Язичницькі релігії буддизм іслам іудаїзм та сучасні нетрадиційні релігії

Реферат

Язичницькі релігії:

буддизм, іслам, іудаїзм

та сучасні нетрадиційні релігії

БУДДИЗМ

Буддизм — найдавніша з трьох світових релігій. Біль­шість її послідовників мешкає у країнах Південної, Пів-денно-Східної і Східної Азії: Шрі-Ланці, Індії, Непалі, Китаї, Монголії, Кореї, В'єтнамі, Японії, Камбоджі, Мьянмі (Бірмі), Таїланді, Лаосі.

Наприкінці XIX — початку XX ст. прихильники буд­дизму з'явилися у країнах Європи і США.

Нині у світі є близько 400 млн. мирян, які сповідують буддизм, і близько 1 млн. ченців та черниць; загальну кількість визначити важко, оскільки відповідного пере­пису не проводилось.

У країнах СНД буддизм традиційно сповідують жителі Буряти, Калмики, Туви, а в останні роки буддійські общини виникли у Москві, Санкт-Петербурзі, містах Балтії.

В Україні релігійні громади буддистів є у Донецькій, Луганській, Львівській, Херсонській, Одеській областях та в Києві. На початку 1995 р. в нашій державі налічува­лося 18 громад, 17 служителів цього культу.

Буддизм — жива і життєдайна релігія. У різних час­тинах земної кулі і нині продовжують виникати нові буддійські общини, споруджуються храми.

Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організа­ції — Всесвітнє Братство буддистів (штаб-квартира в Банг­коці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).

1. Виникнення і поширення буддизму. Буддизм виник в VI ст. до н.е. в Північній Індії у рабовласницькій державі Магадха. Класова нерівність доповнювалась становою не­рівністю: суспільство поділялось не лише на класи, а й касти. Належність до тієї чи іншої касти була спадкоємною. Чотири касти утворювали чотири стани: брахмани (служителі культу), кшатрії (рабовласницька знать), вайш'я (частина вільної бідноти), шудри (частково вільне біднота і частково раби). Фактично був і п'ятий стан — найнижчий на ієрархічному шаблі — чандали (частина вільної бідноти і частина рабів); належні до нього не мали ніяких прав, перебували поза будь-якими кастами. Вищі касти користувалися істотними привілеями, а нижчі за­знавали утисків.

Панівна у цей час релігія - брахманізм - була куль­том лише привілейованих каст і класів, тому до куль­тових дій допускались лише представники трьох вищих станів. Однак з розвитком рабовласництва і класовим розшаруванням чисельність нижчих верств зростала. Ви­никла необхідність у релігії, яка виражала б їхні інтереси.

Буддизм сформувався у середовищі двох нижчих станів, які шукали таку релігію, яка могла б компенсувати їхню безправність у реальному житті.

Мухаммад — пророк ісламу. Іслам (з арабської — покірність) — одна з трьох світових релігій, які над­звичайно поширені в сучасному світі. Нині чисельність мусульман перевищує 1 млрд. чоловік.

Іслам сформувався на стику європейської та східної цивілізацій, увібравши чимало надбань іудаїзму, хрис­тиянства, а також зороастризму, буддизму, грецької філо­софії, римського права, а також культури давніх народів Сходу і Північної Африки. Виникнення ісламу — законо­мірний результат поступального духовного прогресу всьо­го людства.

Іслам зародився на початку VII ст. н.е. в Західній Аравії, у місцевості Хіджаз. Його витоки пов'язані з містами Мекка і Медина. Це був період розпаду родового устрою в арабів, економічного і політичного об'єднання племен, а головне — формування класової держави, коли виникла потреба в її ідеологічній основі. Такою могла стати єдинобожна релігія. На той час у арабів побутували первісні анімістичні уявлення, численні міфи, були дуже розвинуті фетишизм та магія.

Стрижнем нової релігії стали вірування економічно і політичне найрозвиненішого племені курейш, яке покло­нялося богу Аллаху (від арабського «аль-ілах» — божество).

На честь численних богів, яких вшановували у Хіджазі, у Мецці було побудовано храм Кааба, що мав форму куба (від арабського ка'ба — куб). Однак, за мусульмансь­кою міфологією, храм Кааба спорудили доісламський про­рок Ібрахим (біблійний пророк Авраам) та його син Ісмаіл, який був праотцем мекканського племені курейшитів. Проте відомо, що до виникнення ісламу в Каабі зна­ходились 360 кам'яних зображень богів різних племен Аравійського півострова. В околицях Мекки чотири міся­ці на рік тривали ярмарки, на цей період заборонялися війни і міжплемінні сутички. Спорудженням Кааби ніби доводилася можливість співіснування різних релігійних вірувань. Але з поступовим утвердженням ісламу всі боги з Кааби були вилучені, а Аллаха оголошено єдиним Богом нової монотеїстичної релігії.

Еволюція іудаїзму. Віровчення і культова практика іудаїзму протягом всієї його історії удосконалювалися жрецями і рабинами. Його еволюція складається з кількох основних етапів. Іудаїзм часу виникнення і становлення називається біблійним, його віровчення і культ стали основою для подальшого розвитку цієї релігії. У період розкладу давньоєврейської рабовласницької держави утворився так званий талмудичний іудаїзм. Трансформа­ція іудаїзму у феодальну добу обумовила формування рабиністичного іудаїзму.

Іудаїзм реформувався і в умовах капіталізму, коли перед ідеологами церкви надзвичайно гостро постала проб­лема осучаснення релігійних уявлень, пристосування їх до ідей, що набули великого поширення у народі. Такий іудаїзм називається модерністським. Основна його мета — зміцнення позицій релігії з тим, щоб пом'якшити силу ударів, яких зазнає релігія з розвитком виробництва, науки і культури, суспільної практики.

«Міжнародне товариство свідомості Кришни» («Ха-ре Кришна»). Цю організацію було створено наприкінці 60-х pp. у США. Згодом її віровчення поширилось в інших країнах світу, зокрема і в СРСР, згодом і в Україні. Передусім це було зумовлено соціально-психологічними причинами: духовною кризою і соціальною апатією, від­сутністю необхідних соціальних орієнтирів та цінностей, пошуками культурної самобутності та простих однознач­них відповідей на складні питання буття. Певне значення має і соціальна пропаганда кришнаїтів, яка на основі модернізованого індуїстського вчення пропонує релігійний шлях подолання проблем, що протягом років безуспішно розв'язуються нашим суспільством: продовольча, злочин­ності, проституції, наркоманії.

Нерідко молодь та інтелігенцію в кришнаїзмі при­ваблюють їхня потреба в духовному наставникові (харизматичні лідери, гуру, пророки), прагнення до «нового бачення» світу та участі в його перетворенні з допомогою нового цілісного світогляду на основі гармонійного по­єднання інтересів душі та тіла.