть застосовуватисясанкції у випадку:
— відмови від письмового оформлення біржової угоди;
– наданнянедостовірної інформації;
– невиконаннябіржового контракту;
– несплатиоформленого біржового контракту;
– перешкоджанняведенню торгів;
– неявкана торги, коли заявка подана.
Видисанкцій:
– попередження;
– позбавленняправа участі у торгах (на певний час або назавжди);
– відмовау реєстрації;
– штраф;
– призупиненняабо позбавлення членства на біржі.
БіржовимиПравилами забороняються наступні дії учасників– членів біржі: приховування,притримування членом біржі від відкритого ринку будь – якого розпорядження (доручення) на угоду чи її частину насвою користь чи на користь іншої особи;
– торгівляіз самим собою без зміни права власності;
– торгівляброкером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;
– порушенняпочерговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбаннятовару. [11, с.87 ]
2.2 Організація торгівельного процесу в біржовійопераційній залі
Процесбіржової торгівлі передбачає велику кількість операцій, зміст і порядоквиконання яких залежать від багатьох чинників – спеціалізації біржі, її форми,особливостей біржового товару, рівня стандартизації, якості товару, досвідуорганізації біржових торгів тощо. Ці операції регламентуються Правиламибіржової торгівлі.
Біржовийпроцес поєднуєп'ять операцій, що виконуються в такій послідовності:
– вивченняпопиту і пропозицій товару за межами біржі і вихід брокера на біржу;
– узгодженняумов угоди між брокером – продавцем і брокером-покупцем,укладання біржової угоди у процесі біржового торгу;
– оформленнята реєстрація біржової угоди, біржового контракту та розрахунок з біржею;
розрахунокклієнта з брокером за здійсненою біржовою угодою;
– поставката одержання товару, розрахунок за нього між клієнтами брокерів. [ 6, с.45 ]
Біржовіоперації виконуються по – різному і в певній послідовності,деякі з них оформляються відповідними документами, що має важливе значення. Відретельного оформлення документів брокерами та їх клієнтами залежить успіх усієїоперації.
Підготовкабіржових торгів починається з представлення в інформаційно – довідковий відділ біржі офіційних письмових заяв за встановленоюформою на продаж чи купівлю товару. Заяви складаються брокерськими фірмами,конторами, представленими на біржі.
Усісвоєчасно подані заяви реєструються і вводяться в банк даних біржі. Поданізаяви приймаються біржею тільки в тому випадку, коли вони складені завстановленою формою і містять усю необхідну інформацію. У разі відсутності взаяві повної необхідної інформації вона не приймається біржею. Заяви, непредставлені в певний строк, до найближчих торгів не допускаються.
Прийомтоварів та їх розміщення обумовлюються правилами біржової торгівлі. Члени біржіпропонують свій товар після його безпосереднього огляду брокерами напідприємствах або на підставі представлених зразків чи опису. Товар заноситьсяв книгу обліку і в карточку брокера «ями» тільки у випадкугарантованої кількості товару на складах біржі, про що робиться відповіднапомітка. У Правилах біржової торгівлі також затверджується перелік товарів, якікотируються на біржі. При відкритій біржі і обмеженій кількості учасниківторгів переважає бартерний обмін. [6, с.47 ]
Організаціябіржового залу – давновідпрацьована схема і практично однакова для всіх типів бірж світу. Як раніше,так і тепер біржа є перш за все тим місцем, куди учасники ринку звертаються дляздійснення тих чи інших комерційних операцій.
Існуєдві групи робочих органів біржі: периферійні і центральні. Периферійні служби здійснюютьобслуговування клієнтури на місцях. Центральні служби біржі знаходятьсябезпосередньо в головній будівлі. Для цих служб спільними є операційна зала,головні офіси брокерських фірм, реєстраційне бюро, інформаційна служба.
Біржовіугоди щодо кожного товару відбуваються в окремих операційних залах. Інколиопераційна зала поділена на спеціалізовані секції, де укладаються угоди навизначені товари і їх групи. В операційній залі торгівля ведеться, як мінімум,за чотирма секціями. Такий порядок є характерним для бірж США. Наприклад, наЧиказькій товарній біржі в операційній залі знаходяться чотири секції, торгівляв яких ведеться спотовими і ф'ючерсними контрактами: на сільськогосподарськупродукцію, іноземну валюту, облігації і дивіденди по акціях. [13, с. 46 ]
Секціїопераційного залу сплановані так, щоб максимально полегшити учасникам торгівлітехніку укладення угод. На біржах США спеціалізовані секції називаються пітами(«ямами»). Це припіднята восьмикутна платформа із сходинками вниз дорівня операційної зали. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцямбачити один одного.
Наєвропейських біржах місце ведення операцій іноді організовується у формі кільця(рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі (Лондонська біржаметалів). Біржове кільце – це не повністю замкнута кругова арена з підвищенимикількома рядами (наприклад, глядацький зал у цирку). Такий принцип побудовибіржового кільця дає можливість добре бачити учасників торгу ведучому,своєчасно фіксувати їх реакцію при появі біржового товару, що виставляється напродаж і ціни на нього. На сьогодні в українських бірж поки що немає спеціальнопобудованих залів для проведення біржових торгів.
В центрічи збоку кільця або ями є підвищення на якому знаходяться працівники біржі, якіреєструють біржові угоди і ціни.
Головніофіси брокерських фірм часто знаходяться не в головній будівлі біржі, а всамостійних будівлях. В цьому випадку в приміщенні біржі у них, як правило, євизначені службові майданчики, які займають співробітники брокерських ікомісійних домів.
V біржовому кільці(«ямі») торгівля здійснюється у встановлений час, який називається біржовоюсесією, за чітко встановленими правилами. Біржова сесія обмежена часом, їїпочаток і кінець чітко зафіксовані і, як правило, зазначаються дзвінками. [5,с.23 ]
Встановленийчас біржової сесії – не просто організаційний момент.Він має важливе значення. Для кожного товару на біржі встановлюється свійграфік, враховуючи режим роботи інших бірж (національних та іноземних), щоторгують даним товаром.
Саміторги на біржах проводяться два рази на день. Всередині сесії часто виділяютьперіоди по 30 – 40 хв., між якими існує 5– 10 хвилин перерви.
На данийчас у світі існує три методи ведення біржових торгів:
– публічний,за яким угоди укладаються шляхом викриків, що іноді дублюються жестами;
– торгівля«шепотінням», використовується тільки в практиці деяких бірж Японії,Південно-Західної Азії;
– електронно-біржовіторги.
Вбіржовій практиці публічна торгівля заснована на принципах подвійного аукціону.
Вторговий зал біржі допускаються тільки уповноважені представники: зареєстрованіброкери, службовці біржі, уповноважені відвідувачі, представники преси. Брокериповинні бути зареєстрованими в реєстраційному комітеті біржі членами біржі, яківирішили їх найняти. Реєстрація означатиме право на торгівлю в торгових секціях– «ямах» і отримання комісійних за укладення угод. Кожному члену тутдозволяється мати двох брокерів у кожній товарній секції.
Всіторги товарами можуть проводитись лише учасниками, зареєстрованими на біржі,які укладають угоди купівлі – продажу товаріввід імені клієнтів або за свій власний рахунок на біржі. [11, с.87 ]
Всі цінина товари встановлюються угодою між брокерами в товарній секції. Біржа неповинна контролювати або маніпулювати цінами.
За тридні до торгової сесії продавець або покупець дає брокеру замовлення. Брокерперевіряє всю інформацію, подану в замовленні. Він вимагає перевіркифінансового стану клієнта та перевірки товару за стандартами якості. Якщоброкер дає згоду представляти клієнта, то клієнт дає брокерові доручення вписьмовій формі на право дії від імені клієнта біржі. Крім того, клієнтпереводить на банківський рахунок (в розрахунковій палаті біржі) гарантійнийвнесок (або «маржу»), який становить не менше 3% оціненої вартостітовару за повною сукупною ціною купівлі або продажу через біржу. Цей відсотокпогоджується між клієнтом та брокером. Не пізніше, ніж за день до початкуторгів, брокер отримує від клієнта підтвердження (копію платіжного доручення) проперерахунок грошей. Продавець пропонує розмір ціни і обговорює з брокероммінімальну ціну продажу. Покупець пропонує ціну за якою він зможе купити товар,а також максимальний її рівень. Клієнт повинен розробити альтернативні умовиконтракту. [ 11, с.87 ]
Процеспроведення і завершення торгів у біржовому колі проходить так.
Увизначений час торгів гофброкер (маклер), роль якого полягає у сприянніефективним торгам у товарній секції розпочинає торги у такій послідовності:
1) запрошує брокерів підійти у центр;
2) брокер дає одну копіюкарточки-замовлення на продаж гофброкеру, який вписує туди наступну інформацію:
– номерторгів (№ 1, № 2 в той день і в даному товарному колі);
– символтоварної секції;
3) брокер оголошує свою пропозицію продати в такому порядку
– товарта сорт;
– запропонованаціна за одиницю;
– кількість,місце поставки, дата поставки та інші умови контракту;
4) брокери, якізацікавлені в даній покупці, можуть задавати питання безпосередньо продавцю;
5) брокери можутьвигукнути ціну, за якою вони б купили товар, і їх ціна може бути вищою абонижчою від запропонованої;
6) якщо брокер хочекупити товар за оголошеною ціною, він підіймає витягнуту руку долонею до себе ікричить: «Купую». Гофброкер на подіумі підіймає витягнуту рукудолонею до покупця і кричить: «Продано». Покупець підходить доподіума, записує дані про себе і ставить підпис на двох копіяхкартки-замовлення. З цього моменту контракт між двома брокерами стає юридичнимзобов'язанням;
7) одна копія карткиподається оператору для вводу в комп'ютер. Інша залишається у брокера – продавця для обліку «продано». Брокер – покупець повинен зафіксувати цю угоду у своєму записнику(номер контракту, час, товарна яма, брокер –продавець, товар, ціна, кількість);
8) якщо немає відповіді з боку брокерів в ямі, тоді гофброкерзапитує: «Чи є пропозиція купити?» і фіксує на картці найвищузапропоновану ціну. Уброкера – продавця є час обдумати пропозиції;якщо він не зацікавлений, то дає знати гофброкеру, який закриває торги щододаного контракту і запрошує наступного продавця; час для кожного брокераконтролюється гофброкером (3 – 6 хвилин);
9) кожні 25 хвилинзвучить гонг. Угода, яка перебуває в процесі укладення, повинна відбутися.Потім оголошується перерва (5 хвилин) (торги, як правило, йдуть з 11 до 13години).
Підтвердженняконтрактів відбувається в розрахунковій палаті (з 14 до 17 години).Розрахункова палата та брокери повинні підтвердити торги, які провели в«ямах». Брокер-продавець та брокер-покупець за допомогою службовцярозрахункової (клірингової) палати остаточно погоджуються з даним повнимконтрактом. Контракт підписується брокерами, скріплюється печатками іреєструється на біржі. [ 14, с.123 ]
2.3 Порядок виставлення товарів наторги та їх зняття
На біржііснують особливі правила виставлення та зняття товарів з біржових торгів. Ціправила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот.
Біржамає прибуток з кожної укладеної угоди, тому вона зацікавлена у розширеннічисельності учасників торгів і збільшенні кількості угод. Порядок виставленнята зняття товарів з біржових торгів наступний:
– не пізніше, ніж за два дні до початкуторгів, брокерські контори подають в Інформаційно-довідковий відділ заявку,тобто пропозицію на продаж товару;
– при виставленні товару на торги йоговартість вказують без урахування суми податку з продажу;
– інформація про товари, яківиставляються на наступні торги, оприлюднюються на стенді за 24 години до їх початку.Інформація про товари, які виставляються, не на найближчі торги, котируєтьсякожні три дні;
– товари, інформація про які не булаподана у встановлений строк Інформаційно – довідковимвідділом, до найближчих торгів не допускаються;
–зміна інформації, яка вказана в заявці, здійснюється у торговій залі бірлсівідразу ж після закінчення обговорення пропозиції або протягом трьох годинпісля закінчення торгів (маклеру повідомляється ціна, з якої почнуться торги нанаступний біржовий день);
– заявка на продаж: товару вилучається зінформаційного табло без згоди брокера після 10 – ти торгів за участю вказаного в ній товару;
– за день до початку торгів або привході до торгової зали біржі кожний брокер отримує інформаційний листок, якиймає перелік видів товарів, що виставлені на торги, у даний біржовий день ізвказаними ціною та кількістю пропозицій, номерами брокерських контор, місцямизнаходження, умовами розрахунків та строків поставки товарів за кожним пунктом;
– брокер, який виявив, що в інформаційному листку неправильновказаний його товар, повинен до початку торгів повідомити про це маклера, якийобслуговує торги, і внести необхідну поправку. [6, с.34 ]
Якщопомилки припустився маклер, тоді брокер повинен повідомити про цевідповідальному члену Біржового комітету, який знаходиться в торговій залі.
Доситьчасто бувають випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржіінформацію, укладають угоди не на біржі, а за її межами При цьому брокер,запропонувавши товар на продаж, несподівано знімає свою продукцію або взагалізникає з торгів. Тому є випадки коли встановлюються більш жорсткі правилазняття товару з торгів. Наприклад, забороняється знімати біржовий товар дозакінчення третіх біржових торгів, а також змінювати вказану в заявціінформацію до закінчення перших торгів.
Брокерможе змінити інформацію про товар, вказану в заявці, лише в торгівельній заліпісля закінчення обговорення продукції. У відповідній товарній секції брокерповідомляє маклеру (або помічнику) ціну, з якої розпочнуться торги на наступнийдень.
Але якщопродавець товару не з'явився протягом кількох торгів і товар не проданий, товже без згоди брокера заявка на продаж цього товару вилучається зінформаційного каналу. Кожна біржа має свої правила торгів. [6, 35 ]
2.4 Особливості біржової мови жестівта жаргону
Упроцесі формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на нихсформувалась також особлива мова – біржова мова жестів.
Біржовіжести – це системаумовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Суть їх полягає взмінені положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, щоб утакий спосіб позначити вид, ціну та кількість товару, призначеного длякупівлі-продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні,загальновживані.
Перш завсе, на біржі неможливо обійтись без цифр, адже необхідно назвати ціну ікількість товару. Будь – яку цифру можна показати за допомогоюп'яти пальців.
Цифривід одного до п'яти позначають за допомогою пальців, піднятих вертикально, авід шести до дев'яти – витягнутих горизонтально, десятки – торканням пальцівлоба, а сотні – торканням лоба кулаком.
Як ужевідмічалось, біржова торгівля відбувається у формі публічних торгів запринципом: останній, хто позитивно відповідає на пропозицію, вважається стороноюугоди. Маклер виголошує пропозицію вщіювідно до списку номера брокерськоїконтори, що внесла заявку. В цей час брокер, чию пропозицію було виголошено,піднімає вверх праву руку. Якщо він цього не зробить, товар знімається зторгів, а брокер платить штраф «за неявку на торги». [ 4, с.12 ]
Потіммаклер тричі з невеликими паузами повторює названу ним суму. Відповідно брокерв цей час повинен або знижувати ціну (якщо він покупець), або піднімати (якщовін продавець). Для цього брокер –покупець повинен піднімати вверх ліву руку і, повернувши до себе долоню,показати свою ціну. Брокер – покупецьпіднімає праву руку, лодонею від себе і показує пальцями свою ціну. Післякожної зміни пропозиції маклер починає трьохразове повторення новоїзапропонованої ціни. Останній брокер, який позитивно відповів на пропозицію,вважається стороною угоди. У цьому випадку він знову піднімає ліву рукувідкрито, направленою до себе долонею, і голосно, щоб було чути маклеру,називає номер своєї брокерської контори.
Часто набіржах під час торгів брокери в основному викрикують свою інформацію.Наприклад, якщо маклер прочитав позицію, представлену брокером, а на неї ніхтоне відреагував, тоді брокер може знизити ну. Для цього він викрикує, наприклад,«знижую на 200». Якщо знову немає бажаючих, тоді брокер-продавецьробить маклеру знак знизити ціну ще раз. [5, с.22 ]
Якщоціна зафіксована, тоді брокер показує зігнутою в лікті горизонтально розміщеноюрукою долонею вниз. Брокер також може підняти ціну. Це робиться підняттямвеликого пальця вверх.
Крімжестів на біржі є і спеціальній жаргон, використовуючи який одним словом можнаописати доволі складний стан ринку, угоди охарактеризувати брокерів, дилерів,джобберів, трейдерів.
Особливемісце в біржовому жаргоні відводиться термінам, які характеризують рух цін,стан попиту і пропозиції на біржі. В роботі бірж процес встановлення ціни – одиніз найважливіших. Він потребує оперативної реакції і підбору слів, висловів,жестів. Використовувати жаргонні слова і вислови досить зручно, хоча б тому, щоекономиться час для вираження своїх думок і дій на біржі.
Усвітовій практиці біржової торгівлі використовують насгупні жаргонізми:
Бовтанка– безперервні однотипніоперації купівлі – цінностей,що здійснюються спекулянтами, які суттєво не впливають на кон'юнктуру ринку, щосклалася; незаконна спроба брокера зібрати для себе додаткові суми комісійнихшляхом прискореної купівлі – продажу ціннихпаперів за вказівкою клієнта. [6, с. 36 ]
Брокерна узбіччі – член староїНью – Йоркської напівофіційної фондовоїбіржі, яка тепер носить назву Американська фондова біржа.
Всторону – в США будь-якаціна угоди або котирування, що не відповідає поточному рівню цін на ринку.
Бик – біржовий спекулянт, що грає напідвищенні.
В ящику – повідомлення дилера клієнту про одержаннявід контрагента телеграфного повідомлення про те, що фактична поставка ціннихпаперів за попередньою угодою виконана.
Повітрянаяма – нестійка ситуація,пов'язана із «раптовим» або «надзвичайним» падінням курсуфондових цінностей, що виходять за межі допустимого відхилення, передбаченогоструктурою певного портфеля. [ 11, с.87 ]
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВЕРЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОРДОНОМ
3.1 Регулювання ф’ючерсної торгівлі в США
У США реальний державнийконтроль та нагляд за біржовою торгівлею встановлюється з 1933 p. Саме тодізапроваджуються державні Комісії з контролю за ф'ючерсними та фондовимиринками, приймається Закон «Про товарні біржі». Сьогоднізаконодавство США включає Закон «Про ф'ючерсні контракти на зерно»(1922), Закон «Про товарні біржі» (1936), Закон «Про Комісії зф'ючерсної торгівлі товарами» (1974), Закон «Про ф'ючерснуторгівлю» (1976, 1982, 1986, 1989, 1991 pp.). Автори вказаної монографіївсебічно дослідили повноваження Комісії з ф'ючерсної торгівлі, які включаютьреєстрацію або виключення зі списків учасників ф'ючерсної торгівлі, виробленнята публікацію правил біржової ф'ючерсної торгівлі та відповідних змін до них,контроль за нормальним функціонуванням ринку, дотриманням умов контрактів,забезпечення фінансової відповідальності учасників торгівлі тощо. [ 9. с. 76 ]
Ф'ючерсні ринки СШАблизько п'ятидесяти років з моменту заснування практично не регулювалисядержавою. Кожна біржа встановлювала свої правила. Так було до Громадянськоївійни між Південними та Північними штатами. Після війни ціни та сировиннітовари різко впали. В цьому виробники звинуватили біржових спекулянтів. Урезультаті уряд штату Іллінойс у 1867 р. заборонив ф'ючерсні угоди. У цьому жроці за укладання таких угод, які, не зважаючи на заборону, продовжувалиіснувати в Чиказькій торговельній палаті, було заарештовано сім її членів.Невдовзі біржовиків було звільнено з-під варти, а через рік цей закон булоскасовано.
З того часу доПершої світової війни всі спроби ввести законодавчі обмеження щодо здійснення ф'ючерснихоперацій успіхом не увінчалися. Однак уряд не полишав надій на створення відповідногозаконодавчого акту. Першим кроком був Закон «Про ф'ючерсну торгівлюбавовною» від 1916 p., другим — Закон «Про ф'ючерсну торгівлю»від 1921 p., який, після визнання його неконституційним, у 1922 р. булоперероблено на Закон «Про зернову ф'ючерсну торгівлю». Уже в цьомузаконі було дано визначення контрактного ринку (офіційної назви ф'ючерсногоринку), засновано Адміністрацію по зернових ф'ючерсних контрактах в рамкахдепартамента сільського господарства. Цим законом було дозволено Адміністраціїспостерігати за торгами не лише Чиказької, але й інших дев'яти існуючих тодібіржах, збирати дані про активність ринку, перевіряти книги та рахунки членівбіржі. [ 9, с.77 ]
З 1974 p. Комісія зтоварної ф'ючерсної торгівлі підпорядковується Конгресу. Вона складається з 5членів, які призначаються Президентом та затверджуються Конгресом на 5 років.Комісія здійснює реєстрацію різних категорій учасників ф'ючерсної торгівлі:
1) ф'ючерсні комісійніторговці або брокерські будинки (futures commission merchants) — це фізичніособи або організації, які приймають замовлення клієнтів та ведуть їх рахунки.До цих учасників ф'ючерсного ринку застосовується широкий спектр норм регулюванняведення рахунків, реклами, контролю за службовцями, фінансового стану(наприклад розмір нетто-капіталу таких учасників має становити 100 тис. дол.або 4% від суми депозитів клієнтів);
2) брокери у торговійзалі — це особи, які безпосередньо укладають ф'ючерсні контракти в залі відімені інших учасників. Комісія заставляє їх детально фіксувати всі параметриукладених угод з метою не допустити отримання ними особистої вигоди із наказівклієнтів;
3) асоційовані особи — цекатегорії службовців, пов'язані з процедурою прийняття наказів клієнтів:виконавці рахунків (account executives), асистенти з продажу (sales assistans),керівники відділів (brand managers);
4) брокери-консультанти(commodity trading advisor) — це особи, які надають консультації щодо купівліф'ючерсних контрактів за плату, за частку у прибутку, або іншу винагороду;
5) оператор товарногопулу (commodity pool operator) — це брокер- консультант, який збирає коштиклієнтів та управляє ними. Його дії контролюються досить жорстко;
6) брокери-приймальникизамовлень (introducing brokers) — це незалежні агенти, які ведуть справи зодним або кількома брокерськими домами. [7, с.65 ]
Комісія з товарноїф'ючерсної торгівлі займається проблемами регулювання торговельної практики.Для цього вона змушує біржі детально розробляти правила біржової торгівлі тапогоджує їх. Правила є досить складними, вони регламентують поведінку на біржівсіх зазначених вище учасників торгівлі. Найбільше обмежень стосується роботиброкерів у торговій залі.
Розглянемо їх більш детально,оскільки цей аспект українським законодавством ще не досить чітко визначений.Основними моментами державного регулювання діяльності брокерів у торговельнійзалі є:
— контроль за тим, щоб не відбувалосяукладення угод брокером для себе в той час, коли у нього є наказ клієнта;
— контроль за тим, щоб брокер неставав протилежною стороною угоди. Це може бути лише за згодою клієнта і заправилами біржі;
— заборона попередньої змови проугоду;
— заборона об'єднання наказів замежами біржі;
— контроль за тим, щоб брокер нерозкривав інформацію щодо купівлі або продажу;
— контроль за розподілом замовленьзгідно правил біржі. [ 13, с.45 ]
З 1982 р. Комісія ввелаправила, що вимагають від бірж встановити ліміти відкритих позицій дляф'ючерсних контрактів. Ліміти відкритих позицій не застосовуються до хеджерів.
Регулювання торгівлідилерів (за власний рахунок) спрямовано на недопущення маніпулювання ринком,створення об'єднань торговців. Саме цій меті служить процедура контролю закількістю відкритих позицій.
Починаючи з 1990р. у біржовому законодавстві США відбуваються суттєві зміни, різко зростаєкількість регулятивних механізмів. У 1992 р. було прийнято Закон «Про практику ф'ючерсноїторгівлі», який суттєво уточнив уже діючий про товарні біржі. Згідно з цимзаконом забороняється «подвійна торгівля», тобто брокери не можутьбути торговцями за свій рахунок. Комісія може зробити виняток лише за умовиукладання спредових угод та різкого падіння обсягів торгівлі, нижче рівнявосьми тисяч контрактів. Закон вимагає, щоб до керівництва біржі та складу їїкомітетів входили до 20% не членів біржі та 10% виробників відповідних біржовихтоварів, торговельних фірм, експортерів та імпортерів тощо. Підвищеномаксимальні розміри штрафів до 1 млн. дол.
Сама Комісія зпитань товарної ф'ючерсної торгівлі є незалежним федеральним органом, якийзнаходиться у Вашингтоні, регіональні офіси — у Нью-Йорку, Чикаго, Канзас-Сітіта Лос-Анжелесі, субрегіональний офіс — у Міннеаполісі, тобто у містахрозташування ф'ючерсних бірж. Комісія має відділи порушень, економічного аналізу, торгівлі та ринків,офіси виконавчого директора, голови та генерального радника. [11, с.87 ]
Офіс голови виконуєбагаточисельні функції, зокрема координацію підготовки та розподілу документівз політики, а також контроль за потоком інформації, яка надходить у Комісію.Тут розміщується бібліотека, підтримується зв'язок з Департаментом сільськогогосподарства, Казначейством США, Федеральною резервною системою, Комісією зцінних паперів та іншими державними органами.
Офіс виконавчогодиректора надає різні послуги відносно бюджету, персоналу, внутрішнього аудиту.Керує відділом адміністративного права, який розглядає скарги клієнтів набіржовиків.
Офіс генерального радникає головним юридичним радником Комісії, займається експертизою нормативної,законодавчої та адміністративної інформації, дає трактування біржовогозаконодавства. Представляє Комісію перед судом присяжних.
Відділ з порушеньпроводить розслідування та приймає рішення щодо покарання в адміністративномупорядку або через судові інстанції.
Відділекономічного аналізу здійснює моніторинг ф'ючерсних ринків, аналізує позиціїпотужних трейдерів, звіти про їх активність. Спостерігає за процесомціноутворення ф'ючерсних цін. Займається роз'яснювальною роботою, виробленнямпрограм навчання, публікацією статей та аналітичних матеріалів. [ 8, с.65 ]
Відділ торгівліта ринків переглядає правила біржової торгівлі, реєструє нові ф'ючерсні таопціонні контракти та нові ф'ючерсні біржі.
Крім державногорегулювання, ф'ючерсні ринки саморегулюються Національною асоціацією ф'ючерсноїторгівлі. Ця саморегулювальна організація взяла на себе захист інтересів правклієнтів від маніпуляцій на ринку, відбір професійних спеціалістів дляф'ючерсної торгівлі, контроль за дотриманням ними фінансових вимог щодоукладання угод та клірингових процедур. Вона патронується Національною Асоціацією дилерів по торгівліцінними паперами, її члени приймають участь у всіх секторах ф'ючерсногобізнесу, включаючи торговельні фірми, банки тощо. [ 8, с.67 ]
3.2 Державнерегулювання ф'ючерсного ринку у Європі та Азії
У Великобританії,на відміну від Європи, основними принципами діяльності бірж були самоуправліннята самоконтроль. Кожна біржа мала свої правила регулювання. Неодноразові спробивстановити державний контроль чи запровадити регульовану біржову торгівлювпродовж значного періоду були безуспішними.
До кризи 1987 р.в Англії держава практично не втручалася у діяльність товарних бірж. Функціїспостереження за їх діяльністю виконував Банк Англії, який міг за певнихобставин рекомендувати конкретній біржі вжити відповідних заходів длянормалізації стану, наприклад, підвищити розмір депозиту або обмежити торгівлюліквідацією ф'ючерсних позицій. [ 9, с.75 ]
У 1986 р. у ційкраїні після прийняття спеціального законодавчого акту (Financial Services Act)було створено Раду з цінних паперів та інвестицій (Securities and InvestmentBoard) і Управління з цінних паперів та ф'ючерсів (Securities and FuturesAuthority), завданням яких стало постійне спостереження за товарними іфондовими біржами. Головною метою існування цього контрольного державногооргану стало забезпечення захисту інтересів інвесторів, вироблення єдинихстандартів біржової торгівлі, заохочення торгівлі як традиційної, так іелектронної, без торговельних сесій. Саме до таких торгів перейшла Лондонськафондова біржа (LSE) в кінці 2000 р. Була вироблена система обміну ф'ючерснихугод за часом їх укладення.
Сучасне біржовезаконодавство дозволило створення саморегулювальних організацій, що й сприялоутворенню Асоціації ф'ючерсних брокерів та дилерів. Правила цієї організаціїстосуються порядку ведення операцій, процедури збирання та переказу депозитів,встановлення фінансових вимог до учасників ринку. [13, с. 45 ]
Більш жорсткимстало останнім часом регулювання ф'ючерсних ринків у Франції. Чинна там Комісіяз ф'ючерсних товарних бірж зобов'язала біржі та їх членів надавати клієнтамбільшу за обсягом інформацію про ринки та рух цін. Підвищено розмірмінімального капіталу зареєстрованих членів бірж до 500 тис. евро.
У Німеччиніф'ючерсна торгівля базується на Торговельному Кодексі й Законі «Про біржіта біржові угоди», прийнятому у новій редакції в 1989 р. Укладаннястрокових угод стало можливим лише у 1990 p., коли була відкрита Німецькастрокова біржа. До того часу, ще від кризи 1931 p., укладання строковихконтрактів було заборонено. І лише останнє десятиліття ХХ-го ст. сталопереломним для німецької ф'ючерсної торгівлі. Саме Німецька ф'ючерсна біржа,об'єднавшись з швейцарською та бельгійською, створила EUREX -найбільшийсучасний ф'ючерсний майданчик світу. [ 14, с.125 ]
У Швейцаріїбіржове законодавство, яке виробляли кантони, об'єднувало риси двох моделейправового регулювання біржової торгівлі. Кантони Базеля та Женеви мали закони,характерні для континентального (німецького) права, тобто регулювалися єдинимзаконодавчим актом. Кантон Цюріх донедавна притримувався романського права,тобто мав кодифіковані акти в галузі громадянського, торговельного та судовогоправа і особливий статус біржових маклерів. У 1995 р. прийнято Федеральнийзакон про біржі та фондову торгівлю, тобто обрано першу модель державногорегулювання біржової торгівлі. Створена єдина електронна Швейцарська біржа.Наглядові функції передані Об'єднаній банківській комісії.
В Японії ф'ючерсніринки створені досить давно і є фрагментарними структурами з високим рівнемдержаного регулювання. Органами регулювання діяльності ф'ючерсних біржвиступають Міністерство фінансів, Міністерство зовнішньої торгівлі тапромисловості, Міністерство сільського та лісового господарства та рибальства.Асоціації біржовиків мають досить вузькі повноваження. На японськомуф'ючерсному ринку є окремі режими регулювання стосовно товарних та фінансовихф'ючерсів, оскільки контролюються різними відповідними міністерствами, якіпрактично не мають конструктивних зв'язків між собою, тому будь-які узгодженнятривають досить довго та мають політичний підтекст. [7, с.68 ]
Товарні ф'ючерсніринки регулюються Законом про товарні біржі, ринок фінансових ф'ючерсів — Фінансовим кодексом Японії. На японських ф'ючерсних ринках практикуєтьсянайвищий у світі рівень маржі (до 30% вартості контрактів), високими також єфіксовані розміри комісійних. 16 японських бірж поки що продовжують залишатися«провінційними» та периферійними ринками світової ф'ючерсноїторгівлі.
У Сінгапуріф'ючерсна біржова торгівля регулюється Міністерством фінансів. Всі її учасникиповинні мати ліцензію. Торгівля без ліцензії є досить небезпечною, оскількипорушники можуть отримати штраф від ЗО тисяч сінгапурських доларів або тюремнеув'язнення до 3 років. Значними є покарання й за порушення правил торгівлі. [11, с. 90 ]
ВИСНОВКИ
Роблячи висновкипо даній курсовій роботі, слід зазначити, що поставлена мета досягнена вповному обсязі – досліджені основні поняття і засади правового регулюваннябіржової діяльності та торгівлі в Україні та проаналізовані міжнародний досвіду сфері біржових торгів і ф’ючерсний ринок. Досліджені роботи деяких вчених,які працювали в напрямку теми моєї роботи: Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С.,Назарчук І.Р., Сохацька О.М., Кононенко І.В., Дудяк Р., Бігуль С.О., УлибинК.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., Іванов К.А.
Вивчаючи питанняправового регулювання біржової діяльності та біржових торгів в Україні, можназробити висновок, що національне законодавство нашої держави майже в повністюрегулює поставлене проблемне питання, але існує іряд недоліків як колізії вправі, прогалини в законодавстві, недосконалість податкового законодавства всфері біржової діяльності та ін.
Одним із важливихпитань даної роботи є правова характеристика регулювання біржової діяльностізакордоном, у таких країнах як США, Німеччина, Франція та ін. Якщо урахувати,що у світовій практиці об’єми біржових операцій перевищують об’єми небіржовихугод, то можливо припустити, що перспективи розвитку біржового ринку в Українівеликі. Питання лише утому, як швидко вони зможуть реалізуватися, в частковості це залежить відрішення проблеми інформаційного обміну між біржею і підприємствами галузі.Хотілось би вірити, що біржова торгівля отримає розвиток у нашій країні і зчасом зможе стати реальним регулятором цін на товарних ринках країни.
Роблячи загальнийвисновок по курсовій роботі, слід зазначити, що біржова діяльність в Україні знаходитьсяна стадії розвитку, тому що законодавство не повністю відповідає міжнародномузаконодавстві, але якщо притримуватись даних темпів, то Україна вийде надостатній рівень для конкурентоспроможності на біржовому світовому ринку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії ВерховноїРади України 28 червня 1996 р. iз змiнами та доп. – К.: Преса України, 2010. – 23 с.
2. Господарський процесуальний кодекс України. – К.:Атіка, 2009. –64с.
3. Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Атака,2009. – 144 с.
4.Закон України “Про цінні папери іфондову біржу” від 01.01.2011р. //Відомості Верховної Ради України. –2011. – №123
5.Закон України “Про товарнубіржу” від 26 січня 1993 року N 2932-XII//Голос України. – 1993. – № 234
6. «Типові правила біржовоїторгівлі сільськогосподарською продукцією» затверджено наказом Міністерствасільського господарства та продовольства України, Міністерством економікиУкраїни і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. //Урядовий кур’єр. – 1997. – № 345
7.Положення про регулюваннядіяльності фондових бірж та торгівельно-інформаційних систем затвердженонаказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997року N 9.// Урядовий кур’єр. – 1997. № 565
8. Бердникова Т.П. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. М.: ИНФРА-М, 2009. 65 с.
9. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування тафункціонування. К.: Юрінком Інтер, 2007.76 с.
10. Сохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія,сучасність, перспективи становлення в Україні. Тернопіль: Екон. думка, 1999. 43с.
11. КононенкоІ.В. Основи біржового права: Навчальний посібник.-К.Кондор, 2007р.-87 с.
12. ДудякР., Бігуль С. Організація біржовоїдіяльності: основи теорії і практики: Науковий посібник.-Львів,2008. 76с.
13. Брокерам и их клиентам / УлыбинК.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л. и др. – М., 1991. 45 с.
14. Иванов К. А. – Карманная книжкаброкера – М., МГУ, 1991. 123 с.