/>/>Тема: РИНКОВІ ВІДНОСИНИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІЕКОНОМІКИ
Ковтало Олег Богданович
Студент III курсу ФЕМ, с-ть маркетинг
Факультету економіки і менеджменту
Спеціальність маркетинг
Науковий керівник асистент кафедри історії
України та економічної теорії
Кушнір Леся Павлівна
Найважливішоюособливістю аграрних відносин є те, що в сільському господарстві основнимзасобом виробництва є земля.
Земля— перша йосновна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще йголовний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництвазначною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю,місцерозташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки,мінеральних добрив тощо.
Особливістьаграрних відносин зумовлена й тим, що земля є предметом праці й одночасно засобомвиробництва.
Реформуванняземельних відносин призвело до суттєвих соціально-економічних змін на селі —створення нових різнотипних суб'єктів господарювання у сільському господарствіта еконномічного підґрунтя для активізації їх діяльності (табл. 12.1).
Таблиця12.1. Кількістьсільськогосподарських підприємств в Україні за організаційно-правовими формамигосподарювання у 2004 рСільськогосподарські підприємства Всього Відсотків до загальної кількості Всього 58 575 100 У тому числі: Господарські товариства 8 172 14,0 Приватні підприємства 4 054 6,9 Виробничі кооперативи 1 727 2,9 Фермерські господарства 42 533 72,6 Державні підприємства 395 0,7 Підприємства інших форм господарювання 1 694 2,9
/>/>/>/>Сучасний земельний фонд Українистановить 60,4 млн га. Значна частка земельної площі (69,3 %, або 41,8 млн га)— це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78 % (32,5 млн га) припадаєна ріллю. Земельні ресурси України характеризуються високими біопродуктивнимивластивостями. За допомогою досліджень ґрунтового шару встановлено, що середнійвміст гумусу в ріллі становив 3,2 % (124,8 т на 1 га). За оцінками вчених, приоптимальній структурі землекористування, відповідному рівні землеробствадержава здатна прогодувати 300— 320 млн осіб.
Складовоюаграрних відносин є рентні відносини.
Томуна сучасному етапі аграрних перетворень основним завданням державної політики єподолання деяких негативних процесів в аграрному секторі економіки і підвищенняефективності функціонування усіх суб'єктів господарювання на основі суттєвогополіпшення їх наукового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
ВУкраїні склалася структура АПК, характерна для країн з відносно низьким рівнемгосподарського розвитку.
Підраховано,що якби всю продукцію, вироблену в сільському господарстві України, булозбережено і своєчасно перероблено, то приріст обсягу виробництва іпродовольства становив би не менше як 25 %, а за деякими видами — 35-40 %.
Дослідженняпідтверджують, що використання значних наявних можливостей України для виробництвапродовольства може забезпечити найближчими роками не тільки розв'язанняпродовольчої проблеми в країні, а й створити значний експортний потенціал.
Досвідрозвинутих країн, система агробізнесу яких тривалий час формувалася під виливомдержави, переконливо засвідчує, що в умовах ринкової економіки життєдіяльністьсільськогосподарських підприємств, ефективність аграрного виробництва івідносна стабільність соціальноїсфери в сільській місцевості значно зумовлені державним регулюванням.
Головнимизавданнями державного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою ваграрній сфері є: підвищення прибутковості сільського господарства і розширенняекспорту основних видів продовольчих товарів; попередження перевиробництваокремих видів сільськогосподарської продукції; обмеження монополізму в суміжнихіз сільським господарством галузях промисловості.
Розвинутікраїни світу щорічно надають дотації виробникам сільськогосподарської продукціїна суму понад 300 млрд дол., з них тільки США — більше 100 млрд дол. Дотаціїсільськогосподарським виробникам у країнах ЄС становлять до 40 % вартостівалової продукції сільського господарства.
ВУкраїні рівень відповідної державної фінансової підтримки сільськогогосподарства зростає, але залишається ще не достатнім. Так у піріод 2000-2002роки.обсяг підтримки сільського господарства в середньму за рік становив 5399млн грн, а у 2003 році- 5433 млн грн. Частка підтримки у валовій продукціїсільського господарства склала у 2000-2002 роках -8,8 %, а у 2003 році 8,6%.
Державнапідтримка селянських господарств має стати невід'ємною складовоюзагальнодержавної програми соціально-економічних перетворень і розвитку країни.