Страхування життя в міжнародній системі пенсійного забезпечення

--PAGE_BREAK--    продолжение
--PAGE_BREAK-- — з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідаль-ності).
6. Валюта страхування: — страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент — у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з ураху-ванням положень частини четвертої цієї статті при укладанні договорів страху-вання життя.
— якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.
— страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.
— грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.
7. Умови забезпечення платоспроможності страховиків (стаття 30) Страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:
— наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;
— створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;
— перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.
Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, — 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.
Згідно «Порядку та вимог щодо здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів страхування зі страховиками нерезидентами»:
1. Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування/перестрахування зі страховиками-нерезидентами може здійснюватися:
— страховими брокерами — від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні у страховика-нерезидента як страхувальник;
— перестраховими брокерами — від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу в перестрахуванні у страховика нерезиден-та як перестрахувальник;
— страховими агентами — від імені та за дорученням страховика-нерезидента.
2. Страхові та/або перестрахові брокери-нерезиденти можуть здійснювати посередницьку діяльність на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами самостійно або через свої постійні представництва в Україні.
Страхові та/або перестрахові брокери-нерезиденти зобов'язані письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) за встановленою нею формою про намір здійснювати діяльність на території України.
3. При здійсненні діяльності з укладання договорів страхування/перестрахування зі страховиками-нерезидентами страхові та/або перестрахові брокери, страхові агенти (далі — страхові посередники) повинні дотримуватися вимог Закону України «Про страхування», Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96 N 1523, Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів і ведення державного реєстру страхових та перестрахових брокерів, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.05.2004 N 736, Порядку складання та подання звітності страхових та/або перестрахових брокерів, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.08.2005 N 4421, інших актів законодавства у сфері фінансових послуг та з питань посередницької діяльності у сфері страхування.
4. Страхові посередники можуть здійснювати посередницьку діяльність на території України з укладання договорів страхування/перестрахування лише з тими страховиками-нерезидентами, які мають право здійснювати страхову діяльність в Україні відповідно до Закону України «Про страхування».
5. Страховий посередник до укладення договору страхування/перестрахування зі страховиком-нерезидентом надає особі, яка має намір укласти договір страхування/перестрахування зі страховиком-нерезидентом, інформацію у письмовій формі про те, що:
а) держава, у якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав — членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
б) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, у якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Держфінпослуг підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;
в) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;
г) між Україною та країною, у якій зареєстрований страховик нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;
ґ) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;
д) страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, у якій він зареєстрований, із зазначенням органу, що видав ліцензію, дати її видачі та номера;
е) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Держфінпослуг, із зазначенням рівня рейтингу та міжнародного рейтингового агентства, що визначило цей рейтинг.
1.2 Світовий досвід побудови систем пенсійного страхування
Практичне реформування пенсійної системи в Україні пробудило у суспільстві інтерес до світового досвіду розв'язання цієї надзвичайно важливої соціальної проблеми.
Нині у світі існує три базові стратегії пенсійного забезпечення: солідарна, накопичувальна і змішана.
Солідарна стратегія передбачає солідарні відносини між поколіннями працівників — тобто тих, хто працює нині і утримує пенсіонерів, з одного боку, і пенсіонерів, з іншого. Свого часу нинішні пенсіонери, коли вони працювали, утримували попереднє покоління пенсіонерів.
Принципова особливість солідарної державної пенсії в Україні полягає у тому, що жінка або чоловік працювали, щоб заробити пенсію, 35 або 40 років і, ставши пенсіонерами, отримують її на рівні приблизно однієї третини своєї колишньої зарплати. Ця величина закладена у нормативах відрахувань до Пенсійного фонду України: щомісяця до ПФУ роботодавці відраховують 32% фонду оплати праці, а самі працівники (майбутні пенсіонери) — 1%-2%. Коли пенсіонер помирає, родичі отримують останню пенсію на похорони. І все.
Накопичувальна стратегія передбачає наявність державних, корпоративних і особистих накопичувальних пенсійних програм, за допомогою яких формується майбутня пенсія громадянина.
Принципова особливість накопичувальної пенсії в тому, що вона є приватною власністю пенсіонера, який має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Як правило, її заповідають спадкоємцям.
Змішана стратегія передбачає комплексне використання в пенсійній моделі елементів солідарної та накопичувальної стратегій, а також систем пенсійного страхування.
Нині солідарна і накопичувальна стратегії в чистому вигляді використовуються досить рідко (Україна, Чилі, Казахстан тощо). А от змішана стратегія — повсюдне явище у світі.
Проведемо короткий аналіз, систематизацію і стислий опис різних стратегій і моделей пенсійного забезпечення в світі, з тим, щоб врешті дійти до розуміння, якою має бути пенсійна система в Україні.
Радянська (діюча українська до 2004 року) солідарна модель. Це приклади класичної солідарної стратегії пенсійного забезпечення. Її сутність розкрита вище при поясненні принципів солідарної стратегії.
Російсько-польська солідарно-накопичувальна модель пенсійного забезпечення — класичний приклад змішаної стратегії. До речі, керівництвом України саме ця модель взята за базову для формування власної пенсійної системи, в якій будуть присутні всі три рівні — солідарний, страховий і накопичувальний. Така система добре перевірена на практиці. До речі, другий (страховий) рівень в цій моделі дуже схожий на солідарний рівень, адже гроші цього рівня теж належать державі.
Американська накопичувально-солідарна модель (США, деякі країни Латинської Америки, Португалія). Середній американець має можливість забезпечити собі три пенсії: державну, приватну корпоративну і приватну індивідуальну.
Сукупна податкова ставка на фонд заробітної плати за умови функціонування американської моделі пенсійної системи становить 15,3%. Її в рівних частках сплачують роботодавець і працівник
Пенсійний податок має сукупну ставку 10,7% і також сплачується в рівних частках компаніями (роботодавцями) і працівниками.
При реалізації пенсійних програм другого рівня учасники (юридичні та фізичні особи) мають право самостійно обирати інвестиційні проекти, куди фонди зобов'язані спрямувати їхні пенсійні внески. До того ж при відкритті особистого пенсійного рахунку (ОПР) є певні особливості. Так, не оподатковуються щорічні внески на суму, що не перевищує 2 тис. доларів (можна відкрити ОПР на дитину з моменту її народження). Крім того, якщо гроші знімаються з ОПР до досягнення 59,5 років, доводиться платити прибутковий податок.
Німецька накопичувально-солідарна (виробнича) модель має ті ж три рівні. Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний структурний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними програмами працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію виробництва. Ця модель функціонує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції та інших країнах.
Японська накопичувально-солідарна модель. Вона вельми своєрідна, оскільки вібрала в себе багатовікові традиції японського суспільства. Її так і хочеться назвати «умовно-накопичувальною» тому, що де-юре — це солідарна модель, а де-факто — накопичувальна, в якій держава «своєрідно» взяла на себе функції недержавного пенсійного фонду. Мимоволі згадуєш фразу, що стала приказкою: «Схід — справа тонка». Деяким аналогом японській може служити пенсійна система США для урядових чиновників.
У Японії основою пенсійної системи є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з бюджету, але забезпечене за рахунок пенсійних внесків самих працівників та роботодавців. У зв'язку зі старінням населення та зростанням кількості пенсіонерів в Японії функціонує дворівнева модель. Основу базової пенсії складають пенсійні внески застрахованих громадян, підприємців і дотації держави (приблизно третина базової пенсії). Розмір базової пенсії у законодавчій формі встановлюється щорічно 1 квітня в фіксованому обсязі. Розмір пенсії достатній для задоволення основних потреб. Джерелом фінансування додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і працівників, але виступають вони в формі додаткових пенсій: державної та корпоративної. Ця модель характерна також для Великобританії, Австралії та для деяких країн Північної Європи.
Чилійська накопичувальна модель. Введена А. Піночетом у 1981 р. Ця модель мала виключити вплив держави і політики на систему пенсійного забезпечення. Чилійська пенсійна програма розрахована на 40 років. Наприкінці цього терміну розмір пенсії має сягнути 400 доларів США. Модель дворівнева. Перший рівень — це обов'язкове відрахування працівником 10% заробітної плати до одного з приватних пенсійних фондів, які жорстко контролюються державою. Другий рівень — це страхування на випадок настання інвалідності чи втрати годувальника (3% від заробітної плати). За 20 років реалізації цієї моделі рівень пенсії в Чилі досяг 200 доларів США. Цю ж модель взяли за основу Аргентина, Перу, Колумбія та Казахстан.
Казахська накопичувальна модель. Запроваджена у Казахстані з 1 січня 1998 року. Її відмінністю від чилійської моделі є те, першим рівнем служать обов'язкові щомісячні пенсійні внески у обсязі 10% заробітної плати до державного Пенсійного фонду. Другий рівень — це 14 недержавних пенсійних фондів, які реалізують індивідуальні та корпоративні накопичувальні пенсійні програми. На другий рівень припадає майже дві третини в загальній сумі пенсійних накопичень.
Згідно з законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та “Про недержавне пенсійне страхування [3], виконавча та законодавча гілки влади вже визначилися — в Україні реалізується російсько-польська модель пенсійної системи (табл.1.1).
Ознайомлення з даними «Стратегії і моделі пенсійного забезпечення в світі» (табл.1.2, 1.3) дозволяє не тільки погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже третина населення України – це пенсіонери, які одержують «солідарну» пенсію.

Таблиця 1.1
Характеристики пенсійної системи в Україні
Аналіз даних таблиці 1.1 показує, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і вдосконалення світового досвіду (таблиця 1.2). В українському варіанті моделі пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в Накопичувальному фонді державного управління (2-й рівень) зробити власністю українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.

Таблиця 1.2
СТРАТЕГІЇ ТА МОДЕЛІ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
    продолжение
--PAGE_BREAK--В таблиці 1.4 наведені основні макропоказники обсягів пенсійного забезпечення в розвинутих ринкових країнах світу та в Україні. Як показує аналіз даних таблиці 1.4 – низькі пенсії в Україні – це наслідок дуже низького рівня ВВП, який навіть у 2008 році не досяг рівня ВВП України 1990 року (у порівняльних цінах).

Таблиця 1.3
Головні риси пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи (порівняльна таблиця) Таблиця 1.4
Видатки на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП станом на 2007 рік [67]
Джерело (крім України): Комісія Європейського Союзу.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці 1.4, рівень відносних видатків на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП в Україні відповідає середньому показнику у Європі, одначе рівень фактичної пенсії не являється купівельно-спроможним, тобто рівень ВВП в Україні не відповідає європейському співвідношенню до прожиткового мінімуму на макрорівні.
1.3 Нормативно-правові основи страхування життя в системах накопичувального пенсійного забезпечення України
Згідно розділу VII (Пенсійні виплати за рахунок коштів Накопичувального Фонду) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на другому рівні пенсійної системи України: 1. Застрахована особа в разі досягнення пенсійного віку, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду, облікованих на її накопичувальному пенсійному рахунку.
2. Страхування і виплата довічної пенсії здійснюється згідно із Законом України «Про страхування» страховою організацією, обраною застрахова-ною особою.
Виплата довічної пенсії здійснюється у строки і в порядку, що визначені договором страхування довічної пенсії.
3. Страхові організації, що здійснюють страхування і виплату довічної пенсії, передбаченої цим Законом, створюють Централізований страховий фонд та забезпечують свою платоспроможність відповідно до законодавства про страхову діяльність.
5. Пенсійні виплати, що здійснюються застрахованим особам за рахунок коштів Накопичувального фонду, підлягають оподаткуванню відповідно до законів України про оподаткування.
Види довічних пенсій (стаття 57): 1. Страхова організація, що здійснює виплати довічних пенсій, зобов'я-зана пропонувати застрахованій особі такі види довічних пенсій: довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя.
2. Довічна пенсія з установленим періодом — щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, але не менше ніж протягом десяти років з дня її призначення. У разі смерті пенсіонера право на отримання призначеної довічної пенсії протягом установленого періоду мають спадкоємці, зазначені в договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до Цивільного кодексу України.
3. Довічна обумовлена пенсія — щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера.
У разі якщо загальна сума довічної обумовленої пенсії, виплачена пенсіонеру на момент смерті, є меншою, ніж сума вартості договору страхування довічної пенсії на час його укладення, різниця коштів між зазначеними сумами виплачується спадкоємцям, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії або визначеним відповідно до Цивільного кодексу України.
4. Довічна пенсія подружжя — щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті — його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, протягом їх життя.
5. Застрахована особа має право вільного вибору одного з видів довічних пенсій, зазначених у цій статті.
6. Вид довічної пенсії, обраний застрахованою особою, зазначається в договорі страхування довічної пенсії.
У договорі страхування довічної пенсії також обов'язково зазначається рівень інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку обраної до-вічної пенсії.
Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії протягом трьох робочих днів з дня отримання коштів на оплату договору страхування довічної пенсії. Страховій організації забороняється вимагати від застрахованої особи довідку про стан її здоров'я.
Дострокове припинення дії договору страхування довічної пенсії за бажа-нням сторін забороняється.»
Згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» недержавне пенсійне забезпечення на третьому рівні пенсійної системи України здійснюється: 1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;
2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до Закону та законодавства про страхування;
3) банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.
Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасника недержавного пенсійного фонду (стаття 62): 1. Довічні пенсії (довічні ануїтети) виплачуються учасникам фондів стра-ховими організаціями, з якими ці учасники уклали договір страхування довіч-ної пенсії, за рахунок грошових коштів, перерахованих страховій організації.
2. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією згідно із законодавством про страхування з ураху-ванням вимог, передбачених цим Законом та пенсійним контрактом, після нас-тання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Зако-ну.
Для укладення договору страхування довічної пенсії учасник фонду подає страховій організації довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсійних коштів.
3. Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування до цієї страхової орга-нізації належних йому пенсійних коштів. Учасник фонду має право перерахувати до страхової організації свої пенсійні кошти повністю або частково.
4. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який зазнача-ється в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків згідно з сумою, що визначена особою, яка укладає договір, та довідкою, вида-ною адміністратором пенсійного фонду, про наявність у такої особи цієї суми пенсійних коштів. У разі перерахування до страхової організації грошових коштів для оплати договору страхування довічної пенсії у сумі, що не відповідає сумі, визначеній у заяві особи, яка придбає довічний ануїтет, розмір довічної пенсії повинен бути скоригований відповідно до актуарних розрахунків протя-гом трьох днів після отримання грошових коштів від пенсійного фонду.
У разі коли несвоєчасно сплачені вкладником на користь учасника фонду пенсійні внески надійшли до фонду після дати перерахування страховій організації належних цьому учаснику пенсійних коштів, адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний перерахувати суму несвоєчасно отриманих пенсійних внесків учасника фонду до страхової організації, з якою зазначений учасник фонду уклав договір страхування довічної пенсії. При цьому у додатку до договору страхування довічної пенсії, який є невід'ємною його частиною, визначається новий розмір довічної пенсії відповідно до оплаченого договору страхування довічної пенсії, встановлений на дату включення зазначеного додатка у договір страхування.
5. Страхова організація зобов'язана надати учаснику фонду, з яким укладено договір, письмове повідомлення про надходження грошових коштів від пенсійного фонду та їх розмір протягом семи робочих днів після їх отримання, а також про скоригований розмір довічної пенсії у разі проведення такого ко-ригування.
6. Для забезпечення виплати довічної пенсії страховою організацією адміністратор зобов'язаний на підставі заяви учасника фонду про перерахування пенсійних коштів страховій організації забезпечити перерахування відповідній страховій організації пенсійних коштів, що належать учаснику фонду, протягом п'яти робочих днів після отримання заяви.
7. Пенсійні кошти перераховуються страховій організації у сумі, визна-ченій в заяві учасника фонду, виходячи із суми, облікованої на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання визначеного ним пенсійного віку.
У разі несвоєчасного перерахування пенсійних коштів учасника фонду страховій організації адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на 1 день від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення платежу.
Порядок обчислення суми пенсійних коштів, їх перерахування встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг Украї-ни.
8. У разі коли сума пенсійних коштів, що підлягає перерахуванню страховій організації, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, учасник фонду (а в разі його смерті — спадкоємці) має право отримати належні йому пенсійні кошти як одноразову пенсійну виплату.
9. Страхова організація зобов'язана відшкодувати збитки особі, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, пов'язані з недотриманням страховою організацією умов цього договору, згідно із законом.

Висновки розділу 1
Сучасне правове поле України дозволяє страховим компаніям — резидентам України, які отримали дозвіл Дерфінпослуг, проводити страхування життя по наступним схемам додаткового пенсійного забезпечення громадян, які досягли пенсійного віку:
а) страхування життя по накопичувальній схемі періодичних внесків на протязі 10 – 40 років активного трудового стажу страхувальника та отримання страхових компенсацій у вигляді:
— страхового відшкодування наслідків нещасних випадків та захворювань;
— строкової чи довічної виплати пенсії за рахунок накопичених на протязі активного трудового стажу внесків в страхову компанію;
б) довічне страхування життя пенсіонерів та періодична виплата їм розрахованої суми пенсії (довічний ануїтет) за рахунок перерахування до страхової компанії коштів, накопичених іми на протязі активного трудового стажу в Накопичувальному Фонді Пенсійного Фонду України згідно Закону України «Про державне обов’язкове пенсійне страхування»;
    продолжение
--PAGE_BREAK--в) довічне страхування життя пенсіонерів та періодична виплата їм розрахованої суми пенсії (довічний ануїтет) за рахунок перерахування їми до страхової компанії коштів, накопичених на протязі активного трудового стажу в недержавних пенсійних фондах згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;
Залишок несплачених пенсійних коштів у випадку смерті пенсіонера успадковуються особою (особами), яка є спадкоємцем власника таких коштів згідно з цивільним законодавством України. Успадковані пенсійні кошти виплачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата.
Діяльність міжнародних страхових компаній по страхуванню життя на території України станом на 2009 рік заборонена Законом України «Про страхування», який дозволяє тільки відкриття дочірніх українських компаній по страхуванню життя з 100% іноземним капіталом міжнародних страховиків.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ІНОЗЕМНИХ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ
2.1 Діяльність вітчизняних страхових компаній на ринку пенсійного страхування життя України
Ринок послуг недержавного пенсійного забезпечення в Україні представлений:
а) банківськими фінансовими установами у вигляді довгострокових накопичувальних депозитів (пенсійне самозабезпечення);
б) небанківськими фінансовими установами:
— страховими компаніями по накопичувальному страхуванню життя за рахунок накопичення пенсійних премій та їх використанню для додаткового відсоткового накопичення коштів для виплати їх після досягнення пенсійного віку;
— недержавними пенсійними фондами накопичення пенсійних внесків та їх розміщенню в доходні активи для отримання додаткового відсоткового накопичення коштів для виплати їх після досягнення пенсійного віку;
— компаніями по управлінню активами (цінними паперами), які проводять розмішення пенсійних внесків в доходні цінні папери, які є джерелом додаткових пенсійних виплат.
Згідно обзорній інформації Держфінпослуг України “Результати розвитку ринків небанківських фінансових послуг України за 2007 — 2008 роки»:
1. Загальна кількість небанківських фінансових установ в Україні становила:
— на 31.12.2005 року — 1 745 з загальни обсягом активів 25,2 млрд.грн;
— на 31.12.2006 року – 1907 з загальним обсягом активів 32,7 млрд.грн;
— на 31.12.2007 року – 1938 з загальним обсягом активів 45,2 млрд.грн;
2. Загальна кількість недержавних пенсійних фондів в Україні становила:
— на 31.12.2005 року — 79 з загальни обсягом активів 0,046 млрд.грн;
— на 31.12.2006 року – 96 з загальним обсягом активів 0,142 млрд.грн;
— на 31.12.2007 року – 99 з загальним обсягом активів 0,281 млрд.грн;
— на 31.12.2008 року – 110 з загальним обсягом активів 0,612 млрд.грн;

Рис.2.1 – Структура активів небанківських фінансових установ в Україні станом на 30.09.2008
 
Враховуючи обсяг активів банківської системи України станом на 31.12.2007 року – 619 млрд.грн., частка небанківського сектору на фінансовому ринку України становить всього 7,0%, а частка НПФ – 0,05% (рис.2.1, 2.2).
Таким чином, станом на початок 2008 року НПФ в Україні не відіграють ніякої ролі на фінансовому ринку держави, хоча темп росту активів НПФ за 2007 рок становить +98%, а темп росту активів всього небанківського сегменту фінансового ринку України (страхові компанії, кредитні спілки, фінансові лізингові та факторингові компанії, фінансові компанії по торгівлі цінними паперами, ломбарди та НПФ) становить +38%.
За підсумками діяльності страхових компаній за 2008 рік кількість страхових компаній (СК) станом на 31.12.2008 становила 469 (таблиця 2.1), що на 23 компанії, або на 5,16% більше, ніж на кінець 2007 року. У тому числі на 7 збільшилася кількість СК «life» (до 72 компаній) та на 16 – СК «non-life» (до 397 компаній).

Рис.2.2. — Динаміка обсягів активів небанківських фінансових установ (млн. грн.)
Таблиця 2.1 Динаміка та структура страхових компаній України


За січень-грудень 2008 року до Держреєстру включено 2 компанії з іно-земним капіталом (в тому числі: в 1 кварталі – одну компанію зі страхування життя з іноземним капіталом 14,4 млн.грн. та в 3 кварталі – одну компанію зі страхування «non-life» з іноземним капіталом 8,416 млн.грн.)
Основні показники діяльності страховиків за 2006 – 2008 рр. наведені в таблицях 2.2 — 2.3.
Таблиця2.2
Динаміка основних показників діяльності страхових компаній України за 2006 -2008 роки за даними Держфінпослуг України


Таблиця 2.3
Інформаця Держфінпослуг про структуру страхових премій в страхових компаніях України у 2007-2008 роках [50]

Рівень валових страхових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за 2008 рік становив 29,4% (табл.2.4). Високий рівень валових страхових виплат (більше 20%) спостерігався сукупно за такими видами страхування:
-                     добровільного особистого страхування – 40,4% (за 2007р. – 41,4%),
-                     добровільного майнового страхування – 31,7% (за 2007р. – 24,1%), а також
-                     державного обов‘язкового страхування – 94,8% ( за 2007р.– 111,4%).
Рівень виплат по страхуванню життя є найнижчим 3,0-3,4%.
Таблиця 2.4
Динаміка рівнів страхових виплат в СК України за 2007 -2008 роки

В табл.2.5 — 2.8 наведені рейтингові показники діяльності перших 22 страхових компаній України по страхуванню життя станом на 01.01.2007 року ( за 2006 рік), 01.01.2008(за 2007 рік) та 01.01.2009(за 2008 рік) [67].
На рис.2.3. представлений cтруктурний розподіл страхових премій на ринку страхування життя в Україні станом на 01.01.2009 між першими 22 страховими компаніями (30% від загальної кількості — 60% від обсягу ринку).

Таблиця 2.5
Рейтингові показники діяльності перших 22 страхових компаній України по страхуванню життя станом на 01.01.2007 року (результати діяльності за 2006 рік)


Таблиця 2.6
Рейтингові показники діяльності перших 16 страховик компаній України по страхуванню життя станом на 01.01.2008 року (результати діяльності за 2007 рік)


Таблиця 2.7
Рейтингові показники діяльності перших 22 страховик компаній України по страхуванню життя станом на 01.01.2009 року(результати діяльності за 2008 рік)



Рис.2.3 Структурний розподіл страхових премій на ринку страхування життя в Україні станом на 01.01.2009 між першими 22 страховими компаніями (30% від загальної кількості — 60% від обсягу ринку – за даними
Станом на 01.01.2009 кількість страхових компаній в Україні становила 475, з них 73 компанії зареєстровані як страхові компанії, яка виключно займаються страхуванням життя.
В табл.2.8 представлена динаміка росту страхового ринку України та сегменту страхування життя на ньому у 2005 -2007 роках.

Таблиця 2.8
Динаміка основних показників страхового ринку України у 2005 -2007 роках

На графіках рис.2.4 — 2.5 наведена структура страхових премій, сплачених фізичними особами страховим компанім України у 2007-2008 роках, та структурна частка премій по страхуванню життя серед них.

Рис.2.4 Структура страхових премій сплачених страховикам України фізичними особами у 2007 році

Рис.2.5 Структура страхових премій сплачених страховикам України фізичними особами у 2008 році
За 12 місяців 2007 року з усіх видів страхування отримано 18 008,2 млн. грн. валових страхових премії, з них зі страхування життя 783,9 млн. грн. (4,35% валових страхових премій), що значно перевищує обсяги надходжень страхових платежів за 12 місяців минулого року. Так, порівняно з 2006 роком, валові страхові премії зросли на 30,2%, премії зі страхування життя на 73,9%.
За 9 місяців 2008 року з усіх видів страхування надійшло 17 379,3 млн. грн. валових страхових премій, в тому числі з видів страхування, інших, ніж страхування життя – 16 595,8 млн. грн. (або 95,5%), зі страхування життя – 783,5 млн. грн. (або 4,5%).
Станом на 31.12.2007 за договорами страхування життя застраховано 2 841 793 фізичні особи, в тому числі за період січень-грудень (12 міс.2007р.) застраховано 658 428 фізичні особи (табл.2.9).
Таблиця 2.9
Кількість фізичних осіб, застрахованих у сфері страхування життя, та структура договорів страхування життя за 2007 рік

Таблиця 2.10
Страхування життя в Україні та світі (станом на 2007 рік)
Країна
Премії на душу населення, USD
Частка життя у загальному обсязі валових страхових премій, %
Відношення премій зі страхування життя до ВВП, %
Україна
1,3 *
4,35
0,08
США
1753,2
45,25
4,14
Великобританія
3287,1
71,49
8,90
Франція
2474,6
69,34
7,08
Німеччина
1042,1
45,07
3,06
Польща
101,9
41,46
1,31
Росія
6,3
5,29
0,12
За показником обсягу премій на душу населення в USD, як свідчать дані в табл.2.11, Україна посідає останнє місце у Європі та одне із останніх місць у світі. З-поміж країн, чиї статистичні по страховому ринку дані загально доступні, показник премій зі страхування життя на душу населення нижче українсь-кого лише у Алжирі (0,9), Саудівській Аравії (0,7), Казахстані (0,7) та Нігерії (0,5). В Україні цей показник свідчить про величезний потенціал подальшого розвитку страхування життя.
Аналіз діяльності іноземних інвесторівна ринку страхування життя в Україні показує (табл.2.5 – 2.7):
-                     Частка ринку, що припадає на компанії з іноземними інвестиціями у розмірі понад 51% статутного фонду, склала 53,3% за результатами 2007 — 2008 років;
-                      Сьогодні в Україні успішно діють дочірні компанії таких всесвітньо відомих страховиків, як AIG (США), PZU(Польща) та Grawe (Австрія), діяльність яких проаналізована в дипломному дослідженні.

2.2 Аналіз діяльності американської дочірньої СК страхування життя ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя»
ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») — українська компанія зі страхування життя, яка належить компанії American Life Insurance Company (ALICO) — світовому лідеру зі страхування життя, та входить до складу American International Group, Inc. (AIG). Ком-панія діє на українському ринку страхування життя відповідно до безстрокової ліцензії, яка видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 08.11.2004 року.
Таблиця 2.11
Інформація про власників 10 та більше відсотків акцій «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя»
Дата внесення запису
Власник (найменування)
кількість акцій, шт
від загальної кількості акцій, %
статус
код за ЄДРПОУ
країна
адреса
за даними зберігача — Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк Україна»(Код за ЄДРПОУ: 21685166)
06.11.2008 
АМЕРIКЕН ЛАЙФ IНШУРЕНС КОМПАНI 
16467767320 
99.999 
Юридичні особи нерезиденти 
- 
США 
Сполученi Штати Америки (США) 2226, Вiлмiнгтон, Делавер, 19899-2226 
Із самого початку діяльності в Україні ALICO AIG Life має бездоганну репутацію завдяки своїм високоякісним страховим програмам, зразковому обс-луговуванню та надійним фінансовим гарантіям. Статутний капітал компанії є одним із найбільших серед компаній страхування життя в Україні та становить 164,7 млн. гривень станом на 01.01.2009 року. Загальний обсяг зібраних премій у 2005 році склав 61,5 млн. гривень, в 2006 році — 112 млн. гривень, в 2007 року — 160,7 млн. гривень., в 2008 році – 253,2 млн… гривень.
ALICO AIG Life є одним Із лідерів ринку страхування життя в Україні. На сьогодні компанія має найбільшу частку українського ринку страхування життя, яка становить понад 28%. Нині послугами компанії користуються понад 105 000 громадян України.
Всього за період з 2003 по 2008 рік компанія ALICO AIG Life здійснила 486 страхових виплат на загальну суму 10 811 340 грн. Структура страхових випадків, за якими проводились страхові виплати, має такий вигляд:
Таблиця 2.12
Структура страхових випадків, за якими компанія ALICO AIG Life здійснила страхові виплати
Страхова подія
Кількість випадків
Загальна сума
Смерть внаслідок захворювання
78
3 194 602 грн.
Смерть внаслідок нещасного випадку
46
4 807 492 грн.
Постійна непрацездатність внаслідок нещасного випадку
122
1 790 735 грн.
Хірургічне втручання та/або госпіталізація
107
181 900 грн.
Повна та постійна непрацездатність страхувальника
27
44 річні премії
Смерть застрахованої особи за груповими договорами
3
497 851 грн.
Смерть позичальників за програмами Credit Life
86
242 149 грн.
В Додатку А наведені балансові звіти та звіти про фінансові результати діяльності ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 -2008 роках [62].
В табл.2.13 наведені основні показники динаміки страхової діяльності ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 -2008 роках.

Таблиця 2.13
Основні показники динаміки страхової діяльності ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 2008 роках

Як показує спільний аналіз даних, наведених в табл.2.14 та балансово-фінансових даних, наведених в таблицях додатку А, діяльність ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 -2008 роках характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 53 450 у 2006 році до рівня 151 870 у 2008 році, тобто практично в 3 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 140,9 млн.грн. у 2006 році до рівня 408, 0 млн. грн. у 2008 році, тобто в 2,2 рази;
-            обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 113,0 млн.грн. у 2006 році до рівня 314,3 млн.грн. у 2008 році.


Рис.2.6 – Динаміка витрат статутного капіталу на збитковість діяльності ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 -2008 роках
Фінансова діяльність ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 -2008 роках, показники якої наведені на графіках рис.2.6, характеризується хронічно зростаючей збитковістю діяльності в настільки катастрофічних розмірах, що вже у 2006 році був витрачений весь статутний капітал на покриття збитків поточної діяльності.
Тільки додаткова фінансова допомога засновників у 2008 році у вигляді додаткового капіталу, внесеного в структуру власного капіталу у розмірі 60,75 млн.грн., зберегає компанію від фінансового банкрутства.
Аналіз балансів та звітів про результати фінансової діяльності показує, що залучені страхові премії страхувальників зараховані в якості страхових резервів практично без перестрахування. Це є порушенням нормативних правил створення страхових резервів та залучення страхових премій, оскільки залучена сума страхових премій в десятки разів перевищує норматив власного утриман-ня при використанні власного капіталу на покриття збитків.
Аналіз балансу (табл.А.1 додаток А) ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») у 2006 -2008 роках показує, що ця страхова компанія при масовому залучені страхових премій по страхуванню життя є нестійкою «фінансовою пірамідою», яка трансформує більше 50% страхових резервів в досить сумнівні довгострокові активи за кордоном, витрачає кошти гарантійного резерву (власний капітал) та отримує додаткове фінансування від головної страхової компанії –засновника на покриття збитків, але при своїй діяльності все більше нарощує збитковість. Така, навіть міжнародна страхова компанія по страхуванню життя не може бути надійною для пенсійного страхування без корінної зміни менеджменту.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.3 Аналіз діяльності австрійської дочірньої СК страхування життя ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство «Граве Україна»
Більше 180 років австрійська страхова компанія ГРАВЕ працює в Європі.
«Граве Україна» була створена 23 березня 1998 року як дочірня компанія австрійського концерну GRAWE, однак страхова діяльність була почата тільки в 2000 році. Такі обставини, як відсутність нормального ринку страхування життя в Україні, неповне й суперечливе законодавство вимагали уважного вивчення всіх ризиків і детальне юридичне й економічне обґрунтування страхової діяльності для надійного захисту інтересів клієнта.
Уже через рік після початку роботи «Граве Україна» зайняла лідируючі позиції на українському ринку й зберігає їх донині.
Показники фінансової діяльності за 2008 рік — цей рік завершив перше десятиліття роботи СК «Граве Україна» в Україні. Оглядаючись на пройдений шлях, компанія розуміє, що це був цікавий час відродження страхового ринку, його становлення й безперервного росту, зміцнення компанії й її позицій на ринку страхування життя в Україні, десять років стабільної компанії з міцними лідерськими позиціями.
Як відомо, 2008-ой рік став серйозним випробуємо для економіки не тільки країни, але й усього світу. Не дивлячись на це, страхова компанія успіш-но завершила 2008-ой рік, і не тільки встояла, але й підсилили позиції, діставши прибуток і збільшивши власний капітал, настільки важливий у цей нестабіль-ний час.
За підсумками 2007 року СК «Граве Україна» посідала друге місце на ринку лайфового страхування в Україні з розміром премій в 151 040,70 тис.грн і страхових виплат – 3 441,50 тис.грн.
У 2008 році обсяг премій компанії склав 183 013,9 тис. грн. По цьому показнику вона посідає друге місце на ринку. Чистий прибуток компанії — один з головних факторів стабільності й надійності — склав 21 853,7 тис. грн. Також «Граве Україна» виплатила своїм клієнтам 8 839,3 тис. грн. страхових вішко-дувань. Це є красномовним доказом того, що компанія не тільки бере на себе зобов'язання, але й повною мірою їх виконує. На кінець 2008-ого року компа-нією сформований страховий резерв у розмірі 399 361,5 тис. грн. Це, як і розмір виплат — найбільш великий показник на ринку страхування життя України. Чисті активи, тобто реальний власний капітал компанії, що виступає «подуш-кою безпеки», склали 58 068,8 тис. грн.
Австрія — країна в якій проживають біля 8-мі мільйонів чоловік — витратила на страхування протягом 2007-го року майже 14 мільярдів євро. Це понад 1.700 євро на людину. Премії по страхуванню життя при цьому склали 44%. Таким чином, страхування життя у зрівнянні з іншими видами страхування має найбільш питому вага.
Причиною цьому є велике значення страхування життя в соціальній сис-темі держави й особливо в системі пенсійного забезпечення. Метою цього виду страхування є не тільки життя людини, але також і збереження його матеріаль-ного благополуччя з погляду нагромадження капіталу. Страхові компанії «страхують» гроші свого клієнта від можливих потрясінь і нестабільності на фінансових ринках, здатних нанести втрату його заощадженням. Тому компанії, що надають послуги страхування життя, піддаються особливо строгому контролю з боку держави. Так, наприклад, по страхуванню життя формується так званий «страховий математичний резерв», що повинен дозволити страхової компанії в будь-який час у повному обсязі розрахуватися з усіма своїми клієн-тами. Інструменти інвестицій такого резерву також строго регламентуються державою. При цьому увага приділяється граничній надійності й достатній ліквідності інструментів капіталовкладення. Тому важко уявити собі ситуацію, у якій страхова компанія, що сумлінно дотримує закони, а також принципи створення й інвестування страхових резервів, могла б виявитися неплатоспро-можною. Вимоги по резервуванню до страхових компаній, істотно жорсткіше, ніж до банків.
Види пенсій, які може виплачувати «Граве Україна»:
-       довічна пенсія — здійснюється протягом всього життя одержувача,
— довічна пенсія з гарантованим строком виплат — здійснюється протягом всього життя одержувача, але при будь-яких обставинах не менш гаран-тованого строку (як правило 10 років),
— термінова пенсія — накопичений капітал виплачується рівномірно протягом застереженого строку.
В табл.2.14-2.15 наведені основні реєстраційні характеристики страхової компанії характеристики Закритое акціонерного товариства «Страхове Акціонерне Товариство „Граве Україна“ та керівної ролі його засновників — австрійської страхової компанії — Акцiонерне товариство «Грацер Вексельзай-тiге Ферзiхерунг Акцiєнгезельшафт»

Таблиця 2.14
Основні реєстраційні характеристики Закритого акціонерного товариства «Страхове Акціонерне Товариство «Граве Україна»
Код за ЄДРПОУ:
25399836
Юридична адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15 офіс 43
Керівник:
Голова Правління — Базилевська Наталія Володимирівна
Державна реєстрація:
 Дата реєстрації:
23.03.1998
 Орган:
Печерська районна у місті Києві державна адміністрація
Вид економічної діяльності:
 Код за КВЕД:
66.01.0
 Найменування:
Страхування життя та накопичення
Регіон:
м. Київ
Реєстратор, що обслуговує емітента:
Акціонерний комерційний банк „Київ“, Відкрите акціонерне товариство.
Таблиця 2.15
Інформація про власників 10 та більше відсотків акцій ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство «Граве Україна»
Дата внесення запису
Власник (найменування)
кількість акцій, шт
від загальної кількості акцій, %
статус
код за ЄДРПОУ
країна
адреса
за даними реєстратора — Акцiонерний комерцiйний банк 'Киiв', вiддiл ведення реєстрiв(Код за ЄДРПОУ: 14371869)
02.02.2006 
Акцiонерне товариство 'Грацер Вексельзайтiге Ферзiхерунг Акцiєнгезельшафт' 
2408 
99.917 
Юридичні особи нерезиденти 
Австрія 
м. Грац вул. Херренгассе, 18-20 
В Додатку Б наведені балансові звіти та звіти про фінансові результати діяльності Закритого акціонерного товариства «Страхове Акціонерне Товариство «Граве Україна» у 2006 -2008 роках.
В табл.2.16 наведені основні показники динаміки страхової діяльності Закритого акціонерного товариства „Страхове Акціонерне Товариство “Граве Україна» у 2006 -2008 роках.
Як показує спільний аналіз даних, наведених в табл.2.16 та балансово-фінансових даних, наведених в таблицях додатку Б, діяльність Закритого акціонерного товариства «Страхове Акціонерне Товариство „Граве Україна“ у 2006 -2008 роках характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 39 994 у 2006 році до рівня 69 227 у 2008 році, тобто в 1,73 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 115,3 млн.грн. у 2006 році до рівня 350,1 млн. грн. у 2008 році, тобто в 3,04 рази;
— обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 117,6 млн.грн. у 2006 році до рівня 399,4 млн.грн. у 2008 році, тобто в 3,4 рази;

Таблиця 2.16
Основні показники динаміки страхової діяльності ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство «Граве Україна» у 2006 -2008 роках

— рівень перестрахування залучених страхових премій в світових перестрахувальних компаніях змінився з рівня 59,7% у 2006 році до рівня 34,6% у 2008 році, тобто компанія динамічно регулює ризик власного утримання, приводячи його у відповідність до зростання власного капіталу, як гарантійного фонду страхового ризику;
-       щорічний рівень додаткового залучення страховий премій по новим та діючим довгостроковим договорам страхування життя зріс з рівня 108,5 млн.грн./рік у 2006 році до рівня 183,0 млн.грн./рік у 2008 році, тобто в 1,69 раза.


Рис.2.7 – Динаміка зростання рівня статутного капіталу та прибутко-вості діяльності ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство «Граве Україна» у 2006 -2008 роках
Аналіз балансу (табл.Б.1 додаток Б) ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство „Граве Україна“ у 2006 -2008 роках показує, що СК страхування життя «Граве Україна» може бути охарактеризована як надійна, фінансово стійка та динамічно зростаюча.
2.4 Аналіз діяльності польської дочірньої СК страхування життя ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя»
Страхова компанія «PZU Україна страхування життя» входить до складу Cтрахової групи «PZU Україна», яка успішно працює на українському страховому ринку понад 15 років і відома в Україні як гарантія високих стандартів якості обслуговування клієнтів.
Згідно з Законом України «Про страхування» для надання послуг страхування життя у складі Cтрахова група «PZU Україна» окремим юридич-ним суб’єктом виділена Страхова компанія «PZU Україна страхування жит-тя», яка пропонуємо споживачам чотири основні програми страхування життя для фізичних та юридичних осіб:
-            програма «Актив» гарантує накопичення необхідної суми коштів для здійснення дорогих покупок,
-            програма «Рантьє» забезпечить гідний рівень життя при виході на пенсію,
-            програма «Магістр» допоможе гарантовано накопичити кошти на освіту дітей та онуків,
-            програма «Класична» забезпечує фінансовий захист сімей застрахованих осіб на випадок непередбачених обставин.
Програми страхування життя є досить гнучкими і розроблені з урахуванням потреб клієнтів, які дають можливість обрати періодичність сплати премій та розширити спектр захисту за рахунок цілої низки додаткових покриттів (на випадок критичних захворювань, непрацездатності, травми та інше).
Група PZU — це 200-річна традиція у страхуванні, група PZU є однією з найбільших страхових компаній у Польщі та у Центральній та Східній Європі. Група PZU страхує понад 25 мільйонів поляків і є для більшості з них символом традиції, впевненості та довготривалої присутності на ринку страхування.
Українську страхову компанію ВАТ СК „Скайд Вест страхування життя “ було створено в 2003 роцi, отримано безстрокову лiцензiю № 548581 вiд 25.04.2003р. Компанiя змiнила назву на ВАТ СК „ПЗУ Україна страхування життя “ — у 2005 роцi i було переоформлено бланк лiцензiї на серiю АА№626423 виданий Держфiнпослуг [65].
Станом на 31.12.2008 року статутний капiтал Компанiї становить 32 500,0 тис. грн i подiлений на 325 000 простих iмених акцiй номiнальною вартiстю 100,0 грн. До статтi балансу „Страховi резерви“ включенi резерви довгострокових зобов`язань в сумi 42 475 тис. грн. Частка перестраховика становить 204 тис. грн. (0,45%).
Таблиця 2.17
Основні реєстраційні характеристики Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія „ПЗУ Україна страхування життя»
Код за ЄДРПОУ:
32456224
Юридична адреса:
04053 м. Київ, вул. Артема, 42
Керівник:
Генеральний директор — Гурецький Каміль
Державна реєстрація:
 Дата реєстрації:
08.04.2003
 Орган:
Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація
Вид економічної діяльності:
 Код за КВЕД:
66.03.0
 Найменування:
Інші види страхування
Регіон:
м. Київ
В Додатку В наведені балансові звіти та звіти про фінансові результати діяльності ВАТ «ЙСтрахова компанія “ПЗУ Україна страхування життя»у 2006 2008 роках.
В табл.2.18 наведені основні показники динаміки страхової діяльності ВАТ „Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя» у 2006 -2008 роках.
Таблиця 2.18
Інформація про власників 10 та більше відсотків акцій ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя»
Дата внесення запису
Власник (найменування)
кількість акцій, шт
від загальної кількості акцій, %
статус
код за ЄДРПОУ
країна
адреса
за даними зберігача — Акціонерне товариство «Креді Ліоне Україна»(Код за ЄДРПОУ: 19357443)
27.08.2008
Powszechny Zaklad Ubezpieczen SA
234990
72.3046
Юридичні особи нерезиденти
—
Польща
Варшава, ul. Al.Jana Pawla II, nr 24, Warszawa, kod 00-133, Polska
за даними зберігача — Банк «Фінанси та кредит», ТОВ(Код за ЄДРПОУ: 09807856)
28.07.2008
Вiдкрите акцiонерне товариство " Страхова компанiя " ПЗУ Україна
90000
27.6923
Юридичні особи резиденти (за винятком державних органів та нижченаведених категорій юридичних осіб)
20782312
Україна
Київ, вул. Артема ,40
Як показує спільний аналіз даних, наведених в табл.2.19 та балансово-фінансових даних, наведених в таблицях додатку В, діяльність ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» у 2006 -2008 роках характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 6330 у 2006 році до рівня 14 689 у 2008 році, тобто в 2,32 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 27,55 млн.грн. у 2006 році до рівня 64,87 млн. грн. у 2008 році, тобто в 2,35 рази;
-       обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 9,98 млн.грн. у 2006 році до рівня 42,47 млн.грн. у 2008 році, тобто в 4,26 раза;
-       щорічний рівень додаткового залучення страховий премій по новим та діючим довгостроковим договорам страхування життя зріс з рівня 11,15 млн.грн./рік у 2006 році до рівня 17,34 млн.грн./рік у 2008 році, тобто в 1,56 раза.
Фінансова діяльність ВАТ «Страхова компанія „ПЗУ Україна страхування життя“ у 2006 -2008 роках, показники якої наведені на графіках рис.2.8, характеризується хронічно зростаючей збитковістю діяльності в настільки катастрофічних розмірах, що вже у 2008 році був витрачений весь статутний капітал на покриття збитків поточної діяльності.
Тільки додаткова фінансова допомога засновників у 2008 році у вигляді додаткового капіталу, внесеного в структуру власного капіталу у розмірі 12,0 млн.грн., та внесений додатковий капітал у розмірі 6,0 млн.грн. зберегає компанію від фінансового банкрутства.
Аналіз балансів та звітів про результати фінансової діяльності показує, що залучені страхові премії страхувальників зараховані в якості страхових резервів практично без перестрахування (рівень перестрахування не вище 4-5%). Це є порушенням нормативних правил створення страхових резервів та залучення страхових премій, оскільки залучена сума страхових премій в десят-ки разів перевищує норматив власного утримання при використанні власного капіталу на покриття збитків.
Таблиця 2.19 Основні показники динаміки страхової діяльності ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» у 2006 -2008 роках



Рис.2.8. – Динаміка витрат статутного капіталу на збитковість діяльності ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» у 2006 -2008 роках
Аналіз балансу (табл.В.1 додаток В) ВАТ «Страхова компанія „ПЗУ Україна страхування життя“ у 2006 -2008 роках показує, що страхова компанія ВАТ „Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя» аналогічно страховій компанії ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») при масовому залучені страхових премій по страхуванню життя є нестійкою «фінансовою пірамідою», яка трансформує більше 50% страхових резервів в досить сумнівні довгострокові активи, витрачає кошти гарантійного резерву (власний капітал) та отримує додаткове фінансування від головної страхової компанії –засновника на покриття збитків, але при своїй діяльності все більше нарощує збитковість та не може бути надійною для пенсійного страхування без корінної зміни менеджменту.
    продолжение
--PAGE_BREAK--
Висновки розділу 2
Аналіз діяльності іноземних інвесторів на ринку страхування життя в Україні показує, що частка ринку, що припадає на компанії з іноземними інвестиціями у розмірі понад 51% статутного фонду, склала 53,3% за результатами 2007 -2008 роки.
Проведена в дипломному дослідженні економічна діагностика діяльності найбільших дочірніх компаній «AIG Україна», «PZU Україна», «Grave Україна» за 2006 — 2008 роки показала:
1. Страхова компанія ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») — (100% американський капітал) – характери-зується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 53 450 у 2006 році до рівня 151 870 у 2008 році, тобто практично в 3 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 140,9 млн.грн. у 2006 році до рівня 408, 0 млн. грн. у 2008 році, тобто в 2,2 рази;
— обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 113,0 млн.грн. у 2006 році до рівня 314,3 млн.грн. у 2008 році.
— власний капітал у розмірі 70,9 млн.грн. імобілізований у сумі 11,9 млн.грн. у необоротних основних фондах та нематеріальних активах, тобто оборотний гарантійний фонд складає не більше 58,0 млн.грн.;
— страхові резерви 314,3 млн.грн. та оборотний гарантійний фонд 58,0 млн.грн. страхова компанія утримує в наступних активах:
211,32 млн.грн. – в банківських депозитах;
113,45 млн.грн. — в довгострокових цінних паперах іноземних емітентів;
34,2 млн.грн. – готівкою в національній валюті;
0,53 млн.грн. – готівкою в іноземній валюті.
— Основні засоби зношені на 60,0%, нематеріальні активи – на 81,0%, тобто компанія стоїть на порозі суттєвих витрат на реновацію необоротних активів.
Фінансова діяльність ALICO AIG Life у 2006 -2008 роках характеризуєть-ся хронічно зростаючей збитковістю діяльності в настільки катастрофічних розмірах, що вже у 2006 році був витрачений весь статутний капітал на покрит-тя збитків поточної діяльності.
Тільки фінансова допомога засновників у 2008 році у вигляді додаткового капіталу, внесеного в структуру власного капіталу у розмірі 60,75 млн.грн., зберегає компанію від фінансового банкрутства.
Аналіз балансів та звітів про результати фінансової діяльності показує, що залучені страхові премії страхувальників зараховані в якості страхових резервів практично без перестрахування. Це є порушенням нормативних правил створення страхових резервів та залучення страхових премій, оскільки залучена сума страхових премій в десятки разів перевищує норматив власного утриман-ня при використаному власному капіталі на покриття збитків.
Таким чином, страхова компанія ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») при масовому залучені страхових премій по страхуванню життя є нестійкою «фінансовою пірамідою», яка трансформує більше 50% страхових резервів в досить сумнівні довгострокові активи за кордоном, витрачає кошти гарантійного резерву (власний капітал) та отримує додаткове фінансування від головної страхової компанії –засновника на покриття збитків, але при своїй діяльності все більше нарощує збитковість, що не може бути надійною для пенсійного страхування без корінної зміни менедж-менту.
2. ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство „Граве Україна“ — (99,9% — австрійський капітал) характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 39 994 у 2006 році до рівня 69 227 у 2008 році, тобто в 1,73 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 115,3 млн.грн. у 2006 році до рівня 350,1 млн. грн. у 2008 році, тобто в 3,04 рази;
— обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 117,6 млн.грн. у 2006 році до рівня 399,4 млн.грн. у 2008 році, тобто в 3,4 рази;
— рівень перестрахування залучених страхових премій в світових перест-рахувальних компаніях змінився з рівня 59,7% у 2006 році до рівня 34,6% у 2008 році, тобто компанія динамічно регулює ризик власного утримання, при-водячи його у відповідність до зростання власного капіталу, як гарантійного фонду страхового ризику;
-       щорічний рівень додаткового залучення страховий премій по новим та діючим довгостроковим договорам страхування життя зріс з рівня 108,5 млн.грн./рік у 2006 році до рівня 183,0 млн.грн./рік у 2008 році, тобто в 1,69 раза.
— частина власного капіталу у розмірі 58,1 млн.грн. імобілізована у сумі 2,83 млн.грн. у необоротних основних фондах, тобто оборотний гарантійний фонд складає не більше 55,38 млн.грн.;
 - страхові резерви 399, 4 млн.грн. та оборотний гарантійний фонд 55,3 млн.грн. страхова компанія утримує в наступних активах:
138, 2 млн.грн. – передані в перестрахування в світові перестраху-вальні компанії;
152,8 млн.грн. – в банківських депозитах;
138,5 млн.грн. — в цінних паперах іноземних емітентів;
1,2 млн.грн. – готівкою в національній валюті;
0,26 млн.грн. – готівкою в іноземній валюті.
— основні засоби зношені на 37,0%, нематеріальні активи – на 40,0%, тобто у компанії не прогнозується суттєвих витрат на реновацію необоротних активів.
Фінансова діяльність ЗАТ „Страхове Акціонерне Товариство “Граве Україна» у 2006 -2008 роках характеризується різким підвищенням темпу росту прибутку у 2008 році відносно темпу росту прибутку у 2007 році, при цьому за рахунок зростання прибутку та додаткового залучення грошових фондів в капітал компанії рівень власного капіталу підвищився з рівня 34,2 млн.грн. у 2006 році до рівня 58,1 млн.грн. у 2008 році.
Таким чином СК страхування життя «Граве Україна» може бути охарак-теризована як надійна, фінансово стійка та динамічно зростаюча.
3. ВАТ «Страхова компанія „ПЗУ Україна страхування життя“ — (72% — польський капітал) характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 6 330 у 2006 році до рівня 14 689 у 2008 році, тобто в 2,32 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 27,55 млн.грн. у 2006 році до рівня 64,87 млн. грн. у 2008 році, тобто в 2,35 рази;
-       обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 9,98 млн.грн. у 2006 році до рівня 42,47 млн.грн. у 2008 році, тобто в 4,26 раза;
-       щорічний рівень додаткового залучення страховий премій по новим та діючим довгостроковим договорам страхування життя зріс з рівня 11,15 млн.грн./рік у 2006 році до рівня 17,34 млн.грн./рік у 2008 році, тобто в 1,56 раза.
— власний капітал у розмірі 18,6 млн.грн. імобілізований у сумі 14,8 млн.грн. у необоротних основних фондах, тобто оборотний гарантійний фонд складає не більше 3, 8 млн.грн.;
— страхові резерви 42, 47 млн.грн. та оборотний гарантійний фонд 3,8 млн.грн. страхова компанія утримую в наступних активах:
-                     45, 2 млн.грн. – в банківських депозитах;
-                     1,8 млн.грн. – готівкою в національній валюті;
-                     1,95 млн.грн. – готівкою в іноземній валюті.
— Основні засоби зношені на 27,0%, нематеріальні активи – на 39,0%, тобто у компанії не прогнозується суттєвих витрат на реновацію необоротних активів.
Фінансова діяльність ВАТ „Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя» у 2006 -2008 роках характеризується хронічно зростаючей збитковістю діяльності в настільки катастрофічних розмірах, що вже у 2008 році був витра-чений весь статутний капітал на покриття збитків поточної діяльності.
Тільки додаткова фінансова допомога засновників у 2008 році у вигляді додаткового капіталу, внесеного в структуру власного капіталу у розмірі 12,0 млн.грн., та внесений додатковий капітал у розмірі 6,0 млн.грн. зберегає ком-панію від фінансового банкрутства.
Аналіз балансів та звітів про результати фінансової діяльності показує, що залучені страхові премії страхувальників зараховані в якості страхових резервів практично без перестрахування (рівень перестрахування не вище 4-5%). Це є порушенням нормативних правил створення страхових резервів та залучення страхових премій, оскільки залучена сума страхових премій в десятки разів перевищує норматив власного утримання при використанні власного капіталу на покриття збитків.
Таким чином, страхова компанія ВАТ «Страхова компанія „ПЗУ Україна страхування життя“ при масовому залучені страхових премій по страхуванню життя є нестійкою «фінансовою пірамідою», яка трансформує більше 50% страхових резервів в досить сумнівні довгостро-кові активи, витрачає кошти гарантійного резерву (власний капітал) та отримує додаткове фінансування від головної страхової компанії –засновника на покриття збитків, але при своїй діяльності все більше нарощує збитковість.

РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ МІЖНАРОДНОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В СИСТЕМАХ НАКОПИЧУВАЛЬНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ
3.1 Сучасна система пенсійного страхування в Україні
Згідно з Законом України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ [4] (далі Закон № 1058) з 1 січня 2004 року система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень — солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі — солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом №1058.
Другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі — накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.
Нині можливості солідарної системи пенсійного страхування обмежені. Демографічна ситуація в Україні погіршуватиметься. Це призведе до збільшення кількості пенсіонерів та фінансового навантаження на ПФ. Із солідарної системи, тобто, з першого рівня, розмір пенсій сягатиме не більше 25-30% зарплати, а решту — можна собі „наростити“ самому, відкладаючи гроші на другому та третьому рівнях, де пенсійна виплата залежатиме від суми „нарощених“ коштів.
Накопичувальний рівень пенсійної системи України 2-го рівня сьогодні ще не запрацював:
1) Старт другого рівня відкладається через низку об'єктивних причин. Не-обхідно було виконати ряд умов: досягти збалансованості коштів Пенсійного фонду, підготувати організаційно-технічну базу, створити інституційну структуру обов'язкової накопичувальної системи.
Сутність другого рівня полягає в тому, що частина обов'язкових внесків до державної системи пенсійного страхування накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на накопичувальних пенсійних рахунках громадян. Зазначені гроші будуть власністю застрахованих осіб, а в разі їх смерті — успадковуватимуться. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту від інфляції. Нині проект Закону України „Про запровадження накопичувальної системи загально-обов'язкового державного пенсійного страхування“ знаходиться в парламенті.
2) Важливою передумовою старту другого рівня є й набуття позитивного досвіду з функціонування третього рівня, тобто, недержавних пенсійних фондів (НПФ).


Рис.3.1 – Структура та взаємодія 1 та 2 рівня перспективної системи пенсійного забезпечення в Україні


Рис.3.2 – Склад ради Накопичувального фонду 2 рівня перспективної системи пенсійного забезпечення в Україні
Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі закон №1057) визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні, як системи пенсійного страхування 3-го рівня, та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності. Система недержавного пенсійного забезпечення — це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:
— пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;
— страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
— банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.
Cуб’єкти недержавного пенсійного страхування можуть бути розділені на 3 структурні одиниці: основна інфраструктура, учасники пенсійного страхування та структури забезпечення недержавного пенсійного страхування.
Особливості функціонування недержавних пенсійних фондів: 1. Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.
2. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.
3. Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків.
4. Дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійних фондів однакового виду. Забороняється проводити реорганізацію будь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення, а також приєднання, злиття пенсійних фондів різних видів.
5. Пенсійний фонд має власне найменування, в якому повинні бути зазначені вид фонду, слова «недержавний пенсійний фонд» або «пенсійний фонд», та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.
6. Єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду (рада фонду).
7. Пенсійний фонд не може брати на себе зобов'язання, не пов'язані з діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями третіх осіб і не має права передавати свої зобов'язання перед учасниками та вкладниками фонду третім особам, крім випадків, передбачених цим Законом.
В Україні наряду з вільною конкуренцією по залученню клієнтів між страховими компаніями по пенсійному страхуванню життя та недержавними пенсійними фондами(НПФ) існує також і взаємодія компаній з страхування життя та недержавного пенсійного фонду обумовлена статтею 62 закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» про порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасника фонду, при цьому НПФ виступає як посередник між страховою компанією та учасником НПФ тільки після досягнення учасником НПФ пенсійного віку.
Система недержавного пенсійного забезпечення, що становить третій рі-вень пенсійної системи, запроваджена Законом України «Про недержавне пен-сійне забезпечення» від 9 липня 2003 року додатково до загальнообов’яз-кового державного пенсійного страхування. Аналіз підсумків діяльності недержавних пенсійних фондів станом на 01.01.2009 року показує:
    продолжение
--PAGE_BREAK--1. Питома вага активів НПФ на фінансовому ринку України становить не більше 0,05% (рис.3.3), а страхових компаній -5,0%. Таким чином, конкурентне положення страхових компаній є більш стійким.


Рис.3.3- Питома вага активів НПФ на фінансовому ринку України станом на 31.12.2007
Найбільш динамічним серед ринків небанківських фінансових послуг залишається ринок недержавного пенсійного забезпечення. Про це свідчить стрімке зростання не лише активів недержавних пенсійних фондів, а й число їх учасників, а також обсяги пенсійних внесків та виплат.
Серед усіх учасників НПФ 18% є безпосередніми вкладниками, на користь 0,1% пенсійні контракти укладено третіми особами (подружжя, діти, батьки), та 81,9% є учасниками відповідно до пенсійних контрактів, укладених вкладниками-юридичними особами.
Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені у табл. 3.1. За підсумками 2008 року у порівнянні з 2007 роком відбулося зростання основних показників недержавних пенсійних фондів: пенсійні внески зрослина 148,7%, або на 348,5 млн.грн…

Таблиця 3.1
Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні за 2006 -2008 роки

Станом на 31.12.08 адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 62 257 пенсійних контрактів з 48 399 вкладниками, з яких 2 306 вкладників, або 4,76% — юридичні особи, а 46 093 вкладників, або 95,23% фізичні особи.
Протягом 2008 року кількість учасників НПФ зросла на 203,8 тис. осіб, або на 73,1% і на кінець 2008 року становила 482,5 тис. Осіб (2007р. – 278,7 тис. осіб) (рис. 3.4).


Рис.3.4 – Динаміка кількості учасників НПФ у 2005 -2008 роках (тис.осіб)
Як і в попередні роки, серед учасників НПФ більшість становили особи віком від 40 до 55 років – 42,5% (2007р. – 41,9%, 2006р. — 43%). Разом з тим слід відзначити збільшення частки учасників інших вікових груп. Частка учасників НПФ вікової групи старше 55 років становить 12,2% (2007р. — 9,3%, 2006р. — 7%) та групи віком від 25 до 40 років – 35,5% (34,0% у 2007, 14% у 2006).

Рис.3.5 Розподіл учасників НПФ за віковими групами на кінець 2008 року
Cтаном на кінець 2008 року вкладниками недержавних пенсійних фондів було сплачено 582,9 млн. грн. пенсійних внесків (наростаючим підсумком з початку діяльності), що на 148,6% більше, ніж було сплачено на кінець 2007 року. Станом на 31.12.08 недержавними пенсійними фондами сукупно було здійснено виплат (наростаючим підсумком з початку діяльності) на суму 27 326 тис. грн. (одноразових та виплат на визначений строк) 10 879 учасникам НПФ та 736 – спадкоємцям учасників.
Загальний обсяг пенсійних активів, сформованих пенсійними фондами станом на 31.12.08, становив 612 234,65 тис. грн. Протягом 2008 року активи недержавних пенсійних фондів зросли на 117,8% (рис. 3.6).

Рис. 3.6 Динаміка основних показників системи НПФ
За результатами 2008 року переважними напрямами інвестування пенсійних активів залишаються депозити в банках (56,3% інвестованих активів), акції (9%) та облігації (22,6%) підприємств, які є резидентами України (рис. 3.7).
Взаємодії НПФ та страхових компаній по страхуванню життя в недержавному пенсійному забезпеченні в Україні на даний час не зафіксовано, тобто ці структури на фінансовому ринку України працюють автономно. Порівняння обсягів коштів, залучених в недержавне пенсійне забезпечення станом на 01.01.2009, дає наступні результати:
— сумарні страхові внески в СК по страхуванню життя – 1 609 млн.грн.;
— сумарні пенсійні внески в НПФ – 583 млн.грн.

Рис.3.7 Структура інвестованих пенсійних активів на 31.12.08
3.2 Впровадження перспективних договорів міжнародного пенсійного страхування життя
У закордонній практиці поняття особистого страхування (personnal insurance) передбачає більш широкий зміст і частково охоплює окремі види страхування, які в розумінні вітчизняного страхового права традиційно належать до майнового страхування і страхування відповідальності. Воно об’єднує будь-які можливі види страхування, пов’язані з особистістю застрахованої особи, її майном і цивільною відповідальністю фізичної особи. До числа таких видів страхування відносять страхування життя, страхування від нещасних випадків і хвороб, страхування індивідуального транспорту, страхування будівель, квартир, загальної цивільної відповідальності тощо.
Головними рисами договорів страхування життя, зокрема договорів пенсійного страхування, є довгостроковість договору страхування, умови оплати премій, виплата допомоги або страхової суми, наявність ощадного компоненту, наявність захисту і дивідендів.
В економічно розвинених країнах на страхування пенсійного забезпечення, інші види страхування життя (на випадок смерті, інвалідності тощо) припадає від 37% до 78% зборів премій страхових компаній і переважна більшість укладених договорів страхування. Резерви з особистого страхування, і особливо з довгострокового страхування життя, є одним з основних джерел внутрішніх національних інвестицій в економіці розвинених країн. З цієї причини страхові компанії, які займаються страхуванням життя, відносять до числа основних інституційних інвесторів. Так, активи страхових компаній США перевищують $2,5 трлн і становлять 1/3 від активів всіх інституційних інвесторів країни.
Умови договорів пенсійного страхування досить різноманітні. В промислово розвинених країнах ЄС і США набула поширення система так званого фінансового планування (finance planning), яка безпосередньо пов’язана зі страхуванням життя і дозволяє не лише побудувати індивідуальну схему страхового захисту, але й оптимізувати всю систему управління особистими фінансовими активами. Тому пенсійне страхування нерідко являє собою сукупність видів особистого страхування, що передбачають обов’язки страховика здійснити страхову виплату у випадках: а) дожиття застрахованого до закінчення строку страхування або визначеного договором страхування віку; б) смерті застрахованого. За договором страхування пенсії страховик зобов’язується проводити довічні, строкові або одноразові пенсійні виплати за умови досягнення застрахованою особою визначеного пенсійного віку, визнання її інвалідом або за іншими підставами, передбаченими договором і законом.
Пенсійні виплати за договорами страхування пенсії у випадках, передбачених договором страхування, можуть бути проведені вигодонабувачеві, або спадкоємцеві, або самому застрахованому у вигляді довічних або періодичних страхових виплат – аннуітетів (пенсії, ренти), або у вигляді одноразової страхової виплати. Одночасно в законодавстві встановлено, що строк чинності договорів страхування життя, зокрема пенсійного страхування, не може бути меншим за один рік, а при розрахунку страхових тарифів і формування страхових резервів мають використовуватися таблиці смертності. Це визначає особливості пенсійного страхування, інших видів страхування життя, що принципово відрізняє його від інших, ніж страхування життя, видів страхування. Ці відмінності мають настільки суттєвий характер, що послужили причиною поділу страху-вання на дві великі галузі в країнах ЄС і в рамках СОТ: страхування життя і страхування інше, ніж страхування життя.
Якщо у видах страхування інших, ніж страхування життя, страховик аналізує ймовірність настання страхового випадку протягом, як правило, календарного року страхування, то при страхуванні життя предметом страхування стає ризик, притаманний життю людини. Це примушує страховика піддавати аналізу ймовірність дожиття страхувальника (або застрахованого) до віку або строку, встановленого в договорі страхування. З цієї причини в основу аналізу страхового ризику при страхуванні життя покладено критерії, які становлять основу таблиць смертності: вік страхувальника при укладенні договору страхування, його стать, передбачувана тривалість життя і ймовірність дожиття до певного віку. Довгостроковий прогноз очікуваної тривалості життя страхувальника ста-новить основу страхового тарифу і визначає особливості формування страхових резервів зі страхування життя, які формуються протягом строку чинності конкретного договору страхування, який може становити 10, 15 і більшу кількість років. Накопичення страхових резервів, яке є наслідком зобов’язання виплатити страхову суму при дожитті до встановленого віку або строку, дозволяє страховику здійснювати інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів в різні види активів: акції, депозити, облігації тощо і забезпечити отримання додаткового для страхової компанії доходу. Зазвичай при розрахунку страхового тарифу за договорами страхування життя передбачуваний розмір доходу у вигляді відсотків, так званий дисконтуємий множинник, ураховується при визначенні сучасної величини страхового внеску, який страхувальник має сплатити одноразово при укладенні договору страхування, або сплатити протягом строку чинності договору страхування, або протягом встановленого в договорі страху-вання періоду сплати страхових внесків. При настанні страхового випадку стра-хові виплати проводяться в повному розмірі за всіма укладеними договорами страхування життя.
У теорії і практиці міжнародного пенсійного страхування виділяють дві групи (класи) договорів страхування пенсії, які можуть існувати як окремо, так і в тій чи іншій комбінації: 1) страхування на дожиття (endowment); 2) довічне страхування (whole life insurance); 3) страхування життя з виплатою аннуітетів.
Пенсійне страхування на дожиття передбачає виплату вигодонабувачеві встановленої за договором страхування страхової суми, якщо застрахована особа доживе до пенсійного віку, встановленого за договором. За цим договором може передбачатися право страхувальника на викупну суму (вартість). Йдеться про суму, яку страховик зобов’язаний виплатити страхувальнику у випадку припинення сплати місячних внесків або, у випадку розірвання такого договору страхування, сплата внесків за який була проведена зразу в цілому за весь період страхування. При припиненні щомісячних виплат раніше визначеного строку викупна сума може бути не виплачена зовсім.
Накопичувальна складова за цим договором формується не лише за рахунок інвестування страховиком акумульованих коштів, але й за рахунок перерозподілу коштів застрахованими за цим видом страхування, тобто всі особи, які не дожили до закінчення чинності договору, частково покривають своїми накопиченими коштами суму виплачуваних забезпечень для тих, хто дожив до цієї дати. Власне тариф із пенсійного страхування на дожиття для конкретної особи формується трьома основними чинниками: віком застрахованого, прогнозом динаміки смертності для всього кола застрахованих у даній компанії та інвестиційними можливостями в ринковій ситуації, яка склалася. Найбільш проста форма пенсійного договору на дожиття – це бездохідний договір на дожиття, за якого ставки страхових премій і страхові виплати фіксовані. Варіанти виплат досить різноманітні: це може бути і одноразова сума, і фіксована рента, і комбінований варіант виплат.
Довічне пенсійне страхування передбачає виплату вигодонабувачеві страхової суми, встановленої за договором страхування, у випадку смерті застрахованої особи, безвідносно того, коли смерть настала. Довічне пенсійне страхування відносить до окремої групи (класу) договорів страхування життя у вигляді страхування з виплатою аннуітетів. Аннуітети являють собою, як правило, щомісячні виплати особі, встановленій за договором страхування як отримувач цих виплат (вигодонабувач, annuitant). Аннуітети в практиці страхування життя являють собою накопичувальний інструмент, що реалізується спочатку через акумуляцію аннуітетного фонду з умовою його наступного регулярного використання протягом певної кількості років.
За типовим договором довічного страхування протягом встановленого договором періоду страхувальник платить однакові страхові внески. Залежно від строку сплати внески і способу розрахунку страхових виплат виділяють кілька найбільш поширених у розвинених країнах модифікацій договору довічного страхування.
а) Довічне страхування з обмеженим періодом сплати внесків (limited-payment whole life). Страхувальник самостійно визначає період сплати внесків: заплатити всю суму внеску одноразово чи платити протягом всього життя.
Період сплати виражається в майбутній кількості повних років життя страхувальника (5, 10, 20), необхідних до досягнення пенсійного віку. В силу обмеженості періоду сплати внесків цей вид страхування може бути досить дорогим для страхувальника в перші роки.
б) Інвестиційне довічне страхування (interest-sensitive whole life). Виплата бонусів не передбачається, а весь інвестиційний дохід автоматично спрямовується на приріст лицьової вартості. Механізм такий: страхувальник сплачує внесок, з якого вираховуються витрати з управління договором, залишок додається до накопичувального фонду на кінець попереднього року, і на всю суму нараховується дохід із норми доходності для даного виду страхування у даній компанії, потім вираховуються витрати зі сплати внеску на страхування на випадок смерті. Залишок і є лицьовою вартістю полісу. В цьому випадку завжди існує різниця між лицьовою вартістю полісу і його викупною сумою на користь лицьової вартості. Виділяють інвестиційне довічне страхування з низьким і високим щорічним доходом. Договір страхування з низьким щорічним внеском передбачає право страхувальника переглянути страховий тариф по закінченні гарантійного періоду. Для тих, хто уклав договір з підвищеним внеском, всі коливання тарифу відображаються на лицьовій вартості полісу без участі страху-вальника.
в) Перемінне довічне страхування (variable whole life insurance). Договір перемінного довічного страхування за своїм економічним змістом і за схемою обігу капіталу відрізняється від усіх інших. Із суми внеску вираховуються витрати страховика на ведення справ, внесок на випадок смерті, а залишок інвестується на індивідуальний накопичувальний рахунок страхувальника. Страховик пропонує певний набір інвестиційних засобів, а від успішності інвестування залежить приріст лицьової вартості полісу і страхової суми на випадок смерті. При цьому всі інвестиційні ризики несе страхувальник, а страховик гарантує мінімальний розмір страхової суми на випадок смерті. Така мінімальна сума збільшується, якщо активи на накопичувальному рахунку зростають з певною нормою доходності. Страховик не гарантує відносної величини лицьової вар-тості полісу, а весь інвестиційний доход додається до неї, минаючи механізм бонусів.
г) Універсальне довічне страхування (universal whole life insurance). Це вид довічного страхування передбачає можливість вибору різних схем розра-хунку страхової суми, гнучку систему сплати страхових внесків, широкі інвестиційні можливості, за винятком участі страхувальника в прийнятті інвестиційних рішень. Розрізняють дві методики перерахунку страхової суми на випадок смерті. За першою з них сума не змінюється протягом всього строку чинності договору, але якщо лицьова вартість полісу наближується до страхової суми, то діє положення договору, яке передбачає покупку додаткових одиниць страхування. Це зроблено для того щоб не дати договору довічного страхування перетворитися в договір страхування на дожиття. За другою методикою страхова сума постійно зростає на величину приросту лицьової вартості, тобто постійно набуваються нові одиниці страхування на суму приросту лицьової вартості. Договір містить умову про «періодичний страховий внесок, що планується», яка дозволяє договору залишатися в силі навіть при негативній лицьовій вартості. Страховик зобов’язується не розривати договір страхування, якщо страхувальник виплачує мінімально обумовлені суми. Період дії такого положення обмежений і потім потрібно збільшувати внески. Приріст страхової вартості здійснюється за звичайною схемою: страховик гарантує мінімальну норму доходності, а реальна сума оголошується за результатами року або залежить від доходності обраного фінансового інструменту. Поліс може включати цілий ряд додаткових умов: індексацію страхової суми на випадок смерті; виплату страхової суми у випадку смерті члена сім» і застрахованого; прискорений приріст страхової суми на випадок смерті; можливість тимчасово перейти на сплату внеску лише за строковим страхуванням життя.
д) Перемінне універсальне довічне страхування (variable whole life insu-rance). До універсального довічного страхування додається участь страхувальника в прийнятті інвестиційних рішень. Покупці такого поліса ризикують самою лицьовою вартістю полісу. Виграш не ділиться між всіма страхувальниками, а зараховується на індивідуальний накопичувальний рахунок. Страховик виступає більшою мірою як дилер на фондовому ринку, що представляє інтереси страхувальника. Таке довічне страхування зараз досить широко застосовується в розвинених країнах у рамках системи фінансового планування.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Страхування життя з виплатою аннуітетів. У розвинених країнах також застосовують ще один вид страхування, який винятково належить до накопичувальних видів пенсійного страхування. Цей вид страхування називають страхуванням ренти або пенсійним страхуванням. Договір покликаний забезпечити в старості або за інших обставин збереження того рівня доходу, який можливий під час активної трудової діяльності. При дожитті страхувальника до певного строку, встановленого в договорі, страховик зобов’язується виплачувати страхувальнику страхове забезпечення в певній сумі з певною періодичністю протягом певного часу.
Зобов’язання страховика з виплати страхової суми настають, тільки коли страхові внески сплачені страховиком повністю. Виділяють два періоди чинності договору: період сплати страхових внесків і період сплати страхових аннуітетів. Іноді між ними може бути вичікувальний період (період відстрочки). Внески можуть сплачуватися з певною періодичністю або одноразово. Зазвичай страхувальнику дається право змінювати розмір аннуітету, періодичність його виплати, умови накопичення резерву внесків. При припиненні договору до встановленого строку страхувальник має право на отримання викупної вартості. У договорі також встановлюється порядок розрахунку суми, на яку можуть претендувати спадкоємці, зокрема, якщо смерть страхувальника настане в період страхових виплат.
Виділяють три основні види пенсійних аннуітетів: а) негайний довічний аннуітет; б) відстрочений довічний аннуітет; в) перемінний аннуітет (негайний або відстрочений)
а) Негайний довічний аннуітет. Страхова премія сплачується страхувальником одноразовим платежем, і зобов’язання страховика зі страхової виплати здійснюється негайно із встановленою періодичністю. Варіантом негайного аннуітету є гарантований аннуітет, в якому обумовлюється мінімальний період виплат. Він виплачуватиметься протягом гарантованого строку або всього життя залежно від того, що триватиме довше. Якщо застрахована особа помирає протягом гарантованого періоду, то залишок гарантованої суми буде виплачено спадкоємцям.
б) Відстрочений довічний аннуітет. Страхувальник може сплачувати страхові внески протягом певного періоду або одноразово. Такий варіант передбачає наявність вичікувального періоду між закінченням періоду сплати внесків і початком виплати аннуітетів. Можна встановити право спадкоємця на викупну суму у випадку смерті страхувальника в очікувальний період.
в) Перемінний аннуітет (негайний або відстрочений). Страховик виплачує аннуітети лише протягом певного періоду часу. В договорі обумовлюється строк закінчення виплат. Договір страхування може бути укладено на умовах спільного страхування життя та аннуітет для останнього, хто пережив. Такий поліс зручний для подружніх пар, коли після смерті одного з подружжя виплати зберігаються повністю або незначно зменшуються. Страховики також пропону-ють аннуітети із зростаючою сумою, аби знизити вплив інфляції. Цей вид стра-хування користується значною популярністю в розвинених країнах, позаяк є найбільш доступним із найбільш надійних способів забезпеченої пенсії, бонуси за цим видом страхування часто не обкладаються податками, а доходність майже на 2% вища, ніж за іншими вкладеннями. Наприклад, у Німеччині 80% населення вважають страхування з виплатою аннуітетів найбільш безпечним способом забезпечення доходу після виходу на пенсію.

3.3 Перспективи використання міжнародних систем страхування життя для недержавного пенсійного самозабезпечення громадян України
Відповідно до процедури вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) Україна ратифікувала протокол про вступ 4 липня 2008 року. Після цього вона стала членом СОТ через 30 днів після ратифікації вступу. Процес вступу України до СОТ супроводжувався прийняттям в Україні значної кількості законів та підзаконних актів з метою приведення українського законодавства у відповідність до вимог СОТ.
Доступність міжнародних систем страхування життя для використання їх в приватному пенсійному забезпеченні громадян України обумовлюється наступними умовами, які відносяться до страхування життя.
Протягом 5 років з дня вступу України до СОТ резидентам дозволяється укладати договори страхування з іноземними страховими компаніями тільки у встановлених випадках. Через 5 років філії іноземних страхових компаній зможуть працювати в Україні.
З дня вступу до СОТ страховики-нерезиденти отримали безпосередній, але обмежений доступ до страхового ринку України. Це встановлено законами від 16 листопада 2006 року та 31 травня 2007 року, якими внесені зміни до Закону України «Про страхування».
До моменту вступу України в СОТ згідно з існувавшою редакцією Закону «Про страхування» українським компаніям дозволялось укладати з нерезидентами тільки договори перестрахування [1]. З моменту вступу до СОТ українським страховим компаніям дозволено отримувати наступні послуги від страховиків-нерезидентів:
-            страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;
-            перестрахування;
-            страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно перестрахування виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями та інших ризиків з вищенаведеного переліку;
-            допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.
Закон не вимагає від страховика-нерезидента реєструвати в Україні свої представництва та філії для надання вищенаведених послуг.
Для того, щоб українська компанія могла укласти договір страхування з іноземним страховиком, він повинен відповідати наступним вимогам:
1.  держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав — членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
2.  між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;
3.  за страховою діяльністю страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд відповідно до законодавства країни реєстрації;
4.  між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;
5.  страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;
6.  страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований;
7.  рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом.
Необхідно звернути увагу на те, що після вступу до СОТ залишається чинною дев'ята частина статті 15 Закону України «Про страхування», згідно якої страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні. Такі представництва повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.
З метою реалізації зазначених змін в законодавстві про страхування Дер-жавною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України затвердже-но декілька нормативних актів, що набирають чинності з моменту вступу України до СОТ. Так, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 1 листопада 2007 року N 8197 затверджені Вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами. Згідно з цими Вимогами особа, яка має намір укласти такий договір, повинна отримати від страховика-нерезидента у письмовій формі інформацію (підтвердження) про відповідність його діяльності умовам, встановленим Законом України «Про страхування».
Вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента, який має право здійснювати страхову діяльність в Україні, затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2007 року N 7924. Згідно цих вимог рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента для здійснення діяльності в Україні повинен бути не нижчим від високої надійності за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств: «А.М. Best» (США) — «В+»; «Moody's Investors Service» (США) — «Ваа»; «Standard & Poor's» (США) — «ВВВ»; «Fitch Ratings» (Великобританія) — «ВВВ».
Необхідно також зазначити, що планується повний допуск філій інозем-них страхових компаній на ринок України через п'ять років до вступу в СОТ, що передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про страхування“ від 7 липня 2005 року [2]. Після отримання ліцензії філії іноземних страхових компаній зможуть здійснювати страхову діяльність в тому ж обсязі, що страхові компанії, зареєстровані в Україні.
Так, згідно ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України „Про страхування“ (при вступі України до СОТ)» [2] з 2013 року будуть діяти наступні законодавчі норми:
«Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:
— фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України „Про господарські товариства“, з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі — страховики-резиденти);
— зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі — філії страховиків-нерезидентів).
— страховиками-нерезидентами вважаються фінансові установи, що створені та мають ліцензію на провадження страхової діяльності відповідно до законодавства тих іноземних держав, у яких вони зареєстровані.
— положення цього Закону, що застосовуються до страховиків-резидентів, застосовуються до філій страховиків-нерезидентів з особливостями, встановленими цим Законом».
Страховик-нерезидент має право на відкриття філії в Україні за таких умов:
1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;
3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;
4) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;
5) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;
6) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, встановленим Уповноваженим органом;
7) мінімальний розмір гарантійного депозиту на рахунках уповноважених банків-резидентів, які мають ліцензію на здійснення операцій на усій території України та не перебувають на момент розміщення такого депозиту у процедурі санації, фінансового оздоровлення чи банкрутства, на момент реєстрації філії є не меншим за мінімальний розмір статутного фонду страховика-резидента, встановлений у статті 30 цього Закону.
Вимоги до гарантійного депозиту встановлюються Уповноваженим органом;
8) наявність письмового безвідкличного зобов'язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України;
9) страховикам України надане право відкривати свої філії на території іноземної держави, в якій створений і діє страховик-нерезидент.
Реєстрація філій страховиків-нерезидентів здійснюється Уповноваженим органом.
Діяльність філії страховика-нерезидента повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом та/або нормативно-правовими актами Уповноваже-ного органу".
«Мінімальний розмір статутного фонду (гарантійного депозиту) страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, — 10 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України».
«Страхові резерви філій страховиків-нерезидентів повинні бути розміщені на території України. Вимоги страхувальників, застрахованих осіб, вигодонабувачів та кредиторів задовольняються за рахунок активів філії страховика-нерезидента, в разі їх недостатності — гарантійного депозиту, а в разі недостатності активів філії страховика-нерезидента та її гарантійного депозиту — за рахунок страховика-нерезидента, який створив таку філію».
З метою вступу до СОТ розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ще у 2006 році затверджені Порядок реєстрації філій страховиків-нерезидентів, Порядок ліквідації філій страховиків-нерезидентів, Положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів та застосування заходів впливу за порушення ними законно-давства про фінансові послуги, Вимоги до гарантійного депозиту філії страхо-вика-нерезидента, Ліцензійні умови провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів. Всі зазначені нормативно-правові акти наберуть чинності через 5 років після вступу України до СОТ.
Згідно з розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінан-сових послуг України від 19 вересня 2006 року N 6244 [19] встановлені наступні «Вимоги до гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента»:
1. Гарантійний депозит постійного представництва у формі філії іноземної страхової компанії (далі — філія страховика-нерезидента) є гарантією задоволення вимог страхувальників, застрахованих осіб, вигодонабувачів та кредиторів відповідно до Закону України «Про страхування».
Дотримання страховиками-нерезидентами цих Вимог є однією з підстав для розгляду та прийняття Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг) рішення щодо здійснення філіями страховиків-нерезидентів страхової діяльності на території України.
2. Здійснення страхової діяльності філією страховика-нерезидента на території України може бути розпочате у разі дотримання такою філією законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму та після внесення страховиком-нерезидентом гарантійного депозиту, розмір якого має бути не меншим, ніж зазначений у пункті 3 цих Вимог, під майбутні зобов'язання, визначені законодавством.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Інформація про відкриття рахунку та внесення гарантійного депозиту підтверджується довідкою банку та копією депозитного договору. Розмір сформованого гарантійного депозиту має відповідати вимогам Закону України «Про страхування» на дату подання заяви про реєстрацію філії страховика-нерезидента.
3. Мінімальний розмір гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента встановлюється у сумі, рівній або еквівалентній 1 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України у разі, якщо філія планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя, та 10 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України у разі, якщо філія планує здійснювати страхування життя.
4. Гарантійний депозит уноситься виключно грошовими коштами та підлягає сплаті в повному обсязі.
Гарантійний депозит уноситься в гривнях та/або іноземній валюті за валютним обмінним курсом валюти України.
Кошти, за рахунок яких вноситься гарантійний депозит, не можуть бути одержані в кредит, позику та під заставу чи обтяжені в інший спосіб.
5. Гарантійний депозит з нарахованими на нього відсотками враховується у складі наявних власних коштів філії страховика-нерезидента і розміщується на окремому рахунку в банках-резидентах з місцезнаходженням на території України, які мають ліцензію на здійснення операцій на усій території України та не перебувають на момент розміщення такого депозиту у процедурі санації, фінансового оздоровлення чи банкрутства. З урахуванням указаних вимог щодо фінансового стану банків такі банки за рівнем достатності капіталу мають належати до групи добре капіталізованих або достатньо капіталізованих банків, відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032.
6. Майнові права на гарантійний депозит не можуть бути предметом застави і повинні використовуватись виключно на цілі, передбачені законодавством.
7. За необхідності проведення виплат за рахунок гарантійного депозиту філія страховика-нерезидента надає Держфінпослуг інформацію про фінансовий стан та обґрунтування таких виплат не пізніше ніж за 10 днів до здійснення таких виплат.
8. Закриття гарантійного депозиту страховиком-нерезидентом відбувається у випадку ліквідації філії страховика-нерезидента після задоволення всіх вимог за договорами страхування, укладеними на території України.
Таким чином, у 2013 році громадяни України будуть мати можливість організації додаткового приватного пенсійного забезпечення за рахунок довгострокового накопичувального особистого страхування безпосередньо в інозем-ній страховій компанії міжнародного класу.
Цінність цього доступу для громадян України полягає в нормі додаткового закону [2] для філій іноземних страхових компаній на території України:
«Страхові резерви філій страховиків-нерезидентів повинні бути розміщені на території України. Вимоги страхувальників, застрахованих осіб, вигодонабувачів та кредиторів задовольняються за рахунок активів філії страховика-нерезидента, в разі їх недостатності — гарантійного депозиту, а в разі недостатності активів філії страховика-нерезидента та її гарантійного депозиту — за рахунок страховика-нерезидента, який створив таку філію».
Таким чином, в гарантування майбутнього додаткового приватного пенсійного забезпечення громадян України буде підключена могутність міжнародних страхових резервів страховиків-нерезидентів.

Висновки розділу 3
Страхування життя в світі є одним з центральних видів страхування та має велике соціально-політичне значення. Майже в усіх промислово-розвину-тих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивіду-ального забезпечення в старості.
 Типовою формою створення приватного пенсійного капіталу в Німеччині та США, багаторівневі пенсійні системи в яких вважаються взірцем соціального захисту населення, є укладання договору про страхування життя з метою накопичення коштів чи укладання індивідуального договору про пенсійне страхування.
В Україні наряду з вільною конкуренцією по залученню клієнтів між страховими компаніями по пенсійному страхуванню життя та недержавними пенсійними фондами(НПФ) існує також і взаємодія компаній з страхування життя та недержавного пенсійного фонду обумовлене статтею 62 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», згідно з якою НПФ укладає та оплачує договір страхування довічної пенсії в страховій компанії за рахунок пенсійних коштів учасника фонду, але тільки тільки після досягнення учасником НПФ пенсійного віку.
Взаємодії НПФ та страхових компаній по страхуванню життя в недержавному пенсійному забезпеченні в Україні на даний час не зафіксовано, тобто ці структури на фінансовому ринку України працюють автономно.
На пенсійному ринку України станом на 31.12.2008 року працюють:
-                      72 страхових компаній страхування життя з загальним обсягом активів 1,8 млрд.грн., які заключили 2 млн. 841,7 тис. договорів страхування житяя, з яких 118,1 тис. довгострокових договорів пенсійного страхування життя (тобто тільки 4,3% від загальної кількості договорів страхування життя);
–       110 НПФ з загальним обсягом активів 0,612 млрд.грн., які заключили 482,5 тис. пенсійних контрактів.
Враховуючи обсяг активів банківської системи України станом на 31.12.2008 року – 819 млрд.грн., частка страхових компаній небанківського сектору на фінансовому ринку України становить всього 6,5%, а частка НПФ 0,05%. Тобто конкурентна позиція банків України по пропозиціям пенсійного накоплення коштів клієнтами на спеціальних довгострокових пенсійних рахунках в Україні є домінуючою.
Доступність міжнародних систем страхування життя для використання їх в приватному пенсійному забезпеченні громадян України обумовлюється умовами вступу України в 2008 році в СОТ, згідно з якими протягом 5 років з дня вступу України до СОТ резидентам дозволяється укладати договори страхування з іноземними страховими компаніями тільки у встановлених випадках (не життя). Через 5 років філії іноземних страхових компаній зможуть працювати в Україні, надаючи послуги і страхування життя також.
Законом України «Про страхування» встановлений мінімальний розмір гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента у сумі, рівній або еквівалентній 1 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України у разі, якщо філія планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя, та 10 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України у разі, якщо філія планує здійснювати страхування життя.
Таким чином, у 2013 році громадяни України будуть мати можливість організації додаткового приватного пенсійного забезпечення за рахунок довгострокового накопичувального особистого страхування безпосередньо в іноземній страховій компанії міжнародного класу.

ВИСНОВКИ
Сучасне правове поле України дозволяє страховим компаніям -резиден-там України, які отримали дозвіл Держфінпослуг, проводити страхування життя по наступним схемам додаткового пенсійного забезпечення громадян, які досягли пенсійного віку:
а) страхування життя по накопичувальній схемі періодичних внесків на протязі 10 – 40 років активного трудового стажу страхувальника та отримання страхових компенсацій у вигляді:
— страхового відшкодування наслідків нещасних випадків та захворювань;
— строкової чи довічної виплати пенсії за рахунок накопичених на протязі активного трудового стажу внесків в страхову компанію;
б) довічне страхування життя пенсіонерів та періодична виплата їм роз-рахованої суми пенсії (довічний ануїтет) за рахунок перерахування до страхової компанії коштів, накопичених іми на протязі активного трудового стажу в На-копичувальному Фонді Пенсійного Фонду України згідно Закону України „Про державне обов’язкове пенсійне страхування”;
в) довічне страхування життя пенсіонерів та періодична виплата їм розрахованої суми пенсії (довічний ануїтет) за рахунок перерахування їми до страхової компанії коштів, накопичених на протязі активного трудового стажу в недержавних пенсійних фондах згідно Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”;
Залишок несплачених пенсійних коштів у випадку смерті пенсіонера успадковуються особою (особами), яка є спадкоємцем власника таких коштів згідно з цивільним законодавством України. Успадковані пенсійні кошти вип-лачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата.
Діяльність міжнародних страхових компаній по страхуванню життя на території України станом на 2009 рік заборонена Законом України «Про страхування», який дозволяє тільки відкриття дочірніх українських компаній по страхуванню життя з 100% іноземним капіталом міжнародних страховиків.
Аналіз діяльності іноземних інвесторів на ринку страхування життя в Україні показує:
— Частка ринку, що припадає на компанії з іноземними інвестиціями у розмірі понад 51% статутного фонду, склала 53,3% за результатами 2007 -2008 років;
— Сьогодні в Україні успішно діють дочірні компанії таких всесвітньо ві-домих страховиків, як AIG, PZU та Grawe;
— Дочірні компанії «AIG Україна», «PZU Україна», “Grave Україна” використовують схему збирання страхових премій в Україні та перестрахування їх у основних страхових компаніях – нерезидентах за кордоном.
Проведена в дипломному дослідженні економічна діагностика діяльності найбільших дочірніх компаній «AIG Україна», «PZU Україна», «Grave Україна» за 2006 — 2008 роки показала:
1. Страхова компанія ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») — (100% американський капітал).
Як показав проведений в дипломному дослідженні аналіз, діяльність ALICO AIG Life у 2006 -2008 роках характеризується наступними показни-ками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 53 450 у 2006 році до рівня 151 870 у 2008 році, тобто практично в 3 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 140,9 млн.грн. у 2006 році до рівня 408, 0 млн. грн. у 2008 році, тобто в 2,2 рази;
— обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 113,0 млн.грн. у 2006 році до рівня 314,3 млн.грн. у 2008 році.
— власний капітал у розмірі 70,9 млн.грн. імобілізований у сумі 11,9 млн.грн. у необоротних основних фондах та нематеріальних активах, тобто оборотний гарантійний фонд складає не більше 58,0 млн.грн.;
 - страхові резерви 314,3 млн.грн. та оборотний гарантійний фонд 58,0 млн.грн. страхова компанія утримує в наступних активах:
211,32 млн.грн. – в банківських депозитах;
113,45 млн.грн. — в довгострокових цінних паперах іноземних емітентів;
34,2 млн.грн. – готівкою в національній валюті;
0,53 млн.грн. – готівкою в іноземній валюті.
Основні засоби зношені на 60,0%, нематеріальні активи – на 81,0%, тобто компанія стоїть на порозі суттєвих витрат на реновацію необоротних активів.
Фінансова діяльність ALICO AIG Life у 2006 -2008 роках характеризується хронічно зростаючей збитковістю діяльності в настільки катастрофічних розмірах, що вже у 2006 році був витрачений весь статутний капітал на покрит-тя збитків поточної діяльності.
Тільки фінансова допомога засновників у 2008 році у вигляді додаткового капіталу, внесеного в структуру власного капіталу у розмірі 60,75 млн.грн., зберегає компанію від фінансового банкрутства.
Аналіз балансів та звітів про результати фінансової діяльності показує, що залучені страхові премії страхувальників зараховані в якості страхових резервів практично без перестрахування. Це є порушенням нормативних правил створення страхових резервів та залучення страхових премій, оскільки залучена сума страхових премій в десятки разів перевищує норматив власного утриман-ня при використаному власному капіталі на покриття збитків.
Таким чином, страхова компанія ALICO AIG Life (ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя») при масовому залучені страхових премій по страхуванню життя є нестійкою «фінансовою пірамідою», яка трансформує більше 50% страхових резервів в досить сумнівні довгострокові активи за кордоном, витрачає кошти гарантійного резерву (власний капітал) та отримує додаткове фінансування від головної страхової компанії –засновника на покриття збитків, але при своїй діяльності все більше нарощує збитковість. Така, навіть дочірня міжнародна страхова компанія по страхуванню життя не може бути надійною для пенсійного страхування без корінної зміни менеджменту.
2. ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство „Граве Україна“ — (99,9% — австрійський капітал)
Як показав проведений в дипломному дослідженні аналіз, діяльність Закритого акціонерного товариства „Страхове Акціонерне Товариство “Граве Україна» у 2006 -2008 роках характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 39 994 у 2006 році до рівня 69 227 у 2008 році, тобто в 1,73 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 115,3 млн.грн. у 2006 році до рівня 350,1 млн. грн. у 2008 році, тобто в 3,04 рази;
— обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 117,6 млн.грн. у 2006 році до рівня 399,4 млн.грн. у 2008 році, тобто в 3,4 рази;
— рівень перестрахування залучених страхових премій в світових перест-рахувальних компаніях змінився з рівня 59,7% у 2006 році до рівня 34,6% у 2008 році, тобто компанія динамічно регулює ризик власного утримання, при-водячи його у відповідність до зростання власного капіталу, як гарантійного фонду страхового ризику;
-       щорічний рівень додаткового залучення страховий премій по новим та діючим довгостроковим договорам страхування життя зріс з рівня 108,5 млн.грн./рік у 2006 році до рівня 183,0 млн.грн./рік у 2008 році, тобто в 1,69 раза.
— частина власного капіталу у розмірі 58,1 млн.грн. імобілізована у сумі 2,83 млн.грн. у необоротних основних фондах, тобто оборотний гарантійний фонд складає не більше 55,38 млн.грн.;
 - страхові резерви 399, 4 млн.грн. та оборотний гарантійний фонд 55,3 млн.грн. страхова компанія утримує в наступних активах:
138, 2 млн.грн. – передані в перестрахування в світові перестрахувальні компанії;
152,8 млн.грн. – в банківських депозитах;
138,5 млн.грн. — в цінних паперах іноземних емітентів;
1,2 млн.грн. – готівкою в національній валюті;
0,26 млн.грн. – готівкою в іноземній валюті.
— основні засоби зношені на 37,0%, нематеріальні активи – на 40,0%, тобто у компанії не прогнозується суттєвих витрат на реновацію необоротних активів.
Фінансова діяльність ЗАТ «Страхове Акціонерне Товариство „Граве Україна“ у 2006 -2008 роках характеризується різким підвищенням темпу росту прибутку у 2008 році відносно темпу росту прибутку у 2007 році, при цьому за рахунок зростання прибутку та додаткового залучення грошових фондів в капітал компанії рівень власного капіталу підвищився з рівня 34,2 млн.грн. у 2006 році до рівня 58,1 млн.грн. у 2008 році.
Таким чином СК страхування життя «Граве Україна» може бути охарак-теризована як надійна, фінансово стійка та динамічно зростаюча.
3. ВАТ „Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя» — (72% — польський капітал)
Як показав проведений в дипломному дослідженні аналіз, діяльність ВАТ «Страхова компанія „ПЗУ Україна страхування життя“ у 2006 -2008 роках характеризується наступними показниками:
-            кількість договорів страхування життя зросла з рівня 6 330 у 2006 році до рівня 14 689 у 2008 році, тобто в 2,32 рази;
-            валюта актиів балансу зросла з рівня 27,55 млн.грн. у 2006 році до рівня 64,87 млн. грн. у 2008 році, тобто в 2,35 рази;
-       обсяги страхових резервів в джерелах пасивів балансу зросли з рівня 9,98 млн.грн. у 2006 році до рівня 42,47 млн.грн. у 2008 році, тобто в 4,26 раза;
-       щорічний рівень додаткового залучення страховий премій по новим та діючим довгостроковим договорам страхування життя зріс з рівня 11,15 млн.грн./рік у 2006 році до рівня 17,34 млн.грн./рік у 2008 році, тобто в 1,56 раза.
— власний капітал у розмірі 18,6 млн.грн. імобілізований у сумі 14,8 млн.грн. у необоротних основних фондах, тобто оборотний гарантійний фонд складає не більше 3, 8 млн.грн.;