Реферат по предмету "Банковское дело"


Валютні операції банку (на прикладі діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль")

Магістерська дипломна робота натему:
Валютні операції банку (наприкладі діяльності ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»)

Анотація
Магістерська дипломна робота на тему „ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКУ(на прикладі діяльності ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»)” складається з вступу, 3розділів, висновків, списку використаних джерел та 4 додатків.
Робота представлена на 135 сторінках, включає 13 рис., 7табл., список використаних джерел з 77 найменувань та 4 додатків на 29 сторінках.
Об’єктомдипломного дослідження є – діяльність комерційного банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в галузі валютних операцій.
Предметомдипломного дослідження є – комплекс інструментів управління валютнимиопераціями та ризиком валютної позиції в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Метадипломного дослідження полягає у визначенні головних понять та суб’єктів валютногоринку і дослідження ролі та місця банків як на світовому, так і нанаціональному валютному ринку, теоретичному обґрунтуванні важливостіоптимізації управління валютними операціями та ризиком валютної позиції в банкуВАТ «Райффайзен БанкАваль», а також пошуку напрямківудосконалення інструментів управління валютним ризиком на основі використаннянових валютних операцій — інструментарію валютних дериватівів (форвардні,ф’ючерсні, опціонні та своп – угоди валютного хеджування).
Практичнацінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в доведеннідоцільності освоєння нових позабалансових валютних операцій хеджування валютноїпозиції банка з використанням похідних цінних паперів (форвардні, ф’ючерсні,опціонні та своп – контракти).
Рік розробки дипломної роботи – 2009.
Рік захисту дипломної роботи – 2009.

Зміст
Вступ
Розділ 1. Сутність валютних операцій банків
1.1 Основні видивалютних операцій банків
1.2 Поняття тавиди валютного ринку
1.3 Валютний курста методи управління валютними ризиками
Розділ 2. Регулювання валютних операцій на національномувалютному ринку
2.1 Завдання та спрямованість валютного регулювання
2.2 Методи державного регулювання
2.3 Система регулювання валютних операцій на національномурівні
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку валютних операційкомерційних банків України
3.1 Структура валютних операцій комерційних банків наприкладі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
3.2 Проблеми здійснення окремих видів валютних операцій всучасних умовах та перспективи їх розвитку
3.3 Шляхи вдосконалення здійснення валютних операцій
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Вступ
Розширенняміжнародної торгівлі товарами та послугами перетворює кордони різних країн вумовні лінії на географічній карті. Однак валюта в більшості з них все жзалишається самостійною та невід’ємною складовою частиною економіки. Векономічних системах, валюта яких вільно конвертується, рівень її обмінногокурсу є вирішальним фактором успіху національних експортних галузей та рівняцін на товари та послуги, що імпортуються з інших країн.
Світовийвалютний ринок – достатньо динамічний та чуттєвий ринок, що працює цілодобово,переміщуючись крізь усі часові пояси. Його прозорість забезпечуєтьсяінформаційними та комунікаційними системами, пов’язаними один з одним таобслуговуючими весь світ. Обсяги торгівлі на цьому ринку можуть досягати понад1000 млрд. дол. США в день і, безперечно, різні для окремих учасників ринку.
Заумов сильних коливань валютних курсів учасники світового валютного ринкувідчувають великі труднощі в управлінні ризиками, пов’язаними з цимиколиваннями та пред’являють суттєві вимоги до страхування валютних тавідсоткових ризиків.
Саме комерційнібанки пропонують велику кількість інструментів хеджування, котрі здатні звестидо мінімуму ризики та забезпечити сприятливі валютні курси.
Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що з одного боку, комерційні банкизаймають визначальну роль в системі міжнародних кредитно-фінансових відносин,як інструменту придбання і постачання валютних ресурсів, а з іншого – зрозвитком міжнародних відносин стираються кордони між різними країнами,взаємовідносини між ними вже неможливо уявити без грошових розрахунків, якідосягаються за рахунок використання міжнародних валютних систем.
Доцільністьпроведення досліджень для оцінки стану та перспектив розвитку валютних операційв малих комерційних банках полягає в необхідності оптимізації вирішення дилемиміж валютним ризиком та прибутковістю банку.
Об’єктом дипломного дослідження є – діяльність комерційного банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в галузі валютних операцій.
В якості суб’єкта дослідження виступають валютні операції, як складова частина усієїсукупності операцій, здійснюваних комерційними банками.
Предметом дипломного дослідження є – комплекс інструментів управління валютними операціямита ризиком валютної позиції в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Мета дипломного дослідження полягає у визначенні головних понять та суб’єктів валютногоринку і дослідження ролі та місця банків як на світовому, так і на національномувалютному ринку, теоретичному обгрунтуванні важливості оптимізації управліннявалютними операціями та ризиком валютної позиції в банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також пошуку напрямків удосконаленняінструментів управління валютним ризиком на основі використання нових валютнихоперацій — інструментарію валютних дериватівів (форвардні, ф’ючерсні, опціонніта своп – угоди валютного хеджування).
Длядосягнення поставленої мети проаналізовані та систематизовані матеріали, наоснові яких в дипломній роботі вирішені наступні поставлені завдання:
1. В першому розділі визначені поняття, сутність, учасники світового валютногоринку, класифікація основних валютних операцій, принципи та методи валютногорегулювання, системи міжнародних розрахунків та перспективи їх розвитку.
2. Друга частина роботи присвячена аналізу сучасного стану валютного ринкуУкраїни, тенденції та динаміка розвитку обсягів торгівлі валютою вітчизнянимикомерційними банками, а також головні особливості проведення валютних операцій.
3.В третьому розділі визначені проблеми та перспективи розвитку валютнихоперацій комерційних банків в Україні на прикладі діяльності ВАТ «РайффайзенБанк Аваль».
Привирішенні проблем оптимального управління валютним ризиком в операціяхкомерційного банку використані результати досліджень, викладені в монографіяхнаступних авторів: – Азаренкова Г.М., Васюренко О.В., Герасимович А.М., ЖуковЕ.Ф., Коцовська Р.Н.,Ричаківська В.І., Мороз А.М., Українська Л.О., Савлук М.І., Панова Г.С.,Примостка Л.О., Пуховкіна М.Ф., СпіцинІ.О., Спіцин Я.О., ШевченкоР. І…
Методами дипломного дослідження є – структурний аналіз,первинні статистичні спостереження, групування та статистистичний аналізхронологічних рядів параметрів, побудова розрахункових алгоритмів математичнихмоделей обробки статистичних даних в “електронних таблицях” EXCEL-2000.
Інформаційноюбазою дипломного дослідження були – звітні документи ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2006 – 2008 роки, статистичні матеріали НБУ,Асоціації українських банків, Держкомстату України.
Практичнацінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в доведеннідоцільності освоєння нових позабалансових валютних операцій хеджування валютноїпозиції банка з використанням похідних цінних паперів (форвардні, ф’ючерсні,опціонні та своп – контракти).

Розділ 1. Сутність валютних операцій банків
1.1 Основні видивалютних операцій банків
Валютніоперації, що здійснюються на валютному ринку, у широкому розумінні є конкретноюформою прояву валютних відносин у народногосподарській практиці.
Валютні операції — це операції, пов'язані з переходом права власності навалютні цінності; використанням валютних цінностей як засобу платежу вміжнародному обігу; ввезенням, переказом та пересиланням на територію країни тавивезенням, переказом i пересиланням за її межі валютних цінностей. [24, с.163]
Якправило, виділяють:
поточнівалютні операції (перекази іноземної валюти, отримання i надання фінансовихкредитів на строк не більш як 180 днів, переказ відсотків, дивідендів та іншихдоходів за вкладами, інвестиціями тощо);
валютніоперації, пов'язані з рухом капіталу (прямі інвестиції, портфельні інвестиції,придбання цінних паперів, надання и отримання фінансових кредитів на строкпонад 180 днів тощо).
Увузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльностіз купівлі-продажу іноземної валюти. Переважна більшість валютних операцій увузькому розумінні на світовому валютному ринку (близько 80 здійснюється найого міжбанківському сегменті, оскільки валютні 6іржі існують не у вcix країнахсвіту (наприклад, вони відсутні в англосаксонських країнах).
Намакроекономічному piвні ключовим суб’єктом валютних операцій виступаютьцентральні банки — Банк Великої Британії, що є найстарішим в цьому клубі,Федеральна Резервна система США, Бундесбанк Німеччини, Національний банкФранції, Центральний банк Pocії, Національний банк України. Саме вонивідповідають за валютні резерви, підтримують курси валют, стабільністьгрошового обігу [11, с. 53-54].
Найпоширенішимиформами валютних операцій на міжбанківському валютному ринку є операції«спот», «форвард i „своп“, а на біржовому —»ф'ючерс" та «опціон». Дещо особливою формою валютнихоперацій виступає «валютний арбітраж».
Валютнаоперація «спот» — це купівля-продаж валюти на умовах її поставкипротягом двох робочих днів від дня укладання угоди за курсом, зафіксованим вугоді (її ще називають терміновою).
Основнимиучасниками спот-ринку виступають комерційні банки, які здійснюють такі валютніоперації:
•напряму з клієнтами — підприємствами приватного і державного секторів;
•на міжбанківському ринку напряму з іншими комерційними банками;
•через брокерів з банками i клієнтами;
•з центральними банками країн. [14, с. 127-129]
Існують«звичаї» спот-ринку, не зафіксовані в спеціальних міжнароднихконвенціях чи міждержавних угодах, однак їx беззастережно виконують yciучасники цього ринку.
До«звичаїв» спот-ринку належать:
•здійснення платежів протягом двох робочих банківських днів без нарахуваннявідсоткової ставки на суму поставленої валюти;
•операції здійснюються в основному на базі комп'ютерної торгівлі зпідтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочогодня;
•існування обов'язкових валютних курсів: якщо дилер великого банку цікавитьсякотируваннями іншого банку, то повідомлені йому валютні курси є обов'язковимидля виконання операцій з купівлі-продажу валюти.
Хочаспот-операції належать до «швидких» валютних операцій, все-таки iвони підвладні валютному ризику. Це пов'язано насамперед з технічнимиособливостями клірингових розрахунків, що існують у більшості країн світу, атакож з часовими різницями в роботі валютних ринків. Наприклад, валютні ринкиСША i Західної Європи розділені п'ятьма годинними поясами i тому платежі вдоларах можуть направлятися на кілька годин пізніше від платежів узахідноєвропейських валютах, все ж встигаючи до відведеного строку валютуванняпо операції, що може призвести до можливості виникнення ризику збитків. Крімтого, особливістю багатьох клірингових систем є те, що інформація про одержанняплатежу від контрагента стає відомою лише на наступний день після дативалютування, а за цей час різка зміна валютного курсу може призвести до збитківабо до упущення вигоди. Таки операції, як «форвард» i«своп», прийнято вважати строковими.
Строковимиопераціями є валютні операції, пов'язані з поставкою валюти на строк понад тридні з дня її укладення. Стандартними термінами виконання строкових контрактівє, як правило, 1, 3, 6, 9 i 12 міс [16, с. 47]..
Форварднівалютні операції — це контракти з обміну валют, які відбуватимуться умайбутньому, але за курсом, зафіксованим на поточну дату. Укладаються, якправило, на строк до одного року, проте в окремих випадках, коли йдеться проринок стабільних валют (наприклад, долар США відносно англійського фунтастерлінгів, німецької марки чи японської єни), можливе оформлення угод на п'ятьабо більше років наперед.
Ринокфорвардних операцій терміном до 6 мic., як правило, досить стабільний, а надовший термін — нестійкий. При цьому окремі операції можуть викликати сильніколивання обмінних курсів.
Форварднийвалютний курс i курс «спот» тісно пов'язані між собою. 3 теоретичноіточки зору форвардна ціна валюти може дорівнювати спот-ціні, однак на практицітакий збіг буває досить рідко.
Якщо форвардний курс більшийза спот-курс, то в такому випадку кажуть, що валюта котирується з премією; аякщо навпаки, валюта котирується з дисконтом, тобто із знижкою [24, с. 16].
Преміїi дисконти по валюті, як правило, розраховуються на базі року для того, щобможна було порівняти прибутковість від вкладу валюти у форвардну операцію звідповідною прибутковістю від вкладання валюти в інші форми валютних операцій.
Допозитивних моментів проведення форвардних валютних операцій можна віднести те,що вони надають більше можливостей для маневру. Тоді як операція«спот» має бути виконана або відкладена практично негайно, форвардніконтракти залишають час для здійснення аналізу, контролю i проведеннянеобхідного коригування.
Однакслід мати на увазі той факт, що при укладанні форвардного контракту валютнийризик значно зростає, оскільки збільшується ймовірність непередбачуваної зміникурсу валюти на дату поставки, а також ризик щодо неплатоспроможності партнера.Тому під час укладання форвардної операції клієнт обов'язково повинен мати відповіднікошти — залишок на рахунку чи кредитну лінію — для покриття цього ризику.
Операція«своп» — це валютна операція, при якій поєднуються форвардні умови таумови «спот». При такій валютній операції продаж готівкової валюти(спот) здійснюється з одночасною її контркупівлею на строк (форвард), абонавпаки. Ці операції створюють можливості одержувати додаткові економічнівигоди або пов'язані з валютними втратами.
Операції«своп», як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 мic., значнорідше зустрічаються своп-операції з терміном виконання до п'яти років.
Операції«своп» здійснюються як між комерційними банками, так i міжкомерційними банками i центральним банком країни, а також безпосередньо міжцентральними банками країн. В останньому випадку вони являють собою угоди ізвзаємного кредитування в національних валютах відповідних країн. 3 1969 р. дієбагатостороння система взаємного обміну валют через Банк міжнароднихрозрахунків у Базелі на основі використання операцій «своп». Цідвосторонні опеpaції здійснюються центральними банками країн в основному дляздійснення ефективних валютних інтервенцій. Їх використовують як центральні,так i комерційні банки для диверсифікації своєї валюти з метою здійсненняміжнародних розрахунків, задоволення потреб клієнтів у певній валюті, длятимчасового збільшення своїх валютних резервів тощо.
Так,якщо банк має запаси доларів, а йому тимчасово на шість місяців потрібніфранки, то він може продати долари за франки з негайною оплатою i одночасноукласти договір про купівлю такої самої суми доларів через 6 міс. у свогопартнера.
Приблизнийрозподіл угод з іноземною валютою на світових валютних ринках такий:«спот» — 67%, «форвард» — 5%, «своп»—28%.(рис. 1.1.)/> />
Рис. 1.1. Діаграма розподілу угод з іноземною валютою на світовомувалютному ринку
Ареноювалютних операцій виступають також біржі, які здійснюють валютні обміни тавизначають залежно від попиту та пропозиції ринкові ціни валют. За деякихобставин валютні біржі стають головною ланкою міжбанківських операцій. Якучасники біржових тopгів можуть виступати i центральні банки, що провадятьоперації з підтримки національних валют.
Дострокових валютних операцій, які здійснюються комерційними банками на валютнихбіржах та валютних відділах товарних та фондових бірж, належать також ф’ючерснівалютні операції і опціони.
Ф’ючерснівалютні операції – це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продажзолота, валюти, кредитних та фінансових інструментів за фіксованою в моментукладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу.Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником міжпродавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов’язань [11, с.52].
Яквидно, сутність ф’ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так,ф’ючерсні операції, як і форвардні, здійснюються з поставкою валюти на термінпонад три дня з дня укладання контракту, при цьому ціна виконання контракту вмайбутньому визначається в день його підписання.
Однакпри видимій зовнішній подібності існують такі суттєві відмінності ф’ючерснихвалютних операцій від форвардних:
Ø Якщо форвардні операціїздійснюються на міжбанківському валютному ринку, то ф'ючерсні – переважно набіржовому, що призводить до визначення термінів і обсягів операцій зафорвардними контрактами на основі взаємної домовленості сторін, тоді як умовивиконання ф'ючерсних контрактів прив’язані до певних дат роботи бірж, тобтостандартизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;
Ø Індивідуальні контракти, щоукладаються між клієнтом і банком при форвардних валютних операціях, якправило, дорожчі порівняно із стандартизованими ф'ючерсними контрактами.Завдяки цьому форвардні операції супроводжуються більшою маржею і призводять добільших витрат для клієнта порівняно з ф'ючерсними;
Ø Доступ на форвардні валютніринки для невеликих фірм обмежений, оскільки мінімальна сума для укладанняконтракту становить у переважній більшості випадків 500 тис. дол. США.Ф'ючерсні ринок доступний як для індивідуальних, так і малих інституціональнихінвесторів;
Ø Якщо форвардні валютні операціїна 95% закінчуються поставкою валюти за контрактом, то ф'ючерсні операції,навпаки, на 95% закінчуються укладанням зворотної (офсетної) угоди, при якій нездійснюється реальної поставки валюти, а учасники цієї операції одержують лишерізницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що існує на моментздійснення зворотної (офсетної) угоди;
Ø При формуванні форвардноговалютного контракту набір валют практично не обмежений. Ф'ючерсні валютніоперації здійснюються з обмеженим набором, як правило, резервних валют – долараСША, німецької марки, французького франку, японської єни, англійського фунтастерлінгів тощо.
Валютнийопціон – це договірне зобов’язання, що дає право для покупця і зобов’язання дляпродавця купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу зафіксованим у момент укладання угоди курсом на наперед узгоджену дату абопротягом узгодженого періоду [11, с. 75].
Вобмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцю певну суму,яку називають премією. Ризик покупця опціону обмежений розміром цієї премії, аризик продавця опціону знижується на величину одержаної премії.
Прицьому виділяється:
üОпціон пут – право продативалюту для захисту від її потенційного знецінення або в розрахунку на їїпотенційне знецінення;
üОпціон кол – право купитивалюту для захисту від потенційного її подорожчання або в розрахунку напотенційне підвищення її курсу.
Крім того,розрізняють:
vЄвропейські валютні опціони – опціони, які можуть бути реалізовані тільки вдень закінчення терміну дії контракту;
vАмериканські валютні опціони, які дають право купити чи продати базовий актив убудь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.
Оскільки у випадкуреалізації американських валютних опціонів продавець зазнає більш високогоризику, за них, як правило, сплачується і більш висока премія, ніж заєвропейські валютні опціони.
Отже,на відміну від ф'ючерсних контрактів валютні опціони покликані обмежити ризик,пов’язаний з несприятливим розвитком курсів валют, зберігаючи при цьому шансина одержання прибутку у випадку їх сприятливого розвитку. Саме тому валютніопціони як відносно новий інструмент світового валютного ринку сьогодні доситьпоширені на валютних ринках світу.
Особливоюформою валютних операцій виступає валютний арбітраж, оскільки він як основнаоперація в роботі дилерів комерційних банків використовується і небанківськимиучасниками валютного ринку.
Валютнийарбітраж – це операції з валютами з метою одержання прибутку через використанняу визначений момент часу існуючих на фінансових ринках розривів між курсами івідсотковими ставками по касових і строкових операціях. Основний принципвалютного арбітражу – купити той чи інший фінансовий актив дешевше і продатийого дорожче.
Іншимисловами, валютний арбітраж – це операція, що поєднує купівлю та продаж валюти звідповідною контругодою для отримання прибутку за рахунок різниці в курсахвалют на різних валютних ринках (просторовий), або протягом певного періоду(часовий валютний арбітраж).
Простийвалютний арбітраж, це арбітраж, який здійснюється з двома валютами, складний –з трьома і більше валютами.
Слідпідкреслити, що арбітражні операції мають велике економічне значення для всьогофінансового ринку, оскільки втручання арбітражерів дає змогу забезпечитивзаємозв’язок курсів валют і регулювання ринку, що сприяє тимчасовомувирівнюванню курсів на різних ринках, стиранню різних кон’юнктурних стрибків,підвищуючи стійкість валютного ринку.

1.2Поняття та види валютного ринку
Одним знайсуттєвіших елементів міжнародних валютних відносин є світовий валютнийринок.
Валютний ринок– це:
1) підсистема валютних відносин упроцесі операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів віноземних валютах;
2) інституціональний механізм(сукупність установ і організацій – банки, валютні біржі, інші фінансові інститути),що забезпечують функціонування валютних ринкових механізмів. [11, с. 114]
Валютнийринок як економічна категорія – це система стійких економічних і організаційнихвідносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют і платіжнихдокументів в іноземних валютах [3, с. 21].
Навалютному ринку здійснюється широке коло валютних операцій щодозовнішньоторговельних розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої силитощо, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями,посередниками, банківськими установами та фірмами.
Якщосказати просто, то валютний ринок, це сфера, де відбувається купівля-продажіноземної валюти на основі попиту і пропозиції [2, с. 47].
Сучаснийвалютний ринок становить собою розгалужену систему механізмів, функціонуванняяких покликане забезпечити купівлю i продаж національних грошових одиниць таіноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнароднихплатежів.
Найсуттєвішимфункціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободивибору та дій власника валюти. Тому ступінь зрілості валютного ринкувизначається не тільки масштабами валютних операцій, але i його спроможністюповною мірою реалізовувати саме цю функцію.
Свободавибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе у процесіздійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, виражені у відповідномудоході.
Отже,валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку [5, с. 34].
По-перше, вінзавжди виступає як конкурентний ринок. Суб'єкти ринку конкурують між собою зприводу отримання найбільшого прибутку.
По-друге,будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у co6i елементи валютногоризику. Валютний ризик органічно пов'язаний із конкуренцією, з елементаминевизначеності економічної кон'юнктури, зрештою, з обов'язковою присутністюсуб’єктивного моменту у поведінці контрагентів, які не завжди можнапрогнозувати.
Невід'ємниматрибутом валютного ринку є присутність функціональних елементів йогорегулювання. Сучасний валютний ринок — це інституційно регульований ринок. Усясистема міжнародних валютних організацій, союзів i угод, діючих на міждержавнійi транснаціональній основі, а також система страхування від валютного ризикуявляють собою відповідні атрибути валютно-ринкової діяльності [16, с. 47].
Звалютним ринком тісно пов’язаний інтербанківський ринок. Він є результатомвзаємодії валютних рахунків комерційних банків. Ресурси цього ринку поділяютьсяна комерційні і регуляційні. Перші з них належать комерційним банкам, інші –центральним емісійним банкам. На цьому ринку сконцентровано до 30% офіційнихвалютних ресурсів, за допомогою яких держава реалізує сприятливу для себевалютну політику.
Рольвалютного ринку в економіці визначається його функціями:
1. обслуговування міжнародногообігу товарів, послуг і капіталу;
2. формування валютного курсу підвпливом попиту і пропозиції;
3. надання механізмів для захистувід валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілейгрошово-кредитної політики центрального банку. [16, с. 47]
Основнимиінструментами валютного ринку є банківські акцепти, акредитиви, чеки, векселя ідепозитні сертифікати.
За обсягом операцій валютні ринки переважають середньорічніобороти будь-яких інших фінансових і нефінансових ринків, складаючи, заоцінками різних центральних банків, від 200 до 250 трильйонів доларів США[25,с. 167]. Основними особливостями сучасних валютних ринків є їх посилюючаінтернаціоналізація, безперервність проведення операцій протягом доби,збільшення кількості і обсягів спекулятивних і арбітражних операцій,використання інформаційних технологій.
В залежності від обсягу, характеру валютних операцій такількості застосованих валют, валютні ринки поділяються на глобальні,регіональні і внутрішні.
Глобальні валютні ринки зосередженні у світових фінансовихцентрах (Лондоні, Нью-Йорку, Токіо, Парижі).
На регіональних валютних ринках здійснюються операції зпевним колом конвертованих валют.
Внутрішній валютний ринок – ринок однієї держави, під якимрозуміють всю сукупність операцій, що здійснюються банками, які розташовані натериторії цієї країни, щодо валютного обслуговування своїх клієнтів, в числіяких можуть бути компанії, приватні особи, банки, які не спеціалізуються напроведенні міжнародних валютних операцій, а також власних валютних операцій.
По відношенню до валютних обмежень розрізняють “вільні” і“невільні” валютні ринки, а за видами застосування валютних курсів – з одним ідвома режимами валютного курсу.
Найбільшівалютні центри розташовані у країнах, де валютні обмеження зведені до мінімуму.Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюриху,Франкфурті, Сан-Франциско, Торонто, Toкio, Гонконзі, Сингапурі та інших містах.На цих ринках обсяги валютних операцій можуть становити 100 млрд. доларів i більшеу день [2, с. 47]..
Зростанняінтенсивності міжбанківської торгівлі підвищує також ліквідність ринків. Натеперішній час банки можуть забезпечити підприємствам та інвесторам швидкуконвертацію валют, що вільно обертаються на ринку.
Нарис. 1.2 показані обсяги денної торгівлі на різних банківських площадках у 2005році., при цьому сукупний обсяг валюти розрахований в доларах США.
/>

Рис. 1.2. Гістограмарозподілу обсягів продажу валют в різних кутках світу [4, с. 143]
Отже, специфічними рисамисучасного міжнародного валютного ринку є:
•посилення інтернаціоналізації, пов'язане з поглибленням господарських зв'язків,підвищенням рівня концентрації виробництва та фінансового капіталу, створеннямспільних банків тощо;
•високий динамізм здійснення валютних операцій;
•наявність уніфікованих, а в більшості випадків стандартизованих методіворганізації торгівлі та укладення валютних контрактів;
•підвищення в структурі обороту частки спекулятивних угод i відповідно зниженнячастки комерційних (клієнтських) валютних операцій;
•високий piвень технічної оснащеності фінансових установ;
•використання спеціальних телеграфних агентств (Рейтер, Блумберг), системиміжнародних розрахунків СВІФТ i створення електронної системи«Рейтер-дилінг»;
•широке застосування міжнародних розрахункових одиниць;
•інтенсивний розвиток ринку євровалют;
• лібералізаціянаціональних валютних законодавств i зміцнення внутрішніх валютних ринків тощо.
Сучасне технічнеоснащення валютного ринку — його широка комп'ютеризація, насичення новітнімизасобами електронного зв'язку, з одного боку, суттєво прискорює оборот валютнихpecypciв i міжнародних платіжних документів, міграцію капіталу, з іншого — забезпечує органічне поєднання територіальних структур i функціональних центрівсвітового ринку в єдину глобальну цілісну систему.
1.3 Валютний курс та методи управління валютними ризиками
Необхідність валютного курсувизначається тим, що національні гроші за межами внутрішнього ринку не можутьвиступати законним платіжним засобом. При здійсненні зовнішньоекономічнихоперацій вони повинні бути обмінені на валюту іншої країни чи на міжнароднірозрахункові одиниці (ЕКЮ, СДР та інші). правильне визначення валютного курсумає вирішальне значення для забезпечення еквівалентності, взаємної вигоди увідносинах екномічних суб’єктів різних країн. Через концепцію курсунаціональної валюти центральний банк впливає на стан платіжного балансу країни,а також використовує його як інструментарій монетарної політики.
Валютний курс — цеспіввідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу; або ціна грошовоїодиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Валютний курс відображаєвзаємодію середовищ національної та світової економіки. Він використовуєтьсяпри купівлі та продажу валюти у зв’язку з експортом та імпортом товарів чипослуг, надходженні в країну або вивозі за кордон капіталів, кредитів,прибутків тощо.
Функції валютного курсу.
Теорія грошей визначає такі функції валютного курсу:
По-перше, за його допомогою долається економічна обмеженістьнаціональної грошової одиниці. Відбувається перетворення її локальної цінностів інтернаціональну. Відповідно до цього валютний курс виступає як засібінтернаціоналізації грошових відносин, утворення світової грошової системи.
По-друге, на основі валютних курсів здійснюється порівняннявартісних показників окремих країн, умов і результатів виробничого відтворення- продуктивності праці, заробітної плати, темпів економічного зростання, атакож платіжного балансу країни.
По-третє, за допомогою валютних курсів порівнюютьсянаціональні ціни з світовими цінами та інтернаціональною вартістю. Валютний курс- це механізм реалізації інтернаціональної вартості товарів і послуг.
По-четверте, через механізм валютних курсівперерозподіляється національний продукт між країнами-учасницями міжнароднихекономічних зв’язків.
В економічній теорії розглядається два основних види валютнихкурсів: фіксований та плаваючий. Крім цих двох існує кілька варіантів, якізалежно від конкретно обраних параметрів їх реалізації, можуть розглядатися якмодифікація фіксованого або плаваючого курсу. Йдеться про встановлення такзваного діапазону коливань (band) між верхньою і нижньою точками інтервенції,що в українській мові отримало назву “валютний коридор”. Крім цього, є такзвана модель перемінно-фіксованого (повзучого з прив’язкою до фіксованого)курсу (англійською — crawling ред).
Різноманітні варіанти валютних курсів можна представлені утаблиці 1.1
На практиці застосовують також гібридні варіанти фіксованогоабо плаваючого курсу — це офіційний, ринковий, біржовий тощо.
Після другої світової війни відповідно до Бреттон-вудськоїугоди було введено режим фіксованих паритетів та курсів. Фіксовані курсивідігравали вирішальну роль до 1976 року, коли вони визначались на основізолотого паритету чи на договірній основі. Внаслідок краху Бреттон-вудськоївалютної системи фіксовані валютні курси та паритети були скасовані тавстановлений режим плаваючих курсів валют. Однак, вільно “плавають” тількипровідні валюти ¾ долар США, євро, англійський фунт стерлінгів, японськаієна та інші. Вони самостійно формуються на ринку під впливом попиту іпропозиції. Держави можуть за взаємною угодою визначати межі їх плавання.Більшість країн установили керований плаваючий курс за яким нині існує кількаваріантів фіксації курсу: прив’язка його до кошика валют; прив’язка до однієїпровідної валюти; поступова девальвація курсу в межах валютного коридору.
Таблиця 1.1
Моделі валютних курсівВиди валютних курсів Метод фіксації курсу 1. Фіксовані курси. система, що припускає наявність офіційних валютних паритетів. 1.1.Запровадження фіксованого курсу за класичною схемою офіційні курси, що базуються на золотому паритеті (можливі за умов золотого стандарту). 1.2. Договірні фіксовані курси. курси, що базуються на договірній основі 1.3. Установлення коригованого фіксованого курсу (adjustable ред). фіксація курсів по відношенню до стійких валют чи міжнародних валют на рівні, що фактично склався на валютному ринку. Фіксація, що передбачає регулярний перегляд або межі можливих відхилень. 1.4. Премінно-фіксований курс, який змінюється за деякою визначеною наперед схемою, наприклад, з урахуванням очікуваної зміни індексу інфляції. Потребує втручання держави. 2. Плаваючі курси. система, при якій у валют немає офіційних паритетів. 2.1. Проголошення вільно плаваючого курсу курси, які самостійно формуються на ринку під впливом попиту і пропозиції 2.2. Установлення керованого плаваючого курсу (managed float). курси валют, які прив’язані безпосередньо чи через “валютні корзини” до провідних валют. Вони коректуються валютними інтервенціями центральних банків з метою уникнути тимчасових різких коливань.
Валютний курс є одним ізключових параметрів міжнародних валютних відносин. Величина валютного курсу тарежим його функціонування впливає практично на всю систему макро тамікроекономічних показників країни, на її конкурентні позиції у світовій економіці,перерозподіл ресурсів, збалансованість платіжного балансу тощо. Тому визначеннявалютного курсу та управління ним є важливим елементом економічної політикикожної держави.

Розділ 2. Регулювання валютних операцій на національномувалютному ринку
2.1 Завдання та спрямованість валютного регулювання
Здійсненнявалютних операцій як на світовому, так і на національному валютному ринкупотребує валютного регулювання. Під валютним регулюванням слід розуміти одну зформ державного регулювання міжнародних економічних відносин, спрямовану нарегулювання міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою тавалютними цінностями з метою урівноваження платіжних балансі, зміни структуриімпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентраціївалютних ресурсів в руках держави.
Основними суб’єктамивалютного ринку є комерційні банки. У банках відкривають і утримують валютнірахунки інші учасники ринку з метою здійснення необхідних конверсійних тадепозитно-кредитних операцій у валюті. Банки акумулюють сукупні потреби ринку увалютних конверсіях, залучають і розміщують кошти через співробітництво зіншими банками. Діяльність комерційних банків на валютних ринкахрегламентується внутрішнім законодавством, яке визначає права та обов’язкибанків, а також їх правила поведінки. Зрозуміло, що в країнах з перехідноюекономікою, де ринкові відносини перебувають у стадії розбудови (до такихналежить і Україна), законодавство спрямоване на певні обмеження діяльностібанків на валютному ринку, який є об’єктом посиленої уваги з боку держави.Залежно від форм валютної політики та системи валютного регулювання в кожнійкраїні формується своя структура валютного ринку.
Розвиток валютногоринку в Україні розпочався після проголошення незалежності держави. За своєюфункціональною діяльністю валютний ринок в Україні не відрізняється від іншихміжнародних та національних валютних ринків. Головна його мета полягає взбалансуванні попиту та пропозиції на іноземну валюту та в обслуговуванніплатіжного балансу держави.
Валютнерегулювання здійснюється на національному і міждержавному рівні.
Основними завданнямиздійснення валютного регулювання та контролю є:
1. організація системикурсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованостінаціональної грошової одиниці;
2. регулювання платіжної функціїіноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточнихоперацій платіжного балансу;
3. організація внутрішньоговалютного ринку;
4. регламентація та регулюваннябанківської діяльності з валютними цінностями;
5. регулювання процесів утвореннята руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій;
6. встановлення режиму та обмеженьна вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей;
7. забезпечення стабільних джерелнадходження іноземної валюти на національний валютний ринок. [16, с. 87-88]
Ефективна діяльність валютногоринку багато в чому залежить від системи його регулювання. Світова практикафункціонування ринків знає два методи валютного регулювання – ринковий ідержавний. Ці методи доповнюють один одного, однак співвідношення між нимипостійно змінюється залежно від конкретної економічної ситуації.
Валютне регулювання в Україніздійснюється на основі Декрету Кабінету Міністрів “ Про систему валютногорегулювання та валютного контролю ”, який набув чинності у лютому 1993 р. і дієй нині. Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території Україні,визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державнихорганів і функції банків та інших кредитно- фінансових установ України врегулюванні валютних операцій, права й обовязки субєктів валютних відносин,порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютногозаконодавства.
Згідно з Декретом субєкти валютнихвідносин поділяються на резидентів та нерезидентів. Резиденти і нерезидентимають право бути власниками валютних цінностей, що перебувають на територіїУкраїни. Резиденти також мають право бути власниками валютних цінностей, щорозміщені за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актамиУкраїни
Загальне керівництво валютноюполітикою здійснюють Президент України та Верховна Рада, які приймаютьзаконодавчі акти у сфері валютної політики, забезпечують їх дотримання,розподіляють повноваження і функції з управління валютною сферою всерединікраїни.
Головною виконуючою установоювалютного регулювання є Національний банк України, який:
— здійснює валютну політику виходячиз принципів загальної економічної політики України
— складає разом з КабінетомМіністрів України платіжний баланс держави
— контролює дотриманнязатвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргуУкраїни
— визначає у разі необхідностіліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам
— видає в межах, передбачених цимДекретом, обовязкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій навалютному ринку України
— нагромаджує, зберігає івикористовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютноїполітики
— видає ліцензії на здійсненнявалютних операцій та приймає рішення про їх скасування
— установлює способи визначення івикористання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валютіУкраїни, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або врозрахункових (клірингових) одиницях
— забезпечує публікаціюбанківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків
Валютний контроль – це здійсненняуповноваженими органами необхідних дій, спрямованих на дотримання фізичними таюридичними особами встановленого законодавством порядку переміщення валюти тавалютних цінностей через митний кордон України.
Контроль за правомірністюдіяльності уповноважених банків здійснює Національний банк України. Він стежитьза виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіхпитань, не віднесених Декретом до компетенії інших державних органів. Крім НБУ,в межах своєї компетенції, органами валютного контролю є:
— Державна податкова інспекція України,яка здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадятьсярезидентами і нерезидентами на території України
— Міністерство звязку контролюєдодержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митнийкордон України
— Державний митний комітет Україниздійснює контроль за додержання правил переміщення валютних цінностей черезмитний кордон України
Законодавство про валютний контроль за зовнішньоекономічною діяльністюпідприємств діє лише в країнах СНД. У нашій державі поняття валютного контролювперше з’явилося в 1993 р. з прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України “Просистему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. № 15-93(далі – Декрет про систему валютного регулювання). Більш детальнопоняття валютного контролю було визначено у Законі України “Про порядокздійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (далі– Закон про порядок розрахунків).
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів тазобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів,яке перебуває за межами України, підлягають валютному контролю.
І так сьогодні валютне регулювання є засобом реалізаціївалютної політики, яка являє собою сукупність заходів у сфері валютних відносинвідповідно до стратегічних цілей держави. В Україні валютна політика спрямованана забезпечення сталості економічного зростання, стримування темпів інфляції,підтримання рівноваги платіжного балансу.
2.2Методи державного регулювання
У системідержавного регулювання економічного життя кожної країни виділяють сукупністьзаходів, які проводяться центральними банками у сфері грошового обігу івалютних відносин, з метою впливу на купівельну спроможність грошей, валютнікурси та на економіку загалом, що становить сутність певної валютної політикидержави. Ця політика здійснюється переважно у двох формах: дисконтній тадевізній.
Дисконтнаполітика означає зміну облікової ставки центрального банку з метою регулюваннявалютного курсу впливом на рух короткострокових капіталів. В умовах пасивного платіжногобалансу центральний банк підвищує облікову ставку і цим самим стимулює припливіноземного капіталу із країн, де цей рівень набагато нижчий. Такий припливкороткострокових капіталів поліпшує стан платіжного балансу, створює додатковийпопит на національну валюту, а отже, сприяє підвищенню її курсу.
Політикакредитної рестрикції («дорогих грошей») використовується, як правило, в умовахстрімкого промислового буму та зростання господарської активності. Її мета –перешкодити процесу активного використання кредиту господарськими суб’єктами тазагальмувати промисловий бум, який часто призводить до перевиробництва товарів.
Політикакредитної експансії (“дешевих грошей”), навпаки, спрямована на стимулюваннякредитних операцій у розрахунку на те, що більш сприятливі умови кредитуванняспонукатимуть до господарської активності, зростання виробництва і залученняіноземного капіталу.
Девізнаполітика спрямована на регулювання валютного курсу через купівлю-продажнаціональним банком іноземної валюти, що впливає на курс національної грошовоїодиниці, продажу або купівлі золота з метою бажаного впливу на кон'юнктуруринку золота, зміни режиму конвертованості валют, посилення або послаблениявалютних обмежень [11, с. 177].
Усучасних умовах девізна валютна політика часто приймає форму валютноїінтервенції – прямого втручання центрального банку в операції з іноземноювалютою на валютних ринках при одночасному введенні обмежень у сфері валютнихоперацій на внутрішньому ринку.
Девізнавалютна політика має тимчасовий і обмежений вплив на рівень валютного курсу,якщо відсутні корінні порушення платіжного балансу. За наявності таких порушеньактивне використання девізної політики може призвести до швидкого виснаженнявалютних резервів країни, не запобігши при цьому процесу знеціненнянаціональної валюти.
Частовалютна інтервенція використовується для підтримання курсу валюти на заниженомурівні, використовуючи валютний демпінг – знецінювання національної валюти зметою масового експорту товарів за цінами, нижчими за світові [16, с. 132].
Валютнийдемпінг використовується для експорту товарів через застосування спеціальнихзанижених валютних курсів, які відображають зовнішнє знецінення валюти урозмірах, що перевищують знецінення грошей на внутрішньому ринку країни, якаекспортує товари та послуги.
Валютний демпінгбезпосередньо впливає на торговельно-економічні відносини відповідних країн.Так, занижений валютний курс підвищує конкурентоспроможність фірм даної країнина світових ринках та сприяє розширенню експорту товарів та послуг, однак цідії призводять до зростання внутрішніх цін, країна вивозить більше товарів іпослуг на відповідну одиницю імпорту, що порушує еквівалентність міжнародногообміну на шкоду цій країні.
Штучно завищенийвалютний курс спричиняє зворотній економічний ефект, коли на відповідну одиницювивезеного за кордон товару країна за рахунок імпорту отримує більшу кількістьтоварів і послуг, що також порушує еквівалентність міжнародного обміну, але вжена користь цій країні.
Іншими методамивалютного регулювання є:
v диверсифікація валютнихрезервів, що дає змогу зменшити збитки від відносного знецінення тих або іншихвалют, i забезпечення найвигіднішої структури резервних активів;
v отримання або надання кредитівта субсидій, які використовуються для компенсації розривів, що виникають уміждержавних платежах;
v девальвація, яка закріплює вжездійснене в у мовах інфляції фактичне знецінення національної валюти;
v ревальвація – офіційнепідвищення вартості валюти, що виражається у зростанні її золотого вмісту або впідвищенні її курсу по відношенню до інших валют;
v інші адміністративні заходи.
Отже,валютну політику держави можна поділити на дві частини — поточну таперспективну [16, с. 47].
Поточна валютнаполітика полягає в організації повсякденного оперативного регулювання поточноївалютної кон'юнктури, а перспективна — в здійсненні довгострокових структурнихзмін у міжнародному валютному механізмі, що реалізується через участь держави вміждержавних угодах.

2.3 Система регулювання валютних операцій на національномурівні
Декрет про систему валютного регулювання визначає, що валютніоперації – це операції, пов’язані з переходом права власності на валютніцінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валютіУкраїни; операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародномуобігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань,предметом яких є валютні цінності; операції, пов’язані з ввезенням,переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням,переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Функції у сфері валютного контролю в Україні здійснюють:
§ Національнийбанк України, який є головним органом валютного контролю;
§ уповноваженібанки;
§ Державнаподаткова інспекція України;
§ Міністерствозв’язку України;
§ Державниймитний комітет України.
Національний банк Україниконтролює виконання правил регулювання валютних операцій на території Українита забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютногоконтролю.
Національним банкомУкраїни 6 травня 1998 р. №181 затверджено «Положення про порядок видачібанкам ліцензій на здійснення банківських операцій» (зі змінами тадоповненнями від 24 вересня 1998 р. №392), згідно з яким ліцензуванню підлягаютьтридцять банківських операцій. Положення регламентує порядок і умови видачіліцензій на здійснення банківських операцій уповноваженими банками, а такожпорядок і умови, за яких Національний банк України може відмовити в наданніліцензій.
Під ліцензуваннямбанківських операцій слід розуміти порядок видачі уповноваженим банкам, якіз часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи,дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умовидіяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України танормативним актам Національного банку України, а також діяльність яких незагрожує інтересам їх клієнтів.
Для отримання необхідноїліцензії на здійснення валютних операцій комерційний банк подає до Національногобанку такі документи [6, ст… 127-128]:
1) клопотання банкупро видачу ліцензії на здійснення банківських операцій (з перелікомоперацій, які банк бажає виконувати) за підписом Голови Правління банку;
2) бізнес-план банкуна перші три роки його діяльності (на кожен рік окремо), який має містити:
• перелік операцій, якіпланує здійснювати банк;
• розрахунковийбалансовий звіт і розрахунок звіту про прибутки та збитки комерційного банку накінець кожного фінансового року за формами № 11 (місячна) і №2-КБ (квартальна),затвердженими постановою Правління Національного банку України від 21 листопада1997 р. №338. Форми подаються за підписом голови правління та головного бухгалтераі засвідчуються печаткою банку;
• економічнеобґрунтування прогнозних показників балансового звіту та розрахунку звіту проприбутки і збитки комерційного банку (опис основних клієнтів, спрямування тавизначення джерел залучення коштів, фінансових результатів діяльності,формування резервів у розмірах, необхідних для покриття можливих збитків,прогнозний розрахунок додержання економічних нормативів);
• дані про управлінськута організаційну структуру банку (підрозділи, їх підпорядкованість, порядокприйняття рішень, положення про Правління банку. Кредитну раду (комітет) банкута підрозділ внутрішнього аудиту банку);
3) відомості, щопідтверджують високий професійний рівень керівників відповіднихпідрозділів, які повинні відповідати кваліфікаційним вимогам до працівниківкомерційних банків.
Інформація щодопрофесійних якостей керівних осіб банку має бути завірена регіональнимуправлінням Національного банку України за місцезнаходженням банку;
4) відомості прозабезпеченість банку необхідним банківським обладнанням, комп'ютерноютехнікою та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам Національногобанку України;
5) відповіднівнутрішні положення банку, що регламентують здійснення ним банківськихоперацій;
6) висновокрегіонального управління Національного банку України про технічнуготовність банку та його забезпеченість кваліфікованими кадрами для виконаннявідповідних операцій і обґрунтовані пропозиції щодо можливості видачі ліцензіїна здійснення кожної операції.
Національний банк Українивидає комерційному банку ліцензію на здійснення операцій з іноземною валютою уразі додержання таких особливих вимог [6, ст. 129-132]:
1. Операція «Веденнярахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтівнерезидентів у грошовій одиниці України»:
• строк діяльності банкуне менш як 1 рік;
• наявністьзареєстрованого та сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній 2млн. євро.
2. Операції «Веденнякореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземнійвалюті», «Відкриття кореспондентських рахунків у банках(нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними»:
• строк діяльності банкуне менш як 2 роки;
• наявністьзареєстрованого та сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній 3млн. євро;
• письмове підтвердженняодного банку (нерезидента) про згоду на встановлення кореспондентських відносин(для відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземнійвалюті та здійснення операцій за ними).
3. Операція«Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України віноземній валюті та здійснення операцій за ними»:
• письмове підтвердженняодного банку (резидента) про згоду на відкриття кореспондентського рахунку віноземній валюті.
4. Операція«Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринкуУкраїни»:
• строк роботи банку неменш як 2 роки;
• наявністьзареєстрованого та сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній 3млн. євро.
5. Операція«Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках»:
• строк роботи банку неменш як 3 роки;
• наявність зареєстрованогота сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній 3 млн. євро.
6. Операція «Валютніоперації на міжнародних ринках»:
• строк роботи банку неменш як 3 роки;
• наявністьзареєстрованого та сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній 5млн. євро;
• наявність підключеннядо міжнародних інформаційних систем;
• обладнання спеціальногоопераційного залу (дилерської кімнати, бек-офісу та міжнародноїтелекомунікаційної системи з відповідною охороною і системою допуску).
7. «Операції збанківськими металами на валютному ринку України»:
• строк роботи банку неменш як 3 роки;
• наявністьзареєстрованого та сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній 5млн. євро.
8. «Операції збанківськими металами на міжнародних ринках»:
• строк роботи банку збанківськими металами на внутрішньому ринку України не менш як 3 роки;
• наявністьзареєстрованого та сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній10 млн. євро.
9. Операція «Веденнякореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниціУкраїни»:
• строк роботи банку неменш як 2 роки;
• наявністьзареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу банку в сумі,еквівалентній 3 млн. євро.
10. Операція«Неторговельні операції з іноземною валютою» не потребує додатковихособливих вимог.
Розрахунок розмірустатутного капіталу та капіталу в євро здійснюється за курсом Національногобанку України станом на 31 березня кожного року.
Комерційний банк, якийотримав ліцензію на право залучення та розміщення іноземної валюти на валютномуринку України, може також здійснювати операції в іноземній валюті з касовогообслуговування клієнтів, надання і отримання кредитів на міжбанківському ринку,факторингу, залучення депозитів юридичних і фізичних осіб та фінансуваннякапітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованихкоштів.
Отримання ліцензії направо залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках дає змогубанку здійснювати операції в іноземній валюті з банками-нерезидентами з наданнята отримання кредитів.
Порядок та умовипроведення уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами операцій зготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку Українивизначаються окремими нормативними актами Національного банку України.
Дозволено купівлюуповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами готівкових іноземнихвалют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти цієї групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами «тод», «том»,«стоп» для забезпечення роботи власних кас із метою виконаннязобов'язань перед власними клієнтами.
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках знерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи [7, ст.234]:
• договір знерезидентом
• вантажна митнадекларація
• акт здачі-приймання
• документи, передбаченіпри документальній формі розрахунків (акредитив, інкасо).'
На оригіналах документів,на підставі яких була куплена іноземна валюта, ставиться відміткауповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів ізвідміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (заступника керівника)суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом та зберігаються вуповноваженому банку. [9, ст. 34]
Купівля іноземної валютина міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а такожоб'єднаннями страховиків, які створені та мають відповідні повноваження згідноз чинним законодавством України, з метою виконання зобов'язань переднерезидентами здійснюється згідно з вимогами Порядку про застосування іноземноївалюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління Національногобанку України від 23 вересня 1996 р. №245, за умови надання довідки державноїподаткової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платникподатків.
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами(юридичними та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю безстворення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) приздійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи [9, ст. 34-36]: а)заявки з розрахунком витрат: на відрядження за кордон; на експлуатаційнівитрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
б) документи, які маютьсилу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно зміжнародною практикою:
— для оплати участі вміжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнароднихзустрічах;
— для оплати за навчання,лікування, патентування тощо;
— для сплати митнихплатежів;
— для здійснення платежівза користування авторськими правами;
— для відшкодуваннявитрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземнихдержав;
в) укладені трудовідоговори (контракти) з нерезидентами;
г) рішення судів просплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо;
ґ) угоди між пенсійнимифондами про переказ за межі України пенсій у іноземній валюті;
д) угоди між поштовимиадміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійнимипредставниками нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, приздійсненні неторговельних операцій є такі документи: заявки з розрахункомвитрат на відрядження за кордон; укладені трудові договори (контракти) знерезидентами; заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичноїособи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України цепредставництво, в межах залишків коштів на рахунку типу «П».
Для купівлі іноземноївалюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представниками,представництвами юридичних осіб — нерезидентів, які не здійснюютьпідприємницьку діяльність, при виконанні неторговельних операцій слід податитакі документи [9, ст. 143]:
а) заявки (відповіднодо кошторису) на відрядження за кордон;
б) заявки відповіднодо договорів з нерезидентами, пов'язаних із виконанням трудових обов'язків;
в) заявка наперерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземноїдержави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє натериторії України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу«Н».
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичнимиособами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій є такі документи[11, ст. 127-128]:
а) заявка наперерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в гривнях тадокументи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб — резидентів напостійне місце проживання за кордон;
б) документи,передбачені Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунокособистих коштів фізичних осіб — резидентів і нерезидентів, затвердженимипостановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 р. №245, уразі здійснення переказів коштів за кордон.
При здійсненнінеторговельних операцій фізичними особами — нерезидентами за рахунок коштів звласного поточного рахунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти наміжбанківському валютному ринку України е заявка на перерахування іноземноївалюти за кордон.
Купівля іноземної валютиз кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідноз вимогами Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банкахУкраїни рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях,затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 березня1998 р. №118.
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконаннявласних зобов'язань уповноважених банків — членів міжнародних платіжних системза операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків звикористанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є [7, ст. 234]:
а) для організації тазабезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами — виписка зкореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідноїміжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);
б) для закриття відкритоївалютної позиції банку — заявка банку (з розрахунком).
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконаннязобов'язань за капітальними операціями та інших зобов'язань резидентів віноземній валюті є такі документи:
а) кредитна угода (угодапозики), яка свідчить про необхідність виконання юридичними та фізичнимиособами — суб'єктами підприємницької діяльності України зобов'язань в іноземнійвалюті, довідка з інформацією про стан погашення заборгованості за кредитом(позикою) та документи, передбачені чинним законодавством щодо легітимностівиконання таких зобов'язань (реєстраційні свідоцтва, індивідуальні ліцензіїНаціонального банку України, гарантії Кабінету Міністрів України тощо);
б) договір проінвестиційну діяльність, у тому числі про інвестиційну діяльність безстворення юридичної особи, документ про фактичне внесення інвестицій, якісвідчать про правомірність переказу за кордон прибутку (доходу), отриманогонерезидентом на законних підставах в Україні; копія рішення загальних зборівзасновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподілприбутку; копія декларації про прибуток підприємства з відміткою Державної податковоїадміністрації України про її прийняття; копія податкового звіту про результатиспільної діяльності на території України без створення юридичної особи та копіядекларації про прибуток з відміткою Державної податкової адміністрації про їхприйняття;
в) виписки з рахункубанку про надходження іноземної валюти (із копією повідомлення тощо) тапідтвердження конвертації її у гривні (або про надходження гривневих коштів зкореспондентського рахунку банку-нерезидента в українському банку в період до 1травня 1997 р.) для придбання облігацій внутрішньої державної позики, довідкадепозитарію Національного банку України або уповноваженого банку, довідкауповноваженого банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманогонерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з якимздійснено перерахування коштів) у випадках, передбачених законами України.
г) депозитний договір,ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджуютьнеобхідність виконання банком зобов'язань в іноземній валюті перед власникомдепозиту (вкладу);
ґ) усі види договорівпро забезпечення виконання зобов'язань в іноземній валюті та договори, длязабезпечення виконання яких останні видані.
Підставою для купівлііноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконаннязобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензійНаціонального банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національногобанку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з п.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютногорегулювання і валютного контролю», які передбачають купівлю іноземноївалюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій.
При купівлі-продажуіноземної валюти контроль за документами, що надаються клієнтом, здійснює банк,якому клієнт доручає купити іноземну валюту. При купівлі уповноваженим банкоміноземної валюти за рахунок та за дорученням клієнта через інший уповноваженийбанк підставою для продажу іноземної валюти для уповноваженого банку, щоздійснює продаж, є SWIFТ, телекс або інше повідомлення від банку, який маєнамір купити іноземну валюту.
Іноземна валюта, придбанау встановленому порядку через уповноважені банки та кредитно-фінансові установина міжбанківському валютному ринку України, має бути використана резидентомпротягом п'яти робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок націлі, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти. [7, ст. 234]
Придбана іноземна валютаможе бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань переднерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті, який визначенийрезидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконаннязобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті.
У разі порушеннярезидентами п'ятиденного строку використання придбана іноземна валютапродається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківськомувалютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнутиза такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, анегативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльностірезидента.
У разі повернення наадресу резидента коштів у іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютномуринку України та перераховані на користь нерезидента, в зв'язку з тим, щовзаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть бутивикористані з іншою метою і підлягають продажу з розподільчого рахунку.Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюються на іноземнівалюти, які не належать до першої групи Класифікатора.
Кошти в іноземній валюті,що надійшли на адресу юридичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яказдійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідноз чинним законодавством України підлягають попередньому зарахуванню нарозподільчий рахунок.
Уповноважені банки такредитно-фінансові установи зобов'язані продавати без доручення клієнтів усінадходження на користь клієнтів у іноземній валюті, що підлягають згідно зчинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринкуУкраїни, протягом п'яти банківських днів з часу зарахування таких надходжень наїх кореспондентські рахунки або рахунок каси. Обмеження строку продажуіноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першоїгрупи Класифікатора.
Кошти в іноземній валюті,які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно з чиннимзаконодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України,уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язаніперерахувати на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше п'ятибанківських днів з часу зарахування на розподільчий рахунок.
Відповідальність занесвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженоїкредитно-фінансової установи про надходження коштів у іноземній валюті наадресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютномуринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається наклієнта банку.
Продаж за дорученнямклієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк абоуповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані здійснювати протягом п'ятибанківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунку клієнта.Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземнівалюти, які не належать до першої групи Класифікатора.
Гривневий еквівалентпроданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти в усіхвипадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів непізніше двох банківських днів після надходження на кореспондентський рахуноквідповідної суми в гривнях.
Суб'єкти міжбанківськоговалютного ринку України (у тому числі валютні біржі) при проведеннібезготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківськомувалютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.[7, ст. 237]
Уповноваженому банку тауповноваженій кредитно-фінансовій установі згідно з їх тарифами дозволяєтьсяотримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів,якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані із сплатоюкомісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту(здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті наінкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) тазі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язкуза користування їх послугами.
Суб'єкти міжбанківськоговалютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажуіноземних валют за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожноюоперацією без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу ікомісійної винагороди. При здійсненні обов'язкового продажу надходжень віноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб комісійна винагородауповноваженого банку не може перевищувати 0,05%, включаючи операційні витрати.
При здійсненні операційкупівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України зметою виконання розрахунків за торговельними операціями уповноважені банкиповинні вимагати від резидентів документи, передбачені Правилами здійсненняоперацій на міжбанківському валютному ринку України.
Суб'єкт міжбанківськоговалютного ринку України, який є покупцем іноземної валюти, несе повнувідповідальність як агент валютного контролю за наявністю всіх документів,передбачених Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринкуУкраїни, які є обов'язковими для здійснення операцій купівлі іноземної валютина міжбанківському валютному ринку України. У разі виявлення порушень з бокууповноваженого банку (уповноваженої кредитно-фінансової установи) він несевідповідальність згідно із ст. 16. Декрету Кабінету Міністрів «Про системувалютного регулювання і валютного контролю», тобто позбавляється ліцензіїна право здійснення операцій з валютними цінностями.
Однією із функцій валютногорегулювання та валютного контролю, які здійснює Національний банк України, єрозробка рекомендацій і організація контролю за додержанням уповноваженимибанками нормативів валютних позицій.
Валютною позицією називаютьспіввідношення балансових і позабалансових вимог і зобов'язань із кожноїіноземної валюти, яке складається внаслідок здійснення уповноваженим банкомвалютних операцій. [12, ст. 101]
Валютні позиціїкласифікують за ознаками: відкрита або закрита, довга або коротка.
Закритою валютну позиціювважають у тому випадку, якщо сума купівлі валюти збігається з сумою проданоївалюти.
Відкритою є позиція, якщосума вимог і зобов'язань не збігається.
Довгою є валютнапозиція, якщо вимоги в іноземній валюті перевищують зобов'язання у відповіднійвалюті, а короткою, якщо зобов'язання перевищують вимоги у відповіднійіноземній валюті. [12, ст. 101]
Вперше в Україніуправління валютною позицією уповноваженого банку з метою мінімізації валютнихризиків та недопущення спекулятивного впливу на валютний курс було запровадженопостановою Правління Національного банку України «Про заходи щодолібералізації валютного ринку України» від 16 травня 1995 р. за №119.
Відповідно до цієїпостанови для здійснення уповноваженими банками купівлі й продажу на валютномуринку України іноземної валюти за національну валюту Національним банкомУкраїни залежно від суми власного капіталу банку встановлювався ліміт урозмірі, еквівалентному:
• для уповноваженихбанків із власними коштами (капіталом) не менше за 300 тис. ЕКЮ — 5 відсотківвід загального обсягу власних коштів;
• для уповноваженихбанків із власними коштами (капіталом) від 300 тисяч до 600 тис. ЕКЮ — 7відсотків від загального обсягу власних коштів;
• для уповноваженихбанків із власними коштами (капіталом) від 600 тис. до 1 млн. ЕКЮ — 10відсотків від загального обсягу власних коштів;
• для уповноваженихбанків із власними коштами (капіталом) більш як 1 млн. ЕКЮ — 15 відсотків відзагального обсягу власних коштів.
Для встановлення мінімумувідкритої валютної позиції уповноважені банки були зобов'язані щокварталуподавати регіональним управлінням НБУ за місцем знаходження розрахунки сумивласних коштів. Відповідні управління встановлювали кожному банку в доларовомуеквіваленті ліміт відкритої валютної позиції та повідомляли в письмовій форміуповноважений банк. [12, ст. 102-103]
З 1997 р. постановоюПравління Національного банку України «Тимчасовий порядок веденняуповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажубезготівкової іноземної валюти на валютному ринку України» від 3 січня1996 р. ліміти відкритої валютної позиції встановлювалися за таким самимпринципом, проте в інших розмірах:
• для уповноваженихбанків з власними коштами (капіталом) 700 тис. і до 1 млн. ЕКЮ — 5 відсотківвід загального обсягу власних коштів;
• для уповноваженихбанків з власними коштами (капіталом) від 1 млн. і до 3 млн. ЕКЮ — 10 відсотківвід загального обсягу власних коштів;
• для уповноваженихбанків з власними коштами 3 млн. ЕКЮ і більше — 15 відсотків від загального обсягувласних коштів.
Сьогодні управліннявалютною позицією комерційного банку здійснюється за нормативами та в порядку,передбаченому Інструкцією «Про порядок регулювання та аналіз діяльностікомерційних банків» №10, затвердженою постановою Правління Національногобанку України в 2004 р.
Оскільки план рахунківбухгалтерського обліку є мульти-валютним, з кожної іноземної валютипідраховується підсумок за всіма балансовими активами та зобов'язаннями банкуІ, II, III і IV класів (крім розділів 43, 44, 45) та позабалансовими активами йзобов'язаннями банку IX класу (тільки групи 920, 921, 929, 935, 936) Планурахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 21 листопада 1997 р. за №388.
Загальна сума відкритоївалютної позиції в цілому в уповноваженому банку визначається як сумаабсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій угривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма іноземними валютами.Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку до 1 липня 2004р. було встановлено на рівні до 40 відсотків. З 1 липня 2004 р. до 1 жовтня2004 р. значення нормативу НІ5 не могло перевищувати 30, а з 1 жовтня2004 р. — 20 відсотків, а відповідно до постанови Правління НБУ «Проокремі питання, пов'язані з регулюванням діяльності комерційних банків»від 17 грудня 2004 р. №524 у зв'язку із значними коливаннями валютних курсівпротягом вересня — жовтня 2004 р. з 15 січня 2005 р. значення нормативу Н 15встановлено на рівні до 35 відсотків.
Здійснюючи операції збанківськими металами на валютному ринку України, банки керуються ЗакономУкраїни «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використаннядорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями зними» від 18 листопада 1997 р. №637/97-ВР та положенням «Проорганізацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України»,затвердженим постановою Правління Національного банку України 24 лютого 1998 р.№65.
Нормативне значеннядовгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металахбуло встановлено на рівні до 10, а з 15 січня 2005 р. — не більш як 2 відсотки.
Для визначення нормативіввідкритої валютної позиції до розрахунку капіталу береться сума капіталу,зафіксована за балансом на попередній день.
Нормативи відкритоївалютної позиції розраховуються за формою №450, наведеною в «Правилахорганізації фінансової та статистичної звітності банків України»,затверджених постановою Правління Національного банку України від 12 грудня1997 р. за №436.
Валютна позиціяуповноваженого банку визначається щодня і окремо щодо кожної іноземної валюти.
До операцій, що впливаютьна відкриту валютну позицію уповноваженого банку, належать [12, ст. 112]:
§ купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти,поточні і строкові операції (на умовах «своп», «форвард»,«опціон» та ін.), за якими виникають вимоги та зобов'язання віноземних валютах незалежно від способів і форм розрахунків за ними;
§ одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат інарахування доходів і витрат, що обліковуються на гривневих рахунках;
§ купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріальних цінностейза іноземну валюту;
§ надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду заумови, що банк несе зобов'язання; перед засновниками-нерезидентами в іноземнійвалюті;
§ погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті,списання якої здійснюється з гривневого рахунку витрат;
§ інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог водній валюті у разі розрахунків за ними в іншій валюті, в тому числі йнаціональній, що приводять до зміни структури активів за незмінності пасивів, інавпаки). Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземноївалюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списанняз рахунків) інших доходів (витрат) та відповідно до перелічених операцій.
Уповноважений банкодержує право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національногобанку України банківської ліцензії на право проведення операцій із валютнимицінностями і втрачає це право з дати її відкликання Національним банкомУкраїни.
Відповідно до постанови ПравлінняНаціонального банку України «Про окремі питання, пов'язані з регулюваннямдіяльності комерційних банків» від 17 грудня 1998 р. №524 статутнийкапітал банку, сплачений у вільно конвертованій валюті, не береться до увагипри визначенні нормативів відкритої валютної позиції та довгої відкритоїпозиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщені наокремому рахунку в Національному банку України.
Обсяг валюти на окремомурахунку в Національному банку України для розрахунку відкритої валютної позиціївизначається банками самостійно щодекади.
За коштами статутногокапіталу банків у вільно конвертованій валюті, розміщеними на окремому рахункув Національному банку України, сплачується ставка на рівні «LIBOR-1».
Заходи впливу запорушення економічних нормативів до комерційних банків застосовуютьсярегіональними управліннями Національного банку України згідно з постановоюПравління Національного банку України «Про затвердження положення прозастосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банківза порушення банківського законодавства» від 4 лютого 1998 р. за №38 зобов'язковим погодженням з управлінням контролю економічних нормативівДепартаменту безвиїзного нагляду. Національний банк України залишає за собоюможливість вживати інших заходів впливу та встановлювати порядок їх використаннязалежно від конкретної економічної ситуації.
У разі неузгодженнязазначеного питання між Департаментом безвиїзного нагляду та регіональнимиуправліннями Національного банку України остаточне рішення виносить ПравлінняНаціонального банку України.
До одноразового порушенняналежить невиконання протягом одного місяця загальновстановлених економічнихнормативів (за нормативами, що встановлюються із розрахунку середньозваженоївеличини) та протягом одного разу (за нормативами, що розраховуються длякожного випадку порушення).
До повторного порушенняналежить невиконання протягом двох місяців загальновстановлених економічнихнормативів (за нормативами, що визначаються із розрахунку середньозваженоївеличини) і протягом двох та більше разів (за нормативами, що розраховуються закожний випадок порушення).
До систематичногопорушення належить невиконання протягом трьох місяців загальновстановленихекономічних нормативів (за нормативами, що визначаються із розрахункусередньозваженої величини) та протягом місяця (за нормативами, щорозраховуються для кожного випадку порушення). При цьому повторним ісистематичним порушенням економічних нормативів вважається таке, щовідбувається або кожного місяця (дня) поспіль або через певний проміжок часу.
Контроль заспіввідношенням довгих і коротких валютних позицій банку, а також додержаннямнормативів відкритих валютних позицій має важливе практичне значення дляуправління валютними ризиками з метою їх зниження чи уникнення.
Враховуючи значніколивання валютного курсу протягом вересня— жовтня 1998 р., Національний банкУкраїни постановою від 17 грудня 1998 р. №524 дозволив регіональним управліннямНБУ не вважати порушенням відхилення в додержанні комерційними банками всіхобов'язкових економічних нормативів (крім нормативів ліквідності) тільки вчастині відхилень, що спричинені зміною курсу гривні (до завершення строку діїкредитних угод).
Уповноважені банки (комерційні банки, які офіційнозареєстровані на території України та мають ліцензію НБУ на здійснення валютнихоперацій), контролюють проведення через ці банки резидентами і нерезидентамивалютних операцій. Суть цього контролю полягає у запобіганні здійсненнюнезаконних валютних операцій та у своєчасному інформування відповіднихдержавних органів про порушення резидентами та нерезидентами відповідногозаконодавства.
Державна податкова інспекція України здійснює фінансовийконтроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами натериторії України; Міністерство зв’язку України – за додержанням правил поштовихпереказів та валютних цінностей через митний кордон України, а Державний митнийкомітет України – за додержанням правил переміщення валютних цінностей черезмитний кордон України.
Інструкція про порядок здійснення контролю і отриманняліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженапостановою Правління НБУ від 24 березня 1999 р. № 136, визначає порядокздійснення уповноваженими банками валютного контролю за своєчасністюрозрахунків їхніх клієнтів.
В разі коли здійснюється експорт товарів, робіт (послуг),прав інтелектуальної власності виручка резидентів у іноземній валюті підлягаєзарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплатизаборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів здати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)продукції, що експортується, моменту підписання акта або іншого документа, щозасвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальноївласності. Банк знімає експортну операцію резидента з контролю післязарахування виручки за цією операцією на його поточний рахунок.
При імпорті товарів, робіт (послуг), прав інтелектуальноївласності банк знімає імпортну операцію резидента після пред’явлення ним акта(іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконанняробіт, надання послуг, оплачених резидентом у 180-денний термін. Припред’явленні резидентом належним чином оформленої вантажно-митної декларації(далі – ВМД) банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отриманняреєстру ВМД від відповідного митного органу.
Реєстр ВМД – реєстр увізних або вивізних вантажних митнихдекларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується),перетнула митний кордон України.
Отже, у разі здійснення банком платежу на підставіпред’явленої резидентом ВМД без наявності реєстру ВМД відповідного митногооргану, банк ставить цю операцію на контроль і знімає з нього лише післяотримання реєстру ВМД від відповідного митного органу.
Для підтвердження факту отримання резидентом послуг відміжнародних інформаційних і платіжних систем використовуються відповіднідоговори, рахунки на оплату послуг, документи, що їх формує платіжна системапісля здійснення взаєморозрахунків тощо.
У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані наадресу нерезидента за імпортним договором, у зв’язку з тим, що взаємнізобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидентсамостійно передає банку, який за його дорученням здійснив платіж на користь нерезидента,копії документів, що підтверджують повернення коштів (за умови, що їх повернутона рахунок резидента в іншому банку). Відповідність за порушення цієї вимогипокладається на резидента.
Слід звернути увагу на те, що виручка резидентів в іноземнійвалюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва підлягаєзарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 180календарних днів, а розрахунки за експортно-імпортними операціями післяперерахування суб’єктами космічної діяльності авансу за виконання робіт звиготовлення (розробки) агрегатів систем космічних ракетних комплексів,космічних апаратів, іноземного сегмента космічних систем та їх агрегатів,системи комплектуючих здійснюються у строк до 500 календарних днів.
Порушення резидентами передбачених термінів здійсненняекспортних та імпортних операцій спричиняє стягнення пені за кожен деньпрострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартостінедопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницюУкраїни за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
ДПІ визначає, що датою імпорту вважається дата надходженнятовару на митну територію України, що підтверджується проставленням відбиткуштампа “Під митним контролем” на товаросупровідних документах і ВМД, дата якогофіксує момент прийняття вантажу на митну територію України. З цього часу пеняза порушення передбачених термінів не нараховується. Однак НБУ та уповноваженібанки знімають операцію з валютного контролю лише з моменту отримання відмитних органів реєстру ВМД, який видається після залишення товаром митноїтериторії.
Окрім реєстру ВМД, за імпортною операцією підставою длязняття її з контролю може бути письмове повідомлення іншого банку, якому митнийорган надіслав інформацію про цю операцію резидента чи про отримання такогореєстру, засвідчене підписом відповідальної особи та печаткою банка (уповідомленні зазначають номер і дату реєстру, наводять усю наявну в реєстріінформація про операцію резидента).
У випадку ненадходження в законодавчо встановлені терміни(або терміни, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об’єкта лізингу банкнадає податковим органам та Управлінню НБУ за місцем своєї реєстраціїінформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень.
Зауважимо, що у разі прийняття судом або господарським судом,Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією приТоргово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення знерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентомтермінів, обумовлених у експортно-імпортних контрактах, термін, передбаченийзаконодавством, зупиняється і пеня у цей період за порушення їх не сплачується.
Якщо суд або господарський суд винесе рішення про відмову впозові повністю чи частково або про припинення (закриття) провадження у справічи залишення позову без розгляду, визначені законодавством терміни поновлюютьсяі пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючиперіод, на який ці терміни було зупинено. У разі винесення рішення прозадоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняттяпозову до розгляду.
Якщо резидент подав до банку документ, який засвідчуєприйняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення знерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання ним термінів,установлених договором, то інформація податковому органу не надається, адоводиться до відома управління НБУ до часу стягнення з нерезидента заборгованостізгідно з рішенням суду.
Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить наобслуговування до іншого, то банк, клієнтом якого був резидент, має протягомтрьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, в якому резидентвідкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), всю наявну у ньогоінформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цьогорезидента. У разі коли банк не має відомостей про те, до якого банку резидентперейшов на обслуговування, він надає в довільній формі податковим органам замісцем реєстрації резидента інформацію про цей факт.
Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютногоконтролю стосовно запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через цібанки незаконних валютних операцій призводить до позбавлення генеральноїліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штрафу в розмірі 25% відсуми валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через них зпорушенням чинного законодавства. У разі використання в розрахунках іноземноївалюти штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом НБУ на деньскладання відповідного протоколу про порушення валютного законодавства.
За нездійснення уповноваженими банками функції агентавалютного контролю в частині своєчасного інформування у випадках та в порядку,передбачених законодавством (у тому числі нормативно-правовими актами НБУ),відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентамизаконодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій, накладаєтьсяштраф у розмірі 5% від суми валютних операцій, про які уповноважений банкзгідно зі встановленим порядком зобов’язаний був проінформувати відповіднідержавні органи.
У разі притягнення їх до відповідальності за нездійсненняконтролю за валютними операціями, що провадяться резидентами та нерезидентамичерез ці банки, розмір одного штрафу не може перевищувати 1% від сумизареєстрованого статутного фонду.
За розрахунки між резидентами і нерезидентами в межахторговельного обороту без участі уповноваженого банку на резидента накладаєтьсяштраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалисяпри розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на деньздійснення таких операцій.
У випадку, коли до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності –резидента України застосовують спеціальну санкцію – тимчасове зупиненнязовнішньоекономічної діяльності, уповноважені банки не мають права приймати віднього доручення на перерахування коштів на користь нерезидентів.
Якщо ж до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності абоіноземних суб’єктів господарської діяльності було застосовано індивідуальнийрежим ліцензування, уповноважені банки здійснюють розрахунки зазовнішньоекономічними договорами лише тоді, коли резидент має разовуіндивідуальну ліцензію. Таку ліцензію видає орган, який застосував такусанкцію.
Перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків заекспортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється лишетоді, коли є індивідуальна ліцензія НБУ. Для одержання такої ліцензії необхіднооформити остаточний висновок Державної податкової адміністрації України проможливість продовження термінів за зовнішньоекономічними договорами резидентів,визначеними ст. 6 Закону про порядок розрахунків. До них належать договоривиробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного тафінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціальногопризначення. Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензіїНБУ не розглядатиме.
Радимо резидентам України, контрагенти яких порушують термінивиконання своїх договірних зобов’язань, негайно звертатися до відповідного судуз позовною заявою про захист прав і законних інтересів.

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку валютних операційкомерційних банків України
3.1 Структура валютних операцій комерційних банків наприкладі ВАТ «Райффайзенбанк-Аваль»
Криза на світовому фінансовомуринку 2008 року викликала, у свою чергу, масштабний обвал українського валютногоринку та різкий стрибок девальвації національної валюти (рис.3.1).
/>
Рис.3.1. Динаміка офіційного курсу національної валютиУкраїни у 2008 — 2009 роках [75]
Можна виділити шість основних аспектів, в яких проявилисянаслідки світової фінансової кризи для української банківської системи [76]:
1. Зниження довіри населення до банків. Поширилися панічнінастрої серед вкладників комерційних банків, викликані ситуацією навколо Промінвестбанку,а також частково спровоковані запровадженою в жовтні 2008 року Національнимбанком забороною на дострокове вилучення депозитів.
2. Серйозні труднощі українських банків пов’язані зповерненням до кінця 2008 року значних зовнішніх запозичень, які активнозалучалися у попередні роки. А також складнощі із залученням нових інвестицій,зумовлені кризовими явищами на європейських фінансових ринках та зниженнямкредитних рейтингів значної частини українських банків.
3. Наслідком фінансової кризи стала нестабільність навалютному ринку. Хоча вона має більше внутрішній спекулятивний характер, протепризводить до нестабільності міжбанківського валютного ринку, зменшеннярезервів НБУ, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажногопопиту.
4. Криза істотно вплинула і на підвищення процентних ставокза кредитами.
5. Наслідком кризи є той факт, що в усьому світі порятунокфінансових установ став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, атакож брала комерційні банки під свій контроль.
6. Криза може призвести до укрупнення банків в Україні,оскільки дрібні банки просто не впораються з проблемами. Цей процес можепроходити шляхом злиття і поглинання більшими фінансовими установами менших.
Стан банківської системи України за результатами першої«української хвилі кризи» 2008 року характеризується наступними показниками [75].
За станом на 1 січня 2009 року ліцензію Національного банкуУкраїни на здійснення банківських операцій мали 184 банки, у тому числі: 155банків (84,2% від загальної кількості банків, що мають ліцензію) – акціонернітовариства (з них: 116 банків (63,0%) – відкриті акціонерні товариства, 39 банків(21,2%) – закриті акціонерні товариства), 29 банків (15,8%) – товариства зобмеженою відповідальністю.
У стані ліквідації перебуває 13 банків, з них 10 банківліквідуються за рішеннями НБУ, 3 – за рішеннями господарських (арбітражних)судів.
Тимчасове (антикризове) правління введено Національним банкомв 1 комерційному банку.
За станом на 01.01.2009 власний капітал банків склав 121,4 млрд.грн. або 13,1% пасивів банків.
Зобов’язання банків за станом на 01.01.2009 становили 805,8 млрд. грн.
Кошти фізичних осіб складають 213,2 млрд. грн., або 26,5% загального обсягузобов’язань, кошти суб’єктів господарювання –143,9 млрд. грн., або 17,9%.
Банки мають таку структуру коштів населення з точки зорустроковості. Строкові кошти складають 175,2 млрд. грн., або 82,1% від загальноїсуми коштів населення, а кошти на вимогу – 38,1 млрд. грн., або 17,9%.
За станом на 01.01.2009 активи банків становили 927,2 млрд.грн., загальні активи – 971,8 млрд. грн.
Більшу частину загальних активів складають кредитні операції– 81,5%.
Доходи банків склали 120,6 млрд. грн., в т.ч. процентні доходи становили88,4 млрд. грн. (або 73,3% від загальних доходів), комісійні доходи – 19,6млрд. грн. (16,2%).
Витрати банків склали 110,9 млрд. грн., в т.ч. процентні витрати – 50,8млрд. грн. (або 45,8% від загальних витрат), комісійні витрати – 2,2 млрд. грн.(2,0%).
Таким чином, загальний прибуток діяльності банківськоїсистеми України за результатами 2008 року складав 9,7 млрд.грн.
Стан банківської системи України за результатами другої«української хвилі кризи» перших 6 місяців 2009 року характеризуєтьсянаступними показниками [75].
За станом на 1 червня 2009 року ліцензію Національного банкуУкраїни на здійснення банківських операцій мали 184 банки, у тому числі: 159банків (86,4% від загальної кількості банків, що мають ліцензію) – акціонернітовариства (з них: 128 банків (69,6%) – відкриті акціонерні товариства, 31 банк(16,8%) – закриті акціонерні товариства), 25 банків (13,6%) – товариства зобмеженою відповідальністю.
У стані ліквідації перебуває 11 банків, з них 8 банківліквідуються за рішеннями НБУ, 3 – за рішеннями господарських (арбітражних)судів.
Тимчасове (антикризове) правління введено Національним банкомв 10 комерційних банках.
За станом на 01.06.2009 власний капітал банків склав 117,0 млрд.грн. або 13,6% пасивів банків.
Власний капітал банків має таку структуру. Сплаченийзареєстрований статутний капітал складає 76,9% від капіталу; дивіденди, щоспрямовані на збільшення статутного капіталу – 1,6%; емісійні різниці – 5,1%;загальні резерви, резервний фонд та інші фонди банків – 12,6%; результатиминулих років – 0,6%; результати звітного року, що очікують затвердження – 0,3%;результати поточного року – (-6,1%); результат переоцінки основних засобів,нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестиційв асоційовані компанії – 9,0%.
Зобов’язання банків за станом на 01.06.2009 становили 746,0 млрд. грн.
Кошти фізичних осіб складають 191,3 млрд. грн., або 25,6% загального обсягузобов’язань, кошти суб’єктів господарювання – 118,6 млрд. грн., або 15,9%.
Банки мають таку структуру коштів населення з точки зорустроковості. Строкові кошти складають 149,7 млрд. грн., або 78,2% від загальноїсуми коштів населення, а кошти на вимогу – 41,6 млрд. грн., або 21,8%.
За станом на 01.06.2009 активи банків становили 863,0 млрд.грн., загальні активи – 933,2 млрд. грн.
Більшу частину загальних активів складають кредитні операції– 80,0%.
Доходи банків склали 61,0 млрд. грн., в т.ч. процентні доходи становили 52,2млрд. грн. (або 85,5% від загальних доходів), комісійні доходи – 6,6 млрд. грн.(10,8%).
Витрати банків склали 68,1 млрд. грн., в т.ч. процентні витрати – 28,8млрд. грн. (або 42,3% від загальних витрат), відрахування в резерви – 23,7млрд. грн. (34,8%), комісійні витрати – 1,0 млрд. грн. (1,5%).
Таким чином, сумарний збиток банківської системи України за 5місяців діяльності у 2009 році становить (– 8, 1) млрд.грн.
Динаміка основних характеристик валютних операцій комерційнихбанків БС України на протязі 2008 – 1 півріччя 2009 року на фоні світовоїфінансової кризи характеризується наступними показниками, наведеними в табл.3.1:
Таблиця 3.1
Основні показники валютних операцій в банківській системіУкраїни на протязі 2008 – 1 півріччя 2009 року [75]
/>
В табл.3.2 наведені інформаційні дані Національного банкуУкраїни про сьогоднішніх мажоритарних власників-нерезидентів в перших 60найбільших комерційних банках України станом на 01.06.2009 [75].
Як показує аналіз даних, наведених в табл.3.2:
— питома вага активів в перших 60 банках банківської системиУкраїни становить 96, 34% від загальної суми активів банківської системиУкраїни;
-питома вага активів в перших 60 банках банківської системиУкраїни, які знаходяться під управлінням власників-нерезидентів, становить54,48% від загальної суми активів банківської системи України;
— з перших 60 комерційних банків банківської системи України– 30 комер-ційних банків є власністю нерезидентів;
— сумарна частка активів в інших 100 комерційних банкахУкраїни не пере-вищує 3,7% від загальної суми активів в банківській системіУкраїни.
Опублікований вперше Національним банком України у 2009 роцістатистичний матеріал про повалютну структуру залучених та запозичених коштівкомерційних банків України (станом на 01.04.2009 року [75]), показує реальнийрівень глобалізації фінансової системи України в обслуговуванні рухуміжнародних фінансових ресурсів:
- загальна сумазалучених коштів в БС України становить – 753,5 млрд.грн., з них сумарнийеквівалент залучених коштів в іноземній валюті становить еквівалент 457,7млрд.грн. (60,74%);
- загальна сумазалучених коштів в перших 18 найбільших банках БС України становить – 520,7млрд.грн., з них сумарний еквівалент залучених коштів в іноземній валютістановить еквівалент 329,9 млрд.грн. (63,35%);
Досліджуєме в дипломній роботі відкрите акціонерне товариство«Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 ве-ресня 2006року — Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). Із жовтня 2005 року банкстав частиною банківської холдингової групи Райффайзен ІнтернаціональБанк-Холдинг АГ (станом на 1 січня 2009 року група володіла 96,18% акцій банку)[77].
Райффайзен Банк Аваль продовжує займати лідируючу позицію за роз-міромактивів серед українських банків. Широкий перелік стандартних та новітніхбанківських послуг надаються клієнтам банку через загальнонаці-ональну мережу,до якої станом на 1 січня 2009 року входили 1134 струк-турних підрозділів,розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, окремих селах у всіхрегіонах України, з них 27 балансових регіо-нальних обласних дирекцій банка та1104 безбалансових територіально-відокремлених відділень банка.
Банк має ефективну структуру управління, побудовану на чіткомуроз-поділі на бізнес-лінії (корпоративна, роздрібна, малий та середній бізнеста казначейство) та вертикалі підтримки (інформаційні технології та операцій-напідтримка, рахунки, контролінг, безпека та інші), створені на рівні Цент-ральногоофісу та регіональних дирекцій банку. Як і всі міжнародні банки, РайффайзенБанк Аваль має чітке розмежування функцій фронт-офісу та бек-офісу, що підвищуєякість обслуговування клієнтів та сприяє зменшен-ню ризиків.
Станом на 01.01.2009 року клієнтська база банку становить 4млн. 944 тис.клієнтів, з них:
- юридичних осіб– 233 тис.клієнтів;
- фізичних осіб– 4 млн.711тис.клієнтів.
Для активного проведення валютних операцій банк залучає запідтримки материнського банку «Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ»(Австрія)синдиковані валютні довгострокові кредити на міжнародному кредитному ринку.
В липні 2008 року банк підписавугоду про отримання синдикованого кредиту на суму 200 млн.доларів США.Початковими організаторами цієї угоди виступили настпуні банки:the Bank ofTokyo Mitsubishi UFJ, Ltd, Bayerische Landesbank, HSBC Bank PLC та StandardBank PLC. Кредит складається з двох траншів: 1 річний кредит на суму 88,5млн.доларів США та 2-х річний кредит на суму 116,5 млн.доларів США.
В листопаді 2008 банк успішноздійснив погашення залученого в 2007 році синдикованого кредиту на суму 200млн.доларів США, уповноваженими організаторами якого виступили: the Bank ofTokyo Mitsubishi UFJ, Ltd, Bayerische Landesbank, HSBC Bank PLC та IntesaSanpaolo S.p.A.
В грудні 2008 року в продовженняплідної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями ВАТ «Райффайзен БанкАваль» та ЄБРР підписали угоду про залучення субординованого кредиту на суму 75млн.доларів США на строк 10 років, який використовується для зростаннярегулятивного капіталу банку другого рівня.
ВАТ «Раййффайзен Банк Аваль» у 2008 році став найбільшимпостачальником готівкової іноземної валюти, ввезеної з-за кордону, в самеввезено:
- 2млрд.589млн.400тис. доларів США;
- 1млрд.863млн.євро;
- 1 млн.900тис.швейцарських франків;
- 900тис.англійських фунтів.
Банк є одним з найбільших банків, який пропонує послугиобміну зношеної готівкової валюти на платоспроможну з подальшим вивезеннямзношеної валюти за кордон. На протязі 2008 року банком було вивезено за кордон:
- 159млн.600тис. доларів США;
- 26млн.500тис.євро;
- 250тис.швейцарських франків;
- 90тис.англійських фунтів.
В 2008 році ввезено з-за кордону:
- золотихзливків – 15 272 тройських унцій;
- золотих монет– 4 444 тройських унцій;
- срібних монет– 74 759 тройських унцій;
- платиновихмонет – 123 тройських унцій;Результати валютних операцій банку за2008 рік оцінюються як:
- позитивнийрезультат від торгівлі іноземною валюою складає +936млн.533тис.грн.;
- негативнийрезультат від переоцінки іноземної валюти при різкій девальвації національноївалюти становить -665млн.349тис.грн.
Таким чином, при валютному ажіотажі кінця 2008 року банкотримав чистий дохід від операцій з іноземною валютою та валютними цінностями+268 млн.грн.
На протязі 2008 року банк суворо дотримувався нормативівризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції:
- Н13 – неперевищувала 4,26% (максимальне значення Н13 стано-вить не більше 30%)
- Н13-1 – неперевищувала 1,975% (максимум довгої валютної пози-циї не більше 20%)
- Н13-2 – неперевищувала 2,305% (максимум короткої валютної позициї не більше 10%)ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надаєнаступні посліги іншим банкам при виконанні валютних операцій [77]:1. Обслуговуваннякореспондентських рахунків у гривнях і у валюті:
— операції платежів в гривнях та іноземній валюті, включаючиОКВ;
— операції зарахування коштів від клієнтів і кореспондентів«Райффайзен Банк Аваль» на користь банка-кореспондента у режимі реального часу;
— операції розміщення тимчасово вільних коштів безпосередньона кореспондентському рахунку за поточними ставками міжбанківського ринку.
— операції консультування про порядок оформлення платіжнихдокументів з урахуванням вимог українського валютного законодавства та інструкційНаціонального банку України;
— операції оптового постачання і купівлі банкнот;
— проведення розрахункових операцій з використанням експортнихта імпортних документарних акредитивів;
— проведення розрахункових операцій з використанням експортнихта імпортних інкасо.
В табл. Б.1 Додатку Б наведені тарифи на відкриття і веденнямульти-валютного кореспондентського рахунку банків в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
2. Проведення валютних документарнихоперацій
· Комісії з операційв іноземній валюті стягуються у валюті операції за крос-курсом НБУ на день їх здійснення.
· Ставки з перелікутарифів застосовуються тільки до операцій, що здійснюються у межах сталоїміжнародної банківської практики. Райффайзен Банк Аваль залишає за собою правостягувати спеціальні і додаткові комісії за нестандартні операції, що вимагаютьдодаткових витрат і/чи при виникненні екстраординарних обставин.
· Переліктарифів може бути змінений, доповнений чи відмінений з повідомленнямбанка-кореспондента за п’ять робочих днів до набуття ними чинності.
· При поверненніпомилково нарахованої на кореспондентський рахунок Райффайзен Банку Аваль сумистягується комісія 30.00 USD (чи еквівалент в іншій валюті за крос-курсом НБУ)із суми платежу, що надійшов.
· Комісії за операціїстягуються Райффайзен Банком Аваль самостійно при проведенні операції.
· Нарахуваннявідсотків на середньомісячний залишок у кореспондентських рахункахустановлюється Комітетом з управління міжбанківськими ризиками і доводитьсяокремим листом.
В табл. Б.2 Додатку Б наведені тарифи на проведення валютнихрозрахунків з використанням документарних акредитивів для інших банків(резиденти та нерезиденти) в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
В табл.Б.3 Додатку Б наведені тарифи на проведення валютнихрозрахунків з використанням інкасових операцій для інших банків (резиденти танерезиденти) в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
В табл.Б.4 Додатку Б наведені тарифи на проведення валютнихрозрахунків з використанням операцій документарних гарантій для інших банків(резиденти та нерезиденти) в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
В табл.Б.5 Додатку Б наведена мережа банків – нерезидентів, вяких відкриті кореспондентські рахунки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для проведенняміжнародних валютних розрахунків.
Райффайзен Банк Аваль станомна 1 січня 2009 року обслугував більш ніж 220 тис. юридичних осіб, у т.ч. понад10 тис. підприємств, що за європейсь-кими стандартами відносяться до великого бізнесу(річний дохід кожного з них — більш ніж 5 млн. євро).
ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» при наданні послуг корпоративнимклієнтам виконує наступні валютні операції [77]:1. Купівля—продаж валюти
Райффайзен Банк Аваль згідноз заявками клієнтів здійснює купівлю-продаж іноземної валюти на Українськомуміжбанківському валютному ринку (УМВР). При цьому банк проводить постійнуроботу пошуку на ринку індивідуального оптимального курсу для кожного клієнта.Гривневий еквівалент від продажу валюти, а також придбана на УМВР валютазараховуються на рахунок клієнта у день здійснення операції.
Таблиця 3.3Тарифи операціїз купівлі — продажу валюти на МВРУ для клієнтів Центрального офісу РайффайзенБанку Аваль [77] Купівля валюти на МВРУ Сума (у доларах США, або еквівалент в іншій валюті) до 100 000 0,55% від 100 000 до 300 000 0,5% більше 300 000 0,4%
Купівля валюти на МВРУ для клієнтів-учасників кредитних ліній НУФ та ЄБРР (мікрокредити)1 0,35%
При продажу валюти комісія не стягується
Комісійна винагорода стягується у гривні по курсу МВРУ на день купівлі
1 Тариф встановлюється на термін користування кредитною лінією 2. Депозити
Райффайзен Банк Авальпропонує корпоративним клієнтам ефективне використання тимчасово вільних коштів— розміщення на депозитних рахунках з різним терміном дії. Депозитні рахункиможуть бути відкриті у доларах США чи євро. Мінімальна сума депозиту складає 10тис. доларів США чи 10 тис. євро.
В табл. В.1 Додатку Внаведені Процентні ставки ВАТ «Райффайзен Банк аваль» за вкладами у іноземнійвалюті для юридичних осіб.
Для великих сум є можливістьвстановлення індивідуальних умов щодо поповнення та часткового вилучення коштівз депозитних рахунків.
3. Документарні операції
Райффайзен Банк Аваль з 1995 року проводить операції з наданнябанківських гарантій, поручительств, акредитивів та інкасо. Особливість роботибанку полягає в індивідуальному підході до кожного клієнта у вирішенні можливихпитань і проблем при проведенні як внутрішніх, так і зовнішньоекономічнихоперацій.а) Банківські гарантії
Гарантії (порука) надаються банком на умовах, передбаченихдоговором про надання гарантії (поруки), обов'язковими з яких є:
· Забезпеченість.Означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущеннязбитків від неповернення боргу через неплатоспроможність принципала.
· Терміновість.Означає, що гарантії (порука) надаються на визначений договором термін.
· Повернення.Передбачає повернення боргу принципалом у разі виконання банком платежу по гарантії(поруці).
· Платність.Передбачає, що гарантія (порука) надається за відповідну плату.
· Цільовевикористання. Зумовлює наявність документів, що підтверджують зобов'язанняпринципала, для забезпечення яких надається гарантія (порука).
Гарантія (порука) надаєтьсявсім юридичним і фізичним особам, що здійснюють підприємницьку діяльність,зареєстровані як приватні підприємці і мають реальну можливість виконаннязобов'язань за договором гарантії.
Вирішенню питання пронадання гарантії (поруки) передує аналіз фінансово-господарської діяльностіпотенційного принципала, визначення його кредито- і платоспроможності. Дляцього при зверненні в банк клієнт повинен надати необхідні документи (перелікнеобхідних документів додається).
Розмір комісійної плати за користуваннягарантією (порукою) і порядок її сплати встановлюється банком згідно з рішеннямкредитного комітету і визначається у договорі про надання гарантії (поруки).
Відповідно до діючих тарифівРайффайзен Банку Аваль комісійна винагорода за надання гарантій (поруки)складає 2—3% від суми гарантії на квартал, але не менше 400 грн.
Сплата комісійної винагородибанку здійснюється 1 раз на квартал за -квартал уперед. Якщо термінкористування гарантією менший за 90 днів, комісійна винагорода виплачується з розрахункуфактичної кількості днів користування гарантією.
Гарантія можевикористовуватися як у взаєминах між резидентами України, так і у випадках,якщо однієї зі сторін виступає нерезидент.
Прямі гарантії надаютьсягарантом за дорученням принципала безпосередньо бенефіціару.
У разі потреби наданняконтр-гарантії Райффайзен Банк Аваль звертається до іншого банку з проханнямпро виставлення гарантії на користь бенефіціара.Райффайзен БанкАваль відкриває наступні гарантії:
Платіжна гарантія — зобов'язання гаранта сплатити кошти на користь бенефіціара у разінадання ним згідно з умовами цього зобов'язання письмової платіжної вимоги і,за необхідності, інших документів. Як правило, платіжна гарантія забезпечуєвимоги продавця стосовно покупця в частині сплати вартості договору в межахобговореного терміну.
Гарантія погашення кредиту — зобов'язання гаранта погасити платіжні вимоги кредиторастосовно боржника, що виникають за умови невиконання останнім фінансовихзобов'язань за кредитним договором.
Тендерна гарантія — зобов'язання гаранта, надане на прохання учасника торгів(принципала) стороні, що проводить тендер (бенефіціару), по якому гарантзобов'язується (у разі невиконання принципалом своїх зобов'язань) здійснитиплатіж на користь бенефіціара у межах суми, обговореної в гарантії.
Гарантія виконання — зобов'язання гаранта, надане на прохання принципала (продавця,постачальника) бенефіціару (покупцю), по якому гарант повинен здійснити платіжна користь бенефіціара у межах зазначеної суми або (якщо це передбаченогарантією) забезпечити виконання контракту, укладеного між бенефіціаром іпринципалом у разі неналежного виконання останнім його умов.
Гарантія повернення платежу — зобов'язання гаранта, надане на проохання принципалабенефіціару, по якому гарант повинен зробити на користь останнього платіж у разіневиконання принципалом зобов'язання відшкодувати згідно з умовами контрактубудь-яку суму або суми, авансовані чи сплачені йому бенефіціаром.
Термін дії договору гарантії(поруки) і гарантійного листа визначаються за згодою сторін і передбачаються у договоріпро надання гарантії (поруки).
Дія гарантії(поручительства) припиняється у разі:
· сплатибенефіціару суми, зазначеної в гарантії; закінчення тер-міну дії гарантії(поруки);
· відмовленнябенефіціара від своїх прав у гарантії (поруці) шляхом письмової заяви прозвільнення гаранта від його зобов'язань;
· поверненняоригіналу гарантійного листа.
Термін дії контр-гарантіїповинен бути більшим за термін дії гарантії.
Це пов'язано з необхідністюодержання гарантом від контр-гаранта відшкодування сум, що були виплачені по гарантії.У міжнародній практиці термін дії контр-гарантії, як правило, на 14 днів більшийза термін дії гарантії.б) Документарне інкасо
Документарное інкасо — це зобов'язання банку передатидокументи згідно з інкасовими інструкціями покупцю:
· післяздійснення покупцем платежу на користь продавця;
· за умовакцепту трат;
· на іншихумовах.
В табл. В.2 Додатку В наведені тарифи Райффайзен Банку Авальна обслуговування валютних операцій по документарному інкасо.
в) Документарні акредитиви
Документарний акредитив — це зобов'язання банку, що відкривакредитив за розпорядженням покупця (апліканта, імпортера), виплатити на користьпродавця (бенефіціара, експортера) визначену суму в обговореній валюті післянадання продавцем у зазначений термін документів, передбачених в акредитиві, ітаких, що підтверджують відвантаження товару (надання послуг).
Використання акредитиву в зовнішньоекономічних операціяхдоцільне:
· Принедостатній достовірній інформації про репутацію контрагентів у силу того, що такіметоди розрахунків, як авансова оплата, розрахунки по відкритому рахунку чи інкасоє занадто ризикованими для однієї зі сторін.
· За необхідностіодержання додаткових гарантій за рахунок учас-ті у розрахунках третьої сторони —банку. При використанні у розрахунках акредитиву банк гарантує продавцю оплатувідвантаженої продукції покупцем після надання належним чином оформленихдокументів, що обговорені в акредитиві і підтверджують відвантаження товару чи виконанняробіт у встановлений термін. У свою чергу покупець одержує гарантії того, що платіжбуде здійснено тільки у тому разі, коли надані продавцем документи не відповідаютьвимогам акредитиву.
В табл. В.3 Додатку В наведені тарифи Райффайзен Банку Авальна -обслуговування валютних операцій по документарних аккредитивах для юридичнихосіб.
Райффайзен Банк Аваль єпровідним банком України, що пропонує при-ватним клієнтам широкий перелікбанківських послуг, зокрема — розміщення коштів на поточних і депозитнихрахунках, грошові перекази в національній та іноземній валюті з відкриттям ібез відкриття рахунку, платіжні картки міжнародних систем MasterCardInternational і Visa International, споживче креди-тування та багато інших.
Райффайзен Банк Аваль є одним з найбільших агентів компаніїWestern Union в Україні. У відділеннях банку та його банків-партнерів можнавідправляти та одержувати гроші з/до будь-якої країни світу.Як переказатигроші:
1. Звернутися у будь-якубанківську установу, що працює у системі Western Union.
2. Заповнитиформу «Для відправлення грошей», у якій вказати власні дані (прізвище, ім’я,адресу, телефон), дані одержувача (прізвище, ім’я, країну одержання), величинусуми переказу та замовлення на додаткові послуги (доставку переказу, телефоннечи телеграфне повідомлення, повідомлення для одержувача, контрольне запитання).
3. Пред’явитивласний паспорт.
4. Оплатити у повномуобсязі вартість переказу грошей і додаткових послуг (з України перекази в будь-якукраїну світу можна переказати тільки долари США).
5. Повідомитиодержувачу переказу контрольний номер з 10 цифр, наданий Вам оператором післявідправлення переказу. Як отриматипереказ:
1. Звернутися у будь-якеагентство Western Union.
2. Заповнитиформу «Для одержання грошей», у якій вказати прізвище, ім’я відправника, своїдані, країну відправлення, суму переказу та контрольний номер переказу (якщовідомий).
3. Пред’явитивласний паспорт.
4. Післяперевірки вказаних даних оператором отримати свої кошти у доларах США чи гривніза власним бажанням. Конвертація проводиться автоматично за курсом на моментвиплати переказу, що виставляється Western Union.
Перекази за кордонздійснюються згідно з діючим законодавством України.
В табл… Г.1 Додатку Г наведені тарифи ВАТ «Райффайзен БнкАваль» за переказ USD(крім країн СНД**)б) Депозитні рахунки
Райффайзен Банк Аваль пропонуєдепозитні програми, які зможуть задовольнити потреби фізичних осіб. Типи вкладів таїхні основні переваги:
· Вклад «Вільнікошти» — можливість одержати найбільший прибуток у вигляді відсотків.
· Вклад «Премія»зі щомісячною виплатою відсотків.
· Вклад «Заощадження»з квартальною капіталізацією відсотків та можливістю поповнення рахунку у зручнийдля вас час протягом терміну дії вкладу.
· Вклад «Преміядля пенсіонерів» передбачує отримання щомісячного додаткового доходу, а такожможливість поповнення депозитного рахунку.
· Вклад на вимогу«Універсальний» з щомісячною капіталізацією відсотків та складною ярусноюпроцентною ставкою (нараховується окремо на кожну частину вкладу в межахвідповідного ярусу)
В табл. Г.2 Додатку Г наведені відсоткові ставки депозитнихвкладів фізичних осіб в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».в) Купівля-продаж валюти
Райффайзен Банк Авальпропонує фізичним особам послуги з придбання та продажу готівкових валют.Валютообмінні операції можна здійснити в будь-якому відділенні Райффайзен БанкуАваль. Курси купівлі-продажу кожне регіональне відділення встановлює самостійнона дату здійснення операції, виходячи з ситуації на ринку відповідного регіону.
Також банк проводитьконверсійні операції з парами валют долар/євро та євро/долар.
Конверсія цих валютздійснюється за крос-курсом, що визначається як співвідношення офіційного курсуНБУ однієї іноземної валюти до курсу іншої на поточну дату.
Комісія за здійсненняконверсійної операції складає 2 проц. від суми валюти, що надається та можебути сплачена за бажанням клієнта як в іноземній, так і в національній валютіза курсом НБУ на день здійснення конверсії.
Таблиця 3.4Курси іноземних валют в ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» станом на 10.07.2009 [77]  Купівля Продаж НБУ Долари США 7,65 7,78 7,62 Євро 10,50 11,10 10,66 Рублі 0,23 0,26 0,24 Англійські фунти стерлінгів 12,20 12,80 12,39 Швейцарські франки 6,90 7,10 7,05
г) Випуск платіжних валютних карток тапродаж дорожніх чеків ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» длязабезпечення командировок, подорожей та навчання за кордоном фізичних осібвипускає в обіг валютні платіжні картки міжнародних систем та дорожні чеки, якіможуть бути використані для отримання готівки за кордоном чи сплати послуг.
3.2 Проблеми здійснення окремих видів валютних операцій всучасних умовах та перспективи їх розвиткуНовими видами валютних операцій, якіпочинають освоюватись комерційними банками України для зменшення валютних ризиківта їх хеджування, є раніше заборонені українським законодавством операції звалютними деривативами – похідними цінними паперами [20]:
- форвардніконтракти на покупку та продаж валюти;
- ф’ючерсніконтракти на покупку та продаж валюти;
- опціонні контрактина продаж та покупку валюти;
- своп–контракти на продаж та покупку валюти.Діюче на даний час «Положення про порядокта умови торгівлі іноземною валютою» [15] встановлює наступний порядок та умовиторгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та наміжнародних валютних ринках:
1. Уповноважені банки маютьправо здійснювати власні операції за гривні в межах установлених лімітів(нормативних значень) відкритої валютної позиції, у тому числі купуватиіноземну валюту без наявності зобов'язань у цій валюті.
2. Уповноважені банки маютьправо здійснювати операції з обміну іноземної валюти за кошти, що їм належать,у тому числі з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземнійвалюті, що придбавається, у межах установлених лімітів (нормативних значень)відкритої валютної позиції.
3. Суб'єкти ринкузобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах «тод»,«том» або «спот», крім особливо обумовлених випадківвиконання форвардних валютних контрактів.
4. Уповноважені банки маютьправо здійснювати валютні операції на умовах «форвард» для хеджуванняризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, щообидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.
Ці операції здійснюються вмежах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку.
5. Уповноважені банки маютьправо на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операціїза гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах«форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодогривні.
Ці операції здійснюються вмежах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку за умови, щодовга (коротка) позиція банку за такими операціями становить не більше 10 %регулятивного капіталу банку.
Валютні операції, зазначенів пунктах 23 і 24 цього розділу, виконуються в строк, що не перевищує одинкалендарний рік.
6. Суб'єкти ринку не маютьправа проводити операції з валютними деривативами.
7. Суб'єкти ринку не маютьправа здійснювати обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземнувалюту 3-ї групи Класифікатора [33]. Наведені діючі обмеження є тимчасовими,оскільки згідно статті 47 (Банківські операції) Закону України «Про банки табанківську діяльність» [2], за умови отримання письмового дозволу Національногобанку України банки мають право здійснювати такі валютні операції за дорученнямклієнтів або від свого імені:
— з інструментами грошового ринку;
- зінструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
— з фінансовими ф'ючерсами та опціонами; Згідно «Інструкції з бухгалтерськогообліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України» [20],яка впроваджена в дію у 2007 році:
— форвардний валютний контракт віднесений до операцій зпохідними фінансовими інструментами;
— спотовий валютний курс абоспотова ціна — це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, якізастосовуються під час проведення операцій на ринку спот;
— форвардний валютний курсабо форвардна ціна — це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, якізастосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;
— форвардний контракт(форвард) — двосторонній контракт, який засвідчує зобов'язання придбати(продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньомуз фіксацією ціни під час укладення контракту;
— дисконт або премія зафорвардним контрактом — це різниця між форвардною і спотовою ціною базовогоактиву;
— похідний інструмент(дериватив) — це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:
а) його вартість змінюєтьсяу відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансовогоінструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок,показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;
б) не вимагає початковихчистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, щобули б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміниринкових умов;
в) який погашається намайбутню дату;
Операції з похіднимифінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно доїх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунківбухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою ПравлінняНаціонального банку України від 17.06.2004 N 280 [12].
Під час відображення вбухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами банкиможуть використовувати технічні рахунки 3800, 3801 і контррахунки розділу 99«Контррахунки та позабалансова позиція банку».
Похідні фінансовіінструменти в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються завідповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активута зобов'язання з поставки іншого [20]:
1. Операції зкупівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форварднимиконтрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються запозабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти абобанківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти або банківськихметалів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерськіпроводки:
Дебет рахунку 9202 — на сумувимог;
Кредит рахунку 9212 — насуму зобов'язань.
2. На дату розрахунку заопераціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або іншихактивів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюютьсязворотні проводки за позабалансовими рахунками:
Дебет рахунків 9212, 9362;
Кредит рахунків 9202, 9352. Згідно «Інструкції з бухгалтерськогообліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України» [20]:
— валютний своп віднесений до операцій з похіднимифінансовими інструментами, який включає валютні операції за курсом спот такурсом форвард;
— похідний інструмент(дериватив) — це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:
а) його вартість змінюєтьсяу відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансовогоінструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок,показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібноїзмінної;
б) не вимагає початковихчистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, щобули б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміниринкових умов;
в) який погашається намайбутню дату;
— валютний своп – цекупівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну датув майбутньому за визначеним курсом.
— процентний своп — обмінпроцентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи зоднієї умовної суми протягом строку дії контракту, за яким, як правило, одинпроцентний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший — за плаваючою; Бухгалтерський облік своп-контрактіввиконується наступним чином:
1. Операції з купівлі-продажуоднієї валюти та банківських металів за іншу валюту і банківських металів наумовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському облікувідображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієївалюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти табанківських металів.
2. Бухгалтерський обліквалютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно відумов їх укладення.
Якщо перша конверсійнаоперація здійснюється банком за умовами спот, а друга — за умовами форвард, тона дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки [20]:
а) за першою конверсійноюоперацією (операцією спот):
Дебет рахунку 9200 — на сумувимог;
Кредит рахунку 9210 — насуму зобов'язань;
б) за другою конверсійноюоперацією (операцією форвард):
Дебет рахунку 9202 — на сумувимог;
Кредит рахунку 9212 — насуму зобов'язань.
Якщо перша і другаконверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операціїздійснюються такі бухгалтерські проводки:
а) за першою конверсійноюоперацією (операцією форвард):
Дебет рахунку 9202 — на сумувимог;
Кредит рахунку 9212 — насуму зобов'язань;
б) за другою конверсійноюоперацією (операцією форвард):
Дебет рахунку 9202 — на сумузворотного викупу валюти та банківських металів;
Кредит рахунку 9212 — насуму зворотного продажу валюти та банківсь-ких металів.
У разі здійсненнярозрахунків за першою конверсійною операцією банк одночасно виконує зворотніпроводки за позабалансовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.
Облік за другою конверсійноюоперацією банк продовжує здійснювати за позабалансовими рахунками до повноговиконання умов контракту.
Ф'ючерсний контракт(ф'ючерс) – це контракт, аналогічний до форвардного, але відбувається застандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем,форма та умови контрактів уніфіковані, і розрахунки щодо купівлі-продажуф'ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, якагарантує своєчасність і повноту платежів.
Операції з купівлі-продажуіноземної валюти та банківських металів за ф'ючерсними контрактами (відкриттяпозиції на біржі) у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються запозабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківськихметалів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів. У цьомуразі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки [20]:
Дебет рахунку 9207 — на сумувимог;
Кредит рахунку 9217 — насуму зобов'язань.
На дату розрахунку заопераціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або іншихактивів за ф'ючерсними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюютьсязворотні проводки за позабалансовими рахунками:
Дебет рахунків 9217, 9367;
Кредит рахунків 9207, 9357.
У разі закриття позиції набіржі у зв'язку з укладенням офсетної (зворотної) угоди чи розрахунків нанетто-основі в бухгалтерському обліку від ображається повернення початкової тадодаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі або з уключеннямнарахованої варіаційної маржі:
Опціонний контракт (опціон)– це контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов'язання, придбати(опціон кол) або продати (опціон пут) виз-начену кількість базового активу завизначеною ціною впродовж визначеного періоду (американський опціон) або навизначену наперед дату (європейський опціон) та встановлює зобов'язанняпродавця опціону виконати умови контрак-ту, якщо покупець вирішить реалізуватисвоє право.
Операції з купівлі-продажуіноземної валюти та банківських металів за опціонними контрактами вбухгалтерському обліку на дату операції від ображаються за позабалансовимирахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів тазобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі надату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки [20]:
Дебет рахунку 9204 — на сумувимог;
Кредит рахунку 9214 — насуму зобов'язань.
На дату розрахунку або датузавершення строку дії опціону за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти табанківських металів або інших активів у бухгалтерському обліку здійснюютьсязворотні проводки за позабалансовими рахунками:
Дебет рахунків 9214, 9364;
Кредит рахунків 9204, 9354.
Проаналізуємо перспективні стратегії і технології операційвалютного хеджування с використанням похідних фінансових інструментів.
а) Ф'ючерсні стратегії і хеджування за допомогою
ф'ючерсних контрактів
Спред — це стратегія, щоскладається в одночасній покупці і продажу ф'ючерсних контрактів. Інвестор табанк-хеджер використовує її, коли думає, що різниця між цінами контрактів умайбутньому повинна змінитися [34].
Хеджування — це страхування віднесприятливої зміни ринкової кон'юнктури [43]. Недолік хеджування полягає втім, що воно не дозволяє хеджеру скористатися сприятливим розвитком подій.Хеджування продажем ф'ючерсного контракту використовують для страхування відпадіння ціни базисного активу, хеджування покупкою — від її підвищення. Принеповному хеджуванні використовують коефіцієнт хеджування. Він розраховуєтьсяна основі статистичних даних зміни цін розглянутого активу і ф'ючерсногоконтракту за попередні періоди часу. Тимчасові періоди вибираються рівнимитерміну хеджування.
Найпростішими ф'ючерснимистратегіями є покупка або продаж ф'ючерсного контракту. Інвестор може також одночасно відкрити ікоротку і довгу позиції по ф'ючерсних контрактах. Дана стратегія називаєтьсяспред або стреддл. Інвестор прибігає до таких дій, коли думає, що різниця міжцінами різних ф'ючерсних контрактів не відповідає ціні доставки або значенням,що звичайно спостерігаються. Формування спреда є менш ризикованою стратегією,ніж відкриття тільки довгої або короткої позиції. За допомогою спреда інвесторвиключає ризик втрат, зв'язаних із загальним рівнем коливання цін, і розраховуєотримати прибуток за рахунок цінових відхилень.
Розрізняють часовий, міжвалютнийспред і спред між ринками. Часовий спред складається в одночасній покупці іпродажу ф'ючерсних контрактів на той самий актив з різними датами виконання.Ціль стратегії — отримати прибуток від змін у співвідношенні цін контрактів.Розрізняють спред “бика” і спред “ведмедя”. Спред “бика” припускає довгупозицію по далекому і коротку — по ближньому контрактах. Спред “ведмедя”включає коротку позицію по далекому і довгу — за ближнім контрактом.
Коли інвестор формує першустратегію, то говорять, що він купує спред, коли другу — продає. Інвесторкупить спред, якщо думає, що величина спреда повинна зрости; продасть спред.коли розраховує на його зменшення.
Наступна стратегія поєднуєодночасно три контракти і називається спред «метелик». Вона включає спред бика і спред ведмедя. у яких середнійф'ючерсний контракт є загальним. Інвестор використовує дану стратегію, коли міжсереднім і крайнім контрактами не дотримується необхідна величина спреда, однакнеясно, у яку сторону зміняться ф'ючерсні ціни.
Міжвалютний спред складається узаключенні ф'ючерсних контрактів на різні, але взаємоконвертовані валюти зметою отримати прибуток від змін у співвідношенні цін контрактів.
Якщо на різних біржах обертаютьсяф'ючерсні контракти на той самий базисний актив, то можна створити між нимиспред при виникненні істотної різниці у ф'ючерсних цінах на даних біржах [47].
Існує хеджування продажем іпокупкою ф'ючерсного контракту. Хеджування продажем контракту використовуєтьсядля страхування від майбутнього падіння ціни на спотовому ринку, хеджуванняпокупкою — від її підвищення.
На практиці повне хеджуваннятрапляється рідко, тому що терміни вико-нання ф'ючерсного контракту іздійснення спотової угоди можуть не збігатися. У результаті не буде повногозбігу ф'ючерсної і спотової цін, і хеджер може одержати як деякий виграш, так іпонести збитки, хоча по величині вони будуть менше, ніж у випадку відмовленнявід страхування. Тому хеджер повинний прагнути звести до мінімуму час міжзакінченням хеджа і скінченням терміну ф'ючерсного контракту. Для хеджуванняварто вибирати ф'ючерсний контракт, що минає після здійснення спотової угоди. Хеджування за допомогоюнайближчого ф'ючерсного контракту називають спот-хеджуванням.
Відкривши позицію за ф'ючерснимконтрактом, хеджер повинний оплачувати негативну варіаційну маржу, якщокон'юнктура на ф'ючерсному ринку буде розвиватися для нього не в сприятливийбік. Чим більше часу залишається до терміну скінчення контракту, тим більше можливийрозкид коливання ф'ючерсної ціни і відповідно негативна маржа. Щоб зменшитивитрати фінансування позиції, доцільно хеджувати ризик шляхом послідовноговиконання ряду короткострокових ф'ючерсних контрактів [47].
б) Опціонні стратегії і хеджування за допомогоюопціонних контрактів
Опціонні контракти заключають якна біржовому, так і позабіржовому ринках. До 1973 р. у світовій практицііснувала тільки позабіржова торгівля опціонами. У 1973 р. утворена першаопціонна біржа — Чикагська Біржа Опціонів [47].
Позабіржові контракти заключаютьза допомогою брокерів або дилерів. Контракти не є стандартними.
Біржова торгівля опціонамиорганізована по типу ф'ючерсної [39]. Її відмінна риса — сторони не знаходятьсяв однаковому положенні з погляду контрактних зобов'язань. Тому покупець опціонупри відкритті позиції сплачує тільки премію. Продавець опціону зобов'язанийвнести початкову маржу. При зміні поточного курсу базисного активу розмір маржіможе мінятися, щоб забезпечити гарантії виконання опціону з боку продавця. Привиконанні опціону розрахункова палата вибирає особу з протилежною позицією іпропонує йому здійснити дії відповідно до контракту.
Біржові опціони є стандартнимиконтрактами. Крім інших умов біржа також встановлює і ціну виконання опціонів.У процесі торгівлі узгоджується тільки величина премії опціону.

3.3 Шляхи вдосконалення здійснення валютних операцій
Упроцесі управління валютним ризиком банк може застосувати дві альтернативністратегії, утримуючи валютну позицію відкритою (стратегія максимізаціїприбутку) або закритою. Стратегія управління активами і пасивами, якапередбачає вирівнювання валютної структури балансу у напрямі закритої валютноїпозиції, називається валютним метчингом. Застосовування цієї стратегії даєзмогу банку уникнути частини валютного ризику. Проте і ця стратегія не виключаєйого повністю, оскільки залишається ризик, пов'язаний з репатріа-цією прибутківвід міжнародної діяльності або виплатою дивідендів в іноземній валюті.Вирівнювання структури активів і пасивів в іноземній валюті для зни-женнявалютного ризику банку на практиці не завжди можливе. На регіональних ринкахокремі валюти іноді виявляються не досить популярними та доступними і учасникиринку не завжди мають можливості для повного узгодження всіх надходжень і платежіву всіх іноземних валютах. Особливо це стосується банків, адже вони оперуютьвеликими обсягами багатьох валют, а також тому, що їхня валютна позиція суттєвозалежить від потреб клієнтів. Отже, обираючи стратегію управління валютнимризиком, важливо зважити на те, що можливість повного узгодження всіхнадходжень і платежів в іноземній валюті є радше теоретичною і на практицідосягти такої відповідності практично неможливо.
Банкимають можливість зупинити вибір на альтернативній стратегії – максимізації прибутку.Суть її зводиться до того, що учасники ринку «грають» на валютнихкурсах для отримання прибутків спекулятивного характеру, зали-шаючи валютнупозицію відкритою та свідомо наражаючись на підвищений ризик. У такому разіуправління валютною позицією здійснюється з огляду на закономірність: довгавалютна позиція приносить прибутки в разі підвищення курсу іноземної валюти ізавдає збитків у разі його зниження, а коротка – навпаки. Що вищий ризик берена себе учасник, то більший прибуток він може отримати від «гри» навалютних курсах, але за несприятливих змін на валютному ринку втрати черезузятий валютний ризик також будуть суттєвими.
Правильнимє і протилежне твердження: зниження рівня валютного ризику означає не тількизменшення ймовірних збитків, а й обмеження потенційних можливостей отриманняприбутків. Саме ця обставина спонукає деяких учасників валютного ринку, в томучислі і банки, свідомо залишати свої позиції незахищеними в сподіванні наотримання додаткових прибутків від сприятливої динаміки ринкових параметрів.
Якщобанк обрав стратегію максимізації прибутку, виникає потреба оцінити валютнийризик і можливі наслідки прийнятих управлінських рішень. Залежність міжвеличиною прибутків (збитків), одержаних у результаті утримання банкомвідкритої валютної позиції, та змінами валютних курсів на ринку описуєтьсяаналітичною моделлю [53]:
/> (3.1)
де/>– прибуток(збиток), отриманий від переоцінювання валютних
коштіву зв'язку зі зміною валютного курсу;
VP – валютнапозиція банку;
sp,s – прогнозований і поточний валютний курс відповідно.
Особливістюмоделі є наявність чинника невизначеності, пов'язаного з прогнозами очікуванихзначень валютного курсу (sp). Прогнози справджуються з певноюймовірністю, тому запровадження в модель ймовірнісних характеристик(ймовірність того, що валютний курс досягне прогнозованого значення) дає змогупроводити поглиблений аналіз, порівнюючи кілька сценаріїв. У такому разі отримуютьдва показники: імовірність настання події та суму можливих втрат, яка з неюкореспондується.
Прогнозуваннявалютного курсу – це складний процес, який потребує застосування сучаснихтехнологій, кількісних методів аналізу, високого рівня підготовки кадрів. Упроцесі прогнозування використовується сучасний аналітичний інструментарій.Аналітики також спираються на власні міркування щодо зміни форвардних валютнихкурсів, що дає змогу враховувати й ті чинники, які не мають кількісниххарактеристик. Різниця між форвардним і спот-курсом залежить від різниці врівнях відсоткових ставок за валютами та від тривалості форвардного періоду. Зпродовженням строків різниця між спотовим і форвардним валютними курсамизростатиме. У процесі прогнозування валютних курсів потрібно брати до уваги нелише результати розрахунків, а й такі чинники, як поточні умови валютногоринку; результати аналізу кривої дохідності цінних паперів; співвідношенняпопиту і пропозиції на форвардних валютних ринках; результати прогнозування швидкості,напряму та величини зміни відсоткових ставок. Крім того, банки можутьскористатися прогнозами професійних аналітиків.
Отже,рівень валютного ризику банку залежить не тільки від власної позиції банку, якаможе бути обчислена досить точно, а й від ринкової кон'юнктури, прогнозуванняякої є серйозною проблемою. Міжнародний досвід свідчить, що навіть у порівняноблагополучних країнах банкіри останнім часом надають перевагу стратегіяммінімізації ризиків. У цьому разі модель валютного метчингу слугує інструментарієманалізу та обгрунтування внутрішніх лімітів валютного ризику і допустимихдіапазонів зміни фінансових результатів діяльності банку.
Упроцесі управління валютним ризиком і валютною позицією комерційні банкизастосовують дві основні групи методів: управління валютною структурою балансута хеджування валютного ризику [53].
Змістпершої групи методів зводиться до впливу на валютну структуру балансу дляобмеження наслідків переоцінки валютних інструментів. До цих методів належать:структурне балансування валютних потоків за сумами та строками; проведенняконверсійних операцій; зміна строків валютних платежів (випередження тавідставання); дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті. Структурнебалансування валютних потоків полягає в узгодженні обсягів і строків активних іпасивних операцій з усіма іноземними валютами, якими оперує банк. Ідея методуструктурного балансування може застосовуватися щодо будь-яких балансовихоперацій з валютними коштами (конверсійні операції, укладення кредитних і депозитнихугод в іноземній валюті, узгодження валютних надходжень і платежів, проведенняфорфейтингових операцій, реструктуризація кредиторської та дебіторськоївалютної заборгованості, купівля та продаж цінних паперів, деномінованих віноземній валюті, та ін.). Обсяги та терміни проведення зазначених операційдобираються так, щоб це дало змогу закрити валютні позиції або знизити їхнійрозмір до прийнятного рівня.
Одниміз прийомів, що широко використовується банками у процесі управління валютнимипозиціями, є проведення конверсійних операцій. Наднормативний розмір позиції запевною валютою може бути зменшений її обміном на іншу валюту, за якою розмірпозиції був нижчий за норматив. Це дає змогу увідповіднювати валютні позиції довстановлених вимог без здійснення операцій з базовою валютою. Зазвичай банкивдаються до конверсії валюти, курс якої знижується, у надійнішу та стабільнішувалюту. Наприклад, якщо очікується зростання курсу долара США щодо євро, то маєсенс швидкий обмін вільних грошових коштів у євро на долари. Однак конверсійніоперації майже не впливають на розмір загальної валютної позиції банку,прийнятої в Україні, і тому не можуть бути використані для її регулювання.
Упроцесі управління валютним ризиком банки можуть скористатися методом випередженнята відставання (leads and lags від англ. випередження та відставання), якийгрунтується на змінах строків платежів в іноземних валютах залежно відочікуваних коливань валютних курсів. Маніпулювання строками дає змогу закритикороткі позиції за певними валютами до зростання їхнього ринкового курсу івідповідно довгі позиції – до зниження курсу. До найпоширеніших на практиціформ зазначеної тактики належать [65]:
— прискорення репатріації (повернення до своєї країни з-за кордону) капіталу,прибутків, інших грошових коштів в очікуванні ревальвації національної валютиабо сповільнення процесів репатріації перед девальвацією національної валюти;
— прискорення чи сповільнення погашення основної суми боргу в іноземній валюті тавиплати відсотків залежно від зміни валютного курсу;
— дострокова оплата послуг і товарів (основних фондів, товарно-матеріальнихцінностей) у разі підвищення курсу валюти платежу або затримка платежів у разіочікування зниження курсу;
— прискорення чи сповільнення нарахування і виплати дивідендів, надходженнякоштів в іноземній валюті до статутного фонду банку та ін.;
— регулювання одержувачем інвалютних коштів строків їх конверсії в національнувалюту.
Можливостізастосування прийому випередження та відставання визначаються передусімзаконодавчим регулюванням країни та умовами фінансових контрактів. У переважнійбільшості угод, за якими відбуваються платежі, передбачається і можливістьдострокової оплати, і види та розмір штрафних санкцій (пені, неустойки та ін.)за несвоєчасне здійснення переказів валютних коштів. В останньому випадкузатримка платежу через зниження курсу буде виправдана лише тоді, коли зниженнявитрат на придбання валюти за новим курсом перекриє суму нарахованих штрафів.
Прийомдисконтування платіжних вимог в іноземній валюті становить різновид облікувекселів і полягає в перевідступі банку права вимоги заборгованості в іноземнійвалюті в обмін на негайну виплату банком власнику векселя відповідної сумикоштів у національній або іншій іноземній валюті. Дисконтування здійснюєтьсяздебільшого через проведення форфейтингових операцій. Банк купує векселі на всюсуму і на повний строк без права їх регресу (обороту) на попереднього власника.Відмінність цієї операції від традиційного обліку векселів полягає в тому, що форфейтинговіоперації проводяться з великими обсягами платежів в іноземній валюті (звичайноне менш як 1 млн. дол. США) та з тривалим кредитом (на період від півроку до5–7 років). Загальноприйнятою практикою є наявність гарантії третьої особи абоаваль, а також здійснення серії регулярних платежів, які оформлені простимивекселями. Форфейтинг може розглядатись як експортний факторинг і є, по суті,кредитуванням експортера.
Дисконтуванняплатіжних вимог в іноземній валюті здійснюється також іншими способами, якімають певні відмінності порівняно з форфейтингом, такі як право регресувекселів, спеціальний, узгоджений сторонами занижений валютний курс та ін.Добір платіжних вимог, що дисконтуються, за строками виплат згідно з власнимипотребами банку допомагає менеджментові планувати майбутні дії щодо управліннявалютною позицією. Дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті має низкуобмежень і недоліків, які й зумовлюють його незначне поширення у процесіуправління валютною позицією. Навіть якщо банку вдалося знизити позиційнийвалютний ризик за допомогою таких операцій, то форфейтер (банк) наражається наінші ризики (ризик неплатежу, політичний ризик у країні емітента векселів,ризик переказу валютних коштів, який полягає в неможливості виконання зобов'язаньв іноземній валюті країною покупця). Крім того, банку не вдається уникнутивалютного ризику, пов'язаного зі зміною курсу валюти платежу впродовж діїфорфейтингової угоди. Тому не кожний банк погоджується стати форфейтером. Деякібанки, навпаки, спеціалізуються на такому способі фінансування експортерів.
Здебільшогофорфейтингові операції проводяться банком для отримання прибутків від різниціміж номінальною сумою векселя та реальною величиною коштів, виплачених банкомїхньому власнику, а також одержання комісійного доходу. Законодавство таправила валютного регулювання в окремих країнах можуть обмежувати можливостівикористання методу дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті, як це йвідбувається у вітчизняній практиці.
Загаломуправління валютними позиціями за допомогою проведення балансових операційчасто не відповідає власним потребам і планам банку, а іноді не вигідне зпогляду витрат. Вітчизняні банки змушені вдаватися до таких прийомів за бракомнеобхідних умов для застосування сучасніших і досконаліших методів регулюваннявалютної позиції, таких, зокрема, як строкові валютні угоди.
Другагрупа методів, пов'язана з хеджуванням валютного ризику, передбачає створеннязахисту від валютних ризиків укладанням додаткових строкових угод за іноземною валютою,які дають змогу компенсувати можливі фінансові втрати за балансовими статтямивнаслідок зміни валютного курсу. Хеджування здійснюють за допомогою проведенняоперацій з форвардними валютними контрактами, валютними ф'ючерсами таопціонами, валютними своп-контрактами, своп-оціонами, а також різних їхкомбінацій типу подвійний форвард, валютний своп.
Широкийвибір похідних фінансових інструментів на міжнародних ринках дає змогу банкамзнаходити найефективніші комбінації проведення валютних операцій і застосовуватидосконалі методи управління валютною позицією для зниження валютного ризику.Інструменти хеджування валютного ризику відрізняються за характеристиками тамеханізмами функціонування і докладно розглянуто в наступному розділі.
Норматив ризику загальноївідкритої (довгої/короткої) валютної позиції згідно інтегральної методологіїНБУ, розраховується за формулою [30], яка враховує як балансові, так іпозабалансові валютні активи та пасиви:

          ВП     
Н13 =         –––– х 100 %,
       РК          (3.2)
де ВП — загальна відкритавалютна позиція за балансовими та позаба-
лансовими активами ізобов'язаннями банку за всіма іноземними
валютами у гривневомуеквіваленті (розрахунок здійснюється за звітну
дату), яка визначається яксума абсолютних величин усіх довгих і
коротких відкритих валютнихпозицій у гривневому еквіваленті
окремо за кожною іноземноювалютою (без урахування знака) за всіма
іноземними валютами:
ВП = ВПа – ВПз (3.3)
де ВПа -балансові та позабалансові активи;
ВПз (балансові та позабалансові зобов'язання).
РК — регулятивний капітал банку. Якщо комерційний банк, як аналізуємий у дипломному проектіВАТ «Райффайзен БанкАваль», регулює валютну позицію тількиз застосуванням балансових інструментів, то маючи відкриту валютну позицію,банк може отримати прибутки чи зазнати збитків внаслідок зміни валютного курсуз огляду на закономірність [69]:
— довга валютна позиція приносить прибутки в разі підвищення курсу іноземноївалюти і завдає збитків у разі його зниження;
— коротка валютна позиція приносить прибутки в разі зниження курсу іноземноївалюти, але завдає збитків у разі підвищення курсу. На рис.3.1 – 3.3 наведені результатикомпьютерного масштабування по-валютних балансів ВАТ ВАТ «Райффайзен БанкАваль» за 2006 -2008 роки, в яких всі агрегатні статті масштабовані на розмірпоточного власного капіталу банку і відповідному році.Така форма представлення вихіднихстатистичних даних дає можливість детального аналізу складових формуваннячистої валютної позиції банку та її порівняння з нормативами Н13 НБУ [30], наведеніграфічні представлення проведеного аналізу. які дають можливість в дипломномупроекті детально проаналізувати стан, структуру та динаміку розвитку валютнихоперацій в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 -2008 роках.
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.1 – 3.3:
1. На кінець 2006 року (рис.3.1):
USD – долар США
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 106,5% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 55,0% від ВК),частки (51,5%) запозичених коштів на міжбанківському ринку та частки коштів внаціональній валюті, переведених в іноземну валюту;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 99,6% від ВК) фінансувалися частково(93,4%) за рахунок запозичених коштів інших банків та частки коштів внаціональній валюті, переведених в іноземну валюту(6,2% від ВК);
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціо-нальної валюти в іноземну валюту становила 8,8% від власного капіталубанку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]),загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 8,9% від ВК(норма-тив – не більше 30%).
EUR – євро
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 20,7% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 6,4% від ВК) тачастки (14,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;

/>
Рис.3.1. Структура масштабованих по власному капіталувідносних рівнів активів та зобов’язань в USD та EUR в балансі ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» у 2006 році та формування рівня відносної чистої валютної позиціїдля порівняння з нормативами Н13-1, Н13-2
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 29,7% від ВК) фінансувалися повністюза рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціо-нальної валюти в іноземну валюту становила 0% від власного капіталу банку(норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]).
3. На кінець 2007 року(рис.3.2):
USD – долар США
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 91,4% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 82,5% від ВК),частки (2,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку та частки коштів внаціональній валюті, переведених в іноземну валюту (6,6%);
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 103,2% від ВК) фінансувалисяповністю (103,2%) за рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціо-нальної валюти в іноземну валюту становила 9,9% від власного капіталубанку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]),загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 10,4% від ВК(норматив – не більше 30%).
EUR – євро
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 10,8% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 10,5% від ВК) тачастки (0,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 11,7% від ВК) фінансувалися повністюза рахунок запозичених коштів інших банків;
/>
Рис.3.2. Структура масштабованих по вларисному капіталувідносних рівнів активів та зобов’язань в USD та EUR в балансі ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» у 2007 році та формування рівня відносної чистої валютної позиціїдля порівняння з нормативами Н13-1, Н13-2
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціо-нальної валюти в іноземну валюту становила 0,5% від власного капіталубанку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]).
4. На кінець 2008 року(рис.3.3):
USD – долар США
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 93,3% від ВК),фінансували-ся повністю за рахунок залучених коштів клієнтів;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 124,9% від ВК) фінансувалисяповністю за рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита коротка валютна позиція (валютні активименше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини активів з іноземноївалюти в національну валюту становила -0,4% від власного капіталу банку(норматив короткої валютної позиції H13-2– не більше 10% від ВК [30]), загальна(сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 2,1% від ВК (норматив –не більше 30%).
EUR – євро
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 24,7% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 14,9% від ВК) тачастки (9,8%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 12,7% від ВК) фінансувалися повністюза рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита коротка валютна позиція (валютні активименше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини активів з іноземноївалюти в національну валюту становила -1,7 % від власного капіталу банку(норматив короткої валютної позиції H13-2– не більше 10% від ВК [30]).

/>
Рис.3.3. Структура масштабованих по власному капіталувідносних рівнів активів та зобов’язань в USD та EUR в балансі ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» у 2008 році та формування рівня відносної чистої валютної позиціїдля порівняння з нормативами Н13-1, Н13-2
Таким чином, проведений аналіз показує, що після суттєвогопровалу валютного менеджменту банку у 2007 році та значними нанесеними збиткамиза рахунок валютообмінних операцій, у 2008 році ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зайняв стратегічно нейтральну балансовувалютну позицію, значно знизивши рівень валютного ризику та перемістивши акцентна розвиток обсягів операцій в євро і зниження відносного обсягу операцій вдоларах США.
Останнірізкі коливання курсу долара США та євро в бік зростання курсу іноземних валютдо національної валюти України (кінець вересня – початок жовтня 2008 року)показали хибність прогнозного валютного менеджменту в ВАТ «Райффайзен БанкАваль». Таким чином, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» без застосування новихпозабалансових інструментів валютного хеджування ризиків зміни курсів задопомогою описаних вище валютних деривативів буде наражатися на великий рівеньвтрат від коливань валютних курсів.

Висновки
Предметом дипломногодослідження були валютні операції комерційних банків України:
— операції, пов'язані зпереходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, щоздійснюються між резидентами у валюті України;
— операції пов'язані звикористанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, зпередаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютніцінності;
— операції, пов'язані зввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням,переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Дослідження показало, щовалютні операції комерційних банків України можуть бути поділені на дві основнігрупи:
1) операції обслуговуваннявалютних готівкових та безготівкових грошових потоків з використанням валюти якзасобу платежа без зміни виду валюти:
— розрахункові безготівковіоперації з використанням валютних кореспондентських рахунків вбанках-нерезидентах відповідно видам іноземної валюти;
— касові операції зготівковою іноземною валютою;
— депозитні та кредитніоперації з іноземною валютою з переведенням її в безготівкову чи готівковуформи.
2) операції з торгівлііноземною валютою — це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійсненняоперацій з валютними деривативами на міжбанківському валютному ринку України таміжнародних валютних ринках:
— купівля іноземної валюти — це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;
— продаж іноземної валюти — це операція з продажу іноземної валюти за гривні;
— обмін (конвертація)іноземної валюти — це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти заіншу іноземну валюту;
— операції на міжбанківськомувалютному ринку України — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземноювалютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (утому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національнимбанком;
— операції на міжнародномувалютному ринку — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою замежами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які задорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютоюза межами України.
Дослідження валютнихоперацій в магістерській дипломній роботі виконано на базі матеріалівкомерційного банку — ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», який працює з 1992року й відповідно до класифікації Національного банку України ставиться докатегорії системних великих банків України.
Станом на 01.01.2009 року клієнтська база банку становить 4млн. 944 тис.клієнтів, з них:
- юридичних осіб– 233 тис.клієнтів;
- фізичних осіб– 4 млн.711тис.клієнтів.
Для активного проведення валютних операцій банк залучає запідтримки материнського банку «Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ»(Австрія)синдиковані валютні довгострокові кредити на міжнародному кредитному ринку.
В липні 2008 року банк підписавугоду про отримання синдикованого кредиту на суму 200 млн.доларів США.Початковими організаторами цієї угоди виступили настпуні банки:the Bank ofTokyo Mitsubishi UFJ, Ltd, Bayerische Landesbank, HSBC Bank PLC та StandardBank PLC. Кредит складається з двох траншів: 1 річний кредит на суму 88,5млн.доларів США та 2-х річний кредит на суму 116,5 млн.доларів США.
В листопаді 2008 банк успішноздійснив погашення залученого в 2007 році синдикованого кредиту на суму 200млн.доларів США, уповноваженими організаторами якого виступили: the Bank ofTokyo Mitsubishi UFJ, Ltd, Bayerische Landesbank, HSBC Bank PLC та IntesaSanpaolo S.p.A.
В грудні 2008 року в продовженняплідної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями ВАТ «Райффайзен БанкАваль» та ЄБРР підписали угоду про залучення субординованого кредиту на суму 75млн.доларів США на строк 10 років, який використовується для зростаннярегулятивного капіталу банку другого рівня.
ВАТ «Раййффайзен Банк Аваль» у 2008 році став найбільшимпостачальником готівкової іноземної валюти, ввезеної з-за кордону, в самеввезено:
- 2млрд.589млн.400тис. доларів США;
- 1млрд.863млн.євро;
- 1 млн.900тис.швейцарських франків;
- 900тис.англійських фунтів.
Банк є одним з найбільших банків, який пропонує послугиобміну зношеної готівкової валюти на платоспроможну з подальшим вивезеннямзношеної валюти за кордон. На протязі 2008 року банком було вивезено за кордон:
- 159млн.600тис. доларів США;
- 26млн.500тис.євро;
- 250тис.швейцарських франків;
- 90тис.англійських фунтів.
В 2008 році ввезено з-за кордону:
- золотихзливків – 15 272 тройських унцій;
- золотих монет– 4 444 тройських унцій;
- срібних монет– 74 759 тройських унцій;
- платиновихмонет – 123 тройських унцій;Результати валютних операцій банку за2008 рік оцінюються як:
- позитивнийрезультат від торгівлі іноземною валюою складає +936млн.533тис.грн.;
- негативнийрезультат від переоцінки іноземної валюти при різкій девальвації національноївалюти становить -665млн.349тис.грн.
Таким чином, при валютному ажіотажі кінця 2008 року банк отримавчистий дохід від операцій з іноземною валютою та валютними цінностями +268млн.грн.
На протязі 2008 року банк суворо дотримувався нормативівризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції:
- Н13 – неперевищувала 4,26% (максимальне значення Н13 становить не більше 30%)
- Н13-1 – неперевищувала 1,975% (максимум довгої валютної позициї не більше 20%)
- Н13-2 – неперевищувала 2,305% (максимум короткої валютної позициї не більше 10%)
Як показав аналіз динаміки абсолютного росту у 2006 — 2008роках характерних агрегатів балансу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в доларах США,євро, російських рублях та сумарно в інших валютах, тобто обсягів валютнихоперацій, та чистої балансової валютної позиції повалютно:
1. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 — 2007 роках, восновному, провадив операції в доларах США, тільки у 2008 році банк розпочавактивно нарощувати обсяг операцій в євро.
2. У 2006 — 2007 роках ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» активновикористовував відкриту довгу валютну позицію в доларах США, тобто активи банкув доларах США значно перевищували (на 30 — 45 млн.грн.) пасиви в доларах США,тобто банк перевів в долари США суттєву суму коштів в національній валюті.
3. В 2008 році ризиковий менеджмент валютних операцій в ВАТ«Райффайзен Банк Аваль» різко змінив стратегію утримання валютного ризику тавідкритої довгої валютної позиції, перейшовши в режим відкриття суттєвоїкороткої валютної позиції в євро (еквівалент більше 10 млн.грн.) та невеликої (еквівалент100 тис.грн.) короткої валютної позиції в доларах США.
Відкриття короткої валютної позиції (залучені та запозиченіпасиви перевищують активи в цій валюті) при продажу валюти за національнувалюту України є суттєвим спекулятивним валютним ризиком, який передбачаємайбутнє суттєве падіння курсу євро та долара США і створення можливості купитина міжбанківському ринку необхідну суму валюти за національну валюту Українидля погашення зобов’язань в валюті.
Аналіз структури валютних активів та пасивів ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» у 2006 -2008 роках (долари США та євро) показав наступну динамікуспіввідношення питомої ваги окремих характерних агрегатів:
- в доларовомусегменті:
а) частка коштів, розміщених в інших банках, поступовопідвищилась з рівня 24,27% (2006) до 56,38% (2008);
б) частка коштів, отриманих від інших банківзастабілізувалась на рівні 56%, таким чином запозичені в інших банках валютнікошти ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» використовує як платіжні активи накоррахунках та активи в курсових валютних операціях на міжбанківському ринку;
в) частка валютних кредитів, виданих клієнтам зменшилась зрівня 72,11%(2006) до рівня 42,13% (2008);
в) частка валютних депозитів, залучених у клієнтів банкузросла з рівня 38,3%(2006) до рівня 42,5-43,5% (2008), таким чином залучені уклієнті валютні кошти ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» використовує для кредитуванняклієнтів.
- в сегментієвро:
а) частка коштів, розміщених в інших банках, поступовозменшилась з рівня 58,1% (2006) до 33,1% (2008);
б) частка коштів, отриманих від інших банків зменшилась зрівня 87,5% у 2006 році до рівня 62,4% у 2008 році, таким чином запозичені вінших банках валютні кошти ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» використовує як платіжніактиви на коррахунках та, частково, як активи в кредитуванні клієнтів;
в) частка валютних кредитів, виданих клієнтам піднялась зрівня 40,5%(2006) до рівня 64,5% (2008);
г) частка валютних депозитів, залучених у клієнтів банкузросла з рівня 12,5%(2006) до рівня 37,2-45,7% (2008), таким чином залучені уклієнті валютні кошти ВАТ «Райффайзен банк Аваль» використовує повністю длякредитування клієнтів, одночасно використовуючи для кредитування частинукоштів, запозичених в інших банках.
Як показав аналіз стану, структури та динаміки розвиткувалютних операцій в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 — 2008 роках:
1. На кінець 2006 року:
USD – долар США
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 106,5% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 55,0% від ВК),частки (51,5%) запозичених коштів на міжбанківському ринку та частки коштів внаціональній валюті, переведених в іноземну валюту;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 99,6% від ВК) фінансувалися частково(93,4%) за рахунок запозичених коштів інших банків та частки коштів в національнійвалюті, переведених в іноземну валюту(6,2% від ВК);
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціональної валюти в іноземну валюту становила 8,8% від власного капіталубанку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]),загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 8,9% від ВК(норматив – не більше 30%).
EUR – євро
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 20,7% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 6,4% від ВК) тачастки (14,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 29,7% від ВК) фінансувалися повністюза рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціо-нальної валюти в іноземну валюту становила 0% від власного капіталу банку(норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]).
3. На кінець 2007 року:
USD – долар США
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 91,4% від ВК),фінансувалися за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 82,5% від ВК),частки (2,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку та частки коштів внаціональній валюті, переведених в іноземну валюту (6,6%);
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 103,2% від ВК) фінансувалисяповністю (103,2%) за рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціо-нальної валюти в іноземну валюту становила 9,9% від власного капіталубанку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]),загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 10,4% від ВК(норматив – не більше 30%).
EUR – євро
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 10,8% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 10,5% від ВК) тачастки (0,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 11,7% від ВК) фінансувалися повністюза рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активибільше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів знаціональної валюти в іноземну валюту становила 0,5% від власного капіталубанку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК).
4. На кінець 2008 року:
USD – долар США
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 93,3% від ВК),фінансували-ся повністю за рахунок залучених коштів клієнтів;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 124,9% від ВК) фінансувалисяповністю за рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита коротка валютна позиція (валютні активименше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини активів з іноземноївалюти в національну валюту становила -0,4% від власного капіталу банку(норматив короткої валютної позиції H13-2– не більше 10% від ВК [30]), загальна(сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 2,1% від ВК (норматив –не більше 30%).
EUR – євро
а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 24,7% від ВК),фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 14,9% від ВК) тачастки (9,8%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;
б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки таміжбанківські депозити та кредити у частці 12,7% від ВК) фінансувалися повністюза рахунок запозичених коштів інших банків;
в) сумарна відкрита коротка валютна позиція (валютні активименше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини активів з іноземної
валюти в національну валюту становила -1,7 % від власногокапіталу банку (норматив короткої валютної позиції H13-2– не більше 10% від ВК).
Таким чином, проведений аналіз показує, що після суттєвогопровалу валютного менеджменту банку у 2007 році та значними нанесеними збиткамиза рахунок валютообмінних операцій, у 2008 році ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зайняв стратегічно нейтральну балансовувалютну позицію, значно знизивши рівень валютного ризику та перемістивши акцентна розвиток обсягів операцій в євро і зниження відносного обсягу операцій вдоларах США.
Останнірізкі коливання курсу долара США та євро в бік зростання курсу іноземних валютдо національної валюти України (кінець вересня – початок жовтня 2008 року)показали хибність прогнозного валютного менеджменту в ВАТ «Райффайзен БанкАваль». Таким чином, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» без застосування новихпозабалансових інструментів валютного хеджування ризиків зміни курсів задопомогою описаних вище валютних деривативів буде наражатися на великий рівеньвтрат від коливань валютних курсів.
- форвардніконтракти на покупку та продаж валюти;
- ф’ючерсніконтракти на покупку та продаж валюти;
- опціонні контрактина продаж та покупку валюти;
- своп–контракти на продаж та покупку валюти.

Список використаних джерел
1. Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземнійвалюті” № 185/94-ВР від 23.09.1994 // Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станом на 31 травня 2007 року N 1108-V
2. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7грудня 2000 року N 2121-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 31 жовтня 2008 року N 639-VI) // http:// www.liga-zakon.com.ua — Офіційний Інтернет-сайт«Законодавчо-довідкова система законодавства України», 2009
3. Закон України “Про Національний банк України” від 20травня 1999 року N 679-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 31 жовтня 2008 року N 639-VI) // http:// www.liga-zakon.com.ua — Офіційний Інтернет-сайт«Законодавчо-довідкова система законодавства України», 2009
4. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23лютого 2006 року N 3480-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Українистаном від 17 вересня 2008 року N 514-VI) // http:// www.liga-zakon.com.ua — Офіційний Інтернет-сайт«Законодавчо-довідкова система законодавства України», 2009
5. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулюванняі валютного контролю//від 19 лютого 1993 року N 15-93 (Із змінами ідоповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від16 січня 2003 року N 436-IV)
6. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриттярахунків у національній та іноземних валютах //Постанова ПравлінняНаціонального банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 8січня 2008 року N 3)
7. Інструкція про порядок організації та здійсненнявалютно-обмінних операцій на території України та змін до деякихнормативно-правових актів Національного банку України // Постанова ПравлінняНаціонального банку України від 12 грудня 2002 року N 502 (Із змінами і доповненнями,внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 27лютого 2008 року N 47)
8. Методичні вказівки з інспектування банків «Системаоцінки ризиків» // Постанова Правління НБУ від 15.03.2004 № 104.
9. Методичні рекомендації щодо організаціїта функціонування систем ризик- менеджменту в банках України // ПостановаПравління Національного банку України від 02.08.2004 № 361
10. Правила проведення Торговельної сесії та здійснення окремихопера-цій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківськихметалів // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005р. N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою ПравлінняНаціонального банку України від 21 серпня 2006 року N 333)
11. Положення про здійснення уповноваженими банками операційз банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національногобанку України //Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня2003 року N 325 (Із змінами і доповненнями, внесени- ми постановами ПравлінняНаціонального банку України станом від 17 листопада 2004 року N 555)
12. План рахунків бухгалтерського обліку банків України //Постанова Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 (Іззмінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку Українивід 27 грудня 2007 року N 482)
13. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій здоку-ментарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними опера-ціямив банках України // Постанова Правління Національного банку України від 17листопада 2004 року N 549 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановоюПравління Національного банку України від 18 грудня 2006 року N 465)14. Положення пропорядок здійснення уповноваженими банками опера-цій за документарнимиакредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // ПостановаПравління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27січня 2006 року N 25)
15. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою // ПостановаПравління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 (Із змінамиі доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку Українистаном від 2 червня 2008 року N 153)16. Положення прооформлення та подання клієнтами платіжних дору-чень в іноземній валюті абобанківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти абобанківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ тапорядок їх виконання //Постанова Правління Національного банку України від 5березня 2003 року N 82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України станом на 29 грудня 2006 року N500)17. Положення провалютний контроль // Постанова Правління Націо-нального банку України від 8лютого 2000 року N 49 (Із змінами і доповнення-ми, внесеними постановами ПравлінняНаціонального банку України від 21 вересня 2007 року N 338)
18. Про переказування коштів унаціональній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями//Постанова Правління Національ-ного банку України від 30 грудня 2003 року N597 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національногобанку України від 17 червня 2004 року N 270)
19. Про затвердженняІнструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківськихметалів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних картокчерез митний кордон України // Постанова Правління Національного банку Українивід 12 липня 2000 року N 283 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України від 27 травня 2008 року N 148)20. Прозатвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовимиінструментами в банках України // Постанова Правління Національного банку Українивід 31 серпня 2007 року N 309 21. Прозатвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті табанківських металах у банках України // Постанова Правління Національного банкуУкраїнивід 17 листопада 2004 року N 555 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПравління Національного банку України від 21 травня 2008 року N 135)22. Положення пропорядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України //ПостановаПравління Національного банку України від 29 грудня 2000 року N 520 (Із змінами ідоповненнями, внесенимипостановами ПравлінняНаціонального банку України станом від 27 травня 2008 року N 148)23. Про затвердженняПравил використання готівкової іноземної валюти на території України тавнесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України// ПостановаПравління Національного банку України від 30 травня 2007 року N 200 (Із змінами ідоповненнями, внесенимипостановами ПравлінняНаціонального банку України від 12 серпня 2008 року N 241)
24. Положення про порядок видачі банкамбанківських ліцензій, письмо-вих дозволів та ліцензій на виконання окремихоперацій //Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001року N 275 (Із змінами і до-повненнями, внесеними постановами ПравлінняНаціонального банку України станом від 25 вересня 2006 року N 374)25. Про затвердженняПоложення про порядок видачі Національним банком України індивідуальнихліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютнихцінностей на рахунках за межами України // Постанова ПравлінняНаціонального банку Українивід 14 жовтня 2004 рокуN 485(Із змінами і доповненнями, внесенимипостановами ПравлінняНаціонального банку України від 29 грудня 2007 року N 496)
26. Положення про порядок встановлення Національним банком Українилімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах таконтроль за їх дотриманням уповноваженими банками // Постанова ПравлінняНаціонального банку України від 12 серпня 2005 року N 290 27. Про затвердженняПоложення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валютівід нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам //ПостановаПравління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 270 (Із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від27 вересня 2007 року N 350)28. Про затвердженняІнструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банківУкраїни //Постанова Правління Національного бан-ку України від 7 грудня 2004року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами ПравлінняНаціонального банку України від 21 грудня 2005 року N 484)
29. Про внесення змін до Методики розрахунку економічнихнормативів регулювання діяльності банків в Україні // Правління НБУ, Постановавід 11 квітня 2005 року N 125(Із змінами і доповненнями, внесеними постановоюПравління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493)30. Про затвердженняІнструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // ПостановаПравління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінамиі доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку Українистаном від 23 липня 2008 року N 211)31. Про затвердженняПоложення про відкриття та функціонування в уповноважених банках Українирахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях // ПостановаПравління Національного банку України від 26 березня 1998року N 118 (Із змінами і доповненнями, внесенимипостановами ПравлінняНаціонального банку України від 29 грудня 2007 року N 494)
32. Про затвердження Правил здійснення за межі України та вУкраїні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельнимиопераціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деякихнормативно-правових актів // Постанова Правління Національного банку України від29 грудня 2007 року N 496 33. Про затвердженняКласифікатора іноземних валют // Правління НБУ, Постанова від 4 лютого 1998 року N34 (Іззмінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банкуУкраїни від 10 серпня 2005 року N 280)
34. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович,М. Д. Алексеєнко,І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича.— К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
35. Арістова А.М., Шульга Н.П. Фінансовий менеджмент у банку.Опорний конспект лекцій – К: КНТЕУ, 2007.- 123 с.
36. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А.Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
37. Банківські операції: підручник / А. М. Мороз [та ін.];за заг. ред. А. М. Мороза; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад«Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». – 3-тє вид., переробл. ідоповн. – К.: КНЕУ, 2008. – 608 с.
38. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. ідоп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук,проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
39. Банківські операції: Підручник / За ред.Міщенка В.І.,Слав«янсь-
кої Н.Г. — Київ: Знання-Прес,2006.-727 с.
40. Банківський нагляд: Навчальний посібник / Мін-во освіти інауки України; Ун-т економіки та права „Крок“; Грушко В.І.; ЛаптєвС.М.; Любунь О.С.; Раєвський К.Є.- К.: ЦНЛ, 2004.- 264 с.
41. Банковские риски: учеб. пособие / Финансоваяакадемия при правительстве Российской Федерации, Центр фундаментальных иприкладных исследований; под. ред. О. И. Лаврушина, Н. И. Валенцевой. – М.:КНОРУС, 2007. – 232 с.
42. Бездітко, Ю. М. Валютне регулювання: навч. посібник / Ю. М. Бездітко, О. О.Мануйленко, Г. А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс, 2009. — 272 с.
43. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансовівідносини: підручник / С. Я. Боринець. – 5-те вид., переробл. і доповн. – К.:Знання, 2008. – 583 с.
44. Бутук О. І. Валютно-фінансові відносини:Навчальний посібник/ О.І. Бутук. — К.: Знання, 2006. — 349 с.
45. Васюренко О.В. Банківськіоперації: Навчальний посібник. – 4-те вид., перероблене ідоповнене – Київ: Знання, 2004. – 324 с. – (Вища освіта ХХІ століття)
46. Гетманцев Д.О. Банківське право України: навч.посібник / Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шукліна; М-во освіти і науки України,Київський нац. екон. ун-т. –К.: Центр учбової літератури, 2007. –344 с.
47. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука.— К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.
48. Дзюблюк О. В. Валютна політика: підручник / О. В. Дзюблюк. — К.: Знання,2007. — 423 с.
49. Коваленко, Микола Андрійович. Операції сучасного комерційного банку:навч. посібник / М. А. Коваленко, В. М. Білінкіс, Л. Є. Сухомлин. — Херсон:Олді-плюс, 2006. — 468 с.
50. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини: Навчальнийпосібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. — 6-те вид., стер… — К.:Знання, 2006. — 407 с. — (Вища освіта XXI століття)
51. Крахмалев С. В. Современная банковская практикапроведения международных платежей / С. В. Крахмалев. – М.: ГроссМедиа: Росбух,2007. – 208 с.
52. Кулинич О. І. Теорія статистики: Підручник/ О.І. Кулинич,Р.О. Кулинич. — 3-тє вид., переробл. і допов… — К.: Знання, 2006. — 294 с. — (Вища освіта XXI століття)
53. Лютий І.О. Банківський маркетинг: Навчальний посібник/І.О. Лютий, О.О. Солодка. — К.: Знання, 2006. — 395 с. — (Вища освіта XXIстоліття)
54. Міжнароднийменеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальнихзакладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; Ред. О.Б. Чернега. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 592 с
55. Міжнароднікредитно-розрахункові відносини та валютні операції: робочий зошит студента / [уклад. Л. В.Руденко, І. І. Заводовська]. –К.: Центр учбової літератури, 2008. –120 с
56. Міщенко В.І.. Банківські операції: підручник /В. І. Міщенко, Н. Г. Слав’янська, О. Г. Коренєва. – 2-ге вид., переробл. ідоповн. – К.: Знання, 2007. – 797 с.
57. Моисеев С. Р. Международные валютно-кредитные отношения: учебное пособие /С. Р. Моисеев. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Дело и Сервис, 2007. — 816 с.
58. Нікітін А. В. Маркетинг у банку: Навчальний посібник/А.В. Нікітін, Г.П. Бортніков, А.В. Федорченко. — К.: КНЕУ, 2006. — 432 с. — (До100-річчя Київського національного економічного університету)
59. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник/ Л.В. Сердюк,О.М. Сидоренко; Ред. О.В. Васюренко. — К.: Знання, 2006. — 596 с. — (Вищаосвіта XXI століття)
60. Облік міжнародних операцій: підручник / Ю. А. Кузьмінський, В. Г.Козак, Л. І. Лук’яненко, О. В. Небильцова; за ред. Ю. А. Кузьмінського. — К.:КНЕУ, 2006. — 332 с.
61. Петрашко Л.П. Валютні операції.- К.: КНЕУ, 2001.- 204 c.
62. Платонова И.Н. Международные валютно-кредитные и финансовыеотношения: Ч.1 — М.: ФА, 2001.
63. Платонова И.Н. Международныевалютно-кредитные и финансо-вые отношения: учебно-практическое пособие длядистанционного обуче-ния. Ч.2 — М.: Финансовая академия, 2003.
64. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасніконцепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.
65. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник.— 2-е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.
66. Раєвський К.Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. Банківськийнагляд: Навчально-методичний посібник / Мін-во освіти і науки України; КНЕУ/ РаєвськийК.Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М.- К.: КНЕУ, 2003.- 174 с.
67. Резнікова, Тетяна Олександрівна. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник/Т.О. Резнікова. — Х.: ХНЕУ, 2006. — 232 с
68. Руденко Л. В. Міжнародні кредитно-розрахунковіта валютні операції: підручник / Л. В. Руденко. – Вид. 2-ге, переробл. і доповн. – К.: Центр учбової літератури,2007. – 632 с.
69. Управління банківськимиризиками. Навчальний посібник — за ред. проф. Примостки Л.О. – К.: КНЕУ, 2007. –616 с.
70. Управлениедеятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / Под ред. доктораэкон. наук, профессор О.И. Лаврушина. – М: Юристь, 2003 – 688 с.
71. Федякина Л.Н… Международные финансы: Учебное пособие/ Л.Н. Федякина. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.
72. Череп, Алла Василівна. Банківські операції: навч. посібник/ А.В. Череп, О. Ф. Андросова. — К.: Кондор, 2008. — 410 с.
73. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб.для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.:КНЕУ, 2003. – 276с.
74. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальнийпосібник/ З.І. Щибиволок; Відп. за вип. С.І. Шкарабан. — К.: Знання, 2006. — 312 с
75. HTTP://www.bank.gov.ua- Офіційний Інтернет-сайт НБУ
76. HTTP:// WWW.AUB.COM.UA — Офіційний Інтернет-сайтАсоціації банків України
77. HTTP://WWW.RAIFFAYZEN_AVAL.COM.UA – Офіційний веб-сайтВАТ «Райффайзен банк Аваль»

Додатки
Таблиця Б.1
Тарифи на відкриття і ведення мультивалютногокореспондентського рахунку банків в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»1 Тарифи на відкриття і ведення мультивалютного кореспондентського рахунку 1.1. Відкриття мультивалютного кореспондентького рахунку 250 грн.   1.2. Ліміт залишку коштів на кореспондентському рахунку не встановлюється   1.3. Блокування мультивалютного кореспондентського рахунку 80 грн. Протягом 3 банківських днів 1.4. Підтвердження залишків банків-кореспондентів за запитом банків і аудиторських компаній: 250 грн. Протягом 3 банківських днів 1.5.
— Переоформлення документів у зв’язку зі зміною назви; організаційно-правової форми банка-кореспондента; юридичної адреси;
— відкриття додаткової валютної позиції на мультивалютному кореспондентському рахунку;
— Оплата послуг по перекладу та легалізації документів, необхідних для відкриття мультивалютного кореспондентського рахунку
·  210 грн.
·  110 грн.
·  300 USD   4
Операції в іноземних валютах
Здійснення операцій у кореспондентському рахунку 4.1.
Клієнтський переказ поза системою «Райффайзен Банк Аваль» (понад 100 USD):
·  у ВКВ;
·  у ОКВ.
·  15 USD
·  5 USD   4.2.
Міжбанківський переказ поза системою «Райффайзен Банк Аваль»:
·  у ВКВ;
·  у ОКВ.
·  5 USD
·  3 USD   4.3. Зарахування коштів по проміжній виписці по поточній даті валютування на вимогу банка-кореспондента 20 USD   4.4. Проведення розрахунків після операційного часу 5 USD дополнительно   4.5. Зміна умов переказу до прийняття його до виконання банком 10 USD   4.6.
Внесення змін в умови переказу після прийняття його до виконання банком:
 по платежам поза системою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
 у ВАТ системі «Райффайзен Банк Аваль»
·  50 USD
·  30 USD   4.7. Відміна невідправленого банком переказу 10 USD   4.8. Виконання запиту на анулювання переказу, відправленого з банку 30 USD   4.9. Підтвердження дати зарахування коштів кінцевому отримувачу 50 USD   4.10.
Розшук платежу за запитом банку, відправленого з банку:
·  строком до 1 місяця;
·  довше 1 місяця;
·  неотриманих банком: строком до 1 місяця;
·  довше 1 місяця.
·  30 USD
·  50 USD
·  30 USD
·  50 USD   4.11. Овердрафт за окремою згодою   4.12. Конверсія коштів, що знаходяться на рахунку банку-кореспондента   ринковий курс 4.13.
Зарахування готівки на кореспондентські рахунки в «Райффайзен Банк Аваль» в інвалюті:
·  придатними купюрами;
·  старими купюрами;
·  металевими монетами.
·  за домовленістю min 0,05% від суми
·  за домовленістю min 1,5% від суми
·  за домовленістю min 15% Комісія утримується у валюті 4.14. Поповнення оборотної каси резидентів. за домовленістю не менше 0,1%   /> /> /> /> /> /> />
Таблиця Б.2
Тарифи на проведення валютних розрахунків з використаннямдокументарних акредитивів для інших банків в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Тарифи на документарніакредитиви в експорті Послуга Тариф Примітка 1 Попереднє авізування акредитиву бенефіціару 50 USD   2
Авізування акредитиву1 0,1% min 40 USD max 500 USD   3 Підтвердження акредитиву: без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 5% річних 0,2% у квартал min 50 USD max 1000 USD Або за окремою згодою 4
Перевірка документів на відповідність умовам акредитиву2 0,3% min 50 USD max 1000 USD За кожний пакет документів 5 Платіж на користь бенефіціара 0,2% min 20 USD max 500 USD   6 Авізування змін умов акредитиву 40 USD За кожне повідомлення 7 Обробка документів, що мають розбіжності з умовами акредитиву 30 USD   8 Анулювання акредитиву до закінчення його терміну 40 USD   9 Перевірка документів на відповідність умовам акредитиву, якщо Райффайзен Банк Аваль не є виконавчим банком 0,1% min 40 USD max 250 USD   10 Відстеження платежу з відстрочкою 0,1% max 50 USD   11 Переказ трансферабельного акредитиву на користь іншого бенефіціара 0,25% min 50 USD max 1000 USD   12 Негоціація акредитиву   За окремим договором   Тарифи на документарні акредитиви в імпорті 13
Попереднє авізування акредитиву2 50 USD   14 Відкриття акредитиву/збільшення суми акредитиву. Залежно від суми: до 400 000; від 400 000 до 800 000; від 800 000 до 1 500 000; понад 1 500 000. 0,3% min 100 USD max 1000 USD max 2000 USD max 3000 USD max 4000 USD   15 Забезпечення акредитиву, що відкривається, підтвердженням іншого банку з використанням кредитної лінії   За окремим договором про відкриття акредитиву 16 Інші зміни 40 USD   17
Перевірка отриманих документів2 0,3% min 50 USD max 1000 USD   18 Обробка документів, що містять розбіжності з умовами акредитиву 30 USD   19 Анулювання акредитиву до строку його закінчення 40 USD   20 Платіж на користь бенефіціара 0,2% min 20 USD max 500 USD   21 Акцепт витрат   За окремим договором   Інші операції в акредитивах 22 Додаткові запити за вимогою клієнта 20 USD   23 Відкриття акредитиву STAND BY: без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 0,25% за чи квартал його частину min 50 USD max 1000 USD За окремим договором про відкриття акредитиву утримується протягом усього терміну дії акредитиву, включаючи можливі його продовження 24 Виконання функцій рамбурсуючого банку 0,15% min 30 USD max 500 USD  
 
1 Райффайзен Банк Аваль залишає за собою право стягувати додатковукомісію у розмірі 100 USD тоді, коли отриманий акредитив містить складні умовичи велику кількість умов.
2 Банк залишає за собою право стягувати додаткову комісію у розмірі100 USD тоді, коли акредитив передбачає надання складних документів чи великоїкількості документів (більше 7).
Комісії не повертаються у разіанулювання акредитиву або по закінченні строку дії акредитиву чи його частини.Документарніакредитиви (банки-резиденти)
Тарифи на документарніакредитиви в експорті Послуга Тариф Примітка 1 Попереднє авізування акредитиву 20 USD   2
Авізування акредитиву1 0,1% min 20 USD max 250 USD   3 Підтвердження акредитиву: без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 5% річних 0,2% за квартал min 50 USD max 1000 USD Або за окремою згодою 4
Перевірка документів на відповідність умовам акредитиву2 0,3% min 50 USD max 1000 USD За кожний пакет документів 5 Платіж на користь бенефіціара 10 USD   6 Авізування змін умов акредитиву 20 USD За кожне повідомлення 7 Обробка документів, що містять розбіжності з умовами акредитиву 30 USD   8 Анулювання акредитиву до закінчення його строку 20 USD   9 Перевірка документів на відповідність умовам акредитиву, якщо Райффайзен Банк Аваль не є виконавчим банком 0,1% min 40 USD max 250 USD   10 Відстеження платежу з відстрочкою 0,1% max 50 USD   11 Переказ трансферабельного акредитиву на користь іншого бенефіціара 0,25% min 25 USD max 500 USD   12 Негоціація акредитиву   За окремою згодою   Тарифи на документарні акредитиви в імпорті 13 Попереднє авізування акредитиву 20 USD   14 Відкриття акредитиву/збільшення суми акредитиву. Залежно від сум: до 400,000; від 400,000 до 800,000; від 800,000 до 1,500,000; понад 1,500,000. 0,15% min 100 USD max 500 USD max 1000 USD max 1500 USD max 2000 USD   15 Забезпечення акредитиву, що відкривається, підтвердженням іншого банку з використанням кредитної лінії   За окремим договором про відкриття акредитиву 16 Інші зміни акредитиву 20 USD   17
Перевірка отриманих документів2 0,3% min 50 USD max 1000 USD За кожен пакет документів 18 Обробка документів, що містять розбіжності з умовами акредитиву 30 USD   19 Анулювання акредитиву до терміну його закінчення 20 USD   20 Платіж на користь бенефіціара 10 USD   21 Акцепт трат   За окремою згодою   Інші операції в акредитивах 22 Додаткові запити за вимогою клієнта 20 USD   23 Відкриття акредитиву STAND BY: без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 0,25% за чи квартал його частину min 50 USD max 1000 USD За окремим договором про відкриття акредитиву 24 Виконання функцій рамбурсуючого банку 0,15% min 30 USD max 500 USD  
 
1 Банк залишає за собою право стягувати додаткову комісію у розмірі50 USD тоді, коли отриманий акредитив містить складні умови чи велику кількістьумов.
2 Банк залишає за собою право стягувати додаткову комісію в розмірі50 USD тоді, коли акредитив передбачає надання складних документів чи великоїкількості документів (більше 7).
Комісії не повертаються у разіанулювання акредитиву або по закінченні строку дії акредитиву чи його частини.
Таблиця Б.3
Тарифи на проведення валютних розрахунків з використаннямінкасових операцій для інших банків в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»Документарні інкасові операції:банки-нерезиденти Послуга Тариф Примітка   Інкасо в експорті 1 Обробка і підготовка до відправлення документів по інкасо 0,25% min 30 USD max 500 USD Витрати на відправлення відшкодовуються окремо за фактом 2 Контроль за одержанням документів і сплатою (відмова від сплати) по інкасо, нарахування коштів по інкасо 0,15% min 30 USD max 500 USD     Інкасо в імпорті 3 Одержання й авізування документів по інкасо 0,15% min 30 USD max 500 USD   4 Передача документів по інкасо проти платежу з виконанням останнього відповідно до умов інкасо/повернення документів по інкасо без виконання 0,2% min 30 USD max 500 USD Витрати на відправлення відшкодовуються окремо за фактом
Здійснення документарнихоперацій за допомогою SWIFT, TELEX, FAX — 20 USD.
Поштові витрати — за фактом.
Комісії можуть збільшуватисяна суму відповідних комісій ОД/філіалу.
Комісійна винагорода в іноземнійвалюті, що сплачується іноземним банкам в документарних операціях, утримуєтьсяу відповідній іноземній валюті за рахунок коштів банків-кореспондентів.
Документарні інкасові операції:банки-резиденти Послуга Тариф Примітка   Інкасо в експорті 1 Обробка і підготовка до відправлення документів по інкасо 0,12% min 15 USD max 250 USD Витрати на відправлення відшкодовуються окремо за фактом 2 Контроль за одержанням документів та сплатою (відмова від сплати) по інкасо, нарахування коштів по інкасо 0,15% min 30 USD max 500 USD     Інкасо по імпорті 3 Одержання й авізування документів по інкасо 0,15% min 30 USD max 250 USD   4 Передача документів по інкасо проти платежу з виконанням останнього згідно з умовами інкасо/повернення документів по інкасо без виконання 0,2% min 30 USD max 250 USD Витрати на відправлення відшкодовуються окремо за фактом
Здійснення документарнихоперацій за допомогою SWIFT, TELEX, FAX — 20 USD.
Поштові витрати — за фактом.
Комісійна винагорода в іноземнійвалюті, що виплачується іноземним банкам в документарних операціях, утримуєтьсяу відповідній іноземній валюті за рахунок коштів банків-кореспондентів.
Таблиця Б.4
Тарифи на проведення валютних розрахунків з використанням операційдокументарних гарантій для інших банків в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Документарні гарантії: банки-нерезиденти  Послуга Тариф Примітка   Отримані гарантії: 1 Попереднє авізування гарантії 50 USD   2
Авізування гарантії бенефіціару3 0,1% min 40 USD max 500 USD   3 Авізування змін умов гарантії 40 USD   4 Анулювання гарантії 40 USD   5 Перевірка за проханням клієнтів дійсності гарантій інших банків, не авізованих Райффайзен Банком Аваль 50 USD   6 Оформлення вимоги платежу 0,1% min 50 USD max 500 USD     Видані гарантії 7 Попереднє авізування гарантії 50 USD   8
Видача гарантії4 без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 0,25% за квартал чи його частину min 50 USD max 1000 USD За окремим договором про надання гарантії утримується протягом усього строку дії гарантії, включаючи можливі його продовження 9
Видача гарантії Райффайзен Банком Аваль на підставі контр-гарантії іншого банку:4 без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 0,2% за квартал чи його частину min 50 USD max 1000 USD За окремим договором про надання гарантії утримується протягом усього терміну дії гарантії, включаючи можливі його продовження 10 Зміна умов гарантії 40 USD   11 Анулювання гарантії 40 USD   12 Платіж за вимогою з виданої гарантії 0,2% min 50 USD max 500 USD  
 
3 Банк залишає за собою право стягуватидодаткову комісію у розмірі 100 USD тоді, коли отримана гарантія має складніумови чи велику кількість умов.
4 Банк залишає за собою право стягуватидодаткову комісію у розмірі 100 USD тоді, коли гарантія, що видається, маєскладні умови чи велику кількість умов.
Документарні гарантії: банки-резиденти  Послуга Тариф Примітка   Отримані гарантії 1 Попереднє авізування гарантії 20 USD   2
Авізування гарантії бенефіціару3 0,1% min 20 USD max 250 USD   3 Авізування змін умов гарантії 20 USD   4 Анулювання гарантії 20 USD   5 Перевірка за проханням клієнтів дійсності гарантій інших банків, не авізованих Райффайзен Банком Аваль 50 USD   6 Оформлення вимоги платежу 0,1% min 50 USD max 500 USD     Видані гарантії 7 Попереднє авізування гарантії 20 USD   8
Видача гарантії4 без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 0,25% за квартал чи його частину min 50 USD max 1000 USD За окремою згодою 9
Видача гарантії Райффайзен Банком Аваль на підставі контр-гарантії іншого банку4 без грошового покриття; із грошовим покриттям в Райффайзен Банку Аваль 0,2% за квартал чи його частину min 50 USD max 1000 USD За окремою згодою 10 Зміна умов гарантії 20 USD   11 Анулювання гарантії 20 USD   12 Платіж за вимогою з виданої гарантії 10 USD  
 
3 Банк залишає за собою право стягуватидодаткову комісію розміром 50 USD тоді, коли отримана гарантія має складніумови чи велику кількість умов.
4 Банк залишає за собою право стягуватидодаткову комісію розміром 50 USD тоді, коли гарантія, що видається, маєскладні умови чи велику кількість умов.
Таблиця Б.5Кореспондентська мережаВАТ «РайффайзенБанк Аваль»Назва банку і місто Номер рахунку Валюта S.W.I.F.T. BIC
Austria (040) Raiffeisen Zentralbank Oesterreich, Vienna
55022305
70/55022305
81-55.022.305
80-55.022.305
79-55.022.305
83-55.022.305
73-55.022.305
71-55.022.305
94-55.022.305
89-55.022.305
88-55.022.305
EUR
USD
SEK
NOK
DKK
GBP
CHF
CAD
JPY
AUD
CZK RZBA AT WW
Czech Republic (203) Ceskoslovenska Obchodni Banka CZK No. 8010-0866537343 CZK CEKO CZ PP
Germany (276) Standard Chartered Bank GmbH, Frankfurt 1703 2201 EUR AEIB DE FX Commerzbank AG, Frankfurt
400 8867087 00
400 8867087 01
USD
EUR COBA DE FF Deutsche Bank AG, Frankfurt
9470329 00
9470329 10
USD
EUR DEUT DE FF
Hungary (348) MKB (Magyar Kulkereskedelmi Bank), Budapest 103000022051797900003285 HUF MKKB HU HB
Italy (380) Unicredito Italiano SPA, Milano 0995 4281 EUR UNCRITMM Intesa Sanpaolo S.p.A., Milan 90064530127 USD BCIT IT MM
Japan (392) The Bank of Tokyo-Mitsubishi UFG, Tokyo 653-0463027 JPY BOTKJPJT
Poland (616) Bank PEKAO S.A.-Grupa PEKAO S.A., Warsaw PL 07 1240 0001 3140559111120301 PLN PKOP PL PW Raiffeisen Bank Polska S.A., Warszawa PL 53 1750 0009 0000000001340263 PLN RCBW PL PW
Switzerland (756) Societe Generale Zurich Branch, Zurich 08705151088220700 CHF SGAB CH ZZ UBS AG, Zurich
0230-69171.05M
0230-69171.70A
0230-69171.71V
0230-69171.72N
0230-69171.73X
CHF
JPY
USD
EUR
GBP UBSWCHZH80A
United Kingdom (826) Citibank N.A., London
8559430
10600091
EUR
GBP CITI GB 2L WACHOVIA BANK, NA, London 06890162
EUR
GBP PNBP GB 2L
U.S.A. (840) Standard Chartered Bank New York Branch (former American Express Bank Ltd., New York), New York 3582021711001 USD SCBLUS33 The Bank of New York Mellon, New York 890-0260-688 USD IRVT US 3N Deutsche Bank Trust Company Americas, New York 04-400-503 USD BKTR US 33 Wachovia Bank N.A., New York 2000193004429 USD PNBPUS3NNYC JPMorgan Chase Bank, New York 001-1-090891 USD CHAS US 33
Ностро-рахункиНазва банку і місто Номер рахунку Валюта S.W.I.F.T. BIC Азербайджан Азердемірйолбанк, м. Баку 001162004 AZM AZER AZ 22 Білорусь Пріорбанк, м. Мінськ 1702051390011 BYR PJCB BY 2X Казахстан Акціонерний Народний СберБанк Республіки Казахстан, м. Алмати 033169201 KZT HSBK KZ KX Латвія Парексбанк, м. Рига  LV09PARX0000035942017 LVL PARX LV 22 Литва Вільнюсбанк, м. Вільнюс  LT597044060000000588 LTL CBVI LT 2X Росія ОАО Альфа-Банк, м. Москва 30231810700000000022 RUB ALFA RU MM ЗАО Райффазенбанк м. Москва
30111810800000100014
30111978700000000057
30111840700000000075
RUB
EUR
USD RZBM RU MM ОАО Газпромбанк, м. Москва 30111810700000016527 RUB GAZP RU MM ОАО «Промсвязьбанк», м. Москва 30111810200000681001 RUB PRMS RU MM Туркменістан Туркменбаши, м. Ашгабад 551831 TMM INVA TM 2X Україна ЗАО «Альфа-Банк», м. Київ 16001000015004 RUB ALFA UA UK Головне управління НБУ, м. Київ 32008173102 UAH NBUA UA UX ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ 1600 1 01218112 UAH, multi EXBS UA UX
Таблиця В.1 Процентніставки ВАТ «Райффайзен Банк аваль» за вкладами у національній та іноземнійвалюті дляюридичних осібВид депозитного вкладу Валюта вкладу Примітка
    Долар США Євро   «Класичний» 6,5% 4,3% Виплата відсотків в кінці терміну «Класичний накопичувальний» 6,0% 4,1% Виплата відсотків в кінці терміну, можливість поповнення депозитного вкладу «Класичний достроковий» 5,35% 3,6% Виплата відсотків в кінці терміну, можливість дострокового вилучення депозитного вкладу «Класичний накопичувальний достроковий» 5,35% 3,6% Виплата відсотків в кінці терміну, можливість поповнення, можливість дострокового вилучення депозитного вкладу «Щомісячний» 6,3% 4,1% Щомісячна виплата відсотків «Щомісячний накопичувальний» 5,8% 3,9% Щомісячна виплата відсотків, можливість поповнення депозитного вкладу «Щомісячний достроковий» 5,5% 3,7% Щомісячна виплата відсотків, можливість дострокового вилучення депозитного вкладу «Щомісячний накопичувальний достроковий» 5,2% 3,7% Щомісячна виплата відсотків, можливість поповнення, можливість дострокового вилучення депозитного вкладу

Таблиця В.2ТарифиРайффайзен Банку Аваль на обслуговування операцій по документарному інкасо  Види операцій Ставки Примітки   Експортне інкасо 1 Обробка і підготовка до відправлення документів по інкасо
0,25%
min 50 USD
max 500 USD Тариф включає контроль зарахування коштів з інкасо та телекомунікаційні витрати 2 Запити за інкасовою операцією / внесення змін 50 USD Тариф включає телекомунікаційні витрати   Імпортне інкасо 3 Одержання й авізування документів по інкасо
0,15%
min 50 USD
max 500 USD   4 Передача документів по інкасо на платіж з використанням останнього згідно з умовами інкасо / повернення документів по інкасо без виконання.
0,2%
min 50 USD
max 500 USD   5 Запити за інкасовою операцією / внесення змін 50 USD Тариф включає телекомунікаційні витрати Виконанняоперацій з пересилки документів  Види операцій Розмір комісії Примітки 1 Для документів, що пересилаються на території України 30 грн За кожну операцію з пересилки документів 2 Для документів, що пересилаються поза меж території України 300 грн За кожну операцію з пересилки документів
Обслуговування операцій за допомогоюSWIFT, Telex, Fax — 20 USD.
Поштові витрати — за фактом.
Комісійна винагорода в іноземнійвалюті, що виплачується іноземним банкам по документарних операціях,відшкодовується у відповідній валюті за рахунок коштів клієнтів.
Таблиця В.3
Тарифи Райффайзен Банку Аваль на обслуговування валютнихоперацій по документарних аккредитивах для юридичних осіб [ ] Види операцій Ставки Примітка   Експортні акредитиви 1 Передача та підтвердження достовірності повідомлень за акредитивами на користь інших банків без будь-яких зобов'язань з боку Банку 30 дол.
За кожне повідомлення.
Тариф включає телекомунікаційні витрати 2 Авізування акредитиву 0,15% min 75 дол. max 1000 дол.
Комісія розраховується від суми акредитива або суми його збільшення.
Тариф включає телекомунікаційні витрати 3 Підтвердження акредитиву:       з перерахуванням грошового покриття в Райффайзен Банку Аваль 1% річних (мін. 50 дол. за перші 90 календарних днів та за 15 дол. за кожні наступні 30 або менше календарних днів дії підтвердження)     без перерахування грошового покриття в Райффайзен Банк Аваль Згідно окремого рішення КУМР (мін. 50 дол. за перші 90 календарних днів та за 15 дол. за кожні наступні 30 або менше календарних днів дії підтвердження)   4 Перевірка документів на відповідність умовам акредитиву
0,3%
min 75 дол.
max 1000 дол.
За кожний пакет документів.
У разі попередньої перевірки документів за проханням бенефіціара тариф стягується додатково в такому ж розмірі 5 Обробка документів 20 дол. За кожний пакет документів 6 Переказ трансферабельного акредитива на користь другого бенефіціара
0,25%
min 100 дол.
max 2000 дол. Тариф включає телекомунікаційні витрати 7 Авізування інших змін умов акредитива / ануляція акредитива / запити за акредитивом/ авізування попереднього повідомлення про відкриття акредитива 50 дол.
За кожну операцію.
Тариф включає телекомунікаційні витрати 8 Рамбусні вимоги за акредитивом / зарахування виручки за акредитивом на рахунок в іншому банку 20 дол. За кожну операцію 9 Обробка складних умов акредитива / обробка великої кількості документів / моніторинг акредитива з відстрочкою платежу 100 дол. Додаткова комісія (стягується, якщо акредитив містить велику кількість додаткових умов (більше 10) та/або якщо операція передбачає обробку великої кількості документів (більше 10) та/або якщо акредитив передбачає відстрочку платежу на термін більше, ніж 90 днів)   Імпортні акредитиви 1 Відкриття акредитива / збільшення суми акредитива (без підтвердження іншого банку) 0,2%, але не менше 75 та не більше 2000 дол.
Комісія розраховується від суми Акредитива або суми його збільшення.
Тариф включає телекомунікаційні витрати 2 Відкриття акредитива/ збільшення суми акредитива (з забезпеченням підтвердження іншого банку) 0,3%, але не менше 100 дол. та не більше 4000 дол.
Комісія розраховується від суми акредитива або суми його збільшення.
Тариф включає телекомунікаційні витрати 3 Зобов'язання Банку за акредитивом без блокування грошових коштів Клієнта (відкриття „непокритого“ акредитива) Згідно окремого договору (мін. 100 дол. за перші 90 календарних днів та 30 дол. за кожні наступні 30 або менше календарних днів зобов'язання) Встановлений в окремому договорі відсоток річних стягується за фактичну кількість днів строку дії зобов'язання Банку за акредитивом 4 Перевірка документів на відповідність умовам акредитива 0,3%, але не менше 75 та не більше 1000 дол.
За кожний пакет документів.
У разі попередньої перевірки документів за проханням бенефіціара тариф стягується додатково в такому ж розмірі 5 Обробка документів з розбіжностями щодо умов акредитива 30 дол.
За кожний пакет документів.
Сплачується бенефіціаром 6 Авізування інших змін умов акредитива / ануляція акредитива / запити за акредитивом/ попереднє повідомлення про відкриття акредитива 50 дол.
За кожну операцію.
Тариф включає телекомунікаційні витрати 7 Обробка складних умов акредитива / обробка великої кількості документів / моніторинг акредитива з відстрочкою платежу 100 дол. Додаткова комісія (стягується, якщо акредитив містить велику кількість додаткових умов (більше 10) та/або якщо операція передбачає обробку великої кількості документів (більше 10) та/або якщо акредитив передбачає відстрочку платежу на термін більше, ніж 90 днів)   Інші операції по акредитивах 1 Додаткові запити за вимогою клієнта 20 дол.   2 Відкриття акредитиву STAND BY       без грошового покриття   Згідно з окремим договору на відкриття акредитиву   із грошовим покриттям в Райффайзен Банк Аваль
0,25% за квартал чи його частину
min 50 дол.
max 1000 дол. Стягується протягом усього терміну дії акредитиву, включаючи можливі його продовження 3 Виконання функцій рамбурсуючого банку
0,15%
min 30 дол.
max 500 дол.  
Обслуговування операцій за допомогою SWIFT, TELEX, FAX —20 USD.
Поштові витрати — за фактом.
Комісії не повертаються у разі анулювання акредитиву або по закінченністроку дії акредитиву чи його частини.
Комісійна винагорода в іноземній валюті, що оплачуєтьсяіноземним банкам в документарних операціях, відшкодовується у відповіднійвалюті за рахунок коштів клієнтів.
Таблиця Г.1Тарифи WESTERNUNION за переказ USD(крім країн СНД**)Сума відправлення (USD) Комісія (USD)* 0.01 — 50.00 13.00 50.01 — 100.00 15.00 100.01 — 200.00 22.00 200.01 — 300.00 29.00 300.01 — 400.00 34.00 400.01 — 500.00 40.00 500.01 — 750.00 45.00 750.01 — 1 000.00 50.00 1 000.01 — 1 500.00 75.00 1 500.01 — 1 750.00 80.00 1 750.01 — 2 000.00 90.00 2 000.01 — 2 500.00 110.00 2 500.01 — 3 000.00 120.00 3 000.01 — 3 500.00 140.00
У кожному інтервалі 500 USDпонад 3 500 USD додатково утримується комісія 20 USD*.Тарифи за переказидо країн СНД**.Сума відправлення (USD) Комісія (USD)* 0.01 — 100.00 5.00 100.01 — 150.00 7.00 150.01 — 200.00 9.00 200.01 — 300.00 12.00 300.01 — 400.00 16.00 400.01 — 500.00 20.00 500.01 — 600.00 24.00 600.01 — 750.00 29.00 750.01 — 1 000.00 37.00 1 000.01 — 1 500.00 53.00 1 500.01 — 2 000.00 69.00 2 000.01 — 2 500.00 89.00 2 500.01 — 3 000.00 109.00 3 000.01 — 3 500.00 129.00
У кожному інтервалі 500 USDпонад 3500 USD додатково утримується комісія 20USD*.Тарифи за здійсненняпереказів по системі Quick Pay.Сума відправлення (USD) Комісія (USD)* 0.01 — 3 000.00 15 3 000.01 — 5 000.00 25 Тарифи за здійсненнядодаткових послуг (USD)Додаткові послуги Комісія (USD)* Доставка чека одержувачу (за одну доставку) Домініканська Республіка 3.00 Філіппіни 5.00 Еквадор 7.00 Інші країни, в яких надається ця послуга 13.00 Інформування по телеграфу/телефону (за одне інформування) В’єтнам 2.00 Інші країни, в яких надається ця послуга 3.00 Повідомлення (за одне повідомлення) безкоштовно
* — комісія сплачується в гривняхпо курсу НБУ на день здійснення переказу
** — Азербайджан, Білорусь,Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан,Туркменистан, Узбекистан

Таблиця Г.2
Тарифи депозитів фізичнихосіб і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 01.07.2009 року
Вклад на вимогу «Універсальний» безстроковий для власниківпакету «Оптимальний» — долариСума вкладу Мінімальна сума поповнення Процентні ставки по вкладу Примітка Вклад на вимогу «Універсальний» безстроковий для власників пакету «Оптимальний» від 20 USD до 2000 USD від 20 USD 6,00% Нарахованні відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно. Гнучкі умови внесення та зняття частини коштів без розірвання діючого договору
Вклад на вимогу «Універсальний» безстроковий для власниківпакету «Оптимальний» — долариСума вкладу Мінімальна сума поповнення Процентні ставки по вкладу Примітка Вклад на вимогу «Універсальний» безстроковий для власників пакету «Оптимальний» від 20 USD до 2000 USD від 20 USD 6,00% Нарахованні відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно. Гнучкі умови внесення та зняття частини коштів без розірвання діючого договору від 2000 USD до 19999 USD 7,00%
Вклад на вимогу «Універсальний» безстроковий для власниківпакету «Оптимальний» — євро»Сума вкладу Мінімальна сума поповнення Процентні ставки по вкладу Примітка Вклад на вимогу «Універсальний» безстроковий для власників пакету «Оптимальний» від 20 EUR до 2000 EUR від 20 EUR 2,00% Нарахованні відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно. Гнучкі умови внесення та зняття частини коштів без розірвання діючого договору від 2000 EUR до 19999 EUR 3,00% від 20000 EUR та більше 3,50% Вклади у іноземнійвалютіСума вкладу Мінімальна сума поповнення Процентні ставки по вкладу Доходність клієнта з врахуванням складного процента Примітка
Вклад «Заощадження» 3 місяці (з пролонгацією/без пролонгації) для власників пакету «Оптимальний» від 100 USD до 2000 USD від 20 USD 10,25% 10,34% Нараховані відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно від 2000 USD до 19999 11,50% 11,61% від 20000 USD і більше 11,50% 11,61% від 100 EUR до 2000 EUR від 20 EUR 4,50% 4,52% Нараховані відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно від 2000 EUR до 19999 EUR 5,50% 5,53% від 20000 EUR і більше 5,50% 5,53%
Вклад «Заощадження» 6 місяців (з пролонгацією/без пролонгації)для власників пакету «Оптимальний» від 100 USD до 2000 USD від 20 USD 10,00% 10,21% Нараховані відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно від 2000 USD до 19999 USD 11,25% 11,52% від 20000 USD и більше 11,25% 11,52% від 100 EUR до 2000 EUR від 20 EUR 4,75% 4,80% Нараховані відсотки приєднуються до основної суми вкладу щомісячно від 2000 EUR до 19999 5,75% 5,82% від 20000 EUR и більше 5,75% 5,82%
Вклад «Заощадження» річний (з пролонгацією/без пролонгації)для власників пакету «Оптимальний» від 100 USD до 2000 USD від 20 USD 9,75% 10,11% Нараховані відсотки приєднуються до основної суми вкладу щоквартально від 2000 USD до 19999 USD 11,00% 11,46% від 20000 USD и більше 11,00% 11,46% від 100 EUR до 2000 EUR від 20 EUR 5,75% 5,88% Нараховані відсотки приєднуються до основної суми вкладу щоквартально від 2000 EUR до 19999 6,75% 6,92% від 20000 EUR и більше 6,75% 6,92%


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.