Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідженнясуспільно-економічних явищ
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засадистатистики як науки
1.1 Суть, предмет, метод та завданнястатистики
1.2 Статистичнеспостереження як етап статистичного дослідження
1.3 Зведення і групування
2. Статистичнеспостереження в контексті соціально-економічних явищ та суспільного життя
2.1 Інформаційнезабезпечення статистичного спостереження
2.2 Аналізи та прогнозиза статистичними даними
Висновки
Список використаноїлітератури
Вступ
Слово “статистика” приходить від латинського слова status (стан), якеуживалося в значенні “Політичний стан”. Звідси італійські слова stato — держава іstatista — знавець держав,звідси також і німецьке слово Staat і англійське state. У науковий оборотслово “статистика” ввів професор Геттингенського університету Готфрід Ахенваль (1719- 1772), і розумілося воно тоді як державознавство. Перш ніж стати наукою в її сучасномурозумінні статистика пройшла багатовікову історію розвитку.
Історія розвитку статистики показує, що статистична наука склаласяв результаті теоретичного узагальнення накопиченого людством передового досвідуобліково-статистичних робіт, обумовлених перш за все потребами управління життясуспільства.
Розвиток статистичної науки, розширення сфери застосування практичнихстатистичних досліджень, її активну участь в механізмі управління економікою привелидо зміни змісту самого поняття “статистика”.
Зараз термін “статистика” уживається в трьох значеннях:
·Галузь практичної діяльності (“статистичний облік”) по збору,обробці, аналізу і публікації масових цифрових даних про самі різні явища і процесисуспільного життя; цю діяльність на професійному рівні здійснює державна статистика,а також відомча статистика (на підприємствах, в об'єднаннях, відомствах, міністерствах);
·Сукупність цифрових відомостей, статистичні дані, що надаютьсяв звітності підприємств, організацій, галузей економіки, а також публіковані в збірках,довідниках, періодичній пресі, які є результатом статистичної роботи;
·Галузь суспільних наук, спеціальна наукова дисципліна, що вивчаєтьсяу вищих і середніх спеціальних установах.
У основі всього дослідження лежить збирання даних. Від якостівикористовуваних даних, від їх достовірності і точності залежить достовірність результатіваналізу. Люди по-різному відносяться до статистичної інформації: одні не сприймаютьїї, інші беззастережно вірять, треті згодні з думкою англійського політика Б. Дізраелі(1804-1881): “Є брехня, є зухвала брехня, а є статистика”. Проте йому ж належитьнаступне твердження: “у житті, як правило, досягає успіху більше той, хто має всвоєму розпорядженні кращу інформацію” .
Мета статистики в економіці — це можливість правильно вибративирішення в умовах невизначеності ситуації, що склалася, уміння спрогнозувати іпередбачити соціально-економічні явища, зробити правильні виводи і внести свій внесокдо розвитку економічного життя.
Виявлення взаємозв'язків — одне з найважливіших завдань застосуваннястатистики в економіці.
1. Теоретичні засади статистики як науки.
1.1Суть, предмет, метод та завдання статистики
Під предметом статистики розуміється кількісна сторона масовихсуспільних явищ в постійному зв'язку з їх змістом або кількісною стороною, а такожкількісний вираз закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місцяі часу. Однією з характерних особливостей статистики є те, що при вивченні кількісноїсторони суспільних явищ і процесів вона завжди відображає якісні особливості досліджуванихявищ, тобто вивчає кількість в нерозривному зв'язку, єдності з якістю (якість — це властивості, властиві предмету або явищу, які відрізняють даний предмет або явищевід інших).
Предмет статистики досліджується за допомогою певних понять,таких як: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознака, статистичний показник,система статистичних показників. Статистичною сукупністю називають сукупність об'єктівабо явищ суспільного життя, об'єднаних загальним зв'язком. Первинним елементом статистичноїсукупності, носієм ознак, що підлягають реєстрації, що є, і основою рахунку, щоведеться при обстеженні, — є одиниця сукупності. Загальні ознаки обов'язково повиннібути присутніми серед досліджуваних об'єктів, для того, щоб можна було виділитистатистичну сукупність або навіть декілька рядів статистичної сукупності для цихоб'єктів. Сукупність об'єктів, що мають один або більше загальні ознаки, називаєтьсяоднорідною. А сукупність, що включає різні типи і явища, є різнорідною. В принципі,будь-яка сукупність, по відношенню до різних аспектів даних явищ, може бути однорідноюі різнорідною одночасно. За допомогою аналізу змісту цих відносин, визначаєтьсяможливість використання загальних характеристик. Визначення складу статистичноїсукупності, відмежування елементів разних совокупностей, що досягається спільно з іншими науками, — однез найбільш важливих завдань статистики.
Система ознак використовується для складання програми статистичногоспостереження і подальшого угрупування матеріалів. До самих ознак відносять характерніриси або особливості об'єктів, які можливо охарактеризувати рядом статистичних величин.Ознаки, що набувають різних значень або видозміни у окремих одиниць сукупності,називаються такими, що варіюють, а окремі їх значення або видозміни — варіантами.Варіюючі ознаки підрозділяються на атрибутивних (якісні) і кількісних. Ознака називаєтьсяатрибутивною, якщо окремі його значення (варіанти) виражаються у вигляді стану,властивостей і так далі, властивих явищу. До таких ознак, що виражають властивіявищу властивості, відносяться: професія, галузева приналежність підприємств і ін.Ознака називається кількісною, якщо окремі його значення (варіанти) виражаютьсяу вигляді чисел. По характеру варіювання кількісні ознаки підрозділяються на дискретнихі безперервних. Дискретними називаються такі кількісні ознаки, які можуть набуватитільки цілком певних значень, між якими не можуть мати місця проміжні значення.Наприклад, число членів сім і тому подібне Варіанти дискретних ознак зазвичай виражаютьсяу вигляді цілих чисел. Кількісні ознаки, які можуть в певних межах набувати будь-якихзначень як цілі, так і дроби, називаються безперервними. Такими ознаками є, наприклад,вік, стаж роботи, вага поїзда, швидкість руху і тому подібне Градація ознак на якіснихі кількісних достатньо умовна, оскільки завжди існує нерозривний зв'язок якостіі кількості. Ознаки можуть бути основні, такі, що визначають соціально-економічнийзміст процесів, і другорядні, зовнішні по відношенню до суті явищ, що вивчаються,тобто безпосередньо не пов'язані з внутрішньою структурою процесів (екстенсивніознаки). Статистична наука вимагає виділення в програмах спостереження і угрупуваннінасамперед головних, основних ознак. Ознаки бувають первинні, які лежать в основіпрограми збору первинних статистичних матеріалів, і вторинні, такі, що характеризуютьсяв процесі обробки і аналізу даних.
Статистичний показник — узагальнена кількісна характеристика явищі процесів в єдності з їх якісною визначеністю. Чисельність населення, питома вагапрацюючих людей в цій чисельності — найбільш простий для розуміння приклад статистичногопоказника. Звідні економічні показники, що відносяться до складного комплексу економічнихявищ або до багатообразних національно-господарських процесів і об'єктів, називаютьсинтетичними (наприклад, валовий національний продукт, національний дохід, національнебагатство). Величина показника визначається в результаті вимірювання об'єктів (елементів)і міняється залежно від методологічних особливостей його побудови, обумовлених усвою чергу ступенем обхвату процесів, що вивчаються. Показники називаються натуральними,коли вони виражені в одиницях рахунку або в різних фізичних одиницях вимірювання(у заходах лінійних, площі, об'єму, маси і ін.), і грошовими, або вартісними, коливони є грошовою оцінкою економічних об'єктів. Умовно, статистичні показники можнарозділити і на об'ємних і якісних. Собівартість одиниці виробу — це якісна статистичнаознака. Він дає уявлення про можливості і закономірності розвитку подій (скількикоштуватиме партія даного товару і навіть можливий прибуток з його продажу). Показники,пов'язані із змінами величини сукупності об'єктів відносять до об'ємних показників,оскільки вони не впливають на якість. Сукупність взаємозв'язаних показників, щовідображають процеси суспільного життя в певних умовах, утворюють систему статистичнихпоказників. Ця система постійно удосконалюється, із-за змін умов життю і системиекономічних показників.
Система способів, прийомів, за допомогою яких статистика досліджуємасові явища, утворює статистичну методологію. Її специфіка полягає в тому, що всіосновні методичні прийоми використовуються у міру виконання завдань трьох послідовнихстадій (етапів) статистичного дослідження:
·статистичного спостереження;
·зведення і угрупування первинних статистичних даних;
·аналізу статистичної інформації.
Загальною основою розробки і застосування статистичної методикиє діалектичний метод пізнання, згідно якому суспільні явища і процеси розглядаютьсяв розвитку, взаємному зв'язку і причинній обумовленості. Метод статистики — це ціласукупність прийомів, користуючись якими статистика досліджує свій предмет. Вонавключає три групи власне методів: метод масових спостережень, метод угрупувань,метод узагальнювальних показників.
Статистичне спостереження полягає в зборі первинного статистичногоматеріалу, в науково організованій реєстрації всіх істотних фактів, що відносятьсядо даного об'єкту. Це перший етап всякого статистичного дослідження.
Метод угрупувань дає можливість всі зібрані в результаті масовогостатистичного спостереження факти піддавати систематизації і класифікації. Це другийетап статистичного дослідження.
Метод узагальнювальних показників дозволяє характеризувати явища,що вивчаються, і процеси за допомогою статистичних величин — абсолютних, відноснихі середніх. На цьому етапі статистичного дослідження виявляються взаємозв'язки імасштаби явищ, визначаються закономірності їх розвитку, даються прогнозні оцінки.
Зміст роботи першого етапу припускає використання методу масовихспостережень, які є не що інше, як збір первинної статистичної інформації.
На другому етапі зібрана інформація за допомогою методу статистичнихугрупувань певним способом узагальнюється і розподіляється.
І нарешті, на третьому етапі за допомогою методу узагальнювальнихпоказників здійснюється аналіз статистичної інформації.
1.2 Статистичне спостереження як етап статистичного дослідження
Будь-яке економіко-статистичне дослідження починається із статистичногоспостереження. Статистичне спостереження — це попередня стадія статистичного дослідження,яка є планомірним, науково організованим обліком (збір) первинних статистичних данихпро масові соціально-економічні явища і процеси.
Не всякий збір даних можна назвати статистичним спостереженням.Спостереження буде статистичним, по-перше, коли воно супроводжується реєстрацієюфактів, що вивчаються, у відповідних облікових документах для подальшого їх узагальнення,по-друге — коли носить масовий характер. Це забезпечує обхват значного числа випадківпрояву того або іншого процесу, необхідного і достатнього для того, щоб отриматидані, які стосуються не тільки окремих одиниць сукупності, але і всієї сукупностів цілому.
Статистичне спостереження повинне відповідати ряду найважливішихвимог:
а) проводитися безперервно і систематично;
б) облік масових даних повинен бути таким, щоб не тільки забезпечуваласяповнота даних, але і враховувалася їх постійна зміна;
в) дані повинні бути максимально достовірні і точні;
г) досліджувані явища повинні мати не тільки наукову, але і практичнуцінність.
Збір статистичних даних може проводитися як органами державноїстатистики, науково-дослідними інститутами, іншими державними структурами, так іекономічними службами банків, бірж, підприємств, фірм. Тільки в цьому випадку дослідникиотримують достовірну і достатньо різноманітну статистичну інформацію, що дозволяєвсесторонньо вивчати соціально-економічні явища.
Статистичне спостереження (збір первинного статистичного матеріалу)складається з трьох основних етапів:
·підготовка статистичного спостереження;
·організація і виробництво спостереження;
·контроль отриманих первинних даних.
На етапі підготовки статистичного спостереження визначається мета,встановлюються об'єкт і одиниця спостереження, розробляються інструментарій і програмаспостереження. Загальною метою статистичного спостереження є отримання достовірноїінформації про тенденції розвитку явищ і процесів для подальшого ухвалення управлінськихрішень. Вона повинна бути конкретною і чіткою. Нечітко поставлена мета може привестидо збору не тих даних, які необхідні для вирішення конкретного завдання.
Мету визначає об'єкт статистичного спостереження. Об'єкт спостереженняє деяка досліджувана статистична сукупність або фізичних осіб (населення, працівники),або юридичних осіб (підприємства, фірми, учбові заклади), або фізичних одиниць (виробничеустаткування, засоби пересування і транспортування, житлові будинки), тобто досліджуванастатистична сукупність складається з окремих одиниць.
Одиниця спостереження — це первинний елемент об'єкту статистичногоспостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації. Вказівка найважливішихознак дозволяє встановити межі досліджуваної сукупності. Скажімо, якщо необхіднопровести дослідження рентабельності поліграфічних підприємств, то необхідно визначитиформи власності цих підприємств, організаційно-правові основи, кількість працівниківпідприємства, об'єм реалізації продукції, тобто те, що відрізняє як державні і недержавніпідприємства, так і малі і крупні підприємства. Тільки в цьому випадку ми отримаємодостовірну статистичну інформацію.
Одиницю спостереження слід відрізняти від звітної одиниці. Звітноюназивають таку одиницю, від якої поступають звітні дані. Вона може співпадати абоне співпадати з одиницею спостереження.
Обгрунтування мети, вибір одиниць спостереження, звітних одиниць,відбір істотних ознак, період часу проведення статистичного спостереження, формизвітності висловлюються в програмі статистичного спостереження. Зазвичай програмоюспостереження називають перелік питань, які підлягають реєстрації при проведенніспостереження. Щоб програма спостереження була науково обгрунтована і правильноскладена, до неї пред'являються наступні вимоги:
·чітке і конкретне формулювання головної мети спостереження;
·визначення місця і часу спостереження, де визначаються критичниймомент (дата або інтервал часу, за станом на який проводиться реєстрація ознак)і термін (період заповнення статистичного формуляру);
·виділення ряду найбільш істотних ознак об'єкту спостереження;
·комплексне визначення типу, основних рис і властивостей явища,що вивчається;
·питання, сформульовані в програмі, не повинні носити двозначнийхарактер;
·дотримання логічного принципу послідовності питань;
·включення в програму питань контрольного характеру для перевіркизбираних статистичних даних;
·поєднання закритих і відкритих питань програми.
Програма оформляється у вигляді документа, так званого статистичногоформуляру, який забезпечує одноманітність отримуваних відомостей від кожної звітноїодиниці. Формуляр має титульну частину (відомості про тих, хто проводить спостереження)і адресну частину (адреса і підлеглість звітної одиниці). Програма має додаток — інструкцію (інструментарій статистичного спостереження), яка визначає порядок проведенняспостереження і порядок заповнення форми звітності.
На другому етапі вирішуються найважливіші організаційні питаннястатистичного спостереження. Вони полягають в тому, щоб вибрати відповідні цілямі завданням конкретного статистичного спостереження організаційні форми спостереження,види спостереження і способи отримання статистичної інформації.
Все різноманіття форм, видів і способів спостереження можна представититаким чином.
За формою організації статистичного спостереження: звітність;спеціально організоване статистичне обстеження — перепис; регістри.
По видах статистичного спостереження: а) за часом реєстрації фактів(поточне або безперервне; переривчасте — періодичне, одноразове); б) по обхватуодиниць сукупності (суцільне; несуцільне — основного масиву, вибіркове, монографічне).
По способах отримання статистичної інформації: безпосереднє спостереження;документальний спосіб; опит — експедиційний, анкетний, явочний, кореспондентський,саморегистрация.
Основною формою статистичного спостереження є звітність. Якщопервинний облік (первинний обліковий документ) реєструє різні факти, то звітністьє узагальненням первинного обліку.
Звітність — офіційний документ, який скріпляється підписами осіб,відповідальних за надання і достовірність зібраних відомостей, і затверджуєтьсяорганами державної статистики. Окрім річної може мати місце щоденна, тижнева, двотижнева,місячна і квартальна звітність. Звітність може бути представлена поштою, телеграфу,телетайпу, факсу.
До спеціально організованого статистичного спостереження можнавіднести перепис. На практиці проводиться перепис населення, матеріальних ресурсів,зелених насаджень, незавершених будівельних об'єктів, устаткування і так далі
Перепис — спостереження, що повторюється через рівні проміжкичасу, завданням якого є не тільки визначення чисельності і складу досліджуваноїсукупності, але і аналіз кількісних змін в період між двома обстеженнями. Зі всіхпереписів найбільш відомі переписи населення.
Формою безперервного статистичного спостереження є регістровеспостереження (регістр), об'єктами якого є довготривалі процеси, що мають фіксованийпочаток, стадію розвитку і фіксований час завершення. Регістр заснований на системівідстежування стану змінних і постійних показників. У статистичній практиці розрізняютьрегістри населення і регістри підприємств.
Розглянемо коротко види статистичного спостереження за часом реєстраціїфактів. Безперервне (поточне) статистичне спостереження — це систематична реєстраціяфактів або явищ у міру їх надходження з метою вивчення їх динаміки. Наприклад, реєстраціїактів цивільного стану (народження, браки, смерті), реєстрація страховими компаніямивсіх нещасних випадків і інших несприятливих подій у міру їх виникнення.
Видами переривчастого спостереження є одноразове і періодичне.Перше є разове суцільне спостереження для збору кількісних характеристик явища абопроцесу у момент його дослідження. Періодичне спостереження проводиться через певніпроміжки часу за схожою програмою і інструментарієм. Наприклад, періодичне дослідженняпасажиропотоків в суспільному транспорті, періодична реєстрація цін виробників поокремих товарах (один раз в місяць або в квартал).
По обхвату одиниць сукупності статистичне спостереження буваєсуцільним і несуцільним. Суцільне спостереження охоплює всі одиниці досліджуваноїсукупності (наприклад, загальний перепис населення). У свою чергу, несуцільне спостереженняохоплює тільки частину досліджуваної сукупності. Залежно від того, як вибрана цячастина, несуцільне спостереження можна підрозділити на вибіркове (засновано напринципі випадкового відбору), метод основного масиву (досліджуються найістотнішіабо найбільш крупні одиниці сукупності, що вивчається) і так зване монографічнеспостереження (докладне дослідження окремих одиниць сукупності, що вивчається, зметою виявлення тенденцій, що намічаються).
Що стосується способів отримання статистичної інформації (способівстатистичного спостереження), то тут виділяють три основні способи: безпосереднєспостереження, документальне спостереження і опит.
Достатньо надійним джерелом даних є безпосереднє спостереження,коли можна встановити факт, що підлягає реєстрації. Але даний спосіб вимагає значнихвитрат праці і наявності всіх необхідних умов. Найчастіше він використовується приспостереженні за введенням в дію будівельних об'єктів.
Інший надійний спосіб — документальний, заснований на використанніяк джерело інформації різних документів облікового характеру (рахунки, рекламаціїі так далі) і сприяючий отриманню точної інформації.
Спосіб спостереження, при якому джерелом відомостей є слова респондентів,називають опитом. Його різновиди: усний (експедиційний), анкетний, кореспондентський,явочний опит і саморегистрация.
Усний опит може бути як прямим (безпосереднє спілкування лічильниказ респондентом), таким опосередкованим (наприклад, по телефону).
При анкетному способі певне число респондентів отримують спеціальнізапитальники або особисто, або через засоби друку. Даний вид опиту застосовуєтьсяв дослідженнях, де потрібні орієнтовні результати, що не претендують на високу точність(вивчення громадської думки).
Явочний спосіб використовується в суцільному спостереженні, колинеобхідна особиста присутність (реєстрація браків, розлучень, народжень і так далі).
При кореспондентському способі відомості повідомляються штатомдобровільних кореспондентів, через що отриманий матеріал не завжди носить якіснийхарактер.
Нарешті, при способі саморегистрациі формуляри заповнюються самимиреспондентами, а лічильники консультують і збирають формуляри. У статистичній практицірізні види статистичних спостережень можуть поєднуватися, доповнюючи один одного.
На третьому етапі зібраний статистичний матеріал повинен пройтиконтроль. Як показує практика, навіть при чітко організованому статистичному спостереженнізустрічаються погрішності і помилки, які вимагають виправлення. Тому метою цьогоетапу є як рахунковий, так і логічний контроль отриманих первинних даних. Розбіжністьміж розрахунковим і дійсним значеннями досліджуваної величини в статистиці називаютьпомилкою спостереження. Залежно від причин виникнення розрізняють помилки реєстраціїі помилки репрезентативності.
Помилки реєстрації можуть бути випадковими і систематичними. Випадковіпомилки не мають певної спрямованості і виникають під дією випадкових чинників (перестановкацифр, зсув рядків і граф при заповненні статистичного формуляру). При узагальненнімасового матеріалу ці помилки взаїмопогашаются.
Систематичні помилки реєстрації мають певну спрямованість, можутьабо завищувати, або занижувати конкретне значення показника, що у результаті приводитьдо спотворення дійсного положення. Прикладами систематичної статистичної помилкипри реєстрації служать округлення віку населення на цифрах, що закінчуються на 5і 0, зменшення доходів в документації для податкових органів, елементи невірогідності,які вносять підприємства до тих характеристик, від яких залежить розрахунок з кредиторами,і так далі
Для виявлення помилок використовується рахунковий контроль, особливодля перевірки підсумкових сум. Окрім рахункового використовується і логічний контроль,який може поставити під сумнів правильність отриманих даних, оскільки заснованийна логічному взаємозв'язку між ознаками. Наприклад, при переписі населення отриманийфакт, що п'ятирічна дитина має середню освіту, ставиться під сумнів і в цьому випадкуясно, що при заповненні формуляру допущена помилка.
Якщо помилки реєстрації властиві будь-якому спостереженню (суцільномуі несуцільному), то помилки репрезентативності — тільки несуцільному спостереженню.Вони характеризують розбіжності між значеннями показника, отриманого в обстежуванійсукупності, і його значенням по початковій (генеральною) сукупності. Помилки репрезентативностітакож можуть бути випадковими і систематичними. Випадкові помилки виникають, якщовідібрана сукупність не повністю відтворює всі ознаки генеральної сукупності і величинуцих помилок можна оцінити. Систематичні помилки репрезентативності можуть виникати,якщо порушений сам принцип відбору одиниць з початкової сукупності. В цьому випадкупроводяться перевірка повноти зібраних даних, арифметичний контроль точності інформаціїна предмет її достовірності, перевірка логічного взаємозв'язку показників.
Контрольною перевіркою зібраних даних завершується статистичнеспостереження.1.3 Зведення і групування
У практичній статистиці широко застосовується метод класифікаційі угрупувань. Класифікація — це систематичний розподіл явищ і об'єктів по певнихгрупах, класах, розрядах на підставі їх схожості і відмінності. Використовують класифікації:галузеву; професійну; основних фондів; капітальних вкладень; будівельних машин.У статистиці зовнішньої торгівлі використовується «Товарна номенклатура зовнішньоекономічноїдіяльності». В умовах виникнення нових форм господарювання починають використовуватисякласифікатори форм власності, організаційно-правових форм господарюючих суб'єктів.
Для подальшої обробки зібраних в ході статистичного спостереженняпервинних даних широко використовують і метод угрупування.
Угрупування — це розподіл безлічі одиниць досліджуваної сукупностіпо групах відповідно до істотної для даної групи ознаки. Метод угрупування дозволяєзабезпечувати первинне узагальнення даних, уявлення їх в більш впорядкованому вигляді.Завдяки угрупуванню можна співвіднести звідні показники по сукупності в цілому іззвідними показниками по групах. З'являється можливість порівнювати, аналізуватипричини відмінностей між групами, вивчати взаємозв'язки між ознаками. Угрупуваннядозволяє робити вивід про структуру сукупності і про роль окремих груп цієї сукупності.Саме угрупування формує основу для подальшого зведення і аналізу даних.
Ознаки, по яких проводиться угрупування, називають группіровочнимі ознаками. Группіровочнийознаку іноді називають підставою угрупування. Правильний вибір істотної группіровочногоознаки дає можливість зробити науково обгрунтовані виводи за наслідками статистичногодослідження. Группіровочниє ознаки можуть мати як кількісний вираз (об'єм, дохід,курс валюти, вік і так далі), так і якісне (форма власності підприємства, пів людини,галузева приналежність, сімейний стан і так далі).
При визначенні числа груп, як правило, враховуються завдання дослідження,об'єм сукупності і види ознак, які беруться як підстава угрупування. Наприклад,за кількісною ознакою вік населення може бути розбитий на самі різні групи. Їх числозалежатиме від поставлених завдань. Наприклад, це можуть бути групи за віком працездатногонаселення; економічно активного населення і так далі
Якщо береться, припустимо, така якісна ознака, як освіта, то групбуде рівно стільки, скільки існує ступенів або профілів освіти. У освіті по ступеняхгруп буде шість (неповне середнє; середнє; неповне середнє спеціальне; спеціальнесереднє; неповне вище; вище). За профілем освіти кількість груп може співпадатиабо з числом професійних груп, або з числом сфер освіти (гуманітарне; інженерно-технічне;природничонаукове).
Якщо для побудови угрупування використовується тільки один ознака,то таке угрупування називаються простою, якщо угрупування проводиться по декількохознаках, її називають складною. Складне угрупування буває або комбінаційна, абобагатовимірна.
Комбінаційне угрупування виконується послідовно: групи, виділеніза однією ознакою, потім виділяються в підгрупи за іншою ознакою, які, у свою чергу,можуть виділятися по наступному іншій ознаці. В цьому випадку число груп дорівнюватиметвору числа виділених груп на число группіровочних ознак. Процедура визначення оптимальногочисла груп заснована на застосуванні формули Стерджесса
/>
де n — число груп; N — число одиниць сукупності.
З формули видно, що вибір числа груп залежить від об'єму сукупності.Якщо груп виявляється багато і вони включають мале число одиниць, то групові показникиможуть стати ненадійними. Тому альтернативою комбінаційному угрупуванню є багатовимірнеугрупування, яке здійснюється по комплексу ознак одночасно. Її застосування вимагаєвикористання електронної обчислювальної техніки. За допомогою спеціальних розробленихелектронних програм формуються однорідні групи на підставі близькості по всьомукомплексу ознак.
Визначення числа груп тісно пов'язане з поняттям величина інтервалу:чим більше число груп, тим менше величина інтервалу, і навпаки. Інтервал — різницяміж максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі. Він визначає кількіснімежі груп, що для статистичної практики має велике значення, особливо коли потрібноутворити якісно однорідні групи. Наприклад, досліджується сукупність підприємствпо виконанню колективних договорів. Тут не можна об'єднувати підприємства, які невиконали зобов'язання, і ті, які їх перевиконали. Показник тут — величина інтервалу.
Іншим прикладом є неможливість утворювати групу 95 — 105%, оскількице різні частини сукупності. Слід утворити дві групи: 95 — 100% і 101 — 105%. Вцьому випадку межі, по яких розрізняються сукупності, абсолютно дотримуються.
Кожен інтервал має нижню (найменше значення ознаки) і верхню (найбільшезначення ознаки) межі або одну з них. Тому величина інтервалу є різниця між верхньоюі нижньою межами інтервалу. Якщо у інтервалу вказана лише одна межа (у першого — верхня, у останнього — ніжняя), то мова йде про відкритих інтервалах. Якщо у інтервалу є ініжняя, і верхня межі, томова йде про закритих інтервалах. Закриті інтервали підрозділяються на рівних інерівних (що прогресивно зростають, прогресивно убувають), а також спеціалізованіі довільні.
Угрупування з рівними інтервалами будують тоді, коли досліджуютьсякількісні відмінності у величині ознаки усередині груп однакової якості, а такожякщо розподіл носить більш менш рівномірний характер. Якщо можна заздалегідь встановитипевну кількість груп, то величину рівного інтервалу можна обчислити за формулою
/>
де i — величина рівного інтервалу; xmax, xmin — найбільшеі найменше значення ознаки; n — число груп.
Якщо не вимагається попереднього встановлення числа груп, то використовуєтьсяінший спосіб визначення величини рівного інтервалу — по формулі Стерджесса
/>
де n — число спостережень.
Якщо величина рівного інтервалу розраховується по даній формулі,то слідує знаменник заздалегідь округляти до цілого числа (як правило, завжди більшого),оскільки кількість груп не може бути дробовим числом.
У статистичній практиці частіше застосовуються нерівні інтервали(що поступово зростають або поступово убувають). При цьому досліджувана сукупністьділиться на групи приблизно рівного заповнення з великим числом одиниць. Нерівніінтервали можуть використовуватися, наприклад, в таких випадках:
а) при дослідженні угрупування із застосуванням декількох ознак,що дають можливість скласти декілька підгруп, де потрібні вже і довші і коротшіінтервали;
б) при утворенні крупних груп з новою якістю на базі дрібних групза умови збереження їх однорідності, що приводить до збільшення інтервалів.
У статистичній практиці використовуються також спеціалізованіінтервали. Інтервали називають спеціалізованими, якщо мова йде про встановленнімеж інтервалу в групах, схожих за типом і за ознакою, але що мають відношення, скажімо,до різних галузей виробництва.
Види угрупувань залежать від цілей і завдань, які вони виконують.За допомогою методу статистичних угрупувань виділяють якісно однорідні сукупності,вивчають структури сукупності і зміни, що відбуваються в них, а також вирішуютьзавдання по дослідженню існуючих зв'язків і залежностей.
З відомою мірою умовності для виконання цих завдань угрупуваннявідповідно ділять на типологічних, структурних і аналітичних.
Метод типологічного угрупування полягає у виявленні в якісно різноріднійсукупності однорідних груп. При цьому дуже важливо правильно відібрати группіровочний ознаку, якадопоможе ідентифікувати вибраний тип. Типологічні угрупування широко застосовуютьсяв дослідженні соціально економічних явищ. Прикладами такого виду угрупувань можутьбути групи підприємств по формах власності, по формах господарювання, соціальнігрупи населення і так далі У типологічних угрупуваннях часто використовуються спеціалізованіінтервали.
Метод структурного угрупування є розділення однорідної сукупностіна групи за тією або іншою варіюючою группіровочному ознакою. Прикладами такого видуугрупувань можуть бути групи населення по підлозі, зросту, місцю мешкання, доходуі так далі, тобто може вирішуватися завдання по вивченню структурного складу тієїабо іншої однорідної сукупності, структурних змін за тією або іншою группіровочномуознакою. На основі структурних змін вивчаються закономірності суспільних явищ
Метод аналітичного угрупування полягає в дослідженні взаємозв'язківміж факторними ознаками в якісно однорідній сукупності. За допомогою аналітичнихугрупувань вдається виявляти ознаки, які можуть виступати або причиною, або наслідкомтого або іншого явища. У аналітичних угрупуваннях найчастіше використовуються нерівніінтервали.
Результати группіровочного матеріалу оформляються у вигляді таблиць,де він висловлюється в наочно-раціональній формі. Не всяка таблиця може бути статистичною.Табличні форми календарів, тестових і опитних листів, таблиця множення не є статистичними.
Статистична таблиця — це цифровий вираз підсумкової характеристикивсій спостережуваній сукупності або її складових частин поодинці або декільком істотнимознакам. Статистична таблиця містить два елементи: підмет і присудок.
Підмет статистичній таблиці є перелік груп або одиниць, складовихдосліджувану сукупність одиниць спостереження.
Присудок статистичної таблиці — це цифрові показники, за допомогоюяких дається характеристика виділених в підметі груп і одиниць.
Розрізняють прості, групові і комбінаційні таблиці.
У простих таблицях, як правило, міститься довідковий матеріал,де дається перелік груп або одиниць, складових об'єкт вивчення. При цьому частинипідмета не є групами однакової якості, відсутня систематизація одиниць, що вивчаються.Присудок цих таблиць містить абсолютні величини, що відображають об'єми процесів,що вивчаються.
Групові і комбінаційні таблиці призначені для наукових цілей,де, на відміну від простих таблиць, в присудку — середні і відносні величини наоснові абсолютних величин.
Групова таблиця — це таблиця, де статистична сукупність розбиваєтьсяна окремі групи по якому-небудь одній істотній ознаці, при цьому кожна група характеризуєтьсярядом показників. Прикладом такого угрупування може бути розділення сімей на групипо місцю мешкання (сільське і міське), де утворюються підгрупи сімей по кількостідітей. Аналіз цих угрупувань по матеріалах перепису 1989 року дозволив зробити вивід,що більшість сімей, незалежно від приналежності до міського або сільського населення,мають тільки по одній дитині.
Комбінаційна таблиця — це таблиця, де підмет є угрупуванням одиницьсукупності по двох і більш ознакам, які розподіляються на групи спочатку за однієюознакою, а потім на підгрупи за іншою ознакою усередині кожної з вже виділених груп.Комбінаційна таблиця встановлює істотний зв'язок між чинниками угрупування. Прикладомкомбінаційного угрупування може бути розподіл поліграфічних підприємств по трьомістотним ознакам: ступені оснащеності сучасним поліграфічним устаткуванням, ступенюзастосування сучасних технологій і рівню продуктивності праці. Такого роду статистичнітаблиці дозволяють здійснити всесторонній аналіз, але вони менш наочні.
При складанні таблиць необхідно дотримувати загальні правила:
·таблиця повинна бути легко осяжною;
·загальний заголовок повинен коротко виражати основний зміст;
·наявність рядків «загальних підсумків»;
·наявність нумерації рядків, які заповнюються даними;
·дотримання правила округлення чисел.
2. Статистичне спостереження в контексті соціально-економічнихявищ та суспільного життя
2.1 Інформаційне забезпечення статистичного спостереження
З розвитком ринкових відносин роль інформаційної базизростає, оскільки ускладнюються зв'язки суб'єктів ринку, виникає все більш настійнапотреба у вивченні впливу різних чинників на результати діяльності, соціальні наслідки,а також в прогнозуванні, в узагальненнях як на макро-, так і на мікрорівні. Найважливішимресурсом в управлінні стає статистична інформація.
Для того, щоб виконати статистичне дослідження, необхіднанауково обгрунтована інформаційна база. Вона формується в результаті статистичногоспостереження, яке є початковою стадією економіко-статистичного дослідження. Статистичнимспостереженням називається планомірний науково обгрунтований збір даних або відомостейпро соціально-економічні явища і процеси.
Інформаційна база статистики покликана забезпечитипідтримку ринку, що формується, дати всесторонню і об'єктивну інформацію для розробкиваріантів, обгрунтування і ухвалення управлінських рішень. Для цих цілей спеціальнийстатистичний апарат займається систематичним збором даних, їх обробкою і представленнямрезультатів у вигляді статистичної інформації державним і іншим органам, комерційнимкористувачам.
Володіючи інформацією, підприємства можуть ефективнішевирішувати постановлені завдання. І навпаки, основною причиною неминучих банкрутствв Україні є некомпетентні дії керівництва підприємств: цьому сприяє відсутністьу розпорядженні керівників інформації про кон'юнктуру ринку і багато інших життєвоважливих для даного підприємства явищ і процеси. Статистичне спостереження допомагаєпідприємству реалізувати маркетингову стратегію, гнучко реагувати на зміни ринку,зробити обгрунтований вибір.
Результати дослідження будуть цінні лише в тому випадку,якщо вони базуються на фактичному матеріалі.
Не всі дані, факти, зібрані в процесі статистичногоспостереження, можуть бути використані для подальшого дослідження. Вони повиннівідповідати певним вимогам.
Найважливішою вимогою є достовірність даних, що отримуютьсяв результаті статистичного спостереження. Достовірність забезпечується багатьмаумовами. Це компетентність працівника, що бере участь в статистичному спостереженні,досконалість інструментарію (бланків, інструкцій), зацікавленість або готовністьоб'єкту і ін. Достовірність включає як відповідність даних реальній дійсності, такі технічну точність або обгрунтованість вимірювання.
Достовірність тісно пов'язана з повнотою даних — отриманідані повинні бути достатньо повними. Повнота забезпечується, по-перше, обхватомодиниць досліджуваної сукупності. По-друге, повноту слід розуміти і як обхват найбільшістотних сторін явища, оскільки кожне явище, що вивчається, або сукупність носитьдостатньо складний характер і має самі різні ознаки. По-третє, при вивченні явищав часі повнота припускає отримання даних за максимально тривалі періоди.
На практиці досліджувані соціально-економічні явищанадзвичайно широкі і багатообразні, тому охопити всі явища неможливо. Дослідниквимушений проводити збір даних лише по частині сукупності. Виводи ж робляться повсій сукупності.
Можна відзначити ще одну важливу вимогу — це зіставністьданих, або одноманітність. Кожне явище або сукупність, що вивчаються в часі абов просторі, повинні бути сопоставіми. Для цього необхідно використовувати єдині вартісніоцінки, що особливо важливе в умовах інфляції, єдині територіальні межі, що такожактуально для України на сучасному етапі, тобто строго дотримувати єдність в методології.
В умовах ринку зростає значення ще однієї вимоги дозбираних в результаті спостереження даним — своєчасності. Достовірна, повна, алетака, що запізнилася інформація виявляється практично непотрібною.
Певні особливості на статистичне спостереження накладаєта, що склалася в країні в цілому практика статистичних досліджень. Вона дозволяєвиділити відособлені і невідособлені системи організації статистичного спостереження.Відособлена система може бути також централізованою і децентралізованной.
Загальне керівництво і методологічне забезпеченнястатистичних спостережень, що проводяться в країні, здійснює Держкомстат. Безпосереднійзбір статистичних даних ведеться регіональними статистичними управліннями, окремимивідомствами, які представляють інформацію в центральні статистичні органи.
Оскільки в Україні становлення структури державнихі відомчих статистичних органів ще не завершене, це веде до недостатньо ефективномувикористанню інформації в управлінні, а нерідко і до невикористання її взагалі.Все це накладає відбиток і на етапи статистичного спостереження.2.2 Аналізи та прогнози за статистичними даними
Результати угрупування і зведення даних масових статистичних спостереженьна третій стадії статистичних досліджень піддаються подальшій обробці і осмисленню(або аналізу), тобто на їх базі обчислюються статистичні показники. Кожен статистичнийпоказник виражає в кількісній формі той або інший факт щодо явища, що вивчається,встановлений за допомогою засобів статистики.
Порівняльні і зв'язні розгляди статистичних даних, числення статистичнихпоказників, отримання статистичних фактів, їх узагальнення і осмислення в ціляхотримання цілісної картини стану і розвитку явища, що вивчається, виявлення і якісноїоцінки закономірностей і чинників, що визначають це розвиток, складає зміст статистичногоаналізу. Аналіз статистичних даних може здійснюватися стосовно різних об'єктів (явищамі процесам) і виконується окремими особами або організаціями на основі використаннярізних статистичних даних і різних статистичних методів і прийомів. Останні (статистичнаінформація і використовувані методи і прийоми її обробки і аналізу) багато в чомузумовлюються завданнями і цілями статистичних досліджень. Обгрунтованість і правильністьстатистичних фактів і результатів статистичних досліджень базується на дотриманніосновних принципів статистичного аналізу.
Існує два способи виразу інформації про об'єктивну реальність- описовий і кількісний. Самі по собі описовий і кількісний методи можуть лише характеризуватиті або інші видимі риси і властивості досліджуваних об'єктів, але не їх внутрішню,найчастіше приховану суть. Ця суть на основі інформації, представленої в описовомуабо кількісному вигляді, розкривається в результаті сутнісно-змістовного, якісногоаналізу.
Таким чином, описовий і кількісний аналіз характеризують явище,а якісний аналіз — суть. У цьому полягає їх функціональна відмінність в процесінаукового пізнання. Оскільки насправді явище і суть органічно взаємозв'язані, остількиі в науковому дослідженні нерозривно взаємозв'язані описовий і кількісний аналіз,з одного боку, і якісний — з іншою. Фактично в науковому дослідженні має місце абосутнісно-описовий, або сутнісно-кількісний аналіз. Щоб виводи аналізу мали об'єктивнезначення і доказову силу, аналіз (і статистичне дослідження в цілому) повинен бутивсестороннім, комплексним: необхідно розглядати всю сукупність фактів, що відносятьсядо явища, що вивчається, і характеризувати явище з різних сторін, потрібно використовуватирізні статистичні джерела і певні поєднання різних методів.