Аттестация рабочего места (Укр.)

Атестаця робочого мста 1. Охорона прац на пдпримств. В умовах сучасного виробництва окрем приватн заходи щодо полпшення умов прац, для попередження травматизации неефективними. Тому х здйснюють комплексно, створюючи в загальнй систем керування виробництвом, пдсистему керування безпекою прац. Таким чином, керування охороною прац це програмно-цльовий комплекс по пдготуванню, прийняттю реалзац виршень органзацйно-технчних, лкувально-профлактичних заходв, спрямованих на забезпечення

безпеки, збергання здоровя працездатност людини в процес прац. Обкт керування - це безпека прац на робочому мсц, длянц, цеху, у всй систем людина - виробництво, характеризуться взамодю людей з предметами знаряддями прац виробничого середовища. Керуюча частина мстить у соб кервникв пдпримства, кервникв пдроздлв, службу охорони прац. При цьому тут закладен принципи системного пдходу, коли виходи обкта керування показники безпеки через

систему збору й опрацювання нформац повязан, тобто нформаця про вдхилення в процес контролю надходить у керуючий орган, де вона аналзуться прийматься адекватне виршення. Таким чином, СКОП д за принципом зворотно звязок. Планування здйснються на основ складених планв перспективний 5 лтнй - комплекс планового полпшення умов по охорон прац. Вони частиною бзнес-плану поточн рчн - вони включаються в щорчну угоду по охорон прац

колективного договору мж адмнстрацю трудовим колективом оперативно-календарн плани по охорон прац ОКП, мсячн квартальн. У комплекс заходв щодо охорони прац входять боротьба з шкдливими небезпечними чинниками шум, випромнювання, вбраця т.д. соцальн заходи. Мета атестац робочого мста визначити вс фактори виробничого середовища трудового процесу, як шкдлив фактори впливають на працвника, як х усунути або послабити х дю.

Також визначити пльги та компенсац як на даються працвников пд час роботи та пльги при визначенн пенсйного забезпечення. З метою послаблення негативних факторв необхдно розробляти колективн та ндивдуальн заходи по забезпеченню нормативних умов по охорон прац розподл обов язкв мж службами, посадов обов язки. Необхдн умови освтлення, опалення, заземлення лектроплиладв та електроустановок, огородження та блокування, свтлова та звукова сигналзаця. Необхдно проводити зоходи по зменшенню шкдливих речовин, противбрацйн

засоби, протишумов, протипожежн, електробезпечнсть. Законодавством Про охорону прац ст.9, Про вдпустки ст.7,8 , Про пенс ст.13 передбачено пльги компенсац за важк та шкдлив умови прац. Згдно Закону Украни вд 14.10.92 р. 44 ст. 669 Про охорону прац кожний громадянин ма право на охорону прац. ГАРАНТ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ПРАЦ Стаття 6.

Права громадян на охорону прац при укладенн трудового договору Умови трудового договору не можуть мстити положень, як не вдповдають законодавчим та ншим нормативним актам про охорону прац, що дють в Укран. При укладенн трудового договору громадянин ма бути пронформований власником пд розписку про умови прац на пдпримств, наявнсть на робочому мсц, де вн буде працювати, небезпечних шкдливих виробничих факторв, як ще не усунуто, можлив наслдки х впливу на здоровя та про його права

на пльги компенсац за роботу в таких умовах вдповдно до законодавства колективного договору. Забороняться укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоровя. Стаття 7. Права працвникв на охорону прац пд час роботи на пдпримств Умови прац на робочому мсц, безпека технологчних процесв, машин, механзмв, устаткування та нших засобв виробництва, стан засобв колективного та ндивдуального захисту, що використовуються працвником, а також

сантарно-побутов умови повинн вдповдати вимогам нормативних актв про охорону прац. Працвник ма право вдмовитися вд доручено роботи, якщо створилася виробнича ситуаця, небезпечна для його життя чи здоровя або для людей, як його оточують, навколишнього природного середовища. Факт наявност тако ситуац пдтверджуться спецалстами з охорони прац пдпримства з участю представника профсплки уповноваженого трудового колективу, а в раз виникнення конфлкту - вдповдним органом державного

нагляду за охороною прац з участю представника профсплки. За перод простою з цих причин не з вини працвника за ним збергаться середнй заробток. Працвник ма право розрвати трудовий договр за власним бажанням, якщо власник не викону законодавство про охорону прац, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працвников виплачуться вихдна допомога в розмр, передбаченому колективним договором,

але не менше тримсячного заробтку. Працвникв, як за станом здоровя потребують надання легшо роботи, власник повинен вдповдно до медичного висновку перевести, за х згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку. Оплата прац при переведенн працвникв за станом здоровя на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата м допомоги по соцальному страхуванню провадяться згдно з законодавством. На час зупинення експлуатац пдпримства, цеху, дльниц, окремого виробництва або устаткування органом

державного нагляду чи службою охорони прац за працвниками збергаться мсце роботи. Стаття 8. Соцальне страхування вд нещасних випадкв професйних захворювань Ус працвники пдлягають обовязковому соцальному страхуванню власником вд нещасних випадкв професйних захворювань. Страхування здйснються в порядку на умовах, що визначаються законодавством колективним договором угодою, трудовим договором. з фонду соцального страхування здйснюються виплати сум, що належать

потерплому працвников за перод його тимчасово непрацездатност або в порядку вдшкодування шкоди та одноразово допомоги, передбачено статтею 11 цього Закону. Власник зобовязаний повернути зазначен суми до фонду соцального страхування, якщо нещасний випадок або професйне захворювання сталися з вини власника. Стаття 9. Право працвникв на пльги компенсац за важк та шкдлив умови прац Працвники, зайнят на роботах з важкими та шкдливими умовами прац, безплатно забезпечуються лкувально-

профлактичним харчуванням, молоком або рвноцнними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуван перерви сантарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалост робочого часу, додаткову оплачувану вдпустку, пльгову пенсю, оплату прац у пдвищеному розмр та нш пльги компенсац, що надаються в передбаченому законодавством порядку. При роззному характер роботи працвнику виплачуться грошова компенсаця на придбання лкувально-профлактичного харчування, молока або рвноцнних йому харчових продуктв на умовах,

передбачених колективним договором. Власник може за сво кошти додатково встановлювати за колективним договором угодою, трудовим договором працвникам пльги компенсац, не передбачен чинним законодавством. Протягом д трудового договору власник повинен свочасно нформувати працвника про змни у виробничих умовах та в розмрах пльг компенсацй, включаючи й т, що надаються йому додатково. Стаття 10. Видача працвникам спецодягу, нших засобв ндивдуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих

засобв На роботах з шкдливими небезпечними умовами прац, а також роботах, повязаних з забрудненням або здйснюваних у несприятливих температурних умовах, працвникам видаються безплатно за встановленими нормами спецальний одяг, спецальне взуття та нш засоби ндивдуального захисту, а також змиваюч та знешкоджуюч засоби. Власник зобовязаний органзувати комплектування та утримання засобв ндивдуального захисту вдповдно до нормативних актв про охорону прац. Власник компенсу працвников витрати на придбання спецодягу та

нших засобв ндивдуального захисту, якщо встановлений нормами строк видач цих засобв порушено працвник був змушений придбати х за власн кошти. У раз дострокового зносу цих засобв не з вини працвника власник зобовязаний замнити х за свй рахунок. Стаття 11. Вдшкодування власником шкоди працвникам у раз ушкодження х здоровя Власник зобовязаний вдшкодувати працвников шкоду, заподяну йому калцтвом або ншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязкв, у повному розмр втраченого заробтку вдповдно до законодавства,

а також сплатити потерплому членам см та утриманцям померлого одноразову допомогу. При цьому пенс та нш доходи, одержуван працвником, не враховуються. Розмр одноразово допомоги встановлються колективним договором угодою, трудовим договором. Якщо вдповдно до медичного висновку у потерплого встановлено стйку втрату працездатност, ця допомога повинна бути не менше суми, визначено з розрахунку середньомсячного заробтку потерплого за кожен процент

втрати ним професйно працездатност. У раз смерт потерплого розмр одноразово допомоги повинен бути не менше пятирчного заробтку працвника на його смю, крм того, не менше рчного заробтку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася псля його смерт. Якщо нещасний випадок трапився внаслдок невиконання потерплим вимог нормативних актв про охорону прац, розмр одноразово допомоги може бути зменшено в порядку, що визначаться трудовим колективом за поданням

власника та профсплкового комтету пдпримства, але не бльш як на пятдесят процентв. Факт наявност вини потерплого встановлються комсю по розслдуванню нещасного випадку. Власник вдшкодову потерплому витрати на лкування в тому числ санаторно-курортне, протезування, придбання транспортних засобв, по догляду за ним та нш види медично соцально допомоги вдповдно до медичного висновку, що видаться у встановленому порядку пода нвалдам прац, включаючи не працюючих на пдпримств, допомогу

у виршенн соцально-побутових питань за х рахунок, а при можливост - за рахунок пдпримства. За працвниками, як втратили працездатнсть у звязку з нещасним випадком на виробництв або професйним захворюванням, збергаться мсце роботи посада та середня заробтна плата на весь перод до вдновлення працездатност або визнання х у встановленому порядку нвалдами. У раз неможливост виконання потерплим попередньо роботи власник зобовязаний забезпечити вдповдно до медичних рекомендацй його перепдготовку працевлаштування,

встановити пльгов умови та режим роботи. Якщо власник не ма можливост працевлаштувати на свому пдпримств осб, як частково втратили працездатнсть, але не стали нвалдами, вн зобовязаний вдрахувати цльовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятост населення кошти у розмр середньорчно заробтно плати працвникв за кожне нестворене робоче мсце для таких осб. Працевлаштування цих осб здйснються державною службою зайнятост населення. Час перебування на нвалдност у звязку з нещасним випадком на виробництв або професйним

захворюванням зараховуться до стажу роботи для призначення пенс за вком, а також до стажу роботи з шкдливими умовами, який да право на призначення пенс на пльгових умовах у пльгових розмрах. Стаття 12. Вдшкодування морально шкоди Вдшкодування морально шкоди провадиться власником, якщо небезпечн або шкдлив умови прац призвели до морально втрати потерплого, порушення його нормальних життвих звязкв, вимагають вд нього додаткових зусиль для органзац свого життя.

Пд моральною втратою потерплого розумються страждання, заподян працвников внаслдок фзичного або психчного впливу, що спричинило погршення або позбавлення можливостей реалзац ним свох звичок бажань, погршення вдносин з оточуючими людьми, нших негативних наслдкв морального характеру. Вдшкодування морально шкоди можливе без втрати потерплим працездатност. Порядок вдшкодування морально шкоди визначаться законодавством.

Стаття 13. Перегляд розмру вдшкодування шкоди У раз змни вартост життя порядок повязаного з цим перегляду розмру вдшкодування шкоди одноразово допомоги визначаться Кабнетом Мнстрв Украни. Розмр вдшкодування шкоди розмр одноразово допомоги, що сплачуються потерплому або членам см та утриманцям померлого, не пдлягають оподаткуванню. Стаття 14. Охорона прац жнок Забороняться застосування прац жнок на важких роботах на роботах з шкдливими

або небезпечними умовами прац, на пдземних роботах, крм деяких пдземних робт нефзичних робт або робт по сантарному та побутовому обслуговуванню, а також залучення жнок до пдймання перемщення речей, маса яких перевищу встановлен для них граничн норми. Перелк важких робт та робт з шкдливими небезпечними умовами прац, на яких забороняться застосування прац жнок, а також граничн норми пдймання перемщення важких речей жнками затверджуються Мнстерством охорони здоровя

Украни за погодженням з Державним комтетом Украни по нагляду за охороною прац. Праця вагтних жнок жнок, як мають неповнолтнх дтей, регулються чинним законодавством. Стаття 15. Охорона прац неповнолтнх Забороняться застосування прац неповнолтнх, тобто осб вком до всмнадцяти рокв, на важких роботах на роботах з шкдливими або небезпечними умовами прац, а також на пдземних роботах. Порядок трудового професйного навчання неповнолтнх професй, повязаних з цими роботами, визначаться

положенням, яке затверджуться Державним комтетом Украни по нагляду за охороною прац. Забороняться також залучати неповнолтнх до пдймання перемщення речей, маса яких перевищу встановлен для них граничн норми. Перелк важких робт робт з шкдливими небезпечними умовами прац, на яких забороняться застосування прац неповнолтнх, а також граничн норми пдймання перемщення важких речей неповнолтнми затверджуються Мнстерством охорони здоровя Украни за погодженням з

Державним комтетом Украни по нагляду за охороною прац. Неповнолтн приймаються на роботу лише псля попереднього медичного огляду. Забороняться залучати неповнолтнх до нчних, надурочних робт та робт у вихдн дн. Вк, з якого допускаться прийняття на роботу, тривалсть робочого часу, вдпусток та деяк нш умови прац неповнолтнх визначаються чинним законодавством. Стаття 16.

Охорона прац нвалдв У випадках, передбачених законодавством, власник зобовязаний органзувати навчання, переквалфкацю працевлаштування нвалдв вдповдно до медичних рекомендацй, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень пльгов умови прац на прохання нвалдв. Залучення нвалдв до надурочних робт робт у нчний час без х згоди не допускаться. Пдпримства, як використовують працю нвалдв, зобовязан створювати для них умови прац з урахуванням рекомендацй

медико-соцально експертизи та ндивдуальних програм реаблтац, вживати додаткових заходв щодо безпеки прац, як вдповдають специфчним особливостям ц категор працвникв. ОРГАНЗАЦЯ ОХОРОНИ ПРАЦ НА ВИРОБНИЦТВ Стаття 17. Управлння охороною прац на пдпримств та обовязки власника Власник зобовязаний створити в кожному структурному пдроздл на робочому мсц умови прац вдповдно до вимог нормативних актв, а також забезпечити додержання прав працвникв, гарантованих законодавством про охорону

прац. З цю метою власник забезпечу функцонування системи управлння охороною прац, для чого створю вдповдн служби признача посадових осб, як забезпечують виршення конкретних питань охорони прац, затверджу нструкц про х обовязки, права та вдповдальнсть за виконання покладених на них функцй розробля за участю профсплок реалзу комплексн заходи для досягнення встановлених нормативв з охорони прац, впроваджу прогресивн технолог, досягнення науки технки, засоби механзац та автоматизац виробництва, вимоги ергономки, позитивний досвд

з охорони прац тощо забезпечу усунення причин, що призводять до нещасних випадкв, професйних захворювань, виконання профлактичних заходв, визначених комсями за пдсумками розслдування цих причин органзову проведення лабораторних дослджень умов прац, атестац робочих мсць на вдповднсть нормативним актам про охорону прац в порядку строки, що встановлюються законодавством, вжива за х пдсумками заходв щодо усунення небезпечних шкдливих для здоровя виробничих факторв розробля затверджу положення, нструкц, нш нормативн акти про

охорону прац, що дють у межах пдпримства та встановлюють правила виконання робт поведнки працвникв на територ пдпримства, у виробничих примщеннях, на будвельних майданчиках, робочих мсцях вдповдно до державних мжгалузевих галузевих нормативних актв про охорону прац, забезпечу безплатно працвникв нормативними актами про охорону прац здйсню постйний контроль за додержанням працвниками технологчних процесв, правил поводження з машинами, механзмами, устаткуванням та ншими засобами виробництва, використанням засобв

колективного та ндивдуального захисту, виконанням робт вдповдно до вимог щодо охорони прац органзову пропаганду безпечних методв прац та спвробтництво з працвниками у галуз охорони прац. В раз вдсутност в нормативних актах про охорону прац вимог, як необхдно виконати для забезпечення безпечних нешкдливих умов прац на певних роботах, власник зобовязаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходв, що забезпечать безпеку працвникв. У раз виникнення на пдпримств надзвичайних ситуацй нещасних

випадкв власник зобовязаний вжити термнових заходв для допомоги потерплим, залучити при необхдност професйн аварйно-рятувальн формування. Згдно Закону Украни вд 15.11.96 р. Про вдпустки кожний громадянин ма право на додатков вдпустки за роботу з шкдливими важкими умовами прац. Стаття 7. Щорчна додаткова вдпустка за роботу з шкдливими важкими умовами прац та тривалсть Стаття 7 вводиться в дю з 1 счня 1998 року згдно з

Постановою ВР N 50596-ВР вд 15.11.96 Щорчна додаткова вдпустка за роботу з шкдливими важкими умовами прац тривалстю до 35 календарних днв надаться працвникам, зайнятим на роботах, повязаних з негативним впливом на здоровя шкдливих виробничих факторв, за Списком виробництв, цехв, професй посад, затверджуваним Кабнетом Мнстрв Украни. Конкретна тривалсть вдпустки, зазначено в частин першй ц статт, встановлються

колективним чи трудовим договором залежно вд результатв атестац робочих мсць за умовами прац та часу зайнятост працвника в цих умовах. Стаття 8. Щорчна додаткова вдпустка за особливий характер прац та тривалсть Стаття 8 вводиться в дю з 1 счня 1998 року згдно з Постановою ВР N 50596-ВР вд 15.11.96 Щорчна додаткова вдпустка за особливий характер прац надаться 1 окремим категорям працвникв, робота яких повязана з пдвищеним нервово-емоцйним та нтелектуальним навантаженням

або виконуться в особливих природних географчних геологчних умовах та умовах пдвищеного ризику для здоровя тривалстю до 35 календарних днв за Списком виробництв, робт, професй посад, затверджуваним Кабнетом Мнстрв Украни 2 працвникам з ненормованим робочим днем - тривалстю до 7 календарних днв згдно з списками посад, робт та професй, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалсть щорчно додатково вдпустки за особливий характер прац встановлються колективним

чи трудовим договором залежно вд часу зайнятост працвника в цих умовах. Згдно Закону Украни вд 16.12.91 р. Про пенс кожний громадянин ма право пенс на пльгових умовах , якщо викону шкдливу роботу. Стаття 13. Пенс за вком на пльгових умовах На пльгових умовах мають право на пенсю за вком, незалежно вд мсця останньо роботи а працвники, зайнят повний робочий день на пдземних роботах, на роботах з особливо шкдливими особливо важкими умовами прац

за списком N 1 виробництв, робт, професй, посад показникв, затверджуваним Кабнетом Мнстрв Украни, за результатами атестац робочих мсць чоловки - псля досягнення 50 рокв при стаж роботи не менше 20 рокв, з них не менше 10 рокв на зазначених роботах жнки - псля досягнення 45 рокв при стаж роботи не менше 15 рокв, з них не менше 7 рокв 6 мсяцв на зазначених роботах. Працвникам, як мають не менше половини стажу роботи з особливо шкдливими особливо важкими умовами прац,

пенс на пльгових умовах призначаються з зменшенням вку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рк за кожний повний рк тако роботи чоловкам на 1 рк 4 мсяц - жнкам б працвники, зайнят повний робочий день на нших роботах з шкдливими важкими умовами прац за списком N 2 виробництв, робт, професй, посад показникв, затверджуваним Кабнетом Мнстрв Украни, за результатами атестац робочих мсць чоловки - псля досягнення 55 рокв при стаж

роботи не менше 25 рокв, з них не менше 12 рокв 6 мсяцв на зазначених роботах жнки - псля досягнення 50 рокв при стаж роботи не менше 20 рокв, з них не менше 10 рокв на зазначених роботах. Працвникам, як мають не менше половини стажу роботи з шкдливими важкими умовами прац, пенс на пльгових умовах призначаються з зменшенням вку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рк за кожн 2 роки 6 мсяцв тако роботи чоловкам за кожн 2 роки тако роботи - жнкам в трактористи-

машинсти, безпосередньо зайнят у виробництв сльськогосподарсько продукц в колгоспах, радгоспах, нших пдпримствах сльського господарства чоловки псля досягнення 55 рокв при загальному стаж роботи не менше 25 рокв, з них не менше 20 рокв на зазначенй робот г жнки, як працюють трактористами-машинстами, машинстами будвельних, шляхових вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на баз тракторв екскаваторв псля досягнення 50 рокв при загальному стаж роботи не менше 20 рокв, з них не менше 15 рокв на зазначенй

робот д жнки, як працюють доярками операторами машинного доння, свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, нших пдпримствах сльського господарства псля досягнення 50 рокв при стаж зазначено роботи не менше 20 рокв за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цлей встановлюються в порядку, що визначаться Кабнетом Мнстрв Украни е жнки, зайнят протягом повного сезону на вирощуванн, збиранн та пслязбиральнй

обробц тютюну псля досягнення 50 рокв при стаж зазначено роботи не менше 20 рокв робтниц текстильного виробництва, зайнят на верстатах машинах за списком виробництв професй, затверджуваним у порядку, що визначаться Кабнетом Мнстрв Украни псля досягнення 50 рокв при стаж зазначено роботи не менше 20 рокв ж жнки, як працюють у сльськогосподарському виробництв та виховали пятеро бльше дтей незалежно вд вку трудового стажу, в порядку, що визначаться Кабнетом

Мнстрв Украни з вод мського пасажирського транспорту автобусв, тролейбусв, трамвав великовагових автомоблв, зайнятих у технологчному процес важких шкдливих виробництв чоловки - псля досягнення 55 рокв при стаж роботи 25 рокв, в тому числ на зазначенй робот не менше 12 рокв 6 мсяцв жнки - псля досягнення 50 рокв при стаж роботи 20 рокв, в тому числ на зазначенй робот не менше 10 рокв. Пункт з частини першо статт 13 в редакц Закону N 2356-12 вд 15.05.92

Частину другу статт 13 виключено на пдстав Закону N 1461-III 1461-14 вд 17.02.2000 Частину третю статт 13 виключено на пдстав Закону N 19896-ВР вд 16.05.96 Працвникам нших виробництв, професй та посад достроков пенс залежно вд умов прац але не ранш як псля досягнення 55 рокв чоловками 50 рокв жнками можуть встановлюватися за результатами атестац робочих мсць за рахунок коштв пдпримств та органзацй, призначених на оплату прац, як перераховуються до

Пенсйного фонду Украни на виплату пенсй до досягнення працвником пенсйного вку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Частина третя статт 13 з змнами, внесеними згдно з Законом N 19896-ВР вд 16.05.96 Порядок пенсйного забезпечення осб, як працювали до введення в дю цього Закону на роботах з шкдливими й важкими умовами прац, передбачених законодавством, що дяло ранше, визначаться статтею 100 даного Закону. Контроль за правильнстю застосування спискв на пльгове пенсйне забезпечення

якстю проведення атестац робочих мсць на пдпримствах та в органзацях, пдготовка пропозицй щодо вдосконалення цих спискв покладаються на органи Державно експертизи умов прац. Положення про органи Державно експертизи умов прац та порядок проведення атестац робочих мсць затверджуються Кабнетом Мнстрв Украни. 2.Аналз шкдливих небезпечних чинникв По природ д на органзм людини небезпечн шкдлив виробнич чинники

НВЧ ШВЧ пдроздляються на чотирьох групи Фзичн Хмчн Бологчн Психофзологчн. До фзичних ШВЧ вдносяться частини машин гостр крайки пдвищений рвень вбрац, шуму аномальне значення мкроклмату пдвищена запиленнсть загазовансть, випромнювання т.д. Хмчн чинники дляться на токсичн, що дратують алергени, канцерогенн, мутагенн. Бологчн НВЧ патогенн мкроорганзми продукти хньо життдяльност рослини тварини людина.

Психофзологчн НВЧ нервово-емоцйн перевантаження монотоннсть статичне, динамчне навантаження робота в нчну змну т.д. У залежност вд енерговитрат ус роботи дляться на три категор - легк - середньо ваги - важк. Легк фзичн роботи провадяться стоячи, сидячи або повязан з ходьбою, але без систематичних фзичних напруг або пднять перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Джз або 174 Вт або 150 Ккалч. Iа - легк роботи до 120

Калч, Iб - 121-150 Ккалч. Фзичн роботи середньо ваги 151-250 Ккалч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати 172-232 Джз або 151-200 Ккалч повязан з постйною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 клограмв 232-293 Джз або 201-250 Ккалч. Важка фзична робота повязана з систематичними фзичними напругами, а також пдйомом переноской

вагами бльш 10 кг 293 Джз або 250 Ккалч або 290 Вт. 3.Шкдлив речовини Ведення ряду технологчних процесв супроводжуться видленням у повтря робочо зони шкдливих хмчних речовин у вид парв, гази пилюки. По ступен д на органзм людини шкдлив речовини пдроздляються на чотирьох класу небезпеки Надзвичайно небезпечн ПДК 0,1 мгм3 Високонебезпечн ПДК вд 0,1 до 1,0 мгм3 Умренонебезпечн

ПДК вд 1,1 до 10,0 мгм3 Малонебезпечн ПДК 10,0 мгм3. У основу дано класифкац призначена середня смертельна концентраця ССК гранично припустима концентраця ПДК. ПДК шкдливих речовин - це концентрац, що при щоденнй робот протягом восьми часв або ншо тривалост, але не бльш 41 часу в тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або вдхилення в стан здоровя що виявляються сучасними методами дослджень

у процес роботи або у вддален термни життя дйсних наступних поколнь. Умовою безпеки шкдливих речовин спввдношення Едоп. обмрюван СФ ПДК мгм3. При перебуванн в робочй зон деклькох шкдливих речовин однонаправленного д повинно дотримуватися спввдношення По характер д вони пдроздляються на Загальнотоксичн - отруння всього органзму , що викликають чадний газ, бензол, ртуть, свинець, цанди, арсениды - зднання мишяку

Подразн хлор, амак, срчистий газ, ацетон сенсибилизируют - алергени формальдегид, розчинники лаки на основ нтросполук Канцерогенн як викликають рак нкель, зднання кульгави, азбест, амни т.д. Мутагенные як впливають на репродуктивну функцю магнй, ртуть При розмрах часток бльш 100мкм - у пилоосаждаючих камерах. Бльш 30 мкм - обчищаються циклонами. Вд 0.5 до 30 мкм - рукавний фльтр як великий пилосос.

До 5 мкм - методом електростатики электрофльтрац. Засоби ндивдуального захисту вд шкдливих речовин. Засоби ндивдуального захисту органв подиху. Пдроздляються на противопильов маски-распираторы протигазов респратори вд пилюки газу противогази що фльтрують золюють. Засоби ндивдуального захисту тла. Для захисту тла застосовують спецальн костюми, халати в кислотно - полумя - ядохимзащитном виконаннях.

Для захисту рук застосовують спецальн рукавиц, гидрофобные або гидрофильные маз. Для захисту голови - спецальн каски. Засоби ндивдуального захисту очей. Для захисту очей використовуються спецальн очки, скафандри, особист захисн щитки. Весь персонал, що працю з шкдливими речовинами перодично попередньо проходить контроль. 4.Освтлення. 90 нформац людина одержу через органи зору.

Свтло робить позитивний вплив на обмн речовин, серцево-судинну систему, нервово-психчну сферу. Рацональне освтлення сприя пдвищенню продуктивност прац, його безпеки. При недостатньому освтленн поганй його якост вдбуваться швидке стомлення зорових аналзаторв, пдвищуться травматичность. Занадто висока яскравсть виклика явище ослплення, порушення функц ока. Частина електромагнтного спектра з вд 10340000 нм називаться оптичною областю спектра, що пдроздляться

на нфрачервоне випромнювання770340000, видиме випромнювання 380770, УФ область - 10380 нм. У межах видимо област, випромнювання рзномантно викликають рзн свтлов колрн вдчуття вд фолетового до червоного цвтв. Найбльше дошкульне людське око до 550 нм випромнювання. До меж спектра чутливсть зменшуться. Нормування освтлення Природне штучне освтлення нормуться СНИП II 4-79 у залежност вд характеристики зорово роботи, найменшого

розмру обкта розрзнення, фона контрасту обкта з фоном. Для природного освтлення нормуться коефцнт природного освтлення, причому для бчного освтлення нормуться мнмальне значення КЕО, а для верхнього комбнованого - середн значення. Для кожного помешкання будуться крива розподлу КЕО й освтленост в характерному розтин помешкання - фронтальна площина, що проходить по середин помешкання перпендикулярно площини остекления.

Вимр Евнутршнього здйснються на рвн 0.8 м вд рвня стат. Нормованою характеристикою для штучного освтлення мнмальна освтленсть на робочому мсц Еmin люкс. Головн вимоги до виробничого освтлення Освтленсть на робочому мсц повинна вдповдати характеру зорово роботи рвномрний розподл яскравост на робочй поверхн вдсутнсть рзких тней розмр освтлення, постйнсть в часу вдсутнсть пульсац свтлового потоку оптимальна спрямовансть свтлового потоку й оптимальний спектральний

склад вс елементи освтлювальних установлень повинн бути довговчн, вибухоло-пожежо-электробезпечн. Експлуатаця освтлювальних установок контроль. Експлуатаця включа регулярне очищення засклених прорзв свтильникв вд бруду свочасну замну перегорлих ламп контроль напруги в мереж регулярний ремонт арматури свтильникв регулярний косметичний ремонт помешкання. Для цього передбачен спецальн пересувн взки з платформами, телескопчн схдц, пдвсн устро.

Вс манпуляц провадяться при вдключенй напруз. Якщо висота пдвсу до 5м - обслуговуються схдцевими драбинами обовязково 2 чоловк. Контроль освтлення здйснються не рдше 1 разу в рк шляхом вимру освтленост або сили свтла за допомогою фотометра наступне порвняння з нормативами. 5.Вбраця. Перемщення точки або механчно системи при якому вдбуваться почергове зростання й убування в часу значень хоча б одн координати. Причиною порушення вбрац виникаюч при робот машин неурвноважен

силов впливи ударн навантаження зворотно-поступальн перемщення дисбаланс. Причиною дисбалансу неоднорднсть матералу розбжнсть центрв мас осей обертання деформаця. Бологчний вплив вбрац. Вбраця - загальнобологчний шкдливий чинник, що призводить до фахових захворювань - вброзахворюваннь, лкування котрих можливо тльки на раннх стадях. Хвороба супроводжуться стйкими порушеннями в органзм людини опорно-руховий апарат, необоротн змни в

кстках суглобах, зсуви в черевнй порожнин, нервово-психчнй сфер. Людина частково або цлком утрача працездатнсть. По способ передач на людину вбраця пдроздляться на загальну локальну. Загальна - д через опорн поверхн нг на весь органзм у цлому. Локальна - на окрем длянки тла. Загальну подляють по характер передач на транспортну при прямуванн машин транспортно-технологчну при виконанн роботи машиною прямування кран, бульдозер технологчну при

робот механзмв людина знаходиться поруч Параметри вбрац 1. Частота, Гц. Людина замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо пдвести зовншн коливання з т ж частотою - резонанс повне припинення роботи серця. 2. Амплтуда А, м. 3. Середн квадратичное значення вброскорост Vt, мс. 4. Середн квадратичное вброприскорення wt, мс.

5. Вдносний показник вброскорост Lv, Дб. 6. Вдносний показник вброприскорення Lw, Дб. Нормування вбрацй. Нормативними характеристиками, що служать для оцнки впливу вбрацй на людину Середньоквадратичн значення вброскорост виброприскорения та хн показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt wt. Менше 10 - Lw Lv. По способу передач на людину вбраця вимрються в 3 ортогональних осях x, y, z.

Нормування здйснються в рзних нтервалах частот Для загально вбрац - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц Для локально - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц. Мри боротьби. У автоматичних виробництвах мрою боротьби дистанцйне керування виключа контакт. У неавтоматических виробництвах Зниження вбрац в джерелах хнх виникнень пдвищення точност опрацювання деталей оптимзаця технологчного процесу полпшення балансування.

Вдстройка вд режимв резонансу збльшення жорсткост системи вибродемпфрування пружинн вброзолятори. Полпшення органзац прац вбронебезпечних процесв загальна кльксть часу в контакт з вброобладнанням не повинно перевищувати змни одноразову дю не повинно перевищувати для локально - 20 хвилин, для загально - 40 хвилин. До лкувально - профлактичних мр вдносяться масаж заходи, що загально укрепляють гдропродцедури. Вбраця ма властивсть кумуляции накаплювання в органзм 6.Виробничий шум.

Любий небажаний для людини звук, робить негативний вплив на здоровя працездатнсть. Як фзичне явищ звук - механчн коливання упругого середовища, яке сприйматься людським вухом в нтервал частот 16 - 20 000 Гц. До 16 Гц - инфразвуков коливання понад 20 000 Гц - ультразвук. Параметри шуму. частота f, Гц звуковий тиск Р, Па - перемнна складового атмосферного тиску, що виника при звуковй хвил. нтенсивнсть сила звука

J, Втм - енергя стерпна хвилею в одиницю часу вднесена до поверхн. Вдносний показник рвень звукового тиску L щльнсть середовища, через який проходить звук. с - Швидксть поширення звука в середовищ Нормування шуму. З метою нормування дапазон розбиваться на октавн смуги f1, f2, f3, f4. У кожнй смуз знаходяться fср. Отримано середньогеометричн частоти 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000

Гц. Нормованою характеристикою шуму рвень звукового тиску L, тому що самий звуковий тиск нтенсивнсть змнюються в широких межах х нормувати неможливо. Також людське вухо пдпорядковуться закону Вебера - Фехнера принцип вдносност сприйняття шуму людиною. Поширено частотний метод аналзу шуму. Вимр рвня звукового тиску на среднегеометрических частотах з

наступним порвнянням по ГОСТам. Методи засоби захисту вд шуму. Захист вд шуму досягаться розробкою шумобезопасно технки, застосуванням засобв методв ндивдуального колективного захисту, будвельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту дляться стосовно джерела шуму понижуюч шум у джерел виникнення найбльше ефективно понижуюч шум на шляхах його поширення. По способу реалзац

Акустичн - грунтуються на акустичному вимр помешкання за принципом д пдбираються засоби звукозоляц, звукопоглинання, вброзоляця, демпфрування, застосування глушителей шуму. Будвельно-акустичн методи застосовують екрани, звукозоляцю, кабни спостереження, дистанцйне керування, кожухи, ущльнення т.д. Найбльше ефективн звукозолююч матерали трипласт композицйний матерал пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи т.д. Звуковбирн матерали мармур, бетон, грант, цеглина,

ДВП, ДСП, войлок, мнераловата, матерали з щлинною перфорацю. Архтектурно-планувальн рацональне розмщення робочих мсць рацональний режим прац вдпочинку. Органзацйно-технчн. Активна форма захисту - генераця шуму в противофазя до джерела. Засоби ндивдуально захисту навушники, вушн вкладки, шлемофони, каски. 7.Випромнювання , що онзують. До випромнювань , що онзують, ставляться корпускулярн мающ масу електромагнтн.

Корпускулярн , нейтрони. Електромагнтн рентген. Викликають онзацю середовища. -випромнювання потк ядер випускаться речовиною при радоактивному розпад або ядерних реакцях. Висока онзуюча мала проникаюча спроможнсть. Пробг 8-9 мм у повтр деклька мкрон у живй тканин. -випромнювання потк електронв або позитронв виникаючих при ядерному розпад. Спроможнсть , що онзу , менше, проникаюча - бльше, тому що маса значно менше при однаковй енерг.

У повтр пробг 1.8 м, у живй тканин 2.5 см. Нейтрони перетворяють свою енергю у взамодю з частками речовини сприяють одержанню -випромнювання. Проникаюча спроможнсть залежить вд виду атомв. -випромнювання фотонов ма колосальну проникаючу малу онзуючу спроможнсть. Швидксть поширення швидкост свтла. Рентгенвське випромнювання складаться з тормозного характеристичного. Тормозне спускаеться при змн кнетично енерг часток, характеристичне - при змн енергетичного стана ядра,

т ж властивост, що . Бологчна дя. У результат опромнення живо тканини в нй виника онзаця молекул розпадання на они. онзаця супроводжуться порушенням молекул, як слдство розрвання молекулярних звязкв змною хмчно структури зднань, тому що в основному тло - це вода. Вода розпадаться на вльн радикали радолз води. Ц радикали дуже активн призводять до каталтичних реакцй окислювання, у результат чого вдбуваться руйнаця клтин.

Вдбуваться гальмування функц кровотворних органв, звуження сосудв, розлад шлунково-кишкового тракту й мунно системи органзму. Зовншн внутршн опромнення. Зовншн опромнення - опромнення, коли джерело радац знаходиться поза органзмом улучення випромнювання усередину виключаться - видеотерминалы, рентген, з герметичним джерелом випромнювання. При зовншньому опромненн небезпечним рентгенвське, нейтронне випромнювання.

Бологчний ефект залежить вд дози опромнення, його виду, часу впливу, розмри поверхн, ндивдуально чутливост органзму. Ознаки опромнення сухсть шкри, ламксть ксток, трщини шкри, променев виразки. рентгенвське опромнення може призводити до летального виходу без зовншнх ознак. викликають шкрн поразки. Внутршн опромнення - вдбуваться при влученн радоактивно речовини усередину органзму при вдиханн забрудненого повтря, через стравохд, через шкру. У цьому випадку людина пддаться безупинному опромненню доти, поки

речовина не розсосеться або не буде виведено з органзму шляхом фзологчного обмну. Внутршнь опромнення небезпечно, тому що уражають внутршн органи, кров. Найбльше небезпечно . Параметри випромнювань , що онзують. Експозицйна доза d - число онв одного знака випромнювання , що утворяться в повтр dm - маса повтря в цьому елементарному обсяз. Х - системна P - внесистемна.

Потужнсть експозицйно дози Активнсть радоактивно речовини Поглинена доза d - кльксть енерг, передано речовин в деякому елементарному обсяз. dm - маса речовини в обсяз. Потужнсть поглинено дози Екввалентна доза Q - коефцнт якост, що врахову вид випромнювання. Поняття екввалентно дози введено в звязку з тим, що рзн види випромнювання при однаковй поглиненй доз викликають рзномантн бологчн ефекти.

Q знаходиться по таблицях Норм Радацйно Безпеки. Природний фон. Людина постйно пддаться опромненню природним фоном, що складаться з космчного випромнювання випромнювання природно розподлених природних, радоактивних речовин пищачи, вода, грунт. Природний фон визначаться в одиницях потужност експозицйно дози. На територ Бларус - вд 4 до 20 мкчас. Флюорографя 0.5 -

0.2 Рентгена. Рентгеноскопя грудно клтини 2 Рентгени. Рентгеноскопя зуба до 5 Рентген. Третя стадя - розпал хвороби блювота, температура 40о - 41о, кровотеча з носа внутршнх органи. Понад 700 - смерть пд променем на мсц. Нормування випромнювань , що онзують. У основу нормування призначен становища - не перевищення дозового меж - винятки необгрунтованого опромнення людей. Головними нормативними документами, що регламентують

припустим рвн опромнення норма радацйно безпеки - НРБ-87 головн сантарн правила роботи з радоактивними речовинами й ншими джерелами випромнювань , що онзують , -ОСП 72-87. Вдповдно до НРБ ОСП облучает особи дляться на трьох категор А - особи, що постйно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами випромнювання Б - обмежена частина населення, що безпосередньо не працю з джерелами випромнювання, але за умовами

проживання або розмщення можуть пддаватися опромненню. В - нше населення в област, кра, республц. Установлено три групи органв, опромнення яких приносить найбльша шкода здоровью в порядку убування чутливост усе тло, гонады, червоний кстковий мозок щитовидна залоза, печнка, нирки, селезнка, ЖКТ, легк, хрусталик ока, жирова тканина, мязи шкрний покров, ксткова тканина, пензля, предплечья. У залежност вд групи органв для персоналу категор

А - ПДД, для категор Б - ПД межа дози, для У - природний фон. ПДД характеризу найбльше значення ндивдуально екввалентно дози за рк, що при рвномрному вплив протягом 50 рокв не виклика в стан здоровя персоналу несприятливих змн, що виявляються сучасними методами. ПД установлються менше ПДД - для запобгання необгрунтованого опромнення осб категор Б. Захист вд випромнювань , що онзують. До головних мр захисту вдносяться використання джерел з мнмальним

виходом випромнювання захист клькстю обмеження часу роботи захист часом видалення робочих мсць вд джерел захист вдстанню екранзування джерел або робочих мсць. Розрзняють захист вд зовншнього опромнення, що виника при робот з закритими джерелами вд внутршнього опромнення, що виника при робот з вдкритими джерелами. Закрит джерела - устро, що виключають вилучення радоактивних речовин у середовище.

При намр захисного екрана визначають характеристики джерела гранично припустим рвн випромнювання. Проектування захисту виконуються з урахуванням призначення помешкання, категор осб, що облучаються, тривалост опромнення. При цьому визначаться кратнсть ослаблення опромнення Ро потужнсть дози, яка замряться на робочому мсц Рх - гранично припустима потужнсть дози. Товщина екрана розраховуться в залежност вд енерг випромнювання кратност ослаблення з урахуванням щльност

матералу. У залежност вд матералу конструкц захист бува водяний сухий змшаний. 8.Електробезпечнсть Система органзацйно-технчних заходв засобв, що забезпечують захист людей вд шкдливих впливв ел. току, эл. дуги, ЭМ поля статично електрики. Порушення вимог ел-безпеки призводить до ел. травм. Електрична травма - травма, викликана впливом эл. току дуги.

Сукупнсть таких травм - электротравматизм. Електрична установка - сукупнсть машин, апаратв, лнй допомжного устаткування, призначених для пр-ва, перетворення, трансформац, передача розподлу эл. енерг. Причини електротравматизма - однофазне однополюсне дотик людини до незольованих струмоведучих частин - одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неизольованих частин пд напругою наближення на небезпечну вдстань людини, до незольованого вд земл або до незольованих струмоведучих частин пд напругою доторк

людини до металевих корпусв пд напругою. Бологчна дя току на органзм людини Проходячи через органзм людини эл тк робить 4 види впливу - термчна дя яка прявляться в опках окремих частин, нагрванн до високих температур кровоносних судин, кров, нервв, серця, мозку, що виклика серйозний розлад - електролтична дя - розкладання органчно рдини лмфи кров з порушенням складу механчна дя - динамчне розшарування, розрив тканин органзму мязв серця, судин у результат эл динамчного ефекту миттвого вибухоподбного

утворення пару вд перегрто током тканинно рдини кров бологчне - подразнення живих тканин органзму порушення внутршнх боелектричних процесв, що проткають у нормальному органзм. Дя току може бути - прямим по тканинах - рефлекторним по нервових волокнах Ц д току призводять до рзномантних елтравм - мсцевим загальним. До мсцевого ставляться електроопки, електрознаки мтки, металзаця шкри електротатуювання, механчн ушкодження

електроофтальмя запалення переднього вддлу ока. Опки бувають токов, контактн, дугов супров. обвуглюванням тканин. Механчн ушкодження вдбуваються через судорожне скорочення м язв. До загального вдносять ел удари - уражаться або створються погроза поразки всього органзму через порушення нормально дяльност життважливих органв серця, мозку, леген. 4 ступеня ел удару - судорожне скорочення мязв без утрати свдомост - судорожне скорочення мязв з утратою

свдомост, але з збереженою роботою серця - утрата свдомост порушення серцево дяльност або подиху або того, ншого - клнчна смерть - вдсутнсть подиху кровообгу. Перехдний процес вд життя до смерт, що наступа з моменту припинення роботи серця леген. У людини вдсутн ознаки життя, розширен зниц мозок погано постачаться кровю, проте життв процеси йдуть на старому рвн мозок ще живий. Це дозволя шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя.

Першими гинуть клтини головного мозку нейрони, дуже вразлив до кисневого голодування. Тому тривалсть коми обмежуться з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами Бологчна смерть - необоротне явище, що характеризуться припиненням бологчних процесв у клтинах органзму, розпадом блкових структур. Наступа псля клнчно смерт. Чинники впливаюч на поразку електричним током Ступнь небезпечно д.

Вд роду току небезпечнше для людини - перемнний тк у силу створення додатково мкост мж електродами Розмр току Розмр напруги Шлях току через життво важлив органи Опр тла людини укладаться з опору верхнього прошарку шкри й опору внутршнх органв вд 1000 до 10 000 Ком Що призводить до зменшення опору Металзаця у металургв, наприклад зволоження захворювання шкри хрончн захворювання людини нервово психчний настрй тривалсть д току з збльшенням д току опр зменшуться умови

зовншнього середовища. Вдповдно до правил устрою електричних установок у вдношенн небезпеки поразки вд електричного струму, помешкання пдроздляються на три категор 7.1. Помешкання з пдвищеною небезпекою поразки током. Характеризуються наявнстю одного з ознак Пдвищена вологсть повтря понад 75 Пдвищена температура повтря понад 35о Наявнсть токопроводно пилюки Можливсть одночасного доторку людини до токопроводячих частин, з одн сторони

заземленим до ншо. 7.2. Особливо небезпечн помешкання. Характеризуються наявнстю одного з ознак Особлива вологсть вологсть 100 Наявнсть хмчно агресивного середовища, що руйну золяцю Наявнсть двох або бльш ознак помешкання з пдвищеною небезпекою. 7.3. Без пдвищено небезпеки Небезпека току оцнються по вдповдних реакцях людини.

Замикання цепу через тло людини може викликати судорожн скорочення мязв вд перемнного току, болюч подразнення вд постйного току, може викликати фбрляцю спонтанне скорочення серцевого мяза не по синусодальнй амплтуд, а по загасаючй амплтуд звичайно переду повному припиненню роботи серця. Граничний що не вдпуска скорочення мязв 10 - 15 м Фбрляцйний 100м 25 - 30 м важко дихати. Нормування напруги доторку токв.

Вдповдно до ГОСТ установлен гранично припустим рвн доторку токв, значення котрих, а також тривалсть впливу установлен з реакц вдчуття. Для перемнного току частотою 50 Гц ПДУ - 2В для току - 0,3 м. Для постйного току ПДУ не бльш 8В тк не бльш 1м. Для осб виконуючу роботу в особливих умовах ц рвн нормуються в три рази менше. Головн мри захисту вд поразки електричним током. золяця струмоведучих частин з устроями контролю.

Забезпечу нормальну роботу електроустановок захист вд поразки током. Робоча золяця передбачаться для захисту на випадок ушкодження робочо золяц. золяця, яка складаться з робочо додатково - подвйна. Полпшена робоча золяця, що забезпечу ту ж ступнь захисту, що подвйна, називаться посиленою золяцю. Контроль золяц може бути перодичний постйний. Вимрються опр золяц мегометрами. Контроль здйснються при приймально здавальних спитах електроустановок

псля монтажу, ремонту, при виявленн дефекту золяц в установлен нормативн термни. Нормування найменше припустиме значення опору золяц нормуться правилами устрою електроустановок для котушок, контакти, пускач, силових щитв освтлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм для повторних ланцюгв не менше 1МОм. Постйний контроль золяц здйснються спецальними приладами, що включаються в цеп разом з електроустановкою,

автоматично контролюють опр установки, сигналзують про зниження опору золяц нижче припустимого значення. Огородження неприступнсть струмоведучих частин. Застосовуться з метою виключення доторку з струмоведучими частинами або наближення до них на небезпечну вдстань. Головн вимоги механчна й електрична тривалсть.