Роль НБУ на ринку цінних паперів

Вступ
Говорячи про роль НБУ на ринку цінних паперів я буду висвітлювати операції на відкритому ринку. Цей інструмент використовується для регу­лювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'я­заннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує централь­ний банк.
У Законі «Про Національний банк України» (ст. 29) визначено, що "… операціями відкрито­го ринку Національного банку є купівля-про­даж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифі­катів), а також визначених Правлінням Націо­нального банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань".
Операції центрального банку на відкритому ринку передбачають безпосередній вихід суб'єк­та регулювання на грошовий ринок. Такі опе­рації можуть проводитися в таких обсягах, які спричинять необхідну реакцію ринку. Як інстру­мент регулювання операції на відкритому рин­ку е передбачуваними, що й визначає зростання потенціалу використання їх як коригуючого чинника впливу на грошовий обіг, але при цьо­му значно звужуються можливості довгостро­кового антиінфляційного управління.
Сфера використання операцій відкритого ринку обмежена грошовим ринком. Економіч­ною основою операцій центрального банку на відкритому ринку е монопольне становище його як джерела кредитних ресурсів для банківської системи в цілому.
За наявного рівня попиту на ресурси цент­рального банку саме його політика щодо умов надання кредиту й операцій на відкритому рин­ку визначає реальний обсяг пропозиції банків­ських ресурсів.
Операції на відкритому ринку збільшують (при купівлі Цінних паперів) або зменшують (при продажу цінних паперів) обсяг ресурсів банків і банківської системи в цілому, що відби­вається на вартості кредиту, обсязі попиту, а в кінцевому підсумку — і на обсязі грошової маси. Тому можна вважати, що антиінфляційний ефект операцій на відкритому ринку прояв­ляється при продажу центральним банком цінних паперів.
У більшості розвинутих країн, де зберігаєть­ся орієнтація грошової політики на регулюван­ня вартості кредиту, основним об'єктом опе­рацій на відкритому ринку е ставки за кредита­ми. Це пов'язано з тим, що ставки за довгостро­ковими інструментами грошово-кредитного рин­ку більшою мірою прив'язані до інвестиційних рішень, а тому їм надається перевага в підтримці їхньої невідчутності до кон'юнктурних коливань ринку.
Операції на відкритому ринку використо­вуються центральними банками всіх розвину­тих країн, але в різних масштабах. Є ціла низ­ка перепон для інтенсивного використання їх: відсутність фондового ринку державних цінних паперів, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів, відсутність у банків коштів для проведення операцій в необхідних розмірах тощо.
Можливість проведення операцій на відкри­тому ринку сприяє тому, що цей інструмент є дуже зручним для нейтралізації певних обсягів надлишкової ліквідності. НБУ на ринку цінних паперів
Широкого застосування операції на відкри­тому ринку набули в США, Німеччині, Англії. В Україні ринок державних цінних паперів функ­ціонує з 10 березня 1995 року у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які ви­пускаються в дисконтній формі номінальною вартістю 100 гривень на визначений емітентом термін у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.
Із 1995р. емітентом державних облігацій визначено Міністерство фінансів України, на яке за дорученням уряду покладено обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта вчас­ності сплати доходу і погашення облігацій. На Міністерство фінансів України також було по­кладено обов'язки встановлення цінових умов придбання державних боргових зобов'язань.
Національний банк України виконував обо­в'язки генерального агента Міністерства фінан­сів України з обслуговування, розміщення дер­жавних облігацій та проведення платежів за ними, а також депозитарію за державними об­лігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів, та дилера на вторинному ринку.
Учасниками ринку державних облігацій, крім Міністерства фінансів України та Націо­нального банку України, можуть бути ко­мерційні банки, юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків, нерезиденти й організаційно оформлені торговельні системи.
У березні 2000 р. у зв'язку з необхідністю приведення нормативних актів Національного банку України з питань функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики відпо­відність до Закону України «Про Національний банк України» постановою Правління Національ­ного банку № 116 від 22.03.2000 р. затверджено нове Положення про порядок здійснення уста­новами банківської системи операцій на ринку облігацій внутрішньої державної позики, яке замінило відповідне Положення про порядок функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики № 15 від 26.01.1996 р.
Випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) здійснюється на пред'явника у формі, визначеній в умовах випуску, які вста­новлюються постановами Кабінету Міністрів України. Згідно з ними за дорученням Кабіне­ту Міністрів України Міністерство фінансів здійснює випуск ОВДП, а також виконує обов'яз­ки гаранта вчасності сплати доходу та погашен­ня їх. ОВДП можуть бути об'єктом цивільно-правових угод відповідно до умов випуску.
Відповідно до названого Положення чітко визначено функції Національного банку Украї­ни на ринку облігацій внутрішньої державної позики, зокрема:
виконання операцій з обслуговування дер­жавного боргу, пов'язаних із розміщенням ОВДП, погашенням їх та виплатою доходу за ними;
здійснення депозитарної діяльності з ОВДП, включно з обслуговуванням операцій Міністерства фінансів України з ними;
проведення операцій на відкритому ринку з купівлі та продажу ОВДП з метою регулюван­ня обсягу грошової маси, що перебуває в обігу;
здійснення рефінансування комерційних банків під заставу ОВДП.
Виконуючи ці функції Національний банк України як генеральний агент з обслуговуван­ня ОВДП та проведення платежів за ними здій­снює такі операції:
розсилає повідомлення Міністерства фінан­сів України про проведення аукціонів;
здійснює збір заявок від учасників аукці­онів та підготовку аналітичної інформації щодо визначення ціни відсіку або встановлення рівня дохідності при придбанні ОВДП;
проводить розміщення ОВДП згідно з ви­значеною Міністерством фінансів України ціною відсіку або встановленим рівнем дохідності;
надає учасникам аукціонів; інформацію про результати їхнього проведення;
виконує Клірингові розрахунки та органі­зовує проведення платежів за результатами аук­ціонів.
Окрім того. Національний банк України може купувати облігації внутрішньої держав­ної позики за рахунок власних коштів і прода­вати їх на вторинному ринку.
Розміщення державних облігацій на первин­ному ринку державних цінних паперів здій­снюється через комерційні банки, які виконують функції фінансових посередників і проводять операції з придбання облігацій за рахунок мобі­лізованих ресурсів як вкладення в державні цін­ні папери за дорученням юридичних та фізич­них осіб, які є клієнтами комерційних банків. Участь нерезидентів на ринку державних цінних паперів може здійснюватися через уповноважені банки, які за дорученням нерезидентів здійсню­ють операції з державними облігаціями.
Розміщення облігацій внутрішньої держав­ної позики на первинному ринку організовує і проводить за доручення Міністерства фінансів Національний банк України на основі аукціонів:
з оголошенням обсягу облігацій, вистав­лених на продаж;
без оголошення обсягу облігацій, що про­понуються до продажу;
з оголошенням (або без оголошення) об­сягу реалізації облігацій за фіксованими ціна­ми, що встановилися на попередньому аукціоні.
Аукціон, що проводиться з попереднім оголо­шенням обсягу облігацій, виставлених на продаж, вважається таким, що відбувся, у разі реалізації 20 % облігацій від їхньої загальної кількості.
Покупцями облігацій на торгах виступають комерційні банки. Вони можуть подавати заяв­ки на придбання облігації на аукціонах за ра­хунок:
власних і залучених коштів, за умови до­тримання встановлених Національним банком економічних нормативів;
коштів клієнтів за їхніми дорученнями. Комерційні банки допускаються до участі в аукціонах за умови укладання угоди про депо­зитарне та інформаційне обслуговування опе­рацій з облігаціями і набуття статусу депонен­та Депозитарію Національного банку України.
Придбання комерційним банком облігацій за дорученням клієнтів резидентів, а також за рахунок власних і залучених коштів з метою подальшого перепродажу проводиться за умови:
наявності дозволу уповноваженого орга­ну на здійснення діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів;
виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану;
надання комерційному банку права на ведення рахунків депозитарного обліку за об­лігаціями, які перебувають у власності його клієнтів;
наявності угоди з клієнтами на придбан­ня облігацій на аукціоні, що проводиться На­ціональним банком України.
Для обслуговування клієнтів-нерезидентів комерційний банк повинен одержати статус упов­новаженого та укласти з Національним банком України угоду про обслуговування операцій не­резидентів на ринку облігацій. В угоді ви­значаються порядок встановлення банкам мож­ливих обмежень обсягів придбання нерезиден­тами облігацій, а також умови переведення ОВДП з рахунків у цінних паперах від одного уповно­важеного банку до іншого. Копію угоди з нере­зидентом про обслуговування його операцій з облігаціями на первинному та вторинному рин­ках уповноважений банк обов'язково повинен подати на реєстрацію до Національного банку України. На підставі цієї копії кожному нерези­денту присвоюється індивідуальний код клієнта уповноваженого банку за структурою, що встанов­лена чинними нормативними актами з питань депозитарної діяльності з державними цінними паперами. Не допускається встановлення для одного нерезидента різних за значенням кодів.
Статусу уповноважених банків для обслуго­вування операцій нерезидентів на ринку об­лігацій можуть набувати тільки ті банки-рези­денти, які уклали відповідні угоди з Національ­ним банком України. Уповноважені банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати такі операції:
придбання облігацій на торгах, що прово­дяться Національним банком України, і гро­шові розрахунки за їхніми результатами;--PAGE_BREAK--
операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку;
депозитарний облік облігацій, що перебу­вають у власності нерезидентів;
платежі за облігаціями при погашенні їх та сплаті доходу.
На підставі угоди з уповноваженими банка­ми Національний банк за погодженням з Мініс­терством фінансів України може встановлюва­ти обмеження на обсяги придбання нерезиден­тами облігацій. При визначенні обмежень вра­ховуються потреби Міністерства фінансів у коштах для покриття дефіциту бюджету, роз­поділ за термінами погашення сум платежів за облігаціями, що придбані нерезидентами на по­передніх торгах, тенденції зміни валютного кур­су тощо.
Винятково важливе значення має чітке вре­гулювання операцій комерційних банків на вто­ринному ринку облігацій внутрішньої держав­ної позики. Відповідно до розділу 5 названого Положення комерційні банки, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, є безпосередніми учасниками біржових торгів облігаціями державної позики, які укладають прямі договори з фондовою секцією біржі та Національним банком України про депозитар­не обслуговування.
Ведення рахунків у цінних паперах комер­ційних банків, які не проводять професійної діяльності на ринку ОВДП, здійснюють на дого­вірних засадах зберігачі, що уклали договори про депозитарне обслуговування з Національ­ним банком України як депозитарієм держав­них цінних паперів.
Розширення кола безпосередніх учасників ринку облігацій пов'язане з виходом на нього торговців цінними паперами, що не належать до установ банківської системи. З метою недо­пущення зловживань на ринку облігацій право безпосереднього виходу на цей ринок слід нада­ти торговцям, які мають найбільш стабільні по­зиції на фондовому ринку і значний досвід у цій сфері діяльності. Такий відбір здійснюють органи державної виконавчої влади, які безпо­середньо контролюють діяльність торговців цін­ними паперами. На підставі рішень цих органів Національний банк України може укладати окремі угоди з торговцями цінними паперами щодо надання їм програмно-технологічних за­собів участі в торгах облігаціями та ведення депозитарного обліку операцій з ними. Угоду може бути укладено за умови придбання про­грамно-технологічних засобів електронної по­шти та подання копії угоди з комерційним бан­ком про розрахункове обслуговування. Відповід­но до цієї угоди торговець цінними паперами має право:
придбати облігації за рахунок власних коштів, а також за дорученням клієнтів рези­дентів;
відкрити рахунок депозитарного обліку в Депозитарії Національного банку України та ок­ремий грошовий субрахунок у його опера­ційному управлінні;
одержати програмно-технологічні засоби участі в торгах облігаціями та захисту інфор­мації від несанкціонованого доступу;
підключити програмно-технологічні засо­би електронної пошти до телекомунікаційної мережі Національного банку України.
У торгах облігаціями можна виділити кілька організаційних етапів:
підготовчий, пов'язаний зі складанням ін­формаційного повідомлення про проведення тор­гів та його поширенням серед учасників ринку;
здійснення торгів;
підсумковий, що охоплює проведення пла­тежів за результатами розміщення облігацій.
Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання за­явок на участь у ньому приймається Міністер­ством фінансів України за погодженням із Національним банком в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України.
Міністерство фінансів надсилає Національно­му банку України повідомлення про проведен­ня торгів, у якому зазначається:
дата і час проведення аукціону;
кількість облігацій, що виставляються на продаж (у разі, якщо є обмеження);
термін погашення облігацій та виплати відсотків за ними. При розміщенні дисконтних облігацій дати виплати доходу не вказуються;
вимоги щодо подання заявок учасників торгів: кратність заявок, кількість знаків дро­бової частини у їхній ціновій частині тощо;
дата і час переказу коштів за результата­ми проведення торгів та номер рахунку в опе­раційному управлінні Національного банку, на якому здійснюється акумулювання коштів;
штрафні санкції, які можуть застосовува­тися до порушників платежів.
За умови розміщення облігацій за фіксова­ними цінами, що встановилися на попередньо­му аукціоні, в інформаційному повідомленні вказуються цінові умови продажу. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних. На підставі договору з Національним банком учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби систе­ми «ЛІГА», які забезпечують формування та пе­редавання заявок на участь у торгах та отриман­ня даних за їхніми результатами. З викорис­танням цієї системи учасники торгів подають до Національного банку заявки на придбання:
зазначеної в заявці кількості облігацій за фіксованими в них цінами і мають назву конку­рентних;
зазначеної в заявці кількості облігацій за середньозваженими цінами, які визначаються за результатами аукціону й мають назву неконкурентних.
Заявки на торги засвідчуються підписами (в електронній формі) уповноважених осіб їхніх учасників. Під час проведення аукціону до заявок може входити необмежена кількість кон­курентних і неконкурентних пропозицій.
При розміщенні облігацій за фіксованими цінами його учасники надають лише неконкурентні пропозиції. Задоволення цих пропозицій здійснюється Національним банком України за середньозваженими цінами, які було встановле­но на попередньому аукціоні.
Отже, повідомлення про проведення торгів та заявки учасників (комерційних банків і тор­говців цінними паперами) можна вважати своє­рідною формою угод із розміщення облігацій між Національним банком України як гене­ральним агентом. Міністерством фінансів Украї­ни та юридичними особами, які беруть участь у продажу державних боргових зобов'язань. Цією «угодою» визначено порядок продажу облігацій, правила здійснення розрахунків та штрафні санкції, які може бути застосовано до поруш­ників платіжної дисципліни. Проведення торгів облігаціями здійснюєть­ся за такою схемою.
У день проведення торгів у час, зазначений у повідомленні, заявки, які надійшли телекомуніка­ційною мережею від його учасників, розкриваються, і за допомогою програмних засобів системи «ЛІГА» визначається склад учасників торгів, котрі подали пропозиції щодо придбання облігацій.
На підставі даних довідника, який відобра­жає стан виконання учасниками торгів вимог, визначених умовами їхнього допуску до участі в розміщенні облігацій, формується перелік учас­ників, заявки яких не допускаються до участі в торгах. Заявки цих учасників програмними за­собами системи «ЛІГА» вилучаються, і вони не беруть участі в розміщенні облігацій.
На базі заявок учасників торгів, допущених до них, складається аналітична інформація, яка характеризує пропозиції щодо придбання об­лігацій та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час продажу їх, тобто ціни, ниж­че від якої заявки учасників торгів не задоволь­няються.
Аналітична інформація, а також дані про попередні торги, обсяги погашення облігацій та інші показники надаються уповноваженим осо­бам Міністерства фінансів України для визна­чення обсягів залучення коштів та встановлен­ня ціни відсікання на основі:
загального обсягу розміщення облігацій;
розрахункової дохідності облігацій;
встановленої облікової ставки Національ­ного банку України;
курсу національної грошової одиниці сто­совно іноземної;
рівня ставок за кредитами і депозитами комерційних банків та інших даних.
Розрахункова ставка дохідності облігацій купонної форми випуску визначається за такою формулою:
/>
де Д —дохідність купонної облігації, визначе­на у відсотках у розрахунку на рік;
ЦН-номінальна ціна, або ціна, за якою буде погашено облігацію;
ЦК-розмір купонної виплати;
п -кількість купонних виплат;
Цпр-ціна придбання облігації;
Коб-кількість днів у обігу;
365— кількість днів у календарному ропі (базовий рік).
Аукціони з розміщення облігацій внутріш­ньої державної позики можуть проводитися за попередніми та остаточними заявками й умова­ми. На основі попередніх заявок, що надаються комерційними банками до Національного бан­ку України як від свого імені, так і від імені клієнтів, Міністерство фінансів України визначає попередню ціну продажу облігацій, нижче якої заявки не будуть задовольнятися. Комерційні банки на підставі інформації про попередню ціну уточнюють свої конкурентні й неконкурентні заявки і надсилають до Національного банку остаточні заявки. У цих заявках банки можуть підвищувати ціни на придбання облігацій та обсяги купівлі їх порівняно з попередніми заявками. Якщо остаточні заявки від комерцій­них банків у заздалегідь визначений час не на­дійшли до НБУ, попередні заявки набувають сили остаточних. Міністерство фінансів на ос­нові остаточних заявок визначає ціну відсікан­ня щодо продажу облігацій.
Приймаючи рішення про ціну відсікання, Мі­ністерство фінансів надає Національному банку:
глобальний сертифікат, яким визначаєть­ся загальний обсяг випуску облігацій;
доручення на задоволення заявок щодо придбання облігацій, у якому вказується ціна відсікання та середньозважена ціна торгів, за якою задовольняються неконкурентні пропо­зиції.
Глобальний сертифікат складається в двох примірниках, один із яких залишається на збе­ріганні в Міністерстві фінансів України.
За дорученням Міністерства фінансів Украї­ни Національний банк формує зведену відомість розподілу облігацій за їхніми власниками — учасниками торгів, які відповідно до поданих заявок та встановленої ціни відсікання придба­ли облігації на торгах. Заявки, що не відповіда­ють ціновим умовам торгів, відсікаються і не задовольняються.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Розміщення облігацій здійснюється за таки­ми правилами.
Конкурентні заявки є пріоритетними і за­довольняються в першу чергу.
Неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженими цінами, які розраховують­ся на підставі поданих конкурентних заявок.
У разі обмеження обсягу розміщення об­лігацій:
неконкурентні заявки мають задовольня­тися не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення кон­курентних заявок;
неконкурентні заявки не мають права бра­ти участі в аукціоні, якщо конкурентними за­явками задовольняються у повному обсязі про­позиції щодо розміщення облігацій;
конкурентні заявки, якщо їх за обсягами та встановленою ціною відсікання задовольни­ти неможливо, може бути задоволене не в пов­ному обсязі, а пропорційно в межах залишку від задоволення конкурентних заявок за ціна­ми, вищими за визначену Міністерством фінан­сів ціну відсікання. У цьому разі неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні;
неконкурентні заявки, що надійшли до Національного банку України раніше, вважають­ся пріоритетними відносно інших заявок під час проведення продажу облігацій за фіксованими цінами.
4. У разі перевищення попиту над пропози­цією (при встановленні обсягу продажу) некон­курентні заявки задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок.
На підставі зведеної відомості розподілу об­лігацій за учасниками торгів і даних депози­тарного обліку на клірингових засадах форму­ються дані про результати проведення торгів.
Клірингові розрахунки проводяться з ура­хуванням взаємних грошових зобов'язань між учасниками торгів за придбані облігації, з однієї сторони, та Міністерством фінансів України, з іншої, при сплаті доходу або погашенні облігацій за умови, що строки проведення платежів збі­гаються.
Національний банк України зобов'язаний надсилати учасникам аукціонів офіційне по­відомлення про результати аукціонів. Це по­відомлення містить розрахунок взаємних зобо­в'язань за аукціонами з розміщення облігацій та дані про обсяги сплат, що здійснюються за рахунок державного бюджету.
Для здійснення контролю за розрахунками з державним бюджетом ОПЕРУ Національно­го банку України подаються:
доручення Міністерства фінансів Украї­ни на задоволення заявок із придбання об­лігацій;
глобальний сертифікат;
зведена відомість розподілу облігацій за учасниками торгів;
клірингова відомість переказу коштів від учасників ринку, які придбали облігації.
Одночасно засобами телекомунікаційного зв'язку Головному управлінню державного каз­начейства України подається клірингова відо­мість, що характеризує загальні обсяги платежів від учасників торгів та за рахунок коштів дер­жавного бюджету при погашенні або сплаті до­ходу за облігаціями.
Отже, під час розміщення облігацій застосо­вуються різні схеми:
аукціон з обмеженими або необмежени­ми обсягами продажу;
аукціон за попередніми та остаточними заявками й умовами;
розміщення державних боргових зобов'я­зань за фіксованими цінами.
Використання цих схем спрямоване пере­дусім на підвищення ефективності залучення коштів для фінансування потреб державного бюджету з урахуванням ситуації, що складаєть­ся на ринку державних облігацій та на інших сегментах фінансового ринку.
Реалізуючи функції платіжного агента за облігаціями. Національний банк України конт­ролює надходження коштів від учасників торгів, організовує перерахування коштів до державного бюджету та зарахування на рахунки власників у Депозитарії Національного банку відповідної кількості облігацій, придбаних учасниками торгів.
Отже, механізм проведення торгів облігаці­ями заснований на чіткому розмежуванні повно­важень Міністерства фінансів України та Націо­нального банку як його генерального агента. Національний банк організовує торги облігаці­ями та грошові розрахунки за їхніми результа­тами, а Міністерство фінансів визначає цінові умови придбання державних боргових зобов'язань. Механізм торгів базується на договірних засадах, що забезпечує добровільність придбан­ня облігацій та рівність доступу на ринок його учасників.
Виконання Національним банком України функцій депозитарної діяльності передбачає зберігання й обслуговування обігу облігацій на рахунках у цінних паперах, обслуговування операцій Міністерства фінансів України щодо ви­пущених облігацій, а також кліринг і розрахун­ки за угодами. З метою реалізації цих функцій Національний банк України укладає угоди з Міністерством фінансів про обслуговування емісії ОВДП. а з професійними учасниками фон­дового ринку (зберігачами) та з фондовими бір­жами — про здійснення клірингу та розра­хунків.
Обслуговування операцій Міністерства фінан­сів України щодо випущених ОВДП здійснюється Депозитарієм Національного банку Украї­ни на підставі договору про обслуговування емісії державних цінних паперів. Відповідно до основних умов цього договору Національний банк бере на себе такі зобов'язання:
відкриття та ведення рахунку Міністер­ства фінансів України в цінних паперах, а та­кож окремого рахунку для викуплених ним облігацій;
зберігання глобальних сертифікатів. Яки­ми оформляється емісія облігацій;
контроль за обсягом емісії облігацій та за кількістю їх в обігу;
обслуговування операцій Міністерства фінансів України з випущеними облігаціями (розміщення, викуп, дроблення, консолідація, конвертація, погашення, анулювання);
надання виписок про стан рахунку Мініс­терства фінансів України в цінних паперах та виконання операцій з ними;
проведення на клірингових засадах роз­рахунків з визначення обсягів платежів зі спла­ти доходу та погашення облігацій;
здійснення платежів зі сплати доходу та погашення облігацій за дорученням і за раху­нок коштів Міністерства фінансів України.
Ведення рахунків зберігачів ОВДП здійсню­ється Депозитарієм Національного банку Украї­ни на підставі депозитарних договорів. Відпо­відно до основних умов цих договорів Націо­нальний банк України здійснює:
відкриття й ведення рахунків зберігачів при розміщенні та обігу ОВДП на біржовому і позабіржовому ринках за принципом «постав­ка проти платежу»;
контроль за співвідношенням між кіль­кістю ОВДП, що перебувають у власності збері­гачів та їхніх депонентів, і тією, що пропонуєть­ся для укладання цивільно-правових угод на вторинному ринку;
контроль за депозитарними операціями зберігачів;
надання зберігачам виписок про стан їхніх рахунків у цінних паперах та виконання операцій з ними;
блокування рахунків зберігачів у цінних паперах;
визначення взаємних зобов'язань збері­гачів та їхніх клієнтів при виконанні цивільно-правових угод за облігаціями.
Розрахункове обслуговування біржових тор­гів ОВДП здійснюється Депозитарієм Національ­ного банку України в порядку, визначеному пра­вилами функціонування організаційно оформ­лених ринків цінних паперів, зареєстрованих згідно з вимогами чинного законодавства Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку на підставі договору про кліринг та розра­хунки за угодами щодо цінних паперів.
На час відкриття електронний Депозитарій Національного банку України обслуговував лише 14 депонентів, на 01.01.1997 р. на обслуго­вуванні було 152, а на 01.01.1998 р. — 162 депоненти. Збільшилася й кількість державних облігацій в обліку електронного депозитарію з 8,9 млн. штук на час його відкриття до 90,0 млн. штук.
Завдяки комплексному розв'язанню завдань автоматизації розрахунків у електронному ре­жимі Національний банк України при прове­денні первинного розміщення облігацій внутріш­ньої державної позики запровадив розрахунки на клірингових засадах, у результаті чого обсяг взаємних платежів між Міністерством фінансів України та комерційними банками суттєво змен­шився.
Облігації, що перебувають у власності юри­дичних та фізичних осіб, можуть бути предметом укладання й реалізації цивільних право­вих угод, у тому числі купівлі-продажу на біржо­вому та позабіржовому ринках (відкритому, вто­ринному ринку).
Участь у біржових торгах можуть брати де­поненти Депозитарію Національного банку та їхні клієнти. Під час продажу облігацій ко­мерційні банки засобами телекомунікаційного зв'язку повинні подавати до Депозитарію На­ціонального банку України депо-розпоряджен­ня про блокування облігацій, що виставляють­ся на продаж. У депо-розпорядженнях зазна­чається код торговельного майданчика, на яко­му облігації пропонуються до продажу. Про­грамно-технологічним комплексом ведення де­позитарного обліку облігацій ці депо-розпоряд­ження необхідно контролювати з погляду:
правильності заповнення реквізитів;
не перевищення обсягів продажу облігацій, який зафіксовано на рахунках депонента у вільному обігу;
автентифікації депонента і виконання вимог технології захисту інформації від викривлення.
Якщо за результатами контролю дані депо-розпорядження задовольняють ці вимоги, то облігації блокуються в Депозитарії Національ­ного банку за напрямом «заблоковані для про­дажу на: біржі». Виписка з блокувального ра­хунку засобами телекомунікаційного зв'язку дається депоненту, а інформація про блокуван­ня — біржовій системі, де здійснюються торги облігаціями.
У разі невідповідності заповнення депо-роз­поряджень установленим вимогам або немож­ливості розшифрування чи автентифікації де­понента операції з блокування облігацій Депо­зитарієм Національного банку не проводяться. Ці депо-розпорядження в автоматизованому ре­жимі повертаються депонентам із поясненням про відмову в проведенні операцій.
Біржовою системою за результатами прове­дення торгів засобами телекомунікаційного зв'язку до Депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення про зміст укладених угод. На підставі цієї інформації облігації, за якими укладено угоди про їхній продаж, блокуються в Депозитарії Національного банку України за напрямком «заблоковані за результатами біржових торгів для наступної оплати». Облігації, за якими не укладено біржо­вих угод, на підставі депо-розпоряджень депо­нентів розблоковуються і зараховуються на ра­хунки власників. Виписки про зарахування надаються депонентам.
На наступний день після проведення торгів та після надходження коштів від покупці біржовою системою до Депозитарію Національ­ного банку України надсилається повідомлен­ня про склад угод з облігаціями, що сплачені. На підставі цих даних у депозитарії здійснюєть­ся розблокування облігацій за біржовими уго­дами, що сплачені, і перереєстрація прав влас­ності за ними. За результатами перереєстрації прав власності учасникам угод засобами теле­комунікаційного зв'язку надсилаються випис­ки з рахунків депозитарного обліку.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Здійснення Національним банком функцій платіжного агента Міністерства фінансів під час погашення облігацій і виплати доходу за ними нерозривно пов'язане з функціонуванням де­позитарію за державними борговими зобов'язан­нями. Це зумовлено тим, що кошти за облігація­ми переказуються депонентам, зареєстрованим у Депозитарії Національного банку. Платежі здійснюються в такому порядку.
За два робочих дні до сплати доходу (пога­шення) облігації блокуються на рахунках Де­позитарію Національного банку України за на­прямком «заблоковано для сплати доходу та погашення». На підставі даних блокувальних рахунків формується реєстр власників облігацій.
У день проведення платежів, якщо він не збігається зі строком переказування коштів за результатами торгів із розміщення ОВДП, реєстр сплати за депонентами передається операційно­му управлінню Національного банку України. Воно здійснює платежі на підставі платіжного доручення Державного казначейства та реєстр виплат за депонентами.
Розрахунки з погашення та виплати доходу, які за строками проведення збігаються з плате­жами за результатами торгів з первинного роз­міщення облігацій, можуть здійснюватися на клірингових засадах. Підставою для проведен­ня цих розрахунків є показники, що характери­зують обсяги платежів між учасниками торгів та Державним казначейством України.
Під час погашення облігацій кошти за об­лігаціями, що перебувають на блокувальних рахунках відповідно до угод на позабіржовому ринку, не переказуються депонентам, а спрямо­вуються на окремий рахунок Національного банку України до вирішення суперечок за уго­дами з облігаціями. Переказування цих коштів депонентам здійснюється на підставі письмо­вої згоди учасників договору або за рішенням судових органів.
За результатами погашення облігацій депо­нентам Депозитарію Національного банку Украї­ни надсилається повідомлення про вилучення з обігу цих цінних паперів.
Як контрольний органу Національний банк України виконує такі функції:
встановлює порядок бухгалтерського та депозитарного обліку, розміщення, сплати від­сотків та погашення облігацій в установах бан­ківської системи;
здійснює контроль за комерційними бан­ками — учасниками ринку облігацій під час розміщення, обігу та погашення їх;
не допускає до участі на ринку держав­них облігацій комерційні банки у разі порушен­ня ними вимог чинного законодавства;
одержує інформацію про результати торгів облігаціями на вторинному ринку, кількість об­лігацій на рахунках «депо» у депозитарній мережі, рух коштів за облігаціями в установах банківської системи.
З викладеного вище можна зробити висно­вок, що Національний банк України посідає про­відне місце на ринку державних облігацій, здій­снюючи розміщення, депозитарне та розрахун­кове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такі повноваження, насамперед, зумовлені ви­користанням Національним банком облігацій як інструмента регулювання грошового ринку. Таблиця придбання Національним банком ОВДП на первинному та вторинному ринках 1999-2000 рр., млн.грн.




Придбання ОВДП


Дата






у т. ч. на ринку


Усього


первинному


вторинному


01.01.99


6653,3


5909,3


744,1


01,02.99


226,7


226,7


0,0


01.03.99


446,0


446,0


0,0


01.04.99


354,1


354,1


0.0


01.05.99


214,3


200,2


• 14.1


01.06.99


450,0


450,0


0.0


01.07.99


525,1


500,1


25,0


01.08.99


530.7


500,1


30,6


01.09.99


120.0


120,0


0,0


01.10.99


320,6    продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
01.07.98


158,0


507,3


20,4


393,8


01.08.98


133,2


520,1


17,9


277,0


01.09.98


238,7


97,0


49,3


627,6


01.10.98


36,3


457,5


50,2


85,3


01.11.98


0,0


10,8


56,5


140,8


01.12.98


0,0


9,6


117,8


300.1


01.01.99


0,0


18,1


35,9


105,6


01.02.99.


0,0


2,6


46,6


232,9


01.03.99


0,0


39,4


24,6


7,8


01.04.99


363,0


0,2


31,1


245,0


01.05.99


0,0


0,0


3.4


28,3


01.06.99


258,4


0,4


17,2


99,1


01.07.99


258,7


0,0


2,4


27,6


01.08.99


117,6


0,0


3,3


69,3


01.09.99


72,6


0,0


5,2


132,7


01.10.99


120,7


639,9


33,2


24,9


01.11.99


0,0


0.0


0.0


0,1


01.12.99


255,6


0,0


28,8


11,5


01.01.2000


197,0


0,0


22,5


0,05

    продолжение
--PAGE_BREAK--
У державному бюджеті на 2000 р. передбачено внутрішнє фінансування в обсязі 3895,9 млн. грн., тобто можна прогнозувати, що дисконт скла­де ЗО—35 % від номінальної вартості облігацій. Обов'язки генерального агента з обслуговуван­ня, випуску й погашення облігацій внутрішньої державної позики покладено на Національний
банк України.
На початку травня 2000 р. у зв'язку зі зни­женням нормативу обов'язкового резервування до 15 %, низьким попитом на кредити з боку позичальників і досить стабільною ситуацією на валютному ринку комерційні банки накопичи­ли значні гривневі ресурси, внаслідок чого зни­зили свою активність щодо залучення депозитів.
За таких умов найбільш привабливими для комерційних банків стають операції на валютно­му ринку, а це може загрожувати стабільності національної грошової одиниці. Тому відроджен­ня випуску облігацій внутрішньої державної позики можна вважати засобом впливу на валют­ний ринок і курсову політику, який буде здійсню­ватися шляхом переміщення вільних гривневих ресурсів з валютного на фондовий ринок. При цьому слід зазначити, що така зміна ринків буде досить привабливою та ефективною для комер­ційних банків, зросте їхня активність щодо залу­чення депозитів, а уряд одержить додаткові ре­сурси для фінансування державного бюджету.
Паралельно з емісією ОВДП уряд прийняв рішення про випуск облігацій зовнішньої дер­жавної позики, що пов'язано передусім з ре­структуризацією зовнішнього боргу та обміном єврооблігацій з терміном погашення в 2000— 2001 рр. на цінні папери з довшими термінами погашення. З цією метою Міністерство фінансів України здійснило дві емісії облігацій зовніш­ньої державної позики. Перша — випуск облі­гацій, номінованих у євро, на суму 1133,331 млн. євро зі щоквартальним купоном за ставкою 10 % річних. Друга емісія — випуск облігацій, номінованих у доларах США на загальну суму 1129,329 млн. доларів зі щоквартальним купо­ном заставкою 11% річних.