Державна політика соціального страхування

Міністерствоосвіти і науки України
Запорізькадержавна інженерна академія
Факультет  Менеджменту та фінансів
Кафедра Фінансів
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
Задисципліною  „Соціальне страхування ”
Варіант4
Виконала: студентка групи Ф-02-1з
Номер залікової книжки: 021595
Перевірила:_________________________________________________
Дата здачі на перевірку:_________________
Дата перевірки:________________________
Дата захисту:__________________________
м.Запоріжжя, 2007 рік

Зміст
Вступ
1. Державнерегулювання соціального страхування
2. Тестовезавдання
3. Задача
Висновок
Список використаної літератури

Вступ
Соціальнестрахування це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадяну старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримкиматеринства, а також з охорони здоров’я членів суспільства в умовах безплатноїмедицини.
Ніхто, крімдержави, не може законодавче захистити життя людей від можливого безробіття,фінансової скрути, зубожіння. На жаль, механізми та­кого захисту в Українімайже повністю відсутні. Напружена ситуація з держав­ним бюджетом призводить допадіння загального рівня доходів і диференціа­ції різних верств суспільства задоходами, дедалі більша частина людей потре­бує державної допомоги, претендуєна соціальні трансферти.
До урядовихтрансфертів традиційно відносять допомогу з безробіття, пенсії, допомогималозабезпеченим, старим, хворим. Тому формування систе­ми соціальногострахування в Україні – одна з найактуальніших проблем і наріжний каміньполітики зайнятості. Для її розв'язання необхідно вивчити досвід функціонуванняаналогічних систем у розвинутих країнах у поєднанні з ретроспективнимдослідженням вітчизняної практики.
У країнах ізрозвинутою ринковою економікою досягнення високого рів­ня зайнятості – одна зосновних цілей макроекономічної політики держави. Система заходів щодо регулюваннязайнятості базується на державній концеп­ції стимулювання економічногозростання, підвищення ефективності вироб­ництва і продуктивності праці, щорозглядаються як найважливіші умови під­тримання і створення додатковоїзайнятості.

1. Державне регулювання соціального страхування
Державне регулювання соціального страхування включає:
- управлінняїм
- формуваннята використання коштів фондів
Ціль державного регулювання:
1) Проведенняєдиної політики
2) Реалізаціяправ населенню
3) Забезпеченняефективності функціонування системи соціального страхування
4) Реалізаціязаконів
5) Адаптаціясоціального страхування до міжнародних стандартів
Державне регулювання включає:
- розробкузаконів та правової основи
- щорічнезатвердження, перегляд страхових внесків, норм, нормативів з урахуваннямрозвитку економіки
- переглядвидів та розмірів соціальних виплат
- затвердженняобов’язкових  вимог до створення страхових резервів
- контрольза реалізацією фондів державного регулювання
В Україні  з 1991 року склалась правова база соціального страхування.Основа страхування закладена в законі 1991 року «Про пенсійне забезпечення». В1993 році затверджена концепція соціального забезпечення. В 1996 році –Конституція України (ст. 46, 48, 49) визначила права по забезпеченню соціальногозахисту.
1998 рік – прийняття Закону України «Про введення в України обов’язковогодержавного соціального страхування» та «Основи законодавства України пообов’язковому державному соціальному страхуванню»
З 1998 року по теперішній час – прийняті 7 Законів за основниминапрямками соціального страхування, які деталізуються в інструкціях,постановах.  
Система соціального захисту в Українівключає :
Ø пенсії(ПФ, ФСС);
Ø допомогапо безробіттю (ФЗ);
Ø системакороткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС,ПФ).  Універсальні системи:
Ø програмадопомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);
Ø державніпрограми дотацій і житлових субсидій (ДБ);
Ø допомогана поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);
Ø державнасистема охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);
Ø державнасистема освіти(МБ, ДБ).
Ø Соціальнийзахист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕССистема соціальних допомог:
Ø цільовідопомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті);
Ø соціальнезабезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів). Соціальний захист через недержавні організації:
Ø Соціальнадопомога з фондів підприємств
Системасоціального захисту населення складається з :
o Соціальногострахування
o Соціальноїдопомоги
o Соціальнихгарантій
Система соціального страхування іпенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе :
—  пенсійнусистему
—  соціальнестрахування на випадок безробіття
—  соціальнестрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
—  соціальнестрахування від нещасних випадків
За даними Міністерства праці і соціальної політикиУкраїни і пенсійного фонду, системою соціального страхування та пенсійногозабезпечення охоплено приблизно 21 млн. застрахованих осіб та 14,4 млн.пенсіонерів.
Державнусоціальну допомогу, що надається в Україні, можна поділити відповідно докритеріїв відбору отримувачів:
— соціальна допомога, яка надається з урахуванням потреб, але без урахуваннямайнового стану або доходу.
— адресна соціальна допомога, яка надається з урахуванням доходу або майновогостану
В Україні у 2000 році було прийнято Закон “Продержавні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, у якомузазначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються з метоюзабезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Державнісоціальні гарантії – встановленні законами мінімальні розміри оплати праці,доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри іншихвидів соціальних виплат, встановленні законодавчо, що забезпечую рівень життяне нижчий від прожиткового мінімуму.
Основнісоціальні гарантії в Україні:
—  мінімальнийрозмір заробітної плати
—  мінімальнийрозмір пенсій за віком
—  мінімальнийрозмір заробітної плати робітників різної кваліфікації в установах таорганізаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів
—  стипендіїучням професійно-технічних та вищих навчальних закладів
—  індексаціядоходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян такупівельної спроможності їх доходів під час зростання цін
—  забезпеченняпільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріямгромадян, які потребують соціальної підтримки
Згідно зрозрахунками Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук,право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним статусом – 31%населення, за професійною ознакою – 13,8% економічно активного населення.Загальний обсяг пільг потребує щороку понад 30 млрд. гривень.
Законодавством України передбачена низка пільг ікомпенсацій громадянам, які втратили роботу й зареєстровані в Державній службізайнятості як такі, що шукають роботу. Цим громадянам у період професійноїпідготовки й перепідготовки виплачується стипендія у розмірі 75 % (а тим, хтоне має дітей чи інших утриманців, — 50 %) їхньої середньої заробітної плати заостаннім місцем роботи.
Закон України “Про державну допомогу сім‘ям з дітьми”,який втупив у дію з 1 січня 1993 року, установив гарантований державою рівеньматеріальної підтримки шляхом надання державної допомоги з урахуванням складусім‘ї, її доходів, віку і стану здоров‘я дітей. Відповідно до цього закону, зараз в Україні призначаються таківиди державних допомог:
- допомогапо вагітності та пологах;
- одноразовадопомога при народженні дитини;
- допомогапо догляду за дитиною;
- грошовівиплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16років;
- допомогапо догляду за дитиною-інвалідом;
- допомогапо тимчасовій непрацездатності у зв‘язку з доглядом за хворою дитиною;
- допомогана дітей віком до 16 років (учнів до 18 років);
- допомогана дітей одиноким матерям;
- допомогана дітей військовослужбовців строкової служби;
- допомогана дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;
- тимчасовадопомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів,або коли стягнення аліментів неможливе.
Державні допомоги відповідно до зазначеного Законуобчислюються у відсотковому та кратному співвідношенні до розміру мінімальноїзаробітної плати. В даний час допомоги призначаються і виплачуються у розмірах,визначених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 122“Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня1999 року № 915”.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право насоціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, частковоїабо тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття знезалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченихзаконом.
Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальнимстрахуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ іорганізацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду занепрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джереломіснування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожитковогомінімуму, встановленого законом.
З урахуванням положень Конституції України Верховна Рада України прийнялаОснови законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування, Закони України “Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV, “Прозагальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2березня 2000 р. № 1533-III, “Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 р. № 2240-III, “Прозагальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
У 2005 році здійснюється чотири види загальнообов’язкового державногосоціального
страхування, а саме:
− на випадок безробіття;
− у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленими народженням та похованням;
− від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, які спричинили втрату
працездатності;
− пенсійне страхування.
Нормативно-правовабаза соціального страхування:
1. Конституція України
2. Кодекс законів про працю України
3. Концепція соціального забезпечення населення України (Постанова ВерховноїРади України від 21 грудня 1993 року № 3758-XII)
Закони України:
1. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державнесоціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР
2. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності” від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (із змінами)
3. “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності” від 22 лютого 2001 року № 2272-III (іззмінами)
4. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку зтимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням тапохованням” від 18 січня 2001 року № 2240-III
5. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадокбезробіття” від 2 березня 2000 року № 1533-III (із змінами)
6. “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року № 803-XII (іззмінами)
7. “Про проведення у Запорізькій, Луганській та Львівській областяхексперименту з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів” від 19жовтня 2000 року № 2057-III
8. “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державногосоціального страхування” від 11 січня 2001 року № 2213-III (із змінами)
9. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодозагальнообов’язкового державного соціального страхування” від 16 січня 2003року № 429-IV.
Також до нормативно-правової бази соціального страхування належать ПостановиКабінету Міністрів України, Накази Міністерства праці і соціальної політики таНакази Міністерства охорони здоров’я.

2. Тестовезавдання
3. 
Відповідно до правових актів Міжнародної організації праці основусучасного соціального захисту складають такі види соціальної допомоги:
a) Медичнеобслуговування
b) Допомога при настанніхвороби, старості, безробіття, у зв’язку з нещасним випадком на виробництві
c) Допомога в результатіушкодження здоров’я внаслідок стихійного лиха
d) Сімейна допомога
e) Допомога по вагітності іпологах
f) Допомога по інвалідності
g) Допомога у випадку втратигодувальника
h) Допомога при ушкодженніздоров’я в результаті пожежі, вибуху, удару блискавки
Відповідь: b); d); e); f); g)

4.  Задача
5. 
Потерпілий навиробництві звернувся до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань дляпризначення страхових виплат у зв'язку з професійним захворюванням у грудні2005 року. У липні 1998 р. потерпілий звільнився з роботи, з якою пов'язанепрофесійне захворювання. Розрахунковим є період із січня по червень 1998 року.Розрахунковий період в 1998р.
Нарахована
заробітна плата
(З(в), гривень
Середня
заробітна плата
найманих
працівників,
зайнятих в
економіці України (З(з), гривень
Коефіцієнт
заробітної
плати
застрахованої
особи (К) Січень 205,4 136,82 1,5012 Лютий 210,5 137,85 1,527 Березень 260,3 149,76 1,7381 Квітень 205,2 146,39 1,4017 Травень 270,3 148,61 1,8189 Червень 201,1 158,01 1,2727 Всього 9,2596
Для обчислення цього завдання використовуємо Постанову Кабінету МіністрівУкраїни від 26 вересня 2001р. №1266, а саме Порядок обчислення середньої заробітної плати(доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальнимстрахуванням.
Для призначеннястрахових виплат за страхуванням від нещасних випадків береться середньомісячназаробітна плата, що розраховується за формулою
З = З(н) х С: М,
де З(н) — 589,63гривні (середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих векономіці України, за 2004 рік);
С — 9,2596;
М — 6 місяців;
З = 589,63 х9,2596: 6 = 909,96 гривні.

Висновок
В умовах створення правової держави та розвитку ринко­воїекономіки в Україні визначення основ регулювання страхової діяльності маєважливе значення. Можна зазначити основні при­чини необхідності державногорегулювання страхової діяльності в Україні. А саме:
— по-перше, гроші за страховку платяться сьогодні, апотенційна вигода буде отримана в майбутньому, а отже, страховики можутьпокористуватися та втяг­нути несправедливий дохід;
— по-друге, страхування є дуже складним предметом,інформаційна асиметрія між страхувальниками та страховиками може призвести дотого, що споживачі придбають не той страховий продукт чи заплатять за ньогодуже дорого;
 - по-третє, страхування — це досить прибутковий видбізнесу, який повинен підлягати оподаткуванню;
   в-четвертих, страхування має великі можливості інвес­тиційноїдіяльності, в якій кровно зацікавлена держава.
У зв'язку із зазначеним можна визначити об'єктдержавного регулювання страхової галузі — система соціально-економічних відносин з приводу організації захисту від ризиків та здійснення страховогобізнесу за допомогою об'єднання коштів суб'єктів цих відносин. Суб'єктомдержавного регулювання виступає держава в особі її різноманітних інститутів.

Список використаної літератури:
1. Василик О.Д.Державні фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1997.
2. Допомоги посоціальному страхуванню // Все про бухгалтерський облік. –1999. –№10. –с.24
3. Закон України“Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціальногострахування” // Финансовая консультация. –№7-8. –с.22-23
4. Нове усоціальному страхуванні // Баланс агро. –2001. –№4. –с.42-50 Сакацька З.Соціальне страхування: проблема троьх дат // Бухгалтерія. –2001. –№17/1.–с.39-43
5. Системадержавного соціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ. –2001. –№27.–с.50-57
6. Соціальнестрахування // Податки і бухгалтерський облік. –2001. –№73. –с.53
7. Соціальнестрахування // Финансовая консультация. –2001. –№7-8. –с.5-22
8. Соціальнестрахування: історія і проблеми // Соціальний захист. –1999. –№2. –с.43-52
9. Ставки зборівдо Фонду соціального страхування // Записки бухгалтера. –2001. –№6. –с.31
10. Фінанси / заред. Опаріна В.П. –К.: Вища школа, 2000. – с.154.
11. Юрій С.І.,Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К.: НІОС, 2000. –с.398.