Аналыз фынансового стану пыдприэмства

ЗМІСТ Вступ….1. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу. Схеми динамічної структури активів і пасивів за 2 роки… 2. Майнове положення підприємства на підставі аналізу активу балансу 2.1 Аналіз структури необоротних активів… 2.2 Аналіз структури оборотних коштів підприємства…3 Аналіз структури пасиву балансу… 15 4. Фінансова стійкість підприємства на основі коефіцієнтів капіталізації 7.Аналіз

показників рентабельності….8. Аналіз коефіцієнтів ділової активності підприємства…9. Аналіз показників рентабельності…10. Аналіз коефіцієнтів ділової активності підприємства….30 Список використаної літератури… 35 Додаток А…36 ВСТУП За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану

підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного

й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності.

Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції,

труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової

і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану. Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності

підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних

санкцій. Основними завданнями аналізу фінансового стану є: - дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; - дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; - об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; - оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; - аналіз

ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів; - визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства. При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства. Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід

іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства. 1. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу. Схеми динамічної структури активів і пасивів за 2 роки.

Завдання : Зробити горизонтальний та вертикальний аналіз балансу, зробити схеми динамічної структури активів і пасивів за 2 роки. Розв'язок Горизонтальний аналіз складається в порівнянні показників звітності попереднього і поточного років. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютне і відносне відхилення статей. На відмінність від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний

аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. Можна виділити дві основні причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу: - перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння результатів діяльності підприємств, що розрізняються за величиною використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників; - відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив

інфляційних процесів. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки балансу (актив і пасив). В звичайних виробничих умовах збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, але необхідно визначити, за рахунок чого вона зросла. Якщо це сталося за рахунок власного капіталу або за рахунок оборотного капіталу разом із збільшенням позикових коштів, то це добре.

Однак керівництву підприємства варто замислитись, якщо зростання валюти балансу зумовлені зростанням лише боргових зобов’язань. Зменшення валюти балансу «сигналізує» про звуження (зростання) діяльності підприємства. Причини такого зростання необхідно вивчити Результати аналізу представимо у табл.1.1. Проводячи горизонтальний аналіз діяльності підприємства ВАТ РВК “Деснянська правда” за 2 роки можемо зробити висновки, що валюта балансу на підприємстві постійно

зростає, отже підприємство розширює обсяги своєї діяльності. В порівнянні з попереднім роком валюта балансу збільшилась на 417%. Якщо робити постатейний аналіз, то можемо спостерігати збільшення необоротних активів на 420%, оборотні активи також зросли на 403%, власний капітал збільшився на 510% стаття забезпечення наступних витрат і платежів зросла на 118%, а поточні зобов'язання збільшились на 118%.

Після проведення вертикального аналізу за табл. 1. можемо відзначити наступні тенденції діяльності підприємства: вартість необоротних активів в абсолютних величинах збільшилась на 294,6 тис.грн але в структурі балансу їх частка зменшилась на 19,5 відсотків (з 98.4% до 78.9%), оборотні активи збільшились на 589.6 тис.грн в порівнянні з початком року, а їх питома вага зросла на 19.4%. Власний капітал зменшився на 16,2 тис.грн, а його частка в загальній структурі балансу на 27%.

На кінець року поточні зобов'язання збільшились на 435.8 тис.грн а їх питома вага на 13%. Загалом валюта балансу зросла на 884,2 тис.грн. Представимо динаміку активу та пасиву підприємства за 2006-2007 роки на рисунку 1та 2 відповідно. Рисунок 1 – Динамік активів ВАТ РВК “Деснянська правда ” за 2006-2007 роки. Рисунок 1 – Динамік пасивів ВАТ РВК “Деснянська правда ” за 2006-2007 роки.

2. Майнове положення підприємства на підставі аналізу активу балансу Завдання : Охарактеризувати майнове положення підприємства на підставі аналізу активу балансу Розв'язок 2.1 Аналіз структури необоротних активів Для того щоб дати узагальнюючу оцінку руху необоротних активів, необхідно розрахувати коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт відновлення і коефіцієнт вибуття.

1. Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості. Даний коефіцієнт розраховують за формулою: , де Кизн коефіцієнт зносу, ОCп - основні засоби по первісній вартості, Осо - основні засоби по залишковій вартості. 2. Коефіцієнт придатності (Кгод.) є доповненням попереднього показника. Він показує частку неперенесеної вартості на створюваний продукт

і може розраховуватися як різниця між одиницею і коефіцієнтом зносу, тобто: , де Кгод. - коефіцієнт придатності, Кизн. - коефіцієнт зносу. 3. Коефіцієнт введення розраховується за формулою: , де К вв. - коефіцієнт введення, ОСвв. - вартість введених основних засобів, ОСп.к. - первісна вартість основних засобів на кінець періоду.

4. Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула по різних причинах. Він розраховується за формулою: , де К выб. - коефіцієнт вибуття, ОСвыб. - вартість вибулих основних засобів, ОС.п.н. - первісна вартість основних засобів на початок періоду. 5 Коефіцієнт відновлення характеризує частку від наявних на кінець звітного періоду основних засобів,

що складає нові основні засоби. Коефіцієнт відновлення дорівнює відношенню коефіцієнта вибуття до коефіцієнта введення і розраховується за формулою: , де Кобн коефіцієнт відновлення, ОС - вартість основних засобів, що надійшли, за період, ОСк. - вартість основних засобів на кінець періоду. Для комплексного аналізу усіх вище перерахованих коефіцієнтів зведимо

їх у таблицю 2 Таблиця 2 - Аналіз необоротних активів Показники На початок базового періоду На кінець базового періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 1.Коефіцієнт зносу 0,33 0,32 0,25 2.Коефіцієнт придатності 0,67 0,68 0,75 3.Коефіцієнт введення 0,11 0,73 0,73 4.Коефіцієнт вибуття 0,07 0,13 0,13 5.Коефіцієнт відновлення 0,63 0,18 0,18 Зменшення коефіцієнту зносу на кінець звітного періоду може свідчити про те, що були придбані нові основні

засоби з метою розширення виробництва та підвищення його ефективності. Коефіцієнт введення на кінець базового періоду значно збільшився в порівнянні з початком періоду. Це підтверджує нашу думку про надходження нових основних засобів. Коефіцієнт вибуття також зріс на кінець базового періоду, що свідчить про політику підприємства щодо оновлення фонду основних засобів з метою підвищення конкурентоспроможності .

2.2 Аналіз структури оборотних коштів підприємства У загальній сумі засобів, які розміщені на підприємстві, як правило, велику питому вагу займають оборотні кошти. Від раціональності їх розміщення й ефективності використання у великій мірі залежить успішний результат господарської діяльності підприємства. Для того, щоб зробити висновок про зміну оборотних активів, що впливають на фінансовий стан підприємства, а також з'ясувати причини цих змін, потрібно

скористатися таблицею 3 Структура оборотних активів з високою часткою заборгованості і низькою часткою коштів може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків. І навпаки, структура з низкою часткою заборгованості і високою часткою коштів може свідчити про благополучний стан розрахунків підприємства з покупцями й

іншими дебіторами. Що стосується аналізу рівня дебіторської заборгованості, то тут потрібно відзначити наступне. Якщо підприємство розширює свою діяльність, то росте і число покупців, а відповідно і дебіторська заборгованість. З іншого боку, підприємство може припинити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Отже, ріст дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно.

У цьому зв'язку необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованості. Наявність простроченої заборгованості створює утруднення, тому що підприємство буде почувати недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати й ін. Крім того, заморожування засобів приводить до уповільнення оборотності капіталу. Великий вплив на фінансовий стан підприємства робить стан виробничих запасів.

З метою нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Нагромадження великих запасів свідчить про спад активності підприємства, уповільнення оборотності оборотного капіталу. У той же час, недолік запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що скорочується виробництво продукції і зменшується сума прибутку. Іншими словами, будь-який ріст вартості запасів повиннен супроводжуватися таким же (чи більшим) ростом

оборотності оборотного капіталу. Таблиця 2 - Аналіз структури оборотних коштів підприємства Наймену-вання статті Код рядка На початок періоду (база) На кінець періоду (база) На кінець періоду (звіт) Відхилення Абс. вели- чини Відн. вели-чини (частка в обо-ротних акти- вах) Абс. вели- чини Відн. вели- чини (частка в обо-ротних акти-вах)

Абс. вели-чини Відн. вели- чини (частка в обо-ротних акти-вах) Абс. вели- чини В струк- турі Тем-пи рос-ту, % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Оборотні активи (розділ II активу балансу) Запаси 27 82,0 199,5 27,6 727,3 29,1 527,8 -3,1 364,5 Товари - 84,8 13,6 100,6 4,1 15,8 -9,6 118,6 Дебіторсь-ка забор-гованість 2 6,1 348,6 47,2 551 21,9 202,4 -34 158 Грошові кошти і їх еквіваленти 2,1 6,4 64,8 8,2 1101,9 43,9 1037,1 33,5 1700

Інші оборотні активи 1,8 5,5 24,8 3,4 25,9 1 1,1 -2 104,43 Усього (за розділомII) 32,9 100 622,5 100 2506,7 100 1884,2 Структура оборотних активів, в свою чергу, відображає, що підприємство досить активно здійснює господарську діяльність. Про це свідчить те, що за аналізований період часу вони збільшились на 1884,2 тис. грн. Найбільшу питому вагу складають грошові кошти та їх еквіваленти.

Вони становить від загальної вартості оборотного капіталу – 43,90% і в порівняні з 2006 роком зросли на 1037,1 тис. грн. Це є позитивним явищем, тому що грошові кошти – найбільш ліквідна частина активів підприємства. Це свідчить про благополучний стан розрахунків підприємства з покупцями й іншими дебіторами. Значну частину оборотних активів у 2006 році становила дебіторська заборгованість,

це є несприятливим для підприємства 3. Аналіз структури пасиву балансу Завдання : Проаналізувати структуру пасиву балансу. Розв'язок 3.1 Аналіз структури пасиву балансу Дані, що приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки притягнуто в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, звідкіля взялися засоби, спрямовані

на формування майна підприємства. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Необхідність у власному капіталі (I розділ пасиву) обумовлена фінансовою незалежністю підприємств. Статутний капітал – основа самостійності підприємства. Однак, потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів

не завжди вигідно для нього. Варто мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі , а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж сплачувати за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу. У той же час, якщо засоби підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансове положення буде хитким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна

постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і з залученням в оборот на нетривалий час інших капіталів. Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства.

При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових засобах підприємства. При цьому в першу чергу необхідно відповісти на наступні питання:  які засоби (власні чи позикові) є основним джерелом формування активів підприємства?  який напрямок зміни частки власного капіталу (фактичного, за винятком збитків

і заборгованостей засновників) у структурі пасивів балансу за аналізований період? При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих доданків, дати оцінку цим змінам за звітний період Таблиця 3 - Аналіз структури пасиву балансу Найменування статей Код рядка 2006 рік 2007 рік Зміни

Абсолютні величини Відносні величини Абсолютні величини Відносні величини В абсолютних величинах В структурі Базисні темпи росту, % 1 2 5 6 7 8 9 10 11 1.Власний капітал 380 1839,1 62,6 9396, 76,6 7556,9 14,2 510,9 Статутний капітал 300 1290,2 43,9 12090,2 98,7 10800 48,6 937 Нерозподілений прибуток 350 293,4 9,9 389,5 3,17 96,1 -6,8 132 3.Довгострокові зобов’язання 480 -

510 4,16 510 - 4.Поточні зобов’язання 620 635,7 21,6 1792,0 14,6 1156,3 -6,9 282,2 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 366,9 12,5 273,9 2,23 -93 -10,8 74,6 Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом 550 49,7 1,69 73,7 0,6 24 -1,5 148,2 Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування 570 11,1 0,37 11,3 0,09 0,2 -0,3 101,8 Інші поточні зобов’язання 610 25,6 0,87 4,9 0,03 -20,7 -0,79 19,1

Баланс 640 2939,4 12251,0 9311,6 416,8 Аналізуючи пасив балансу підприємства, можна відмітити значне збільшення статутного капіталу у 2007 році на 10800 грн. Найбільш питому вагу в поточних зобов’язаннях займають такі статті: інші поточні зобов’язання та поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом. Заборгованість з бюджетом є нормальним явищем і буде погашена протягом наступного операційного циклу 4.

Фінансова стійкість підприємства на основі коефіцієнтів капіталізації. Завдання : Проаналізувати фінансову стійкість підприємства на основі коефіцієнтів капіталізації Розв'язок 4.1 Коефіцієнт фінансової автономії визначає частку засобів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних засобів, незалежність його функціонування від позикових

засобів. , де Кавт. - коефіцієнт фінансової автономії, СК - власний капітал, Б - валюта балансу. 4.2 Коефіцієнт фінансової залежності є доповненням до попереднього коефіцієнту – їхня сума дорівнює 1 (чи 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових засобів, вкладених у майно підприємства. Ріст цього показника в динаміку означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства,

а, отже, і втрату фінансової незалежності. Чим нижче цей показник, тим менше заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. , де Кзав. - коефіцієнт фінансової залежності, Б - валюта балансу, СК - власний капітал. 4.3 Коефіцієнт фінансового ризику дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства: , де Кф.р. - коефіцієнт фінансового ризику, ЗК - позиковий капітал, СК - власний капітал. Показник має просту

інтерпретацію: він показує, скільки одиниць притягнутих засобів приходиться на кожну одиницю власних. 4.4 Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства. Коефіцієнт розраховується за формулою: , де К ман. - коефіцієнт маневрування власного капіталу,

Соб. - власні оборотні кошти, СК - власний капітал. Власні оборотні кошти характеризують ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати одним з нижче приведених способів: 1) від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів: , де Кс.об. – власний оборотний капітал, від суми оборотних активів відняти суму власного капіталу

Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневреності (Кман.) здобуває наступний вид: Цей показник може варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневрування в динаміці незначно збільшується. Різкий ріст даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність. Це зв'язано з тим, що збільшення цього показника можливе або при рості власного капіталу, або при зменшенні

власних джерел фінансування. У зв'язку з цим, різке збільшення даного показника автоматично викликає зменшення інших показників. Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти цей показник пв конкретному підприємстві із середнім показником в галузі чи у конкурентів. Для загального наочного аналізу побудуємо таблицю 4. Таблиця 4 Зведена таблиця коефіцієнтів капіталізації

Показники 2006р 2007р. Абсолютна зміна 1 2 3 5 1.Коефіцієнт фінансової автономії 0,74 0,61 -0,13 2.Коефіцієнт фінансової залежності 1,21 1,48 0,27 3.Коефіцієнт фінансового ризику 0,07 0,06 -0,01 4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,57 0,74 -0,17 Аналізуючи дані показники, можна зробити висновок, що у 2006 році підприємство було більш фінансово стійким, стабільним і незалежним від кредиторів, оскільки коефіцієнт фінансової автономії більший на 0,13.

У 2007 році збільшилася частка позичених коштів у фінансуванні підприємства і це говорить про деяке зниження фінансової стійкості. Значення коефіцієнта фінансової залежності у 2007 році – 1,48, це означає, що в кожній 1,48 грн вкладеній в активи підприємства, 48 коп. десь позичено. Значення коефіцієнту фінансового ризику у 2006 і 2007 році суттєво не відрізняється, тобто залежність від кредиторів залишилося майже на одному рівні.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу у 2007 році досить високий в порівняні з 2006 роком, тобто спостерігається гнучкість у використанні власних засобів підприємства Отже, після проведення даних розрахунків підприємство у 2006 році мало абсолютну фінансову стійкість, тобто всі запаси підприємства покривалися власними оборотними коштами, тобто організація не залежала від зовнішніх кредиторів. Але це не ідеальна стійкість.

У 2007 році дане підприємство має нормальну фінансову стійкість. У такій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові притягнуті засоби. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється

показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасних і повних розрахунків по короткострокових зобов’язаннях перед контрагентами. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, вносити платежі до бюджету.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів (грошових коштів, виробничих запасів, дебіторської заборгованості) більша або рівна його зовнішнім поточним зобов’язанням . 7. Аналіз показників рентабельності. Завдання : Проаналізувати ліквідність за допомогою коефіцієнтів. Розв'язок Для того, щоб проаналізувати здатність підприємства перетворити актив у гроші швидко і без втрат його ринкової вартості, необхідно дати оцінку його ліквідності.

Для цього розраховуються коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності, коефіцієнт термінової (проміжної) ліквідності і коефіцієнт абсолютної ліквідності 1) Коефіцієнт загальної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства, приходиться на 1 гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, то підприємство може розглядатися

як успішно функціонуюче. , де Кобщ - коефіцієнт загальної ліквідності, Об.А - оборотні активи, Расх.б.п. - витрати майбутніх періодів, Тек.об. - поточні зобов'язання, Дох.б.п. - доходи майбутніх періодів. 2) Коефіцієнт термінової ліквідності. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні

поточні активи (запаси не враховуються). , де Ксроч. - коефіцієнт термінової ліквідності, З. – запаси. У літературі приводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0.5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 копійок ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей.

Однак, у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, тому що велика частина коштів вкладена в запаси. 3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується по формулі: , де Кабс коефіцієнт абсолютної ліквідності, ДС - кошти і їх еквіваленти. Як орієнтоване значення коефіцієнту абсолютної ліквідності застосовують його теоретичне

значення, що повинне бути не менше 0.2-0.25. 8. Аналіз коефіцієнтів ділової активності підприємства. Завдання : Проаналізувати фінансові результати на основі форми №2 «Звіту про фінансові результати» Розв'язок Звіт про фінансові результати, на відміну від балансу, надає інформацію не на конкретну дату, а за визначений період. Цей звіт є одним з найбільш інформативних документів звітності, тому що містить

інформацію про динаміку прибутку підприємства. Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних коштів, виконання зобов'язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів і т.п. Питання, зв'язані зі змістом і формою “Звіту про фінансові результати”, що складається підприємствами,

організаціями й іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ), розглядає П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Аналіз звіту про фінансові результати дозволяє одержати необхідну інформацію про доходи, витрати і фінансові результати підприємства (включаючи його філії, представництва й інші відособлені підрозділи), що були отримані їм у результаті господарської діяльності за звітний

рік. Перш, ніж проводити аналіз звіту про фінансові результати, необхідно ознайомитися з основними положеннями, викладеними в П(С) БО 3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” визначає зміст і форму звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми дійсного Положення (стандарту) стосуються “Звітів про фінансові результати” підприємств, організацій й інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків

і бюджетних установ). “Звіт про фінансові результати” припускає визначення результатів від операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності. Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. У ході аналізу необхідно дати оцінку темпів зростання прибутку в цілому й окремо по кожній її частині; вивчити і розрахувати фактори, що впливають на зміну прибутку,

і визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку; дати оцінку рівня рентабельності підприємства. Для проведення безпосереднього аналізу фінансових результатів необхідно скласти таблицю 8. Таблиця 8. – Аналіз прибутків або збитків на основі звіту про фінансові результати Найменування статті Код рядка Абсолютні величини Зміни Вплив на фінансові результати За попере-дній період

За звітнийперіод Темпи росту, % В абсо-лютних величи-нах 1 2 3 4 5= 4/3 6=4-3 7 (дані колонки 6) Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 10 5980 5159,2 86,3 -820,8 -820,8 Податок на додану вартість 15 727 741,9 102,0 14,9 -14,9 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 35 5234,5 5384,7 102,8 105,2 105,2 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 40 4295,5 4642,7 108,08 347,2 -347,2

Валовий: - прибуток - збиток 50 55 939 - 742 - 79 - -197 - Адміністратив-ні витрати 70 507,1 559,5 110,3 52,4 -52,4 Витрати на збут 80 97,2 95,5 98,2 -1,7 1,7 Інші операційні витрати 90 76,9 159,4 207,3 82,5 -82,5 Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток - збиток 100 105 582 285,2 49,0 -296,8 Фінансові витрати 140 199,8 141,5 70,8 -58,3 58,3 Інші доходи 130 59,5 13,3 22,3 -46,2 46,2

Інші витрати 160 0,5 12,6 252 12,1 -12,1 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток - збиток 170 175 441,2 - 144,4 - 32,7 -296,8 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 132,3 43,3 32,7 -89 89 Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток - збиток 190 195 308,9 101,1 32,7 -207,8 Чистий: -прибуток 220 308,9 101,1 32,7 -208,7 Дані таблиці 8 свідчать, чистий дохід від реалізації продукції

збільшився на 102,8% з 5234,5 до 5384,7 тис.грн собівартість реалізованої продукції зросла на 108,08%. Усі інші доходи становлять незначну частку загальних доходів підприємства. Інші операційні доходи зменшились у 2007 році в порівнянні із 2006 роком .Загальна сума доходів у 2007 році порівняно з доходами у 2006 році зросла на 2907,3 тис. грн нарощення доходів підприємства стало можливим за рахунок значного збільшення виручки від реалізації

продукції (+2802,9 тис. грн З-поміж витрат найбільш питому вагу мають операційні витрати, вони збільшилися у 2007 році на 574,5 тис. грн Інші звичайні витрати зовсім незначні. Найбільшу частку відрахувань становлять непрямі податки, вони зросли у 2007 році на 1168,4 тис. грн темп росту – 85,3% У звітному році збільшився також і податок на прибуток, він зріс на 315 тис. грн 9.

Аналіз показників рентабельності Завдання : Проаналізувати показники рентабельності. Розв'язок На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність діставати прибуток. У цьому зв'язку розглянемо наступний аспект діяльності підприємства – рентабельність, що є якісним показником ефективності роботи підприємства. Розглянемо наступні показники рентабельності: Рентабельність сукупного капіталу характеризує ефективність

використання підприємством сукупного капіталу. Визначається за формулою: , де Рсов.к. - рентабельність сукупного капіталу, П до н.о прибуток до оподатковування, Б - валюта балансу. Рентабельність власного капіталу характеризує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця. Це основний показник, використовуваний для характеристики ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду.

Показник визначається по формулі: , де Рсоб.к рентабельність власного капіталу, ЧП - чистий прибуток, СК - власний капітал. Даний показник становить інтерес для наявних і потенційних власників і акціонерів. Показники рентабельності продукції Валова рентабельність показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення. , де

Рвав валова рентабельність продажу, ВП - валовий прибуток, ЧД -чистий доход. Операційна рентабельність продажу – показник, що показує, який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство після відрахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут й інших операційних витрат. , де Роп операційна рентабельність продажу, ОП - операційний прибуток. ЧД -чистий доход. Чиста рентабельність продажу – це показник, що показує

повний вплив структури капіталу і фінансування підприємства на її рентабельність. Даний показник розраховується за формулою: , де Рч. - чиста рентабельність продажу, ЧП - чистий прибуток. Зведемо всі розраховані раніше показники в таблицю 9 Таблиця 9.1 - Аналіз коефіцієнтів рентабельності підприємства за 2006 – 2007 роки

Показники Попередній рік Звітний рік Зміна 1 2 3 4 1.Рентабельність сукупного капіталу 16 47 31 2.Рентабельність власного капіталу 15 23 8 3.Валова рентабельність продажу 14 42 24 4.Операційна рентабельність продажу 12 21 9 5.Чиста рентабельність продажу 13 18 5 Дані таблиці 9 свідчать про ефективність діяльності підприємства, що узагальнені в показниках рентабельності. Рентабельність сукупного капіталу характеризує операційну ефективність підприємства. На даному підприємстві рентабельність сукупного капіталу має тенденцію зростання

і збільшилась з 16 до 47 % по відношенню до величини сукупного капіталу, що є позитивним. Рентабельність власного капіталу засвідчує ефективне використання власного капіталу, можливість його примноження. Рентабельність власного капіталу в звітному році складає 23% проти 15% у базовому періоді, що є позитивним. Цьому сприяло збільшення частки коштів в обороті і на його основі робочого капіталу. Валова рентабельність продажу зросла на 24%

і становить в 2007 році 42%. Операційна рентабельність продажу зросла на 9% і становить 21%. А чиста рентабельність продажу незначно зросла, всього на 5% і становить 18%. Це свідчить про збільшення отриманих доходів. Отже, підприємство є рентабельним. 10. Аналіз коефіцієнтів ділової активності підприємства Завдання: Проаналізувати коефіцієнти ділової активності підприємства.

Розв'язок Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства, як правило, використовують різні показники оборотності. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового положення підприємства, тому що швидкість обороту засобів безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту засобів, за інших рівних умов, відбиває підвищення виробничо-технічного потенціалу підприємства.

Розглянемо наступні показники ділової активності підприємства: • Коефіцієнт оборотності активів розраховується за формулою: , де Коб.а коефіцієнт оборотності активів, ВР - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), А - вартість майна підприємства. Як правило, у структурі оборотних активів велику частину складають запаси і дебіторська заборгованість. Для визначення тенденції оборотності запасів

і дебіторської заборгованості на підставі показників балансу і “Звіту про фінансові результати” розраховують наступні показники: • коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; • коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість обороту запасів для забезпечення поточного обсягу продажів. , де Коб.з. - коефіцієнт оборотності запасів, С.р.п собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,

послуг), З. - середньорічна вартість запасів. Розділивши тривалість звітного періоду (року (Тпер.)) на коефіцієнт оборотності запасів, одержимо кількість днів, необхідну на один оборот запасів (тобто період часу, протягом якого запаси перетворюються в реалізовані товари): Обидва даних показника бажано порівняти зі середньо галузевими значеннями. Корисно також зробити порівняння зі значеннями цих показників за попередні періоди. •

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів за рік зробили засоби, вкладені в розрахунки, тобто скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в кошти. Формула для розрахунку коефіцієнта: , де Коб.д.з коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, ВР - доход ( виторг ) від реалізації продукції (товарів, послуг),

ДЗ - середньорічна вартість дебіторської заборгованості. Використовуючи цей коефіцієнт, розраховують період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість звернеться в кошти. Для цього поділяють тривалість звітного періоду (рік) на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості: Зі складу джерел засобів підприємства розглянемо короткострокову кредиторську заборгованість.

Якщо термін погашення кредиторської заборгованості перевищить термін погашення дебіторської заборгованості, то це свідчить про погіршення фінансового положення підприємства. • Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, за допомогою якого розраховується період погашення цієї заборгованості, показує, скільки оборотів необхідно підприємству для оплати наявної заборгованості. де Коб.к.з коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості,

Ср.п. - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), КЗ - середньорічна вартість кредиторської заборгованості. Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості, також як і для аналізу дебіторської, використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості. Розділивши тривалість звітного періоду (рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості,

одержимо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунок кредиторів: • Для того щоб розрахувати тривалість операційного циклу, необхідно використовувати формулу: , де Тц. - тривалість операційного циклу, t об.з тривалість оборотності запасів, t об.д.з тривалість оборотності дебіторської заборгованості. За цим показником визначають скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу та оплати продукції підприємства. У більшості випадків підприємству необхідно прагнути до зменшення

значення даного показника, тобто до скорочення тривалості операційного циклу. • Тривалість оборотності оборотного капіталу розраховують за формулою: , де t об.об.к. - тривалість оборотності оборотного капіталу, t об.з. - тривалість оборотності запасів, tоб.д.з. - тривалість оборотності дебіторської заборгованості, tоб.к.з. - тривалість оборотності кредиторської заборгованості. Якщо значення даного показника позитивне, то підприємство відчуває потребу в коштах.

Негативне значення показника тривалості обороту оборотного капіталу говорить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші. Для зручності зведемо всі розраховані раніше показники в таблицю 10. Таблиця 10 - Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності підприємства Найменування показника На початок базового року На кінець базового року На кінець звітного року 1 2 3 4 1.Коефіцієнт оборотності активів 1,71 1,08 1,08 2.Коефіцієнт оборотності

дебіторської заборгованості 13,04 8,66 21,12 3.Період оборотності дебіторської заборгованості, днів 27,99 42,15 17,28 4.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 74,48 44,32 47,0 5.Період оборотності кредиторської заборгованості, днів 4,9 8,24 7,77 6.Коефіцієнт оборотності запасів 7,46 5,03 4,1 7.Тривалість оборотності запасів, днів 48,93 72,57 89,02 8.Тривалість операційного циклу, днів 76,92 114,72 106,30 9.Тривалість оборотності оборотних коштів, днів 81,82 122,96 114,07 Коефіцієнт оборотності запасів дає можливість встановити

швидкість обороту запасів для забезпечення виконання завдання з продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг). З таблиці 10 бачимо, що в порівнянні 3 2005 роком у 2006 – 2007 роках значення коефіцієнта поступово падає. Це говорить про зниження рівня оборотності запасів і негативно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції. Тривалість оборотності запасів на кінець 2005 року становить 49 днів, в 2006 році ця тривалість збільшилася

на 24 дні, у 2007 році в порівнянні з 2006 роком тривалість збільшилася на 16 днів. Це говорить про те, що оборотні кошти мають менш ліквідну структуру, і тим менш стійке фінансове положення. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості значно зріс у 2007 році і становить 21,12, тобто підприємство стало швидше отримувати кошти від своїх боржників (дебіторів). Період оборотності дебіторської заборгованості навпаки значно зменшився

і становить 17 днів. Це свідчить про позитивне явище, оскільки зменшився час очікування підприємством одержання грошей від дебіторів. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, що підприємство швидше погашає свій борг у 2007 році, ніж у 2006 році, але набагато повільніше Список літератури 1. Абрютина М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М 1998. – с. 385 2. Бутинець Ф.Ф. та інш. Економічний аналіз. –

Житомир, 2000. – с.600 3. Фінансово-економічний аналіз // Бутинець Ф.Ф. та інш. Економічний аналіз. – Житомир, 2000. – с.608 4. Финансовый контроль и анализ // Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. – М 2000. – с. 500 5. Фінансово-економічний аналіз в

Україні: види, методи, прийоми. // Комаринський Я. Фінансово-інвестиційний аналіз. – К 1996. – с. 250 6. Ковалев В.В. Финансовый анализ. – М 1996. – с. 203