Грошова система

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПДГОТОВКИ ФАХВЦВ К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А по дисциплн Грошово-кредитна система Слухач Осадчий Ю.П. Спецальнсть, група ЗФ 02 фнанси Кервник Горднко Л.А. Результат, дата Рестрацйний номер, дата м.

Черкаси 2002 р. З М С Т 1. Позабанквський обг готвки чинники його скорочення - 2. Комерцйний кредит - 3.Взамовдносини Украни з мжнародними фнансово-кредитними органзацями 13 Лтература 1. Позабанквський обг готвки чинники його скорочення. Проблема виведення з тньового сектору значних обсягв грошово маси у вигляд в основному позабпяквського обгу готвки включення х до офцйного економчного обороту крани одне з найгострших питань виходу втчизняно

економки з кризи, що насамперед зумовлю необхднсть у системному комплексному пдход до виршення проблеми. Саме на цьому загострив увагу Президент Украни Леонд Кучма у свому виступ на розширеному засданн Коордиацного комтету по боротьб з корупцю органзованою злочиннстю Завдання подолання тньово економки суттвого зменшення основного джерела живлення позабанквського обгу готвки одним з наржних каменв Послання Президента Украни до

Верховно Ради Украни у 2000 роц . У позабанквському обгу обертаться готвка, яка належить фзичним особам, тобто населенню, та, що знаходиться в касах пдпримств 15-20 вд загального обсягу готвки. Друга частина коштв фзичних осб х заощадження, розмщен в комерцйних банках у вигляд депозитв. Рух коштв у нацональнй валют облчуться втчизняною статистикою, яку здйсню Нацональний банк Украни. Дан щодо обсягв готвки в позабанквському обгу в нацональнй валют та х частки

у загальнй грошовй мас наведено в таблиц. Станом на 01.01.2000 року сума готвки в обгу становила 9583 млн. грн. За перод з 1996 року обсяг готвки в обгу збльшився в 3,6 раза. В 1999 роц щомсячн темпи зростання обсягв готвки поза банками становили 3,3, у цлому за 1999 рк 33,9. Дуже висока питома вага позабанквського обгу готвки у загальнй грошовй мас в нацональнй валют в 1996-1999 роках вона не знижувалася нижче 43, а на кнець 1999 становила 43,4 .

й кредитн ресурси крани, що створю штучний попит на ноземн кредити призводить до збльшення зовншнього державного боргу та заборгованост юридичних осб 4 зменшуться база оподаткування за рахунок наявност тньового обгу готвки 5 збльшення обсягв позабанквського обгу готвки сприя дальшому поширенню тньово економки, яку вона переважно й обслугову 6 значн обсяги позабанквсько готвки суттве джерело вдтоку валюти за кордон. Аналз показу, що снують так основн джерела зростання обсягв позабанквського обгу готвки в

нацональнй та ноземнй всиот 1. Постйне перевищення доходв населення над х витратами. Значне джерело збльшення коштв у населення, не включених до банквського обгу. 2. Друге важливе джерело поповнення обсягв позабанквського обгу готвки наявнсть позитивного сальдо купвл-продажу ноземно валюти населенням. 3. Найбльше джерело зростання обсягв позабанквського обгу готвки в нацональнй та ноземнй валюти належить участ населення в тньовй економц.

4. Ухилення вд оподаткування переведення безготвкових грошей в готвков та виплата потм заробтно плати готвкою в конвертах, тобто поза розрахунковими вдомостями по зарплат. 5. Утримування юридичними особами оборотних коштв у готвковому вигляд та х наступн розрахунки мж собою, мж юридичними фзичними особами готвкою. В умовах Украни основн чинники цього високий податковий тиск на пдпримства, неврегульовансть незавершенсть економчного законодавства, фнансова нестабльнсть платжна

криза. Росйськими дослдниками наводяться схож до укранських чинникв причини зростання позабанквського обгу ухилення вд податкв 44 респондентв, потреба в готвц для неформальних витрат 36, економчна полтична нестабльнсть 32 . 6. Високий рвень долариззац економки на 01.12.99 цей показник 42,4. Значна доларизаця економки призводить до зростання доларизац збережень населення розрахункв мж фзичними особами у вигляд валюти. Вищенаведен джерела одночасно й чинниками зростання обсягв позабанквського

обгу готвки. Варто видлити три основних шляхи використання населенням ноземно валюти 1 формування заощаджень в ноземнй валют, не схильних до нфляц 2 обслуговування тньового товарообгу всередин крани продаж-купвля пссснпям нерухомост, автомоблв тощо 3 фнансування човниково торгвл. До того ж за свою економчною природою купвля ноземно валюти населенням формою кредитування економк нших держав. ОСНОВН ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ПОЗАБАНКВСЬКОГО

ОБГУ ГОТВКИ 1. Нездатнсть уряду Нацонального бпнку Украни включити наявн чльн грошов ресурси величезн суми готвки пол. банками, перевищення купвл ноземно валити над продажем, постйне позитивне сальдо доходв витрат населення, збльшення заборгованост з зарплат пенсй, тньов каптали у фнансовий оборот у вигляд кредитних ресурсв та нвестицй. Це повязано насамперед з вдсутнстю доври з боку населення, юридичних осб до договорв, процентних ставок,

валютних курсв, постанов полтики уряду НБУ. Адже вдомо, що багато в чому вартсть грошей заснована на довр. Поки що населення, кредитн органзац та пдпримства вддають перевагу обмну значно частини вльних коштв на ноземну валюту. Втрата доври до кредитно системи держави не да можливост послабити найсильнший тиск на курс гривн й валютн резерви БУ, що переконливо доводить досвд рокв незалежност Украни. Активнсть заощаджень громадян, спрямована па фнансовий ринок, залежить вд ступеня доври до фнансового

ринку, розмру мсти заощаджень . Даться взнаки й вдсутнсть розвинутого страхового ринку. 2. Дяльнсть пунктв обмну валюти. Збльшенню позабанквського обгу готвки сприя дяльнсть пунктв обмну валюти небанквських, як функцонують на пдстав агентських угод з уповноваженими банками, оскльки х дяльнсть неможливо контролювати. 3. Вдсутнсть звтност й вдповдного аналзу сальдо вивозу-ввозу ноземно та нацонально валют фзичними особами при перетинанн кордону, а також зврки нформац щодо конкретних боржникв та обсягв

заборгованост на основ рестрв вивзних ввзних митних декларацй з боку Держмитслужби Украни та матералв уповноважених банкв з наступною передачею результатв ц зврки до Нацонального банку Украни для оперативного реагування. 4. Невиршенсть питання з вдкриттям використанням фзичними особами Украни рахункв в ноземних банках. Нацональним банком

Украни не завершено розробку впровадження порядку надання ндивдуальних лцензй на вдкриття фзичними особами-резидентами рахункв в ноземних банках. Внаслдок цього громадяни Украни вивозять власн валютн кошти за кордон безконтрольно. 5. Низький рвень безготвкових розрахункв населення за товари послуга. Вдсутня практика перерахування заробтно плати на банквськ рахунки.

Зараз в Укран використовуються пластиков картки тльки ноземного походження 17 банкв в основному VISA, Еигорау, Маstег. Дотепер нема втчизняно плас-тиково картки. 6. Слабксть втчизняно системи комерцйних банкв, робота лише з грошовими ресурсами, нерозвинугсть комерцйного кредитування, неспроможнсть до залучення нацонально та ноземно валюти, що знаходиться у паселея та наступного використання у фнансово-кредитнй сфер. Сумарний банквський каптал становить всього 4,9

ВВП, тод як у кранах з перехдною економкою Центрально та Схдно вропи в середньому 40, кранах ОЕСР понад 80. У Польщ на кнець минулого року банквськ депозити надушу населення становили 1300, в Укран 50 . Значна система комерцйних банкв не працю на реальну економку, функцону в основному за рахунок спекулятивних операцй на валютному ринку. Не секрет, що банквська система свдомо чи н стала одню з ланок

грошового обслуговування тньово економки, переведення тньових каптал за кордон, насамперед в офшорн зони. 7. Нелегальн зовншньо - та внутршньоекономчи операц з боку населення, в тому числ контрабанда про це свдчать поширен факти продажу в Укран мпортних продуктв за цнами, рвними або нижчими вд тих, за якими вони купуються за кордоном. Цьому сприяють надмрна зарегульовансть ввозу мпорту неврегульовансть митного податкового законодавства, а також част змни порядку перетинання кордону.

Це насамперед стосуться контрабанди автомоблв, тютюнових виробв, мийних засобв, спирту алкогольних напов. Через те, що акцизн ставки на тютюнов вироби в Рос нижч вд укранських у 5-10 разв, з вересня 1999 року почала стрмко зростати тнзаця тютюнового ринку, особливо контрабанда тютюнових виробв з Рос. За даними експертв, приблизно половина втчизняного тютюнового ринку втрачена з причин контрабанди цих виробв з Рос, а укранськ тютюнов фабрики змушен зменшувати обсяги

виробництва переходити на нижч цни. При цьому втрача бюджет Украни вдповдно вигра бюджет Рос. 8. Фнансов спекуляц на валютних курсах. У звязку з тим, що до березня поточного року встановлен жорстк меж валютного коридору, а ринковий курс хрончно перевищував офцйний, вся наявна валюта обертаться на чорному ринку. Основна маса, що надходить до обмнних пунктв вд населення, продаться пдставним особам за офцйним курсом

вже потм потрапля на чорний ринок. 9. Створення й використання фктивних фрм одноразових, у вигляд дочрнх пдпримств, а також конвертаця через них нс-готвкових грошей у готвку. Обктивн чинники х створення надмрне державне регулювання пдпримницько дяльност та висок податков ставки. Тльки в 1999 припинено дяльнсть понад 4 тис. фктивних структур 53 конвертацйних центрв. 10. Нерозвинутсть вторинного фондового ринку. Вторинний фондовий ринок в

Укран тльки почина зароджуватися, тому що роздержавлення та приватизаця не призвели до очкуваного зростання рвня капталзац й лквдност фондового ринку та його мност. За 1997-1999 роки у Першй фондовй торговй систем ПФТС продано цнних паперв акц, ОВДП тощо на суму приблизно 1,5 млрд.грн. Обсяг торгв на фондових бржах та в по-забржовй фондовй торговй систем становив у минулому роц 1,86 млрд.гри. У кран майже нема цивлзованого вексельного обгу, ринку

корпоративних та мунципальних облгацй. Непоодинокими факти кримнальних операцй з цнними паперами на фондовому ринку. 11. Вдомо, що чим вищий рвень оподатковування на фонд заробтно плати зараз пдпримства сплачують 39, тим охочше економчн агенти працюють з готвкою, тобто вддають перевагу тньовому сектору. Це стосуться й населення, яке через високий прибутковп податок на заробтну плату змушене приховувати дйсний розмр тим самим виводити цю частку зарплати до тньового обгу.

Тобто прибутковий податок на заробтну плату працюючих становить понад 40 з суми заробтно плати, що перевищу 1701 гри. на мсяць. Крм того, фзичним особам доводиться ще сплачувати 2 на особисте пенсйне страхування 0,5 на соцальне страхування. 12. Як вдомо, стаблзаця курсу гривн на початку введення трималася переважно на валютних резервах НБУ нарощуванн обсягв випуску продажу ОВДП пд висок вдсотки прибутковост. Основн покупц х комерцйн банки,

Нацбанк, 4нансов компан. На кнець 1999 залишки заборгованост уряду з ОВДП становили 10,5 млрд.грн. У минулому роц випущено ОВДП за номнальною вартстю на 4,7 млрд.грн. Населення до цього не було допущено. 13. Не сприя зменшенню вдпливу грошових ресурсв у тнь затягування Верховно Радою Украною з прийняттям законопроекту Про валютне регулювання та нших, повязаних з регулюванням

банквсько дяльност. 14. Використання великих сум готвки для розрахункв мж юридичними особами, чому значною мрою сприя високй податковий тиск на виробникв, фнансова нестабльнсть, зарегуль-овансть пдпримницько дяльност, а також масове ухилення юридичних осб вд сплати податкв. За даними Державно податково адмнстрац ДПА, опублкованими в прес, за останн 5 рокв число пдпримств, що ухиляються вд сплати податкв, зросло в три рази.

В минулому роц за фактами ухилення вд сплати податкв порушено 10,3 тис. кримнальних справ, органами ДПА стягнуто на користь держави 2,3 млрд.грн. 15. Наявнсть каналв прихованого вивозу ноземно валюти за кордон. До основних з них належать неповернення в крану експортно валютно виручки з рзних причин авансов перерахування валюти за фктивними контрактами на поставку в крану товарв й оплату фктивних мпортних послуг махнац з цнами по безвалютнпх товарообмнних угодах бартерн, клрингов, компенсацйн тощо у зовншнй

торгвл злнижен-ня контрактних цн пр експортних операцях та х замщення при мпортних створення офшорннх компанй з метою виведення частки прибутку з-пд оподаткування внесення страхового депозиту в ноземний банк з формальним намром отримати кредит з наступною вдмовою вд нього. Детальнше це питання розглянуто автором у. 16. Збльшення числа банкв з ноземним капталом у банквськй систем Украни не змню на краще ситуацю з залученням вльних коштв населення в економчний оборот крани.

На 01.11.99 в банквськй систем крани функцонувало ЗО комерцйних банкв з ноземним капталом, з яких 9 мають 100 ноземний каптал. Ус ц банки резиденти Украни. Основна причина, чому довра населення до таких банкв не зроста, та обставина, що банки з ноземним капталом працюють у тих же умовах, що й втчизнян. Насамперед це стосуться фактично вдсутност системи страхування внескв населення в банквськй систем

крани. До того ж банки, що цлком утворен за участю ноземного капталу, обслуговують лише зовншньоекономчн звязки укранських пдпримств органзацй з партнерами кран походження капталв. 17. Наявнсть хрончного позитивного сальдо купвл-продажу ноземно валюти, яка використовуться населенням у вигляд заощаджень, а також у тньовому обгу за участю юридичних фзичних осб продаж-купвля квартир, дач, автомоблв тощо. 18. Постйне перевищення доходв населення над його витратами, яке фзичн особи через

нестачу достатньо захищеност та мотивац не вкладають у банквську систему та нш фнасов нститути. Можна зробити висновок, що нин в нашй кран вдсутня альтернатива ноземнй валют в готвковому вигляд як засобу нагромадження збергання заощаджень населення. ОСНОВН НАПРЯМКИ ЗМЕНШЕННЯ ПОЗАБАНКВСЬКОГО ОБГУ ГОТВКИ. Комплекс заходв щодо суттвого зменшення позабанквського обгу готвки й залучення до фнансового обороту

крани слд розглядати в контекст з зменшенням подоланням тньово економки, яка зумовлються значною мрою негативними змнами, що вдбуваються в процес реформування офцйного сектору яацон.зльно економки. Основн напрями скорочення позабанквського обгу готвки в нацональнй та ноземнй валют можуть бути такими. 1. Радикально реформувати банквську систему, зробити прозорою та здатною забезпечувати необхдн для гчзпяно економки кредитн ресурси, здйснення операцй з цнними апе рами, залучення вльних коштв населення,

гарантування вкладв фзичних осб та депозитв пдпримств, всебчно розвивати спецальн банквськ установи, насамперед потечн та нвестицйн. Забезпечити становлення та розвиток регональних банкв, у першу чергу мунципальних. Потребу удосконалення й система нагляду за банквською дяльнстю. 2. Ще раз повернутися до де запровадження ощадних валютних сертифкатв з метою акумуляц вльних коштв населення в ноземнй валют та подальшого х нвестування в розвиток нацонально економки.

Виршити питання щодо доцльност функцонування пунктв обмну валюти на пдстав агентських угод з уповноваженими банками. Суттво пдвищити довру до банквсько системи може прийняття Закону Украни Про гарантування вкладв фзичних осб та запровадження двого механзму страхування вкладв фзичних осб комерцйних банках, а також ново редакц Закону Про банки та банквську дяльнсть. 3. Було б доцльно вдкрити в кран флю вдомого ноземного банку

на умовах нерезидента, основним завданням яко могло б стати залучення вльних коштв населення як в гоземн, так в нацональнй валют та включення х в економчний оборот Украни. При цьому доцльно конкретно зясувати, у чипадку згоди кервництва ноземного банку на функцонування в Укран його структури-нерезидента, можливсть встановлення для дяльност таких умов по-перше, не вивозити кредитн ресурси у вигляд валютних внескв населення прибуток за меж крани як мнмум протягом пятьох рокв

по-друге, страхування внескв населення в каптал фл здйснювати за рахунок власних коштв ноземного банку по-трет, звльнити на зазначений час цю структуру вд сплати податкв до державного бюджету по-четверте, внести вдповдн змни в нову редакцю проекту Закону Украни Про банки банквську систему. 4. Розширити присутнсть ноземного капталу а також нацонального капталу, що повертаться у втчизняному банквському сектор на основ реформування механзмв залучення ноземних нвестицй

до банквсько системи крани. В цьому напрям можна йти шляхом створення спецалзованих нвестицйних банкв за рахунок реструктуризац дючих комерцйних банкв або вдкриття нвестицйних коридорв спецальних нвестицйних зон, де створити необхдн умови й механзми повернення з-за кордону амнстованих нацональних коштв. 5. Проводити систематичну розяснювальну роботу серед населення щодо переваг використання безготвкових форм розрахункн, насамперед у торгвельнй. Побутовй та нших сферах обслуговування населення, систем споживчо

кооперац. Ц форми доцльно розвивати шляхом розвитку системи електронних пластикових карток, переказування доходв фзичних осб на вклади розрахунков рахунки в банках, проведення розрахункв чеками, перерахування коштв з банквських рахункв за придбан товари й спожит послуги, комунальн платеж тощо. 6. Забезпечити змцнення фондового ринку та його нфраструктури, в тому числ прискорити створення вторинного фондового ринку, розширення ринку комерцйних цннних паперв форм розрахункв, що вдповдають вимогам ринково

економки, запровадження надйно та потужно системи страхування внескв населення депозитв пдпримств, виданих кредитв. Розробити й впровадити механзм формування страхових фондв резервв пд страхування внескв населення до комерцйних банкв. 7. У вигляд нструмента пдвищення купвельного попиту населення й одночасного цльового нагромадження його вльних коштв можна використовувати утворення кредитних союзв на зразок колишнх кас взамодопомоги, що дозволять використовувати акумульован вльн кошти населення у вигляд кредитних ресурсв,

тобто залучити х до економчного обороту крани. 8. Необхдно забезпечити перехд вд адмнстративного механзму до створення економчних умов з залученням правових метолв для зниження обсягв купвл валюти населенням, скорочення зовншньо човниково торгвл й контрабанди. 9. Суттве значення у зменшенн позабанквського обсягу готвки матиме вдосконалення втчизняно торгвл у напрям набуття нею сучасних цивлзованих рис. Слд насамперед стимулювати розвиток оптово та дрбнооптово

торгвл, поширювати фрмову роздрбну торгвлю у пристосованих для цього мсцях, зменшувати торгвлю без використання касових апаратв, особливо торгвлю на ринках та торгвлю з рук. Встановити обмеження прийому готвкових коштв вд населення у сфер роздрбно оптово-роздрбно торгвл та надання послуг при вдсутност касових апаратв. 10. Доцльно розробити вдповдний механзм обовязкового використання банквських рахункв пд час придбання нерухомост, автомоблв, побутових предметв довготермнового використання

тощо. Крм цього, через механзм податково декларац ввести процедуру пдтвердження джерел походження доходв громадян при купвл вищенаведених товарв та внесенн значних за обсягом вкладв на банквськ рахунки. 11. Розробити реалзувати механзм використання ОВДП для акумуляц вльних засобв населення та х наступного державного нвестування в розвиток економки. Паралельно варто сформувати ефективний механзм страхування банквських депозитв внескв. Створити умови, за яких депозитн ставки по гривн будуть приваблившим, нж

по долару. В ньому випадку власники вльних коштв в ноземнй вайют вкла.ч.атимут.х не в доларах, а в гривнях. 12. Залучати вльн кошти населення через мережу снуючих комерцйних банкв з одним стотним уточненням уряд разом з БУ повинен вибрати краще на тендер й призначити для роботи з депозитами населення уповноважен банки, як через сво територальн мереж вддлень флй починають працювати у напрям залучення вкладв населення. Зрозумло, що без гарантй з боку держан визначених пльг, а також серйозно розяснювально роботи, дохдливо,

переконливо реклами нчого не буде. 13. Суттво знизити податковий тиск на фзичну особу товаровиробника. Податки на доходи громадян ге мають перевищувати 15-20. Крм того, доцльно задяти шкалу податкв не прогресивну як зараз, а прогресивно-регресивну до якогось певного значення розмр податку зроста, а потм знижуться. В такому випадку податки платитимуть майже вс з малими тому що сума податку мзерна, з середнми сума

податку по-кишен, з високими доходами сума податку незначна порвняно з загальним доходом. Це дасть можливсть уникнути на пдпримствах подвйно бухгалтер одна для податково адмнстрац, друга для виплати зарплати у конвертах, з яко податки не стягуються. Слд диференцювати шкалу нарахувань на заробтну плату, як сплачуються юридичними особами, зробити регресивною, тобто чим вище рвень заробтно плати на пдпримств, тим нижчою ма бути вдсоток нарахувань на заробтну

плату. Такий пдхд стимулюватиме нарахування виплату заробтно гла-и в повному обсяз. Крм того, доцльно нарешт вдмовитися вд ведення паралельно двох видв облку бухгалтерського й податкового, тому що дан бухгалтерсько звтност щодо обсягв реалзовано продукц та отриманих доходв, балансових збиткв пдпримств не збгаються з визначенням бази оподаткування з ПДВ податку на прибуток. 14. Широко використовувати чилйський досвд створення фнансово системи, що включа

банки, пенсйн та страхов фонди, звичайно, з урахуванням умов Украни. Ядром ц системи могли б стати недержавн пенсйн фонди, в як кожний працюючий щомсяця перерахову не менше 10 сво зарплати. Тод б виникла зацкавленсть не приховувати сво прибутки, а навпаки показувати х перераховувати велик суми до зазначених фондв. Поширити вдповдно до Указу Президента Украни Про проведення експерименту в житловому будвництв на баз холдингово компан

Кивмськбуд розпочатий економчний експеримент щодо залучення коштв населення пд житлове иудвнцтво. Необхдно також прискорити проведення пенсйно реформи, насамперед запровадження суцльного персонфкованого облку внескв фзичних осб на загальнодержавне державне пенсйне страхування, що сприятиме легалзац доходв громадян, зробить некорисним приховування доходв, тому що в ншому випадку меншою буде Й пенся. 15. Розробити здйснити заходи з метою недопущення незаконного вдпливу валюти за меж

Украни. Початок цьому закладено Розпорядженням Президента Украни Про впорядкування контролю за зовншньоекономчною дяльнстю резидентв Украни вд 21 лютого 2000 року. 16. Прискоритц.розробку проходження у Верховнй Рад Украни законопроектв щодо амнстування тньових капталв та повернення з-за кордону валютних коштв, а також регулювання п-тань, повязаних з вдмиванням, пошуком, арештом та конфскацю доходв, одержаних

злочинним шляхом. 17. Розробити запровадити порядок лцензування Нацональним баиком Украни вдкриття Фзичними особами-резидентами рахункв в ноземних банках. 18. Продовжити вдосконалення механзму чи використання готвки субктами господаронання посилення системи контролю зп дотриманням ними касово дисциплни та внести вдповдн змни до чинних нормативно-правових актв, а також посилити контроль за розрахунками з заробтно плати на пдпримствах усх форм власност.

19. Доцльно також ввести звтнсть про обсяги готвково ноземно та иацонально валюти, що ввозиться в Украну та вивозиться з Украни фзичними юридичними особами па основ митних документв. 20. нарешт ршення уряду НБУ про введення плаваючого курсу гривн сприятиме зменшенню готвкового обороту, тому що такий механзм курсоутворення, який небезпечним через можливе збльшення нфляц, потребу здйснення бльш жорстко бюджетно грошово-кредитно полтики, тобто встановлення посиленого контролю з боку

НБУ за обгом грошово маси. 2. Комерцйний кредит. Мжгосподарський кредит це кредит, який сну мж функцонуючими субктами господарювання. Його видами комерцйний кредит, дебторсько-кредиторська заборговансть, аванси покупцв, тимчасова фнансова допомога, лзинг. Меж мжгосподарського кредиту визначаються розмром резервних капталв, як у розпорядженн субктв господарювання кредиторв, а також регулярнстю припливу грошового капталу за рахунок реалзац товарв можливост трансформац наданого мжгосподарського кредиту в банквський або отриманий

мжгосподарський. Причому погашення цих кредитв у визначений строк передбача свочасне надходження платежв вд покупцв. У цлому снування мжгосподарського кредиту значною мрою повязане з недостатнм розвитком банквського кредиту. Комерцйний кредит це форма руху безпосередньо промислового капталу спосб перетворення товарного капталу у грошовий шляхом продажу товарв з вдстроченням платежу та з поверненням боргу грошима. Отже, комерцйний кредит рзновидом грошового кредиту.

З одного боку, вн прискорю реалзацю товарв продавцям, а з ншого нада можливсть покупцев користуватись товаром до отримання коштв вд реалзац сво продукц. Таким чином, комерцйний кредит сприя прискоренню кругообгу капталу у грошовй форм як на окремих пдпримствах, так в цлому у суспльств. Комерцйний кредит виника за побажанням згодою сторн продавця покупця - ма кч. чзачениП напрям меж. Кредитор може надати кредит лише свому покупцев, а його меж т ж сам, що

Г мжгосподарського кредиту взагал. Як правило, комерцйний кредит - короткостроковим, бо обслугову тльки процес реалзац товарв, стимулюючи прискорюючи х збут зменшуючи час перебування авансованого капталу в товарнй форм. Термни та розмр його залежать вд ряду факторв ступеня дефцитност товару на ринку, фнансового стану контрагентв. наявност доври продавця до покупця, розвитку ринку кредигв тощо. Передача товару в кредит може оформлятись або не оформлятись векселем.

Валюта векселя як цнного паперу складаться з цни товару позичкового процента за перод користування кредитом. ставка якого ви ига п,ся снуючою нормою процента па ринку позичкових капталв, але, як правило, дещо нижча вд ринково. Адже при наданн комерцйного кредиту мають на мет не отримання прибутку, а реалзацю товару. Формалзуючи вдносини мж боржником кредитором, вексель певною гарантю погашення боргу та може бути пдставою для кредитування кредитора банком. За допомогою ндосаменту векселедержатель може розрахуватись

векселем з свом контрагентом. У раз несвочасного платежу за пексе-ем або вдмови боржника вд платежу векселедержатель мас право на протест векселя. Коли ж передача товару в кредит продавцем покупцев здйснються без оформлення нсксслем, то покупець не сплачу проценти продавцев, але в такому раз вн може сплатити за товар цну вищу вд звичайно. Особливо це доводиться робити в Укран, оскльки пдпримства не мають права надавати кредити, окрм продажу товарв у кредит з оформленням

векселями. Водночас вдпуск товару без оформлення векселем бльш ризикованим для продавця, бо затягу процес погашення заборгованост покупцем у раз виникнення в нього фнансових труднощв вдсутност бажання розрахуватись за своми зобовязаннями. Розвиток комерцйного кредиту ма сво закономрност. Рух комерцйного кредиту збгаться з рухом промислового капталу з зростанням обсягв промислового виробництва цей кредит розширються, а з зменшенням звужуться. Особливо обсяги комерцйного кредиту падають пд час

економчно, а ще бльше платжно кризи, як це вдбуваться в Укран. 3. Взамовдносини Украни з мжнародними фнансово-кредитними органзацями. Мжнародн ти регональн валютно-кредитн органзац це установи, як створен на баз багатостороннх угод мж державами. Найважлившу роль серед них у сучасний перод вдграють Мжнародний валютний фонд МВФ Мжнароднй банк реконструкц та розвитку

МБРР. Останнй сьогодн головною установою Групи Свтового банку. Штаб-квартири органзацй розташован у Вашингтон. Вказан установи було засновано на Мжнароднй валютно-фнансовй конференц, яка вдбулася у 1944 р. у Брсттоп-Вудс СЛ. СРСР та Украна хоча брали участ, у конференц, але не ратифкували угоди про МВФ та МБРР не вступили до складу цих органзацй. Наслдком стала багаторчна золяця

СРСР та його союзникв вд свтово економчно та валютно-фнансово системи, що значною мрою було зумовлено полтичними та деологчними мотивами. У 1992 р. у практиц мждержавних валютних вдносин сталася досить чнач подя членами МВФ прийнято крани, що входили до колишнього СРСР, у тому числ й Украну. Завдяки цьому фактично завершено процес глобалзац економчного простору валютного регулювання, що здйснються цю важливою мжнародною органзацю.

Мжнародний валютний фонд фонд було створено з метою регулювання валютних вдносин мж кранами-членами. МВФ повинен вдгравати подвйну роль з одного боку стежити за виконанням своми членами визначених правил поведнки в галуз валютно-фнансовнх вдносин, а з ншого надавати ресурси для фнансування дефцитв платжних балансв тим кранам, як нього потребують. Кожна крана-учасниця, вступаючи у Фонд, робить вдповдний внесок, який визначаггьсч встановленою квотою.

Розмр тако квоти, що переглядаться з перодичнстю у пять рокв, розраховуться на основ оцнки економчного потенцалу окремих кран у свтовому господарств. Вдносно до розмру квот визначаться вага голосу кожно крани в кервництв Фондом та обсяг можливих запозичень. Квоа Украни на кнець 1992 року становила 0,7. Вдповдно до ц квоти вступний внесок для Украни було визначено у розмр 911 млп. дол. США. Згдно з снуючим положенням з визначено суми лише 22,7

виплачуться у вльно конвертован валют ВКВ. а решта - у нацональнй грошовй одиниц. Враховуючи гостру нестачу ВКВ, Украна скористалася так званим Фондом запозичення при МВФ для кран-членв, що зазнають фнансових труднощв. Необхдний внесок оформлено як борг, пд який Укран надано безпроцентний безстроковий кредит, що по можливост буде погашено. Ршенням Ради керуючих МВФ вд 22 счня 1999р. передбачено зростання сумарного капталу

МВФ до 210943.0 млн СДР проти 145321,0 млн. СДР. Унаслдок цього квота Украни в МВФ зросла з 997.3 млн. СДР до 1372,0млн, що да змогу помтно розширити обсяг можливих запозичень у МВФ. Ставши членом МВФ, Украна водночас увйшла до структури обгового банку, й видлено квоту в 10 678 акцй на загальну суму в 1,3 млрддол. США. Валютну готвку за членство Украни в банку на суму 7,9 мли дол. США внесли Ндерланди, що краною-опкуном нашо держави у цн банквськй

структур. На початку сво дяльност, в кнц 40-х рокв, практично не було розвинуто системи мжнародних фнансових приватних ринкв. Тому МВФ був джерелом коштв як для розвинутих кран, так для кран, що розвиваються. Протягом останнх 40 50-ти рокв одним з найцкавших аспектв економчного розвитку, у свт стала дуже швидка нтернацоналзаця приватного фнансового ринку. сьогодн бльшсть розгнутих кран не потребують фнансових ресурсв Фонду, бо вони мають доступ до приватних фнансових ринкв.

Тому МВФ вд фнансування всх кран-членв зараз переключився на пдтримку кран, що розвиваються, тобто тих кран, як не мають доступу до приватних фнансових ринкв. Вдбулась переорнтаця МВФ вд статусу, так би мовити, мжнародного банкра до органзац, що сприя економчному розвитку кран, як сам не в змоз вийти на фнансов ринки потребують офцйно пдтримки Фонду. У рамках тако еволюц можна зрозумти вдносини

МВФ з Украною. По-перше, Украна як держава поки що фактично не мас реального доступу на мжнародн фнансов ринки. Зовншн фнансування вона може отримати переважно з офцйних джерел. А головне офцйне джерело - це МВФ. навть можливе однобчне фнансування з боку таких кран, як США, Японя, як правило, повязане з домовленостями з Фондом. о-друге, полтика Фонду, яка проводиться Укран повязана з грошовою пдтримкою, спрямована на стаблзацю

соцально-економчно ситуац в Укран. Фнансов ресурси МВФ спрямовуються для надання допомоги кранам-членам, як намагаються подолати проблеми платжного балансу, а також для сприяння у помякшенн наслдкв реалзац стаблзацйних програм. МВФ нада фнансування як з свох загальних ресурсв, так в межах механзмв пльгового фнансування, управлння якими здйснються окремо. Держави-члени, як користуються загальними ресурсами

МВФ, купують тобто позичають валюту нших держав-членв або СДР в обмн на екввалентну суму у свой власнй валют. МВФ стягу плату за так позики та вимага, щоб держави-члени в межах визначеного термну викупили свою валюту у МВФ тобто погасили заборговансть, використовуючи для цього валюту нших держав-членв або СДР. Пльгове фнансування надаться у вигляд кредитв пд низьк проценти.

Вдзначимо, що з жовтня 1994 р коли Украна отримала перший транш кредиту Мжнародного валютного фонду, по жовтень 1996р. до Нацонального банку Украни надйшло кредитв вд МВФ на загальну суму 2075 млн. дол. СА. У вересн 1998 р. з МВФ узгоджено видлення Укран позички в межах Програми розширеного фнансування КГТ на пдтримку широкомасштабно макроекономчно та структурно стаблзац

на перод 1998 2001 рр. па загальну суму 2,3 млрддол. США, з яких протягом 1998р. отримано 345 мли дол. США. Крм того, у 1998 р. отримано 51 мли дол. США в межах кредиту стенд-бай, на фнансування програми макроскономчно стаблзац та структурних перетворень, реалзацю яко розпочато в 1997 р. Розпорядником фнансових ресурсв, наданих МВФ, НБУ.

Отримання цих ресурсв обумовлено виконанням укранською стороною погоджених з МВФ критерв ефективност, таких як рвень чистих мжнародних резервв , монетарн показники та дефцит консолдованого бюджету тощо. Фнансов ресурси МВФ надаються Укран на досить пльгових умовах строк сплати 3 5 рокв, початок оплати- через 3 роки, процентн ставки за кредит вд 5,75 до 6,29. На 1 счня 2000 р. державний борг Украни перед МВФ становить 2,8 млрд дол.

США, або 22,4 усього зовншнього державного боргу Украни. Кредити, що залучаються вд МВФ, використовуються для пдтримки курсу нацонально валюти та для фнансування дефциту платжного балансу Украни покликан помякшити економчн труднощ у процес проведення економчних реформ, як дають змогу забезпечити у перспектив економчне зростання в кран. Без проведення програми економчних перетворень фнансова пдтримка з офцйних джерел не ма сенсу, бо в

цьому раз позичков кошти використовуватимуться на фнансування лише поточних проблем платжного балансу, як без реформування економки знову нагромаджуватимуться перетворюватимуться у додатковий тягар. Значною мрою завдяки спвробтництву з МВФ наша крана спромоглася залучити значн кредитн ресурси Свтового банку. Свтовий банк явля собою групу спорднених органзацй, тому досить часто говорять про групу Свтового банку. До не входять Мжнародний банк реконструкц та розвитку саме його нколи називають скорочено

Свтовим банком, Мжнародна асоцаця розвитку, Мжнародна фнансова корпораця. Багатостороння агенця гарантування нвестицй, а також Мжнародний центр урегулювання нвестицйних конфлктв. Офцйн цл членв Групи Свтового банку зменшення бдност пдвищення життвих стандартв кран-членв шляхом сприяння економчному розвитку останнх залучення ресурсв з розвинутих кран до кран, що розвиваються.

Зазначимо, що основна рзниця мж Свтовим банком МВФ поляга в тому, що МВФ бльше концентру свою увагу на питаннях короткостроково снансово стабльност в кранах, тод як Свтовий банк зосереджуться переважно на серсдньо- та довгострокових за термном реалзац проектах структурних та галузевих перетворень в економках кран. Ось чому, коли йдеться про фнансову стаблзацю в Укран, то це питання насамперед стосуться дяльност

МВФ. Коли ж мова йде про структурн галузев реформи, то тут на перший план серед мжнародних фнансових органзацй поста Свтовий банк. який концентру свою увагу на перетвореннях на мкрорвн, на питаннях приватизац, дерсгуляц галузевих перетворень, сприя реформуванню енергетично галуз, сльського господарства тощо. Найбльшою флю групи Свтового банку Мжнародний банк реконструкц та розвитку. Вн основною позиковою органзацю. Це найбльша установа, що нада позики на розвиток кранам з середнм

рвнем доходв, а також вдгра роль головного каталзатора щодо фнансування з нших джерел. Позики Свтового банку досить привабливим джерелом зовншнього фнансування як дефциту державного бюджету, так реформування економки Украни. Фнансов умови, на яких Свтовий банк пада позики Укран, вигдншими, нж бльшсть нших зовншнх джерел запозичення, доступних для Украни в даний час Системн проекти призначен для реформування цлих секторв економки, грош за ими траншами

направляються безпосередньо в Держбюджет Украни. А потм вже Мнфн з свого бюджету повинен передбачити фнансування зазначено в проект програми що е основною метою кредитв МБРР. За нвестицйними проектами схема надання коштв МБРР дещо шна. На початку 1993 р. було затверджено першу позику на нституцйну розбудову в сум приблизно 30 млн дол. США. Надал, у 1994 1995 рр Свтовий банк падав

Укран кошти реаблтацйно позики и повному обсяз близько 500 млн дол. США, як були спрямован на фнансування пдтримки бюджету, зокрема на покриття дефциту бюджету, платеж за зовншнм боргом та критичним мпортом. Розмр нституцйно позики, надано Свтовим банком за цей перод, становив 27 мли дол. СШЛ. У 1996 р. передбачалося отримати шд Снгового банку близько 600 млн дол.

СШЛ, у чому числ позику на структурну перебудову окремих секторв економки позика на розвиток пдпримств 200 мли дол. США, на структурну перебудову сльського господарства 150 млн дол. США, на структурну перебудову вугльного сектора 150 млн дол. США. Проте на 1 счня 1997р. було отримано 401,8 млндол. США, у тому числ по 150 млн дол. США надйшло на реконструкцю вугльно галуз та реструктуризацю сльського

господарства, на розвиток пдпримств 100 млн дол. СШЛ, нституцйно позики 1.8 млндол. США. У 1998 р. продовжувалася спвпраця з Свтовим банком щодо пдготовки до реалзац таких проектв 1. Позика на структурну перебудову фнансового сектора Р5АЬ у розмр 300 мли дол. США для пдтримки реформ щодо змцнення банквсько системи з метою заохочення банкв до переходу на нов умови формування резервних та страхових фондв, а також збльшення власною капталу.

2. Проект фнансових послуг у розмр 250 млн дол. США, який е продовженням позики на структурну перебудову фнансового сектора. Згдно з пропозицями Свтового банку цей проект включатиме так основн напрями кредитна лня для пдтримки малого та середнього ндрисмницта у рччмр 100 -150 млн дол. США технчна допомога комерийн. банкам автоматизаця банквсько дяльност створення рептинго-вого агентства. Реалзаця цих двох проектв ма стати стотним кроком щодо вдосконалення банквсько сисеми

Украни. Крм того, у 1998 р. Свтовим банком було виплачено Укран за системними проектами 340 млн дол. США 150 млн дол. на перебудову сльського господарства усього два транш 100 млн дол. перший ранц Проекту па розвиток пдпримств всього три транш 90 млн дол. перший транш кредиту на перебудову фнансового сектора всього три транш. Па рзних стадях пдготовки перебувають майже три десятки нвестицйних проектв, участь у фнансуван яких

бере Свтовий банк. Лтература 1. Грош та кредит Пдручник для вузв . За ред. Славука К. КНЕУ, 2001 602 с. 2. рмоленко М. Поза банквський обг готвки чинники його скорочення. Економст 2000р 4.