ЗМІСТ
Вступ
Концептуальні засади формуванняорганізаційно-економічного механізму антикризового управління банком
Висновки та рекомендації
Використана література
ВСТУП
Тема роботи «Концептуальні засади формування організаційно-економічногомеханізму антикризового управління банком» з дисципліни «Банківська системаУкраїни».
В роботі розглянуто сутність організаційно-економічного механізмуантикризового управління банком і обґрунтовано доцільність його впровадження упрактичну діяльність банку; визначено основні концептуальні положенняформування й дослідження організаційно-економічного механізму антикризовогоуправління банком, запропоновано напрями забезпечення його ефективногофункціонування.
У сучасних умовах розвитку економіки внаслідок економічної й політичноїнестабільності банки не здатні адекватно реагувати на зміни зовнішнього івнутрішнього середовищ, внаслідок чого потрапляють у кризові ситуації. Кризи,які виникають у процесах функціонування й розвитку банків, мають негативнінаслідки й можуть призвести як до банкрутства окремих банків, так і до масовоїнеплатоспроможності банківської системи. Виходячи з цього, актуальним питаннямє визначення концептуальних засад формування відповідногоорганізаційно-економічного механізму антикризового управління, здатного забезпечитиадекватне реагування банку на вплив дестабілізуючих факторів зовнішнього івнутрішнього середовищ.
Розробці окремих аспектів функціонування організаційно-економічногомеханізму стратегічного управління в цілому та антикризового управління зокремаприсвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних науковців як Л.І. Абалкін, А.Кульман, B.C. Пономаренко, О.М. Ястремська, В.М.Луцьковський, Ю.О. Путятін, О.І. Пушкар, Е.С. Мінаєв, А.Р. Віієс, Л.Р. Забродіната ін. Разом із тим питання щодо конкретних напрямів формування й підвищенняефективності організаційно-економічного механізму антикризового управліннябанком потребують уточнення та подальшого розвитку.
Метою роботи є теоретичне обґрунтування, розробка концептуальних положеньформування організаційного-економічного механізму антикризового управліннябанком у сучасних умовах ведення банківського бізнесу.
КОНЦЕПТУАЛЬНІЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯБАНКОМ
антикризове економічне управління банк
Антикризове управління допускає реалізацію стратегій антикризовогоуправління, які складаються з великої кількості цільових заходів, спрямованихна подолання виниклих загроз, негативних тенденцій у процесах функціонування йрозвитку банку. Ефективність стратегії антикризового управління залежить відякості інструментів, що використовуються для її розробки й реалізації. Такимиінструментами можуть бути відповідні організаційно-економічні механізми яксукупність станів і дій, що становлять процес розробки й реалізації стратегій усистемі антикризового управління.
У найзагальнішому визначенні під механізмом розуміють внутрішній устрій,систему чого-небудь, а також сукупність станів і процесів, із яких складаєтьсяяке-небудь явище.
В економічній літературі як синонім терміна «організаційно-економічниймеханізм» використовують низку інших термінів: «організаційниймеханізм», «економічний механізм», «господарськиймеханізм», «механізм управління».
Використання організаційно-економічних методів для розв'язання завданьантикризового управління дає змогу визначити механізм антикризового управлінняяк організаційно-економічний. Сутність організаційних методів полягає в тому,що перш ніж здійснити яку-небудь діяльність, її потрібно належним чиноморганізувати: спланувати, зорієнтувати, регламентувати, забезпечити необхідноюдокументацією, інструкціями, які фіксують правила поведінки персоналу в різних ситуаціях.З допомогою економічних методів створюються умови, що зацікавлюють учасників івиконавців антикризового управління в його успішній реалізації.
Під організаційно-економічним механізмом антикризового управління векономічній літературі розуміють сукупність концептуальних, методичних іпрограмних інструментів, які дають можливість моделювати варіанти прийнятихрішень, розробляти засоби їх аналізу й реалізації, чим підвищують їхобґрунтування і знижують ризик від упровадження. Організаційно-економічниймеханізм антикризового управління є підсистемою системи антикризовогоуправління. Об'єктивність його існування визначено потребою в управлінніпроцесами функціонування й розвитку банку в умовах запобігання кризі та їїподолання. Як система організаційно-економічний механізм антикризовогоуправління включає інші підсистеми. Специфіка організаційно-економічнихмеханізмів антикризового управління визначена у праці A.M. Букреєва і описується через парипротилежних начал і тенденцій, що в сукупності утворюють діалектичну єдність.
Як зазначають фахівці, організаційно-економічний механізм антикризовогоуправління банком формується шляхом визначення сукупності методів впливу нафактори внутрішнього й зовнішнього середовищ залежно від природи їх виникненняй чутливості до методів впливу. За неможливості мобілізувати потрібний обсягресурсів здійснюються їх перерозподіл або формування нового механізму.
Вхідними елементами формування організаційно-економічного механізмуантикризового управління банком є конкретні об'єкт і мета, тобто насампередузгоджуються такі елементи, як формування категорій «об'єкт-цілі».Для цього мету трансформують у завдання, в ознаку (критерій), на підставі якоїздійснюють оцінку мети, тобто формують категорії «цілі-критерії». Потімвизначають фактори, на які слід впливати для виконання цих завдань, тобтоформують категорії «стратегія-фактори». Якщо потрібна сукупність факторівне може бути сформована, то уточнюють цілі й формують нові категорії«об'єкт-цілі», потім знову формують категорії«цілі-критерії» і «стратегія-фактори».
Під час формування і впровадження організаційно-економічного механізмуантикризового управління у практичну діяльність банку потрібно враховуватиподані нижче положення:
1) організаційно-економічниймеханізм антикризового управління має підпорядкований характер щодоорганізаційно-економічного механізму стратегічного розвитку банку, тобто цеймеханізм має забезпечувати безперервний розвиток банку в результаті реалізації відповіднихстратегій антикризового управління й антикризових заходів.Організаційно-економічний механізм антикризового управління також маєвраховувати цілі, принципи й концептуальні положення організаційно-економічногомеханізму стратегічного розвитку банку, тобто цілі, принципи й концептуальніположення організаційно-економічного механізму антикризового управління неповинні суперечити цілям, принципам і концептуальним положенням організаційно-економічногомеханізму стратегічного розвитку банку;
2) формування і впровадження організаційно-економічного механізмуантикризового управління у практичну діяльність банку має відбуватися одночасноз упровадженням антикризового управління, тобто з моменту створення банку, щодасть змогу розробляти й використовувати дійові стратегії антикризовогоуправління й антикризові заходи;
3) організаційно-економічний механізм антикризового управління маєзабезпечувати адаптацію банку до умов зовнішнього і внутрішнього середовищ,тобто в результаті впровадження цього механізму у практичну діяльність банкумають забезпечуватися його стійке функціонування й розвиток за будь-якихекономічних, політичних і соціальних перетворень у країні або змін увнутрішньому середовищі (скорочення ресурсної бази, зниження рентабельностібізнес-напрямів, центрів фінансової відповідальності, конфлікти в системіменеджменту, маркетингу тощо);
4) організаційно-економічний механізм антикризового управління маєзабезпечувати узгодження цілей усіх учасників антикризового управління упроцесі подолання кризи і враховувати пріоритетність їх досягнення;
5) організаційно-економічний механізм антикризового управління маєзабезпечувати реалізацію ефективних стратегій антикризового управління,спрямованих на подолання кризи у процесах функціонування й розвитку банку абозагрози її виникнення під впливом кризо твірних факторів, в умовах обмеженихресурсів;
6) організаційно-економічний механізм антикризового управління маєвраховувати постійні й послідовні інновації в усіх ланках і сферах діяльностібанку, а саме перебудову організаційної й фінансової структур банку, освоєнняпринципово нових бізнес-напрямів, продуктів, послуг, принципів ведення бізнесу,використання нових маркетингових заходів, використання будь-якої новоїможливості для збереження або збільшення сегмента ринку, що обслуговується;
7) організаційно-економічний механізм антикризового управління маєзабезпечувати зацікавленість персоналу банку, насамперед менеджерів вищоїланки, у подоланні кризи в найкоротший термін із найменшими втратами тавідновлення життєдіяльності банку на тому самому або вищому рівні;
8) організаційно-економічний механізм антикризового управління маєзабезпечувати формування організаційної, фінансової й корпоративної культурибанку, що відповідає рівню розвитку економіки.
Розробкаметодологічного базису формування організаційно-економічного механізмантикризового управління зумовлює потребу у визначенні відповідних концептуальнихположень, які обумовлюють ефективність функціонуванняорганізаційно-економічного механізму антикризового управління банком в умовахдестабілізуючого впливу зовнішнього і внутрішнього середовищ банку.
Концепція як система поглядів на розуміння сутностіорганізаційно-економічного механізму антикризового управління й система, щовизначає задум побудови такого механізму, має містити велику кількість основнихтверджень, що відповідають на такі запитання: як повинні будуватися і функціонуватиокремі складові організаційно-економічного механізму антикризового управління?На яких твердженнях щодо апріорних властивостей предметної області й окремихкомпонентів механізму та їх зв'язків має базуватися організаційно-економічниймеханізм антикризового управління? На яких принципах мають формуватися окреміструктурні складові організаційно-економічного механізму антикризовогоуправління? Яким умовам повинні відповідати множини об'єктів, що становлятьоснову організаційно-економічного механізму антикризового управління (моделі,методи, процедури, структури)? Які тенденції в розвитку предметної областімають бути враховані в організаційно-економічному механізмі антикризовогоуправління?
На підставі аналізу економічної літератури автори пропонують такіконцептуальні положення формування й дослідження організаційно-економічнихмеханізмів антикризового управління банком.
1. Розвиток організаційно-економічного механізму антикризового управлінняяк складова частина теорії управління стратегічним розвитком банку маєбазуватися на міждисциплінарному підході, що відображає різні аспектибагатофункціональних зв'язків банку із зовнішнім і внутрішнім середовищами. Дляврахування різних аспектів впливу зовнішнього і внутрішнього середовищ напроцеси функціонування й розвитку банку потрібно залучити працівників кредитноговідділу, відділу роботи з цінними паперами, валютного, юридичного відділів,відділу аналітичної роботи банку, маркетингового відділу та інших структурнихпідрозділів банку. Побудову й аналіз функціонування організаційно-економічногомеханізму антикризового управління банком слід здійснювати на основі системногопідходу із застосуванням системного аналізу, сучасних методів теорії управлінняекономічними системами і методів, орієнтованих на прийняття рішень.
Урахування цього положення дає змогу підійти до створення організаційно-економічногомеханізму антикризового управління з цілісних позицій та розглядати цей процесяк організаційне проектування. У зв'язку з цим виникає необхідність побудовиструктурно-функціональної моделі організаційно-економічного механізмуантикризового управління з подальшою розробкою методів синтезу окремих йогоскладових.
2. Побудова й дослідження організаційно-економічних механізмів антикризовогоуправління банком мають здійснюватися на основі обґрунтованої цілісної системипринципів антикризового управління, якими є комплексність, ефективність,гнучкість, реалістичність, адаптивність й оперативність.
3. Організаційно-економічний механізм антикризового управління маєрозглядатися як інструмент керівників вищої ланки управління банком, якіпрацюють зі слабо формалізованими знаннями й даними. Ефективність антикризовогоуправління оцінюється суб'єктивною шкалою переваг реалізації певної стратегіїантикризового управління, яка існує в системі менеджменту банку й визначаєтьсясистемою ціннісних настанов і інтересів зацікавлених у стійкому функціонуваннібанку суб'єктів у процесі подолання кризи та забезпечення функціонування йрозвитку банку на тому самому або вищому рівні.
4. У процесі функціонування організаційно — економічного механізмуантикризового управління банком стратегія антикризового управління, з одногобоку, розглядається як система, що складається з інших підсистем, якіхарактеризуються низкою системних властивостей, з другого — з позиційситуаційного підходу. Іншими словами, стратегія антикризового управліннявизначає поведінку банку в мінливому зовнішньому середовищі, що характеризуєтьсяпротиріччями, проблемами й негативними імпульсами, задає параметри щодоальтернативи дій для усунення протиріч у рамках заданих обмежень, а такожвідіграє роль координуючого засобу підсистем і процесів банку, що перебуваютьна різних стадіях свого життєвого циклу. При цьому стратегія розвитку банкуповинна мати упереджу вальний, антикризовий характер, тобто забезпечуватистійке функціонування й розвиток банку у довгостроковій перспективі.
5. Організаційно-економічний механізм антикризового управління маєпередбачати розробку великої кількості стратегій антикризового управліннябанком, що впорядковуються відповідно до заданого класифікатора і формуються якбанк стратегій. Усі стратегії є відкритими для поповнення. Нові стратегіїможуть формуватися й реалізовуватися внаслідок діагностики нових видів криз упроцесах функціонування і розвитку банку або визначення нових цілей у процесіподолання кризи.
6. Організаційно-економічний механізм антикризового управління повинендопускати відкритість процесу розробки стратегії антикризового управліннябанком, тобто враховувати інтереси вкладників, позичальників, інших клієнтів,банків-кореспондентів, Національного банку України, держави тощо.
7.Організаційно-економічний механізм антикризового управління має забезпечуватиузгодження інтересів усіх зацікавлених у стійкому функціонуванні банкусуб'єктів під час виходу банку з кризи, що виникла у процесах йогофункціонування й розвитку. Оскільки банк є відкритою соціально-економічноюсистемою, то цілі антикризового управління мають відбивати сукупність інтересівне лише власників і керівництва, а й інших зацікавлених у стійкомуфункціонуванні банку суб'єктів (працівників, кредиторів, клієнтів,банків-кореспондентів, Національного банку України тощо), тобто потрібнодосягти балансу інтересів усіх учасників при формуванні й реалізації стратегії антикризовогоуправління. Остаточне рішення у процесі виведення банку з кризи ухвалюєкерівний склад. Водночас кожен член управлінської команди банку має певнийобсяг повноважень, у межах яких здійснює управлінський вплив на процесиформування й реалізації стратегії антикризового управління відповідно досистеми власних цінностей і інтересів.
8. У процесі функціонування організаційно-економічного механізмуантикризового управління банком вибір стратегії антикризового управління, їїкоригування й адаптація до існуючих умов зовнішнього і внутрішнього середовищ,що змінюються, має розглядатися як узагальнена задача ухвалення управлінськихрішень.
9. Процес антикризового управління банком характеризується послідовністюдій, спрямованих на зміни параметрів і показників відповідних технологій,послуг і продуктів у кожній функціональній підсистемі банку з метою подоланнякризи, що являють собою певні інновації (нововведення). Усі процесиантикризового управління банком згруповано в окрему підсистему, для якої взагальній системі стратегічного управління банком виділяється власна підсистема — антикризове управління. Це положенняґрунтується на ідеї поділу всіх процесів банку як відкритоїсоціально-економічної системи на функціонування й керований розвиток,запропонований у праці 0.І. Пушкаря.
10. Методики формування стратегіїантикризового управління в організаційно-економічному механізмі антикризовогоуправління повинні реалізувати можливість неостаточних рішень. Один із можливихспособів полягає у формуванні стратегій (програм)- максимумів і стратегій(програм)-мінімумів.
11. При розробці організаційно-економічного механізму антикризовогоуправління потрібно враховувати властивості банку як багатоаспектної соціально-економічноїсистеми. Організаційно-економічний механізм антикризового управління маєбудуватися як гетерогенний, тобто такий, що повинен забезпечувати взаємодіюбанку з допомогою стратегій з гетерогенним середовищем, яке включає в себеринкове, економічне, соціальне, політичне й ментальне середовища.
Застосування цього положення ґрунтується на використанні поняття «коеволюція»— здатність системи залучити конкурентів, споживачів і постачальників до участів розробці перспективних напрямів діяльності, до освоєння нових ринків збуту йвиробництва. Коеволюція дає змогу пов'язати динаміку носіїв розвитку(технології, продукти, персонал) з факторами середовища і тим самим знизитирівень невизначеності очікуваних результатів у процесі виходу банку з кризи.
12. У структуру організаційно-економічного механізму антикризовогоуправління мають бути закладені механізми циклічної самопідтримки процесівформування й адаптації стратегій антикризового управління. Організаційно-економічниймеханізм антикризового управління має будуватися як гетерархічний (такий, що має структуру зполіцентричним розподілом повноважень, де кожний керується певним наборомправил і ситуацією). Гетерархічна мережа, в якій кожен елемент бере участь уприйнятті рішень, створює тимчасові ієрархічні структури для розв'язанняпроблем, що виникають у процесі функціонування й розвитку банку. Для банкустратегії антикризового управління можуть бути параметрами порядку, на якімають орієнтуватися загальні ділові й функціональні стратегії банку — фінансова, маркетингова стратегія,стратегія ризик-менеджменту тощо. Використання ідеї параметрів порядку даєзмогу подолати недоліки (або базове протиріччя) редукціоністських підходів доорганізації антикризового управління на функціональному рівні. Таким чином,досягаються взаємозв'язок і взаємооборотність редукціоністських і холістичних(глобальних) підходів у побудові систем антикризового управління банком яквідкритою соціально-економічною системою.
13. Ефективність процесівантикризового управління визначається здатністю банку як соціально-економічноїсистеми до самоорганізації. Формуючи механізми самоорганізації, головну увагуслід приділяти соціальному аспекту управління: «менеджмент має бутиспрямованим на людину, на те, щоб зробити людей спроможними до спільних дій, аїхні зусилля — більш ефективними». Упроцесі реалізації антикризового управління основну увагу слід приділяти формуваннютакої кадрової політики, яка б забезпечувала розкриття й реалізацію потенціалубанку для досягнення поставлених цілей у процесі антикризового управління.
14. Відповідно до принципівсинергетики, на яких базується загальна теорія самоорганізації складнихнелінійних систем, визначну роль відіграє не так величина перекриття, якправильна топологічна організація частин, поєднуваних в одне ціле. Поєднуваніструктури мають бути підібрані за темпом розвитку, їхні «вік» істадії розвитку мають бути узгоджені з просторовим положенням усерединіцілісної структури, якою в цьому разі є банк. Синтез простих«рівновікових» структур в одну складну структуру відбувається упевних класах нелінійного середовища з допомогою встановлення загального темпуїх еволюції (знаходження одного моменту загострення) у всіх відносно простихструктурах, що об'єднуються.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Таким чином, для забезпечення ефективного функціонування організаційно-економічногомеханізму антикризового управління банком потрібно:
— по-перше, сформулювати чіткістратегічні орієнтири у процесі забезпечення стратегічного розвитку банку;
— по-друге, визначити цілі антикризового управління, які мають бутиадекватними тенденціям зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ банку, його внутрішньомупотенціалу, а також забезпечувати розв'язання існуючих проблем з найменшимивтратами для банку. При цьому основою цілевизначення має бути механізм виявлення іструктурування протиріч внутрішнього функціонування банку та його взаємодії іззовнішнім середовищем;
— по-третє, сформулювати принципи антикризового управління банком, яківизначають вимоги до розвитку структури, організації соціально-економічноїсистеми, процесу антикризового управління в цілому і процесу ухваленняуправлінських рішень зокрема;
— по-четверте, розробити архітектуру організаційно-економічного механізмуантикризового управління й окремі його складові, а саме моделі, методи іпроцедури формування й реалізації організаційно-економічного механізму антикризовогоуправління, що забезпечило б максимальний ефект у процесі реалізації стратегіїантикризового управління й антикризових заходів;
— по-п'яте, визначити набірдійових стратегій антикризового управління, спрямованих на подолання саме тоговиду кризи, яка виникла в банку;
— по-шосте, розробити методи, моделі і процедури розробки й ухваленняуправлінських рішень у процесі вибору та реалізації дійової стратегіїантикризового управління в умовах обмежених часових і фінансових ресурсів знайменшими втратами для банку.
Формування ефективного організаційно-економічного механізму антикризовогоуправління банком має базуватися на відповідних концептуальних положеннях, якідають змогу систематично пояснити його сутність, визначити системувзаємозв'язків з організаційно-економічним механізмом стратегічного розвиткубанку, обґрунтувати процес функціонування й визначити напрями підвищення йогоефективності з метою забезпечення фінансової стійкості і стабільності банку вумовах дестабілізуючого впливу зовнішнього й внутрішнього середовищ.
Організаційно-економічниймеханізм антикризового управління має забезпечувати синтез різних за темпом істадією розвитку структурних підрозділів, бізнес — процесів і бізнес-одиницьбанку у процесі його функціонування і розвитку. Правильне об'єднання частин, щорозвиваються, допомагає прискорити процес розвитку всієї системи, а такожсинтез ресурсів, можливостей і потенціалу структурних підрозділів,бізнес-одиниць та бізнес-напрямів банку у процесі його функціонування йрозвитку. Водночас організаційно-економічний механізм антикризового управліннямає забезпечувати синтез стратегій антикризового управління, які різнятьсяметодами, правилами й інструментами антикризового впливу, а також реалізуютьсяна різних рівнях антикризового управління (корпоративні, ділові й функціональністратегії), та забезпечувати максимальний ефект при подоланні кризи у процесахфункціонування й розвитку банку.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Абалкин Л.И. Что такое хозяйственный механизм? —М.: Мысль, 1980. — 168 с.
2. КульманА. Экономическиемеханизмы: Пер. с фр. — М.: Прогресс, 1993. — 192 с.
3. ПономаренкоB.C. Стратегічне управління підприємством.— X.: Основа, 2009. — 620 с.
4. ПономаренкоB.C., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємствав умовах кризи: Моногр. — X.: Вид-й дім "ІНЖЕК", 2003. — 328 с.
5. ПономаренкоB.C. и др. Механизм управления предприятием:стратегический аспект. —X.:Изд-во ХГЭУ, 2010. — 252 с.
6. ПутятінЮ.О. та ін. Фінансовімеханізми стратегічного управління розвитком підприємства: Моногр. / Ю.О. Путятін,О.І. Пушкар, О.М. Тридід. — X.: Основа, 2009. — 488 с.
7. Пушкарь A.M. Моделиуправления развитием производственно-экономических систем: Моногр. — X.: ХГЭУ, 2007. — 268 с.
8. Пушкарь А.И.,Тридед А.П., Колос А.Л. Антикризисноеуправление: модели, стратегии, механизмы. — X.: ООО «Модель Вселенной»,2001. — 452 с.
9. Хозяйственныймеханизм предприятия: концепция, методы, практика / Э.С. Минаев, А.Р. Вииес,Л.Р. Забродина и др.; под ред. Э.С. Минаева, А.Р. Вииес. — М.: Изд-во МАИ,1991. — 208 с.
10. Ландіна Т.Н. Організаційно-економічнімеханізми адаптації підприємства до ринкових умов: Автореф. дис. д-ра екон.наук: 08.06.01 / НАН України. Ін-т регіон, досліджень. — Львів, 2005. — 48 с.
11. Князева Е.Н., Курдюмов СП. Синергетика:нелинейность времени и ландшафты коэволюции. — М.: КомКнига, 2007. — 272 с.