Вступ
Актуальністьтеми дослідження. Невід’ємною умовою існування та успішного функціонування конкурентоспроможноїекономіки будь-якої країни є наявність високоякісної, конкурентоспроможноїробочої сили. Саме від рівня якісного розвитку робочої сили, залежитьефективність використання матеріальних, фінансових та самих людських ресурсів.
Становленняринку праці об’єктивно змінює традиційні й формує нові взаємозв’язки міжосвітою та іншими соціальними інституціями, що вимагає розробки нової політикив галузі освіти. Це, у першу чергу, пов’язано з тим, що сьогодні суспільство неможе гарантувати повної зайнятості всього працездатного населення, в тому числій такої його соціальної групи, як молоді спеціалісти. На можливість їхпрацевлаштування впливають, з одного боку, дисбаланс між попитом на робочу силуна ринку праці та пропозицією вищої школи, яка ще не зорієнтована на цей ринокі практично не враховує його потреб при формуванні контингенту студентів, а зіншого – суттєві недоліки у самій підготовці студентів до професійноїдіяльності.
Актуальністьдослідження ринку праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринковоїекономіки визначається як практичними задачами реформування, так і вимогамитеорії, що потребує уточнення методологічного інструментарію, узгодженняпозицій і вироблення нового, більш глибокого розуміння його сутності. Очевиднанеобхідність застосування комплексного підходу до розробки єдиного узгодженогомеханізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів.
Метата задачі дослідження. Метою є теоретичне обґрунтування основних засадформування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів та розробка сучаснихформ, методів і механізмів його регулювання. Це дозволить оптимізувати державнівитрати на підготовку об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів різнихнапрямків, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій зайнятостімолоді після закінчення вищих навчальних закладів.
РозділI. Праця як фактор виробництва
1.1Поняття праці як фактору виробництва
Праця– один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства, цефізичні і розумкові здібності людей, що можуть бути використані у виробництвіблаг. Унікальність праці як економічного виробничого фактора полягає у тому, щопослуги праці неможливо відокремити від робітника.
Алечерез те, що об'єктом купівлі — продажу є лише послуги праці робітника, а несам робітник, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, яківипускаються трудовими угодами і чинним законодавством. Обсяг використаноїпраці вимірюється у годинах роботи протягом певного періоду (отже праця – цепочаткова величина).
Запасипраці в економіці вимірюються показником робоча сила: це здатне населення,тобто кількість людей, які досягли певного віку (в Україні – 16 років) іпрацюють або хоча б не мають роботи, то шукають її чи очікують що їмзапропонують роботу. Особливість конкурентного ринку праці економічного факторавиробництва – абсолютна мобільність праці (здатність робітників переміщуватипослуги своєї праці від однієї фірми до іншої в межах національної економікинезалежно від спеціалізації ринків праці).
Серед усіхекономічних ресурсів, використовуваних у виробництві товарів та послуг,найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами:
· суб’єктом ринку праці є практично коженпрацездатний член суспільства;
· винагорода (заробітна плата) є основноюскладовою доходу переважної більшості сімей будь-якої країни;
· проблеми зайнятості, безробіття, рівнязароб. плати стають об’єктом політичної та економічної боротьби, держ.політики.
1.2 Умовивиникнення та ефективного функціонування ринку
Умовамивиникнення вiльного ринку, як i товарного виробництва загалом, стали:суспiльний подiл працi, завдяки якому здiйснюється спецiалiзацiя виробникiв навиробництвi тих чи iнших конкретних товарiв; економiчна відокремленiстьвиробникiв на основi приватної власностi на засоби виробництва, що в основномузабезпечує еквiвалентнiсть товарного обмiну; самостiйнiсть виробника та свободапiдприємництва; наявнiсть попиту на товар, що виробляється, з боку покупцiв.
Вiдповiднодо марксистської теорiї, аналогiчними є умови виникнення i ринку працi. Першоюумовою є юридична свобода i здатнiсть власника робочої сили на свій розсудрозпоряджатись своїми здiбностями до працi. Однак цiєї умови недостатньо, томущо юридична свобода поки що не примушує власника продавати свою робочу силу.Тому другою умовою є вiдсутнiсть у людини всього необхiдного для веденнясвого господарства як джерела одержання всiх потрiбних для життя засобiвiснування. За цiєї умови людина мусить економiчно продавати свою робочу силу.Але, як вiдомо, поява на ринку продавця товару ще не гарантує його продаж — дляцього потрiбен ще й покупець. Тому третьою умовою є поява на ринку покупця— пiдприємця, який економiчно змушений вийти на ринок працi, щоб купитизапропоновану для продажу здатнiсть до працi потрiбних йому працiвникiв.
Висновкимарксистської теорiї вiдносно умов виникнення ринку робочої сили були правильнідля ситуацiї, коли працiвники, якi виходили на ринок працi, справді не малижодних iнших засобiв до iснування, крiм трудового доходу. В сучасних умовахформи найму робочої сили можуть бути рiзноманiтнi. Це i наймана праця в«чистому виглядi», за трудовою угодою тих, хто працює на об’єктах рiзних формвласностi, не володiючи її iндивiдуалiзованою часткою. Це i особиста праця наоб’єктах, де працiвник має свою частку акцiй, пайовий внесок тощо. Хоча такачастка може бути i недостатньою для усвiдомлення себе власником, вона все жприносить певний нетрудовий доход i впливає на економiчний вибiр даногоiндивiда. Особливу форму має особиста праця власника на засобах виробництва, якійому належать, коли вiн реально вступає в економiчну систему i як власник, i якпрацiвник, одержуючи i трудовий доход, i доходи вiд власностi. У сучаснихумовах нерідко проявляються не стiльки матерiальнi, скiльки моральнi мотивироботи за наймом iндивiдiв, якi мають певний нетрудовий доход з iнших джерел(відсоток, рента тощо). Адже деяка частина найманих працiвникiв є власникамицiнних паперiв, нерухомостi тощо, з яких вони одержують доход, але все — такипродають свою робочу силу. У практицi розвинених країн вiдомi численнi випадкироботи за наймом членiв заможних родин, зокрема дiтей мiльйонерiв.
Отже,вже не йдеться про абсолютну вiдсутнiсть будь-яких iнших засобiв чи умовiснування. Потреба в продажу своєї робочої сили виникає тодi, коли доходу з iншихджерел недостатньо для одержання всiх необхiдних для життя засобiв або колиiндивiд має iнший, нематерiальний, iнтерес до найманої працi.
Загальновiдомо,що ефективне функціонування ринку праці в будь-якiй країнi можливе в разідотримання ряду умов, а саме:
1)повна самостiйнiсть і незалежнiсть продавця та покупця робочої сили в поєднаннiз їхньою економiчною вiдповiдальнiстю;
2)вiдносини суб’єктів на ринку працi — це вiдносини договорiв та угод мiжрiвноправними партнерами, яким притаманний високий ступінь потенційноїмобільності;
3)функцiонування ринку працi тим ефективніше, чим активнiша конкуренцiя мiжвласниками робочої сили за право зайняття робочого мiсця та роботодавцiв зазалучення квалiфiкованої робочої сили;
4)має iснувати баланс мiж робочими мiсцями, сукупною пропозицiєю робочої сили тагрошовою масою заробiтної плати;
5)найманi працiвники та роботодавцi для захисту своїх iнтересiв можутьоб’єднуватись у спiлки. Проте в однiй спiлцi вони перебувати не можуть;
6)мають активно проявлятись ринкові мотивації поведінки економічних суб’єктів наринку праці;
7)обов’язковим є встановлення загального ринкового середовища в економіці.
Крiмтого, для України специфiчними умовами ефективного функцiонування ринку праці єстворення та розвиток ринку житла, недостатня розвиненість якого обмежує вiльнутрудову мiграцiю населення по територiї України.
1.3 Елементи ринку праці
Елементами ринку праці виступають: товар, попит, пропозиція таціна робочої сили. Співвідношення попиту, пропозиції і ціни робочої силивизначають кон'юнктуру ринку праці.
Індивідуальнаробоча сила являє собою сукупність фізичних та духовних якостей людини, яківикористовуються у процесі виробництва товарів і послуг.
Попит на робочу силу — цесуспільна платоспроможна потреба в робочій силі. Він визначається обсягом іструктурою суспільного виробництва, рівнем продуктивності праці, кон'юнктуроюринків капіталу, товарів та послуг, ціною робочої сили а також правовиминормами, що регламентують її використання, та іншими умовами.
Пропозиція робочої сили являєсобою контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцю своюздатність до праці в обмін на фонд життєвих благ. На неї впливають;демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільненняробочої сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовкикадрів, система оплати праці, кон'юнктура ринків капіталу, товарів та послугтощо.
Ринок робочої сили є найскладнішим з усіх існуючих видів ринків заструктурою, специфікою, ціноутворенням, зв'язками з іншими ринками. Одночасноіз, загальними для всіх ринків рисами він має свої особливості, характерні лишейому.
Ціноутворення на ринку праці має свої специфічні особливості/Заробітна плата найманогопрацівника повинна включати в себе не тільки ціну його праці, а й витрати наутримання непрацездатних членів його сім'ї. Нижньою межею коливання ціниробочої сили є вартість робочої сили. Навіть якщо вона спускається нижче цьогорівня, то це тимчасове явище не стійке у часі. Верхній рівень ціни робочої силиобмежується величиною знову створеної вартості. Він не може перевищуватиостанню, бо це призведе до банкрутства підприємства.
Закономірним явищем у ринкових умовах є встановлення ринкової цінина робочу силу. Жива праця швидко стає одним із найдорожчих факторіввиробництва. Нині робоча сила в Україні одна з самих дешевих у світі.Наприклад, оплата праці однієї години праці складає: в Швейцарії — ЗО доларів,Німеччині — 38, Австрії — 22, Франції — 15, в Україні ж вона менше 1 долара.
Щодо такого елемента ринку праці як товар, то в економічнійлітературі відсутня єдина думка про те, що слід вважати товаром на ринку праці:робочу силу, працю чи результатипраці. Але більшість дослідників вважає, що він виступає у виглядііндивідуальної робочої сили.Тобто товаром на ринку праці виступаєіндивідуальна сила.
Товар «робоча сила» — не однорідний за економічними,демографічними, національними, етнічними, професійно — кваліфікаційними,майновим й іншими ознаками. Робоча сила — товар специфічний.
Специфічність його полягає в тому, що він, з одного боку, єорганізмом, з власним характером, психологією, прагне до самовираження,потребує соціального захисту при несприятливій кон'юнктурі ринку праці,диференційного і індивідуального підходу, а іншого він є виробничим ресурсом.
РозділІІ. Мікроекономічна характеристика ринку праці
2.1Механізм функціонування сучасного ринку праці
В сучасних умовах господарювання, коли економічна система неспроможна вирішити ряд економічних і соціальних проблем, створюється механізмфункціонування ринку праці з елементами державного та профспілкового втручання.Механізм функціонування ринку праці складається з суб'єктів, об'єктів, цілей,інструментів та засобів впливу.
До суб'єктів ринку праці належать домогосподарства (сім'ї), яківизначають пропозицію робочої сили та фірми, що формують попит на неї. Вонитісно взаємодіють між собою, задовольняючи конкретні інтереси.
Представниками домогосподарств на ринку праці є найманіпрацівники, а представниками фірм — роботодавці в особі керівників підприємстві організацій.;
До суб'єктів ринку праці відносять: носіїв, виконавців тавиразників господарсько-трудових інтересів.,
Носії господарсько-трудовихінтересів — це соціальні групи, які відрізняються один від одного за майновимстаном, доходами, професіями, галузевими та регіональними інтересами, Зокремаце власники засобів виробництва (роботодавці) та власники робочої сили (найманіпрацівники). Кожна з цих груп має свої інтереси, обумовлені їхсоціально-економічним станом, тощо.
Виразниками господарсько-трудовихінтересів виступають об'єднання носіїв господарсько-трудових інтересів (спілки,асоціації). Серед них найбільш відомими є профспілки, спілки роботодавців —фермерів, різних торговців, банківських установ і т. ін.
Найбільшими виразниками господарсько-трудових інтересів єпрофспілки та спілки роботодавців. Вони взаємодіють на ринку праці, прагнучимаксимально вплинути на державні структури та один на одного. Вони мають своїдруковані видання, значні фінансові кошти, центри підготовки кадрів і зв'язківз громадськістю. Виразники господарсько-трудових інтересів використовують такізасоби впливу на органи державного регулювання як консультації, поради,рекомендації, меморандуми тощо.
Виконавцями господарсько-трудовихінтересів є органи трьох гілок влади, побудовані за ієрархічним принципом,зокрема це: Міністерство праці; обласні, районні, міські служби зайнятості;відділи та управління з праці та соціальних питань при виконавчих комітетах. Ціоргани державної влади покликані запроваджувати у життя програму державноїекономічної політики.
Останнім часом помітна тенденція злиття суб'єктів державної таприватної економічної політики і поява в результаті цього нових регулюючихорганів. Наприклад, створюється орган з представників спілок підприємців, профспілокі виконавчої влади для регулювання тарифних угод між підприємцями та трудящими.Він служить для узгодження інтересів головних суб'єктів праці — роботодавців інайманих працівників.
Носії та виразники використовують різні способи впливу на державнуекономічну політику: засоби масової інформації, демонстрації, збір підписів,звернення в суди, тощо. В свою чергу органи державної влади використовують своїзасоби адміністративного та економічного впливу на носіїв та виразниківгосподарсько-трудових інтересів: трудове та господарське законодавство,оподаткування, пенсійне законодавство, пільгове кредитування, санкції таштрафи.
Об'єкти державного регулювання ринку праці — це ситуації, явища та умови соціально-економічного життя, девиникають труднощі, які не розв'язуються автоматично, в той час як їхрозв'язання терміново потрібне для нормального функціонування економіки іпідтримання соціальної стабільності в суспільстві. До них належать:
· соціальні відносини міжроботодавцями і працюючими за наймом;
· трудові відносини міжроботодавцями і найманими працівниками, включаючи оплату та охорону праці,найом та звільнення працівників;
· зайнятість включаючирегулювання попиту та пропозиції робочої сили;
· допомогу по безробіттю;
· підготовку, перепідготовку тапідвищення кваліфікації працівників;
· розподіл та перерозподілробочої сили тощо.
Види державного регулювання ринку праці:
· Захисне, призначене дляобмеження дій, які при зводять до незахищеності різних верств населення.
· Заохочувальне, направлене настворення умов, у яких можуть створюватися і розвиватися певні формидіяльності.
· Обмежувальне, якездійснюється для виключення дій окремих осіб або їх групи таким чином, щоб вонине могли одержати переваг перед іншими.
· Директивне регулювання, якепередбачає вплив уряду на ринок праці з урахуванням інтересів населення.
· Регулювання за допомогоюекономічних, фінансових заходів (податків, субсидій), які сприяють роступропозиції на ринку праці або зростанню зайнятості.
2.2Структура та функції ринку праці
Ринок праці обмежується певним економічним простором, який маєчіткі територіальні, галузеві, демографічні, соціальні, національні та іншіпараметри. Сегментація ринку праці — це розподіл, розбивання ринку робочої силина окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення,аналізу чи управління.
Ринок праці сегментується за такими принципами:
· територіальний(географічний),
· професіонально-кваліфікаційний,
· соціальний,
· за ланками суспільноговиробництва,
· за кількісним співвідношеннямпокупців та продавців товару «робоча сила»,
· за умовами конкуренції.
З точки зору територіального підходу виділяють такі ринки праці:
· внутрішній — місцевий, регіональний, національний;
· зовнішній — транснаціональний та світовий; Схематичноце можна представити у такий спосіб:
Залежно від професій виділяють ринок:
· робочих кадрів (працівники переважно фізичної праці) наприклад, ринокверстатників, зокрема, токарів, шліфувальників і т. ін.;
· спеціалістів та керівників (працівників переважно нефізичної праці).
Зточки зору ланки суспільного виробництва виділяють ринки праці:
· внутрефірмовий, тобто ринок праці підприємства, фірми, установи організації тощо;
· галузевий;
· національний. Даний тип ринку праці співпадає з однойменним типом ринку затериторіальною ознакою.
Залежно від кількісного співвідношення покупців та продавців товару«робоча сила», ринок: праці, подібно до товарного, може бути: монополією, монопсонією,олігополією, поліполіею.
З точки зору умов конкуренції розрізняють ринки праці:
· необмеженої конкуренції (повної конкуренції, вільний ринок);
· обмеженої конкуренції (неповної конкуренції).
Кожному з типів ринків притаманний свій механізм ціноутвореннявідповідно до співвідношення попиту та пропозиції.
Найбільшпоширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначенняоб'єктів ринкових відносин:
· товарний ринок: ринок предметівспоживання та послуг, ринок засобів виробництва, ринок науково-технічнихрозробок;
· фінансовий ринок: ринок інвестицій,ринок цінних паперів, валютний ринок;
· ринок праці.
Коженз названих ринків дуже різноманітний і в свою чергу поділяється на ринкивзуття, ринки косметики та ін., що існують всередині ринку предметівспоживання; ринки машин, верстатів і т.п. — ринку засобів виробництва. Ринковаекономіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожний товар чипослуга має свій ринок.
Існуєі такий критерій розмежування ринку, як ступінь зрілості ринкових відносин:розвинений ринок; ринок, що формується; ринки з різним ступенем обмеженняконкуренції: монопольний, олігопольний.
Ринокможна характеризувати відповідно до чинного законодавства: легальний(офіційний), нелегальний (тіньовий, чорний). Структура ринку може бутиохарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою: місцевий, окремихтериторій, країни (внутрішній), світовий (зовнішній). Кожний вид ринку має своїособливості. Всі вони системно взаємопов'язані і органічно взаємодіють: якщовідбуваються порушення в одному з них, то це викликає перебої в роботі іншихринків і системи в цілому.
Ринокпраці виконує такі функції:
1)оцінює корисність (споживну вартість) і цінність (вартість) робочої сили, тобтотого чи іншого виду праці;
2)регулює попит і пропозицію праці, розподіляє робочу силу між галузями економікиі регіонами країни.
Функціонально- організаційна структура ринку праці включає в себе принципи державноїполітики в галузі зайнятості, правове регулювання трудових відносин, системупідготовки кадрів, систему найму, систему перепідготовки і перекваліфікації робітників,яку здійснюють біржі праці.
ВУкраїні процес державного впорядкування ринку праці тільки почався. Йогохарактерними особливостями є значне перевищення пропозиції робочої сили надпопитом, відчутна невідповідність між якістю робочої сили та рівнем заробітноїплати, низька мобільність робочої сили внаслідок несформованості ринку житла,значними цінами на послуги, пов'язані з переїздом на нове місце проживання таін.
Ринок праці впливає на розвиток народного господарства, діє впевних напрямах, проявляється в різноманітних формах і виконує різні функції.Під останніми розуміють рід та вид діяльності. Сучасний ринок праці виконуєтакі функції:
· Суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовуєнайманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників запрофесіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами.
· Інформаційну. Дає учасникам процесукупівлі-продажу товару робоча сила інформацію щодо умов найму, рівня зарплати,пропозиції робочих місць, якості робочої сили тощо.
· Посередницьку. Ринок праці встановлюєзв'язок, між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринокпраці для задоволення взаємних інтересів і потреб.
· Ціноутворюючу. Це основна функція ринкупраці, що встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. Лише наринку праці відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару«робоча сила» і визначається його вартість.
· Стимулюючу. Завдяки механізмуконкуренції ринок праці стимулює більш ефективне використання трудових ресурсівз метою підвищення прибутковості виробництва, також стимулює найманихпрацівників підвищувати свій професійно-кваліфікаційний рівень.
· Оздоровлюючу. Завдяки конкуренціїсуспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатнихпідприємств.
· Регулюючу. Певною мірою ринок впливаєна формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючипереміщенню робочої сили з одних регіонів, галузей в інші більш ефективні.Ринок праці регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а,отже, і ефективне використання.
2.3Попит та пропозиція на ринку праці
Обсягпропозиції праці в економіці визначається на основі індивідуальних рішеньокремих робітників, які володіють специфічним товаром – здатністю до праці іможуть застосовувати її лише особисто і протягом певного часу. Час належить донайбільш обмежених ресурсів.
Сукупнакорисність часу для найманого робітника складається з корисності робочого часута корисності часу дозвілля. Метою робітника є максимізація сукупної корисності.Основним фактором, що впливає на вибір робітника, є годинна ставка заробітноїплати. Рівень годинної ставки заробітної плати відображає вартість втраченихможливостей. Кожен робітник може вибрати лише одне місце роботи з багатьохможливих
Ставказаробітної плати відображає продуктивність праці. Її зростання пов’язане зпідвищенням продуктивності праці внаслідок впровадження нових технологій ізростання кваліфікації робітників, а також виникненням дефіциту трудовихресурсів у періоди економічного піднесення і мобільністю робочої сили –можливістю змінювати місце роботи.
Підвищенняставки заробітної плати спонукає робітника працювати більше за рахунокскорочення часу дозвілля. Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високийрівень годинної ставки зарплати дає можливість споживати більше за тих самих,або навіть менших затрат робочого часу. Це – прояв ефекту доходу. Він можеспричинити скорочення індивідуального пропонування праці.
Чимвищим є рівень зарплати, тим більшим стає ефект доходу. Коли ефект доходуперевищує ефект заміни, тривалість робочого часу скорочується. Одночасна діяобох ефектів спричиняє дві відповідні конфігурації кривої індивідуальногопропонування праці: коли переважає ефект заміни, крива індивідуальногопропонування є висхідною (рис. 11.3.а), коли починає переважати ефект доходу,вона відхиляється ліворуч (рис. 11.3.б).
Кривапропозиції галузі та економіки в цілому – крива сукупної ринкової пропозиції(рис. 11.4.) – є зростаючою функцією ціни праці. Позитивний нахил кривої пов’язанийз ефектами заміни і доходу. Вважають, що в масштабах всієї економіки переважаєефект заміни, тому з підвищенням ставки заробітної плати пропонування робочоїсили зростає.
Кривапропозиції праці для фірми – покупця на конкурентному ринку праці (рис. 11.4),показує, яку ціну фірма повинна заплатити за бажану кількість праці. Оскількиобсяг попиту окремої фірми відносно ринку в цілому надто малий, вона можепридбати будь-яку кількість праці за наявною ринковою ставкою зарплати, ніяк невпливаючи на її рівень, тому пропонування праці для фірми абсолютно еластичне.Крива пропозиції є горизонтальною лінією на рівні ринкової ставки заробітноїплати, з величиною якої співпадають середні і граничні видатки фірми: .
Вумовах досконалої конкуренції ні фірма, ані окремий робітник не мають контролюнад існуючим у даний період рівнем заробітної плати та обсягом зайнятості й неможуть впливати на стан ринкової рівноваги. Ринкова рівноважна ставка зарплативстановлюється внаслідок взаємодії сукупного попиту на працю та її сукупноїпропозиції і визначається граничною доходністю останнього з найнятих робітниківданої кваліфікації, який має найнижчу продуктивність. Будь-яка подія, щовпливає на попит або пропозицію праці, змінює рівноважну ставку зарплати іграничну доходність на одну й ту саму величину. Графічно рівноважні ставказарплати і рівень зайнятості в економіці визначаються точкою перетину кривихринкового попиту і пропозиції праці (рис. 11.5. а).
Оскількиобсяг попиту на працю окремої фірми надто малий порівняно з ринковим попитом,то фірма пристосовує свої обсяги купівлі праці до існуючої рівноважної годинноїставки зарплати. Так само і робітники приймають рішення щодо продажу своєїробочої сили тій чи іншій фірмі, виходячи з наявної ставки зарплати. Їх крива пропозиціїпраці фірмі співпадає з лінією рівноважної ставки зарплати.
Фірмавизначає рівноважний обсяг праці (рис. 11.5.б) за правилом оптимальноговикористання ресурсу і максимізує прибуток за умови:. У стані рівновагизаробітна плата завжди стає рівною граничній доходності останнього із залученихробітників.
Вигодафірми від найму робітників визначається як різниця між сумою граничнихдоходностей всіх найнятих робітників, крім останнього, і видатками на заробітнуплату. Ця величина є нормальним (середнім) прибутком, який складає неявнівитрати фірми.
Вигідністьконкурентного ринку праці для найманих робітників визначається величиноюодержуваної ними економічної ренти – різниці між рівноважною ставкою зарплати імінімальними видатками, які могли б забезпечити найом робітників. Її величиназалежить від еластичності пропозиції праці: чим менш еластичною є пропозиція,тим більша частина платежів за ресурс набуває форми економічної ренти. Якбипропозиція праці було абсолютно еластичною, економічна рента дорівнювала бнулю.
Якщообидва ринки – ринок праці і ринок готової продукції – досконало конкурентні,то в процесі встановлення загальної ринкової рівноваги досягається ефективнийрозподіл праці у суспільстві. У точці рівноваги, або – граничні видатки на ресурсрівні цінності граничного продукту праці. Дана рівність є критеріємефективності розподілу ресурсів.
Оскількипопит на виробничий ресурс є похідним попитом, фірма повинна розраховувативиручку від продажу продукції, що вироблена за допомогою додаткових ресурсів,так само, як і граничний фізичний продукт. Зміна доходу, який отримують врезультаті продажу додаткової одиниці продукції, називають граничною доходністюцього ресурсу (MRK). Іноді цей показник ще називають грошовою формою граничногопродукту. Для досконало конкурентної фірми гранична доходність ресурсу дорівнюєвартості граничного продукту, тобто граничному фізичному продукту, помноженомуна ціну продукції, що випускається:
MRP= VMR= MP*P. Якщо Р=МR, то МRP=МР*МR
Верхнякрива являє собою кривуMRPС для досконало конкурентноїфірми. Нижнякрива— є кривою MRPM для фірми-монополіста.Остання може знизити ціну на готову продукцію, щоб збільшити обсяг реалізації.У підсумку, граничний доход завжди менший, ніж ціна (МR
Математичноце можна записати так:
MRPM=MP*MR
Одиніз наслідків даного результату виражається в тому, що наприклад, за будь-якоїзаданої заробітної плати фірми-монополісти ринку готової продукції наймутьменше робітників, ніж аналогічні фірми, які не мають монопольної влади.
ЗАГАЛЬНІТЕНДЕНЦІЇ
Упершій половині 2006 року найбільшу кількість вакансій запропонували компанії утаких професійних галузях: «Інформаційні технології/Інтернет/Телеком» та«Продажі». «Маркетинг/Реклама/PR» і «Бухгалтерія/Управлінський облік/Фінансипідприємства» — дві наступні професійні сфери, які займають провідні позиції заобсягом вакансій. Таке саме співвідношення спостерігалося за статискою й 2005року.
Обсягвакансій за професійними галузями (І півріччя 2006 року)
/>
Зодного боку, ринок праці насичений людьми, які шукають роботу, з іншого —роботодавці відчувають дефіцит досвідчених професіоналів, котрі маютьвідповідні риси, якості й уміння, які вимагають роботодавці. За деякимиспеціалізаціями існує абсолютно об'єктивний дефіцит, наприклад,телекомунікації, упровадження систем управління: підприємством, програмуваннята ін. У деяких галузях це призводить до того, що компанії — конкуренти змушені«переманювати» фахівців одна від одної, пропонуючи вигідніші умови праці,соціальний пакет або ж кар'єрні перспективи. З іншого боку, нестача фахівців наринку продовжує стимулювати розвиток напрямів навчання й розвитку персоналу,програм стажування, підтримання лояльності співробітників.
Продефіцит фахівців на ринку праці й активізацію боротьби за таланти свідчитьтакож і суттєве збільшення кількості рекрутингових агентств, які готові виконуватизамовлення на «закриття» вакансій різного рівня. За спостереженнями професійнихрекрутерів найближчим часом на ринку рекрутингових послуг дедалі популярнішимбуде напрям аутсорсингу, пов'язаний з наданням тимчасового персоналу. Цейнапрям має частково компенсувати нестачу деяких груп фахівців на ринку праці,забезпечивши їх залучення до розв'язання проблем більш ніж однієї компанії.
Упершій половині 2006 року дефіцит висококваліфікованих фахівців у межах усіхпрофесійних галузей не зменшився. Ми зіткнулися з постійністю попиту наменеджерів із продажу в усіх сферах. Ця тенденція дедалі посилюватиметься.
Одназ помітних і посилюваних тенденцій — дедалі більше вакансій містять вимогу прознання англійської мови. Відзначимо й підвищувані вимоги до сертифікації різнихфахівців, особливо у сфері бухгалтерії, аудиту та фінансів, що особливо важливодля працевлаштування в міжнародні компанії. З іншого боку, слід наголосити натому, що пошукачі більше акцентують на «білій» зарплаті, компенсаційному тасоціальному пакетах, бонусах тощо.
ІНФОРМАЦІЙНІТЕХНОЛОГІЇ
Умежах цієї професійної галузі найбільша кількість вакансій запропонованапрограмістам і робітникам. При цьому кількість вакансій для цих фахівців упершому півріччі 2006 року збільшилася вдвічі порівняно з усім 2005 роком (350вакансій у 2005 році і 780 — у першому півріччі 2006 року).
ГалузьIT має кілька напрямів, які є джерелом попиту. З — поміж них можна виділити:компанії — постачальники ІТ-рішень, ІТ-компанії, що займаються офшорнимпрограмуванням, та ІТ-підрозділи компаній різних галузей, які займаютьсязастосуванням IT для внутрішніх потреб компаній. Кожний із цих напрямів генеруєсвій потік потреб на ринку праці. Проте спільним для всіх напрямів є збільшенняобсягів діяльності, що вимагає у свою чергу збільшення кількості та якостіфахівців.
Зауважимо,що проектів упровадження ERP-систем стає дедалі більше, а поповнення фахівцівцієї категорії здійснюється за рахунок фахівців з інших галузей. Отожкількісний попит на різні категорії збільшується приблизно пропорційно. Азбільшення кількості вакансій для програмістів/розробників, на нашу думку,зумовлене тим, що останнім часом практично не збільшуються зарплати цієїкатегорії співробітників, залишаючись при цьому на достатньо високому рівні. Цеспричиняє збільшення плинності кадрів і, відповідно, збільшення кількостівакансій. Попит на програмістів/розробників буде стабілізуватися, оскільки цюкатегорію постійно поповнюють нові кадри, менш вимогливі до рівня заробітноїплати. «Старі» кадри швидше за все будуть перекваліфіковуватися на аналітиківабо менеджерів проектів. Крім того, поступово зменшуватиметься кількістьфахівців, які хочуть змінити роботу. Попит на аналітиків повинен збільшуватисяі незабаром кількість вакансій для цих фахівців може вийти на 2-3 місце у«рейтингу».
Високийпопит в Україні на ІТ-фахівців є причиною необґрунтовано завищених запитівпошукачів цієї категорії, особливо це стосується програмістів «1С». Ще однанегативна тенденція — недостатність освітньої бази випускників вищих навчальнихзакладів, їм бракує прикладних знань у сфері бізнесу, фінансів і управлінськогообліку. ІТ-фахівці, які поєднують технічні й управлінські навички, а такожмають досвід роботи на бізнес-посадах, потрібні скрізь. Саме їх на ринку і невистачає.
Ринокпраці дедалі більше потребує фахівців із консалтингових послуг у галузіінформаційних технологій і менеджерів щодо підбору відповідного персоналу. Ізтехнічних фахівців це прикладні програмісти, системні аналітики, особливо ті,які мають досвід роботи у сфері фінансів і знають реальні бізнес-процеси, а не«на папері», консультанти із впровадження ERP-систем.
Усфері масових продуктів автоматизації передує компанія «1С». Її програмнезабезпечення активно застосовують (понад 50% ринку, особливо у сфері роздрібноїторгівлі) в оперативній, управлінській та бухгалтерській сферах. Відповідновеличезним попитом користуються і будуть користуватися програмісти «1С»,стартова зарплата яких на сьогодні варіюється у межах 500 доларів СІЛА. Не слідзабувати і про відносно нові (у роздрібній торгівлі), але такі, що стабільнорозвиваються, напрями — інформаційна безпека та OLAP-системи.
ПРОДАЖ
Вакансіїкомпаній, які займаються продуктами харчування і товарами народного вжитку,незмінно посідають лідерські позиції в межах цієї професійної галузі. Значнийстрибок відбувся лише у кількості пропозицій для фахівців у галузі продажупослуг для бізнесу.
Попитна фахівців у галузі продажу на продуктовому ринку збільшується. Причини— комерціалізація компаній і прихід на ринок нових гравців. З — поміжособливостей варто відзначити, що на рекламу деяких товарів продуктової групи(таких, як алкоголь, тютюн) законодавство накладає обмеження. Тому ключовимресурсом, спрямованим на завоювання ринку, стають професіоналізм фахівців у галузіпродажу, торгового маркетингу. Збільшується конкуренція у боротьбі за «нішу»,розширюються відділи продажу компаній. Результат — підвищення рівняринкового попиту на sales-персонал.
Щож до дефіциту вузьких спеціальностей, то сьогодні потрібні висококласні фахівціз торгового маркетингу, категорійного менеджменту, аналітики продажу. Занеобхідності підбору таких фахівців ми звертаємося на ринок. Адже зазвичайстандартизовані внутрішні тренінгові програми не можуть охопити такі вузькіспеціальності.
Продуктовийринок України динамічно розвивається, говорити про його насичення ще рано. Узв'язку з цим будуть потрібні фахівці у галузі продажу, а високі професіонали —особливо потрібні. Ідеться не лише про топи, але й про middle-менеджмент,регіональних та територіальних менеджерів із продажу. Експатів сьогодніпрактично не залишилось, оскільки рівень національних менеджерів останнімироками значно підвищився.
МАРКЕТИНГ,РЕКЛАМА, PR
Умежах цієї галузі у першому півріччі 2006 року спостерігалося збільшення кількостівакансій для фахівців у галузі просування і спеціальних заходів. їх булапотрібно майже стільки, скільки і фахівців у галузі PR та маркетинговихкомунікацій.
Уцілому картина відповідає дійсності, проте, попит на фахівців з управліннямаркетингом (зокрема, на директорів з маркетингу та бренд-менеджерів) упроцентному відношенні переважає попит на фахівців з маркетингових комунікацій.Особливо це стосується таких сфер, як маркетинг послуг, а також, традиційно,маркетинг товарів FMCG-групи. При цьому існує перебільшення попиту на такихфахівців над реальною пропозицією (мова йде про грамотних фахівців, якіпідтвердили свою кваліфікацію на ринку).
Дефіцитвпливає на підвищення рівня зарплат для фахівців топ-рівня цієї кваліфікації.Так, для національних виробників, ставка директора з маркетингу може досягати 2— 3 тис. доларів. На жаль, одна з тенденцій, що спостерігається останнім часом,— завищення вимог до заробітної плати з боку багатьох «фахівців» з маркетингуза відсутності кваліфікації, потрібної для такого рівня.
Дедалібільше уваги роботодавці приділяють спеціальностям, на які раніше був меншийпопит. Так, перспективними напрямами є маркетинговий аналіз, маркетинговідослідження і створення системи маркетингу, орієнтованого на створення вартостібізнесу. Це мотивує компанії інвестувати в розвиток свого маркетинговогоперсоналу за названими напрямами. Найближчим часом прогнозується подальшезбільшення попиту на управлінців з маркетингу, особливо у Східному регіоніУкраїни та Києві.
Попитна фахівців у сфері просування (Promotion) та спеціальних заходів (EventManagement) у 2006 році зумовлений збільшенням попиту на ці послуги. Запрогнозами ці сегменти ринку у цьому році збільшаться на 50%. На ринкунедостатньо фахівців в усьому сегменті BTL напряму. Я прогнозую збільшеннясередніх зарплат у BTL саме через те, що попит, як і раніше, буде перевищуватипропозицію. Гарні фахівці дуже потрібні.
Інвестиціїв цей ринок будуть збільшуватися. Ринок буде більш структурованим ісегментованим. Чітко поділеним на вузькі спеціалізації: Sales Promotion, TradePromotion, Event management, Corporate Event management, CRM, Merchandizing,PR, Sponsoring. Будуть розвиватися нові напрями у BTL нестандартнихмаркетингових рішень — Ambient Marketing. Під ці послуги будуть з'являтися новіагентства, а отже, і нові вакансії. Роботи ще дуже багато й усім вистачить,особливо в регіонах України.
З-поміжособливостей на ринку праці для цієї категорії фахівців слід виділити дефіцитPR-фахівців із реальним, інтенсивним досвідом стратегічної PR-роботи у різнихгалузях бізнесу. Тобто роботи, яка виходить за межі взаємодії із ЗМІ. Поступовоукраїнські компанії починають розуміти, що PR — це стратегічна, а непідтримуюча функція, і що рішення, прийняті без урахування їхнього впливу на репутаціюкомпанії, можуть серйозно зашкодити її бізнесу.
БУХГАЛТЕРІЯ,УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА
Стабільністьспостерігається й у цій професійній галузі. Ситуація практично не зміниласяпорівняно з показниками минулого року. Найбільше вакансій було запропонованорядовим бухгалтерам та фінансовим спеціалістам.
Картина,яку ми спостерігаємо в даних HeadHunter.COM.UA, складається в цілому на ринкупраці у цьому сегменті. Очевидно, існує більше вакансій «рядових» бухгалтерів,у той час, як потреба у фінансових директорах (в абсолютних значеннях) менша.Але саме в цій сфері ми спостерігаємо дефіцит висококваліфікованих фахівців.Так, збільшується попит на професіоналів, які знають Міжнародні стандартифінансової звітності та володіють англійською мовою. Виражена і тенденціязбільшення зарплат таких фахівців.
Упершому півріччі 2006 року кардинальних змін у цьому секторі не відбулося,законодавча база у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування незмінювалася, не було «різких рухів» з боку уряду й Верховної Ради.
Можнаспрогнозувати, що обсяг інвестицій буде збільшуватися, нові іноземні компаніїбудуть приходити на ринок, а тому буде збільшуватися попит на фахівців, яківміють ефективно керувати капіталом. З іншого боку, дедалі більше українських компанійзараз виходять на західні ринки, міжнародні фондові біржі. У цій ситуаціїфінансова звітність підприємств має бути зрозумілою та достовірною для західнихринків.
БАНКИ,ІНВЕСТИЦІЇ, ЛІЗИНГ
Меншактивна галузь за кількістю запропонованих вакансій. Тут найбільше булипотрібні фахівці у галузі кредитування й залучення клієнтів.
Запрогнозами багатьох фахівців, усе, що відбулося у банківській сфері (а саме —придбання «Авалю», «Райффайзен банку», «Укр-сиббанку» та ін.) — лише початокширокої експансії на банківський ринок України. У цьому випадку, очевидно, щозначна увага буде приділена реструктуризації (уведення міжнародних стандартів)уже придбаних банків, які готують до продажу і тих, що не готуються до продажу,але будуть змушені змінюватися, щоб конкурувати з іноземними банками. Якнаслідок, величезні інвестиції буде вкладено у персонал. Крім вивченняіноземних мов, багато уваги буде приділено навчанню перспективного персоналу,який уже працює (в основному менеджерів середньої ланки), а також «вихованню»молодого покоління, яке отримує більш-менш достойну теоретичну підготовку вВНЗ, але поки не має практики.
УПРАВЛІННЯПЕРСОНАЛОМ, ТРЕНІНГИ
Найбільшепропозицій у межах цієї професійної галузі надійшло фахівцям у сферірекрутменту. Фахівці в широкій сфері управління персоналом опинилися на другомумісці.
Заспостереженнями, у першому півріччі 2006 року серйозних змін на ринку праці угалузі «Управління персоналом/Тренінги» не відбулося. Очевидним є поглибленнятенденцій, що виникли ще минулого року.
Перша.Збільшення попиту на фахівців у сфері HR в цілому. На ринку дедалі більшеформується розуміння стратегічного значення цієї функції для розвитку бізнесу.
Друга.Збільшується попит на вузьких фахівців у галузі HR: фахівців у галузірекрутменту, навчання та розвитку персоналу, обліку кадрів, компенсацій тапільг, внутрішніх тренерів, тренінг-менеджерів і т. д.
Рекрутерилідирують у цьому списку з кількох причин. Оскільки пошук і підбір персоналузабирають дуже багато часу, то перший, кого бере собі на допомогу HR-менеджер уході збільшення його відділу — це рекрутер. Крім того, з розвитком ринкузбільшення попиту на кваліфікованих фахівців випереджає пропозицію. Томурекрутмент стає однією з першочергових функцій HR.
Третятенденція. Останнім часом відчутно збільшивсяпопит на внутрішніх тренерів. Ми, як тренінгова компанія, спостерігаємо це зазбільшенням популярності навчальних програм для тренерів, попит на які щорокузростає, і навчаються за такими програмами переважно корпоративні тренерикомпаній. Ми це пов'язуємо з формуванням системного і грамотного підходу донавчання персоналу.
РозділІІІ. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні
3.1Державна політика у сфері зайнятості
Політикаринку праці: збалансування попиту і пропозиції робочої сили, запобіганнямасовому безробіттю, створення нових і підвищення ефективності наявних робочихмісць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення, удосконаленнясистеми навчання, перенавчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів,зростання мобільності трудових ресурсів; заходи щодо структурної перебудовиекономіки, стимулювання збільшення обсягів виробництва за допомогою зменшенняподаткового тиску на виробника, оздоровлення фінансового стану підприємств,підтримки інвестиційних програм та заохочення інвестицій.
3.2Статистичні дані
Основніпоказники ринку праці (квартальні дані)
Одиниця виміру
2008
січень – березень
січень — червень
Економічно активне населення
у віці 15-70 років
працездатного віку в середньому за період, тис. осіб
543,7
486,5
544,4
484,0
Рівень економічної активності населення
у віці 15-70 років
працездатного віку у % до населення відповідної вікової групи
64,9
73,9
64,9
73,5
Зайняте населення
у віці 15-70 років
працездатного віку в середньому за період, тис. осіб
497,4
440,2
504,0
443,6
Рівень зайнятості населення
у віці 15-70 років
працездатного віку у % до населення відповідної вікової групи
59,3
66,8
60,1
67,3
Безробітне населення (за методологією МОП):
у віці 15-70 років
працездатного віку
з нього
зареєстроване у державній службі зайнятості
в середньому за період, тис. осіб
В середньму тис. осіб
46,3
46,3
21,0
40,4
40,4
21,4
Рівень безробіття населення (за методологією МОП):
у віці 15-70 років
працездатного віку у % до економічно активного населення відповідної вікової групи
8,5
9,5
7,4
8,3 Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку (в середньому за період)
у % до економічно активного населення працездатного віку
у % до населення працездатного віку
4,3
3,2
4,2
3,1
Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості
з них
працевлаштовано
рівень працевлаштування
перебували на обліку
в цілому за період, тис. осіб
у %
на кінець звітного періоду
32,4
7,2
22,3
20,9
44,3
16,6
37,4
19,5 Потреба в робочій силі на кінець звітного періоду, тис. осіб 5,2 5,9 Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду на кінець звітного періоду, осіб 4 3 Середній розмір допомоги по безробіттю
в останньому місяці звітного періоду, гривень
у % до відповідного періоду попереднього року
382
144,3
417
148,2 Середньооблікова кількість штатних працівників тис. осіб 259,4 258,6 Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому у % до середньооблікової кількості штатних працівників 5,9 11,9 Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню у % до середньооблікової кількості штатних працівників 6,3 13,2
Середньомісячна заробітна плата'
Номінальна
Реальна
Гривень
у % до відповідного періоду попереднього року
1200
116,8
1281
112,0
Економічнаактивність населення за статтю та місцем проживання у 2007 році
Одиниця виміру
Все населення
Жінки
Чоловіки
Міське населення
Сільське населення
Економічно активне населення
у віці 15-70 років
працездатного віку Тис. осіб
546,2
485,4
275,3
232,8
270,9
252,6
331,1
314,7
215,1
170,7
Рівень економічної активності
у віці 15-70 років
працездатного віку у % до населення відповідної вікової групи
64,2
72,8
61,2
72,9
67,5
72,7
60,7
70,4
70,4
77,7
Зайняте населення
у віці 15-70 років
працездатного віку Тис. осіб
503,9
443,2
256,2
213,7
247,7
229,5
300,0
283,6
203,9
159,6
Рівень зайнятості
у віці 15-70 років
працездатного віку у % до населення відповідної вікової групи
59,2
66,5
57,0
66,9
61,7
66,0
55,0
63,4
66,7
72,6
Безробітне населення
у віці 15-70 років
працездатного віку Тис. осіб
42,3
42,3
19,1
19,1
23,2
23,2
31,1
31,1
11,2
11,2
Рівень безробіття
у віці 15-70 років
працездатного віку
у % до економічно активного населення
відповідної вікової групи
7,7
8,7
6,9
8,2
8,6
9,2
9,4
9,9
5,2
6,6
Економічно неактивне населення
у віці 15-70 років
працездатного віку тис.осіб
304,6
181,5
174,2
86,5
130,4
95,0
214,0
132,4
90,6
49,1
Зареєстрованебезробіття у 2008 році
Кількість зареєстрованих безробітних
Середній розмір допомоги за місяць, гривень осіб у % до населення працездатного віку Всього з них отримують допомогу по безробіттю Січень 21135 15058 3,2 350 Лютий 21207 14907 3,2 381 Березень 20372 14522 3,1 382 Квітень 20082 14587 3,1 401 Травень 19653 14540 3,0 411 Червень 19036 14203 2,9 417 Липень 18753 14201 2,9 425 Серпень 18554 13981 2,9 450 Вересень 18821 13945 2,9 468 Жовтень 19560 13868 3,0 520 Листопад 23416 16634 3,6 537
Висновок
Уданій роботі використовувалася можливість провести аналіз якнауково-теоретичного, так і практичного аспекту діяльності такого складеногоелемента ринкової економіки, як ринок праці. Я думаю, що через надмірнупросторість даної теми неможливо докладно розглянути в одній роботі всі стороницієї проблеми. Однак, виходячи з усього вищесказаного, можна зробити деяківисновки, узагальнюючи аналіз кожного з розглянутих питань.
Отже,тепер можна вже з упевненістю говорити про те, що ринок праці це не тількивідносини між найманими робітниками як суб'єктами пропозиції праці іпідприємцями як суб'єктами попиту, що виникають із приводу купівлі-продажу цієїпраці. Адже ринок праці випробує колосальний вплив з боку різних суб'єктівтрудових відносин: це і профспілки, що відстоюють інтереси найманих робітників,і держава, що підтримує інтереси як працівників, так і роботодавців задопомогою спеціалізованих організацій і законодавчого регулювання трудовихвідносин, і підприємницькі об'єднання, що створюються в противагу профспілкам.
Такожне можна замикатися на якому-небудь окремому сегменті ринку праці, вважаючиситуацію на ньому загальної для ринку праці в цілому. Адже політика держави наринку праці в цілому тільки тоді може бути результативної, коли воназдійснюється диференційовано для кожного з його сегментів. Прикладом може бутинеобхідність корінного перетворення існуючої системи підготовки іперепідготовки кадрів, що, по суті, входить до складу потенційного ринку праці.Цілеспрямоване державне регулювання в цій області, у сукупності з іншими мірамина інших сегментах може бути по-справжньому ефективної.
Уроботі було також поставлене питання про необхідний ступінь утручання держави вринкову економіку, і конкретно в сферу трудових відносин. Стосовно до країн зрозвитий ринкової соціально орієнтованою економікою це питання актуальне тількив той момент, коли починається відтік капіталу за кордон, обумовлений надмірнимподатковим пресом на підприємців (основне джерело фінансування соціальнихпрограм і т.п.). І отут уже ставиться питання про надання волі ринковимсаморегулюючим процесам для стимулювання економічного росту.
Унашій же економіці з властивим їй великим державним сектором і активнимвтручанням у ринкові процеси говорити про побудову ефективної соціальноїекономіки рано. Цьому сприяє і недосконалість правової бази, і податковогозаконодавства, і корупція в керівному складі, і сильний «тіньовий»сектор. Словом, щоб почати ефективно вирішувати проблеми на ринку праці,потрібно спочатку реформувати всі сфери економічного, політичного і соціальногожиття суспільства.
Списоквикористаної літератури
1. Башнянин Г.І. таін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур,В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. – 442 с.
2. Богиня Д.П., Грішнова О.А. основиекономіки праці: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2001. – 313 с
3. Гаврилишин О.Основні елементи теорії ринкової системи. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 108 –126.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., ПалкінЮ.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
5. Державне регулювання економіки. – К.:МАУП, 2000. – 204 с.
6. Дідківська Л.І,Головко Л.С. Опорний конспект лекцій з курсу «Державне регулюванняекономіки». – К.: КДТЕУ, 2000.
7. Кузнецова О. Сучасні тенденції допідготовки та забезпечення роботою фахівців із вищою освітою // Україна:аспекти праці. – 2001. – №4. – С. 35‑39.
8. Лібанова Е.М. Ринок праці: Навч.посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
9. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальнаястратификация. – М: Аспект-пресс, 1996.
10. Ринок праці України в 2000 р. Аналітично– статистичний збірник. – К., 2001.
11. Ринок праціУкраїни у 2001 році: аналітично-статистичний збірник. – К., 2002. – 256 с.
12. Становлення та розвиток ринку праці вУкраїні: проблеми та перспективи розв'язання // httр://www.dcz.gov.ua.
13. Стоян О.М. Соціальна політика держави тапрофспілки / Україна: утвердження незалежної держави. – К.,«Альтернативи», 2001. – С 303-344.
14. httр://ukrstat.kmu.gov.ua/statistics/
15. 15.http://chernigivstat.gov.ua/statdani/Rinok_p/index.php