Міліція

ЗМІСТ І. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ.
Міліція в Україні — державний озброєний орган ви­конавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міліція — це єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
Правовою основою діяльності міліції є: Конститу­ція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав люди­ни, міжнародні правові норми, ратифіковані в уста­новленому порядку.
Центральне місце в системі правових актів, що регу­люють діяльність міліції, посідає Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990р.
Закон складається з 6 розділів:
Розділ1. Загальні положення.
Розділ2. Обов'язки і права міліції.
Розділ 3. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.
Розділ 4. Служба в міліції.
Розділ 5. Правовий і соціальний захист. Відпові­дальність працівників міліції.
Розділ 6. Контроль і нагляд за діяльністю міліції. ІІ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МІЛІЦІЇ.
Згідно з чинним законодавством основними завдан­нями міліції є: забезпечення особистої безпеки грома­дян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; за­побігання правопорушенням та їх припинення; охоро­на й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; обез­печення дорожнього руху; захист власності від зло­чинних посягань; виконання кримінальних покараньі адміністративних стягнень; участь у поданні соці­альної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприєм­ствам, установам та організаціям у виконанні покла­дених на них законом обов'язків.
Отже, міліція виконує адміністративну, профілак­тичну, оперативно-розшукову, кримінально-проце­суальну, виконавчу та охоронну (на договірних заса­дах) функції. Відповідно до завдань і функцій міліція складає­ться з таких підрозділів: кримінальна міліція; міліція громадської безпеки; транспортна міліція; державна автомобільна інспекція; міліція охорони; спеціальна міліція.
Для забезпечення громадського порядку на об'єк­тах і територіях, які мають особливе народногосподар­ське значення чи постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створю­ватися спеціальні підрозділи міліції. ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА МІЛІЦІЇ.
Організаційна структура і штатна чисельність мілі­ції визначаються в порядку, встановлюваному Кабіне­том Міністрів України.
У своїй діяльності міліція підпорядковується МВС України.
Міністр внутрішніх справ України здійснює керів­ництво всією міліцією України.
Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між МВС України і відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями поліції будуються на підставі міждержавних чи міжурядових угод, а також угод між МВС України та цими органами і органі­заціями.
Особовий склад міліції формується з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діло­вими й моральними якостями, освітнім рівнем, фізич­ною підготовкою і станом здоров'я виконувати покла­дені на міліцію завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року.
Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не можуть бути прийняті на службу до міліції осо­би, які раніше засуджувалися за вчинення злочину.
Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, що його затверджує Кабінет Міністрів України. IV. ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ.
Діяльність міліції базується на принципах закон­ності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справед­ливості, взаємодії з трудовими колективами, громад­ськими організаціями й населенням.
Міліція повинна поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини не­залежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релі­гії, статі, політичних та інших переконань.
У межах чинного законодавства міліція має право обмежувати права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу. Вона забезпечує право на юридичний захист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніш як через 24 години повідомляє про їх місцеперебування близь­ким родичам, адміністрації за місцем роботи чи на­вчання і в разі необхідності вживає заходів до негайно­го подання їм медичної та іншої допомоги.
Міліція функціонує гласно, інформуючи органи влади та управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації просвою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення.
У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єд­нань, що мають політичну мету. Під час виконання службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних чи громадських об'єднань.
Міліція повинна виконувати свої завдання неупереджено, в точній відповідності до закону. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій чи бездіяльності міліції.
Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку та бо­ротьбі зі злочинністю.
На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України.
Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Законні вимоги працівників міліції є обов'язкови­ми для виконання громадянами і посадовими осо­бами.
Працівник міліції під час виконання покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.
Ніхто інший, окрім уповнова­жених службових осіб, у передбачених законом випад­ках не має права втручатися в законну діяльність пра­цівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов'язків, не передбачених чинним зако­нодавством.
Утручання в діяльність міліції тягне за собою відпо­відальність за законом.
Працівник міліції перебуває під захистом закону, норми якого гарантують захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію».
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогне­пальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпо­середня загроза життю або здоров'ю громадян чи пра­цівників міліції.
Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю до жі­нок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малоліт­ніх, окрім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників мі­ліції, або збройного нападу чи збройного опору.
За неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для вико­нання покладених на міліцію обов'язків, і має зводи­тися до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. У разі завдання шкоди міліція забезпечує подання необхід­ної допомоги потерпілим у найкоротший строк.
Перевищення повноважень працівником міліції, в тому числі в застосуванні сили, спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, установлену законом. V. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІЛІЦІЇ.
Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, міністр внутрішніх справ України і в межах їхньої компетенції — ради народних депу­татів.
Ради народних депутатів, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та адміністра­тивну діяльність.
Нагляд за додержанням законності в діяльності мі­ліції здійснюють Генеральний прокурор України і під­леглі йому прокурори. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Коментар до Конституції України: Наук.-популярне видання. – К.: Ін-т зако­нодавства Верховної Ради України, 1996. – 376с.
Конституція незалежної України: Кн. 1: Документи, коментарі, статті. – К.: Укр. Правнича фундація, 1995. – 380с.
Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства: Зб. Наук. Праць. – Вип. 2. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. – 320с.
Правознавство: Навчальний посібник / В.І. Бобир, С.Е. Демський, А.М. Ко­лодій (керівник авт. Колективу) та ін.; За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 480с.