КУРСОВА РОБОТАНа тему:«Система оплати праціпрацівникам бюджетних установ та шляхи її удосконалення»
Дніпропетровськ 2010
Вступ
Питанняоплати праці є ключовим у системі соціально-економічних відносин, оскількистосується інтересів основної частини населення країни та впливає на всі сферисуспільного життя. Рівень оплати праці визначає такі базові макроекономічніпараметри, як стандарти соціального захисту та сукупний платоспроможний попит.У той же час вітчизняні стандарти оплати праці надто низькі. Низький рівеньжиття широких верств населення у поєднанні із надмірним – за європейськимистандартами – майновим розшаруванням є чи не основною соціальною проблемоюУкраїни.
Оплатапраці, яка складає основу доходів населення, залишається надто низькою длявиконання її основних функцій, її міжгалузева диференціація – надто високою, аміжкваліфікаційні розбіжності – надмірними в галузях з високою оплатою праці ітакими, що межують із зрівнялівкою, у галузях з низькою заробітною платою,передусім у бюджетній сфері. Низькі стандарти оплати праці та відсутністьбезпосереднього зв’язку між заробітками та ефективністю праці впливають назниження економічної та трудової активності.
Актуальністьданої курсової роботи полягає в нагальній необхідності термінового поліпшеннясистеми оплати праці працівників бюджетних установ.
Метоюроботи є узагальнення та аналіз інформації щодо стану системи оплати праціпрацівників бюджетних установ. А також зробити висновки щодо можливих шляхівпокращення ситуації з системою оплати праці бюджетних працівників та внестипропозиції по удосконаленню даної системи оплати праці.
Предметомроботи є система оплати праці працівників бюджетних установ. Об’єктом роботи єУкраїна.
1.Теоретичні аспекти оплати праці працівникам бюджетних установ
1.1Нормативно-правова база праці працівникам бюджетних установ
Установлено,що починаючи з 1 січня 2006 року для визначення граничних розмірів посадовихокладів окремих категорій працівників національних закладів культури згідно здодатком постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року №413,умови оплати праці яких затверджено цією постановою, застосовуються додатковікоефіцієнти підвищення посадових окладів. Застосування додаткових коефіцієнтівпідвищення посадових окладів, зазначених у пункті 1 постанови КабінетуМіністрів України від 3 квітня 2006 року №413, здійснюється в межах фондуоплати праці, затвердженого кошторисом на 2006 рік без додаткових коефіцієнтів,передбачених підпунктом 1 пункту 3 цієї постанови, згідно з постановою КабінетуМіністрів України від 3 квітня 2006 року №413 [15].
Установлено,що з 1 липня 2006 року максимальні розміри посадових окладів (тарифних ставок),визначені цією постановою, керівників Національного музею у Львові імені АндріяШептицького, керівників його структурних підрозділів, професіоналів, фахівців,а також окремих робітників, робота яких безпосередньо пов'язана іззабезпеченням основної діяльності закладу, підвищуються у два рази згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2006 року №976 [15]
З 1вересня 2008 року запроваджено III етап оплати праці на основі Єдиної тарифноїсітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів таорганізацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої цією постановою,згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №74,враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня2008 року №423 [13].
23 вересня поточного року Верховною Радою України прийнято ЗаконУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строківвиплати заробітної плати» (№2559-VI), яким внесено зміни до ст. 115Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України «Про оплатупраці».
Серед новацій варто відмітити, що заробітна плата має бутивиплачена
не пізніше семи днівпісля закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Окрім того, визначено розмірзаробітної плати за першу половину місяця, що не може бутименше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки(посадового окладу) працівника.
Зазначений закон набирає чинності через місяць з дня йогоопублікування. 19 жовтня п.р. Закон України «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» бувопублікований у газеті «Голос України» (№195 (4945)). [21]
1.2Система оплати праці в бюджетних установах
Основноюформою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди – штатно-окладнуй погодинну системи оплати.
Штатно-окладнасистема оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу(ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів (рис. 1.2.1,1.2.2). Вона має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров’я,вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації) у централізованому порядкувстановлюється строго фіксований посадовий оклад. При цьому перевиконанняпрацівником обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищеннязаробітної плати. В інших установах, наприклад загальноосвітніх школах, оплатапраці здійснюється за місячними ставками заробітної плати з установленнямдержавою обов’язкової норми трудового навантаження. Цей різновидштатно-окладної системи оплати праці допускає перевиконання норми трудовогонавантаження і збільшення розміру заробітної плати пропорційно до фактичновиконаного обсягу роботи.
/>
Порядокустановлення посадових окладів працівників вищих навчальних закладів
/>
Порядокустановлення посадових окладів працівників в установах охорони здоров’я
Місячніпосадові оклади керівних працівників і спеціалістів центрального апаратуміністерств, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом,інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів залежать відпосади та органу виконавчої влади. Посадові оклади інших державних службовцівзалежать від посади. Оклади військовослужбовців залежать від посади йвійськового звання та за своєю економічною суттю є не заробітною платою, агрошовим забезпеченням.
Дляробітників, спільних для всіх бюджетних установ та організацій, установленомісячні оклади залежно від рівня кваліфікації роботи:
простанекваліфікована або допоміжна робота;
малокваліфікованаробота;
кваліфікована(складна робота);
висококваліфікована(особливо складна та відповідальна) робота.
Погодиннасистема оплати праці передбачає наявність погодинних ставок.
Почасоваформа оплати праці в бюджетних установах має дві системи – просту почасову йпочасово-преміальну. Ступінь поширення останньої в бюджетних установахвизначається їхніми фінансовими можливостями.
Показникипреміювання залежать від характеру бюджетної установи. Наприклад, у стаціонарнихлікувально-профілактичних установах такими показниками є виконання планурозгортання ліжок і кількості днів функціонування ліжка; скорочення строківобстеження й виписування завдяки поліпшенню організації роботи та наступності вроботі стаціонарів і поліклінік; розбіжності патологоанатомічних і клінічнихдіагнозів (у відсотках до летальних випадків).
Відряднаформа оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується натаких видах робіт, де є кількісні показники виробітку продукції чи виконанихробіт, які правильно відбивають затрати праці; можливості встановлення нормвиробітку й обліку їх виконання; умови для точного обліку вироблених виробівабо виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробіткупродукції порівняно з установленими нормами й завданнями. У разі облікуіндивідуального виробітку кожного працюючого застосовуєтьсяіндивідуально-відрядна оплата праці, а в разі обліку роботи, виконаноїколективом, – бригадно-відрядна оплата праці.
Керівникибюджетних установ за згодою з комітетом профспілки можуть упроваджувативідрядну оплату праці, щоб посилити зацікавленість працівників у зростанніпродуктивності праці, підвищити рівень її нормування і якість робіт наремонтних, машинописних, стенографічних, копіювальних та інших роботах.
Відповіднодо Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну,додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основназаробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановленихнорм праці (норм часу, виробітку). Вона встановлюється у вигляді тарифнихставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів дляслужбовців. Головним елементом основної заробітної плати працівників бюджетнихустанов є заробітна плата, нарахована за відпрацьований час (виконану роботу)за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком незалежновід форм і систем оплати праці.
Додатковазаробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлені норми, затрудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. До неї належатьнадбавки й доплати до тарифних ставок посадових окладів у розмірах, передбаченихчинним законодавством (за високу професійну майстерність, персональні надбавки,за високі досягнення у праці, за знання й використання іноземної мови, засуміщення професій (посад), розширення зон обслуговування чи збільшення обсягувиконаних робіт, за роботу у шкідливих умовах, інші надбавки й доплати); преміїпрацівникам за виробничі показники, винагорода за вислугу років, стаж роботи;оплата праці працівників, які не перебувають у штаті установи, за виконанняробіт згідно з договорами цивільного правового характеру; оплата праці увихідні та святкові дні, понаднормовий час, оплата щорічних і додатковихвідпусток відповідно до чинного законодавства, грошові компенсації заневикористану відпустку, оплата навчальних відпусток.
Доінших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формівинагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями,компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено актамичинного законодавства або такі, що здійснюються понад установлені зазначенимиактами норми. [3]
Убюджетній сфері України зайнято понад 18% усіх працюючих в економіці. Середнійзаробіток становить 70% від рівня заробітної плати в цілому по економіці і 53% –по промисловості. Подібного відставання бюджетних галузей за рівнем оплати вінших країнах немає. У КНР заробітна плата в освіті, культурі, мистецтві, майжедорівнює середній по економіці, у Чехії у зайнятих в охороні здоров’я, освіти-95%, Латвії -76–78%, Великій Британії -95–115;, Словенії -111–115; Мексиці-140–155%. У доларовому виразі заробітна плата працівників бюджетної сферистановить у Росії -75–150 дол., Великій Британії – 825–900, США 2800-3000,Японії -3900–4100. В Україні -80 – 110 – доларів. Чисельність працівниківбюджетної сфери (без врахування працівників органів державного управління) увересні 2008 році становила 3,32 млн. осіб, у тому числі в освіті – 1,62 млн.осіб, сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги – 1,26 млн. осіб, усфері культури та спорту, відпочинку та розваг – 0,29 млн. осіб, досліджень тарозробки – 0,15 млн. осіб.
Динамікасередньомісячної заробітної плати працівників бюджетної сфери відносносереднього рівня заробітної плати в економіці та промисловості наведена нарисунку 1.2.3 [2].
/>
Динамікасередньомісячної заробітної плати штатних працівників за видами економічноїдіяльності в 2000–2008 роках
1.3Особливості оплати праці працівників бюджетної сфери в Росії
Тарифнасистема оплати праці працівників бюджетної сфери заснована на Єдиній тарифнійсітці, затвердженої Постановою Уряду Російської Федерації від 14 жовтня 1992 р.«Про диференціації в рівнях оплати праці працівників бюджетної сфери на основіЄдиної тарифної сітки». Єдина тарифна сітка (ETC) являє собою єдину шкалутарифікації оплати праці робітників та службовців. Вона охоплює всі групи працівниківустанов, організацій та підприємств, що знаходяться на бюджетному фінансуванні(за винятком органів представницької і виконавчої влади). В ній міститься 18розрядів. Раніше співвідношення тарифних розрядів цієї тарифної сітки буловстановлено 1:10,07, тобто оплата праці по вищому розряду XVIII перевищувалаоплату праці з першого (нижчого) розряду в 10,07 рази. Однак з 1 грудня 2001 р.співвідношення між тарифними ставками (окладів) першого та вісімнадцятогорозрядів Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників організацій бюджетноїсфери встановлено в розмірі 1 до 4,5.
Розміртарифної ставки I розряду встановлюється урядом РФ і не може бути нижчемінімальної оплати праці. При підвищенні мінімального розміру оплати праці(МРОТ) Уряд РФ видає відповідне Постанова про підвищення тарифних ставок ETC. Кожномурозряду сітки відповідає тарифний коефіцієнт, який показує, у скільки разівтарифні ставки робочих другого і подальших розрядів вище ставки робітниківпершого розряду. Ці коефіцієнти збільшуються при збільшенні тарифного розряду(від 1 до 4,5). В даний час тарифні коефіцієнти для розрахунку оплатипраці працівників федеральних державних установ встановлені Постановою Уряду РФвід 29 квітня 2006 р. №256 «Про розмір тарифної ставки (окладу) першого розрядуі про межразрядних тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки з оплати праціпрацівників федеральних державних установ.
Розрядиоплати праці в ETC відображають складність виконуваних робіт.
Трудовийкодекс РФ окремо регулює оплату праці працівників державних і муніципальнихустанов.
Системиоплати праці (в тому числі тарифної системи оплати праці) працівників державнихі муніципальних установ встановлюються:
уфедеральних державних установах – колективними договорами, угодами, локальниминормативними актами у відповідності з федеральними законами та іншиминормативними правовими актами Російської Федерації;
Удержавних установах суб’єктів Російської Федерації – колективними договорами,угодами, локальними нормативними актами відповідно до федеральними законами таіншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншиминормативними правовими актами суб’єктів Російської Федерації;
Вгромадських організаціях – колективними договорами, угодами, локальними нормативнимиактами у відповідності з федеральними законами та іншими нормативними правовимиактами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актамисуб’єктів Російської Федерації та нормативними правовими актами органівмісцевого самоврядування.
Оплатапраці державних цивільних службовців регулюється Федеральним законом від 27липня 2004 р. «Про державну цивільної службі Російської Федерації». ЦейЗакон закріплює дві можливі схеми оплати праці цивільних службовців. Перша –традиційна — ґрунтується на цивільними службовцям посади, присвоєнням йомукласному чині, а також право службовця на додаткові виплати в залежності відстажу, складності роботи і т. п. Друга передбачає оплату праці цивільнихслужбовців залежно від ефективності та результативності їх професійноїслужбової діяльності.
2.Аналіз сучасного стану системи оплати праці працівникам бюджетних установ
2.1Аналіз рівня оплати праці працівниківбюджетних установ
Так якза даними рахункової палати України більшість працівників бюджетної сфериотримують мінімальну заробітну плату, проаналізуемо її рівень та рівеньпрожиткового мінімуму, а результати наведемо на рисунку 2.1.1.
/>
Співвідношенняпрожиткового мінімуму та заробітної плати в Україні в 2000–2008 роках
Встановленіпостановами Кабінету Міністрів України розміри посадового окладу (тарифноїставки) працівника першого тарифного розряду ЄТС відповідали розміраммінімальної заробітної плати, затвердженим законами про державний бюджет на2005 та 2006 роки, і становили: з 01.09.2005 – 332 грн., з 01.01.2006 -350грн., з 01.07.2006 – 375 грн. та з 01.12.2006 – 400 гривень. Розмір мінімальноїзаробітної плати: з 01.04.2007 – 420 грн., з 01.07.2007 – 440 грн., з01.10.2007 – 460 грн., з 01.01.2008 – 515 грн., з 01.04.2008 – 525 грн., з01.10.2008 – 545 грн., з 01.12.2008 – 605 гривень.
Тобто,рівень мінімальної заробітної плати зростав на 18, 25, 25, 20, 20, 20, 55, 10,20 та 60 гривень відповідно.
Визначимоскільки відсотків мінімальна заробітна плата становить від прожитковогомінімуму за формулою 2.1.1
(прожитковиймінімум/мінімальна заробітна плата)*100%. (2.1.1)
Зробивширозрахунки, можна сказати, що на кінець 2005 р. розмір мінімальноїзаробітної плати складав 73,3% прожиткового мінімуму для працездатної особи, накінець 2006 р. – 79,2%, 2007 р. – 81%. Розмір мінімальної заробітноїплати на кінець 2008 р. визначено 605 грн. або 90,4% прожитковогомінімуму.
Протерівень реальної заробітної плати відрізняеться від номінальної, і розраховуєтьсяреальна заробітна плата за формулою 2.1.2.
З/пр. = з/п н / Ір.п.*100 (2.1.2.)
Динамікаросту реальної заробітної плати представлена у відсотках на рисунку 2.1.2.
/>
Індексиреальної заробітної плати у 2000–2008 роках
Яквидно з наведеного вище рисунку, хоч номінальна заробітна плата і зростає, алереальна заробітна плата знижується останніми роками, що негативно позначуєтьсяна купівельній спроможності населення України.
Темпизростання реальної заробітної плати, яка характеризує купівельну спроможністьномінальної заробітної плати, значно повільніші у зв'язку з високим рівнеміндексу споживчих цін. У 2007 році при зростанні номінальної заробітної платипроти попереднього року на 29,7%, реальна заробітна плата збільшилась всього на12,5%, а у січні-вересні 2008 року, при збільшенні номінальної заробітної платина 37,6%, зріст реальної заробітної плати склав всього 8,4%.
Абизрозуміти, що сааме відбувається в бюджетній сфері економіки, розглянемодокладніше номінальну та реальні заробітні плати за сферами економіки в 2000–2008роках та подамо аналіз в таблиці 2.1.1. [12, ст. 399–400]
Результатианалізу розміру середньої заробітної плати за сферами економіки в 2000–2008рокахСфера економіки Розмір сер. ном з/п, (грн.) Збільшення (разів) Розмір реальної з/п (грн.) Збільшення (разів) 2000 рік 2008 рік 2000 рік 2008 рік В середньому в економіці 230 1773 7,7 197,0 1580,0 8,0 Охорона здоров’я 135 1123 8,3 116,0 1001,0 8,6 Освіта 156 1393 8,9 134,0 1242,0 9,3 Промисловість 302 2011 6,7 259,0 1792,0 6,9 Культура та спорт 138 1483 10,7 118,0 1322,0 11,2
Яквидно з таблиці 2.1.1, розмір нарахованої заробітної плати одного штатного працівникав 2000 році, порівняно з 2008 роком, зріс в установах освіти – в 6,8 рази,сфері охорони здоров'я та соціальної допомоги – в 6,3 рази, закладах культурита спорту – у 8,2 рази. Водночас в цілому в економіці за цей період заробітнаплата зросла в 5,9 рази, в промисловості – 5,1 рази.
Графічнозобразимо результати на рисунку 2.1.3.
/>
Динаміказаробітної плати по сферам економіки в 2000–2008 р.
Розривміж мінімальним і максимальним обсягом середньої заробітної плати становить: 2011–1123=888грн. або в1,79 разів.
Увересні 2008 року заробітну плату нижче середньої в економіці (1916 грн.)нараховано 73%. працівників освіти, 78%. працівників сфери культури і спорту і87% працівників сфери охорони здоров'я та соціальної допомоги.
У2007 році, при зростанні номінальної заробітної плати проти попереднього рокуна 29,7%, реальна заробітна плата збільшилась всього на 12,5%, в січні-вересні2008 року, при збільшенні номінальної заробітної плати на 37,6%, зростанняреальної заробітної плати склало всього 8,4%[9].
Незважаючина зростання номінальної заробітної плати, рівень оплати праці в сфері освіти,охорони здоров'я, соціального захисту, культури та спорту залишається стабільнонизьким. Середня заробітна плата в таких галузях як освіта у січні-вересні 2008року склала 1393 гривні, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги – 1123гривні, культура та спорт – 1483 гривні, при цьому в промисловості вонастановила 2011 гривні, а в середньому в економіці – 1773 гривні. Слідвраховувати, що темпи зростання реальної заробітної плати, яка характеризуєкупівельну спроможність номінальної заробітної плати, значно повільніші у зв'язкуз високим рівнем індексу споживчих цін. У 2007 році при зростанні номінальноїзаробітної плати проти попереднього року на 29,7%, реальна заробітна платазбільшилась всього на 12,5 відсотка, в січні-вересні 2008 року при збільшенніномінальної заробітної плати на 37,6%, зростання реальної заробітної платисклало всього 8,4%.
Наприклад,візьмемо дані щодо збільшення посадових окладів (тарифних ставок) професіоналіві фахівців зі сфери освіти і культури за 2005–2008 роки і для порівняннясередню заробітну плату штатного працівника в цілому по економіці та середнюзаробітну плату штатного працівника в промисловості і наведемо результати втаблиці 2.1.2., що в додатках побудуємо діаграму, що представлена на рисунку2.1.4.
/>
Результатианалізу порівняння збільшення посадового окладу професіоналів і фахівців зісфери освіти і культури і заробітної плати штатного працівника в цілому поекономіці і в промисловості
Яквидно з таблиці ріст заробітної плати відбувався практично на одному рівні,проте початковий обсяг заробітної плати в працівників небюджетної сфери бувнабагато більший, що і спричинило такий відрив при одному і такому ж самомутемпі зростання заробітної плати.
Наприклад,відставання найменшої заробітної плати бюджетника в наведеному прикладі від з/пштатного працівника в цілому по економіцістановить: за 2005 рік – 365–856=-494 грн., або в 2,34 рази менше, а в 2008 –692–2010=-1318 грн., або в 2,9 разів менше, а від з/п штатного працівника впромисловості: за 2005 – 362–1029=-667 грн., або в 2,8 разів менше, а в 2008 –692–2285=-1593 грн., або в 3,3 рази менше. Як видно, розрив досить значний, щозовсім не привабливо для роботи в бюджетній сфері.
А якщо розглядати розрив між найбільшої заробітної платибюджетника в наведеному прикладі від з/п штатногопрацівника в цілому по економіці, то результати будуть такими: 910–856=54 грн.,або в 1,06 разів більше в 2005 році і 2098–2010=88 грн., або в 1,04 рази більшев 2008 році, а для з/п штатного працівника в промисловості: 910–1029=-139 грн.,або в 1,13 раз менше в 2005 році і 2098–2285=-187 грн., або в 1,08 разів менше в2008 році.
Рівень оплати праці спеціалістів бюджетної сферивищої кваліфікаційної категорії не відповідає критеріям гідної оцінки їх рівняосвіти та досвіду. Так, із запровадженням ЄТС в повному обсязі в жовтніпоточного року заробітна плата учителя вищої кваліфікаційної категорії, якийпрацює на ставку, зі стажем педагогічної роботи понад 20 років, становила 1925гривні, лікаря вищої категорії, з врахуванням підвищень у зв'язку зі шкідливимиі важкими умовами праці, доплат і надбавок – 1563 гривні, лікаря-хірурга вищоїкатегорії – 1730 гривень.
Найгірша ситуація з лікарями, для яких до цьогочасу не вирішено питання встановлення додаткових видів оплати праці. Зокрема,на сьогодні мінімальний посадовий оклад фахівців закладів охорони здоров'я, якіпрацюють з рентгенівською та іншою складною апаратурою, на 13 відсотків нижчийпосадового окладу таких же працівників державної ветеринарної служби. При цьомупрацівникам ветеринарної служби здійснюється виплата надбавки за вислугу років,а лікарям та іншим медичним працівникам, в роботі яких наявність досвіду єоднією з найважливіших умов досягнення відповідного рівня кваліфікації, доплатаза вислугу років, інші види додаткової оплати праці, встановлені дляпедагогічних, науково-педагогічних працівників та працівників закладівкультури, не передбачені. Зазначене свідчить про відсутність єдиної політикищодо встановлення стимулюючих виплат для працівників бюджетної сфери.
Протягом2009 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифногорозряду становив 545 грн., або менше мінімальної заробітної плати, законодавчовстановленої на відповідні періоди, на 10–26%. З 1 січня 2010 року цей розмірстановив 555 грн., з 1 квітня – 567 грн., з 1 липня – 570 грн., або майже на 36відсотків менше від законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати навідповідні періоди. Пояснення одне – встановлення розміру посадового окладупрацівника І тарифного розряду в розмірі мінімальної зарплати потребуватимедодаткових бюджетних видатків у сумі 47 млрд. грн., джерела покриття якихвідсутні.
Якнаслідок, у кінці 2009 року однакові посадові оклади у розмірі мінімальноїзарплати було встановлено працівникам з 1 по 5 тарифний розряд, а у 2010 роцівже з 1 по 7 розряд включно. Це підриває основи диференціації оплати працізалежно від кваліфікації працівників та є зрівнялівкою.
Нерозуміннянегативних соціально-економічних наслідків низької заробітної плати зумовлює інадалі невиправдано низький її рівень у бюджетній сфері. Зарплата не виконуєосновних функцій – відтворення робочої сили та стимулювання праці. У I півріччі2010 року в освіті середньомісячна заробітна плата працівників (1823 грн.) буламеншою на 13,6% від середньомісячної в економіці та на 24,5% – у промисловості,в охороні здоров'я (1545 грн.) – на 26,8%. та 36,1%, в культурі та спорті (1955грн.) – на 7,3% та 19,1% відповідно. [17]
Відповіднодо постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №863 «Провнесення змін в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня2002 р. №1298» Міністерством освіти і науки України виданий наказ від20.10.2010 р. №965 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти інауки України від 26.09.2005 р. N557». На даний час зазначений наказ знаходитьсяна державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. [18]
Згідноіз наказом МОН від 20.10.2010 р. №965 розміри посадових окладів з 1 жовтняпоточного року будуть встановлені в нових розмірах. Кабінетом Міністрів Україниприйнято постанову про встановлення з 1 грудня 2010 року величини I тарифногорозряду ЄТС в розмірі 600 грн.
Враховуючизанижений рівень прожиткового мінімуму та рівень інфляції, що склався, рівеньзаробітної плати в бюджетній сфері не забезпечує виконання нею основної,відтворювальної, функції. Низька заробітна плата у зазначених галузях єосновною причиною різкого падіння престижу професії медика, педагога,культурно-освітнього працівника, відтоку з галузей, висококваліфікованихфахівців, і, як наслідок, невпинного старіння кадрів. За даними Держкомстату,впродовж 9 місяців 2008 року рівень вибуття працівників перевищив рівеньприйому в установах охорони здоров'я на 0,7 відсоткових пункти, у закладахосвіти – на 1,8 відсоткових пункти. Якщо в 1997 році пенсійний вік мав кожний п'ятийлікар, то в 2007 році – вже кожний четвертий. За даними МОЗ в закладах охорони здоров'яна сьогодні більше 40 тис. лікарських посад зайнято особами пенсійного віку, ще29 тисяч – сумісниками. Крім того, щорічно з різних причин (виїзд за кордон,перехід на більш оплачувану роботу у фармацевтичні фірми тощо) система втрачаєпонад 3 тисячі практикуючих лікарів. Все це через 5–6 років призведе дозначного кадрового дефіциту, особливо у сільській місцевості, де вже нині євакантними 4,8 тисяч посад лікарів. Щорічно «старіє» склад педагогічнихпрацівників. Питома вага вчителів пенсійного віку з 2005 по 2008 роки зросла з15,8 відсотка до 18 відсотків.
3.Удосконалення системи оплати праці працівників бюджетної сфери
3.1Пропозиції Комітету з питань соціальної політики та праці
Інформацію Рахункової палати України про результати аналізу упорядкуванняумов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сіткивзяти до відома.
Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1. уніфікувати у 2011 році системи і форми оплати праці всіхкатегорій працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджетів усіхрівнів, шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, поклавши воснову визначення ставок заробітної плати і посадових окладів критерії іпоказники, встановлені Єдиною тарифною сіткою оплати праці працівників окремихгалузей бюджетної сфери, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України відЗО серпня 2002 року №1298;
2. забезпечити встановлення базового посадового окладу (тарифноїставки) працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з оплати праціпрацівників окремих галузей бюджетної сфери на рівні законодавчо визначеногорозміру мінімальної заробітної плати з дотриманням міжпосадових(міжкваліфікаційних) та міжгалузевих співвідношень в оплаті праці з 1 січня2011 року;
3. прискорити затвердження Концепції вдосконалення оплати праціпрацівників окремих галузей бюджетної сфери до кінця 2010 року;
4. забезпечити прийняття рішення щодо оновлених наборів продуктів харчування,наборів непродовольчих товарів і наборів послуг для основних соціальних ідемографічних груп населення, що застосовуються для визначення розмірівпрожиткового мінімуму, не пізніше лютого 2011 року;
5. нормативне врегулювати порядок формування фонду оплати праціустанов та закладів бюджетної сфери;
6. розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроектипро внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про наукову та науково –технічну діяльність» з метою врегулювання питання надання національним вищимнавчальним закладам статусу дослідницьких університетів;
7. упорядкувати умови оплати праці працівників закладів (установ),яким надано статус національних; визначити чіткі фіксовані розміри доплат завчене звання та науковий ступінь працівникам установ та закладів бюджетноїсфери.
III. Рекомендувати Міністерствупраці та соціальної політики України спільно з Міністерством фінансів Українизатвердити Методику віднесення посад працівників бюджетної сфери до певнихрозрядів Єдиної тарифної сітки з метою оптимізації діючої Єдиної тарифної сіткиз оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери.
IV. Рекомендувати Міністерствуосвіти і науки України розробити і затвердити за погодженням з Міністерствомпраці та соціальної політики України кваліфікаційні характеристики професій (посад)працівників закладів освіти, науково-дослідних установ вищих навчальнихзакладів до кінця 2010 року.
Кабінету Міністрів України до 15 травня 2011 року проінформуватиКомітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці про станвиконання даного рішення.
3.2Шляхи покращення системи оплати праці працівників бюджетної сфери
Зметою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організаційокремих галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання напостійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень воплаті праці основними завданнями удосконалення системи заробітної плати є:
1)здійснення заходів, спрямованих на забезпечення зростання номінальної зарплатиі формування джерел її подальшого підвищення на державному і регіональномурівнях та рівні підприємства;
2)забезпечення стабільного зростання реальної заробітної плати, виходячи змакроекономічної ситуації і фінансово-економічного стану підприємства;
3)удосконалення механізмів державного і колективно-договірного регулювання оплатипраці;
4)відновлення функцій заробітної плати із врахуванням розширеного відтворенняробочої сили і рівня її реальної вартості на ринку;
5)розробка додаткових заходів посилення захисту прав працівника на своєчаснеотримання заробітної плати.
Доосновних напрямів удосконалення державного регулювання оплати праці, на мійпогляд, слід віднести:
1)оптимізацію взаємозв'язку систем регулювання оплати праці, структурноїполітики, інвестицій і інновацій, оподаткування, ціноутворення, зайнятості,антимонопольної і антиінфляційної систем;
2)формування повноцінного ринку праці і активізацію політики держави щодо йогорегулювання в умовах соціально-економічних перетворень, то дозволить більшефективно використовувати ринкові регулятори заробітної плати;
3)удосконалення діючих і розробка нових законодавчих і нормативно-правових актівзі становлення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, прожитковогомінімуму, індексації заробітної плати;
4)удосконалення організації заробітної плати працівників бюджетної сфери,керівників підприємств, заснованих на державній і комунальній власності;
5)законодавче забезпечення системи соціального партнерства і дальший розвиток націй основі договірного регулювання заробітної плати та її захисту;
6)забезпечення дієвого контролю за дотриманням діючого трудового законодавства, втому числі стосовно оплати праці.
Важливимзавданням держави є підтримка виконання заробітною платою своїх основнихфункцій, таких як мотиваційна, відтворювальна, регулююча, стимулююча ісоціальна. В цьому зв'язку суттєвого значення набуває адаптація державоюзаробітної плати до зростання вартості житла і соціальних послуг (медичних,освітніх, культурних тощо). Для цього держава має здійснювати, перш за все,активне втручання в процес зниження купівельної спроможності заробітної плати.З моєї точки зору, держава повинна здійснювати необхідні заходи щодо запускумеханізму формування ринкової ціни послуг робочої сили [13].
Висновки
Питанняоплати праці є ключовим у системі соціально-економічних відносин, оскількистосується інтересів основної частини населення країни та впливає на всі сферисуспільного життя.
У тойже час вітчизняні стандарти оплати праці надто низькі.
Оплатапраці, яка складає основу доходів населення, залишається надто низькою длявиконання її основних функцій, її міжгалузева диференціація – надто високою, аміжкваліфікаційні розбіжності – надмірними в галузях з високою оплатою праці ітакими, що межують із зрівнялівкою, у галузях з низькою заробітною платою,передусім у бюджетній сфері. Низькі стандарти оплати праці та відсутністьбезпосереднього зв’язку між заробітками та ефективністю праці впливають назниження економічної та трудової активності.
23 вересня поточного року Верховною Радою України прийнято ЗаконУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строківвиплати заробітної плати» (№2559-VI), яким внесено зміни до ст. 115Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України «Про оплатупраці».
Серед новацій варто відмітити, що заробітна плата має бутивиплачена не пізніше семи днівпісля закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Окрім того, визначено розмірзаробітної плати за першу половину місяця, що не може бутименше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки(посадового окладу) працівника.
Основноюформою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди – штатно-окладнуй погодинну системи оплати.
Штатно-окладнасистема оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячногоокладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів
Почасоваформа оплати праці в бюджетних установах має дві системи – просту почасову йпочасово-преміальну. Ступінь поширення останньої в бюджетних установахвизначається їхніми фінансовими можливостями.
Основназаробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановленихнорм праці (норм часу, виробітку).
Додатковазаробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлені норми, затрудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці.
Доінших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формівинагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами йположеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які непередбачено актами чинного законодавства або такі, що здійснюються понадустановлені зазначеними актами норми.
Убюджетній сфері України зайнято понад 18% усіх працюючих в економіці. Середнійзаробіток становить 70% від рівня заробітної плати в цілому по економіці і 53% –по промисловості. Подібного відставання бюджетних галузей за рівнем оплати вінших країнах немає. У КНР заробітна плата в освіті, культурі, мистецтві, майжедорівнює середній по економіці, у Чехії у зайнятих в охороні здоров’я, освіти-95%, Латвії -76–78%, Великій Британії -95–115;, Словенії -111–115; Мексиці-140–155%. У доларовому виразі заробітна плата працівників бюджетної сферистановить у Росії -75–150 дол., Великій Британії – 825–900, США — 2800-3000,Японії -3900–4100. В Україні -80 – 110 – доларів. Чисельність працівниківбюджетної сфери (без врахування працівників органів державного управління) увересні 2008 році становила 3,32 млн. осіб, у тому числі в освіті – 1,62 млн.осіб, сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги – 1,26 млн. осіб, усфері культури та спорту, відпочинку та розваг – 0,29 млн. осіб, досліджень тарозробки – 0,15 млн. осіб.
Встановленіпостановами Кабінету Міністрів України розміри посадового окладу (тарифноїставки) працівника першого тарифного розряду ЄТС відповідали розміраммінімальної заробітної плати, затвердженим законами про державний бюджет на2005 та 2006 роки, і становили: з 01.09.2005 – 332 грн., з 01.01.2006 -350грн., з 01.07.2006 – 375 грн. та з 01.12.2006 – 400 гривень. Розмір мінімальноїзаробітної плати: з 01.04.2007 – 420 грн., з 01.07.2007 – 440 грн., з01.10.2007 – 460 грн., з 01.01.2008 – 515 грн., з 01.04.2008 – 525 грн., з01.10.2008 – 545 грн., з 01.12.2008 – 605 гривень.
Тобто,рівень мінімальної заробітної плати зростав на 18, 25, 25, 20, 20, 20, 55, 10,20 та 60 гривень відповідно.
Зробивширозрахунки, можна сказати, що на кінець 2005 р. розмір мінімальноїзаробітної плати складав 73,3% прожиткового мінімуму для працездатної особи, накінець 2006 р. – 79,2%, 2007 р. – 81%. Розмір мінімальної заробітноїплати на кінець 2008 р. визначено 605 грн. або 90,4% прожитковогомінімуму.
Увересні 2008 року заробітну плату нижче середньої в економіці (1916 грн.)нараховано 73%. працівників освіти, 78%. працівників сфери культури і спорту і87% працівників сфери охорони здоров'я та соціальної допомоги.
У2007 році, при зростанні номінальної заробітної плати проти попереднього рокуна 29,7%, реальна заробітна плата збільшилась всього на 12,5%, в січні-вересні2008 року, при збільшенні номінальної заробітної плати на 37,6%, зростанняреальної заробітної плати склало всього 8,4%[
Незважаючина зростання номінальної заробітної плати, рівень оплати праці в сфері освіти,охорони здоров'я, соціального захисту, культури та спорту залишається стабільнонизьким. Середня заробітна плата в таких галузях як освіта у січні-вересні 2008року склала 1393 гривні, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги – 1123гривні, культура та спорт – 1483 гривні, при цьому в промисловості вонастановила 2011 гривні, а в середньому в економіці – 1773 гривні.
Рівень оплати праці спеціалістів бюджетної сферивищої кваліфікаційної категорії не відповідає критеріям гідної оцінки їх рівняосвіти та досвіду. Так, із запровадженням ЄТС в повному обсязі в жовтніпоточного року заробітна плата учителя вищої кваліфікаційної категорії, якийпрацює на ставку, зі стажем педагогічної роботи понад 20 років, становила(розрахунково) 1925 гривні, лікаря вищої категорії, з врахуванням підвищень у зв'язкузі шкідливими і важкими умовами праці, доплат і надбавок – 1563 гривні, лікаря-хірургавищої категорії – 1730 гривень.
Найгірша ситуація з лікарями, для яких до цьогочасу не вирішено питання встановлення додаткових видів оплати праці.
Протягом2009 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифногорозряду становив 545 грн., або менше мінімальної заробітної плати, законодавчовстановленої на відповідні періоди, на 10–26%. З 1 січня 2010 року цей розмірстановив 555 грн., з 1 квітня – 567 грн., з 1 липня – 570 грн., або майже на 36відсотків менше від законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати навідповідні періоди.
Якнаслідок, у кінці 2009 року однакові посадові оклади у розмірі мінімальноїзарплати було встановлено працівникам з 1 по 5 тарифний розряд, а у 2010 роцівже з 1 по 7 розряд включно.
Враховуючизанижений рівень прожиткового мінімуму та рівень інфляції, що склався, рівеньзаробітної плати в бюджетній сфері не забезпечує виконання нею основної,відтворювальної, функції. Низька заробітна плата у зазначених галузях єосновною причиною різкого падіння престижу професії медика, педагога,культурно-освітнього працівника, відтоку з галузей, висококваліфікованих фахівців,і, як наслідок, невпинного старіння кадрів. За даними Держкомстату, впродовж 9місяців 2008 року рівень вибуття працівників перевищив рівень прийому вустановах охорони здоров'я на 0,7 відсоткових пункти, у закладах освіти – на1,8 відсоткових пункти. Якщо в 1997 році пенсійний вік мав кожний п'ятий лікар,то в 2007 році – вже кожний четвертий. За даними МОЗ в закладах охорони здоров'яна сьогодні більше 40 тис. лікарських посад зайнято особами пенсійного віку, ще29 тисяч – сумісниками.
2)забезпечення стабільного зростання реальної заробітної плати, виходячи змакроекономічної ситуації і фінансово-економічного стану підприємства;
3)удосконалення механізмів державного і колективно-договірного регулювання оплатипраці;
4)відновлення функцій заробітної плати із врахуванням розширеного відтворенняробочої сили і рівня її реальної вартості на ринку;
5)розробка додаткових заходів посилення захисту прав працівника на своєчаснеотримання заробітної плати.
Списоквикористаної літератури
1. Закон України «ПроДержавний бюджет України на 2010 рік»
2. Бюлетень заматеріалами Звіту про результати аналізу упорядкування умов оплати праціпрацівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки. – Київ: Рахунковапалата України, 2009.
3. Бухгалтерський облік убюджетних установах: Підручник / За заг. ред. проф. Р.Т. Джоги. – К.:КНЕУ, 2003. – 483 с.
4. Василик О.Д.Державні фінанси України: навчальний посібник. – К. Вища школа, 1997. –383 с.
5. Пасічник Ю.В. Бюджетнасистема України: Навчальний посібник. – К.: Знання – Прес., 2006 – 607 с.
6. Постанова КМУ «Прооплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки, розрядів ікоефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організаційокремих галузей бюджетної сфери» №1298 від 30.08.2002 із змінами ідоповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, від 17 квітня2008 року №357
7. Про впорядкування умовоплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузейбюджетної сфери: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №134.
8. Про встановленнярозміру доплати за окремі види педагогічної діяльності: Постанова КабінетуМіністрів України від 25 серпня 2004 р. №1096.
9. Про впорядкування умовпраці та затвердження тарифних розрядів працівників навчальних закладів,установ освіти та наукових установ: Наказ Міністерства освіти і науки Українивід 26.09.2005 р. №557.
10. Про затвердженнярозмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додатковоїсплати за окремі види педагогічної діяльності з співвідношення до тарифноїставки. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. – К.:№643.
11. Про заходи щодопідвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів: УказПрезидента України від 19 вересня 2000 року №1074/2000.
12. Статистичний щорічникУкраїни за 2008 рік.