ЗМІСТ
ВСТУП
1.ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУРАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2. ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Нові політичні таекономічні умови, процеси глобалізації вимагають сучасних організаційнихпідходів до здійснення космічної діяльності, розв’язання проблем ефективностікосмонавтики, її комерціалізації. Важливим напрямком удосконаленняорганізаційно-управлінського механізму у цій сфері є створенняпроектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем. Комплекснийнауково-технічний проект у сфері космічної діяльності е сукупністю заходів, якіздійснюються під контролем держави і мають за мету вирішення складноїнауково-технічної проблеми. Масштабність, складність, ресурсоємкість, високавартість космічних науково-технічних проектів потребують удосконалення методівїх комплексної оцінки
Кінець XXстоліття став фіналом ери геополітичного антагонізму, що стимулював розвитоккосмічної діяльності з моменту її народження. Майже за 50 років свого існуваннясвітова космонавтика довела свою значущість в галузях стратегічного,політичного, наукового та соціально-економічного розвитку держав. Насьогоднішній день космічна діяльність інтегрує і використовує досягнення такихнайважливіших високотехнологічних галузей, як комп'ютерне програмнезабезпечення, електроніка, зв'язок, біотехнології, створення нових матеріалівта ін. Космічна діяльність пов'язана з міжнародною торгівлею та політикою,глобальними ринками, міжнародною конкуренцією, стандартизацією та регулюванням.Глобальна космічна індустрія вже у 1996 році досягла обсягу доходів у розмірі77 млрд. дол. США і в ній було зайнято понад 800 000 працівників. Космонавтикаакумулює цінний банк даних, які використовуються державами в процесі виходу зновими товарами та послугами на світовий ринок. Все це робить космічнудіяльність однією з найважливіших рушійних сил світової економіки, знаменуєновий—глобальний — етап у її розвитку.
1.ОСНОВНІЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-
КОСМІЧНОЇПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Ракетно-космічнагалузь України має значний економічний та науково-технічний потенціал. Напочаток 1992 р. В Україні налічувалося близько 600 спеціалізованих підприємств,які брали участь у створенні ракетно-космічної техніки і на яких працювалопонад 250 тис. Кваліфікованих спеціалістів.
Основноюпродукцією ракетно-космічного комплексу України за часів СРСР були бойовіракетні комплекси стратегічного призначення всіх класів (шахтного,залізничного, морського базування), «а які було зорієнтовано 90% виробничихпотужностей. Пише близько 5% потужностей використовувалося для створеннякосмічних засобів наукового і господарського призначення. В Україні створеночотири покоління бойових ракет стратегічного призначення, в тому числінайдосконаліші в світі СС-18 та СС-24. а також високоефективні космічні ракетнікомплекси «Циклон» і «Зеніт».
Після розладуРадянського Союзу підприємства ракетно-космічного сектора, як і більшістьукраїнських промислових підприємств, опинились у скрутному становищі: буловтрачено необмежене фінансування, стабільні замовлення на продукцію,централізовані постачання та управління. Крім цього, гостро відчувалася нестачазнань і досвіду роботи в нових умовах ринкових відносин. Усе це істотновплинуло на стан ракетно-космічної галузі. Відбулося значне скорочення обсягіввиробництва як продукції космічного призначення, так і споживчих товарів.Найбільш потужне підприємство галузі «Південмаш», що виробляло за рік близькоста ракет різного призначення, нині випускає близько десяти. Зрослазаборгованість підприємств, у тому чисті по заробітній платі. Майже у 5 разівскоротилася кількість працівників.
Завдяки зусиллямНаціонального космічного агентства України (НКАУ) – спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої впади, створеного для забезпечення реалізаціїдержавної політики у галузі космічної діяльності, — кризу вдалось призупинити.Агентство забезпечило:
— об’єднанняукраїнських підприємств, що проектують та виробляють ракетно-космічну техніку,з метою вирішення спільних проблем;
— розробку іприйняття відповідної законодавчої бази у сфері космічної діяльності, в томучислі Законів України „Про космічну діяльність” (1996 р.) та „Про Загальнодержавну{Національну) космічну програму України на 1998-2002 роки (1997 р.};
— започаткуванняпроцесу ринкових перетворень у космічній галузі.
Важливим кроком уреформуванні космічної галузі є проведення ефективної реструктуризації. Дляцього слід провести всебічний аналіз функціонування галузі в сучасних умовах.Уже попередній аналіз показує, що найбільш істотними суперечностямифункціонування галузі є суперечності між новими ринковими умовами, щостворюються в Україні, та діяльністю підприємств галузі, які докорінно незмінили форм і методів господарювання.
При підготовці тапроведенні ринкових перетворень у ракетно-космічній галузі необхідно врахуватиосновні обмеження, що випливають із зобов’язань України в межах відповіднихміжнародних і національних документів. Найзначнішими зовнішніми обмеженнями єзобов’язання України в рамках співробітництва з Міжнародним валютним фондом,Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зобов’язання в рамках додержаннярежиму щодо непоширення ракетних технологій (РКРТ). Зобов’язання в рамкахроззброєння та конверсії військового виробництва. Крім того, слід враховуватинаціональні економічні та політичні пріоритет, що випливають, перш за все, зположень „Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки”.Концепції державної промислової політики України.
Реструктуризаціякосмічної галузі передбачає вирішення основних проблем, які постали передбільшістю високотехнологічних підприємств. Насамперед, це;
— неефективневикористання наявних ресурсів підприємствами галузі;
— нестачаоборотних коштів, дешевих кредитів для розвитку підприємств;
— неефективневикористання власних технологій;
— наявністьістотних політичних і фінансових ризиків для іноземних партнерів приспівробітництві з підприємствами галузі;
— відсутністьдостатнього досвіду та знань у сфері менеджменту, маркетингу, фінансів ісучасних ринкових відносин.
Ракетно-космічнугалузь України складають близько ЗО підприємств різних форм власності. Більшачастина – державні підприємства, решта – акціонерні товариства. Усі вонивходять до сфери управління НКАУ. Державні підприємства підпорядковані НКАУбезпосередньо, в акціонерних товариствах агентство має контрольні чи блокуючипакети акцій. Попередній аналіз чинної системи управління підприємствами галузіпоказує її значні недоліки.
Недосконалазаконодавча база не дозволяє ефективно здійснювати управління державнимипідприємствами. Відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні”(1991 р.}та „Про власність”(1991р.), закріпленим за державним підприємствоммайном і прибутком розпоряджається його колектив. Майже єдиною підоймою впливуз боку НКАУ є призначення і звільнення директора державного підприємства, аледля ефективного впливу цього недостатньо. Таким чином, колектив підприємствафактично на свій розсуд управляє майном, яке йому не належить {належитьдержаві). На практиці така ситуація призводить до відсутності стимулів длярозвитку виробництва, ефективного використання державного майна.
Необхіднодетально вивчити ситуацію на кожному державному підприємстві і розробитивідповідну програму їх реструктуризації, суть якої полягає в перетвореннідержавних підприємств на сучасні ринкові структури (наприклад, акціонернітовариства), що забезпечить підвищення їх прибутковості.
НКАУ має всіправові підстави для здійснення управління даними підприємствами (володіючиконтрольними чи блокуючими пакетами акцій) через механізм призначенняуповноважених осіб. На практиці це реалізується призначенням однієї з посадовихосіб НКАУ (за погодженням з Фондом держмайна) як уповноваженої особи. Разом зтим, щоб здійснювати ефективне управління підприємством у ринкових умовах,уповноважена особа повинна мати певну підготовку не тільки в космічній сфері, ай у галузі менеджменту, маркетингу, фінансів. Крім того, уповноважена особаповинна мати апарат всебічно підготовлених фахівців, які б проводили щоденнийаналіз діяльності підприємства, готували пропозиції щодо управління. Такимчином, на практиці механізм уповноважених осіб у багатьох випадках незабезпечує здійснення реального управління державною часткою, а уповноваженаособа інколи виступає е ропі „весільного генерала”.
З метоюпідвищення ефективності управління пакетом акцій, що належать державі вакціонерному товаристві, доцільно вивчити можливість використання сучасних формуправління – зокрема таких, як холдингова структура. Це може підвищитиефективність координації діяльності підприємств з боку материнської компаніїдля створення кінцевого продукту і поліпшити роботу підприємств, які увійдутьдо холдингової структури.
Виняткововажливим для забезпечення успішного функціонування підприємств галузі єзалучення інвестицій для відновлення виробництва, фінансуваннянауково-дослідних робіт у перспективних напрямах, впровадження сучаснихтехнологій.
Відповідно до поширеноїсвітової практики, НКАУ підготовлено І затверджено Законом УкраїниЗагальнодержавну (Національну) космічну програму. Вона визначає пріоритетніроботи, що плануються для виконання в космічній сфері протягом найближчих п’ятироків, шляхом укладання контрактів з підприємствами галузі на проведення НДДКР,розробку і впровадження нових зразків техніки. Цим законом також передбаченофінансування Космічної профани в розмірі 0,2% В8П. Проте через скрутнестановище в країні з наповненням бюджету реальне фінансування Профани становитьлише близько 20% від запланованого.
Важливим джереломфінансування розвитку підприємств можуть бути їх власні кошти – амортизаційнівідрахування і прибуток. Але на цей час значна частина підприємств галузі маєнезначний прибуток чи взагалі працює збиткове. Наприклад, „Південмаш” завершив1999 р. Із збитками понад 100 млн. Грн. Власних коштів на підготовку тареалізацію проектів (особливо космічного призначення) у підприємств явно невистачає. Разом з тим навіть ефективні підприємства галузі (такі, як ВАТ„Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”, м. Харків) потребуютьдодаткових коштів для підготовки своїх проектів. Щодо амортизаційнихвідрахувань, то вони можуть вважатися джерелом оновлення основних фондів у разіуспішного функціонування підприємства, У разі ж його збитковості цей фактор неВідіграє своєї ролі в забезпеченні розвитку. Таким чином, для сталого розвиткупідприємств галузі доцільно вивчити можливість використання (відповідно досвітової практики) як джерел фінансування позикових ресурсів у вигляді кредитів{у тому числі міжнародних та іноземних організацій), лізингу, інжинірингу,франчайзингу. Звичайно, при цьому співвідношення власного і залученого капіталумає бути оптимальним.
Для успішногорозвитку галузі необхідно вирішити дна найважливіших завдання використаннятехнологій – ефективного використання потенціалу космічної галузі у сферівисоких технологій (комерціалізація технологій) і залучення сучасних іноземнихтехнологій для виробництва товарів загального споживання.
Підприємствагалузі мають конкурентоспроможні сучасні космічні технології. Прикладом цього єуспішні підготовка і реалізація міжнародного комерційного проекту „Морськийстарт”, У проекті використано новітні технології, розроблені всесвітньовідомими компаніями „Боїнг” (США), РКК „Енергія” (Росія), „Кварнер” (Норвегія),ВО „Південний машинобудівний завод” і ДКБ „Південне” імені М.К.Янгеля(Україна), зразком для яких стала українська ракета-носій „Зеніт”. Виконанняпроекту зумовило міжнародне визнання досягнень України у сфері сучаснихракетних технологій, можливість виходу Українських підприємств на міжнароднийринок космічних послуг, створило умови для забезпечення виробництва і десятківтисяч робочих місць на підприємствах космічної галузі.
Разом з тимприкладів такого успішного просування вітчизняних технологій ракетно-космічноїгалузі на світовий ринок небагато. Існує й негативний досвід, пов’язаний звідсутністю знань і практики у сфері комерціалізації технологій. З урахуваннямновизни та складності цього питання, доцільно уважно вивчити світові досягненняу цій сфері, шляхи правового захисту технологій, різновиди форм їх передання зметою підвищення ефективності роботи в цьому напрямі.
Значнимипроблемами для розвитку високотехнологічних підприємств галузі, налагодженняспівробітництва з іноземними партнерами, виходу на світовий ринок товарів іпослуг є політичні та фінансові ризики для іноземних інвесторів в Україні.
З метоюзапобігання політичним ризикам при реалізації міжнародного комерційного проекту«Морський старт» Урядом України спільно з Світовим банком створено системузахисту іноземних інвесторів від політичних ризиків в Україні, яка забезпечилазалучення до проекту іноземних фінансових ресурсів у розмірі 100 млн. Дол. Безжодних витрат з бюджету України.
З огляду на цейпозитивний досвід, готувалась аналогічна схема захисту для численних іноземнихпартнерів, що бажають співробітничати з підприємствами високотехнологічногосектора України. Головна мета проекту – створення політико-правових таекономічних умов для широкого залучення іноземних приватних інвестицій укосмічну галузь. На жаль, підготовку проекту призупинено за ІніціативоюСвітового банку у зв’язку з розробкою останнім нової стратегії співробітництваз Україною.
Значним вкладом устворення сприятливого інвестиційного клімату стало прийняття Закону України„Про державну підтримку космічної діяльності” від 16 березня 2000 р. Данимзаконом визначено засади державної підтримки космічної діяльності тапередбачено ряд заходів з сприяння розвиткові галузі (пільгові розрахунки заекспортно-імпортними операціями, тимчасове призупинення сплати деяких податківта ін.). Разом з тим для залучення іноземних інвестицій доцільно вивчитиможливість створення спеціального режиму інвестиційної діяльності дляракетно-космічної галузі на основі українського та світового досвіду.
Розбудова вУкраїні ринкової економіки, проведення реструктуризації та конверсіїракетно-космічної галузі вимагають впровадження науково обґрунтованої системироботи з фахівцями космічної галузі щодо їх навчання, перепідготовки іпідвищення кваліфікації’. Показники освітнього потенціалу кадрів повиннівідповідати показникам промислове розвинутих країн; якість підготовкипрацівників та фахівців галузі –вимогам, які ставляться до працівниківроботодавцями розвинутих країн, тобто вони повинні бути конкурентоспроможнимина світовому ринку. Обсяги та структура підготовки мають забезпечувати потребигалузі, а фінансування – здійснюватися за рахунок як бюджетних коштів, так і позабюджетнихнадходжень.
Необхіднорозробити нормативні умови для ширшої участі іноземних і українських донорів,інвесторів, підприємців у фінансовому і матеріально-технічному забезпеченнікомплексного плану підготовки та перепідготовки кадрового потенціалу. У великихінвестиційних проектах, здійснюваних із залученням Іноземного капіталу І запідтримки держави, слід в обов’язковому порядку передбачити кошти напідготовку, перепідготовку І підвищення кваліфікації робітничих кадрів. Длязабезпечення ефективного навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікаціїфахівців космічної галузі необхідно розробити галузевий комплексний планпідготовки та перепідготовки кадрів у межах положень Закону України „ПроЗагальнодержавну (Національну) космічну програму України”. Спільно зміжнародними організаціями та фінансовими інституціями, а також окремимикраїнами розробити і відпрацювати двосторонні і багатосторонні планиспівробітництва у сфері підвищення кваліфікації фахівців, передбачивши окреміпрограми для фахівців НКАУ, спеціалістів середньої ланки і керівних кадрівпідприємств галузі; організацію системи коротко-та середньострокових семінаріві навчальних курсів; залучення за рахунок міжнародних фантіввисококваліфікованих іноземних та вітчизняних фахівців.
2. ПРОБЛЕМИТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ
Комплекснінауково-технічні проекти як засіб організації космічної діяльності в умовахглобалізації
Посиленняпроцесів глобалізації у різних сферах суспільного поступу, відкриттяміжнародних ринків привели до визнання необхідності комерціалізації космічноїдіяльності. Цьому факту сприяли останні досягнення технологічного прогресу, щодали підстави для злиття інформаційних технологій та технологій зв’язку, атакож приватизація багатьох традиційних державних видів космічної діяльності.Прикладом може служити майже повністю приватне фінансування абсолютно новихмобільних систем зв’язку, заснованих на використанні су путникових угрупованьна низькій та середній навколоземних орбітах вартістю в 2,5—5 млрд. Дол. США востанні 3—5 років. Тільки в 1996 році для фінансування таких космічних проектівна фінансові ринки було мобілізовано 3 млрд. Дол. США. Сучасний проектсупутникового зв’язку „Турая” (2001 р.), вартість якого склала 1 млрд. 100 млн.Дол. США, має забезпечити охоплення його послугами 100 країн світу (400 тис.Клієнтів) на території Індійського субконтиненту, Середньої Азії, БлизькогоСходу, Північної та Центральної Африки та Європи. Проект впроваджує компанія„Турая”, створена у 1997 році в ОАЕ як приватна акціонерна компанія.Засновниками стали 18 провідних національних телекомунікаційних операторів, асистемним Інтегратором проекту—„Hughes Network System”, виробник супутниковогообладнання для зв’язку. Передбачається, що користуватися послугами системи „Турая”стануть корпоративні клієнти—транспортні авіакомпанії, флот, енергетика, службибезпеки, установи міністерств оборони, а також приватні особи. В Україніпартнерами „Турая” стали компанії „Український мобільний зв’язок” та „Голдентелеком GSM”.
У свою чергупопит на супутникові послуги спричинив стимулюючий вплив на ринок пусковихпослуг. За оцінками, загальний вартісний обсяг ринку пускових послуг складе задесятирічний період 1997—2006 років 33,4 млрд. Дол. СІЛА. Біля двох третинцього обсягу буде визначено за комерційними операторами, а решту— за урядовимикосмічними агентствами. Таким чином, хоча більшою мірою розвиток космічноїдіяльності сьогодні все ж таки залежить від урядового фінансування та державнихпрограм (таблиця), глобальні трансформації створюють сприятливі умови для того,щоб саме комерційний сектор виступив головним споживачем продукціїпромисловості, пов’язаної з цією діяльністю.
Комерціалізаціякосмічної діяльності набула стрімких темпів. Йде переорієнтація ресурсіввідповідних галузей промисловості на комерційні можливості, розпочався процестрансформації космічної діяльності в напрямку функціонування на підставікомерційних проектів, що сприяють міжнародній інтеграції в умовах глобальногоринку. Цей процес дозволяє як промислове розвинутим, так і країнам, щорозвиваються, отримати певні переваги від використання космічних технологійчерез зміцнення економіки, розвиток ринків, створення робочих місць, підвищеннярівня життя. Крім того, спільна космічна діяльність сприяє скороченню розриву урозвитку різних країн, підтримує прогресивне міжнародне співробітництво.
Проблемиефективності космонавтики, її комерціалізації, інформаційної результативностітільки починають розроблятися у вітчизняній науковій літературі. У сучаснихнаукових працях з питань стратегії космічної діяльності та розвиткуміжнародного ринку космічних послуг (В. ГІ. Горбулін, О. О. Негода, Я. С.Яцків, В. І. Лялько, А. П. Завалішин), правового забезпечення інвестиційноїдіяльності в космічній індустрії та дослідженнях (О. В. Бєглий, О. В.Кудрявченко, Р. В. Пере-дерій) визначаються роль космічної галузі в процесіінтеграції України зі світовою економікою шляхом виходу на міжнародні ринкикосмічних технологій, значення участі суб’єктів космічної діяльності України вміжнародному розподілі праці, що стане потужним стимулом розвитку прогресивнихтехнологій та виробництв, національної економіки загалом.
Нові політичні таекономічні умови, тиск міжнародних ринкових сил вимагають сучаснихорганізаційних підходів до здійснення космічної діяльності, передусімудосконалення її організаційно-управлінського механізму. Одним із перспективнихзаходів у цьому напрямку є створення проектно-орієнтованихвиробничо-комерційних систем, які націлені на кінцевий результат і маютьзаздалегідь визначені вартісні та якісні характеристики для кожногокомплексного проекту. Саме управління проектами є основною формою планування таконтролю поточної діяльності організацій, котрі створюють нові виробничіпотужності та технологічні процеси, розробляють програмне забезпечення,проводять маркетингові дослідження, впроваджують новий продукт на ринок.Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності є сукупністюзаходів, здійснюваних під контролем держави, що мають за мету вирішення складноїнауково-технічної проблеми (розробка загальної концепції, проектування,виробництво та практичне використання). Менеджмент такого проекту передбачає:
— розробку і обґрунтуванняконцепції проекту;
— оцінку йогоефективності з урахуванням факторів ризику та невизначеності;
— бізнес-планпроекту;
— системнепланування проекту на всіх фазах його життєвого циклу;
— визначеннявиконавців (застосування конкурсів, тендерів, торгів);
— підбірефективної команди управління проектом (призначення „власників” бізнес-процесівдля організації реалізації проекту);
— інформаційнезабезпечення проекту на основі принципу системності створення баз і банківданих, мереж зв’язку для передачі інформації;
— забезпеченняефективного контролю, а також управління змінами в процесі реалізації проекту,що має важливе значення в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Враховуючимасштабність, складність, ресурсоємкість та високу вартість космічнихнауково-технічних проектів, слід визнати необхідність удосконалення методів їхкомплексної оцінки. Остання має передбачати аналіз заданого науково-технічногопотенціалу та вивчення запланованих результатів науково-технічної діяльності.Зіставлення ресурсів, що витрачаються на проект, та результатів, отриманих вході його реалізації, є оцінкою проведеної науково-технічної діяльності. Привиконанні подібного аналізу необхідно системно представити основні показники іфактори ефективності наукових колективів і порівняти їх з комплексомможливостей, ресурсів та умов здійснення проекту. Керівники проекту несутьвідповідальність за такі основні аспекти його реалізації, як терміни, витрати,якість одержаних результатів та ефективність. У відповідності іззагальноприйнятими принципами управління проектами вважається, що ефективнеуправління термінами робіт є основою успіху за всіма показниками. Там, детерміни значно запізнюються, можливі перевитрата коштів, ресурсів та виникненнясерйозних проблем з якістю результатів. Проте в оцінці економічної ефективностікомплексних науково-технічних проектів у сфері космічної діяльності є свояособливість: необхідно враховувати космічну діяльність як ключовий елементланцюжка створення додаткової вартості. Значна частина цього ланцюжка належитьпослугам, а вартісний обсяг цієї частини—разом із наземним сегментом тасегментом користувачів—здатний у декілька разів перевищувати вартість космічнихапаратів та ракет-носіїв. У силу цього космічна промисловість не може бутиобмеженою сегментом виробництва космічної техніки.
Комплексніпроекти в галузі космічної діяльності дозволяють отримувати прямі, непрямі тасоціально-економічні ефекти. Прямі економічні ефекти зумовлюються безпосередньоосновними завданнями, які ставляться перед космічними проектами ( результатипромислової діяльності, реалізація готової продукції, застосування новоготехнологічного процесу). Непрямі ефекти спеціально не обговорюються і неочікуються від контрактів, що реалізуються, але виявляються у вигляді певнихпереваг у різних сферах суспільного виробництва. Соціально-економічні ефектимають макроекономічний характер і пов’язані з процесом поліпшення економікикраїни та соціальними потребами. Космічна діяльність здійснює вплив на таківажливі сфери, як охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, сільськегосподарство, прогнозування стихійних криз, освіта, охорона здоров’я та ін.Тому сукупний ефект комплексного проекту має розглядатися саме в такомусистемному контексті, адже роль космічної діяльності в процесі виробленнядержавної політики та прийнятті рішень на регіональному, національному таміжнародному рівнях постійно зростає.
Реалізаціякомплексного космічного проекту потребує концентрації помітної частининаціонального науково-технічного потенціалу, матеріальних та людських ресурсів,а також побудови спеціалізованої функціональної структури, здатної забезпечитиприйняття стратегічних рішень на вищому державному та міжнародному рівнях.Надзвичайно важливим є також створення умов для міжнародної кооперації впроектах, впровадження механізмів заохочення співробітництва між урядами,космічною галуззю, бізнесовими структурами, науковим співтовариством.
Сьогодні основнізусилля Україна спрямовує на забезпечення сприятливих міжнародно-правових умовдля виходу підприємств та установ космічної галузі на світовий ринок.Вивчаються можливості створення міжнародного інвестиційного фонду з метоюзалучення інвесторів до взаємовигідного співробітництва в спільних комерційнихпроектах. Обговорюється участь Центру прийому наукової інформації вперспективних міжнародних проектах через створення на його базі міжнародногоцентру космічних досліджень. Підприємства космічної галузі беруть активнуучасть у підготовці та реалізації міжнародних космічних проектів, найбільшзначні з яких „Морський старт” (Sea Launch), „Старт з пустелі” (Desert Launch),„Дніпро”, „Циклон-4”, „Україна: Глобальний розвиток за допомогою Інтернету”.У1995 році ДКБ „Південне” та ВО „Південмаш” разом із компаніями „Боїнг” (США),„Кварнер” (Норвегія) і „Енергія” (Росія) утворили спільне підприємство „Сілонч” для реалізації унікального міжнародного проекту „Морський старт”. Цейпроект вперше реалізує ідею використання морської платформи для комерційнихкосмічних запусків з екваторіальної зони. Для його реалізації проведеномодернізацію української ракети-носія „Зеніт-2” у триступінчату ракету-носій„Зеніт-38Ь”. У рамках проекту вже проведено декілька запусків. Надалі йогоучасники планують здійснювати до восьми запусків на рік.
Проект „Старт зпустелі” передбачає надання пускових послуг з космодрому Байконур. Проектрозробляється під егідою спільного підприємства „Сі лонч”. Протягом 2000—2002років планується здійснити модернізацію ракети-носія „Зеніт-2” у „Зеніт-2М” зпочатком комерційних запусків цих ракет-носіїв у 2002 році. На базіміжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (58-18 „Сатана”) при активнійспівпраці українських та російських підприємств у 1999 році створеноракету-носій „Дніпро”. Протягом 2000—2003 років планується розробитимодифікації цього носія, що дозволить збільшити масу корисного навантаження,яке виводиться на кругову орбіту, та доставляти на орбіту, перехідну догеостаціонарної, корисне навантаження масою до 500 кг. Ракета-носій „Дніпро”повністю відповідає найвищим вимогам розробників космічних апаратів, аможливості стартового та технічного комплексу дозволяють запускати ракету-носійз високою частотою. Учасниками комерційного проекту „Дніпро” є РосійськаФедерація, Україна та Казахстан. До складу міжнародної космічної компанії„Космотрас”, створеної для реалізації цього проекту, входять українські таросійські підприємства. Кількість і технічний ресурс ракет, що підлягаютьмодернізації, дозволяють надавати пускові послуги до 2007 року.
У проекті„Циклон-4” українськими ДКБ „Південне” та ВО „Південмаш” планується розробитина базі високо надійної ракети-носія „Циклон-3” більш потужну ракету„Циклон-4”, яка матиме високоточну систему керування. Роботи з розробкиракети-носія „Циклон-4” повинні закінчитися в 2002 році, коли планується першийзапуск. У середньому заплановано 6 запусків на рік.
Проект„Спектр-УФ” (спостереження об’єктів Всесвіту в діапазоні ультрафіолетовихдовжин хвиль) допоможе вирішити такі важливі астрофізичні питання, як одержаннязображень та спектрів космічних об’єктів, визначення хімічного складу таструктури зоряних атмосфер, фізичних умов та характеру руху в атмосферахслабких зірок. У цьому проекті співпрацюють Україна, Росія, Італія таНімеччина. Велике значення для його реалізації мають телескоп ультрафіолетовогодіапазону Т-170, комплекс апаратури для реєстрації та аналізу даних та системастабілізації, що виготовляються на Україні.
Комплекс проблем,пов’язаних з іоносферними явищами, планується вирішувати за допомогоюіоносферних супутникових досліджень у рамках міжнародних проектів„Попередження” та „Варіант”. Супутниковий проект „Попередження” спрямований навивчення іоносферно-літосферних зв’язків та попередження стихійних лих.Основною проблемою, яка має бути досліджена в межах цього проекту, є існуванняелектромагнітних передвісників землетрусів в іоносфері Землі. Проектздійснюватиметься під керівництвом українських вчених та з використаннямвітчизняного космічного апарата. У рамках проекту передбачається запусксупутникового угруповання, а також розгортання наземної системи вимірювань.„Варіант” — це міжнародний супутниковий проект, що має за мету реєстраціютонкої структури електричних струмів та електромагнітних полів віоносферно-магнітній плазмі. Експеримент буде проведено на борту українськогосупутника дистанційного зондування Землі „СІЧ-ЇМ” (розробник та виконавець — КБ„Південне”), який планується у 2002 р. Вивести на полярну кругову орбіту. Упідготовці експериментів за програмою „Варіант” беруть участь КБ „Південне”,Львівський центр космічних досліджень, Київський національний університетім.Т.Шевченка, Центр космічних досліджень Польської академії наук, Інституткосмічних досліджень РАН, Шеффілдський університет (Великобританія),лабораторія фізики та хімії оточуючого середовища ЬРСЕІСЙЕЗ (Франція).Найважливіше значення має технологічне завдання проекту — порівняльнеекспериментальне дослідження різних методик виміру просторового струму укосмічній плазмі. Такий експеримент буде проведено вперше у світовій практицікосмічних досліджень.
Традиційним дляукраїнських вчених є дослідження Сонця. Беручи участь у проектах „Фобос” і„Коронас”, Кримська астрофізична обсерваторія, Головна астрономічнаобсерваторія Національної академії наук України та Київський національнийуніверситет одержали вагомі наукові результати. Міжнародний космічний проект„Фотон”—третій супутниковий проект у програмі дослідження сонячної активності„Коронас”. Він є частиною спільної програми фундаментальних космічнихдосліджень з використанням космічних апаратів, яку здійснюють Національнекосмічне агентство України та Російська академія наук. Наземну підтримку проекту„Фотон” має забезпечити Харківський національний університет.
Львівський центрІнституту космічних досліджень розробляє проект К.ОУ, метою якого є створеннята запуск супутникового угруповання для вивчення космічної погоди, а такожздійснює співробітництво в межах проекту „Demeter” (Франція), спрямованого навивчення електромагнітних передвісників сейсмічних катастроф як на поверхніЗемлі, так і в іоносфері.
Для організаціївиконання комплексного проекту в сфері космічної діяльності потрібна міжнароднастратегія, яка характеризується переходом від конфронтації до широкомасштабноїміжнародної кооперації у здійсненні глобальних завдань світовогосоціально-економічного розвитку. У межах такої стратегії має бути запланованота кількісно обґрунтовано синергічний ефект космонавтики, сутність якогополягає в тому, що сукупні зусилля держав, а також організацій та установ —суб’єктів космічної діяльності—дають результат, значно перевищуючий сумурезультатів науково-дослідної діяльності, досягнутих кожним Із них окремо. Цейефект—економічна основа зацікавленості будь-якого мікро чи макроекономічногоучасника всесвітньої системи розподілу та кооперації праці в процесі підтримкита розвитку цієї системи. Проте, на жаль, існують об’єктивні фактори, якізагрожують плідній інтеграції „космічних” країн у спільних проектах.
Перш за все цезастосування режимів контролю, обмежуючих експорт деяких видів технологій таматеріалів. Крім того, при передачі технології в процесі реалізації спільногопроекту одержувач має бути здатний зберегти, підтримувати та вдосконалювати її.Тут важливого значення набувають рівень підготовки кадрів і організаціяпрофесійної освіти в країнах-партнерах. Має місце також брак інформації пропрактичну корисність космічної діяльності в країнах, що розвиваються і нездійснюють самостійних запусків. Якщо буде розповсюджуватися ґрунтовнішаінформація про економічні ефекти космічної діяльності, урядові директивніоргани, можливо, виявлятимуть більшу зацікавленість щодо участі в комплекснихнауково-технічних проектах та розширюватимуть фінансування програм у галузінауково-технічної освіти. Заважає ефективному впровадженню комплекснихміжнародних проектів у сфері космічної діяльності відсутність компетентнихосіб, здатних відстоювати необхідність використання космічних технологій та їхподальшого розвитку на локальному рівні перед урядовцями, які визначаютьполітику і приймають рішення на національному рівні. Це в значній мірі збільшуєізоляцію копа користувачів космічними послугами у цих країнах. Хоча переважнакількість країн зацікавлена в отриманні доступу до інформації проектів у галузімоніторингу земного середовища, іноді це стає майже неможливим внаслідок діїринкових факторів. Так, зростаюча прибутковість застосування данихспостереження Землі чи використання удосконалених супутників у комерційнихцілях робить їх привабливими для приватних фірм, і тому вони обмежують доступдо зібраних даних для своїх міжнародних партнерів.
Необхідновідзначити ще один фактор, який гальмує розвиток міжнародного співробітництва укомплексних науково-технічних проектах в галузі космічної діяльності.Підвищення ролі приватного сектору та зменшення державного фінансуваннякосмічних програм у цілому свідчать про тенденцію переходу космічної діяльностіу комерційну сферу, а це призводить до затримки субсидій або відмінифінансування неприбуткових космічних проектів. Венчурні інвестори бажають дужешвидкого розвитку проекту, наявності не тільки бізнес-продукту, але йбізнес-моделі, тобто бачення того, як швидко будуть рухатись капітали. Виникаєзагроза припинення важливих некомерційних проектів, фундаментальних досліджень,довгострокових експериментів, нехтування інтересами окремих держав на користьглобальних ринкових вигод.
ВИСНОВОК
Космічна галузьзначною мірою визначає довгостроковий економічний розвиток держави, виступаєкаталізатором розроблення та впровадження високих технологій, забезпечуєнауково-технологічний рівень інших галузей. Структурна перебудова космічноїгалузі є одним Із пріоритетів державної промислової політики, засобомреалізації інноваційної стратегії економічного зростання, утвердження Українияк високотехнічної держави.
Враховуючинеобхідність забезпечення ефективного використання науково-технічного івиробничого потенціалів космічної галузі та створення умов для впровадженнякосмічних технологій у виготовлення високотехнологічної конкурентоспроможноїпродукції Президент України підписав Указ „Про заходи щодо використаннякосмічних просторів для інноваційного розвитку економіки держави”, чим схваливініціативу по розробці Міжвідомчої програми впровадження космічних технологійта створення і виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потребвнутрішнього ринку і на експорт на 2001 — 2005 роки. Документом такожзатверджена Концепція структурної передбудови інноваційного розвитку космічноїгалузі, яка визначає основну мету, принципи, завдання та шляхи реформуванняпідприємств І галузі в цілому і є основою для розроблення Програми структурноїперебудови та інноваційного розвитку в сфері космічних технологій.
Необхідністьструктурної перебудови будь-якої галузі визначають певні передумови, іосновними в цій сфері являються:
Глобальніструктурні зміни у світовій економіці;
нові тенденції іпріоритети космічної діяльності;
недостатняекономічна ефективність функціонування підприємств галузі;
надмірністьіснуючих виробничих потужностей з огляду на реальні потреби внутрішнього тазовнішнього ринків;
невідповідністьорганізаційних структур і форм управління вимогам функціонування галузі вринкових умовах.
В зв’язку з цим,без проведення докорінних змін дуже важко буде створити економічно рентабельнугалузь, здатну виробляти конкурентоспроможну продукцію в умовах ринковоїекономіки.
Також необхіднозазначити, що принципами структурної перебудови, зокрема, є забезпеченнявиконання загальнодержавних космічних і оборонних програм, участь в міжнароднихкосмічних програмах і проектах, комерціалізація космічної діяльності, поєднанняринкових механізмів та ефективного державного регулювання, збереження базовихкосмічних технологій на головних підприємствах галузі, пріоритетність вирішеннясоціальних проблем. Принципи є основними цілями щодо завдань і порядку їхвирішення з метою формування комплексу ефективно функціонуючих виробництв, якібазуються на космічних технологіях. Концепцією передбачені два напрямивикористання цих технологій.
По-перше,розроблення і виробництво продукції космічного призначення на експорт та задержавними замовленнями, що має стимулювати подальше підвищення технологічногорівня підприємств космічної галузі. По-друге, розроблення та виробництвоцивільної продукції з використанням космічних технологій для забезпеченнявнутрішнього ринку продукцією підприємств, які зазнали конверсії обороннихпотужностей І диверсифікації виробництв.
Реструктуризаціяпідприємств здійснюватиметься відповідно до принципів структурної перебудовигалузі, але при цьому враховуватимуться стратегічні значення підприємства взабезпеченні потреб національної безпеки та оборони держави, наявністьнауково-технічного і виробничого потенціалів для організації технологічнозамкнутих виробництв, критичних технологій, технологій подвійного призначення,ноу-хау, що удосконалить управління постійною галуззю, забезпечить фінансову тавиробничу стабільність.
Але у галузізберігаються підприємства, потужності яких достатньо завантажені, підприємства,що забезпечують збереження науково-технічного та виробничого потенціалів галузіпідприємства, що надають стратегічне значення та такі, що виробляютьнепрофільну продукцію з використанням космічних технологій, тому в зв’язку зцим, структурна перебудова здійснюватиметься з урахуванням пріоритетності такихнапрямів космічної діяльності, як дослідження з найбільш актуальних проблемкосмічної науки в межах міжнародних програм, збереження та дальший розвитоквиробництва існуючих ракет – носіїв, таких як „Зеніт”, „Циклон”, „Дніпро”,створення нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів –мікро супутників, модернізація національної космічної системи спостереженняЗемлі, модернізація та використання в національних і міжнародних проектахунікальної наземної космічної інфраструктури.
Космічна галузьУкраїни має потужний потенціал інноваційного розвитку, який за умовизабезпечення послідовної інвестиційної підтримки, організації взаємодії зіншими галузями, має забезпечити потреби внутрішнього ринку увисокотехнологічній продукції в паливно-енергетичній агропромисловості,машинобудівній, транспортній, медичній, телекомунікаційній та інших галузях.
Для забезпеченняінноваційного розвитку галузі використовуватимуться як державні інвестиційніресурси, так і позабюджетні кошти і з урахуванням цього, Програмоюпередбачається залучення централізованих капітальних вкладень, інвестуванняпідприємств галузі за рахунок коштів, що будуть отримані від приватизаціїдержавного майна, залучення міжнародної фінансової і технічної допомоги.
Структурнаперебудова проводитиметься у два етапи, що можливо дасть більш ефективнийрезультат. На першому етапі, у 2001-2002 роках буде формуватися базова частинагалузі, до складу якої входитимуть диверсифіковані підприємства, здатніконкурувати на вітчизняному і міжнародному ринках космічної та цивільноїпродукції. Передбачається здійснення аналізу стану господарської діяльностікожного підприємства, перш за все фінансового стану, ефективності управління,стану виробництва, виробничих зв’язків, якості продукції.
На другому етапі,у 2003 – 2005 роках, завершуватиметься формування на нових засадах комплексупідприємств галузі, спрямованих ефективно функціонувати в умовах ринковоїекономіки, реалізовуватимуться міжвідомчі програми впровадження космічнихтехнологій у створення та виробництво високотехнологічної цивільної продукції;буде вводитися в дію низка нормативно-правових актів, що забезпечатьпослідовний процес структурної перебудови та інноваційного розвитку космічноїгалузі.
Залишаєтьсятільки чекати результатів реалізації структурної перебудови, яка, будемосподіватись, забезпечить збереження і дальший розвиток космічних технологій,впровадження замкнутих технологічних циклів створення, експлуатації тавикористання космічних засобів господарського, наукового і військовогопризначення, підвищить рівень наукових досліджень та розробок у галузі,збільшить вагу нових видів конкурентоспроможної продукції для внутрішнього ринкуУкраїни, вирішить низку соціальних проблем, зокрема створення нових робочихмісць.
ЛІТЕРАТУРА
1. //Геологічний журнал – 2002р. — №2
2. //Урядовий кур’єр – 2002р. – 21березня — №54
3. //Краєзнавство, географія, туризм – 2001р. — № 48
4. // Вісникзаконодавства України – 2001р. — №9
5. // Науката наукознавство – 2001р. — №1
6. //Військо України – 2001р. – № 5 – 6
7. // Обзоркраинского рынка – 2001р. — №10
8. // Науката наукознавство – 2001р. — №4
9. //Пульсар – 2001р. — №6
10. // науковий світ – 1999р. — №5