КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Нормативне регулювання формування, перестрахуваннята витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань»
Вступ
За умов становленняринкових відносин в державі, переходу від адміністративно-командних методівуправління суспільними відносинами в сфері застосування праці до ринкових,правове регулювання охорони праці потребує нового концептуального підходу. Цезумовлено тим, що головною цінністю будь-якої цивілізованої правової держави єгромадяни і в силу цього безумовним є пріоритет життя і здоров’я працівникапорівняно з результатами виробничої діяльності. Проголосивши в КонституціїУкраїни життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю, гарантувавши йомуправо на відповідні, безпечні та здорові умови праці, держава тим самим взялана себе обов’язок забезпечити всім громадянам захист їх здоров’я і життя впроцесі трудової діяльності. Цей обов’язок полягає в законодавчому закріпленніправових норм, що визначають умови і порядок реалізації конституційного правагромадян на здоров’я й безпечні умови праці, юридичні засоби охорони даногоправа, а також юридичні засоби захисту цього права у випадку його порушення.
В наш час існує реальнанеобхідність наповнення вищезазначених правових норм конкретним змістом, якийвраховує потреби правового регулювання економічних відносин демократичногосуспільства і який реально забезпечує реалізацію конституційного права громадянна здорові та безпечні умови праці.
Страхування від нещасноговипадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціальногострахування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життята здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видомсоціального страхування страхові внески до Фонду соціального страхування віднещасних випадків сплачують тільки роботодавці.
1. Теоретичніоснови системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань
1.1 Поняття просоціальне страхування від нещасних випадків
Загальнообов'язковим єдержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві тапрофесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Під час здійсненняпрацівником своїх трудових функцій існує ризик професійного травматизму тазахворювання.
Відповідно до ЗаконуУкраїни «Про охорону праці» [2] усі працівники підлягають обов'язковомусоціальному страхуванню власником підприємства, організації та установи незалежновід форм власності та видів їх діяльності від нещасних випадків і професійнихзахворювань. У разі ушкодження їх здоров'я власник зобов'язаний відшкодуватипрацівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Страхування від нещасноговипадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування,за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадяну процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального страхуваннястрахові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань (далі – Фонд соціального страхування віднещасних випадків) сплачують тільки роботодавці.
Нещасним випадком є обмеженав часі подія або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чисередовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідокяких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. До професійного захворюванняналежить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльностізастрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовині певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Таким чином,об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві є життя застрахованоїособи (працівника), його здоров'я та працездатність (додаток 1).
Законом визначено двіформи страхування: обов'язкова та добровільна. В обов'язковому порядкустрахуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору(контракту); учні, студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти,залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, професійногонавчання, виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємстві таособи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудовихзакладах та залучаються до трудової діяльності.
Добровільно, за письмовоюзаявою, від нещасного випадку можуть страхуватися священнослужителі,церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборнихпосадах; особи, що забезпечують себе роботою самостійно, суб'єктипідприємницької діяльності.
Згідно ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності» [4] (далі Закону) завданнями страхування від нещасного випадкує:
– проведенняпрофілактичних заходів, направлених на усунення шкідливих і небезпечнихвиробничих чинників, попередження нещасних випадків на виробництві, професійнихзахворювань і інших випадків загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовамипраці;
– відновленняздоров'я і працездатності що постраждали на виробництві від нещасних випадків іпрофесійних захворювань.
Основними принципамистрахування від нещасного випадку є:
- паритетність держави,представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням віднещасного випадку;
- своєчасне таповне відшкодування шкоди страховиком;
- обов'язковість страхуваннявід нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору(контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а такождобровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно,та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;
- надання державнихгарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
- обов'язковістьсплати страхувальником страхових внесків;
- формування та витрачаннястрахових коштів на солідарній основі;
- диференціюваннястрахового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничоготравматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
- економічназаінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
- цільовевикористання коштів страхування від нещасного випадку.
1.2 Суб’єкти таоб’єкти страхування від нещасного випадку
Згідно ст. 6 Законусуб’єктами страхування від нещасного випадку є:
– застрахованігромадяни, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, передбаченізаконодавством;
– страхувальники;
– страховик.
Застрахованою є фізична особа,на користь якої здійснюється страхування.
Обов’язковому страхуваннюу разі нещасного випадку та професійного захворювання підлягають:
1) особи, які працюють наумовах трудового договору (контракту);
2) учні та студентинавчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені добудь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вонинабувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики(стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуютьсяу виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються дотрудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах заспеціальними договорами.
Страхуванню підлягаєзародок та новонароджений. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування навиробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, узв’язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку,який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновкувважається застрахованою, та до 16 років або до закінчення навчання, але небільш як до досягнення 23 років їй подається допомога Фонду соціальногострахування від нещасних випадків.
Для страхування віднещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника.Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи вважаютьсязастрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичноговиконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.
Усі застраховані єчленами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Добровільно, за письмовоюзаявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещаснихвипадків можуть застрахуватися:
1) священнослужителі,церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборнихпосадах;
2) особи, якізабезпечують себе роботою самостійно;
3) громадяни – суб’єктипідприємницької діяльності.
Строк страхуваннярозпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплатистрахового внеску.
Страхування припиняється,якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків неперераховано протягом трьох місяців з дня подання заяви.
Особам, які підлягаютьстрахуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов’язковедержавне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та єдокументом суворої звітності (ст. 12 Закону).
Страхувальниками єроботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи.
Роботодавцем вважається:
– власникпідприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовуєнайману працю;
– власникрозташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у томучислі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю,якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якогонадана Верховною Радою України.
Реєстраціястрахувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціальногострахування від нещасних випадків провадиться:
– страхувальників – юридичнихосіб – у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстраціюсуб’єкта підприємницької діяльності;
– страхувальників – фізичнихосіб, які використовують найману працю, – у десятиденний строк після укладеннятрудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.
Факт реєстраціїстрахувальника страховиком засвідчується страховим свідоцтвом, форма якоговстановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Розрахунок розмірустрахового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціальногострахування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страховихтарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язковесоціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Страховик – Фондсоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань України.
Згідно II розділу Законустрахування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування віднещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставістатуту, який затверджується її правлінням.
Фонд соціальногострахування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку іззображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему,яка затверджується його правлінням, що знаходиться у місті Києві.
Управління Фондомсоціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основідержавою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднєуправління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють йогоправління та виконавча дирекція.
До складу правління Фондусоціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьохсторін:
– держави;
– застрахованихосіб;
– роботодавців.
Представники державипризначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб іроботодавців обираються (делегуються) об’єднаннями профспілок та роботодавців,які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів представників визначаєтьсякожним об’єднанням самостійно.
Правління Фондусоціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.
Виконавча дирекція Фондусоціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчиморганом правління Фонду. Вона здійснює матеріально-технічне забезпечення роботинаглядової ради та правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фондує її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві таСевастополі, відділення в районах і містах обласного значення.
Об’єктом страхування віднещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність.
1.3 Обов'язки,права та відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків
Згідно III розділу ЗаконуФонд відповідно до покладених на нього завдань зобов'язаний:
1) надаватистрахувальникам необхідні консультації та сприяти у створенні ними тареалізації ефективної системи управління охороною праці;
2) брати участь:
а) у розробленніцентральними органами виконавчої влади державних цільових та галузевих програмполіпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;
б) у навчанні тапідвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
в) в організаціїрозроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
г) у розробленнізаконодавчих та нормативних актів з охорони праці;
д) у здійсненні науковихдосліджень у сфері охорони та медицини праці;
3) перевіряти станпрофілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, брати участь урозслідуванні групових нещасних випадків, нещасних випадків із смертельниминаслідками та з можливою інвалідністю, а також професійних захворювань;
4) вести пропагандубезпечних та нешкідливих умов праці, організувати створення тематичнихкінофільмів, радіо- і телепередач, видавати та розповсюджувати нормативні акти,підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо зпитань страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконанняцих функцій Фонд створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;
5) вивчати та поширюватипозитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;
6) надавати підприємствамна безповоротній основі фінансову допомогу для розв'язання особливо гострихпроблем з охорони праці;
7) виконувати іншіпрофілактичні роботи;
8) вести реєстр платниківстрахових внесків;
9) письмово повідомлятистрахувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства – групугалузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений дляцієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;
10) укладати угоди злікувально-профілактичними закладами та окремими лікарнями на обслуговуванняпотерпілих на виробництві;
11) вивчати тавикористовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасноговипадку в зарубіжних країнах;
12) співпрацювати зфондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів,пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послугзастрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодотого, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів;
13) своєчасно та вповному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідокушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам,які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку зтимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановленняінвалідності;
б) одноразову допомогу вразі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову сумув разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповіднучастину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідностівнаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку звтратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві абопрофесійного захворювання;
е) грошову суму заморальну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
є) допомогу дитинівідповідно до статті 9 Закону;
14) організуватипоховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послугвідповідно до місцевих умов;
15) сприяти створеннюумов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомогипотерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потребийого госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
16) організуватицілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованихлікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в іншихлікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'язастрахованого;
17) забезпечитипотерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначеннямлікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичноїдопомоги, яка повинна включати:
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;
б) догляд медичних сестерудома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та іншийдогляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;
г) утримання в лікарні,реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичномузакладі;
д) забезпечення необхіднимилікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами,окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування,зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
З метою найповнішоговиконання функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створюєспеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування;
18) вжити всіх необхіднихзаходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
19) забезпечити згідно змедичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашньогогосподарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданнюпотерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
20) відповідно довисновку лікарсько-консультаційної комісії (далі – ЛКК) або медико-соціальноїекспертної комісії (далі – МСЕК) проводити навчання та перекваліфікаціюпотерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в іншихзакладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я абозаподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу;працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
21) організовувати робочімісця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади таорганами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктамипідприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які непокриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
22) у разі невідкладноїпотреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішеннісоціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекціїФонду та її регіональних управлінь – за рахунок Фонду;
23) сплачувати запотерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;
24) організовуватизалучення інвалідів до участі у громадському житті;
25) вживати заходів щодоудосконалення своєї діяльності.
Фонд має право:
1) видавати у межах своєїкомпетенції постанови, накази, положення, інструкції, методичні рекомендації зпитань профілактики нещасних випадків, медичної, професійної та соціальноїреабілітації потерпілих, відшкодування матеріальної та моральної шкодизастрахованим і членам їх сімей, фінансування системи страхування від нещаснихвипадків;
2) у разі потребиприймати разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади,органами місцевого самоврядування спільні акти;
3) одержувати відстрахувальників і осіб, які добровільно застрахувалися у Фонді, інформацію тадокументи, що стосуються нарахування і сплати страхових внесків до Фонду,перевіряти правильність складання цих документів;
4) проводити в порядку,визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевіркифінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодосплати та цільового використання ними збору на страхування від нещаснихвипадків;
5) вимагати відкерівників та інших посадових осіб страхувальників усунення порушеньзаконодавства щодо сплати страхових внесків і використання коштів Фонду;застосовувати до порушників санкції, передбачені законодавством;
6) відносити підприємствау разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці до більшвисокого класу професійного ризику виробництва або знижати цей клас з початкуфінансового року, якщо страхувальником значно поліпшено стан охорони праці;
7) одержувати відцентральних та місцевих органів виконавчої влади безоплатно інформацію дляздійснення покладених на Фонд завдань;
8) одержувати кредити убанківських установах;
9) брати участь упроведенні відповідними спеціалістами експертної оцінки умов і безпеки праці наокремих підприємствах.
10) створювати власніспеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, навчальні заклади для навчаннята перекваліфікації потерпілих від нещасних випадків на виробництві,підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників виконавчоїдирекції Фонду, а також своє видавництво з відповідною поліграфічною базою.
Фонд несевідповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну застрахованимособам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання умовстрахування, встановлених законодавством.
2. Нормативнерегулювання функціонування системи соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань
2.1 Загальні принципиформування коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків
Згідно IX розділу Закону Фондсоціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулюваннястрахових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, системуфінансування.
Фінансування Фонду здійснюєтьсяза рахунок:
– внесківроботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва,для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утриманнята забезпечення;
– капіталізованихплатежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку,визначеному Кабінетом Міністрів України;
– прибутку,одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
– коштів, одержанихвід стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників,штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охоронипраці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осібпідприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найманупрацю, передбачених Кодексом України про адміністративні;
– добровільнихвнесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Працівники не несутьніяких витрат на страхування від нещасного випадку.
Кошти на здійсненнястрахування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджетуУкраїни та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів наздійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська формаобслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджетуУкраїни.
Умови, порядокобслуговування, гарантії збереження коштів Фонду соціального страхування віднещасних випадків визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цьогоФонду та Кабінетом Міністрів України.
Рішення про перерахуваннятимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитнийрахунок приймає правління Фонду.
Порядок розміщеннятимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитномурахунку визначається Кабінетом Міністрів України, а умови, порядокобслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком івиконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду.
Прибуток, одержаний відтимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку,використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Страхові тарифи,диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно відкласу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Сума страхових внесківстрахувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинназабезпечувати:
– фінансуваннязаходів, спрямованих на вирішення завдань Фонду;
– створення резервукоштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;
– покриття витратФонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.
Розміри страхових внесківстрахувальників обчислюються:
– для роботодавців –у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, щовключають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на іншізаохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, щовизначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» [3];
– для добровільнозастрахованих осіб – у відсотках до мінімально заробітної плати.
Страхові внескинараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), щовстановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму,встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною приобчисленні страхових виплат.
Страхові внескинараховуються на суми, які не зменшені на суму податків, інших обов'язковихплатежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначенихсум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства.
Розмір страхового внескузалежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесенопідприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійноїзахворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівнітравматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).
Розмір зазначеної знижкичи надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленогодля відповідної галузі економіки (виду робіт).
Розрахунок розмірустрахового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціальногострахування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страховихтарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання[11], що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Страхувальник здійснюєстраховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядкуі строки, які визначаються страховиком.
Залишки сум від можливогоперевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінансового рокувикористовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.
Якщо на страхувальникапротягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства проохорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.
Суми надбавок дострахових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а привідсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва; для бюджетних установта організацій – із коштів на утримання страхувальника.
У разі систематичних порушеньнормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настаннянещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час зарішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на основі відповідного подання страховогоексперта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більшвисокого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотнудію, але з початку фінансового року.
Органи Фонду соціальногострахування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеномузаконодавством України, планові та позапланові виїзні перевіркифінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодосплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування від нещасних випадків.
Юридичні та фізичніособи, що здійснюють операції з коштами загальнообов'язкового державногосоціального страхування, зобов'язані представляти контролюючим органамнеобхідні документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності.
Органи Фонду соціальногострахування від нещасних випадків мають право:
1) застосовуватифінансові санкції, передбачені цим Законом;
2) порушувати вустановленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб,винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне соціальнестрахування від нещасних випадків;
3) у разі виявленняпорушень порядку нарахування, обчислення, сплати страхових внесків та нецільовоговикористання коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднещасних випадків звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури,внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції;
4) здійснювати іншіфункції, передбачені законодавством.
2.2 Перестрахуваннята витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
Згідно V розділу Законустраховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування віднещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, уразі настання страхового випадку.
Зазначені грошові сумискладаються із:
1) страхової виплати втраченогозаробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілимпрофесійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати вустановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї таособам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплатипенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплатипенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплатидитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві абопрофесійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат намедичну та соціальну допомогу.
Перерахування сумщомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогупровадиться у разі:
1) зміни ступеня втратипрофесійної працездатності;
2) зміни складу сім'їпомерлого;
3) підвищення розмірумінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.
Перерахування сумщомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньомукалендарному році середньої заробітної плати у галузях національної економікиза даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Такеперерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначенараніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Ступінь втрати працездатностіпотерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування віднещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, якумав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівняжиттєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодженняздоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженнямздоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Огляд потерпілого проводитьсяМСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, актарозслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованогомедичного закладу про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичногозакладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якомупотерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органувиконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, судучи прокуратури.
Позачергова експертизапроводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чипрокуратури.
За потерпілим, тимчасовопереведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячнийзаробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійноїпрацездатності.
Стійкою втратоюпрофесійної працездатності вважається будь-яка втрата професійноїпрацездатності, визначена МСЕК.
Необхідність переведенняпотерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК абоМСЕК.
За згодою потерпілогороботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу занаявності відповідних вакансій.
Якщо у встановлений ЛККабо МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фондсоціального страхування від нещасних випадків сплачує потерпілому страховувиплату у розмірі його середньомісячного заробітку.
Потерпілому, якийпроходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмоюреабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійноїпрацездатності минуло не більше одного року), Фонд соціального страхування віднещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати у розмірісередньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.
Фонд соціальногострахування від нещасних випадків оплачує вартість придбаних потерпілимінструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому іншінеобхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.
У разі смерті потерпілогоправо на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту1 частини першої статті 21 Закону) мають непрацездатні особи, які перебували наутриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від ньогоутримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш якдесятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатнимиособами є:
1) діти, які не досягли16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, алечерез вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти,які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форминавчання – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди – члени сім'їпотерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, наутримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи,які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержаннястрахових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) абоодин з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядаєдітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смертігодувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Щомісячні страховівиплати та інші витрати на відшкодування шкоди наступні.
Сума щомісячної страховоївиплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності тасередньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума щомісячної страховоївиплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мавдо ушкодження здоров'я.
У разі коли потерпіломуодночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності узв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищуватисередньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначеніраніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню непідлягають.
У разі стійкої втрати професійноїпрацездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадківпроводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається ізрозрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втратипотерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміруграничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
У разі коли при подальшихобстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкоїпрофесійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншогокаліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразовавиплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробіткупотерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійноїпрацездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратногорозміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески доФонду соціального страхування від нещасних випадків.
Якщо комісією зрозслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало нетільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актівпро охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновкуцієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.
Фонд соціальногострахування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальнудопомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальниймедичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортнелікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначеновисновками МСЕК.
Якщо внаслідок нещасноговипадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність,Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на йоголікування.
Допомога у зв'язку зтимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середньогозаробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасовоїнепрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахуноккоштів підприємства, установи, організації.
Додаткове харчуванняпризначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтологчи лікар, який лікує, та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілогододатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційномузакладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цьогозакладу. В цьому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюєтьсяФондом соціального страхування від нещасних випадків на підставі інформаціїорганів державної статистики про середні ціни на продукти харчування уторговельній мережі того місяця, в якому їх придбали.
Витрати на ліки,лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортнихпутівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданихлікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їхвартість.
Сума витрат на необхіднийдогляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК,і не може бути меншою (на місяць) від:
1) розміру мінімальноїзаробітної плати, встановленої на день виплати, – на спеціальний медичнийдогляд (масаж, уколи тощо);
2) половини розмірумінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на постійнийсторонній догляд;
3) чверті розмірумінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на побутовеобслуговування (прибирання, прання білизни тощо).
Витрати на догляд запотерпілим відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадківнезалежно від того, ким вони здійснюються.
Інваліди I групи подаютьвисновок МСЕК тільки для встановлення спеціального медичного догляду. Якщовстановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата провадитьсяза кожним її видом.
Потерпілому, який ставінвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам Iгрупи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка длясанаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки їївартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків урозмірі, встановленому правлінням Фонду.
Потерпілому, який ставінвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад.Особі, яка супроводжує потерпілого, Фонд соціального страхування від нещаснихвипадків компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством прослужбові відрядження.
Потерпілому, який ставінвалідом та використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортнийзаклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду)із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав доушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за виборомпотерпілого). Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часупровадяться на загальних підставах.
За наявності употерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержанняавтомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсуєвартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього,пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуваннюавтомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі смерті потерпілоговнаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразовоїдопомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілогоі, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, якаперебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягомне більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
У разі смерті потерпілоговід нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його похованнянесе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком,визначеним Кабінетом Міністрів України.
У разі смертіпотерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодуванняшкоди особам, зазначеним у ст. 33 Закону, визначається виходячи із сумищомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день йогосмерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат. Причинний зв'язоксмерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я маєпідтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Страхові виплати особам,які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахуванняпризначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.
Середньомісячнийзаробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку ізвтраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно зпорядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковимдержавним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України
При обчисленнісередньомісячного заробітку враховуються основна і додаткова заробітна плата, атакож інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральнійформі), які включаються до фонду оплати праці і підлягають обкладенню податкомз доходів фізичних осіб.
У разі повторногоушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюєтьсяза відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженнюздоров'я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем(у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК засукупністю випадків ушкодження здоров'я.
Якщо повторне ушкодження здоров'япрацівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальнихпідставах.
У разі ушкодженняздоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначаєтьсяза діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якійнавчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідноїпрофесії.
Виплата пенсії поінвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійногозахворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійнезабезпечення.
Неповнолітній особі, яка народиласяінвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матеріпід час її вагітності, або особам, які стали інвалідами під час відповіднихзанять або робіт, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадитьщомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 18років – у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області(міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країніна день виплати.
Згідно Порядку розміщеннятимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціальногострахування, у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних)рахунках [17] тимчасово вільні кошти Фонду соціального страхування від нещаснихвипадків – це обсяг коштів фонду, які фактично перебувають на рахунку фонду тавідволікання яких не призводить до заборгованості із здійснення страховихвиплат і надання соціальних послуг відповідно до законодавства.
Тимчасово вільні коштиперераховуються з рахунку фонду, відкритого в органах Державного казначейства,на вкладні (депозитні) рахунки, відкриті фондом у відповідних установахкомерційних банків України, якщо інше не передбачено законодавством.
Рішення про встановленнялімітів для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних)рахунках приймає управління фонду за поданням виконавчих дирекцій.
З метою уникнення ризикувтрати тимчасово вільні кошти розміщуються відповідно до законодавства навкладних (депозитних) рахунках в установах різних комерційних банків, якіпровадять діяльність на банківському ринку України не менше п'яти років ідотримуються нормативів Національного банку не менше трьох років. Банківськіустанови для розміщення тимчасово вільних коштів визначаються на конкурсній основі.
Для проведенняконкурсного відбору банків правління фонду утворює конкурсні комісії, до складуяких входять представники наглядових рад, правлінь і виконавчих дирекцій фонду,а також Національного банку (за згодою).
У рішенні конкурснихкомісій зазначається не менше трьох банків, які пропонуються для розміщеннятимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках, пропозиції якихвідповідають конкурсним умовам.
Кошти (відсотки), одержанівід розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках,зараховуються до складу коштів фонду і використовуються ними відповідно дозаконодавства.
2.3 Порядок істроки проведення страхових виплат
Згідно VII розділу Законустрахові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціальногострахування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду аборішення суду:
– потерпілому – здня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановленняпрофесійного захворювання;
– особам, які маютьправо на виплати у зв'язку із смертю годувальника, – з дня смерті потерпілого, алене раніше дня виникнення права на виплати.
Одноразова допомогавиплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втратипрофесійної працездатності, а в разі смерті потерпілого – у місячний строк здня смерті застрахованого особам, які мають на це право.
Якщо справи про страховівиплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілимпрацездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника,страхові виплати провадяться з дня звернення.
Виплати, призначені, алене одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат,провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення заїх одержанням.
Страхові виплати провадятьсяпротягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку ізстраховим випадком, а фінансування додаткових витрат – протягом строку, на якийвизначено потребу в них.
Строк проведеннястрахових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого принаступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від час звернення потерпілого абозаінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умовипідтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настаннямнепрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Якщо потерпілому абоособам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фондусоціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплаченосуми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якогостроку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товарита послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплатупраці» [3].
Страхові виплати запоточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку.Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунокФонду соціального страхування від нещасних випадків.
За бажанням одержувачівці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
Потерпілим, якіпроживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів,пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплатперераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумоюстрахової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотківпризначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).
Суми страхових виплат, нарахованіособі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладіінтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їйпісля закінчення навчання у цьому закладі.
У разі відбуванняпотерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страховихвиплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільненняз місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого,одержують виплати в установленому порядку.
У разі виїзду потерпілогоабо осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання замежі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом соціальногострахування від нещасних випадків на їх адресу в порядку, передбаченомуміждержавними угодами.
Копії рішень Фондусоціального страхування від нещасних випадків або суду про призначеннястрахових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб пропризначення виплат з усіма необхідними документами зберігаються Фондом соціальногострахування від нещасних випадків.
Згідно Порядку проведеннявитрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку навиробництві або професійного захворювання [16] витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого,що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціальногострахування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Організація похованняпрацівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікуванняотриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.
Розмір і процедурапроведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послугвстановлюються правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекціїна диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умовза поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: самепоховання; придбання одягу, взуття, інших предметі для похорону; організаціюпоминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників таогорож тощо.
Згідно Порядку здійсненнястрахових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві тапрофесійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, щовиїхали за межі України [15] для перерахування (переказу) відповідних грошових сумпотерпілий подає Фонду:
а) заяву за формою, щозатверджується Фондом, із зазначенням способу перерахування грошових сум;
б) довідку дипломатичногопредставництва або консульської установи України про постійне місце свогопроживання за кордоном.
Страхові виплати потерпілийодержує за своїм вибором шляхом:
а) перерахування грошовихсум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України;
б) перерахування грошовихсум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання замежами України;
в) поштового переказу грошовихсум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладеноз нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.
Страхові виплатиздійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчуєтьсяфакт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавстваУкраїни дипломатичним представництвом або консульською установою України.
Замість зазначеногосвідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується фактперебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідноіз законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленомупорядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо іншене передбачено міжнародними договорами України.
Легалізований документподається до Фонду разом з перекладом його українською (російською) мовою.Переклад засвідчується в дипломатичному представництві чи консульській установіУкраїни за місцем постійного проживання потерпілого або в нотаріальному порядкуна території України.
У разі ненадходженнязазначеного документа в установлений термін перерахування сум страхових виплатпотерпілому зупиняється до його надходження.
Перерахування сумстрахових виплат здійснюється Фондом через уповноважений банк у валюті країнипроживання потерпілого або в доларах США за офіційним (обмінним) курсомНаціонального банку на день перерахування.
Уповноважений банк задорученням Фонду купує відповідну іноземну валюту з метою здійснення зазначенихстрахових виплат. Порядок визначення уповноваженого банку Фонд погоджує зНаціональним банком та Антимонопольним комітетом.
Перерахування сумстрахових виплат потерпілому починається з місяця, що настає за місяцем йоговід'їзду за межі України, але не раніше ніж з дня, до якого потерпіломувиплачено відповідні суми до його від'їзду за межі України.
Потерпілий, ступіньвтрати професійної працездатності якому не встановлено безстроково, підлягаєповторному медико-соціальному огляду в Україні у порядку, встановленомузаконодавством України.
У разі коли потерпілий немає можливості приїхати в Україну для повторного медико-соціального огляду,встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності може здійснюватисязаочно, без присутності самого потерпілого, за наявності: згоди потерпілого,підтвердженої його особистою заявою, відповідного клопотання Фонду та медичнихдокументів лікувальної установи за місцем проживання потерпілого за межами України,які містять достатню інформацію для встановлення ступеня втрати професійноїпрацездатності потерпілим.
Медичні документи повиннібути засвідчені компетентними органами країни проживання потерпілого та разом зперекладом на українську (російську) мову легалізовані в установленому порядкудипломатичним представництвом чи консульською установою України.
Експертний висновок уразі заочного встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілогодається установою медико-соціальної експертизи відповідно донормативно-правових актів з питань медико-соціальної експертизи, які діють вУкраїні.
Зазначений експертнийвисновок надсилається Фонду для вирішення питання про здійснення подальшихстрахових виплат потерпілому.
Заочне встановленняступеня втрати професійної працездатності потерпілим проводиться на підставідоговору, який укладається між відповідною установою медико-соціальноїекспертизи та Фондом.
Потерпілий подаєнеобхідні документи до Фонду через дипломатичне представництво або консульськуустанову України в країні свого постійного проживання або іншим прийнятнимспособом.
У разі прийняття рішенняпро зупинення страхових виплат, зміну їх розміру або припинення Фонд у десятиденнийтермін надсилає потерпілому відповідне повідомлення з обґрунтуванням свогорішення.
Потерпілий, який не одержувавза час перебування за межами України страхових виплат, після повернення на постійнепроживання в Україну одержує страхові виплати згідно із законодавством України.
2.4 Розмірстрахових тарифів для підприємств на загальнообов'язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
Згідно Порядку визначеннястрахових тарифів для підприємств, установ та організацій назагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання [11] з метою визначення страховихтарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання галузі економіки та види робіт диференціюються за класамипрофесійного ризику виробництва згідно з «Класифікації галузей економіки тавидів робіт за професійним ризиком виробництва».
У відповідності дочастини сьомої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності» [4] розрахунок розміру страхового внескудля кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування віднещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів дляпідприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Тарифи на цей видстрахування для роботодавців – юридичних та фізичних осіб визначаються ввідсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, яківключають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та іншізаохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, щовизначається відповідно до Закону України «Про оплату праці» [3], якіпідлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Розмір тарифів настрахування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворюваннядиференційований по галузях економіки, пойменованих згідно з Загальнимкласифікатором галузей народного господарства України. Галузі згруповані вкласи професійного ризику виробництва. Таких класів шістдесят сім. Страховітарифи встановлені відповідно до класів професійного ризику виробництва згідно ЗаконуУкраїни «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності» [] (додаток 2).
Для окремих галузейекономіки без зміни класів професійного ризику їх виробництва встановлені такістрахові тарифи:
– обслуговуваннясільського господарства, господарське управління сільським господарством – 0,5відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;
– сільськегосподарство – 0,2 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманихпрацівників;
– відкритийвидобуток руд чорних металів, видобуток та збагачення нерудної сировини длячорної металургії – 2,1 відсотка від суми фактичних витрат на оплату працінайманих працівників
Для бюджетних установ таорганізацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, страхові тарифивстановлюються в розмірі 0,2 відсотка від суми фактичних витрат на оплату працінайманих працівників.
Добровільно застрахованафізична особа сплачує внесок до фонду соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі однієїмінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом, – у розмірі 0,5мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску.
Страхові внескинараховуються у межах граничної суми заробітної плати (доходу), щовстановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною приобчисленні страхових виплат.
Клас професійного ризикувиробництва для окремої галузі економіки характеризується інтегральнимпоказником професійного ризику виробництва – чим вищий інтегральний показник,тим вищий (починаючи з першого) клас професійного ризику виробництва
Інтегральний показникпрофесійного ризику виробництва для кожної галузі економіки визначається яквідношення витрат у минулому календарному році у галузі економіки навідшкодування шкоди потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праціу минулому календарному році в цій галузі економіки за формулою
/>, (2.1)
де Iге – інтегральнийпоказник професійного ризику виробництва в галузі економіки, відсотків;
ВШге – сума відшкодуванняшкоди потерпілим на виробництві, яка нарахована в минулому календарному році угалузі економіки;
ВОПге – фактичні витратина оплату праці в минулому календарному році у галузі економіки.
Фонд відноситьпідприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності.
Якщо страхувальникпровадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситьсядо тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.
У разі зміни технологіїробіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємствадо класу професійного ризику виробництва.
Аварійно-рятувальніслужби, служби відомчої воєнізованої або професійної сторожової охорони відносятьсядо тих галузей економіки, до яких належать підприємства, що нимиобслуговуються.
У разі коли за специфікоювиробництва підприємство не підпадає під класифікацію галузей економіки тавидів робіт за професійним ризиком виробництва згідно з додатком, рішення щодовіднесення його до відповідного класу професійного ризику виробництваприймається Фондом.
У разі коли роботодавецьне надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризикувиробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлюєклас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.
Для підприємств місячнасума страхового внеску визначається за формулою
/>, (2.2)
де СВстр – місячна сумастрахового внеску, гривень;
ВОПстр – сума фактичних витратпідприємства на оплату праці у місяці, за який сплачується страховий внесок,гривень.
Знижки чи надбавки дострахового внеску застосовуються Фондом з урахуванням результатів роботипідприємства за минулий календарний рік і визначаються за формулами
/>, (2.3)
де Ппід – питома вага витратФонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарномуроці;
ВШпід – сума витрат Фондуна відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарному році;
СВпід – сума страхового внескупідприємства.
/>, (2.4)
де Пкл – питома вагавитрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у минуломукалендарному році на підприємствах відповідного класу професійного ризикувиробництва;
ВШкл – сума витрат Фондуна відшкодування шкоди потерпілим у минулому календарному році на цихпідприємствах;
СВкл – сума страховихвнесків цих підприємств.
Знижка страхового внескупровадиться згідно Таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.Показник Ппід нижчий від показника Пкл, відсотків Знижка страхового внеску, відсотків 20 – 39,9 10 40 – 59,9 20 60 – 79,9 30 80 і більше 40 Не допущено жодного нещасного випадку та професійного захворювання 50
Надбавка до страхового внескупровадиться згідно Таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.Показник Ппід перевищує показник Пкл, відсотків Надбавка до страхового внеску, відсотків 20 – 39,9 10 40 – 59,9 20 60 – 79,9 30 80 – 100 40 Понад 100 50
Під час визначеннярозміру знижки страхового внеску або надбавки до нього не враховуються витратиФонду:
– пов'язані з нещаснимвипадком внаслідок дії сил природного характеру (блискавка, зсув ґрунту,землетрус тощо);
– зумовленіпрофесійним захворюванням працівника, причини якого розслідувались вустановленому порядку і яке зареєстровано спеціалізованим медичним закладом доукладення цим робітником трудового договору (контракту) з роботодавцем.
3. Практичніаспекти, ситуації та їх рішення
Ситуація 1 [20]
Робітник Свірідов А.Л.15.10.2008 р. був травмований на виробництві. Йому призначена щомісячнастрахова виплата у розмірі 100 грн. Особисте діло потерпілого було передано доФонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань02.09.2008 р. До цього часу підприємство нараховувало до рахунку страховихвнесків виплати за квітень-серпень, але не видавало їх робітнику з березня 2008 р.Необхідно провести коректування з урахуванням затримки проведення страховихвиплат.
Рішення№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. Дт Кт 1 Нараховано суму страхової виплати за березень 949 685 100,00 2 Нараховано суму щомісячних страхових виплат за квітень-серпень (100 грн. х 4 міс.) 656 685 400,00 3 Нараховано компенсацію за затримання проведення страхових виплат 949 656 50,00 4 Відображено заборгованість з Фондом за березень 685 656 100,00 5 Проведено коректування заборгованості з Фондом і робітником («красним сторно») 656 685 400,00 6 Перерахована Фонду сума заборгованості 656 311 550,00
Ситуація 2[21]
Бухгалтер, виконуючислужбові обов'язки, направлялася у банк і на сходах зламала ногу. Якукомпенсацію (матеріальне відшкодування, оплату лікарняного тощо), за чийрахунок і в якому порядку вона може отримати?
Рішення
За ст. 14 Закону«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадкуна виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності» нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий впливна працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися упроцесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкодуздоров'ю.
Підставою для оплатипотерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної тасоціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасноговипадку за встановленими формами.
Таким чином, якщо фактнещасного випадку було зафіксовано та підтверджено, то бухгалтер має право навідшкодування, що виплачується роботодавцем у такому порядку: перші п'ять днівза рахунок роботодавця, наступні дні – за рахунок коштів, належних до сплати уФонд.
Ситуація 3 [22]
Працівник підприємства,зайнятий безпосередньо на виробництві, отримав травму. Комісією, щорозслідувала цей випадок, було встановлено, що він пов'язаний із виробництвом.Відповідно до лікарняного листка непрацездатність тривала з 18 по 29 жовтня2008 року (10 робочих днів). Середня заробітна плата за даними бухгалтерії зарозрахунковий період становить 36,42 грн. Суму допомоги, що виплачується зарахунок коштів Фонду, виплачено підприємством самостійно, а згодом на неї булопроведено залік із сумою внесків, що підлягають перерахуванню до Фонду. Крімтого, за жовтень цьому працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 850грн.
Сума внесків назагальнообов'язкове соціальне страхування, нарахованих за жовтень 2008 року іналежних до сплати, склала 1350,00 грн.
Рішення
Підприємством булопроведено такий розрахунок суми допомоги:
36,42 х 10 = 364,20(грн).
У тому числі:
– за рахунок коштівпідприємства: 36,42 х 5 = 182,10 (грн.);
– за рахунок коштівФонду: 36,42 х 5 = 182,10 (грн.).
У бухгалтерському облікубуло зроблено такі записи:№ з/п Зміст господарської операції Сума, грн. Кореспонденція рахунків ВВ Дт Кт 1 2 3 4 5 6 1 Нараховано суму допомоги: – за рахунок коштів підприємства (перші п'ять днів) 182,10 91 661 182,10 – за рахунок коштів Фонду (решта днів непрацездатності) 182,10 656 661 – 2 Нараховано зарплату за жовтень 850,00 91 661 850,00 3 Утримано внески на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування: – із суми заробітної плати 29,75
651,
652,653 661 – – із суми допомоги 7,28 651 661 – 4 Утримано податок з доходів фізичних осіб 153,03 641 661 – 5 Проведено нарахування внесків на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування: – на суму заробітної плати 328,87 91
651,652,
653, 656 328,87 – на суму допомоги 116,54 91 651 116,54 6 Працівнику виплачено належні йому суми 1024,13 661 301 – 7 При перерахуванні коштів Фонду проведено залік (1350,00 – 182,10) 1167,90 656 311 –
Ситуація 4[23]
При виконанні трудовихобов'язків на своєму робочому місці працівник в результаті нещасного випадку, якийтрапився з вини адміністрації, став інвалідом другої групи з втратоюпрацездатності 60% (є висновок МСЕК). Визначите розмір матеріального збитку,нанесеного працівникові і величину всіх покладених йому виплат. Розмірзаробітної плати працівника встановите самостійно.
Рішення
Відповідно до ЗаконуУкраїни «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності» відшкодування збитку в даному випадку складається з виплати наступнихстрахових виплат:
1) страхової виплатимінімальної заробітної плати (щомісячна страхова виплата). Сума щомісячноїстрахової виплати не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який мав працівникдо втрати працездатності. Страхові виплати проводяться впродовж терміну, наякий встановлено втрату працездатності, в даному випадку це буде 4 місяці;
2) виплати одноразовоїдопомоги потерпілому, сума якої визначається з розрахунку середньомісячногозаробітної плати потерпілого на кожен відсоток втрати працездатності. В даномувипадку вона дорівнює 60 середньомісячних заробітних плат;
3) 100% оплаталікарняного аркуша. В даному випадку лікарняний аркуш на 4 місяці;
4) оплата витрат намедичну і соціальну допомогу, санітарно-курортне лікування. Витративизначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санітарно-курортних карток,рахунків про їх вартість. Сума витрат на необхідний догляд залежить відхарактеру цього догляду, і не може бути менше від:
– половини розмірумінімальної зарплати – на постійний сторонній відхід;
– чверті розмірумінімальної зарплати – на побутове обслуговування.
За наявності фактуморального збитку потерпілому передбачена виплата за моральний збиток. Сумастрахової виплати за моральний збиток визначається в судовому порядку. Прицьому сума страхової виплати не може перевищувати 200 розмірів мінімальноїзаробітних плат, встановлених на день виплати.
Зробимо розрахунокстрахових виплат. Встановимо розмір заробітної плати працівника – 220 грн.
1. Одноразовий допомога
60 х 220 = 13200 (грн.).
2. Витрати на медичну ісоціальну допомогу:
– медикаменти – 1800грн.;
– додатковехарчування – 1200 грн. (4 місяці);
– спеціальниймедичний догляд – 150 х 4 = 600 (грн.);
– постійний догляд –100 х 4 = 400 (грн.);
– побутовеобслуговування – 80 х 4 = 320 (грн.);
– санаторно-курортнелікування – 1700 грн.;
– проїзд – 100 грн.
5) в даному випадку буввстановлений факт морального збитку. У судовому порядку була визначена страховавиплата за моральний збиток у розмірі 10 000 грн.
Таким чином, загальнасума виплати становить 29540 грн. Оподаткування сум страхових виплат потерпілимздійснюється згідно із законодавством.
Ситуація 5[25]
К.М. Стародуб,заступник директора з контролю за якістю ТОВ «Калина», приніс листок непрацездатностіз 3 по 13 грудня 2008 року (9 робочих днів). Бухгалтер визначив розрахунковийперіод: червень – листопад 2008 року та з'ясував зарплату в розмірі 10300 грн.за 129 відпрацьованих днів у ньому. Також відомо, що у вересні працівникотримав премію за досягнення в праці – 300 грн. Стаж роботи – 5,5 років. 8 та 9грудня – вихідні.
Необхідно розрахувати,яка загальна сума лікарняних, а також яку частину підприємство оплатить завласний кошт і за рахунок Фонду? Відобразіть нарахування допомоги у зв'язку зтимчасовою втратою працездатності в бухгалтерському обліку.
Рішення
При розрахунку лікарнянихдо уваги беруть:
1) середньоденну(середньогодинну) зарплату. Її визначають, поділивши нарахований зарозрахунковий період заробіток на кількість відпрацьованих у ньому днів;
2) страховий стаж.Допомогу з тимчасової непрацездатності нараховують у розмірі:
– 60% середньоїзаробітної плати – застрахованій особі зі стажем до 5 років;
– 80% – від 5 до 8років;
– 100% – понад 8років.
Суму лікарнянихвизначаємо за формулою:
Дтн = Сзп х Кдн х Ксс,
де Дтн – допомога зтимчасової непрацездатності;
Сзп – середньоденназарплата;
Кдн – кількість днівтимчасової непрацездатності (робочих);
Ксс – коефіцієнтстрахового стажу.
При цьому перші п'ятьднів перебування працівника на лікарняному оплачує власник або уповноваженийним орган за кошти підприємства, решту днів – за рахунок Фонду страхування зтимчасової непрацездатності.
Визначаємо суму доходу,яка братиме участь у розрахунку лікарняних:
10300 грн. + 300 грн. =10600 грн.
Отже, середньоденнийзаробіток працівника дорівнює:
10600 грн.: 129 р.д. = 82,17 грн.
Він не перевищуєграничного розміру середньоденної зарплати, який у листопаді становив 370,43грн. (8520 грн.: 23 р. д.).
Кількість робочих днів заграфіком роботи, які припадають на дні хвороби, – 9. З них перші 5 календарних(вони в нашому випадку й робочі) оплачує підприємство, решту – Фонд.
Оскільки страховий стаждорівнює 5,5 років лікарняні нараховують у розмірі 80% від середньої зарплати.
Загальна сума лікарняних:
82,17 грн. х 9 р. д.х 0,8 = 591,62 (грн.).
З них за власний коштипідприємство сплатить 328,68 грн. (82,17 грн. х 5 р. д. х 0,8), за рахунокФонду – 262,94 грн. (82,17 грн. х 4 р. д. х 0,8).
Нарахування лікарняних Стародубу К.М.№ з/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн Дт Кт 1 Нараховано лікарняні, що оплачує підприємство за власні кошти 92 663 328,68 2 Нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності, що виплачується за рахунок Фонду страхування 652 663 262,94
Списоквикористаної літератури
1. Конституція Українивід 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №8.
2. Закон України «Проохорону праці» від 14.10.1992 р. (зі змінами і доповненнями).
3. Закон України «Прооплату праці» від 24.03.1995 р. за №108/95-ВР // Відомості ВерховноїРади. -1995. – №51 (зі змінами та доповненнями).
4. Закон України «Прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(зі змінами і доповненнями).
5. Закон України «Прострахові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиниливтрату працездатності» від 22.02.2001 р. №2272-ІП (зі змінами тадоповненнями).
6. Закон України «Пророзмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціальногострахування» від 11.01.2001 р. №2213-ІП (зі змінами та доповненнями).
7. Закону України «Прооснови соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. (зізмінами та доповненнями).
8. Інструкція про порядокперерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від20.04.2001 р. №12.
9. Положення прообчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковимдержавним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві тапрофесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженепостановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань України від 14.09.2004 р. №66 (зізмінами та доповненнями).
10. Порядок здійсненнядержавного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціальногострахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності, затверджений Постановою КабінетуМіністрів України від 26.11.2003 р. №1845 (зі змінами та доповненнями).
11. Порядок визначеннястрахових тарифів для підприємств, установ та організацій назагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання, затверджений Постановою КабінетуМіністрів України від 13.09.2000 р. №1423 (зі змінами та доповненнями).
12. Порядок розслідуваннята ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій навиробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р.№1112 (зі змінами та доповненнями).
13. Порядок обчисленнясередньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковимсоціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від26.09.2001 р. №1266 (зі змінами та доповненнями).
14. Порядок оплати першихп'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства,установи, організації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від06.05.2001 р. №439 (зі змінами та доповненнями).
15. Порядок здійсненнястрахових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві тапрофесійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, щовиїхали за межі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від9.08.2001 р. №998 (зі змінами та доповненнями).
16. Порядок проведеннявитрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку навиробництві або професійного захворювання, затверджений постановою КабінетуМіністрів України від 11.07.2001 р. №826 (зі змінами та доповненнями).
17. Порядок розміщеннятимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціальногострахування, у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних)рахунках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2003 р.№111 (зі змінами та доповненнями).
18. Порядок призначеннята здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затвердженийпостановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. №7 (зізмінами та доповненнями).
19. Постанова КабінетуМіністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праціпрацівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваногодоходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких справляються страховівнески (збори) до соціальних фондів» від 07.03.2001 р. №225 (зі змінами тадоповненнями).
20. Губар О.Є.Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту // ФінансиУкраїни. – 2007. – №8. – с. 130–136.
21. Допомоги по соціальномустрахуванню // Все про бухгалтерський облік. –2008. – №10. – с. 24–26.
22. Нове у соціальномустрахуванні // Баланс агро. –2008. – №4. – с. 42–50.
23. Система державногосоціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ. – 2008. – №27. – с. 50–57.
24. Соціальне страхування //Податки і бухгалтерський облік. – 2008. – №73. – с. 53–54.
25. Соціальне страхування //Фінансова консультація. –2008. – №7. – с. 22.