Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ЗОВНШНЬОЕКОНОМЧНО ДЯЛЬНОСТ Варант 1. ПИТАННЯ. 2. ЗМСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНШНЬОЕКОНОМЧНО ДЯЛЬНОСТ. 12. ЗМСТ ТА СТРУКТУРА МЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТВ. 22. СВТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНШНЬОЕКОНОМЧНО ДЯЛЬНОСТ в УКРАН. 9 42.

СУТЬ ФОРМИ СПЛЬНО ПДПРИМНИЦЬКО ДЯЛЬНОСТ. 52. МЖНАРОДНА СПЕЦАЛЗАЦЯ та КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА. 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ. 2. ЗМСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНШНЬОЕКОНОМЧНО ДЯЛЬНОСТ. За визначенням В. Новицького зовншньоекономчна дяльнсть ЗЕД уявля собою таку форму господарювання, яка виходить за меж нацональних кордонв пов язана з залученням

до багатоетапного циклу економчних вдносин рзнонацональних хнх суб ктв. Новицкий, 9 Як вдомо, цикл суспльного виробництва умовно подляють на чотири стад виробництво розподл обмн споживання. Втручання суб кта, що належить ннонацональному вдтворювальному комплексу, на рзних стадях, породжу феномен ЗЕД. стотною рисою зовншньоекономчних зв язкв не стльки господарська взамодя рзнонацональних виробничо-посередницьких органзацй, скльки факт перетину кордонв нацонально-вдтворювальних

комплексв товарами, капталами або послугами. Якщо пдпримства з рзних держав функцонують на територ якось одн крани, то хня взамодя не належить до складу ЗЕД. Наприклад, не можна вднести до ЗЕД вдносини мж дочрньою компаню фрми з крани А, що д у кран Б, з господарськими органзацями ц ж крани Б. Навпаки, навть взамодя фрм одн крани проявом ЗЕД, якщо ця взамодя стосуться партнерв, що перебувають

на територ рзних кран. Адже в даному раз встановлються зв язок мж рзними нацональними вдтворювальними комплексами. На думку В. Новицького, сучасна ЗЕД на практиц реалзу базисний принцип свтогосподарських вдносин ринкового типу нтенсивний мжнародний подл прац мж анклавами кооперацй прац. Що маться на уваз пд останнм термном Передовсм угруповання працвникв виробникв товарв послуг, як утворюються у вдповдност з реально дючими моделями узагальнення виробництва, органзац господарювання.

Новицкий,13. Коли в якост анклава мжнародного подлу прац виступа виключно держава, беручи на себе функц загального управлнського перерозподльного центру, то, як свдчить сторичний досвд тоталтарних економк, це призводить до значного колапсу в зовншньоекономчних зв язках. Проте держава, не претендуючи на монополю в ЗЕД, може успшно брати участь у ЗЕД по двох напрямах як безпосереднй суб кт домовленостей з нонацональними партнерами як регулятор економчно

кон юнктури адмнстративних правил здйснення ЗЕД. Якщо ж суб ктом ЗЕД ста фрма, то, з одного боку, змнються нормативно-правовий статус, тобто на не поширються юрисдикця ноземно законодавчо системи, мжнародн договрн норми, правила мжнародно торгвл, а з другого боку, ця фрма залишаться мманентною частиною нацонального вдтворювального комплексу сво крани. 12. ЗМСТ ТА СТРУКТУРА МЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТВ.

Важливим напрямом розвитку ЗЕД Украни ефективна нтеграця до свтового економчного простору. Вд успху ЗЕД Украни залежить дальший економчний соцальний розвиток як пдсистеми свтово економки. Нин у свтовому господарств торговельний обмн перерс у науково-технологчне та нвестицйне спвробтництво. Склалася нова модель таких зв язкв виробничо-нвестицйна. Онищенко,14. За цих умов суб ктов ЗЕД слд орнтуватися не на постачальницько-збутову посередницько-збутову

взамодю з ншонацональними партнерами, а на виробничо-нвестицйну модель, де в пол зору перебува спвробтництво по всх ланках виробничо-технологчного процесу з винесенням частини з них за нацональн меж. На думку В.Онищенка, сьогодн прорив на свтов ринки забезпечуться, як правило, не просто продуктом, а мжгалузевим комплексом, який складаться з певних вдтворювальних технологчних систем. Онищенко,16. Саме тому головна мета державно зовншньоекономчно полтики поляга в створенн умов для формування

довгострокових конкурентних переваг у втчизняних товаровиробникв. Онищенко,16 У цьому зв язку можна видлити наступн вихдн положення ефективно ЗЕД вона грунтуться на високому рвн продуктивност прац в окремих галузях на свтовому ринку конкурують не крани, а фрми нацональна конкурентна перевага ма вдносний характер динамчне оновлення орнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рвн зниження

витрат конкурентн переваги в галузях промисловост створюються протягом десятирч або довшего строку крани домагаються цих переваг завдяки свом розбжностям, а не схожост. Щодо сучасних напрямв розвитку ЗЕД експортна орнтаця економки та лбералзаця зовншньокономчних зв язкввимага визначення снуючих поттенцйних конкурентних переваг укранських товаровиробникв, а також чинникв, як х формують, механзму реалзац цих переваг.Онищенко, 16.

Украна ма так природн конкурентн переваги, як достатня чисельнсть робочо сили, вигдне географчне розташування, багат природн ресурси, але ц переваги скорше потенцйними, нж дйсними, вони мають кон юнктурний характер по обмеженй груп виробв. При визначенн експортно орнтованих виробництв необхдно керуватися, передовсм, потребами свтового ринку, активно ц потреби формуючи Онищенко, 18. Для забезпечення успшност сво ЗЕД укранським суб ктам треба створювати нов нш на свтовому

ринку та заповнювати х свою продукцю. Держава тльки створю певн умови для виникнення полпшення конкурентних переваг. А створюються ц переваги товаровиробниками. Тому державн зусилля з створення набутих або спецалзованих факторв будуть зведен нанвець, якщо х не привязати до конкретних галузей компаний через повльнсть державних структур та хню неспроможнсть свочасно усвдомити нов напрями дяльност або потребим конкретних галузей

Онищенко, 23. 22. СВТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. А. Гальчинський пропону таке визначення свтовй валютнй систем СВС Свтова валютна система функцональною формою органзац валютних вдносин на рвн мждержавних зв язкв. розвиток регулються вдповдними мждержавними валютними угодами, втлення яких забезпечуться створенням на колективних засадах мждержавних валютно-фнансових та банквських установ й органзацй Гальчинський,320. СВС ма у свому склад наступн елементи мжнародн засоби обгу платежу, мжнародн лквдн

ресурси нвалюта, золото, мжнародна валюта ЕКЮ, СДР механзм регулювання валютних паритетв курсв мжнародн валютн ринки ринки золота система мжнародного кредитування й мждержавних розрахункв вдповдн нфраструктурн ланки т.н. У свому еволюцйному розвитку СВС пройшла три основн етапи етап золотого стандарту етап золотовалютного доларового стандарту етап паперово-валютного девзного стандарту. Принципи органзацйн засади сучасно СВС були визначен

Ямайською угодою кран-членв Мжнародного валютного фонду 1976 р.ванов,99. Ямайська валютна система грунтуться на наступних вихдних принципах. По-перше, Ямайська угода проголосила повну демонетизацю золота у сфер валютних вдносин. Було анульовано офцйний золотий паритет, офцйну цнк на золото та фксацю масштабу цн золотого вмсту нацональних грошових одиниць. Золото перетворилося на звичайний товар, але воно продовжу залишатися

високолквдним товаром, який в раз необхдност стаблзац платжного балансу можна продати за вдповдну валюту. По-друге, Ямайська угода поставила за мету перетворити колективну мжнародну одиницю СДР specail drawing rigts, тобто спецальн права запозичення на головний резервний актив та мжнародний засб розрахунку платежу. Зараз СДР розраховуться не на пдстав золотого екввалента, а на баз кошика валют, до якого входять американський долар, нмецька марка, французький франк, фунт стерлнгв та на.

Проте долар як такий не втратив статусу провдно мжнародно валюти, отже сучасна СВС функцону за принципами не паперово-валютного як передбачалося Ямайською угодою, а паперово-доларового валютного стандарту. По-трет, в сучаснй СВС дють т.зв. плаваюч валютн курси нацональних грошових одиниць. Це дозволя валютнй систем точнше вдбивати внутршньоекономчний стан окремих кран, але водночас коливання

валютних курсв порушують стабльнсть торговельних звязкв, породжують спекулятивн операц. У зв язку з цим Кнгстонською угодою передбачаться збереження елементв регулювання системи валютних спввдношень через здйснення вдповдних операцй на валютному ринку. Йдеться, отже, про функцонування системи не просто плаваючих, а регульовано плаваючих валютних курсвГальч 328. СВС продовжу розвиватися вдповдно до змн у мжнародних економчних вдносинах.

32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНШНЬОЕКОНОМЧНО ДЯЛЬНОСТ в УКРАН. Зовншньоекономчна дяльнсть потребу регулюванння з боку держави, основною метою якого забезпечення економчних полтичних нтересв крани. Одн з форм такого регулювання валютне. Автори пдручнику Внешнеторговые сделки укладач .С.Гринько серед нетарифних методв регулювання ЗЕД називають валютн обмеження, пов язан з одержанням дозволу

на використання валюти для мпортних закупок Внешнеторгове сделки,14. Проте основним видом валютного регулювання ЗЕД проведення особливо валютно полтики. Можливсть даного регулятивного впливу валютного курсу на ЗЕД пов язана з тим, що вн одню з передумов мжнародного обмну, позаяк той чи нший рвень курсу нацонально валюти значною мрою вплива на експортну конкурентоспроможнсть товарв дано крани на свтових ринках.

Занижений валютний курс дозволя одержати додатковий зиск при експорт та сприя припливу ноземного капталу, одночасно дестимулюючи мпорт. За цих умов пдвищуться вигднсть ренвестицй капталу , навпаки, менш вигдним ста вивз прибуткв. Протилежна економчна ситуаця виника за завищеного курсу валюти знижуться ефективнсть експорту зроста мпорту тощо ОВЭЗ,62-63. Отже, пдтримання заниженого курсу нацонально валюти засобом валютного регулювання ЗЕД, спрямованим на стимулювання експорту скорочення мпорту , навпаки, пдвищення

курсу валюти може застосовуватися як засб обмеження експорту розширення мпорту. 42. СУТЬ ФОРМИ СПЛЬНО ПДПРИМНИЦЬКО ДЯЛЬНОСТ. Спльною пдпримницькою дяльнстю СПД називають виробничо-господарську дяльнсть партнерв двох або деклькох кран, змстом яко коопераця у сферах виробництва й обгу, в науково-технчнй, нвестицйнй сервснй областях.Спльною ознакою конкрретних форм спльного пдпримництва необхднсть узгоджувати економчн нтереси всх учасникв

такого роду зв язкв, позаяк в основ партнерства лежить конфлктна ситуаця ненестиковка хнх позицй по загальному фонду, кадровй полтиц, способам управлння, виробничй та торговельнй полтиц, нструментам тактики стратег тощо, забезпечувати рух товаов послуг вд виробникв до споживачв. В основ ц дяльност лежить об днання зусиль, фнансових коштв матеральних ресурсв, довготермнова гарантя збуту товарв, систематичне оновлення продукц, науково-виробнича торговельна коопераця, участь у прибутку,

подл технчних нвестицйних комерцйних ризикв.ОВЭЗ.Словарь-справочник,326-327. снують рзномантн форми СПД обмн технологями та послугами з наступним розподлом програм випуску продукц та хньо реалзац концес, тобто передача ноземцям на певних умовах на певний строк права експлуатац лсв, надр, ппримств тощо консорцуми, тобто тимчасов союзи фрм або органзацй рзних кран, метою яких можуть бути рзн види х скоординовано пдпримницько дяльност акцонерн товариства за участю рзнонацонального капталу компан з виробничо-збутовою

дяльнстю мжнародн економчн органзац рзних видв мжурядов та мждержавн економчн органзац мжнародн господарськ органзац, об днання товариства спльн пдпримства за участю фрм або органзацй рзних кран, як створюються для спльного виробництва, збуту продукц, здйснення науково-дослдницьких робт, будвництва, технчних консультацй, технчного сервса, надання транспортних, фнансових, страхових послуг, обслуговування побутово сфери, вльн економчн зони в рзних модифкацях, тобто обмежен територ, в яких дють особливо пльгов економчн

умови для ноземних та нацональних пдпримцв. Для змстовного боку спльного пдпримництва найбльш характерним забезпечення доступу до нових технологй, хня швидка утилзаця в нтересах модернзац реконструкц виробництва та прискорена його комерцалзаця, з тим, щоби максимально задовльнити вимоги споживачв користувачв адаптування нацонального спвробтництва у сфер послуг на комерцйних засадах у формах лзингу, нжнрингу, консалтингу ОВЭЗ, 327. 52. МЖНАРОДНА СПЕЦАЛЗАЦЯ та КООПЕРУВАННЯ

ВИРОБНИЦТВА. Мжнародною спецалзацю виробництва називають узгоджену мж кранами координацю продуктивних сил на певних длянках х економки. За словами С.Соколенка концентраця виробництва однордно продукц в межах одн крани або невелико клькост кран створються з метою забезпечення високопродуктивного ефективного виробництва, зниження собвартост продукц та пдвищення якост. Визначальними моментами розвитку мждержавно спецалзац наявнсть запасв природних ресурсв, клматичн умови,

виробнича база та снуючий рвень технчного розвитку галуз, рвень внутрнацонально спецалзацСоколенко,75. Якщо ж виробництво певно продукц концентруться в межах одн крани, не базуючись на реально спецалзованих пдпримствах з високим рвнем технки технолог, то така концентраця не може вважатися ефективною, позаяк вона не веде до випуску конкурентоспроможно продукц може призвести до серйозних економчних провалв. Мжнародна коопераця за свою економчною природою уявля собою продуктивну силу, що дозволя досягати намчуваного

суспльно корисного результату у сфер виробництва, наукових дослджень, збуту при менших затратах живо та уречевлено прац порвняно з необхдними для досягнення подбного результату у випадках, коли учасники дють поодинц. За сучасних умов можна видлити наступн форми мжнародно кооперац спльне виробництво пдрядна коопераця поставки у рамках лцензйних угод доповнення виробничих потужностей партнера подл виробничих програм спецалзаця органзаця спльних пдпримств. Мжнародна спецалзаця кооперування виробництва бльш розвинута

форма мжнародного подлу прац. Оскльки явля собою взамоув язаний процес спецалзац окремих кран, об днань, фрм пдпримств на виробництв окремих продуктв або частин продукц з кооперуванням виробникв для спльного випуску кнцевого товару. Проте ця форма в першу чергу повинна базуватися на використанн прямих виробничих зв язкв, тснй взамод нацональних наукових виробничих потенцалв, пдвищенн рвня концентрац виробництваCоколенко,76. нтеграця Украни до системи свтового господарства можливо тльки за умови успшного залучення економчних

суб ктв до мжнародно спецалзац кооперування виробництва в якост необхдних ланок свтогосподарських зв язкв. СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ. 1. Внешнеторговые сделки Составитель И.С.Гринько Сумы Фирма Реал, 1994. 464 с. 2. Гальчинський, Анатолй. Теоря грошей Навч. посбник. К.Основи, 1998. 415 с. 3. ванов В.М. Грош та кредит

Курс лекцй. К. МАУП, 1999. 230 с. 4. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг. К. Либра, 1994. 191 с. 5. Онищенко В. Сучасн проблеми зовншньоекономчно дяльност Украни Економка Украни. 1996 2. С.14-23. 6. Основы внешнеэкономических знаний Словарь-справочник С.И.Долгов, В.В.Васильев, С.П. Гончарова и др.

М. Высш. шк 1990 432 с. 7. Соколенко С. Програма спецкурсу з основ ринкових вдносин пдпримництва. Теоря ринково економки практика переходу Украни до ринку. Тема 12. Зовншньоекономчна дяльнсть Економка Украни. 1993. 3. С.75-82.