Висхідні1 ділянка кривої сукупної пропозиції ділянка на ко-

Модель— спосіб абстрактного відображення фактичної пове­дінки досліджуваних явищ в економіці.
Нормативна функція макроекономіки— спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого роз­витку національної економіки.
Позитивна функція макроекономіки— спрямованість макро-економіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.
Ринкова економіка— економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.
Головна суперечність суспільства— суперечність між безмеж­ними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресур­сами.
Головне завдання макроекономіки— забезпечення суспільст­ва знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищен­ня ефективності національної економіки.
Домашні господарства— економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і ви­користовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.
Екзогенні змінні— зовнішні для моделі чинники, які визначаю­ться до початку її побудови.
Ендогенні змінні— внутрішні чинники моделі, які визначають­ся в процесі її побудови.
Змішана економіка— економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий меха­нізм і державне регулювання.
Командно-адміністративна (планова) економіка— економіч­на система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній вла­сності, а основним регулятором економіки є директивний план.
Активи— все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць.
Базовий рік— рік, який береться за вихідну базу для обчислен­ня реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід то­що).
Валовий випуск— сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.
Валовий внутрішній продукт— сукупна ринкова вартість кін­цевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.
Валовий національний дохід— внутрішні первинні доходи ре­зидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.
Валовий національний дохід наявний— внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні.
Валові інвестиції— видатки на капітальні блага та запаси.
Валовий корпоративний прибуток— прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.
Державні закупівлі— урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки.
Дефлювання— перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим роком.
Додана вартість— різниця між повною ринковою вартістю то­варів та послуг і матеріальними витратами.
Економічні операції СНР— операції, які відображають відно­сини між інституціональними одиницями, що пов'язані з їх еконо­мічною діяльністю.
Експорт— товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.
Імпорт— товари та послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.
Індекс цін— індекс, що показує, як змінюється ціна певного «ринкового кошика» за певний період.
Інституціональна одиниця СНР— економічна одиниця, що ложе володіти активами, брати на себе зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяль­ності.Інфлювання— перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни порівняно з базовим роком.
Кінцева продукція— частка валового випуску, яка спрямовує­ться на невиробниче споживання, інвестування та експорт.
Неприбуткові податки— усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об'єктом обкладання
якими не є дохід.
Номінальний ВВП —ВВП, обчислений у поточних цінах.
Особистий дохід— дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.
Післяподатковий дохід— особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.
Постійні ціни— фактичні ціни того року, що його беруть за ба­зовий в разі обчислення макроекономічної динаміки.
Поточні ціни— фактичні ціни того року, який є предметом об­ліку або аналізу.
Продуктові (непрямі) податки— податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).
Проміжна продукція— частина валового випуску, яка викорис­товується для виробництва товарів та послуг і прибирає форму ма­теріальних витрат на виробництво.
Рахунки СНР— двосторонні балансові таблиці, які відобража­ють, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання.
Реальний ВВП— ВВП, обчислений у постійних цінах.
Рента— дохід від надання прав за використання власності на матеріальні активи.
Система національних рахунків— система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання про-Дукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національ­ного багатства.
Споживчі видатки— частина сукупних видатків, що їх здійс­нюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг.
Субсидії— урядові платежі, що надаються окремим підприємст­вам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні то-^ри та послуги.
Трансфертні платежі (трансферти)— урядові виплати домого-^одарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари т^ послуги.
^Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.
Відставання ВВП (ВВП-розрив)— відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.
Галопуюча інфляція— приріст цін, який вимірюється десятка­ми або сотнями відсотків за рік.
Гіперінфляція— приріст цін, який вимірюється тисячами від­сотків за рік.
Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закін­чення фази падіння і створює передумови для пожвавлення вироб­ництва.
Дефляція— зниження загального рівня цін.
Економічний (діловий цикл)— цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періода­ми його падіння.
ЗаконОукена— відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає від­ставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.
Інфляція— загальний приріст цін в економіці.
Інфляція витрат— інфляція, яка викликається збільшенням се­редніх витрат на виробництво продукції.
Інфляція попиту— інфляція, яка викликається зростанням су­купного попиту.
Криза (падіння)— фаза економічного циклу, яка виникає внас­лідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням ви­робництва.
Неочікувана інфляція— інфляція, яка є результатом неперед­бачених змін в економіці.
Неповна зайнятість— зайнятість в умовах перевищення фак­тичного безробіття порівняно з природним безробіттям.
Очікувана інфляція— інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.
Піднесення (зростання)— фаза економічного циклу, яка вини­кає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення ви­робництва порівняно з попереднім циклом.--PAGE_BREAK--
Повназайнятість— зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.
Пожвавлення— фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення ви­робництва.
Помірна (повзуча) інфляція— приріст цін, який становитьне більш як 10 % за рік.
Потенційний ВВП— реальний ВВП в умовах повної зайнятості.
Природне безробіття— безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.
Робоча сила— економічно активна частина населення,якама( здібності до праці і бажання працювати.
Стагфляція— інфляція, що супроводжується падінням вироб­ництва.
Структурне безробіття— безробіття, яке виникає внаслідок не­відповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.
Фрикційне безробіття— безробіття, яке виникає внаслідок до бровільної зміни місця праці.
Циклічне безробіття— безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.
Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції— ділянка нак^тко^ кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос-Їння ^ного попиту відображає лише зростання щн, тобто ви­никнення інфляції. Висхідні1ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-
костроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і реального Ї^ВП У певному співвідношенні. Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка
короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос­тання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання ли­ше реального ВВП.
Довгострокова крива сукупної пропозиції— крива, що відо­бражає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.
| Довгостроковий період— у макроекономіці період, протягом •кого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.
| Ефект багатства— ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.
Ефект відсоткової ставки— ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну від­соткової ставки.
Ефект чистого експорту— ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.
Закрита економіка— економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.
Кейисіанська модель сукупної пропозиції— модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.
Класична модель сукупної пропозиції— модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.
Короткостроковий період— у макроекономіці період, протя-гом^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного
Короткострокова крива сукупної пропозиції— крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.
Крива сукупного попиту— крива, яка відображає обернену за­їсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похи­лої лінії.
пинец1нов1чинники— чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх рив1У відповідний бік
/Автономне споживання та заощадження — споживання та зао­щадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.
Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсот­кової ставки.
^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає то­тожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.
Валовийприбуток — щорічний прибуток, отриманий від реалі­зації інвестиційного проекту.
Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.
Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.
Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяпо­даткового доходу.
Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не ви­користовується на споживання.
Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відно­шення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.
Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.
Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очіку­ється від вкладання інвестицій.
Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мі­нус темп інфляції.
Середня схильність до споживанння або заощадження — ко­ефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або за­ощаджень до післяподаткового доходу.
Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.
Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.
Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.
Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.
Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.
Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.
Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.
Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюють­ся за рахунок доходу попереднього періоду.
Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні ви­датки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний над­лишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.
Метод«видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.
Метод«вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважно­го ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в еко­номічному кругообігу.
Не запланованіінвестиції— інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.
Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.
Державнізаощадження — це чисті податки мінус державні за­купівлі.
Кейнсіанськатеорія — напрям макроекономічної теорії, клю­чова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостро­ковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому вини­кає необхідність державного впливу на сукупний попит.
Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.
Основнийпсихологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.
Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних.
Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.
Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем| економічних суб'єктів.