Стройова підготовка

Реферат на тему:
СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА
Стройова підготовка є одним з найважливіших роз­ділів навчання і виховання допризовника. Вона дисцип­лінує майбутнього воїна, загартовує його фізично, виробляє гарну поставу, формує спритність, моторність, витривалість, уміння правильно і швидко виконувати команди командирів. Навички, набуті на заняттях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вог­невої, фізичної підготовки й у повсякденній службі.
Під час проходження строкової служби солдат зви­чайно діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю за всяких умов, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Основні обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, поря­док виконання стройових прийомів визначені Стройовим статутом Збройних Сил України. Стройові прийоми і рух без зброї СТРІЙ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ
Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, солдат повинен знати, що таке стрій та які його елементи.
Стрій — визначене Стройовим статутом розташуван­ня військовослужбовців, підрозділів і частин для спіль­них дій у пішому порядку та на машинах.
Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці вишику-вані один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами.
Фронт — бік строю, в який військовослужбовці звернені обличчям, а машини — лобовою частиною.
Фланг — край строю, правий або лівий. Під час по­воротів строю назви флангів не змінюються. Тил строю — сторона, протилежна фронту. Інтервал — відстань по фронту між військовослуж­бовцями, машинами, підрозділами, частинами.
Дистанція — відстань у глибину між військово­службовцями, машинами, підрозділами, частинами. Ширина строю — відстань між флангами. Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії ма­шин (до машини, що стоїть позаду).
Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної.
Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж­бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.
Двошеренговий стрій — розташування військово­службовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної ру­ки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню­ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.
Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій.
Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтерва­лами, визначеними Стройовим статутом або командиром. Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим ста­тутом або командиром.
Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши­на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.
Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма­шина), що рухається останнім (останньою) у колоні. ОБОВ'ЯЗКИ СОЛДАТА ПЕРЕД ШИКУВАННЯМ І В СТРОЮ
Для успішного виконання прийомів і дій військовослужбо­вець повинен знати свої обов'язки перед шикуванням і в строю.
Солдат зобов'язаний:
перевірити справність своєї зброї, закріпленої за ним бойової та іншої техніки, боєприпасів, особистих засобів захис­ту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження;
мати акуратну зачіску, охайно заправити обмундиру­вання, правильно одягти і припасувати спорядження, до­помогти товаришеві усунути помічені недоліки;
знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко,
без метушні;
під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистан­цію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу;
в строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпоряджен­нями) і командами (сигналами) свого командира, вико­нувати їх швидко і точно;
передавати накази, команди (сигнали) без перекручень, гучно й чітко. ВИКОНАННЯ КОМАНД
Команди поділяються на попередні та виконавчі. Попе­редню команду подають чітко, виразно, гучно, протяжно, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вима­гає від них командир. Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко. Наприклад: «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана ве­ликими літерами,— виконавча команда.
За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухають­ся, то переходять на стройовий крок, а поза строєм поверта­ються вбік начальника і теж стають струнко. Щоб привер­нути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кру-ГОМ!», «Третій взвод, СТІЙ!» Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ!». За цією командою стають у поло­ження, яке було до виконання прийому.
У стройове положення стають за командою «СТРУН­КО!» (мал. 31). При цьому треба триматися прямо, без на­пруження; ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх; груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, шь вернуті долонями всередину, були збоку стегон, а напівзіг­нуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й пря-. мо, не випинаючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайних дій.
За командою «ВІЛЬНО!» послабити в коліні праву або ліву ногу, але не рушати з місця, бути уважним і не розмовляти.
За командою «РІВНЯЙСЬ!» усі, крім правофлангового, по­вертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди чет­вертого солдата. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ!» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «СТРУНКО!» і всі військово­службовці стають у вихідне положення (голову прямо).
За командою «ЗАПРАВИТИСЬ!» військовослужбовці, не залишаючи свого місця в строю, поправляють зброю, обмундирування та спорядження.
За командою «СТАВАЙ!» здійснюється шикування під­розділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, виз­начити інтервал і дистанцію, п'яти поставити разом, а нос­ки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою.
Повороти на місці виконують за однією з таких ко­манд: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧІ», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кру-ГОМ!» Під час пово­ротів рахують: на «раз» — повертаються у зазначений бік, зберігаючи правильне положення корпуса, і, не зги­наючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на ту ногу, що спереду; на «два» — найкоротшим шляхом приставля­ють другу ногу. Повороти кругом (на півкола), ліворуч (на чверть кола), півоберта ліворуч (на одну восьму кола) у бік лівої руки на лівому каблуці та правому носку; по­вороти праворуч і півоберта праворуч — у бік правої ру­ки на правому каблуці й на лівому носку.
Перешикування відділення на місці з однієї шеренги у дві здійснюють за командою: «Відділення, у дві шерен­ги — ШИКУЙСЬ!» За командою до виконання парні но­мери ступають лівою ногою крок назад, не приставля­ючи правої ноги, роблять крок управо, щоб стати позаду непарних номерів, і приставляють ліву ногу.
/>
До перешикування із зімкнутого двошеренгового строю в одношерен-говий відділення попередньо розми­кається на один крок, після чого подають команду:
«Відділення, в одну шеренгу — ШИКУЙСЬ!» Для виконання цієї команди парні номери виходять на лінію непарних, ступаючи з лівої ноги крок уліво, не приставляючи ноги, роблять крок уперед і приста­вляють ліву ногу. КОМАНДИ ЩОДО ГОЛОВНИХ УБОРІВ
Щоб військовослужбовці скинули головні убори, полається команда: «Головні убори — СКИНУТИ!», а щоб одягли: «Головні убори — НАДГГИІ» Скинутий головний убір тримають у вільно опущеній лівій руці козирком уперед (мал. 32).--PAGE_BREAK--
Без зброї або зі зброєю в положенні «за спину» головний убір скидають і одягають правою рукою, а зі зброєю в положен­ні «на ремінь», «на груди», «біля ноги» — лівою рукою. Якщо головний убір скидають, будучи з карабіном у положенні «на плече», то карабін попередньо беруть до ноги. РУХ СТРОЙОВИМ І ПОХІДНИМ КРОКОМ
Крок буває стройовий і похід­ний. Стройовий крок застосову­ють: для проходження підрозділів урочистим маршем; для військово­го привітання в русі; при підході військовослужбовця до начальни­ка та відході від нього, виході зі строю і поверненні на місце, а також під час занять зі стройової підготовки.
Рух стройовим кроком почи­нають за командою «Стройовим кроком — РУШ!». За поперед­ньою командою корпус треба по­дати трохи вперед, перенести ва­гу тіла на праву ногу, зберігаючи
/>
/>
стійкість. За виконавчою командою — почати рух із -лівої ноги повним кроком, при цьому ногу підняти вперед носком на висоту 15—20 см від землі, потім поставити твердо на всю ступню і підняти другу ногу. Руки рухаються, починаючи від плеча, біля тіла: вперед — згинаючи руки в ліктях так, щоб кисті піднімалися вище пряжки пояса на шири­ну долоні й на відстань, долоні від тіла, а лікоть тримати на рівні кисті руки; назад — до упору в плечовому суглобі, пальці рук напівзігнуті. Під час руху голову та корпус слід тримати прямо, дивитися вперед (мал. ).
Похідний крок застосовують у всіх інших випадках, за командою «Кроком — РУШ!». За попередньою коман­дою корпус подається трохи вперед, вага тіла перено­ситься більше на праву ногу й зберігається стійкість. За виконавчою командою рух починається з лівої ноги пов­ним кроком, ногу піднімають вільно, не відтягуючи но* сок, і ставлять на землю, як під час звичайної ходьби; руками здійснюють вільні рухи біля тіла.
Коли під час руху похідним кроком подається коман­да «СТРУНКО!», то переходять на стройовий крок, а за командою «ВІЛЬНО!» — на похідний крок. ПОВОРОТИ ПІД ЧАС РУХУ
Під час руху кроком повороти виконують за команда­ми: «Право-РУЧ!», «Півоберта право-РУЧ!», «Ліво-РУЧ!», «Півоберта ліво-РУЧ!», «Кругом — РУШ!»
Для повороту праворуч і на півоберта праворуч вико­навчу команду подають у той момент, коли права нога опус­кається на землю. За цією командою треба лівою ногою сту­пити крок, повернутися на носку лівої ноги, одночасно з поворотом витягти праву ногу вперед і рухатися далі в но­вому напрямі.
Для повороту ліворуч виконавчу команду подають у той
момент, коли ліва нога опускається на землю. За цією командою треба правою ногою ступити крок, повернутися на носку правої ноги, одночасно з поворотом витягти ліву ногу вперед і рухатися далі в новому напрямі.
Для повороту кругом виконавчу команду подають у той момент, коли права нога опускається на землю. За цією командою необхідно ступити ще один крок лівою ногою (на відлік «раз»), витягти праву ногу на півкроку вперед і трохи ліворуч і, різко повернувшись убік лівої руки на носках обох ніг (на відлік «два»), рухатися далі з лівої ноги в новому напрямі (на відлік «три»). Під час поворотів руки рухаються у такт кроку.
ВІДПОВІДЬ НА ПРИВІТАННЯ НАЧАЛЬНИКА На привітання начальника або старшого: «Здрастуйте, товариші (панове)» — всі військовослужбовці, які перебува­ють у строю або поза строєм, відповідають «Здрастуйте»; як­що начальник або старший прощається, то військовослуж­бовці відповідають «До побачення», додаючи в кінці відпо­віді слово «товаришу» або «пане» і військове звання, на­приклад: «Здрастуйте, товаришу сержант» або «До побачен­ня, пане капітан». Якщо командир (начальник) за порядком служби поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то він відповідає: «Служу народу України». Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину або підрозділ, то всі військовослужбовці відповідають протяжним триразо­вим «Слава», а якщо командир (начальник) дякує, то відпо­відають: «Служимо народу України». ВІЙСЬКОВЕ ПРИВІТАННЯ НА МІСЦІ
Для військового привітання на місці поза строєм в головному уборі потрібно піднести праву руку до го­ловного убору так, щоб пальці були разом, долоня пряма, середній па­лець торкався нижнього краю голов­ного убору (біля козирка), лікоть — на лінії та висоті плеча (мал. 34). Під час повороту голови в бік командира (начальника) положення руки зали­шається без зміни. Коли командир (начальник) минає військовослуж­бовця, який вітав.його, той повертає
/>
/>
голову прямо, руку опускає. Для військового приві­тання на місці поза строєм без головного убору за три-чотири кроки до коман­дира (начальника) потріб­но повернутись у його бік, виструнчитися й дивитися йому в обличчя, поверта­ючи голову слідом за ним. ВІЙСЬКОВЕ ПРИВІТАННЯ
ПІД ЧАСРУХУ
Для військового приві­тання під час руху поза строєм в головному уборі потрібно за три-чотири кро­ки до зустрічі з командиром
(начальником) опустити ногу на землю, повернути голо­ву і підняти праву руку до головного убору, ліву руку тримати нерухомо біля стегна; проходячи мимо командира (начальника), одночасно опустити ліву ногу і праву руку, голову повернути прямо; якщо військовослужбовцеві пот­рібно пройти вперед, то привітання він починає з першим кроком обгону командира (начальника), за другим кроком повертає голову прямо, праву руку опускає (мал. ).
Для військового привітання під час руху без головно­го убору треба за три-чотири кроки до командира (началь­ника) одночасно з опусканням ноги припинити рух рука-> ми, повернути голову в його бік і, рухаючись далі, диви­тися йому в обличчя. Привітавши командира (начальни-і ка), голову повернути прямо і продовжити рух руками. ВІДПОВІДЬ НА ПРИВІТАННЯ ПІД ЧАС РУХУ СТРОЄМ
На привітання начальника «Здрастуйте, товариші (панове)!» військовослужбовці відповідають голосно, чіт­ко, злагоджено.
Для злагодженої відповіді під час руху всі військо­вослужбовці починають відповідати у той момент, коли ставлять ліву ногу на землю, наступне словб, — коли ставлять на землю праву ногу, і т. д. Наприклад, на при­вітання генерал-майора «Здрастуйте» відповідають у чотири інтервали: під ліву ногу «Здрастуйте», під праву — «товаришу», знову під ліву — «генерал», знову під пра­ву — «майор». ВИХІД ІЗ СТРОЮ. ПІДХІД ДО НАЧАЛЬНИКА
Для виходу із строю подають команду, наприклад: «Рядовий Коваленко. До мене бігом — РУШ!» Почувши своє прізвище, військовослужбовець відповідає «Я», а за командою про вихід (виклик) із строю відповідає «Так», виходить стройовим кроком, ступивши один-два кроки прямо, повертається вбік командира (начальника), найкоротшим шляхом підходить (підбігає), за 3—4 кроки до нього переходить на стройовий крок, за 2—3 кроки зупиняється і доповідає про своє прибуття.
Якщо військовослужбовець вийшов з першої шерен­ги, то вільне місце займає військовослужбовець, що сто­яв за ним у другій шерензі. Якщо треба вийти з другої шеренги, то військовослужбовець лівою рукою торка­ється військовослужбовця з першої шеренги, який стоїть попереду, той ступає крок уперед і, не приставляючи правої ноги вправо, пропускає того, хто має вийти із строю, а потім стає на своє місце.
Під час виходу із строю з колони по два, по три, по чотири вбік найближчого флангу військовослужбовець робить попередньо поворот праворуч (ліворуч). Війсь­ковослужбовець, який стоїть поруч, ступає крок вправо (вліво) і, не приставляючи другої ноги, робить крок на­зад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається на своє місце.
Підходячи до командира (начальника) поза строєм, військовослужбовець за три-чотири кроки до нього пере­ходить на стройовий крок, за два-три кроки зупиняється і, приставляючи ногу, підносить праву руку до головного убору й доповідає. Наприклад: «Товаришу (пане) лейте­нант. Рядовий Коваленко за вашим наказом прибув». Після доповіді опускає руку. ВІДХІД ВІД НАЧАЛЬНИКА І ПОВЕРНЕННЯ В СТРІЙ
Почувши дозвіл іти, військовослужбовець підносить праву руку до головного убору і відповідає «Так», а тоді повертається в напрямі руху, з першим кроком (з пос­тавленої лівої ноги) опускає руку і, ступивши три-чотири кроки, далі рухається похідним кроком.
Для повернення військовослужбовця у стрій подають команду. Наприклад: «Рядовий Коваленко, стати в стрій» або тільки: «Стати в стрій». Військовослужбо­вець, почувши своє прізвище, повертається до коман­дира (начальника) й відповідає «Я». За командою «Стати в стрій» підносить руку до головного убору, відповідає «Так», повертається в напрямі руху, з першим кроком опускає руку і стройовим кроком підходить до свого місця в строю. Якщо військовослужбовець — зі зброєю в положенні «за спину», то при відповіді він також підно­сить руку до головного убору. В інших випадках руку до головного убору не підносять.
СТРОЙОВЕ ПОЛОЖЕННЯ З АВТОМАТОМ (КАРАБШОМ)
Стройове положення військовослужбовця з автома­том таке саме, що й без нього, але при цьому автомат він тримає у положенні «на ремінь» дуловою частиною вго­ру, а якщо автомат із складеним прикладом, то дуловою частиною вниз; кистю правої руки торкається верхнього зрізу ременя.
Карабін тримають біля ноги правою рукою так, щоб приклад стояв затильником на землі, торкаючись стопи
/>
правої ноги, гострим кутом на лінії носків. Праву руку опускають вільно, обхопивши нею дуло та газову трубку (мал. ).
ВИКОНАННЯ ПРИЙОМІВ З АВТОМАТОМ
Автомат із положення «на ремінь» у положення «на груди» беруть за командою «Автомат на — ГРУДИ!» у три прийоми (мал. ).
Перший прийом. Подати праву руку з ременем трохи вгору, скинути автомат із плеча і, підхопивши його лівою рукою за ложе та дулову накладку, тримати перед собою вертикально магазином уліво, дуловим зрі­зом — на висоті підборіддя.
/>
/>
команду. Наприклад: «Рядовий Коваленко, стати в стрій» або тільки: «Стати в стрій». Військовослужбо­вець, почувши своє прізвище, повертається до коман­дира (начальника) й відповідає «Я». За командою «Стати в стрій» підносить руку до головного убору, відповідає «Так», повертається в напрямі руху, з першим кроком опускає руку і стройовим кроком підходить до свого місця в строю. Якщо військовослужбовець — зі зброєю в положенні «за спину», то при відповіді він також підно­сить руку до головного убору. В інших випадках руку до головного убору не підносять.