Курсовая работа
З статистики на тему:
"Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництвамолока"
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
2. Статичний аналіз продуктивності корів та валовоговиробництва продукції
2.1 Аналіз рівня факторів продуктивності корів методоманалітичного групування
2.2 Кореляційний аналіз
2.3 Аналіз динаміки продуктивності корів
2.4 Індексний аналізпродуктивності корів та валового виробництва продукції
Вступ
Тваринництво — одна з основних галузей сільськогосподарськоговиробництва, що зайнята розведенням худоби, птиці та інших тварин. Вона забезпечуєнаселення високоякісними продуктами харчування, питома вага яких у раціоні людинистановить близько 35 % загальної калорійності і більш як 60 % потреби білка. Крімтого, ця галузь є джерелом для виробництва промислової і лікарської сировини.
Важливим напрямом розвитку тваринництва є йогоінтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породногоскладу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарюваннята організація виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентраціїпоголів’я тварин, освоєння передового досвіду та інтенсивних технологій утриманнятварин, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування.
В успішному розвитку тваринництва важливу рольвідіграє статистика, яка повинна всебічно відображати стан і розвиток цієї галузі.Стан та розвиток тваринництва вивчають за допомогою системи статистичних показників,яка включає показники наявності, складу і розміщення тварин, відтворення, руху іпродуктивності тварин, виходу валової і товарної продукції тваринництва. Великезначення для характеристики розбіжностей у рівні розвитку тваринництва мають показникиінтенсифікації виробництва: споживання і якість кормів, наявність основних виробничихфондів і енергетичних потужностей, рівень механізації виробничих процесів, забезпеченістькваліфікованими кадрами, форми та якість зоотехнічних і ветеринарних заходів тощо.Використання цієї групи показників дає змогу виявити резерви збільшення виробництвапродукції і підвищення ефективності галузі, визначити оптимальні співвідношенняміж кількістю і продуктивністю тварин, своєчасно виявляти і запобігати можливимдиспропорціям між кількістю худоби, трудовими та матеріальними ресурсами.
Особливу увагу в умовах реформування економічнихвідносин і переходу до багатоукладної ринкової економіки слід приділяти вивченнюрізноманітних форм господарювання, розвитку орендних, кооперативних акціонернихвідносин. В цих умовах статистичний аналіз тваринництва має бути спрямований наудосконалення економічного механізму господарювання, зміцнення госпрозрахунку, впровадженнядосягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівниківгалузі навичок з економічного мислення.
Статистика вивчає стан і розвиток тваринництвапо категоріях господарств, адміністративних та економічних районах, сільськогосподарськихзонах і підзонах, а також по виробничих типах господарств.
Статистичні показники в тваринництві характеризуютьсяабсолютними моментами (поголів’я тварин на відповідну дату) та інтервальними рівнями(виробництво продукції, загальні витрати кормів за відповідний період тощо), а такожвідносними величинами (структура стада, щільність худоби, продуктивність тварин,показники динаміки тощо).
Отже, метою даної курсової роботи є: аналіз продуктивностікорів та валового виробництва молока; застосування системи статистичних показників;побудова таблиць; застосування статистичних методів у економічному аналізі; розробкапропозицій по підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.
Основним завданням курсової роботи виступає вивченнястатистичного розвитку тваринництва, а також аналіз продуктивності корів та валовоговиробництво продукції.
1. Огляд літератури
Статистика тваринництва визначає обсяги виробництвакожного виду продукції окремо в натуральних одиницях і в умовно-натуральному виразі(молоко в перерахуванні на стандартну та базисну жирність, м'ясо в забійній масі).У деяких випадках, коли продукція однорідна, її обсяг визначають підсумовуванняпродукції різних видів тварин, наприклад виробництво коров’ячого і буйволового молокаі т.д.
Обсяги виробництва продукції нормальної життєдіяльностітварин характеризуються такими показниками, як валовий надій молока, валовий вихідпродукції тваринництва. Поряд з цими показниками, що характеризують розміри виробництварізних видів продукції тваринництва, визначають показник продуктивності тварин- середніх видів продукції в розрахунках на одну тварину. Цей показник характеризуєякісний стан тваринництва. Визначення показника продуктивності сільськогосподарськихтварин необхідне:
1. для постійного збільшення їх продуктивності на основівизначення факторів, що зумовлюють його рівень та динаміку;
2. для організацій правильної годівлі тварин залежно відїх продуктивності;
3. для визначення найпродуктивніших тварин і відбору їхна розплід, тобто для раціонального ведення племінної роботи;
4. для оцінки стану і розвитку як окремих галузей тваринництва,так і в цілому всієї галузі, а також для розробки програм їх подальшого розвитку.
Показник продуктивності тварин, як і показники,що характеризують обсяги виробництва різних видів продукції тваринництва, визначаютьза певний період часу (день, місяць, рік) по окремих видах тварин, фермах, підприємствахта їх групах, категоріях господарств, економічних районах, природно-економічнихзонах та адміністративно-територіальних одиницях в цілому по країні.
До закінченої продукції тваринництва, одержаноїв результаті вирощування худоби, відносять:
1. тварин вирощених для племінних цілей (комплектуванняосновного стада);
2. тварин, вирощуваних для використання як живої тягловоїсили;
3. тварин, вирощуваних для забою на м'ясо;
4. приріст живої маси вибракуваних дорослих тварин, поставленихна відгодівлю.
До продукції тваринництва, як і в рослинництві,сільськогосподарська статистика відносить сиру первинну продукцію, яка не піддаласяпромисловій переробці. Тваринницька продукція, що піддалась переробці, відноситьсядо промислової і вивчається статистикою переробних галузей промисловості. У зв’язкуз цим до складу продукції тваринництва не включають продукти забою тварин (м'ясо,сало, шкіряну та хутряну сировину), а також продукти переробки первинної продукціїтваринництва (масло, сир, сметану та ін.).
Показники виходу продукції тваринництва поділяютьсяна натуральні та вартісні. Натуральні показники мають частковий характер, вони даютьуявлення про вихід молока, продукції вирощування худоби. Вартісні показники використовуютьсязвичайно для узагальнюючої характеристики виходу продукції тваринництва в цілому.
Показники продукції господарського використаннятварин — це передусім натуральні показники фактичного її виходу. Натуральні показники- це валовий надій молока за день, місяць, квартал, рік, продукцію вирощування замісяць, квартал, рік. Спочатку їх одержують у первісній вазі або вигляді, а потімрозраховують умовно-натуральні показники обсягу продукції в перерахунку на певнуякість.
Отже, статистика тваринництва визначає обсяги виробництвакожного виду продукції окремо. Допускається підсумовування натуральних показниківоднорідної продукції різних видів продукції, наприклад, виробництво молока. Томустатистичне спостереження за виходом продукції тваринництва ведеться регулярно протягомроку.
Обсяг одержаної тваринницької продукції обліковуєтьсяза видами в натуральних (кг, ц, т тощо) і умовно-натуральних вимірниках (м'ясо взабійній масі, молоко в перерахунку на базисну жирність. Загальний обсяг продукціїтваринництва визначається у грошовому виразі в поточних і порівняних цінах.
2. Статичний аналіз продуктивності корівта валового виробництва продукції
Молоко і молочні продукти є одними з найважливішихпродуктів харчування людини. Молоко сільськогосподарських тварин — високопоживнийі легкозасвоюваний організмом продукт, широко використовується у харчуванні людейі є основною сировиною молочної промисловості. З молока виготовляють масло, сир,сметану, вершки, кефір, ряжанку та інші молочні продукти.
Молоко — складна колоїдна рідина, до складу якоївходять понад 100 необхідних для харчування людини компонентів: вода, білки, жир,молочний цукор (лактоза), мінеральні речовини (в тому числі мікроелементи), вітаміни,ферменти, гормони, імунні тіла та інші. Перетравність поживних речовин молока досягає98%, а білки засвоюються на 75-100%. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-якийінший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Складі властивостімолока залежать від виду і породи тварин, їх годівлі, умов утримання, віку, здоров’я,періоду лактації та ін.
Одним з найважливіших показників продукції тваринництває обсяг виробництва молока. Облік його ведеться за окремими видами (коров’яче, овече,козяче, кобиляче, буйволове) і в цілому натуральному (фізичному) ваговому виразі.
Найбільше значення для продовольчих цілей та харчуваннялюдей і найбільшу питому вагу у виробництві молока займає коров’яче молоко, томуйого вивченню приділяється особлива увага.
Для характеристики обсягу виробництва молока використовуютьпоказники валового виробництва (надою) молока. У валове виробництво молока включаєтьсявсе фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів,корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць залежно від того чи було воно реалізованеабо частина його використана в господарстві для виробничих потреб (на випій телятам,поросятам, курчатам та іншим тваринам), а також втрати при зберігання й транспортуванні.Молоко, випоєне телятам при їх підсисному вирощуванні, у валовий надій молока невключають, оскільки точне призначення його обсягу практично не можливе.
Крім того, окремо визначають показник валовогонадою молока від корів молочного стада, в який включають молока надоєне тільки відкорів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі та розтеленихтелиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяєточніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів м’ясного стада.До поголів’я корів молочного стада не входять корови м’ясного напряму, вибракуванніта поставленні на відгодівлю, а також корови, виділені для групового підсисноговирощування телят.
Якщо молоко обліковується в літрах, то для перерахункув кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1,03.
Молочна продуктивність корів є основним показникомпродуктивності корів молочного стада, тобто корів, призначених для одержання молока,і допоміжним для продуктивності корів м’ясного напряму, використовуваних для підсисноговирощування телят.
Молочна продуктивність корів характеризується такимипоказниками удійності корів:
1. надоєм молока з розрахунку на одну корову молочногостада;
2. надоєм на дійну корову;
3. надоєм на дійну корову за період лактації.
Основним показником молочної продуктивності є надіймолока розрахунку на одну корову молочного стада. Цей показник одержують діленнямвалового надою молока на середнє за досліджуваний період поголів’я корів молочногостада.
продуктивність корова валовий молоко
Показник надою молока з розрахунку на одну коровумолочного стада є основним при оцінці результатів господарської діяльності підприємстві об’єднує два показники: показник молочної продуктивності корів і показник господарськоговикористання корів для одержання молока.
Тому для оцінки молочної продуктивності корів угосподарстві визначають надій на дійну корову.
Розраховують його як відношення валового надоюмолока до середнього за досліджуваний період поголів’я дійних корів. До дійних коріввідносяться корови, що дали приплід і доїлися у досліджуваному періоді. Поголів’ядійних корів завжди менше поголів’я корів молочного стада. Пояснюється це тим, щокорови перед отеленням протягом певного періоду (60 днів), який називається сухостійнимперіодом не дояться.
Надій на дійну корову може бути розрахований додвояко:
1. діленням валового надою молока на середньорічне поголів’ядійних корів;
2. діленням валового надою молока на середньо групове поголів’ядійних корів;
Середньорічну кількість дійних корів визначаютьділенням загальної кількості дійних корово-днів на календарну тривалість року (365або366дн.). середньо групову кількість дійних корів знаходять діленням загальної кількостідійних корово-днів на нормальну тривалість лактаційного періоду (305 дн.).
Надій на середньо групову дійну корову більш правильнохарактеризує молочну продуктивність корів, бо при середній тривалості сухостійногоперіоду 60 днів і відсутності ялових корів частка дійних корів у загальному поголів’їкорів молочного стада становить 0,84 (305: 365). Цей показник зменшується за наявностів стаді ялових корів і скороченні тривалості лактаційного періоду (менше 300 днів),а збільшується при подовженні лактації і підвищенні і стаді частки первісток, якіне мали перед початком лактації сухостійного періоду. Відповідно надій на середньорічнудійну корову буде в 1, 2 разу (1: 0,84) вище фактичної продуктивності кожної корови.За місяцями року в зв’язку з сезонність отелення частка дійних корів у стаді сильноколивається, що необхідно врахувати при аналізі середньої продуктивності корів молочногостада.
За нормальних умов надій на середньорічну коровумолочного стада і надій на середньо групову дійну корову приблизно рівні, а співвідношенняїх чисельності близьке до одиниці. Наявність у стаді ялових корів, що не доятьсяі корів із вкороченою лактацією зменшує частку дійних корів у стаді і зменшує, такимчином, продуктивність молочного стада. Про наявність яловості в стаді можна судитипо виходу телят на 100 корів.
Сутність господарського використання корів дляодержання молока характеризує показники питомої ваги дійних корів у стаді. Він можебути знайдений як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днівусіх кормів за звітний період. взаємозв’язок показників надою на корову молочногостада, надою на дійну корову і частки дійних корів у стаді виражається такою рівністю:
Надійна одну корову = Надій на одну дійну корову* частка дійних корів у стаді.
Відповідно, при однаковому надої на одну дійнукорову надій на одну корову молочного стада буде тим вище, чим вища частка дійнихкорів у стаді.
До показника надою на середньо групову дійну коровублизький використовуваний для зоотехнічної оцінки молочної продуктивності корівпоказник надою на дійну корову за період лактації. Його розраховують діленням валовогонадою молока, одержаного від корів, що закінчили в даному році лактацію, на їх кількість.Перевага цього показника полягає в тому, що на нього не впливає можливий зсув отелення.
Молочна продуктивність корів залежить від кількостіта якості згодованих кормів, забезпеченості приміщеннями, породного складу і живоїваги корів, догляду за тваринами, а також наявності в стаді ялових корів, продуктивністьяких значно нижча та ін.
Молочна продуктивність корів залежить також відїхнього віку (кількості отелення) і періоду лактації. Підвищення надоїв молока залактацію найбільш часто спостерігається до 4-6 отелень, після чого продуктивністьпоступово знижується. Максимальний надій молока протягом лактації припадає на другиймісяць, потім продуктивність корів знижується (на 7-8%, що до попереднього місяця).Тому при порівнянні надоїв за два періоди або двох стадах необхідно надої привестидо одного місяця лактації.
Великий вплив на рівень продуктивності корів маютьбіологічні фактори: природа, вік першого парування, жива вага та розвиток, кратністьдоїння. Встановлено, що при збільшенні кратності доїння з двох до трьох молочнапродуктивність корів з надоєм 3000 кг молока зростає на 5 — 10 % і більше.
Основним показником, яких характеризує рівень виробництвамолока і розвиток молочного скотарства, є вихід молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Величина цього показника безпосередньо залежить від двох факторів:
Виробництво молока на 100га сільськогосподарськихугідь = надій на одну корову * щільність корів
Органи державної статистики обчислюють показникамивиробництва молока і продуктивності молочного стада на основі фізичної ваги молока.Проте в зв’язку з тим, що молоко, одержане від різних корів, відрізняється за складомпоживних речовин, особливо за кількістю молочного жиру, для повної й усесторонньоїхарактеристики молочної продуктивності корів необхідно враховувати і якість молока.Тому при оцінці молочної продуктивності корів, поряд з показниками надоїв на однукорову, важливе значення мають показники якості молока (калорійність, вміст жиру,білка, сухих речовин та ін.).
Основним показником, що характеризує якість молока,є його жирність. Під показником жирності розуміють кількість жиру, що міститьсяв 100 грамах молока. Середні значення жирності молока залежно від порід корів коливаютьсявід 3,2 до 6,5 %. Для порівняння показників молочної продуктивності ферм, господарствабо групи господарств з урахуванням якості молока звичайно проводиться перерахунокодержаного молока на базисну жирність. Чим вища жирність молока, тим більше продукціїможе бути одержано при його переробці.
Середня жирність молока визначається за формулоюсередньої арифметичної зваженої:
x=Σxƒ/Σƒ,
де x — жирність молока;
ƒ — кількість надоєного молока.
Отже, можна зробити висновок, що вміст жиру в молоцізалежить від породи, віку тварини, кормового раціону, місяця лактації, умов утриманняі т.д. Утворенню жиру молока сприяють корми з достатньою кількістю білка, жиру,мінеральних речовин і вітамінів. Основним джерелом утворення молочного жиру є кормиз легкозасвоюваними вуглеводами — цукром і крохмалем.2.1 Аналіз рівня факторів продуктивностікорів методом аналітичного групування
Важливим етапом статистичногодослідження є систематизація групування інформації, тобто її обробка. На цьому етапізібрані в результаті статистичного спостереження відомості кожного елементу сукупностіпідсумовуються, систематизуються [4,35].
Групування невід'ємний елемент зведення, його найважливішиметап. Це процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних у певному відношенні,а також тих, що мають однакові або близькі значення групувальної ознаки. Групуваннямназивають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядом характернихдля них ознак. Це статистичний метод розчленування складного масового явища на істотно
різні групи з метою всебічноїхарактеристики його стану, розвитку взаємозв'язків.
Відповідно до вирішуванихзавдань розрізняють такі види групувань: типологічні, структурні, аналітичні.
Типологічне групуванняце групування за допомогою якого у досліджуваній сукупностіявищ відокремлюються одноякісні в істотному відношенні групи, перш за все класиі соціально-економічні типи.
Структурне групування(інколи його називають варіаційним) це групування, якехарактеризує розподіл одиниць однотипних сукупностей за будь — якими ознаками.
Аналітичне групуваннядає змогу встановлювати причинно наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами таїх ознаками. Тобто аналітичне групування — це дослідження взаємозв'язківваріюючих ознак у межах одноякісної сукупності. Взаємопов'язані ознаки наділяютьна факторні і результативні. При цьому групи утворюють, як правило, за факторноюознакою, а для кожної виділеної групи розраховується або середнє значення результативноїознаки, якщо вона кількісна або відносні величини, якщо вона якісна.
Взаємозв'язок проявляєтьсяу систематичній зміні результативної ознаки у зв'язку зі зміною факторної ознаки[9; 31].
Розрізняють групуванняза однією ознакою просте групування і групування за двома і більше ознаками — комбінаційнегрупування.
За групувальні ознакиможна брати синтетичні результативні показники с/г діяльності і ознаки, які є факторамивиробництва. У першому випадку групування називають результативним, у другому факторним.[9; 25].
Особливе значення привикористанні методу групувань в економічно — статистичному аналізі, має визначеннякількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне та максимальне значенняознаки для кожної групи.
Групувальні ознаки можутьбути атрибутивними (якісними) і кількісними.
При групуванні за кількісноюознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називаєтьсярізниця між максимальним і мінімальним значенням ознак в кожній групі.
Вторинним групуваннямназивають створення нових груп на основі здійсненого групування[5; 39].
Особливе значення привикористанні методу групувань в економічно — статистичному аналізі, має визначеннякількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне та максимальне значенняознаки для кожної групи.
Групувальні ознаки можутьбути атрибутивними (якісними) і кількісними.
При групуванні за кількісноюознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називаєтьсярізниця між максимальним і мінімальним значенням ознак в кожній групі.
Вторинним групуваннямназивають створення нових груп на основі здійсненого групування[5; 39].
Використовуючи індивідуальнівихідні дані складемо таблицю для здійснення статистичного спостереження (ДодатокА). За даними цієї таблиці побудуємо ранжирований ряд.
Таблиця 2
Ранжирований ряд підприємств за середньорічний надій молока від однієї коровиПорядковий номер Шифри підприємств Середньорічний надій молока від однієї корови (кг) 1 14 167,65 2 11 266,67 3 13 320,99 4 7 321,74 5 20 329,22 6 5 336 7 4 364,29 8 6 365 9 3 365,22 10 24 368,89 11 1 380,95 12 21 381,82 13 12 385 14 16 388 15 18 389,74 16 2 390,91 17 17 395 18 19 409,52 19 27 410 20 26 422,22 21 22 423,53 22 23 426,23 23 8 430 24 9 447,06 25 28 456,67 26 10 466,67 27 30 466,67 28 25 511,11 29 15 520 30 29 528,89
Для наочного відображення ранжированого ряду (Таблиця2) побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис порядковий номер підприємствав ранжированому ряду, а на осі ординат — величуну групувальної ознаки (рис.1).
/>
Рис.1. Розподіл підприємств за середньорічним надоєммолока.
Захарактером розміщення підприємств на графіку можна виділити типові групи.
Особливоважливим при використанні методу групувань в економіко-статистичному аналізі є визначеннякількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне і максимальне значенняознаки для кожної групи.
Групувальніознаки можуть бути атрибутивними (якісними) і кількісними. До атрибутивних належатьтакі ознаки, які не мають кількісного виразу і реєструються у виглядітекстового запису (наприклад, групи і різновиди ґрунтів, породи тварин, марки машин,професії працівників тощо).
Кількісні ознаки реєструються числом. Групувальнаознака може бути виражена числами по-різному. Одні показники виражаються тількицілими числами, наприклад (поголів'я тварин тощо. Така ознака називається дискретною,або перервною. Інші ознаки можна позначати цілими й дробовими числами.Так, рівень урожайності сільськогосподарських культур можна визначити з точністюдо цілого числа, десятих, сотих і т.д. Ці зміни ознаки називають безперервними.
Пригрупуванні за атрибутивною ознакою кількість груп, на які поділяється досліджуванасукупність, визначають кількістю різновидів (градацій) цієї ознаки. Наприклад, пригрупуванні підприємств за середньорічним надоєм молока від однієї корови. Так самовизначають кількість груп, якщо групувальна ознака змінюється дискретно і має обмеженечисло значень. Якщо при цьому окремі групи мають обмежену кількість одиниць і єблизькими за змістом, то їх об'єднують у більш значні якісно однорідні групи.
Пригрупуванні за кількісною ознакою, яка змінюється безперервно (продуктивність тварин,обсяг і собівартість продукції) або дискретно, але у широких межах (поголів'я тварин,чисельність працівників і т.д.), кількість груп залежить від чисельності досліджуваноїсукупності і характеру варіювання групувальної ознаки. Виділені групи мають бутиякісно однорідними, а в кожній групі повинно бути стільки одиниць, щоб не можнабуло зробити випадкові неправильні висновки.
Якщогрупувальна ознака має плавний характер варіювання і застосовуються рівні інтервали,то кількість груп орієнтовно можна визначити за формулою:
п = 1+3,322 lg N, де:
п — кількість груп;
N — чисельність сукупності, або />
Отже,/>
Пригрупуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтерваломгрупування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознакив кожній групі.
Завеличиною інтервали поділяють на рівні і нерівні. Якщо варіація групувальної ознакинезначна, а розподіл одиниць сукупності має порівняно рівномірний характер, то застосовуютьрівні інтервали, наприклад при групуванні підприємств за середньорічним надоєммолока тощо.
Довжинуінтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою
/>де
h- величина інтервалу
xmax — максимальна величина групувальної ознаки;
хmin — мінімальна величина групувальноїознаки;
п — кількість груп.
Отже,h = (52,8 — 16.,7) /5 = 7,22.
Побудуємоінтервальний варіаційний ряд розподілу за середньорічним надоєм, тобто розподілпідприємств по встановленим групам та підрахувати їх кількість в групах (Таблиця3).
Таблиця3
Інтервальний ряд розподілу підприємства за середньорічнимнадоєм молока. Номер групи Границі груп за середньорічним надоєм Кількість підприємств в групі 1 16,7 — 23,92 1 2 23,92 — 31,14 1 3 31,14 — 38,36 10 4 38,36 — 45,6 13 5 45,6 — 52,8 5
Оскількипідприємств у групі може бути мінімум 2 то потрібно використати вторинне групування(таблиця 4): Номер групи Границі груп за середньорічним надоєм Кількість підприємств в групі 1 16,7 — 38,36 12 2 38,36 — 45,6 13 3 45,6 — 52,8 5
Заданими інтервального ряду розподілу будуємо графік (гістограму), в якому на осіабсцис записати розмір інтервалів за середньорічним надоєм на одну корову, а наосі ординат — кількість підприємств у групі (Рис.2).
/>
Рис.2.Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньорічним надоєм молока.
Будуємотаблицю зведених показників результативного групування (Таблиця 4)
Таблиця4
Зведені дані результативного групування Показники
Групи підприємств
За середньорічним надоєм молока Всього Від 16,7 до 23,92 Від 23,92 до 31,14 Від 31,14 до 38,36 Від 38,36 до 45,6 Від 45,6 до 52.8 X
Шифри
підприємств 14 11 15,7, 20,5,4,6,3,24,1,21, 12 16,18,2,17, 19,27,26,22,23,8,9,28 10,3о,25,15,29 Валовий надій молока (тис. ц) 114 80 891 1083 611 2779 Середньорічне поголів’я корів (голови) 680 300 2510 2600 1234 7324 Прямі затрати праці (тис. люд-год) 110 155 1376 1441 564 З646 Витрати кормів на виробництво молока (ц корм. Од.) 8813,3 4226,9 59057 81733,3 35960,7 189791,2
Наоснові дани зведеної таблиці виконаємо розрахунки показників підсумкової таблицірезультативного групування (Таблиця 5)
Таблиця5
Залежністьсередньорічного надою молока від впливу окремих факторівПоказники
Групи підприємств
За середньорічний надій молока від однієї корови (ц) В середньому Від 16,7 до 23,92 Від 23,92 до 31,14 Від 31,14 до 38,36 Від 38,36 до 45,6 Від 45,6 до 52.8
Середньорічний надій молока на одну корову (ц)
молока молока на одну корову (ц) 167,6 266,6 354,9 416,5 495,1 379,4 Витрати кормів на один центнер молока (ц. корм. од.) 0,07 0,05 0,06 0,07 0,06 0,07 Витрати кормів на одну голову (ц корм. од.) 12,9 14,1 23,5 31,4 29,1 25,1 Прямі затрати праці на одну голову (тис. люд. год.) 161,7 516,6 548,2 554,2 442,4 497,8
Поотриманим результатам групування ми можемо зробити такі висновки, що середньорічнийнадій молока від однієї корови залежить від впливу окремих факторів, наприклад кормів,які мають велике значення для продуктивності корів та валового виробництва продукції.
Аналогічнопроведеному групування за факторними ознаками. Побудуємо ранжирований ряд підприємствза витратами кормів на одну голову, за яким розрахуємо витрати кормів на одну головута обрахуємо залежність середньорічних кормів від впливу окремих факторів (Таблиця6).
Таблиця6
Ранжирований ряд підприємств за витратами кормівна одну головуПорядковий номер Шифр підприємств Витрати кормів на одну голову 1 14 13,0 2 11 14.0 3 21 15,4 4 20 17,5 5 7 17,9 6 8 17,9 7 12 19,3 8 28 19,4 9 2 20,0 10 30 20,3 11 29 21,5 12 3 21,9 13 5 23,7 14 13 24,0 15 1 25,1 16 4 25,7 17 23 27,8 18 6 28,4 19 9 29,0 20 19 32,0 21 25 32,7 22 27 34,8 23 26 34,9 24 18 35,6 25 22 36,6 26 10 37,0 27 15 38,0 28 24 39,7 29 17 41,5 30 16 52,0
Длянаочності відобразимо ранжирований ряд графічно.
/>
Рис3. Ранжирований ряд підприємств за витратами кормів на одну голову
Визначимокількість груп інтервального ряду за формулою:
/>, />
Встановимовеличину інтервалу: h = (52,0 — 13,0) /5 = 7,8. Будуємо інтервальний ряд розподілуза затратами кормів на одну голову, тобто розподілимо підприємства по встановленимгрупам та підрахуємо їх кількість в групах. (Таблиця 7)
Таблиця7
Ітервальнийряд розподілу підприємств за витратами кормів на одну головуНомер групи Границі групи за витратами кормів на одну голову Кількість підприємств в групі 1 13,0 — 20,8 10 2 20,8 — 28,6 8 3 28,6 — 36,4 6 4 36,4 — 44,2 5 5 44,2 — 52,0 1
Побудуємографік інтервального ряду (гістограму) в якому на осі абсцис записати розмір інтервалівза витратами кормів на одну голову, а на осі ординат — кількість підприємств у групі(Рис.4.).
/>
Рис.4.Інтервальний ряд розподілу підприємств за витратами кормів на одну голову
Побудуємотаблицю зведених показників факторного групування (Таблиця 8).
Таблиця9
Зведені дані результативного групуванняПоказники
Групи підприємств
За витратами кормів на одну голову Всього Від 13,0 до 20,8 Від 20,8 до 28,6 Від 28,6 до36,4 Від 36,4 до44,2 Від 44,2 до 52,0 X Шифри підприємств 14,11,21, 20,7,8,12,28,2,30 29,3, 5,13,14,23,6 9, 19,25,27,26,18 22,10,15,24,17 16 Валовий надій (тис. ц.) 958 742 534 448 97 2779 Середньорічне поголів’я (голів) 2893 1922 1225 1025 250 7315 Витрати кормів на молоко (ц корм. од.) 48930,8 47786,1 40724,1 39664,7 12984,8 190090,5 Кількість підприємств 10 8 6 5 1 -
На основі даних зведеної таблиці виконаємо розрахункипоказників підсумкової таблиці факторного групування (Таблиця 9).
Таблиця9
Залежність середньорічних кормів від впливу окремихфакторівПоказники
Групи підприємств
За витратами кормів на одну голову В середньому Від 13,0 до 20,8 Від 20,8 до 28,6 Від 28,6 до36,4 Від 36,4 до44,2 Від 44,2 до 52,0 Кількість підприємств у групі 10 8 6 5 1 - Витрати кормів на одну голову (корм. од.) 16,9 24,8 33,2 38,7 51,9 25,1 Затрати кормів на один центнер молока (корм. од.) 51,0 64,4 76,2 88,5 133,8 68,4
Висновок: Провівши статистичне групуваня мивиявили, що між впливом окремих факторів на витрати кормів на одну голову та отриманнямсередньорічного надою існує пряма залежність. Чим якісніші будуть корми тим більшимбуде середньорічний надій молока.2.2 Кореляційний аналіз
Кореляційний аналіз — це метод кількісної оцінкивзаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічніявища і процеси.
Всіявища, що існують у природі й суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості.Так, урожайність сільськогосподарських культур залежить від обсягу та Інтенсивностіагротехнічних заходів, продуктивність тварин — від рівня і якості годівлі, продуктивністьпраці-від впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу тощо.
Заступенем залежності одного явища від Іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний(повний) і кореляційний (неповний, або статистичний).
Функціональним називається зв'язок, приякому кожному значенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідаєодна або кілька значень результативної ознаки (функції). Прикладом такого зв'язкує залежність між довжиною і радіусом кола, площею і стороною квадрата. Функціональназалежність виявляється у кожному окремому випадку абсолютно точно і виражаєтьсяза допомогою аналітичних формул.
Усуспільно-економічних процесах функціональні зв'язки трапляються дуже рідко, причомуяк поодинокі випадки, що відображують взаємозалежність тільки окремих сторін складнихявищ. Так, заробітна плата робітника за почасовою формою оплати дорівнює добуткуденної ставки на відпрацьований час.
Придослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуютьсяпід впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв'язки, якіносять імовірнісний характер. При кореляційному зв'язку немає суворої відповідностіміж значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідаєкілька значень результативної ознаки, наприклад зв'язок між дозами внесених добривІ урожайністю сільськогосподарських культур. При тих самих дозах добрив урожайністьна різних ділянках буде неоднакова, оскільки урожайність залежить не тільки віддобрив, а й від сорту, своєчасності і якості агротехнічних заходів, кількості опадів,температури тощо.
Навідміну від функціонального зв'язку кореляційний зв'язок виявляється не в кожномуокремому випадку, а при великій кількості спостережень І порівнянні середніх значеньвзаємозалежних ознак. Цей зв'язок ґрунтується на законі великих чисел, який виявляєтьсяу масовому процесі як тенденція до зростання чи зниження результативної ознаки залежновід відповідної зміни факторної ознаки. З математичного погляду кореляційна залежність- це функціональне співвідношення між середніми значеннями досліджуваних ознак.
Занапрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямомузв'язкуфакторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна,наприклад зв'язок між внесенням добрив і урожайністю сільськогосподарських культур,рівнем годівлі І продуктивністю худоби, рівнем механізації виробничих процесів Іпродуктивністю праці.
Якщоіз збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, іззменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв'язокназивають зворотним, наприклад зв'язок між урожайністю і собівартістю продукції,собівартістю продукції і рентабельності виробництва, собівартості продукції.
Заформою розрізняють прямолінійний та криволінійний зв’язок. Прямолінійний зв’язокхарактеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки підвпливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівняннямпрямої лінії.
Прикриволінійному кореляційному зв’язку рівним змінним середніх значень результативноїознаки. Аналітично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.
Длятого щоб правильно застосувати кореляційні методи, потрібно насамперед глибоко розумітисуть взаємозв’язків соціально економічних явищ. Ці методи не виявляють причини виникненнязв’язків між окремими явищами і характеру їх взаємодії. Роль кореляційного аналізузводиться до кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, щохарактеризують досліджувальні явища.
Припрямолінійній залежності парний кореляційний зв’язок між ознаками визначають зарівнянням прямої:
/>/>
де/> - теоретичнізначення результативної ознаки;
у- результативна ознака (урожайність);
х- факторна ознака (розмір затрат на 1 га.);
а- початок відліку або значення у при х, який дорівнює нулю;
b- коефіцієнт регресії рівня зв’язку, який показує, як змінюються результативна ознаказалежно від зміни на одиницю факторної ознаки.
Параметриa і b можна розв’язати, використовуючи формули:
/>
/>
Таблиця10
Вихідні та розрахункові дані для обчислення.Кореляційного рівняння та визначення коефіцієнта кореляціїШифр Вихідні дані Розрахункові дані /> підприємство Середньорічний надій молока на одну корову (у) Витрати кормів на одну корову (х) ху x² y²
/> /> /> 1 380,95 25,1 9562,9 630,1 145124,72 325,39 /> 2 390,91 20,0 7836,1 401,8 152809,92 250,81 /> 3 365,22 21,9 8010,3 481,1 133383,74 278,64 /> 4 364,29 25,7 9359,8 660,2 132704,08 334,11 /> 5 336,00 23,8 7989,5 565,4 112896,00 305,86 /> 6 365,00 28,5 10391 810,5 133225,00 375,06 /> 7 321,74 18,0 5790,2 323,9 103516,07 220,58 /> 8 430,00 17,9 7698,5 320,5 184900,00 219,21 /> 9 447,06 29,0 12968 841,4 199861,59 382,98 /> 10 466,67 37,1 17310 1375,9 217777,78 502,25 /> 11 266,67 14,1 3757,2 198,5 71111,11 162,95 /> 12 385,00 19,3 7435,1 373,0 148225,00 239,98 /> 13 320,99 24,0 7702,6 575,8 103033,07 309,08 /> 14 167,65 13,0 2172,8 168,0 28105,54 146,3 /> 15 520,00 38,0 19739 1441,0 270400,00 515,05 /> 16 388,00 51,9 20152 2697,7 150544,00 721,23 /> 17 395,00 41,6 16413 1726,5 156025,00 568,01 /> 18 389,74 35,7 13903 1272,6 151900,07 481,3 /> 19 409,52 32,0 13123 1026,9 167709,75 427,79 /> 20 329,22 17,5 5763,2 306,5 108384,56 213,34 /> 21 381,82 15,4 5894,2 238,3 145785,12 182,83 /> 22 423,53 36,7 15534 1345,3 179377,16 496,13 /> 23 426,23 27,8 11859 774,1 181671,59 365,5 /> 24 368,89 39,8 14678 1583,1 136079,01 542,01 /> 25 511,11 32,7 16736 1072,2 261234,57 438,12 /> 26 422,22 35,0 14764 1222,7 178271,60 470,9 /> 27 410,00 34,9 14292 1215,2 168100,00 469,31 /> 28 456,67 19,5 8894,2 379,3 208544,44 242,41 /> 29 528,89 21,5 11395 464,2 279723,46 272,91 /> 30 466,67 20,4 9497 414,1 217777,78 255,3 />
Сума
11835,64
817,7
330622
24905,7
4828201,74
11836 /> /> /> /> /> /> /> /> />
Коефіцієнткореляції визначається за формулою:
/>
Деr — коефіцієнт кореляції;
х- середня величина факторної ознаки;
у- середня величина результативної ознаки;
ху- середня величина з добутку х та у;
/> - середнє квадратичневідхилення факторної ознаки;
/> - середнє квадратичневідхилення результативної ознаки;
/>,
Коефіцієнтдетермінації:
/>
Наоснові даної таблички побудуємо кореляційне поле2.3 Аналіз динаміки продуктивності корів
Усіприродні та суспільні явища перебувають в постійному русі, розвитку. Процеси розвиткуявищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризуютьстан І зміну явищ у часі, — рядами динаміки-Дослідження процесу розвиткуявищ є одним з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Побудова іаналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ І виразитиїх у конкретних цифрах.
Елементамиряду динаміки є моменти, або періоди, часу (певне число місяця, день, місяць, рікі т.д.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, які характеризуютьрозмір явища. Рівні ряду динаміки можна виразити абсолютними, відносними і середнімивеличинами.
Ряд динаміки абсолютних величин складається з даних,що характеризують розміри суспільно-економічних явищ. Прикладом «може бутирозмір посівних площ і валовий збір сільськогосподарських культур, поголів'я худоби,розміри основних» фондів, валовий доход, фонд заробітної плати тощо.
Ряд динаміки середніх величин характеризує змінусередніх розмірів ознак суспільно-економічних явищ, наприклад зміну рівня урожайностісільськогосподарських культур, продуктивності худоби, собівартості одиниці продукціїтощо.
Ряд динаміки відносних величин характеризує змінувідносних розмірів суспільно-економічних явищ, наприклад зміну структури посівнихплощ сільськогосподарських культур, зміну показників інтенсивності тощо.
Залежновід характеру досліджуваних явищ розрізняють два види рядів динаміки: моменті іперіодичні.
Моментний ряд динаміки характеризує стан явищана певний момент часу — на 1 січня, на кінець року і т.д. Наприклад, загальну земельнуплощу та її розподіл по землекористувачах визначають щороку на 1 січня, поголів'ятварин — на 1 січня, — на кінець року.
Періодичні(інтервальні) ряди динаміки характеризують розміри явищ за певні періоди (добу,декаду, місяць, рік). Так, урожайність с\г культур не можна визначити на який несутьмомент часу, а тільки за певний період наприклад за рік. Важливою умовою при побудовірядів динаміки є порівняність рівнів ряду динаміки, тобто величин, які характеризуютькількісну сторону досліджувального явища. При порівняні величин динамічного рядувідміність їх має відображувати лише зміни явищ і не залежати від причин, повязанихз іх пвдрахунком. Показники ряду динаміки визначають порівняням рівнів ряду динаміки.При цьому рівень, який порівнюють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють- базисним.
Абсолютницприріст А визначають як різницю між поточним Уi і попереднім Уi-1 або початковим У0 рівнями ряду динаміки.
Базиснийабсолютний приріст дорівнює:
/> тобто />, /> і т.д.
Ланцюговий(щорічний) абсолютний приріст дорівнює:
/> тобто />, /> і т.д.
Коефіцієнтросту К-це відношення поточного рівня ряду динаміки Уi до попереднього Уi-1 або початкового рівняУ0
Базиснийкоефіцієнт зростання дорівнює:
/> тобто />,/>,/>і т.д.
Ланцюговий(щорічний) коефіцієнт зростання дорівнює:
/> тобто />,/>,/>і т.д.
Темпросту — коефіцієнт росту помножений на 100. Темп приросту Т показує, на скількипроцентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівнянно з базиснимрівнем.
Темпприросту (зниження) можна визначити, віднімаючи від темпу росту, вираженого в процентах,100%.
Тпр=(К*100) — 100%
Абсолютнезначення 1% приросту — відношення щорічного приросту за певний перід щорічного темпуприросту за той самий період.
Зн1%пр=/>
Всірозраховані показники ряду динаміки занесено в таблицю 12 яка міститься в додатку.
Дляузагальнення характеристики вихідних рівнів та розрахункових величин ряду динамікислід визначити середні показники.
Середнійрівень /> інтервальногоряду з рівними інтервалами розраховують за формулою:
/>
де n-загальне число рівнів ряду динаміки.
Середній рівень моментного ряду динаміки з рівнимивідрізками між датами визначають як середню хронологічну:
/>
Середній абсолютний приріст /> розраховують за формулоюсередньої арифметичної простої:
/>
Середній коефіцієнт зростання К обчислюється заформулою:
/>
або
/>
Де Yn — кінцевий рівень ряду;
Y0- початковий рівень ряду;
n — число дат у періоді, за який визначається коефіцієнтросту.
Проведемо укрупнення періодів та згладжування рядудинаміки за допомогою ковзної середньої. При укрупнені інтервальний ряд динамікизамінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами (трьохрічний або п'ятирічний). При згладжуванні ряду динаміки за допомогоюковзової середньої спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюютьсередню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівняряду, для якого визначають середню.
Таблиця 12
Аналізряду динаміки методом укрупнення періодів та ковзної середньоїРоки Показники Період Сума по трьох роках Середній по трьох роках Період Сума по трьох роках Середні ковзні 1998 216 1998-2000 618 206,0 - 1999 206 1998-2000 618 206,0 2000 196 1999-2001 603 201,0 2001 201 2001-2003 653 217,7 2000-2002 613 204,3 2002 216 2001-2003 653 217,7 2003 236 2002-2004 674 224,7 2004 222 2004-2006 624 208,0 2003-2005 669 223,0 2005 211 2004-2006 624 208,0 2006 191 -
Вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютнимприростом можна провести за формулою:
/>
де /> - вирівняні рівні;
/> - початковий рівень ряду;
t — порядковий номер року;
Таблиця 14
Аналізряду динаміки методом вирівнювання за середнім абсолютним приростомРоки Порядковий номер року Показник Вирівнювання за середнім абсолютним приростом Відхилення фактичного рівня від розрахункового t
/>
/>
/> 1998 216 216,0 0,0 1999 1 206 212,9 -6,9 2000 2 196 209,8 -13,8 2001 3 201 206,6 -5,6 2002 4 216 203,5 12,5 2003 5 236 200,4 35,6 2004 6 222 197,3 24,8 2005 7 211 194,1 16,9 2006 8 191 191,0 0,0
Вирівнювання ряду динаміки за середнім коефіцієнтомзростання.
На основі середнього коефіцієнту росту розраховуютьвирівняний ряд динаміки:
/>
де t — порядковий номер року.
Таблиця 15
Аналізряду динаміки методом вирівнювання по середнім коефіцієнтам ростуРоки Порядковий номер року Показник Вирівнювання за середнім коефіцієнтом зростання Відхилення фактичного рівня від розрахункового t
/>
/>
/> 1998 216 216,000 0,000 1999 1 206 18,216 187,784 2000 2 196 1,533 194,467 2001 3 201 0,139 200,861 2002 4 216 0,013 215,987 2003 5 236 0,001 235,999 2004 6 222 0,000 222,000 2005 7 211 0,000 211,000 2006 8 191 0,000 191,000
Проведемо вирівнювання динамічного ряду за способомнайменших квадратів.
/>
де />,/> — невідомі параметри рівняння;
Спочатку необхідно скласти систему із двох нормальнихрівнянь
/>, />/>
Всі невідомі величини записують у систему рівняньз таблиці 16
яка розміщена в додатках.
Зобразимо графічно вирівнювання ряду динаміки посереднім коефіцієнтом росту (рис.7)2.4 Індексний аналіз продуктивності корівта валового виробництва продукції
У статистиці часто виникає потреба у визначенніне тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різноріднихявищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають, як змінилисяобсяг виробництва продукції, ціни реалізації, собівартість продукції порівняно зминулими роками, планом або іншими підприємствами і т.д. Для цього застосовуютьіндекси.
У статистиці індексом називається відносний показник,який характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самогоявища, прийнятого за базу порівняння.
При обчисленні індексів розрізняють базисний ізвітний періоди. Базисним називається період, з рівнем якого проводять порівняння,а звітним — період, рівні якого порівнюються.
Індекси використовують не лише для визначення загальноїзміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів,які зумовили цю зміну. За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремихфакторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Дляіндексного аналізу факторів використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов’язані.Для визначення впливу окремих факторів на зміну витрат на виробництво молока, тобтособівартості у відносних та абсолютних величинах скористаємося даними таблиці 15.
Таблиця 15
Кількість виробленої продукції і її собівартістьГоспода-рство Виробництво продукції, ц Витрати на виробництво, грн. Собівартість 1 ц молока, грн. Індивідуальні індекси собівартості Баз. Зв. Баз. Зв. Баз. Зв. Умов. Символи
q0
q1
z0
z1
q0/z0
q1 /z1
q1 /z0
i= z1/ z0 1 10300 12 700 190800 224300 18,52 17,66 15,02 1,23 2 12100 13 050 196300 294000 16,22 22,53 15,04 1,08 3 12200 11 350 190300 300050 15,60 26,44 16,77 0,93 Сума - - - - 50,35 66,63 46,83 -
Також, для визначення впливу факторів собівартість1 ц молока розрахуємо ще систему індексів:
Іzq=Iz*Iq;
Іzq= ∑z1/q1/∑z0/q0;Iz=∑ z1/q1/∑ z0/q1;Iq=∑q1 /z0/∑ z0/q0, деq0 і q1 –
кількість виробленої продукції в базисному і звітномуперіоді;
z0 і z1 — собівартість одиниціпродукції в базисному і звітному періодах.
Розрахуємо вище наведені індекси: Іzq =1,32; Iz = 1,42; Iq = 0,93. Іzq=1,42*0,93=1,32. Приріст(зменшення) собівартості:
Δz/q = ∑ z1/q1-∑z0/q0= 16,28;
Δz/q за рахунок зміни z= ∑z1/q1 — ∑ z0/q1= 19,79;
Δz/q за рахунок зміни q= ∑q1/z0 — ∑z0/q0= — 3,51;
Δz/q = Δ за рахунок z +Δза рахунок q = 16,41.
Обчислені індекси показують, що в звітному собівартість1 ц молока порівняно з базисним збільшилась на 32 %. Така зміна зумовлена збільшеннямзагальної собівартості продукції, тобто витрат на виробництво на 42 % та зменшеннямвалового виробництва на 7%. В абсолютному ж виразі собівартість 1 ц молока зменшилисьна 16,28 грн.